Вікові особливості взаємозв‘язків гемодинаміки, біоелектричної активності, метаболізму головного мозку у розвитку цереброваскулярної патології

Размещено на http://www.allbest.ru/

АКАДЕМІЯ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНА УСТАНОВА "ІНСТИТУТ НЕВРОЛОГІЇ, ПСИХІАТРІЇ ТА НАРКОЛОГІЇ"

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

доктора медичних наук

ВІКОВІ ОСОБЛИВОСТІ ВЗАЄМОЗВ'ЯЗКІВ ГЕМОДИНАМІКИ, БІОЕЛЕКТРИЧНОЇ АКТИВНОСТІ, МЕТАБОЛІЗМУ ГОЛОВНОГО МОЗКУ У РОЗВИТКУ ЦЕРЕБРОВАСКУЛЯРНОЇ ПАТОЛОГІЇ

14.01.15 - нервові хвороби

КОРСУНСЬКА Лариса Леонідівна

Харків - 2007

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано в Кримському державному медичному університеті імені С. І. Георгієвського МОЗ України.

Науковий консультант:

доктор медичних наук, професор Кузнєцова Світлана Михайлівна, Інститут геронтології АМН України, директор Українського геріатричного реабілітаційного центру.

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор Міщенко Тамара Сергіївна, Державна установа „Інститут неврології, психіатрії та наркології” АМН України, керівник відділу судинної патології головного мозку;

доктор медичних наук, професор Бучакчийська Наталія Михайлівна, Запорізька медична академія післядипломної освіти МОЗ України, завідувач кафедри нервових хвороб;

доктор медичних наук, професор Шевага Володимир Миколайович, Львівський національний медичний університет ім. Д. Галицького МОЗ України , завідувач кафедри неврології і нейрохирургії.

Провідна установа:

Національна медична академія післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика МОЗ України

Захист дисертації відбудеться 26 вересня 2007 р. о 10.00 годині на засіданні Спеціалізованої вченої ради Д 64.566.01 при ДУ „Інститут неврології, психіатрії та наркології” АМН України за адресою: 61068, м. Харків, вул. Академіка Павлова, 46.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці ДУ ”Інститут неврології, психіатрії та наркології” АМН України за адресою: м. Харків, вул. Академіка Павлова, 46.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

церебральний гемодинаміка прамірацетам мозок

Актуальність теми. Цереброваскулярна патологія упродовж останніх десятиліть є однією з найскладніших проблем охорони здоров`я у зв`язку з неухильним ростом поширеності хвороб судин головного мозку, особливо мозкових інсультів, що є значною причиною інвалідності і однією з головних - смертності населення (Волошин П.В., Міщенко Т.С., 2005; Віничук С.М., 2005; Шевага В.М., 2005; Яворська В.О., 2006). Широка поширеність, висока смертність та інвалідизація внаслідок цереброваскулярних хвороб ставлять діагностику, профілактику та лікування цих захворювань в один ряд з найгострішими медико-соціальними проблемами. Щороку в Україні на мозковий інсульт захворює близько 100-110 тис. мешканців, інвалідизація внаслідок нього складає 3,2 на 10000 населення і посідає перше місце серед причин первинної інвалідизації в країні (Волошин П.В., Міщенко Т.С., 2005; Кузнєцова С.М. та співавт., 2005). Більше ніж 3 мільйони українців звернулося по медичну допомогу з приводу різних форм ЦВП минулого року (Волошин П.В., Міщенко Т.С., 2006).

Темпи зростання статистичних показників, що характеризують рівень цереброваскулярної патології, змушують проаналізувати фактори, які впливають на кількісні і якісні характеристики розповсюдженості ЦВП, одним з найважливіших в структурі яких є вік хворих. “Старіння нервової системи багато в чому визначає не лише старіння організму в цілому, але і його пристосувальні можливості, вікові зміни поведінки, реакції гомеостазу. В кінцевому підсумку в процесі старіння змінюються функції мозку, його інтегративна діяльність, внутріцентральні взаємовідношення”, - писав один з основоположників вітчизняної геронтологічної школи академік В.В.Фролькіс (1991). Морфологічні, біохімічні та функціональні зрушення, що виникають при старінні в різних структурах головного мозку, ведуть до суттєвих змін як саме у внутрішньомозкових системах, так і у взаємовідношеннях між вищими та нижчими відділами центральної нервової системи. Інтегративна діяльність головного мозку в онтогенезі значною мірою визначає не лише формування процесів, спрямованих на підвищення життєдіяльності організму, але й сам характер старіння (Фролькіс В.В., Безруков В.В., 1991; Бачинська Н.Ю., 2005). Дані багатьох досліджень вказують на різні вікові порушення в морфології головного мозку і в його судинах, біохімічних та біоенергетичних процесах, що призводять до порушень інтелектуально-мнестичних функцій і психоемоціональної сфери, а в кінцевому рахунку можуть викликати тяжку патологію та інвалідизацію осіб похилого віку (Кузнєцова С.М.., 2004; Бучакчийська Н.М., 2005; Мачерет Є.Л., 2002; Шкробот С.І., 2006; Coffey C.E., Cummings J.L., 2000).

Похилий і старий вік сам по себі є значним фактором ризику формування та прогресування цереброваскулярної патології (Безруков В.В. та співавт., 2005; Яхно М.М.., 2001). Ризик розвитку інсульту зростає експоненціально зі збільшенням віку. Якщо в молодому віці інсульт виникає щороку лише у 1 з 30 000, то у віці від 75 до 84 років - у 1 з 45 чоловік. У 45-річних вирогідність розвитку інсульту протягом наступних 20 років залишається досить низькою (у 1 з 30), але у 80 років вона стає вже високою (інсульт розвивається у 1 з 4 чоловіків і у 1 з 5 жінок). Після 25 років захворюваність і смертність збільшуються приблізно вдвічі з кожним десятиліттям (Міщенко Т.С., 2006).

Експерти визначають, що протягом наступних років кількість цереброваскулярних захворювань незмінно зростатиме, і що це пов`язане зі “старінням” населення, а також зі збільшенням поширеності таких факторів ризику ЦВП, як артеріальна гіпертензія, куріння, ожиріння, гіподинамія тощо. (Волошин П.В., Тайцлін В.Й., 2005, Дзяк Л.А., 2005, Зозуля І.С., 2005; Грицай Н.М., 2006; Козьолкін О.А.,2006). Частина осіб пенсійного віку в Україні складає 23,0-25,0 % популяції, а, згідно з прогнозами демографів, до 2025 р. цей показник складе більше ніж 30,0 % (Чайковська В.В., 2003; Безруков В.В., 2005). В майбутньому неухильно зростатиме кількість осіб похилого віку з вік-залежною патологією мозку, що потребує матеріальних витрат на їх лікування та обслуговування.

Обставини, що склалися в Україні упродовж останнього часу, коли зростання статистичних показників захворюваності на всі форми ЦВП поєднується зі зростаючою питомою вагою старої частини населення, яка є найбільш схильною до хвороб судин головного мозку, ставлять актуальне завдання розробки профілактичних заходів з метою зниження ризику розвитку ЦВП. Визначення лімітуючих факторів формування вік-залежної цереброваскулярної патології, враховуючи його різні рівні (гемодинамічний, метаболічний, структурний, зміни електрогенезу та вищої нервової діяльності), дозволять окреслити можливості системного підходу до профілактики та терапії хворих. Крім того, важливо визначити критерії диференціювання вікових змін ЦНС, що призводять до формування цереброваскулярної патології, щоб мати можливість впливати на ці механізми на початкових етапах їх розвитку і якомога скоріше проводити профілактичні та терапевтичні заходи.

Зв`язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано відповідно до планової науково-дослідної роботи кафедри нервових хвороб з курсом неврології ФПО Кримського державного медичного університету ім. С. І. Георгієвського на тему „Патогенетичні механізми формування дисциркуляторної енцефалопатії (вікові, гемодинамічні, реологічні та деякі інші аспекти), обґрунтування методів її терапевтичної корекції”, номер держ. реєстрації 0105U004677.

Мета дослідження - на підставі комплексного аналізу вікових змін церебральної гемодинаміки, структурної організації, біоелектричної активності, метаболізму головного мозку та структури їх взаємозв`язків визначення патогенетичних особливостей формування цереброваскулярної патології у осіб похилого віку і розробка шляхів корекції вікових функціональних та гемодинамічних порушень головного мозку, що призводять до її розвитку.

Завдання дослідження:

Проаналізувати динаміку демографічних показників щодо старіння населення АР Крим і вплив темпів старіння населення на поширеність ЦВП у популяції.

Визначити вікові зміни структурно-морфологічних характеристик мозку (за даними МРТ) на підставі аналізу морфометричних показників шлуночкової системи та окремих структур головного мозку.

Вивчити вікові особливості церебральної гемодинаміки в судинах каротидного і вертебро-базилярного басейнів на підставі аналізу швидкісних показників кровотоку, індексів периферичного опору і пульсації, діаметру судин, змін судинної стінки, наявності і типу атеросклеротичних бляшок.

Провести аналіз вікових змін стану метаболізму головного мозку (за рівнем вмісту основних метаболітів - N-ацетиласпартату, креатину, холіну) і визначити структуру кореляційних зв`язків між метаболізмом мозку і церебральною гемодинамікою у осіб різного віку.

Дати характеристику вікових змін частотно-амплітудних параметрів електроенцефалограми за показниками основних ритмів ЕЕГ.

Провести аналіз особливостей взаємозв`язку біоелектричної активності головного мозку та церебральної гемодинаміки у осіб різного віку.

Провести кореляційний аналіз взаємозв`язків між частотно-амплітудними показниками електроенцефалограми і вмістом основних метаболітів у осіб різного віку для визначення вікових особливостей взаємозв`язку метаболізму і біоелектричної активності головного мозку.

Дослідити особливості взаємозв`язку психоемоційної діяльності з метаболізмом мозку у осіб похилого віку.

Визначити ефективість впливу ніцерголіну на різні рівні формування вікової патології мозку (церебральну гемодинаміку, біоелектричну активність головного мозку, нейропсихологічний статус).

Провести комплексний аналіз впливу прамірацетаму на емоційно-мнестичні функції, стан біоелектричної активності головного мозку, церебральну гемодинаміку у осіб похилого віку.

Об'єкт дослідження. Стан церебральної гемодинаміки, біоелектричної активності головного мозку, церебрального метаболізму, макроструктури мозку у неврологічно здорових осіб похилого віку.

Предмет дослідження: Вікові зміни церебральної гемодинаміки, біоелектричної активності головного мозку, церебрального метаболізму, макроструктури мозку, вікові особливості їх взаємозв'язків у неврологічно здорових осіб похилого віку, динаміка функціональних показників діяльності головного мозку при вживанні ніцерголіну і прамірацетаму.

Наукова новизна одержаних результатів. В роботі вперше надано комплексну оцінку вікових особливостей стану церебральної гемодинаміки, метаболізму, біоелектричної активності головного мозку та змін морфометричних показників у неврологічно здорових осіб похилого віку. Вперше окреслено лімітуючі ланки, що призводять до формування вік-залежної патології мозку та характеризуються віковими змінами швидкісних показників кровотоку і структурною зміною судинної стінки (потовщення інтима-медіа, наявність атеросклеротичних бляшок, переважно гіперехогенних) в окремих судинах каротидного та вертебро-базилярного басейнів, зниженням частоти та інтенсивності альфа-ритму і збільшенням представленості повільних ритмів в структурі електроенцефалограми, наявністю ознак атрофічних процесів, гетеротопними змінами вмісту основних метаболітів мозку (N-ацетиласпартату - основного маркера нейрональної активності, холіну, креатину). Вперше визначено вікові зміни міжсистемних взаємозв`язків церебральної гемодинаміки, електрогенезу і метаболізму головного мозку, що характеризуються якісною та кількісною перебудовою їхньої структури та посиленням рівня міжсистемної взаємозалежності в похилому віці. Дані за посилення існуючих та формування нових міжсистемних взаємозв`язків дають можливість розглядати старіння мозку не лише в аспекті інволюційних процесів, що призводять до розвитку вікової патології, але й перебудови міжсистемних взаємовідносин, яка, з одного боку, спрямована на компенсаторну підтримку функціонального стану головного мозку у осіб похилого віку, а з другого - встановлює формування нових патогенетичних механізмів розвитку вікової патології головного мозку. В роботі вперше встановлено зв`язок між віковими особливостями психічно-емоційної діяльності і вмістом основних метаболітів головного мозку у осіб похилого віку.

Практичне значення отриманих результатів. Продемонстроване в роботі на підставі аналізу статистичних показників стабільне зростання рівня захворюваності на цереброваскулярну патологію на фоні прискорених темпів старіння населення в АР Крим обгрунтовує необхідність проведення профілактичних заходів щодо здорових осіб старших вікових груп. В дисертаційній роботі надано докази наявності вікових змін церебральної гемодинаміки, біоелектричної активності головного мозку, церебрального метаболізму, макроструктури мозку у осіб похилого віку без проявів функціонально значущої неврологічної симптоматики, що доводить доцільність проведення профілактичних заходів у неврологічно здорових осіб похилого віку. Вперше встановлено вікове посилення взаємозв`язку між біоелектричною активністю головного мозку та церебральною гемодинамікою, церебральною гемодинамікою та метаболізмом, біоелектричною активністю головного мозку та метаболізмом, метаболізмом мозку і психоемоційною діяльністю, що обґрунтовує багаторівневу дію вазоактивних і ноотропних препаратів у осіб похилого віку на функціональні показники діяльності головного мозку. Встановлено, що курси прийому препаратів ніцерголін і прамірацетам справляють багатофакторний вплив на функціональний стан головного мозку, що характеризується активацією психоемоційних і когнітивних функцій, покращенням церебральної гемодинаміки, підвищенням рівня біоелектричної активності головного мозку та аргументує вживання цих препаратів для корекції вікових змін різних рівней функціонального стану ЦНС. Таким чином, на підставі аналізу функціонально-метаболічних і гемодинамічних змін головного мозку у осіб похилого віку надано теоретичне обґрунтування використання вазоактивних і ноотропних препаратів для корекції цих змін і одержано практичне підтвердження їх коригуючого впливу на різні рівні вікових змін мозку, що призводять до розвитку вікової цереброваскулярної патології. Показана ефективність монотерапії ніцерголіном та прамірацетамом щодо проведення профілактичних курсів у осіб похилого віку. Одержано два патенти України щодо впровадження ніцерголіну і прамірацетаму в похилому віці до лікувально-профілактичного процесу (патенти на корисну модель №14872 від 15.05.2006, № 17446 від 15.09.2006).

Результати дослідження є опублікованими, їх впроваджено в роботу неврологічних стаціонарів АР Крим. Матеріали дисертаційної роботи використовуються у навчальному процесі при підготовці інтернів і підвищенні кваліфікації лікарів-неврологів на кафедрі нервових хвороб з курсом неврології ФПО КДМУ ім. С. І. Георгієвського.

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійним науковим дослідженням. Дисертанту належить розробка основної ідеї дисертації разом з науковим консультантом. Дисертантом самостійно проведено інформаційний пошук і аналіз наукової літератури з досліджуваної проблеми, обґрунтовано напрямки досліджень. Здобувачем особисто виконано розробку програми досліджень та відбір пацієнтів за темою наукового пошуку; автор безпосередньо брала участь у їх клінічному, психодіагностичному обстеженні, проводила лікування та оцінювала його результати. Самостійно виконано статистичну обробку і аналіз отриманих результатів, написано всі розділи дисертації, сформульовано основні положення і висновки, запропоновано практичні рекомендації.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації викладено на VII Міжнародному симпозіумі “Актуальні проблеми кардіоневрології” (2005 р., м. Судак), на конференції “Ноотропна терапія: сучасний погляд на проблему” (2004 р., м. Сімферополь), Міжнародній науково-практичній конференції “Актуальні проблеми госпітальної медицини” (2004 р., м. Севастополь), засіданнях Кримського наукового товариства невропатологів (2004, 2005, 2006 рр.), науково-практичній конференції “Реабілітація хворих на цереброваскулярні захворювання” (2002 р., м. Сімферополь), науково-практичній конференції “Сучасні підходи до лікування і реабілітації пацієнтів з хворобами ЦНС” (2003 р., м. Сакі, АР Крим), науково-практичній конференції “Актуальні питання клінічної медицини та післядипломної освіти”, присвяченої 25-річчю ФПО Кримського державного медичного університету ім. С. І. Георгієвського (2004 р., м. Ялта, АР Крим), науково-практичній конференції “Актуальні питання профілактики цереброваскулярної патології” (2006 р., м. Сімферополь).

Публікації за темою дисертації. За темою дисертації опубліковано 30 наукових праць, з яких у ліцензованих ВАК України виданнях - 24 та отримано 2 патенти України на винахід. 20 статей надруковано в наукових журналах, 4 - в збірниках наукових праць, 3 - в тезах доповідей науково-практичних конференцій, 16 статей і 2 патенти є самостійними.

Структура і обсяг дисертації. Основний текст дисертації викладено на 290 сторінках друкованого тексту. Дисертаційна робота складається зі вступу, огляду літератури, розділу про матеріали і методи дослідження, 12 розділів власних досліджень, аналізу та узагальнення результатів досліджень, висновків, практичних рекомендацій, списку використаних джерел. Роботу ілюстровано 56 таблицями і 46 рисунками. Список літературних джерел містить 487 джерел, з яких 131 кирилецею і 356 латиницею.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріал і методи дослідження. Проведено комплексне обстеження 205 неврологічно здорових осіб різного віку: 140 осіб похилого віку та 65 осіб молодого віку. Сформовано групи порівнюванняяння осіб похилого віку згідно з класифікацією ВОЗ (60-79 років, n = 140, середній вік - 63,1±2,4 років) і молодого віку (20-39 років, n = 65, середній вік - 37,6±2,8 років). При проведенні ряду досліджень аналізувались також показники функціональної діяльності головного мозку у осіб середнього віку - 40-59 років. Усім пацієнтам проводилося обстеження, що містило в собі клініко-неврологічний огляд. Необхідними умовами включення у дослідження були відсутність у хворих гострого порушення мозкового кровообігу в анамнезі, аномалій розвитку серцево-судинної системи (за даними доплерографічного обстеження), значимої патологїі з боку інших органів і систем. Всі пацієнти мали цифри артеріального тиску в межах норми або вони не перевищували показники м'якої артеріальної гіпертензії.

Інтенсивність скарг на головний біль і запаморочення оцінювалася пацієнтом за візуальною аналоговою десятибальною шкалою, де 0 балів означало відсутність скарг, а 10 балів - нестерпну інтенсивність (Вейн О.М., 2001). При психодіагностичному дослідженні використовувалася коротка шкала оцінки когнітивного статусу MMSE (Mini Mental State Examination). Дослідження розумової працездатності проводилося за допомогою таблиць Шульте, що дозволяють оцінити сенсомоторний темп, активну увагу, тренованість та втомлюваність. Реєструвався загальний час виконання завдання та час, затрачений на кожну таблицю з урахуванням пауз в роботі, що дає можливість оцінити розумову працездатність. Визначення емоційного статусу пацієнта включало визначення рівнів тривоги (опитувальник Спілбергера-Ханіна) і депресії (тест Бека) в балах.

Для вивчення динаміки демографічних даних, показників захворюваності, поширеності та смертності від сердцево-судинної патології в АР Крим використано статистичні дані Центру медичної статистики Міністерства охорони здоров`я АР Крим і Головного управління статистики в АР Крим за період 1995-2005 рр.

Стан структурних змін та гемодинамічних показників мозкового кровообігу вивчали методом екстра- та транскраніального ультразвукового дуплексного сканування судинної системи голови і шиї. Використовувались прилади Filips (ATL) HDI 4000 із застосуванням лінійних датчиків з частотою 5-12 мГц, конвексних датчиків 2 мГц і фазованого секторного датчика 2-4 мГц та Solonie Elegra (Siemens) за допомогою датчиків 8мГц та 12 мГц. Оцінювалися геометрія судини, ступінь стенозу, тип атеросклеротичних бляшок, товщина комплексу інтима-медіа загальної сонної артерії, лінійна систолічна швидкість кровотоку, об`ємна швидкість кровотоку, усереднена в часі максимальна лінійна швидкість кровотоку, усереднена в часі середня лінійна швидкість кровотоку. Проводився аналіз індексів опору і пульсації, що дають непряму інформацію про стан тонусу та еластичні властивості судин (Лелюк В.Г. та співавт., 2002). Оцінювався стан венозного відтоку з порожнини черепа.

Стандартна магнітно-резонансна томографія проводилась на високопольній (1,5Т) МР-установці “Magnetom Vision Plus” фірми Siemens, на базі науково-діагностичного центру „Здоров`я літніх людей” АМН України. Морфометричні заміри головного мозку проводилися за даними магнітно-резонансної томографії. Стан шлуночкової системи аналізувався на аксіальних зрізах, де вимірювалася максимальна відстань між передніми рогами по латеральному краю; мінімальний розмір бічних шлуночків; найбільша поперечна ширина 3-го шлуночка і 4-го шлуночка. Морфометрія стовбурових структур головного мозку проводилась на середньо-сагітальному зображенні. Розміри середнього мозку визначали від верхньої межі моста до середньої точки між горбками чотиригорбикового тіла; міст - від передньої поверхні моста до дна четвертого шлуночка; довгастий мозок - над з`єднанням між шийкою й довгастим мозком. Розміри гіпокампу оцінювалися у вигляді співвідношення (індексу) двох лінійних показників Axial IUD/IW i Coronal IUD/IW, де IUD - мінімальна інтерункальна відстань, IW - інтракраніальна ширина, відповідно на аксіальному і на корональному зрізі.

Визначення вмісту основних метаболітів проводився методом №Н МРС. №Н спектри було отримано на ЯМР-томографі 1.5 Маgnetom Vision Plus (Siemens). Визначався вміст N - ацетіласпартату, холіну, креатину в білій та сірій речовині лобової, скроневої та потиличної областей головного мозку. За допомогою методу in vivo МРС на ядрах №Н експериментально досліджено регіональні і вікові залежності часів релаксації протонів і вмісту метаболітів тканини головного мозку. На основі цих залежностей проведено кількісний аналіз стану метаболізму головного мозку.

Спонтанна електрична активність головного мозку вивчалася методом електроенцефалографічного дослідження на апаратах DХ-4000 PRACTIC і „Лідер” (Україна) з автоматичним частотно-інтегративним аналізом. Вилучалися діапазони основних ритмів ЕЕГ - дельта-, тета-, альфа-, бета- і гама-ритмів в стандартних відведеннях біполярним способом.

Оцінювався вплив медикаментозної монотерапії прамірацетамом та ніцерголіном на суб`єктивну оцінку здоров`я, стан когнітивного, емоційного статусів, стани церебральної гемодинаміки і біоелектричної активності головного мозку.

Аналіз результатів дослідження проводився за допомогою програми Microsoft Excel-2000. Визначалися середні значення показників (M) та їхня стандартна помилка (m), виконувався кореляційний аналіз, достовірність відмінності між середніми величинами обчислювалася за t-критерієм Стьюдента. Різниця вважалася статистично вірогідною при рівні вірогідності p<0,05.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ

Протягом останнього десятиліття в АР Крим визначається стабільне зростання частини населення старших вікових груп на фоні збільшення рівня поширеності цереброваскулярної патології. За абсолютними даними, з 1995 по 2005 рр. загальна захворюваність на цереброваскулярну патологію (всі форми) збільшилась в АР Крим з 90780 до 141173, а ЦВП з гіпертонією - з 60485 до 103900. Первинна захворюваність ЦВП на 100 тис. населення становила в 1995 році 9207, в 2005 році - 11551. Зростає кількість зареєстрованих інсультів: зріст абсолютних показників з 1995 по 2005 рік становив 42,0 %, кількість інсультів з гіпертонією також зросла: частка осіб, які перенесли мозковий інсульт на фоні підвищеного артеріального тиску, в 1995 році становила 28,0 %, в 2005 році - 35,2 %. За даними аналізу співвідношення відносних темпів зростання показників, визначено превалюючий зріст поширеності ЦВП в АР Крим над коефіцієнтами демографічного старіння. Загальна захворюваність на цереброваскулярну патологію (всі форми) збільшилась в АР Крим з 1995 до 2005 рік в 1,55 раза, ЦВП з гіпертонією - в 1,72 раза, за захворюваністю на інсульти - в 1,43 раза. За той же період частка населення похилого віку в суспільстві збільшилась у 1,22 раза. Таким чином, майже на фоні стабільного старіння населення республіки вік-залежна цереброваскулярна патологія зростає випереджаючими темпами. Стабільний зріст показників захворюваності на цереброваскулярну патологію на фоні прискореного старіння населення популяції потребує посилення профілактичної роботи з особами старших вікових груп.

В дисертаційній роботі надано аналіз вікових змін різних систем, що забезпечують життєдіяльність та функціонування головного мозку: церебральної гемодинаміки, метаболізму, біоелектричної активності, макроструктури мозку у осіб похилого віку.

В результаті морфометричного аналізу стовбурових структур визначено тенденцію до зменшення розмірів довгастого мозку (на аксіальних зрізах) і середнього мозку з роками. У осіб до 60 років розмір довгастого мозку становить 13,6±2,9 мм, після 60 років - 11,5±3,1 мм; середнього мозку - відповідно 17,3±1,6 і 15,9±1,4 мм. З роками розміри моста не змінюються: до 60 років - 23,5±2,1 мм, після 60 років - 23,3±3,2 мм. Таким чином, з роками не визначено змін розмірів моста, але після 60 років зменшуються розміри довгастого (приблизно на 10,0 %) і середнього мозку (приблизно на 15,0 %).

Відносні розмірі гіпокампу оцінювались за показником IUD та за співвідношенням IUD/IW. Збільшення вказаних показників свідчить за зменшення розмірів гіпокампу, що може спостеригатись при хворобі Альцгеймера та говорити за наявність атрофічних процесів. Мінімальна інтерункальна відстань на аксіальному зрізі збільшилась з 19,3±3,0 мм в групі осіб молодого віку до 25,2±4,0 мм в групі осіб старше 60 років, на корональному зрізі - з 21,8±4,0 мм в групі 20-40 років до 29,4±4,0 мм в групі старше 60 років. Співвідношення IUD/IW також збільшилось: з 0,19±0,03 мм до 0,24±0,02 на аксіальному зрізі і з 0,17±0,03 мм до 0,22±0,03 мм на корональному зрізі. Таким чином, результати аналізу вікових змін морфометричних вимірів свідчать про зменшення відносного об`єму гіпокампу Аналіз шлуночкової системи та просторів, що заповнені ліквором, показує вікове збільшення лікворних об`ємів. З роками збільшується ширина ІІІ шлуночка (з 3,8±0,2 мм до 5,5±0,6 мм) і ІV шлуночка (з 11,2±1,4 мм до 15,2±2,3 мм). Зміни індексів, що характеризують відносні розміри бічних шлуночків, також свідчать за поширення лікворних просторів. Так, число Хакмана (HN) становить у віковій групі осіб молодого віку 46,7±2,4 мм, в групі осіб похилого віку - 57,2±3,2 мм; індекс лобового рогу бічного шлуночка (FHI) - 3,9±0,6 і 3,4±0,4, відповідно, співвідношення Евана - 0,22±0,55 і 0,31±0,33, відповідно.

Враховуючи вплив вікових змін церебральної гемодинаміки на формування цереброваскулярної патології в похилому віці, було проведено аналіз вікових змін показників УЗДГ магістральних судин шиї та голови. Аналіз товщини комплексу інтима-медіа (ІМТ), що є показником цілісності стінки судини і наявності початку атеросклеротичного процесу, продемонстрував достовірне вікове потовщення ІМТ. Так, у чоловіків молодого віку ІМТ у правій ЗСА становить 0,74±0,03 мм, в похилому віці - 1,0±0,07 мм, в лівій ЗСА - відповідно 0,76±0,03 мм і 1,10±0,04 мм; у жінок - відповідно 0,70±0,039 мм, 0,90±0,05 мм, 0,68±0,038 мм, 0,90±0,07 мм. Аналіз частоти і характеру атеросклеротичних уражень МАГ свідчить, що у чоловіків і жінок до 40 років не виявлено ознак стенозування судин. У осіб старше 60 років у 33,0 % чоловіків і 35,0 % жінок визначено наявність гіперехогенних (у 13,0 % чоловіків і 21,0 % жінок) і гетерогенних, з переважанням гіперехогенних структур (відповідно 20,0 % і 14,0 %) атеросклеротичних бляшок. У чоловіків і жінок визначено стенози, що не перевищували 50,0 % діаметру судини (відповідно 26,0 % і 28,0 %), стенози 50,0-75,0 % діаметру судини спостерігались у 6,6 % чоловіків і 7,0 % жінок.

При аналізі ЛСШК в ЗСА і ВСА спостерігається достовірне вікове зниження ЛСШК з тенденцією до більш високих значень ЛСШК в ЗСА у чоловіків, ніж у жінок. Так, у чоловіків віком до 40 років ЛСШК в правій ЗСА становить 88,0±4,0 см/с, в ВСА - 83,0±4,7 см/с, у осіб старше 60 років - 59,0±4,5 і 70,0±6,3 см/с, у жінок - відповідно 79,0±2,5, 85,0±2,8, 57,0±3,5 і 62,0±5,3 см/с. В лівій ЗСА ЛСШК знижується у чоловіків з 84,0±4,4 до 65,0±5,2 см/с, у жінок - з 86,0±3,2 до 64,0±3,8 см/с; в лівій ВСА - у чоловіків з 94,0±5,0 до 60,0±3,6 см/с, у жінок - з 80,0±3,2 до 56,0±3,5 см/с. Аналіз показників Pv в екстракраніальному відділі каротидного басейну продемонстрував статеві відмінності. У чоловіків не визначено вікових відмінностей Pv в ЗCA і ВCA. У жінок старше 60 років Pv в правих ЗСА і ВСА (відповідно 0,23±0,03 і 0,22±0,033 л/хв) є достовірно нижчою, ніж у жінок молодого віку (відповідно 0,30±0,038 і 0,36±0,027 л/хв). Ліворуч також визначено досить значне зниження: в ЗСА з 0,33±0,031 до 0,23±0,013 л/хв, в ВСА - з 0,34±0,04 до 0,20±0,02 л/хв. Достовірних вікових змін Rі, Pі, TAMx, TAMn не визначено.

Аналіз вікової динаміки кровотоку в вертебро-базилярному басейні показав, що у жінок похилого віку ЛСШК в лівій ХА (43,0±2,3 см/с) і в правій ХА (38,0±3,1 см/с) є достовірно нижчою, ніж у жінок молодого віку ліворуч (49,0±2,1 см/с) і праворуч (49,1±2,4 см/с). У чоловіків не визначено достовірних вікових відмінностей ЛСШК в ХА (39,0±3,32 і 37,0±1,6 см/с в лівій, 42,0±3,0 і 36,0±2,2 см/с в правій). В лівій ХА Pv становить у чоловіків молодого віку 0,08±0,012, в правій - 0,059±0,009 л/хв; у чоловіків старше 60 років - 0,058±0,0075 в лівій ХА, в правій - 0,04±0,006 л/хв; у жінок - в лівій - відповідно 0,08±0,01 і 0,068±0,008 л/хв, в правій - відповідно 0,044±0,007 і 0,04±0,002 л/хв.

В роботі проведений аналіз вікових змін вмісту основних метаболітів (NAA, Chо, Cr) у сірій та білій речовинах різних областей головного мозку. NАА є основним маркером нейрональної активності та максимально виявляється у нейронах і аксонах. Cr міститься у нейронах і гліальних клітинах і діє як фосфатно-буферна транспортна система усередині клітини, характеризує ступінь енергозабезпечення нейрональних систем. Chо бере участь у синтезі ацетилхоліну. Аналіз вікових змін вмісту основних метаболітів показує, що в процесі старіння відбуваються гетеротопні зміни вмісту NAA, Chо, Cr в різних ділянках головного мозку. У чоловіків і жінок похилого віку в білій речовині лобової області знижується вміст NAA (з 9,2±0,19 до 8,8±0,39 ммоль/кг у чоловіків і з 9,8±0,29 до 9,1±0,8 ммоль/кг у жінок), Cr (у чоловіків з 8,04±0,58 до 5,58±0,41 ммоль/кг , у жінок - з 8,92±0,74 до 6,2±0,38 ммоль/кг), Сhо (з 1,43±0,07 до 1,25±0,09 ммоль/кг у чоловіків, з 2,27±0,1 ммоль/кг до 2,17±0,08 у жінок). В сірій речовині скроневої області знижується вміст NAA у чоловіків (з 11,70±0,80 до 10,3±0,25 ммоль/кг) і, в меньшому ступіню, у жінок (з 9,90±0,19 до 9,7±0,20 ммоль/кг), в скроневій ділянці у чоловіків підвищується вміст Chо (з 1,40±0,11 до 2,50±0,14 ммоль/кг). В процесі старіння в сірій речовині потиличної області головного мозку трапляються мозаїчні зміни вмісту метаболітів: у жінок зменшується вміст NAA (12,45±1,07 до 10,0±0,34 ммоль/кг), Chо, Cr, у чоловіків - тільки Chо і Cr. В цілому з роками як в сірій, так і в білій речовінах головного мозку змінюється питома вага співвідносин різних типів конфігурацій, що характеризують інтенсивність концентрацій основних метаболітів. Після 60 років росте кількість типів конфігурацій, для яких є характерним зниження вмісту NAA.

У визначенні функціонального стану ЦНС при старінні значне місце займає реорганізація біоелектричної активності головного мозку. Відповідно до отриманих даних, в правій і лівій півкулях відмічається зниження частоти альфа-ритму у осіб похилого віку. Статистично достовірне, порівняно до осіб молодого віку, зниження спостерігається лише в правій потиличній області (відповідно 9,4±0,04 Гц і 9,9±0,05 Гц) і в лівій центральній області (відповідно 9,3±0,07 Гц і 9,7±0,04 Гц). Для осіб похилого віку характерним є зниження інтенсивності в діапазоні альфа-ритму в правій півкулі в центральній (з 22,28±1,8 до 18,2±0,9), скроневій (з 27,24±1,6 до 24,97±1,4) та потиличній (з 27,8±1,7 до 24,66±1,6) областях та в лівій півкулі в скроневій області (з 31,46±1,03 до 25,13±1,3). Вікові зміни інтенсивності в діапазоні бета-ритму у осіб похилого віку характеризуються тенденцією до зростання інтенсивності цього ритму в лівій півкулі в центральній, скроневій областях, в правій півкулі - в центральній. У осіб похилого віку статистично достовірно вищою є інтенсивність в діапазоні дельта-ритму в лівій і правій скроневих та в правій потиличній області. Таким чином, порівняльний аналіз частотно-амплітудних показників ЕЕГ в обох вікових групах показав, що у осіб похилого віку знижуються частота та інтенсивність в дiапазоні альфа-ритму на фоні зростання інтенсивності в діапазоні дельта-ритму.

Для більш глибокого визначення механізмів вікових змін мозку, що ведуть до формування патології мозку в старості, було проведено аналіз міжсистемних взаємовідносин. В першу чергу на формування цереброваскулярної патології впливають зміни метаболізму і кровопостачання головного мозку. Знання структури взаємовідношень церебральної гемодинаміки та метаболізму відкриває шлях до розробки нових методів корекції гемодинамічних і метаболічних порушень у разі вікових захворювань ЦНС. У осіб молодого віку є статистично достовірні кореляційні зв`язки між вмістом NАА в правій і лівій лобових областях і ТАМх у відповідних ЗСА. Вміст NАА в правій лобовій області корелює тільки з ТАМх в правій ЗСА (r = 0,74), вміст NАА в лівій лобовій області корелює з ТАМх i ТАМn як в лівій (r = 0,73; r = 0,68), так і в правій ЗСА (r = 0,84; r = 0,82). Крім того, вміст NАА в лівій лобовій області корелює з Pv (r = 0,94) і ЛСШК (r = 0,93) в правій ЗСА. У осіб похилого віку відмічається як зростання кількості кореляційних зв`язків між вмістом NAA і рівнем гемодинаміки в ЗСА, так і зміна напрямку цих зв`язків. У осіб похилого віку вміст NAA в правій лобовій області негативно корелює з ЛСШК (r = -0,94) і Pv (r = -0,92) в правій ЗСА, виникає негативна кореляція з TAMn (r = -0,94) в правій ЗСА. У осіб похилого віку формуються позитивні кореляційні зв`язки між вмістом NАА в правій півкулі з ТАМх (r = 0,95), ТАМn (r = 0,96), Ri (r = 0,95) в лівій ЗСА, і встановлюється негативний кореляційний зв`язок з Pv (r = -0,88). Таким чином, в похилому віці росте залежність вмісту NАА в правій півкулі від гемодинамічних показників як в правій, так і в лівій ЗСА.

У осіб молодого віку вміст Cr в правій лобовій області позитивно корелює тільки з D правої ЗСА (r = 0,81), а вміст Cr в лівій лобовій області - з гемодинамікою в правій (D (r = 0,73), ЛСШК (r = 0,77)) і лівій (Pv (r = 0,81), TAMx (r = 0,75), TAMn (r = 0,73)) ЗСА. У осіб похилого віку формуються негативні кореляційні зв'язки між вмістом Cr в правій півкулі і гемодинамікою у лівій ЗСА (D (r = -0,92) Pv (r = -0,94)) і збільшується кількість кореляцій між вмістом Cr в лівій лобовій області і гемодинамікою у правій ЗСА (TAMn (r = -0,92) Ps (r = -0,94), Pv (r = - 0,90), Pі (r = 0,81)). Таким чином, в похилому віці формуються кореляційні зв'язки вмісту Cr в правій півкулі з гемодинамікою у лівій ЗСА, і збільшується кількість кореляційних зв'язків вмісту Cr в лівій півкулі з гемодинамічними показниками в правій ЗСА.

Кореляційні зв'язки між вмістом Chо в лобових областях і гемодинамічними показниками в ЗСА представлені тільки у осіб похилого віку. Формуються кореляційні зв'язки між вмістом Chо в лівій лобовій області і гемодинамікою правої і лівої ЗСА. Вміст Chо в лівій лобовій області позитивно корелює з Рі (r = 0,98) і негативно з ЛСШК (r = -0,95) і TAMn (r = - 0,96) у правій ЗСА і позитивно з Pі (r = 0,93) і Tіc (r = 0,98) у лівій ЗСА. Вміст Chо в правій півкулі корелює з гемодинамічними показниками в лівій ЗСА: Pv (r = - 0,93), TAMx (r = -0,89), TAMn (r = 0,91), D (r= -0,90), а в правій ЗСА - тільки з Pv (r = -0,95). Таким чином, у осіб молодого віку кореляція між вмістом NАА, Cr і Chо та гемодинамікою в ЗСА є позитивною, а у осіб похилого віку поряд з позитивними (для NАА - 12, для Cr - 4) є ще й негативні кореляції (для NАА - 3, для Cr - 4). Для осіб похилого віку є характерною наявність трьох позитивних і сімох негативних кореляційних зв`язків між вмістом Chо в лобовій частині та гемодинамікою в ЗСА.

У осіб молодого віку визначено тільки одну кореляцію між рівнем NАА в лівій лобовій області і ЛСШК в лівій ВСА (r = 0,77). У осіб похилого віку вміст NАА в лівій лобовій області має кореляції з гемодинамікою у відповідній і в протилежній ВСА, а вміст NАА в правій лобовій області корелює тільки з гемодинамікою в лівій ВСА. Так, вміст NАА в лівій лобовій області негативно корелює зі ТАМх і Рv в лівій і правій (r = -0,96; r = -0,94; r = -0,96; r = -0,96) ВСА. Вміст NАА в лівій лобовій області позитивно корелює з D (r = 0,95), Ri (r = 0,98) правої ВСА, а вміст NАА в правій лобовій області - з D (r = 0,96) та з ЛСШК (r = 0,90) лівої ВСА (рис.1). У осіб молодого віку відсутні статистично достовірні кореляції між вмістом Cr і гемодинамікою у ВСА, у осіб похилого віку вміст Cr в правій лобовій області позитивно корелює з ЛСШК в правій (r = 0,95) і лівій (r = 0,92) ВСА. Вміст Cr в лівій лобовій області корелює тільки з гемодинамічними показниками лівої ВСА: D ( r = -0,90); Rі (r = 0,97). У осіб молодого віку немає статистично достовірних кореляційних зв'язків між рівнем Chо і гемодинамічними показниками у ВСА. У осіб похилого віку вміст Chо в правій лобовій області негативно корелює тільки з D (r = -0,90) і позитивно з ЛСШК (r = 0,91) лівої ВСА. Вміст Chо в лівій лобовій області має достовірну кореляцію з показниками гемодинаміки як у лівій (Pі (r = 0,91), ЛСШК (r = 0,91), Pv (r = 0,94), Rі (r = 0,90)), так і у правій (Rі (r = 0,90), Pі (r = 0,92)) ВСА.

У осіб молодого віку вміст NAA в лівій и правій потиличній області (рис.2) не залежить від гемодинаміки в обох ЗСА. У осіб похилого віку вміст NAA в правій и лівій потиличних областях має кореляційні зв`язки з рівнем гемодинаміки як в відповідній ЗСА, так і в протилежній. Так, вміст NAA в правій потиличній області позитивно корелює з ЛСШК (r = 0,95), Pv (r = 0,95) і TAMn (r = 0,94) в правій ЗСА, а також з TAMx (r = 0,95), TAMn (r = 0,96), ЛСШК (r = 0,94), Рi (r = -0,95) в лівій ЗСА. Вміст NAA в лівій потиличній області має кореляційні зв`язки з рівнем гемодинаміки в правій ЗСА: с ЛСШК (r =-0,93) і Ri (r =-0,92). Таким чином, у осіб похилого віку формуються кореляційні зв`язки між вмістом NAA потиличній частці правої півкулі з гемодинамікой в правій і лівій ЗСА, вмістом NAA в лівій півкулі і гемодинамікой тільки в правій ЗСА. У осіб молодого віку тільки вміст Cr в потиличній області лівої півкулі позитивно корелює з діаметром (r = 0,83) в лівій ЗСА. У осіб похилого віку вміст Cr в потиличній області кожної півкулі має по одному кореляційному зв`язку з гемодинамікой в правій ЗСА: з ЛСШК (r = -0,96) праворуч і з Pi (r = -0,94) ліворуч. У осіб і молодого і похилого віку не відзначені кореляційні зв`язки між вмістом Chо і гемодинамікой в ЗСА.

Аналіз кореляційних зв'язків між вмістом окремих метаболітів у потиличній зоні кори і рівнем кровообігу у ВСА у осіб молодого віку показує кореляційний зв`язок вмісту NAA у правій потиличній зоні з Rі (r = 0,55) у правій ВСА, а вмісту Cr в лівій півкулі - з показником TAMn (r = 0,57) у ВСА. У осіб похилого віку збільшується кількість кореляційних зв'язків. Вміст NАА в правій потиличній області кори позитивно корелює з ЛСШК (r = 0,92, r = 0,96), ТАМn (r = 0,97, r = 0,97) і ТАМх (r = 0,93, r = 0,90), як у правій, так і у лівій ВСА. Вміст Cr в лівій потиличній області негативно корелює з Rі (r = -0,95) у правій ВСА, а вміст Cr в правій потиличній області негативно корелює з Pі (r = -0,93) у правій ВСА. Таким чином, у осіб похилого віку збільшується взаємозв'язок між окремими показниками метаболізму потиличних зон і рівнем кровотоку в ЗСА і ВСА.

У осіб молодого віку статистично достовірні кореляції визначаються між вмістом NАА в правій і лівій лобових областях і рівнем кровообігу в правій ХА (рис. 1). Так, вміст NАА в правій лобовій області позитивно корелює з Pv (r = 0,72), ТАМх (r = 0,81) і ТАМn (r = 0,81) у правій ХА; вміст NАА в лівій лобовій області - тільки з ЛСШК (r = 0,76) у правій ХА. Вміст NАА в правій півкулі має негативну кореляцію з Рі (r = -0,67) у лівій ХА. У осіб похилого віку є такі ж, як і у осіб молодого віку, кореляційні зв'язки між вмістом NАА і гемодинамікою у ХА, але з'являються дві нові кореляції - з ТАМх (r = 0,98) і ТАМn (r = 0,99) у лівій ХА. У осіб молодого віку не виявлено кореляцій між вмістом Chо в лобовій ділянці і гемодинамікою у ХА. У осіб похилого віку вміст Chо в правій лобовій області позитивно корелює з ТАМх (r = 0,96), ТАМn (r = 0,91) у правій ХА й Рv в лівій ХА (r = 0,97), вміст Chо в лівій лобовій області - з ЛСШК у правій (r = 0,95) і лівій (r = 0,92) ХА. У осіб молодого віку вміст NАА в правій і лівій потиличних областях корелює тільки з гемодинамікою у правій ХА. Рівень NАА в правій і лівій потиличних областях негативно корелює з Рі (відповідно r = -0,74; r = -0,62), Cr - з D (r = -0,57) правої ХА. Вміст NАА в правій потиличній області негативно корелює з Rі (r = -0,66) у правій ХА, вміст Chо в лівій потиличній області - з Rі (r = -0,56) і Рі (r = -0,59) у правій ХА. У осіб похилого віку з'являється нова кореляція між вмістом Cr в правій потиличній області й ТАМх (r = -0,87) і ТАМn (r = -0,90) у правій ХА, змінюється спрямованість кореляційних зв'язків - між вмістом NАА в правій півкулі та Rі (r = 0,89) і Рі (відповідно r = 0,85; r = 0,91). Структура кореляційних зв'язків між метаболічними показниками і гемодинамікою у лівій ХА характеризується наявністю зв'язків між вмістом NАА в лівій півкулі й ЛСШК (r = -0,92), Pv (r = -0,94), TAMx (r = -0,89), TAMn (r = -0,92). Вміст Cr в правій потиличній області у осіб похилого віку негативно корелює з гемодинамічними показниками в правій ХА: TAMx (r = -0,90), TAMn (r = -0,87), вміст Cr в лівій потиличній області корелює з гемодинамікою у лівій ХА: TAMx (r = -0,90), TAMn (r = -0,90) і ЛСШК (r = -0,96). Вміст Chо в лівій потиличній області негативно корелює з ЛСШК (r = -0,90) у лівій ХА.

Беручи до уваги, з одного боку, зміни біоелектричної активності головного мозку при старінні, а з іншого - участь метаболічних процесів у визначенні рівня електрогенезу мозку, для вивчення механізмів старіння мозку й окреслення лімітуючих ланок, що ведуть до формування вік-залежної патології, було поставлено мету визначення взаємовідношення біоелектричної активності головного мозку й метаболізму. У осіб молодого віку (рис.3) існують кореляційні зв`язки між частотой альфа-ритму в скроневих ділянцях двох півкуль і швидкісними показниками тільки у відповідних ВСА і ЗСА. У осіб похилого віку виникають численні кореляції частоти альфа-ритму в лівій і правій скроневих областях і лінійною та об'ємною швидкостями кровотоку в судинах каротидного й вертебро-базилярного басейнів. Так, частота альфа-ритму в лівій скроневій області негативно корелює з ЛСШК у правій (r = -0,95) і лівій ЗСА (r = -0,97), лівій ВСА, лівій СМА (r = -0,90) і Рv в правій (r = -0,97) і лівій ВСА (r = -0,94). Частота альфа-ритму в правій скроневій області корелює зі швидкісними показниками в інтракраніальних судинах каротидного басейну (з Рv в правій (r = -0,90) і лівій (r = -0,95) СМА й із ЛСШК у правій СМА (r = -0,95)), а також з гемодинамікою у ХА (із ЛСШК у правій (r = -0,94) і лівій (r = -0,92) ХА, з Рv в лівій ХА (r = -0,93)).

У осіб молодого віку в правій півкулі інтенсивність альфа-ритму в скроневій області позитивно корелює із ЛСШК у правій ВСА (r = 0,62), у потиличній області з Рv в лівій ХА (r = 0,67), у центральній області із ЛСШК у лівій ХА (r = 0,64). У лівій півкулі інтенсивність альфа-ритму в скроневій області корелює з ЛСШК у лівій ВСА (r = 0,78) і з Рv в лівій ЗСА (r = 0,69). У осіб похилого віку тільки в правій півкулі інтенсивність альфа-ритму в скроневій області негативно корелює з ЛСШК у лівій ВСА (r = -0,82). У осіб молодого віку не встановлено статистично достовірних кореляційних зв'язків між інтенсивністю бета-ритму і гемодинамікою. У осіб похилого віку є 5 кореляційних зв'язків: у правій півкулі бета-ритм у центральній області негативно корелює з ЛСШК у правій і лівій СМА (r = -0,83; r = -0,96), у лівій півкулі інтенсивність бета-ритму в центральній області позитивно корелює з ЛСШК в лівій ВСА (r = 0,85), в потиличній області - з ЛСШК і Рv в лівій ВСА (r = 0,85; r = 0,82). У осіб молодого віку інтенсивність дельта-ритму в скроневій області правої півкулі негативно корелює з Рv в правій ХА, з Рv і ЛСШК в лівій ХА, з ЛСШК в правій ВСА, з Рv і ЛСШК в лівій ВСА, Рv і ЛСШК в лівій ЗСА. Інтенсивність дельта-ритму в правій центральній області негативно корелює з Рv у лівій ХА в потиличній - з ЛСШК в правій ЗСА. У лівій півкулі у молодих людей тільки ЛСШК в лівій ВСА корелює з інтенсивністю дельта-ритму в центральній області. У осіб похилого віку у центральній області лівої півкулі інтенсивність дельта-ритму негативно корелює з ЛСШК у правій та лівій ЗСА (r = -0,82, r = -0,85), лівій ВСА (r = -0,95). У осіб похилого віку інтенсивність дельта-ритму в потиличній області правої півкулі позитивно корелює з ЛСШК у правій ВСА (r = 0,83), правій і лівій ЗСА (r = 0,82, r = 0,88). Структура кореляційних зв'язків між показниками інтенсивності в діапазоні тета-ритму й швидкісними характеристиками гемодинаміки характеризується більшою кількістю кореляцій у осіб похилого віку (7 кореляцій), ніж у осіб молодого віку (3 кореляції).

У осіб молодого віку інтенсивність тета-ритму в правій центральній області негативно корелює з Рv в лівій ПА, у потиличній області з ЛСШК у правій ЗСА, у скроневій області лівої півкулі інтенсивність тета-ритму негативно корелює з ЛСШК у лівій ВСА. У осіб похилого віку в правій потиличній області інтенсивність тета-ритму позитивно корелює з ЛСШК у правих ЗСА (r = 0,82), ВСА (r = 0,83) і лівій ЗСА (r = 0,88), у лівій центральній області - з ЛСШК у лівій ЗСА (r = 0,82), правих ЗСА (r = 0,85) і ВСА (r = 0,95).

У процесі старіння формується більш жорстка система кореляційних зв'язків між структурою біоелектричної активності і рівнем вмісту метаболітів у мозку. З роками збільшується кількість позитивних кореляційних зв'язків частоти б-ритму в потиличній і скроневій областях з вмістом NAA, Cho, Cr у лобовій (таб.1) і потиличній областях. У молодих осіб тільки в лобовій області лівої півкулі частота б-ритму корелює з вмістом NAA і Сr. В лобової області у осіб похилого віку основні кореляційні зв`язки в правій півкулі - з Cr і NAA в потиличній - з NAA, в лівій півкулі - з вмістом NAA і Cho в лобовій і з вмістом NAA і Сr в потиличній області.

Таблиця 1

Структура кореляційних зв`язків частоти б-ритму ЕЕГ з показниками метаболізму в лобових областях у осіб різного віку.

Одночасно збільшується кількість кореляційних зв'язків рівня інтенсивності б-ритму з показниками метаболізму. У осіб молодого віку є тільки негативна кореляція між інтенсивністю б-ритму в правій потиличній області півкулі і вмістом Cr в правій лобовій області (r = -0,83). У осіб похилого віку існують як внутришньопівкульні, так і міжпівкульні взаємозв`язки. Так, в правій півкулі інтенсивність б-ритму в центральній, скроневій і потиличній областях негативно корелює з вмістом NAA, Cr, Cho в лобовій області праворуч. Інтенсивність б-ритму в скроневій і потиличній областях лівої півкулі негативно корелює з вмістом NAA і Cr в дівій лобовій області. Інтенсивність б-ритму в скроневій і потиличній областях правої півкулі має негативні кореляційні зв`язки з вмістом NAA і Cr в лівій лобовій області. У осіб молодого віку інтенсивність б-ритму в потиличній і скроневій області лівої півкулі негативно корелює з вмістом Cho (відповідно r = -0,72; r = -0,81) в лівій потиличній області, а інтенсивність б-ритму в центральній області правої півкулі негативно корелює з вмістом Cho (r = -0,73) в лівій потиличній областіі. У осіб похилого віку інтенсивність б-ритму в скроневій і потиличній областях правої півкулі має негативну кореляцію з вмістом NAA (відповідно r = -0,82; r = -0,85), інтенсивність б-ритму в потиличній області правої півкулі негативно корелює з вмістом NAA в потиличній області лівої півкулі (r = -0,78).

У осіб молодого віку інтенсивність и-ритму в скроневій области правої півкулі негативно корелює з NAA (r = -0,56) в потиличній області цієї же півкулі, в центральній частці правої півкулі - з NAA в лобовій частці правої (r = -0,72) і лівої (r = 0,74) півкулі. У осіб похилого віку інтенсивність и-ритму в скроневій області ліворуч позитивно корелює з вмістом Cho в потиличній області правої (r = 0,88), лівої (r = 0,85) півкулі і Сг в правій (r = 0,93) півкулі. Інтенсивність и-ритму правої скроневої області корелює з вмістом NAA в потиличній області цієї же півкулі (r = 0,80). У осіб похилого віку інтенсивність и-ритму в центральній, потиличній області правої півкулі негативно корелює з вмістом Сr в правій лобовій області (r = -0,84; r = -0,86) і позитивно - з вмістом NAA в лівій лобовій області (r = 0,96; r = 0,92). Інтенсивність и-ритму центральній і скроневій областях лівої півкулі позитивно корелює з вмістом NAA в лівій лобовій області.

Таким чином, результати кореляційного аналізу параметрів ЕЕГ в лобовій і потиличній областях і вмістом окремих метаболітів свидчать про те, що при старінні формується нова якісна структура взаємозв`язку метаболізму і електрогенезу мозку за рахунок посилення кореляційних зв`язків між частотно-амплітудними параметрами ЕЕГ і рівнем метаболізму. З одного боку, це посилення взаємозв`язків можна розглядати як прояв компенсаторного механізму, що спрямований на посилення гемодинамічного впливу на формування певного рівня електрогенезу у осіб похилого віку, але з іншого боку цей механізм звужує діапазон системної автономності електрогенезу мозку.