Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство охорони здоров'я України

Харківський державний медичний університет

УДК 618.1-053.6:616.441+616.432:616.15:612.621.31:615.252+615.834

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук

Нові підходи до лікування патології пубертатного періоду у дівчат з дифузною еутиреоїдною гіперплазією щитоподібної залози

14.01.01 - акушерство та гінекологія

Косолапова Наталя Володимирівна

Харків 2007

Загальна характеристика роботи

лікування патологія пубертатний дівчина

Актуальність теми. В останні роки все більша увага приділяється питанням формування репродуктивного здоров'я дівчат-підлітків, тому що своєчасне виявлення й адекватна терапія порушень репродуктивної функції в дівчат у періоді статевого дозрівання є запорукою збереження репродуктивного здоров'я майбутньої жінки-матері (И. Б. Вовк та співавт., 2000); В. Ф. Коколина, 2005). Проблема змін у статевій системі жінок із захворюваннями щитоподібної залози особливо важлива в Україні. Це пов'язане з тим, що більшості її областей притаманний дефіцит йоду, що при відсутності належної профілактики веде до зростання захворюваності гіпотиреозом, доброякісними й злоякісними новоутвореннями щитоподібної залози (Т. Ф. Татарчук та співавт., 2000). Доведено, що патологія щитоподібної залози зустрічається в 5-10 разів частіше в жінок, ніж у чоловіків (Т. Ф. Татарчук та співав., 1999). Значна частина цих змін досягає піка в пубертатний період. Патологія щитоподібної залози може бути причиною пізнього статевого дозрівання, порушень оваріально-менструального циклу, галактореї, безпліддя, невиношування вагітності (Е. С. Тотоян, 1994; Е. Б. Яковлєва, Л. П. Шелестова, 2004; Д. Е. Шилин, 2006).

На сьогодні гінекологічна захворюваність дівчат 0-18 років залишається високою. За даними офіційної статистики Автономної Республіки Крим, в 2003 році вона склала 57,7‰, 2004 - 54‰, 2005 - 52‰. При профілактичних оглядах виявляємість гінекологічних захворювань в 2000-2004 роках склала 11-12%. Протягом багатьох років порушення оваріально- менструального циклу займають друге за частотою місце (після запальних захворювань статевих органів) у структурі гінекологічної захворюваності дівчаток і дівчат-підлітків: в 2003 році - у 25%, в 2004 р. - 24%, в 2005 р. - 21,7%. Третє місце стійко посідає затримка статевого розвитку: в 2003 році - 3,2%, в 2004 р. - 3,9%, в 2005 р. - 4,2%.

Незважаючи на численні інтенсивні наукові пошуки нових методів лікування патології періоду статевого дозрівання, показники її частоти протягом багатьох років високі й не мають тенденції до зниження. Висока питома вага порушень оваріально-менструального циклу, затримки статевого розвитку в структурі гінекологічної захворюваності дівчаток, недостатня ефективність загальноприйнятих методів лікування зумовлюють необхідність проведення подальших наукових досліджень в області впливу різних факторів на перебіг періоду статевого дозрівання й можливості їхнього використання для лікування. Відсутність тенденції до зниження частоти патології з боку щитоподібної залози, як і частоти порушень оваріально-менструального циклу й затримки статевого розвитку в дівчаток-підлітків, недостатність відомостей про особливості сполучення даної патології з патологією щитоподібної залози, а також недостатня ефективність основних загальноприйнятих методів лікування такої поєднаної патології роблять дану тему актуальною в межах розвитку гінекологічної науки.

З точки зору напрямку демедикалізації медицини, пошук нових, немедикаментозних методів лікування патології пубертатного періоду в дівчат із супутньою патологією щитоподібної залози є актуальним. Найбільш перспективним, на наш погляд, є вивчення впливу на організм дівчинки-підлітка різних санаторно-курортних факторів, тому що вони впливають як місцево (на органи малого тазу), так і на організм у цілому, тобто на всі рівні регуляції репродуктивної системи (М. В. Иванова та співавт, 1985; Е. А. Крадинова, 2002; Н. Н. Каладзе, 2007). У літературі останніх років практично відсутні відомості про вплив природних факторів на патологію пубертатного періоду в дівчаток. Це дало нам підставу провести власні дослідження в даній галузі й використати ці знахідки з метою розробки алгоритму санаторно-курортного лікування патології пубертатного періоду в дівчаток з дифузною еутиреоїдною гіперплазією щитоподібної залози.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконувалась як фрагмент планової науково-дослідної роботи кафедри акушерства та гінекології №2 Кримського державного медичного університету ім. С. І. Георгієвського МОЗ України: “Профілактика, діагностика і лікування порушень репродуктивної функції жінок” (шифр 02/9, № державної реєстрації 0105U004676). Автором виконана наукова робота, в якій досліджується фізичний, статевий розвиток та гормональний фон у дівчаток з патологією пубертатного періоду та дифузною еутиреоїдною гіперплазією щитоподібної залози в умовах курорту.

Метою роботи було встановити взаємозв'язок між затримкою статевого розвитку, порушеннями оваріально-менструального циклу в періоді статевого дозрівання й порушеннями функції щитоподібної залози, оцінити ефективність використання санаторно-курортних факторів у лікуванні патології пубертатного періоду в дівчат з дифузною еутиреоїдною гіперплазією щитоподібної залози.

Для досягнення мети були встановлені наступні завдання дослідження:

Дослідити особливості перебігу перинатального періоду, анамнезу життя, дані соматичної й інфекційної захворюваності в дівчаток з пубертатним періодом, що патологічно протікає.

Вивчити фізичний, статевий розвиток дівчаток при порушеннях оваріально-менструального циклу, затримках статевого розвитку в сполученні з дифузною гіперплазією щитоподібної залози.

Дослідити стан гормонального фону в дівчаток з патологічним перебігом пубертатного періоду (при затримках статевого розвитку, порушеннях оваріально-менструального циклу) в сполученні з дифузною гіперплазією щитоподібної залози.

Вивчити взаємозв'язок функції гіпофізу, яєчників і щитоподібної залози та його роль у розвитку патологічного перебігу пубертатного періоду.

На основі отриманих даних розробити алгоритм обстеження й комплекс лікування дівчаток з патологією пубертатного періоду та дифузною гіперплазією щитоподібної залози.

Дослідити вплив санаторно-курортних факторів при лікуванні різної патології пубертатного періоду в сполученні з дифузною гіперплазією щитоподібної залози.

Об'єкт дослідження - затримка статевого розвитку, порушення оваріально-менструального циклу, дифузна еутиреоїдна гіперплазія щитоподібної залози.

Предмет дослідження - перебіг періоду статевого дозрівання у дівчаток із затримками статевого розвитку, порушеннями оваріально-менструального циклу та дифузною еутиреоїдною гіперплазією щитоподібної залози і у практично здорових дівчат.

Методи дослідження - клінічні, антропометричні, біохімічні, гормональні та інструментальні дослідження, статистичні методи.

Наукова новизна отриманих результатів. Уперше проведена порівняльна характеристика гормонального гомеостазу в дівчаток із затримкою статевого розвитку й різними формами порушення менструального циклу при супутній дифузній еутиреоїдній гіперплазії щитоподібної залози; вивчена особливість гонадотропної та тиреотропної функції гіпофізу й функції щитоподібної залози при патології пубертатного періоду залежно від рівня пептидних і стероїдних гормонів крові.

Вперше проведена комплексна оцінка динаміки ФСГ, ЛГ, пролактину, естрадіолу, прогестерону, тестостерону, кортизолу, тиреотропного гормону, трийодтироніну й тироксину в сироватці крові під впливом санаторно-курортного лікування у дівчаток із затримкою статевого розвитку, первинною та вторинною аменореєю, гіпоменструальним синдромом, поліменореєю.

Уперше розроблений диференційований комплекс лікування патології пубертатного віку залежно від нозології, вихідного стану гонадотропної функції гіпофізу, яєчників і щитоподібної залози в умовах курорту.

Практичне значення отриманих результатів. На підставі проведених досліджень встановлено, що незалежно від генезу захворювання низька концентрація естрадіолу та прогестерону в крові у дівчаток з патологією пубертатного періоду є чинником розвитку вторинної патології щитоподібної залози. Ступінь ризику залежить не тільки від абсолютних рівнів ФСГ і ЛГ, естрадіолу й прогестерону, а також від їхнього співвідношення, концентрації тестостерону і тривалості захворювання.

Встановлено, що застосування трансцеребрального електрофорезу пірацетама, грязь- і 5% ропа-електрофорезу синусоїдальними модульованими струмами на ділянку придатків матки й препарату йодомарин у хворих із затримкою статевого розвитку, первинною і вторинною аменореєю, гіпоменструальним синдромом, поліменореєю і патологією щитоподібної залози в пубертатному періоді є пусковим моментом у мобілізації внутрішніх резервів організму, поліпшенні загального стану хворих. Це призводить до нормалізації менструального циклу, що підтверджується позитивною динамікою гонадотропних гормонів гіпофізу, стероїдних статевих гормонів і ТТГ, Т₃ та Т_4.

Результати проведених досліджень впроваджено у лікувальну практику в санаторіях “Здравниця” м. Євпаторія, “Іскра” м. Євпаторія, санаторій ім. Н. К. Крупскої, м. Євпаторія, “Зміна” м. Євпаторія, в Українському НДІ дитячої курортології і фізіотерапії МОЗ України, м. Євпаторія.

Теоретичні положення дисертації включені до програм навчання для студентів, лікарів-інтернів Кримського державного медичного університету ім. С. І. Георгієвського.

Особистий внесок здобувача. Планування та виконання наукових досліджень проведено безпосередньо автором за період 2003-2006 рр. Автором самостійно вивчена література з даного питання за останні 10 років, поставлені мета та завдання дослідження, розроблена програма спеціальних методів дослідження, виконаних в імуноферментній лабораторії Кримського державного медичного університету ім. С. І. Георгієвського, клініко-біохімічній лабораторії санаторію “Здравниця” м. Євпаторії.

Дисертантом самостійно проведені та проаналізовані результати клінічних, біохімічних і статистичних досліджень. Науково обґрунтовані та розроблені заходи щодо раннього виявлення та лікування патології пубертатного періоду з урахуванням характеру порушень гормонального гомеостазу в дівчаток з дифузною еутиреоїдною гіперплазією щитоподібної залози. Самостійно проведена статистична обробка первинного матеріалу, аналіз і узагальнення результатів, сформульовані висновки та практичні рекомендації.

Апробація результатів дисертації. Основні положення роботи були докладені на наукових читаннях лікарів Євпаторійського курорту (Євпаторія 2006), щорічних наукових читаннях “День науки” (Сімферополь 2006), на VІ конгресі фізіотерапевтів і курортологів Криму (Євпаторія, 2006), науково-практичній конференції з міжнародною участю “Актуальні питання акушерства, гінекології та перинатології” (Судак, 2006, 2007), науково-практичній конференції з міжнародною участю “Актуальні питання реабілітації дітей з регіонів антропогенного забруднення” (Євпаторія, 2006), спільному засіданні кафедр акушерства та гінекології №1, акушерства та гінекології №2, акушерства, гінекології та перинатології факультету післядипломної освіти Кримського державного медичного університету ім. С. І. Георгієвського (Сімферополь, 2007). Апробація дисертації проведена на спільному засіданні співпрацівників кафедр акушерства та гінекології №1, №2 Харківського державного медичного університету (Харків, 2007).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 8 наукових праць, 7 з яких у журналах і збірниках, зареєстрованих ВАК України.

Структура та обсяг дисертації. Матеріали дисертації викладено на 148 сторінках друкованого тексту. Складається зі вступу, огляду літератури, 3 розділів власних досліджень, обговорення та узагальнення одержаних результатів, висновків, практичних рекомендацій, списку використаних літературних джерел, включаючи 301 видання (207 видань вітчизняних і російськомовних, та 94 - іноземних авторів), що займає 30 сторінок. Робота ілюстрована 18 таблицями (4 сторінки) та 9 рисунками.

Основний зміст роботи

Матеріали і методи дослідження. Для досягнення мети і завдань, поставлених у дисертації, на базі дитячого клінічного санаторію "Здравниця" м. Євпаторії було обстежено 131 дівчинку у віці 13-17 років з патологічним перебігом пубертатного періоду, що перебували на санаторно-курортному лікуванні. Усі дівчата були розділені на основну групу - 66 дівчаток з патологічним перебігом пубертата та дифузною еутиреоїдною гіперплазією щитоподібної залози, і групу порівняння - 65 дівчат з порушеннями перебігу періоду статевого дозрівання без супутньої тиреоїдної патології; контрольну групу (К) склали 20 соматично та гінекологічно здорових дівчат у віці 13-17 років. Діагноз встановлювався згідно МКХ-Х. В основній групі у 12 (18 %) дівчат виявлена затримка статевого розвитку, у 12 (18 %) - аменорея, гіпоменструальний синдром діагностовано у 27 (41 %) дівчат, поліменорея - в 15 (23 %) випадках. У групі порівняння 14 (22 %) дівчаток мали затримку статевого розвитку, в 11 (17%) дівчат діагностована аменорея, у 21 (32 %) - гіпоменструальний синдром, поліменорея виявлена у 19 (29 %) дівчат.

Всім пацієнтам були проведені антропометричні виміри з використанням індекса маси тіла за Бреєм, визначення ступеня статевого розвитку за стандартами М. В. Максимової (2000), тести функціональної діагностики, ультразвукове обстеження матки і придатків апаратом “Lаgіc 100MP”, визначення концентрації гормонів у сироватці крові: фолікулостимулюючого (ФСГ), лютеінизуючого (ЛГ) гормона, пролактину (ПРЛ), тиреотропного гормона (ТТГ), естрадіолу (Е2), прогестерону (П), кортизолу (К), трийодтироніну (Т₃), тироксину (Т₄) імуноферментним методом з використанням діагностичної системи “Хема” (Росія). Всі дослідження були проведені двічі: на 5-7 день менструального циклу до початку лікування і на 5-7 день наступного циклу - після проведеного лікування.

Нами був розроблений та апробований комплекс лікування дівчаток з патологією пубертатного періоду в залежності від гонадотропної функції гіпофіза, функції яєчників та щитоподібної залози.

Усі дівчата отримували комплекс лікування, який включав: повноцінне збалансоване харчування (дієта № 15); кліматолікування відповідно до пори року: аеротерапія по І-ІІ режиму; в літній сезон року дітям проводили морські купання по І-ІІ режиму, взимку - 10 процедур купання в басейні; геліотерапія; санація осередків хронічної інфекції; лікування у стоматолога; ропні зрошення піхви, на курс лікування 10 процедур. Для стимуляції гонадотропної функції гіпофіза призначався трансцеребральний електрофорез пірацетама, на курс лікування 10 процедур. Для посилення функції яєчників - терапія в залежності від нозології. При затримці статевого розвитку - 5% ропа-електрофорез синусоїдальними модульованими струмами на ділянку проекції придатків матки, всього на курс лікування 10 процедур, та шавлієво-морські ванни, температура 37-35єС, тривалість 10-15 хвилин, на курс лікування 10 ванн. При аменореї та олігоменореї: грязь-електрофорез за допомогою синусоїдальних модульованих струмів на ділянку придатків матки, всього на курс лікування 10 процедур, та шавлієво-морські ванни, температура 37-35єС, тривалість 10-15 хвилин, на курс лікування 10 ванн. При порушенні оваріально-менструального циклу по типу поліменореї: 5% ропа-електрофорез за допомогою синусоїдальних модульованих струмів на ділянку придатків матки, всього на курс лікування 10 процедур, та хвойно-морські ванни, температура 37-35єС, тривалість 10-12 хвилин, на курс лікування 10 ванн. Для стимуляції функції щитоподібної залози призначався препарат йодомарин у дозі 100 мг на добу.

Обчислення одержаних результатів проводили за допомогою методів варіаційної статистики з використанням стандартного пакету програм Mіcrоsоft Еxcеl і Stаtіstіcа V.6.

Результати досліджень та їх обговорення. При вивченні анамнезу встановлено, що 69 дівчат (53 %) народилися від першої, 44 дівчинки (33 %) - від другої, 18 (14 %) дівчат - від третьої вагітності. Обтяжений акушерський анамнез був виявлений у 84 (64 %) матерів. У 6 жінок (5 %) вагітність настала в результаті індукції овуляції кломіфеном після періоду безпліддя. Вагітність протікала патологічно більш, ніж у половині випадків. Найчастіше з ускладнень вагітності зустрічалися загроза переривання, гестоз І і ІІ половини вагітності, анемія вагітних і гестаційний пієлонефрит. 124 дівчинки (95 %) народилися в термін 38±1 тиждень гестації, 7 дівчат (5 %) - передчасно в терміні 35±1 тиждень. Консервативні пологи були у 125 жінок (95 %), 6 жінкам (5 % усіх опитаних) було проведено операцію кесарева розтину. Середня маса тіла при народженні в досліджуваних групах склала: у дівчат зі ЗСР - 3143±42 г, у групі дівчаток з аменореєю - 3255±52 г, у дівчат з гіпоменструальним синдромом - 3197±21 г, у групі з поліменореєю - 3234±32 г. Із усіх новонароджених дівчаток 100 (76 %) були відразу прикладені до грудей матері.

Аналіз анамнестичних даних показав високий індекс інфекційної та соматичної захворюваності у всіх дітей. Серед соматичних захворювань за частотою зустрічаємості перше місце займають хронічні захворювання лор-органів (44 % усіх обстежених дівчат), з яких найбільший відсоток припадає на хронічний тонзиліт - 67 % захворювань даної групи. Більш половини обстежених дівчаток мали 2 та більше хронічних захворювань. Інфекційний індекс у дівчат із затримкою статевого розвитку й порушеннями менструального циклу склав 3,6±0,2. 94 % дівчаток перенесли гостру респіраторну вірусну інфекцію, 68 % - вітряну віспу, 36 % - гострий тонзиліт, 25 % - краснуху.

Усі обстежені дівчата мали жіночий фенотип. Було встановлено, що практично у всіх спостережуваних випадках ЗСР поєднується із затримкою фізичного розвитку, про що свідчать значно знижені антропометричні показники у вивчаемих дівчат. Також у дівчаток з патологією пубертатного періоду відмічаються вірогідно знижені показники артеріального тиску.

У контрольній групі менархе настало в середньому в 12,5±0,2 року, що збігається із середніми даними по Україні - 12,7 року. У групі дівчат із вторинними аменореями вік менархе 13,7±0,3 року, у дівчаток з гіпоменструальним синдромом - 12,7±0,2 року, у дівчат з поліменореєю - 11,7±0,2 року. У дівчаток з аменореєю спостерігалася більш пізніша (у середньому на рік) поява вторинних статевих ознак, у дівчат з поліменореєю вторинні ознаки з'являються раніше, ніж у контрольній групі.

У всіх досліджуваних групах дівчат з ПОМЦ (порушення оваріально-менструального циклу) цикл був нерегулярним, тривалість менструального циклу й менструальної кровотечі відрізнялися від параметрів контрольної групи.

Дані кольпоцитологічного дослідження свідчать про значний дефіцит естрогенів в організмі дівчат з патологічним перебігом пубертатного періоду, найбільш виражені ці зміни в групі дівчаток зі ЗСР. Ультразвукове дослідження матки та придатків як в основній групі, так і в групі порівняння показало загальну тенденцію до гіпоплазії матки і яєчників, зменшення товщини ендометрію, відсутності домінантного фолікула в яєчниках.

Проведене дослідження гормонів крові в дівчат основної групи дозволило встановити, що усередині кожної нозологічної групи можна виділити по дві підгрупи: підгрупа А - дівчата із близькими до нормальних рівнями гонадотропінів і підгрупа Б - дівчатка з низькими рівнями гонадотропінів у сироватці крові.

У дівчат контрольної групи рівні всіх обумовлених гормонів не виходили за межі норм для І фази менструального циклу: ФСГ - 4,23±0,18 Мод/л, ЛГ - 3,15±0,1 Мод/л, пролактин - 282,0±20,6 ММод/л, естрадіол - 0,250±0,005 нмоль/л, прогестерон - 3,09±0,13 нмоль/л, тестостерон - 0,99±0,10 нмоль/л, кортизол 244,0±3,0 нмоль/л. Фізіологічний індекс ЛГ/ФСГ склав 0,75±0,02. ТТГ - 1,0±0,04 ММод/л, Т₃ - 1,90±0,08 нмоль/л, Т₄ - 109,3±3,6 нмоль/л.

У групі ЗСР 6 дівчат (50 %) віднесені до підгрупи А (еугонадотропні), 6 дівчаток (50 %) - до підгрупи Б (гіпогонадотропні).

У підгрупі А рівні ФСГ і ЛГ (3,08±0,05 Мод/л і 2,99±0,04 Мод/л) знижені, але не виходять за межі вікових норм. Індекс ЛГ/ФСГ - 0,97±0,02 - вірогідно підвищений і свідчить про дисгармонійну секрецію гонадотропінів. Пролактин (144,8±11,9 ММод/л) знижений у порівнянні з показниками групи контролю, але не виходить за межі вікових норм. Показники естрадіолу - 0,020±0,005 нмоль/л і прогестерону - 0,170±0,007 нмоль/л свідчать про вкрай пригнічену функцію яєчників. ТТГ - 1,13±0,13 ММод/л - підвищений при знижених показниках трийодтироніну й нормальних - тироксину. Таке сполучення рівнів тиреотропного та тиреоїдних гормонів можна інтерпретувати як субклінічний гіпотиреоз.

У дівчат із ЗСР підгрупи Б виявлена різко пригнічена гонадотропна функція гіпофізу: ФСГ - 1,60±0,14 Мод/л, ЛГ - 1,81±0,38 Мод/л. Індекс ЛГ/ФСГ підвищений - 1,03±0,07. Рівень пролактину - 20,0±3,9 ММод/л - вкрай низький. Показники естрадіолу - 0,020±0,003 нмоль/л і прогестерону - 0,160±0,006 нмоль/л свідчать про глибоке пригнічення стероїдогенезу в яєчниках. Рівень ТТГ - 0,64±0,05 ММод/л - вірогідно знижений. Т₃ і Т₄ знижені в порівнянні з контрольною групою - 0,91±0,07 нмоль/л і 86,3±7,3 нмоль/л.

Група дівчат з первинними й вторинними аменореями також була розділена на підгрупу А, у яку ввійшли 5 (42 %) дівчаток з нормальними рівнями гонадотропних гормонів, і підгрупу Б - 7 (58 %) дівчат з низькими рівнями гонадотропінів.

У підгрупі А дівчат з аменореями ФСГ - 3,02±0,02 Мод/л, ЛГ - 3,31±0,07 Мод/л, індекс ЛГ/ФСГ - 1,09±0,02, рівень пролактина - 163,6±5,9 ММод/л. Показники естрадіолу - 0,030±0,006 нмоль/л, прогестерону - 0,180±0,008 нмоль/л, що вірогідно нижче показників здорових дівчат. При цьому тестостерон підвищений у порівнянні з показниками групи контролю - 2,95±0,25 нмоль/л. Рівень ТТГ - 1,37±0,22 ММод/л - підвищений, Т₃ вірогідно знижений, як і Т₄: 0,95±0,02 нмоль/л і 83,4±5,8 нмоль/л відповідно. Такі зміни тиреотропного та тиреоїдних гормонів свідчать про наявність субклінічного гіпотиреозу.

Дівчата з аменореями підгрупи Б мали вірогідно знижені в порівнянні зі здоровими дівчинками рівні гонадотропінів у сироватці крові: ФСГ - 1,46±0,08 Мод/л, ЛГ - 1,62±0,13 Мод/л, індекс ЛГ/ФСГ склав 1,11±0,05, пролактин - 24,9±5,2 ММод/л. Рівні естрадіолу - 0,030±0,004 нмоль/л та прогестерону - 0,180±0,003 нмоль/л (р<0,001) свідчать про пригніченну функцію яєчників. Показники тестостерону - 2,53±0,12 нмоль/л - підвищені в порівнянні з показниками групи контролю. ТТГ - 0,70±0,05 ММод/л - знижений, що, на нашу думку, є наслідком зниження чутливості тиреотрофів гіпофіза до тиреоліберину в умовах тривалого дефіциту естрогенів. Показники Т₃ і Т₄ вірогідно знижені: 0,97±0,04 нмоль/л і 81,0±4,3 нмоль/л, що свідчить про наявність субклінічного гіпотиреозу в досліджуваних дівчат.

Група дівчаток з гіпоменструальним синдромом була розділена на підгрупу А - 15 (56 %) дівчат і підгрупу Б - 12 (44 %) дівчинок.

У дівчат з гіпоменструальним синдромом підгрупи А рівень ФСГ - 3,15±0,07 Мод/л - знижений, ЛГ - 3,14±0,06 Мод/л - не відрізняється від показників здорових дівчаток. Індекс ЛГ/ФСГ - 1,0±0,01 - підвищений і свідчить про дисгармонічну секрецію гонадотропінів гіпофізом, пролактин - 189,6±8,5 ММод/л - вірогідно не відрізняється від групи контролю. Рівні естрадіолу й прогестерону - 0,050±0,003 нмоль/л і 0,200±0,003 нмоль/л - вірогідно знижені та свідчать про пригнічену функцію яєчників. ТТГ (1,0±0,1 ММод/л) вірогідно не відрізняється від показників здорових дівчат. Показники Т₃ - 1,0±0,02 нмоль/л і Т₄ - 88,7±1,8 нмоль/л знижені й свідчать про порушену функцію щитоподібної залози.

У дівчат з гіпоменструальним синдромом підгрупи Б рівень ФСГ - 1,51±0,05 Мод/л, ЛГ - 1,52±0,06 Мод/л і пролактину - 27,7±0,1 ММод/л - вірогідно знижені. Індекс ЛГ/ФСГ - 1,01±0,03 підвищений. Процеси стероїдогенезу в яєчниках знижені, про що свідчать вкрай низькі рівні естрадіолу - 0,040±0,003 нмоль/л і прогестерону - 0,190±0,005 нмоль/л. Рівень ТТГ знижений у порівнянні зі цим показником у здорових дівчат - 0,66±0,04 ММод/л, що, на нашу думку, є наслідком хронічного дефіциту естрогенів. Вірогідно знижені показники Т₃ - 1,04±0,03 нмоль/л і Т₄ - 88,2±2,5 нмоль/л свідчать про субклінічний гіпотиреоз.

Група дівчат з поліменореями та дифузною еутиреоїдною гіперплазією щитоподібної залози також була розділена на підгрупу А, у яку ввійшли 9 (60%) дівчаток із споконвічно нормальними рівнями гонадотропінів, і підгрупу Б - 6 (40%) дівчат із споконвічно низькими рівнями гонадотропних гормонів.

Рівні ФСГ, ЛГ і пролактину в дівчат підгрупи А склали 3,25±0,07 Мод/л, 2,82±0,13 Мод/л і 195,6±16,5 ММод/л відповідно. Індекс ЛГ/ФСГ - 0,87±0,05 - не відрізняється від групи контролю. Естрадіол - 0,090±0,003 нмоль/л і прогестерон - 0,160±0,007 нмоль/л вказують на пригнічену функцію яєчників. Показники тестостерону (0,65±0,06 нмоль/л) були знижені, кортизолу (287,7±19,2 нмоль/л) - у межах норми. ТТГ - 1,08±0,15 ММод/л. Показники Т₃ - 1,07±0,03 нмоль/л та Т₄ - 82,4±4,4 нмоль/л - вірогідно знижені в порівнянні із групою контролю.

У підгрупі Б виявлені знижені рівні гонадотропних гормонів (р<0,001): ФСГ - 1,63±0,06 Мод/л, ЛГ - 1,64±0,10 Мод/л, пролактин - 30,8±4,6 ММод/ і підвищений індекс ЛГ/ФСГ, що свідчить про дисгармонічну секрецію гонадотропінів. Естрадіол - 0,060±0,008 нмоль/л, прогестерон - 0,18±0,01 нмоль/л і тестостерон - 0,56±0,09 нмоль/л - знижені в порівнянні із показниками здорових дівчат. ТТГ - 0,65±0,06 ММод/л - вірогідно знижений у порівнянні із групою контролю, що, на нашу думку, є наслідком довгостроково існуючої гіпоестрогенії. Т₃ і Т₄ - 1,07±0,02 нмоль/л і 83,7±3,6 нмоль/л - свідчать про наявність субклінічного гіпотиреозу у досліджуваних дівчат.

Отже, для всіх дівчаток основної групи характерні зміни гормонального фону: дисгармонічна секреція гонадотропінів з тенденцією до зниження ФСГ і підвищення індексу ЛГ/ФСГ вище 1,0, глибоке пригнічення стероїдогенезу в яєчниках з дефіцитом у першу чергу естрогенів, вірогідно знижені показники Т₃ при нормальних або незначно знижених показниках Т₄. Приблизно у половини дівчат кожної групи сформувалися гіпогонадотропні стани з достовірним зниженням як ФСГ і ЛГ, так і пролактину. Зміни з боку секреції ТТГ неоднозначні: у дівчат з еугонадотропною патологією пубертатного періоду ТТГ може як підвищуватися, що відповідає класичному опису субклінічного гіпотиреозу, так і знижуватися. У всіх дівчаток з гіпогонадотропними порушеннями перебігу пубертатного періоду рівень ТТГ вірогідно знижений. Низькі рівні ТТГ у досліджуваних випадках можна пояснити тим, що в умовах довгостроково існуючого дефіциту естрогенів в організмі знижується чутливість тиреотрофів гіпофіза до тиреоліберину.

Для дівчат групи порівняння, як і в основній групі, незалежно від нозології характерне пригнічення процесів стероїдогенезу в яєчниках. Однак, на відміну від основної групи, у групі порівняння не виявлено гіпогонадотропних станів і важких порушень гонадотропної функції гіпофіза.

У дівчат із ЗСР групи порівняння показники ФСГ - 2,98±0,03 Мод/л і ЛГ - 1,91±0,08 Мод/л не виходять за межі норми. Індекс ЛГ/ФСГ склав 0,64±0,03 і не відрізняється від показників здорових дівчаток, пролактин - 151,0±6,2 ММод/л. Рівні естрадіолу - 0,026±0,003 нмоль/л та прогестерону - 0,180±0,003 нмоль/л знижені в 10-20 разів (р<0,001), що свідчить про пригнічену функцію яєчників. ТТГ, Т₃ і Т₄ (1,02±0,02 ММод/л, 1,78±0,03 нмоль/л, 99,6±3,21 нмоль/л відповідно) свідчать про задовільну функцію щитоподібної залози.

У дівчаток з аменореями ФСГ - 3,01±0,06 Мод/л, ЛГ - 3,07±0,19 Мод/л та пролактин - 175,9±11,7 ММод/л не виходять за фізіологічні межі. Індекс ЛГ/ФСГ підвищений до 1,02±0,06, що свідчить про дисгармонічну гонадотропну функцію гіпофізу в даній групі. Виявлені вкрай низькі рівні естрадіолу - 0,080±0,020 нмоль/л і прогестерону - 0,190±0,010 нмоль/л (р<0,001) при в 3-3,5 рази підвищених показниках тестостерону - 3,44±0,18 нмоль/л (р<0,01). Достовірних змін ТТГ, Т₃ та Т₄ (1,05±0,02 ММод/л, 1,78±0,03 нмоль/л і 99,5±3,2 нмоль/л відповідно) не виявлено, що підтверджує відсутність тиреоїдної патології в досліджуваних дівчат.

У дівчаток з гіпоменструальним синдромом у групі порівняння показники ФСГ, ЛГ і пролактину (3,17±0,05 Мод/л, 3,03±0,08 Мод/л і 182,1±5,8 ММод/л) не виходять за межі норми. Індекс ЛГ/ФСГ - 0,96±0,03 - підвищений. Естрадіол - 0,066±0,009 нмоль/л і прогестерон - 0,190±0,005 нмоль/л знижені в десятки разів, що свідчить про пригнічену функцію яєчників, тестостерон підвищений в 3-3,5 рази - 3,36±0,13 нмоль/л. ТТГ - 1,03±0,02 ММод/л, Т₃ - 1,78±0,03 нмоль/л і Т₄ - 96,6±2,5 нмоль/л - не відрізняються від показників групи контролю й свідчать про задовільну функцію щитоподібної залози.

У групі дівчат з поліменореєю ФСГ - 3,92±0,07 Мод/л і ЛГ - 3,04±0,12 Мод/л у межах норми, пролактин знижений - 231,2±9,0 ММод/л. Індекс ЛГ/ФСГ - 0,78±0,03 - відповідає індексу здорових дівчаток. Естрадіол - 0,087±0,004 нмоль/л, прогестерон - 0,190±0,003 нмоль/л, тестостерон - 0,78±0,04 нмоль/л. Секреція ТТГ (1,0±0,02 ММод/л), Т₃ (1,80±0,02 нмоль/л) і Т₄ (96,9±3,3 нмоль/л) не порушена.

Нами був розроблений і апробований комплекс лікування дівчаток з патологією пубертатного періоду в залежності від гонадотропної функції гіпофізу, функції яєчників та щитоподібної залози. Запропонований комплекс застосовувався у 66 дівчат з основної групи (із супутньою дифузною гіперплазією щитоподібної залози).

На фоні терапії, яка проводилася, у всіх дівчаток відмічалось покращення самопочуття, емоційного стану, працездатності. Клінічно це проявилося появою менструацій у 27 % дівчат із вторинними аменореями, у групі дівчаток з гіпоменструальним синдромом - нормалізацією тривалості й інтенсивності менструальної кровотечі, укороченням межменструального інтервалу у 64 % дівчат, у групі дівчаток з поліменореєю - укороченням тривалості менструальної кровотечі на 1,5-2 дня у 86 % дівчат.

При ультразвуковому дослідженні матки й придатків після санаторно-курортного лікування у всіх досліджуваних групах виявлене збільшення товщини ендометрію.

Клінічне поліпшення підтвердилося змінами гормонального фону у досліджуваних дівчат основної групи.

У дівчаток зі ЗСР у підгрупах А и Б відзначається підвищення рівнів гонадотропінів, ФСГ і ЛГ досягають рівнів групи контролю (4,02±0,16 Мод/л та 3,13±0,06 Мод/л у підгрупі А і 2,88±0,25 Мод/л й 2,39±0,17 Мод/л відповідно в підгрупі Б). Індекс ЛГ/ФСГ знижується до 0,78±0,02 у підгрупі А та 0,75±0,04 у підгрупі Б, що свідчить про гармонізацію секреції гонадотропінів гіпофізом. Естрадіол у сироватці крові зріс в 3,5 рази - з 0,020±0,005 нмоль/л і 0,020±0,003 нмоль/л до 0,070±0,003 нмоль/л і 0,070±0,004 нмоль/л у підгрупах А и Б відповідно. В обох підгрупах нормалізувався рівень ТТГ (1,04±0,04 ММод/л і 0,94±0,04 ММод/л), показники Т₃ підвищилися до 1,15±0,02 нмоль/л і 1,29±0,11 нмоль/л, Т₄ - до 111,7±4,8 нмоль/л і 104,2±7,0 нмоль/л відповідно.

У дівчат з аменореями й нормальними рівнями гонадотропінів показники ФСГ і пролактину підвищилися до 3,93±0,02 Мод/л і 175,8±7,1 ММод/л відповідно, рівень ЛГ не змінився (3,31±0,07 Мод/л до і 3,28±0,02 Мод/л після лікування), індекс ЛГ/ФСГ трохи знизився (0,84±0,01), що свідчить про гармонізацію виділення гонадотропінів гіпофізом. У дівчат з гіпогонадотропною аменореєю показники ФСГ, ЛГ і пролактину після проведеного лікування зростають у два рази (з 1,46±0,08 Мод/л, 1,62±0,12 Мод/л і 24,9±5,2 ММод/л до 3,55±0,08 Мод/л, 2,80±0,04 Мод/л і 57,7±4,0 ММод/л відповідно). Індекс ЛГ/ФСГ знизився (0,79±0,02). Показники естрадіолу зросли в 2,5-3 рази: з 0,030±0,006 нмоль/л до 0,080±0,010 нмоль/л у підгрупі А і з 0,030±0,004 нмоль/л до 0,090±0,010 нмоль/л у підгрупі Б. Рівні ТТГ, Т₃ і Т₄ після лікування нормалізувалися (1,09±0,05 ММод/л, 1,30±0,08 нмоль/л і 109,0±5,8 нмоль/л у підгрупі А та 0,95±0,03 ММод/л, 1,34±0,05 нмоль/л і 106,4±4,8 нмоль/л у підгрупі Б відповідно), що свідчить про корекцію субклінічного гіпотиреозу.

У дівчат з гіпоменструальним синдромом у підгрупах А і Б відзначається підвищення ФСГ (з 3,15±0,07 Мод/л та 1,51±0,05 Мод/л до 4,04±0,08 Мод/л та 3,44±0,07 Мод/л відповідно) та ЛГ (з 3,14±0,06 Мод/л до 3,31±0,05 Мод/л в підгрупі А та з 1,52±0,06 Мод/л до 2,62±0,06 Мод/л у підгрупі Б). Індекс ЛГ/ФСГ знижується до 0,82±0,01 і 0,77±0,01 у підгрупах А и Б і порівнюється з показниками контрольної групи. Рівень естрадіолу в обох підгрупах підвищується в 3-3,5 рази (з 0,050±0,003 нмоль/л і 0,040±0,003 нмоль/л до 0,170±0,050 нмоль/л і 0,150±0,060 нмоль/л відповідно) і досягає фізіологічних меж. ТТГ не змінився в підгрупі А (1,00±0,02 ММод/л), у дівчат підгрупи Б він підвищився (0,96±0,02 ММод/л) до показників контрольної групи. Показники Т₃ (1,28±0,02 нмоль/л і 1,35±0,03 нмоль/л після лікування відповідно) і Т₄ (120,3±2,5 нмоль/л і 111,7±3,4 нмоль/л після лікування) у сироватці крові зросли в обох підгрупах, що свідчить про ефективність йодомарина разом з комплексом санаторно-курортного лікування для корекції функції щитоподібної залози.

У дівчат з поліменореєю у підгрупах А і Б відбулося підвищення рівнів ФСГ (з 3,25±0,07 Мод/л та 1,63±0,06 Мод/л до 3,95±0,12 Мод/л та 2,69±0,07 Мод/л відповідно) і ЛГ (з 2,82±0,13 Мод/л й 1,64±0,10 Мод/л до 3,10±0,10 Мод/л та 2,69±0,07 Мод/л відповідно). Індекс ЛГ/ФСГ після лікування знизився до 0,79±0,02 у підгрупі А та 0,76±0,01 у підгрупі Б. Позитивна динаміка гонадотропінів свідчить про виражений стимулюючий вплив запропонованого лікування на гонадотропну функцію гіпофізу. Показники естрадіолу й прогестерону зросли у два рази: з 0,090±0,003 нмоль/л і 0,160±0,010 нмоль/л відповідно до 0,200±0,030 нмоль/л і 0,290±0,020 нмоль/л у підгрупі А та з 0,060±0,010 нмоль/л і 0,180±0,010 нмоль/л відповідно до 0,180±0,020 нмоль/л і 0,270±0,030 нмоль/л в підгрупі Б. Посилення секреції не тільки естрогенів, але й прогестерону особливо важливо при порушенні оваріально-менструального циклу за типом поліменореї. ТТГ у підгрупі А вірогідно не змінився (1,07±0,05 ММод/л після лікування), у підгрупі Б він підвищився до рівня групи контролю (з 0,65±0,06 ММод/л до 0,97±0,03 ММод/л). Показники тиреоїдних гормонів після лікування підвищуються в середньому на 30 % в обох підгрупах: Т₃ - з 1,07±0,03 нмоль/л і 1,07±0,02 нмоль/л до 1,36±0,02 нмоль/л та 1,40±0,04 нмоль/л, Т₄ - з 82,4±4,4 нмоль/л та 83,7±3,6 нмоль/л до 108,6±4,7 нмоль/л і 108,7±5,8 нмоль/л відповідно.

У всіх досліджуваних дівчат у результаті проведеного лікування відзначається зміна кольпоцитологічної картини, що побічно свідчать про збільшення рівня естрогенів в організмі досліджуваних дівчаток.

Віддалені результати проведених лікувально-оздоровчих заходів ми дослідили у дівчат через 6 місяців. За минулий період в обох групах не було загострення хронічних захворювань, дівчатка відмічали покращення загального самопочуття, емоційного стану.

У всіх дівчаток із затримкою статевого розвитку через 6 місяців після проведеного лікування відзначається розвиток вторинних статевих ознак, в 50 % дівчат почалися місячні. У групі дівчаток із вторинними аменореями через 6 місяців в 73 % пацієнток відзначена поява місячних, причому у 75 % з них параметри менструального циклу не відрізнялися від таких у здорових дівчаток-підлітків. В групі дівчат з гіпоменструальним синдромом через 6 місяців менструальна функція нормалізувалася у 92 %, у 8 % хворих відмічено укорочення менструального циклу, але він залишився нерегулярним. У дівчат з поліменореєю при повторному аналізі через 6 місяців виявлено, що у всіх дівчаток, які отримували санаторно-курортне лікування, досягнутий ефект зберігся.

Таким чином, розроблений і апробований нами комплекс санаторно-курортного лікування позитивно впливає на клінічні прояви, дозволяє відновити порушений гормональний фон та тиреоїдний статус у дівчат із затримками статевого розвитку, порушеннями оваріально-менструального циклу й дифузною еутиреоїдною гіперплазією щитоподібної залози шляхом впливу на гонадотропну функцію гіпофіза, стероїдогенез у яєчниках і тиреоїдну функцію, що підтверджується динамікою клінічних проявів захворювання й даними загального, ультразвукового та лабораторного досліджень.

Запропонований комплекс лікування високоефективний, простий у застосуванні, не має побічних дій і може використовуватися у дівчат пубертатного віку з статевими порушеннями та супутньою патологією щитоподібної залози.

Висновки

В комплекс обстеження дівчат з патологічним перебігом пубертатного періоду в сполученні з дифузною гіперплазією щитоподібної залози слід включити обов'язкове дослідження гормонального фону з визначенням гонадотропної функції гіпофізу, процесів стероїдогенезу в яєчниках та тиреоїдного статусу.

При патологічному перебігу пубертатного періоду дівчатам показане санаторно-курортне лікування із застосуванням розробленого нами комплексу заходів залежно від нозології, стану гонадотропної функції гіпофізу та щитоподібної залози.

Після проведення комплексу санаторно-курортного лікування для закріплення досягнутого ефекту рекомендується продовжити прийом йодомарину по 100 мкг 1 раз на добу протягом 3 місяців.

При недостатньо стійкому ефекті рекомендується повторити курс санаторно-курортного лікування із застосуванням розробленого комплексу заходів через 6 місяців.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Можаева (Косолапова) Н. В. Влияние тиреоидной патологии на становление и функцию женской репродуктивной системы // Проблемы, достижения и перспективы развития медико-биологических наук и практического здравоохранения: Тр. Крым. гос. мед. ун-та им. С. И. Георгиевского. - Симферополь, 2005. - Т.141, Ч.2 - С.100-103 (дисертант проаналізувала дані сучасної літератури про взаємодію тиреопдноп та репродуктивноп систем у нормі та при різноманітних порушеннях).

2. Иванов И. И., Косолапова Н. В. Нарушения женской репродуктивной системы в период полового созревания при диффузной іутиреоидной гиперплазии щитовидной железы // Таврический медико-биологический вестник. - 2006. - Т.9, №2. - С.69-71 (дисертантом проведено статистичний аналіз, обробку та інтерпретацію отриманих результатів, встановлено взаємозв'язок між частотою затримки статевого розвитку, порушень менструального циклу у дівчат пубертатного віку та тиреопдної патологіп у них; встановлено, що дифузна гіперплазія щитоподібноп залози підвищує ризик патологічного перебігу пубертата у 3-3,5 рази).

3. Иванов И. И., Косолапова Н. В. Состояние гормонального гомеостаза у девочек с іутиреоидной гиперплазией щитовидной железы при различных нарушениях в периоде полового созревания // Таврический медико-биологический вестник. - 2006. - Т.9, №4. - С.56-60 (дисертантом переліковані базові напрямки порушень гормонального гомеостазу при затримках статевого розвитку, первинних та вторинних аменореях, гіпоменструальному синдромі, поліменореях та дифузній еутиреоїдній гіперплазії щитоподібноп залози).

4. Иванов И. И., Косолапова Н. В. Іффективность санаторно-курортного лечения патологии пубертатного периода у девочек с нарушениями функции щитовидной железы // Репродуктивное здоровье женщины. - 2006. - №4(29). - С.146-150 (дисертантом встановлено взаємозв'язок між рівнем гонадотропних, статевих стероїдних та тиреоїдних гормонів у дівчаток із патологічним перебігом пубертатного періоду та тиреоїдною патологією).

5. Иванов И. И., Косолапова Н. В. Санаторно-курортные факторы в лечении нарушений менструального цикла в пубертатном периоде у девочек с патологией щитовидной железы // Вестник физиотерапии и курортологии. - 2006. - №4. - С.40-43 (дисертантом надане обґрунтування розробленого комплексу лікування для хворих з порушеннями оваріально-менструального циклу та вивчена ефективність стандартного санаторно-курортного лікування і розробленої програми лікування на стан гормонального гомеостазу, репродуктивної системи та функції щитоподібної залози).

6. Іванов І. І., Косолапова Н. В. Шляхи підвищення ефективності лікування патології пубертатного періоду у дівчат з дифузною гіперплазією щитоподібної залози // Здобутки клінічної і експериментальної медицини. - 2007. - №1. - С.48-52 (дисертантом проведено дослідження ефективності санаторно-курортного лікування затримки статевого розвитку та порушень менструального циклу в пубертатному періоді у дівчаток із дифузною еутиреоїдною гіперплазією щитоподібної залози).

7. Іванов І. І., Косолапова Н. В. Дифференцированный поход к лечению патологии пубертатного периода у девочек с диффузной гиперплазией щитовидной железы // Проблемы, достижения и перспективы развития медико-биологических наук и практического здравоохранения: Тр. Крым. гос. мед. ун-та им. С. И. Георгиевского. - Симферополь, 2007. - Т.143, Ч.3 - С.92-99 (дисертантом обґрунтовано, що запропонований комплекс лікування є високоефективним при різній патології пубертатного періоду, та одночасне призначення трансцеребрального електрофорезу пірацетама дозволяє підвищити ефективність лікування у дівчат з порушеною гонадотропною функцією гіпофіза).

8. Іванов І. І., Косолапова Н. В. Особенности лечения патологии пубертатного периода у девочек с диффузной гиперплазией щитовидной железы // Вестник физиотерапии и курортологии: Матер. міжнарод. наук.-практ. конф. “Актуальні питання діяльності санаторно-курортних закладів в сучасних умовах”, присвяченій 100-річчу заснування санаторію “Примор'є”. - Євпаторія, 2007. - Спец. випуск. - С. 91.

Анотація

Косолапова Н. В. Нові підходи до лікування патології пубертатного періоду у дівчат з дифузною еутиреоїдною гіперплазією щитоподібної залози. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за фахом 14.01.01 - акушерство та гінекологія. - Харківський державний медичний університет МОЗ України, Харків, 2007.

Робота присвячена підвищенню ефективності лікування порушень репродуктивної сфери в дівчат пубертатного віку із супутньою дифузною еутиреоїдною гіперплазією щитоподібної залози в умовах курорту. У роботі вивчені особливості статевого й фізичного розвитку, гормональний гомеостаз дівчаток з патологією пубертатного періоду.

Отримані дані свідчать про те, що антенатальний період, що патологічно протікає, високий індекс захворюваності дитячими інфекціями та екстрагенітальна патологія негативно впливають на формування статевої функції дівчат.

Проведене гормональне дослідження виявило, що для всіх дівчаток характерно пригнічення стероїдогенезу в яєчниках. У дівчаток із тиреоїдною патологією встановлений дисгармонічний тип секреції гонадотропінів з тенденцією до зниження ФСГ; приблизно у половини дівчат сформувалися гіпогонадотропні стани. У більшості дівчаток рівень ТТГ вірогідно знижений, що, очевидно, пояснюється зниженням чутливості тиреотрофів гіпофізу до тиреоліберину в умовах тривалого дефіциту естрогенів. Виявлене зниження показників Т₃, рівні Т₄ знижені незначно, що свідчить про наявність субклінічного гіпотиреозу у даних дівчат.

У групі порівняння не виявлені тяжкі порушення гонадотропної функції гіпофіза, секреція тиреотропного та тиреоїдних гормонів не порушена.

Розроблений і апробований нами комплекс санаторно-курортного лікування позитивно впливає на клінічні прояви, гормональний фон, тиреоїдний статус і результати ТФД у дівчат із патологічним перебігом пубертатного періоду та дифузною еутиреоїдною гіперплазією щитоподібної залози, що підтверджується динамікою клінічних проявів захворювання та даними загального, ультразвукового і лабораторного досліджень.

Ключові слова: дівчата пубертатного віку, затримка статевого розвитку, порушення менструального циклу, гормони крові, дифузна гіперплазія щитоподібної залози, еутиреоз, санаторно-курортне лікування, фізіотерапія, пірацетам, йодомарин.

Аннотация

Косолапова Н. В. Новые подходы к лечению патологии пубертатного периода у девочек с диффузной эутиреоидной гиперплазией щитовидной железы. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.01 - акушерство и гинекология. - Харьковский государственный медицинский университет МЗ Украины, Харьков, 2007.

Работа посвящена повышению эффективности лечения нарушений репродуктивной сферы у девочек пубертатного возраста с сопутствующей диффузной эутиреоидной гиперплазией щитовидной железы в условиях курорта. В работе изучены особенности полового и физического развития, гормональный гомеостаз девочек с патологией пубертатного периода (задержка полового развития, первичная и вторичная аменорея, гипоменструальный синдром, полименорея).

Полученные нами результаты свидетельствуют о том, что патологически протекающий антенатальный период, высокий индекс заболеваемости детскими инфекциями и экстрагенитальная патология пагубно влияют на формирование половой функции девочек.

Проведенное гормональное исследование выявило, что для всех исследуемых девочек независимо от нозологии характерно угнетение процессов стероидогенеза в яичниках, о чем свидетельствуют экстремально низкие уровни эстрадиола и прогестерона в сыворотке крови. Однако изменения со стороны гонадотропной функции гипофиза у девочек с сопутствующей тиреоидной патологией и без патологии щитовидной железы различались.

У девочек с сопутствующей патологией щитовидной железы независимо от нозологии выявлен дисгармоничный тип секреции гонадотропинов гипофизом с тенденцией к снижению ФСГ и повышению индекса ЛГ/ФСГ выше 1,0, что свидетельствует о четкой взаимосвязи между патологией щитовидной железы и нарушением гонадотропной функции гипофиза. Примерно у половины девочек сформировались гипогонадотропные состояния. У всех девочек при гипогонадотропных нарушениях уровень ТТГ достоверно снижен, что, по-видимому, объясняется снижением чувствительности тиреотрофов гипофиза к тиреолиберину в условиях длительного дефицита эстрогенов. Выявлено снижение показателей Т₃ в сыворотке крови, уровни Т₄ в пределах нормы или снижены незначительно, что свидетельствует о наличии субклинического гипотиреоза у данных девочек.

В группе сравнения не выявлены тяжелые нарушения гонадотропной функции гипофиза, секреция тиреотропного и тиреоидных гормонов не нарушена.

Применение разработанного комплекса лечения с учетом состояния гонадотропной функции гипофиза, процессов стероидогенеза в яичниках и функции щитовидной железы в условиях санаторно-курортного лечения с применением трансцеребрального электрофореза пирацетама позволило улучшить кровообращение гипоталамо-гипофизарной области и привело к повышению уровней гонадотропных гормонов в сыворотке крови; воздействие грязь-электрофореза или 5% рапа-электрофореза посредством синусоидальных модулированных токов на область придатков матки и шалфейно-морских или хвойно-морских ванн посредством проникновения биологически активных веществ через кожный барьер и стимулирующего действия на рецепторы матки и яичников позволило усилить кровообращение органов малого таза, что привело к повышению секреции половых стероидных гормонов; применение препарата йодомарин позволило повысить уровень тиреоидных гормонов в сыворотке крови. Все это позволило активизировать и нормализовать собственные биологические ритмы организма, восстановить нарушенные прямые и обратные гипоталамо-гипофизарно-яичниковые и гипоталамо-гипофизарно-тиреоидные связи.