Обґрунтування методу хейлопластики у хворих із вродженою двосторонньою поєднаною розщілиною верхньої губи

Викладення методу хейлопластики – поетапного відновлення верхньої губи й альвеолярного відростка у хворих з вродженими двосторонніми поєднаними розщілинами верхньої губи. Особливості деформацій носа, верхньої губи та щелепи у хворих з цією патологією.

Рубрика Медицина
Вид автореферат
Язык украинский
Дата добавления 30.08.2014
Размер файла 68,0 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

ІНСТИТУТ СТОМАТОЛОГІЇ

АКАДЕМІЇ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

УДК 616.317 - 007.254 - 089(043.3)

ОБҐРУНТУВАННЯ МЕТОДУ ХЕЙЛОПЛАСТИКИ

У ХВОРИХ ІЗ ВРОДЖЕНОЮ ДВОСТОРОННЬОЮ ПОЄДНАНОЮ РОЗЩІЛИНОЮ ВЕРХНЬОЇ ГУБИ

14.01.22 - Cтоматологія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Дмитрієва Наталія Борисівна

Одеса - 2007

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті стоматології АМН України, м. Одеса.

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор Гулюк Анатолій Георгійович, Одеський державний медичний університет МОЗ України, завідувач кафедри хірургічної стоматології

Офіційні опоненти:

- доктор медичних наук, професор Вакуленко Василь Іванович, Одеський державний медичний університет МОЗ України, професор кафедри стоматології факультету післядипломної освіти

- доктор медичних наук, професор Бердюк Ігор Васильович, Запорізький державний медичний університет МОЗ України, професор кафедри ЛОР-хвороб та стоматології

Провідна установа: Вищий державний навчальний заклад України „Українська медична стоматологічна академія” МОЗ України, м. Полтава, кафедра дитячої хірургічної стоматології і пропедевтики хірургічної стоматології з реконструктивною хірургією голови та шиї

Захист відбудеться “9” липня 2007 р. о 13.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 41.563.01 в Інституті стоматології АМН України за адресою: 65026, м. Одеса, вул. Рішельєвська , 11.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту стоматології АМН України (65026, м. Одеса, вул. Рішельєвська, 11).

Автореферат розісланий “7” червня 2007 р.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради Ю.Г. Чумакова

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Серед вроджених аномалій розвитку людини вроджена розщілина верхньої губи і піднебіння залишається такою, що найбільш часто зустрічається (Гулюк А.Г., 2002; Агеева Л.В. с соавт., 2002; Харьков Л.В. с соавт., 2004; Bianchi F. et al., 2000; Sandberg D.J. et al., 2002). За даними Hagberg C. et al. (1998), діти з вродженими двосторонніми розщілинами верхньої губи і піднебіння зустрічаються з частотою 0,3 на 1000.

Клінічна картина вроджених двосторонніх поєднаних розщілин верхньої губи (ВДПРВГ) характеризується тяжкістю анатомічних і функціональних змін, що супроводжуються порушенням функцій дихання, ссання, ковтання (Артюшкевич А.С. с соавт., 2004; Лавриков В.Г. с соавт., 2004). Лікування такого контингенту хворих є комплексним, починається з перших днів і закінчується до 16-18 років (Семенченко Г.И. с соавт., 1996; Бердюк И.В., 1999; Гончаков Г.В., 2000; Мамедов Ад.А., 2002; Цыплакова М.С. с соавт., 2002; Бессонов С.Н., 2005; Benateau H. et al., 2002).

Одним із найбільш відповідальних етапів комплексного лікування є первинне оперативне втручання - хейлопластика (Semb G., Shaw W.C., 1998). Від правильного вибору методу первинної хейлопластики багато в чому залежать ріст і розвиток серединного відділу обличчя, ефективність завершувальних коригуючих операцій в підлітковому віці (Козин И.А., 1996; Вакуленко В.И. с соавт., 2001).

Сучасні методики первинних хейлопластик, що проводяться в клініках, які спеціалізуються на лікуванні дітей з вродженими розщілинами верхньої губи і піднебіння, дозволяють відновити анатомічну форму вражених органів, однак не у всіх випадках дозволяють відновити функцію роз'єднаного колового м'яза рота і цілісність альвеолярного відростка.

Дотепер недостатньо оцінена роль колового м'яза рота у формуванні повноцінної у функціональному відношенні верхньої губи і переміщенні міжщелепної кістки у правильне становище.

Залишається спірним питання про вибір оптимального методу одно- або двоетапної хейлопластики двосторонніх поєднаних форм цієї вродженої вади.

Ряд авторів (Знаменский В.И., Цыплакова М.С., 1984; Леонов А.Г. с соавт., 1999; Honig J.F. et al., 2002; Харьков Л.В., 2004; Яковенко Л.Н., 2004) дотримується думки про доцільність застосування методики одноетапної хейлопластики. Однак вказана методика, незважаючи на низку позитивних якостей, має також істотні недоліки.

Інші дослідники (Губина Л.К. с соавт., 2002; Гулюк А.Г., 2002; Millard D.R., 1976; Kobus K., 1987) вважають за доцільне застосування методики двоетапної хейлопластики, перевагою якої є поступова редресація премаксили за рахунок відновлення колового м'яза рота в два етапи.

При цьому методики хейлопластики, що використовуються на цей час при наскрізних розщілинах, не розв'язують питання про пластику дефекту альвеолярного відростка.

Виходячи з цього, подальше удосконалення методів лікування хворих з вродженими двосторонніми поєднаними розщілинами верхньої губи, заснованих на її поетапному відновленні з одномоментною періостеопластикою альвеолярного відростка, є актуальним і дозволить покращити результати лікування й скоротити терміни реабілітації хворих.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана відповідно до плану комплексної науково-дослідної роботи Інституту стоматології АМН України ”Вивчення епідеміології основних стоматологічних захворювань у дітей України у взаємозв'язку з біогеохімічними факторами оточуючого середовища” (№ ДР 0101U001324) та науково-дослідної роботи Одеського державного медичного університету МОЗ України ”Удосконалення методу хейлопластики у хворих з вродженою поєднаною розщілиною верхньої губи” (№ ДР 0104U01505). Здобувач була виконавцем окремих фрагментів вищезазначених тем.

Мета і завдання дослідження. Мета дослідження - підвищення ефективності хірургічного лікування хворих з вродженими двосторонніми поєднаними розщілинами верхньої губи за рахунок удосконалення методу хейлопластики, що полягає в поетапному відновленні верхньої губи з концентрацією тяги колового м'яза рота в області верхньої її третини з одномоментною періостеопластикою альвеолярного відростка.

Завдання дослідження:

1. Вивчити клінічні, антропометричні і функціональні особливості верхньої губи і носа у хворих з ВДПРВГ.

2. Вивчити особливості вторинних і залишкових деформацій верхньої губи, носа, верхньої щелепи у хворих, прооперованих за методикою одноетапної хейлопластики.

3. Удосконалити метод хейлопластики, що полягає в поетапному відновленні верхньої губи з концентрацією тяги колового м'яза рота в області верхньої її третини з одномоментною періостеопластикою альвеолярного відростка.

4. Вивчити особливості деформацій верхньої губи, носа, верхньої щелепи у хворих, прооперованих за удосконаленою методикою поетапної хейлопластики.

5. Провести порівняльну оцінку ефективності методик одноетапного й розробленого поетапного відновлення верхньої губи у хворих з ВДПРВГ.

Об'єкт дослідження - хворі з ВДПРВГ, а також хворі з деформаціями верхньої губи, носа, верхньої щелепи після проведених раніше хейлопластик.

Предмет дослідження - метод поетапного відновлення верхньої губи та альвеолярного відростка у хворих з ВДПРВГ.

Методи дослідження: Клінічні - для з'ясування з анамнезу розвитку дитини термінів первинної хейлопластики, методики її проведення, визначення ефективності хірургічного лікування; антропометричні - для визначення ступеня вираженості анатомічних порушень верхньої губи, носа, верхньої щелепи; функціональні - для визначення ступеня порушення функції колового м'яза рота до операції, ступеня його відновлення у віддалені терміни після первинної хейлопластики; ультразвукове дослідження (УЗД) - для оцінки стану зони дефекту альвеолярного відростка у віддалені терміни після первинної хейлопластики; статистичні.

Наукова новизна одержаних результатів. Вивчені й систематизовані основні варіанти деформацій серединного відділу обличчя в залежності від методики хейлопластики.

Вивчено функціональний стан колового м'яза рота та його роль у розвитку післяопераційних деформацій і їх попередження у дітей з ВДПРВГ.

Удосконалено метод оперативного втручання, який передбачає використання тяги колового м'яза рота у верхній третині верхньої губи для репозиції премаксили у дітей з ВДПРВГ.

Обґрунтовано застосування методики поетапної хейлопластики у хворих з ВДПРВГ, яка включає відновлення безперервності колового м'яза рота в області верхньої третини верхньої губи, біля основи шкіряної частини перетинки носа, та періостеопластику альвеолярного відростка.

Доведено ефективність поетапного відновлення верхньої губи з метою профілактики післяопераційних деформацій верхньої губи і верхньої щелепи у фронтальному відділі.

Практичне значення одержаних результатів. Удосконалено і застосовано метод хейлопластики у хворих з ВДПРВГ (Деклараційний патент України № 68316 А від 15.07.2004 р.), що дозволило покращити анатомічні, естетичні й функціональні результати хірургічного лікування хворих з даною патологією.

Розроблені й удосконалені методики впроваджені у практику клініки щелепно-лицьової хірургії Інституту стоматології АМН України та відділення щелепно-лицьової хірургії міської клінічної лікарні № 11 м. Одеса. Матеріали дисертації використовуються в навчальному процесі на кафедрі хірургічної стоматології Одеського державного медичного університету МОЗ України.

Особистий внесок здобувача. Автором самостійно виконано патентно-інформаційний пошук, особисто проведено набір клінічного матеріалу, клінічне та антропометричне обстеження, автор брала участь у хірургічному лікуванні всіх обстежених хворих. Автором самостійно проведено аналіз літератури й отриманих результатів обстеження, їх статистична обробка. Під керівництвом наукового керівника визначені мета і завдання дослідження, сформульовані основні положення дисертації, висновки і практичні рекомендації. Наукові публікації, текст дисертації й автореферат написані автором особисто.

Клінічна частина роботи виконана на базі клініки щелепно-лицьової хірургії Інституту стоматології АМН України (директор Інституту - член-кор. АМН України, проф. К.М. Косенко), функціональні дослідження і УЗД - на базі Центра реабілітації дітей (гол. лікар - канд. мед. наук В.Є. Михайленко).

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації доповідалися на II (IX) зїзді Асоціації стоматологів України (Київ, 2005); на міжнародних науково-практичних конференціях „Актуальні питання дитячої стоматології та ортодонтії” (Одеса, 2005) та „Спадкові захворювання щелепно-лицевої ділянки та особливості їх лікування” (Одеса, 2006); на науково-практичній конференції “Біофізичні стандарти та інформаційні технології в медицині” (Одеса, 2006); на Всеукраїнській науково-практичній конференції “Нові технології в стоматології і щелепно-лицьовій хірургії“ (Харків, 2006).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 8 наукових праць, з них 4 статті у виданнях, рекомендованих ВАК України, 1 деклараційний патент на винахід, 3 тез у збірниках матеріалів конференцій, з'їзду. Опубліковано 1 нововведення в Інформаційному бюлетені АМН України (Київ, 2005).

Обсяг і структура дисертації. Дисертація представлена на 169 сторінках комп'ютерного тексту і складається з вступу, огляду літератури, опису об'єктів і методів досліджень, чотирьох розділів власних досліджень, розділу з обговоренням отриманих результатів, висновків, практичних рекомендацій, списку використаних джерел. Список літератури включає 245 джерел (138 вітчизняних та 107 - іноземних авторів).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

Матеріали і методи досліджень. Обстежено і проведено лікування 31 хворого з ВДПРВГ, що знаходились на лікуванні в клініці щелепно-лицьової хірургії Інституту стоматології АМН України за період з 1998 до 2006 рр.

Серед хворих було 11 дівчаток (35,48 %) і 20 хлопчиків (64,52 %) віком від 4 місяців до 8 років.

Із 31 пацієнта було 19 первинних хворих з ВДПРВГ, які були обстежені і прооперовані за методикою поетапної хейлопластики з періостеопластикою альвеолярного відростка і спостерігались у віддалені терміни (до 8 років), і 12 хворих з деформаціями верхньої губи, носа, верхньої щелепи після проведених раніше одноетапних хейлопластик.

Контрольну групу порівняння склали 45 клінічно здорових дітей без ВДПРВГ.

У 19 первинних хворих було вивчено клінічні, антропометричні й функціональні особливості верхньої губи, носа, верхньої щелепи. У 8 випадках (42,11 %) виявлена двостороння поєднана несиметрична розщілина верхньої губи, у інших 11 хворих спостерігалась двостороння поєднана симетрична розщілина верхньої губи, що склало 57,89 %.

Усім хворим проводили загальноклінічне обстеження, яке включало з'ясування скарг, збір анамнезу, фотографування.

У первинних хворих детально вивчали місцевий статус, визначали форму, ступінь вираженості, протяг дефекту верхньої губи, верхньої щелепи, піднебіння, а також ступінь вираженості деформації носа.

У хворих, раніше оперованих з приводу ВДСРВГ, з'ясовували терміни, етапи проведених операцій, ускладнення у післяопераційному періоді, вивчали характер і ступінь вираженості деформації верхньої губи, носа, присінка порожнини рота, ступінь розвитку верхньої щелепи і вираженість її деформації.

Для визначення ступеня вираженості анатомічних порушень верхньої губи, носа, верхньої щелепи проведені антропометричні (за методикою В.А. Переверзева (1987) - І.В. Бердюка (1985) - В.Г. Крикляса (2005) і Sillman (1938) - Braumann (2003)), функціональні (за методикою А.А Прохончукова - Н.К. Логінової - Н.А. Жижиної (1980) на комп'ютерному електроміографі “Нейро-МВП”) та ультразвукові (за стандартною методикою (1996) на УЗД-апараті експертного класу Acuson Attares фірми Siemens) дослідження.

Хворі були розподілені на вікові групи: діти до 1 року, від 3 до 6 років, від 6 до 8 років.

Результати дослідження та їх обговорення. На підставі вивчення клініко-антропометричних показників верхньої губи і носа у хворих з двосторонніми поєднаними несиметричними розщілинами верхньої губи виявлено укорочення шкірної перетинки носа на 48,2 %, серединного фрагмента верхньої губи - на 27,6 %, збільшення ширини основи носового ходу з боку наскрізної розщілини - на 85,5 %, зменшення висоти присінка - на 50,7 %, а у групі дітей з симетричними формами ВДПРВГ встановлено укорочення шкірної перетинки носа на 44,3 %, серединного фрагмента верхньої губи - на 65,8 %, збільшення ширини основи носового ходу - на 65,3 %, зменшення висоти присінка - на 94,5 %.

За результатами функціональних досліджень бічних фрагментів колового м'яза рота у хворих з ВДПРВГ виявлено значне зниження основних параметрів електроміограми - середньої амплітуди і середньої частоти. Відсутність біоелектричної активності серединного фрагменту засвідчила про відсутність або наявність незначної кількості м'язових волокон (табл. 1).

Внаслідок вивчення особливостей вторинних і залишкових деформацій верхньої губи, носа, верхньої щелепи у хворих після одноетапної хейлопластики ми дійшли висновку, що основні зміни в області верхньої губи, носа, верхньої щелепи пов'язані з укороченням шкірної частини перетинки носа, розширенням й опущенням униз кінчика носа, з деформацією крил носа, зменшенням висоти присінка порожнини рота, зміщенням основи крил носа латерально, униз і дозаду, зміною вертикального розміру верхньої губи, звуженням і недорозвитком верхньої щелепи, роз'єднаністю премаксили з боковими фрагментами верхньої щелепи, ротоносовими соустями.

Таблиця 1. Показники електроміограм хворих з двосторонньою поєднаною розщілиною верхньої губи

Параметри

Коловий м'яз рота, бічні фрагменти

Коловий м'яз рота,

серединний фрагмент

Середня амплітуда, мкВ

Середня частота, 1/с

Середня амплітуда, мкВ

Середня частота, 1/с

зліва

справа

зліва

справа

Хворі з розщілиною

128 - 139

123 - 141

20 - 54,7

15,3 - 68,7

0 - 52

0 - 7,67

Норма

207,0±11,2

203,0±10,0

175,2±7,02

174,02±5,0

194,0±5,2

192,8±10,0

При вивченні функціональної активності колового м'яза рота у хворих після одноетапної хейлопластики в обох вікових групах виявлено зниження досліджуваних параметрів у всіх його відділах, особливо в області серединного фрагменту (табл. 2).

Таблиця 2. Показники електроміограм хворих з деформаціями верхньої губи і носа після одноетапної хейлопластики

Параметри

Коловий м'яз рота, бічні фрагменти

Коловий м'яз рота,

серединний фрагмент

Середня амплітуда, мкВ

Середня частота, 1/с

Середня амплітуда, мкВ

Середня частота, 1/с

зліва

справа

зліва

справа

3-6 років

153,00±5,54*

155,33±6,34*

131,9±34,7*

138,8±34,7*

121,67±2,64*

27,28±6,53*

Норма

259,5±7,4

259,9±10,04

236,0±21,2

241,7±23,6

220,1±12,3

219,2±13,6

6-8 років

149,3±7,01*

163,8±11,4*

91,88±22,6*

130,3±39,2*

131,67±3,45*

54,00±14,90*

Норма

267,4±9,0

266,5±7,04

273,5±10,0

276,0±10,0

260,4±14,4

247,4±10,6

Примітка: * - достовірність відмінностей (р<0,01) відносно норми.

Отже, проведений аналіз результатів лікування показав, що у дітей, оперованих за методикою одноетапної хейлопластики, міжщелепна кістка розташовувалась таким чином, що її верхній відділ був зміщений уперед і вистояв у основи перетинки носу (вентрофлексія).

При відновленні колового м'яза рота у нижньому відділі верхньої губи, як це проводиться при одноетапних хейлопластиках, весь його тиск зосереджується в нижньому відділі міжщелепної кістки. Для того, щоб уникнути вентрофлексії премаксили треба перенести увесь тиск відновленого колового м'яза на верхню третину міжщелепної кістки з метою її площинного зміщення дозаду.

Таким чином, низька ефективність застосування одноетапних методів хірургічного лікування хворих з ВДПРВГ обумовила необхідність удосконалення методики оперативного втручання за рахунок поетапного відновлення колового м'яза рота з концентрацією його тяги в області верхньої третини верхньої губи, на рівні нижньоносового остяка, з одномоментною періостеопластикою альвеолярного відростка.

Зміна точки фіксації колового м'яза рота сприяє репозиції премаксили в трансверзальній і сагітальній площині за рахунок площинного переміщення комплексу тканин серединного відділу верхньої губи і верхньої щелепи, без його ротації у вентральному напрямку. Одномоментно проводилась періостеопластика альвеолярного відростка, яка дозволяє перекрити дефект альвеолярного відростка, а також створює сприятливі умови для проведення уранопластики.

Перший етап хірургічного лікування проводили з боку більш широкої розщілини. Оперативне втручання проводилось за наступною методикою.

Пріоритетність розробки підтверджена деклараційним патентом України на винахід (№ 68316 А від 15.07.2004 р.).

Внаслідок застосування методики поетапного відновлення верхньої губи з одномоментною періостеопластикою альвеолярного відростка у прооперованих хворих встановлено, що безпосередні результати були добрими у 17 випадках, а в 2 випадках відбулося часткове розходження швів у межах шкіри, що становило 10, 53 %.

Віддалені результати відстежені у всіх 19 пацієнтів у терміни від 3 до 8 років. У 13 хворих відзначались малопомітні післяопераційні рубці на верхній губі, лук Купідона був правильної форми, з вираженими точками випуклості й вгнутості. Висота верхньої губи в області валиків фільтрума була рівномірно виражена. Відмічалась добра рухомість верхньої губи і помірне її вистояння над нижньою. Розміри верхньої губи наближались до вікової норми. Основа крил носа знаходилась симетрично, на одному рівні; ширина основи носового ходу була однаковою з обох боків; висота присінка була достатньою; укорочення висоти шкірної частини перетинки носа було незначним. Міжщелепна кістка розташовувалась в альвеолярній дузі, була з'єднана з боковими фрагментами періостальними клаптями. Цей результат визнано добрим (68,42 %).

У 3 хворих відзначені помітні рубці на верхній губі, виявлена незначна різниця по висоті верхньої губи в області валиків фільтрума; нерівномірно виражена висота червоної облямівки; недостатня висота присінка; незначна асиметрія в розташуванні основи крил носа зліва і справа; в області носа - незначне укорочення шкірної частини перетинки носа, сплощення крил і кінчика носа. Цей результат визначено задовільним (15,79 %).

У 3 хворих спостерігались гіпертрофічні рубці на шкірі верхньої губи з однієї або з двох боків, зміна вертикального або горизонтального розміру верхньої губи, укорочення верхньої губи в області валика фільтрума однієї з сторін, деформація лука Купідона і нерівномірно виражена висота червоної облямівки в серединному і бокових відділах, мілкий присінок. В області носа - укорочення шкірної частини перетинки носа, асиметричне розташування основи крил носа з обох боків, сплощення крил і кінчика носа. Міжщелепна кістка не з'єднана з боковими фрагментами періостальними клаптями, рухома. Цей результат визначено незадовільним (15,79 %).

На підставі аналізу даних антропометричного дослідження верхньої губи і носа виявлено, що в групі хворих 3-6 років, прооперованих за удосконаленою методикою поетапного відновлення верхньої губи, відновлення висоти шкірної перетинки носа досягло 81,8 % відносно норми, що на 18 % вище, ніж в групі дітей 3-6 років після одноетапної хейлопластики, де даний показник склав 63,8 %.

Висота присінка склала 80,3 % відносно норми, що на 19,9 % вище, ніж в групі дітей 3-6 років після одноетапної хейлопластики, де даний показник склав 60,4 %. Основи носових ходів були збільшені на 15 % у групі хворих після поетапної хейлопластики та на 34-41 % у групі після одноетапної хейлопластики, що на 19-26 % більше, ніж в першій групі. Висота верхньої губи склала 85,6 % відносно норми в групі хворих після поетапної хейлопластики та 84,1 % у групі хворих після одноетапної хейлопластики.

У групі дітей 6-8 років відновлення висоти шкірної перетинки носа після поетапної хейлопластики досягло 88,3 %, що на 21,6 % вище, ніж у дітей після одноетапної хейлопластики, де цей показник склав 66,7 % від норми.

Збільшення висоти присінка досягло 85,1 % відносно норми, що на 16,7 % вище, ніж у групі хворих 6-8 років після одноетапної хейлопластики - 68,3 %. Основи носових ходів були збільшені на 10 % у групі хворих після поетапної хейлопластики, та на 20-22 % у групі дітей після одноетапної хейлопластики, що на 10-12 % більше, ніж в першій групі. Висота верхньої губи склала 95,0 % відносно норми у групі хворих після поетапної хейлопластики та 86,7 % у групі хворих після одноетапної хейлопластики.

За результатами антропометричних досліджень верхньої щелепи після поетапного відновлення верхньої губи та альвеолярного відростка встановлено‚ що сагітальні розміри верхньої щелепи в групі дітей 3-6 років складали 31-37 мм відносно норми - 37,4±0,25 мм, у групі 6-8 років довжина верхньої щелепи за серединною сагітальною лінією склала 34-37 мм, у групі контролю цей показник дорівнював 38,13±0,25 мм, у той же час при вивченні моделей верхньої щелепи у хворих після одноетапної хейлопластики відзначалась значна варіабельність сагітальних показників (від 30 до 42 мм) у групі 3-6 років та 32-42 мм у групі 6-8 років, відмічалось трансверзальне зміщення премаксили, про що свідчать дані вимірів в трансверзальній площині.

При вивченні функціональної активності серединного фрагменту колового м'яза рота відзначено посилення його біоелектричної активності: середньої амплітуди до 65,8 % у групі хворих 3-6 років та до 66,5 % у групі дітей 6-8 років після поетапної хейлопластики, що на 10,8 % і 15,5 % вище у порівнянні з аналогічною віковою групою дітей після одноетапної хейлопластики, де дані показники склали 55 % і 51 % відповідно; середньої частоти - до 26 % (3-6 років), що на 13,7 % вище, ніж у групі хворих аналогічного віку після одноетапної хейлопластики (середня частота - 12,3 %). У групі дітей 6-8 років середня частота склала 35 %, що на 13 % вище, ніж в групі хворих після одноетапної хейлопластики (22 %) (табл. 3, 4).

Таблиця 3. Ступінь відновлення функціональної активності колового м'яза рота у хворих з деформаціями верхньої губи, носа, верхньої щелепи після одноетапної хейлопластики

Вік

Коловий м'яз рота, бічні фрагменти

Коловий м'яз рота, серединний фрагмент

Середня амплітуда, кВ

Середня частота,1/с

Середня амплітуда, мкВ

Середня частота, 1/с

зліва

справа

зліва

справа

3-6 років (n = 8)

58,96 %

59,96 %

55,91 %

57,43 %

55,27 %

12,44 %

6-8 років

(n = 8)

55,85 %

61,47 %

33,59 %

47,20 %

50,57 %

21,83 %

Таблиця 4. Ступінь відновлення функціональної активності колового м'яза рота у хворих з деформаціями верхньої губи, носа, верхньої щелепи після поетапної хейлопластики

Вік

Коловий м'яз рота, бічні фрагменти

Коловий м'яз рота, серединний фрагмент

Середня амплітуда, кВ

Середня частота, 1/с

Середня амплітуда, мкВ

Середня частота,

1/с

зліва

справа

зліва

справа

3-6 лет

(n=6)

67,29 %

63,55 %

59,22 %

56,44 %

65,80 %

26,76 %

6-8 лет

(n=6)

79,73 %

78,74 %

77,09 %

74,46 %

66,63 %

34,83 %

При УЗД альвеолярного відростка верхньої щелепи у зоні дефекту в хворих після поетапної хейлопластики вміст щільних гіперехогенних включень у зоні дефекту альвеолярного відростка відзначався у 14 дітей, при цьому діаметр їх варіював від 0,5 до 1,6 мм, що свідчить про відновлення кісткової тканини в області дефекту альвеолярного відростка. Васкуляризація була вираженою у всіх дітей, спостерігалося біля 4-6 кольорових пікселів у полі зору.

У всіх хворих з деформаціями після одноетапної хейлопластики у зоні дефекту не спостерігалися щільні гіперехогенні включення. Васкуляризація характеризувалась одиничними кольоровими пікселями.

Таким чином, на підставі проведеного дослідження встановлено, що удосконалений метод хірургічного лікування дав можливість досягти позитивних результатів хірургічного лікування у 84,2 % хворих у порівнянні з методикою одноетапної хейлопластики, де даний показник склав 71,6 %.

ВИСНОВКИ

У дисертації представлено нове рішення актуального наукового завдання, спрямованого на підвищення ефективності хірургічного лікування хворих з ВДПРВГ за рахунок застосування удосконаленого методу хейлопластики, який полягає в поетапному відновленні верхньої губи з одномоментною періостеопластикою альвеолярного відростка.

1. За результатами вивчення клініко-антропометричних показників верхньої губи і носа у хворих з несиметричними формами ВДПРВГ виявлено укорочення верхньої губи на 27,6 %, укорочення шкірної перетинки носа - на 48,2 %, зменшення висоти присінка - на 50,7 %, збільшення ширини основи носового ходу з боку наскрізної розщілини - на 85,5 %. У групі дітей з симетричними формами ВДПЗВГ дані показники склали 44,3 %, 65,8 %, 65,3 % та 94,5 % відповідно. Відсутність середньої амплітуди та середньої частоти або значне їх зменшення (від 0 до 52 мкВ та від 2 до 7,67/с) свідчать про відсутність або невелику кількість м'язових волокон у серединному фрагменті верхньої губи при двосторонній її розщілині.

2. Результати антропометричних досліджень верхньої губи і носа у хворих з деформаціями після одноетапних хейлопластик свідчать про відновлення висоти шкірної перетинки носа до 63,8 % у групі дітей 3-6 років і до 66,7 % у групі 6-8 років відповідно до норми, висоти верхньої губи - до 84,1 % і 86,7 % відповідно, висоти присінка - до 60,4 % і 68,3 %; ширина основи носових ходів перебільшувала норму на 34-41 % у групі дітей 3-6 років та на 20-22 % у групі дітей 6-8 років. При вивченні моделей верхньої щелепи спостерігалося розходження результатів дослідження за серединною сагітальною лінією в межах від 30 до 42 мм у групі дітей 3-6 років, від 32 до 42 мм - 6-8 років. Відзначалось відновлення функціональної активності серединного фрагменту колового м'язу рота до 55 % у групі 3-6 років та до 51 % - у групі 6-8 років.

3. На підставі вивчення клініко-антропометричних особливостей деформацій верхньої губи, носа, верхньої щелепи удосконалено метод первинної хейлопластики, який сприяє репозиції премаксили у трансверзальній і сагітальній площині за рахунок використання тяги фрагментів колового м'яза рота і відновлення альвеолярного відростка верхньої щелепи в зоні дефекту.

4. Поетапне відновлення верхньої губи з одномоментною періостеопластикою альвеолярного відростка привело до відновлення висоти шкірної перегородки носа до 81,8 % у групі дітей 3-6 років і 88,3 % у групі 6-8 років відповідно до норми, висоти верхньої губи - до 85,6 % і 95,0 % відповідно, висоти присінка - до 80,3 % і 85,1 % відповідно; ширина основ носових ходів перебільшувала норму на 15 % у групі 3-6 років і на 10 % - у групі 6-8 років.

За даними антропометричних досліджень верхньої щелепи після поетапного відновлення верхньої губи та альвеолярного відростка встановлено, що сагітальні розміри верхньої щелепи (31-37 мм в групі дітей 3-6 років і 34-37 мм - 6-8 років) наближались до показників групи контролю (37,4±0,25 мм і 38,13± 0,25 мм відповідно), відзначено збільшення функціональної активності серединного фрагменту колового м'яза до 65% у групі 3-6 років і до 66% - 6-8 років.

5. Порівняльна оцінка ефективності одноетапного і поетапного методів хейлопластики показала, що удосконаленний метод поетапного відновлення верхньої губи з одномоментною періостеопластикою альвеолярного відростка дав можливість досягти позитивних результатів лікування у 84,2 % хворих у порівнянні з 71,6 % у групі хворих після одноетапної хейлопластики.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. Проводячи передопераційне обстеження хворих з ВДПРВГ, а також з деформаціями верхньої губи, носа, верхньої щелепи, необхідно включати в комплекс обстеження антропометричні виміри верхньої губи, носа та верхньої щелепи.

2. На підставі клініко-антропометричних досліджень слід визначати вид розщілини і ступінь тяжкості деформації.

3. Для усунення ВДПРВГ рекомендовано застосовувати удосконалений метод хейлопластики, який полягає у поетапному відновленні верхньої губи з одномоментною періостеопластикою альвеолярного відростка.

4. Використання неінвазивного безболісного методу електроміографічного дослідження (ЕМГ) колового м'яза рота до і у віддалені терміни після первинної хейлопластики дає можливість оцінити функціональну активність даного м'яза і ступінь його відновлення.

5. Використання неінвазивного безболісного методу ультразвукового дослідження альвеолярного відростка у зоні розщілини дає можливість оцінити стан дефекту (його однорідність, щільність, наявність щільних гіперехогенних включень, васкуляризацію) у віддалені терміни після первинного оперативного втручання (від 3 до 8 років).

6. Застосування удосконаленого методу хейлоперіостеопластики у хворих з ВДПРВГ дозволяє досягти позитивних естетичних і функціональних результатів у 84,2 % хворих.

хейлопластика розщілина верхній губа

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ:

1. Дмитриева Н.Б., Гулюк А.Г., Крыкляс В.Г. Антропометрические особенности верхней губы и носа у больных с двусторонними сочетанными расщелинами после одноэтапной хейлопластики // Вісник стоматології. 2005. № 3. С. 33-36. Автору належить обстеження хворих, статистична обробка та аналіз отриманих даних, написання статті.

2. Дмитриева Н.Б. Предоперационный статус больных с врожденными двусторонними расщелинами верхней губы, альвеолярного отростка и неба // Вісник стоматології. 2006. № 1. С. 74-79.

3. Дмитрієва Н.Б., Гулюк А.Г., Крикляс В.Г. Метод поетапного відновлення верхньої губи при двобічній поєднаній щілині та результати його застосування // Одеський медичний журнал. 2006. № 4. С. 77-82. Участь здобувача в хірургічному лікуванні хворих, аналізі клінічного матеріалу, написанні статті.

4. Гулюк А.Г., Крыкляс В.Г., Дмитриева Н.Б. Антропометрические особенности верхней челюсти у детей с врожденными двусторонними сочетанными расщелинами верхней губы, альвеолярного отростка и неба в предоперационном периоде и отдаленные сроки после поэтапного восстановления верхней губы // Дентальные технологии. - 2006. - № 3-6. - С. 25-30. Автору належить обстеження хворих, аналіз отриманих даних, написання статті.

5. Деклараційний патент на винахід № 68316 А, МПК 7 А61В17/00. Спосіб відновлення верхньої губи у хворих з вродженою двосторонньою сполучною щілиною верхньої губи і піднебіння /Гулюк А.Г., Крикляс Г.Г., Дмітрієва Н.Б., Крикляс В.Г. - № 20031212582. - Заявл. 26.12.2003; Опубл. 15.07.2004. - Бюл. № 7. Участь автора в розробці нового способу, підготовці матеріалу для представлення до деклараційного патенту.

6. Гулюк А.Г., Дмитриева Н.Б., Крыкляс В.Г. Хирургическое лечение больных с врожденной двусторонней сочетанной расщелиной верхней губы, альвеолярного отростка, твердого и мягкого неба // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції “Нові технології в стоматології і щелепно-лицьовій хірургії“. - Харків, 2006. - С. 22-24. Здобувачу належить обстеження й лікування хворих, аналіз клінічного матеріалу, написання тез.

7. Гулюк А.Г., Дмитриева Н.Б., Крыкляс В.Г. Современные принципы хирургического лечения больных с врожденной двусторонней сочетанной расщелиной верхней губы, альвеолярного отростка, твердого и мягкого неба // Матеріали конференції “Біофізичні стандарти та інформаційні технології в медицині”. - Одеса: „Астропринт”, 2006. - С. 26-27. Участь автора в обстеженні й лікуванні хворих, аналізі клінічного матеріалу, написанні тез.

8. Гулюк А.Г., Крыкляс Г.Г., Крыкляс В.Г., Дмитриева Н.Б. Отдаленные результаты применения методики одноэтапной хейлопластики у больных с врожденной двусторонней сочетанной расщелиной верхней губы // Сучасні технології профілактики та лікування в стоматології: Матеріали II (IX) зїзду Асоціації стоматологів України. - Київ: Книга плюс, 2004. - С. 324-325. Здобувачу належить збір клінічного матеріалу, його аналіз, написання тез.

АНОТАЦІЯ

Дмитрієва Н.Б. Обґрунтування методу хейлопластики у хворих із вродженою двосторонньою поєднаною розщілиною верхньої губи. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.22 - стоматологія. - Інститут стоматології АМН України, Одеса, 2006.

Дисертація присвячена питанням лікування хворих з ВДПРВГ, а також хворих з деформаціями верхньої губи, носа, верхньої щелепи після проведених раніше хейлопластик. Автором запропоновано новий хірургічний метод лікування вроджених двосторонніх поєднаних розщілин верхньої губи, який полягає в поетапному відновленні верхньої губи з одномоментною періостеопластикою альвеолярного відростка.

Оцінку ступеня вираженості дефектів і деформацій верхньої губи і носа та оцінку ефективності хірургічного лікування проводили на підставі даних клінічних, антропометричних досліджень, аналізу даних дослідження функції колового м'яза рота, ультразвукового дослідження зони дефекту альвеолярного відростка.

При вивченні функціональної активності серединного фрагмента колового м'яза рота у хворих після поетапної хейлопластики відмічено посилення його біоелектричної активності до 65,8 - 66,5 % відносно норми в порівнянні з 51-55 % у хворих після одноетапної хейлопластики.

Незначна кількість ускладнень і незадовільних віддалених результатів свідчить про ефективність удосконаленого методу хірургічного лікування хворих із ВДПРВГ, який дозволив поліпшити естетичні й функціональні результати лікування.

Ключові слова: вродженні двосторонні поєднані розщілини верхньої губи, деформації верхньої губи, носа, верхньої щелепи, хейлопластика.

АННОТАЦИЯ

Дмитриева Н.Б. Обоснование метода хейлопластики у больных с врожденной двусторонней сочетанной расщелиной верхней губы. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.22 - стоматология. - Институт стоматологии АМН Украины, Одесса, 2006.

Диссертация посвящена вопросам лечения больных с ВДСРВГ, а также больных с деформациями верхней губы, носа, верхней челюсти после проведенных ранее хейлопластик. Автором предложен новый хирургический метод лечения ВДСРВГ, заключающийся в поэтапном восстановлении верхней губы с одномоментной периостеопластикой альвеолярного отростка.

Клинический материал составили результаты обследования и лечения 31 больного, из которых было 19 больных с ВДСРВГ, прооперированных по методике поэтапной хейлопластики и наблюдаемых в отдаленные сроки ( до 8 лет), и 12 детей с деформациями верхней губы, носа, верхней челюсти после одноэтапных хейлопластик. В качестве группы сравнения обследованы 45 здоровых пациентов.

Изучены клинико-антропометрические показатели верхней губы и носа у больных с ВДСРВГ. У больных с несимметричными формами выявлено укорочение верхней губы на 27,6 %, укорочение кожной перегородки носа - на 48,2 %, уменьшение высоты преддверия - на 50,7 %, увеличение ширины основания носового хода со стороны сквозной расщелины - на 85,5 %. В группе детей с симметричными формами данные показатели составили 44,3 % , 65,8 %, 65,3 % и 94,5 % соответственно. Отсутствие средней амплитуды и средней частоты либо значительное их уменьшение (от 0 до 52 мкВ и от 2 до 7,67/с) свидетельствуют об отсутствии или небольшом количестве мышечных волокон в срединном фрагменте верхней губы при двусторонней ее расщелине.

Данные антропометрических исследований верхней губы и носа у больных с деформациями после одноэтапных хейлопластик свидетельствуют о восстановлении высоты кожной перегородки носа до 63,8 % в группе 3-6 лет и 66,7 % в группе 6-8 лет от нормы, высоты верхней губы - до 84,1 % и 86,7 % соответственно, высоты преддверия полости рта - до 60,4 % и 68,3 % , ширина основания носовых ходов превышала норму на 34-41 % в группе 3-6 лет и 20-22 % в группе 6-8 лет.

При изучении моделей верхней челюсти наблюдалось расхождение результатов исследования по срединной сагиттальной линии в пределах от 30 до 42 мм в группе 3-6 лет, от 32 до 42 мм - в группе 6-8 лет. Отмечалось восстановление функциональной активности срединного фрагмента круговой мышцы рта до 55 % в группе 3-6 лет и до 51 % - в группе 6-8 лет.

На основании изучения клинико-антропометрических особенностей деформаций верхней губы, носа, верхней челюсти усовершенствован метод первичной хейлопластики, способствующий репозиции премаксилы в трансверзальной и сагиттальной плоскости за счет использования тяги фрагментов круговой мышцы рта в области верхней трети верхней губы и восстановления альвеолярного отростка верхней челюсти в зоне дефекта.

Поэтапное восстановление верхней губы с одномоментной периостеопластикой альвеолярного отростка привело к восстановлению высоты кожной перегородки носа до 81,8 % в группе 3-6 лет и 88,3 % в группе 6-8 лет от нормы, высоты верхней губы - до 85,6 % и 95,0 % соответственно, высоты преддверия - до 80,3 % и 85,1 % соответственно. Ширина основания носовых ходов превышала норму на 15 % в группе 3-6 лет и на 10 % в группе 6-8 лет.

В результате антропометрических исследований верхней челюсти после поэтапного восстановления верхней губы и альвеолярного отростка установлено‚ что сагиттальные размеры верхней челюсти (31-37 мм в группе детей 3-6 лет и 34-37 мм в группе 6-8 лет) приближались к показателям группы контроля (37,4±0,25 мм и 38,13±0,25 мм соответственно), отмечено увеличение функциональной активности срединного фрагмента круговой мышцы рта до 65 % в группе 3-6 лет и до 66 % в группе 6-8 лет.

В результате сравнительной оценки эффективности одноэтапных и поэтапных методов хейлопластики установлено, что усовершенствованный метод поэтапного восстановления верхней губы с одномоментной периостеопластикой альвеолярного отростка дал возможность достичь положительных результатов лечения у 84,2% детей по сравнению с 71,6% в группе детей с одноэтапной хейлопластикой.

Ключевые слова: врожденные двусторонние сочетанные расщелины верхней губы, деформации верхней губы, носа, верхней челюсти, хейлопластика.

ANNOTATION

Dmitrieva N.B. The substantiation of the method of cheiloplasty in patients with innate two-sided combined cleft of upper lip. - A manuscript.

Dissertation for the candidate of medical science degree in speciality 14.01.22 - Dentistry. - The Institute of Dentistry of the AMS of Ukraine, Odessa, 2006.

Dissertation covers a question of the treatment of patients with ITCCUL and the ones with the deformations of upper lip, nose and upper jaw after the previous cheiloplasty. The author suggests the surgical method of treatment of innate two-sided combined clefts of upper lip that lies in the phased restoration of upper lip with the simultaneous perioplasty of alveolar appendage.

The estimation of the degree of the intensity of defects and deformations of upper lip and nose, as well as the evaluation of the effectiveness of treatment was held on the basis of the data of clinical anthropometric studies, the analysis of the study data of the mouth orbicular muscle function, the ultrasound investigation of the area of the alveolar appendage defect.

The offered perfected method of surgery of ITCCUL has allowed the improvement of esthetic and functional consequences of the treatment. At the study of the functional activity of middle fragment of mouth orbicular muscle in patients after the phased cheiloplasty the intensification of its bioelectrical activity to 65.8-66.5 % regarding to the norm, in comparison to 51-55% in patients after single-phase cheiloplasty, was noticed.

The less number of complications and unsatisfactory remote results spoke of the effectiveness of the improved method of the surgical treatment of patients with innate two-sided combined clefts of upper lip.

Key words: innate two-sided combined clefts of upper lip, deformation of upper lip, nose, upper jaw, cheiloplasty.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.