Оптимізація системи організації надання стоматологічної допомоги військовослужбовцям

Размещено на http://allbest.ru

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ ІМ. П.Л. ШУПИКА

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук

14.02.03 - соціальна медицина

ОПТИМІЗАЦІЯ СИСТЕМИ ОРГАНІЗАЦІЇ НАДАННЯ СТОМАТОЛОГІЧНОЇ ДОПОМОГИ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦЯМ

Виконала Буртова Юлія Олександрівна

Київ - 2007

АНОТАЦІЯ

Буртова Ю.О. Оптимізація системи організації надання стоматологічної допомоги військовослужбовцям. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.02.03 - соціальна медицина. - Національна медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика, Київ, 2007.

Дисертація присвячена удосконаленню системи організації надання стоматологічної допомоги військовослужбовцям Збройних Сил України в умовах реформування військово-медичної служби.

Встановлені суттєві організаційні недоліки в системі надання стоматологічної допомоги військовослужбовцям Збройних Сил України.

Визначені та співставлені за значимістю фактори ризику ХОПР, що дало можливість розробити уніфікований стандарт виявлення та прогнозування перебігу каріозного процесу у військовослужбовців ЗС України. Відповідно до цього розроблено стандарт діагностично-лікувальної активності ХОПР.

Запропонована оптимізована система організації надання стоматологічної допомоги військовослужбовцям ЗС України. Визначені рівні надання стоматологічної допомоги в залежності від типу лікувально-профілактичних закладів медичної служби та опрацьований узагальнюючий перелік стоматологічних послуг. Розроблена організаційна структура та оснащення пересувного стоматологічного відділення як елементу посилення медико-організаційного впливу закладів третинного рівня. Визначені складові медичної, економічної та соціальної ефективності впровадження оптимізованої системи надання стоматологічної допомоги військовослужбовцям ЗС України.

ротовий щелепа слинний стоматологічний

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми обумовлюється значною розповсюдженістю хвороб органів порожнини рота, яка серед населення України становить 92-98%, зростаючими труднощами профілактики, терапії та подальшої реабілітації стоматологічних хворих, що вимагає удосконалення та оптимізації організації надання стоматологічної допомоги.

Згідно прогнозу ВООЗ, в державах з перехідною економікою, до яких відноситься і Україна, у найближчі 10-15 років очікується подальше зростання захворюваності на найбільш поширену хворобу органів порожнини рота - карієс з його ускладненнями та захворювання тканин пародонту.

Хвороби органів порожнини рота в структурі загальної захворюваності серед військовослужбовців строкової служби Міністерства оборони України складають 21,3%, а серед кадрових військових - 53,9% (2005 р.).

Вказане стало наслідком суттєвих організаційних недоліків в системі надання стоматологічної допомоги військовослужбовцям Збройних Сил України, побудованої за колишнім радянським взірцем, що не відповідає новим соціально-економічним умовам в незалежній Україні, а також відсутністю взаємодії між стоматологічною службою Збройних Сил та Міністерства охорони здоров'я України, в результаті чого 79,1% призовників потребують санації порожнини рота, 15,8% - екстерпації зубів, 19,7% - протезування порожнини рота, 38,6% молодих солдат мають патологію тканин пародонту (Р.Х. Камалов, 2005 р.).

В дослідженнях з військової стоматології (А.М. Лихота, 2004 р., В.В. Коваленко, 1998 р.) висвітлені проблеми значної невідповідності військової стоматології Збройних Сил України світовому і сучасному рівню. Проте поза увагою залишаються питання цілеспрямованої оптимізації системи стоматологічної допомоги військовослужбовцям та вивчення впливу факторів ризику виникнення стоматологічних хвороб.

В той же час актуальність проблеми значною мірою посилюється у зв'язку з необхідністю виконання положень Воєнної доктрини України, Державної програми реформування та розвитку Збройних Сил України на період до 2011 р., Концепції моделі медичної служби Збройних Сил в перспективі до 2010 р., військових реформ в Україні (В.Я. Білий, В.В. Пасько, В.І. Варус, 1993 р., 2000 р.), Програми профілактики та лікування стоматологічних захворювань на 2002-2007 роки, затвердженої Указом Президента України № 475/2002 від 8 серпня 2002 р., спрямованих, в тому числі, і на покращання здоров'я військовослужбовців в період переходу до професійної армії.

Необхідність наукового обґрунтування оптимізації системи організації надання стоматологічної допомоги військовослужбовцям в процесі реформування Збройних Сил України та військово-медичної служби, яка б відповідала сучасним вимогам, і обумовили актуальність дослідження, визначили його мету і завдання.

Мета дослідження - наукове обґрунтування оптимізації системи організації надання стоматологічної допомоги військовослужбовцям ЗС України.

Завдання дослідження, обумовлені поставленою метою, передбачали:

1. Вивчення за даними літератури особливостей організації надання стоматологічної допомоги військовослужбовцям країн НАТО (на прикладі США) та ЗС України.

2. Проведення системного аналізу захворюваності військовослужбовців на хвороби порожнини рота, слинних залоз і щелеп та існуючої організації надання стоматологічної допомоги у ЗС України.

3. Здійснення оцінки впливу комплексу факторів способу життя на стан органів порожнини рота військовослужбовців ЗС України.

4. Встановлення залежностей між факторами ризику зовнішнього середовища та особливостями формування захворюваності на хвороби органів порожнини рота (ХОПР).

5. Наукове обґрунтування оптимізації системи організації надання стоматологічної допомоги військовослужбовцям у ЗС України та її впровадження.

6. Визначення медичної, соціальної та економічної ефективності оптимізованої системи організації надання стоматологічної допомоги військовослужбовцям ЗС України.

Об'єкт дослідження - система організації надання стоматологічної допомоги військовослужбовцям ЗС України у мирний час.

Предмет дослідження - стан здоров'я органів ротової порожнини військовослужбовців ЗС України, комплекс екзогенних та ендогенних чинників ризику виникнення стоматологічних хвороб, лікувальні підрозділи, заклади та установи стоматологічної служби ЗС України.

Методи дослідження. Для досягнення поставленої мети використаний комплекс методів: системного підходу, медико-статистичний, структурно-логічний, клінічний, аналітичний, медико-соціологічний, математичного моделювання, експертних оцінок.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що вперше в Україні:

- встановлені закономірності розвитку та перебігу хвороб органів порожнини рота військовослужбовців ЗС України в залежності від впливу комплексу чинників ризику ендогенного та екзогенного змісту;

- визначені методологічні підходи до вивчення особливостей організації стоматологічної допомоги військовослужбовцям ЗС України з відповідною диференціацією за рівнями її надання;

- науково обґрунтовані заходи щодо оптимізації організації стоматологічної допомоги військовослужбовцям ЗС України на первинному та вторинному рівнях її надання за участю високоспеціалізованих закладів третинного рівня військово-медичного забезпечення;

- науково обґрунтовані уніфіковані стандарти виявлення та прогнозування перебігу хвороб органів порожнини рота у військовослужбовців ЗС України в умовах їх професійної діяльності.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що вони стали підставою для впровадження в практику військової стоматологічної служби:

- оптимізованої функціонально-структурної системи лікувально-діагностичного процесу в закладах медичного забезпечення ЗС України;

- математичної моделі прогнозування карієсу;

- комплексної оцінки чинників формування стану здоров'я органів порожнини рота;

- методичних рекомендацій “ Стандарти сил та засобів стоматологічних закладів та критерії оцінки якості надання стоматологічної допомоги в Збройних Силах України”, затверджених Департаментом охорони здоров'я МО України (2006).

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Програма, обсяг та методи дослідження. Досягнення мети дослідження потребувало розробки спеціальної програми, складеної з використанням системного підходу, що передбачало декілька його етапів, результати кожного з яких ставали логічною послідовністю для вирішення завдань наступних етапів. При формуванні програми враховувались вимоги Комітету експертів та Наукової групи ВООЗ, а також досвід і пропозиції вітчизняних та іноземних провідних науково-дослідницьких центрів щодо проведення вибіркових медико-соціологічних досліджень.

Науковою базою дослідження, проведеного в 2003-2006 роках, стали Центральна стоматологічна поліклініка МО України, гарнізонний військовий госпіталь та стоматологічні кабінети військових частин 169 Навчального центру (смт. Десна), двох вищих військових навчальних закладів, дислокованих у м. Києві. Вказані заклади та підрозділи надання стоматологічної допомоги знаходились у модальному інтервалі розподілу значень розглянутих показників, внаслідок чого з високою імовірністю репрезентували ЗС України.

За одиницю дослідження приймалися окремий військовослужбовець та структурна одиниця надання стоматологічної допомоги.

Інформаційною базою дослідження стали матеріали відомчої статистичної звітності щодо діяльності стоматологічних підрозділів (кабінетів, відділень та поліклінік): ф.1/мед. “Донесення по медичній службі”; форма 2/мед. та форма 3/мед. “Медичний звіт за рік” (36 од.), медичні книжки рядового та офіцерського складу (форма №1 та №2) (725 од.); матеріали поточної діяльності стоматологічних кабінетів військових частин (військових навчальних закладів): книга обліку роботи стоматологічного кабінету (форма №19) (17 од.), щоденник роботи лікаря-стоматолога (форма №039-2/0) (31 од.), статистичні дані про діяльність стоматологічних кабінетів частин, стоматологічних відділень (поліклінік) оперативних командувань та видів ЗС; періодичні звіти про перевірки вищезгаданих стоматологічних підрозділів.

Дослідження проводилося в декілька етапів. Метою першого з них стало вивчення за даними літератури особливостей організації надання стоматологічної допомоги військовослужбовцям країн НАТО (на прикладі США) та організації і функціонування системи стоматологічної допомоги військовослужбовцям ЗС України в сучасних умовах.

Метою другого етапу дослідження став аналіз стану здоров'я органів порожнини рота особового складу ЗС України з використанням медико-статистичного, структурно-логічного та аналітичного методів дослідження. Стан здоров'я ротової порожнини військовослужбовців визначався у динаміці на основі аналізу рівня та структури захворюваності за даними щорічних медичних обстежень, звертань за стоматологічною допомогою, а також результатів вибіркових клінічних обстежень (на основі ряду визначених методик). На цьому ж етапі проведений аналіз організації надання стоматологічної допомоги військовослужбовцям ЗС за даними нормативної і обліково-звітної документації форми 2/мед. та 3/мед. за 2000-2004 роки та результатами експертного опитування. При цьому використані методи системного підходу, структурно-логічний, експертних оцінок та аналітичний.

Здійснення оцінки впливу комплексу факторів способу життя на стан органів порожнини рота військовослужбовців ЗС України стало метою третього етапу і проводилось із застосуванням медико-соціологічного, клінічного, медико-статистичного методів дослідження.

Четвертий етап мав на меті встановлення наявності у військовослужбовців екзогенозалежних ХОПР, які могли бути спровоковані екологічними факторами ризику. При цьому використовувались методи: клінічний, медико-статистичний та аналітичний.

Метою п'ятого етапу стало наукове обґрунтування, розробка та впровадження в практику оптимізованої системи надання стоматологічної допомоги військовослужбовцям ЗС України, що потребувало використання методу системного підходу, структурно-логічного, експертних оцінок та математичного моделювання.

Визначення медичної, соціальної та економічної ефективності запропонованої оптимізованої системи організації надання стоматологічної допомоги військовослужбовцям ЗС України стало метою заключного, шостого етапу дослідження.

Результати дослідження. Вивчення особливостей організації надання стоматологічної допомоги військовослужбовцям країн НАТО на прикладі збройних сил США засвідчило, що пріоритетними напрямками її побудови та функціонування є доступність та мобільність, що слід вважати найбільш оптимальним та ефективним підходом до її організації.

Аналіз організації стоматологічної допомоги військовослужбовцям ЗС України дозволив констатувати її неадекватність сучасним вимогам, обумовлену недосконалою правовою базою, недостатнім бюджетним фінансуванням, низьким рівнем матеріально-технічного забезпечення, слабкою адаптацією військової стоматології до сучасних вимог в цій галузі при високому рівні захворюваності на ХОПР.

Встановлено, що за роки спостереження (2000-2004) відбулося зростання захворюваності на ХОПР серед військовослужбовців ЗС України всіх категорій (за еталонні приймались показники 2000 р.) (табл. 1).

Як видно з табл. 1, в 2004 р. захворюваність на ХОПР становила в середньому 308,8±56,1 на 1000 осіб і порівняно з 2000 р. зросла на 9,0±0,17%. Динаміка зростання показників захворюваності становила серед офіцерів 4,9%, серед військовослужбовців строкової служби - 12,9% і досягла 33,7% серед військовослужбовців за контрактом.

Провідне місце в структурі захворюваності ХОПР займав карієс та його ускладнення (89,1%), питома вага хвороб тканин пародонту становила 3,6%, інших хвороб - 7,3%. Найвищий показник первинної захворюваності на ХОПР встановлений у військах Протиповітряної Оборони (ППО) (357,2±26,1‰); у Військово-Повітряних Сил (ВПС) та Сухопутних Військах (СВ) вона мала приблизно однакові рівні і становила відповідно 320,3±14,2 ‰ та 315,1±56,1 ‰ при дещо нижчому показнику у Військово-Морських Силах (ВМС) - 268,3±23,5 ‰.

Найвищий рівень госпіталізації з приводу ХОПР відмічений у ВМС (1,38±0,35 на 100 військовослужбовців) і в СВ - 1,02±0,11, дещо нижчий - у військах ППО (0,74±0,21) та ВПС (0,6±0,07). Найбільші працевтрати з приводу ХОПР зареєстровані у ВМС (11,83±1,33 днів) і в СВ (11,16±0,53 днів), де середня тривалість лікування стоматологічних хворих становила відповідно 8,6±1,24 днів та 10,9±0,34 днів. У ВПС та військах ППО рівень працевтрат майже вдвічі нижчий (6,36±0,57 та 6,29±0,65 днів) при 10,6±0,97 та 8,5±0,73 календарних днях середньої тривалості лікування.

Встановлена залежність високої захворюваності на ХОПР у військах Західного ОК (350,9±32,6‰) від негативного впливу клімато-геохімічних та метеорологічних чинників ризику стоматологічних хвороб в західному регіоні України, що вимагає додаткових лікувально-профілактичних заходів стосовно його призовників.

Таблиця 1. Динаміка рівня захворюваності, госпіталізації та працевтрат з причини хвороб органів порожнини рота у військовослужбовців ЗС України в 2000-2004 роках

Результати профілактичних оглядів засвідчили, що питома вага військовослужбовців, які потребують санації порожнини рота із числа оглянутих в порядку планових медичних обстежень протягом 5 років, становила в середньому 52,4% (від 40,0% в 2001 році до 64,5% в 2004 році). Із числа військовослужбовців, які потребували санації порожнини рота, найбільше її отримали в 2003 році (85,1%), а найменше - в 2002 році (76,8%). Питома вага військовослужбовців, які потребували зубопротезування, становила 17,8%, однак отримали його лише 39,7% від загального числа потребуючих.

Встановлено, що сили та засоби існуючої системи надання стоматологічної допомоги у ЗС України не відповідають вимогам, обсягу та якості надання стоматологічної допомоги військовослужбовцям: бюджетне фінансування служби не перевищувало в середньому 4%, біля 75% стоматологічних установок вичерпали термін експлуатації, недоукомплектованість лікарями-стоматологами складала 13,2%, із них офіцерами - 18,0%, середнім медичним персоналом - 11,9%, зубними техніками - 12,0%. З 59,3% медичних працівників, які підлягали атестації, атестовано 83,1%.

Результати аналізу викопіювання даних з 200 медичних книжок військовослужбовців щодо обсягу та якості надання терапевтичної стоматологічної допомоги засвідчили наявність істотних недоліків, зокрема: проведення лише симптоматичного лікування патології органів порожнини рота (94%); переважність екстенсивних методів лікування (67%), недостатній обсяг використання на терапевтичному прийомі знеболюючих препаратів (32%); обмежене використання рентгендіагностики при лікуванні ускладненого карієсу (27%), що призводить до діагностичних помилок; недостатнє лікування супутніх порушень органів і систем організму.

Аналіз впливу факторів ризику на формування та перебіг ХОПР достовірно довів, що серед чинників способу життя, як найбільш вагомі, відмічені: усвідомлення необхідності стоматологічного лікування (F=92,0, p<0,001), харчування (режим, раціональність, вживання вуглеводів, газованих напоїв) (F=68,1, p<0,001); самооцінка стану здоров'я (F=33,4, p<0,001), наявність соматичної патології (F=33,4, p<0,001); рівень освіти (F=32,8, p<0,001), нераціональне використання дозвілля (F=32,6, p<0,001); режим праці (F=29,4, p<0,001), умови проживання (F=26,8, p<0,001), заняття профілактикою стоматологічних хвороб (F=24,9, p<0,001), грошовий доробок на одного члена сім'ї (F=22,8, p<0,001); куріння (F=21,3, p<0,001); місце проживання (F=15,2, p<0,001), вживання алкогольних напоїв (F=13,1, p<0,001), частота звертань до стоматолога (F=7,4, p<0,001), частота чистки зубів (F=6,6, p<0,001).

Встановлено, що найбільш вагомий внесок у мінливість індексу інтенсивності каріозного процесу КПВ (карієс, пломба, видалений зуб) вносять такі чинники, як категорія військовослужбовців (33,7%), характер харчування (20,7%), стан тканин пародонту (19,6%), освіта (15,9%), гігієна порожнини рота (15,9%), фізична зарядка та спорт (15,0%), усвідомлення необхідності стоматологічного лікування (15,0%), грошовий доробок на одного члена сім'ї (14,9%), умови проживання (13,4%), рід військ (12,7%) та стан соматичного здоров'я (11,4%). Найменш впливовими виявилися джерела інформації про гігієну порожнини рота (0,5%), враження про лікування у стоматолога (0,6%), причини незадоволення з цього приводу (0,8%).

Аналіз впливу чинників екологічного середовища на стан органів порожнини рота у військовослужбовців дозволив встановити, що відповідно до розподілу обласних територій України за шкалою потенційного екологічного ризику виникнення ХОПР, найбільш високі показники їх ураження виявилися серед груп, визнаних в якості надзвичайно та дуже високого потенційного екологічного ризику (96% та 87% відповідно), що відрізнялося від показників районів призову з середнім та мінімальним екологічним ризиком (75% та 67%).

Дослідження структурних властивостей ротової рідини військовослужбовців строкової служби за 15-ма біохімічними показниками у відповідності до диференціації за рівнями потенційної екологічної небезпеки виникнення ХОПР дозволило виявити порушення мінералізуючої функції слини у мешканців Волинської, Львівської, Запорізької, Київської, Кіровоградської області та Криму. Відмічена тенденція до зниження рН у пацієнтів Чернігівської та Київської (6,65±0,06) областей. Найвищий вміст білка в ротовій рідині встановлений у військовослужбовців Чернігівської області (0,92±0,20 г/л), найменший - Закарпатської (0,51±0,04 г/л) та Запорізької (0,53±0,04г/л) областей.

Порушення пероксидантно-антиоксидантного статусу ротової рідини встановлене у військовослужбовців більшості областей України. Характерне для призовників Чернігівської (37,1±4,10 мг/л), Львівської (21,25±5,31 мг/л), Луганської (13,10±0,99 мг/л) та Івано-Франківської (12,75±0,89 мг/л) областей зростання вмісту піровиноградної кислоти може супроводжуватися демінералізацією емалі і розвитком карієсу зубів. Щодо зміни активності лактаттрансферази та амілази, то найнижча її активність відмічалась у військовослужбовців Київської, Закарпатської, Івано-Франківської та Луганської областей (10,9-15,2 ммоль/л-год). В той же час серед представників Чернігівської, Харківської, Кіровоградської та Дніпропетровської областей показник активності лактаттрансферази майже втричі перевищував наведені вище. Активність трансфераз за територіальною ознакою суттєво не змінювалася.

Дослідження елементного складу ротової рідини військовослужбовців дозволило встановити відмінності її складу в залежності від областей проживання. Використання методу факторного аналізу підтвердило диференціацію областей України відповідно до рівнів потенційної екологічної небезпеки виникнення ХОПР.

Результати порівняльного співставлення значимості факторів ризику ХОПР дозволили розробити уніфікований стандарт виявлення та прогнозування перебігу каріозного процесу у військовослужбовців ЗС України, визначити найбільш впливові чинники ризику (RR) карієсу, при яких максимальна величина ризику припадала на гігієнічний індекс та вид прикусу (RR=1,21 для кожного), стан тканин пародонту (RR=1,20), некаріозні ураження зубів (RR=1,16) при найменшому значенні - регіону постійного проживання (RR=1,07).

Використання методу математичного моделювання засвідчило, що наростання кількості чинників ризику супроводжується вираженим кумулятивним нелінійним характером збільшення ризику карієсу, а саме: при наявності одного чиннику добавка до фонового значення ризику складала 5%, тоді як при наявності двох - 12%, трьох - 20%, а при наявності чотирьох чинників ризику - до 30%.

На основі використання одно- та багатофакторного регресійного аналізу встановлено, що при найбільш несприятливій вираженості чинників ризику прогнозне значення кількості каріозних процесів перевищувало 3 одиниці, при найбільш сприятливій - рівнялося одиниці. Отримані результати дозволили вперше науково обґрунтувати та запропонувати для практичного використання інтегральний індекс стоматологічного здоров'я (ІІСЗ), який включає в себе визначення оцінки гігієни порожнини рота, стану твердих тканин зубів і тканин пародонту, характер міжоклюзійного співвідношення щелеп. Згідно з величиною індексу, стан здоров'я органів порожнини рота може бути поділений на чотири групи: від 0 до 5 умовних балів - добрий; від 6 до 10 - помірний; від 11 до 15 - поганий; більше 16 балів - дуже поганий.

Встановлені в процесі дослідження закономірності виникнення стоматологічних захворювань дозволили на основі використання методів комплексної діагностики стоматологічного статусу з використанням ІІСЗ, а також з урахуванням найбільш значущих чинників ризику виникнення карієсу, запропонувати розподіл стоматологічних хворих на групи динамічного нагляду (ГДН). Це дало можливість віднести кожного обстеженого військовослужбовця до однієї з чотирьох груп з подальшою розробкою організаційно-методичних рекомендацій для індивідуальних комплексів лікувально-профілактичних заходів та оцінки ефективності їх проведення.

Отримані результати дослідження дозволили науково обґрунтувати і розробити оптимізовану до сучасних умов систему організації надання стоматологічної допомоги військовослужбовцям ЗС України. В основу оптимізованої системи, на відміну від раніше існуючої, покладено визначення її рівнів в залежності від типу лікувально-профілактичних закладів (рис. 1), узагальнюючий перелік стоматологічних послуг на кожному з рівнів, запропоновані стандарти надання стоматологічної допомоги (критерії оцінки якості діяльності закладів стоматологічної служби та лікарів-стоматологів) у відповідності до лікувально-профілактичної активності на І, ІІ та ІІІ рівнях надання стоматологічної допомоги (табл. 2).

Запропоновані стандарти військово-медичного забезпечення відповідають стандартам мирного часу, обсягам та видам надання стоматологічної допомоги, наближені до міжнародних вимог з урахуванням організаційних, матеріально-технічних, кадрових та інших особливостей стоматологічної служби в ЗС України.

Рис. 1. Організаційна структура оптимізованої системи надання стоматологічної допомоги військовослужбовцям ЗС України

Таблиця 2. Стандарти критеріїв якості надання стоматологічної допомоги військовослужбовцям ЗС України в залежності від типу лікувально-профілактичних закладів медичної служби

Складовою частиною оптимізованої системи стала розроблена організаційна структура та оснащення пересувного стоматологічного відділення як елементу посилення організаційного впливу Центральної стоматологічної поліклініки МО України в частині подальшого пошуку форм і методів надання високоспеціалізованої допомоги військовослужбовцям, зокрема, з дислокацією у віддалених гарнізонах. На нього покладається відстеження темпів удосконалення організаційних, діагностичних, лікувальних та профілактичних форм діяльності підрозділів стоматологічного забезпечення І та ІІ рівнів у напрямку сприяння трансформації якісного стану їх діяльності до більш високого рівня.

Впровадження запропонованої оптимізованої системи організації надання стоматологічної допомоги в ЗС України дозволило більш ефективно використовувати наявні ресурси стоматологічної служби та знизити захворюваність досліджуваного контингенту військовослужбовців на 11,0±1,4%, на 1,4 одиниці - інтенсивність каріозного процесу, скоротити на 1597 умовних одиниць працеємкості (УОП) обсяг необхідної стоматологічної допомоги (терапевтичної - на 735 УОП, хірургічної - на 314 УОП та ортопедичної - на 548 УОП) (табл. 3).

Таблиця 3. Ефективність впровадження оптимізованої системи організації надання стоматологічної допомоги військовослужбовцям ЗС України

Запропонований комплекс організаційних та профілактико-лікувальних заходів стосовно оптимізації стоматологічної допомоги з неформальним урахуванням чинників ризику ХОПР екзогенно-ендогенної орієнтації забезпечив економію бюджетних коштів в розмірі 65 344, 96 грн. на рік, що в розрахунку на одного військовослужбовця становила 124,47 грн.

Обґрунтований системний профілактико-лікувальний підхід в умовах дисциплінарно-обов'язкового диспансерного нагляду обумовив вирішення ряду соціальних питань: наближення стоматологічної допомоги до військовослужбовців, підвищення її якості і, таким чином, забезпечення захищеності прав військовослужбовців на одержання стоматологічної допомоги.

Формування нормативно-правової бази функціонування системи надання стоматологічних послуг в закладах та установах МО України, зокрема визначення рівнів надання стоматологічних послуг та, відповідно до цього, критеріїв контролю надання стоматологічної допомоги військовослужбовцям ЗС в умовах їх професійної діяльності, сприятиме подальшій чіткій інтеграції із цивільною системою при існуванні в єдиному медичному просторі.

ВИСНОВКИ

Комплексним соціально-гігієнічним дослідженням встановлена неадекватність існуючої системи надання стоматологічної допомоги військовослужбовцям ЗС України та недостатня адаптація військової стоматології до сучасних вимог; розроблені та науково обґрунтовані напрямки та заходи оптимізації системи її організації, впровадження яких дозволило досягти медичної, соціальної та економічної ефективності.

1. Показано, що наявні сили та засоби системи стоматологічної допомоги військовослужбовцям ЗС України не відповідають потребам сучасного рівня, свідченням чого є недоукомплектованість лікарями-стоматологами на 13,2% (в тому числі офіцерами - на 18,0%), середніми медичними працівниками - на 11,9%, зубними техніками - на 12,0%; відсутність у 16,9% медичних працівників стоматологічного профілю відповідних атестаційних категорій; вичерпаний термін експлуатації 75% стоматологічних установок; низький рівень бюджетного фінансування, що не перевищує 4% від потреби.

2. Встановлено зростання поширеності ХОПР у військовослужбовців всіх категорій, стоматологічна захворюваність яких в середньому в ЗС зросла за 5 років на 9,0±0,17% і становила 308,8±56,1‰. В структурі захворюваності провідне місце займали карієс та його ускладнення (89,1%), хвороби тканин пародонту (3,6%), інші хвороби порожнини рота, слинних залоз та щелеп (7,3%). За видами ЗС найвища первинна стоматологічна захворюваність реєструвалася в військах ППО (357,2±17,1‰), а територіально - в зоні відповідальності Західного оперативного командування (350,9±32,6‰).

3. Доведено, що серед чинників способу життя найбільш вагомими факторами ризику виникнення ХОПР військовослужбовців були: усвідомлення необхідності стоматологічного лікування (F=92,0, p<0,001), харчування (режим харчування, раціональність, вживання вуглеводів, газованих напоїв) (F=68,1, p<0,001); рівень освіти (F=32,8, p<0,001), нераціональне використання часу дозвілля (F=32,6, p<0,001); нераціональний режим праці (F=29,4, p<0,001), умови проживання (F=26,8, p<0,001), куріння (F=21,3, p<0,001), місце проживання (F=15,2, p<0,001), вживання алкогольних напоїв (F=13,1, p<0,001); частота чистки зубів (F=6,6, p<0,001).

4. Доказано, що відповідно до розподілу областей України за шкалою потенційного екологічного ризику виникнення ХОПР найбільш високі показники ураження органів порожнини рота виявилися серед призовників з регіонів, визнаних в якості надзвичайно (96%) та дуже високого (87%) потенційного екологічного ризику, що достовірно (р<0,05) відрізнялося від показників районів призову з середнім (75%) та мінімальним екологічним ризиком (67%). Це підтверджено результатами аналізів біохімічних показників ротової рідини військовослужбовців в частині диференціації областей у відповідності до рівнів потенційної екологічної небезпеки виникнення патології органів порожнини рота.

5. Наукового обґрунтувана оптимізована система організації надання стоматологічної допомоги військовослужбовцям ЗС України, в основу якої покладено визначення її рівнів в залежності від типу лікувально-профілактичних закладів, узагальнюючий перелік стоматологічних послуг, запропоновані стандарти критеріїв оцінки якості діяльності закладів стоматологічної служби та лікарів-стоматологів у відповідності до лікувально-профілактичної активності на І, ІІ та ІІІ рівнях надання стоматологічної допомоги; структурною частиною оптимізованої системи стало пересувне стоматологічне відділення як елемент посилення медико-організаційного впливу Центральної стоматологічної поліклініки МО України в наданні високоспеціалізованої стоматологічної допомоги військовослужбовцям, зокрема з дислокацією у віддалених гарнізонах.

6. Розроблено інтегральний індекс стоматологічного здоров'я та побудовано математичну модель вірогідності розвитку карієсу в залежності від наявності найбільш впливових чинників ризику даної патології, згідно зі значенням яких кожний обстежений військовослужбовець може бути диференційовано віднесений до однієї з чотирьох груп динамічного нагляду.

7. Встановлена медична (зниження захворюваності на ХОПР серед військовослужбовців на 11- 12%), економічна ( збереження бюджетних коштів в розмірі 65 344, 96 грн. на рік) та соціальна (підвищення доступності та якості стоматологічної допомоги військовослужбовцям) ефективність впровадження в експерименті запропонованої системи оптимізації організації надання стоматологічної допомоги військовослужбовцям ЗС України.

СПИСОК РОБІТ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Камалов Р.Х., Чепелевська Л.А., Буртова Ю.О. Сучасний стан та перспективи розвитку організації надання стоматологічної допомоги військовослужбовцям Збройних Сил України // Військова медицина України. - 2004. - Т., № 3-4. - С. 5-12.

2. Буртова Ю.О. Організація надання стоматологічної допомоги військовослужбовцям в країнах НАТО // Сучасні аспекти військової медицини. Збірник наукових праць ГВКГ МО України. Випуск 10. - Київ, 2005. - С. 120-124.

3. Буртова Ю.О. Спосіб життя та оцінка рівня надання стоматологічної допомоги військовослужбовцям Збройних Сил України (за даними анкетування) // Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України. - 2004. - №1. - С. 66-72.

4. Камалов Р.Х., Буртова Ю.О, Бутковський В.А. Передумови створення та принципове оснащення пересувного стоматологічного кабінету // Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України. - 2004. - №.4 - С. 68-71.

5. Буртова Ю.О. Обґрунтування рівнів надання стоматологічної допомоги військовослужбовцям ЗС України в залежності від типу лікувального закладу // Проблеми військової охорони здоров'я. Збірник наукових праць Української військово-медичної академії. Випуск 16. - Київ: Курсор, 2006. - С. 583-588.

6. Камалов Р.Х., Павловський Л.М., Буртова Ю.О. Стандартизація сил та засобів стоматологічних закладів та визначення критеріїв оцінки якості надання стоматологічної допомоги в Збройних Силах України // Лікарська справа. - 2006. - №.3 - С. 69-75.

Размещено на Allbest.ru