Клініко-епідеміологічні основи оптимізації грудного вигодовування немовлят

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ДАНИЛА ГАЛИЦЬКОГО

УДК: 616 - 053.3: 613.953.11]036036.22

14.01.10 - педіатрія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук

Клініко-епідеміологічні основи оптимізації грудного вигодовування немовлят

Шлемкевич Ольга Любомирівна

Львів - 2006

Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі неонатології Київської медичної академії післядипломної освіти ім. П. Л. Шупика МОЗ України

Науковий керівник:доктор медичних наук, професор Шунько Єлизавета Євгеніївна, Київська медична академія післядипломної освіти ім. П. Л. Шупика, завідувач кафедри неонатології

Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор Ткаченко Світлана Кузьмівна, Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького МОЗ України, професор кафедри факультетської та шпитальної педіатрії

доктор медичних наук, професор Сорокман Таміла Василівна, Буковинський державний медичний університет МОЗ України, завідувач кафедри факультетської педіатрії та медичної генетики

Провідна установа: Дніпропетровська державна медична академія МОЗ України

Захист відбудеться 24 червня 2006 року о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 35.600.04 при Львівському національному медичному університеті імені Данила Галицького (79010, м. Львів, вул. Пекарська, 69).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Львівського національного університету імені Данила Галицького (79010, м. Львів, вул. Січових Стрільців, 6).

Автореферат розісланий 18 травня 2006 року

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, кандидат медичних наук А. І. Попович

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Охорона здоров'я дітей є пріоритетним напрямком діяльності всього суспільства (Лук'янова О.М., 2005, Орда О.М., Моісеєнко Р.О., 2004). Зниження народжуваності, погіршення репродуктивного здоров'я населення, демографічна криза в Україні, які спостерігаються протягом останніх років, негативно позначаються на здоров'ї матері та дитини, отже, ставлять під загрозу здоров'я нації (Дудіна О.О, Моісеєнко Р.О., 2004, 2005, Шунько Є.Є., 2003). Одним із основних чинників, які зумовлюють стан здоров'я дітей, як на ранньому етапі їх життя, так і в подальшому, є повноцінне харчування у дитячому віці (Лук'янова О.М., Отт В.Д., 2002, Фатєєва Є.М, 2005, Шунько Є.Є., 2003). Саме природне вигодовування дітей є основою для їх правильного фізичного та психоемоційного розвитку, могутнім профілактичним захистом дитини від численних інфекційних та неінфекційних захворювань. Грудне вигодовування (ГВ) має унікальний біологічний та емоційний вплив на здоров'я матері і дитини. (Марушко Т.Л., Тутченко Л.І., 2003, Воронцов І.М., Фатєєва Є.М, 1998, Отт В.Д., 1999, Lawrence Ruth A., 1999).

В Україні ГВ завжди було традиційним, і його переваги ніколи не піддавалися сумнівам. Однак, починаючи з 70-х років ХХ століття відзначається тенденція до зниження частоти та тривалості ГВ, як в Україні, так і в багатьох країнах світу. Соціальні, економічні фактори, існуюча практика роботи в закладах охорони здоров'я матері та дитини, широка реклама і пропаганда штучного харчування (ШХ) обумовили зменшення лактації у матері та сприяли ранньому переведенню дитини на ШХ (Корсунський А.А., Абольян Л.В., 2001, Воронцов І.М., Фатєєва Є.М., 1997, Отт В.Д., Тутченко Л.І., 1995, Chetley A., 1996, Powers N.G., Naylor A.J., 1994). У 80-90-х роках ХХ століття в Україні лише біля 50% жінок годували своїх дітей до 3-х місячного віку та 25-30% - до 6-ти міс. (Моісеєнко Р.О. та співав., 2002). Актуальність охорони та підтримки ГВ підкреслюється в резолюції „Роль харчування і годування дітей грудного та раннього віку у виконанні цілей розвитку Декларації тисячоліття”, прийнятій Постійним Комітетом ООН з харчування у 2004 (Developed by the UN Standing Committee on nutrition working group on breastfeeding and complementary feeding, 2004).

З метою поліпшення ситуації щодо ГВ в Україні в 1996 р. була прийнята перша, а у 2000 році друга програма “Підтримка грудного вигодовування дітей в Україні”. Основою цих програм було впровадження в пологових стаціонарах “Десяти кроків до успішного грудного вигодовування”, а саме Ініціативи ВООЗ/ЮНІСЕФ “Лікарня, доброзичлива до дитини” (Лук'янова О.М., Отт В.Д., 2002). Ініціатива “Лікарня, доброзичлива до дитини” (ЛДД) - це комплексна система заходів щодо підтримки грудного вигодовування на всіх ланках надання лікувально-профілактичної допомоги матерям і дітям.

Впровадження Ініціативи ЛДД вимагає змін у роботі закладів охорони здоров'я, коли докорінно змінено підхід до ГВ, а від медичного персоналу -- відповідних знань, навичок, психологічних переконань щодо переваг ГВ для здоров'я матері та дитини (Шунько Є.Є., 2003, Моісеєнко Р.О., 2002, The Baby Friendly Initiative in the Community - an implementation guide. UNICEF UK Baby Friendly Initiative, 1999). Найперспективнішим з чинників, які впливають на нормальний початок, перебіг та тривалість ГВ є практичні заходи медико-санітарної допомоги, насамперед, пов'язані зі спостереженням та доглядом за матерями та новонародженими (Ткаченко С.К., 2003).

З огляду на особливості організації медичного обслуговування і культурні традиції нашої країни доцільним є проведення вітчизняних медичних і соціологічних досліджень, щодо необхідності втілення в родопомічних закладах України Ініціативи ЛДД, як одного із найважливіших заходів на шляху підвищення частоти та тривалості ГВ (Спільна декларація ВООЗ/ЮНІСЕФ, Женева,1989).

Оскільки більшість прийнятих в світі документів та публікацій стосуються майже виключно найвідповідальнішого періоду становлення лактації - пологового стаціонару, актуальним є вивчення впливу впровадження принципів успішного грудного вигодовування (УГВ) на рівні як пологового стаціонару, так і дитячої поліклініки на тривалість виключно грудного вигодовування (ВГВ) та ГВ в цілому. У 2002 р. на Всесвітній Асамблеї охорони здоров'я було прийнято рекомендації щодо ВГВ дітей протягом перших шести місяців життя (документ WHA 55.25). Важливим є проведення спостереження за впливом ВГВ на тривалість лактації та стан здоров'я дітей. Необхідно визначити ефективність впровадження у вітчизняних лікувально-профілактичних закладах (ЛПЗ) охорони здоров'я матері та дитини Ініціативи ВООЗ/ЮНІСЕФ „Лікарня, доброзичлива до дитини”, в основі якої є впровадження комплексу сучасних принципів УГВ.

Отже, проблема підтримки та поширення ГВ й надалі залишається актуальною. Проведення вищезазначених заходів та досліджень дозволять покращити стан здоров'я дітей шляхом підвищення частоти та тривалості ГВ.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана згідно з планом науково-дослідних робіт Київської медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика, МОЗ України і є фрагментом комплексної науково-дослідної роботи кафедри неонатології „Розробка і вдосконалення методів клінічної діагностики, інтенсивної терапії і виходжування новонароджених, профілактики пери- і неонатальної патології” № Державної реєстрації 01000000618).

Мета дослідження. Підвищити частоту та тривалість грудного вигодовування немовлят шляхом впровадження сучасних принципів грудного вигодовування в закладах охорони здоров'я матері та дитини на основі комплексу клінічних та медико-соціологічних досліджень.

Відповідно до поставленої мети було визначено завдання дослідження:

1. Проаналізувати вплив впровадження Ініціативи “Лікарня, доброзичлива до дитини” в пологових закладах та дитячих поліклініках Львівської області на процес становлення лактації, частоту і тривалість грудного вигодовування немовлят.

2. Дослідити вплив соціально-демографічних, медико-біологічних та психологічних чинників на успішність ГВ.

3. Дослідити вплив виключно грудного (до 6 місяців) та тривалого грудного вигодовування (протягом року та більше) дітей на їх фізичний, нервово-психічний розвиток та захворюваність (за даними катамнезу).

4. Визначити основні причини переводу дітей на харчування замінниками грудного молока у сучасних умовах.

5. На підставі багатофакторного аналізу чинників, які визначають тривалість ГВ, обґрунтувати систему оптимізації ГВ дітей.

Об'єкт дослідження - чинники, які визначають частоту та тривалість ГВ. грудний вигодовування немовлята здоров'я

Предмет дослідження - тривалість ВГВ та ГВ в залежності від впровадження системи основних принципів успішного грудного вигодовування в лікувально-профілактичних закладах охорони здоров'я матері та дитини, здоров'я дітей в залежності від тривалості ВГВ та ГВ.

Методи дослідження: клінічне спостереження, соціологічний моніторинг, статистичний та математичний аналіз.

Наукова новизна одержаних результатів.

На основі детально проведеного моніторингу та багаточисельних клініко-епідеміологічних досліджень вперше в Україні на прикладі м. Львова та Львівської області доведена ефективність впровадження комплексної системи принципів успішного грудного вигодовування у закладах охорони здоров'я матері та дитини на тривалість грудного вигодовування і на показники здоров'я дітей.

Вперше дана оцінка комплексному впливу соціально-демографічних, медичних та медико-організаційних факторів, які включають систему принципів УГВ, зазначених в Ініціативі ВООЗ/ЮНІСЕФ „Лікарня, доброзичлива до дитини” на тривалість ВГВ та ГВ у цілому та на стан здоров'я дітей.

Доведено, що впровадження Ініціативи ЛДД на етапі пологового будинку покращує показники ГВ дітей за рахунок безпосереднього забезпечення становлення нормальної лактації в ранньому післяпологовому періоді і формування на перспективу правильного ставлення жінки до грудного вигодовування.

Встановлено збільшення тривалості ВГВ та ГВ в цілому при подальшому дотриманні комплексу принципів УГВ на етапі дитячої поліклініки. При повному впровадженні комплексу принципів УГВ в пологовому будинку не виявлено впливу перебігу вагітності та пологів жінки на тривалість ГВ.

Шляхом багатофакторного аналізу з'ясовано, що з усіх принципів УГВ найбільший вплив на тривалість ГВ в цілому і на ВГВ мають годування за вимогою та відмова від використання у пологовому відділенні іншої їжі, окрім грудного молока. Доведено, що до чинників, що визначають успішність ГВ належить допологове навчання жінок відповідно підготованим персоналом, дотримання принципів успішного грудного вигодовування, як у пологовому будинку, так і у подальшому на дільниці а також позитивна орієнтація матері, батька, членів родини на природне вигодовування.

Науково обґрунтовано значення ВГВ протягом перших 6 місяців життя та його вплив на стан здоров'я дітей, показники їх фізичного і нервово-психічного розвитку протягом першого року життя..

Вивчено основні причини і терміни введення замінників грудного молока в раціон дитячого харчування на сучасному етапі.

Практичне значення одержаних результатів. У результаті проведеного дослідження виявлено, що повне впровадження комплексу принципів УГВ в пологових стаціонарах та дотримання цих принципів на етапі дитячої поліклініки позитивно впливає на тривалість ВГВ та ГВ в цілому і в подальшому на зменшення захворювання дітей першого року життя. Це доводить необхідність впровадження в родопомічних закладах охорони здоров'я матері та дитини Ініціативи „Лікарня, доброзичлива до дитини” з метою збільшення частоти та тривалості ГВ і, завдяки цьому зменшення захворюваності немовлят та дітей раннього віку. Результати досліджень упроваджені в роботу пологового відділення Сокальської ЦРЛ, пологових будинків №1 і №2 м. Рівне, Луцького клінічного пологового будинку, пологового відділення Богородчанської ЦРЛ Івано-Франківської області, пологового відділення Дубненської міської лікарні матері та дитини Рівненської області.

Особистий внесок здобувача. Вклад автора в отриманні наукових результатів основним i полягає у виборі теми та напрямку дослідження, об'єму i методів дослідження, в постановці мети та формуванні завдань. Автор розробила анкету для клінічного спостереження та опитування жінок а також інформаційні листки для проведення моніторингу ГВ у Львівській області. Самостійно проведено опитування матерів, анамнестичні дослідження, клінічне обстеження немовлят та статистичну обробку отриманих результатів, аналіз і узагальнення результатів дослідження, підготовку наукових даних до публікації і формування положень, що виносяться на захист, написання всіх розділів дисертаційної роботи.

У дисертації узагальнено власний досвід роботи як практикуючого лікаря -неонатолога, так і координатора навчальних програм Західного регіонального центру підтримки лактації і грудного вигодовування, у якості якого проводила навчання з ГВ для вагітних та сімейних пар, що готувались до сімейних пологів, проводила консультативну роботу.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації доповідалися на обласній науково-практичній конференції “Питання грудного вигодовування та лікувального харчування дітей першого року життя” (Львів, 23 червня 1998 р.), науково-практичній конференції “Здорова дитина: ріст, розвиток та проблеми норми в сучасних умовах” (Чернівці, 10-11 жовтня 2002 р.), науково-практичній конференції з міжнародною участю “Здорове харчування, дисбіози та їх аліментарна профілактика із застосуванням продуктів нового покоління з пребіотиками” (м. Київ, 26-27 березня 2003 р.), науково-практичній конференції “Актуальні проблеми організації медичної допомоги новонародженим” (м. Київ, 16-17 жовтня 2003 р.), X-ому з'їзді педіатрів Росії (Москва, 8-10 лютого, 2005 р.).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 17 наукових праць, в тому числі в фахових наукових виданнях - 8; в матеріалах та тезах наукових конференцій, з'їздів - 5.

Обсяг та структура дисертації: дисертація складається зі вступу, огляду літератури, розділу матеріалів та методів дослідження, трьох розділів власних досліджень, аналізу та узагальнення отриманих результатів, висновків та практичних рекомендацій, списку використаних літературних джерел. Загальний обсяг дисертації складає 161 сторінку друкованого тексту. Робота ілюстрована 92 таблицями, 13 рисунками. Список використаних джерел містить 329 найменувань, викладених на 32 сторінках.



ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали та методи дослідження. Проведене дослідження складалося з двох етапів. Метою першого етапу було шляхом анкетування дослідити повноту впровадження принципів УГВ в пологових стаціонарах м. Львова та Львівської області та його вплив на тривалість ВГВ та ГВ упродовж першого півріччя життя дитини, на рівні дитячої поліклініки. Передбачалось визначити ланки, які вимагають вдосконалення або внесення змін в організацію роботи, загальну ситуацію у Львівській області.

Перший етап дослідження проводився протягом 2000-2001 року. Було розроблено анкету, яка включала ключові показники, що стосуються впровадження у пологових стаціонарах наступних принципів успішного ГВ: 1) контакт “шкіра-до-шкіри”, 2) раннє прикладання до грудей, 3) годування за вимогою, 4) спільне перебування, 5) відсутність долактаційного годування, 6) використання іншої їжі, крім грудного молока (води, глюкози, суміші тощо), 7) застосування засобів, що імітують молочну залозу (соски, пустушки) та показники тривалості вигодовування (виключно грудного, переважно грудного, змішаного, штучного) протягом першого півріччя життя дитини. Окрім цього в анкеті відзначали масу тіла (МТ) дитини при народженні. Анкети розповсюджувались серед всіх пологових будинків та стаціонарів Львівської області та м. Львова, заповнялись лікарями-неонатологами пологових стаціонарів та передавались в дитячі поліклініки. Дільничні педіатри вносили в анкету інформацію щодо тривалості ВГВ, змішаного (ЗВ) та штучного вигодовування (ШВ) і при досягненні дитиною шести місяців життя анкети повертались для наступної статистичної обробки. Усього оброблено 3437 анкет.

Метою другого етапу було провести поглиблене та більш систематизоване клініко-епідеміологічне дослідження впливу виконання комплексу принципів УГВ на етапі пологового будинку та дитячої поліклініки на тривалість ВГВ та ГВ у цілому, на фізичний, нервово-психічний розвиток та на стан здоров'я дитини впродовж першого року життя.

Всього обстежено 405 пар „мати-дитина”, які проживають у м. Львові та Львівській області. Для виконання поставлених завдань ми досліджували такі вибірки пар мати-дитина:

І. 277 матерів та дітей, народжених в пологових стаціонарах, в яких впроваджено Ініціативу „Лікарня, доброзичлива до дитини” (основна група).

ІІ. 128 матерів та дітей, народжених в пологових стаціонарах, в яких не впроваджено Ініціативу „Лікарня, доброзичлива до дитини” (група порівняння).

Критеріями виключення з дослідження з боку матерів були: стан середньої важкості та важкий, жінки з асоціальною поведінкою, психічно хворі, ВІЛ-інфіковані та з іншою інфекційною патологією; з боку новонароджених: оцінка за шкалою Апгар 6 балів та нижче на 1-5 хвилині, важкий стан, обумовлений будь-якою патологією, недоношеність, ураження ЦНС середнього та важкого ступеня.

Анкетування жінок проводилось з моменту народження дитини і тривало до досягнення річного віку з інтервалом спостереження 3 місяці шляхом клінічного спостереження за дитиною, опитування матерів та вивчення історії пологів, історії розвитку новонародженої дитини та історії розвитку дитини (Ф.112/у). Для проведення анкетування була розроблена анкета, яка містила 172 питання щодо соціального, соматичного, гінекологічного та акушерського анамнезу матері, досвіду матері з ГВ при минулих вагітностях, соціально-економічного статусу сім'ї, загального стану здоров'я та розвитку дитини від народження до першого року життя. Окремим блоком були питання щодо ГВ в пологовому будинку та на дільниці, а також питання щодо інформованості жінок з ГВ.

На основі клінічної та соціологічної інформації по кожній парі “мати-дитина” було створено бази даних, які оброблено за допомогою пакету програм STATISTICA for Windows 5.0 (StatSoft, USA). Розподіл параметричних критеріїв у групах оцінювали на нормальність за допомогою критерію Шапіро-Вілкса. Оскільки розподіл більшості параметричних показників не був гаусівським (нормальним), то їх описували, подаючи медіану, мінімум-максимум і нижній-верхній квартилі.

Було використано непараметричні критерії порівняння параметричних показників у групах (Манн-Вітні для двох і Данна для більшої кількості груп), критерій ч2 для оцінки таблиць частот і F-критерій Кокса для порівняння кривих Каплана-Мейера (таблиць життя).

Для оцінки впливу взаємозв'язаних параметричних змінних на результат застосовано коваріаційний аналіз (методом ANCOVA).

Для багатофакторного аналізу застосували метод множинної регресії, та дискримінантний аналіз у випадку багатофакторних моделей передбачення належності до однієї з двох груп.

Результати досліджень та їх обговорення.

Перший етап дослідження засвідчив, що впровадження принципів УГВ в пологових стаціонарах Львівської області впливає на тривалість та успішність природного вигодовування дітей та на час переходу на ШВ.

Згідно з результатами І етапу дослідження, раннє прикладання дитини до грудей, годування дитини за вимогою, відсутність застосування іншої їжі, окрім грудного молока та невикористання засобів, що імітують молочну залозу, позитивно впливають на тривалість лактації (р<0,01). Не виявлено суттєвого впливу контакту “шкіра-до-шкіри” на тривалість ГВ, оскільки в ПВ не дотримуються вимоги до виконання цього кроку і дитина перебуває в шкірному контакті з матір'ю в середньому 10-15 хв.

Дослідження засвідчило, що дотримання 5 принципів є тим мінімальним порогом, якого треба досягнути, щоб забезпечити збільшення кількості дітей на ГВ впродовж перших 6 місяців життя. Так, при виконанні установою 5 принципів кількість жінок, які продовжують ВГВ до 6 місяців, сягає 25,6%, при виконанні установою 7 принципів - 31,9%, натомість при невиконанні жодного принципу -- всього 14,6% (p<0,01, F-критерій Кокса). Загалом, частота ВГВ до 6 міс. - 28,4% при виконанні 5-7 принципів, проти 19,7% при виконанні < 5 принципів (p<0,001). Частота переходу на ШВ станом на 6 міс. - 44% при виконанні щонайменше 5-7 принципів, проти 54,4% при виконанні < 5 принципів (p<0,0001, критерій ч2).

За даними багатофакторного аналізу найважливішими детермінантами тривалості ВГВ до 6 міс. і переходу на ШВ пізніше 6 міс. є годування за вимогою і відсутність використання у ПВ іншої їжі, окрім грудного молока.

При дослідженні взаємозв'язку маси тіла при народженні та тривалості ГВ, виявлено, що в дітей з масою тіла < 2500 г тривалість ГВ була найменшою: серед дітей цієї вагової категорії 56,5% перейшло на ШВ до 6 міс. (p<0,05 порівняно з іншими ваговими групами - F-критерій Кокса). Адже на дітей, народжених маловаговими до терміну гестації рідко поширюють застосування принципів УГВ, особливо таких як раннє прикладання до грудей, контакт шкіра-до-шкіри, невикористання долактаційного харчування (ДХ) та догодовування.

Виявлено, що діти, які з народження перебували на ГВ, найчастіше переводяться на ЗВ або ШВ в терміні 3 місяці. Це збігається з даними інших досліджень. Однією із причин припинення ВГВ або ГВ у віці 3 місяці є висока частота лактаційних кризів в цей період життя дитини та помилкова тактика лікарів-педіатрів, які рекомендують матерям догодовувати дитину замінниками грудного молока при найменших відхиленнях в поведінці та фізичному розвитку дитини, що часто мають транзиторний характер.

Ми оцінили вплив особистої позиції і роботи педіатра поліклініки на тривалість ГВ. У певної групи педіатрів, що вели дітей, народжених у стаціонарі, де впроваджено 5-7 принципів ГВ (тобто вихідний статус був еквівалентним), переважав відсоток дітей на ГВ до 5-6 міс., в інших діти переводилися на ЗВ вже у 3-4 міс. або й на штучне з 12 міс. Можна зробити висновок, що підхід частини лікарів до проблеми ГВ та надання переваг ГВ або ШВ немовлят є суб'єктивним.

Таким чином, перший етап дослідження засвідчив необхідність подальшого впровадження Ініціативи ЛДД, на рівні пологових стаціонарів та дитячих поліклінічних установ.

На другому етапі дослідження докладне вивчення 277 анкет основної групи (однорідної за підходом) засвідчило достовірно довшу тривалість ГВ у таких жінок: віком > 25 років (12 міс.), порівняно з жінками віком до 25 р. (9 міс.) (p < 0,01, F-критерій Кокса), з вищою освітою (12 міс.), порівняно з рештою жінок (9-9,5 міс.) (p<0,05), за професією - державні службовці, фінансисти, особи, зайняті в галузі науки та культури або торгівлі (p<0,05), у жінок, які годували попередню дитину 6 міс. та більше (p<0,01), які мають більше 2-х дітей (критерій Гехан-Вілкоксона p=0,053). Менша тривалість ГВ (p=0,03) була у групі жінок з матеріальними доходами сім'ї до 100 грн. або > 300 грн. на члена сім'ї (оцінка станом на 2001-02 рр.).

Не виявлено в основній групі негативного впливу на тривалість ГВ ускладненого перебігу першої та другої половини вагітності (загроза переривання вагітності, анемія вагітних, пієлонефрит, гестоз, артеріальна гіпертензія, набряки вагітних, багатоводдя, маловоддя), терміну гестації (37-42 тижні), перебігу пологів, їх типу (вагінальні, кесарів розтин) (p>0,05). Це підтверджується результатами дослідження Кузнецової О.А. та співавт. (2003), згідно з якими лактація не залежить від важкості екстрагенітальних захворювань і акушерських ускладнень і зменшується лише при недостатній смоктальній здатності немовляти. Виявлено тенденцію до збільшення тривалості ГВ (критерій Гехан-Вілкоксона, p=0,06) при сімейних пологах, що можна пояснити обов'язковим допологовим навчанням таких пар.

Щодо впливу стану здоров'я новонародженої дитини на успішність ГВ, то всередині основної групи і групи порівняння не виявлено достовірної залежності тривалості ГВ і ВГВ від ваги тіла при народженні, зрілості (за перцентильними таблицями), оцінки стану за шкалою Апгар, відновлення МТ при виписці, перебігу періоду новонародженості, діагнозу при виписці. Натомість, фактично у всіх підгрупах дітей (при поділі за вищевказаними критеріями) була суттєва різниця між основною та порівняльною групою, як тривалості ВГВ так і загальної тривалості ГВ. Отже, у доношених новонароджених без важкої патології можна успішно налагодити ГВ за умови ретельної роботи з матерями.

На другому етапі ми також оцінювали вплив на тривалість ВГВ та ГВ окремо кожного принципу в об'єднаній сукупності жінок (основна і порівняльна групи). З'ясовано, що:

ефективним щодо тривалості ВГВ та ГВ в цілому було раннє прикладання дитини до грудей протягом першої години після пологів. Однак тривалість ВГВ не мала суттєвої залежності від часу першого прикладання в межах перших 6 годин після народження дитини і зменшувалася при пізнішому прикладанні (PГВ < 0,01 PВГВ < 0,01).

виконання принципу „контакт шкіра-до-шкіри” позитивно впливає на тривалість ВГВ та ГВ, але не було виявлено залежності між тривалістю контакту та тривалістю ГВ, що суперечить даним Mikiel Kostura K. (2002 р.), згідно з якими шкірний контакт матері та дитини, що триває > 20 хв. після пологів, збільшує тривалість ГВ (PГВ < 0,05 при порівнянні усіх груп PВГВ < 0,05 при порівнянні наявного і відсутнього контакту);

Часте (> 8 разів на добу) прикладання до грудей позитивно впливає на лактацію, однак не виявлено різниці щодо впливу на тривалість ГВ при годуванні дитини 8-12 та > 12 разів на добу (PГВ < 0,01 PВГВ < 0,01 при порівнянні к-сті годувань <8 і >8);

Суттєве збільшення тривалості ВГВ та ГВ у цілому виявлено за відсутності ДГ розчинами глюкози, води, замінниками грудного молока в ПВ: медіана тривалості ВГВ - 0,5 міс., ГВ - 5 міс., якщо ДГ було, і відповідно 3 міс. та 10 міс., якщо ДГ не було (PГВ < 0,01 PВГВ < 0,01);

Медіана тривалості ВГВ становила 0 міс. а ГВ у цілому - 4 міс., якщо було використання засобів, що імітують молочну залозу (ВЗІМЗ); відповідно 3 міс. і 10 міс., якщо ВЗІМЗ не було (PГВ < 0,01 PВГВ < 0,01);

Медіана тривалості ВГВ при використанні іншої їжі, окрім грудного молока (вода, глюкоза, суміш) в ПВ складала 1 міс., а ГВ - 5 міс., за відсутності догодовування 3 міс. (PВГВ < 0,01) і 10 міс. (PГВ < 0,01) відповідно. Anell B.J. (1992) теж вказує, що догодовування в пологовому будинку знижує тривалість ГВ;

при спільному перебування матері та дитини тривалість ГВ була вищою: медіана ВГВ - 3 міс., а ГВ у цілому - 10 міс., при роздільному перебуванні тривалістю ГВ відповідно - 1 та 4 місяці (PГВ < 0,01; PВГВ < 0,01). Це відповідає даним Енкіна М. та співав. (2003), згідно з якими кількість жінок, які припинили ГВ через 13 міс. після пологів, була значно більшою серед матерів, які знаходились в умовах роздільного перебування з дитиною.

Як і в першому етапі дослідження, доведено, що дотримання 5 принципів є тим мінімальним порогом, якого треба досягнути, щоб забезпечити суттєве збільшення кількості жінок на ВГВ та ГВ в цілому. Так, при виконанні 1-4 принципів пологовим стаціонаром медіана тривалості ВГВ була 1 міс., а ГВ в цілому - 5,5 місяців, натомість при виконанні стаціонаром 5-7 принципів вона становила 3 міс., і 10 міс. відповідно (PГВ < 0,01, PВГВ < 0,01).

При порівнянні показників досліджуваних груп було виявлено значну перевагу у тривалості ВГВ та ГВ у цілому в основній групі (рис. 1, табл. 1). Це можна пояснити різним рівнем впровадження принципів УГВ в пологових будинках основної (де впроваджено Ініціативу ЛДД) та порівняльної груп з їх подальшим дотриманням.

Таблиця 1 - Тривалість грудного вигодовування в основній та порівняльній групах. Медіана (мінімум-максимум) [нижній-верхній квартилі] (у міс.)

Тривалість	Основна група	Група порівняння
ГВ у цілому	10 [1-28] (6-14)*	4 [0-19] (1,5-9)
ВГВ	3 [0-9] (1-3)*	1 [0-6] (0-1)

*p<0,05 порівняно з групою порівняння.

На етапі дитячої поліклініки у всі терміни оцінки (від 1 до 12 міс.) між основною та порівняльною групами є суттєва різниця у співвідношенні різних типів вигодовування (табл. 2). Частка дітей на ВГВ в основній групі є більшою, а дітей на ПГВ -- меншою, ніж у групі порівняння при оцінці на 1, 3 і 6 місяцях. Кількість дітей на ЗВ у терміні 1 та 3 місяці є більшою в групі порівняння. Діти в групі порівняння дуже рано переводились на ШВ.

Таблиця 2 - Частка дітей абс. (%) на різних видах годування в основній і порівняльній групах.

Момент оцінки
Тип	1 міс.	3 міс.	6 міс.	9 міс.	12 міс.
	Основ	Порів.	Основ	Порів.	Основ	Порів.	Основ	Порів.	Основ	Порів.
ВГ	248 (89,53)	65 (50,57)	192 (69,31)	29 (22,66)	48 (17,33)	2 (1,56)	1 (0,36)	0	0	0
ПГ	20 (7,22)	39 (30,47)	34 (12,27)	29 (22,66)	12 (4,33)	9 (7,03)	3 (1,08)	3 (2,34)	0	0
ЗВ	9 (3,25)	10 (7,81)	35 (12,64)	27 (21,09)	157 (56,68)	41 (32,03)	172 (62,09)	31 (24,22)	129 (46,57)	26 (20,31)
ШВ	0	14 (10,94)	16 (5,78)	43 (33,59)	60 (21,66)	76 (59,38)	101 (36,46)	94 (73,44)	148 (53,43)	102 (79,69)

* при порівнянні з порівняльною групою p<0,001, критерій ч2.

Залежність тривалості ГВ від дотримання матерями принципів успішного ГВ на етапі дитячої поліклініки оцінювалася окремо в основній і в порівняльній групах. Годування дитини за вимогою та вночі, більша частота прикладань дитини до грудей у терміни 1 і 3 міс. збільшує і тривалість ГВ в цілому, а також віддаляє момент переводу на ЗВ.

Догодовування дитини з соски у віці 1 і 3 міс. та використання пустушки до 9 міс. включно вкорочувало тривалість ГВ як в основній, так і в порівняльній групі. Це збігається з результатами Тутченко Л.І. (1999), Тутеляна В.А. (2004), згідно з якими в дітей, які використовують пустушку або соску, більший ризик раннього припинення ГВ незалежно від віку дитини, ваги при народженні, статі, соціально-економічного стану та віку, з якого почали годування з пляшки.

Наявність замінника грудного молока вдома (через невпевненість матері в достатній кількості молока для дитини, на випадок непередбачених обставин) негативно впливала на тривалість ГВ. Якщо у віці дитини 1 міс. замінника не було, медіана ГВ становила 12 міс. в основній групі і 8 у групі порівняння, якщо замінник був -- відповідно 6 і 5 міс. (р<0,05). Можна передбачити, що замінник часто використовувався жінками самовільно, без показів для догодовування, при найменшій, часто безпідставній, підозрі на недостатню кількість молока.

Щодо інформованості вагітних жінок з питань ГВ, то дуже малий відсоток жінок (12-13%), в обох групах отримували інформаційну підготовку на етапі жіночої консультації, більше половини жінок в обох групах (60%) отримували інформацію з літературних джерел, відсоток жінок, які отримали інформацію щодо ГВ з інших джерел (ЗМІ, оточення тощо) був незначним та не відрізняється в обох групах. Усі жінки основної групи пройшли тематичне навчання з ГВ в пологовому будинку (під час перебування у відділенні патології вагітних або, безпосередньо після пологів), серед жінок групи порівняння -- всього 17,97%. Найефективнішим у забезпеченні тривалого ГВ виявилось навчання медичним персоналом.

Ефективним щодо загальної тривалості ГВ виявилось навчання з ГВ, яке проводили у центрі підтримки ГВ з парами, що планували мати сімейні пологи. Це можна пояснити навчанням чоловіків, які в майбутньому відіграють важливу роль у наданні психологічної та інформаційної підтримки дружинам.

При опитуванні всі жінки виказали бажання годувати дітей грудьми, однак запланована і реальна тривалість ГВ була різною. Тривалість ГВ була значно довшою у жінок, які хотіли годувати дитину рік (медіана реального ГВ 8,5 міс.), 18 міс. і більше, (медіана реального ГВ 12 міс.), ніж у жінок, які хотіли годувати лише 6 міс. (медіана реального ГВ 5 міс.). 96% усіх жінок вважає, що ШВ - це крайня необхідність на випадок недостатньої кількості молока. Більшість жінок (86,3%) вирішили годувати грудьми ще до вагітності. У жінок, інформованих про позитивний вплив ГВ на стан здоров'я як дитини, так і матері, тривалість як ВГВ, так і ГВ в цілому була довшою (медіана ВГВ - 3 міс., ГВ - 9 міс.), порівняно із жінками, які не мали відповідної інформації (відповідно 0 міс. і 4 міс.).

При визначенні впливу мотивації матері на ГВ виявилось, що найвагомішим мотивом у виборі виду годування більшість жінок (86,6%) вважала позитивний вплив ГВ на здоров'я дитини, менше жінок (39%) - позитивний вплив на розвиток, невеликий відсоток (20,2%) - на формування психоемоційного зв'язку, тому що економніше, легше. У жінок, налаштованих на ГВ заради створення психоемоційного зв'язку, відзначено довшу тривалість як ВГВ так і ГВ в цілому (10 міс.) порівняно з іншими підгрупами жінок (8 міс.). Оточення матері чинить певний вплив на те, якому годуванню мати віддаватиме перевагу. Так, якщо в оточенні переважали матері, які годували дітей грудьми, то тривалість ГВ була вищою (медіана 9 міс.), ніж коли переважають жінки, що годують штучно (7 міс.).

Ми не виявили суттєвого впливу виду годування на динаміку маси тіла дитини протягом першого року життя. Натомість у дітей, які довше перебували на ВГВ упродовж першого півріччя життя та на ГВ в цілому, був швидшим психомоторний розвиток (p<0,05). Це можна пояснити певним складом грудного молока та стимуляцією розвитку за рахунок сукупності факторів спілкування і взаємодії матері та дитини в процесі прикладання до грудей, тіснішим і тривалішим їх спілкуванням (Khedr E.M.N., 2004, Фатєєва Є.М., Конь І.Я. 2005).

Дослідження стану здоров'я дітей залежно від тривалості ГВ засвідчило, що діти, які були здоровими, довше перебували на ВГВ та ГВ в цілому (табл. 2), ніж ті, які мали які-небудь захворювання протягом першого року життя.

Таблиця 2 - Залежність стану здоров'я від тривалості ГВ Медіана (мінімум-максимум) [нижній-верхній квартилі] (у міс.)

Вид годування	Діти, які були здоровими (п=70)	Діти, які хворіли (п=335)
ВГВ	3 (0-9) [3-3]*	1 (0-6) [0-3]
ПГВ	3 (1-9) [3-6]*	3 (0-9) [1-3]
ГВ у цілому	12 (3-28) [9-15]*	7 (0-28) [3-12]

* p<0,05 порівняно з групою дітей, які хворіли.

Довша тривалість ГВ мала суттєвий зв'язок із відсутністю інфекційних захворювань (захворювань шлунково-кишкового тракту, ГРВІ верхніх дихальних шляхів, бронхіту, отиту тощо) (p<0,05 порівняно з групою дітей, які хворіли). Зокрема при тривалому ГВ зменшується ризик виникнення ГРВІ. Діти, які мали алергічні захворювання, перебували на ВГВ і ГВ в цілому суттєво коротший термін. Таким чином, дослідження засвідчує, що триваліше ГВ дає змогу зменшити частоту аліментарно-залежної патології у дітей першого року життя.

При визначенні причин переводу дітей на ЗВ або ШВ протягом першого півріччя життя виявлено, що у групі порівняння протягом перших 6 міс. життя жінки припиняли ВГВ найчастіше з причини недостатньої кількості молока, чого не спостерігали в основній групі, в якій натомість серед причин припинення ГВ переважало суб'єктивне власне бажання жінки (“некомплаєнтний контингент”), велика частка жінок в обох групах припинила ГВ через відмову дитини від грудей після використання соски для догодовування, через неадекватні поради лікаря.

Проблеми з ГВ частіше виникали в жінок групи порівняння (52,7%), що можна пояснити вчасною інформаційною підготовкою жінок основної групи з ГВ на рівні пологового стаціонару. Тривалість ВГВ та ГВ у жінок, що відзначали недостатню кількість молока, вища в основній групі (медіана ВГВ 3 міс., ГВ у цілому - 8 міс.), ніж у групі порівняння (відповідно 0 міс. і 3 міс.). На нашу думку жінки основної групи при виникненні ознак недостатньої кількості молока легше їх долали. При виникненні підозри на недостатню кількість молока найбільша кількість жінок основної та порівняльної груп звертались за допомогою до медичних працівників, причому жінки основної групи частіше звертались в центр підтримки лактації, що можна пояснити інформованістю жінок про його існування та довірою до цієї установи.

Оскільки було виявлено велику кількість чинників, що впливали на успіх вигодовування, ми провели багатофакторний аналіз для визначення факторів, найвагоміших для забезпечення УГВ. Аналіз засвідчує незалежну значущість допологового навчання жінок відповідно підготованим персоналом, дотримання принципів ГВ як у пологовому будинку, так і у подальшому на дільниці для забезпечення тривалого ВГВ та ГВ у цілому.

За оптимальних обставин (навчання у центрі лактації і/або сімейні пологи, дотримання принципів УГВ у пологовому будинку) медіана тривалості ВГВ становить 3 міс. а ГВ - 12 міс., відсоток дітей, які перебували на ВГВ 3 і більше міс. становив 76,9%, у т.ч. 11,9%. - з них 6 міс. і більше. Вірогідно, в умовах України ці цифри можна вважати контрольними при оцінці ефективності роботи пологової установи по налагодженню УГВ, з урахуванням конкретної демографічної ситуації (місто-село, пересічний освітній ценз, доходи населення в цілому і зайнятість жінок зокрема).

Таким чином, результати нашого дослідження засвідчили позитивний вплив впровадження Ініціативи „Лікарня, дружня до дитини” на успіх та тривалість природного вигодовування дітей. Доведено, що дотримання на допологовому, пологовому та післяпологовому етапах комплексу принципів успішного грудного вигодовування, покладених в основу Програми МОЗ “Підтримка грудного вигодовування дітей в Україні”, забезпечує як становлення лактації, так і дотримання цих принципів на пізніших етапах, що поліпшує здоров'я дітей.

На нашу думку, досвід реалізації Програми підтримки грудного вигодовування повинен бути використаним при розробці національних стандартів ведення неонатального періоду та першого року життя в цілому, які би включали регламентовані та вичерпні вказівки щодо грудного вигодовування дітей, показань до введення прикорму, віку догодовування тощо. Середня тривалість грудного вигодовування повинна бути включена до показників оцінки якості роботи пологових і педіатричних стаціонарних і амбулаторних установ.



ВИСНОВКИ

У дисертації доведено та науково обґрунтовано безпосередній позитивний вплив впровадження в ЛПЗ охорони здоров'я матері та дитини комплексної системи принципів УГВ на тривалість та успішність природного вигодовування та на стан здоров'я дітей.

Впровадження принципів УГВ в родопомічних закладах та дитячих поліклініках позитивно впливає на процес становлення лактації, частоту і тривалість ГВ дітей: у дітей, народжених в пологових стаціонарах, де впроваджено повний комплекс принципів УГВ медіана тривалості ВГВ становить 3 місяці, а ГВ в цілому - 10 місяців, в той час як у дітей, народжених в інших пологових стаціонарах відповідно 1 міс. та 4 міс.

На успішність ГВ впливають соціально-демографічні, психологічні чинники, інформованість жінок з питань ГВ. Виявлено довшу тривалість ГВ у жінок віком понад 25 років (медіана-12 міс.), порівняно з жінками віком до 25 р. (9 міс.); з вищою освітою (12 міс.), порівняно з рештою жінок (9-9,5 міс.); у жінок за фахом держслужбовців, фінансистів, осіб, зайнятих в галузі науки та культури; у жінок, які годували попередню дитину 6 міс. та більше і які мають більше 2х дітей; у жінок, інформованих про переваги ГВ для матері та дитини (9 міс.), порівняно з жінками, які не володіють відповідною інформацією (1 міс.).

Не виявлено достовірного впливу перебігу вагітності та пологів при повному впровадженні комплексу принципів УГВ в пологовому будинку на тривалість ГВ. У доношених новонароджених можна успішно налагодити ГВ незалежно від наявності патології (помірної або середньої важкості), ваги при народженні, гестаційного віку тощо за умови ретельної роботи з матерями і виконання ними принципів УГВ, впроваджених в пологовому будинку.

Тривале ВГВ (6 міс.) та тривале ГВ (?12 міс.) позитивно впливає на нервово-психічний розвиток та на зменшення захворюваності дітей (за даними катамнезу): у дітей, які були здоровими, медіана тривалості ВГВ становила 3 місяців, а ГВ в цілому - 12, а у дітей, що хворіли - відповідно 1 місяць і 7 місяців.

Основними причинами переводу дітей на харчування замінниками грудного молока у дітей, народжених в пологовому стаціонарі, де впроваджено систему принципів УГВ, є власне бажання жінки, в інших пологових стаціонарах - недостатня кількість молока. Частою причиною припинення ГВ в обох групах була відмова дитини від грудей після використання соски для догодовування, через неадекватні поради лікаря.

Шляхом багатофакторного аналізу з'ясовано: з усіх принципів УГВ найбільший вплив на тривалість ГВ в цілому і ВГВ мають годування за вимогою та відмова від використання у пологовому відділенні іншої їжі, окрім грудного молока; основними чинниками, які визначають тривалість ГВ є допологове навчання жінок відповідно підготованим медичним персоналом, дотримання принципів УГВ як у пологовому будинку, так і у подальшому на етапі дитячої поліклініки.

Практичні рекомендації

З метою охорони, підтримки та сприяння грудному вигодовуванню впроваджувати в роботу ЛПЗ комплекс принципів УГВ, які є основою Ініціативи „Лікарня, доброзичлива до дитини”.

З метою збільшення частоти та тривалості ГВ створити систему кабінетів підтримки ГВ та лактації на базі жіночих консультацій, пологових будинків та дитячих поліклінік для проведення відповідного навчання медпрацівників сучасним підходам до ГВ, надання інформаційної та психологічної підтримки вагітним жінкам і матерям, проведення консультативної роботи.

При створенні системи кабінетів підтримки ГВ та лактації використовувати досвід роботи Західно-регіонального центру підтримки лактації та грудного вигодовування та розроблені в Центрі інформаційно-методичні матеріали.

Сприяти створенню „груп підтримки матерів” з метою поширення та підтримки ГВ в суспільстві.

Запровадити проведення постійного моніторингу ГВ дітей у Львівській області з метою дослідження ситуації щодо ГВ дітей.

СПИСОК ПУБЛІКАЦІЙ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Шунько Є.Є., Шлемкевич О.Л., Янів Л.Б. Вплив впровадження Ініціативи „Лікарня, доброзичлива до дитини” в закладах охорони здоров'я матері та дитини Львівської області на тривалість грудного вигодовування // Репродуктивное здоровье женщины- 2006. - №1(25). -- С.207-212. Автором проведно збір матеріалу, клінічні спостереження, статистичну обробку результатів, написано та підготовлено статтю до друку.

2. Шлемкевич О.Л. Вплив соціальних, інформаційних та психологічних чинників на тривалість грудного вигодовування // Практична медицина. - 2006.- Т. ХІІ, №1. - С. 3-8.

3. Шунько Є.Є., Шлемкевич О.Л., Лехновська Т.А. Результати моніторингу грудного вигодовування немовлят // Збірник наукових праць співробітників КМАПО ім. П.Л.Шупика. Випуск 14. Книга 2. - К., 2005. - С. 387-398. Автором зібрано матеріал, проведено статистичну обробку результатів дослідження, формулювання основних положень статті, підготовлено статтю до друку.

4. Шунько Є.Є., Шлемкевич О.Л., Городенчук З.Б. Ефективність запровадження “10 кроків успішного грудного вигодовування” в медичних закладах // Практична медицина. - 2005. - Т. ХІ, № 1 - С. 7-12. Автором здійснено пошук літературних джерел, зроблено літературний огляд, аналіз сучасних поглядів і сучасного стану проблеми, підготовлено статтю до друку.

5. Шлемкевич О.Л., Бурлуцька І.В., Пирогова В.І., Янів Л.Б. Впровадження ініціативи ВООЗ/ЮНІСЕФ “Лікарня доброзичлива до дитини” на базі Львівського державного обласного перинатального центру // Буковинський медичний вісник. - 2003. - Т.7, №1. - С. 102-104. Автор зібрано матеріал, проведено клінічні спостереження та аналіз даних, зроблено узагальнення та статистичну обробку результатів, підготовлено роботу до друку.

6. Бурлуцька І.В., Шлемкевич О.Л., Машталер Н.М., Ошуркевич О.Є. Втілення ініціативи ВООЗ/ЮНІСЕФ “Лікарня доброзичлива до дитини” у практику родопомічних закладів України // Практична медицина. - 2003. - Т. ІХ, №2. - С. 16-17. Автором здійснено пошук літературних джерел та літературний огляд, аналіз сучасних поглядів і стану проблеми, написано та підготовлено статтю до друку.

7. Савчак Н.Є., Бурлуцька І.В., Шлемкевич О.Л., Міщук Т.М. Оцінка ефективності програми підтримки грудного вигодовування, впровадженої в Перинатальному центрі м. Львова // ПАГ. - 1999. № 4(374). - С. 64. Автор брала участь у наборі матеріалу, здійсненні пошуку та аналізі наукової літератури, здійснила узагальнення результатів дослідження, підготувала статтю до друку.

8. Моісеєнко Р.О., Єфименко О.В., Шлемкевич О.Л. Міжнародне зведення правил маркетингу замінників грудного молока // Здоровье женщины.-2006.-№4(24).- С.26-27. Автором проведено пошук літературних джерел, зроблено літературний огляд, аналіз сучасних поглядів і стану проблеми, підготовлено статтю до друку.

9. Моісеєнко Р.О., Шунько Є.Є., Тутченко Л.І., Костюк О.О., Марушко Т.Л., Шлемкевич О.Л., Лехновська Т.А. Розвиток ініціативи “Лікарня, доброзичлива до дитини” в лікувально-профілактичних закладах охорони здоров'я матері та дитини України: Метод. рекомендації. - К., 2002. - 70 с. Автором здійснено написання 4 розділу методичних рекомендацій.

10. Крутій Л.М., Шлемкевич О.Л., Бурлуцька І.В., Думська В.І. Грудне вигодовування та сучасне ведення лактаційного періоду // Медицина залізничного транспорту України. - 2004. - №3. - С. 92-95. Автором здійснено пошук літературних джерел, зроблено літературний огляд, аналіз сучасних поглядів і сучасного стану проблеми, написано та підготовлено статтю до друку.

11. Шунько Є.Є., Костюк О.О., Шлемкевич О.Л. Основи перинатальної фізіології харчування плода, новонародженого та становлення біоценозу // Актуальні питання неонатології. Клінічні лекції та матеріали 1-ої науково-практичної школи-семінару. - К., 2003. - С.3-21. Автор брала участь у пошуку літературних джерел, літературному огляді, аналізі сучасних поглядів і стану проблеми, брала участь у підготовці статті до друку.

12. Бурлуцька І.В. Шлемкевич О.Л. Грудне вигодовування: нові аспекти та проблеми // Практична медицина.- 1997.- №1-2.- С.21-25. Автором проведено пошук літературних джерел, літературний огляд, аналіз сучасних поглядів і стану проблеми, написано та підготовлено статтю до друку

13. Шлемкевич О.Л., Лехновська Т.А., Міщук Т.М. Грудне вигодовування та його переваги. Оцінка ефективності програми грудного вигодовування, впровадженої в перинатальному центрі м. Львова // Питання грудного вигодовування та лікувального харчування дітей першого року життя: Труди обласної науково-практичної конференції. - Львів, 1998. - С.14-16. Автор брала участь у зборі матеріалу, статистичній обробці данних, аналізі отриманих результатів, написала та підготувала статтю до друку.

14. Шлемкевич О.Л., Бурлуцька І.В., Пирогова В.І., Янів Л.Б. Впровадження ініціативи ВООЗ/ЮНІСЕФ “Лікарня доброзичлива до дитини” на базі Львівського державного обласного перинатального центру // Здорова дитина: ріст, розвиток та проблеми норми в сучасних умовах: Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції. - Чернівці, 2002. - С. 70-71. Автором зібрано матеріал, проведено клінічні спостереження та аналіз даних, зроблено узагальнення та статистичну обробку результатів, написання та підготовка статі до друку

15. Савчак Н.Є., Коржинський Ю.С., Шлемкевич О.Л., Янів Л.Б. Оцінка ефективності ініціативи ВООЗ/ЮНІСЕФ “Лікарня, доброзичлива до дитини”, впровадженої у Львівському державному обласному перинатальному центрі // Актуальні проблеми організації медичної допомоги новонародженим: Науково-практична конференція. - К., 2003. - С. 18-19. Автор брала участь у проведенні набору матеріалу, клінічних спостереженнях, статистичній обробці результатів та підготовці статті до друку.

16. Шунько Є.Є., Костюк О.О., Шлемкевич О.Л. Результати та перспективи впровадження ініціативи “Лікарня, доброзичлива до дитини” в Україні // Здорове харчування, дисбіози та їх аліментарна профілактика із застосуванням продуктів нового покоління з пребіотиками: Матеріали науково-практичної конференції з міжнародною участю. - К., 2003. - С.2-3. Автор брала участь у пошуку літературних джерел, літературному огляді, аналізі сучасних поглядів і стану проблеми, брала участь у підготовці статті до друку.

17. Шлемкевич О.Л., Савчак Н.Е., Лехновская Т.А. Результаты мониторинга продолжительности естественного вскармливания среди детей грудного возраста Львовской области // Пути повышения эффективности медицинской помощи детям: :Сб. мат. X Съезда педиатров России. - М.: Издательский Дом "Династия", 2005. - С. 668. Автором проведено збір матеріалу, статистичну обробку результатів дослідження, узагальнення результатів, написано та підготовлено статтю до друку.



АНОТАЦІЯ

Шлемкевич О.Л. Клініко-епідеміологічні основи оптимізації грудного вигодовування дітей. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.10 - педіатрія. - Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького МОЗ України, Львів, 2006.

Проведено соціологічний моніторинг та клінічне спостереження пар „матидитина”. Виявлено, що дотримання 5 кроків є тим мінімальним порогом, якого треба досягти для суттєвого збільшення кількості дітей на ВГВ та ГВ в цілому. З усіх принципів УГВ найбільший вплив на тривалість ВГВ та ГВ в цілому має годування за вимогою і відмова від використання у пологовому відділенні іншої їжі, крім грудного молока. Основними чинниками, які визначають тривалість ГВ, є допологове навчання жінок відповідно підготованим медичним персоналом, дотримання принципів ГВ як у пологовому будинку, так і надалі на етапі дитячої поліклініки.

Встановлено, що тривале ВГВ (6 міс.) та тривале ГВ (12 міс. та більше) позитивно впливає на нервово-психічний розвиток і захворюваність дітей.

У роботі доведена необхідність впровадження в ЛПЗ охорони здоров'я матері та дитини Ініціативи ”Лікарня, доброзичлива до дитини” з метою збільшення частоти та тривалості ГВ, що зумовить зменшення захворюваності немовлят та дітей раннього віку. Запропоновано створити систему кабінетів підтримки грудного вигодовування та лактації на базі жіночих консультацій, пологових будинків і дитячих поліклінік.

Ключові слова: грудне вигодовування, принципи успішного грудного вигодовування, пологовий стаціонар, дитяча поліклініка, тривалість, діти.



АННОТАЦИЯ

Шлемкевич О.Л. Клинико-эпидемиологические основы оптимизации грудного вскармливания детей. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.10 - педиатрия. - Львовский национальный медицинский университет имени Данила Галицкого МЗ Украины, Львов, 2006.

Диссертация посвящена изучению путей оптимизации грудного вскармливания детей Львовской области. Исследование состояло из двух этапов. На первом этапе путем проведения социологического мониторинга, включавшего 3437 пар мать-ребенок из 19-ти районов и 39 роддомов г. Львова и Львовской области, исследовалась полнота внедрения принципов успешного ГВ в родильных стационарах Львовской области, а также их влияние на продолжительность исключительно грудного вскармливания (ИГВ) и грудного вскармливания (ГВ) в целом на протяжении первого полугодия жизни ребенка на этапе детской поликлиники. На втором этапе путем клинического наблюдения 405-ти пар „мать-ребенок”, проживающих в г. Львове и Львовской области, было проведено углубленное и более систематизированное комплексное клинико-эпидемиологическое исследование влияния соблюдения принципов успешного ГВ на этапе роддома и детской поликлиники на продолжительность ИГВ и ГВ в целом, и в последующем на физическое, нервно-психическое развитие, а также на состояние здоровья детей.

...