Медико-соціальна характеристика формування хвороб системи кровообігу у сільського населення та удосконалення надання йому медичної допомоги

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ

ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ ім. П.Л. ШУПИКА

Автореферат дисертації

на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук

МЕДИКО-СОЦІАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ФОРМУВАННЯ ХВОРОБ СИСТЕМИ КРОВООБІГУ У СІЛЬСЬКОГО НАСЕЛЕННЯ ТА УДОСКОНАЛЕННЯ НАДАННЯ ЙОМУ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ

14.02.03 - соціальна медицина

АНДРІЄВСЬКИЙ ІВАН ЮРІЙОВИЧ

Київ - 2007

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Вінницькому національному медичному університеті ім. М. І. Пирогова МОЗ України.

Науковий керівник доктор медичних наук, ст. н. с. Степаненко Алла Василівна, Інститут медицини праці АМН України, пров. н. с. лабораторії з моніторингу професійного здоров'я

Офіційні опоненти:

- доктор медичних наук, професор Авраменко Олександр Іванович,

Національна медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ України, професор кафедри радіології;

- кандидат медичних наук, доцент Литвинова Любов Олександрівна, Національний медичний університет ім. О.О.Богомольця, доцент кафедри соціальної медицини та охорони здоров'я

Провідна установа: Український інститут громадського здоров'я МОЗ України, м. Київ

Захист відбудеться “25” травня 2007 року о 10 ⁰⁰ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.613.07 в Національній медичній академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика за адресою: 04112, м.Київ, вул. Дорогожицька, 9, кафедра управління охороною здоров'я, аудиторія № 46.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Національної медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика за адресою: 04112, м.Київ, вул. Дорогожицька, 9.

Автореферат розісланий “22 ”квітня 2007 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Бугро В.І.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

кровообіг сільський захворюваність медичний

Актуальність теми. Медико-соціальна значимість хвороб системи кровообігу (ХСК) для українського суспільства надзвичайно велика, оскільки саме ці хвороби є основною причиною смертності населення непрацездатного віку, питома вага їх становить 64% серед усіх причин смерті. В структурі смертності населення працездатного віку ХСК посідають друге місце і складають 28% (Москаленко В.Ф., 2003; Нагорна А.М.,2003).

В останні десятиліття в Україні показники смертності населення від ХСК невпинно зростають і вдвічі перевищують показники країн Західної Європи і США, а в працездатному віці ця перевага більше в чотири рази (Чепелевська Л.А., 2002).

Захворюваність на ХСК, особливо в сільській місцевості, набула загрозливого характеру. Значну питому вагу сільського населення становлять особи похилого віку, що суттєво впливає на підвищення рівнів захворюваності, особливо хронічні хвороби. Захворюваність на ХСК серед сільського населення становить 4968,6 на 100 тис. нас. (питома вага 9,3), поширеність - 41811,7 відповідно (питома вага - 31,1%). У структурі захворюваності із класу ХСК гіпертонічна хвороба становить - 41,8% або 2660,1%0; ішемічна хвороба серця -27,8% або 1766,2%0, цереброваскулярні хвороби -15,9% або 1009,6%0.

Відомо, що фактори ризику у виникненні хвороб системи кровообігу відіграють важливу роль. Ці чинники є різноплановими: особистісними (вік, стать, шкідливі звички, родинний анамнез та ін.), фізіологічними, соціально-економічними серед яких бідність є найвагомішою детермінантою. На сьогоднішній день найменш вивченими є саме соціально-економічні фактори, особливо в сільській місцевості, а на думку багатьох дослідників, саме вони й призвели до значного зростання рівня ХСК (Процек О.Г., Очередько О.М., 2004; Парій В.Д., 2004).

В рамках рекомендацій ВООЗ, щодо покращання діяльності системи охорони здоров'я, серед вибору необхідних заходів зазначена рекомендація, яка полягає у необхідності збору і аналізу даних щодо факторів ризику і стану здоров'я, отриманих в результаті досліджень домогосподарств та їх подальшого аналізу. Оскільки глобальні та національні сукупні дані можуть не в повній мірі відображати реальну ситуацію.

В теперішній час наукові дослідження клініцистів в першу чергу спрямовані на удосконалення лікувально-діагностичних технологій надання медичної допомоги пацієнтам з ХСК. Здійснюються масштабні рандомізовані клінічні дослідження, що спрямовані на отримання доказів ефективності втручань лікарських засобів і методів лікування. В цьому напряму сучасна наука зробила значний крок у перед. В той же час, у царині питання виявлення ризиків та використання запобіжних заходів виникнення захворювань, підвищення результативності медичної допомоги, залишається не в повній мірі використаний потужний арсенал соціально-гігієнічних, організаційних і управлінських заходів.

Вивченню факторів ризику виникнення ХСК, визначенню груп ризику серед сільського населення, удосконаленню організаційних засад надання медичної допомоги сільським жителям України із ХСК присвячена дана робота.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Дисертаційне дослідження виконувалось відповідно до головних завдань Міжгалузевої комплексної програми „Здоров'я нації” на 2002-2011 рр. та Державної програми профілактики і лікування артеріальної гіпертензії на 1999-2010 рр.

Дослідження є фрагментом комплексних науково-дослідних робіт Вінницького національного медичного університету ім. М. І. Пирогова: „Клініко-епідеміологічна характеристика і прогнозування захворювань найбільш складних в прогностичному плані у віковому аспекті” (№ держреєстрації 0104v010186), (2004-2008рр.) та „Особливості надання медичної допомоги на амбулаторному та стаціонарному етапах при розповсюджених захворюваннях внутрішніх органів з урахуванням параметрів якості життя та фармако-економічних показників (№ держреєстрації 0103v000201), (2003-2007 рр.)

Мета роботи - наукове обґрунтування оптимізації надання медичної допомоги на первинному і вторинному рівнях сільському населенню та встановлення медико-соціальних закономірностей формування ХСК і виявлення груп ризику на ці хвороби.

Для досягнення поставленої мети було передбачено вирішення наступних завдань:

Вивчення та аналіз основних закономірностей захворюваності, поширеності, смертності від ХСК населення України та їх особливостей у сільського населення Вінницької області.

Вивчення медико-соціальних закономірностей формування ХСК у сільського населення (на прикладі Вінницької області).

Визначення показників вірогідності захворюваності сільського населення на ХСК за допомогою прогностичних коефіцієнтів та формування соціальних груп згідно факторів ризику ХСК у сільського населення.

Наукове обґрунтування удосконалення надання медичної допомоги в сільській місцевості хворим на ХСК на основі визначення потреби у медичній допомозі на первинному і вторинному рівнях надання; визначення вартості лікування.

Об'єктом дослідження є система надання медичної допомоги сільським жителям хворим на ХСК.

Предметом дослідження - захворюваність, поширеність, смертність сільського населення від ХСК, фактори ризику, удосконалення надання медичної допомоги.

Дослідження охоплює період 1986 - 2005 рр. і проведено в Вінницькій області.

Методи дослідження: завдання дослідження були виконані за допомогою історико-інформаційного, структурно-логічного, медико-статистичного, медико-соціологічного методів, системного підходу та аналізу, експертних оцінок та економічного.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що вперше:

встановлені показники вірогідності виникнення хвороб системи кровообігу у сільських жителів;

науково-обгрунтований підхід прогнозування основних нозологічних форм ХСК, що дозволяє виявляти і формувати групи ризику цієї патології серед сільського населення;

дістало подальшого розвитку визначення особливостей впливу соціальних чинників на виникнення ХСК у сільських жителів;

обґрунтована і визначена потреба сільського населення України із хворобами системи кровообігу в медичній допомозі на первинній і вторинній ланці;

науково обґрунтована економічна складова медичної допомоги сільському населенню з ХСК на рівні лікаря загальної практики - сімейного лікаря та на вторинному рівнях на основі визначення вартості лікування.

Теоретичне значення роботи полягає у суттєвому доповнені теорії соціальної медицини у частині виявлення основних соціальних закономірностей виникнення ХСК, обґрунтуванні підходу щодо прогнозування виникнення цих захворювань та визначення груп ризику серед сільського населення.

Практичне значення дослідження полягає в тому, що його результати стали підставою для:

прогнозування ризику виникнення ХСК серед сільського населення;

визначення потреби в медичній допомозі сільських жителів на первинному і вторинному рівнях її надання;

для удосконалення інституту сімейної медицини на рівні ПМСД;

визначення розрахунків вартості медичної допомоги хворим на ХСК в сільській місцевості на первинній і вторинній ланці;

раціонального планування необхідних матеріально - кадрових ресурсів для надання медичної допомоги.

Впровадження результатів дослідження здійснено на галузевому рівні при розробці рішень засідань колегії МОЗ України (2002-2006 рр.) з питань оптимізації надання медичної допомоги жителям села. На регіональному рівні при розробці рішень колегії Вінницького управління охорони здоров'я обласної держадміністрації (№3/3 від 25.03.2004 р. та №7/2 від 26.08.2004 р.). Дані дисертаційного дослідження використовуються у навчальному процесі кафедри організації охорони здоров'я Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова.

Особистий внесок здобувача. Автор самостійно визначив напрямок, методологію і програму проведеного наукового дослідження. Здійснений пошук, збір та критичний аналіз джерел літератури вітчизняних і зарубіжних авторів. Проаналізовані сучасні методи дослідження та відібрані найбільш адекватні до поставлених завдань.

Самостійно здійснено збір та викопіювання первинної документації, групування, шифрування статистичного матеріалу та створено комп'ютерну базу даних. Дисертант самостійно провів аналіз та обробку отриманих результатів, здійснював інтерпретацію одержаної інформації, написання та оформлення розділів роботи, висновків та практичних рекомендацій.

Апробація результатів дисертації.

Основні положення дисертації доповідались і обговорювались на Третьому з'їзді соціальних гігієністів та організаторів охорони здоров'я України (Одеса, 1997); науково-практичній конференції із соціально-гігієнічних проблем сільської охорони здоров'я (Суми, 1999); на ІІІ конгресі Всеукраїнського лікарського товариства (Тернопіль, 2003); ІІ з'їзді сімейних лікарів України (Харків, 2005); Всеукраїнській конференції працівників галузі охорони здоров'я (Вінниця, 2006), Всеукраїнській науково-практичній конференції „Становлення сімейної медицини” (Тернопіль, 2006), Всеукраїнській науково-практичній конференції „Довкілля і здоров'я” (Тернопіль, 2006).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 7 наукових робіт, з них 4 статті у фахових виданнях, рекомендованих ВАК України, одна монографія, 2 - у тезах конференцій.

Структура та обсяг роботи. Дисертація викладена на 141 сторінці друкарського тексту, складається із вступу, аналітичного огляду літератури, чотирьох розділів власних досліджень, аналізу і узагальнення результатів, висновків, практичних рекомендацій, списку використаних джерел, додатків. Список використаних джерел містить 128 робіт з яких 100 - вітчизняних авторів та країн СНД і 28 англомовних джерел. Робота ілюстрована таблицями та рисунками.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Програма, обсяг та методи дослідження. Дослідження здійснювалось за спеціальною програмою, яка включала вибір напрямку дослідження, формування мети і завдань, обґрунтування методів і обсягу (рис.1).

Проведено вивчення та аналіз літературних джерел стосовно даних хвороб системи кровообігу населення України. Піддані аналізу показники захворюваності і смертності, фактори ризику виникнення цих захворювань. Розглянуті соціальні чинники погіршення здоров'я населення України внаслідок ХСК. Виконання поставленого завдання здійснювалось за допомогою історико-інформаційного методу та структурно-логічного аналізу.

Проведений аналіз основних епідеміологічних закономірностей ХСК в Україні та їх особливостей у сільського населення Вінницької області (1996-2005рр.). В роботі був вивчений взаємозв'язок між показниками захворюваності і смертності та деякими соціально-медичними показниками. Характер зв'язку визначався за допомогою розрахунку коефіцієнта парної кореляції (r).

Важливим етапом роботи було вивчення медико-соціальних закономірностей формування ХСК у сільського населення. Для проведення дослідження був обраний Бершадський район. Це типовий сільський район Вінницької області, яка в свою чергу має одну з найвищих в Україні частку сільського населення - 52,6%. Проведено вибіркове статистичне дослідження гніздовим методом - з усієї сукупності жителів району були відібрані групи (найбільш типові за віковим і статевим складом населені пункти), які в подальшому вивчались суцільним методом. Вибірка склала 6695 сільських жителів, її репрезентативність була досягнута розрахунком необхідного її обсягу. На даному етапі дослідження були використані різні методи збору медико-статистичної інформації: безпосередня реєстрація, документальний облік, викопіювання, опитування та анкетування. Дані вносились у спеціально розроблені статистичні карти.

Соціологічні дані були зібрані шляхом опитування та анкетування під час подворових обходів. Дослідження було 2-х етапним та охоплювало періоди 1986-88 рр. та 2002-2004 рр. На основі заповнених статистичних карток та за допомогою прикладного пакету статистичних програм STATISTICA 5.5 була сформована комп'ютерна база даних та проводились подальші розрахунки.

Наступним етапом дослідження було проведення оцінки факторів ризику ХСК у жителів сільського району, встановлення їх рангового місця та прогнозування захворюваності.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис.1. Програма дослідження

Нами були розроблені прогностичні таблиці ймовірностей захворюваності сільського населення хворобами системи кровообігу. Вони побудовані на нормуванні показників захворюваності ХСК в межах кожного із вивчених факторів, рангуванні факторів за допомогою вагових індексів, що дало можливість визначити мінімальну і максимальну імовірність виникнення захворювання.

Під час статистичної обробки матеріалу, показники обраховувались для усієї статистичної сукупності в межах чинника або фактора. Для усіх показників визначався рівень їхньої значимості (t, p).

Наступний етап дослідження включав аналіз існуючої системи організації медичної допомоги сільському населенню з ХСК, зокрема за напрямком економічних аспектів управління і обґрунтування потреби у медичній допомозі, що було заключним етапом нашого дослідження.

Визначення потреби в медичній допомозі жителів Бершадського району Вінницької області з ХСК здійснювалось за допомогою методу експертних оцінок, а саме індивідуальної аналітичної оцінки. В дослідженні була порівняна фактична допомога із нормативною, яка відповідає сучасним стандартам медичної допомоги, затвердженим МОЗ України. Експертній оцінці було піддано фактичні показники відвідуваності сільськими жителями амбулаторно-поліклінічних закладів, показники госпіталізації. Для визначення вартості медичної допомоги хворим на ХСК на первинному і вторинному рівнях її надання були використані методики визначення вартості заснованої на зроблених витратах та на кількості ліжко-днів.

Результати дослідження. Проведений аналіз основних епідеміологічних закономірностей хвороб системи кровообігу в Україні показав, що поширеність ХСК в Україні в 2005 р. склала 50268,6 на 100 тис. населення, що становило 29,1 % усієї загальної захворюваності населення (перше місце), (рис.2).



Рис.2. Захворюваність на хвороби системи кровообігу населення України в 1996 - 2005 рр. (на 100 тис. населення).

В структурі захворюваності по всім класам хвороб ХСК займають друге місце (7,4 %), а рівень захворюваності складає 5159,6 на 100 тис. населення. Індекс накопичення (відношення поширеності до захворюваності) склав 9,7 одиниці. У порівнянні з іншими класами хвороб це є найвищий показник, який свідчить про те, що накопичення хворих з ХСК серед населення йде найвищими темпами. Слід відмітити стрімке зростання показників поширеності та захворюваності на ХСК протягом періоду спостереження.

У структурі захворюваності населення України на ХСК перші три місця посідають гіпертонічна, ішемічна хвороба серця та церебро-васкулярні хвороби. Загалом їхня частка серед дорослого населення склала 92,6 % поширеності та 85,4 % захворюваності, серед осіб працездатного віку відповідно 88,4 і 81,5 %.

У Вінницькій області в 2005 р. захворюваність ХСК була вищою порівняно з усією Україною: поширеність - на 12,3 % (56447,3 хвороби на 100 тис. нас.), захворюваність - на 28,0 % (6602,5 відповідно). Серед дорослого населення ці цифри виглядали так: на 14,0 % (70199,3 хвороби на 100 тис. нас); на 31,0 % (8094,9 захворювання на 100 тис. нас.).

В табл. 1 представлено зміни, що відбулися в рівнях захворюваності на хвороби системи кровообігу за десятилітній період - з 1996 по 2005 рр. в Україні та Вінницькій області зокрема.

Таблиця 1

Динаміка захворюваності хворобами системи кровообігу в Україні та Вінницькій області за 1996 та 2005 рр. (на 100 тис. населення)

	Поширеність	Захворюваність
	1996	2005	1996	2005
Україна (все населення)	25672,1	50268,6	2764,5	5159,6
Вінницька область (все населення)	31912,8	56447,3	3652,4	6602,5
Україна (доросле населення)	31685,0	61552,5	3329,4	6178,0
ГХ	13033,6	28169,3	1075,4	2586,3
ІХС	10594,2	20751,4	852,6	1697,5
ГІМ	120,2	130,8	111,3	130,8
ЦВХ	4727,9	8082,4	637,5	991,2
Інсульти	307,7	313,7	246,4	269,8
Вінницька область (доросле населення)	39223,9	70199,3	4422,3	8094,9
ГХ	15204,8	31825,0	1140,5	3254,4
ІХС	14480,0	24205,2	1135,7	2369,1
ГІМ	79,9	94,4	72,2	94,4
ЦВХ	3248,5	6003,4	700,5	1283,5
Інсульти	367,9	328,3	222,7	298,8

За період з 1996 до 2005 р. захворюваність хворобами системи кровообігу збільшилась в Україні на 46,4 %, а в Вінницькій області на 44,7%. Поширеність захворювань ХСК відповідно виросла в Україні майже вдвічі, а у Вінницькій області - на 43,5 %. Найбільше зростання за останнє десятиліття спостерігається по гіпертонічній хворобі, поширеність якої серед дорослого населення зросла і в Україні і в Вінницькій області майже вдвічі, а захворюваність в Україні зросла в 2,4 рази, а у населення Вінницької області в 2,9 рази. Ішемічна хвороба серця: захворюваність відповідно зросла на 49,8% і вдвічі; поширеність захворювання відповідно на 48,9 і 40,2 %. Церебро-васкулярні хвороби: захворюваність відповідно на 35,7 і 45,4 %; поширеність захворювання - на 41,5 і 45,9 %.

Таким чином, за останнє десятиліття, найбільш інтенсивний приріст в Україні мали: гіпертонічна хвороба, ішемічна хвороба серця та церебро-васкулярні порушення - як для поширеності, так і для захворюваності. Такий же розподіл рангових місць по приросту характерний і для захворюваності на ХСК на Вінниччині. В роботі встановлені взаємозв'язки середньої сили (r = 0,45) між рівнями поширеності та захворюваності на ХСК і часткою сільського населення, що дає підстави нам для подальшого поглибленого вивчення факторів ризику виникнення ХСК у сільського населення.

Смертність дорослого населення від гострого інфаркту міокарду і інсульту є тим вищою, чим вищою є захворюваність (r = 0,68 та r = 0,91) та поширеність (r = 0,64 та r = 0,79). Доведена відсутність зв'язку між показниками захворюваності, поширеності і смертності від ХСК та забезпеченістю лікарями первинної і вторинної ланки надання медичної допомоги. Зв'язок смертності від ХСК рівнем госпіталізації є зворотнім (r = -0,47), чим вищим є рівень госпіталізації тим нижча смертність.

В роботі були досліджені медико-соціальні закономірності формування хвороб системи кровообігу серед сільського населення. Ці закономірності вивчались на вибірковій сукупності сільських мешканців, що проживають в Бершадському районі Вінницької області (6695 осіб).

Статево-вікові особливості захворюваності хворобами системи кровообігу, отримані нами на вибірковій сукупності представлені в табл. 2. Аналіз даних свідчить, про різке зростання ХСК за останні півтора десятиліття: загальна захворюваність гіпертонічною хворобою зросла у 6,8 рази (чоловіки - в 6,2, жінки - в 7,1 рази), судинних уражень мозку - в 5,8 рази (чоловіки - в 5,7, жінки - в 6,0 рази), ішемічної хвороби серця - в 1,9 рази (чоловіки і жінки також в 1,9 рази). Вагомою причиною цьому було подальше „старіння” сільського населення через зниження народжуваності та міграцію осіб молодого і середнього працездатного віку із сіл в міста.

Таблиця 2

Статево-вікові особливості загальної захворюваності хворобами системи кровообігу серед сільських мешканців Вінницької області

(вибіркове дослідження, 1986-1988 і 2002-2004 рр.) (‰)

Ознака	Розшарування в межах ознаки	Гіпертонічна хвороба	Ішемічна хвороба серця	Судинні ураження мозку
		1986-1988	2002-2004	1986-1988	2002-2004	1986-1988	2002-2004
Стать	чоловіки	36,0±3,0	224,7±7,4	15,0±1,9	85,2±4,9	98,2±4,7	184,5±6,9
	жінки	44,4±2,8	315,1±7,1	28,2±2,2	169,8±5,7	154,4±4,9	299,6±7,0
Вік	18-39	26,8±4,1	30,3±3,8	7,5±2,2	12,0±2,4	15,5±3,2	36,3±4,2
	40-59	68,9±4,4	279,5±9,6	32,5±3,1	63,0±5,2	109,9±5,5	257,5±9,3
	60 і старше	58,1±5,2	715,4±10,2	50,4±4,9	435,4±11,2	409,7±10,9	633,8±10,9
Разом		40,9±2,0	276,4±5,2	22,7±1,5	137,6±4,0	130,9±3,5	250,3±5,0

Захворюваність зросла у всіх вікових групах. У віці 18-39 р. з гіпертонічної хвороби - на 13,1%, ішемічної хвороби серця - в 2,3 рази, судинних уражень мозку - на 60,0%; у віці 40-59 р. відповідно у 4,1; 2,3 і 1,9 рази; у віці 60 р. і старше відповідно у 12,3 рази, на 54,7% і у 8,6 раз. Таким чином, темпи зростання рівня поширеності гіпертонічної хвороби і судинних уражень мозку різко збільшувались із віком, а ішемічної хвороби серця із віком, навпаки, уповільнювались.

Стосовно впливу сімейного стану на захворюваність, то цікаво відмітити, що у неодружених захворюваність усіма трьома найважливішими групами серцево-судинних захворювань за досліджуваний період знизилась: гіпертонічною хворобою на 35,0%, ішемічною хворобою серця - на 26,3 % і судинними ураженнями мозку - на 8,3%. Не дивлячись на відсутність достовірності цієї різниці (р > 0,05), тенденція зниження була очевидною. Найвищі показники зростання зареєстровані у вдівців і вдів: захворюваність гіпертонічною хворобою зросла у них у 9,3 рази, судинними ураженнями мозку - в 11,9 раз ішемічною хворобою серця - на 55,4%. Серед одружених ці показники відповідно мали такий вигляд: 5,3; 4,1 рази і 82,8%; серед розлучених - 9,3; 2,4 рази і 22,0%.

В освітніх групах найнижчі рівні захворюваності збереглись у осіб з початковою освітою, найвищі - у осіб з незакінченою вищою і вищою освітою вага освітнього фактору у віці (40-59рр.) є більш відчутною у порівнянні з усім населенням, зокрема з гіпертонічної хвороби вона склала 3,75 одиниць, судинних уражень мозку - 3,46 і ішемічної хвороби серця - 2,76 одиниці.

Дослідження впливу професійних чинників (серед яких шум, пил, вібрація, важкість та напруженість праці) на загальну захворюваність сільських жителів ХСК показало зростання її серед усіх професійних груп, особливо серед службовців (гіпертонічна хвороба - в 5,5, судинні ураження мозку - в 6,0, ішемічна хвороба серця - в 4,8 рази), рільників (відповідно в 6,8; 5,1 і 1,8 рази), механізаторів (відповідно в 5,0; 7,4 і 4,2 рази), різниця між показниками статистично значимою (р < 0,001).

В дослідженні вивчався вплив матеріального статку та формування ХСК у сільських жителів. При анкетуванні був використаний підхід ВООЗ, згідно з яким це питання з'ясовується опосередковано (розмір земельної ділянки, характер та розмір житла, наявність певних предметів побуту тощо), а не через пряме запитання про дохід у грошовому еквіваленті.

Дослідження показало, що півтора десятиліття тому соціальне розшарування сільського населення в залежності від матеріальних статків суттєво не впливало на поширеність гіпертонічної хвороби і судинних уражень мозку (різниця між показниками в групах заможних та дуже заможних і дуже бідних та бідних була статистично не значимою (р > 0,05). Спостерігалась лише суттєва різниця в поширеності ішемічної хвороби серця: бідні хворіли нею в 5,1 рази частіше порівняно з заможними (р < 0,001). В теперішній час серед бідних захворюваність різко збільшилась: стосовно ГХ - у 8,5 рази, судинних уражень мозку - в 7,8 рази, ішемічної хвороби серця - в 2,1 рази. У заможних показники по суті не змінилися, бо невелике зростання ішемічної хвороби серця і таке ж зниження гіпертонічної хвороби і судинних уражень мозку було статистично не значимим (р > 0,05). Натомість різко зросла вага цього фактору (співвідношення крайніх показників захворюваності збільшилось стосовно ГХ - з 1,43 до 6,72, судинних уражень мозку - з 1,33 до 10,79 і ішемічної хвороби серця з 5,13 до 5,50 одиниць).

Подібні зміни відбулись і стосовно стану житла. В 1986-88рр. не відмічалось впливу стану житла на рівні поширеності ХСК (р > 0,05), в 2002-04рр. виявлені суттєві відмінності які є достовірними (р < 0,001). Вага цього фактору склала для гіпертонічної хвороби - 3,17, судинних уражень мозку - 2,74, ішемічної хвороби серця - 3,18 одиниці.

Дослідження впливу деяких показників способу життя сільських мешканців на їхню захворюваність ХСК показало, що серед осіб, що харчуються протягом доби 1-2 рази, захворюваність значно вища у порівнянні з тими, хто харчується 3-4 рази (в першій групі захворюваність різко зросла з усіх хвороб, в другій групі вона зросла лише з ішемічної хвороби серця - на 13,4%, а з інших хвороб зменшилась).

Дослідження впливу шкідливих звичок, показало, що вживання тютюну призводить до більшої поширеності судинних уражень мозку серед осіб, що зловживали цією звичкою (196,4‰±30,7) порівняно з тими, хто не палив (146,8‰±0,5), однак в обох випадках різниця між показниками була статистично не значимою (р > 0,05).

Серед тих, хто мав психоемоційні перевантаження, захворюваність зросла: з гіпертонічної хвороби - у 6,4, судинних уражень мозку - у 5,1 рази, ішемічної хвороби серця - на 65,6%; у тих, хто не мав психоемоційних перевантажень, відповідно у 5,8, у 7,1 рази і на 93,6%.

З метою вивчення впливу чинників на формування основних груп ХСК нами був використаний ймовірністний аналіз. В результаті чого були складені прогностичні таблиці ймовірності захворюваності сільського населення хворобами системи кровообігу (табл.3).

Таблиця 3

Формування соціальних груп згідно факторів ризику гіпертонічної хвороби в сільській місцевості, 2002-2004 рр.

№	Фактор	Розмежування фактора	НІП	Ваговий індекс
1	Стать	чоловіки	0,81	1,40
		жінки	1,14
2	Вік	20-39	0,11	23,53
		40-59	1,01
		60 і старше	2,59
3	Сімейний стан	неодружені	0,04	55,79
		одружені	1,08
		вдівці (вдови)	2,42
		розлучені	1,41
4	Освіта	початкова	1,03	1,28
		неповна середня, середня	0,89
		незакінчена вища, вища	1,14
5	Професія	службовці	0,65	4,36
		рільники	1,57
		механізатори	1,12
		робітники промислових підприємств	0,86
		інші	0,36
6	Професійні шкідливості	є	1,19	2,48
		немає	0,48
7	Матеріальний достаток	дуже бідні, бідні	1,23	6,83
		середнього та нижче середнього рівня	0,57
		заможні, дуже заможні	0,18
9	Житло	задовільне	0,35	3,14
		незадовільне	1,10
11	Вживання тютюну	не вживає	1,11	1,71
		помірно	0,81
		зловживає	0,65
12	Інші фактори: психоемоційні перевантаження, психічні травми в анамнезі, стосунки в сім'ї та колективі, харчування, вживання алкоголю, сон	1,24 - 1,91

Як показано в табл. 3 на ризик виникнення ГХ найбільший вплив мають вік (23,53), сімейний стан (55,79), матеріальні статки (6,83), професія (4,36). Основними факторами ризику виникнення судинних уражень мозку є віковий фактор - ваговий індекс 35,16, професія 911,77) та матеріальний достаток (11,09). Найвагомішими чинниками виникнення ішемічної хвороби серця - були вік, сімейний стан (16,88 і 16,32), матеріальні статки (5,64).

Таким чином, на рівні поширеності усіх трьох основних груп ХСК найбільше впливали - вік, сімейний стан, матеріальні статки, професія, в тому числі наявність чи відсутність професійних шкідливостей.

В дослідженні були обчислені мінімальна і максимальна вірогідність основних ХСК. Мінімальна ймовірність захворюваності ГХ в сільській місцевості склала 22,83 одиниці, максимальна - 240,16 одиниць, судинними ураженнями мозку відповідно 26,03 і 220,76 одиниць, ішемічною хворобою серця - 23,69 і 124,71 одиниць. Це - діапазони індивідуальних ймовірностей захворюваності ХСК населення в сільській місцевості. Чим ближчою до максимального показника є індивідуальна вірогідність захворюваності, тим більшу увагу треба приділити для запобігання розвитку захворювання.

Якщо весь діапазони ймовірностей поділити на три рівні частини, то отримаємо діапазони ймовірностей груп низького, середнього та високого ризику формування ХСК. За даною методикою ми оцінили ступінь ризику виникнення ХСК серед населення досліджуваних нами домогосподарств Бершадського району Вінницької області (табл. 4).

Таблиця 4

Розподіл населення і хворих хворобами системи кровообігу

в діапазонах ймовірностей захворюваності.

Показник	Ймовірність захворюваності
Гіпертонічна хвороба
	22,83 - 95,27	95,28 - 167,71	167,72 - 240,16
Частка всього населення, %	26,0	40,5	33,5
Частка хворих, %	3,8	18,0	78,2
Судинні ураження мозку
	26,03 - 90,94	90,95 - 155,85	155,86 - 220,76
Частка всього населення, %	28,1	37,1	34,8
Частка хворих, %	4,1	15,7	80,2
Ішемічна хвороба серця
	23,69 - 57,36	57,37 - 91,03	91,04 - 124,71
Частка всього населення, %	25,4	37,7	36,9
Частка хворих, %	5,0	22,4	72,6

Аналіз отриманих результатів показав: орієнтовно третина населення, яка має високі ризики розвитку хвороб системи кровообігу, зосереджує майже чотири п'ятих усіх цих хвороб. Так, найвищі показники ймовірності захворювання на ГХ має 33,5% всього населення та 78,2% хворих на ГХ. В групу високого ризику формування судинних уражень мозку потрапило 34,8 % всього населення та 80,2% хворих на дану патологію, а ішемічної хвороби серця відповідно - 36,9% та 72,6%.

За допомогою запропонованої нами прогностичних таблиць під час звернень населення за медичною допомогою або при медичних оглядах чи навіть шляхом подворових обходів дільничним лікарем можна виокремити групу високого ризику на захворювання ХСК, взяти її на спеціальний облік і встановити постійне динамічне спостереження.

Проведена експертна оцінка стосовно діяльності сімейних лікарських дільниць Бершадського району Вінницької області показала, що на первинному рівні може бути надана допомога 85,0 % пацієнтів з ХСК.

Дослідження показало що, сільські жителі з ХСК протягом 2002-04 рр. здійснили в середньому 4,1 відвідувань в амбулаторії і поліклініку. Відвідуваність коливались у великих межах - від 2,9 з приводу ендартериїтів до 4,9 з приводу ішемічної хвороби серця.

Як показали результати експертної оцінки кількість відвідувань пацієнтами на ХСК амбулаторно-поліклінічних відділень Бершадського району Вінницької області була недостатньою. Найбільшого росту відвідувань потребують хворі судинними ураженнями мозку, а найменше - з ішемічною хворобою серця (відповідно на 38,2 і 18,4 %). Загалом їхнє число має бути збільшене до 5,6 в середньому на 1 хворого або на 36,6 %.

Аналіз показників госпіталізації показав, що на кожну 1000 сільських жителів 22,8 осіб з хворобами системи кровообігу проходять щорічне стаціонарне лікування. Левову частку тих, хто піддається госпіталізації складають хворі гіпертонічною хворобою, ішемічною хворобою серця і судинними ураженнями мозку (93,9 % від загального числа).

На думку експертів, потреба в госпіталізації хворих з ХСК задовольняється на 71,5 %, цей показник має дорівнювати 31,9 ліжок на 1000 нас. проти 22,8 на 1000 нас., що здійснюється фактично. Однак ця потреба може бути задоволена за рахунок оптимізації діяльності ліжок (терміни госпіталізації хворих з ХСК завищені в середньому на 17,3%).

В роботі здійснені розрахунки вартості лікування сільських жителів з ХСК. Середня вартість лікування одного хворого на рівні сімейного лікаря в 2004 р. склала 20,49 грн., коливаючись від 7,93 грн. з приводу ендартериїтів до 29,76 грн. з приводу судинних уражень мозку. На 1000 жителів це склало більше 12 тис. грн., в той же час для типової сільської лікарської дільниці (біля 4 тис. жителів) лише на лікування пацієнтів з ХСК потрібно щорічно виділяти 50 тис. грн. Середня вартість амбулаторного лікування хворого з ХСК на рівні фахівця ЦРЛ дорівнює 49,61 грн. і була в 2,4 рази вищою за первинний рівень. Аналіз показав, що хворому на гіпертонічну хворобу потрібно щороку витрачати на підтримуюче лікування 986,5 грн., проте цієї вимоги дотримується лише 17,5% пацієнтів, що позначається на ефективності лікування.

ВИСНОВКИ

Комплексним соціально-гігієнічним дослідженням встановлені зростання показників поширеності і захворюваності на хвороби системи кровообігу у сільського населення України, неадекватність існуючої системи надання медичної допомоги сільським жителем з ХСК на первинному і вторинному рівнях, що потребувало поглибленого вивчення медико-соціальних чинників їх виникнення з послідуючою розробкою прогностичних таблиць для виявлення груп ризику ХСК у сільських жителів, покладених в основу обґрунтування і визначення потреб сільського населення України з ХСК в медичній допомозі та розрахунків їх вартості спрямованих на удосконалення організаційних засад надання медичної допомоги.

Аналіз основних епідеміологічних закономірностей хвороб системи кровообігу в Україні за 2005 рік свідчить про постійне зростання показників як їх поширеності до 50268,6 на 100 тис. нас., посідає перше рангове місце - 29,1 % від усіх хвороб, так і захворюваності населення до 5159,6 на 100 тис. нас., посідає друге місце - 7,4 % відповідно.

У Вінницькій області в 2005 р. захворюваність ХСК була вищою порівняно з усією Україною: поширеність - на 12,3 % (56447,3 хвороби на 100 тис. нас.), захворюваність - на 28,0 % (6602,5 відповідно). Серед дорослого населення поширеність відповідно на 14,0 % (70199,3 хвороби на 100 тис. нас); захворюваність на 31,0 % (8094,9 захворювання на 100 тис. нас.).

Встановлений взаємозв'язок середньої сили (r = 0,45) між рівнями поширеності та захворюваності на ХСК і часткою сільського населення при відсутності зв'язку між захворюваністю і забезпеченістю лікарями первинної і вторинної ланки надання медичної допомоги та зворотньому зв'язку смертності від ХСК і рівнем госпіталізації (r = -0,47).

Розроблені за результатами дослідження прогностичні таблиці ймовірності захворюваності сільського населення ХСК дозволили встановити, що найбільший вплив на ризик виникнення основних груп ХСК мають - вік, сімейний стан, матеріальний статок, професія, в тому числі наявність чи відсутність професійних шкідливостей, меншою мірою - житло, режим і характер харчування, шкідливі звички, наявність чи відсутність психічних травм, зокрема ризик виникнення гіпертонічної хвороби формують переважно вік (ваговий індекс 23,53), сімейний стан (55,79), матеріальний статок (6,83) та професія (4,36).

Запропонований науково-обгрунтований підхід до прогнозування ризику виникнення ХСК у сільських жителів з використанням методики ймовірнісного аналізу дозволяє сформувати групи ризику основних патологічних станів ХСК шляхом сумування прогностичних коефіцієнтів, зведених у діагностичні таблиці та їх оцінки, а також виокремлювати групи високого ризику з встановленням за ними постійного динамічного спостереження, в тому числі під час звернень населення за медичною допомогою, при медичних оглядах чи подворових обходах.

Доведено, що третина населення з високим ризиком розвитку хвороб системи кровообігу зосереджує майже чотири п'ятих зареєстрованих ХСК. В групу високого ризику формування гіпертонічної хвороби можна віднести 33,5% всього сільського населення, судинних уражень - 34,8 %, а ішемічної хвороби серця відповідно - 36,9% населення.

Використання методу експертної оцінки дозволило встановити, що потреба хворих на ХСК сільських жителів в амбулаторно-поліклінічній допомозі у 85% випадків може задовольнятися на рівні первинної медико-санітарної допомоги, в тому числі в амбулаторно-поліклінічній допомозі при 5,6 відвідуваннях на одного пацієнта (проти 4,1 фактичних), в стаціонарній допомозі -31,9 ліжок на 1000 населення (проти 22,8 на 1000 нас.,), однак не за рахунок збільшення кількості ліжок, а шляхом оптимізації їх діяльності, оскільки терміни госпіталізації хворих з ХСК завищені в середньому на 17,3%.

7. Отримані результати дозволяють послідовно удосконалювати організаційні засади надання медичної допомоги населенню будь-якої сільської місцевості України.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Результати дослідження дозволяють рекомендувати:

Міністерству охорони здоров'я України:

При розробці державної цільової програми удосконалення медичної допомоги сільському населенню використати обґрунтовану нами потребу в амбулаторно-поліклінічній допомозі (на засадах лікаря загальної практики/сімейного лікаря) та стаціонарному лікуванні.

Впровадити запропоновану методику динамічного спостереження сільського населення на первинній ланці надання медичної допомоги для виявлення ризику ХСК серед сільського населення.

Органам управління охороною здоров'я на місцях:

При обґрунтуванні шляхів удосконалення надання медичної допомоги сільським жителям враховувати соціальні фактори виникнення хвороб системи кровообігу і впроваджувати заходи по зменшенню впливу цих чинників та виявленню ризику виникнення ХСК у сільського населення.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті у наукових фахових виданнях, затверджених ВАК України:

1. Андрієвський І.Ю. Вплив системи медичної допомоги на захворюваність і смертність від хвороб системи кровообігу // Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України. - 2004. - №4. - с. 40-42.

2. Андрієвський І.Ю. Соціальні чинники хвороб системи кровообігу в сільській місцевості // Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України. - 2005. - №3. - С. 41-46.

3. Андрієвський І.Ю. Вартість лікування сільських жителів хворих серцево-судинною патологією // Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України. - 2005. - №4. - С. 71-76.

4. Андрієвський І.Ю. Потреба сільських жителів, хворих серцево-судинною патологією, в медичній допомозі // Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України. - 2006. - №1. - С. 56-59.

У інших наукових виданнях:

5. Реформа охорони здоров'я в Україні /Г.С. Стеценко, А.І. Побережний, В.А, Сміянов, І.Ю. Андрієвський, О.Ф. Гаврилюк. -Тернопіль: Лілея, 2006. - 159 с. (автором визначений план дослідження, написання глав стосовно оптимізації надання медичної допомоги та медико-статистичних критеріїв здоров'я населення).

6. Андрієвський І.Ю. Хвороби системи кровообігу як соціально-гігієнічна проблема сімейної лікарської дільниці на селі // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції „Становлення сімейної медицини в Україні”. - Тернопіль:Укрмедкнига. - 2006. - С. 5-8.

7.Андрієвський І.Ю. Фактори серцево-судинної патології на селі // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції „Довкілля і здоров'я”. - Тернопіль: Укрмедкнига. - 2006. - С. 3-4.

АНОТАЦІЯ

Андрієвський І.Ю. Медико-соціальна характеристика формування хвороб системи кровообігу у сільського населення та удосконалення надання йому медичної допомоги. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.02.03 - соціальна медицина. - Національна медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика, Київ, 2007.

В дисертаційній роботі здійснено поглиблене вивчення захворюваності і смертності населення України від хвороб системи кровообігу, проведений аналіз особливостей цих показників для сільського населення на прикладі Вінницької області.

Здійснено вивчення медико-соціальних чинники виникнення хвороб системи кровообігу у сільського населення, визначені показники вірогідності захворюваності сільського населення на ХСК (за допомогою прогностичних коефіцієнтів і таблиць), що дає можливість формувати соціальні групи згідно факторів ризику ХСК у сільського населення.

Виявлення груп ризику на захворювання ХСК дозволяє вчасно взяти їх на спеціальний облік і встановити постійне динамічне спостереження, що можна здійснювати під час звернень населення за медичною допомогою або при медичних оглядах чи подворових обходах дільничним лікарем.

Дисертаційна робота присвячена і питанню удосконалення надання медичної допомоги сільським жителям з хворобами системи кровообігу на основі визначення потреби у медичній допомозі сільському населенню з ХСК на первинному і вторинному рівнях надання та вартості лікування. Встановлена потреба хворих на ХСК сільських жителів в амбулаторно-поліклінічній допомозі (на засадах лікаря загальної практики/сімейного лікаря - 85,0%) становить - 5,6 відвідувань на одного пацієнта, в стаціонарній допомозі -31,9 ліжок на 1000 населення.

Ключові слова:. захворюваність сільського населення, медико-соціальні чинники виникнення хвороб, групи ризику, удосконалення медичної допомоги сільським жителям, потреба в медичній допомозі, вартість медичної допомоги.

АННОТАЦИЯ

Андриевский И.Ю. Медико-социальная характеристика формирования болезней системы кровообращения у сельского населения и усовершенствование оказания ему медицинской помощи. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата медицинских наук за специальностью 14.02.03 - социальная медицина. - Национальная медицинская академия последипломного образования им. П.Л. Шупика, Киев, 2007.

В диссертационной работе проведено углубленное изучение и анализ заболеваемости и смертности населения Украины от болезней системы кровообращения, проведен анализ особенностей этой заболеваемости для сельского населения Украины и жителей сельской местности Винницкой области в частности.

Определена прямая корреляционная связь средней силы (r = 0,45) между уровнями распространенности и заболеваемости ЗСК и частью сельского населения, что свидетельствует о низком уровне качества жизни и медицинского обеспечения сельского населения.

Смертность взрослого населения в результате острого инфаркта миокарда и инсульта тем выше, чем выше заболеваемость (r = 0,68 та r = 0,91) и распространенность (r = 0,64 та r = 0,79).

Проведено изучение медико-социальных факторов возникновения заболеваний системы кровообращения у сельского населения. С помощью прогностических коэффициентов и таблиц определены показатели вероятности возникновения ЗСК. Такой подход дает возможность формировать группы риска у сельского населения, осуществлять постоянное динамическое наблюдение за этим контингентом и взятие их на учет.

Формирование групп риска осуществляется во время обращения населения за медицинской помощью, при медицинских осмотрах, при подворовых обходах врачом общей практики-семейным врачом.

На уровень распространенности основных групп ЗСК (ишемическая болезнь сердца, гипертоническая болезнь, сосудистые поражения мозга) в наибольшей степени влияли возраст, семейное состояние, материальная обеспеченность, профессия, в том числе, профессиональные вредности, в меньшей степени качество жилья, режим и характер питания, вредные привычки, психические травмы. Показано, что на риск возникновения гипертонической болезни наибольшее влияние имеет возраст (23,53), семейное состояние (55,79), материальная обеспеченность (6,83), профессия (4,36).

Проведенным исследованием показано, что треть населения, которая имеет высокие риски развития заболеваний системы кровообращения, концентрирует почти четыре пятых этих заболеваний. Самые высокие показатели вероятности заболевания гипертонической болезнью имеет 33,5% всего населения и 78,2% пациентов с гипертонической болезнью. В группу высокого риска формирования сосудистых поражений мозга вошло 34,8 % всего населения и 80,2% пациентов с данной патологией, с ишемической болезнью сердца соответственно - 36,9% та 72,6%.

Диссертационная работа посвящена и отдельным аспектам усовершенствования предоставления медицинской помощи сельскому населению с заболеваниями системы кровообращения. В работе была определена потребность населения в амбулаторно-поликлинической и стационарной помощи. Показано, что 85% объема медицинской помощи пациентам с ЗСК может бать оказано на первичном уровне. Потребность в амбулаторно-поликлинической помощи составляет - 5,6 посещений на одного пациента, в стационарной помощи -31,9 на 1000 населения при 22,8 на 1000 нас., что осуществляется фактически. Следует отметить, что эта потребность может быть удовлетворена не за счет увеличения количества коек, а за счет оптимизации их деятельности (показано, что сроки госпитализации пациентов с ЗСК завышены в среднем на 17,3%).

В работе показано использование экономического похода в управлении системой предоставления медицинской помощи сельскому населению, в частности определение стоимости медицинской помощи на первичном и вторичном уровнях ее предоставления, что позволяет осуществлять последовательное совершенствование организационных принципов ее предоставления.

Ключевые слова: заболеваемость сельского населения, медико-социальные факторы возникновения заболеваний, группы риска, усовершенствование медицинской помощи сельским жителям, потребность в медицинской помощи, стоимость медицинской помощи.

ANNOTATION

I.Yu.Andriyevskiy. Medico-social characteristic for the formation of circulatory system diseases at rural population and improvement of medical care provision to rural population. - Typescript.

Thesis for a Candidate of Medical Sciences degree in specialty of Social Medicine (ref. no 14.02.03). - P.L.Shupyk National Medical Academy of Post-graduate Education, Kyiv, 2007.

The thesis presents a profound study of morbidity and mortality of the population of Ukraine as the result of diseases of the circulatory system, and provides peculiarity analysis of these rates for rural population by the example of Vinnitsa region. The medico-social factors of arising of circulatory system diseases among rural population are examined, and accuracy indexes of morbidity of rural population with CSD (with the help of prognostic rates and tables) are determined, that gives the possibility to form the social groups according to the risk factors of CSD among rural population. The detection of CSD risk groups allows to register them promptly and to keep medical dynamic monitoring, which can be done during the appeal of the population for medical care, medical examinations or due to district doctor's outdoor rounds. The thesis is also devoted to the issue of the improvement of medical care for rural population with circulation system diseases on the basis of the estimation of the demand for medical and social care for rural population with CSD in primary and secondary care and its costs. The determined demand for out-patient and polyclinic treatment of CSD patients among rural population (basing on the general practitioner/family doctor - 85,0%) makes - 5,6 visits for a patient, for hospital care -31,9 for 1000 of population.

Key words: morbidity of rural population, medico-social factors of diseases arising, risk groups, improvement of medical care to rural population, demand for medical care, cost of medical care.

Размещено на Allbest.ru

...