Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

ІНСТИТУТ СТОМАТОЛОГІЇ

АКАДЕМІЇ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук

МЕТАЛЕВІ ВКЛЮЧЕННЯ В ПОРОЖНИНІ РОТА У ДІТЕЙ ТА ЇХ ВПЛИВ НА ЕЛЕКТРОХІМІЧНІ ПРОЦЕСИ

Щегольова Марія Георгіївна

14.01.22 - стоматологія

Одеса - 2007

Анотація

Щегольова М.Г. Металеві включення в порожнині рота у дітей та їх вплив на електрохімічні процеси. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.22 - стоматологія. - Інститут стоматології АМН України, Одеса, 2007.

Дисертація присвячена вивченню електрохімічних процесів в порожнині рота у дітей. Проведено обстеження 254 пацієнтів віком 3-18 років, з них 75 дітей контрольної групи. Використовували клінічні і додаткові методи дослідження (рН, вимірювання електрохімічних потенціалів слизової оболонки порожнини рота і металевих включень, смакової чутливості язика). Визначені величини сумарного біопотенціалу у дітей з інтактною та санованою порожниною рота. Визначено, що пломбування зубів змінює смакове сприйняття пацієнтів. Запропоновано спосіб вимірювання електрохімічних потенціалів металевих включень, що дозволяє спростити процедуру дослідження. Вивчено електрохімічні реакції в порожнині рота у дітей за наявності металевих включень. Розглянуто особливості прояву гальванозу у дітей і рекомендовано профілактичні заходи відносно їх виникнення.

Ключові слова: металеві включення, електрохімічні потенціали, амальгамні пломбувальні матеріали, гальваноз.

Аннотация

Щеголева М.Г. Металлические включения в полости рта у детей и их влияние на электрохимические процессы. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.22 - стоматология. - Институт стоматологии АМН Украины, Одесса, 2007.

Диссертация посвящена вопросам изучения электрохимических процессов в полости рта у детей. Проведено обследование 254 пациентов, из них 75 детей контрольной группы в возрасте 3-18 лет. В ходе исследования были использованы клинические и дополнительные методы исследования (рН -метрия, измерение электрохимических потенциалов слизистой оболочки полости рта и металлических включений, густометрия).

Установлено, что средняя величина суммарного биопотенциала не зависит от возраста и пола ребенка, и у детей с интактными зубными рядами составляет 9,53 ± 0,17 мВ. При наличии в полости рта у детей пломб из различных материалов средний потенциал слизистой оболочки полости рта составляет: при пломбировании стеклоиономерными цементами -- 10,12 ± 0,45 мВ; при пломбировании композиционными материалами -- 10,77 ± 0,52 мВ; при сочетании пломб из стеклоиономерных цементов и композиционных материалов -- 10,16 ± 0,30 мВ; при наличии пломб из амальгамы -- 11,11 ± 0,43 мВ.

Установлено, что пломбирование зубов изменяет вкусовое восприятие пациентов, что в большей степени выражено при наличии в полости рта пломб из амальгамных материалов. Отклонение от нормы вкусовой чувствительности в этой группе детей встречалось практически в 1,5 раза чаще, чем при наличии пломб из стеклоиономерных цементов и композиционных материалов, и вдвое чаще, чем в группе детей с интактной полостью рта.

Предложенный способ измерения электрохимических потенциалов металлических включений в полости рта имеет высокую надежность и воспроизводимость результатов при упрощении процедуры измерений за счет вынесения электрода сравнения за границы пустоты рта. Изучены электрохимические реакции в полости рта у детей при наличии металлических включений.

Клинические проявления симптомокомплекса гальваноза были выявлены у 4 % обследованных детей и выражались незначительными проявлениями одиночных симптомов, характерных для гальванической формы непереносимости металлических включений в полости рта. Рассмотрены особенности проявления гальваноза у детей и рекомендованы профилактические мероприятия в отношении их возникновения.

Ключевые слова: металлические включения, электрохимические потенциалы, амальгамные пломбировочные материалы, гальваноз.

Summary

Schegoleva M.G. Metal inclusions in children's oral cavity and its influence on electrochemical processes. - A manuscript.

Dissertation for the candidate of medical sciences degree in speciality 14.01.22 - Dentistry. - Institute of Dentistry of AMS of Ukraine, Odessa, 2007.

The dissertation is dedicated to the study of electrochemical processes in children's oral cavity. From the total of 254 patients who have been examined, 75 kids from control group were at the age from 3 to 18 years old. Such clinical and supplementary methods of research as рН-measurement, measurement of electrochemical potentials of tunica mucosa of mouth and metal inclusions and tongue taste sensitivity determination were applied. The total value of biopotential of children with healthy and treated oral cavity was determined. It was established, that dental filling changes gustatory perception of patients. A new method of measurement of metal inclusions electrochemical potentials was introduced. This method allows to simplify an examination procedure. The electrochemical reactions in the oral cavities of those children, who have metal inclusions, were studied. The specific features of galvanosis in the child age were examined and preventive measures concerning galvanosis appearance were recommened.

Key words: metal inclusions, electrochemical potentials, amalgam filling materials, galvanosis.

Список умовних скорочень

АПМ - амальгамні пломбувальні матеріали

ЕРС - електрорушійна сила

ЕХП - електрохімічний потенціал

КМ - композиційний матеріал

КХС - кобальтохромовий| сплав

МВ - металеві включення

НТУ “ХПІ” - Національний технічний університет “Харківський політехнічний інститут”

ПР - порожнина рота

РР - ротова рідина

СБП - сумарний біоелектричний потенціал

СОПР - слизова оболонка порожнини рота

СІЦ - склоіономірні цементи

рН - водневий показник

1. Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. У складних соціально-економічних та екологічних умовах нашої країни найбільшої актуальності набуває завдання збереження здоров'я підростаючого покоління. Хоча в останні роки спостерігається тенденція до зменшення інтенсивності карієсу і постійних, і тимчасових зубів, як і раніше існує проблема санації порожнини рота у дітей (К.М. Косенко, О.В. Дєньга, 2006; Л.О. Хоменко, 2007).

У зв'язку з вищевикладеним виникає необхідність використання в дитячій стоматологічній практиці пломбувальних матеріалів, що поєднують в собі довговічність з невисокою собівартістю. Цим вимогам, на наш погляд, відповідають амальгамні пломбувальні матеріали (АПМ). Проте при роботі з цими матеріалами не слід забувати про можливість впливу амальгами на електрохімічні процеси в порожнині рота (ПР) у дітей.

Більшість досліджень зарубіжних і вітчизняних авторів пов'язана з вивченням електрохімічних процесів в ПР за наявності в ній металевих включень (МВ). Вивченням цієї проблеми в Україні займалися А.Н. Губська, (1974), В.С. Онищенко (1974, 1995), В.П. Неспрядько, В.М. Волинець (1996), В.Ф. Макєєв, А.Ю. Кордіяк (2000), О.В. Горобець (2000), А.А. Жеззіні (2002), О.О. Тимофєєв (2000, 2002, 2004), П.В. Леоненко (2005) та ін.

На даний час відомо багато конструкцій електродів для вимірювання біоелектричних і електрохімічних потенціалів (ЕХП) в ПР. Вивченню біоелектричних потенціалів тканин ПР присвячені роботи Т.В. Никітіної, В.Ф. Куцевляк (1979), М.А. Тухтабаєвої (1980), Л.І. Фрейдіна, Б.Л. Фрейдіна (1983), О.В. Горобець (2000), А.А. Жеззіні (2002), О.О. Тимофєєва (2000, 2002, 2004).

На підставі досліджень вищезазначених авторів безперечно доведено, що реєстрація потенціалів тканин і органів ПР може бути достовірним діагностичним тестом, що відображає фізико-хімічні властивості обміну речовин. При аналізі даних літератури ми не виявили робіт з вивчення впливу МВ на електрохімічні процеси в ПР у дітей.

Враховуючи вищесказане, необхідно розробити та впровадити комплекс простих і доступних для використання в практичній охороні здоров'я об'єктивних діагностичних методик для виявлення і профілактики виникнення явищ непереносимості до|непереносності| сплавів металів в ПР у дітей.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до плану науково-дослідної роботи кафедри стоматології, терапевтичної та дитячої стоматології Харківської медичної академії післядипломної освіти МОЗ України “Вивчення етіології та патогенезу, особливостей клінічного перебігу, резистентності організму та обґрунтування засобів профілактики, терапії та реабілітації основних стоматологічних захворювань” (№ ДР 0104U002512). Здобувач є виконавцем окремого фрагменту наукових досліджень вищеназваної теми.

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є профілактика несприятливої дії металевих включень на тканини порожнини рота у дітей на підставі визначення їх впливу на активність електрохімічних процесів в порожнині рота.

Для досягнення поставленої мети були визначені наступні завдання:

1. Визначити характер розподілу сумарних біопотенціалів в різних анатомо-фізіологічних зонах ПР, водневий показник (рН) ротової рідини (РР) і смакову чутливість язика у здорових дітей віком 3-18 років.

2. Вивчити вплив пломб з різних матеріалів на сумарний біопотенціал (СБП) тканин ПР і смакову чутливість язика|язика|.

3. Розробити спосіб вимірювання ЕХП МВ у ПР і визначити значення електрохімічних потенціалів різних МВ.

4. Провести електрохімічні і корозійні дослідження різних видів АПМ і сплавів, що використовують в ортодонтичних апаратах.

5. Дослідити клінічні прояви|вияви| непереносимості до сплавів металів у дітей і розробити практичні рекомендації з профілактики її виникнення.

Об'єкт дослідження - металеві включення |в порожнині рота|у роті| у дітей.

Предмет дослідження - вплив різнометалевих включень на активність електрохімічних процесів в порожнині рота у дітей.

Методи дослідження: клінічні, клініко-лабораторні - вимірювання біоелектричних потенціалів в ПР, вимірювання ЕХП для визначення найбільш електроактивних МВ і виникнення між ними гальванопар, | визначення рН ротової рідини; функціональні - визначення смакової чутливості язика; експериментальні - електрохімічні і корозійні дослідження АПМ| в лабораторних умовах; статистичні.

Наукова новизна одержаних результатів. Вивчено розподіл біоелектричних і електрохімічних потенціалів у ПР у дітей і підлітків у віці 3-18 років, причому в дітей 3-9 років подібні дослідження були проведені вперше.

Уперше вивчені особливості електрохімічної активності різних металевих включень в порожнині рота у дітей.

Уперше досліджені особливості прояву непереносимості до сплавів металів за наявності в порожнині рота у дітей металевих включень, проведені їх електрохімічні і корозійні дослідження.

Проведеними клініко-лабораторними дослідженнями вперше визначені можливості виникнення гальванопар, що активно функціонують |між різними МВ.

Розроблено новий спосіб вимірювання ЕХП металевих включень в порожнині рота, пріоритетність чого підтверджена деклараційним патентом на винахід (№ 55906 А від 15.04.2003 р.).

Доведено, що наявність пломб з різних матеріалів в порожнині рота у дітей справляє негативний вплив на смакову чутливість язика, що особливо виражено у випадках пломбування АПМ.

Дано клінічне обґрунтування необхідності динамічного спостереження дітей, що мають в роті|у роті| металеві включення|.

Практичне значення одержаних результатів. Визначено величину СБП порожнини рота у дітей різних вікових груп.

Розроблений та практично впроваджений спосіб вимірювання ЕХП металевих включень в порожнині рота дає можливість лікарям - стоматологам спростити методику вимірювань.

За результатами клінічних, лабораторних, електрохімічних і корозійних досліджень визначені АПМ, найбільш безпечні для використання в дитячій стоматології.

Розроблено практичні рекомендації, що дозволяють знизити ризик виникнення гальванозу в дітей.

Запропонований спосіб діагностики впроваджено слідуючи у клініках кафедри стоматології, терапевтичної і дитячої стоматології ХМАПО, кафедри стоматології дитячого віку, дитячої щелепно-лицьової хірургії та імплантології ХДМУ, в стоматологічному відділенні дитячої міської клінічної лікарні № 23 та дитячому відділенні обласної стоматологічної поліклініки м. Харкова. На основі матеріалів дисертації розроблено та опубліковано “Інформаційний лист № 211-2004. Випуск 6.” Матеріали досліджень включені в навчальний процес на кафедрах стоматології, терапевтичної і дитячої стоматології ХМАПО, стоматології дитячого віку, дитячої щелепно-лицьової хірургії та імплантології ХДМУ.

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є особистим, завершеним науковим дослідженням. Автором проведено інформаційний пошук, сформульовано мету і завдання дослідження, запропоновано ідею нового способу вимірювання ЕХП у порожнині рота. Усі клінічні спостереження і дослідження, систематизація, узагальнення і аналіз одержаних результатів, наукові дослідження виконані автором самостійно.

Електрохімічні та корозійні дослідження АПМ проведені за участю автора на базі Національного технічного університету “Харківський політехнічний інститут (НТУ) к.тех.н., с.н.с. О.К. Севидовою (зав. каф. - проф. А.І. Грабченко).

Апробація результатів дисертації. Результати досліджень доповідалися й обговорювалися на науково-практичній конференції “Актуальні питання стоматології” (Одеса, 1997); Республіканській науково-практичній конференції “Нове в стоматології і щелепно-лицевій хірургії” (Харків, 2001); засіданні Асоціації стоматологів (Харків, 2004); науково-практичній конференції лікарів-стоматологів і вчених “Сучасні питання стоматології, щелепно-лицевої хірургії та імплантології” (Харків, 2004); науково-практичній конференції з міжнародною участю “Від фундаментальних досліджень - до прогресу в медицині” (Харків, 2005); обласній науково-практичній конференції лікарів-стоматологів та науковців “Сучасні питання| стоматології” (Харків, 2006).

2. Основний зміст

Матеріали і методи досліджень. Аналіз клінічного матеріалу приведено на підставі обстеження і лікування 254 дітей і підлітків віком від 3 до 18 років. Контрольну групу склали 75 практично здорових дітей того ж віку з|із| інтактною ПР. Співвідношення між кількістю пацієнтів чоловічої і жіночої статі було практично однаковим (45 % хлопчиків, 55 % дівчаток). Усі діти були обстежені |в,біля|лікарем|лікарки|-педіатром для виключення|винятку| загальної соматичної патології. Дослідження проводили в період, коли у|в,біля| дітей не було ознак будь-яких захворювань.

В групи дослідження зараховували дітей за умови наявності в ПР пломб з композиційних матеріалів (КМ) і склоіономірних (СІЦ) (81 дитина, 45 %) або МВ у вигляді пломб з АПМ (82 дитини, 46 %) і деталей ортодонтичних апаратів (16 дітей, 9 %).

Залежно від віку всіх обстежених розподілили на 4 групи: 1-а група - 45 дітей віком від 3 до 6 років; 2-а група - 60 дітей віком від 6 до 9 років; 3-а група - 77 дітей віком від 9 до 12 років; 4-а група - 72 пацієнти віком старші за 12 років.

Всі пацієнти контрольної та досліджуваних груп були обстежені за допомогою клінічних методів, стандартизованих у дитячій стоматології: суб'єктивних (опитування), об'єктивних (огляд, пальпація, зондування, перкусія), а також додаткових методів дослідження (pH-метрія, вимірювання ЕХП, дослідження смакової чутливості язика|).

Вимірювання рН проводили за допомогою серійного цифрового приладу рН-метр-мілівольтметра рН-150, що має вимірювальний перетворювач і набір електродів відповідно до інструкції з експлуатації приладу. Відбір РР здійснювали через 2-3 години після|потім| сніданку і реєстрували значення рН|.

При проведенні досліджень враховували можливість істотних коливань величини рН у одного і того самого пацієнта. Оскільки існує кореляція між значенням цього показника та величиною слизової оболонки порожнини рота (СОПР), для зменшення вірогідності відхилень значень показників, що вивчаються, ми стандартизували умови досліджень. Основні клініко-лабораторні дослідження проводили вранці з 9.00 до 11.00.

Вивчення СБП тканин та органів ПР проводили з урахуванням віку і статі при дотриманні ідентичності умов вимірів: часу, температури навколишнього середовища, гігієнічного стану ПР.

Визначення величин ЕХП СОПР і МВ в ПР проводили за допомогою приладу “Біопотенціалометр БПМ-03”, що має електронну шкалу вимірювань і набір електродів (хлорсрібні і металеві електроди). Вимірювання біопотенціалів проводили після перевірки точності показань приладу та електродів. Електролітичний ключ допоміжного електроду встановлювали нерухомо в під'язиковій області в цілях створення точкового контакту з СОПР. Електролітичний ключ потенційного електроду послідовно переносили у вибрані 16 точок (у кутах рота, по середній лінії на верхній і нижній губі; у передній і середній третині слизової оболонки піднебіння; на кінчику, бічних і нижніх поверхнях язика; в області перших молярів і центральних різців верхньої й нижньої щелеп). Описаним способом вимірювали алгебраїчну суму потенціалів спокою та потенціалів дії з СОПР. Вимірювання в кожній точці проводили тричі, обчислюючи середнє арифметичне значення. Одержані показники в кожній точці роздільно піддавали статистичній обробці для отримання середніх величин у певних вікових групах.

Визначення ЕХП МВ проводили запропонованим нами способом (Деклараційний патент України № 55906 А від 15.04.2003 р.), в якому електрод порівняння винесений за межі ПР і його можна розміщувати на будь-якій ділянці тіла. У наших дослідженнях як електрод порівняння використовували хлорсрібний електрод, який розміщували на руці пацієнта, підкладаючи під нього тампон, змочений фізіологічним розчином. Контактний електрод приводили в стикання з поверхнею МВ і фіксували значення потенціалу до і в момент проведення депасивації (видалення пасивуючої оксидної плівки з поверхні МВ електродом).

Смакову чутливість сосочків язика визначали за методикою Мироненко Ю.Г. (1971), що використовує як смакові подразники розчини різних концентрацій цукру (4; 10; 40 %), кухонної солі (2; 5; 15 %), лимонної кислоти (1; 5; 10 %) і солянокислого хініну (0,5; 0,75; 1 %). Контрольні розчини наносили піпеткою з гумовим балончиком на кінчик язика в наступному порядку: солодкий, солоний, гіркий, кислий. Розчини починали наносити з мінімальної концентрації, якщо хворий не міг назвати смак, то концентрацію підвищували. Оцінку реакції проводили у такий спосіб: позитивна +++, средньопозитивна ++, слабкопозитивна +, негативна і (або) спотворення смаку -.

Одержані дані обробляли загальноприйнятими варіаційно-статистичними методами. Достовірність результатів оцінювали згідно з критерієм Ст'юдента. Адекватність проведених вимірювань визначали за критерієм Фішера.

Результати досліджень. В результаті проведених клініко-лабораторних досліджень виявлено, що рН РР здорових дітей знаходиться в межах слаболужного середовища. Середні значення рН у дітей різного віку мають незначні відмінності, також незначно відрізняються величини рН дітей з інтактною ПР у порівнянні з групами дослідження.

Аналізуючи дані, одержані при обстеженні 75 дітей контрольної групи, було виявлено, що величина потенціалів в різних точках ПР варіабельна. Слід зазначити, що в окремих осіб різниця в значеннях потенціалів між точками становила від 6 до 24 мВ. Результати вимірювань свідчать про те, що у дітей віком від 3 до 12 років величина потенціалів у фіксованих точках відрізняється різкими індивідуальними коливаннями (від ±0,2 до ±32 мВ), вираженими більшою мірою у дітей 1-ої і 3-ої вікових груп. Враховуючи, що в різних ділянках ПР величина рН мінлива, можна припустити, що значні індивідуальні коливання біопотенціалу в окремих точках пов'язані не тільки з особливостями іннервації і кровопостачання досліджуваних ділянок, але і з коливаннями місцевих значень рН.

Статистична обробка результатів дослідження показала, що чинники віку і статі незначно впливають на середні значення біопотенціалів у дітей, тому в подальших розрахунках за основу була прийнята величина СБП у здорових дітей з інтактною ПР - 9,53 ± 0,17 мВ.

З метою вивчення можливого впливу пломбувальних матеріалів, що знаходяться в ПР, на величину СБП проведено обстеження стоматологічних хворих, що не мають супутньої соматичної патології, після санації ПР. Виявлено, що середній потенціал СОПР складає: при пломбуванні СІЦ - 10,12 ± 0,45мВ; при пломбуванні КМ - 10,77± 0,52мВ; при поєднанні пломб з СІЦ і КМ - 10,16±0,30мВ; за наявності пломб з амальгами - 11,11 ± 0,43 мВ.

При аналізі одержаних даних була виявлена помітна відмінність значень потенціалів у дітей з інтактною та санованою ПР. Виключення становлять лише дані, отримані при обстеженні дітей, що мають у роті пломби тільки із СІЦ. У цій групі не спостерігалося значимого розходження величин СБП у порівнянні з контрольною групою. Кореляцію між величиною потенціалу і кількістю пломб виявили тільки в групі дітей з пломбами з АПМ. При збільшенні кількості пломб з АПМ відбувався також зсув потенціалу СОПР у бік негативних значень.

За наявності в ПР проводили вимірювання ЕХП запропонованим нами способом у 98 пацієнтів.

З огляду на те, що спостереження проводили впродовж декількох років, у ряда пацієнтів спостерігали зміни клінічної ситуації в ПР. Це відбувалося у вигляді збільшення або зменшення кількості пломб з АПМ та їх поєднань або додавання МВ у складі ортодонтичних апаратів. У зв'язку з цим, було вивчено 115 клінічних ситуацій, пов'язаних з наявністю в ПР різноманітних МВ. З них в 14 випадках (12,2 %) в ПР були пломби з мідної амальгами; у 47 (40,9 %) - пломби з срібної амальгами; у 15 (13%) - пломби з амальгами “Oralloy Magicap S”; у 14 (12,2 %) - поєднання пломб з АПМ (у 5 - срібної і мідної амальгами, в 6 - срібної амальгами і амальгами “Oralloy Magicap S”, в 2 - мідної амальгами і амальгами “Oralloy Magicap S”, в 1 - поєднання пломб із 3-х видів АПМ); у 16 випадках (13,9 %) у дітей в роті були ортодонтичні апарати; у 9 (7,8 %) - ортодонтичні апарати та АПМ.

Характер і розподіл ЕХП МВ впродовж зубних рядів зображали у вигляді гальванограми (Т.В. Никітіна, М.А. Тухтабаєва, 1980). Використання гальванограми дозволило диференційовано оцінити вираженість явищ гальванізму у того або іншого пацієнта і об'єктивно вирішувати питання про необхідність заміни пломб з АПМ.

При вивченні величин ЕХП особливу увагу звертали на їх крайні значення (розмах варіювання), оскільки саме між цими включеннями може виникати найбільша електрорушійна сила (ЕРС)|.

В результаті вимірювань найбільш негативний потенціал виявили у пломб з амальгами “Oralloy Magicap S” (-582 мВ), далі йде срібна (-397 мВ)|, мідна (-254 мВ) амальгама та металеві складові ортодонтичних конструкцій (-189 мВ).

Слід зазначити, що в більшості випадків за наявності в ПР пломб з одного виду амальгами крайні значення ЕХП відрізнялися незначно і можлива ЕРС коливалася в межах 50 мВ. Однак, у 16 пацієнтів, більшість з яких мали в роті пломби із срібної амальгами, навіть однакові АПМ, що знаходяться в однакових умовах, давали значний розмах варіювання (більше 100 мВ). Ці пацієнти відносилися переважно до 2-ї та 3-ї вікових груп, кількість пломб коливалася від 2 до 6.

Максимальне значення ЕРС виявили у дітей, що мали в роті пломби із срібної амальгами (до 494 мВ). За наявності пломб з амальгами “Oralloy Magicap S” значення ЕРС досягали 321 мВ, а найменші значення ЕРС | виникали при пломбуванні мідною амальгамою (до 145 мВ|).

У різних пацієнтів однойменні АПМ в ПР відрізнялися значною різницею величини ЕХП, що, з нашої точки зору, пов'язано з різними умовами в ПР, в які поміщені МВ. Причому, найбільший вплив серед електролітних чинників на значення ЕХП робила величина рН. Важливо також враховувати можливість безпосереднього контакту між МВ, наприклад, при жуванні. За наявності в ПР пломб з різних видів АПМ ефективність можливих гальванопар значно зростала. Найбільш високі значення різниці потенціалів у разі поєднання в ПР декількох АПМ виникали в парах із срібною амальгамою (12 випадків), причому скрізь остання виявлялася анодом. Так, наприклад, в парах з мідною амальгамою (5 клінічних ситуацій) ЕРС можливої гальванопари складала в середньому 370 мВ|, а при поєднанні в ПР срібної амальгами і амальгами “Oralloy Magicap S” (6 випадків) ЕРС була менш значною і складала в середньому 275 мВ. Максимальне значення ЕРС, зафіксоване в парі (срібна амальгама-мідна амальгама), склало 660 мВ; у парі срібна амальгама-амальгама “Oralloy Magicap S” - 538 мВ.

Аналогічні результати були одержані в ПР при поєднанні пломб із срібної амальгами й ортодонтичних апаратів (7 клінічних ситуацій). Тільки в двох випадках значення ЕРС можливих гальванопар було до 50 мВ, в решті 5 випадках значення ЕРС варіювали від 87 мВ до 538 мВ|. Значення рН у цих пацієнтів знаходилося в межах вікової норми, і лише в двох випадках високі значення різниці потенціалів відмічалися при зсуві рН в кислу сторону (5,7 і 6,21).

По значеннях потенціалів корозії амальгама “Oralloy Magicap S” дуже близька до мідної амальгами, тому ЕРС гальванопар, утворених цими матеріалами, мінімальна порівняно з попередніми гальванопарами і складала в середньому 160 мВ. Подібні результати були одержані при наявності в ПР поєднання амальгами “Oralloy Magicap S” та ортодонтичних апаратів (2 клінічних ситуації). Максимальне значення ЕРС в цих парах становило 147 мВ, мінімальне - 12 мВ.

При клінічних дослідженнях ми не спостерігали зниження активності гальванопар з часом, як це було виявлено в лабораторних умовах. Подібна відмінність в результатах дослідження зв'язана, на наш погляд, з особливостями перебування МВ в ПР. На МВ при цьому постійно впливають механічні і хімічні чинники, сприяючі руйнуванню пасивуючої плівки на їх поверхні, що активізує інтенсивність електрохімічних процесів. Цьому також сприяють електролітні чинники ПР, що постійно змінюються.

При обстеженні 98 пацієнтів, що мають в роті МВ, явища непереносимості до сплавів металів були виявлені тільки у 4 пацієнтів (4 %). В них відмічалася гальванічна форма непереносимості. При цьому у хворих виникали металевий присмак в ПР, відчуття проходження “струму”, пощипування язика і слизової оболонки губ. В одному випадку було діагностовано ангулярний. Симптоми з'явилися через 1-12 днів після пломбування АПМ або введення в порожнину рота ортодонтичних апаратів. Величина ЕХП знаходилася в межах (-364…+352) мВ. У 3 випадках у пацієнтів з непереносимістю до сплавів металів в роті були пломби з срібної амальгами, у 1 хворого не вдалося визначити вид амальгами. У 3 хворих величина рН була зміщена у бік лужних значень, у 1 - в кислу сторону (5,7).

Мала частота випадків гальванозів у дітей, можливо, пов'язана з особливостями досліджуваного контингенту пацієнтів. Оскільки в дослідженні брали участь практично здорові діти без фонової соматичної патології, жоден з обстежуваних не належав до групи ризику з високою вірогідністю індивідуальної непереносимості після стоматологічного лікування. Окрім цього, слід враховувати вікові особливості психіки дитини, які не дозволяють дітям молодшого віку диференційовано оцінити свої відчуття та вірно сформулювати скарги.

Важливим показником фізіологічної рівноваги тканин ПР є функціональний стан смакових сосочків язика. При явищах гальванізму в ПР доводиться зустрічатися із порушеннями смаку (І.С. Рубежова, 1963). Динаміка зміни смакової чутливості може бути використана як один з діагностичних тестів у дитячій стоматології для виявлення несприятливої дії різного виду пломбування і протезування зубів у дітей.

У більшості здорових дітей з інтактною ПР смакова чутливість сосочків язика знаходилася в межах норми. Але разом з цим, спостерігалося деяке зниження смаку на солодкий подразник у 12 %, на солоний - у 15 %, на гіркий - у 16 % і на кислий - у 20 % (рис. 1). Різниця в змінах смакової чутливості у хлопчиків і дівчаток виявилася статистично недостовірною.

Рис. 1. Зміна смакової чутливості язика при різних видах пломбування зубів.

У більшості дітей, що мали в роті пломби з СІЦ і KM, смакова чутливість сосочків язика також знаходилася в межах норми. Водночас пригнічення порогу відчуття солодкого смаку відмічається у 21 % пацієнтів, солоного - у 31 %, гіркого - у 11 % і кислого - у 32 % обстежених дітей. Відхилення від +++ по всіх подразниках склали 1,13 % (однаково для хлопчиків і дівчаток).

За наявності в ПР у вигляді пломб з амальгами, зниження порогу смакової чутливості відмічалося значно частіше, ніж при інших видах пломбування. Відхилення від норми смакового сприйняття в цій групі дітей зустрічалося практично в 1,5 рази частіше, ніж за наявності пломб з СІЦ і КМ, і вдвічі частіше, ніж у дітей контрольної групи.

Пригнічення порогу смакової чутливості більшою мірою було виражено у хлопчиків, особливо на сприйняття солоного і кислого (у 50 % випадків). У 16% пацієнтів спостерігалося відхилення від +++ за всіма подразниками.

Змінилася також кількісна оцінка смакової чутливості. На відміну від пацієнтів з пломбами з СІЦ і КМ, у яких відхилення смакової чутливості від +++ частіше спостерігалися до ++, у дітей з пломбами з амальгами зміни смаку були значнішими і зрушувалися у бік + або спотворення смаку. Значні якісні і кількісні зміни смакової чутливості відмічалися у дітей, що мали в роті більше 6 пломб з амальгами. У таких пацієнтів частіше зустрічалися значні порушення смаку по декількох або по всім показникам.

Особливо сильно порушення смакового сприйняття відбувалося за наявності в ПР сполучення пломб із різного виду АПМ. Більшою мірою ця залежність проявлялася при сполученні пломб із амальгами I та II поколінь і проявлялася у вигляді ослаблення смакового сприйняття гіркого (64 %) і солоного (50 %). А за наявності в ПР пломб із 3-х видів амальгам у пацієнта спостерігалося відхилення від норми за всіма показниками, в основному у вигляді спотворення смаку. Відхилення від +++ за всіма показниками спостерігалося в 43 % таких пацієнтів.

Пломби з амальгами “Oralloy Magicap S” посідають проміжне положення за їх впливом на смакове сприйняття між амальгамою I покоління і поєднанням пломб: смакова чутливість до гіркого та солодкого у цих випадках знижувалася практично вдвічі частіше, ніж у дітей з пломбами з амальгами I покоління. Відхилення від норми в сприйнятті солоного і кислого смаку в цих групах дітей мало відрізнялися.

Збільшення кількості пломб з амальгами в роті у одного і того ж пацієнта незмінно приводило до ослаблення смакової чутливості за одним або за декілька показниками. Після заміни частини пломб на пломби з інших матеріалів, навпаки, спостерігалося відновлення або поліпшення смакового сприйняття.

При дослідженні смакової чутливості язика у 16 дітей, що мають у роті МВ тільки у складі ортодонтичних апаратів, виявили їхню незначну розбіжність з даними, отриманими у дітей контрольної групи.

Слід зазначити, що у 39 % пацієнтів, які мали МВ в ПР, навіть за відсутністю скарг та клінічних проявів гальванозу спостерігалося пригнічення смакового сприйняття одного чи декількох подразників, а у 16 % -- відхилення за всіма подразниками. Таким чином, розлад смакової чутливості може свідчити про наявність патологічних процесів, які супроводжують симптомо-комплекс гальванозу у ПР у дітей.

Для визначення механізмів розвитку і динаміки корозійних процесів МВ і інтенсивності електрохімічних процесів за їх участю проведені лабораторні дослідження виготовлених зразків МВ. Для прогнозування корозійної стійкості АПМ аналізували потенціали корозії і поляризаційні залежності. Досліджували АПМ І покоління на основі міді й срібла, а також амальгаму “Oralloy Magicap S” виробництва фірми Coltene. Досліджувані зразки амальгами (по 4 кожного виду) мали кулясту форму діаметром 4-6 мм. Модельними середовищами порожнини рота служили: 0,9 % розчин хлориду натрію (рН 6,8); 2 % розчин лимонної кислоти (рН 2,05); 2 % розчин бікарбонату натрію (рН 8,65).

Корозійні випробування АПМ проводили при повному зануренні зразків в модельні середовища на двомісячний термін. З метою виключення впливу контактної різниці потенціалів зразки з різних матеріалів на капронових нитках поміщали в окремі скляні ємності об'ємом з розрахунку 50 мл на 1 см² досліджуваної поверхні. Витримку агресивних середовищ проводили в термостаті УТ-15. Підготовку зразків перед випробуваннями та зняття продуктів корозії виконували за стандартною методикою.

Електрохімічні дослідження проводили на потенціостаті ПИ-50-1.1. Потенціали вимірювали за 2-електродною схемою в стандартній термостатованій чарунці ЯСЭ-3 при кімнатній температурі і температурі 37±2 ^оС, що характерна для організму людини. Величини потенціалів визначали щодо хлорсрібного електроду. Величини електродних потенціалів, поляризаційні криві та абразивно-корозійні втрати визначали до і після проведення депасивації зразків АПМ на установці, розробленій в НТУ (О.К. Севидова, 1990).

Аналіз потенціалів вільної корозії показав, що амальгама на основі срібла у всіх досліджених розчинах мала більш негативне значення (на 100-500 мВ), ніж пломбувальний матеріал на основі міді, а амальгама “Oralloy Magicap S” посідала проміжне положення.

При взаємодії металевих включень в порожнині рота самостійного значення набуває ще один показник електрохімічної активності - ефективність роботи гальванопар, що виражається в силі струму, що тече, в ланцюзі. Було проведене дослідження з порівняння активності різних варіантів гальванопар за участю різних видів АПМ для визначення потенційної можливості їх сумісності. Для дослідження використовували АПМ, а також 4 зразки сталі 12Х18Н10Т (матеріал для коронок й ортодонтичних апаратів) і 4 зразки|взірці| сплаву КХС (ортодонтичний дріт), які можуть знаходитися в ПР.

Активність гальванопар оцінювали шляхом вимірювання сили струму короткозамкнених елементів, відповідних випадку безпосереднього контакту металевих матеріалів один з одним або через провідник з малим омічним опором. Вимірювання сили струму проводили методом компенсації. Струми різних видів гальванопар вимірювали в стаціонарних умовах і при механічній депасивації поверхні електродів на установці, що імітує дію жування. При вимірюванні струмів гальванопар в розчин занурювали сегменти поверхні з сумарною площею 4-5 мм².

Серед розглянутих варіантів гальваноконтактів найбільшою потенційною активністю відрізнялися гальванопари за участю амальгами на основі срібла, яка має найбільш негативний електродний потенціал по відношенню до інших матеріалів, що випробувалися.

Найбільш несприятливим поєднанням був контакт срібної і мідної амальгами, що пояснюється високою ефективністю міді як катодного матеріалу. У стаціонарних умовах (без депасивації поверхні) амальгама “Oralloy Magicap S” не створювала потенційної небезпеки в плані виникнення активних гальванопар з мідною амальгамою, сталлю 12Х18Н10Т і КХС. Із-за невеликого значення первинної різниці потенціалів (ЕРС) і схильності до пасивації всіх розглянутих матеріалів інтенсивність функціонування гальванопар з часом знижувалася. Найбільш несприятливим був варіант контакту амальгами “Oralloy Magicap S” зі срібною амальгамою, особливо в кислих середовищах.

Активність гальванопар, у тому числі і за участю срібної амальгами, з часом зменшувалася в розчинах з нейтральним і лужним середовищем, практично, до безпечних для організму значень 1-3 мкА, у зв'язку з пасивацією анодних поверхонь нерозчинними продуктами реакції. Відносно висока інтенсивність гальванічних процесів при зіставній початковій різниці потенціалів зберігалася в 2 % розчині лимонної кислоти, що імітує кислі середовища ПР.

Механічна депасивація спричинювала істотне зростання значення сили гальванострумів. Максимальний депасивуючий ефект виявлявся в нейтральних і лужних середовищах, де АПМ покривалися нерозчинними продуктами реакції. У розчині лимонної кислоти цей ефект практично не виявлявся в амальгамних парах, але був небезпечним для контактів зі сталлю 12Х18Н10Т і КХС. У контакті з мідною амальгамою і амальгамою “Oralloy Magicap S” ці матеріали при депасивації ставали анодами (змінювався знак ЕРС).

Таким чином, проведені клініко-лабораторні дослідження дозволили виявити ступінь негативного впливу різних пломбувальних матеріалів на електрохімічні процеси в порожнині рота та смакову чутливість язика у дітей.

металевий пломбувальний рот

Висновки

У дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення й нове вирішення актуального наукового завдання, що полягає у визначенні впливу різних металевих включень на тканини порожнини рота у дітей та є обґрунтуванням для диференційованого вибору амальгамових пломбувальних матеріалів з урахуванням індивідуальних особливостей дитини (рН ротової рідини, смакова чутливість язика) та потреби в ортодонтичному лікуванні.

1. У результаті клініко-лабораторного обстеження порожнини рота дітей 3-18 років без соматичної патології встановлено, що середня величина сумарного біопотенціалу не залежить від віку й статі дитини, і в дітей з інтактними зубними рядами становить 9,53 ± 0,17 мВ.

рН ротової рідини здорових дітей перебуває в межах слаболужного середовища. Смакова чутливість язика в більшості дітей перебуває в межах норми.

2. За наявності в порожнині рота у дітей пломб із різних матеріалів середній потенціал слизової оболонки порожнини рота становить: пломб з склоіономерних цементів - 10,12 ± 0,45 мВ; пломб із композиційних матеріалів - 10,77 ± 0,52 мВ; при сполученні пломб зі склоіономерних цементів і композиційних матеріалів - 10,16 ± 0,30 мВ; за наявності пломб із амальгами - 11,11 ± 0,43 мВ.

3. Встановлено, що пломбування зубів змінює смакове сприйняття пацієнтів, що більшою мірою виражено за наявності в порожнині рота пломб із амальгамних матеріалів. Відхилення від норми смакової чутливості в цій групі дітей зустрічалося практично в 1,5 рази частіше, ніж за наявності пломб зі склоіономерних цементів і композиційних матеріалів, і вдвічі частіше, ніж у групі дітей з інтактною порожниною рота. Пригнічення порога смакового відчуття частіше виявляли в хлопчиків, особливо на сприйняття солоного й кислого (в 50 % випадків). За наявності в порожнині рота сполучення різних видів амальгам в 43 % пацієнтів відмічали відхилення від норми смакового сприйняття за всіма показниками, особливо виражені щодо відчуття гіркого (64 %) і солоного (50 %).

Отже, вивчення показника смакової чутливості язика можна рекомендувати для використання в стоматологічній практиці з метою оцінки негативного впливу пломб на тканини й органи порожнини рота.

4. Запропонований спосіб виміру електрохімічних потенціалів металевих включень у порожнині рота має високу надійність і відтворюваність результатів при спрощенні процедури вимірів за рахунок винесення електрода порівняння за межі порожнини рота.

Значення електрохімічних потенціалів металевих включень залежать від електродних й електролітних факторів і відрізняються індивідуальною варіабельністю в різних пацієнтів. Найбільший розмах варіювання електрохімічних потенціалів і найбільш негативний потенціал виявлений у пломб з амальгами “Oralloy Magicap S” (-582 - +190 мВ), далі в порядку убування йдуть срібна амальгама (-397 - +176 мВ), мідна амальгама (-254 - +26 мВ) і металеві деталі ортодонтичних апаратів (-189 - +144 мВ).

У більшості хворих, що мають у роті однорідні металеві включення, крайні значення електрохімічних потенціалів істотно не відрізнялися, однак в 21 % пацієнтів навіть у цьому випадку ЕРС можливих гальванопар становили більше 100 мВ. Самим несприятливим сполученням у порожнині рота виявили себе пари зі срібної й мідної амальгами (ЕРС до 660 мВ). Найменша ефективність відзначалася у гальванопар за участю мідної амальгами й амальгами “Oralloy Magicap S” (ЕРС до 160 мВ).

5. Результати електрохімічних і корозійних досліджень різних видів амальгамних пломбувальних матеріалів і сплавів, що використовують в ортодонтичних апаратах, підтвердили дані клінічних досліджень й показали, що найбільшою активністю відзначаються гальванопари за участю срібної амальгами, що є анодом стосовно мідної амальгами, амальгами “Oralloy Magicap S”, нержавіючої сталі й КХС.

6. Клінічні прояви симптомокомплексу гальваноза були виявлені в 4 % обстежених дітей, що мають у роті пломби з переважно срібної амальгами, і виражалися незначними проявами одиночних симптомів, характерних для гальванічної форми непереносимості металевих включень у порожнині рота. Величина електрохімічних потенціалів металевих включень перебувала в межах -364 - +352 мВ.

Для оцінки можливості виникнення гальванозу та його профілактики велике значення мають дані про рівень електрохімічних потенціалів у сполученні з даними анамнезу, інформацією про стан поверхонь металевих включень і смакової чутливості язика.

Практичні рекомендації

1. Під час пломбування зубів у дітей амальгамою необхідно враховувати можливість виникнення явищ гальванізму.

2. За наявності в роті пацієнта пломб з амальгами слід з'ясувати її приналежність до срібної або мідної, перш ніж почати пломбування амальгамою, що є у лікаря, оскільки наявність у пацієнта пломб з різних видів амальгам призводить до виникнення значної різниці потенціалів.

3. Слід уникати поєднання в ПР пломб зі срібної амальгами I покоління з іншими видами амальгами, оскільки гальванопари, що виникають в цьому випадку, відрізняються високою ефективністю. Найменша ефективність гальванопар виявляється при поєднанні мідної амальгами І покоління з амальгамою II покоління.

4. Полірування пломб з амальгами є необхідним технологічним етапом лікування, який значно знижує величину різниці потенціалів і ризик виникнення симптомокомплексу гальванозу.

5. Потемніння і зміна кольору амальгамових пломб свідчить про виникнення на їх поверхні продуктів корозії. У зв'язку з цим інформація про стан металевого включення є одним з найбільш важливих діагностичних критеріїв. Такі пломби потребують полірування або заміни.

6. При виникненні у пацієнтів скарг, характерних для гальванозу, необхідно провести електрохімічні дослідження. При цьому рекомендуємо використовувати запропонований спосіб вимірювання ЕХП металевих включень в порожнині рота, який дозволяє отримати надійні результати при спрощенні процедури вимірювань, за рахунок винесення електроду порівняння за межі ПР. Методика описана в Інформаційному листі про нововведення в системі охорони здоров'я № 211-2004 „Спосіб діагностики гальванозів”.

7. Цифрові значення потенціалів є основним показником при оцінці електрохімічної активності кожного МВ і мають велике значення під час проведення лікувальних заходів, що полягають у видаленні з ПР хворого тих МВ, які мають найбільшу величину негативного ЕХП, тобто є найбільш електроактивними.

8. За наявності у пацієнта кислої реакції РР слід утримуватися від пломбування зубів амальгамою, оскільки в цьому випадку збільшується вірогідність виникнення корозійних процесів.

9. З метою оцінки негативного впливу пломб на тканини і органи ПР у дітей рекомендуємо використовувати показник смакової чутливості язика. У разі зміни смакового сприйняття слід провести полірування або заміну пломб.

10. Під час лікування карієсу зубів у дітей з ортодонтичною патологією слід утримуватися від використання АПМ.

11. Дітям, що потребують ортодонтичного лікування, необхідно замінити пломби з амальгами на пломби з альтернативних матеріалів (СІЦ, КМ, компомери).

12. За умови появи симптомокомплексу гальванозу необхідно замінити всі або найбільш електроагресивні пломби з амальгами на пломби з інших матеріалів.

Список опублікованих праць за темою дисертації:

Куцевляк В.Ф., Севидова Е.К., Щеголева М.Г., Васильченко А.В. Электрохимические и коррозионные исследования пломбировочных амальгамных материалов // Вісник стоматології. - 1999. - № 4. - С. 7-9. Дисертанту належить обґрунтування вибору матеріалів для проведення елекрохімічних досліджень, аналіз отриманих результатів.

Севидова Е.К., Щеголева М.Г., Васильченко А.В. К вопросу о совместимости различных амальгамных пломбировочных материалов. 1. Сравнительные исследования коррозии амальгам I и II поколений // Медицина сегодня и завтра. - 2001. - № 3. - С. 115-117. Дисертанту належить обґрунтування вибору матеріалів для проведення елекрохімічних досліджень, аналіз отриманих результатів.

Севидова Е.К., Щеголева М.Г., Васильченко А.В. К вопросу о совместимости различных амальгамных пломбировочных материалов. 2. Оценка активности гальванопар с участием амальгамных пломбировочных материалов // Медицина сегодня и завтра. - 2001. - № 4. - С. 146-149. Дисертанту належить обґрунтування вибору матеріалів для проведення елекрохімічних досліджень, аналіз отриманих результатів.

Куцевляк В.Ф., Щеголева М.Г. Изменение показателей вкусовой чувствительности сосочков языка при наличии в полости рта пломб из различных материалов // Експериментальна і клінічна медицина. - 2004. - № 1. - С. 203-206. Дисертант проводила обстеження, лікування хворих та статистичну обробку даних, їх аналіз, робила висновки.

Куцевляк В.Ф., Щеголева М.Г. Электрохимические явления в полости рта у детей при наличии пломб из амальгамы // Експериментальна і клінічна медицина. - 2001. - № 4. - С. 130-132. Дисертант проводила обстеження, лікування хворих та статистичну обробку даних, їх аналіз, робила висновки.

Деклараційний патент на винахід № 55906 А, Україна, МПК 7 А61В10/00, А61С5/08. Спосіб діагностики гальванозів /Куцевляк В.Ф., Севидова О.К., Щегольова М.Г., Васильченко О.В. - № 2002076060; Заявл. 22.07.2002 р.; Опубл. 15.04.2003 р. Бюл. № 4. Дисертантом особисто проведено патентно-інформаційний пошук, обґрунтування способу діагностики, підготовка матеріалів до друку.

Нікітін В.А., Куцевляк В.Ф., Щоголєва М.Г. Місцевий і загальний вплив електрохімічних потенціалів порожнини рота // Профілактика і лікування каріозної хвороби та її ускладнень: Зб. наук.праць. - Харків: ХМІ, 1992. - С. 36-40. Дисертант проводила обстеження та лікування хворих, робила висновки.

Куцевляк В.Ф., Севидова Е.К., Щеголева М.Г., Васильченко А.В. Электрохимические и коррозионные исследования медной амальгамы // Вопросы экспериментальной и клинической стоматологии: Сб. научн. трудов. - Харьков: ХГМУ, 1998. - Вып. 1. - С. 39-42. Дисертанту належать обґрунтування вибору матеріалів для проведення електрохімічних досліджень, аналіз отриманих результатів.

Куцевляк В.Ф., Щеголева М.Г. Биоэлектрическая и электрохимическая активность тканей полости рта у детей // Вопросы экспериментальной и клинической стоматологии: Сб. научн. трудов. - Харьков: ХГМУ, 2001. - Вып. 4. - С. 50-53. Дисертант проводила обстеження, лікування хворих та статистичну обробку даних, їх аналіз, робила висновки.

Куцевляк В.Ф., Щеголева М.Г. Электрогальваническая характеристика тканей полости рта у детей при наличии пломб из амальгамы // Вопросы экспериментальной и клинической стоматологии: Сб. научн. трудов. - Харьков: ХГМУ, 2003. - Вып. 5. - С. 99-102. Дисертантом проведено обґрунтування способу діагностики, зроблено висновки.

Куцевляк В.Ф., Щеголева М.Г. Новый способ измерения электродных потенциалов металлических включений в полости рта // Нові технології в стоматології і щелепно-лицьовій хірургії: Мат. Всеукр. наук.-практ. конф. - Харків, 2006. - С. 132-135. Дисертантом проведено обґрунтування способу діагностики, зроблено висновки.

Куцевляк В.Ф., Щеголева М.Г. Изучение биоэлектрической активности слизистой оболочки полости рта у детей при наличии пломб из амальгамы // Актуальні питання теоретичної та клінічної медицини на сучасному рівні: Мат. доп. наук. конф. - Полтава, 1996. - С. 221. Дисертант проводила обстеження, лікування хворих та статистичну обробку даних, їх аналіз, робила висновки.

Размещено на Allbest.ru

...