Результати запропонованих діагностично-профілактичних заходів. Вивчення показників проведеного ретро-, проспективного аналізу дозволили розробити та запропонувати модель математичного моделювання ризику розвитку СЗПВ. В основі математичного моделювання є те, що ми визначили фактори ризику, які найчастіше виявляються (вік вагітної, акушерсько-гінекологічні ускладнення, паритет пологів, професійні шкідливості та ін); включили екологічний фактор (рівень ксенобіотичних та есенціальних елементів у крові, сечі та волоссі), а також використали сучасні методи апріорної ймовірності й інформаційної ентропії. Розрахунок математичних показників здійснювали на підставі даних ретроспективного аналізу.

Грунтуючись на патогенетичних механізмах СЗПВ на фоні дисмікроелементозу, нами розроблено низку діагностично-профілактичних заходів: 1. Виявлення груп ризику розвитку загрози переривання вагітності. 2. Визначення ступеня ризику методом математичного моделювання. 3. В динаміці спостереження визначення рівня свинцю, цинку в сечі, волоссі. 4. Профілактика захворювань печінки. 5. Призначення білоквмісної дієтотерапії та продуктів, збагачених цинком (м'ясо, риба, неочищений рис, горіхи, зелений горошок, насіння кабака, яєчний жовток, кукурудза), магнієм (шпинат, банани, арахісова олія). 6. Патогенетично обумовленим є призначення препаратів магнію (розчин сульфату магнію) та цинку (цинквмісні препарати). Терапевтичний курс ? 14 днів. 7. Стабілізація мікробіоценозу піхви (вагінальні супозиторії “Лактобактерин”, які містять 10⁸ колоній кисломолочних паличок (протягом 5 днів).

Запропоновані заходи, застосовані у 33 (52,4 %) жінок основної групи, дозволили за рахунок стабілізації метаболічних процесів в тканинах ФПК, організмі матері й плода запобігти розвитку ускладнень під час вагітності, пологів та післяпологового періоду (гестаційна анемія, плацентарна дисфункція та плацентарна недостатність зменшилися на 26,7 та 32,5 % відповідно; частота передчасного вилиття навколоплідних вод, слабкість пологової діяльності - у 1,5 та 2 рази; народження недоношених дітей та новонароджених з оцінкою за шкалою Апгар 6 балів - у 2 рази кожна). Оцінка позитивних результатів залежала від кількості проведених курсів (1-2-3). Зменшення кількості акушерських і перинатальних ускладнень підтверджує ефективність розробленого комплексу.

ВИСНОВКИ

У дисертації наведене теоретичне узагальнення та нове розв'язання актуальної проблеми акушерства, гінекології та перинатології, пошук нових методів профілактики, діагностики загрози переривання вагітності змішаного генезу на фоні дисмікроелементозу. Зазначена проблема розв'язана на основі визначення вмісту есенціальних макро-, мікроелементів (цинк, кальцій, магній), токсичного металу (свинець), вмісту гормонів фетоплацентарного комплексу і порівняння із клінічним перебігом вагітності. Ґрунтуючись на результатах роботи, удосконалено лікування та профілактику розвитку загрози переривання вагітності, передчасних пологів за допомогою діагностично-профілактичних заходів.

1. Частота синдрому загрози переривання вагітності збільшується за роками і у 2004 році становила 7,5 % або 75 на 1000 пологів серед мешканок міста Одеси та супроводжується гестаційними ускладненнями (анемія, піелонефрит, гіпоксія плода; патологічним перебігом пологів, післяпологового періоду). У вагітних, які мешкають в районах, найбільш забруднених сполуками важких металів (свинець), спостерігається підвищення частоти синдрому загрози переривання вагітності в 7,5 разів.

2. При синдромі загрози переривання вагітності змішаного генезу вміст есенціальних макро-, мікроелементів (цинк, кальцій, магній) вірогідно зменшується за триместрами гестації у біологічних середовищах (плазма та ерітроцити крові, сеча і волосся матері; а також у крові з пупкового канатика та тканинах плацент) у порівнянні з контрольною групою. Найбільше зменшення концентрації характерне для цинку: в крові - на 12,5; 17,8 та 19,7 %; у сечі - на 9,2; 12,9; 16,1 % відповідно за триместрами; у тканинах плаценти - на 34,5 %; у волоссі новонароджених на 38,5 % порівняно з контрольною групою (р<0,05).

3. У жінок з загрозою переривання вагітності серед акушерських ускладнень спостерігалися: гестаційна анемія (у 55 (87,3 % жінок), передчасні пологи (в 9,5%), аномалії пологової діяльності (22,4 %), лохіометра (9,5 %), інфільтрація швів (4,8%).

При обстеженні стану “внутрішньоутробного пацієнта” визначено: хронічна гіпоксія в 21 (33,3 %) випадках, гіпотрофія - 10 (15,8 %) випадків; за даними КТГ - в 56 (88,8%) спостереженнях ? тахікардія, зниження кількості осціляцій, поява децелерацій; за даними УЗ-доплерометрії - підвищення тиску в судинах, порушення матково-плацентарного та плодово-плацентарного кровообігу; діагностована ХФПН в 39,7 % випадків, що можна розцінювати як наслідок впливу синдрому загрози переривання вагітності на “внутрішньоутробного пацієнта”.

4. Особливістю гістоморфологічної характеристики плацент у жінок основної групи є інволютивно-дистрофічні зміни в периферічних ділянках плаценти, зниження кровообігу внаслідок судиної дії свинцю та відкладання кальцинатів, зниження вмісту цинку, що погіршує стан плоду. Морфогістологічні ознаки плацентарної недостатності (відкладення фібрину та гіаліну, застійне повнокров'я) спостерігалися у 30 (75%) випадках. Визначено прямий кореляційний зв'язок між свинцем і металотіонеїном (r=+0,63).

5. Розроблено та впроваджено комплекс лікувально-профілактичних заходів для вагітних з СЗПВ на фоні дисмікроелементозу, який включає: введення 25% розчину магнію сульфату; вагінальні супозиторії “Лактобактерин”; комплексний препарат “Нью - ВНС” (Індія), який містить мікроелемент цинк.

6. Застосування протягом вагітності рекомендованого комплексу заходів попереджує розвиток загрози переривання вагітності у 33 (52,4%) випадках; сприяє зменшенню розвитку анемій (в 2,5 рази), пізніх гестозів (в 1,7 разів), акушерських ускладнень в пологах (передчасного вилиття навколоплідних вод (в 1,5 рази), слабкості пологової діяльності (в 2 рази), гіпоксії плода (в 2 рази)). Спостерігається вірогіднє зростання вмісту цинку в крові на 10,2; 13,5; та 15,5 % відповідно за триместрами гестації (р<0,05); вмісту магнію в крові у ІІ та ІІІ триместрах вагітності на 10,9 та 16,6% відповідно (р<0,05). При синдромі загрози переривання вагітності на фоні дисмікроелементозу існує зворотний кореляційний зв'язок між вмістом свинцю в крові та рівнем прогестерону (r=-0,56), при нормальному рівні плацентарного лактогену та естріолу на верхньої межі фізіологічної норми.

7. Постнатальний катамнез дітей жінок основної групи демонструє, що в 27 (42,8 %) спостереженнях новонароджені увійшли до групи диспансерного нагляду за неврологічними порушеннями, з них 21 (77,7 %) дитина, матері яких одержали традиційну терапію; 12 (19,0 %) дітей спостерігалися хірургами з приводу дисплазії тазостегнових суглобів протягом першого року життя, матері 9 (75%) з них одержали традиційну терапію. В 2 (3,2 %) випадках у віці 6 та 12 міс у дітей діагностовано ознаки рахіту. Вищеперелічені нозологічні форми мають етіопатогенетичний зв'язок із порушенням мікро- та макроелементного гомеостазу, зокрема обміну кальцію та цинку.

8. Особливістю математичної моделі є розрахунок коефіцієнту ступеню важкості розвитку ускладнень вагітності з урахуванням екологічного фактору (рівень ксенобіотичних та есенціальних елементів в крові, сечі, волоссі матері), а також використання сучасних методів апріорної вірогідності та інформаційної ентропії.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Мищенко В. П., Паненко В. А., Шерер В. В. Экологически индуцированная плацентарная недостаточность // Международный медицинский журнал. - 1999. - № 3. - С. 112 - 115 (здобувачем розроблено план написання роботи, проведено аналіз літературних даних щодо вказаної проблеми, сформульовані висновки та оформлено роботу).

Мищенко В. П., Горбатенко О. А., Саулева Т. В., Шерер В. В., Юргель Н. В. Свинец в этиологии первичной плацентарной недостаточности // Метеорология, климатология и гидрология.- Одесса, 1999. - Вып. 37. - С. 39-41 (здобувачем написано розділ „Огляд літератури”, оформлено роботу).

Шерер В. В., Тимофеева С. В., Мищенко В. П., Саулева Т. В., Мищенко И. В. Изучение микрофлоры влагалища женщин с гестационным пиелонефритом при содержании в их крови токсичных металлов в допустимых концентрациях и выше // 3-й Міжнар. конгрес "Актуальні питання інфектології в акушерстві та гінекології": Тези робіт і доповідей. ? Одеса, 2000. ? С. 95 (здобувачем складено план написання наукової статті, визначені актуальність та мета роботи).

Шерер В. В., Тимофеева С. В., Мищенко В. П., Саулева Т. В., Мищенко В. П. Особенности диагностики угрозы прерывания беременности у женщин с бактериальным вагинозом // 3-й Міжнар. конгрес "Актуальні питання інфектології в акушерстві та гінекології": Тези робіт і доповідей. - Одеса, 2000. - С. 140 (здобувачем проведено статистичну обробку отриманих результатів).

Шерер В. В. Оцінка стану фетоплацентарної системи у вагітних з клінічними проявами загрози передчасних пологів // ПАГ. - 2001. - № 1. - С. 54-55.

Шерер В. В. Клініко-лабораторна характеристика перебігу вагітності при загрозі її переривання // Одеський медичний журнал. - 2002. - № 4 (72).- С. 76-78.

Деклараційний патент на винахід “Спосіб визначення металотіонеїну в біологічних об'єктах”/ Шафран Л. М., Тимофеєва С. В., Пихтеєва О. Г., Большой Д. В., Шерер В. В. - № 2002065242 від 25.06.2002.

Шерер В. В. Математичні засоби прогнозування та профілактика акушерської та перинатальної патології при синдромі загрози передчасного переривання вагітності // Вісник морської медицини. - 2003.- № 4 (22).- С. 71-76.

Размещено на Allbest.ru