Стан мінерального гомеостазу у дітей з хронічними захворюваннями органів травлення в ендемічній зоні, шляхи корекції

Размещено на http://www.allbest.ru/

Стан мінерального гомеостазу у дітей з хронічними захворюваннями органів травлення в ендемічній зоні, шляхи корекції

Карпатський регіон становить науковий інтерес через свої кліматичні умови, своєрідний склад ґрунту й води, що й зумовило впровадження наукових досліджень (Туряница И. М., Пащенко А. Е., Фабри З. Й., 1997).

Екологічно детермінована патологія у дітей привертає пильну увагу педіатрів у зв'язку з її високою поширеністю, складністю діагностики, нечисленними повідомленнями про методи її лікування, профілактики та складністю прогнозування (Карпова Е. Г. і співавт., 1998; Белицька Є. Н., Павленко Н. В., 1999). Визначення впливу низки зовнішніх факторів, особливо слабких, але постійних за характером, на здоров'я дітей потребує застосування адекватних методологічних підходів, пошук яких активно провадиться в Україні (Торбін В. Ф., 1997; Няньковський С. Л. і співавт., Нечитайло Ю. М., 1999; Гнатейко О. З. і співавт., Лук'яненко Н. С. і співавт., 2000).

Сьогодні проблема зростання екологічно детермінованої патології серед дитячого населення в Україні залишається достатньо гострою. Зміни стану навколишнього середовища, загроза порушення самоочищувальної функції біосфери створюють умови для знищення гармонійного зв'язку дитячого організму з оточенням (Лук'янова О. М., 1993, 1996; Богомаз Т. О. та співавт., 1996; Дука К. Д. та співавт., 1998; Царегородцев Л. Д. зі співавт., 2000), тому важливим пріоритетом має стати профілактика, зміщення акцентів із хворої дитини на здорову (Майданик В. Г., 2002). Провідними напрямками профілактичної медицини у педіатрії стають: донозологічна діагностика передпатологічних станів, синдрому екологічної дезадаптації та індивідуальний диференційований підхід до їх своєчасної корекції (Сміян І. С. та співавт., 2002).

Важливе значення функції щитовидної залози (ЩЗ) для росту і розвитку дитячих організмів, їх інтелектуальних і фізичних характеристик та вплив гормонів ЩЗ на всі процеси обміну у дітей зумовили актуальність обраної теми (Weetman A.P., 1997; Кандрор В.І., 1999).

Нечисленні дані про зв'язок поєднаної дії хімічних речовин і природних ендемічних факторів та фрагментарне вивчення спадкової схильності до деяких нозологічних форм ураження ЩЗ (Беникова Е. А. и др., 1993; S.Refetoff, 1997) зумовлюють потребу ранньої діагностики тиреопатій у дітей в різних за екологічною характеристикою регіонах України.

Отже, проблема порушення мінерального гомеостазу у дітей на фоні ендемічної зони за йодним дефіцитом залишається актуальною і недостатньо вивченою на даний час, потребуючи дальшого дослідження та розробки нових методів корекції.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана згідно з планом науково-дослідних робіт кафедри дитячих хвороб Ужгородського національного університету і є фрагментом комплексної державної бюджетної теми “Екзо- та ендоекологія дитячого організму, мінеральний гомеостаз та шляхи його корекції” (Державний реєстраційний №0105U007683).

Мета і завдання дослідження. Розробити лікувально-профілактичні схеми корекції у школярів Закарпатської області з патологією гастродуоденальної зони з урахуванням порушень мінерального гомеостазу в умовах ендемії по йодній недостатності на основі вивчення та аналізу взаємозв'язків та взаємовпливів між різними ланками гомеостазу.

Завдання дослідження:

Вивчити на основі профілактичного огляду дитячого контингенту епідеміологічних показників захворюваності у дітей низинної та пригірської місцевості, встановити порушення мінерального гомеостазу як одного з можливих факторів ризику розвитку захворювань верхніх відділів травного тракту.

Провести порівняльну характеристику показників мінерального гомеостазу дітей з різних геохімічних регіонів з наступною інтерпретацією та урахуванням умов ендемічної зони по йодній недостатності.

Довести достовірні відмінності у рівнях мінерального гомеостазу з превалюванням низької мінеральної забезпеченості у дітей низинної місцевості на фоні вираженої йодної недостатності.

Дослідити рівні есенційних макро- та мікроелементів у сироватці крові та сечі, визначити рівні показників, які характеризують інші ланки гомеостазу організму, їх взаємовпливи у дітей з хронічним гастродуоденітом.

Розробити лікувально-профілактичну схему для оздоровлення дитячого контингенту при порушеннях мінерального гомеостазу у дітей з хронічним гастродуоденітом з урахуванням місця проживання.

Створити комп'ютерну програму для проведення нутрітивно-фармакологічної корекції порушень мінерального гомеостазу у

дитячого контингенту з хронічним гастродуоденітом в умовах ендемії з йодної недостатності.

Об'єкт дослідження - діти, що хворіють на хронічний гастродуоденіт у фазі ремісії зі збереженою секреторною функцією шлунку в ендемічній зоні з йодної недостатності.

Предмет дослідження - визначення впливу та взаємозв'язків порушень мінерального гомеостазу в умовах ендемічної зони з йодної недостатності на стан ендоекології дитячого організму у контингенту низинної та пригірської місцевості Закарпатської області, з дальшим комп'ютерним аналізом для розробки лікувально-профілактичних заходів.

Методи дослідження - лабораторні - проводилися загальноклінічні аналізи крові та сечі, аналіз сечі за Сулковичем, біохімічне дослідження крові (АЛТ, АСТ, холестерин, білірубін, кальцій, фосфор), визначення рівнів Т3, Т4, ТТГ та СТГ та гуморального імунітету імуноферментним методом, визначення йодурії, визначення рівнів мікроелементів сироватки крові та сечі фотометричним та атомно-абсорбційним методами; інструментальні методи дослідження - проводилася кардіоінтервалографія, УЗО щитоподібної залози та органів черевної порожнини, визначення коєфіціенту інтелекту (IQ за методом Айзенека).

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше були проведені епідеміологічні дослідження захворюваності травного тракту у дітей низинної і пригірської місцевості Закарпатської області з урахуванням ендемії по йодній недостатності з урахуванням мінерального гомеостазу. Дослідження були реалізовані в Мукачівському районі у ЗОШ с. Чинадійова (пригірський район) та АНВК м. Ужгорода (низинний район).

Проведені дослідження з високим ступенем достовірності виявили поширеність хвороб різного плану, були виділені групи хвороб травного тракту як визначально високі, що потребували дообстеження. Порівняльна характеристика захворюваності в досліджуваних районах виявила структурні відмінності, що також підтверджувало актуальність наукової роботи.

Здійснено комплексну порівняльну оцінку рівнів ланок гомеостазу дитячого організму обох досліджуваних груп, на основі якої виділено основну групу, що потребувала корекції виявлених дефіцитних станів.

Встановлено, що презентативним є порушення мінерального гомеостазу у дітей з патологією травного тракту. Поряд із цим фіксувалися порушення ланок пігментного, протеїнового та імунологічного гомеостазів, які мали кореляційні зв'язки різного ступеня вираження.

Вперше розроблена двох етапна схема лікувально-профілактичних заходів корекції порушень мінерального гомеостазу у дітей з гастродуоденітом на фоні ендемічної зони за йододефіцитом. На першому етапі провадилося оздоровлення з урахуванням ендемічної зони з йодної недостатності. На другому етапі призначався вітамінно-мінеральний комплекс для корекції мінерального гомеостазу. Унаслідок цього спостерігалися позитивні впливи на всі ланки гомеостазу дитячого організму в основної групи та усунення дефіцитного стану.

Вперше розроблена комп'ютерна програма нутрітивно-фармакологічної корекції порушень мінеральної ланки гомеостазу.

Практична цінність отриманих результатів. Результати роботи висвітлюють порушення мінерального гомеостазу в умовах Закарпаття, виявляють достовірні взаємозв'язки та взаємовпливи з іншими ланками гомеостазу, які є матриксом розвитку патології.

Розроблено і впроваджено в медичну практику лікувально-профілактичні заходи корекції порушень мінерального гомеостазу у дітей з патологією верхніх відділів травного тракту.

Отримані результати дослідження впроваджені в діагностично-лікувальний процес гастроентерологічних відділень обласної дитячої лікарні м. Мукачева та МДКЛ м. Ужгорода. Матеріали дисертації використовуються в навчальному процесі на медичному факультеті Ужгородського національного університету.

Особистий внесок здобувача. Автор особисто узагальнив спеціальну літературу, визначив основні завдання дослідження, розробив його методологію. Брав участь у лабораторних методах діагностики. Самостійно проведено клінічні спостереження, здійснено статистичну обробку та математичний аналіз результатів, сформульовано всі положення роботи та її висновки.

Автором самостійно науково обґрунтовано практичні рекомендації та реалізовано їх впровадження в роботу медичних закладів охорони здоров'я.

Апробація результатів дисертації. Матеріали, викладені в дисертації, оприлюднювалися та були обговорені на Міжнародній науково-практичній конференції “Актуальні проблеми педіатричної остеології” 15-17 вересня 2003 року, м. Євпаторія; Всеукраїнській науковій конференції для студентів та молодих вчених з міжнародною участю Київського медичного університету ім. О. Ю. Богомольця 13-16 жовтня 2003 року, м Київ; Всеукраїнській науковій конференції для студентів та молодих учених з міжнародною участю Тернопільської медичної академії ім. І. Я. Горбачовського 24-26 квітня 2003 року, м. Тернопіль; Всеукраїнському симпозіумі педіатрів 30-31 березня 2004 року, м. Тернопіль; Науково-практичній конференції з міжнародною участю, присвяченій 60-річчю УжНУ, 14-16 жовтня 2005 року, м. Ужгород; Третій науково-практичній конференції “Проблемні питання лікування дітей” 12-14 квітня 2006 року, м. Київ; на двох обласних науково-практичних семінарах педіатрів Закарпатської області та на 57-60 щорічних підсумкових конференціях професорсько-викладацького складу медичного факультету УжНУ 2003-2006 рр., м. Ужгород;

Публікації. За темою дисертації було опубліковано 8 наукових праць, з них 7 журнальних статей у наукових фахових виданнях України, 1 тези доповіді конференції у співавторстві.

Обсяг та структура дисертації. Робота викладена на 180 сторінках машинописного тексту, складається зі вступу, чотирьох розділів, висновків, практичних рекомендацій, списку використаних джерел (273 одиниці), котрий займає 27 сторінок. Дисертація містить 40 таблиць та 13 малюнків.

Матеріали та методи дослідження. Для досягнення поставленої мети було обстежено 395 дітей віком 11-15 років (n=198 - дітей, що проживають в низинній місцевості, та n=197 - школярів пригірської місцевості). З них було відібрано групу дітей (n=109) з поєднаною патологією верхніх відділів травного тракту, які складали наступні досліджувані групи. Було відібрано групу дітей n=70 жителів міста Ужгорода при наявній йодній недостатності та мінеральному дисбалансі по результатам дослідження сечі та крові на фоні поєднаної патології травного тракту (хронічний гастродуоденіт у фазі ремісії зі збереженою секреторною функцією шлунку, хронічний холецистит у фазі ремісії, реактивний гепатит, дискінезія жовчовивідних шляхів, реактивний панкреатит). Порівняльну групу склало 39 дітей ЗОШ с. Чинадійова Мукачівського району віком 11-15 років. Діти добиралися за принципом “копія - пара” і відрізнялися за місцем проживання - низинний та пригірський райони Закарпатської області. Контрольну групу складали практично здорові діти віком 11-15 років (n=25) міста Ужгорода. Дані по результатам двохетапної мінерально-вітамінної корекції (n=44) у дітей порівнювалися з даними контрольної групи дітей та даними по результатам одномоментної вітамінно-мінеральної корекції, яка включала одночасне призначення препарату калію йодиду 100 мкг/добу та Теравіту в ідентичній дозі та експозиції (n=26).

Для оцінки стану здоров'я дітей раннього віку використовувалися клінічні і параклінічні методи обстеження. Збір анамнезу проводився за спеціально розробленими скринінг-картами та з історії розвитку дитини (ф. 112-о). З лабораторних методів дослідження проводилися загальноклінічні аналізи крові та сечі, аналіз сечі за Сулковичем, біохімічне дослідження крові (аланінамінотрансфераза - АЛТ, аспартатамінотрансфераза - АСТ, холестерин, білірубін, кальцій, фосфор), визначення рівнів, Т3, Т4, ТТГ та СТГ, визначення йодурії, визначення рівнів мікроелементів сироватки крові фотометричним та атомно-абсорбційним методами і визначення рівнів нуклеїнових кислот. Із інструментальних методів використано кардіоінтервалографію та визначення показника 97-ї перцентилі за допомогою УЗО.

Визначення мікроелементів сироватки крові у даної групи дітей проводилося атомно-абсорбційним та фотометричним методами на базі хімічного факультету УжНУ та Держстандартизації. Матеріал для обох досліджень готувався методом сухої мінералізації. Визначення Р2О5 базується на фотометричному виявленні Р при утворенні відновленої гетерополікислоти з молібдатом амонію при частоті променевої енергії л - 590нм. А визначення рівня Fe з додаванням 1,10 фенонтроліну в слаболужному середовищі при частоті л - 490 нм.

Рівні Сu, Pb, Zn визначалися на атомно-абсорбційному комплексі КАС-120.1 з електротермічною атомізацією та комп'ютерною реєстрацією аналітичного сигналу на основній резонансній частоті даних елементів. Для цього методу використовувалися звичайні графітні кювети, дозування проводилося вручну (методичні рекомендації - Спектральное определение тяжелых металлов в биологических материалах и объектах. - М., 1986).

Визначення концентрації тироксину (Т4), трийодтироніну (Т3) і тиротропного та соматотропного гормонів гіпофізу імуноферментним методом.

Стан гуморального імунітету визначали за допомогою аналізу змін рівнів імуноглобулінів плазми - імуноглобуліну Е (Ig E), імуноглобуліну А (Ig А) та імуноглобуліну G (Ig G).

З'ясування Ig А, Ig G проводилося за допомогою тест-системи фірми “Вектор - Бест” (місто Новосибірськ, РФ), Ig E - за допомогою тест-системи фірми “Алкор - Біо” (місто Санкт-Петербург, РФ). Вміст Ig А та Ig G визначали за допомогою тест-системи фірми “Вектор - Бест”. Для дослідження використовують свіжу, вільну від домішок сироватку. Рівень соматотропного гормону визначався за допомогою приладу Уніплан - 2000, версія 1.10, з використанням тест-систем фірми “Хема-медіка” (місто Москва, РФ).

Рівень тиреотропного гормону визначали за допомогою тест-системи фірми “Алкор - Біо” (місто Санкт-Петербург, РФ).

Принцип визначення гормону ТТГ: у наданiй тест-системi використовується принцип двосайтового (сендвiч) iмуноферментного аналiзу. Активність ферменту, зв'язаного на поверхні лунки мікропланшету, проявляється й вимірюється додаванням хромоген-субстратної сумiші, стоп-розчину й фотометрiєю при 450 нм.

Визначення вмісту гормонів щитовидної залози трийодтироніну та тироксину проводилось за допомогою тест-системи фірми “Алкор-Біо” (місто Санкт-Петербург, РФ).

Для об'єктивної оцінки стану вегетативної нервової системи (ВНС) використовують неінвазивний метод спектрального аналізу хвильової структури ритму серця, що останнім часом вважається світовим стандартом. Метод ґрунтований на тому, що послідовний ряд кардіоінтервалів (ритмограма) має характерну хвильову структуру, що відображає регуляторний вплив ВНС на синусовий вузол серця. Спектр ритмограми - це залежність амплітуди коливань серцевого ритму від його частоти (Р. М. Баєвський і співавт., 1984).

Корекція порушень мінерального гомеостазу проводилась препаратами “Йодомарин” та “Теравіт” по двохетапній послідовній та поєднаній схемам.

Першим етапом призначався препарат “Йодомарин” - монокомпонентний препарат, діючою речовиною якого є калію йодид, в дозі 200 мкг один раз на добу протягом 1-го місяця.

Наступним етапом школярам проводилась корекція мінерального гомеостазу препаратом “Теравіт” (1 таблетка на добу протягом 1 місяця).

Поєднана схема включала одомоментне призначення препаратів йодомарину в дозі 100 мкг один раз на добу протягом 1-го місяця та теравіту в ідентичних дозах та експозиції. Заключним етапом дослідження було визначення достовірних відмінностей в ефективності різних схем лікування порушень мінерального гомеостазу у дітей на фоні хронічного гастродуоденіту у фазі нестійкої ремісії. Контрольну групу складали практично здорові діти (n=25).

Отримані дані опрацьовані за загальноприйнятими методами марематичної статистики з використанням t-критерію Стьюдента і кореляційного аналізу. Результати досліджували за допомогою програм MS Excel 2000 та Statistica 6.0. На основі проведеного наукового дослідження, враховуючи багатофакторний аналіз, кореляційні коефіцієнти, було розроблено комп'ютерну програму нутрітивно-фармакологічної корекції, яка надає

можливість лікарю рекомендувати шляхи корекції мінеральної ланки гомеостазу у дітей з хронічним гастродуоденітом. Дана програма написана на комп'ютерній мові Delphi.

Для досягнення поставленої мети були досліджені епідеміологічні показники, які свідчили про високі показники поширеності та захворюваності органів травлення у дітей Закарпатської області. Враховуючи високий рівень поширеності хронічного гастродуоденіту, нами проведено дослідження дитячого контингенту низинної та пригірської місцевості Закарпатської області для виявлення факторів ризику порушень ланок гомеостазу та можливих шляхів корекції.

Нами було обстежено n=198 осіб віком 11-15 років школярів м. Ужгород, з них була відібрано групу дітей n=44 з поєднаною патологією травного тракту (хронічний гастродуоденіт у фазі неповної ремісії зі збереженою секреторною функцією шлунку, хронічний холецистит у фазі ремісії, реактивний гепатит, дискінезія жовчовивідних шляхів, реактивний панкреатит) при наявному мінеральному дисбалансі при обстеженні сечі і крові та діагностованій йодній недостатності. Порівняльну групу складали 39 дітей ЗОШ с. Чинадійова Мукачівського району віком 11-15 років, які були відібрані при моніторингу 197 школярів.

Аналіз сечі методом Сулковича вказує на суттєві відмінності у рівні екскреції кальцію з сечею зі значним переважанням екскреції у дітей низинної місцевості - 80,00% проти 58,63% у дітей пригірської місцевості.

Рівні мінералів сечі у дітей пригірської місцевості знаходяться в межах референтних величин крім рівня цинку, який має підвищені цифрові значення. Щодо дослідження рівня йодурії у дітей пригірської місцевості спостерігається помірне зниження екскреції йоду. Також були виявлені кореляційні зв'язки між рівнями мінеральних елімінатів, зокрема, високий ступінь кореляції між залізом та фосфором (К =0,64), та середній ступінь між рівнями фосфору та міді (К=0,42), а також між рівнями міді та йоду (К=-0,35).

По даним результатів дослідження мінералів сироватки крові групи школярів пригірської місцевості спостерігається зниження рівню цинку та підвищення рівню фосфору при значеннях інших мінералів в межах референтних величин. Були виявлені кореляційні зв'язки середнього рівня кореляції між показниками заліза та міді К=0,57; цинку та заліза К=0,53 та між

значеннями йоду та цинку К=0,55 та високий ступінь кореляції - між показниками заліза та йоду К=0,84.

Кількісні значення мінералів сечі у дітей низинної місцевості по даним дослідження також знаходяться в межах референтних величин крім рівня йоду, який вказує на середню ступінь йодної недостатності у школярів даної групи.

Були виявлені кореляційні зв'язки між рівнями мінеральних елімінатів, зокрема, середній ступінь кореляційних зв'язків між рівнями фосфору та заліза (К=0,36), між рівнями міді та фосфору (К=0,35) та між показниками елімінації заліза та цинку (К=0,52).

По результатам дослідження мінерального складу сироватки дітей низинної місцевості спостерігається знижений рівень цинку при показниках інших елементів в межах референтних величин. Були виявлені кореляційні зв'язки середнього рівня кореляції між показниками цинку та міді К=0,44; та високий ступінь кореляції між значеннями заліза та цинку К=0,75 та між значеннями заліза та міді К=0,61.

Судячи з результатів дослідження спостерігається переважання рівнів усіх досліджуваних мінералів в сечі дітей пригірської місцевості особливо значима різниця в показниках йодурії.

При порівнянні рівнів мінерального гомеостазу сироватки крові дітей пригірської та низинної місцевостей показовими є відмінності з переважанням в значеннях вмісту заліза та цинку у дітей пригірської місцевості, та помірне превалювання в показниках фосфору у тій же групі.

В обстеженого дитячого контингенту спостерігається незначна гіпокальціємія: 2,02±0,34 - пригірська місцевість та 2,08±0,03 у м. Ужгороді. З даних дослідження можна зробити висновок про достовірні відмінності в рівнях фосфорного обміну у дітей з різних місцевостей. Хоча дані знаходяться в межах фізіологічної норми, але превалюючими поушеннями являються показники у школярів міста Ужгорода. З високим ступенем достовірності (р<0,001) також відзначено різницю у білірубіновому обміні школярів пригірської з тенденцією до підвищення у дітей низинної місцевості.

У школярів м. Ужгорода, (n=198), враховуючи переважання порушень мінерального обміну визначалися анамнестичні дані, фізичний розвиток, нервово-психічний розвиток, резистентність, функціональний стан організму, наявність вроджених вад розвитку, наявність захворювань верхніх відділів травного тракту з метою виділення основної групи (n=44) з діагнозом хронічний гастродуоденіт у фазі неповної ремісії для проведення лікувально-профілактичних заходів.

Таким чином при оцінці за шкалою регресії у досліджуваної групи школярів фізичного розвитку він являється середнім як у дівчат так і у хлопчиків, так як, у дівчат показники і зросту і маси тіла знаходяться в межах однієї сігми ДТ +0,85у, МТ -0,02у, а у хлопчиків тільки один показник - ДТ знаходиться за межами однієї сігми -0,02у, при тому, що МТ в межах однієї сігми +0,85у.

Підсумовуючи вищенаведені дані дослідження (n=198 осіб), ми виявили, що середньостатистичний підліток відповідає середнім значенням

фізичного розвитку з тенденцією до підвищення значень зросту у хлопців та обсягу голови як у хлопців, так і в дівчат; соціальний анамнез сприятливий; нервово-психічний розвиток має “незначні відхилення в поведінці”, ступінь резистентності високий; функціональний стан організму задовільний.

З даного контингенту надалі було виділено групу школярів з верифікованим хронічним гастродуоденітом у фазі неповної ремісії, яка підлягала оздоровленню та виявленню кореляційних зв'язків розвитку захворювань травного тракту з порушеннями ланок мінерального гомеостазу й подальшою корекцією.

Деталізація виділеної основної досліджуваної групи

У обстежених школярів (n=44) спостерігалася клінічна картина, яка вкладалася в три кардинальні синдроми: больовий (гастралгічний) 76,25±3,70%; диспепсичний (верхній) - 64,30±3,16%; нижній - 35,70±2,07%; астено-вегетативний - 72,93±4,62%.

При інструментальному дослідженні дітей із гастродуоденітом отримано такі дані:

-- дуодено-гастральний рефлюкс спостерігався у 45,44±3,16%,

-- недостатність кардії у 18,21±2,16%,

-- спазм воротаря у 9,10±0,86%,

Ультразвукове дослідження органів черевної порожнини виявило анатомічні проблеми жовчного міхура - перегин у районі шийки 29,17±2,18%; у 12,50±0,84% спостерігалося потовщення й ущільнення стінки жовчного міхура; гіпоехогенність жовчі - у 54,16±3,81%, мікрохолелітіаз у 16,67±0,72%; реактивні зміни підшлункової залози спостерігалися у 27,27±0,68%.

Змін у показниках розмірів печінки, селезінки, жовчного міхура, підшлункової залози виявлено не було.

За даними обстеження дітей із патологією верхніх відділів травної системи, зокрема, при поєднанні гастродуоденіту з ДЖВШ були виділені провідні фактори клініко-лабораторної картини захворювання.

Важливими патогенетичними моментами формування досліджуваної патології, за даними наших досліджень, є: наявність дуодено-гастрального рефлюксу, переважання гіпертонусу жовчного міхура на фоні підвищення тонусу сфінктера Одді, що призводило до ущільнення стінок жовчного міхура та гіпоехогенності жовчі (за даними УЗД).

Верифікація діагнозів хронічного холециститу, хронічного гастродуоденіту, реактивного гепатиту провадилася на основі клінічних, лабораторних, ультразвукових діагностичних критеріїв згідно протоколів затверджених Наказом МОЗ України №271 від 13 червня 2005 року.

Порівняльний аналіз даних дослідження дітей низинної та пригірської місцевостей засвідчує, що більш доцільним та обґрунтованим є вивчення ендоекології у дітей м. Ужгорода, враховуючи високий рівень йодуріцї, кальційурії та рівня насиченості сироватки крові іншими есенційними елементами.

Нами були розроблені схеми лікувально-профілактичних заходів з усунення порушень мінерального гомеостазу у школярів, що проживають в зоні ендемії з йодної недостатності. У двох етапній схемі першим етапом основній досліджуваній групі підлітків (n=44) призначався препарат калію йодиду 200 мкг/добу протягом місяця з дослідженням його лікувально-профілактичних характеристик на організм дитини та визначенням рівнів мінеральної ланки гомеостазу та її кореляційних зв'язків, другим етапом призначався вітамінно-мінеральний препарат Теравіт в дозі 1 таблетка в день протягом одного місяця. Одномоментна схема лікувально-профілактичних заходів включала одномоментне призначення другій досліджуваній групі школярів (n=26) калію йодиду в дозі 100 мкг/добу з паралельним призначенням препарату Теравіт по одній таблетці в день протягом місяця. По результатам дослідження була здійснена порівняльна характеристика кінцевих даних та проведене порівняння з даними групи практично здорових дітей (n=25).

Пальпація та УЗО щитоподібної залози в абсолютної кількості дітей підтвердила І ступінь гіперплазії щитоподібної залози й достовірно не відрізнялася до (14,1±0,83 мл) і після (14,0 ±0,72 мл) проведеної терапії.

Таким чином, рівень йодурії вказує на перехід дефіциту з вираженого ступеня в помірний у досліджуваній групі дітей після лікування і вказує на потребу продовження курсу реабілітаційної корекції.

Комп'ютерне тестування на визначення рівня коефіцієнта інтелекту (IQ) за Айзенком вказувало на підвищення рівня інтелекту у досліджуваного контингенту в межах вікової норми, що відповідає даним наукових досліджень вітчизняних та зарубіжних авторів.

Зміни рівнів гормонів гіпофізу, зокрема, соматотропного (СТГ) й тиреотропного (ТТГ) у даній групі школярів свідчать про достовірне (<0,001) триразове зростання рівня СТГ, та незначне зниження рівня ТТГ в межах вікової норми. Підвищення рівня соматотропного гормону в крові сприяє незначній ініціації підвищення рівня кальцію в сироватці крові. Зміни рівнів гормонів щитоподібної залози у школярів низинної місцевості варіюють в межах вікового цензу з тенденцією до зниження.

Другим етапом лікувально-профілактичних заходів було проведення вітамінно-мінеральної корекції вітамінно-мінеральним комплексом протягом одного місяця. Основну групу складали школярі з низинної місцевості з верифікованим діагнозом хронічного гастродуоденіту у фазі неповної ремісії (n=44).

Дані біохімічних досліджень крові дітей до та після корекції вказують на достовірне підвищення білковосинтезуючої функції печінки у досліджуваної групи дітей. Спостерігається нормалізація показників білірубіну після корекції за рахунок непрямого білірубіну 21,54±1,86 до корекції та 17,17±3,00 після неї в абсолютних величинах, та достовірна динаміка прямого білірубіну, що свідчить про покращення жовчовиділення.

У дослідженого контингенту було визначено рівень Ca до та після комплексної корекції, що свідчить про достовірне підвищення рівня кальцію в крові у дітей. Зміни показників кальцію та фосфору відповідають класичній картині кальцій-фосфорної рівноваги в крові.

По даним дослідження мінерального складу сироватки крові спостерігаються достовірні позитивні зміни в рівнях заліза та міді, також спостерігається достовірна нормалізація показника цинку в динаміці. Також відмічено достовірність відмінностей показників цинку після лікування та у групі здорових дітей.

Нами було встановлено рівні таких мінералів у сечі, як залізо, мідь, фосфор (фотометричним методом), цинк (за допомогою інверсійної полярографії). Спостерігається достовірне збільшення рівня екскреції заліза й цинку та незначне збільшення екскреції фосфору, недостовірними являються зміни показників екскреції міді з тенденцією до зниження.

Ритмокардіографія дітей до і після вітамінізації для визначення стану вегетативної нервової системи виявила такі зміни: у положенні лежачи та стоячи відбулося достовірне зростання варіабельності серцевого ритму. Про це свідчить достовірне збільшення загальної потужності спектру (ТР) після вітамінізації за рахунок збільшення високочастотної складової спектру (HF у положенні лежачи) та збільшення потужності повільних хвиль І-го порядку (LF, у положенні стоячи).

При дослідженні мінералурії у дітей після одномоментної корекції спостерігались достовірні відмінності по показникам заліза (78,21±3,11 -21,14±1,32), міді (6,61±0,51 - 4,30±0,28) та цинку (2,58±0,20 - 3,64±0,15) між контрольною групою та показниками цих елементів після лікування (р<0,002). В абсолютних показниках відмічається тенденція до зменшення мінералурії заліза та фосфору та підвищення елімінації цинку та міді, що свідчить про позитивну динаміку кальцій-фосфорного обміну.

Після проведеної одномоментної корекції порушень мінерального гомеостазу у дітей спостерігаються кореляційні зв'язки між рівнями мінералів різного ступеню: високого ступеню - К=0,72 між показниками заліза та міді, середнього ступеню К=0,51 між показниками міді та цинку в сечі.

По даним показників йодурії спостерігається підвищення рівня йодурії у школярів після проведеної одномоментної мінерально-вітамінної корекції в абсолютних величинах (р>0,05)

По результатам атомно-абсорбційного дослідження спостерігається достовірна відмінність (р<0,001) показників заліза (78±3,42 - 60,17±4,84) у дітей контрольної групи та досліджуваної групи після лікування.

По результатам кореляційного аналізу даних дослідження мінерального гомеостазу сироватки крові відмічаються прямі кореляційні зв'язки середнього ступеню К=0,50-0,51 між показниками заліза та міді і відповідно заліза та цинку.

При аналізі рівнів гормонів гіпофізу (СТГ та ТТГ) та щитоподібної залози (Т3, Т4) в динаміці до та після лікування (n=16) суттєвих достовірних відмінностей не було виявлено.

При дослідженні показників гуморального імунітету у дітей другої групи спостерігались динамічні зміни рівнів імуноглобулінів (IgE, IgA, IgG) в межах референтних величин, з достовірними відмінностями в показниках IgE - 32,82±4,54-19,61±3,83 (р<0,05), IgA - 0,40±0,05-0,81±0,12 (р<0,01).

За даними порівняльної характеристики рівнів мінералурії відмічається достовірна (р<0,001) відмінність у показниках заліза, міді та цинку після проведеної корекції в обох досліджуваних групах, що свідчить про різну

направленість значень даних схем лікування, з наданням нами пріоритету двох етапній схемі корекції зважаючи на достовірність підвищення показників заліза та цинку та незначне антагоністичне по відношенню до рівня цинку зниження значень міді в абсолютних показниках.

Достовірних відмінностей між показниками йодурії у двох досліджуваних групах з використанням двохетапної та одномоментної схем корекції порушень мінерального гомеостазу не виявлено, що не надає превалювання жодному з досліджених методів корекції, хоча відмічається достовірне підвищення показнику йодурії до та після лікування у групі школярів, яким була призначена двох етапна схема корекції (р<0,001).

Достовірною являється відмінність показників цинку по даним порівняльної характеристики показників атомно-абсорбційного дослідження сироватки крові у дітей з двохетапною та одномоментною схемами лікування (р<0,002).

По даним дослідження мінерального складу сироватки крові спостерігаються достовірні позитивні зміни в рівнях заліза та міді, достовірна нормалізація показника цинку в групі дітей яким призначалась двохетапна схема корекції. Отже за результатами дослідження можна обґрунтовано рекомендувати використання двохетапної схеми лікувально-профілактичних заходів для комплексного оздоровлення дитячого контингенту із порушеннями мінерального гомеостазу при захворюваннях травного тракту в умовах йодної недостатності.

На основі проведеного дослідження, враховуючи багатофакторний аналіз, кореляційні коефіцієнти, була розроблена комп'ютерна програма нутрітивно-фармакологічної корекції, яка надає можливість лікарю рекомендувати шляхи корекції мінеральної ланки гомеостазу у дітей із хронічним гастродуоденітом.

При використанні програми вносяться наступні параметри паспортні дані пацієнта, вибирається його стать, рівні мікро- та макроелементів у сироватці крові (Ca, P, Fe, Cu, Zn) та сечі (Ca, P, Fe, Cu, Zn, I), дані щодо вмісту білірубіну та його фракцій у біохімічному аналізі крові, враховуючи високий ступінь кореляції між білірубіном, його фракціями та мінеральним гомеостазом у досліджуваного контингенту. Програмою надається можливість вибрати один із аналізів - крові чи сечі - для подальшого розрахунку корекції та можливість вибору нутрітивної чи фармакологічної корекції. Після обрахунку внесених даних програма вказує надлишок/недостатність елементів і продукти харчування, якими можна провадити нутрітивну корекцію даних порушень із зазначенням умісту потрібного елемента в міліграмах на 100 г продукту. Також є можливість зберегти дані розрахунків в електронному вигляді та експортувати

в MS Word для подальшого роздрукування. У разі потреби фармакологічної корекції позначається галочкою слово “Ліки” у графі “Вид лікування”.

Таким чином, розроблена нутрітивно-фармацевтична корекція проста і доступна у застосуванні з можливістю розширення бази даних фармацевтичної корекції (тобто внесення до програми інших мінерально-вітамінних комплексів, що застосовуються в педіатричній практиці) становить практичну цінність для лікарів-педіатрів та лікарів загальної практики і може бути залучена до викокристання у лікувально-профілактичних заходах.

детермінований патологія мінеральний гомеостаз

Висновки

У дисертації здійснено теоретичне узагальнення та запропоновано нове вирішення актуальної проблеми - підвищення ефективності лікувально-профілактичної допомоги школярам, що проживають в ендемічній зоні по йодній недостатності з порушеннями мінерального гомеостазу на фоні хронічного гастродуоденіту шляхом розробки і впровадження удосконалених методів корекції на підставі проведеного моніторингу та вивчених особливостей порушення різних ланок гомеостазу та виявлених між ними кореляційних зв'язків.

Проведена порівняльна характеристика показників захворюваності органів травлення у дітей яка вказує на превалювання загальної захворюваності 1508,6‰ та поширеності захворювань 1147,8‰ у дітей низинної місцевості проти показників дітей пригірських районів, відповідно 1308,2‰ та 895,0‰.

На основі епідеміологічного моніторингу та проведеного дослідження було вивчено та проаналізовано порушення мінерального гомеостазу в умовах ендемічної недостатності за йодом у дітей двох геохімічних регіонів пригірської та низинної місцевості Закарпатської області та встановлено порушення мінерального гомеостазу як одного з можливих факторів ризику розвитку захворювань верхніх відділів травного тракту.

Було досліджено рівень елімінації мінералів сечі у дітей пригірської місцевості, які знаходяться в межах референтних величин крім рівня цинку (1,72±0,15 мкг/л), який має підвищені цифрові значення, рівень йодурії вказує помірне зниження екскреції йоду (58,4±0,45мкг/л). Спостерігались тісні кореляційні зв'язки між рівнями мінеральних елімінатів - між залізом та фосфором (К =0,64), та між рівнями фосфору та міді (К=0,42), а також між рівнями міді та йоду (К=-0,35). При дослідженні мінералів сироватки крові спостерігається зниження рівню цинку (2,44±0,21мг/л) та підвищення рівню фосфору (377,96±21,21мг/л) при значеннях інших мінералів в межах фізіологічної норми. Були виявлені кореляційні зв'язки між показниками заліза та міді (К=0,57); цинку та заліза (К=0,53) та між значеннями йоду та цинку (К=0,55) та між показниками заліза та йоду (К=0,84).

Досліджено значення мінералів сечі у дітей низинної місцевості, які знаходяться в межах референтних величин крім рівня йоду (50,71±4,90 мкг/л), який вказує на середню ступінь йодної недостатності у школярів даної групи. Були виявлені кореляційні зв'язки між рівнями мінеральних елімінатів, зокрема, між рівнями фосфору та заліза

(К=0,36), між рівнями міді та фосфору (К=0,35) та між показниками елімінації заліза та цинку (К=0,52). По результатам дослідження сироватки крові школярів спостерігається знижений рівень цинку (1,26±0,04 мг/л) при показниках інших мінералів в межах референтних величин. Були виявлені кореляційні зв'язки між показниками цинку та міді (К=0,44); та високий ступінь кореляції між значеннями заліза та цинку (К=0,75) та між значеннями заліза та міді (К=0,61).

Доведено достовірні відмінності у рівнях мінерального гомеостазу з превалюванням низької мінеральної забезпеченості у дітей низинної місцевості на фоні йодної недостатності. Як видно з результатів дослідження спостерігається переважання рівнів усіх досліджуваних мінералів в сечі дітей пригірської місцевості особливо значима різниця в показниках йодурії - 58,41±0,45 мкг/л у дітей пригірської місцевості проти 50,71±4,90 мкг/л у школярів м.Ужгорода. При порівнянні рівнів мінерального гомеостазу сироватки крові дітей пригірської та низинної місцевостей презентативними є відмінності з превалюванням в значеннях вмісту заліза 72,03±3,61 мг/л - пригір'я та 62,42±5,21 мг/л - низина і рівнями цинку 2,44±0,21 мг/л - пригір'я та 1,26±0,04 мг/л у дітей низинної місцевості, а також незначне переважання в показниках фосфору у тій же групі.

Розроблено дві лікувально-профілактичні схеми для корекції порушень мінерального гомеостазу дітей з хронічним гастродуоденітом. Двохетапна, де першим етапом проводилась корекція діагностованої йодної недостатності препаратом калію йодиду, а другим етапом вітамінно-мінеральна корекція з урахуванням рівнів мінералів крові та сечі та одномоментна схема корекції, яка включала одночасне призначення препаратів калію йодиду иа препарату Теравіт.

Доведено достовірні переваги двохетапної лікувально-профілактичної схеми вітамінно-мінеральної корекції порушень мінерального гомеостазу у дітей з хронічним гастродуоденітом на основі порівняльної характеристики даних дослідження двох досліджуваних та контрольної груп дітей.

Розроблена комп'ютерна програма для проведення нутрітивно-фармакологічної корекції порушень мінерального гомеостазу у дитячого контингенту з хронічним гастродуоденітом в умовах ендемії з йодної недостатності.

Список праць

1. Горленко О.М., Поворознюк В.В., Попадинець Л.В., Александров О.Ю., Томей А.І., Сабініна М.М. Клініко-лабораторна характеристика дитячого контингенту пригірської місцевості Карпатського Єврорегіону // Проблеми остеології. - том 6, №4. - жовтень-грудень, 2003. - с 67-68 (автор самостійно здійснив забір матеріалу, статистичну обробку, оформлення статті для друку).

2. Горленко О.М., Мальованик Н.Г., Томей А.І. , Александров О.Ю., Попадинець Л.В. Стан ланок гомеостазу у дітей Карпатського Єврорегіону як продукт мультикомпонентного екологічного впливу // Вісник наукових досліджень. - Тернопіль. - 2004. - №2. - с 165-166 (автором проведено збір матеріалу, його аналіз, статистичну обробку).

3. Горленко О.М., Маляр Н.М., Коваль В.Ю., Александров О.Ю., Пушкаренко О.А. Дослідження нуклеїнового обміну у дитячого контингента в умовах ендемічної зони // Вісник наукових досліджень. - Тернопіль. - 2004. - №2. - с 166-167.

4. Горленко О.М., Александров О.Ю., Томей А.І., Пушкаренко О.А., Мальованик Н.Г., Цяпець Г.Б., Передрій О.А. Порушення мінерального гомеостазу школярів з гепатобіліарною патологією, шляхи корекції //

Науковий вісник Ужгородського університету. Серія - Медицина. - Вип. 26. Ужгород. - 2005. - с 110-114 (автором вибрано напрямок дослідження, забір та аналіз матеріалу, підготовлено матеріал для друку).

5. Горленко О.М., Мальованик Н.Г., Александров О.Ю., Пушкаренко О.А., Щербак М.Л., Александров О.Ю., Шкода-Ульянова Н.В., Попадинець В.В. Корелятивні зв'язки диспепсії та ланок гомеостазу дитячого організму, шляхи корекції // Науковий вісник Ужгородського університету. Серія - Медицина. - Вип. 26. Ужгород. - 2005. - с 114-117 (автором проведено збір матеріалу, проведений пошук і аналіз літературних джерел, підготовлено матеріал для друку).

6. Александров О.Ю., Горленко Ф.В., МоскальО.М. Обстеження дитячого контингенту пригірської місцевості карпатського Єврорегіону // Тези 58 науково-практичної конференції студентів та молодих вчених Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця з міжнародною участю “Актуальні проблеми сучасної медицини”, 28-31 жовтня 2003 р. м.Київ Україна. - с 102-103 (автором вибрано напрямок дослідження, проведено збір матеріалу та статистичну обробку отриманих результатів).

Размещено на Allbest.ru