Діагностика і терапія сечостатевого кандидозу у жінок з урахуванням особливостей клінічного перебігу та порушень складу мікрофлори піхви і кишечнику

Причини розвитку бартолініту, уретриту і пієлонефриту. Патогенні властивості хламідій, трихомонад та гонококів. Клінічна класифікація сечостатевого кандидозу у жінок. Застосування антимікотиків системної дії у лікуванні хвороб сечостатевих органів.

Рубрика Медицина
Вид автореферат
Язык украинский
Дата добавления 27.09.2014
Размер файла 49,4 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

7. При розробці тактики системної антимікотичної терапії сечостатевого кандидозу доцільним є у кожному клінічному випадку проведення лабораторного виділення та ідентифікації видів дріжджоподібних грибів роду Candida, а також визначення чутливості ідентифікованих видів грибів до існуючих антимікотичних препаратів.

Експериментальними дослідженнями з використанням просвічуючого електронного мікроскопу вивчено структурно-морфологічні зміни у виділених з піхви і кишечнику хворих жінок культурах грибів видів C. аlbicans та C. krusei при інкубації в присутності антимікотиків ітраконазолу і флуконазолу.

Встановлено, що при лікуванні сечостатевого кандидозу у жінок, на сучасному етапі найбільш раціональним є застосування новітніх системних антимікотиків, зокрема вихідних триазолового ряду. Узагальнений аналіз результатів терапевтичної ефективності системних антимікотиків ітраконазолу та флуконазолу при лікуванні жінок, хворих на різні клінічні форми сечостатевого кандидозу, вказував на досягнення етіологічного і клінічного виліковування у 94,7% та 93,2% пацієнток, відповідно.

8. На підставі результатів комплексних клініко-мікробіологічних досліджень розроблено удосконалений, патогенетично обґрунтований метод лікування сечостатевого кандидозу у жінок, який передбачає індивідуалізоване застосування одного з системних антимікотичних препаратів триазолового ряду (ітраконазол, флуконазол) і антимікотиків місцевої дії, а також проведення терапевтичної корекції бактеріального вагінозу та нормалізації порушень мікроценозу кишечнику з урахуванням характеру та тяжкості виявлених порушень.

Проведення запропонованої комплексної терапії при сечостатевому кандидозі у жінок дозволяє досягти етіологічного та клінічного виліковування хворих та сприяє усуненню патогенетичних механізмів аутоінфікування, що упереджує розвиток рецидивів захворювання.

уретрит гонокок кандидоз сечостатевий

СПИСОК НАУКОВИХ ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Коновалова Т.С. Кандидозный вульвовагініт і кандидоз кишечника- спільні аспекти етіопатогенезу та кореляційний взаємозв'язок//Укр. журн. дерматол., венерол., косметол.-2003.-№4(11).-С83-94.

2. Коновалова Т.С. Урогенітальний кандидоз у жінок - етіопатогенетичні і клінічні аспекти проблеми на сучасному етапі //Актуальні проблеми медицини і біології.-Київ.-2003.-№1.-С.149-158.

3. Коновалова Т.С., Степаненко В.І. Особливості клінічного перебігу сечостатевого кандидозу у жінок залежно від стану мікроценозу піхви та кишківника//Укр. журн. дерматол., венерол., косметол.-2006.-№4(23).-С59-70.

4. Коновалова Т.С., Бобир В.В., Волощук О.М., Степаненко В.І., Широбоков В.П. Дослідження чутливості та структурно-морфологічних змін окремих видів грибів роду Candida до системних антимікотиків триазолового ряду// Науковий вісник Національного медичного університету імені О.О.Богомольця.-2007.-№1 (11).-С.175-188.

5. Коновалова Т.С. Сечостатевий кандидоз у жінок - етіопатогенез та особливості клінічного перебігу на сучасному етапі //Журн. дерматовенерології, косметології ім. М.О.Торсуєва.-2006.-№1-2(12).-С.106-117.

6. Коновалова Т.С., Степаненко В.І. Комплексна терапія сечостатевого кандидозу у жінок //Журн. дерматовенерології, косметології ім. М.О.Торсуєва.- 2007.-№.....-С...........

7. Коновалова Т.С., Степаненко В.І., Широбоков В.П. , В.В.Бобир В.В., Волощук О.М. Експериментальні дослідження чутливості та структурно-морфологічних змін окремих видів грибів роду Candida до системних антимікотиків триазолового ряду//Укр. журн. дерматол., венерол., косметол.-2007.-№1(24).-С.5-16.

8. Коновалова Т.С., Степаненко В.І. Урогенітальний кандидоз і кандидоз кишечнику - спільні аспекти проблеми та шляхи її розв'язання //Тези до Всеукр. наук.-практ. конф. „Клініка та лікування шкірних та статевих захворювань з урахуванням патології шлунково-кишкового тракту”(Київ, 16-17 квітня 2004 р), Укр. журн. дерматол., венерол., косметол.- 2004 р.-С.90-91.

9. Коновалова Т.С. Кандидозний вульвовагініт. Сучасний погляд на механізми розвитку//Тез. до. 1 (8) з'їзду УАЛДВК/ Укр. журн. дерматол., венерол., косметол.- 2005 р.-№3(18).-С.219.

10. Коновалова Т.С., Степаненко В.І., Патогенетичний взаємозв'язок кандидозу сечостатевого тракту та кандидозу кишечнику//Зб. наук. праць „Сучасні проблеми дерматовенерології, косметології та управління охороною здоров'я”.-Харків,2004.-Вип 3.-С.214-216.

11. Коновалова Т.С. Поліпатогенетичні механізми розвитку сечостатевого кандидозу у жінок //Матеріали наук.-практ. конф. „Досягнення молодих вчених дерматовенерологів” (Київ, 7-8 грудня 2006 р.).-С.57-59.

12. Konovalova T.S., Stepanenko V.I. Mycotic vulvovaginitis and candidiasis of intestinal canal// Abstracts of the Second Europ. Acad. оf Dermatol. аnd Venereol.- International Spring Sympos,29 April-1 May 2004, Budapest, Hungary. -2004.-Vol.18,Suppl.,1.-P.97.

13. Konovalova T.S., Stepanenko V.I. New aspects of pathogenesis of urogenital candidosis // Abstracts of the 13th Condress of the Europ. Acad. оf Dermatol. аnd Venereol.17-21 November,2004.-Florensce,Italy.-2004.-Vol.18,Suppl.2.-P.487.

АНОТАЦІЯ

Коновалова Т.С. „Діагностика і терапія сечостатевого кандидозу у жінок з урахуванням особливостей клінічного перебігу та порушень складу мікрофлори піхви і кишечнику ”-Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.00.20.-шкірні та венеричні хвороби. - Національний медичний університет імені О.О.Богомольця, Київ, 2007 р..

Дисертація присвячена проблемі підвищення ефективності діагностики та лікування сечостатевого кандидозу у жінок з урахуванням особливостей етіології, патогенезу і клінічного перебігу запального процесу.

Встановлено провідне етіологічне значення грибів виду Candida albicans та певне значення ряду інших видів грибів, зокрема C.krusei, C.tropicalic, C.pseudotropicalis, C.parapsilosis у розвитку сечостатевого кандидозу у жінок

Вивчено особливості перебігу сечостатевого кандидозу у жінок.

Доведено існування впливу порушень піхвового мікроценозу і ступеня дисбактеріозу кишечнику на характер клінічного перебігу сечостатевого кандидозу у жінок.

Запропонована раціональна методологія комплексного обстеження хворих на сечостатевий кандидоз жінок.

Патогенетично обґрунтована доцільність лабораторного виділення, ідентифікації та визначення чутливості грибів роду Candida до антимікотичних препаратів.

У експерименті, методом електронної мікроскопії вивчені структурно-морфологічні зміни у виділених з піхви і кишечнику хворих культурах грибів C. albicans та C.krusei при інкубації в присутності антимікотиків ітраконазолу і флуконазолу.

Розроблено удосконалений метод лікування сечостатевого кандидозу у жінок, який передбачає індивідуалізоване застосування одного з системних антимікотиків триазолового ряду (ітраконазол, флуконазол) і антимікотичних препаратів місцевої дії, а також терапевтичної корекції порушень мікроценозу піхви і кишечнику, що дозволяє досягти повного етіологічного та клінічного виліковування хворих.

Ключові слова: сечостатевий кандидоз у жінок, етіологія, патогенез, клініка, комплексна діагностика і лікування.

АННОТАЦИЯ

Коновалова Т.С. „Диагностика и терапия урогенитального кандидоза у женщин с учетом особенностей клинического течения и нарушений состава микрофлоры влагалища и кишечника - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.00.20.- кожные и венерические болезни. - Национальный медицинский университет имени А.А.Богомольца, Киев, 2007 г.

Диссертация посвящена теоретическому обобщению и новому решению научной задачи повышения эффективности лечения урогенитального кандидоза у женщин путем рациональных подходов к диагностике, а также усовершенствования комплексной терапии, которая учитывает особенности этиологии, механизмов развития, клинического течения воспалительного процесса и характера нарушений микроценоза влагалища и кишечника больных.

Установлено, что урогенитальный кандидоз у женщин по распространенности занимает одно из ведущих мест среди других известных урогенитальных инфекций. Согласно результатов клинико-лабораторных исследований, урогенитальный кандидоз был диагностирован у 116 (46,9%) из 247 обследованных женщин, страдавших воспалительными процессами урогенитального тракта. При этом, большинство (87,1%) женщин, больных урогенитальным кандидозом, пребывали в возрасте репродуктивной активности ( от 18 до 40 лет). У 52 (44,8%) из 116 обследованных женщин был диагностирован первый эпизод урогенитального кандидоза с острым клиническим течением, а у 64(55,2%) - очередной рецидив хронического воспалительного процесса.

Определены наиболее значимые факторы риска развития рецидивов урогенитального кандидоза у женщин, в частности: недостаточная чувствительность возбудителей заболевания к ряду антимикотических препаратов, нерациональность предшествовавшей антибактериальной терапии, воспалительные и функциональные заболевания половых органов, заболевания желудочно-кишечного тракта, эндокринопатии.

Согласно результатов исследований, возбудителями урогенитального кандидоза у 75% женщин были дрожжеподобные грибы видаCandida albicans , у 8,6% - C.krusei, у 6,1% - C.tropicalic, у 4,3% -C.pseudotropicalis, у 1,7% - C.parapsilosis, у 2,6% - ассоциации C. albicans и C.tropicalic, у 1,7% - ассоциации C.albicans и C.krusei.

У обследованных женщин, больных урогенитальным кандидозом, диагностированы некоторые особенности микробной экологии влагалища и ряд типов влагалищного микроценоза. В частности, во влагалище 31,0% женщин выявлено ассоциацию грибов рода Candida с Chlamydia trachomatis, у 32,1% - с урогенитальными микоплазмами, у 8,6% с Ch.trachomatis и урогенитальными микоплазмами, а у 32,1% - ассоциацию грибов рода Candida с микроорганизмами, характерными для бактериального вагиноза.

Получены новые данные о состоянии биоценоза кишечника у женщин, больных урогенитальным кандидозом. Нарушения микроценоза кишечника с разной степенью выразительности дисбактериоза диагностировано у 64(55,2%) больных женщин. Кроме того, в материале из кишечника соответствующих пациенток диагностированы грибы рода Candida с достаточно высокими показателями их количественного содержания, что подтверждает концепцию возможности аутоинфицирования при развитии рецидивов урогенитального кандидоза.

Учитывая снижение чувствительности ряда видов грибов рода Candida к некоторым антимикотическим препаратам рекомендуется в каждом клиническом случае проводить лабораторное выделение и идентификацию дрожжеподобных грибов, а также определение их чувствительности к существующим системным антимикотикам.

Экспериментальными электронно-микроскопическими исследованиями изучено структурно-морфологические изменения у выделенных из влагалища и кишечника больных женщин культурах грибов видов C.albicans и C.krusei при инкубации в присутствии антимикотиков итраконазола и флуконазола.

Обобщенный анализ результатов терапевтической эффективности системных антимикотиков итраконазола и флуконазола при лечении женщин, больных урогенитальным кандидозом, свидетельствовал о достижении этиологического и клинического излечения у 94,7% и 93,2% пациенток соответственно.

Разработан усовершенствованный, патогенетически обоснованный метод лечения урогенитального кандидоза у женщин, который предусматривает индивидуализированное применение одного из системных антимикотических препаратов триазолового ряда (итраконазол, флуконазол) и антимикотиков местного действия, а также проведение специфической терапевтической коррекции бактериального вагиноза и нормализации нарушений микроценоза кишечника, путем комбинированного применения пробиотиков. Проведение предложенной комплексной терапии при урогенитальном кандидозе у женщин позволяет достигать полного этиологического и клинического излечения больных, устранить патогенетические механизмы аутоинфицирования, что упреждает развитие рецидивов заболевания.

Ключевые слова: урогенитальный кандидоз у женщин, этиология, патогенез, клиника, комплексная диагностика и лечение.

ANNOTATION

T.S. Konovalova, „Diagnostics and therapy of urogenital candidosis of women taking into account peculiarities of clinical course and disorders of vagina and gut organisms composition." - A manuscript.

Dissertation thesis for obtaining a scientific degree of the candidate of medical sciences in speciality 14,00.20 - skin and venereal diseases. - National O.O. Bogomolets Medical University, Kyiv, 2007.

Dissertation is dedicated to the problem of diagnostics effectiveness increase and treatment of urogenital candidosis of women taking into account peculiarities of etiology, pathogenesis and clinical course of inflammatory process and character of vagina and gut microcenosis disorders.

There was ascertained leading etiologic value of fungi, belonging to Candida ablicans species and certain etiologic value of a series of fungi of other species, in particular C. krusei, С tropicalic, C. pseudotropicalis, C. parapsilosis in development of urogenital candidosis of women.

There were studied peculiarities of urogenital candidosis of women and risk factors of inflammatory process relapse.

There was proved existence of intercommunication and influence of vaginal microcenosis and gut dysbacteriosis degree upon the character of urogenital candidosis clinical course of women.

Rational methodology of complex examination of women with urogenital candidosis has been offered.

There was pathcgenically substantiated expediency of isolation in laboratory conditions, identification and determination of Candida species fungi sensitivity to antimycotic drugs.

In the experiment, by an electron microscopy method there were studied structural and morphological changes in isolated from vagina and gut of patients C. ablicans and C. krusei fungi cultures during incubation in presence of itrakonazole and flukonazole antimycotics.

There was developed advanced method of treatment of urogenital candidosis of women, envisaging individualized application of one of systemic antimycotics of triazole series (itrakonazole, flokonazoie) and antimycotic drugs of local action, as well as therapeutic correction of vagina and gut microcenosis disorders, allowing to achieve complete etiologic and clinical recovery of patients.

Keywords: urogenital candidosis of women, etiology, pathogenesis, clinical picture, complex diagnostics and treatment

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.