Регіональні особливості фізичного розвитку та формування піку кісткової маси у дітей: зв’язок з соматичною патологією

- метаболічне забезпечення ремоделювання КТ: при ОП у дітей з соматичною патологією виявлено абсолютне збільшення (р<0,05) концентрації хондроїтин-6-сульфатів, а зміна питомої ваги різних фракцій ГАГ і в абсолютних значеннях, і в структурних показниках свідчить про нестабільність механізмів кісткоутворення (пояснюється перерозподілом структури ГАГІІ на користь збільшення ГАГІ та ГАГІІІ) та про порушення фізіологічних механізмів кісткоутворення. З'ясовано, що ГАГІІ є метаболічним фактором, який з одного боку характеризується позитивним середньої сили взаємозв'язком з ШПУ (rXY=+0,30), з іншого - середньої сили зворотнім взаємозв'язком з показником ШОУ (rXY=-0,58). Отже, у разі зменшення (абсолютного чи відносного) рівня хондроїтин-6-суль-фатів спостерігається достовірне (р<0,05) збільшення ШОУ та зменшення ШПУ;

- ферментативне та гормональне забезпечення ремоделювання КТ: при ОП має місце середньої сили кореляційний взаємозв'язок КІЛФ з рівнем ЛФ та її зворотній середньої сили взаємозв'язок з показником ШПУ, що пояснює залежність між сформованістю міцністно-еластичної компоненти кістки та, як виявлено нами, визначається трьома основними факторами: КІЛФ, КТ та ПТГ.

Клініко-лабораторний аналіз рівнів екскреції мінеральних та органічних складових ремоделювання КТ показав, що при остеопенії І-ІІ ступеня зростає (р<0,05): екскреція фосфору, уронових кислот та оксипроліну, тоді як екскреція кальцію не порушена (р>0,05), а магнію - зменшена (р<0,05). З'ясовано, що рівень кальцію сироватки крові у дітей з ОП достовірно (р<0,05) нижчий, ніж у групі контролю та не залежить від ступеня тяжкості ОП (р>0,05). Рівень вмісту іонізованого кальцію в сироватці крові також достовірно менший серед дітей з ОП, що є метаболічним еквівалентом зменшення активності процесу кісткоутворення.

Порівняльний аналіз показників системоутворення мінерального складу волосся показав, що елементний склад волосся залежить від статі дітей. У хлопчиків, на відміну від дівчаток, структура кореляційних взаємозв'язків менш розгалужена та визначається вмістом кальцію, цинку, свинцю; тоді як у дівчаток кореляції між вмістом окремих елементів менш виразні, а їх кількість - більша. Характеризуючи мінеральний склад волосся хлопчиків можна дійти висновку про високий рівень взаємозв'язків у системі елементного гомеостазу та системоутворюючу роль у цій системі кальцію (КС=0,450±0,034) та свинцю (КС=0,495±0,032). Розгалуженими взаємозв'язками характеризуються показник вмісту цинку (n=5; КС =0,452±0,038). Мінеральний склад волосся дівчаток характеризується високим рівнем системоутворюючого впливу нікелю (КС=0,502±0,035) та йоду (КС=0,510±0,027), а найбільш розгалуженими взаємозв'язками характеризуються показник вмісту нікелю (n=5); вміст шести МЕ (Zr, J, As, Mn, Pb, Ca44) різниться залежно від статі, за вмістом трьох МЕ (Zn, Ni, Rb) відмінностей не виявлено.

Виходячи із отриманих даних, для удосконалення діагностики (на індивідуальному рівні) та оцінки регіональних особливостей стану елементного гомеостазу необхідно застосовувати опрацьовані за результатами нашого дослідження дефінітивні формули мінерального складу волосся, що дозволить визначатися стосовно потреби в аліментарній чи іншій корекції метаболічних процесів, які забезпечують ремоделювання КТ. Результати досліджень, щодо діагностичної цінності факторів ризику порушення накопичення КМ у дітей дозволили створити клініко-інформаційні моделі діагностики порушень CФС кісткової тканини.

Вивчення генеалогічних факторів і стигм дизембріогенезу дозволило виявити, що ризик розвитку остеопенічних порушень КТ у дітей залежить від: віку матері на момент народження дитини (з2=37,0%), наявності аномалій вушних раковин у дитини (з2=22,0%), наявності гіпер- або гіпотелоризму в дитини (з2=21,0%), наявності високого піднебіння (з2=20,0%) та паління матері у стартовому періоді (з2=19,0%). Клініко-інформаційний аналіз факторів виявив, що наявність у матері ХЗ ШКТ, а також високого піднебіння у дитини - прогностично достатній комплекс для ідентифікації високого ризику в 95,5% дітей з ОП.

Вивчення діагностичної цінності та прогностичного значення факторів антенатального періоду розвитку та першого року життя в зв'язку з ризиком формування дисметаболічних порушень КТ у дітей виявило, що найбільш значимими факторами цієї групи є: характер вигодовування дитини (з2=9,0%), часті (>4 разів) ГРВЗ на 1 році життя (з2=6,0%), ускладнений перебіг вагітності (з2=4,0%), наявність в анамнезі ексудативно-катарального діатезу (з2=4,0%), рахіт (з2=2,0%), загроза переривання вагітності (з2=2,0%), недоношеність дитини (з2=2,0%), асфіксія дитини в пологах (з2=1,0%). Діагностична цінність цих факторів менша, ніж генеалогічних, однак нами опрацьовано діагностичний алгоритм для скринінгу та виявлення дітей з високим ризиком остеопенії.

Вплив факторів функціонального стану адаптаційно-компенсаторних систем організму та стану здоров'я на ризик розвитку дисметаболічних порушень КТ у дітей проявляється діагностичною цінністю наступних факторів: наявність в анамнезі дитини переломів кісток (з2=14,0%), тип адаптаційно/компенсаторних реакцій системи неспецифічного імунного захисту (з2=11,0%), тип адаптаційно/компенсаторних реакцій системи антиоксидантного захисту (з2=5,0%), зниження резистентності (з2=12,0%), наявність у дитини хронічних захворювань шлунково-кишкового тракту (з2=12,0%), патології сечо-видільної системи (з2=15,0%) та залежить від рівня адаптації дитини до фізичних навантажень (з2=32,0%).

Серед факторів аліментарного забезпечення нутрієнтного гомеостазу та факторів довкілля високу діагностичну цінність та прогностичне значення має: рівень білкового дефіциту раціону (з2=29,0%), аліментарна забезпеченість вітаміном D (з2=16,0%), аліментарна забезпеченість Са (з2=15,0%); фактор “рівень екологічного благополуччя регіону” - дещо менший вплив (з2=48,0%).

Отже, вивчення частоти, характеру виразності, діагностичної цінності та прогностичного значення факторів, які відображають особливості перебігу антенатального періоду та першого року життя, особливості фенотипу дитини, генеалогічні особливості, стан здоров'я дитини, аліментарного забезпечення основними нутрієнтами, фізіологічну повноцінність харчування і чинників якості довкілля дозволило комплексно обґрунтувати систему прогностичних алгоритмів оцінки ризику формування порушень СФС КТ у дітей шкільного віку.

Клінічна апробація вказаної системи алгоритмів дозволяє дійти висновку про їх високу чутливість (на рівні не менше (96,7+3,1)%) та специфічність (на рівні не менше (95,4+2,1)%), що дозволяє рекомендувати їх для використання у системі закладів практичної охорони здоров'я, особливо на першому рівні ПМСД.

Враховуючи накопичений досвід доказової медицини обґрунтованими засобами первинної профілактики остеопенії є застосування алгоритмів прогнозування серед практично здорових дітей з наявними факторами ризику та вторинної - серед дітей, хворих на хронічні соматичні захворювання. Базуючись на одержаних результатах, а також враховуючи потребу динамічного спостереження дітей, нами складено фортограму факторів ризику та уніфіковані схеми ранньої діагностики та профілактики ОП. Схеми вносять необхідні елементи уніфікації у послідовність проведення діагностики та профілактики остеопенії. У них передбачено комплекс організаційних, клініко-інструментальних та лабораторних заходів щодо диференційованого підходу до дітей залежно від ступеня ризику розвитку ОП: своєчасне виявлення дітей з високим рівнем ризику розвитку ОП; проведення необхідного обсягу клініко-діагностичних заходів, адекватних ризику розвитку остеопенії; динамічний нагляд за дітьми з високим ризиком за наведеними стандартами діагностики; виконання стандартів профілактичної активності щодо зменшення ризику розвитку ОП; проведення спрямованої санітарно - освітньої роботи на популяційному, сімейному та індивідуальному рівнях.

Слід зазначити, що запропоновані діагностичні та профілактичні стандарти здатні полегшувати роботу лікаря-педіатра чи лікаря загальної практики та носять рекомендаційний характер. Застосування алгоритмів прогнозування забезпечує значно швидше та повніше документування факторів ризику остеопенії та інтегральну оцінку інформативних клініко-анамнестичних ознак. Окрім того, алгоритми допомагають приймати тактичне рішення з урахуванням індивідуального ризику та забезпечують "повний протокол" обліку факторів ризику і необхідних діагностичних і профілактичних заходів щодо конкретної дитини.

Послідовність формування груп діагностичної та профілактичної активності, що базується на комплексних оцінках факторів ризику ОП складається з: 1) обстеження за допомогою табличного алгоритму; 2) складання переліку доступних для лікувально-профілактичної установи діагностичних заходів (ДЗ); 3) визначення кількості дітей з високим ризиком розвитку остеопенії та інструментально - лабораторних заходів; 4) власне, складання стандартів діагностичної активності. На другому етапі проводиться визначення стандартів профілактичної активності (СПА), наповнення яких забезпечується відповідним переліком індивідуалізованих заходів, залежно від ступеня ризику формування остеопенії. Третій етап - визначення стандарту динамічного спостереження (СДС) - це складання індивідуального переліку діагностичних тестів (ДТ) та профілактичних заходів (ПЗ) для кожної дитини, що дозволяє врахувати ризик формування остеопенії та діагностичні можливості лікувально-профілактичних закладів.

Стандарти динамічного спостереження різняться об'ємом профілактичних і діагностичних заходів залежно від групи динамічного спостереження. Особливостями стандартів динамічного спостереження є те, що залежно від розподілу обстежених дітей на групи ризику та спроможності лікувально-профілактичних установ вони забезпечують адекватний умовам діяльності об'єм діагностичних та лікувально-профілактичних заходів, пов'язаних із типом лікувально-профілактичної уста-нови в якій спостерігається дитина. Своєчасне діагностування, патогенетична корекція та рання профілактика ОП значно підвищить рівень здоров'я дитячого населення, а у подальшому дозволить зменшити ризик прогресування порушень КТ.

Висновки

1. У дисертації узагальнені результати проведених досліджень щодо регіональних особливостей фізичного розвитку і формування піку кісткової маси у дітей та підлітків з урахуванням віку, статі, умов навколишнього середовища, фактичного харчування, наявності хронічної соматичної патології; визначена поширеність остеопенії серед дітей регіону; розроблені регіональні ультрасоно-метричні показники структурно-функціонального стану кісткової тканини у дітей та підлітків, прогностичні алгоритми оцінки ризику розвитку остеопенії та профілактичні і діагностичні заходи в системі диспансерного нагляду за дітьми.

2. Процес накопичення кісткової маси має тісний взаємозв'язок із рівнем фізичного розвитку дитини. Загальні тенденції вікових змін показників фізичного розвитку, денситометрії та динамометрії характеризуються односпрямованістю та високими рівнями прямого кореляційного взаємозв'язку поміж собою. У хлопчиків шкільного віку системоутворюючими факторами, вплив яких на формування міцності кісткової тканини найбільший, наступні: зріст, кистьова динамометрія, показник маси тіла, тоді як у дівчаток - зріст, маса тіла та обхват голови.

3. Поширеність остеопенії серед стратифікованих за ознаками віку і статі дітей та підлітків, які постійно мешкають у м. Харків та адміністративних районах області складає в середньому 20,5±1,1%, коливаючись у межах від 14,6±2,3% до 30,3±4,0%. У дітей, які мешкають в умовах міста поширеність остеопенії дещо нижче, ніж у дітей сільських районів; в старших вікових групах дітей регіону поширеність остеопенії нижче, ніж у дітей молодших груп; серед хлопчиків регіону нижче (19,7±1,7%), ніж серед дівчаток (21,0±1,6%). Поширеність остеопенії І ступеня достовірно більша серед міських дітей, тоді як поширеність остеопенії ІІІ ступеня - серед дітей населених пунктів сільської місцевості.

4. Індекс міцності кісткової тканини є інтегральним показником, який характеризує міцністно-еластичну та трабекулярну компоненту кістки і залежить від змін кісткового метаболізму на етапах постнатального онтогенезу, зокрема у дитячому та підлітковому віці. У дівчаток міцність кісткової тканини визначається практично однаковим впливом міцністно-еластичної та трабекулярної компоненти, тоді як у хлопчиків міцність КТ визначається, переважно, впливом трабекулярної компоненти, що може бути пояснено фено- та генотиповими особливостями формування кісткової системи, зокрема в дитячому та підлітковому віці.

5. Аліментарне забезпечення має безпосередній вплив на своєчасність формування піку кісткової маси у дітей: визначено, що в раціоні дітей регіону незалежно від віку має місце білково-енергетичний дефіцит у середньому на 30-35%, більш виразний у дівчаток. Енергозабезпечення раціону компенсується надмірним споживанням жирів тваринного походження (дисбаланс жирової частки - 20,0%) та вуглеводів (понад 20,0%, зокрема рафінованих сахарів - на 40%).

6. Однією з передумов формування нутрієнтно залежних розладів кісткової тканини є дисбаланс мінерального складу раціону дітей шкільного віку: незалежно від статі у дітей 9-12 років, а також у хлопчиків 13-16 років має місце дефіцит кальцію (18,0%), цинку (17,0%), йоду (17,0%); у дівчаток 13-16 років дефіцит кальцію складає 23,0%, йоду - 22,0%, цинку - 21,0%.

7. Найбільш суттєве прогностичне значення та діагностичну цінність мають генеалогічні, екологічні, фактори антенатального періоду розвитку та першого року життя дитини та фактори, які характеризують функціональний стан контактно/захисних систем, що дозволяє використовувати їх у системі прогнозування та ранньої діагностики порушень структурно-функціонального стану кісткової тканини. Специфічність опрацьованих у дослідженні прогностичних алгоритмів складає не менше - 95,7%, а чутливість - 99,1%, що дозволяє, в разі їх застосування, підвищити рівень діагностики остеопенії у дітей.

8. Хронічна соматична патологія має значний вплив на структурно-функціональний стан кісткової тканини. Найбільш уразливими щодо розвитку остеопенії є діти з хронічними захворюваннями шлунково-кишкового тракту: частота цих захворювань у групі дітей з остеопенією складала (25,5±3,0)%, ніж у групі дітей без ОП - (12,3±1,1)%. Хронічні захворювання нирок достовірно (р<0,05) частіше діагностувалися серед дітей з остеопенією - у (23,1±2,9)%, тоді як серед дітей другої групи - у (11,1±1,0)%; наявність хронічних неспецифічних захворювань легенів не є значимим фактором ризику формування ОП.

9. Популяційними індикаторами моніторингу щодо поширення остеопенічних порушень визначені наступні показники: частота остеопенії ІІІ ст. у сільських дівчаток 9-12 р. та показник профілактичного потенціалу стратифікованих груп дітей регіону. Профілактичний потенціал щодо зменшення поширеності ОП менший у дівчаток, ніж у хлопчиків; у молодшій групі при порівнянні зі старшою; серед міських дітей у порівнянні з дітьми, які мешкають у районах області.

10. Розроблену методику, принципи та структуру стандартів профілактики і діагностики остеопенії доцільно використовувати в системі клінічного моніторингу та диспансерному нагляді за здоровими та хворими на соматичні захворювання дітей та підлітків.

Практичні рекомендації

1. Для ранньої діагностики та корекції порушень накопичення кісткової маси у практично здорових дітей та дітей із хронічною соматичною патологією рекомендується застосовувати дефінітивні показники ультразвукової денситометрії, застосування яких дозволяє виконувати індивідуалізовану денситометричну діагностику структурно-функціонального стану кісткової тканини у дітей від 9-16 з урахуванням статі та фізичного розвитку.

2. Денситометричну оцінку структурно-функціонального стану кісткової тканини слід виконувати із застосуванням віко-статевих регіональних стандартів - системи номограм сигмальної оцінки показників швидкості поширення ультразвуку, широкосмугового ультразвукового ослаблення та ІМКТ.

3. Оцінку ризику розвитку остеопенічних порушень кісткової тканини рекомендується виконувати з використанням системи інформативних прогностичних алгоритмів, які комплексно враховують наявні у дитини генеалогічні, анте- та постнатальні фактори, стигми дизембріогенезу та стан фактичного харчування, що дозволить лікарям практичної охорони здоров'я застосовувати диференційований підхід до проведення ультразвукової денситометрії і дослідження маркерів кісткового ремоделювання та удосконалює діагностику і профілактику.

4. При випередженні або відставанні дитини від однолітків за показниками фізичного розвитку рекомендується проведення денситометричного моніторингу в системі динамічного нагляду з визначенням потреби у профілактичних заходах щодо попередження порушень накопичення кісткової маси.

5. Комплексне обстеження дітей з хронічними захворюваннями шлунково-кишкового тракту, сечовидільної системи та наявністю одного або декількох переломів в анамнезі повинно вміщати в себе проведення “хвилинного” тесту з використанням запропонованих прогностичних алгоритмів. Такий диференційований підхід дозволить об'єктивно визначити необхідність проведення денситометричного обстеження та маркерів кісткового ремоделювання.

6. Пропонується для подальшого впровадження:

на першому рівні ПМСД: для лікарів-педіатрів поліклінік та лікарів загальної практики/сімейної медицини рекомендуються стандарти профілактичної та діагностичної активності, а також систематизований комплекс методичних рекомендацій щодо діагностики та корекції остеопенічних порушень у дітей (Методичні рекомендації МОЗ та АМН України “Оцінка структурно - функціонального стану кісткової тканини дітей шкільного віку та підлітків за результатами ультразвукової денситометрії”.- Харків, 2006.-16 с; Методичні рекомендації МОЗ України “Діагностика та корекція нутрієнтно-залежних розладів у системі моніторингу здоров'я дітей шкільного віку та підлітків”.- Харків, 2006.-24 с.). Для оцінки здоров'я дітей в популяції та у системі його моніторингу рекомендується застосування методики популяційної оцінки профілактичного потенціалу віко-статевих груп дітей (Спосіб оцінки рівня популяційного здоров'я дітей та підлітків; Пат. 14741 U, Україна.-Промислова власність, 2006.- №5);

на другому рівні ПМСД: в умовах дитячих стаціонарних лікувально-профілактичних закладів рекомендується використання лікувально-діагностичних стандартів серед дітей з соматичною патологією, що дозволить забезпечити клініко-денситометричний моніторинг та профілактику вторинної остеопенії у дітей (Інформаційний лист МОЗ України “Застосування препарату "Кальцій-D3 Нікомед" у лікуванні і профілактиці остеопенії та остеопорозу у дітей”.- Харків, 2006.- Випуск по проблемі “Педіатрія”.-4 с.);

на рівні спеціалізованої медичної допомоги дітям обґрунтовано та започатковано діяльність Міського лікувально-діагностичного центру метаболічних захворювань кісткової тканини у дітей, подальша робота якого дозволяє накопичувати дані для створення Регіонального денситометричного реєстру при різних нозологічних формах (Наказ № 34 МУОЗ від 17.02.2006 р. “Про створення міського центру метаболічних захворювань кісткової тканини у дітей”).

для удосконалення освітньої підготовки спеціалістів: студентів, лікарів-інтернів із спеціальності “педіатрія” рекомендується використання робочих навчальних програм та посібників, опрацьованих за участю автора.

Список наукових праць, опублікованих за темою дисертації

1. Поворознюк В.В., Фролова Т.В. Особливості фізичного розвитку та структурно-функціонального стану кісткової тканини хлопчиків, які проживають у м. Харкові та Харківській області // Український морфологічний альманах. - 2005. - Т.3. - №2. - С. 66-69 (Автор забезпечувала підбір та обстеження хлопчиків, статистичну обробку та аналіз отриманих результатів).

2. Фролова Т.В., Охапкина О.В., Стенковая Н.Ф., Морозова А.Д. Оценка физического развития и функционального состояния сердечно-сосудистой системы у детей, проживающих в сельских районах Харьковской области // Експериментальна і клінічна медицина. - 2005. - №3. - С.148-151 (Автор приймала участь у обстеженні дітей, статистичній обробці та аналізі отриманих результатів).

3. Поворознюк В.В., Фролова Т.В. Фізичний розвиток та стан кісткової тканини дівчаток Харківського регіону // Довкілля та здоров'я. - 2005. - №3(34). - С.33-35 (Автор забезпечувала підбір та обстеження дівчаток, денситометричне обстеження, статистичну обробку отриманих результатів).

4. Фролова Т.В., Шкляр С.П. Регіонально-популяційний аналіз частоти та тяжкості остеопенічних порушень у дітей сільських районів Харківської області // Медицина сьогодні і завтра. - 2005. - №4.- С. 75-80 (Автор обстежувала дітей, здійснювала статистичну обробку і аналіз отриманих результатів).

5. Фролова Т.В. Порівняльна характеристика особливостей формування фізичного розвитку дітей Харківського та Київського регіонів України // Медицина сьогодні і завтра. - 2005. - № 3 . - С. 105 - 108.

6.Фролова Т.В., Шкляр С.П. Закономірності формування структурно- функціонального стану кісткової тканини у хлопчиків: регіонально-популяційне дослідження // Гігієна насел. місць.-2006.-№47. - С. 413-422 (Автор приймала участь в соматометричному та денситометричному обстеженні, аналіз результатів).

7.Шкляр С.П., Фролова Т.В. Екологічна кластеризація регіону: обґрунтування репрезентативних груп та індикатори моніторингу остеопенії серед дітей і підлітків // Гігієна насел. місць.-2006.-№47. - С.554-560 (Автор виконувала розподіл районів Харківського регіону, здійснювала розподіл репрезентативних груп).

8.Фролова Т.В., Шкляр С.П. Закономірності формування структурно-функціонального стану кісткової тканини у дівчаток: регіонально-популяційне дослідження // Гігієна населених місць.-2006.-№48. - С. 416-426 (Автор забезпечувала підбір груп та сенситометричне обстеження і аналіз результатів).

9.Фролова Т.В. Оцінка екологічних особливостей регіону при популяційному дослідженні остеопенічного синдрому та остеопорозу в дітей // Проблеми остеології. - 2005. -Т.8, №1-3. - С. 33-35.

10.Фролова Т.В., Шкляр С.П. Популяційний аналіз частоти і тяжкості остеопенічний порушень у стратифікованих групах дітей великого промислового міста // Експер. та клінічна медицина. - 2006. - №1. - С. 108-112 (Автор забезпечувала підбір груп та сенситометричне обстеження і аналіз результатів).

11.Фролова Т.В. Рівень соматичного здоров'я та стан адаптаційних систем організму дитини, як індикатори прогнозування остеопенії в дитячому віці // Експерименатальна та клінічна медицина. - 2006. - № 2. - С. 105-109.

12.Фролова Т.В. Рівень популяційного здоров'я та поширеність остеопенії серед дитячого населення промислового регіону // ПАГ. - 2006. - №3.- С. 46-48.

13.Фролова Т.В., Ольховський В.О., Шкляр С.П. Вивчення структурно-функціонального стану кісткової тканини з урахуванням екологічних та демографічних особливостей: принципи, методологія, поширення остеопенії // Патологія. - Т.3. - №1. - 2006. - С. 39-43 (Автор розробила методологію дослідження, проводила денситометричне дослідження та аналіз результатів).

14.Фролова Т.В. Структурно-функціональний стан кісткової тканини та фізичний розвиток хлопчиків Харківського регіону: клініко-популяційний аналіз // Патологія. - Т.3. - №1. - 2006. - С. 47-50.

15.Фролова Т.В. аліментарна профілактика остеопенії у дітей шкільного віку. фізіологічна повноцінність харчування // Медицина И...- №1 (12). - 2006.- С. 10-14.

16. Фролова Т.В. Аліментарна профілактика остеопенії у дітей шкільного віку. Мінеральні речовини / Медицина И...- №2 (13). - 2006.- С. 11-15.

17.Фролова Т.В., Охапкина О.В., Барская Л.Я. Ранняя диагностика остеопенических нарушений у детей с хроническими заболеваниями пищеварительной системы // Медицина И...- №1 (12). - 2006.- С. 55-57 (Автор проводила підбір груп хворих, інструментальне обстеження та аналіз отриманих результатів).

18.Фролова Т.В., Стенковая Н.Ф., Охапкина О.В., Синяева И.Р. Структурно-функциональное состояние костной ткани у детей с хроническим гломерулонефритом // Медицина И...- №4 (15). - 2006.- С. 95-98 (Автор здійснювала відбір груп хворих, інструментальне обстеження, аналіз отриманих результатів).

19.Синява И.Р., Фролова Т.В., Охапкина О.В., Морозова А.Д. Состояние защитного слизистого барьера желудка и микроэлементного гомеостаза при хроническом гастрите у детей // Медицина И...- №2 (13). - 2006.- С. 25-27 (Автор проводила підбір хворих, забір матеріалу для дослідженняв, аналіз отриманих результатів).

20.Фролова Т.В., Шкляр С.П., Охапкина О.В. Оценка микроэлементного гомеостаза у детей и подростков с остеопеническим синдромом // Медицина И...- №2 (13). - 2006.- С. 45-47 (Автор здійснювала інструментальне обстеження, статистичну обробку і аналіз отриманих результатів).

21. Охапкина О.В., Фролова Т.В. Лечение и профилактика остеопенического синдрома у детей // Медицина И...- №2 (13). - 2006.- С. 48-51 (Автор здійснювала набір хворих, аналіз отриманих результатів).

22.Фролова Т.В. аліментарна профілактика остеопенії у дітей шкільного віку. вітаміни / Медицина И...- №3 (14).- 2006.- С. 55-58.

23.Фролова Т.В. Інтегральний підхід до планування регіонально-популяційних досліджень патології кісткової тканини у дітей та підлітків: досвід та перспективи // Ортопедія, травматологія і протезування. - №4 - 2006.- С.80-85.

24. Фролова Т.В., Охапкина О.В., Синяева И.Р. Сравнительная характеристика уровня физического развития и степени остеопении у детей, проживающих в разных районах Харьковской области // Український медичний альманах. - 2006. - №4 - С. 125-128 (Автор здійснювала інструментальне обстеження, оцінку фізичного розвитку та аналіз отриманих результатів).

25. Фролова Т.В. Фактори довкілля та харчування і ризик дисметаболічних порушень кісткової тканини у дітей шкільного віку // Довкілля та здоров'я - 2006. - №4 - С. 28-31.

26. Фролова Т.В. Роль факторів антенатального періоду та першого року життя у діагностиці та прогнозуванні порушеннь структурно-функціонального стану кісткової тканини у дітей // Експерименатальна та клінічна медицина. - 2006. - №3 - С. 119-123.

27. Фролова Т.В. Значення генеалогічних факторів в системі ранньої діагностики та прогнозуванні розвитку остеопенії у дітей // Медицина сьогодні і завтра. - 2006. - №2 - С. 68-72.

28. Фролова Т.В., Шкляр С.П., Охапкіна О.В. Структурно-функціональний стан кісткової тканини у дітей та підлітків промислового регіону: популяційний аналіз та індикатори моніторингу остеопенії // Современная педиатрия. - 2006. - №4 - С. 98-103 (Автор здійснювала інструментальне обстеження, популяційний аналіз отриманих результатів).

29. Фролова Т.В., Охапкина О.В., Синяева И.Р., Барская Л.Я. Особенности метаболических нарушений костной ткани у детей с гастродуоденальной патологией в условиях неблагоприятных факторов окружающей среды // Врачебная практика.- 2006.- №5.- С.17-22 (Автор проводила відбір груп хворих, інструментальне обстеження та аналіз отриманих результатів).

30.Фролова Т.В., Охапкина О.В., Берус А.В. Остеопороз у детей и подростков: современный взгляд на проблему // Здоровье ребенка. - №2. - 2006. - С. 106-110 (Автор проводила аналіз літературних джерел, оформлення статті).

31. Фролова Т.В., Охапкина О.В., Берус А.В. Остеопороз у детей и подростков: современный взгляд на проблему // Здоровье ребенка. - №3. - 2006. - С. 95-99 (Автор проводила аналіз джерел літератури, оформлення статті)

32. Пат. 14741 U, Україна. МПК (2006) А6110/00. Спосіб оцінки рівня популяційного здоров'я дітей та підлітків. Фролова Т.В., Шкляр С.П.; заявка U 200512545: заявл. 26.12.05; опубл.15.05.06. - Промислова власність №5 (Автором здійснено накопичення даних щодо регіональних особливостей поширення остеопенії, підготовлено текст заявки та формулу корисної моделі).

33. Пат. 21075 U, Україна. МПК (2007) А61В 10/00. Спосіб прогнозування остеопенії у дітей і підлітків. Фролова Т.В., Шкляр С.П., Охапкіна О.В.; заявка U 200610400: заявл. 02.10.06; опубл.15.02.07. - Промислова власність №2 (Автором здійснено накопичення даних щодо регіональних особливостей поширення остеопенії, підготовлено текст заявки та формулу корисної моделі).

34. Фізичний розвиток та структурно-функціональний стан кісткової тканини у дівчат м. Харкова та області. Поворознюк В.В., Фролова Т.В., Коломенський В.М., Терещенкові І.І., Охапкина О.В., Стенкова Н.Ф. // Український медичний альманах. - 2005. - Т.8. - №2. - С. 187-188 (Автор проводила інструментальне обстеження, оцінку фізичного розвитку, аналіз отриманих результатів).

35. Фролова Т.В., Дикий Н.П., Медведєва Е.П., Охапкина О.В. Особенности изотопного соотношения Са44/Са48 у детей, проживающих в промышленном регионе Харьковской области // Укр. мед. альманах. - 2005. - Т.8. - №2. - С. 192 (Автор проводила забір матеріалу, обробку та аналіз отриманих результатів).

36.Изменение микроэлементного гомеостаза у детей, больных респираторными экологически зависимыми заболеваниями. Дикий Н.П., Довбня А.Н., Ляшко Ю.В., Медведева Е.П., Медведев Д.В., Боровлев В.И., Заболотный В.Д., Федорец И.Д., Фролова Т.В., Стенковая Н.Ф., Охапкина О.В. // Материалы ІІІ конференции по физике высоких энергий, ядерной физике и ускорителям. - Харьков, ННЦ ХФТИ. - 2005. - С. 39 (Автор здійснювала аналіз літературних джерел, відбір груп хворих, аналіз отриманих результатів).

37. Фролова Т.В., Стенкова Н.Ф., Чернуський В.Г., Синяєва І.Р. Состояние здоровья школьников, проживающих в крупном промышленном районе г.Харькова // Здорова дитина: здоров'я дитини та її сім'ї: Матеріали ІІІ міжнародної науково-практичної конференції. - Чернівці, 2005. - С. 115-116 (Автору належить ідея дослідження, статистична обробка та аналіз результатів).

38. Фролова Т.В., Морозова Г.Д., Охапкіна О.В. Виховання здорової дитини - основний напрямок профілактичної медицини // Філософія і медицина у світлі глобальних проблем сучасності: Матер. наук.-практ. конф. - Харків, 2005.- С. 30-31. (Автор здійснювала аналіз літературних джерел, літературне оформлення тез).

39. Фролова Т.В. Обгрунтування застосування методу кластерного аналізу при популяційному дослідження формування остеопенічного синдрому та остеопорозу у дітей // Розвиток наукових досліджень, 2005: Матеріали міжнародної науково-практичної конференції. - Полтава, 2005. - С. 76-78.

40. Фролова Т.В, Стенкова Н.Ф., Терещенкова І.І., Сіняєва І.Р. Застосування препарату „Кальцемін” у дітей з остеопенічним синдромом // Розвиток наукових досліджень, 2005: Матеріали міжнародної науково-практичної конференції. - Полтава, 2005. - С. 78-80 (Автор здійснювала відбір груп дітей, інструментальне обстеження, аналіз отриманих результатів).

41. Фролова Т.В., Охапкіна О.В., Синяєва І.Р. Застосування інформаційно-ентропійного методу при популяційних дослідженнях // Актуальні питання дитячої алергології: Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції з міжнародною участю, присвяченої 75-річчю ДСКС “Здравница”: Таврический медико-биологический вестник. - Евпатория. - 2006.- Т. 9, № 2. - С. 126 (Автору належить ідея дослідження, аналіз отриманих результатів).

42. Фролова Т.В. Здоров'я дітей і підлітків шкільного віку: частота та виразність порушень структурно-функціонального стану кісткової тканини // Формування здоров'я дітей, підлітків та молоді в умовах навчально-виховного закладу: Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конф. - Суми, 2006. - С. 332-339.

43. Фролова Т.В. Особливості мікроелементного гомеостазу у дітей та підлітків з остеопенічними порушеннями // Актуальні питання експериментальної та клінічної медицини: Матеретіали міжнародної науково-практичної конференції студентів, молодих вчених, лікарів та викладачів. - Суми, 2006.- С. 85-86.

44. Фролова Т.В. Номограми оцінки структурно-функціонального стану кісткової тканини та їх застосування у педіатричній практиці: перший досвід та перспективи // Сучасні наукові дослідження-2006: Матеріали ІІ міжнародної науково-практичної конференції. - Дніпропетровськ, 2006. - Т.13. - С. 12-15.

45. Фролова Т.В. Нутрієнтно-залежні розлади та їх лабораторна діагностика у дітей з остеопенічний синдромом: вибір методу // Наука і соціальні проблеми суспільства: харчування, екологія, демографія: Матеріали ІV міжнародної науково-практичної конференції. -Частина ІІ.- Харків, 2006. - С. 350-352.

46. Шкляр С.П., Фролова Т.В., Герасименко С.В. Моніторинг здоровья дітей та підлітків: методи популяційного аналізу стану харчування та шляхи удосконалення аліментарної профілактики // Наука і соціальні проблеми суспільства: харчування, екологія, демографія: Матеріали ІV міжнародної науково-практичної конференції. -Частина ІІ - Харків, 2006. - С. 366-368 (Автор проводила оцінку стану фактичного харчування, аналіз отриманих результатів).

47. Использование гамма-активационного анализа в мониторинге микроэлементного гомеостаза у детей с нарушениями костной ткани. Н.П. Дикий, А.Н.Довбня, Ю.В.Ляшко, Е.П.Медведева, В.Л.Уваров, Т.В.Фролова, С.П.Шкляр, О.В.Охапкина // Материалы ІV конференции по физике высоких энергий, ядерной физике и ускорителям. - Харьков, ННЦ ХФТИ. - 2006. - С. 44 (Автор здійснювала відбір груп дітей, інструментальне обстеження, аналіз отриманих результатів).

48. Этиологические модели и усовершенствование профилактики остеопении и остеопороза в системе мониторинга здоровья детей. Т.В.Фролова, С.П.Шкляр, О.В.Охапкина, Л.Я.Барская // Остеопороз: эпидемиология, клиника, диагностика, профилактика и лечение: Матер. междунар. научно-практ. конф. - Евпатория, 2006 // Проблеми остеологии, Т.9. - С. 116-117 (Автор здійснювала денситометричне обстеження, розробку моделей, аналіз результатів).

49. Фролова Т.В. Мінеральні речовини та харчування: оцінка фізіологічної повноцінності та збалансованості раціону дітей шкільного віку // ЗДОРОВА ДИТИНА: здорова дитина та генетичні аспекти: Матеріали ІV міжнародної науково-практичної конференції. - Чернівці, 2006. - С. 74-75.

50. Шкляр С.П., Фролова Т.В. Розробка алгоритму оцінки елементного статусу людини на етапах постнатального онтогенезу // ЗДОРОВА ДИТИНА: здорова дитина та генетичні аспекти: Матереріали ІV міжнародної науково-практичної конференції. - Чернівці, 2006. - С. 117-118 (Автор здійснювала відбір та обстеження дітей, статистичну обробку результатів).

51. Медведева Е.П., Фролова Т.В., Синяева И.Р., Морозова А.Д. Определение элементов в различных биологических средах при хроническом гастрите у детей // Метаболічні розлади у дітей та підлітків: діагностика, профілактика, лікування: Матер. науково-практичної конф., присвяченої 25-річчю створення кафедри дитячих і підліткових захворювань КМАПО ім.П.Л.Шупика. - Київ, 2005.- С.60 (Автор проводила відбір хворих, забір матеріалу, аналіз отриманих результатів).

52. Фролова Т.В., Стенкова Н.Ф., Барська Л.Я. Застосування препарату „Кальцій-Д3 Нікомед” у детей з остеопенічний синдромом: Матер. ІІ міжнар. науково-практичної конф. - Полтава, 2006. - С. 102-103 (Автор проводила інструментальне обстеження, обробку і аналіз отриманих результатів).

53. Фролова Т.В., Кратенко І.С., Шкляр С.П. Популяційне вивчення остеопатії у дітей та підлітків з урахуванням екологічної кластеризації регіону // Актуальні питання гігієни та екологічної безпеки України: Другі марзеєвські читання.-Київ, 2006.-С.155-157. (Автор здійснювала відбір хворих, інструментальне обстеження, розподіл районів регіону, літературне оформлення тез).

54. Фролова Т.В. Фактичне харчування як фактор формування структурно - функціональних порушень стану кісткової тканини у дітей // Дні науки-2006: Матер. міжнарод. науково-практ. конф. - Дніпропетровськ, 2006. - Т.23. - С. 5-7.

55. Фролова Т.В. Діагностика нутрієнтно-залежних розладів у дітей з соматичною патологією // Акт. питання внутрішньої медицини в практиці сімейного лікаря: Матер. наук.-практ. конф. з між народ. участю. - Харків, 2006. - С. 85-86.

56. Шкляр С.П., Фролова Т.В. Остеопенія та моніторинг популяційного здоровья дітей і підлітків на рівні первинної медико-санітарної допомоги // Акт. питання внутрішньої медицини в практиці сімейного лікаря: Матер. наук.-практ. конф. з між народ. участю. - Харків, 2006. - С. 90-91 (Автор проводила денситометричне обстеження, аналіз карт розвитку дитини та результатів).

57. Фролова Т.В. Рання діагностика та прогнозування остеопенії у системі моніторингу дітей на етапах анте- та постнатального онтогенезу // Гігієнічні та соціально-психологічні аспекти моніторингу здоров'я школярів: Матеріали науково-практичної конференції. - Харків, 2006.-С.241-245.

58. Фролова Т.В., Охапкіна О.В., Шкляр С.П., Барська Л.Я. Денситометричний реєстр у системі моніторингу здоров'я дітей та підлітків: методологічні та клінічні аспекти // Гігієнічні та соціально-психологічні аспекти моніторингу здоров'я школярів: Матер. науково-практичної конференції.-Харків, 2006.-С.238-240. (Автор розробила методологію дослідження, обстеження та аналіз результатів)

59. Біохімічні маркери ремоделювання кісткової тканини у дітей, хворих на хронічний гломерулонефрит. Фролова Т.В., Стенкова Н.Ф., Охапкіна О.В., Терещенкова І.І., Сіняєва І.Р. // Актуальні питання педіатрії: Матер. VIII всеукраїнської науково-практ. конф. - Київ, 2006.-С.90-91 (Автор здійснювала відбір та обстеження хворих, статистичну обробку та аналіз отриманих результатів).

60. Вплив тривалості хронічних захворювань органів травлення на важкість остеопенічний порушень у дітей. Фролова Т.В., Терещенкова І.І., Стенкова Н.Ф., Охапкіна О.В., Барська Л.Я. // Акт. питання педіатрії: Матер. VIII всеукраїнської наук.-практ. конф. - Київ, 2006.-С.91 (Автору належить ідея дослідження, відбір груп хворих, інструментальне обстеження та аналіз результатів).

61. Фролова Т.В., Чеховська І.М., Кратенко І.С., Шкляр С.П. Денситометричний реєстр у системі моніторингу здоров'я дітей та підлітків: клініко-гігієнічні аспекти // Матер. 9-й региональной научно-практ. конф.: Эпидемиология, экология и гигиена.-Харків, 2006.-С.67-68 (Автор проводила клініко-інструментальне обстеження, аналіз карт розвитку та аналіз отриманих результатів).

62. Фролова Т.В., Рибакова В.В., Охапкіна О.В., Барчан Г.С. Регіональний моніторинг здоров'я дітей: оцінка кісткової маси та прогнозування остеопенії на етапах анте- та постнатального онтогенезу // Материалы 9-й итоговой региональной научно-практической конференции: Эпидемиология, экология и гигиена.- Харків, 2006.- Часть 1. - С.24-26 (Автор забезпечувала клініко-інструментальне обстеження дітей, приймала участь у розробці індикаторів прогнозування).

63. Фролова Т.В., Охапкіна О.В., Барская Л.Я. Особенности остеопенических нарушений у детей с хронической патологией пищеварительной системы // Сучасна педіатрія. Проблеми та перспективи: Матер. української науково-практ. конф. з нагоди 115-річчя кафедри педіатрії ХДМУ.-Харків, 2007. - С.192 (Автор здійснювала відбір груп хворих, статистичну обробку та аналіз результатів).

Анотація

Фролова Т.В. Регіональні особливості фізичного розвитку та формування піку кісткової маси: зв'язок з соматичною патологією. Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за спеціальністю 14.01.10 - педіатрія. - Харківський державний медичний університет МОЗ України.-Харків, 2007.

У дисертації узагальнено вивчення регіональних особливостей фізичного розвитку і формування піку кісткової маси у дітей з урахуванням віку, статі, умов довкілля, харчування, наявності хронічної соматичної патології; регіональні ультрасонометричні показники СФС КТ та алгоритми оцінки ризику остеопенії.

Доведено, що поширеність остеопенії серед стратифікованих за ознаками віку і статі дітей коливається від (14,6±2,3)% до (30,3±4,0)%; у дівчаток міцність КТ визначається однаковим впливом міцністно / еластичної та трабекулярної компоненти, тоді як у хлопчиків - переважно, впливом трабекулярної компоненти, що пояснено фено- та генотиповими особливостями формування кісткової системи; передумовою формування остеопенії є дисбаланс мінерального складу раціону дітей: дефіцит кальцію (18,0-23,0%), цинку (17,0-21,0%), йоду (17,0%-22,0).

Найбільш суттєве прогностичне значення мають генеалогічні, екологічні та фактори антенатального періоду розвитку і першого року життя, що дозволяє використовувати їх у системі ранньої діагностики порушень СФС КТ. Найбільш уразливими щодо розвитку остеопенії є діти з хронічними захворюваннями шлунково-кишкового тракту та хронічними захворюваннями нирок. Розроблено структуру стандартів профілактики і діагностики остеопенії в системі моніторингу здорових та хворими на соматичні захворювання дітей.

Ключові слова: діти, фізичний розвиток, діагностика, профілактика, соматичні захворювання, кісткова маса.

Аннотация

Фролова Т.В. Региональные особенности физического развития и формирования пика костной массы: связь с соматической патологией. Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени доктора медицинских наук по специальности 14.01.10 - педиатрия. - Харьковский государственный медицинский университет МЗ Украины. - Харьков, 2007.

В диссертации обобщено изучение региональных особенностей физического развития и формирования пика костной массы у детей с учетом возраста, пола, условий окружающей среды, питания, наличия хронической соматической патологии; установлены региональные ультрасонометрические показатели СФС КТ и алгоритмы оценки риска развития остеопении.

Доказано, что процесс накопления костной массы имеет тесную взаимосвязь с уровнем физического развития ребенка. Общие тенденции возрастных изменений показателей физического развития, денситометрии и динамометрии характеризуются однонаправленностью и высоким уровнем прямой корреляционной взаимосвязи между собой. Системообразующими факторами, наиболее влияющими на формирование плотности костной ткани у мальчиков, являются: рост, кистевая динамометрия, показатели массы тела, тогда как у девочек этими факторами являются - рост, масса тела и окружность головы.

Распространение остеопении среди стратифицированных по возрасту и полу детей и подростков, которые постоянно проживают в г. Харькове и административных районах области составляет в среднем (20,5±1,1)%, колеблясь от (14,6±2,3)% до (30,3±4,0)%. У детей, которые проживают в условиях города распространение остеопении несколько выше, чем у детей сельских районов; в старших возрастных группах детей региона распространение остеопении ниже, чем у детей младших груп; среди мальчиков региона ниже - (19,7±1,7)%, чем среди девочек - (21,0±1,6)%. Распространенность остеопении І степени достоверно больше среди городских детей, тогда как распространенность остеопении ІІІ степени - среди детей населенных пунктов сельской местности.

Индекс плотности костной ткани является интегральным показателем, который характеризует плотностно / эластическую и трабекулярную компоненты кости и зависит от изменения костного метаболизма на этапах постнатального онтогенеза, особенно в детском и подростковом возрасте. У девочек плотность костной ткани определяется практически одинаковым влиянием плотностно / эластической и трабекулярной компоненты, тогда как у мальчиков плотность КТ определяется преимущественно влиянием трабекулярной компоненты, что может объясняться фено- и генотипичными особенностями формирования костной системы, особенно в детском и подростковом возрасте.

Алиментарное обеспечение имеет непосредственное влияние на своевременность формирования пика костной массы у детей: установлено, что в рационе детей региона независимо от возраста имеет место белково-энергетический дефицит в среднем на (30ч35)%, более выраженный у девочек. Энергообеспечение рациона компенсируется повышенным употреблением жиров животного происхождения (дисбаланс жировой части - 20,0%) и углеводов (более 20,0%, особенно рафинированных сахаров - на 40%).

Одной из предпосылок формирования нутриентно-зависимых нарушений костной ткани является дисбаланс минеральной составляющей рациона детей школьного возраста: не зависимо от пола у детей 9-12 лет, а также у мальчиков 13-16 лет имеет место дефицит кальция (18,0%), цинка (17,0%), йода (17,0%); у девочек 13-16 лет дефицит кальция составляет 23,0%, йода - 22,0%, цинка - 21,0%.

Наиболее существенное прогностическое значение и диагностическую ценность имеют генеалогические, экологические, факторы антенатального периода и первого года жизни ребенка и факторы, которые характеризуют функциональное состояние контактно/защитных систем, что позволяет использовать их в системе прогнозирования и ранней диагностики нарушений структурно-функционального состояния костной ткани. Специфичность разработанных прогностических алгоритмов составляет не менее - 95,7%, а их чувствительность - 99,1%, что позволяет, в случае их использования, повысить уровень диагностики остеопении у детей.

Хроническая соматическая патология имеет существенное влияние на структурно-функциональное состояние костной ткани. Наиболее уязвимыми для развития остеопении являются дети с хроническими заболеваниями желудочно-кишечного тракта: частота этих заболеваний в группе детей с остеопенией составляла (25,5±3,0)%, тогда как в группе детей без ОП - (12,3±1,1)%. Второе место по встречаемости в группе детей с остеопенией занимали хронические заболевания почек (23,1±2,9%, р<0,05).

Определены популяционные индикаторы мониторинга, отражающие распространение остеопенических нарушений - частота остеопении ІІІ ст. у сельских девочек 9-12 л. и показатель профилактического потенциала стратифицированных групп детей региона. Профилактический потенциал распространенности ОП меньше у девочек, чем у мальчиков; в младшей группе детей по сравнению со старшей; среди городских детей в сравнении с детьми, которые проживают в районах области.

Разработанную методику, принципы и структуру стандартов профилактики и диагностики остеопении целесообразно использовать в системе клинического мониторинга и диспансерном наблюдении за здоровыми детьми и детьми с соматическими заболеваниями. Предложен для внедрения систематизированный комплекс мероприятий первичной и вторичной профилактики и диагностики остеопении в системе первичной медико-санитарной помощи детскому населению на региональном, семейном и индивидуальном уровнях.

Ключевые слова: дети, физическое развитие, диагностика, профилактика, соматические заболевания, костная масса.

Аnnотаtіon

Frolova T.V. Regional features of physical development and forming of peak bone mass: connection with somatic pathology. The manuscript.

Dissertation for the academic degree of Doctor of Medical Sciences specializing in 14.01.10 - Pediatrics - Kharkov state medical university of the Ministry of Health of Ukraine - Kharkov, 2007.

In dissertation are generalized the regional features of physical development and forming of peak bone mass in children taking into account the age, sex, condition of environment, nourishment, presence of chronic somatic pathology; regional ultrasonometric indexes of structural and functional state of bone tissue and algorithms of estimation of osteopenia risk.

It was proved that the prevalence of osteopenia among stratified children according to the age and sex hesitates from (14.6±2.3)% up to (30.3±4.0)%; in girls density of bone tissue is determined by the identical influence of density/elastic and trabecular multiplier, at the same time in boys - mainly, by influence of trabecular multiplier. That is explained by the pheno- and genotype features of forming of the bone system; the disbalance of mineral composition of ration in children is pre-condition of forming of osteopenia: deficiency of calcium (18.0-23.0%), zinc (17.0-21.0%), iodine (17.0%-22.0).

The prognostic significant are genealogical, ecological and factors of antenatal period of development and during the first year of life, that allows to use them in the system of early diagnostics of violations of structural and functional state of bone tissue. Children with chronic diseases of gastrointestinal tract and chronic diseases of kidneys are the most vulnerable to develop osteopenia. The structure of standards of prophylaxis and diagnostics of osteopenia have been developed in the system of monitoring of healthy and sick children with somatic diseases.

Keywords: children, physical development, diagnostics, prophylaxis, somatic diseases, bone mass.

Список умовних скорочень

ГАГ - глікозамінглікани

ДТ - діагностичний тест

ЕКР - екологічний кластер регіону

ІМКТ - індекс міцності кісткової тканини

КІЛФ - кістковий ізофермент лужної фосфатази

КМ - кісткова маса

МЕ - мікроелементи

МІР КТ - метаболічний індекс ремоделювання кісткової тканини

ОП - остеопенія

ПЗ - профілактичний заход

ПКМ - пік кісткової маси

ПМСД - первинна медико-санітарна допомога

ПТГ - паратиреоїдний гормон

СДА - стандарт діагностичної активності

СПА - стандарт профілактичної активності

СПГ - стратифікована популяційна група

СФС КТ - структурно-функціональний стан кісткової системи

ФЕС - формула елементного складу (волосся)

ФІР КТ - ферментативний індекс ремоделювання кісткової тканини

ШОУ - широкосмугове ослаблення ультразвуку

ШПУ - швидкість поширення ультразвуку

Размещено на Allbest.ru

...