Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство охорони здоров'я України

Харківська медична академія післядипломної освіти

УДК 616.89 - 008.441.13 - 005.2: 615.851

ПОРУШЕННЯ ЗДОРОВ'Я СІМ'Ї ПРИ АЛКОГОЛІЗМІ У ЖІНОК

ТА ЙОГО ПСИХОТЕРАПІЯ

19.00.04 - Медична психологія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Жданова Мирослава Петрівна

Харків - 2007

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Харківській медичній академії післядипломної освіти МОЗ України

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор Кришталь Валентин Валентинович, Харківська медична академія післядипломної освіти МОЗ України, завідувач кафедри сексології та медичної психології.

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук Мінко Олександр Іванович, ДУ "Інститут неврології, психіатрії та наркології АМН України", завідувач відділом профілактики та лікування алкоголізму;

доктор медичних наук, професор Михайлов Борис Володимирович, Харківська медична академія післядипломної освіти МОЗ України, завідувач кафедри психотерапії.

Захист відбудеться 04.11.2007 р. о 11⁰⁰ годині на засіданні спеціалізованої ученої ради Д64.609.03 при Харківській медичній академії післядипломної освіти МОЗ України за адресою: 61176, м. Харків, вул. Корчагінців, 58.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Харківської медичної академії післядипломної освіти МОЗ України за адресою: 61176, м. Харків, вул. Корчагінців, 58.

Автореферат розісланий 02.11.2007 р.

Учений секретар спеціалізованої ученої ради кандидат психологічних наук, доцент Н.К. Агішева

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Боротьба з алкоголізмом була і продовжує залишатися в наш час однією з найактуальніших медичних і соціальних проблем. Алкогольна хвороба чинить руйнівний вплив на особистість та соматичне здоров'я, різко знижує працездатність і загалом соціальну адаптацію людини, що спричиняє серйозну занепокоєність світової громадськості та охорони здоров'я. За даними офіційної статистики, кількість пацієнтів, що перебувають на медичному обслуговуванні в наркологічних диспансерах України, сягає 1 млн. У порівнянні з 1990р. більш ніж удвічі зросла захворюваність на алкогольні психози (2,2 на 10 тис. населення), що, на думку фахівців, свідчить про більш високу фактичну поширеність алкоголізму (І.К.Сосін, Ю.Ф.Чуєв, 2005). Проблеми, зумовлені алкогольною залежністю, ще більше поглиблюються тим, що вона з кожним десятиріччям стає дедалі більш коморбідною з різними тяжкими соматичними захворюваннями, депресивними станами, у жінок - з алкогольним синдромом плода (А.Фрідман зі спіавт., 1998, та ін.). При цьому спостерігається зростання частоти алкоголізму в молодому віці й у осіб жіночої статі.

Епідемічний характер та популяційна масштабність алкоголізації населення, вітальний характер патологічної пристрасті, його медико-біологічні й соціально-економічні наслідки визначають особливу актуальність проблеми алкоголізму в усіх його аспектах.

Одним із найнегативніших наслідків цієї патології є та обставина, що алкоголізм в одного чи обох подружжів неминуче призводить до порушення функціонування сім'ї та підриває міцність шлюбу, а нерідко спричиняє кризу й розпад сім'ї, що в свою чергу посилює перебіг захворювання. На ґрунті алкоголізму, за даними Є.В.Кришталя (1997), відбувається 400 тис. розлучень за рік і кількість їх з тієї самої причини надалі зростає. Визначено, що у 84,1% сімей хворих на алкоголізм питання про розлучення виникає постійно, особливо часто тоді, коли хворіє дружина, і в переважній більшості випадків у цих сім'ях спостерігається сексуальна дезадаптація (М.П.Беро зі співавт., 1987; В.В.Кришталь, С.Р.Григорян, 2002).

Природно, що проблемі алкоголізму присвячено багато літератури, до того ж у деяких працях розглядається сексуальна дезадаптація подружжя за цієї патології, яка призводить до порушення виконання сексуально-еротичної функції сім'ї (А.Т.Філатов, 1983; Г.С.Васильченко, 1983; С.Т.Агарков, 1985; І.М.Віш зі співавт., 1987; E.M.Farmer, 1982; D.Jolliff, A.Horne, 1986 та ін.). Водночас виконання решти її функцій - емоційної, духовної, господарсько-побутової, виховної та ін. - залишається поза увагою дослідників. Тим часом невиконання цих функцій призводить до сімейних конфліктів, посилює подружню дезадаптацію та перебіг алкоголізму і в кінцевому підсумку дуже часто спричиняє руйнування сім'ї.

Проблему порушення здоров'я сім'ї не можна вважати достатньо розробленою, оскільки її практично не вивчено з системних позицій, хоча необхідність такого підходу диктується складним генезом цього негативного явища. Зокрема, в сімейну дезадаптацію при алкоголізмі у дружини додають свій внесок, окрім розладу її соматичного, психічного, сексуального здоров'я, невротизація чоловіка, порушення емоційного стану дітей, порушення функцій сім'ї й низка інших патогенних чинників, тобто порушується взаємодія членів сім'ї на психофізіологічному, соціальному та мікро- соціальному, психологічному та соціально-психологічному рівнях.

Зазначені обставини й визначили необхідність проведення цієї роботи.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до плану наукових досліджень Харківської медичної академії післядипломної освіти МОЗ України за темою: "Профілактика порушень сексуального здоров'я" (№ державної реєстрації 0103U004036).

Мета дослідження - на основі системного підходу до вивчення порушення здоров'я сім'ї при алкоголізмі в жінок розробити його системну сімейну психотерапію.

Для досягнення цієї мети було поставлено такі завдання:

1. Виявити характерологічні особистісні відмінності та психічний стан жінок, хворих на алкоголізм.

2. Дослідити стан особистості та емоційний стан дітей при алкоголізмі у матері.

3. Визначити стан сексуальної функції хворих жінок та зв'язок її порушень з алкоголізмом.

4. Вивчити стан сексуальної функції сім'ї за даної патології у дружини.

5. Дослідити ставлення хворих на алкоголізм жінок до свого захворювання.

6. Виявити причини, механізми, умови розвитку і прояву порушення здоров'я сім'ї при алкогольній хворобі у жінок.

7. Розробити систему й методи сімейної психотерапії та психокорекції сексуальної дезадаптації подружжя за досліджуваної патології.

Об'єкт дослідження - здоров'я сім'ї та його порушення при алкоголізмі в жінок.

Предмет дослідження - причини, механізми розвитку та клінічні прояви порушення здоров'я сім'ї за даної патології, виконання сімейних функцій, відмінності особистості, стан сексуальної функції хворих, емоційний стан дітей.

Методи дослідження - клінічні, спеціальні сексологічні, психодіагностичні, методи дослідження особистості та міжособистісних відносин, методи математичної статистики.

Наукова новизна результатів дослідження. Новим у роботі є визначення психічного стану не лише хворих на алкоголізм жінок, а й їхніх чоловіків, емоційних та поведінкових порушень у дітей, виявлення особистісних відмінностей хворих та членів їхніх сімей, психологічного клімату сім'ї. Уперше з позицій системного підходу розроблено типологію сім'ї та класифікацію варіантів і форм порушення сексуального здоров'я при алкоголізмі у жінок, наведено їх клінічну характеристику, що було покладено в основу сімейної психотерапії та психотерапія сексуальної дезадаптації. Визначено закономірності формування та функціонування сім'ї за даної патології у жінок, виявлено взаємозв'язки між порушенням сімейних функцій, формами подружньої дезадаптації, виникненням і перебігом алкоголізму.

Практична значущість результатів дослідження. Для клінічної сексологічної та медико-психологічної практики суттєве значення мають розроблені методика психодіагностики порушення функціонування сім'ї при алкоголізмі у жінок, а також критерії диференційної діагностики різних варіантів і форм порушення подружньої адаптації та здоров'я сім'ї загалом. Практичну значущість мають запропоновані в дисертаційній роботі система й методи патогенетично спрямованої сімейної психотерапії, що дають змогу досягти високого та стійкого лікувального ефекту за даної патології у жінок.

Апробація результатів дослідження. Матеріали дисертації доповідалися й обговорювалися на засіданнях секцій психотерапевтів (2004, 2005) та медичних психологів (2006) Харківського медичного товариства; на конгресі невропатологів, психіатрів та наркологів (2007). Результати дослідження впроваджено в навчальний процес на кафедрі наркології та на кафедрі сексології та медичної психології Харківської медичної академії післядипломної освіти МОЗ України, а також у клінічну практику роботи Харківських міського й обласного наркологічних диспансерів, Київської міської наркологічної лікарні "Соціотерапія" МОЗ України.

Публікації. Матеріали дисертації опубліковано в 6 самостійних статтях у спеціальних наукових журналах, що входять до "Переліку", затвердженого ВАК України.

Обсяг і структура дисертації. Основний зміст роботи викладено на 143 стор. машинопису. Дисертація складається зі вступу, оглядового розділу, 5 розділів власних досліджень, аналізу та узагальнення результатів досліджень, висновків та списку використаних джерел. Матеріали дисертації ілюстровано 24 таблицями.

Бібліографічний список містить 206 джерел, із яких 51 іноземне.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Характеристика хворих та членів їхніх сімей. Під нашим спостереженням перебувало 100 сімей, у яких дружини хворіли на алкоголізм. 1-шу стадію алкоголізму, що супроводжувалася сексуальною гіперфункцією, було діагностовано у 35 жінок, 2-а стадія, яка сполучалася в 90% випадків із сексуальною гіпофункцією, спостерігалася у 65 пацієнток. Обстежені мали вік від 23 до 45 років.

Подружжя перебували у шлюбі від 2 до 25 років, найчастіше 15 - 20 років. Тривалість алкоголізму у дружин становила від 5 до 20 років.

В усіх сім'ях були діти, в 60±3% сімей - по 1 дитині, в 40±3% - по двоє дітей. Серед них було 64 дитини - 29 хлопчиків і дівчаток - віком від 7 до 14 років, решта - віком 18 - 20 років.

У більшості хворих була середня освіта, за характером виконуваної роботи переважна більшість із них були виконавцями. Подружжя переважно жили самостійно.

Методи обстеження сімей. Із позицій системного підходу до вивчення здоров'я сім'ї було проведено комплексне всебічне обстеження хворих на алкоголізм жінок, їхніх чоловіків та дітей. До комплексу обстеження входили клінічні - вивчення стану соматичного та психічного здоров'я членів сім'ї, сексуального здоров'я подружжів, а також психодіагностичні дослідження - вивчення їхніх особистісних відмінностей та особливостей поведінки. Було проведено також соціологічне обстеження сімей.

Особистісні відмінності дітей вивчали за допомогою методики Р.Жиля та 12-факторної методики Р.Б.Кеттела та Р.В.Коана - шкільного опитувальника для молодших школярів (Найкращі психологічні тести для профорієнтації та профвідбору, 1992). За допомогою спеціально розробленої анкети з'ясовували взаємини дітей у сім'ї та школі.

Для вивчення статеворольової поведінки на біогенному рівні використовували статеворольову шкалу Dur-Moll L.Szondi (1960), на соціогенному рівні (рівні Я-концепції) - статеворольову ACL-шкалу A.B.Heilbrun (1981). Акцентуації характеру вивчали за Г.Шмішеком (Найкращі психологічні тести для профорієнтації та профвідбору, 1992).

Стан сексуального здоров'я подружжів досліджували методом системно-структурного аналізу за В.В.Кришталем (2002). Типологію шлюбу визначали за класифікацією В.В.Кришталя, В.З.Кузьменко (1988).

Для вивчення адаптивності сім'ї використовували методику D.H.Sprenkle, B.L.Fisher (за Г.С.Кочарян, О.С.Кочарян, 1994), для визначення рівня подружнього щастя - одношкальний опитувальник подружньої комунікації Bienvenu (за C.Schaap, 1982). Стан функцій сім'ї і ступінь їх порушення вивчали за І.А.Семьонкіною (1998), способи урегулювання сімейних конфліктів - за методикою К.Томаса в модифікації Н.В.Гришиної (2003). Для виявлення ступеня вираженості конфліктів нами було розроблено спеціальний опитувальник на основі методу семантичного диференціала.

Соціологічне обстеження включало вивчення рівня освіти, трудової діяльності, соціальних зв'язків членів сім'ї, мікросоціальних чинників та вплив цих характеристик на здоров'я сім'ї.

Результати клінічних досліджень статистично оброблено за таблицями відсотків та їх помилок (В.Генес, 1967), дані психодіагностичних досліджень - за допомогою t-критерію Стьюдента з рівнем довірчої імовірності р=0,05 і методом факторного аналізу.

Результати досліджень. Клінічні спостереження дали змогу виявити у переважної більшості хворих на алкоголізм жінок соматичне неблагополуччя, особливо часто неврологічну симптоматику (72±3%) та гінекологічну патологію (86±3%). Під час дослідження психічного стану більш ніж у половини жінок (52±3%) було діагностовано різні типи специфічного розладу особистості - дисоціальний (найчастіше), демонстративний, шизоїдний, залежний, тривожний, параноїдний, у решти - загострення характерологічних рис.

У всіх жінок мали місце сексуальні розлади, до того відзначався чіткий зв'язок сексуальної дисфункції з характером перебігу алкоголізму: за низькопрогредієнтного його перебігу найчастіше спостерігалася гіперсексуальність, а злоякісний розвиток алкоголізму супроводжувався сексуальною гіпофункцією.

Аналіз за інтегральними критеріями сексуального здоров'я показав, що в пацієнток усі ці критерії, за винятком статевої самосвідомості та психосексуальної орієнтації, були порушені. У їхніх чоловіків у переважної більшості випадків не позначалося якихось сексуальних порушень, проте всі вони зазнавали психосексуальної незадоволеності. Аналіз сексуального здоров'я за його компонентами і складовими дав змогу визначити сукупне стрижневе ураження психологічного, соціально-психологічного компонентів та психічної складової біологічного компонента, що спричинило сексуальну дезадаптацію подружньої пари. Чинником, що сприяє виникненню й посилює дезадаптацію, стало порушення в жінок соціального компонента, нейрогуморальної та генітальної складових біологічного компонента сексуального здоров'я. У результаті цього аналізу було виявлено клінічні форми сексуальних розладів у жінок: сексуальна дисфункція внаслідок алкоголізму (535%) та дезадаптивні форми сексуальної дисфункції, а саме сексуально-еротична (214%), статеворольова (184%) та конституціональна (83%).

Отже, сексуальний розлад у хворих у переважній більшості випадків був зумовлений алкоголізмом. Прояви сексуальної дисфункції були сукупними, до того частіше відзначалися гіпо-аноргазмія (за 2-ї стадії алкоголізму - у всіх жінок) та відсутність генітальних реакцій.

Дослідження зв'язку між проявами сексуальної дисфункції і розладом особистості в жінок показало, що найчастішими за всіх його типів були гіполібідемія та гіпо-аноргазмія. Із дезадаптивних форм переважала сексуально-еротична, але в жінок із демонстративним - статеворольова форма; конституціональна форма сексуальної дезадаптації траплялася лише за залежного та тривожного розладів особистості. Ті самі закономірності відзначалися і в залежності порушень сексуального здоров'я від акцентуацій характеру пацієнток.

Серед жінок з акцентуаціями характеру найчастіше мали місце порушення оргазмічної функції, але в половини хворих із демонстративним, збудливим та гіпертимним типами акцентуації спостерігалася гіперлібідемія. З дезадаптивних форм сексуальної дисфункції, як і за розладів особистості, суттєво переважала сексуально-еротична форма, а конституціональна була відзначена лише за тривожного типу акцентуації характеру.

Результати психодіагностичного обстеження показали, що в жінок з алкогольною хворобою існують явно виражені акцентуації характеру, найчастіше збудливого та демонстративного типів, загострення яких було зумовлене здобутим ними неправильним вихованням. До того ж загострення збудливої акцентуації найбільшою мірою було пов'язано з вихованням в умовах жорстоких взаємин, демонстративної - з потураючою гіперпротекцією, гіпертимної та тривожної - з гіпопротекцією; загостренню гіпертимних рис сприяло й виховання в умовах емоційного відторгнення, а дистимічній акцентуації - умови підвищеної моральної відповідальності. Існує зв'язок і між загальним та статевим вихованням жінок: ліберальний та ігноруючий типи статевого виховання найчастіше мали місце за гіпопротекції, гіпергендерне - за жорстоких взаємин, патріархальне - за емоційного відторгнення. Неправильне статеве виховання сприяло виробленню у жінок особливостей сексуальності, які поглиблювали їхню сексуальну дезадаптацію.

Проведене дослідження показало, що хворим на алкоголізм жінкам притаманні дисгармонійні риси характеру (дезадаптивні риси та риси порушеної самоактуалізації), а також дисгармонійні якості особистості, її незрілість. В жодної з них не спостерігалося й саногенних антиципаційних патернів поведінки.

Із прогресуванням алкогольної хвороби існуючі в жінок акцентуації характеру ще більше загострювалися. Збудливі особистості реагували збудженням на будь-які подразники, у тривожних і залежних хворих посилювалася дратлива слабкість, нездатність протистояти негативним впливам, у демонстративних властиві їм риси (етична недостатність, "спрага визнання" тощо) швидко набували утрированої форми. У пацієнтки з дистимічною акцентуацією посилювалися перепади настрою, до того ж їх циклічність збігалася з циклічністю запоїв. У всіх хворих виразніше проявлялися негативні наслідки алкоголізму, передусім нехтування сімейними та службовими обов'язками, втрачалося почуття обов'язку.

Щодо ставлення до хвороби для всіх пацієнток була характерна некритичність до свого стану.

Статеворольова поведінка обстежених жінок була пов'язана з існуючими в них акцентуаціями характеру й розладами особистості. Показники маскулінності на соціогенному рівні були високими у збудливих та гіпертимних пацієнток і низькими - у тривожних, а показники фемінінності - навпаки. На біогенному рівні та сама закономірність зберігалася. Проте й на тому, й на другому рівні на 2-й стадії алкоголізму маскулінність хворих закономірно знижувалася. Маскулінність жінок із розладами особистості на рівні Я-концепції була високою за дисоціального та демонстративного розладів і низькою - за залежного; фемінінність була найвищою за тривожного й залежного типів розладу особистості. Цьому відповідали й індекси маскулінності жінок на біогенному рівні. Лише за шизоїдного розладу відзначалася статеворольова дискордантність: низька маскулінність на соціогенному й висока - на біогенному рівні, що свідчить про наявність у цих хворих внутрішньоособистісного конфлікту.

Усі діти в обстежених сім'ях здобули неправильне виховання, найчастіше за типом гіпопротекції, особливо з боку матері, та в умовах жорстоких взаємин. У процесі вивчення відмінностей особистості дітей (табл.1) з'ясувалося, що найрідкіснішими рисами в них були життєрадісність і довіра до людей, а найчастішими - агресивність, дратливість, тривожність (особливо у хлопчиків), знижене тло настрою, відгородженість та недовіра (частіше у дівчаток).

Комунікабельність дітей була різко зниженою. У 744% із них було виявлено негативне ставлення до матері, у 194% - до обох батьків, у 73% - до батька. Найчастіше це було пов'язано з сімейними конфліктами та соціальними проблемами, спричиненими алкоголізмом матерів. Негативно ставилися до братів і сестер 73% дітей і у 82% хлопчиків спостерігалося негативне ставлення до себе, що було наслідком неправильного виховання, яке сприяло формуванню у дітей внутрішньоособистісного конфлікту та комплексу неповноцінності.

Таблиця 1. Відмінності особистості обстежених дітей

Таким чином, у сім'ях, де мати хворіє на алкоголізм, мають місце порушення становлення особистості дітей та їхній негативний емоційний стан, зумовлений несприятливим психологічним кліматом та дезадаптованістю таких сімей.

Показники подружньої адаптації і подружнього щастя в обстежених сім'ях були значно нижчі від нормативних (у дружин і чоловіків відповідно 6,9 і 6,8 бала за норми 10-12 балів), на підставі чого вони були віднесені нами до дезадаптивних шлюбів.

Вивчення виконання сімейних функцій у цих сім'ях показало, що всі вони виконувалися незадовільно, але найбільше потерпало виконання емоційної, духовної, сексуально-еротичної та виховної функцій, особливо у разі 2-ї стадії алкоголізму в жінок.

Порушення функціонування сім'ї призводило до виникнення деструктивних конфліктів, які поглиблювали дезадаптованість та несприятливий психологічний клімат сімей за алкоголізму у жінок. Вивчення зв'язку частоти конфліктів із порушенням сімейних функцій та прогресуванням алкоголізму (табл.2) показало, що незалежно від його стадії у всіх подружніх пар виникали конфлікти, зумовлені невиконанням емоційної, духовної та сексуально-еротичної функцій. Частішими за 1-ї стадії алкоголізму були конфлікти через невиконання функцій збереження здоров'я, рольової, реабілітаційної, захисної, а за 2-ї стадії - через порушення господарсько-побутової, виховної, функції персоналізації.

Таблиця 2. Частота виникнення конфліктів залежно від порушення функцій сім'ї при алкоголізмі у жінок

Примітка. Репродуктивна функція виконувалася задовільно, оскільки у всіх подружніх пар були діти і, отже, конфлікти з її приводу не виникали.

Способи урегулювання конфліктів були неправильними у всіх обстежених. Найпоширенішим із них у всіх випадках було змагання, за 1-ї стадії алкоголізму у жінок частіше використовувалося уникнення, а за 2-ї - пристосування. Найбільш рідкісним способом залагодження конфлікту був компроміс і ніколи - співробітництво (табл.3).

Деструктивні конфлікти підривали міцність шлюбу: думали про розлучення або робили спроби розлучитися 753% чоловіків і 623% жінок.

Таблиця 3. Способи урегулювання конфліктів обстеженими подружжями

Проведені дослідження дали нам змогу розробити таку типологію сім'ї при алкогольній хворобі у жінок. Вона складається з двох варіантів: псевдофункціонального (103%) - псевдоадаптованої та псевдосинергічної форм, і другого (905%), до якого належать дисфункціональні сім'ї, - негативно-доповнюючі, деперсоналізовані, суперницькі (антагоністичні), гіперпротективні, гіпопротективні, дезінтегровані, дисоціальні, асоціальні.

Як ми бачимо, обстежені сім'ї переважно були дисфункціональними, до того серед них більшість складали дезінтегровані та дисоціальні сім'ї (653%).

Вивчення сексуальної дезадаптації подружжів при алкоголізмі у жінок дало змогу запропонувати й класифікацію варіантів і форм порушення сексуального здоров'я подружжів за даної патології, також два варіанти: перший - сексуальна дисфункція, зумовлена алкоголізмом (533%), і другий - дезадаптивний варіант (473%), до якого належать форми сексуально-еротична, статеворольова та конституціональна.

Перший варіант порушення сексуального здоров'я складається з однієї клінічної форми - зумовленої алкоголізмом сексуальної дисфункції у жінок. За другого найчастіше розвивається сексуально-еротична форма дезадаптації, майже так само часто - статеворольова.

Таким чином, у результаті проведених клінічних та психодіагностичних досліджень було визначено існуючі у хворих на алкоголізм жінок варіанти та форми сімейної і сексуальної дезадаптації, що дало нам змогу розробити систему її психотерапевтичної корекції, яка відповідає чотирикомпонентній структурі міжособистісної взаємодії: інформаційної, емоційної, поведінкової та особистісної.

До того запропонована система грунтується на принципах диференційованості, комплексності, послідовності, етапності, звернена до трьох підсистем особистості - інтраіндивідної, інтеріндивідної та метаіндивідної, і здійснюється у трьох відповідних напрямах: корекція характерологічних особливостей членів сім'ї, корекція їхніх міжособистісних стосунків та нормалізація процесу персоналізації кожного з них.

Здійснювані коригувальні заходи диференційовано з урахуванням типу сім'ї, порушення тих чи інших її функцій, наявності певних сімейних проблем, до того ж сімейна психотерапія не виключає індивідуальної роботи з кожним із членів сім'ї, з подружньою парою, з батьками й дитиною (дітьми). Комплексний підхід до сімейної психотерапії, як і психотерапії сексуальної дезадаптації, передбачає вплив на усі зазначені вище рівні взаємодії членів сім'ї та подружжів між собою з використанням усього арсеналу методів психотерапії - сімейної, індивідуальної, парної (подружньої).

Усі наші пацієнтки в період психотерапевтичної корекції перебували під наглядом нарколога. Їхнє лікування супроводжувалося потенцюючою психотерапією.

Усі психотерапевтичні дії проводилися у три основні етапи: на першому етапі членам сім'ї надавалася правильна інформація про існуючі порушення та перспективи їх успішного подолання, на другому здійснювалися заходи для зняття емоційних реакцій на ці порушення, третій етап був присвячений виробленню у членів сім'ї навичок правильного спілкування та поведінки.

У процесі сімейної психотерапії використовували раціональну, групову, персоналістичну психотерапію, сімейну дискусію, методику обумовленого спілкування (конструктивну сварку за С.Кратохвілом), комунікаційний, рольовий тренінг, тренінг поведінки, аутосугестивну психотерапію. Кінцевим етапом сімейної психотерапії стала медико-психологічна реабілітація, невід'ємною частиною якої була соціально-трудова реабілітація. Одним із першочергових завдань сімейної психотерапії була психокорекція емоційного стану дітей у сім'ях хворих жінок. З ними проводилися індивідуальні та групові заняття, на яких дітям пояснювали, що їхня мати хвора, і навчали правильно реагувати на її неадекватну поведінку, щоб своєю поведінкою сприяти її одужанню.

У процесі психотерапії порушення сексуального здоров'я застосовували, окрім раціональної та інформаційної психотерапії, гіпносугестію, елементи психоаналізу, аутотренінг, статеворольовий і сексуально-еротичний тренінг.

Проведення описаної системи психотерапії здоров'я сім'ї та сексуальної дезадаптації подружжів при алкоголізмі у жінок дало змогу досягнути високого безпосереднього терапевтичного ефекту у 894% випадків. У решти 114% хворих із 2-ю стадією алкоголізму терапевтичного ефекту не здобуто. Протягом трьох років клінічних спостережень було визначено, що у 244% хворих (із них у 83% - з 1-ю і в 164% - із 2-ю стадією алкоголізму) у термін від 5 міс. до 3 років настав рецидив алкоголізму, що призвело до різкого погіршення сімейної та сексуальної дезадаптації. У 52% жінок (лише з 1-ю стадією алкоголізму) подеколи виникали одноразові зриви, що проходили без наслідків і не потребували спеціальної допомоги.

Таким чином, високий і стійкий терапевтичний ефект полягав у відсутності в жінок рецидивів алкоголізму протягом 3 років, поліпшення виконання функцій сім'ї, нормалізації міжособистісного та сексуального спілкування подружжів і емоційного стану дітей, відновленні трудового статусу жінок, тобто загалом медико-психологічна та соціально-трудова реабілітація була досягнута у 654% сімей.

алкоголізм жінка психотерапія сімейний

ВИСНОВКИ

М.П.Жданова. Порушення здоров'я сім'ї при алкоголізмі у жінок та його психотерапія. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 19.00.04 - медична психологія. Харківська медична академія післядипломної освіти МОЗ України. - Харків, 2007.

У роботі з позицій системного підходу розроблено типологію сім'ї та класифікацію варіантів і форм порушення сексуального здоров'я при алкоголізмі у жінок. Виявлено емоційні та поведінкові розлади у дітей, особистісні відмінності хворих та членів їхніх сімей. Визначено закономірності формування та функціонування сім'ї за даної патології у жінок, взаємозв'язки між порушенням сімейних функцій, формами подружньої дезадаптації, виникненням та перебігом алкоголізму. Розроблено систему сімейної психотерапії та психокорекції сексуальної дезадаптації подружжів.

Ключові слова: алкоголізм у жінок, порушення здоров'я сім'ї, емоційний стан дітей, психотерапія.

АННОТАЦИЯ

М.П.Жданова. Нарушение здоровья семьи при алкоголизме у женщин и его психотерапия. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата медицинских наук по специальности 19.00.04 - медицинская психология. Харьковская медицинская академия последипломного образования МЗ Украины. - Харьков, 2007.

В диссертации с позиций системного подхода обследованы семьи, в которых жена и мать страдает алкоголизмом.

Показано, что больным алкоголизмом женщинам свойственны дезадаптивные черты характера - нереализм восприятия действительности и нежелание адаптироваться к ней и окружающим людям, и черты нарушенной самоактуализации, главным образом незрелость, нездравомыслие, нереализм самооценки, неадекватный уровень притязаний. При прогрессировании алкогольной болезни эти черты и имеющиеся у больных акцентуации характера еще более заостряются. Изменяется также полоролевое поведение больных: снижается их маскулинность и возрастает фемининность на биогенном и на социогенном уровне.

Дети в семьях, в которых мать страдает алкоголизмом, получают неправильное воспитание, у них имеют место нарушение становления личности и негативное эмоциональное состояние. В семьях неудовлетворительно выполняются все семейные функции, за исключением репродуктивной, причем в наибольшей степени страдает выполнение эмоциональной, духовной, сексуально-эротической и воспитательной функций, особенно при 2-й стадии алкоголизма у женщин. Нарушение функционирования семьи приводит к возникновению деструктивных конфликтов, усугубляющих дезадаптированность членов семьи. Практикуются неправильные способы урегулирования конфликтов.

У всех больных женщин имеются нарушения сексуальной функции, которые либо обусловлены алкогольной болезнью, либо усугубляют ее. При этом у женщин с 1-й стадией алкоголизма наблюдается сексуальная гиперфункция, а у больных со 2-й стадией - сексуальная гипофункция. Причиной нарушения сексуального здоровья супругов при алкоголизме у женщин служит сочетанное поражение его психологического, социально-психологического компонентов, психической составляющей биологического и в ряде случаев информационно-оценочной составляющей социального компонента.

Автором диссертации на основе результатов системно-структурного анализа предложена типология семьи при алкоголизме у женщин, включающая два варианта и 10 форм нарушения здоровья семьи. В результате системно-структурного анализа сексуального здоровья разработана классификация его нарушений, включающая два варианта и четыре клинических формы.

Разработана система психодиагностики и психотерапии нарушения здоровья семьи при алкоголизме у женщин, описаны ее принципы и направления. Представлены психотерапевтические методы, которые следует использовать в процессе семейной психотерапии (рациональная, групповая, персоналистическая, аутосуггестивная психотерапия, семейная дискуссия, коммуникационный, ролевой тренинг, тренинг поведения, психокоррекционная работа с детьми), и методы, применяемые в процессе психотерапии сексуальной дезадаптации супругов (рациональная и информационная психотерапия, гипносуггестия, элементы психоанализа, аутотренинг, полоролевой и сексуально-эротический тренинг).

Показано, что проведение разработанной системы психотерапии при алкоголизме у женщин позволяет достигнуть медико-психологической и социально-трудовой реабилитации 654% семей.

Ключевые слова: алкоголизм у женщин, нарушение здоровья семьи, эмоциональное состояние детей, психотерапия.

ANNOTATION

Zhdanova M.P. Family health disorder at the alcoholism in women and its psychotherapy. - Manuscript.

Thesis for a candidate of medical science degree by speciality 19.00.04 - medical psychology. Kharkov medical academy of postgraduate studies UMH. - Kharkov, 2007.

From the systemic approach viewpoint in the thesis there are developed the family typology and the classification of sexual health disorder variants and forms at the alcoholism in women. There are revealed emotional and behavioral distresses in children, patients' and their family members' personality features. There are determined family forming and functioning regularities at the pathology in women, relations between a disorder of family functions, spouses desadaptation forms, a rise and a course of the alcoholism. The spouses sexual desadaptation family psychotherapy and psychocorrection system is developed.

Key words: alcoholism in women, family health disorder, children emotion state, psychotherapy.

Размещено на Allbest.ru