Стан гіпоталамо-гіпофізарно-надниркової та симпато-адреналової систем за умов дії на організм тварин малих доз іонізувального випромінення та коригування виявлених порушень

Оцінка стану гіпоталамо-гіпофізарно-надниркової та симпато-адреналової систем, плазматичних мембран клітин гіпоталамуса щурів за дії малих доз зовнішнього і внутрішнього опромінення та застосування еламіну для коригування радіаційно індукованих порушень.

Рубрика Медицина
Вид автореферат
Язык украинский
Дата добавления 30.08.2014
Размер файла 275,0 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

В адренокортикоцитах пучкової зони кори надниркових залоз в процесі тривалого внутрішнього опромінення тварин 137Cs (поглинуті дози 0,3?3,0 сГр) виявлені 2 фази морфофункціональних змін: 1) фаза резистентності, в якій морфометричні показники функціонального стану адренокортикоцитів практично не відрізнялись від показників контрольної групи тварин ? (7?30 доба) від початку опромінення; 2) фаза розвитку дистрофічно-деструктивних змін в адренокортикоцитах, які призводили до значного зниження функціональної активності (90?270 діб) після початку опромінення, що супроводжувалися зменшенням кількості ліпосом на 43,8 % та відсотка площі, зайнятої мітохондріями і хроматином відповідно на 47,8 та 38,6 % відносно контрольних показників.

В адреноцитах мозкової речовини надниркових залоз при внутрішньому тривалому опроміненні тварин 137Cs (0,3?3,0 сГр) виділені 3 фази морфофункціональних змін: 1) фаза незначного підйому функціональної активності адреноцитів ? (7 доба) з початку опромінення; 2) фаза, в якій не виникало значних відхилень від нормальної структури, але відмічався початок зниження функціональної активності адреноцитів (14?30-та доба) після початку опромінення; 3) фаза розвитку стійких дистрофічно-деструктивних змін в адреноцитах, що супроводжувалося зменшенням кількості секреторних гранул на 28,7 % та відсотка площі, зайнятої мітохондріями і хроматином відповідно на 30 та 34,8 % відносно контролю ?(90?270 діб) постійного опромінення.

Таким чином, при тривалому щоденному згодовуванні тваринам 137Cs протягом 270 діб зміни в секреторних клітинах ПВЯ гіпоталамуса, кортикотропних клітинах аденогіпофіза, адренокортикоцитах кіркового шару та адреноцитах мозкової речовини надниркових залоз мали прогресуючий, дистрофічно-деструктивний характер. Вони супроводжувалися повільним, але стійким зниженням їх функціональної активності. У послідовності розвитку змін у часі їх поділяли на 3 фази в гіпоталамусі, 5 ? в аденогіпофізі, 2 ? в кірковому шарі та 3 фази в мозковій речовині надниркових залоз. Виявлено, що найбільш виражені дистрофічно-деструктивні зміни спостерігалися протягом першого місяця після початку внутрішнього опромінення. Дистрофічно-деструктивні зміни спостерігалися переважно в ділянках порушеного кровообігу, застійного повнокрів'я мікросудин. Упродовж наступних 8-ми місяців щоденного опромінення тварин 137Cs в секреторних клітинах досліджуваних органів паралельно з дистрофічно-деструктивними змінами в невеликій кількості секреторних клітин спостерігали внутрішньоклітинну репарацію. Осередки внутрішньоклітинної репарації клітинних елементів досліджуваних органів були розташовані у віддалених від стінок мікросудин ділянках. Незважаючи на процеси внутрішньоклітинної репарації, що відмічали через 270 діб, повного відновлення морфофункціонального стану секреторних клітин ПВЯ гіпоталамуса, аденогіпофіза, кіркового шару та мозкової речовини надниркових залоз не відбувалося (рис. 4).

Рис. 4. Динаміка змін морфометричних показників (різниця з контролем у %) в різних тканинах за умов щоденного згодовування щурам 137Cs (поглинута доза 3,0 сГр за 270 діб) Умовні позначення: А - гіпоталамус (паравентрикулярне ядро); Б - аденогіпофіз (кортикотропні клітини); В - кірковий шар (адренокортикоцити); Г - мозкова речовина наднирникових залоз (адреноцити).

Виявлені зміни функціонування ГГНС та САС при тривалому внутрішньому опроміненні щурів 137Cs залежать від дози опромінення і співвідносяться із часом експозиції.

Коригування порушень ГГНС та САС із застосуванням біологічно активної добавки еламін. Із великої кількості засобів, досліджених з метою профілактики накопичення радіонуклідів при їх тривалому надходженні в організм, особливе місце займають речовини і компоненти, отримані із морських водоростей, що мають сорбційні властивості відносно до радіонуклідів і важких металів, а також які є джерелом альгінової кислоти, макро- та мікроелементів, клітковини та вітамінів. Дослідженнями доказано, що альгінати, отримані з морських водоростей, є унікальними сорбентами, ефективність яких по відношенню до лантану, торію, америцію, урану, цирконію, рутенію становить біля 100 %, до стронцію ? 80 %. Крім того, альгінати сприяють виведенню із організму свинцю, церію і цезію. Радіозахисна дія альгінатів обумовлена наявністю в них полісахаридів, які мають здатність до комплексоутворення з радіонуклідами згідно іоннообмінному механізму дії.

Вітчизняна білогічно активна харчова добавка до їжі еламін отримана із бурої морської водорості Laminaria. Враховуючи ефективні результати попередніх досліджень та клінічних спостережень впливу еламіну, який має широкий спектр медико-біологічної дії, його було обрано для коригування порушень у ГГНС та САС за дії малих доз іонізувального випромінення та умов комбінованого впливу опромінення і стресу. Радіонуклідзв'язуюча активність еламіну становить в середньому 19,6 % відносно до 137Cs і 52,8 % відносно до 85Sr (за 12 годин контакту еламіну з розчинами 137Cs і 85Sr).

Експериментальні дослідження ефектів застосування еламіну за умов зовнішнього опромінення щурів у дозі 2,0 Гр та стресу. Додавання до щоденного раціону тварин еламіну впродовж 30 діб в умовах комбінованої дії опромінення (2,0 Гр) та стресу, сприяло нормалізації вмісту МДА в гіпофізі, щитоподібній та надниркових залозах, активності каталази, АсАт, гемоглобіну, показників вуглеводного та білкового обмінів, концентрації гормонів в сироватці крові, відносно цих показників групи тварин, які були опромінені і зазнали стресу. Відмічали нормалізацію функціонального стану секреторних клітин ПВЯ гіпоталамуса, аденогіпофіза, кіркового шару та мозкової речовини надниркових залоз (рис. 5). В більшості секреторних клітин зростав рівень внутрішньоклітинної репарації, що сприяло швидкому відновленню функції цих клітин. Дія еламіну покращувала білоксинтетичну функцію клітин, що позначалося на підвищенні функціональної активності секреторних клітинах ПВЯ гіпоталамуса, кортикотропних клітин аденогіпофіза, адренокортикоцитів пучкової зони кори та адреноцитів мозкової речовини надниркових залоз.

Рис. 5. Зміни морфометричних показників (у відсотках до контролю) в різних тканинах за умов комбінованої дії зовнішнього тотального опромінення щурів у дозі 2,0 Гр та стресу.Примітки: 1. * - зміни достовірні у порівнянні з контролем, p < 0,05; 2. ** - зміни достовірні у порівнянні з групою опромінення (2,0 Гр) та стресу, p < 0,05. Умовні позначення: А - гіпоталамус (паравентрикулярне ядро); Б -аденогіпофіз (кортикотропні клітини); В - кірковий шар (адренокортикоцити); Г - мозкова речовина наднирникових залоз (адреноцити). Показники: 1 - хроматин, площа; 2 - мітохондрії, площа; 3 - гранули, кількість; 4 - ліпосоми, площа.

За даних умов моделювання виявлені антиоксидантні та адаптогенні властивості еламіну. Позитивні результати досліджень пов'язано з тим, що еламін містить велику кількість біологічно активних речовин, мікро- та макроелементів, вітамінів, які сприяють інактивації продуктів перекисного окиснення ліпідів та насиченню організму речовинами, які приймають участь у регуляції та нормалізації метаболічних процесів.

Експериментальні дослідження ефектів еламіну в умовах внутрішнього опромінення щурів 137Cs (поглинута доза 0,31 сГр за 30 діб). Встановлено, що еламін прискорює виведення радіоактивного цезію з організму. При додаванні до щоденного раціону еламіну із розрахунку 200 мг на одну тварину, виведення 137Cs збільшувалось на 28,8 % через 30 діб від початку опромінення. Додавання до щоденного раціону тварин еламіну на фоні внутрішнього опромінення 137Cs упродовж 30 діб призводило до підвищення функціональної активності секреторних клітин ПВЯ гіпоталамуса, аденогіпофіза та надниркових залоз, порівняно з аналогічними показниками у опромінених тварин, які не отримували еламін. Найбільш виражений ефект за показниками (енергопродукуючої, білоксинтетичної та секреторної функцій) спостерігали в адренокортикоцитах кіркового шару та адреноцитах мозкової речовини надниркових залоз. В ПВЯ гіпоталамуса, аденогіпофізі ці показники були менш вираженими, однак відмічали тенденцію до нормалізації їх морфофункціонального стану (рис. 6).

Порівнюючи отримані дані впливу еламіну при внутрішньому та зовнішньому опроміненні необхідно відмітити, що найбільш ефективна дія еламіну відмічалася при внутрішньому опроміненні. Введення еламіну сприяло скорішому розвитку процесів внутрішньоклітинної репарації шляхом посилення білоксинтетичної функції пошкоджених клітин, що в свою чергу впливало на функціональний стан секреторних клітин та сприяло підвищенню його енергетичного потенціалу. При дослідженні впливу еламіну на динаміку накопичення радіонуклідів, гормональний статус, біохімічні показники, морфофункціональний стан секреторних клітин ПВЯ гіпоталамусу, аденогіпофіза, кіркового шару та мозкової речовини надниркових залоз щурів за умов комбінованої дії зовнішнього опромінення (2,0 Гр) та стресу, а також за умов щоденного надходження 137Cs, були встановлені радіозахисні, антиоксидантні, мембраностабілізуючі та адаптогенні його властивості. Еламін сприяв зниженню ендогенної інтоксикації, покращенню енергопластичного забезпечення тканин тварин, стабілізації клітинних мембран організму, що в свою чергу призводило до покращення клітинного метаболізму. Еламін нормалізував морфофункціональні показники внутрішньоклітинних органел секреторних клітин ПВЯ гіпоталамуса, аденогіпофіза та надниркових залоз тварин, що сприяло підвищенню загальної резистентності організму та корекції ГГНС та САС за вищенаведених умов опромінення.

- контроль (100 %); - опромінення 137Cs (0,31 сГр); - опромінення 137Cs (0,31 сГр) + еламін

Рис. 6. Зміни морфометричних показників (у відсотках до контролю) в тканинах за умов щоденного згодовування щурам 137Cs (поглинута доза 0,31 сГр за 30 діб)

Примітки: 1. * - зміни достовірні у порівнянні з контролем, p < 0,05; 2.** - зміни достовірні у порівнянні з групою опромінення, p < 0,05.

Умовні позначення: А - гіпоталамус (паравентрикулярне ядро); Б - аденогіпофіз (кортикотропні клітини); В - кірковий шар (адренокортикоцити); Г - мозкова речовина наднирникових залоз (адреноцити).

Показники: 1 - хроматин (площа, %); 2 - мітохондрії (площа, %); 3 - гранули, кількість; 4 - ліпосоми (площа, %)

Ефекти застосування еламіну в клінічних дослідженнях. Апробацію еламіну проводили у 108 дітей обох статей віком 10-12 років із яких: 48 осіб, які проживають в радіаційно забруднених регіонах; 20 осіб ? з дифузним зобом та 40 ? тубінфікованих і ослаблених дітей. Діти знаходилися на оздоровленні і лікуванні в дитячих санаторіях. Еламін призначали із розрахунку 0,5 г на добу. Було встановлено, що еламін сприяє виведенню радіонуклідів із організму, поповнює організм мікроелементами, позитивно впливає на показники загального аналізу крові (еритроцити, гемоглобін), клітинний та гуморальний імунітет. Добова норма вживання концентрату еламіну 0,5 г для дітей віком від 5 років упродовж 1,5 місяців щоквартально.

Таким чином, нами вперше дана комплексна оцінка змін, які відбуваються в ГГНС та САС щурів при одноразовому тотальному зовнішньому опроміненні (1,0 Гр) та внутрішньому опроміненні тварин 137Cs (0,3; 1,0; 2,1; 3,0 сГр) в динаміці за даними гормонального стану, морфофункціональними показниками секреторних клітин ПВЯ гіпоталамуса, кортикотропних клітин аденогіпофіза, адренокортикоцитів кіркового шару, адреноцитів мозкової речовини надниркових залоз та активністю 5?-нуклеотидази ендокринних органів. Вперше встановлена динаміка кількісних змін внутрішньоклітинних органел (секреторних гранул, хроматину та мітохондрій), що характеризують функціональну активність секреторних клітин ПВЯ гіпоталамуса, аденогіпофіза, кіркового шару та мозкової речовини надниркових залоз за одноразової дії зовнішнього та тривалої дії внутрішнього опромінення тварин. Аналіз даних стану функціонування ГГНС та САС за умов одноразового зовнішнього опромінення тварин (1,0 Гр) та тривалого внутрішнього опромінення у дозах (0,3?3,0 сГр) дозволив встановити, що характерні порушення стану ГГНС та САС у тварин залежать від енергії опромінення (60Со, 137Cs, рентгенівські промені), дози радіації в діапазоні (0,3 сГр?1,0 Гр) та режиму опромінення (одноразове, тривале). Характер динаміки і дозових залежностей показників дозволили з'ясувати механізм причинно-наслідкових процесів формування радіаційно ініційованих порушень, що покладено в основу гіпотези про динаміку змін в ГГНС та САС у тварин, експонованих в малих дозах радіації. За умов тривалого внутрішнього опромінення тварин (3,0 сГр) через 270 діб спостерігалися стійкі зміни в ГГНС та САС: порушення мікроциркуляції, гормональний дисбаланс, підвищення активності 5?-нуклеотидази гіпоталамуса, гіпофіза, надниркових залоз, зниження функціональної активності секреторних клітин ПВЯ гіпоталамуса, кортикотропних клітин аденогіпофіза, адренокортикоцитів кіркового шару і адреноцитів мозкової речовини надниркових залоз, які встановлені за кількісними показниками, що харакретизують секреторну, білоксинтетичну та енергопродукуючу функції клітини. Вказані зміни накопичуються протягом тривалого часу, призводять до дезінтеграції функціонування ендокринної системи, зниженню адаптаційних можливостей організму і можуть бути основою розвитку ендокриннної патології. Встановлено, що найбільш виражені дистрофічно-деструктивні зміни реєстувалися в ділянках поблизу розташованих змінених мікросудин. Одночасно з дистрофічно-деструктивними змінами в частині секреторних клітин, розташованих поодаль від мікросудин, відмічали внутрішньоклітинну репарацію. Незважаючи на процеси внутрішньоклітинної репарації, що відмічали через 270 діб постійного опромінення 137Cs, повного відновлення морфофункціонального стану секреторних клітин гіпоталамуса, аденогіпофіза, кіркового шару та мозкової речовини надниркових залоз не відбувалося. Тому проблема фармакологічного захисту організму за умов тривалого опромінення малими дозами радіації є актуальною. У зв'язку з цим були проведені експериментальні дослідження і клінічні випробування БАД еламін за різних умов опромінення (зовнішнього та внутрішнього). Дослідженнями встановлено, що еламін сприяє виведенню радіонуклідів із організму, має мембраностабілізуючі властивості, нормалізує концентрацію гормонів в сироватці крові, нормалізує морфофункціональні показники внутрішньоклітинних органел секреторних клітин ПВЯ гіпоталамуса, аденогіпофіза та надниркових залоз тварин, що в свою чергу призводить до підвищення загальної резистентності організму і сприяє корекції ГГНС та САС організму за вищенаведених умов опромінення.

В рамках вирішення проблеми фармакологічного захисту організму за тривалого опромінення малими дозами, вперше досліджено еламін для коригування радіаційно індукованих порушень та змін, викликаних стресовим фактором в ГГНС та САС. Отримано ефективні результати коригування еламіном порушень в ГГНС та САС тварин та з'ясовані механізми дії, які пов'язані зі стабілізацією біологічних мембран, покращенням тканинного дихання, нормалізацією регуляції обміну речовин в організмі. Отримано патент на корисну модель „Пшеничний хліб функціонального призначення” з вмістом еламіну та селену.

ВИСНОВКИ

У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове рішення наукової проблеми, що полягає в оцінці стану ГГНС та САС за умов дії малих і межуючих із ними доз радіації (0,1?1,0 Гр) ? при одноразовому тотальному зовнішньому опроміненні та в в діапазоні доз (0,3?3,0 сГр) ? при тривалому внутрішньому опроміненні, які призводять до змін концентрації гормонів в сироватці крові, морфофункціональних змін в секреторних клітинах ПВЯ гіпоталамуса, кортикотропних клітинах аденогіпофіза, адренокортикоцитах кіркового шару та адреноцитах мозкової речовини надниркових залоз, активності 5?-нуклеотидази плазматичних мембран ендокринних органів. Визначені в динаміці зміни мають фазний характер розвитку, супроводжуються відновленням або виснаженням адаптаційних резервів. Виявлена залежність змін показників від енергії випромінення, величини дози, потужності випромінення і тривалості експозиції, що свідчить про радіогенну детермінованість порушень. Характер динаміки і дозових залежностей показників дозволили з'ясувати механізм причинно-наслідкових процесів формування радіаційно ініційованих порушень, що покладено в основу гіпотези про динаміку змін в ГГНС та САС у тварин, експонованих в малих дозах радіації.

1. Встановлена характерна початкова стимуляція секреції гормонів кортикостерону, адреналіну, тироксину та трийодтироніну у ранні терміни після одноразового опромінення тварин в дозах 0,1?1,0 Гр. Секреція інсуліну знаходиться у протифазі до секреції вищенаведених гормонів. Встановлені зміни за абсолютною величиною прямо не корелюють із величиною дози радіації, а співвідносяться із часом після опромінення. Вказане засвідчує різну за величиною, початком виникнення та тривалістю реакцію надниркових, щитоподібної та підшлункової залоз на радіаційний вплив різної інтенсивності і визначає різну їх радіочутливість.

2. Одноразове тотальне зовнішнє опромінення тварин в діапазоні доз 0,1?1,0 Гр викликає різноспрямовані фазні зміни гормонального стану, що вказує на періодичну стимуляцію, виснаження та відновлення функціонального стану ендокринних залоз (надниркових, щитоподібної та підшлункової).

3. Одноразове тотальне зовнішнє опромінення тварин в дозі 1,0 Гр призводило до фазних змін функціонального стану ПВЯ гіпоталамуса, аденогіпофіза, кіркового шару та мозкової речовини надниркових залоз. Післяпроменеві зміни відбуваються за такою послідовністю: фаза реактивних змін, характеризується підвищенням функціональної активності секреторних клітин; фаза дистрофічно-деструктивних змін, за якої в секреторних клітинах відбуваються деструктивні зміни внутрішньоклітинних органел, що призводить до зниження функціональної активності стану клітин; фаза регенеративно-відновних процесів в секреторних клітинах. У послідовності розвитку змін у часі їх поділяли на 5 фаз в гіпоталамусі, 4 ? в аденогіпофізі, 3 ? в кірковому шарі та 4 фази в мозковій речовині надниркових залоз.

4. За умов опромінення тварин 137Cs упродовж 14?90 діб (поглинута доза 1,0 сГр за 90 діб), виявлена стимуляція кортикостерону, адреналіну, інсуліну та тироксину в сироватці крові тварин. Зі збільшенням терміну опромінення від 90 до 270 діб та поглинутої дози 3,0 сГр концентрація вищенаведених гормонів достовірно знижувалась. Тривале опромінення тварин в дозах (0,3?3,0 сГр), що сформоване за рахунок 137Cs, викликало початкову стимуляцію, після цього ? нормалізацію, а у подальшому ? пригнічення, що супроводжувалося виснаженням функціонального стану надниркових, щитоподібної та підшлункової залоз. Встановлені зміни за абсолютною величиною не корелюють із величиною дози, а співвідносяться із часом експозиції.

5. За умов тривалого внутрішнього опромінення тварин у дозах 0,3?3,0 сГр, що сформовані радіонуклідами 137Cs відбуваються фазні зміни показників морфофункціонального стану секреторних клітин ПВЯ гіпоталамуса, кортикотропних клітин аденогіпофіза, адренокортикоцитів кіркового шару адреноцитів мозкової речовини надниркових залоз. Післяпроменеві зміни відбуваються за такою послідовністю: фаза реактивних змін, що характеризується підвищенням функціональної активності секреторних клітин досліджуваних органів і фаза дистрофічно-деструктивних змін, за якої в секреторних клітинах відбуваються деструктивні зміни внутрішньоклітинних органел, що призводять до зниження функціональної активності цих клітин. У послідовності розвитку змін у часі їх поділяли на 3 фази в гіпоталамусі, 5 ? в аденогіпофізі, 2 ? в кірковому шарі та 3 фази в мозковій речовині надниркових залоз.

6. Виявлено радіаційно-обумовлені зміни активності 5?- нуклеотидази (підвищення) в гіпоталамусі, гіпофізі, надниркових та щитоподібній залозах через 270 діб опромінення тварин 137Cs (3,0 сГр), порівняно з контролем, що може бути компенсаторною реакцією на тривалу дію іонізувального випромінення в малих дозах.

7. Аналіз отриманих даних дослідження стану функціонування ГГНС та САС за умов зовнішнього одноразового опромінення тварин у діапазоні доз 0,1?1,0 Гр та тривалого внутрішнього опромінення у дозах (0,3?3,0) сГр дозволив встановити, що характерні зміни стану ГГНС та САС у тварин залежать від енергії випромінення (60Со, 137Cs, рентгенівські промені), дози радіації (0,3 сГр?1,0 Гр), режиму опромінення (одноразове, тривале) і співвідносяться із тривалістю експозиції.

8. Гормональний дисбаланс, індукований іонізувальною радіацією, характеризується кількісними та якісними відмінностями, що витікають із особливостей розвитку дистрофічно-деструктивних змін морфо-функціонального стану секреторних клітин ГГНС та САС, тривалості їх фаз та формування компенсаторно-пристосувальних процесів.

9. Встановлено, що за умов тривалої дії внутрішнього опромінення 137Cs (3,0 сГр за 270 діб) дистрофічно-деструктивні зміни внутрішньоклітинних органел в секреторних клітинах ПВЯ гіпоталамусу, аденогіпофізу, надниркових залозах реєструвалися в ділянках порушеного мікроциркуляторного кровообігу. Пошкодження ендотеліального вистилання є радіаційно індукованим і може сприяти розвитку судинної патології у віддалений період за умов тривалого впливу малих доз іонізувального випромінення.

10. Встановлено зміни в ГГНС та САС за умов тривалого внутрішнього опромінення тварин 137Cs (3,0 сГр за 270 діб), які супроводжувалися порушенням мікроциркуляції, гормональним дисбалансом, зниженням морфофункціонального стану секреторних клітин ПВЯ гіпоталамусу, аденогіпофізу, кіркового шару та мозкової речовини надниркових залоз, підвищенням активності 5?-нуклеотидази в гіпоталамусі, гіпофізі, надниркових та щитоподібній залозах, з часом можуть призвести до дезінтеграції функціонування ендокринної системи, зниженню адаптаційних можливостей організму і бути основою розвитку ендокринної патології.

11. Запропонована гіпотеза динаміки змін в ГГНС та САС при зовнішньому та тривалому внутрішньому опроміненні тварин в малих дозах, свідчить про те, що при одноразовому тотальному зовнішньому опроміненні тварин в малих і межуючих дозах (0,1, 0,3, 0,5, 1,0 Гр) за різної енергії випромінення (60Со, 137Cs, рентгенівські промені) відбуваються зміни в системі, які супроводжуються стимуляцією, пригніченням та поступовим відновленням досліджуваних показників в ланках цієї системи. Відмінності, які спостерігаються в біологічній ефективності внутрішнього і зовнішнього опромінення можуть бути обумовлені особливостями розподілу променевих навантажень на тканинному і клітинному рівнях. Одним із заходів, щодо запобігання порушень в ГГНС та САС є коригування радіаційно індукованих порушень, насамперед, чистими продуктами харчування, що не містять 137Cs, а також засобами, що сприяють зниженню вмісту 137Cs в організмі і сприяють насиченню організму мікро- та макроелементами, вітамінами та біологічно активними речовинами.

12. Для корекції радіаційно індукованих порушень та змін, викликаних стресовим фактором в ГГНС та САС рекомендовано вживати біологічно активну харчову добавку еламін, яка знижує накопичення 137Cs в організмі, має мембраностабілізуючі та антиоксидантні властивості. Еламін нормалізує концентрацію гормонів в сироватці крові та сприяє нормалізації морфофункціональних показників внутрішньоклітинних органел секреторних клітин ПВЯ гіпоталамусу, кортикотропних клітин аденогіпофізу, адренокортикоцитів кіркового шару та адреноцитів мозкової речовини надниркових залоз при комбінованій дії зовнішнього іонізувального випромінення та стресу, а також при внутрішньому опроміненні тварин 137Cs.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. Для населення, що проживає на забруднених радіонуклідами і ендемічними за вмістом йоду та селену територіях пропонується застосування біологічно активної харчової добавки еламін, яка виготовляється з бурої морської водорості.

2. Доцільно застосовувати концентрат еламіну, а також хлібобулочні вироби із вмістом еламіну (хліб пшеничний, печиво „Садко”, пряники „Нептун”) для: виведення радіонуклідів і важких металів із організму; поповнення потреби організму в мікро- та мікроелементах; нормалізації обміну речовин в організмі; профілактики ендемічного зобу, підвищення імунітету і опірності організму до дії негативних чинників та інфекцій, зокрема туберкульозної.

3. Добова норма вживання концентрату еламіну 0,5 г для дітей віком від 5-ти років і 1,0 г ? віком від 16 років упродовж 1,5 місяців щоквартально.

СПИСОК РОБІТ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Вплив малих доз інкорпорованого цезію-137 на нейроендокринну систему / Л.А. Порохняк, В.І. Цимбалюк, А.Т. Носов, Л.П. Дерев'янко, О.В. Божок, Л.А. Горчакова, М.Ю. Скачек, М.О. Демченко // Хронічний вплив малих доз опромінення на нервову систему. Експериментальні та клінічні дослідження / За ред. Ю.П. Зозулі. ? К.: Чорнобильінтерінформ, 1998. ? С. 133-173.

2. Влияние ионизирующего излучения на морфофункциональное состояние эндокринных органов и печени / Л.А. Порохняк-Гановская, Л.П. Деревянко, Л.А. Горчакова, О.В. Божок, А.Т. Носов, И.В. Порохняк, М.Ю. Скачек // Медицинские последствия аварии на Чернобыльской атомной станции. Кн. 3: Радиобиологические аспекты Чернобыльской катастрофы / Под ред. М.И. Руднева, П.П. Чаяло. ? К.: “МЕДЭКОЛ” МНИЦ БИО-ЭКОС, 1999. ? С. 34-53.

3. Биологические эффекты раздельного и комбинированного воздействия ионизирующего излучения и стресса / М.И. Руднев, П.П. Чаяло, В.В. Варецкий, Л.А. Порохняк-Гановская, А.Г. Ракочи, В.А. Боер, Л.П. Деревянко, Л.А. Горчакова, О.В. Божок, И.Р. Дмитриева, Г.Н. Гришко, В.А. Шарафан // Медицинские последствия аварии на Чернобыльской атомной станции. Кн. 3: Радиобиологические аспекты Чернобыльской катастрофы / Под ред. М.И. Руднева, П.П. Чаяло. ? К.: “МЕДЭКОЛ” МНИЦ БИО-ЭКОС, 1999. ? С. 136-149.

4. Пищевые продукты и добавки, минимизирующие отрицательные эффекты радиации / М.И. Руднев, Л.А. Порохняк-Гановская, П.П. Чаяло, В.В. Варецкий, Л.П. Деревянко, Л.А. Горчакова, О.В. Божок, А.Г. Ракочи, И.В. Порохняк, М.Ю. Скачек, Н.К. Пострыгач, Н.С. Мельник, А.П. Савицкий, Г.Н. Гришко, И.Р. Дмитриева // Медицинские последствия аварии на Чернобыльской атомной станции. Кн. 3: Радиобиологические аспекты Чернобыльской катастрофы / Под ред. М.И. Руднева, П.П. Чаяло. ? К.: “МЕДЭКОЛ” МНИЦ БИО-ЭКОС, 1999. ? С. 173-199.

5. Деревянко Л.П. “Эламин” ? йодирующая радиозащитная добавка из морской капусты. ? К., 1999. ? 32 с.

6. Biological effects of separate and combined influence of ionizing radiation and stress / M.I. Rudnev, P.P. Chayalo, V.V. Varetsky, O.G. Rakochi, L.P. Derevyanko, I.R. Dmitrieva, M.A. Demchenko // Health effects of Chornobyl accident / Ed. A. Vozianov, V. Bebeshko, D. Bazyka. ? Kyiv: DIA, 2004. ? P. 186-192.

7. Дерев'янко Л.П. Эламин ? пищевая добавка из морской капусты // Как сохранить здоровье? Украинские пищевые биологически активные добавки. ? К.: Нора-Принт, 1999. ? С. 62-71.

8. Деревянко Л.П. Эламин ? йодсодержащая биологически активная добавка из морской капусты // Биологически активные добавки и биопродукты. - К.: Нора-Принт, 2000. ? С. 71-76.

9. Деревянко Л.П., Талько В.В. Использование продуктов и БАД на основе бурых водорослей для защиты организма от радиации и йодной недостаточности // Экологическая антропология. Ежегодник. - Минск, 2004. ? С. 286-290.

10. Біологічні ефекти зовнішнього іонізуючого опромінення в дозах 0,5 Гр та 1,0 Гр у щурів / Л.А. Горчакова, Л.А. Порохняк-Гановська, Л.П. Дерев'янко, О.В. Божок, М.Ю. Скачек // Буковинський медичний вісник. - 1998. ? № 1. ? С. 93-99.

11. Дерев'янко Л.П. Зміни гормонального стану при різних дозах іонізуючого опромінення // Буковинський медичний вісник. - 1998. ? № 3-4. ? С. 88-92.

12. Деревянко Л.П. Использование “Эламина” для оздоровления населения в неблагоприятных экологических условиях // Медицинские вести. ? 1998. ? № 4. ? С. 59-61.

13. Застосування в медицині харчових домішок мінерально-рослинного походження (експериментально-клінічні дослідження) / В.П. Шаповалов, О.П. Масловський, Л.П. Дерев'янко, П.В. Сахацький // Проблеми екології та медицини. - 1998. ? № 3-4. ? С. 25-26.

14. Деревянко Л.П. Натуральная лечебно-профилактическая пищевая добавка из морской капусты // Здоровье и питание. ? 1999. ? № 3. ? С. 24-26.

15. Дерев`янко Л.П., Ковальова О.М. Функціональні аспекти дії еламіну на лактацію тварин в експерименті // Проблеми екології та медицини. - 2001. Т. 5, № 1-2. С. 43-44.

16. Досвід застосування концентрату “Еламіну” в комплексному лікуванні та оздоровленні тубінфікованих дітей в санаторії “Ялинка” / Л.П. Дерев`янко, Б.М. Борисов, О.П. Соколовська // Український бальнеологічний журнал. 2002. № 4. С. 7882.

17. Дерев'янко Л.П., Носов А.Т. Оцінка дії еламіну ? БАД з морської водорості ламінарії, за морфофункціональними показниками гіпоталамусу, гіпофізу і надниркових залоз в умовах комбінованої дії опромінення і стресу // Вісник проблем біології і медицини. - 2004. ? № 3. ? С. 80-85.

18. Дерев'янко Л.П. Характеристика гормональних змін при тривалій дії малих доз внутрішнього опромінення 137Cs на організм // Вісник проблем біології і медицини. 2004. ? № 4. ? С. 16-19.

19. Дерев'янко Л.П. Використання біологічно-активної добавки еламіну для корекції гіпоталамо-гіпофізарно-надниркової системи на фоні внутрішнього опромінення 137Cs // Проблеми харчування. ? 2004. ? № 2 (3). ? С. 39-47.

20. Дерев'янко Л.П., Носов А.Т. Вплив зовнішнього опромінення на морфофункціональні показники гіпоталамуса, гіпофіза і надниркових залоз // Лікарська справа. - 2004. ? № 5-6. ? С. 64-67.

21. Дерев'янко Л.П. Морфофункціональні зміни в супраоптичному і паравентрикулярному ядрах гіпоталамусу щурів при тривалій дії малих доз 137Cs // Вісник проблем біології і медицини. 2005. № 2. С. 21-25.

22. Дерев'янко Л.П. Будьмо здоровими з новими продуктами протирадіаційної дії // Актуальные проблемы санаторно-курортной диетотерапии: Сб. науч. тр. / Под ред. В.В. Ванханена, В.И. Понамаренко, В.В. Абрамова. ? Запорожье: Видавець, 1997. ? С. 41-46.

23. Дерев'янко Л.П. Гормональний стан та ультраструктура нейроендокринних органів за умов уведення ізотопу цезію-137 // Гигиена населенных мест: Зб. наук. праць / Ін-т гігієни і медичної екології ім. О.М. Марзєєва АМН України. -- 2000. -- Вип. 36, ч. II. -- С. 223-228..

24. Стан ендокринної системи за умов хронічної дії малих доз іонізувального випромінювання та коригування виявлених порушень / Л.П. Дерев`янко, М.І. Руднєв, Є.Ю. Чеботарьов та ін. // Чорнобиль. Зона відчуження: Зб. наук. праць НАН України. - К.: Наукова думка, 2001.? С. 449-471.

25. Профілактика ендемічного зобу у дітей із йоддефіцитних районів мешкання (харчові додатки “Еламін” та “Біостар плюс спіруліна” / Н.В. Кроха, Т.В. Сорокман, Л.П. Дерев`янко, В.А. Маслянко // Гигиена населенных мест: Зб. наук. праць / Ін-т гігієни і медичної екології ім. О.М. Марзєєва АМН України. - 2001. Вып. 38, т. 2. С. 238-240.

26. Оцінка радіомодифікуючого впливу поліплатиллену за умов зовнішнього іонізуючого опромінення / Л.П. Дерев`янко, Н.П. Атаманюк, П.П. Чаяло, Г.Г. Репецька, О.Ю. Захараш, С.О. Аверіна // Проблеми радіаційної медицини та радіобіології: Зб. наук. праць / НЦРМ АМН України. -- 2003. -- Вип. 9. -- С. 28-32.

27. Дерев'янко Л.П., Носов А.Т. Вплив внутрішнього опромінення на морфофункціональні показники гіпоталамусу, гіпофізу і надниркових залоз // Збірник наукових праць Інституту ядерних досліджень. - 2004. ? № 2 (13) ? С. 139-146.

28. Дерев'янко Л.П. Вплив малих доз зовнішнього іонізувального випромінювання на гормональний стан // Гігієна населених місць: Зб. наук. праць / Ін-т гігієни і медичної екології ім. О.М. Марзєєва АМН України. -- К., 2004. -- Вип. 43. -- С. 352-355.

29. Дерев'янко Л.П., Борисов Б.М., Соколовська О.П. Оцінка медико-біологічної дії еламіну з морської водорості ? ламінарії за результатами експериментальних та клінічних досліджень // Проблеми екологічної та медичної генетики і клінічної імунології: Зб. наук. праць. -- 2004. -- Вип. 7(60) -- С. 187-195.

30. Дерев'янко Л.П., Гофельд А.М., Бородіна Т.Н. Використання еламіну з морської водорості ? ламінарії для профілактики захворювань дітей, які проживають в радіаційно забруднених регіонах // Проблеми екологічної та медичної генетики і клінічної імунології: Зб. наук. праць. - 2004. ? Вип. 7 (60) ? С. 239-247.

31. Дерев'янко Л.П., Пушкаренко В.М. Зміни вмісту гормонів в сироватці крові щурів при використанні різних джерел опромінення // Наукові записки Тернопільського педуніверситету ім. Володимира Гнатюка: Зб. наук. праць. Сер. “Біологія”. - 2004. ? Вип. 3?4 (24). ? С. 81-83.

32. Дерев'янко Л.П. Застосування еламіну з морської водорості ? ламінарії для мінімізації наслідків іонізуючого опромінення і стресу // Проблеми радіаційної медицини та радіобіології: Зб. наук. праць / НЦРМ АМН України. - 2004. Вип. № 10. С. 301310.

33. Вплив величини введеної радіоактивності (1,85 МБк/кг та 18,5 МБк/кг) на кінетику цезію-137 та формування поглинутих доз в організмі щурів / Н.П. Атаманюк, Л.П. Дерев'янко, С.О. Аверіна, Т.С. Іванівська, Л.М. Куява, І.В. Вітер, Н.К. Родіонова // Проблеми радіаційної медицини та радіобіології: Зб. наук. праць / НЦРМ АМН України. - 2004. Вип. 10. С. 380385.

34. Вплив послідовності застосування поліплатиллену і фракціонованого опромінення на активність ферментів в сироватці крові щурів / І.В. Вітер, Л.П. Дерев'янко, Н.П. Атаманюк, І.І. Волченскова, Н.М. Майданевич, Л.М. Куява, Г.В. Чернявська // Гігієна населених місць / Ін-т гігієни і медичної екології ім. О.М. Марзєєва. - 2005. ? Вип. 46. ? С. 310?317.

35. Пат. 4512 UA, МКИ А 21 D 8/02. Пшеничний хліб функціонального призначення: Пат. 4512 UA, МКИ А 21 D 8/02. / Л.Ю. Арсеньєва, Л.О. Герасименко, Л.П. Дерев'янко, М.М. Антонюк, Б.І. Хіврич; Національний університет харчових технологій. - З. № 20040503811; Заявл. 20.05.2004; Опубл. 17.01.2005, Бюл. № 1. - 5 с.

36. Деревянко Л.П., Коваленко В.П., Глебова Л.Н. Влияние комбинированного действия СВЧ и гамма-излучения на 5'-нуклеотидазную активность эндокринных органов // Радиобиологический съезд: Материалы съезда. Киев, 20-25 сентября 1993 г. - Пущино: ОНТИ Пущинского научного центра РАН, 1993. - Т. 1.-С. 306.

37. Деревянко Л.П., Божок О.В., Прокопенко В.П. Влияние комбинированного действия ионизирующего облучения и стресса на гормональный статус и ферментную активность эндокринных органов // Радиобиологичекие последствия аварий на атомных электростанциях: Материалы II междунар конф. Киев, 20-22 апреля 1994 г. - К., 1994. -С. 74.

38. Вплив малих доз іонізуючої радіації та її комбінованої дії з деякими іншими несприятливими чинниками навколишнього середовища на ендокринну систему / Л.П. Дерев'янко, В.П. Прокопенко, О.В. Божок, В.В. Коваленко // III з'їзд українського біофізичного товариства. Київ, 11-13 жовтня, 1994 р. ? К., 1994. ? С. 86.

39. Деревянко Л.П. О мембраностабилизирующих свойствах и гормональной активности некоторых препаратов растительного происхождения в условиях длительного введения цезия-137 // Использование природных биорегуляторов в практической медицине: Тр. науч.-практ. конф. Ялта, 16-21 мая 1995 г. ? Ялта, 1995. ? С. 27.

40. Використання добавок, які посилюють радіорезистентність організму людини при виробництві хлібобулочних виробів / Л.А. Порохняк, Л.П. Дерев'янко, М.І. Пересічний, О.Г. Григоренко // Протирадіаційні засоби та їх застосування у зв'язку з аварією на ЧАЕС: Матеріали симп. Київ, 22-23 квітня 1995 р. - К., 1995. ? С. 17-19.

41. Вплив речовин рослинного походження на розподіл 137Cs в організмі дослідних щурів / Л.А. Порохняк, Л.П. Дерев'янко, А.П. Красноперова, Л.Т. Лебедєва // Протирадіаційні засоби та їх застосування у зв'язку з аварією на ЧАЕС: Матеріали симп. Київ, 7-11 жовтня 1995 р. - К., 1995. ? С. 51-53.

42. Деревянко Л.П., Носов А.Т., Демченко М.А. Гормональные изменения и ультраструктура эндокринных органов после длительного введения изотопа цезия-137 // III съезд по радиационным исследованиям: Тез. докл. Москва, 14-17 октября 1997 г. ? Пущино, 1997. ? Т. 1. ? С. 438-439.

43. Дерев'янко Л.П. Медико-біологічні аспекти дослідження перспективних харчових добавок та продуктів харчування лікувально-профілактичної спрямованості // Екологічна культура та хімічна екологія в умовах радіації і техногенного забруднення: Матеріали наук.-практ. семінару. Трускавець, 18-20 березня 1997 р. - К.: Тов. “Знання” України, 1997. ? С. 28-30.

44. Derevyanko L.P. Combined impact of unfavorable ecological factors on human organism and means of protection // Long-term health consequences of the Chernobyl disaster: Proceedings 2-nd internat. сonf. Kiev, 1-6 June 1998. - K.: Chernobylinterinform, 1998. ? P. 543.

45. Деревянко Л.П. Опыт оздоровления населения, проживающего на радиационно загрязненных и эндемичных по йоду территориях // П`ятнадцять років Чорнобильської катастрофи. Досвід подолання: Тези Міжнар. конф. Київ, 18-20 квітня 2001 р. - К., 2001. ? Розд. III. ? С. 19.

46. Деревянко Л.П. Гормональная и морфофункциональная характеристика эндокринных механизмов адаптации при длительном действии малых доз ионизирующего облучения // Механизмы действия сверхмалых доз: III Междунар. cимп. Москва, 3-6 декабря 2002 г. - М., 2002. С. 72.

47. Дерев'янко Л.П. Стан гіпоталамо-гіпофізарно-надниркової системи в умовах тривалого впливу малих доз іонізуючого випромінювання // ІІІ зїзд з радіаційних досліджень (радіобіологія і радіоекологія): Тези доп. Київ, 21-25 травня 2003 р. -- К.: Фітосоціоцентр, 2003. - С. 150.

48. Дерев'янко Л.П. Протирадіаційне харчування як один із заходів мінімізації наслідків аварії на ЧАЕС // Харчові добавки, інгредієнти, БАДи: їх властивості та використання у виробництві продуктів і напоїв: Наук.-практ. конф. Феодосія, 30 червня - 4 липня 2003 р. ? К.: Тов. “Знання” України, 2003. ? С. 24-28.

49. Дерев'янко Л.П. Оцінка стану гіпоталамо-гіпофізарно-надниркової системи щурів за умов впливу малих доз зовнішнього і внутрішнього опромінення // Радіобіологічні ефекти: ризики, мінімізація, прогноз: Матеріали міжнар. конф. Київ, 22-24 березня 2005. ? К., 2005. ? С. 47-48.

50. Механізм метаболічних порушень за умов поєднаної дії малих доз від джерел зовнішнього та внутрішнього опромінення / В.В. Талько, Л.А. Горчакова, Н.П. Атаманюк, Л.П. Дерев'янко, Н.К. Родіонова, С.В. Горчаков // Радіобіологічні ефекти: ризики, мінімізація, прогноз: Матеріали міжнар. конф. Київ, 22-24 березня 2005. ? К., 2005. ? С. 62-63.

51. Дерев'янко Л.П. Оцінка гормональних змін при тривалій дії малих доз внутрішнього опроміненнят(137Cs) тварин // Віддалені наслідки впливу іонізуючого випромінювання: Міжнар. наук.-практ. конф. Київ, 23-25 травня 2007 р. ? К.: ЗАТ “НІЧЛАВА”, 2007. ? С. 26-27.

52. Дерев'янко Л.П. Харчування, як один із профілактичних заходів зменшення впливу радіації та інших негативних чинників на організм // Віддалені наслідки впливу іонізуючого випромінювання: Міжнар. наук.-практ. конф. Київ, 23-25 травня 2007 р. ? К.: ЗАТ “НІЧЛАВА”, 2007. ? С. 273-275.

АНОТАЦІЯ

Дерев'янко Л.П. Стан гіпоталамо-гіпофізарно-надниркової та симпато-адреналової систем за умов дії на організм тварин малих доз іонізувального випромінення та коригування виявлених порушень. ? Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора біологічних наук за спеціальністю 03.00.01 ? радіобіологія. ? ДУ „Науковий центр радіаційної медицини АМН України”. Київ, 2007.

Дисертаційна робота присвячена визначенню закономірностей функціонування гіпоталамо-гіпофізарно-надниркої (ГГНС) та симпато-адреналової (САС) систем за дії малих доз іонізуючої радіації. Встановлено фазний характер змін у ГГНС та САС щурів внаслідок одноразового зовнішнього тотального опромінення (1,0 Гр), одноразового (1,85 МБк/кг маси) та тривалого (0,6 кБк/тварину/добу, 270 діб) надходження до організму 137Сs за морфофункціональною характеристикою секреторних клітин ПВЯ гіпоталамусу, кортикотропних клітин аденогіпофізу, адренокортикоцитів кіркового шару та адреноцитів мозкової речовини надниркових залоз, концентрацією гормонів у сироватці крові. З`ясовано характер змін в ГГНС та САС щурів за умов опромінення в малих дозах залежно від виду опромінення, потужності, величини дози та тривалості експозиції.

Визначені властивості біологічно активної харчової добавки еламіну як засобу коригування радіаційно індукованих порушень в ГГНС та САС щурів за комбінованої дії одноразового тотального опромінення та імобілізаційного стресу, за умов тривалого надходження до організму 137Cs. Досліджено ефективність застосування еламіну у дітей - мешканців радіоактивно забруднених територій.

Ключові слова: іонізувальне випромінення, малі дози, гормони, гіпоталамус, паравентрикулярне ядро, аденогіпофіз, кортикотропні клітини, надниркові залози, адренокортикоцити, адреноцити, корекція, еламін.

АННОТАЦИЯ

Деревянко Л.П. Состояние гипоталамо-гипофизарно-надпочечниковой и симпато-адреналовой систем при действии на организм животных малых доз ионизирующего излучения и коррекция выявленных нарушений. ? Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора биологических наук по специальности 03.00.01 ? радиобиология. ? ГУ „Научный центр радиационной медицины АМН Украины”. Киев, 2006.

Диссертационная работа посвящена оценке состояния гипоталамо-гипофизарно-надночечниковой (ГГНС) и симпато-адреналовой (САС) системам при действии малых и граничащих с ними доз радиации (0,1?1,0 Гр) ? при однократном тотальном внешнем облучении и в дозах (0,3?3,0 сГр) ? при длительном внутреннем облучении. При внешнем однократном облучении животных в дозах 0,1, 0,3, 0,5, 1,0 Гр и длительном внутреннем облучении в дозах 0,3, 1,0, 2,1, 3,0 сГр установлены нарушения состояния ГГНС и САС у животных, которые зависели от энергии облучения (60Со, 137Cs, рентгеновские лучи), дозы радиации (0,3?3,0 сГр), режиму облучения (одноразовое, длительное) и длительности экспозиции. Установлено, что изменения в ГГНС и САС при длительном внутреннем облучении животных 137Cs на протяжении 270 дней (поглощенная доза 3,0 сГр) сопровождались гормональным дисбалансом, снижением морфофункционального состояния секреторных клеток паравентрикулярного ядра гипоталамуса, кортикотропних клеток аденогипофиза, адренокорикоцитов коркового слоя и адреноцитов мозгового вещества надпочечников, повышением активности 5?-нуклеотидазы в плазматических мембранах гипоталамуса, гипофиза, надпочечников и щитовидной железы. Выявленные изменения могут постепенно привести к дезинтеграции функционирования эндокринной системы, снижению адаптационных возможностей организма и быть основой развития эндокринной патологии.

В эксперименте при комбинированном действии внешнего ионизирующего облучения (2 Гр) и иммобилизационного стресса, а также при внутреннем облучении животных 137Cs изучали действие биологически активной добавки эламин из бурой морской водоросли.

Для коррекции радиационно индуцированных нарушений и изменений, вызванных стрессовым фактором в ГГНС и САС рекомендовано применение биологически активной пищевой добавки эламин. Эламин способствует снижению накопления 137Cs в организме, обладает мембрано-стабилизирующими и антиоксидантными свойствами, нормализует состояние гормонов в сыворотке крови и состояние морфофункциональных показателей внутриклеточных органелл секреторных клеток гипоталамуса, аденогипофиза и надпочечников.

Ключевые слова: Малые дозы, ионизирующее облучение, гормоны, гипоталамус, паравентрикулярное ядро, аденогипофиз, кортикотропные клетки, надпочечник, корковый слой, адренокортикоциты, мозговое вещество, адреноциты, коррекция, эламин.

SUMMARY

Derevyanko L.P. The state of hypothalamo-pituitary-adrenal system and symphato-adrenal one under low-dose ionizing irradiation of animals, correction of detected disturbances. ? Manuscript.

Dissertation for the degree of Doctor of Biological Sciences in the specialty 03.00.01 ? radiobiology. ? The Scientific Centre for Radiation Medicine of AMS of Ukraine. Kyiv, 2007.

The thesis aims in searching of regularities in functioning of hypothalamo-pituitary-adrenal (HPAS) and symphato-adrenal (SAS) systems under low-dose ionizing irradiation. The phase character of changes in HPAS and SAS under single dose external irradiation of whole animal body (1,0Gy) as well as in the conditions of one time administering (1,85 MBc/kg weight) and long-term administering (0,6 kBc/animal, 270 days) of 137Cs was established on the basis of morphofunctional characteristics evaluation in secretory cells of hypothalamus, corticotropes of adenohypophysis, cortex adrenocorticocytes, adrenocytes of adrenal gland medulla and hormone concentration in blood plasma. The shifts in HPAS and SAS of rats under low-dose irradiation in dependence on radiation source, dose input, dose value and irradiation duration were elucidated.

Furthermore, the properties of biologically active food supplement elamin for the correction of induced disturbances in HPAS and SAS of rats were assessed with the aid of two experimental models, namely 1) combined action of single dose total irradiation along with immobilized stress; 2) 137Cs long-term coming in organism. The efficacy of elamine therapy for children-inhabitants of radiation polluted territories was studied.

Key words: low doses, ionizing irradiation, hormones, hypothalamus, paraventricular nucleus, adenopituitary, adrenal glands, elamin.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.