Остеоартроз колінних суглобів у жінок в пері– та постменопаузальному періоді, особливості діагностики та лікування

Мал.3. Схема диференційованого підходу до лікування остеоартрозу колінних суглобів на початкових стадіях у жінок в пері- та постменопаузальному періоді.

Середньочастотні коливання (мВ2) змінювались з 0,075 ± 0,024 на 0,076 ± 0,023, p>0,05. Високочастотні коливання (мВ2) змінювались з 0,046 ± 0,011 при першому дослідженні на 0,056 ± 0,0014 при повторному дослідженні, p>0,05.

Таким чином, застосування біорезонансної стимуляції у комплексному лікуванні ОА КС І - ІІ стадії призводить до вираженого зменшення стартового болю, болю при тривалій ходьбі та нічного болю, а також зменшення тяжкості перебігу захворювання, про що свідчить зменшення сумарного індексу Лекена. Також спостерігається позитивна динаміка за даними реовазографії, а дані, що отримані за допомогою міографії дозволяють стверджувати, що має місце покращення метаболізму тканин на рівні колінного суглобу.

Враховуючи результати отриманих досліджень запропоновано диференційований підхід до лікування остеоартрозу колінних суглобів: пацієнти з первинним ОА КС І-ІІ стадії без порушення вісі нижньої кінцівки та нестабільності колінного суглоба але:

котрі мають гемодинамічні порушення, доцільно застосовувати у комплексній терапії захворювання актовегін;

котрі мають структурно-функціональні порушення кісткової тканини (остеопороз та остеопенія), доцільно застосовувати кальцитонін;

котрі мають тригерні точки міофасціальних зон в ділянці колінного суглоба, доцільно застосовувати біорезонансну стимуляцію (див. мал.3).

ВИСНОВКИ

1. Проведене дослідження дозволило на підставі вивчення клініко-рентгенологічних особливостей, структурно-функціонального стану кісткової тканини та антропометричних характеристик у жінок в пері- та постменопаузальному періоді удосконалити діагностику та лікування остеартрозу колінних суглобів шляхом використання запропонованих способів та діагностичного пристрою, фармакологічних засобів та методу біорезонансної стимуляції.

2. Зі збільшенням тривалості постменопаузального періоду зростає вираженість дегенеративно-дистрофічних змін у колінних суглобах (прогресує звуження рентгенівської суглобової щілини в медіальному відділі стегно-великогомілкового суглоба, зростає щільність субхондральної кісткової тканини), збільшується вираженість больового синдрому, знижуються функціональні можливості суглобів (зменшується об'єм рухів та зростає альгофункціональний індекс Лекена). Зі збільшенням стадії остеатротрозу по Келгрену зростає вираженість структурно-функціональних змін в кістковій тканині: при III стадії ультразвукові параметри, які характеризують структурно-функціональний стан кісткової тканини є вірогідно нижчими, а частка хворих з постменопаузальним остеопорозом та остеопенією вищою в порівнянні з пацієнтками, що мають I стадію гонартроза.

3. Для жінок в пері- та період постменопаузи, що хворіють на остеоартроз колінних суглобів, характерними є збільшення маси тіла (доклінічне ожиріння спостерігається в 58%, клінічне - в 38% обстежених) та антропометричні характеристики (обхват передпліччя у вузькій частині, загальна довжина нижньої кінцівки, антропометрична довжина нижньої кінцівки, обхват шиї), які свідчать про астенічну будову тіла у обстежуваних пацієнток в юності та ранньому репродуктивному періоді. Порушення адаптації несучих колінних суглобів до навантаження на тлі збільшення маси тіла в період постменопаузи є однією з основних причин формування дегенеративно-дистрофічних змін в колінних суглобах та розвитку остеоартрозу.

4. Запропонований спосіб діагностики та моніторингу гонартрозу та пристрій для його виконання дозволяє проводити точний рентгенморфометричний аналіз висоти рентгенівської суглобової щілини, визначати щільність субхондральної кістки в різних ділянках суглоба, здійснювати довготривале спостереження за хворими на остеоартроз колінних суглобів, в тому числі й в пері- та постменопаузальному періоді, що суттєво покращує якість лікувально-діагностичного процесу.

5. Запропонований диференційований підхід до лікування остеоартрозу колінних суглобів дозволяє цілеспрямовано впливати на окремі ланки патогенезу та зменшує час перебування хворого на стаціонарному лікуванні. Використання при комплексному лікуванні хворих на гонартроз I-II стадії в період постменопаузи препарату неспецифічного активатора тканинного метаболізму призводить до зменшення вираженості больового синдрому (за показниками візуально-аналогової шкали в середньому на 1,6 бали) та альгофункціонального індексу Лекена (за сумарним індексом на 2,7 бала). При структурно-функціональних змінах в кістковій тканині (остеопенія та остеопороз (показник ультразвукової денситометрії Т від -1 до -2,5 та більше -2,5 ум.од. відповідно)) призначення кальцитоніну у хворих на остеоартроз колінних суглобів в період постменопаузи сприяє покращенню якості та міцності кісткової тканини (за даними показників ультразвукової денситометрії: індексу міцності кісткової тканини, швидкості поширення ультразвуку через кістку, широкосмугового його ослаблення, показників T та Z); зниженню вираженості больового синдрому (за сумарним індексом Лекена на 3,1 бала). Застосування методу біорезонансної стимуляції на тлі базисної терапії сприяє зниженню больового синдрому (за показниками візуально-аналогової шкали в середньому на 1,4 бала) та альгофункціонального індексу при гонартрозі (за сумарним індексом Лекена на 3 бали).

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Рекомендовано проведення ранньої діагностики остеоартрозу колінних суглобів з метою виявлення дегенеративно-дистрофічних змін на рівні колінного суглоба за допомогою запропонованих критеріїв та методу.

Рекомендовано визначення структурно-функціонального стану кісткової тканини при гонартрозі у жінок в постменопаузальному періоді для прогнозування перебігу захворювання, визначення раціональних та ефективних методів лікування.

Рекомендовано використання диференційованого підходу щодо терапії хворих на остеоартоз колінних суглобів. При наявності системної остеопенії та остеопорозу ефективне застосування міакальцику в дозі 100 МЕ внутрішньом'язово через день; курсом - 15 ін'єкцій, два рази на рік через шість місяців разом із препаратами кальцію. При діагностуванні гемодинамічних порушень на рівні колінного суглобу доцільне застосування актовегіну в дозі 400 мг у перерахунку на сухий залишок, внутрішньовенно крапельно через день, на курс 4000 мг. При наявності тригерних точок міофасціальних зон в ділянці колінного суглоба доцільне застосування біорезонансної стимуляції в ділянці прямого та двуголового м'язів стегна, триголового мґязу гомілки, напівперетинчастого та напівсухожилкового мґязів стегна, в проекції зрощення сухожилків кравецького, напівсухожилкового, тонкого та двуголового мґязів стегна; курсом 10 процедур з використанням режиму 1 та 2 з тривалістю процедури 10 хвилин.

Рекомендовано використання особливостей антропометричного портрету у жінок в постменопаузальному періоді, які хворіють на гонартроз, при первинному обстеженні хворих для планування лікувально-профілактичних заходів.

СПИСОК РОБІТ ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Поворознюк В.В., Шеремет О.Б., Григор'єва Н.В., Міхньов І.О., Заєць В.Б. Вивчення ефективності актовегіну в лікуванні остеоартрозу колінних суглобів у жінок у постменопаузальному періоді // Вісник наукових досліджень.- 2003.- №3.-С. 135-137. Дисертант брав участь у лікуванні хворих з остеоартрозом колінних суглобів, проаналізував отримані результати, сформулював висновки щодо цієї групи хворих.

2. Поворознюк В.В., Григор'єва Н.В., Заєць В.Б. Структурно-функціональний стан кісткової тканини в жінок у постменопаузальному періоді з остеоартрозом колінних суглобів // Проблеми остеології.- 2004.- Т. 7, №3-4.-С. 38-42. Дисертант брав участь у обстеженні хворих з остеоартрозом колінних суглобів, проаналізував отримані результати, сформулював висновки щодо цієї групи хворих.

3. Поворознюк В.В., Григор'єва Н.В., Заєць В.Б. Особливості перебігу остеоартрозу колінних суглобів у жінок у постменопаузальному періоді: зв'язок із структурно-функціональним станом кісткової тканини // Вісник ортопедії, травматології та протезування.- 2004.- №2(41).-С. 48-53. Здобувач провів збір матеріалу та аналіз отриманих даних, сформулював висновки.

4. Поворознюк В.В., Заєць В.Б. Антропометрична та денситометрична характеристика жінок з остеоартрозом колінних суглобів залежно від віку та тривалості постменопаузального періоду // Проблеми остеології.- 2004.- Т. 7, №1.-С.40-44. Дисертант брав участь у сборі матеріалу, проаналізував отримані результати, сформулював висновки щодо цієї групи хворих.

5. Поворознюк В.В., Шеремет О.Б., Григор'єва Н.В., Заєць В.Б. Остеоартроз великих суглобів // Журнал практичного лікаря.- 2003.- №3.- С.20-26. Дисертант брав участь у наборі пацієнток та обробці матеріалу.

6. Поворознюк В.В., Заєць В.Б., Красій В.В., Гібало Н.М. Біорезонасна стимуляція у комплексному лікуванні остеоартрозу колінних суглобів І-ІІ ст. у жінок в постменопаузальному періоді // Весник физиотерапии и курортологи.- 2004.- №4.- С.67-69. Здобувач проводив процедури на приладі БРС - 2М, аналізував отримані результати.

7. Поворознюк В.В., Шеремет О.Б., Григор'єва Н.В., Заєць В.Б. Остеоартроз крупных суставов у людей старших возрастных групп // Doctor.- 2002.- №5.- С.40-49. Дисертант брав участь у зборі матеріалу, аналізував отримані результати.

8. Заєць В.Б., Григор'єва Н.В. Структурно-функціональний стан кісткової тканини у хворих на остеоартрозу колінних суглобів // Міжнар. конф. „Сучасні принципи діагностики, профілактики та лікування захворювань кістково-м'язевої системи в людей різного віку”.- Київ: Санаторний комплекс „Пуща Озерна”, 2004.- С.24. Здобувач проводив відбір пацієнток з подальшою обробкою рентгенівських знімків за допомогою комп'ютерної системи OSTIUM.

9. Заєць В.Б. Актовегін у комплексному лікуванні хворих з остеоартрозом колінних суглобів // Міжнар. конф. „Сучасні принципи діагностики, профілактики та лікування захворювань кістково-м'язевої системи в людей різного віку”.- Київ: Санаторний комплекс „Пуща Озерна”, 2004.- С.13. Дисертант брав участь у лікуванні хворих та у аналізі отриманих результатів.

10. Григор'єва Н.В., Заєць В.Б. Особливості перебігу остеоартрозу колінних суглобів у жінок у постменопаузальному періоді // V Українська конф. Молодих вчених.- Київ: Ін-т геронтології АМНУ, 2004.- С.37-39. Здобувач проаналізував отриманий матеріал, брав участь у формуванні висновку.

11. Поворознюк В.В., Шеремет О.Б.,Заєць В.Б. Применение биорезонансной стимуляции в лечении больных остеоартрозом коленных суставов // V Научно-практическая конф. „Актуальные вопросы биорезонансной стимуляции”.- Евпатория: Международный детский мед. центр „Дружба”, 2003.- С.40. Дисертант застосовував біорезонансну стимуляцію у комплексному лікуванні хворих з остеоартрозом колінних суглобів, проаналізував отримані результати, сформулював висновки щодо цієї групи хворих.

12. Поворознюк В.В., Григор'єва Н.В., Заєць В.Б. Рентгенологічна характеристика колінних суглобів у жінок різного віку з остеоартрозом колінних суглобів // IV Національний конгрес геронтологів і геріатрів.- Київ: Ін-т геронтології АМНУ, 2005.- Т. 14.-С.189. Дисертант приймав участь у обстеженні хворих з остеоартрозом колінних суглобів, проаналізував отримані результати, сформулював висновки щодо цієї групи хворих.

13. Поворознюк В.В., Заєць В.Б. Застосування біорезонансної стимуляції у комплексному лікуванні пацієнтів з остеоарторзом колінних суглобів // VII Научно-практическая конф. „Актуальные вопросы биорезонансной стимуляции”.- Евпатория: Международный детский мед. центр „Дружба”, 2005.- С.65.

14. Povoroznjuk V.V., Sheremet O.B., Zaets V.B. Differential approach to the therapy of osteoarthritis of the knee joint of elderly patients // XII Congress of the Polish Osteoarthrology Society.- Krakow, 2003.- Vol.14, №6.- P.11. Дисертант проводив обстеження хворих, узагальнення результатів.

15. Поворознюк В.В., Шеремет О.Б., Заєць В.Б. Застосування актовегіна у комплексному лікуванні хворих на остеоарторз колінних суглобів І-ІІ стадії // Науково-практична конф.- Тернопіль: Тернопільський національний мед. університет, 2002.- С.14. Здобувач брав участь у комплексному лікуванні хворих, аналізував зміни, що виникали після проведеної терапії.

16. Деклараційний патент на винахід №66708А (Укр.) 7А61В17/00,А61Н39/00 Спосіб лікування гонартрозу у жінок у постменопаузальному періоді / Поворознюк В.В., Заєць В.Б., Шеремет О.Б., Григор'єва Н.В., Міхньов І.О.; Заяв. №2003109149 від 09.10.2003. Опуб. 17.05.2004. Бюл. №5, 2004р. Дисертант брав участь у розробці моделі, написанні статті.

17. Деклараційний патент на винахід №4206U (Укр.) 7А61В6/00 Спосіб діагностики та моніторингу гонартрозу та пристрій для його виконання / Поворознюк В.В., Григор'єва Н.В., Шалаєв В.О., Заєць В.Б., Дмитренко О,П; Заяв. №2004031829 від 12.03.2004. Опуб. 17.01.2005. Бюл. №1, 2005р. Дисертант брав участь у розробці приладу, формуванні рентгеностеоденситометричної бази, написанні статті.

Анотація

Заєць В.Б. Остеоартроз колінних суглобів у жінок в пері- та постменопаузальному періоді, особливості діагностики та лікування. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.21 - травматологія і ортопедія. Інститут травматології та ортопедії АМН України, Київ, 2005 рік.

Дисертація присвячена питанням удосконалення діагностики та лікування остеоартрозу колінних суглобів у жінок в пері і постменопаузальному періоді.

У дисертаційній роботі на основі системного підходу розроблено спосіб і пристрій для рентгенологічної діагностики і моніторингу остеоартрозу колінних суглобів.

Встановлено взаємозв'язок між тривалістю постменопаузального періоду і дегенеративно-дистрофічними змінами в колінному суглобі.

На основі антропометричних досліджень встановлено, що більшість жінок в постменопаузальном періоді з остеоартрозом колінних суглобів мають надмірну вагу (у 58 % обстежених пацієнток діагностовано доклінічне ожиріння і у 38 % - клінічне ожиріння), що формує характерний антропометричний портрет.

Розроблений і патогенетично обгрунтований диференційований підхід до лікування остеоартрозу колінних суглобів з урахуванням гемодинамічних порушень, наявності тригерних точок міофасциальних зон у області колінного суглоба, структурно-функціонального стану кісткової тканини.

Ключові слова: остеоартоз колінних суглобів, жінки в пері- і постменопаузальном періоді, діагностика, лікування, рентгеностеоденситометрія, антропометричні характеристики.

Аннотация

Заец В.Б. Остеоартроз коленных суставов у женщин в пери- и постменопаузальном периоде, особенности диагностики и лечения. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.21 - травматология и ортопедия. Институт травматологии и ортопедии АМН Украины, Киев, 2005 год.

Диссертация посвящена вопросам улучшения диагностики и лечения остеоартроза коленных суставов (ОА КС) у женщин в пери- и постменопаузальном периоде.

В диссертационной работе на основе системного подхода разработаны способ и устройство для рентгенологической диагностики и мониторинга ОА КС.

В вертикальном положении в состоянии максимального разгибания выполняется рентгенография коленных суставов. Стандартом для передне-задней проекции является выполнение снимка в положении максимального разгибания колена, что позволяет исследовать переднюю часть рентгеновской суставной щели.

Дальше, согласно предложенному способу, проводится морфометрия выбранных участков рентгенограмм. Автоматически полученные результаты подаются в виде таблиц и заносятся к отчетной форме - карте обследования пациента, после чего, в зависимости от определенных показателей, устанавливается диагноз. Обработка рентгеновских снимков осуществляется с помощью программы OSTIUM. Визуально оценивалась стадия ОА КС по Келгрену и Лоуренсу. При первичном ОА КС І стадии происходит уменьшение медиального морфометрического показателя 1 рентгеновской суставной щели (ММІСЩ1) на 5-30 %, и медиального морфометрического показателя 2 (ММІСЩ2) - на 10-35 %, латерального морфометричного индекса 1 (ЛМІСЩ1) - на 10-30 %, увеличение показателя оптической плотности латерального мыщелка бедренной кости (ЛОП) - на 10-14 %, по сравнению с 0 стадией ОА КС. При первичном гонартрозе ІІ стадии получено снижение медиальных морфометричних индексов сравнительно с 0 стадией ОА КС- ММІСЩ1 на 31-40 %, ММІСЩ2 - на 36-50 %; уменьшение оптического показателя в области основания крестообразного возвышения большеберцевой кости (СОП) на 10-15 %. При первичном гонартрозе ІІІ стадии происходит снижение медиальных морфометрических индексов ММІСЩ1 более чем на 41 %, ММІСЩ2 - на 51 %, увеличение оптических показателей медиального (МОП) и латерального (ЛОП) мыщелка бедра соответственно на 30-35 %, и более чем на 15-20 %. Плотность субхондральной костной ткани имеет тенденцию к снижению при ІІ стадии гонартроза, но по мере прогрессирования заболевания, в ІІІ стадии, опять увеличивается. Можно сделать вывод, что при разрушении суставного хряща происходит компенсаторное уплотнение, склерозирование субхондральной костной ткани на этом уровне, более выраженное на поздних стадиях ОА КС.

В то же время диагностируется потеря костной массы вцелом, что ведет к возникновению остеопении и остеопорозу на фоне прогресса ОА КС. Эти изменения нарастают с увеличением длительности постменопаузального периода, причем влияние возрастного фактора имеет место лишь на поздних стадиях заболевания (достоверное изменение показателя Z отмечено лишь при ІІІ стадии ОА КС).

Установлена взаимосвязь между длительностью постменопаузального периода и дегенеративно-дистрофическими изменениями в коленном суставе.

Структурно-функциональные изменения в коленных суставах имеют прямую корреляционную связь с возрастом и длительностью постменопаузального периода, клиническими особенностями хода заболевания (альгофункциональным индексом Лекена, болевыми ощущениями после длительной ходьбы, с болевым синдромом в начале ходьбы, в состоянии покоя, ограничением объема движений за счет сгибания), выявлена также слабая отрицательная корреляционная связь со структурно-функциональным состоянием костной ткани.

На основе антропометрических исследований установлено, что большинство женщин в постменопаузальном периоде с ОА КС имеют избыточный вес (у 58 % обследованных пациенток диагностировано доклиническое ожирение и у 38 % - клиническое ожирение), что обуславливает характерный антропометрический портрет. Выраженность дегенеративно - дистрофичных изменений в коленном суставе имела положительную корреляционную связь с антропометрическими характеристиками (длиной ноги общей и антропометрической, обхватом шеи, обхватом голени в широкой ее части, обхватом предплечья в узкий его части, обхватом кисти, шириной ступни, диаметром голени).

Разработан и патогенетически обоснован дифференцированный подход к лечению ОА КС с учетом гемодинамических нарушений, наличия тригерных точек миофасциальных зон в области коленного сустава, структурно-функционального состояния костной ткани.

Применение препарата неспецифического активатора тканевого метаболизма при ОА КС, по данным реовазографии, и электромиографии, приводит к улучшению венозного оттока и тонуса вен, что в свою очередь уменьшает гипоксию тканей и улучшает обмен веществ в мышцах и составных компонентах сустава. Изменения показателей реовазографии и электромиографии сопровождались позитивной динамикой клинических симптомов: достоверным уменьшением выраженности болевого синдрома (по индексу Лекена), уменьшением отека голеней, увеличением объема движений в коленных суставах за счет уменьшения болевого синдрома.

Применение кальцитонина в лечении пациентов с ОА КС и остеопорозом (ОП), позволяет уменьшить потерю плотности костной ткани на протяжении года и повысить качество жизни, снизив уровень болевого синдрома, что важно в данной группе больных. Применение биорезонансной стимуляции в комплексном лечении ОА КС И - ІІ стадии приводит к выраженному уменьшению стартовой боли, боли при длительной ходьбе и ночной боли, а также улучшения качества жизни, о чем свидетельствует уменьшение суммарного индекса Лекена. Также наблюдается позитивная динамика по данным реовазографии, а данные, полученные с помощью электромиографии, позволяют утверждать, что имеет место улучшение метаболизма тканей на уровне коленного сустава.

Ключевые слова: остеоартоз коленных суставов, женщины в пери- и постменопаузальном периоде, диагностика, лечение, рентгеностеоденситометрия, антропометрические характеристики.

Summary

Zaec V.B. Osteoarthrosis of knee joints in women in their peri- and postmenopausal periods; diagnostics and treatment. - Manuscript.

Dissertation for Candidate?s medical degree on speciality - 14.01.21. - Traumatology and Orthopaedics. Institute of traumatology and orthopaedics of the Academy of Medical Sciences of Ukraine, Kyiv, 2005.

The dissertation focuses on improvement of diagnostics and treatment of osteoarthritis of knee joints (OA KJ) in women in their peri- and postmenopausal periods. On the basis of a system approach there have been developed some methods and equipment for X-ray diagnostics and monitoring of OA KJ in the thesis.

The correlation between postmenopausal period duration and degenerative and distrophic changes in knee joints has been established.

On the grounds of anthropometric investigations it has been determined that most of women with OA KJ in their postmenopausal period have overweight (58 % have preclinical obesity and 38 % have clinical obesity) that stipulates characteristic anthropometric picture.

A differentiated approach to treating OA KJ has been developed and pathogenetically grounded taking into account hemodynamic disorders, presence of trigger points of myofascial zones in knee joints, structural and functional state of bone tissue.

Key words: osteoarthritis of knee joints, women in peri- and postmenopausal period, diagnostics, treatment, X-ray osteodensitometry, antropometric chacteristics.

Размещено на Allbest.ru