Примітка: р - вірогідність відмінностей у порівнянні з контрольною групою.

Порівняння показникiв ВР хворих на ЮРА і здорових дітей ( рис. 1) виявило, що в перших переважає гіперсимпатикотонічний варіант ВР, що свідчить про активацію ерготропних впливів і наявності прихованої вегетативної дисфункції. Перевага гіперсимпатикотонічного типу ВР - 61,47 % пацієнтів з низькою активністю і 52,40 % хворих із середньою активністю ревматоїдного процесу, доводить різке напруження механізмів адаптації. Досить високий відсоток асимпатикотонічного типу ВР у дітей із середньою активністю запального процесу (45,20 %) свідчить про виснаження адаптаційних можливостей і зниження реактивності симпатичної ланки ВНС.

Рис.1. Розподіл хворих на ЮРА від типу вегетативної реактивності.

Отримані дані дозволяють зробити висновок про особливості функціонування ВНС у дітей з ЮРА, що виражається в посиленні симпатичних впливів (51,11 %), спрямованих на підтримку метаболічних, гемодинамічних та інших процесів в умовах хвороби і супроводжується напругою компенсаторно-пристосувальних механізмів. У дітей з більш високою активністю ревматоїдного процесу адаптаційно-компенсаторні реакції спрямовані на підтримку гомеостазу знаходяться на грані перенапруги що може призводити до їх виснаження і зриву. Дане положення знаходить своє підтвердження й у клінічній практиці, де тяжкість захворювання прямо пов'язана з активністю запального процесу.

У прогресуванні ЮРА особлива роль приділяється соціально-психологічним факторам. Тривалі болючі відчуття призводять до пригнічення емоційної сфери, появі невротичних і тривожно-депресивних розладів. Наявність тривожних розладів може потенціювати розвиток вегетативних дисфункцій тому, що довгостроково існуюча тривожність обумовлює інтенсивну і тривалу нейроендокринну реакцію. За результатами психологічного тестування (шкала Спілбергера) отримані високі показники ОТ у загальній групі хворих на ЮРА - 45,6±0,4 балів. Ми оцінили взаємозв'язок психологічного і вегетативного статусу при ЮРА. Показники тривожності вірогідно прямо корелювали з показниками КІГ - АМо (r=0,69; p<0,01) і ІН (r= 0,78; p<0,01), що підтверджує вплив тривожності на підвищення тонусу симпатичного відділу ВНС у дітей з ЮРА.

Наявність зміненого вегетативного гомеостазу і психологічного статусу може супроводжуватися порушеннями нейродинаміки і мозкового кровообігу. При аналізі РЕГ виявлені нерізко виражені дисциркуляторні порушення мозкового кровообігу в 71,31 % обстежених, що виявлялося гіпотонією мозкових судин [ДК - 62,97±4,84 % (p<0,01)], зниженням кровонаповнення та утрудненням венозного відтоку [РІ - 1,42±0,01 (p<0,05)]. Аналіз ЕЕГ показав патологічні зміни електрогенезу в 74,59 % хворих на ЮРА, без якихось специфічних для дослідженої групи феноменів. Переважними були прояви, що вказують на залучення серединних структур мозку (78,12 %). Даннi ЕЕГ і РЕО дозволяють об'єктивізувати нейропсихічні розлади і наявність скарг церебрального характеру.

Оцінка імунологічної реактивності дітей хворих на ЮРА (рис. 2) виявила зниження абсолютної кількості CD3+ (р<0,001) і регуляторних субпопуляцій Т-лімфоцитів CD4+(р<0,05), CD8+(р<0,05), CD16+, ІРІ (р<0,01), а також підвищення CD20+. При оцінці гуморальної ланки імунітету відзначено підвищення рівня ІgМ (р<0,001), ІgG (р<0,001), ЦІК (р<0,001). Зрушення, що характеризують порушення імунного статусу, відповідали активності ЮРА і були найбільш виражені при середньому ступені (р<0,001). Виявлено, що зміни в імунній системі зберігалися в більшості хворих на ЮРА в періоді ремісії [зниження показників CD3+ (р<0,01), CD4+ (р<0,01), CD8+ (р<0,05), підвищення ІgG (р<0,05)], що відображало її нестійкий характер.

Рис. 2. Імунологічні показники обстежених дітей.

При вивченні стану гіпофізарно-тиреоїдної і гіпофізарно-надниркової систем встановлена їхня функціональна перебудова (табл. 2).

Таблиця 2. Зміст гормонів у сироватці крові хворих на ЮРА (М±m)

Примітка: р - вірогідність відмінностей у порівнянні з контрольною групою.

Було виявлено підсилення гіпофізарної активності, що зв'язано за участю гіпофізу в захисно-адаптаційній реакції. Більш високі концентрації АКТГ [69,41±7,10 нмоль/л (р<0,001)) і ТТГ (3,96±0,44 мкМЕ/мл (р<0,01)], відповідали середній активності захворювання. Дослідження вмісту рівня гормонів периферичних залоз показало пригнічення функцій щитоподiбноп і надниркової залоз. Зміни наростали при підвищенні активності запального процесу [рівень Т₃ склав 1,29±0,15 нмоль/л (р<0,01); Т₄ - 64,48±3,02 нмоль/л (р<0,01) кортизол - 163,69±16,83 нмоль/л (р<0,001)]. Можна припустити, що зниження рівнів Т₃ і Т₄ зв'язано зі значно більш високим ступенем їхнього метаболізму в зв'язку з напругою процесів адаптації. Збільшення ж ТТГ, можна розцінити як результат більш високої потреби організму в гормонах в умовах запально зміненої реактивності. Аналіз внутрішньосистемних кореляційних зв'язків між тиреоїдними гормонами показав залежність рівня ТТГ від Т₄ (r= - 0,49; р<0,05), ТТГ від Т₃ (r= - 0,56; р<0,001). Наявність зворотного зв'язку між ТТГ і Т₄, Т₃ відображало збереження внутрішньосистемних регуляторних механізмів. Відсутність кореляційного зв'язку між кортизолом і АКТГ, переважно у дітей при активності ревматоїдного процесу, свідчило про порушення реципрокних взаємин в системі гіпофіз-наднирковоп залози і зменшенні протизапального потенціалу глюкокортикоїдів. Таким чином, при ЮРА має місце порушення регулюючого впливу вищележачих центрів на периферичні ендокринні залози, що виявляється різнонаправленими змінами базальних рівнів АКТГ і кортизолу. Подібний тип функціонування ендокринної системи характерний для хронічного процесу, що довгостроково протікає і може бути розцінений як адаптивна реакція, спрямована на компенсацію функціональної недостатності кори надниркових залоз. Причинами таких порушень можуть бути виснаження їхньої діяльності під впливом посиленої антигенної стимуляції організму, підвищення утилізації глюкокортикоїдів в умовах хронічного запального процесу і знижені резервні можливості коркової речовини надниркових залоз у дітей. Дисметаболічні процеси, що виникають при порушенні гормональної регуляції, підтримують патологічний процес в організмі. Можна думати, що гормональна недостатність не може створити оптимальних умов для розвитку процесів клітинної взаємодії і забезпечити захисно-адаптаційні можливості організму.

При проведенні кореляційного аналізу між гормонами "адаптації" і показниками вегетативного гомеостазу встановлений прямий зв'язок між ІН і рівнем тропных гормонів [з АКТГ (r=0,62; р<0,05;) із ТТГ (r=0,68; р<0,01)] і зворотний - із вмістом периферичних гормонів [кортизол (r=-0,74; р<0,05), трийодтиронін (r=-0,71; р<0,01)]. Отримані зв'язки характеризують відносини між ендокринною системою і ВНС як захисно-пристосувальні. На тлі гіпофункції щитоподiбноп залози і надниркової залози відбувається пригнічення метаболічних процесів і зменшенні потреби тканин у кисні. Компенсація відбувається за рахунок симпатичної спрямованості вегетативного тонусу, як одного з механізмів, що сприяють підвищенню рівня АКТГ і ТТГ.

Відомо, що гормони варто вважати чинниками, що активно впливають на імунні реакції. Нами виявлено достовірний прямий зв'язок між вмістом тропних гормонів і рівнями імуноглобулінів і ЦІК [АКТГ - IgМ (r =0,52; р<0,05), АКТГ - IgG (r =0,59; р<0,05), АКТГ - ЦІК (r =0,69; р<0,01); ТТГ - IgМ (r =0,65; р<0,001), ТТГ - IgG (r =0,73; р<0,01), ТТГ - ЦIК (r =0,71; р<0,01)]. Зв'язок АКТГ, ТТГ із CD3+ популяцією Т-лімфоциіов був помірним і носив зворотний характер (r =-0,65; р<0,01). Зворотнi взаємозв'язки були виявлені між вмістом кортизолу, трийодтироніну з показниками Т-системи імунітету, концентрацією iмуноглобулiнiв і ЦІК. Отримані нами дані свідчать про напругу імунних механізмів, зв'язаних з активацією гіпофізарно-надниркової складової ендокринної системи.

Імунні механізми поряд з вегетативними і психологічними є складовою частиною реактивності організму. При проведенні кореляційного аналізу з імунологічними показниками виявлений зворотний кореляційний зв'язок ІН з ІgМ (r=-0,58; p<0,01) і ІgG (r=-0,72; p>0,05) і прямий із загальною кількістю Т-лімфоцитів (CD3+) (r=0,78; p<0,001). Таким чином, як показали наші дослідження, зміна параметрів клітинного і гуморального імунітету відбувається під впливом ВНС за законами стрес-реакції. У дітей з ЮРА основним каналом регуляції імунітету є симпатико-адреналова система.

Результати кореляційного аналізу вказують на наявність функціональних зв'язків між нервовою, ендокринною та імунною системами у хворих на ЮРА, що виявляється у формуванні клініко-патологічних синдромів, та відображають рівень поломки захисних механізмів. З урахуванням усього комплексу виявлених порушень необхідно проведення лікування, що включає заходи, спрямовані на відновлення порушеного імунного, ендокринного гомеостазу і корекцію психовегетативних змін.

Для підвищення ефективності СКЛ традиційний лікувально-реабілітаційний комплекс був доповнений нами методом аромабальнеотерапії. Це поєднаний метод впливу хлоридними натрієвими ваннами з додаванням фітоароматичних екстрактів. Відповідно до поставлених задач, хворі на ЮРА в групах з різною активністю ревматоїдного процесу були розподілені методом рандомізації на 2 групи спостереження, у кожній з яких застосовувався відповідний лікувально-реабілітаційний комплекс. У 1-ій групі (порівняння) вивчена дія традиційного СКЛ, розробленого для даної категорії хворих. В 2-ій групі (основна) вивчався додатковий вплив аромабальнеотерапії на тлі традиційного лікувального комплексу. Аромабальнеотерапія призначалася диференційовано, з урахуванням біологічного впливу ефірних олій і ванн на організм людини (тонізуючого або седативного). При наявності астенізації і переваги впливу парасимпатичного відділу вегетативної нервової системи застосовувалися шавлієво-хлоридні натрієві ванни, температурою 36-37⁰С, тривалістю від 8-10 хв. і поступовим збільшенням до 15 хв., через день, на курс 8 процедур. Дітям з підвищеною збудливістю, дратівливістю із проявами симпатикотонії, призначалися хвойно-хлоридні натрієві ванни. Вплив цього нормалізуючого методу на нейровегетативний статус за допомогою багатогранної дії на центральні регулюючі структури гіпоталамусу, периферичний рецепторний аппарат, сприяв і корекції імунно-ендокринних порушень.

При аналізі результатів дослідження встановлено, що традиційне СКЛ призвело лише до деякого клінічного поліпшення стану дітей, але не оптимізувало напружену роботу імунітету, збереглися зміни гормонального статусу і напруженість адаптаційних реакцій психіки і ВНС.

При стандартному варіанті розміщення процедур значне поліпшення мало місце в 41,66 % пацієнтів, поліпшення в 41,66 % і незначне поліпшення в 16,68 % дітей. У групі дітей при додатковому призначенні аромабальнеотерапії значне поліпшення спостерігалося в 64,51 % дітей, поліпшення в 35,49 % дітей, результатів без поліпшення не було. Після проведеного лікування у всіх дітей покращився загальний стан, зникла біль в області уражених суглобів, зменшилося відчуття ранкової скутості. У всіх хворих покращився стан регіонарних м'язів, значно збільшився обсяг рухів. Зміни показників були більш виражені в групі, яка приймала аромаванни (р<0,001 між групами).

Лікувальний комплекс із включенням аромабальнеотерапії (основна група) у порівнянні з традиційним СКЛ чинив більш значимий достоверний ефект який виразився в нормалізації показників Т-ланки [збільшення CD3+ (р<0,001) і CD4+ (р<0,001)] і В-ланки імунітету, посиленню регулюючої ролі Т-ланки і більш збалансованій роботі В-ланки імунітету, зниженні проявів дисімуноглобулінемії [зменшенням рівня ІgG (р<0,05) і ІgМ (р<0,05)]. Виявлено, що в основній групі нормалізувалися ендокринні показники [знижувалися високі АКТГ (р<0,05) і ТТГ (р<0,05), зростали до нормальних значень рівні кортизолу (р<0,01), Т₃ (р<0,01), Т₄ (р<0,01)], відновлювався фізіологічний принцип взаємоконтролю і гормональної рівноваги. Відзначався нормалізуючий вплив запропонованого комплексу на процеси порушення в центральній і ВНС. Більш виражені зміни показників КІГ спостерігалися в групі з аромаваннами [АМо (р<0,05), Мо (p<0,001), ДX (p<0,001)]. Усі досліджувані показники наближалися до значень контрольної групи, що забезпечувало нормалізацію вегетативного гомеостазу. Результати реографічного дослідження свідчили про поліпшення мозкового кровонаповнення. Нормотонічний тип спостерігався у 60,00 % дітей у групі, котра приймала традиційний лікувальний комплекс і у 91,93 % дітей, котрі приймали аромаванни. При вихідно зниженому тонусі дрібних і великих судин відзначалася більш виражена нормалізація в групі з аромабальнеотерапією [ДК (р<0,001), б/Т (р<0,001)]. При аналізі ЕЕГ, наявні ознаки порушення в центральній нервовій системі (перевага хвиль и- і Д- діапазону, наявність пароксизмальної активності) у процесі лікування нівелювалися регулярністю б- і в-ритмів. Зміни були вірогідні в групі з аромабальнеотерапією (р<0,001).

Аналізуючи усе вищевикладене, можна заключити, що традиційне СКЛ (група порівняння) зробило позитивний ефект переважно на клінічні прояви запального процесу і лише до деякої міри на імунні і нейро-ендокринні показники. Позитивні ефекти після проведеного комплексу реабілітаційно-відновних заходів були більш виражені у хворих з мінімальною активністю та у фазі ремісії. Лікувальний комплекс, що включає аромабальнеотерапію (основна група), чинив достоверно більш виражений ефект на стан вегетативного гомеостазу, імунної реактивності, функціонального стану ендокринної системи, психологічного статусу в порівнянні з традиційним СКЛ.

Для аналіза віддалених результатів клінічного ефекту проведеної терапії (впродовж 12-ти місяців) нами було обстежено 20 дітей основної та 21 дитини группи порівняння. При повторному надходженні на СКЛ через 12 місяців у групі порівняння досліджувані показники поверталися до вихідного рівня, у той час, як в основній групі вони були більш стабільні і вірогідно не відрізнялися від досягнутих безпосередньо після лікування. Проведене дослідження показало, що протягом року після лікування була досягнута і зберігалася більш тривала і більш стійка стабілізація стану у дiтей яки приймали аромабальнеотерапію. Змінився перебіг захворювання, знизилася частота рецидивів (p<0,001), збільшилася тривалість ремісії (p<0,001), знизилася динаміка прогресування активності ЮРА (p<0,001). Зберігалися рівні СD3+ (р<0,05), СD4+ (р<0,05), СD8+ (р<0,05) субпопуляцій Т-лімфоцитів яки вірогідно (р<0,001) зросли в процесі лікування. Залишалися зниженими рівні ІgG (р<0,05) і ЦІК (р<0,05). В основній групі не виявлено наростання симптомів вегетативної дисфункції. Зберігалася нормалізація гормональних показників (зниження високих АКТГ і ТТГ, підвищення рівня ендогенного кортизолу, Т₃, Т₄), відновлення фізіологічного принципу взаємоконтролю і гормональної рівноваги. У цілому, позитивний ефект проведеного лікування зберігся у 80,95 % пацієнтів основної групи і у 50,00 % пацієнтів групи порівняння.

Підсумовуючи усі викладені факти, можна зазначити, що включення в стандартний комплекс СКЛ методу аромабальнеотерапії сприяє підвищенню ефективності лікування за рахунок нормалізації змінених показників нейро-імунно-ендокринного статусу.

ВИСНОВКИ

У дисертації представлене рішення актуальної наукової проблеми, яка полягає в розшифровці змін функціонального взаємозв'язку імунної, ендокринної і нервової систем у хворих на ювенільний ревматоїдний артрит. На підставі отриманих даних запропонован комплексний підхід, що дозволяє підвищити ефективність санаторно-курортного етапу реабілітації дітей з даною патологією.

1.У дітей з ювенільним ревматоїдним артритом виявлені особливості функціонування основних регулюючих систем організму, що залежать від ступеня активності захворювання, і що характеризуються різнонаправленими змінами показників основних гормонів адаптації (АКТГ, кортизол), клітинної і гуморальної ланок імунітету, психологічного статусу і вегетативного гомеостазу. Отримані дані свідчать про нейроендокринну дезiнтеграцію і порушення гормональної регуляції імунної відповіді, що у свою чергу, обумовлює необхідність диференційованої корекції.

2.У хворих на ювенільний ревматоїдний артрит виявлені зміни імунної реактивності організму, що виражаються в депресії клітинної ланки імунітету [CD3+ (р<0,001), CD4+ (р<0,001), CD8+ (р<0,05)] і підвищенні функціональної активності гуморального [CD20+ (р<0,05), ІgG (р<0,001) ІgM (р<0,001) і ЦІК (р<0,001)], ступінь яких прямо залежала від активності ревматоїдного процесу. Відсутність нормалізації лабораторних імунологічних показників у фазі клінічної ремісії дозволяють нам констатувати її нестійкий характер.

3.Установлено порушення внутрішнього механізму регулювання активності (за принципом зворотного зв'язку) у системі гіпофіз-надниркові залози [високий рівень АКТГ (р<0,001) і низький рівень кортизолу (р<0,001)] і гіпофіз-щитоподiбна залоза [вірогідно високий рівень ТТГ (р<0,01) і зниження рівнів Т₃ (р<0,05) і Т₄ (р<0,05)]. Різнонаправлені зміни змісту центральних і периферичних гормонів адаптації (більш виражені при підвищенні активності ревматоїдного процесу) свідчать про розвиток надниркової глюкокортикоїдної недостатності, зниженя резервних можливостей коркової речовини надниркових залоз, а також підвищеного рівня метаболізму гормонів щитоподiбної залози, внаслідок хронічного запального процесу.

4.На підставі комплексної оцінки нейровегетативного статусу в хворих на ювенільний ревматоїдний артрит була встановлена функціональна напруга і зниження адаптивних можливостей вегетативної нервової системи, що виявляється перевагою в клініці скарг церебрального характеру, симпатикотонічним вихідним вегетативним тонусом (53,33 %), дисциркуляторними розладами мозкового кровообігу в 71,43 % (за даними РЕГ), дисфункцією серединних структур мозку в 78,12% (за даними ЕЕГ), а також зниження адаптивних можливостей психіки з формуванням патологічного типу реагування на стрес [високий рівень особистісної тривожності (р<0,001)].

5.Установлено функціональний взаємозв'язок між нервовою, імунною та ендокринною системами у хворих на ювенільний ревматоїдний артрит, що дозволяє розглядати дану патологію, як i психосоматичне захворювання. Довгостроково зберігається підвищення тонусу симпатичного відділу ВНС у сполученні з високим рівнем особистісної тривожності сприяють розвитку і підтримці імунного і гормонального дисбалансу, що диктує необхідність корекції психовегетативних порушень.

6.Корекція виявлених змін з боку нейро-імунно-ендокринної регуляції з урахуванням вегетативного гомеостазу патогенетично обґрунтована. Диференційоване призначення аромабальнеотерапії в залежності від вихідного вегетативного тонусу чинить коригуючий вплив на стан психологічної і вегетативною (зниження ЛТ, високих АМо і ІН) реактивності, а також знижує прояви імунологічного дисбалансу [підсилення регулюючої ролі Т- (збільшення CD3+ і CD4+) і сприяє більш збалансованій роботі В-ланки імунітету, зменшує прояви дисімуноглобулінемії (зниження ІgG і ІgM)]; призводить до нормалізації гормональних показників (зниження високих АКТГ і ТТГ, підвищення рівня ендогенного кортизолу, Т₃, Т₄), відновленню фізіологічного принципу взаємоконтролю і гормональної рівноваги.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1.При лікуванні хворих на ЮРА доцільно проводити комплексну оцінку стану імунної, ендокринної і нервової систем, що виступають комплексом взаємозалежних компонентів у патогенезі ЮРА. Це необхідно при виборі диференційованої лікувальної тактики, прогнозування перебігу захворювання та оцінки адекватності проведеної терапії.

2.У лікуванні хворих на ЮРА рекомендується передбачати корекцію нейровегетативного статусу з урахуванням його модулюючого впливу на змінені параметри імунного, гормонального і психологічного статусу.

3. У комплекс санаторно-курортного лікування хворих на ЮРА рекомендується включати аромабальнеотерапію диференційовано на підставі біологічного впливу ефірних олій і ванн на організм людини (тонізуючому або седативному). При симпатикотонії хвойно-хлоридні натрієві, при ваготонії шавлієво-хлоридні натрієві ванни (температурою 36-37⁰С, тривалість від 8-10 хв. і поступовим збільшенням до 15 хв., через день, на курс 8 процедур).

СПИСОК ОСНОВНИХ ПРАЦЬ

1. Богатова Н.В. Вегетативный гомеостаз при ревматоидном артрите // Вестник физиотерапии и курортологии. - 2006. - №1. -С.71-74.

2. Богатова Н.В. Нейро-иммунно-эндокринные взаимоотношения в развитии ювенильного ревматоидного артрита // Вестник физиотерапии и курортологии. - 2006. - №4. -С.82-84.

3. Богатова Н.В. Математический анализ сердечного ритма в оценке состояния вегетативной нервной системы и адаптационных возможностей организма у детей с ЮРА. // Таврический медико-биологический вестник. -2004. - Т. 7,№2.- С. 23-25.

4. Богатова Н.В. Оценка вегетативного гомеостаза у детей с ЮРА.// Таврический медико-биологический вестник. - 2004. - Т.7, №3.- С.47-49.

5. Богатова Н.В. Показатели вегетативного гомеостаза, гормонального статуса и иммунологической реактивности у детей с ревматоидным артритом // Таврический медико-биологический вестник. -2006. - Т.9, №2.-С.43-45.

6. Богатова Н.В. Нейровегетативная реакция организма при санаторно-курортном лечении у детей с ЮРА // Вестник физиотерапии и курортологии.- 2004.-№2.-С.40-43.

7. Богатова Н.В., Каладзе Н.Н. Содержание кортизола и адренокортикотропного гормона в плазме крови больных ювенильным ревматоидным артритом // Таврический медико-биологический вестник. -2005. -Т.8, №2.- С.50-52 (Участь у плануванні клінічних досліджень, збір, підготовка, аналіз та узагальнення даних, висновки).

8. Богатова Н.В., Каладзе Н.Н. Санаторно-курортная реабилитация и вегетативный статус при ювенильном ревматоидном артрите // Вестник физиотерапии и курортологии. - 2005. - №2. -С.64-67 (Участь у плануванні клінічних досліджень, збір, підготовка, аналіз та узагальнення даних, висновки).

9. Богатова Н.В. Состояние вегетативного гомеостаза у детей с ревматоидным артритом в процессе санаторно-курортного лечения // Вестник физиотерапии и курортологии: Актуальные вопросы детской кардиоревматологии: Материалы всеукраинской научно-практической конференции. Евпатория, 2002-- 2002.- №1.-С.7.

10. Богатова Н.В. Нейро-иммуно-эндокринные взаимоотношения при ювенильном ревматоидном артрите. // Проблемы, достижения и перспективы развития медико-биологических наук и практического здравоохранения: Труды Крымского государственного медицинского университета им. С.И.Георгиевского. -Симферополь, 2005. -Т.141, Ч.IV.- С.100.

11. Богатова Н.В., Каладзе Н.Н., Дусалеева Т.М. Функциональное состояние вегетативной нервной системы у детей с ювенильным ревматоидным артритом // Вестник физиотерапии и курортологии: Международный детский медицинский центр “Евпатория” - 5 лет работы, итоги и перспективы: Материалы республиканской научно-практической конференции. Евпатория,2002-- 2002.- №3.-С. 9 (Участь у плануванні клінічних досліджень, збір, підготовка, аналіз та узагальнення даних, висновки).

12. Богатова Н.В., Каладзе Н.Н. Вегетативная реактивность, вегетативное обеспечение деятельности и титр ревматоидного фактора у детей с ЮРА // Ліки України: Вопросы иммунологии в педиатрии: Материалы конференции. Львов,2004.- 2004. - №9 (86).- С.4 (Участь у плануванні клінічних досліджень, збір, підготовка, аналіз та узагальнення даних, висновки).

13. Богатова Н.В., Каладзе М.М., Дусалеева Т.М. Функцiональниї стан вегетативної нервової системи i iмунна вiдповiдь у дiтеї з ювенїльним ревматоїдним артритом // Перинатология и педиатрия: Питання iмунологiп в педiатрiп: Тези V Всеукрапнськоп науково-практичноп конференцiп. АР Крым, пгт. Форос,2005. - 2005. - №1/2(23), Ч. 2. - С.10 (Участь у плануванні клінічних досліджень, збір, підготовка, аналіз та узагальнення даних, висновки).

14. Богатова Н.В., Гаас В.Я., Баранова Н.П. Характеристика межсистемных нейро-иммунно-эндокринных взаимоотношений при ювенильном ревматоидном артрите // Таврический медико-биологический вестник: Актуальные вопросы детской кардиоревматологии: Материалы всеукраинской научно-практической конференции ( Евпатория, 2006). - 2006. - Т.9, №2.-С.102 (Участь у плануванні клінічних досліджень, збір, підготовка, аналіз та узагальнення даних, висновки).

15. Богатова Н.В., Ющенко Н.В., Шевлякова Т.В. Состояние вегетативной нервной системы и адаптационных возможностей организма по данным математического анализа сердечного ритма у детей с ювенильным ревматоидным артритом // Медична реабiлiтацiя, курортологiя, фiзiотерапiя (додаток до журналу): Матерiали II зпзду всеукрапнськоп асоцiацiп фiзiотерапевтiв та курортологiв “Лiкувальнi фiзичнi чинники та здоров'я людини” ( Одеса, 2003). - 2003. - №2. - С.373 - 374 (Участь у плануванні клінічних досліджень, збір, підготовка, аналіз та узагальнення даних, висновки).

16. Богатова Н.В., Дусалеева Т.М., Тихончук Ю.Г., Ющенко Н.В. Нейроиммунный статус у детей с ювенильным ревматоидным артритом на санаторно-курортном этапе // Медична реабілітація, курортологія, фізіотерапія: Кліматолікувальна фізкультура, механотерапія, бальнеотерапія в комплексному санаторно-курортному лікуванні: Материали VI науково-практичної конференції з міжнародною участю ( Євпаторія, 2005).- 2005.- №3.- С.251 (Участь у плануванні клінічних досліджень, збір, підготовка, аналіз та узагальнення даних, висновки).

Размещено на Allbest.ru