Патологічна мастурбація у чоловіків у генезі сексуальної дисфункції і подружньої дезадаптації та їх психотерапія

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство охорони здоров'я України

Харківська медична академія післядипломної освіти

УДК 616.89 - 008.442 - 055.1 - 085.851

19.00.04 - медична психологія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук

Патологічна мастурбація у чоловіків у генезі сексуальної дисфункції і подружньої дезадаптації та їх психотерапія

Висоцька Олена Василівна

Харків - 2006



Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Харківській медичній академії післядипломної освіти МОЗ України.

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор Кришталь Валентин Валентинович, Харківська медична академія післядипломної освіти МОЗ України, кафедра сексології та медичної психології, завідувач кафедри

Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор Михайлов Борис Володимирович, Харківська медична академія післядипломної освіти МОЗ України, кафедра психотерапії, завідувач кафедри

доктор медичних наук, професор Скрипніков Андрій Миколайович, Українська медична стоматологічна академія МОЗ України, кафедра психіатрії, наркології та медичної психології, завідувач кафедри

Провідна організація: Дніпропетровська державна медична академія МОЗ України, кафедра психіатрії, загальної та медичної психології

Захист відбудеться "11" жовтня 2006 р. о 1100 годині на засіданні спеціалізованої ученої ради К64.609.03 в Харківській медичній академії післядипломної освіти МОЗ України за адресою: 61176, м. Харків, вул. Корчагінців, 58

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Харківської медичної академії післядипломної освіти МОЗ України за адресою: 61176, м. Харків, вул. Корчагінців, 58

Автореферат розісланий "8" вересня 2006 р.

Учений секретар спеціалізованої ученої ради кандидат психологічних наук, доцент Н.К. Агішева



ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Мастурбація, як вельми поширене явище в сексуальному житті людини, здавна привертає увагу лікарів та вчених. Феномен мастурбації був предметом дослідження багатьох вітчизняних та зарубіжних авторів (В.В. Кришталь, С.Р. Григорян, 2002; Г.С. Васильченко, 2005; І.С. Ботнєва, 2005; A.C. Kinsey, W.B. Pomeroy, C.E. Martin, 1948; W.H. Masters, V.E. Johnson, R.C. Kolodny, 1998). Проте при цьому висловлювалися різні, часто діаметрально протилежні думки про її вплив на соматичне, психічне й сексуальне здоров'я, і це питання не можна вважати однозначно розв'язаним до цього часу. На думку одних, мастурбація не є шкідливою і навіть корисна (Л.Я. Якобсон, 1928; І.М. Аптер, 1972), інші перебільшують її патогенність (І.М. Порудомінський, 1968; В.Д. Кочетков, 1968). І той, і інший підхід до оцінки мастурбації з чисто медичних позицій у разі ігнорування психологічних, біологічних та соціальних чинників призводить до однобічних і, отже, неправильних положень та висновків. Є підстави вважати також, що негативна або позитивна роль мастурбації у стані сексуального та психічного здоров'я визначається не самим фактом мастурбації, а залежить від її характеру.

У певних працях виокремлюють умовно-фізіологічну та патологічну мастурбацію, але практично не дослідженими залишаються такі найважливі аспекти проблеми, як типи й клінічні форми патологічної мастурбації, їхня роль у порушенні сексуального здоров'я подружньої пари, причинно-наслідкові зв'язки між мастурбацією і порушенням психічного здоров'я та формуванням сексуальної дезадаптації. Тим часом ці аспекти мають принципове значення для розробки ефективних лікувальних програм.

Через такі обставини психотерапевтична корекція патологічної мастурбації і зумовленої нею подружньої дезадаптації залишається мало розробленою сферою сексології та медичної психології, а існуючі методи психотерапії порушень сексуального здоров'я не можуть бути використані без їх модифікації з урахуванням специфіки досліджуваної патології.

Усе викладене визначає актуальність теми й необхідність проведення цього дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до плану наукових досліджень Харківської медичної академії післядипломної освіти МОЗ України в межах темою: "Психопрофілактика порушень сексуального здоров'я" (№ державної реєстрації 0100U004263).

Мета дослідження - на основі системного підходу до вивчення патологічної мастурбації у чоловіків та механізмів формування сексуальної дезадаптації розробити систему її психокорекції.

Задачі дослідження:

Виявити умовно-фізіологічну мастурбацію, типи та клінічні форми патологічної мастурбації й визначити їх діагностичні критерії.

Вивчити відмінності особистості чоловіків із патологічною мастурбацією та встановити залежність її типів від типу розладу особистості у чоловіка.

Дослідити подружню адаптацію, вдоволеність подружжів своїми сексуальними відносинами та реагування хворих на своє захворювання.

Дослідити соматосексуальний та психосексуальний розвиток хворих із даною патологією і виявити його порушення на різних етапах статевого дозрівання.

Вивчити наявні у хворих сексопатологічні прояви та їх зв'язок із типом патологічної мастурбації.

Дослідити стан сексуальної функції дружин хворих із патологічною мастурбацією та порушення сексуальної та міжособистісної адаптації подружжя.

Розробити систему психотерапевтичної корекції розладу особистості, патологічної мастурбації, сексуальної дисфункції у чоловіків і дезадаптації подружньої пари.

Об'єкт дослідження - патологічна мастурбація й зумовлена нею сексуальна дезадаптація подружжів.

Предмет дослідження - механізми формування, типи патологічної мастурбації, причинно-наслідкові зв'язки між патологічною мастурбацією, розладами особистості, сексуальною дисфункцією у чоловіків та подружньою дезадаптацією.

Методи дослідження - клініко-психопатологічні, спеціальні сексологічні; психодіагностичні методи дослідження особистості; методи математичної статистики.

Наукова новизна результатів дослідження. Уперше показано формування патологічної мастурбації у чоловіків із розладом особистості у разі порушення психосексуального розвитку на різних його етапах. Виявлено специфічні розлади особистості, типи патологічної - обсесивно-компульсивної та персевераторно-обсесивної мастурбації, її клінічні форми у структурі перверсій (ексгібіціонізм, нарцисизм, вуайєризм, порнофілію, фетишизм). Уперше показано залежність між типом, формою патологічної мастурбації і типом розладу особистості, а також зв'язок між типом мастурбації та наявними в чоловіків сексопатологічними проявами і формами сексуальної дисфункції. Новими є результати дослідження сексуальної функції дружин хворих із патологічною мастурбацією.

Розроблено нову систему психотерапевтичної корекції патологічної мастурбації при розладі особистості в чоловіків та зумовленої нею дезадаптації подружньої пари.

Практична значущість результатів дослідження. Цінність для клінічної практики мають виявлення в чоловіків із розладом особистості механізмів формування різних типів і форм патологічної мастурбації, їх клінічних проявів, механізмів розвитку подружньої дезадаптації й запропоновані діагностичні критерії. Практичне значення має розроблена система психотерапії - патологічної мастурбації у чоловіків та сексуальної (подружньої) дезадаптації, що формується при цьому, - яка дає змогу досягнути високого і стійкого терапевтичного ефекту.

Результати роботи впроваджено у практику роботи відділення сімейного лікарсько-психологічного консультування Чернівецької обласної психіатричної лікарні, Харківського обласного психоневрологічного диспансеру; у педагогічний процес на кафедрі сексології та медичної психології Харківської медичної академії післядипломної освіти.

Апробація результатів дослідження. Матеріали дисертації доповідалися й обговорювалися на Харківській обласній науково-практичній конференції сексопатологів (2002); на засіданнях Харківських науково-медичних товариств психотерапевтів (2004, 2005) та медичних психологів (2006).

Публікації. Матеріали дисертаційної роботи опубліковано в 5 самостійних наукових статтях, надрукованих у спеціальних журналах, що входять до "Переліку" ВАК України.

Структура дисертації. Основний зміст дисертації викладено на 140 стор. машинопису. Дисертація складається зі вступу, оглядового розділу, 4 розділів власних досліджень, висновків та списку використаних джерел. Матеріали дисертації ілюстровано 19 таблицями та 1 рисунком.

Бібліографічний список містить 219 джерел, із них 42 зарубіжних.

патологічний мастурбація соматосексуальний психотерапевтичний



ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Характеристика подружжя. Під нашим спостереженням було 100 подружніх пар із сексуальною дезадаптацією, у яких чоловіки практикували мастурбацію та потерпали від сексуальної дисфункції (основна група), і 30 подружніх пар, у яких сексуальної дезадаптації не спостерігалось, незважаючи на те, що чоловіки також займалися мастурбацією (контрольна група). Мастурбували також 893% жінок основної групи.

Вік обстежених становив від 24 до 45 років, до того обидва подружжя, як правило, входили до однієї вікової групи, що складала до 5 років. Усі подружжя перебували в першому шлюбі тривалістю від 3 до 16 років.

Вік початку мастурбації становив у чоловіків від 10 до 18 років, у жінок - від 14 до 18 років. Тривалість мастурбації на момент обстеження складала від 11 до 25 років, при цьому в жінок вона була меншою.

595% чоловіків і 465% жінок мали вищу й незакінчену вищу освіту, відповідно 415% і 545% обстежених - середню та середню спеціальну. 645% чоловіків і 575% жінок займалися розумовою працею і відповідно 365 та 435% - фізичною працею. Керівниками підрозділів були 345% чоловіків і 415% жінок, виконавцями відповідно 665 і 595%. При цьому соціологічні характеристики подружніх пар основної та контрольної груп були практично ідентичні.

Методи обстеження подружніх пар. До комплексу проведених досліджень входило клінічне обстеження хворих чоловіків та їхніх дружин і вивчення соматичного, неврологічного, психічного стану, спеціальне сексологічне обстеження. Було проведено також психодіагностичне обстеження кожного з подружжя.

Для виявлення причин та умов розвитку в чоловіків сексуальної дисфункції і порушення адаптації подружжя використовували системно-структурний аналіз сексуального здоров'я за В.В.Кришталем (2002). Сексуальні фантазії вивчали за методикою W.Masters, V.Johnson (1998). Тип мастурбації вивчали за допомогою спеціально розробленого нами опитувальника.

Під час клініко-психологічного обстеження подружжя вивчали акцентуації характеру, спрямованість особистості подружжя, мотиви їх вступу до шлюбу. У психодіагностичних дослідженнях для визначення статевоpольової поведінки чоловіків використовували проективну методику L. Szondi (1960) - шкалу Dur-Moll, яка дає змогу встановити маскулінність на біогенному рівні, та статеврольову шкалу ACL A.B. Heilbrun (1981), яка дозволяє визначити маскулінну й фемінінну Я-концепцію, тобто статеворольову поведінку на соціогенному рівні.

Для оцінки вдоволеності подружніми відносинами використовували методику D.H. Sprenkle, B.I. Fisher (за А.С. Кочаряном, 1996), рівень подружнього щастя визначали за опитувальником Bienvenu (за C. Schaap, 1982), вдоволеність сексуальними відносинами - за шкалою сексуальності W.E. Snell, D.R. Papini (1989), яка включає субшкали самооцінки: 1) своїх сексуальних можливостей, 2) сексуальної заклопотаності, 3) сексуальної депресії. Для визначення типу реагування на свою хворобу користувалися опитувальником "Тип ставлення до хвороби" (за В.Д. Менделевичем, 2005).

Здобуті в дослідженнях дані клінічних, клініко-психологічних та соціологічних досліджень статистично оброблено за таблицями відсотків та їх помилок, результати психодіагностичних досліджень - з використанням кореляційного аналізу і критерію Стьюдента з можливою вірогідністю p<0,05.

Роботу виконано у відділенні сімейно-психологічного консультування Чернівецької обласної психіатричної лікарні.

Результати досліджень. У жодного з обстежених чоловіків і жінок не було будь-якої соматичної патології, яка могла б послабити їхню сексуальну функцію. Водночас у всіх чоловіків було діагностовано розлади особистості найчастіше (у 525%) ананкастного, рідше (у 284% випадків) - диссоціального, у решти - емоційно нестійкого (93%), шизоїдного (73%) і в поодиноких випадках (42%) - істеричного типу. Формуванню цих розладів сприяли такі негативні чинники, як спадкова обтяженість, неправильне виховання, переважно емоційне відторгнення та бездоглядність, характерологічні відхилення у батьків і виховання в неповній сім'ї або поза сім'єю.

Серед дружин хворих у 325% було виявлено явні акцентуації характеру (істероїдного, астеноневротичного, сенситивного, епілептоїдного типів), а в 625% - гіпотимічний, істеричний, астенічний та іпохондричний синдроми, які віддзеркалюють їхню особистісну реакцію на сексуальну невдоволеність, психічне захворювання чоловіка та подружню дезадаптацію.

Рівень подружньої адаптації та подружнього щастя був найвищим у хворих з емоційно нестійким і диссоціальним типами розладу особистості, тоді як у їхніх дружин він був найнижчим. Оцінка своїх сексуальних можливостей також була найвищою у цих чоловіків. Сексуальна заклопотаність і сексуальна депресія була найбільшою у хворих з ананкастним розладом. У жінок сексуальна самооцінка була адекватною. У реагуванні хворих на свою хворобу відзначалася певна залежність від типу розладу особистості. За ананкастного розладу переважав іпохондричний його тип, за диссоціального - апатичний, за емоційно нестійкого - меланхолічний, зо шизоїдного - паранояльний, за істеричного - егоцентричний. Гармонійного типу ставлення до хвороби не було виявлено в жодного з обстежених.

Домінуючою мотивацією у більшості подружжя було забезпечення життєвих інтересів, але у хворих на істеричний і шизоїдний розлад особистості - престиж та творчість. У ціннісних орієнтаціях професійні інтереси переважали в чоловіків із такими самими та з ананкастним розладом особистості, побут - у хворих із диссоціальним розладом та в жінок. У проведенні дозвілля більшість подружжів віддають перевагу відпочинкові, чоловіки з диссоціальним розладом - розвагам, шизоїдні та істероїдні особистості - нерідко самовдосконаленню. Розбіжність спрямованості особистості мала місце у 534% подружжів, у яких вона, безперечно, сприяла розвиткові дезадаптації.

У більшості (695%) чоловіків відзначалися неадекватні мотиви вступу до шлюбу - короткочасне захоплення при істеричному та емоційно нестійкому, побоювання самотності - при ананкастному розладі особистості тощо. До того навіть ті подружжя, які брали шлюб з любові, до моменту обстеження втратили це почуття.

У всіх чоловіків був порушений статевий розвиток. Дослідження формування та динаміки становлення сексуальності у наших пацієнтів показало, що на другому і третьому етапах препубертатного та пубертатного періодів статевого розвитку в них виникли порушення формування стереотипу статевої поведінки та психосексуальної орієнтації - спрямованості статевої переваги. До того у 854% хворих сформувався обсесивно-компульсивний тип патологічної мастурбації і у 154% - персевераторно-обсесивний її тип з перверсіями: у 32% осіб спостерігався нарцисизм, у стількох же - ексгібіціонізм, у 22% - вуайєризм, у 32% - порнофілія і у 42% - фетишизм.

Серед жінок у 436% у пубертатний та перехідний період статевого розвитку мала місце фізіологічна, а у шлюбі в стількох же - замісна мастурбація.

Темп соматосексуального розвитку був порушений у 925%, а психосексуального - у всіх чоловіків. Соматосексуальний розвиток найчастіше був уповільненим при істеричному та шизоїдному типах розладу особистості і прискореним - при емоційно нестійкому та ананкастному. Ретардація психосексуального розвитку спостерігалася більш ніж у половини хворих з ананкастним та істеричним, а передчасний розвиток - у більшості пацієнтів з емоційно нестійким та диссоціальним. Як результат цих порушень у всіх обстежених мали місце асинхронії статевого розвитку, здебільшого (685%) сукупні, зумовлені психогенними та соціогенними чинниками. Складні асинхронії найчастіше траплялися при істеричному та шизоїдному розладах особистості.

У дружин хворих і сомато-, і психосексуальний розвиток був переважно своєчасним, асинхронії статевого дозрівання в них також не спостерігалися.

У всіх чоловіків у препубертатний та пубертатний періоди статевого розвитку сформувалися патологічні типи мастурбації - у 854% обсесивно-компульсивна і у 154% - персевераторно-обсесивна, що входить до структури сексуальних перверсій (нарцисизму, ексгібіціонізму, скопофілії та фетишизму, тобто порушень сексуальної орієнтації за об'єктом). Мастурбація в чоловіків найчастіше мала безумовно-ексцесивний характер. У більшості жінок спостерігалася фізіологічна мастурбація у пубертатний та перехідний періоди і в 436% із них - замісна мастурбація, що мала помірний характер.

Стереотип статеворольової поведінки був порушений у 755% чоловіків, до того у хворих з ананкастним розладом особистості мала місце лише її трансформація, а гіперрольова поведінка була характерною для осіб із диссоціальним та емоційно нестійким розладом; при істеричному його типі однаково часто спостерігалося й те, й друге порушення. У чоловіків з істеричним розладом особистості відзначалася висока маскулінність на рівні Я-концепції та низька - на біогенному рівні. Така міжрівнева невідповідність (статеворольова дискордантність) свідчить про наявність у цих пацієнтів внутрішньоособистісного конфлікту і у зв'язку з цим - суперечності шлюбних настанов й очікувань щодо шлюбного партнера.

Серед жінок ненормативна статеворольова поведінка траплялася набагато рідше (144%), переважно її трансформація у дружин хворих з істеричним розладом особистості.

Із сексуальних фантазій найчастішими в обстежених нами чоловіків з емоційно нестійким та диссоціальним типами розладу особистості були згвалтування, груповий секс, садистичні фантазії; при ананкастному та шизоїдному розладах переважало експериментування, при істеричному - заміна партнерки. У дружин хворих у сексуальних фантазіях переважала заміна партнера.

Вивчення залежності існуючих у наших пацієнтів типів та форм патологічної мастурбації від типів розладу особистості (табл.1) показало, що в структурі персевераторно-обсесивної мастурбації нарцисизм та фетишизм відзначалися переважно у хворих із шизоїдним та істеричним розладом; ексгібіціонізм спостерігався також у шизоїдних і рідше - у диссоціальних особистостей.

Вуайєризм траплявся лише при ананкастному розладі особистості, при якому можна було відзначити всі форми перверсій, за винятком ексгібіціонізму. Обсесивно-компульсивний тип мастурбації мав місце найчастіше при ананкастному та диссоціальному (відповідно 465 і 254%) та від 22 до 83% - при інших типах розладу особистості.

Таблиця 1 - Залежність патологічної мастурбації від специфічного розладу особистості обстежених чоловіків

Типи та форми мастурбації	Типи розладу особистості	Разом, n=100
	ананкастний	диссоціальний	емоційно нестійкий	шизоїдний	істеричний
Персевераторно-обсесивний						154
нарцисизм	11	-	-	11	11	32
ексгібіціонізм	-	22	-	11	-	32
вуайєризм	22	-	-	-	-	22
порнофілія	11	11	11	-	-	32
фетишизм	22	-	-	11	11	42
Обсесивно-компульсивний	465	254	83	42	22	854



Примітка. Дані у відсотках; те саме в табл.2.

Дослідження залежності наявних у наших пацієнтів сексопатологічних проявів від типу патологічної мастурбації (табл.2) показало, що при персевераторно-обсесивному її типі в усіх випадках мали місце відсутність генітальних реакцій (ерекції), оргазмічна дисфункція і відсутність сексуального задоволення від гетеросексуальних контактів. У всіх цих пацієнтів спостерігалася перверсна форма сексуальної дисфункції. Для всіх чоловіків з обсесивно-компульсивною мастурбацією також була характерна відсутність сексуального задоволення від гетеросексуальних контактів, для половини з них - відсутність при таких контактах генітальних реакцій, дещо рідше - передчасна еякуляція, у більшості випадків у сполученні з гіпоерекцією, і у решти хворих - оргазмічна дисфункція. У чоловіків із даним типом патологічної мастурбації діагностувалися різні форми сексуальної дисфункції, найчастіше (375%) невроз очікування невдачі, рідше паторефлекторна форма дисфункції, коїтофобія, мовчазний простатовезикулізм.

Виявлені закономірності й механізми формування у чоловіків із розладом особистості патологічної мастурбації і зумовленої нею подружньої дезадаптації стали основою для розробки патогенетичної системи психотерапевтичної корекції зазначених розладів сексуального здоров'я.

Пропонована система психокорекції складається з чотирьох компонентів: когнітивного (інформаційного), афективного (емоційного), конативного (поведінкового) та особистісного. При цьому система грунтується на принципах комплексності, диференційованості, етапності та послідовності. Усі компоненти проводяться у кілька етапів, кожен з яких є вихідною точкою для наступних.

Психотерапія проводилась нами у трьох основних напрямах: корекція патологічної мастурбації; нівелювання психопатологічних проявів у хворих та ліквідація невротичних реакцій у їхніх дружин; ліквідація подружньої дезадаптації. Вибір методів психотерапії та їх конкретний зміст залежали від наявних порушень сексуального здоров'я, до того ж усі застосовувані методики було модифіковано відповідно до специфічних відмінностей особистості та поведінки наших пацієнтів.

Проводячи психотерапію персевераторно-обсесивної мастурбації після ретельного вивчення анамнезу особистісних відмінностей, механізмів формування перверсій та сексуальної поведінки пацієнтів у них створювали позитивну настанову на лікування, що досягалося за допомогою раціональної психотерапії, переконання хворого в тому, що йому можна допомогти впоратися з патологічним потягом. Потім починали проводити аверсійну психотерапію, спрямовану на вироблення у пацієнта украй негативного ставлення до існуючої в нього патології потягу й мастурбації. Аверсійна терапія здійснювалася в чотири етапи. На першому етапі проводилися проби на навіюваність та психотерапевтична інтерпретація. На другому етапі використовували навіювання наяву, зумовлюючи негативне ставлення до патологічної мастурбації, до її фантазій, нерідко аж до блювотної реакції. Третій етап полягав у проведенні емоційно-вольового тренінгу.

Для лікування обсесивно-компульсивної мастурбації ми застосовували раціональну, за необхідності - аверсійну психотерапію, навіювання наяву та емоційно-вольовий тренінг, основною частиною якого було самонавіювання. Цей тренінг проводився в декілька етапів: емоційно-вольова підготовка; самонавіювання з метою вироблення "внутрішнього фільтру", який перешкоджає вчиненню компульсивних дій; тренінг, спрямований на вироблення вольових якостей.

З метою корекції розладу особистості використовували персоналістичну психотерапію з тренінгом особистісного росту, що проводився методом групової психотерапії, до якої входили рольові ігри та вправи. Корекція порушень статеворольової поведінки здійснювалася переважно за допомогою рольового психосексуального тренінгу, застосовувалися також раціональна психотерапія, навіювання та самонавіювання, бібліотерапія.

Основним методом корекції порушення міжособистісного спілкування подружжя був комунікаційний тренінг із використанням "конструктивної сварки" за С.Кратохвілом. Проводили також групову психотерапію у формі біографічної, тематичної, інтеракційної дискусії та рольовий тренінг. Корекція сексуальної дезадаптації подружжя здійснювалася за допомогою сексуально-еротичного тренінгу. Крім того, враховуючи низький рівень поінформованості більшості подружжя в питаннях психогігієни статевого життя, при всіх порушеннях сексуального здоров'я проводили інформаційну психотерапію як самостійний вид психотерапевтичного впливу.

Результати застосування описаної системи психотерапії оцінювали безпосередньо після закінчення лікувального курсу, через 1 і 2 роки після його закінчення.

Здобуті дані показали, що стійку (протягом 2 років) компенсацію розладу особистості було досягнуто в 933% чоловіків, причому у всіх з істеричним і найрідше - у 8614% із шизоїдним розладом. У всіх дружин хворих було нівельовано невротичні реакції.

Оцінка ефективності психотерапії патологічної мастурбації показала, що одужання частіше наставало при обсесивно-компульсивній, ніж при персевераторно-обсесивній мастурбації. Серед форм останньої найкраще піддавався корекції вуайєризм, рецидивів якого не спостерігалося через 2 роки після проведеного курсу лікування. Решта форм рецидували упродовж 1-2 років лише в тих випадках, коли після їх лікування було досягнуто не одужання, а значне поліпшення. При цьому загострення персевераторно-обсесивного типу мастурбації складало близько 1/3 випадків, а обсесивно-компульсивного типу - 63%. Цим хворим було проведено підтримувальну психотерапевтичну корекцію, після якої у всіх настало значне поліпшення.

Усі жінки після одужання чоловіків припинили практикувати замісну мастурбацію. Загалом у результаті проведення системи психотерапії високий та стійкий терапевтичний ефект, що полягав у досягненні подружньої адаптації, був досягнутий у 903% подружніх пар.

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичне обгрунтування та практичне розв'язання проблеми патологічної мастурбації у чоловіків та зумовленої нею подружньої дезадаптації. Проблему по-новому розв'язано з позицій системного підходу до вивчення причин, механізмів формування типів та клінічних форм патологічної мастурбації з метою розробки ефективної системи психотерапевтичної корекції.

Феномен мастурбації виявляється у формі умовно-фізіологічної мастурбації за відсутності можливості регулярного статевого життя та патологічних типів мастурбації - обсесивно-компульсивної (854%) та персевераторно-обсесивної (154%). Персевераторно-обсесивна мастурбація у чоловіків входить до структури сексуальних первесій у формі нарцисизму, ексгібіціонізму, вуайєризму, порнофілії, фетишизму. Патологічна мастурбація в більшості випадків має безумовно-ексцесивний характер.

У дружин хворих (466%) має місце умовно-фізіологічна замісна мастурбація помірного характеру.

Патологічна мастурбація формується у хворих зі специфічними розладами особистості, найчастіше - з ананкастним (525%) та диссоціальним (284%), рідше - з емоційно нестійким, шизоїдним і в поодиноких випадках (42%) - істеричним. Формуванню цих розладів сприяють переважно такі негативні чинники, як спадкова обтяженість та неправильне виховання, особливо емоційне відторгнення та бездоглядність.

Існує певна залежність вдоволеності своїми подружніми і сексуальними відносинами та внутрішньої картини хвороби у чоловіків від типу розладу особистості. Вдоволеність цими відносинами найвища у хворих з емоційно нестійким і диссоціальним типами розладу і найнижчі - за ананкастного його типу. За останнього переважає іпохондричний тип ставлення до хвороби, за диссоціального - апатичний, за емоційно нестійкого - меланхолічний, за шизоїдного - паранояльний, за істеричного - егоцентричний. Гармонійного (спокійно очікувального) ставлення до хвороби нема в жодного з чолвіків з патологічною мастурбацією.

У всіх чоловіків із патологічною мастурбацією відзначаються порушення статевого розвитку. Темп соматосексуального розвитку найчастіше уповільнений при істеричному та шизоїдному і прискорений при емоційно нестійкому та ананкастному розладах особистості. Ретардація психосексуального розвитку спостерігається здебільшого при ананкастному та істеричному, а передчасний розвиток - при емоційно нестійкому та диссоціальному розладах. У всіх хворих мають місце асинхронії статевого розвитку, у більшості з них (685%) сукупні, а при істеричному та шизоїдному розладах - складні.

Девіації психосексуального розвитку, окрім розладів статевої переваги, виявляються в порушенні статеворольової поведінки у 754% хворих, причому її трансформація є характерною для осіб з ананкастним, а гіперрольова поведінка - для хворих із диссоціальним та емоційно нестійким розладом особистості. Для осіб з істеричним розладом характерна статеворольовоа дискордантність - висока маскулінність на соціогенному та низька - на біогенному рівні, що свідчить про наявність внутрішньоособистісного конфлікту.

6. Існує залежність між типом і формою патологічної мастурбації та типом розладу особистості. При персевераторно-обсесивній мастурбації нарцисизм та фетишизм відзначається переважно у хворих з істеричним та шизоїдним розладом, у яких не трапляється порнофілія. Ексгібіціонізм має місце у разі шизоїдного та диссоціального розладу особистості, а вуайєризм - лише у разі ананкастного розладу, при якому відзначаються всі форми перверсій, окрім ексгібіціонізму.

Обсесивно-компульсивна мастурбація спостерігається найчастіше у разі ананкастного та диссоціального розладу особистості (відповідно 465 і 254%) і рідше (від 22 до 83%) - при інших його типах.

7. У всіх чоловіків із патологічною мастурбацією мають місце сексологічні прояви. До того ж для всіх хворих характерною є відсутність сексуального задоволення від гетеросексуальних контактів, тоді як інші прояви залежать від типу патологічної мастурбації.

При персевераторно-обсесивному типі в усіх випадках спостерігаються відсутність генітальних реакцій, оргазмічна дисфункція та перверсійна форма сексуальної дисфункції. При обсесивно-компульсивній мастурбації позначаються у 435% хворих - відсутність генітальних реакцій, у 355% - передчасна еякуляція, здебільшого у сполученні з гіпоерекцією, і у решти хворих (73%) - оргазмічна дисфункція. У чоловіків з даним типом паттологічної мастурбації діагностуються різні форми сексуальної дисфункції, найчастіше (375%) невроз очікування невдачі, рідше паторефлекторна форма дисфункції (234%), коїтофобія (144%), простатовезикулізм (113%).

8. Психотерапія патологічної мастурбації у чоловіків та зумовленої нею подружньої дезадаптації має являти собою систему коригувальних дій, що грунтується на принципах комплексності, диференційованості, етапності, послідовності і проводиться в трьох основних напрямах: корекція патологічної мастурбації; нівелювання психопатологічних проявів у хворих та невротичних реакцій у їхніх дружин; ліквідація подружньої дезадаптації.

Основними методами психотерапевтичної корекції є: у лікуванні патологічної мастурбації - раціональна, аверсійна психотерапія, навіювання наяву та емоційно-вольовий тренінг із самонавіюванням; у лікуванні розладу особистості - персоналістична психотерапія з тренінгом особистісного росту, групова психотерапія; для корекції порушень статеворольової поведінки - рольовий психосексуальний тренінг, бібліотерапія; для корекції порушеного спілкування - комунікаційний тренінг; для корекції сексуальної дезадаптації подружжя - сексуально-еротичний тренінг. У разі порушення сексуального здоров'я у всіх формах має проводитися також інформаційна психотерапія з метою підвищення обізнаності подружжів у питаннях сексу.

Проведення розробленої системи психотерапії дає змогу здобути високий і сталий терапевтичний ефект, що дорівнює 903%.



СПИСОК ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Высоцкая Е.В. Патологическая мастурбация // Укр. вісник психоневрології. - 2004. - Т.12, вип.2 (39). - С.60-62.

2. Высоцкая Е.В. Пути и методы психокоррекции патологической мастурбации // Журн. психиатрии и мед. психологии. - 2004. - №4 (14). - С.88-91.

3. Высоцкая Е.В. Феномен мастурбации: негативное или позитивное явление? // Междунар. мед. журн. - 2004. - Т.10, №2. - С.55-58.

4. Высоцкая Е.В. Психотерапия сексуальных расстройств, обусловленных патологической мастурбацией // Укр. мед. альманах. - 2004. - Т.7, №4 (Додаток). - С.23-25.

5. Высоцкая Е.В. Расстройства полового предпочтения у мужчин со специфическим расстройством личности // Междунар. мед. журн. - 2005. - Т.11, №4. - С.43-46.

АНОТАЦІЯ

Висоцька О.В. Патологічна мастурбація у чоловіків у генезі сексуальної дисфункції і подружньої дезадаптації та їх психотерапія. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 19.00.04 - медична психологія. Харківська медична академія післядипломної освіти МОЗ України. - Харків, 2006.

У роботі на основі системного підходу до вивчення патологічної мастурбації в чоловіків виявлено різні її типи та клінічні форми, визначено їх діагностичні критерії. Досліджено наявні в чоловіків специфічні розлади особистості, показано їх зв'язок із патологічною мастурбацією. Установлено порушення статевого розвитку пацієнтів на різних його етапах та формування в них порушень статевої переваги.

Автором розроблено ефективну систему психотерапевтичної корекції розладу особистості, патологічної мастурбації в чоловіків та зумовленої нею подружньої дезадаптації.

Ключові слова: патологічна мастурбація в чоловіків, сексуальна дисфункція, подружня дезадаптація, психотерапія.



АННОТАЦИЯ

Высоцкая Е. В. Патологическая мастурбация у мужчин в генезе сексуальной дисфункции и супружеской дезадаптации и их психотерапия. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 19.00.04 - медицинская психология. Харьковская медицинская академия последипломного образования МЗ Украины. - Харьков, 2006.

В работе с позиций системного подхода к изучению патологической мастурбации выявлены разные ее типы (обсессивно-компульсивная и персевераторно-обсессивная) и клинические формы, их роль в генезе сексуальной дисфункции у мужчин и дезадаптации супружеской пары.

Выявлено, что персевераторно-обсессивная мастурбация у мужчин входит в структуру сексуальных перверсий в форме нарциссизма, эксгибиционизма, вуайеризма, порнофилии, фетишизма. Показано, что патологическая мастурбация формируется у больных со специфическими расстройствами личности, чаще всего - с ананкастным (525%) и диссоциальным (284%), реже - с эмоционально неустойчивым, шизоидным и в единичных случаях (42%) - истерическим. Формированию этих расстройств способствуют в основном такие негативные факторы, как наследственная отягощенность и неправильное воспитание, особенно эмоциональное отвержение и безнадзорность.

Установлено, что у всех мужчин с патологической мастурбацией имеются нарушения полового развития. Темп соматосексуального развития чаще всего замедлен при истерическом и шизоидном и ускорен при эмоционально неустойчивом и ананкастном расстройствах личности. Ретардация психосексуального развития наблюдается в большинстве случаев при ананкастном и истерическом, а преждевременное развитие - при эмоционально неустойчивом и диссоциальном расстройствах. У всех больных имеют место асинхронии полового развития, у большинства из них сочетанные, а при истерическом и шизоидном расстройствах - сложные. Девиации психосексуального развития, помимо расстройств полового предпочтения, проявляются в нарушении полоролевого поведения.

Показано существование зависимости между типом и формой патологической мастурбации и типом расстройства личности. При персевераторно-обсессивной мастурбации нарциссизм и фетишизм отмечается в основном у больных с истерическим и шизоидным расстройством, у которых не встречается порнофилия. Эксгибиционизм имеет место при шизоидном и диссоциальном расстройстве личности, а вуайеризм - только при ананкастном расстройстве, при котором отмечаются все формы перверсий, кроме эксгибиционизма.

Обсессивно-компульсивная мастурбация наблюдается чаще всего при ананкастном и диссоциальном расстройствах личности и реже - при остальных его типах.

У всех мужчин с патологической мастурбацией имеются сексопатологические проявления. При этом для всех больных характерно отсутствие сексуального удовлетворения от гетеросексуальных контактов, тогда как другие проявления зависят от типа патологической мастурбации.

Диагностируются разные формы сексуальной дисфункции, чаще всего невроз ожидания неудачи, реже паторефлекторная форма дисфункции, коитофобия, простатовезикулизм.

Автором разработана система психотерапии патологической мастурбации у мужчин и обусловленной ею супружеской дезадаптации. В работе представлены основные принципы и направления психотерапевтической коррекции. Описаны используемые с этой целью методы: при лечении патологической мастурбации - рациональная, аверсионная психотерапия, внушение наяву и эмоционально-волевой тренинг с самовнушением; при лечении расстройства личности - персоналистическая психотерапия с тренингом личностного роста, групповая психотерапия; при коррекции нарушений полоролевого поведения - ролевой психосексуальный тренинг, библиотерапия; при коррекции нарушенного общения - коммуникационный тренинг; при коррекции сексуальной дезадаптации супругов - сексуально-эротический тренинг. При всех формах нарушения сексуального здоровья должна проводиться также информационная психотерапия с целью повышения осведомленности супругов в области секса.

Проведение разработанной системы психотерапии позволяет получить высокий и стойкий терапевтический эффект, равный 903%.

Ключевые слова: патологическая мастурбация у мужчин, сексуальная дисфункция, супружеская дезадаптация, психотерапия.



SUMMARY

Vysotskaya E.V. Pathological masturbation in men in genesis of sexual dysfunction and spouses desadaptation and its psychotherapy. - Manuscript.

Thesis for a candidate of science degree by speciality 19.00.04 - medical psychology. Kharkov medical academy of postgraduate studies UMH. - Kharkov, 2006.

In the thesis on the basis of systemic approach to studding pathological masturbation in men there are revealed its different types and clinical forms, and determined their diagnostic criteria. Specific personality distress in men are studied and their connection with the pathological masturbation is pointed out. Disorders of different stages of patients sex development and forming disorder of sex preferences in them are determined.

The author developed an effective system of psychotherapeutic correction of personality disorder, pathological masturbation in men and spouses desadaptation caused by it.

Key words: pathological masturbation in men, sexual dysfunction, spouses desadaptation, psychotherapy.

Размещено на Allbest.ru

...