Фармакогностичне вивчення представників родів Malus та Pyrus

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ ІМЕНІ П.Л. ШУПИКА

15.00.02 - фармацевтична хімія та фармакогнозія

УДК:615.07:54.061/.062:582.734.3

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата фармацевтичних наук

АВТОРЕФЕРАТ

ФАРМАКОГНОСТИЧНЕ ВИВЧЕННЯ ПРЕДСТАВНИКІВ РОДІВ MALUS ТА PYRUS

НОВОСЕЛ ОЛЕНА МИКОЛАЇВНА

Київ - 2007

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі хімії природних сполук Національного фармацевтичного університету Міністерства охорони здоров'я України.

Науковий керівник: доктор фармацевтичних наук, професор Кисличенко Вікторія Сергіївна Національний фармацевтичний університет, завідуюча кафедрою хімії природних сполук

Офіційні опоненти: доктор хімічних наук, професор МАКСЮТІНА НІНА ПАВЛІВНА Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, професор кафедри фармакогнозії і ботаніки доктор фармацевтичних наук, старший науковий співробітник МАРТИНОВ АРТУР ВІКТОРОВИЧ Інститут мікробіології та імунології ім. І.І. Мечникова АМН України, вчений секретар

Провідна установа: Запорізький державний медичний університет, МОЗ України, кафедра фармакогнозії, м. Запоріжжя

Захист відбудеться „_22__”__червня__ 2007 р. о _11.00_ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.613.04 при Національній медичній академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика за адресою: 04112, м. Київ, вул. Дорогожицька, 9.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика (04112, м. Київ, вул. Дорогожицька, 9).

Автореферат розісланий „19”травня 2007 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Пилипчук Л.Б.

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Досвід багатьох поколінь доводить, що рослинний світ є невичерпним джерелом лікарських засобів, які здавна використовуються в народній медицині для лікування різних захворювань. На відміну від синтетичних препаратів лікарські засоби рослинного походження мають цілий ряд переваг, серед яких: низька токсичність, поступове досягнення фармакологічного ефекту, комплексна дія, можливість застосування протягом тривалого часу без істотних побічних ефектів. Тому пошук, дослідження біологічно активних речовин (БАР) рослин і створення на їх основі лікарських засобів є актуальною проблемою сучасної фармації. Доцільним рішенням її може бути вивчення лікарських рослин, які є типовими представниками флори України, широко культивуються на всій території і мають достатню сировинну базу.

До таких рослин належать груша звичайна - Pyrus communis L., яблуня лісова - Malus sylvestris Mill. (L.) та домашня - Malus domestica Borkh., родини розові - Rosaceae. Їх плоди широко використовуються в народній медицині при захворюваннях шлунково-кишкового тракту та сечо-статевої системи. Крім того, вони застосовуються як дієтичні продукти, у харчовій промисловості, у складі біологічно активних добавок, з жмиха яблук отримують харчовий пектин, який також успішно використовується і у фармацевтичній промисловості.

Наявність достатньої сировинної бази, вміст великої кількості груп БАР, що мають різноманітну фармакологічну дію, розробка на їх основі нових лікарських засобів, а також пошук нових джерел для отримання пектину визначають тему даного дослідження як актуальну.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана у відповідності з планом проблемної комісії "Фармація" МОЗ та АМН України і є фрагментом комплексної науково-дослідної роботи Національного фармацевтичного університету „Фармакогностичне вивчення біологічно активних речовин, створення лікарських засобів рослинного походження” (номер державної реєстрації 0103U000476).

Мета і задачі дослідження. Метою роботи було фармакогностичне вивчення деяких видів та сортів груші та яблуні з дослідженням різних груп біологічно активних речовин і визначення можливості отримання лікарських субстанцій та лікарських засобів на їх основі.

Для досягнення цієї мети були поставлені такі завдання:

- провести попередні фітохімічні дослідження якісного складу листя груші та яблуні;

- визначити кількісний вміст основних груп БАР в листі груші та яблуні;

- отримати біологічно активні субстанції, визначити їх хімічний склад та фармакологічну дію;

- виділити в індивідуальному стані БАР і встановити їх структуру;

- вибрати спосіб та одержати екстракт з листя груші звичайної;

- розробити спосіб одержання пектину з листя яблуні;

- встановити основні анатомо-діагностичні ознаки листя груші та яблуні;

- провести стандартизацію лікарської рослинної сировини - листя груші та яблуні; рідкого екстракту з листя груші звичайної і пектину з листя яблуні та розробити відповідні проекти аналітичної нормативної документації (АНД).

Об'єкти дослідження: листя груші звичайної, яблуні лісової та домашньої сортів Антонівка, Слава Переможцям, Білий налив, виділені з них БАР - вільні і зв`язані цукри, амінокислоти, макро- та мікроелементи, полісахариди, пектинові речовини, органічні кислоти, арбутин, гідроксикоричні кислоти, флавоноїди, дубильні та ліпофільні речовини.

Предмет дослідження: виявлення, виділення, ідентифікація БАР листя груші та яблуні, отримання на їх основі нових лікарських субстанцій, вивчення їх фармакологічної активності; отримання пектину та його стандартизація.

Методи дослідження: якісний склад і кількісний вміст БАР визначали фармакопейними методами з використанням тонкошарової (ТШХ), паперової (ПХ) та газорідинної хроматографії (ГРХ). Ліпофільні комплекси досліджували за допомогою тривимірної скануючої спектрофлуориметрії в ультрафіолетовому та видимому діапазонах спектру. Для розділення БАР використовували колонкову хроматографію на поліаміді та силікагелі, а також препаративну хроматографію на папері і в тонкому шарі сорбенту. Хімічну будову виділених сполук встановлювали за допомогою УФ-, ІЧ-, ПМР-спектрів та їх хімічних перетворень. Анатомічну будову листя вивчали на препаратах з поверхні та поперечних зрізах. Фармакологічні дослідження проводили in vitro та in vivo.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше проведено систематичне фітохімічне вивчення БАР листя яблуні лісової та домашньої сортів Антонівка, Слава Переможцям і Білий налив, що культивуються на території України, та груші звичайної.

Встановлено в них наявність та кількісний вміст вуглеводів, амінокислот, полісахаридів, флавоноїдів, гідроксикоричних кислот, дубильних речовин, сапонінів, хлорофілів, каротиноїдів, жирних кислот, макро- і мікроелементів.

З листя груші та яблуні в індивідуальному стані виділено 31 речовину: 2 похідні простих фенолів, 2 похідні бензойної кислоти, 4 гідроксикоричні кислоти, 3 похідні кумарину, 18 флавоноїдів, 1 тритерпеноїд, 1 стероїд. З них кавова кислота, умбеліферон, ескулетин, скополетин, апігенін, лютеолін, кемпферол, астрагалін, мірицетин виділені вперше. Визначено наявність 16 амінокислот, 21 макро- та мікроелемент, жирнокислотний склад ліпофільних фракцій.

Вперше розроблено спосіб одержання рідкого екстракту з листя груші звичайної, для якого визначена специфічна активність та гостра токсичність.

Встановлено, що листя яблуні є джерелом для отримання пектину.

Вперше розроблено спосіб одержання пектину з листя яблуні.

Новизна досліджень підтверджена та захищена деклараційним патентом України на винахід № 75734 та деклараційним патентом України на корисну модель № 9940.

Вперше вивчені анатомічні ознаки листя груші та яблуні, які були використані для діагностики лікарської рослинної сировини та створення проектів АНД на сировину.

Практичне значення одержаних результатів. Розроблено спосіб одержання рідкого екстракту з листя груші звичайної з антимікробною, протизапальною та діуретичною активністю і спосіб одержання пектину з листя яблуні. Розроблені проекти АНД на “Листя груші звичайної”, “Листя яблуні”, “Рідкий екстракт з листя груші звичайної” та “Пектин з листя яблуні”. Технологію отримання пектину з листя яблуні апробовано в умовах ТОВ „Фармацевтична компанія „Здоров'я”, м. Харків.

Результати досліджень впроваджені в навчальний процес кафедри ботаніки Національного фармацевтичного університету, кафедри якості, стандартизації та сертифікації ліків Інституту підвищення кваліфікації спеціалістів фармації Національного фармацевтичного університету; кафедри фармакогнозії з медичною ботанікою Тернопільського державного медичного університету ім. І.Я. Горбачевського; кафедри фармакогнозії Запорізького державного медичного університету; кафедри фармацевтичної хімії і фармакогнозії Медичного інституту Української асоціації народної медицини.

Особистий внесок здобувача. Безпосередньо автором здійснено:

- інформаційний пошук за темою дисертаційної роботи, аналіз отриманих даних з питань сучасних досліджень за проблематикою, результати яких стали підгрунтям до вибору об'єктів дослідження;

- встановлено наявність і визначено кількісний вміст полісахаридів (та їх фракційний склад), амінокислот, флавоноїдів, гідроксикоричних кислот, дубильних речовин, жирних кислот, хлорофілів, каротиноїдів, макро- та мікроелементів;

- виділено та ідентифіковано 31 сполуку;

- обрано спосіб та одержано рідкий екстракт з листя груші звичайної;

- розроблено спосіб одержання пектину з листя яблуні;

- вивчено анатомічну будову листя яблуні та груші;

- розроблено проекти АНД на сировину “Листя груші звичайної”, “Листя яблуні”, “Рідкий екстракт з листя груші звичайної” та “Пектин з листя яблуні”.

Апробація результатів дисертації. Основні положення роботи викладені та обговорені на науково-практичних конференціях різного рівня “Научные направления в создании лекарственных средств в фармацевтическом секторе Украины” (Харків, 2000); “Вчені України - вітчизняній фармації” (Харків, 2000); “Фармація ХХІ століття” (Харків, 2002); “Актуальные проблемы образования, науки и производства в фармации” (Ташкент, 2005); “Створення, виробництво, стандартизація, фармакоекономічні дослідження лікарських засобів та біологічно активних добавок” (Харків, 2006); ІХ Конгресі Світової федерації українських лікарських товариств (Луганськ, Київ, Чикаго, 2002); науково-практичному семінарі Координаційної ради Відділення хімії НАН Україии з проблеми “Научные основы создания лекарственных средств” (Гурзуф, 2002); ІІ Міжнародному симпозіумі “Методи хімічного аналізу” (Ужгород, 2005); VI Національному з`їзді фармацевтів України (Харків, 2005); Міжнародному медико-фармацевтичному конгресі „Ліки та життя”, (Київ, 2007).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 18 наукових робіт, в тому числі 6 статей у наукових фахових виданнях, 2 патенти України, 10 тез доповідей.

Обсяг і структура дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, чотирьох розділів, загальних висновків, списку літературних джерел та 13 додатків. Дисертаційна робота викладена на 232 сторінках. Обсяг основного тексту дисертації складає 148 сторінок машинописного тексту. Дисертація ілюстрована 28 рисунками та 40 таблицями. Список літератури включає 204 джерела, з них 147 кирилицею та 57 латиною.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Ботанічна характеристика, хімічний склад, застосування в медицині та народному господарстві груші та яблуні

В огляді літератури наведено ботанічну характеристику, дані про хімічний склад, застосування в медицині та народному господарстві груші та яблуні. Дані літератури свідчать, що груша та яблуні широко культивуються на всій території України та застосовуються в народній медицині, як дієтичні продукти, у харчовій промислововсті, у складі біологічно активних добавок. Наведені дані про сортовий склад груші та яблуні, які вирощуються в радгоспах Харківської області, та площі, які вони займають. Жмих плодів яблуні є джерелом для отримання пектину, який використовується як у харчовій промисловості, так і у фармацевтичній. Викладені дані свідчать, що листя груші та яблуні є перспективною сировиною для фітохімічного і фармакологічного дослідження з метою створення лікарських засобів, враховуючи біологічну дію і забезпеченність сировинною базою.

Фітохімічне вивчення біологічно активних сполук листя груші та яблуні

Об'єктами наших досліджень були листя груші звичайної, яблуні лісової та яблуні домашньої сортів Антонівка, Слава Переможцям та Білий налив.

За допомогою якісних реакцій, тонкошарової та паперової хроматографії були виявлені вільні та зв'язані цукри, амінокислоти, полісахариди, пектинові та дубильні речовини, органічні та гідроксикоричні кислоти, арбутин, флавоноїди, сапоніни, хлорофіли, каротиноїди, макро- та мікроелементи.

Для вивчення якісного складу ліпофільних фракцій було застосовано тривимірну скануючу спектрофлуориметрію в ультрафіолетовому та видимому діапазонах спектру. Тривимірні спектри флуоресценції ліпофільних фракцій та їх проекції на площину збудження.

Аналіз одержаних спектрів дозволив зробити висновок щодо наявності в ліпофільних фракціях листя груші та яблуні хлорофілів А і Б, простих фенолів, ліпідів, фосфоліпідів, агліконів флавонолів та кумаринів.

З метою найбільш повного фітохімічного вивчення та стандартизації листя груші та яблуні було проведено визначення кількісного вмісту основних груп БАР.

За допомогою спектральних, титриметричних і гравіметричного методів встановлено кількісний вміст полісахаридів, арбутину, флавоноїдів, гідроксикоричних кислот, окислюваних поліфенолів та органічних кислот. Із шроту, який залишився після отримання ліпофільних фракцій з листя яблуні та груші, послідовно виділяли окремі фракції полісахаридів: водорозчинні полісахариди (ВРПС), пектинові речовини (ПР) та геміцелюлозу (ГЦ). Результати дослідження наведені в табл. 1.

Таблиця 1 - Кількісний вміст полісахаридів за фракціями в листі груші та яблуні

Об'єкт дослідження	Кількісний вміст, %
	ВРПС	ПР	ГЦ
Листя груші звичайної	4,026±0,089	4,776±0,052	15,226±0,054
Листя яблуні лісової	2,1640,042	1,8600,086	10,5040,030
Листя яблуні сорту Антонівка	3,4560,041	1,7720,097	8,0360,038
Листя яблуні сорту Слава Переможцям	3,1860,034	4,4640,068	7,56800,083
Листя яблуні сорту Білий налив	2,1200,026	1,3400,042	7,4460,053

З метою визначення оптимального екстрагенту для вилучення пектину з листя яблуні нами були використані такі розчинники: вода, суміш 0,5% розчинів кислоти щавлевої та амонію оксалату у співвідношенні 1:1 і 2% розчин натрію гідрокарбонату з додаванням 0,16% розчину натрію гідроксиду. Результати дослідження наведені в табл. 2.

Таблиця 2 - Результати отримання пектинових речовин з листя яблуні з використанням різних екстрагентів

№ п/п	Екстрагент, що використовували	Вихід пектинових речовин, %
1.	Вода	2,9580,05
2.	Суміш 0,5 % розчинів щавлевої кислоти і амонію оксалату (1:1)	15,8260,044
3.	Суміш 2% розчину натрію гідрокарбонату і 0,16% розчину натрію гідроксиду	27,8920,046

Було встановлено, що оптимальним екстрагентом є 2% розчин натрію гідрокарбонату з 0,16% розчином натрію гідроксиду. Вихід пектинових речовин при використанні даного екстрагенту становить 27,89%.

За допомогою амінокислотного аналізатора в листі груші і яблуні було виявлено 16 амінокислот та визначено їх кількісний вміст. В найбільших кількостях в сировині, що досліджувалася, містилася глутамінова кислота. Вміст білка встановлювали за методом Лоурі. Методом атомно-абсорбційної спектроскопії визначено елементний склад об'єктів, що досліджувалися. Встановлено наявність та визначено кількісний вміст 20 макро- та мікроелементів. В значних кількостях накопичувалися калій, магній, кальцій, фосфор та залізо.

З метою комплексної переробки сировини та вивчення ліпофільних сполук були отримані ліпофільні фракції. Методом газорідинної хроматографії встановлено якісний склад та визначено кількісний вміст вільних жирних кислот. Результати дослідження показали, що жирнокислотний склад ліпофільних фракцій сировини, що вивчалася, суттєво відрізняється. Так, у ліпофільній фракції з листя груші звичайної ідентифіковано 11 вільних жирних кислот, з листя яблуні лісової - 12, з листя яблуні домашньої сорту Слава Переможцям - 5, а з сорту Антонівка - лише 2. Найбільший вміст суми ненасичених жирних кислот спостерігається в ліпофільній фракції листя яблуні лісової і складає 58,84%. В ліпофільній фракції листя груші звичайної сума насичених і сума ненасичених жирних кислот майже однакова - 49,32% і 46,26% відповідно. В ліпофільній фракції листя яблуні домашньої сорту Антонівка ненасичені жирні кислоти не ідентифіковані. З метою стандартизації отриманих ліпофільних фракцій були визначені основні числові показники: кислотне число, число омилення, ефірне число, йодне число та вміст хлорофілів і каротиноїдів.

Виділення біологічно активних речовин з листя груші та яблуні і встановлення їх структури

Методом колонкової хроматографії, рехроматографії на поліаміді і силікагелі, препаративної хроматографії на папері та в тонкому шарі з листя груші та яблуні було виділено і ідентифіковано 31 речовину: 2 похідних простих фенолів, 2 похідних бензойної кислоти, 4 гідроксикоричних кислот, 3 кумарини, 18 флавоноїдів, 1 тритерпеноїд та 1 стероїд. Структуру виділених речовин встановлювали за допомогою фізико-хімічних властивостей, даних УФ-, ІЧ-, ПМР-спектроскопії у порівнянні з вірогідними зразками. Кавова кислота, умбеліферон, ескулетин, скополентин, апігенін, лютеолін, кемпферол, астрагалін, мірицетин вперше виділені з сировини, що вивчалася. Основні фізико-хімічні властивості виділених речовин наведені в табл. 3.

Таблиця 3 - Основні фізико-хімічні властивості речовин, виділених з листя яблуні та груші

Речовина,її структурна характеристика	Джерело отримання сполуки	Т пл. єС	[б], град	УФ-спектр, л нм	Rf у системах розчинників
					Система	Rf
1	2	3	4	5	6	7
Похідні простих фенолів
3.1. Гідрохінон	листя груші	170-172	-		7	0,10
3.2. Арбутин (гідрохінон-О--D-глюкопіранозид)	-“-	200	-64,3 (вода)	278	5	0,75
Похідні бензойної кислоти
3.3. Галова кислота (3,4,5-тригідроксибензойна кислота)	листя груші та яблуні	226-228	-	272	1	0,65
3.4. Елагова кислота (дилактон гексагідроксидифенової кислоти)	-“-	360 розк.	-	366	1 2	0,33 0,82
Похідні коричної кислоти
3.5. n-Кумарова кислота (4-гідроксикорична кислота)	листя груші та яблуні	212-214	-	310 228	1 2	0,89 0,48
3.6. Кавова кислота (3,4-дигідроксикорична кислота)	-“-	194-195	-	325 300 245	1 2	0,81 0,32
3.7. Хлорогенова кислота (5-О-кофеїл-D-хінна кислота)	-“-	203-205	-32 (мета-нол)	325 300 245	1 2	0,62 0,66
3.8. Неохлорогенова кислота (3-О-кофеїл-D-хінна кислота)	-“-	аморф.	+2,6 (ета-нол)	325 300 245	1 2	0,66 0,7
Гідроксикумарини
3.9. Умбеліферон (7-гідроксикумарин)	листя груші та яблуні	228-230	-	218 251 323	2 3	0,64 0,36
3.10. Скополетин (6-метокси-7-гідрокси-кумарин)	-“-	202-204	-	228 340	2 3	0,5 0,58
3.11. Ескулетин (6,7-дигідроксикумарин)	-“-	344-350	-	230 258 270 316	2 3	0,51 0,08
Дигідрохалкони
3.12. Флоретин (3-(4-гід-роксифеніл)-1-(2,4,6-тригі-дроксифеніл-1-пропанон)	листя яблуні	257	-	225 286	4	0,04
3.13. Флоридзин (1-[2-(в-D-глюкопіранозил)-4,6-гід-роксифеніл]-3-(4-гідрокси-феніл)-1-пропанон)	-“-	170-171	-	225 286	4	0,02
Катехіни
3.14. Катехін (D-3,5,7,3',4'-пентагідроксифлаван)	листя груші та яблуні	174-176	+17 (ета-нол)	280	1	0,72
3.15. Епікатехін (L-3,5,7,3',4'-пентагідроксифлавон)	-“-	243-245	-60,8 (ета-нол)		1	0,59
Флавони
Група апігеніну
3.16. Апігенін (5,7,4' - тригідроксифлавон)	листя груші та яблуні	345-346	-	275 321 401	1 2	0,9 0,1
3.17. Космосіїн (апігенін-7-О-в-D-глюкопіранозид)	листя груші	228-230	-53		1 2	0,64 0,32
Група лютеоліну
3.18. Лютеолін (5,7,3,4 - тетрагідроксифлавон)	листя груші та яблуні	327-328	-	255 318 350 410	1 2	0,82 0,11
3.19. Цинарозид (лютеолін-7-О-в-D-глюкопіранозид)	листя груші	257-259	-41		1 2	0,42 0,21
Флавоноли
Группа кемпферолу
3.20. Кемпферол (3,5,7,4-тетрагідроксифлавон)	листя груші та яблуні	276-278	-	366 266	1 2	0,83 0,1
3.21. Астрагалін (кемпферол-3-О-в-D-глюкопіранозид)	-“-	175-176	-12 (ета-нол)	375 270	1 2	0,69 0,37
Группа кверцетину
3.22. Кверцетин (3,5,7,3,4-пентагідроксифлавон)	листя груші та яблуні	310-312	-	375 268 256	1 2	0,69 0,7
3.23. Гіперозид (кверцетин-3-О-в-D-галактопіранозид)	-“-	235-236	-58,9 (ета-нол)	350 255 265	1 2	0,53 0,32
3.24. Кверцитрин (кверцетин-3-О-б-L-рамнопіранозид)	-“-	182-185	-	355 257	1 2	0,63 0,49
3.25. Ізокверцитрин (кверцетин-3-О-в-D-глюкопіранозид)	-“-	227-229	-12,5 (мета-нол)	355 267 256	1 2	0,52 0,36
3.26. Авікулярин (кверцетин-3--L-арабінофуранозид)	-“-	220-222	-66 (мета-нол)	358 257	1	0,58
3.27. Рутин (кверцетин-3-О--D-рутинозид)	-“-	189-192	-32,3 (мета-нол)	362 268 258	1 2	0,46 0,54
Група ізорамнетину
3.28. Ізорамнетин (3,5,7,4-тетрагідрокси - 3 - метоксифлавон)	листя груші	167-170	-	370 265 254	1 2	0,85 0,11
Група мірицетину
3.29 Мірицетин (3,5,7,3,4,5-гексагідроксифлавон)	листя груші та яблуні	352-354	-	374 272 254	4	0,24
Тритерпеноїди
3.30. Урсолова кислота	-“-	280-283	+62,5 (хлороформ)		1	0,89
Стероїди
3.31. в-Ситостерин	-“-	138-140	+37,5 (хлороформ)		1 6	0,95 0,34

Примітка. Системи розчинників: 1 - н-бутанол- кислота оцтова -вода БОВ (4:1:2); 2 - 15 % кислота оцтова; 3 - хлороформ (формамід 25 %); 4 - хлороформ-кислота оцтова-вода (13:6:2); 5 - 5 % кислота оцтова; 6 - гексан-ацетон (8:2); 7 - хлороформ-метанол (9:1).

Похідні простих фенолів. Речовини 3.1 і 3.2 за результатами якісних реакцій з кислотою сульфаніловою діазатованою, о-фталевим ангідридом віднесено до фенолів. При хроматографуванні речовини 3.1 у системі розчинників хлороформ-метанол (8:2) у порівнянні з вірогідним зразком гідрохінону за величиною Rf та забарвленням плям після обробки натрію гідроксидом і кислотою сульфаніловою діазатованою було підтверджено їх ідентичність. В результаті кількісного кислотного гідролізу утворювався аглікон і цукровий залишок у співвідношенні 1:2,5. Проба змішування аглікону зі зразком гідрохінону не давала депресії температури плавлення. При хроматографуванні вуглеводного компоненту і D-глюкози на основі порівняння величин Rf було доведено їх ідентичність. Отже, речовини 3.1 і 3.2 за результатами проведених досліджень було ідентифіковано як гідрохінон і гідрохінон-О-в-D-глюкопіранозид (арбутин) відповідно (табл. 3).

Похідні бензойної кислоти. Речовини 3.3 і 3.4 утворювали з 1% розчином заліза (ІІІ) хлориду синє і сіре забарвлення відповідно, що свідчило про їх фенольну природу. Крім того, при обробці речовини 3.3 лугом утворювалося червоно-фіолетове забарвлення, яке переходило в буре, що дозволило припустити наявність галоїльного угруповання. Речовина 3.4 давала позитивну реакцію на вільну елагову кислоту - червоно-фіолетове забарвлення з нітритом натрію в оцтовокислому середовищі. На підставі проведених досліджень і порівнянні з вірогідними зразками речовини 3.3 і 3.4 були ідентифіковані як галова та елагова кислоти (табл. 3).

Похідні гідроксикоричних кислот. Речовини 3.5-3.8 давали позитивні якісні реакції з заліза (ІІІ) хлоридом, кислотою сульфаніловою діазотованою, що визначало їх фенольну природу. Кислотні властивості цих сполук виявляли за допомогою розчину бромтимолового синього. Блакитне забарвлення речовин 3.7 і 3.8 після обробки хроматограм реактивом кислоти барбітурової вказувало на наявність в їх складі кислоти хінної. За результатами хімічних перетворень, даних УФ-спектрів, у порівнянні з вірогідними зразками речовини 3.5-3.8 були ідентифіковані відповідно як n-кумарова, кавова, хлорогенова та неохлорогенова кислоти (табл. 3).

Похідні кумарину. Речовини 3.9-3.11 на підставі якісних реакцій, флуоресценції в УФ-світлі були віднесені до гідроксикумаринів. Присутність в УФ-спектрі інтенсивного максимуму поглинання в області 320-340 нм та наявність в ІЧ-спектрі смуги поглинання при 1710-1730 см-1 характерно для валентних коливань карбонільної групи б-пірону. Порівняння фізико-хімічних властивостей речовин 3.9-3.11 з вірогідними зразками дозволило ідентифікувати їх як умбеліферон, ескулетин і скополетин відповідно (табл. 3).

Флавоноїди. З флавоноїдних сполук нами було виділено 18 речовин, які представлені агліконами, монозидами та біозидами. Речовина 3.12 є дигідрохалконовим агліконом - флоретин; речовини 3.14 і 3.15 є флавановими агліконами - (+)-катехін та (-)-епікатехін; речовини 3.16 і 3.18 є флавоновими агліконами - апігенін і лютеолін; речовини 3.20, 3.22, 3.28, 3.29 є флавоноловими агліконами - кемпферол, кверцетин, ізорамнетин і мірицетин; речовина 3.13 є глікозидом дигідрохалкону - флоридзин; речовина 3.17 є глікозидом апігеніну - космосіїн; речовина 3.19 є глікозидом лютеоліну - цинарозид; речовина 3.21 є глікозидом кемпферолу - астрагалін; речовини 3.23-3.27 є глікозидами кверцетину - гіперозид, кверцитрин, ізокверцитрин, авікулярин і рутин, про що свідчать результати якісних реакцій, хімічних перетворень, хроматографічна поведінка в різних системах розчинників, дані УФ-, ІЧ-, ПМР-спектроскопії (табл. 3).

Тритерпеноїди. Речовину 3.30 за результатами якісних реакцій і хроматографічного аналізу було віднесено до тритерпеноїдів. В ІЧ-спектрі спостерігалися смуги поглинання при 3300, 2750, 2200 см-1, які характерні при наявності гідроксильних груп, 1700 см-1, що вказує на наявність -С=О, 1600-1620 см-1, які характерні для С=С зв`язків. При ацетилюванні та метилюванні речовини 3.30 отримували ацетати та метилати, які не давали температури плавлення з відповідними ацетатами і метилатами урсолової кислоти. За результатами фізико-хімічних властивостей, даних ІЧ-спектроскопії, у порівнянні з вірогідними зразками речовину 3.30 було ідентифіковано як урсолова кислота.

Стероїди. Речовину 3.31 за результатами якісних реакцій, хроматографування в різних системах розчинників з наступною обробкою хроматограм реактивами, у порівнянні з вірогідним зразком було віднесено до стероїдів та ідентифіковано як в-ситостерин.

Одержання екстракту з листя груші звичайної, пектину з листя яблуні, стандартизація сировини та виділених субстанцій і вивчення їх фармакологічної активності

З метою створення нових лікарських субстанцій з достатньою сировинною базою нами було розроблено спосіб одержання рідкого екстракту з листя груші звичайної, підтверджений деклараційним патентом України на корисну модель № 9940. пектин екстракт субстанція фармакологічний

Оптимальними умовами виділення БАР з листя груші звичайної є екстракція сировини, подрібненої до розміру часток 3-5 мм, 10% етанолом при кімнатній температурі протягом 10-12 годин. Оптимальне співвідношення між сировиною та екстрагентом становило 1:10. Рідкий екстракт з листя груші звичайної - це рідина темно-коричневого кольору, кислувато-гіркувата на смак, зі специфічним запахом груші.

Вивчення гострої токсичності, антимікробної, протизапальної та діуретичної активності рідкого екстракту з листя груші звичайної проводили на базі Центральної науково-дослідної лабораторії Національного фармацевтичного університету при консультативній допомозі професора Яковлевої Л.В та на кафедрі мікробіології Національного фармацевтичного університету під керівництвом доцента Сілаєвої Л.Ф.

Результати вивчення гострої токсичності рідкого екстракту з листя груші звичайної дозволило віднести його до практично нешкідливих сполук.

Антимікробну активность рідкого екстракту з листя груші звичайної вивчали методом дифузії в агар. В результаті було встановлено, що досліджуваний екстракт виявляв виражений антимікробний ефект по відношенню до S. aureus, B. subtilis і P. aeruginosa.

Протизапальні властивості рідкого екстракту з листя груші звичайної вивчали на моделі антиексудативного набряку, який викликали введенням 1% розчину карагеніну щурам субплантарно. Як препарат порівняння використовували відвар листя мучниці. Отримані результати, показали, що екстракт, який досліджувався, виявляв виражену антиексудативну активність, що перевищує активність препарату порівняння майже у 3 рази.

При вивченні діуретичної активності рідкого екстракту з листя груші звичайної було використано уніфіковану методичну схему яка передбачає визначення в динаміці відносної густини сечі та показників, які харакеризують стан соле- (хлориди, калій, натрій, кальцій сечі та сироватки крові) і азотвидільної (рівень сечовини в крові і сечі) функцій нирок. Екстракт, що досліджувався, вводили щурам у дозах 1,05, 2,1 і 2,9 мл/кг. Результати показали, що рідкий екстракт з листя груші звичайної виявляє виражений діуретичний ефект у дозах 1,05 та 2,9 мл/кг.

З метою розширення сировинних джерел пектину нами було розроблено спосіб отримання пектину з листя яблуні, підтверджений деклараційним патентом України на винахід № 75734.

Оптимальними умовами для вилучення пектинових речовин з листя яблуні є екстракція 2% розчином натрію гідрокарбонату з 0,16% розчином натрію гідроксиду протягом 20 хв при температурі 70-80єС. Співвідношення між сировиною та екстрагентом - 1:10. Вихід пектину склав 27,89%. Отриманий пектин - це порошок тонкого помолу без сторонніх домішок, світло-коричневого кольору, без запаху, кислуватий на смак.

Для розробки АНД на сировину нами були визначені основні анатомічні діагностичні ознаки листя груші звичайної та листя яблуні. Дослідження проводили на базі кафедри ботаніки Національного фармацевтичного університету при консультативній допомозі професора Сербіна А.Г. та доцента Картмазової Л.С. Отримані результати використані при розробці відповідних розділів АНД на лікарську рослинну сировину “Листя груші звичайної” та “Листя яблуні”. Розроблені також проекти АНД на “Рідкий екстракт листя груші звичайної” та “Пектин з листя яблуні”.

ВИСНОВКИ

1. Вперше проведено систематичне фармакогностичне вивчення яблуні лісової та домашньої сортів Антонівка, Слава Переможцям, Білий налив, груші звичайної з дослідженням груп біологічно активних речовин, отриманням комплексів біологічно активних речовин, стандартизацією сировини та субстанцій, встановленям їх біологічної активності, що дало можливість отримати лікарські субстанції та створити на їх основі ряд лікарських засобів різної фармакологічної дії.

2. За допомогою якісних реакцій, ПХ і ТШХ в листі груші звичайної, яблуні лісової та домашньої сортів Антонівка, Слава Переможцям і Білий налив були виявлені: вільні і зв`язані цукри, полісахариди, пектинові речовини, органічні кислоти, арбутин, гідроксикоричні кислоти, флавоноїди, дубильні речовини, сапоніни, 16 амінокислот, 21 макро- і мікроелемент.

3. За допомогою спектральних, титриметричних та гравіметричного аналізу визначено кількісний вміст основних груп БАР: пектинових речовин, арбутину, гідроксикоричних кислот, флавоноїдів, окислюваних поліфенолів, органічних кслот, полісахаридів. Вміст пектинових речовин, який визначено карбозольним методом становить: у листі груші звичайної 16,01%, у листі яблуні лісової - 13,34%, у листі яблуні домашньої сорту Антонівка - 12,58%, сорту Слава Переможцям - 11,46%, сорту Білий налив - 12,12%. Вміст арбутину у листі груші звичайної склав 1,89%.

4. З листя груші звичайної, яблуні лісової та домашньої отримано ліпофільні фракції, вихід яких склав з листя груші звичайної 2,93%, з листя яблуні лісової - 6,90%, з листя яблуні домашньої сорту Антонівка - 11,18%, сорту Слава Переможцям - 2,85%, сорту Білий налив - 2,13%. За допомогою тонкошарової, газорідинної хроматографії та тривимірної скануючої спектрофлуориметрії вивчено якісний склад отриманих ліпофільних фракцій: встановлено наявність хлорофілів каротиноїдів, кумаринів, агліконів флавоноїдів, простих фенольних сполук, ліпідів, вільних жирних кислот

5. В отриманих ліпофільних фракціях визначено кількісний вміст хлорофілів і каротиноїдів, який складає в ліпофільній фракції з листя груші звичайної 5,39% і 3,20мг%; з листя яблуні лісової 0,40% і 2,50 мг%; з листя яблуні домашньої сорту Антонівка - 9,94% і 159,77 мг%; сорту Слава Переможцям 8,24% і 111,83 мг%, сорту Білий налив - 4,11% і 97,89 мг% відповідно.

6. З листя груші та яблуні в індивідуальному стані виділено 31 речовину: 2 похідні простих фенолів, 2 похідні бензойної кислоти, 4 похідні гідроксикоричної кислоти, 3 похідні кумарину, 18 флавоноїдів, 1 тритерпеноїд і 1 стероїд. На основі фізико-хімічних властивостей виділених речовин та продуктів їх хімічних перетворень, даних УФ-, ІЧ-, ПМР-спектроскопії, порівняння з вірогідними зразками встановлено їх структуру. Кавова кислота, умбеліферон, ескулетин, скополетин, апігенін, лютеолін, кемпферол, астрагалін, мірицетин вперше виділені з сировини, що вивчалася.

7. Вперше розроблено спосіб одержання рідкого екстракту з листя груші звичайної, проведено його стандартизацію та визначено гостру токсичність, антимікробну, протизапальну, діуретичну активності. На спосіб одержання рідкого екстракту з листя груші звичайної отримано деклараційний патент України на корисну модель № 9940.

8. Вперше розроблено спосіб одержання пектину з листя яблуні та проведено його стандартизацію. На спосіб одержання пектину отримано деклараційний патент України на винахід № 75734. Технологію отримання пектину з листя яблуні апробовано в умовах виробництва ТОВ “ФК “Здоров'я”, м. Харків. Отриманий пектин був апробований при виробництві дослідних партій “Гранул глюкорібіну з пектином” у фітохімічному цеху того ж підприємтсва.

9. Вперше проведено вивчення анатомічних діагностичних ознак листя груші та яблуні. Встановлено основні відмінні ознаки сировини, що досліджувалася.

10. За результатами проведених досліджень розроблено проекти АНД на “Листя груші звичайної”, „Листя яблуні”, “Рідкий екстракт листя груші звичайної”, “Пектин з листя яблуні”.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Кисличенко В.С., Новосел О.М., Адель Ахмад Халіль Абуюсеф. Вивчення полісахаридів плодово-ягідних рослин - яблуні домашньої та винограду культурного // Фізіологічно активні речовини. - 2001. - № 1(31). - С. 70-73. (Особистий внесок - отримання експериментальних даних, узагальнення результатів, участь у написанні статті).

2. Новосел О.М., Кисличенко В.С., Ханін В.А. Вивчення ліпофільних фракцій з листя яблуні лісової та груші звичайної // Медична хімія. - 2003. - Т. 5, № 2. - С. 87-90. (Особистий внесок - участь у проведенні експериментальних досліджень, узагальнення результатів, написання статті).

3. Новосел О.М., Кисличенко В.С. Визначення кількісного вмісту фенольних сполук в листі яблуні лісової та груші звичайної // Зб. наук. пр. співробітників КМАПО ім. П.Л. Шупика. - К., 2003. - Вип. 12, кн. 2. - С. 811-818. (Особистий внесок - отримання експериментальних даних, узагальнення результатів, написання статті).

4. Новосел О.М., Кисличенко В.С., Картмазова Л.С. Порівняльне анатомічне дослідження листя яблуні лісової і груші звичайної та визначення елементного складу листя яблуні лісової // Актуальні питання фармацевтичної та медичної науки та практики: Збірн. наук. статей. - Запоріжжя, 2004. - Вип. ХІІ. - Т. ІІІ. - С. 245-251. (Особистий внесок - участь у проведенні експериментальних досліджень, узагальнення результатів, написання статті).

5. Вивчення антимікробної та сечогінної дії екстракту із листя груші звичайної / Л.В.Яковлєва, В.С.Кисличенко, А.О.Самохін, О.М.Новосел, Л.Ф.Сілаєва // Вісник фармації. - 2004. - № 1(37). - С. 53-56. (Особистий внесок - отримання екстракту, участь у написанні статті).

6. Липиды и липофильные компоненты некоторых растений / В.С.Кисличенко, Е.Н.Новосел, В.Ю.Кузнецова, В.В.Вельма, А.С.Болоховец // Химия природных соединений. - 2006. - № 2. - С. 182-183. (Особистий внесок - отримання ліпофільних комплексів, участь у написанні статті).

7. Деклараційний патент на корисну модель № 9940, Україна, МПК7 А61К35/78. Спосіб одержання засобу з протизапальною, антимікробною та діуретичною дією / В.С.Кисличенко, О.М.Новосел, Л.В.Яковлєва, А.О.Самохін - Заявка № u 200503997, заявл. 26.04.2005, опубл. 17.10.2005, Бюл. № 10. (Особистий внесок - участь у патентному пошуку, одержання екстракту, узагальнення результатів, участь у підготовці матеріалів патенту).

8. Патент на винахід № 75734, Україна, МПК С08В37/06. Спосіб одержання пектину яблучного / О.М.Новосел, В.С.Кисличенко, В.С Карамавров. - Заявка № 20040503477, заявл. 11.05.2004, опубл. 15.05.2006, Бюл. № 5. (Особистий внесок - участь у патентному пошуку, проведення досліджень, узагальнення результатів, участь у підготовці матеріалів патенту).

9. Кисличенко В.С., Новосел О.М., Звєздіна О.Ю. Кількісне визначення суми пектинових речовин в листі яблуні лісової // В зб. Вчені України - вітчизняній фармації. Мат наук.-практ. конф. - Харків. - 2000. - С. 144-145. (Особистий внесок - проведення експериментальних досліджень, підготовка тез).

10. Новосел Е.Н., Кисличенко В.С., Ковалев В.Н. Влияние водных экстрактов некоторых представителей рода яблоня на иммунологические показатели // В сб. Научные направления в создании лекарственных средств в фармацевтическом секторе Украины. - Харьков. - 2000. - С. 33-34. (Особистий внесок - участь у проведенні експериментальних досліджень, підготовка тез).

11. Новосел О.М., Кисличенко В.С. Груша звичайна - нове джерело біологічно активних речовин // Тез. доп. ІХ Конгресу Світової федерації українських лікарських товариств. - Луганськ, Київ, Чикаго. - 2002. - С. 35-36. (Особистий внесок - проведення експериментальних досліджень, підготовка тез).

12. Кисличенко В.С., Новосел О.М. Вивчення хімічного складу листя груші звичайного // Тез. доп. Всеукраїнської наук.-практич. конф. “Фармація ХХІ століття”. - Харків. - 2002. - С. 83-84. (Особистий внесок - проведення експериментальних досліджень, підготовка тез).

13. Выделение биологически активных комплексов из лекарственного растительного сырья и изучение их связи “структура-биологическая активность” / В.С.Кисличенко, В.Н.Ковалев, А.Н.Комиссаренко, С.М.Дроговоз, Е.Н.Новосел, В.Ю.Кузнецова, Е.И.Борисенко // Тез. докл. научн.-практич. семинара Координационного совета Отделения химии НАН Украины по проблеме “Научные основы создания лекарственных средств”. - Гурзуф. - 2002. - С. 10-13. (Особистий внесок - проведення експериментальних досліджень, участь у підготовці тез).

14. Омельченко З.І., Новосел О.М., Кисличенко В.С. Використання оптичних методів у фітохімічному аналізі // Тези доп. ІІ Міжнародного симпозіуму „Методи хімічного аналізу” - Ужгород. - 2005. - С. 25. (Особистий внесок - проведення експериментальних досліджень, участь у підготовці тез).

15. Получение и изучение пектинов из разных видов ЛРС / В.С.Кисличенко, Е.Н.Новосел, В.Ю.Кузнецова, А.С.Болоховец // Мат. научн.-практич. конф. “Актуальные проблемы образования, науки и производства в фармации”. - Ташкент. - 2005. - С. 108-109. (Особистий внесок - проведення експериментальних досліджень, участь у підготовці тез).

16. Гранули глюкорібіну з пектином - нова лікарська форма для дітей / О.М.Новосел, В.С.Кисличенко, У.В.Гавриш, Л.В.Яковлева // Мат. VІ Національного з'їзду фармацевтів України. - Харків. - 2005. - С. 757-758. (Особистий внесок - участь у проведенні експериментальних досліджень, підготовка тез).

17. Кисличенко В.С., Новосел О.М. Отримання та стандартизація рідкого екстракту листя груші звичаної // Тези доп. ІІ Міжнар. наук.-практ. конф. „Створення, виробництво, стандартизація, фармакоекономічні дослідження лікарських засобів та біологічно активних добавок”. - Харків. - 2006. - С. 56. (Особистий внесок - проведення експериментальних досліджень, підготовка тез).

АНОТАЦІЯ

Новосел О.М. “Фармакогностичне вивчення представників родів Malus та Pyrus”. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукого ступеня кандидата фармацевтичних наук за спеціальністю 15.00.02 - фармацевтична хімія та фармакогнозія. - Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, Київ, 2007.

Дисертація присвячена фармакогностичному вивченню листя груші звичайної, яблуні лісової та домашньої деяких сортів. Проведено системне фітохімічне дослідження листя груші та яблуні. Досліджено якісний склад та визначено кількісний вміст різних груп БАР в сировині. З листя груші та яблуні в індивідуальному стані виділено 31 речовину. Кавова кислота, умбеліферон, ескулетин, скополетин, апігенін, лютеолін, кемпферол, астрагалін, мірицетин вперше виділені з сировини, що вивчалася.

Розроблено спосіб одержання рідкого екстракту з листя груші звичайної, для якого визначені гостра токсичність та антимікробна, протизапальна, діуретична активності; спосіб одержання пектину з листя яблуні і проведено його стандартизацію; проекти АНД на “Листя груші звичайної”, “Листя яблуні”, “Рідкий екстракт листя груші звичайної” та “Пектин з листя яблуні”.

Ключові слова: груша звичайна (Pyrus communis), яблуня лісова (Malus sylvestris), яблуня домашня (Malus domestica), біологічно активні речовини, пектин, екстракт, біологічна активність.

Новосел Е.Н. “Фармакогностическое изучение представителей родов Malus и Pyrus”. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата фармацевтических наук по специальности 15.00.02 - фармацевтическая химия и фармакогнозия. - Национальная медицинская академия последипломного образования имени П.Л. Шупика, Киев, 2007.

Впервые проведено комплексное фармакогностическое изучение листьев груши обыкновенной, яблони лесной, яблони домашней сортов Антоновка, Слава Победителям, Белый налив. Установено наличие свободных и связанных сахаров, аминокислот, полисахаридов, пектиновых веществ, арбутина, гидроксикоричных кислот, флавоноидов, окисляемых полифенолов, сапонинов, марок- и микроэлементов.

С помощью аминокислотного анализатора определен качественный состав и количественное содержание аминокислот и общего белка в листьях груши обыкновенной, яблони лесной, яблони домашней сортов Антоновка, Слава Победителям, Антоновка. Обнаружено 16 аминоксилот. В наибольшем количестве во всех исследуемых объектах присутствует глутаминовая кислота.

Методом атомно-абсорбционной спектроскопии определен элементный состав листьев груши обыкновенной, яблони лесной и яблони домашней, изучаемых сортов. Установлено наличие и определено количественное содержание 20 макро- и микроэлементов. В значительном количестве во всех изучаемых объектах накапливались калий, магний, кальций, фосфор и железо.

Спектральными, титриметрическими и гравиметрическим методами анализа определено количественное содержание полисахаридов, пектиновых веществ, органических и гидроксикоричных кислот, арбутина, флавоноидов, окисляемых полифенолов. Определен фракционный состав полисахаридов из листьев груши обыкновенной, яблони лесной, яблони домашней сортов Антоновка, Слава Победителям, Белый налив: водорастворимые полисахариды, пектиновые вещества, гемицеллюлоза.

Из листьев груши обыкновенной, яблони лесной, яблони домашней изучаемых сортов получены липофильные фракции и определен их качественный состав методом тонкослойной хроматографии и трехмерной флюоресцентной спектроскопии. Методом газожидкостной хроматографии установлен жирнокислотный состав липофильных фракций из исследуемого сырья. Для полученных липофильных фракций определены основные химические числовые показатели: кислотное число, число омыления, эфирное число, йодное число и содержание хлорофиллов и каротиноидов.

Из листьев груши и яблони в индивидуальном состаянии выделено 31 вещество: 2 производных простых фенолов, 2 производных бензойной кислоты, 4 производных гидроксикоричной кислоты, 3 производных кумарина, 18 флавоноидов, 1 тритерпеноид і 1 стероид. На основании физико-химических свойств исходных веществ и продуктов их химических превращений, данных УФ-, ИК-, ПМР-спектроскопии, сравнения с достоверными образцами установлено их структуру. Кофейная кислота, умбеллиферон, эскулетин, скополетин, апигенин, лютеолин, кемпферол, астрагалин, мирицетин впервые выделены из исследуемого сырья.

С целью получения жидкого экстракта определены основные технологические параметры листьев груши обыкновенной.

Впервые установлены оптимальные условия и разработан способ получения жидкого экстракта из листьев груши обыкновенной, подтвержденный декларационным патентом Украины на полезную модель № 9940. В результате фармакологических исследований установлено, что полученный экстракт является нетоксичным и проявляется выраженную антимикробную, противовспалительну и диуретическую активности.

С целью определения оптимальных условий извлечения пектиновых веществ были использованы наиболее распространенные экстрагенты: вода, смесь 0,5% растворов кислоты щавелевой та аммония оксалата (1:1) и 2% раствор натрия гидрокарбоната с добавлением 0,16% раствора натрия гидроксида. Установлено, что оптимальным экстрагентом является 2% раствор натрия гидрокарбоната с добавлением 0,16% раствора натрия гидроксида. Выход пектиновых веществ с использованием данного экстрагента составляет 28%.

Впервые установлены оптимальные условия и разработан способ получения пектина из листьев яблони, подтвержденный декларационным патентом Украины на изобретение № 75734. Проведено стандартизацию полученного пектина. Технологию получения пектину из листьев яблони апробировано в условиях производства фитохимического цеха ООО “ФК “Здоровье”, г. Харьков.

Впервые изучены анатомическое строение листьев груши и яблони и определены основные отличительные диагностические признаки.

По результатам исследований разработано 4 проекта АНД на “Листья груши обыкновенной”, “Листья яблони”, “Жидкий экстракт листьев груши обыкновенной”, “Пектин из листьев яблони”.

Ключевые слова: груша обыкновенная (Pyrus communis), яблоня лесная (Malus sylvestris), яблоня домашняя (Malus domestica), биологически активные вещества, пектин, экстракт, биологическая активность.

Novosel O.M. “Pharmacognostical studies of some representatives Malus and Pyrus species” - A manuscript.

Dissertation for the candidate scientific degree in pharmacy 15.00.02 - Pharmaceutical chemistry and pharmacognosy. - National Medical Academy of Postgraduate Education named by P.L. Shupik, Kyiv, 2007.

This dissertation is devoted to parmacognostical studies of leaves of Pyrus communis, Malus silvestris, Malus domestica Antonivka, Slava peremogciam, Antonivka species. The systematic phytochemical studies of Pear's and Apple's leaves were conducted. The qualitative composition and quantitative content of different groups of biologically active substances were determined in studied raw material. 31 substances were isolated from Pear's and Apple's leaves. Coffee acid, umbeliferron, esculetin, skopoletin, apigenine, luteoline, kempferol, astragaline, myrecetine, were isolated from the studied raw material for the first time.

The method of obtaining of Pear's leaves fluid extract was developed, its acute toxicity and antymicrobic, antyinflammatory and diuretic activity were studied. Pectines were obtained from Apple leaves and were standartizated. The following draft sets of AND for the medical raw materials: “The pear leaves”, “The apple leaves” and “Fluid extract made from pear leaves”, “The pectines from apple leaves” were developed.

Key words: the pear (Pyrus communis), the apple (Malus sylvestris), the apple (Malus domestica), biologically active substances, pectines, extract, biological activity.

Размещено на Allbest.ru

...