Патологія репродуктивної системи у жінок з оперованою маткою

При аналізі стану фетоплацентарного комплексу відмічено, що рівень П достовірно зменшувався тільки в 37-38 тижнів у вагітних з рубцем на матці - до 511,4112,73 нмоль/л (р<0,05). На відміну від цього, вміст естрогенів (ЕС і Е), а також ХГ і ПЛ знижувався вже з 28-29 тижнів (р<0,05). На заключному етапі досліджень - в 37-38 тижнів виявлено більш виражені зміни у жінок з рубцем на матці (р0,01).

Встановлені нами зміни ендокринного статусу свідчать про те, що у вагітних з рубцем на матці має місце виражена плацентарна недостатність з гіпофункцією плаценти як органа ендокринної системи. Характерною особливістю тут є той факт, що гіпоестрогенія має місце вже в 28 тижнів вагітності, в той час як ехографічні та допплєрометричні зміни - лише тільки з 32-33 тижні. Це вказує на необхідність комплексної корекції плацентарної недостатності в цій групі хворих вже після 20-го тижня, тобто після формування фетоплацентарного комплексу.

В механізмах імунологічної резистентності організму матері до семіалогенного плода важливу роль відіграють синтезовані плацентою білки. Володіючи могутньою імуносупресивною активністю, ці білки беруть участь у пригніченні трансплацентарної реакції матері, забезпечуючи розвиток імунологічної толерантності вагітної жінки до генетично чужорідного плода.

У даний час показано високу діагностичну цінність деяких із 40 сполук білкової структури: SР1; РР12; РР14; SSBG і б-ФП. Будучи маркерами як материнської (РР12 і РР14), так і плодової (SР1) частини плаценти, вони дозволяють оцінювати взаємовідношення у фетоплацентарній системі, проводити ранню діагностику гестаційних ускладнень та виявляти внутрішньоутробне страждання плода (С.О. Швиденко, 1997; А.Г. Савицький, Г.А. Савицький, В.В. Абрамченко, 1998). Так, при аналізі рівня SР1, що є маркером плодової частини плаценти, під час вагітності відмічалося достовірне зниження таких у групі жінок з рубцем на матці після 28 тижнів вагітності (до 114,1±12,1 мкг/мл; р<0,05) і аж до розродження (до 110,5±10,8 мкг/мл; р<0,05).

РР14, як і РР12, є маркером материнської частини плаценти. Динаміка РР14 протягом всього періоду спостереження в обох підгрупах має тенденцію до зниження в міру збільшення терміну вагітності. Тільки в 28-29 тижнів (до 131,8±16,2 нг/мл; р<0,05) і в 37-38 тижнів (до 114,6±10,1 нг/мл; р<0,05) вміст даного показника був достовірно вищим у жінок з рубцем на матці.

Таким чином, у жінок з рубцем на матці розвивається плацентарна недостатність поєднаного генезу (порушення мікроциркуляції, ендокринна недостатність і високий рівень мікробного засівання), основні ехографічні прояви якої починаються з 18-20-го тижня і прогресивно наростають аж до розродження. Високий рівень перинатальної патології зумовлений, в першу чергу, порушеннями в системі мати-плацента-плід, що зумовлює істотну частоту різноманітних акушерських ускладнень. Загальноприйняті лікувально-профілактичні заходи є недостатньо ефективними, що свідчить про необхідність їх удосконалення.

4 етап - прогнозування патології репродуктивної системи у жінок з рубцем на матці.

При прогнозуванні патології репродуктивної системи використано технологію створення нейромережних експертних систем і програмний продукт (програма Statinfo-02 “Neuro-Master”), які розроблено й удосконалено на кафедрі медичної інформатики Національної медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика під керівництвом професора О.П. Мінцера, якому автор висловлює глибоку вдячність за допомогу в роботі над цим розділом.

Навчальна вибірка складалася з 339 прикладів із заздалегідь відомими відповідями, що відповідають завданням програмування. Вхідними даними служили відомості про те, як перебігали вагітність та пологи; якими були показання до абдомінального розродження; клінічний перебіг післяопераційного періоду; особливості відновлення менструальної функції; клінічний перебіг лейоміоми матки; показання до оперативного лікування; клінічний перебіг раннього та віддаленого періодів після операції; результати лабораторних і функціональних методів обстеження. Для кожного виду прогнозу створювали самостійну нейронну мережу з 9 нейронів (відповідно кількості завдань), що навчалася на базі 182 вхідних параметрів. В результаті застосування процедури мінімізації з 129 початкових навчальних параметрів було залишено 37, на підставі яких усі нейромережі змогли навчитися поставленим перед ними завданням.

Після формування комплексу навчання нейромережею було створено комп'ютерну експертну систему, що складається з трьох основних блоків: блоку введення даних, блоку висновку розрахункових параметрів соматотипуювання і блоку висновку результатів прогнозу. За допомогою блоку введення первинних даних користувач може вносити інформацію про пацієнтку, що була зазначена вище. Натиснувши на панелі кнопку “тест”, користувач може одержати інформацію про прогнозовану експертною системою різну патологію репродуктивної системи.

Програму протестовано на 37 прикладах пацієнток з різною патологією репродуктивної системи після кесарева розтину або консервативної міомектомії - з підгруп 1.1 і 1.2. Кількість правильних прогнозів щодо патології репродуктивної системи у пацієнток з оперованою маткою в середньому склала 86,6%.

Широке впровадження наведеної методики прогнозування патології репродуктивної системи у жінок з оперованою маткою дозволяє підвищити ефективність лікувально-профілактичних заходів.

5 етап - шляхи зниження патології репродуктивної системи у жінок з оперованою маткою.

Відновлювальне лікування хворих, які перенесли ендометрит після операції кесарева розтину, за розробленою нами методикою починали, відразу після розродження. Гормональна корекція була пов'язана з періодом лактації й використовувалась через 2-3 місяці після її припинення. Спостереження за хворими проводили впродовж 2 років після розродження з періодичністю в 6 місяців. Кількість курсів відновлювального лікування залежала від клінічного стану хворих, але за 2 роки їх було, в середньому, 2-3 на одну жінку.

Серед основних клінічних симптомів ми виділили наступні: больовий синдром; порушення менструального циклу; диспаревнію; зміни сексуальної функції; порушення мікробіоценозу статевих шляхів і нейроендокринні симптоми. Так, через 6 місяців після розродження за використання запропонованої методики частота больового синдрому знизилась на 30,0%, дисбіозу піхви, диспаревнії та порушень сексуальної функції - відповідно на 10,0%. На наступному етапі, через 12 місяців, крім зазначених відмінностей відмічено зменшення рівня порушень менструального циклу і нейроендокринної симптоматики на 10,0%.

На наш погляд, дуже інформативним є показник середньої частоти клінічних симптомів “хвороби оперованої матки”. Через 6 місяців після розродження цей показник був практично ідентичним в обох підгрупах (підгрупа 1.1 - 2,4 і 2.1 - 1,8). Надалі, вже через 1 рік констатовано в підгрупі 1.1 ріст даного показника до 3,2, а в 2.1 - зниження до 2,1. Встановлена закономірність збереглась і через 2 роки (4,1 і 2,2). Виходячи з отриманих клінічних даних, можна відмітити високу ефективність розробленого нами комплексу відновлювального лікування для жінок, які перенесли ендометрит після абдомінального розродження. Зміни показника середньої частоти нейроендокринних симптомів на одну жінку носили демонстративний характер. За першого обстеження хворих даний висновок знаходився в ідентичних межах: 2,2-2,3. Вже через 6 місяців спостерігалися суттєві зміни: в підгрупі 1.1 цей показник зріс до 3,2, а в 2.1 - знизився до 2,0. Надалі дана закономірність залишалась без змін: 2 роки - 4,1 і 1,1. Отже, включення до комплексного відновлювального лікування у жінок з “хворобою оперованої матки” спрямованої гормонотерапії з врахуванням особливостей змін ендокринного статусу дозволило суттєво знизити частоту нейроендокринної патології впродовж 2 років після розродження.

За період спостереження нам вдалося знизити частоту порушень менструального циклу в 1,8 разу і хронічних запальних процесів - в 2,3 разу, а також запобігти розвитку гіперпластичних процесів ендометрія, аденоміозу і гнійно-запальних утворень матки і придатків.

Отже, як показали результати проведених клінічних досліджень, розроблений комплекс відновлювального лікування жінок з “хворобою оперованої матки” дозволяє суттєво знизити частоту порушень менструального циклу і запальних процесів геніталій, що позитивно позначається на функціональному стані репродуктивної системи.

При розробці конкретної методики було враховано основні особливості клінічного перебігу в порівняльному аспекті у динаміці віддаленого післяопераційного періоду, що є достатньо інформативним. Згідно з одержаними нами результатами через 3 місяці за використання запропонованої методики відбулося зниження частоти дисменореї в 1,6 разу; хронічного тазового болю - в 1,6 та нейроендокринної симптоматики - в 1,3 разу. На наступному етапі, після 6 місяців мало місце зменшення рівня диспаревнії в 2 рази.

Вже через 3 місяці в обох підгрупах відмічено значне зниження рівня ехографічних ознак даної патології, проте в порівняльному аспекті в підгрупі 2.2 досліджувані показники були нижчими на 6,7%, а через 24 місяці - вже на 10,0%. Такі розбіжності, на нашу думку, наочно демонструють ефективність запропонованої нами реабілітаційної методики.

Таким чином, вивчення порівняльних клініко-ехографічних аспектів віддалених наслідків ендоскопічного лікування лейоміоми матки свідчить про позитивний вплив запропонованого нами диференційованого підходу, що наочно підтверджується зниженням частоти рецидиву в 3 рази.

Вагітність і пологи у жінок з рубцем на матці є предметом численних досліджень. В другій половині вагітності завдяки використанню запропонованої методики відмічене виражене зниження частоти плацентарної недостатності в 1,9 разу; загрози переривання вагітності - в1,8 і прееклампсії - відповідно в 1,5 разу.

Як уже зазначалося, всі пацієнтки підгруп 1.3 і 2.3 були розродженні абдомінальним шляхом з приводу рубця на матці та ряду супутніх показань: тазове передлежання, великий плід, дистрес-плода, передчасний розрив плодових оболонок та ін. При цьому, істотних відмінностей за підгрупами не встановлено, за винятком зниження в підгрупі 2.3 частоти високого перинатального ризику (підгрупа 1.3 - 62,5% і 2.3 - 32,5%). Всі операції було виконано під ендотрахеальним наркозом або під перидуральною анестезією із стандартною крововтратою.

Особливий інтерес становлять дані щодо перинатальних результатів розродження та післяопераційних ускладнень. Так, згідно з одержаними даними за використання запропонованої методики відмічено істотне зниження частоти асфіксії новонароджених легкого ступеня в 1,6 разу, середньотяжкого ступеня - в 2,5, а ЗВУР плода - в 1,7 разу. Хоча ці дані і не відносяться до основної мети і завдань виконуваного наукового дослідження, такий позитивний момент свідчить про ефективність запропонованої лікувально-профілактичної методики.

Оцінка частоти післяопераційних ускладнень свідчить про істотне зниження рівня всіх ускладнень: ранової інфекції - в 3 рази, порушень контрактильної активності матки - в 2,5 і ендометриту - відповідно в 2,5 разу.

Одержані клінічні результати було повністю підтверджено результатами додаткових методів досліджень.

Таким чином, як свідчать результати проведених досліджень, для зниження частоти патології репродуктивної системи у жінок з оперованою маткою необхідний комплексний підхід з урахуванням всіх виявлених етіопатогенетичних особливостей. Запропонований алгоритм лікувально-профілактичних і реабілітаційних заходів дозволяє знизити частоту репродуктивної патології, а також поліпшити результати розродження пацієнток з рубцем на матці. Все вищевикладене дозволяє нам говорити про вирішення поставлених наукових завдань.

Висновки

В дисертації наведено дані та нове вирішення наукової проблеми сучасного акушерства та гінекології - патології репродуктивної системи у жінок з оперованою маткою на підставі вивчення клініко-функціональних, морфологічних, ендокринних і мікробіологічних аспектів, а також розробки і впровадження алгоритму прогностичних і лікувально-профілактичних заходів.

1. У жінок після операцій на матці мають місце порушення в репродуктивній системі, такі, як порушення менструального циклу (30,0%), хронічні запальні процеси геніталій (30,0%), аденоміоз (10,0%) та гіперпластичні процеси ендометрія (6,7%).

2. Кесарів розтин є фактором ризику розвитку патології репродуктивної системи у кожної третьої жінки.

3. Основними клінічними симптомами патології репродуктивної системи у жінок після кесарева розтину є больовий синдром, порушення менструального циклу, диспаревнія, зниження сексуальної активності, порушення мікробіоценозу статевих шляхів і нейроендокринна симптоматика. При цьому частота основних клінічних проявів зростає впродовж 2 років після розродження: через 3 місяці - 1,8 на одну пацієнтку, через 6 місяців - 2,4, через 12 місяців - 3,2 і після 24 місяців - 4,1 на одну пацієнтку.

4. Основні зміни гомеостазу у пацієнток після кесарева розтину характеризуються порушеннями ендокринного статусу (збільшення вмісту Е, ЛГ, ФСГ і К); імунологічного (зниження рівня СD3+; СD4+; СD16+ і СD20+ за одночасного збільшення числа СD8+ і СD23+) та мікробіологічного (зниження числа Lactobacillus spp. і Bifidobacterium spp. за одночасного збільшення числа E. coli; Enterococcus spp., S. aureus, а також поява Bacteroides spp., Peptococcus spp. і Peptostreptococcus spp.).

5. Віддалені наслідки консервативної міомектомії характеризуються високою частотою рецидиву (20,0%) на фоні збереженої клінічної симптоматики: нейроендокринні прояви (46,7%), хронічний тазовий біль (36,7%), дисменорея (20,0%), диспаревнія (16,7%).

6. Висока частота рецидиву лейоміоми матки після ендоскопічного лікування зумовлена збереженням ендокринних (збільшення вмісту Е, ЛГ і ФСГ) та імунологічних порушень (зниження числа СD3+ і СD4+ на фоні одночасного збільшення СD8+) впродовж 2 років після проведеної операції.

7. Вагітність у жінок з рубцем на матці характеризується високою частотою плацентарної недостатності (57,5%); гестаційної анемії (50,0%) і загрози переривання вагітності (17,5%). В структурі плацентарної недостатності переважає хронічна гіпоксія плода (52,5%) порівняно зі зміною об'єму навколоплодових вод (37,5%) і ЗВУР плода за асиметричним варіантом (20,0%). Розвиток плацентарної недостатності у жінок з рубцем на матці починається з 28 тижнів (зниження вмісту ЕС, ХГ, ПЛ, SP1 на фоні одночасного збільшення рівня РР12 і РР14); в 32-33 тижні відбуваються ехографічні, біометричні та допплєрометричні зміни, що зберігаються до розродження.

8. Перинатальні результати розродження жінок з рубцем на матці характеризуються високою частотою асфіксії новонароджених легкого (20,0%) і середньотяжкого ступенів (17,5%), а також постгіпоксичної енцефалопатії (25,0%).

9. Частота післяопераційних ускладнень у жінок з рубцем на матці складає 25,0%: ранової інфекції - 15,0%, порушень контрактильної активності матки - 12,5% і ендометриту - 7,5%.

10. Використання запропонованого алгоритму лікувально-профілактичних і реабілітаційних заходів дозволяє знизити частоту патології репродуктивної системи і поліпшити результати розродження:

– після кесарева розтину знизити частоту порушень менструального циклу в 1,8 разу і хронічних запальних процесів - в 2,3 разу, а також запобігти розвитку гіперпластичних процесів ендометрія, аденоміозу і гнійно-запальних процесів матки і придатків;

– після консервативної міомектомії зменшити частоту рецидиву в 3 рази;

– під час вагітності та розродження знизити частоту плацентарної недостатності в 1,9 разу; ЗВУР плода - в 1,7, асфіксії новонароджених - в 2,5, ранової інфекції - в 3, порушень контрактильної активності матки - в 2,5 і ендометриту - в 2,5 разу.

Практичні рекомендації

1. З метою зниження частоти патології репродуктивної системи необхідно використовувати:

– після кесарева розтину - комплекс заходів, який включав імуностимулюючу, розсмоктуючу, протизлукову, вітаміно- та фізіотерапію в поєднанні зі спрямованою гормональною корекцією та антигомотоксичною терапією (траумель, гінекохель, оваріум композитум, коензим композитум);

– після консервативної міомектомії - використання препарату “Бусерелін” - 1-2 ін'єкції до і 2-4 ін'єкції після операції, або ендоназально по 150 мкг тричі на день в кожний носовий хід (добова доза 900 мкг) впродовж 3 місяців; використання препарату “Ярина” після відновлення менструального циклу протягом 1-2 років з метою контрацепції та корекції ендокринних порушень; додаткове використання антигомотоксичної терапії для реабілітації репродуктивної функції та профілактики появи можливих рецидивів: траумель, геникохель, оваріум композитум, свічки “Вібуркол”;

– під час вагітності - профілактичне призначення гепатопротекторів: “Гепабене” - по 1-2 капсули тричі на день після харчування; “Хофітол” - по 2-3 таблетки тричі на день за 15 хв до харчування; “Антраль” - по 1 таблетці в/о 3-4 рази на добу курсами по 2 тижні з перервою в 2 тижні;

2. Для прогнозування патології репродуктивної системи у пацієнток з рубцем на матці необхідно використовувати методику нейромережного комп'ютерного моделювання з використанням у динаміці клінічних, функціональних і лабораторних методів дослідження.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Вдовиченко Ю.П., Горбунова О.В. Доцільність внутрішньоматкової контрацепції у жінок після консервативної міомектомії // Вісник наукових досліджень (Тернопіль). - 2002. - №2 - С. 72-73 (Здобувачем особисто проаналізована література, зібрано матеріал, проведено аналіз результатів, стаття підготовлена до друку).

2. Горбунова О.В. Актуальні аспекти відстрочених ускладнень операції кесарева розтину // Збірник наукових праць співробітників КМАПО ім. П.Л. Шупика. - Вип. 11. - Кн. 3. - К, 2002. - С. 493-497.

3. Горбунова О.В. Корекція нейроендокринних порушень у жінок, які перенесли ендометрит після операції кесарева розтину // Науковий вісник Ужгородського університету. Серія “Медицина”. - 2003. - Вип. 21. - С. 222-226.

4. Горбунова О.В. Актуальные аспекты восстановительного лечения женщин, перенесших эндометрит после операции кесарева сечения // Медико-социальные проблемы семьи. - 2003. - Т. 8, №2. - С. 38-41.

5. Вдовиченко Ю.П., Баскаков П.Н., Горбунова О.В. Актуальні аспекти реабілітації жінок після масивних акушерських кровотеч // Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 2003. - №6. - С. 87-90 (Здобувачем особисто проаналізована література, зібрано матеріал, проведено аналіз результатів, підготовлена презентація для доповіді).

6. Вдовиченко Ю.П., Баскаков П.Н., Горбунова О.В. Реабілітація жінок, які перенесли ендометрит після операції кесарева розтину // Одесский медицинский журнал. - 2003. - №6 (80). - С. 54-56 (Здобувачем особисто проаналізована література, зібрано матеріал, проведено аналіз результатів).

7. Горбунова О.В. Особенности состояния новорожденных у женщин с миомой матки и с рубцом на матке после консервативной миомэктомии // Актуальні проблеми акушерства і гінекології, клінічної імунології та медичної генетики: Збірник наукових праць. - Вип. 9. - Київ-Луганськ, 2003. - С. 33-36.

8. Горбунова О.В. Перинатальні наслідки розродження жінок з міомою матки та з рубцем після консервативної міомектомії // Збірник наукових праць співробітників КМАПО ім. П.Л. Шупика. - Вип. 12. - Кн. 3. - 2003. - С. 203-206.

9. Горбунова О.В. Віддалені наслідки кесарева розтину у жінок, які мешкають у різних зонах радіаційного ураження // Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 2004. -№4. - С. 80-82.

10. Горбунова О.В. Кесарево сечение - как фактор риска патологии репродуктивной системы // Медико-социальные проблемы семьи. - 2004. - Т. 9, №3. - С. 40-41.

11. Горбунова О.В. Особливості розродження вагітних з рубцем на матці // Одеський медичний журнал. - 2004. - №5 (85). - С. 45-47.

12. Горбунова О.В. Особливості патології репродуктивної системи після абдомінального розродження // Науковий вісник Ужгородського університету. Серія “Медицина”. - Вип. 23. - 2004. - С. 170-172.

13. Горбунова О.В. Влияние осложненного абдоминального родоразрешения на репродуктивное здоровье женщин // Актуальні проблеми акушерства і гінекології, клінічної імунології та медичної генетики: Збірник наукових праць. - Вип. 11. - Київ-Луганськ, 2004. - С. 42-47.

14. Горбунова О.В. Шляхи зниження гнійно-запальних ускладнень після кесарева розтину у жінок з герпетичною інфекцією // Збірник наукових праць співробітників КМАПО ім. П.Л. Шупика. - Вип. 13. - Кн. 6. - Київ, 2004. - С. 66-68.

15. Горбунова О.В. Пути снижения патологии репродуктивной системы у женщин с оперированной маткой // Репродуктивное здоровье женщины. - 2005. - №4 (24). - С. 136-138.

16. Горбунова О.В. Відновне лікування жінок після консервативної міомектомії // Вісник наукових досліджень (Тернопіль). - 2005. - №2 (39). - С. 94-95.

17. Горбунова О.В. Прогнозування патології репродуктивної системи у жінок з оперованою маткою // Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 2005. - №6. - С. 82-85.

18. Горбунова О.В. Современные аспекты профилактики гнойно-воспалительных осложнений после кесарева сечения у женщин группы высокого риска // Актуальні проблеми акушерства і гінекології, клінічної імунології та медичної генетики: Збірник наукових праць. - Вип.12. - Київ-Луганськ, 2005. - С. 20-24.

19. Горбунова О.В. Актуальные аспекты последствий лапароскопической консервативной миомэктомии // Актуальні проблеми акушерства і гінекології, клінічної імунології та медичної генетики: Збірник наукових праць. - Вип.13. - Київ-Луганськ, 2006. - С. 76-80.

20. Горбунова О.В. Роль гистероскопии в диагностике и лечении “болезней оперированной матки” // Збірник наукових праць співробітників НМАПО ім. П.Л. Шупика. - Вип. 15. - Кн. 3. - Київ, 2006. - С. 192-195.

21. Горбунова О.В., Хачатуров В.Г., Караїм О.С. Репродуктивна функція жінок після консервативної міомектомії // Збірник наукових праць Асоціації акушерів-гінекологів України. - К.: Інтермед, 2002. - С. 158-160 (Здобувачем особисто проаналізована література, зібрано матеріал, проведено аналіз результатів, стаття підготовлена до друку).

22. Chermak I., Khachaturov V., Gorbunova O. On Some Problems of Intrauterine Contraception in Women after Conservative Myomectomy // Czech Gynaecology. 17th European Congress of Obstetrics and Gynaecology EAGO/EBCOG. - Prague, 2002. (Здобувачем особисто проаналізована література, зібрано матеріал, проведено аналіз результатів, стаття підготовлена до друку, підготовлена презентація для доповіді).

23. Горбунова О.В. Влияние отдаленных осложнений абдоминального родоразрешения на репродуктивную функцию женщин // Тезисы докладов научно-практической конференции “Актуальные аспекты репродуктивного здоровья”. - Здоровье женщины. - 2002. - №1 (9). - С. 130.

24. Горбунова О.В. Приемлемость и эффективность внутриматочной контрацепции у женщин после консервативной миомэктомии // Тезисы докладов научно-практической конференции “Актуальные аспекты перинатологии”. - Репродуктивное здоровье женщины. - 2002. - №1 (10). - С. 138-139.

25. Горбунова О.В. Абдоминальное родоразрешение как фактор риска развития патологии репродуктивной системы // Тезисы докладов научно-практической конференции “Актуальные аспекты репродуктивного здоровья”. - Репродуктивное здоровье женщины. - 2004. - №2 (18). - С. 159.

26. Горбунова О.В. Патология репродуктивной системы у женщин с рубцом на матке // Проблемы репродукции. - Спец. выпуск, первый международный конгресс по репродуктивной медицине. - Москва, 2006. - С. 201.

27. Горбунова О.В. Репродуктивне здоров'я - запорука щасливого майбутнього наших нащадків” // Актуальні питання підтримки репродуктивного здоров'я населення м. Києва: Матеріали конференції. - Київ, 2006. - С. 49-51.

Патенти:

Патент UA №10145, затв. 15.11.2005 р., бюл. №11; МПК 7 А61К 39/395; А61Р 31/20. Спосіб профілактики гнійно-септичних ускладнень після кесарева розтину у жінок з герпетичною інфекцією // Вдовиченко Ю.П., Горбунова О.В.

Патент UA №14914, затв. 15.06.2006 р., бюл. №6; МПК А61К 38/00; А61К 31/13. Спосіб реабілітації жінок, які перенесли гнійно-септичні ускладнення після кесарева розтину // Вдовиченко Ю.П., Горбунова О.В.

Анотація

Горбунова О.В. Патологія репродуктивної системи у жінок з оперованою маткою. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за спеціальністю 14.01.01 - акушерство та гінекологія. - Національна медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ України. - Київ, 2007.

Дисертація присвячена особливостям репродуктивної функції жінок з рубцем на матці різної етіології, а також можливостям зниження гінекологічної захворюваності, акушерської та перинатальної патології. Метою роботи є зниження частоти та ступеня прояву патології репродуктивної системи, акушерських і перинатальних ускладнень у жінок з оперованою маткою на підставі вивчення клініко-функціональних, морфологічних, ендокринних і мікробіологічних аспектів, а також розробка та впровадження алгоритму прогностичних і лікувально-профілактичних заходів. Встановлено, що основними клінічними симптомами патології репродуктивної системи у жінок після кесарева розтину є больовий синдром, порушення менструального циклу, диспаревнія, зниження сексуальної активності, порушення мікробіоценозу статевих шляхів і нейроендокринна симптоматика. При цьому частота основних клінічних проявів зростає впродовж 2 років після розродження. З'ясовано ехографічні особливості стану органів малого таза, щитовидної та молочних залоз, ендокринного статусу і мікробіоценозу статевих шляхів у жінок з оперованою маткою. Встановлено взаємозв'язок між клінічними, ехографічними, ендокринними і мікробіологічними особливостями у жінок, які розроджені абдомінальним шляхом та перенесли консервативну міомектомію. Вивчено аспекти клінічного перебігу вагітності, пологів та стану новонароджених у жінок з рубцем на матці після кесарева розтину і консервативної міомектомії. З'ясовано особливості формування та функціонального стану фетоплацентарного комплексу у жінок з оперованою маткою. Розроблено та впроваджено алгоритм прогностичних та лікувально-профілактичних заходів у жінок з рубцем на матці після кесарева розтину і консервативної міомектомії з метою зниження частоти патології репродуктивної системи та поліпшення перинатальних наслідків розродження.

Ключові слова: рубець на матці, кесарів розтин, консервативна міомектомія, ендоскопія.

Аннотация

Горбунова О.В. Патология репродуктивной системы у женщин с оперированной маткой. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени доктора медицинских наук по специальности 14.01.01 - акушерство и гинекология. - НМАПО им. П.Л. Шупика МЗ Украины. - Киев, 2007.

Диссертация посвящена особенностям репродуктивной функции женщин с рубцом на матке различной этиологии, а также возможностям снижения гинекологической заболеваемости, акушерской и перинатальной патологии. Целью работы является снижение частоты и степени проявлений патологии репродуктивной системы, акушерских и перинатальных осложнений у женщин с оперированной маткой на основе изучения клинико-функциональных, морфологических, эндокринологических и микробиологических аспектов, а также разработка и внедрение алгоритма прогностических и лечебно-профилактических мероприятий. Доказано, что основными клиническими симптомами патологии репродуктивной системы у женщин после кесарева сечения является болевой синдром, нарушения менструального цикла, диспареуния, снижение сексуальной активности, нарушения микробиоценоза половых органов и нейроэндокринная симптоматика. При этом частота основных клинических проявлений вырастает в течение 2 лет после родоразрешения. Выяснены эхографические особенности состояния органов малого таза, щитовидной и молочных желез, эндокринного статуса и микробиоценоза половых органов у женщн с оперированной маткой. Установлена взаимосвязь между клиническими, эхографическими, эндокринными и микробиологическими особенностями у женщин, которые были родоразрешены абдоминальным путем и перенесли консервативную миомэктомию. Изучены аспекты клинического течения беременности, родов и состояния новорожденных у женщин с рубцом на матке после кесарева сечения и консервативной миомэктомии. Выяснены особенности формирования и функционального состояния фетоплацентарного комплекса у женщин с оперированной маткой. Разработан и внедрен алгоритм прогноcтических и лечебно-профилактических мероприятий у женщин с рубцом на матке после кесарева сечения и консервативной миомэктомии с целью снижения частоты патологии репродуктивной системы, а также улучшения перинатальных исходов родоразрешения.

Ключевые слова: рубец на матке, кесарево сечение, консервативная миомэктомия, эндоскопия.

Annotation

Gorbunova Olga. Pathology of Reproductive System in Women with an Operated Womb. - Manuscript.

Thesis for a Doctor's Degree in Medical Sciences in speciality 14.01.01 - Obstetrics and Gynaecology. - National Medical Academy for Post Gradual Studies, Ministry of Health of Ukraine. - Kyiv, 2007.

The thesis is devoted to peculiarities of reproductive system in women with a scar on the womb with various etiology, as well as to possibilities for reducing the gynaecological sickness rate, obstetrical and perinatal pathology. The purpose of the thesis is to reduce the frequency and level of development of the reproductive system pathology, obstetrical and perinatal complications in women with an operated womb on the basis of studying the clinical, functional, morphological, endocrine and microbiological aspects, as well as elaboration and implementation of an algorithm for prognostic, medical and prophylactic measures. It has been established that the major clinical symptoms of the pathology in reproductive system in women after the Cesarean operation are a pain syndrome, breaks in menstrual cycle, dyspareunia, decline in sexual activity, violation of micro-biocenose of genital tracts and neuroendoctrinal symptoms, the frequency of major clinical developments increasing during the two years after the delivery. Echographic peculiarities of pelvis minor organs condition, thyroid and mammary glands, endocrine status and microbiocenose of genital tracts in women with an operated womb have been determined.

Interconnection between clinical, echographic, endocrine and microbiological peculiarities in women who have been delivered by abdominal section and have endured a conservative myomectomy has been established. Aspects of clinical development of pregnancy, deliveries and conditions of newly-born babies in women with a scar on the womb after the Cesarian operation and conservative myomectomy have been studied. Peculiarities of the formation and functional state of the pheto-placental complex in women with an operated womb have been established. An algorithm of prognostic, medical, and prophylactic measures in women with a scar on the womb after the Cesarian operation and conservative myomectomy has been developed and implemented with the aim of reducing the frequency of the reproductive system pathology and improving perinatal consequences of delivery.

Key words: scar on the womb, Cesarean operation, conservative myomectomy, endoscopy.

Размещено на Allbest.ru