Ефективність модифікованого методу переважної фіксації погляду при візометрії дітей раннього віку

Використання різних методів для визначення гостроти зору дітей раннього віку – здорових, з невропатологією та офтальмопатологією. Нормативні значення гостроти зору при формування груп ризику розвитку косоокості, амбліопії, порушень бінокулярних функцій.

Рубрика Медицина
Вид автореферат
Язык украинский
Дата добавления 29.08.2014
Размер файла 42,8 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

ІНСТИТУТ ОЧНИХ ХВОРОБ І ТКАНИННОЇ ТЕРАПІЇ ІМ. В. П. ФІЛАТОВА АМН УКРАЇНИ

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук

Ефективність МОДИФІКОВАНОГО МЕТОДУ ПЕРЕВАЖНОЇ ФІКСАЦІЇ ПОГЛЯДУ ПРИ ВІЗОМЕТРІЇ ДІТЕЙ РАННЬОГО ВІКУ

14.01.18 - офтальмологія

ВОЛКОВА ТЕТЯНА МИХАЙЛІВНА

Одеса - 2006

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті очних хвороб і тканинної терапії ім. В.П. Філатова АМН України.

Науковий керівник: доктор медичних наук, старший науковий співробітник Сердюченко Віра Іванівна, Інститут очних хвороб і тканинної терапії ім. В.П. Філатова АМН України, керівник лабораторії розладу бінокулярного зору

Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор Солдатова Аліна Максимівна, Одеський державний медичний університет МОЗ України, професор кафедри очних хвороб

доктор медичних наук, професор Ватченко Алла Олексіївна, Дніпропетровська державна медична академія МОЗ України, завідувач кафедри офтальмології

Провідна установа: Київська медична академія післядипломної освіти ім. П. Л. Шупика МОЗ України, кафедра офтальмології, м. Київ

Захист відбудеться „24 березня 2006 року о 14 00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 41.556.01 в Інституті очних хвороб і тканинної терапії ім. В. П. Філатова АМН України за адресою: 65061, Україна, м. Одеса, Французький бульвар, 49/51.

З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Інституту очних хвороб і тканинної терапії ім. В. П. Філатова АМН України (65061,

Україна, м. Одеса, Французький бульвар, 49/51)

Автореферат розісланий „23 лютого 2006 року

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, доктор медичних наук, професор Пономарчук В. С.

АНОТАЦІЯ

Волкова Т.М. Ефективність модифікованого методу переважної фіксації погляду при візометрії дітей раннього віку. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.18 - офтальмологія. - Інститут очних хвороб і тканинної терапії ім. В.П. Філатова АМН України, Одеса, 2006.

Дисертація присвячена актуальній проблемі об'єктивізації візометрії дітей раннього віку як здорових, так і з неврологічними і офтальмологічними захворюваннями. Визначено напрями удосконалення традиційного методу переважної фіксації погляду (ТМ ПФП). Розроблені і запропоновані нові тестові оціночні карти із стушованими контурами і закругленими кутами тестових полів і приладове забезпечення для модифікованого метода переважної фіксації погляду (ММ ПФП), використання яких значно підвищує об'єктивність і точність інформації з оцінки гостроти зору при значному скороченні затрат часу на дослідження кожної дитини. Одержані нові дані про строки формування макулярного і фовеолярного рефлексів, які співставлені з темпами розвитку гостроти зору у здорових дітей до 2 років. Застосування модифікованого метода ПФП забезпечує зменшення затрат часу на дослідження гостроти зору кожної дитини у порівнянні з ТМ ПФП на 16,2%, з методом реєстрації ОКН (МР ОКН) - на 40,6% та з використанням таблиці Орлової (МВДТ Орлової) на 14,4%. Визначені можливості використання різних методів для визначення гостроти зору дітей раннього віку - здорових, з невропатологією та з офтальмопатологією, які складають відповідно для модифікованого М ПФП - 100; 98,6; 100%; для МР ОКН - 100; 83,1; 100%; для МВДТ Орлової- 70; 41,9; 88,3% від кількості дітей, що підлягали дослідженню. Визначені для модифікованого М ПФП фізіологічні значення гостроти зору здорових дітей від 1 до 48 місячного віку, які пропонується використовувати як нормативні при формуванні груп ризику розвитку косоокості, амбліопії, порушень бінокулярних функцій тощо.

Ключові слова: візометрія, гострота зору, діти раннього віку, модифікований метод переважної фіксації погляду, невропатологія, офтальмопатологія.

АННОТАЦИЯ

Волкова Т.М. Эффективность модифицированного метода преимущественной фиксации взгляда при визометрии детей раннего возраста. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.18 - офтальмология. - Институт глазных болезней и тканевой терапии им. В.П.Филатова АМН Украины, Одесса, 2006.

Диссертация посвящена актуальной проблеме объективизации визометрии детей раннего возраста как здоровых, так и с неврологическими и офтальмологическими заболеваниями с целью своевременного назначения коррекции, лечебных мероприятий и контроля их эффективности. Исследованы острота зрения (ОЗ) и состояние зрительного анализатора в возрастной динамике от 1 до 48 месячного возраста при использовании разных методов визометрии у здоровых детей и детей с невро- и офтальмопатологией. Определены направления усовершенствования традиционного метода преимущественной фиксации взгляда, обоснована, разработана и апробирована модифицированная технология этого метода, которая обеспечивает объективную, более точную и информативную оценку ОЗ, как у здоровых, так и у детей с неврологической и зрительной патологией. Разработаны и предложены новые тестовые оценочные карты со стушеванными контурами и закругленными углами тестовых полей с разными пространственно-частотными характеристиками и приборное обеспечение для ММ ПФВ, использование которых значительно повышает объективность и точность информации по оценке ОЗ при значительном снижении затрат времени на исследование каждого ребенка. Преимущества модифицированного метода подтверждены путем сопоставления экспериментальных данных об остроте зрения, полученных традиционным (ТМ ПФВ) и модифицированным методом преимущественной фиксации взгляда (ММ ПФВ), методом регистрации оптокинетического нистагма (МР ОКН) и методом визометрии по детской таблице Орловой Е. М. (МВДТ Орловой).

Определены возможности использования разных методов для определения остроты зрения детей раннего возраста - здоровых, с невропатологией и с офтальмопатологией, которые составляют соответственно для ММ ПФВ - 100; 98,6; 100%; для МР ОКН - 100; 83,1; 100%; для МВДТ Орловой Е.М. - 70; 41,9; 88,3% от количества детей, которые подлежали исследованию.

Получены новые данные о сроках формирования макулярного (от 4 месяцев при

ОЗ 0,04 до 7 месяцев при ОЗ 0,09) и фовеолярного (от 9 месяцев при ОЗ 0,17 до 14 месяцев при ОЗ 0,28) рефлексов, которые сопоставлены с темпами развития остроты зрения у здоровых детей раннего возраста. Применение ММ ПФВ обеспечивает уменьшение затрат времени на исследование остроты зрения каждого ребенка в сравнении с ТМ ПФВ на 16,2%, с МР ОКН - на 40,6% и с МВДТ Орловой Е.М. - на 14,4%.

Определена степень отставания развития остроты зрения по Snell-Sterling у детей и установлена степень влияния возраста на динамику развития остроты зрения у здоровых детей и детей с перинатальным гипоксически-ишемическим поражением ЦНС и с задержкой психофизического и речевого развития, а также с аномалиями рефракции и содружественным косоглазием.

Определены для ММ ПФВ средние физиологические значения остроты зрения здоровых детей от 1 до 48 месячного возраста: в 1 месяц - 0,02; 3 месяца - 0,04; 6 месяцев - 0,09; 9 месяцев - 0,17; 12 месяцев - 0,23; 15 месяцев - 0,28; 18 месяцев - 0,34; 21 месяц - 0,36; 24 месяца - 0,46; 30 месяцев - 0,57; 36 месяцев - 0,71; 42 месяца - 0,81; 48 месяцев - 0,94, которые рекомендуется использовать как нормативные при формировании групп риска развития косоглазия, амблиопии, нарушений бинокулярных функций и т.д.

Ключевые слова: визометрия, острота зрения, дети раннего возраста, модифицированный метод преимущественной фиксации взгляда, невропатология, офтальмопатология.

ANNOTATION

Volkova T.M. Efficacy of a modified method of preferential looking in visometry of young children. - A manuscript.

Dissertation for the candidate of medical science degree in specialty 14.01.18 - Ophthalmology. - Filatov Institute of Eye Diseases and Tissue Therapy, Academy of Medical Sciences of Ukraine, Odessa - 2006.

The dissertation covers a crucial problem of objectivation in visometry of young children at the norm and with neurological and ophthalmological diseases. Directions for perfecting the traditional method of preferential looking (TMPL) were determined.

New test assessment charts with shaded contours and rounded angles of test fields and devices for the modified method of preferential looking (MMPL) were created and suggested; their use significantly increases objectiveness and precision of the information about visual acuity (VA) assessment with a radical shortening of the time period required for investigating every child.

New data on the terms of formation of the macular and foveolar reflexes which are comparable with the rate of developing VA in healthy children before 2 years of age were obtained.

The use of MMPL ensured reduction of the time required for investigating VA of every child in comparison with TMPL by 16.2%, with the optokinetic nystagmus registration method (OKNRM) by 40.6%, and with Orlova's table visometry method (OTVM) by 14.4%. Abilities of using the different methods for the assessment of VA in young children (healthy ones and those with a neuropathology and ophthalmopathology) were determined; they are respectively for MMPL 100, 98.6 and 100%, for OKNRM 100, 83.1 and 100%, for OTVM 70, 41.9 and 88.3% of the children who were to be examined.

Average physiological values of VA in healthy children, aged 1-48 months, for MMPL were determined, they being recommended to use in the formation of risk groups of squint, amblyopia, disrupted binocular functions, etc.

Key words: visometry, visual acuity, young children, modified method of preferential looking, neuropathology, ophthalmopathology.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Одним з основних критеріїв оцінки здібності до зорового аналізу форм, розмірів, структури і орієнтації об'єктів в просторі є гострота зору (ГЗ). Розлади зору значною мірою знижують працездатність людини, у тому числі дітей і підлітків, обмежують їх професійний вибір, придатність до військової служби, занять спортом та викликають ряд психологічних проблем. Збільшення об'єму зорової роботи з віком обумовлює необхідність раннього виявлення порушень зорового аналізатора в початковій стадії для ефективної профілактики і лікування і вимагає дослідження стану зорових функцій у дітей з найранішого віку. Окремі порушення органа зору дітей можна виявляти в ранньому віці або навіть з народження (Пасєчнікова Н. В., Риков С. О., 2005).

Для вирішення проблеми об'єктивізації візометрії запропоновано і розроблено немало методів і пристроїв. До них можна віднести методи реєстрації оптокінетичного ністагму (МР ОКН), зорових викликаних коркових потенціалів (ЗВКП). Метод реєстрації ОКН дає позитивні результати, але не може бути використаний у дітей з амбліопією високого ступеня з неправильною фіксацією та за наявності спонтанного ністагму. Метод реєстрації ЗВКП може бути використаний при оцінці функціонального стану зорового нерва, макулярної ділянки сітківки і розвитку зорової системи, а при визначенні ГЗ у дітей він дає лише орієнтовні відомості (Шамшинова А.М., Волков В.В., 1999) і вимагає дорогого, громіздкого устаткування.

Найбільш успішним і ефективним для дітей раннього віку є метод переважної фіксації погляду (ПФП), запропонований в кінці 50-х років двадцятого сторіччя, який у 80-90 роки набув широкого розвитку і використання в Англії, Франції, США та інших країнах (Teller D., 1989). Застосовується цей метод останніми роками і в Інституті очних хвороб і тканинної терапії ім. В. П. Філатова АМН України (Боброва Н. Ф. із співавт., 2004). Не дивлячись на те, що за останні роки вітчизняна і зарубіжна медична література збагатилася великою кількістю найрізноманітніших досягнень, багато питань залишаються не з'ясованими. В роботах Birch E.E. et al. (1983), Teller D. (1989) і інших авторів представлені числові значення ГЗ дітей різного віку при використанні методу ПФП і деякі відомості про зорову функцію малюків з амбліопією, анізометропією та іншими зоровими аномаліями і захворюваннями нервового апарату. Разом з тим, Gwiazda J. et al. (1978), Dobson V. (1990) повідомляють, що застосування методу ПФП малоефективне у дітей до 2 річного віку. Крім того, Teller D. (1989), Шамшинова А.М., Волков В.В. (1999) зазначають, що метод ПФП має і певні недоліки: відсутність об'єктивної реєстрації спрямованості погляду дитини, складність визначення зміни перемикання погляду, наявність чітких контурів тестових полів з їх зломами, завдяки включенню механізмів minimum deformable, може завищити фактичну ГЗ, що оцінюється в клініці за принципом minimum separable. Все це обумовлює необхідність удосконалення метода ПФП з метою підвищення його ефективності, інформативності і точності. В зв'язку з цим, є доцільнішим застосування нових пристроїв і пристосувань, які якісно змінюють зміст методу ПФП і переводять його в розряд модифікованого, шляхом використання засобів об'єктивної реєстрації напряму погляду і часу фіксації тестів з різними просторово-частотними характеристиками. Важливим також є визначення вікових значень гостроти зору і співставлення їх із строками формування світлових макулярних рефлексів при використанні методу ПФП. Дослідження цих питань є актуальною задачею, рішення якої сприятиме поліпшенню методичної і приладової бази для своєчасної оцінки стану зорового аналізатора дітей раннього віку не тільки здорових, але і з перинатальною енцефалопатією та аномаліями рефракції і співдружньою косоокістю.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до плану наукових досліджень лабораторії розладів бінокулярного зору і функціональних методів досліджень Інституту очних хвороб і тканинної терапії ім. В.П. Філатова АМН України. Вона є фрагментом НДР “Вивчити особливості стану рефракції, сенсорного і окорухового апарату бінокулярного зору у дітей з дитячим церебральним паралічем в залежності від клінічної форми захворювання і його тяжкості та розробити критерії диференційованого підходу до офтальмореабілітації цих осіб”, яка виконувалася протягом 2002-2004 р. (№ держреєстрації 0102U002744, шифр№123-А/04), де автор була співвиконавцем.

Мета роботи і задачі досліджень. Мета роботи - підвищення ефективності об'єктивної візометрії дітей раннього віку шляхом удосконалення методу переважної фіксації погляду.

Для досягнення мети в роботі вирішували наступні задачі:

1. Обґрунтувати і розробити технологію об'єктивної візометрії дітей до 4 річного віку на основі модифікації метода переважної фіксації погляду шляхом застосування тестових полів з нечіткими контурами і закругленими кутами та використання об'єктивної реєстрації спрямованості погляду дитини і часу його фіксації.

2. Провести порівняльну оцінку ефективності об'єктивної візометрії традиційним і модифікованим методами переважної фіксації погляду здорових дітей раннього віку.

3. Провести порівняльну оцінку візометрії здорових дітей раннього віку модифікованим методом переважної фіксації погляду та методом реєстрації оптокінетичного ністагму.

4. Провести порівняльну оцінку візометрії здорових дітей віком від 2 до 4 років модифікованим методом переважної фіксації погляду і методом з використанням таблиці Орлової.

5. Вивчити за допомогою модифікованого метода переважної фіксації погляду розвиток розрізнювальної здатності зорового аналізатора здорових дітей раннього віку та її взаємозв'язок із строками формування макулярного і фовеолярного рефлексів.

6. Порівняти гостроту зору здорових дітей раннього віку та дітей того ж віку з перинатальною енцефалопатією, аномаліями рефракції і співдружньою косоокістю при візометрії модифікованим методом переважної фіксації погляду.

7. Визначити ефективність використання модифікованого метода переважної фіксації погляду у порівнянні з методом реєстрації оптокінетичного ністагму і методом з таблицею Орлової при візометрії дітей раннього віку здорових і з порушеннями стану здоров'я.

Об'єкт дослідження. Розрізнювальна здатність зорового аналізатора дітей раннього віку.

Предмет досліджень. Ефективність модифікованого метода переважної фіксації погляду у порівнянні з традиційним методом ПФП, методом реєстрації ОКН і методом з використанням таблиці Орлової при візометрії дітей раннього віку та співставлення розвитку гостроти зору із строками формування світлових макулярних рефлексів у здорових дітей раннього віку.

Методи досліджень. Анамнез, визначення положення та рухливості очних яблук; проба з почерговим вимиканням очей; визначення кута косоокості за Гіршбергом, біомікроскопія; офтальмоскопія; скіаскопія; об'єктивна візометрія традиційним і модифікованим методом ПФП; об'єктивна візометрія методом, заснованим на реєстрації ОКН за допомогою приладу “Малыш”; візометрія у дітей від 2 до 4 років по дитячій таблиці Орлової; методи статистичних досліджень.

Наукова новизна одержаних результатів. Запропоновано модифікований метод переважної фіксації погляду, який забезпечує об'єктивну оцінку ГЗ дітей раннього віку, заснований на використанні оціночних карт із стушованими контурами і закругленими кутами тестового поля (Патент України № 6642 від 16.05.2005р.).

Доповнені дані про строки формування макулярного і фовеолярного рефлексів, які свідчать про взаємозв'язок розвитку розрізнювальної здатності зорового аналізатора із строками становлення світлових рефлексів макулярної області сітківки ока здорових дітей раннього віку.

Практичне значення одержаних результатів. Застосування модифікованого методу ПФП дозволяє зменшити затрати часу на проведення дослідження однієї дитини у порівнянні із традиційним методом ПФП, в середньому, на 16,2%, із методом реєстрації ОКН - на 40,6% та із методом за таблицею Орлової - на 14,4%.

Уточнені дані про перше проявлення макулярного рефлекса у віці 4 місяців при ГЗ - 0,04 і завершення його формування у 7 місячному віці при ГЗ - 0,09, а фовеолярного - перше проявлення в 9 місяців при ГЗ - 0,17 і завершення його формування, в середньому, у

14 місячному віці при ГЗ - 0,28.

Уточнені фізіологічні середні величини ГЗ у здорових дітей раннього віку при визначенні модифікованим методом ПФП: в 1 місяць - 0,02; 6 місяців - 0,09; 12 місяців - 0,23; 18 місяців - 0,34; 24 місяця - 0,46; 36 місяців - 0,70; 48 місяців - 0,94.

Результати дисертаційної роботи і саме модифікований метод переважної фіксації погляду впроваджений в клінічну практику Харківської міської дитячої поліклініки №15 та обласного будинку дитини №1.

Особистий внесок здобувача. Ідея необхідності удосконалення метода переважної фіксації погляду належить науковому керівнику д.мед.н. Сердюченко В. І., а здійснення ідеї - автору.

Автором проведено патентно-інформаційний пошук, аналіз джерел літератури з проблеми розвитку, визначення і оцінки ГЗ у дітей раннього віку. Виконано клінічне і офтальмологічне обстеження 479 дітей (1119 дослідженнь) у віці від 1 до 48 місяців, в тому числі проведені дослідження з динаміки розвитку ГЗ здорових дітей і дітей з перинатальною енцефалопатією та аномаліями рефракції і співдружньою косоокістю. Проведена порівняльна оцінка показників ГЗ здорових дітей раннього віку при ії визначенні традиційним і модифікованим методами ПФП, а також встановлена ідентичність спрямованості зміни ГЗ з віком при визначенні ММ ПФП, МР ОКН і по таблиці Орлової. Вивчені етапи розвитку і строки формування і становлення макулярних світлових рефлексів та вплив рефракції очей на ГЗ у дітей раннього віку. Доведена можливість і доцільність використання ММ ПФП для визначення ГЗ у дітей раннього віку з перинатальною енцефалопатією та аметропіями і співдружньою косоокістю.

Автором самостійно статистично оброблені одержані результати, сформульовані висновки і запропоновані практичні рекомендації. Підготовлені матеріали для публікації та апробації, одержано патент України №6642 від 16.05.2005р. (у співавт. із д.мед.н. Сердюченко В.І.).

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації були викладені, обговорені і одержали позитивну оцінку на: Міжнародній конференції офтальмологів “Сучасна мікрохірургія вроджених катаракт у дітей. „Жива хірургія” (Одеса, 2003); IV Українсько-Польській конференції з офтальмології (Київ, 2003); II конференції дитячих офтальмологів України “Сучасні технології діагностики та лікування очної патології у дітей” (Судак, АР Крим, 2003); VII Міжнародній науково-практичній конференції “Наука і освіта 2004” (Дніпропетровськ, 2004); Міжобласній науково-практичній конференції офтальмологів “Актуальные проблемы офтальмологии” (Ужгород, 2004); II Міжнародній науковій конференції офтальмологів Причорномор'я (Одеса, 2004); I Міжнародній науково-практичній конференції “Науковий потенціал світу `2004” (Дніпропетровськ, 2004); Міжнародній науково-практичній конференції лікарів - офтальмологів України “Запобігання сліпоті у дітей в Україні в рамках виконання програми ВООЗ “Зір-2020” з практичним семінаром “Жива хірургія”” (Київ, 2005); VIII з'їзді офтальмологів Росії (Москва, 2005).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 13 наукових робіт, з них: 4 статті в фахових виданнях, рекомендованих ВАК України, 8 робіт у збірниках наукових праць, тезах доповідей конференцій та з'їзду, 1 патент України.

Структура й обсяг дисертації. Дисертація викладена на 160 сторінках компьютерного тексту і складається з вступу, огляду літератури, методів досліджень, двох розділів експериментальних досліджень, заключної частини, висновків і практичних рекомендацій. Робота ілюстрована 20 таблицями і 13 рисунками. Список використаної литератури містить 196 джерел, з яких - 117 робіт з кириличною графікою та 79 робіт з латинською графікою, що складає 19 сторінок.

візометрія дитина зір офтальмопатологія

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

Загальна методика та основні методи досліджень

Загальна схема 4 серій досліджень (табл. 1) передбачала поетапне проведення порівняльної оцінки ефективності різних методів визначення гостроти зору дітей: здорових; з перинатальною енцефалопатією; з аномаліями рефракції і співдружньою косоокістю.

Таблиця 1. Загальна схема досліджень з оцінки різних методів визначення гостроти зору у дітей раннього віку

Серія досліджень

Етап досліджень

Методи дослідження гостроти зору

Стан здоров'я дітей

Вік дітей, міс.

Кількість вікових груп

Число обстежених дітей

Число досліджень гостроти зору

1

-

ТМ ПФП

Здорові

1-12

5

31

31

2

І - ІІІ

ММ ПФП

-//-

1-48

13

225

225

І

ТМ ПФП

-//-

1-12

5

81

ІІ

МР ОКН

-//-

1-48

13

225

ІІІ

МВДТ Орлової

-//-

24-48

5

63

3

-

ММ ПФП

З перинатальною енцефалопатією

3-36

10

146

146

-

МР ОКН

3-36

10

123

-

МВДТ Орлової

24-36

3

18

4

-

ММ ПФП

З аномаліями рефракції і співдружньою косоокістю

9-48

7

77

77

-

МР ОКН

9-48

7

77

-

МВДТ Орлової

24-48

3

53

1-4

-

-

-

1-48

81

479

1119

Із загальної кількості 479 обстежених дітей до 4 річного віку (невідібраний контингент): 53,4% були здоровими; 30,5% страждали на перинатальну енцефалопатію і 16,1% - на аномалії рефракції і співдружню косоокість. Дослідження здорових дітей і дітей із захворюваннями зорової системи проводили в умовах міської дитячої поліклініки №15 міста Харкова під час поглибленого профілактичного огляду невідібраного контингенту. Дітей з перинатальною енцефалопатією обстежували в Харківському спеціалізованому обласному будинку дитини №1, за узгодженням з керівництвом цієї установи.

При проведенні досліджень визначали наступні основні показники:

гостроту зору монокулярну (правого і лівого ока) і бінокулярну, екв. Снеллена;

тривалість фіксації погляду при оцінці монокулярного і бінокулярного зору, в секундах на одне визначення ГЗ;

загальні витрати часу на визначення ГЗ правого, лівого ока і обох очей, в хвилинах на одне визначення.

Обстежені 256 здорових дітей першої і другої серій досліджень у віці від 1 до 48 місяців мали правильне положення очей, рефракцію в межах фізіологічної норми, без анізометропії, без патології заломлюючих середовищ очей і очного дна. Психофізичний розвиток відповідав віку. По термінах гестації - доношені, без патології внутрішньоутробного розвитку і в постнатальному періоді, з необтяженою спадковістю.

Обстежені 148 дітей з перинатальною енцефалопатією, із яких у двох дітей не вдалось провести дослідження у зв'язку з тяжким станом, у третій серії досліджень були віднесені у вікові групи: 3; 6; 9; 12; 15; 18; 21; 24; 30 та 36 місяців. Розподіл дітей на 2 групи за діагнозами (дані історії хвороби) був наступним: в I групу ввійшло 65 дітей до 12 місячного віку з перинатальним гіпоксично-ішемічним ураженням ЦНС (ПГІУ ЦНС), у II групу - 81 дитина старше 1 року з наслідками перенесеного ПГІУ ЦНС - затримкою психофізичного та мовного розвитку (ЗПФ та МР).

У четвертій серії досліджень було обстежено 77 дитини з аномаліями рефракції і співдружньою косоокістю у віці від 9 до 48 місяців, які віднесені в наступні вікові групи: 9, 12, 15, 18, 24, 36, 48 місяців. Крім того, діти були розподілені на 6 груп відповідно до діагнозів: 17 - з гіперметропією від + 3,5дптр до + 6,0 дптр; 7 - з гіперметропією від + 6,25 дптр до + 8,5 дптр; 6 - з міопією слабого ступеню; 7 - з простим міопічним астигматизмом; 17 - із складним гіперметропічним астигматизмом; 23- з дисбінокулярною амбліопією.

Із загальної кількості (1119 досліджень ГЗ дітей раннього віку) із застосуванням традиційного методу ПФП проведено 112 досліджень,, модифікованого - 448 досліджень, метода реєстрації ОКН - 425 та із застосуванням таблиці Орлової - 134 дослідження.

Загальноприйнятими методами, з урахуванням даних анамнеза, здійснювали зовнішній огляд очей, визначали положення очних яблук, рухливість очей, пробу з почерговим виключенням очей, кут косоокості за Гіршбергом, стан конвергенції і бінокулярного зору (у дітей 3-4 років за допомогою кольорового теста, а у дітей до 3 років та у тих, що не вміють розмовляти, у розумово відсталих - за допомогою проби з призмою основою до скроні). При офтальмоскопії за умови максимально розширених зіниць оцінювали картину очного дна у динаміці з урахуванням віку, а саме: ступінь і рівномірность пігментації очного дна; форма, колір, чіткість меж диска зорового нерва; стан макулярної ділянки (колір, рівномірність забарвлення, вираженість центральної ямки сітківки), відсутність або наявність світлових макулярних рефлексів.

Одержані результати досліджень обробляли статистично за допомогою комп'ютерних програм: SPSS for Windows Release 11.0.1 (15 Nov 2001) Standard Version и Microsoft® Excel 2002 (10.2701.2625) © Microsoft Corporation, 1985-2001, з визначенням: статистичних величин для характеристики сукупності (середні величини і показники варіації ознак); оцінки вірогідності різниці між середніми арифметичними двох вибіркових сукупностей; коефіцієнта кореляції для малих та великих вибірок, коефіцієнта регресії і показників дісперсійного аналізу. При оцінці ГЗ дітей з перинатальною енцефалопатією та з аномаліями рефракції і співдружньою косоокістю визначали зорову ефективність за Snell-Sterling (Шамшинова А.М., Волков В. В., 1999).

Результати власних досліджень

Оцінка гостроти зору здорових дітей традиційним методом ПФП

Метод переважної фіксації погляду, який використовується в зарубіжній офтальмологічній практиці, ми в своїх дослідженнях умовно назвали традиційним методом ПФП. Під час проведення першої серії досліджень по відпрацюванню техніки визначення ГЗ ТМ ПФВ у 5 вікових групах здорових дітей віком до 1 року встановлено, що із збільшенням віку зростають величина ГЗ в екв. Снеллена, тривалість фіксації погляду та витрати часу на дослідження. Одержані дані свідчать про можливість використання ТМ ПФП для визначення ГЗ дітей, починаючи з 1 місячного віку.

Разом з цим, зважаючи на дані літератури (Teller D., 1989; Шамшинова А.М.,

Волков В.В., 1999), нами були виявлені певні недоліки ТМ ПФП: складність спостереження за зоровою поведінкою дитини, негативна реакція на заслінку необстеженого ока, оціночні карти з чітко окресленими контурами тестових полів. Для усунення вказаних недоліків запропоновано нову конструкцію стенд-екрану, нові оціночні карти та застосування дзеркала і нової форми заслінки.

Порівняльна оцінка традиційного і модифікованого метода ПФП

при визначенні ГЗ дітей раннього віку

Співставлення результатів оцінки застосування ТМ ПФП та ММ ПФП показало (табл.2), що спрямованість вікових змін гостроти зору, тривалості фіксації погляду та затрат часу на дослідження ідентична при використанні обох методів ПФП.

Однак, абсолютні їх величини при визначенні ТМ ПФП мали тенденцію до більш високих значень: гострота зору - на 13,7% (P=0,087), що на нашу думку обумовлено, зокрема, тим, що дитина може реагувати на чітке тестове поле в цілому і при цьому не бачити решіткову структуру. Крім того, більшою були тривалість фіксації погляду - на 20,5% (Р<0,001) і затрати часу на дослідження 1 дитини - на 16,2% (Р<0,001).

Порівняльна оцінка визначення ГЗ різними методами

Завданням другого та третього етапів другої серії досліджень було визначення ідентичності зміни показників ГЗ здорових дітей раннього віку при застосуванні ММ ПФП, МР ОКН та МВДТ Орлової, а також вивчення характеру формування і становлення макулярних світлових рефлексів і рефракції очей у співставленні з віковою динамікою розвитку ГЗ.

Таблиця 2. Бінокулярна гострота зору дітей до 1 року при визначенні традиційним і модифікованим методом переважної фіксації погляду

Вікова група, міс

Кількість дітей

Методи дослідження та показники (М±m)

Традиційний метод ПФП

Модифікований метод ПФП

Гострота зору, екв. Снеллена

Тривалість фіксації погляду, с

Затрати часу на дослід-ження, хв

Гострота зору, екв. Снеллена

Тривалість фіксації погляду, с

Затрати часу на дослідження, хв

1

15

0,027±0,003

3,53±0,31**

4,48±0,13**

0,023±0,004

2,73±0,45

2,87±0,40

3

16

0,061±0,007*

3,37±0,18

5,81±0,54**

0,041±0,007

3,00±0,38

5,00±0,62

6

16

0,105±0,013

3,87±0,22**

6,37±0,44*

0,092±0,010

2,87±0,27

5,37±0,47

9

15

0,205±0,024

4,40±0,29

5,60±0,23**

0,173±0,020

3,87±0,50

4,73±0,23

12

19

0,246±0,025

4,68±0,46

6,00±0,60

0,233±0,017

4,00±0,51

5,58±0,67

Примітка. *P<0,05; **P<0, 01; *** P<0,001

Гостроту зору монокулярно і бінокулярно, тривалість фіксації погляду, а також затрати часу на дослідження кожної дитини модифікованим методом ПФП та методом МР ОКН було визначено у 100% дітей кожної вікової групи від 1 до 48 місяців, а методом візометрії по дитячій таблиці Орлової - лише з 2 річного віку в межах 70% обстежених дітей від 24 до 48 місячного віку (табл. 3). Монокулярна ГЗ правого і лівого ока мала однакові значення в кожній віковій групі дітей до 48 місяців при застосуванні ММ ПФП та МР ОКН, при чому, у дітей до 6 місячного віку бінокулярна ГЗ відповідала монокулярній.

Порівняння величини ГЗ, одержаної ММ ПФП та МВДТ Орлової, показало, що у вікових групах 24, 30, 42 та 48 місяців зростання ГЗ відбувалося ідентично і різниця становила 2,0-2,5% (Р>0,05) і лише у дітей віком 36 місяців ГЗ ММ ПФП була вірогідно вищою - на 10,5% (Р<0,05).

Одним з критеріїв ефективності використання методів визначення ГЗ є працезатратність, яка залежить від психоемоційного стану дітей, їх втомлюваності і може служити показником ступеня придатності метода для практичної роботи.

Таблиця 3. Порівняльна оцінка визначення бінокулярної гостроти зору різними методами у здорових дітей до 4 річного віку

Вікова група, міс.

Метод дослідження гостроти зору

ММ ПФП

МР ОКН

МВДТ Орлової

число дітей

затрати часу на дослід-ження, хв

гострота зору, екв. Снеллена

число дітей

затрати часу на дослід-ження,хв

гострота зору, екв. Снеллена

число дітей

затрати часу на дослід-ження, хв.

гострота зору, екв. Снеллена

1

15

2,87±0,40

0,023±0,004

15

6,40±0,45***

0,018±0,008*

-

-

-

6

16

5,37±0,47

0,092±0,010

16

7,63±0,63**

0,084±0,011

-

-

-

12

19

5,58±0,67

0,233±0,017

19

9,63±0,73***

0,248±0,021*

-

-

-

18

19

5,42±0,44

0,340±0,020

19

10,00±0,93***

0,377±0,027*

-

-

-

24

18

7,00±0,46

0,465±0,029

18

11,89±0,81***

0,483±0,028

5

6,20±1,24

0,450±0,032

30

16

6,37±0,50

0,571±0,039

16

10,56±0,83***

0,550±0,035*

10

7,10±0,63**

0,590±0,043

36

20

7,60±0,69

0,705±0,040

20

11,40±0,82***

0,688±0,042*

13

9,15±0,84*

0,638±0,040*

42

17

6,12±0,62

0,807±0,030

17

10,00±0,81***

0,774±0,024

16

8,12±0,47***

0,791±0,022

48

19

6,37±0,44

0,944±0,043

19

10,53±0,67***

0,913±0,029

19

7,58±0,34***

0,913±0,025

Примітка. *P<0,05; **P<0,01; ***P<0,001

Дані таблиці 3 свідчать, що при застосуванні всіх трьох методів затрати часу на дослідження 1 дитини з віком зростають, що, можливо, пов'язано із збільшенням кількості оціночних карт, які пред'являють дітям старшого віку внаслідок зростання ГЗ. Коефіцієнт кореляції між затратами часу на дослідження і віком дітей становить r=0,323**, між затратами часу і гостротою зору r=0,328**. Встановлено, що на дослідження ГЗ однієї дитини, в середньому, ММ ПФП у порівнянні з МР ОКН та МВДТ Орлової витрачається відповідно на 40,6% (Р<0,001) та 14,4% (Р<0,01) менше часу, що є свідченням меншої працевитратності модифікованого метода ПФП.

Строки формування макулярних рефлексів і гострота зору

При проведенні досліджень з оцінки ефективності використання ММ ПФП та МР ОКН після визначення ГЗ здорових дітей віком від 1 до 48 місяців проводили огляд очного дна та виявлення наявності макулярного і фовеолярного рефлексів. За наявність макулярного рефлексу вважали появу навкруги жовтої плями кільцеподібного потовщення у вигляді блискучої світлої смуги, а фовеолярного - наявністю в зоні центральної ямки крапки, що світиться. При наявності світлових макулярних рефлексів у дітей відмічали „добре”, а при відсутності або нечіткій їх вираженості - „погано”.

При офтальмоскопії здорових дітей вікових груп 1 та 3 місяці прояву макулярного і фовеолярного рефлексу не було виявлено.

У 25% дітей чотирьохмісячного віку було зафіксовано перший прояв макулярного рефлексу, який був ще не досить стійкий, у дітей віком 5 місяців їх кількість збільшилась до 33,3%. В групі дітей 6 місячного віку 83,3% мали добрий прояв рефлексу, а починаючи з 7 місячного і до 48 місячного віку, макулярний рефлекс у всіх дітей мав чіткий прояв. Встановлено, що перший прояв макулярного рефлексу у дітей відмічається, в середньому, у віці 3,6±0,19 місяця при ГЗ 0,037±0,004, а завершується формування рефлексу у віці 6,8±0,41 місяця при ГЗ 0,093±0,008.

Перші прояви доброго фовеолярного рефлексу були зареєстровані у 25% дітей 9 місячного віку, далі їх кількість поступово зростала, досягаючи 100% у 16 місячному віці і до 48 місячного віку в усі вікові періоди фовеолярний рефлекс у всіх дітей завжди був чітким. Отже, перший прояв фовеолярного рефлексу відбувається у дітей, в середньому, у віці 9,3±0,64 місяців при ГЗ 0,169±0,007, а завершується його формування, в середньому, у віці 13,6±0,97 місяці при ГЗ 0,282±0,013.

Динаміка ГЗ і рефракції очей у здорових дітей раннього віку

На протязі всього періоду досліджень від 1 до 48 місячного віку простежується чітка закономірність зниження ступеня сферичної гіперметропічної рефракції з 3,72±0,08 до 1,61±0,12 дптр при відповідному зростанні ГЗ від 0,023±0,004 до 0,944±0,04 екв. Снеллена. Співставлення середніх значень гіперметропічної рефракції різних вікових груп дітей та середніх значень їх ГЗ показує, що вони знаходились в межах вікових норм, що узгоджується з даними літератури (Хухріна Л.П., 1970; Димшиць Л.А.,1970; Ковалевський Є.Г., 1970; Кайоткіна О.В., 1992).

Результати кореляційного аналіза свідчать про наявність зворотної залежності ГЗ від ступеня гіперметропічної рефракції (r=-0,475**), а також клінічної рефракції від віку дітей (r=-0,526**).

Оцінка ГЗ дітей з перинатальною енцефалопатією

Показники порівняльної оцінки ГЗ між здоровими дітьми до 12 місячного віку (n=66) та дітьми з ПГІУ ЦНС такого ж віку (n=65) наведено в табл. 4.

Таблиця 4. Оцінка бінокулярної гостроти зору дітей з перинатальною енцефалопатією у порівнянні із здоровими дітьми

Вікова група дітей, міс.

Стан здоров'я та показники дітей

здорові

з перинатальною енцефалопатією

n

гострота зору, екв. Снеллена

затрати часу на дослідження, хв.

n

гострота зору, екв. Снеллена

затрати часу на дослідження, хв.

Здорові

ПГІУ ЦНС

3

16

0,040±0,007

5,00±0,62

23

0,027±0,006*

4,48±0,40

6

16

0,092±0,010

5,37±0,47

17

0,057±0,013*

4,71±0,42*

9

15

0,173±0,020

4,73±0,23

13

0,074±0,023***

6,58±0,47**

12

19

0,233±0,017

5,58±0,67

12

0,065±0,019***

6,63±0,73*

Здорові

ЗПФ та МР

15

18

0,280±0,016

5,44±0,51

13

0,087±0,016***

6.50±0,53

18

19

0,340±0,020

5,42±0,44

14

0,136±0,022***

4,21±0,46*

21

17

0,360±0,026

7,24±0,83

11

0,157±0,030***

5,73±0,88

24

18

0,465±0,029

7,00±0,46

16

0,179±0,025***

4,56±0,43***

30

16

0,571±0,039

6,37±0,50

14

0199±0,037***

4,14±0,45

36

20

0,705±0,040

7,60±0,69

13

0,228±0,046***

4,62±0,70*

Примітка. * P<0,05; ** P<0,01; *** P<0,001

Аналіз результатів досліджень вказує на значний негативний вплив ПГІУ ЦНС на розвиток ГЗ у дітей до 1 року, що призводить до вірогідного відставання розвитку ГЗ в 1,5-3,6 рази (Р<0,05-0,001) у порівнянні із здоровими дітьми такого ж віку. Затрати часу на дослідження 1 дитини з ПГІУ ЦНС у вікових групах 9 та 12 місяців були більшими, ніж у здорових дітей, відповідно, на 39,1% (Р<0,01) та 13,4% (Р<0,05). В середньому, по 4 вікових групах затрати часу у дітей з ПГІУ ЦНС на дослідження ГЗ були більшими, ніж у здорових на 12,6% (Р<0,05).

Результати порівняльної оцінки визначення ГЗ 81 дитини від 1 до 3 років із ЗПФ та МР та 108 здорових дітей (див. табл.4) свідчать про високовірогідну різницю значення ГЗ між групами відповідного віку. Так, у дітей із ЗПФ та МР 15 місячного віку у порівнянні із здоровими бінокулярна ГЗ була у 3,2 рази нижчою (Р<0,001), 18 місячного - у 2,5 рази (Р<0,001), 21 місячного - 2,3 рази (Р<0,001), 24 місячного - в 2,6 рази (Р<0,001), 30 місячного - в 2,9 рази (Р<0,001) та 36 місячного - в 3,1 рази (Р<0,001). В цілому, значення ГЗ дітей з ЗПФ та МР були в 2,3-3,2 рази меншими, ніж ГЗ здорових дітей.

При аналізі даних динаміки тривалості фіксації погляду у дітей з ЗПФ та МР чіткої закономірності зміни цього показника з віком не виявлено. Затрати часу на дослідження ГЗ у дітей 18, 24 та 36 місячного віку із ЗПФМР були в 1,3-1,6 рази меншими, ніж у здорових дітей (Р<0,05-0,001); це, на нашу думку, обумовлено тим, що для визначення низької ГЗ дітей із перинатальною енцефалопатією використовується менша кількість оціночних карт.

Визначення зорової ефективності за Snell-Sterling у дітей з перинатальною енцефалопатією показало, що у дітей до 1 року зорова ефективність була на 29,1%, а у дітей від 1 до 3 років - на 46,8% нижчою, а в цілому від 3 до 36 місячного віку була на 53,1% меншою, ніж у здорових одноліток.

Отже, наявність перинатальної енцефалопатії у дітей призводить до значного гальмування розвитку ГЗ у всі вікові періоди.

Оцінка ГЗ дітей з аномаліями рефракції і співдружньою косоокістю

При порівнянні абсолютних значень ГЗ виявлено, що монокулярна ГЗ у дітей з аметропіями у 2,2-3,8 рази, а бінокулярна в 1,6-2,8 рази нижча, ніж у здорових дітей, що свідчить про значний вплив аномалій рефракції на ГЗ дітей раннього віку.

Щомісячні темпи приросту бінокулярної ГЗ за період від 9 до 48 місячного віку були на 36,6% нижчими, ніж у здорових дітей. В групах дітей з аномаліями рефракції і співдружньою косоокістю тривалість фіксації погляду бінокулярно на 2,7-25,4% перевищувала монокулярну. Затрати часу на дослідження ГЗ кожної дитини з аномаліями рефракції і співдружньою косоокістю у порівнянні із здоровими були, в середньому, на 33,8% вищими (Р<0,01). Середня ГЗ у цих дітей була на 35,2% (Р<0,001) нижче, ніж у здорових дітей, що підтверджує важливість і необхідність своєчасного дослідження зорового аналізатора з метою формування груп ризику та необхідності призначення корекції та відповідного лікування.

В ході досліджень було виявлено, що ГЗ дітей з аномаліями рефракції в усі вікові періоди значно відстає від ГЗ здорових дітей (рис.2). Велике відставання зафіксоване у дітей із складним гіперметропічним астигматизмом на фоні гіперметропії слабого, середнього та високого ступеня.

Найбільше відставання в розвитку зорового аналізатора за зоровою ефективностю за Snell-Sterling відмічено у дітей віком 2 роки з простим міопічним астигматизмом - 68%, а у дітей віком 3 роки відставання становило 52,1% у порівнянні із здоровими дітьми такого ж віку. Таким чином, дані про зниження зорової ефективності за Snell-Sterling у дітей з аномаліями рефракції і співдружньою косоокістю являють собою кількісні характеристики втрати функції зору в результаті офтальмологічних порушень.

Оцінка ефективності застосування різних методів визначення ГЗ у дітей з аномаліями рефракції і співдружньою косоокістю та у дітей з перинатальною енцефалопатією

Оцінку проводили шляхом аналізу даних досліджень третьої і четвертої серії по визначенню ГЗ ММ ПФП, МР ОКН та методом візометрії по дитячій таблиці Орлової у дітей з неврологічними та офтальмологічними порушеннями (табл.5).

Аналіз одержаних результатів показує, що для гарантованого визначення ГЗ у дітей з перинатальною енцефалопатією доцільно застосовувати ММ ПФП, який забезпечує у порівнянні з МР ОКН збільшення кількості досліджених дітей у віці 3-36 місяців з 83,1 до 98,6%, а у порівнянні з методом візометрії по дитячій таблиці Орлової у дітей 24 - 48 місячного віку - з 41,9 до 100%.

Співставлення можливостей цих методів при дослідженні дітей раннього віку з аномаліями рефракції і співдружньою косоокістю показало, що застосування ММ ПФП та МР ОКН забезпечує 100% визначення ГЗ дітей усіх вікових груп до 4 річного віку, а метод візометрії по дитячих таблицях Орлової дозволяє проводити таке дослідження лише у 88,3% обстежених з 2 річного віку, що свідчить про обмежені можливості останнього методу.

Таблиця 5. Ефективність застосування різних методів визначення гостроти зору у дітей з порушеннями стану здоров'я

Вікова група дітей, міс.

Кількість хворих дітей, яким визначена гострота зору

з перинатальною енцефалопатією

з аномаліями рефракції і співдружньою косоокістю

Кількість дітей в групі

Методи дослідження

В % до ММ ПФП

Методи дослідження

В % до ММ ПФП

ММ ПФП

МР ОКН

МВДТ Орлової

МР ОКН

МВДТ Орлової

ММ ПФП

МР ОКН

МВДТ Орлової

МР ОКН

МВДТ Орлової

3

23

23

19

-

82,6

-

-

-

-

-

-

6

17

17

13

-

76,5

-

-

-

-

-

-

9

14

13

9

-

64,2

-

11

11

-

100

-

12

13

12

9

-

69,2

-

6

6

-

100

-

15

13

13

11

-

84,6

-

-

-

-

-

-

18

14

14

12

-

85,7

-

-

-

-

-

-

21

11

11

10

-

90,9

-

-

-

-

-

-

24

16

16

15

6

93,7

37,5

20

20

14

100

70

30

14

14

13

4

92,9

28,6

-

-

-

-

-

36

13

13

12

8

92,3

61,5

26

26

25

100

96

48

-

-

-

-

-

-

14

14

14

100

100

Всього

148

146

123

18

83,1

41,9

77

77

53

100

88,3

Середні значення фізіологічної ГЗ здорових дітей раннього віку при застосуванні ММ ПФП

На великому клінічному матеріалі при застосуванні ММ ПФП вивчені особливості та етапи розвитку зорового аналізатора і визначені середні фізіологічні величини ГЗ для здорових дітей вікових груп від 1 до 48 місяців, а саме: монокулярна ГЗ складає в 1 місяць - 0,023±0,004; 3 місяці - 0,040±0,007; 6 місяців - 0,092±0,01; 9 місяців - 0,167±0,021; 12 місяців - 0,198±0,019; 15 місяців - 0,270±0,017; 18 місяців - 0,323±0,022; 21 місяць - 0,342±0,021;

24 місяці - 0,448±0,027; 30 місяців - 0,565±0,040; 36 місяців - 0,683±0,043; 42 місяця - 0,805±0,029; 48 місяців - 0,908±0,040 екв. Снеллена та бінокуляра ГЗ в 1 місяць - 0,023±0,004; 3 місяці - 0,040±0,007; 6 місяців - 0,092±0,01; 9 місяців - 0,173±0,020; 12 місяців - 0,233±0,017; 15 місяців - 0,280±0,016; 18 місяців - 0,340±0,020; 21 місяць - 0,360±0,026; 24 місяці - 0,465±0,029; 30 місяців - 0,571±0,039; 36 місяців - 0,705±0,040; 42 місяця - 0,807±0,030;

48 місяців - 0,944±0,043 екв. Снеллена. Вищенаведені середні величини ГЗ дітей пропонуються використовувати як нормативні для ранньої діагностики офтальмопатології, а також при формуванні груп ризику розвитку косоокості, амбліопії, порушень бінокулярних функцій у дітей раннього віку.

ВИСНОВКИ

1. Проблема об'єктивізації візометрії дітей раннього віку обумовлює необхідність удосконалення існуючих і розробки нових методів оцінки гостроти зору, а також вивчення її зв'язку із строками формування макулярних світлових рефлексів, а тому є актуальною задачею сучасної дитячої офтальмології.

2. Запропонована модифікована методика візометрії у дітей раннього віку на основі методу переважної фіксації погляду, яка включає: оціночні карти із стушованими контурами і закругленими кутами тестових полів, об'єктивну реєстрацію спрямованості погляду дитини і часу його фіксації.

3. Показані офтальмоергономічні переваги модифікованого метода переважної фіксації погляду, які дозволяють скоротити час дослідження в середньому у порівнянні з: традиційним методом переважної фіксації погляду -на 16,2%; методом реєстрації оптокінетичного ністагму - на 40,6%, при застосуванні таблиці Орлової - на 14,4%.

4. Модифікований метод переважної фіксації погляду однаково ефективний з методом реєстрації оптокінетичного ністагму у 100 % здорових дітей та дітей з аномаліями рефракції і співдружньою косоокостю у віці від 1 до 48 місяців; у дітей з перинатальною енцефалопатією, запропонований метод зберігає високу ефективність у 98,6%, а метод реєстрації оптокінетичного ністагму лише у 83,1% дітей.

5. Доповнені наукові дані про взаємозв'язок розвитку гостроти зору із строками формування макулярних світлових рефлексів і встановлено, що перші проявлення макулярного рефлексу відмічаються у віці 4 місяців при гостроті зору 0,04 і завершується його формування у 7 місяців при гостроті зору 0,09, а фовеолярного - починаються в 9 місяців при гостроті зору 0,17 і завершується формування, в середньому, в 14 місяців при гостроті зору 0,28.

6. Уточнені дані про те, що наявність у дітей раннього віку аномалій рефракції і співдружньої косоокості призводить до зниження щомісячних темпів приросту гостроти зору, в середньому, на 36,6%, зменшенню абсолютних значень гостроти зору, в середньому, на 35,2%, а наявність перинатальної енцефалопатії призводить до відставання гостроти зору на 53,1%.

7. Використання модифікованого метода переважної фіксації погляду для об'єктивної візометрії дозволило визначити фізіологічні норми гостроти зору дітей раннього віку, які становлять: в 1 місяць - 0,02; 3 місяці - 0,04; 6 місяців - 0,09; 9 місяців - 0,17; 12 місяців - 0,23; 15 місяців - 0,28; 18 місяців - 0,34; 21 місяць - 0,36; 24 місяці - 0,46; 30 місяців - 0,57; 36 місяців - 0,71; 42 місяці - 0,81; 48 місяців - 0,94.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. Модифікований метод переважної фіксації погляду рекомендується для використання в поліклінічних та клінічних умовах для визначення гостроти зору у дітей з 1 місячного віку, що дозволить своєчасно виявляти патологію зорового аналізатора на ранніх етапах.

2. Встановлені модифікованим методом переважної фіксації погляду середні фізіологічні величини гостроти зору для вікових груп дітей від 1 місяця до 4 років рекомендує...


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.