Клінічне обгрунтування і апробація конструкції знімного мостоподібного протеза

Размещено на http://allbest.ru

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ ІМЕНІ П.Л. ШУПИКА

УДК 616-089-28/29

Автореферат дисертації

на здобуття наукового

ступеня кандидата медичних наук

КЛІНІЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ І АПРОБАЦІЯ КОНСТРУКЦІЇ ЗНІМНОГО МОСТОПОДІБНОГО ПРОТЕЗА

14.01.22 - стоматологія

Стрельников Михайло Олександрович

Київ - 2007

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Луганському державному медичному університеті (ректор - доктор медичних наук, професор Івченко В.К.)

Науковий керівник: кандидат медичних наук, професор Рубаненко В'ячеслав Васильович, Вищий державний навчальний заклад “Українська медична стоматологічна академія” МОЗ України, м. Полтава,

професор кафедри ортопедичної стоматології і імплантології

Офіційні опоненти: кандидат медичних наук, професор Макєєв Валентин Федорович, Львівський національний медичний університет ім. Д. Галицького, завідувач кафедри ортопедичної стоматології;

доктор медичних наук, старший науковий співробітник Лабунець Василь Аксентійович, завідувач відділу ортопедичної стоматології і матеріалознавства Інституту стоматології АМН України, м. Одеса.

Провідна установа: Національний медичний університет ім. О.О.Богомольця, кафедра ортопедичної стоматології, м. Київ

Захист відбудеться "02" лютого 2007 року о 11 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.613.09 в НМАПО імені П.Л. Шупика (04050, м. Київ, вул. Пимоненка, 10-а)

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці НМАПО імені П.Л. Шупика за адресою: 04112, м. Київ, вул. Дорогожицька, 9

Автореферат розісланий "02" січня 2007 р. Учений секретар

спеціалізованої вченої ради І.П. Мазур

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Часткова втрата зубів є однією з найпоширеніших уражень сформованої зубощелепної системи. Це незворотній процес, який супроводжується не тільки недостатньою механічною обробкою їжі, але й морфо-функціональними змінами структури жувального апарата, деформаціями та порушеннями артикуляційних зв'язків, перебудовою елементів скроньо-нижньощелепних суглобів О.А. Петрикас, 1992; Є.М. Жульов, 1995.

Розповсюдженість малих та середніх дефектів зубних рядів в окремих регіонах України сягає 66,8% В.А. Лабунець, 1999; З.Р. Ожоган, 2001.

Традиційною ортопедичною конструкцією, яку пропонує більшість практичних лікарів ортопедів-стоматологів під час лікуванні цієї патології, є незнімні мостоподібні протези, серед яких більшу частку займають штамповано-паяні конструкції.

Опираючись на зуби, що обмежують дефект, мостоподібні незнімні протези потребують препарування значної кількості твердих тканин, що є небезпечним не тільки для зуба, й для організму в цілому. Наявність припою збільшує цей негативний вплив В.С. Онищенко, 1995; А.Ю. Кордіяк, 2004.

Застосування технології суцільнолитого мостоподібного протезування різко зменшило вірогідність виникнення гальванічних проявів у ротовій порожнині, але зумовило необхідність більш значного препарування твердих тканин опірних зубів М.О. Рамусь, 2000; P. Olіn, 1991.

Останнім часом навіть поодинокі дефекти зубних рядів починають заповнювати протезами з опорою на внутрішньокісткові імплантанти М.М. Угрін, 1996; Д.М. Король, 2003. Слід зазначити, що показання до застосування імплантантів обмежені не тільки клінічним та загальносоматичним статусом пацієнтів, й їх високою вартістю.

Разом з тим в сучасній ортопедичній стоматологічній практиці відносно широко почали застосовувати різні конструкції адгезивних мостоподібних протезів. Їх переваги полягають у можливості максимального збереження твердих тканин зубів, що лишається однією з найактуальніших проблем незнімного протезування А.Н. Ряховский, 1999; В.Є. Жданов, 2000. Головним недоліком адгезивних протезів слід вважати вищу ймовірність руйнації під впливом жувального навантаження як самої конструкції протеза, так і фіксуючого матеріалу. Складність форми фіксуючих елементів погіршує гігієну ротової порожнини.

Знімні мостоподібні протези з кламерною або замковою системами фіксації не виключають препарування опірних зубів, мають негативні естетичні властивості, достатньо швидко втрачають фіксуючі можливості, що ускладнює користування ними. Останні обставини мають безпосереднє відношення до так званих імедіат-протезів, які визнано тимчасовими конструкціями А.Й. Лесів, 1997; Г.І. Зиновьєв, 1999.

Таким чином, в процесі ортопедичного лікування обмежених дефектів зубних рядів лишається низка невирішених питань, пов'язаних з необхідністю препарування твердих тканин зубів, можливістю виникнення гальванічних явищ, незадовільним естетичним виглядом конструкції тощо. Всі ці проблеми належать до числа найактуальніших в ортопедичній стоматології, що і зумовило мету та завдання цього дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація є частиною науково-дослідної роботи кафедри пропедевтики ортопедичної стоматології та ортодонтії Вищого державного навчального закладу “Українська медична стоматологічна академія” МОЗ України „Оптимізація, профілактика та лікування стоматологічних захворювань ортопедичними методами” (номер Державної реєстрації - 0102U001303).

Мета та задачі дослідження Підвищення ефективності ортопедичного лікування обмежених дефектів зубного ряду знімними мостоподібними протеза з постійними незнімними елементами фіксації, які зафіксовано за допомогою адгезивної технології.

Для досягнення мети дослідження було визначено наступні задачі:

1. Математично обґрунтувати можливість заміщення обмежених дефектів зубних рядів знімними мостоподібними протезами з нерухомими елементами фіксації.

2. За допомогою експериментального моделювання на свіжо видалених зубах вивчити якість фіксації опірних елементів з наступним розрахунком розподілу жувального навантаження.

3. Розробити конструкцію протеза, обсяги та послідовність клінічних та лабораторних етапів щодо її виготовлення.

4. Визначити межі функціональних порушень жувального апарата в разі втрати різної кількості жувальних зубів та характер відновлювальної функції у процесі адаптації до запропонованої конструкції протезів.

5. Визначити показання, протипоказання та рекомендації щодо виготовлення та користування запропонованою конструкцією знімного мостоподібного протеза.

Об'єкт дослідження: обмежені дефекти зубних рядів різної локалізації та довжини.

Предмет дослідження: клінічна апробація розробленої конструкції знімного мостоподібного протеза з нерухомими елементами фіксації.

Методи дослідження: Для досягнення поставленої в роботі мети використовувались експериментальні (дослідження зразків на супротив зусиллю “здвигу”), математичні (розрахунок можливості сприйняття конструкцією заданого навантаження та його розподілу між опірними зубами та підлеглою слизовою оболонкою альвеолярного відростка), клінічні (визначення стану опірних зубів та пародонта, рухомості слизової оболонки), спеціальні (електроміографічні дослідження функціонального стану жувального апарата, як інтактного, у пацієнтів контрольної групи, так й пацієнтів, яким було виготовлено протези запропонованої конструкції, до протезуванням та після нього з урахуванням величини дефекту зубного ряду) і статистичні методи дослідження, за допомогою яких визнано спроможність запропонованої конструкції до практичного застосування.

Наукова новизна отриманих результатів полягає у розробці, математичному обґрунтуванні, експериментальному та клінічному дослідженні запропонованої конструкції знімного мостоподібного протеза з нерухомими елементами фіксації.

На підставі електроміографічного обстеження вперше оцінено ступінь функціональних порушень у залежності від кількості втрачених зубів, отримано параметри відновлення функції після протезування, відпрацьовано клінічні та лабораторні етапи виготовлення протезів з контрольованим навантаженням опірних зубів та підлеглої слизової оболонки альвеолярного відростка, сформовано показання та протипоказання до застосування запропонованої конструкції.

Практичне значення отриманих результатів. Новий підхід до проблеми заміщення обмежених дефектів зубного ряду сприяє підвищенню якості протезування, виключає необхідність препарування твердих тканин зубів, забезпечує належний естетичний та функціональний ефект.

Технологію виготовлення запропонованої конструкції впроваджено в роботу ортопедичних відділень Луганської міської стоматологічної поліклініки та обласної стоматологічної поліклініки м. Полтави, використовується в лекційному матеріалі кафедри пропедевтики ортопедичної стоматології Вищого медичного навчального закладу “Українська медична стоматологічна академія” МОЗ України (зав. кафедри д.м.н., професор М.Д. Король) та кафедри стоматології № 2 Луганського державного медичного університету (зав. кафедри к.м.н, доцент В.М. Мудра).

Особистий внесок здобувача Автором самостійно виконано патентно-інформаційний пошук, проаналізовано літературу з означеної проблеми. Під керівництвом професора Рубаненка В.В. проведено клінічні та функціональні дослідження і статистичну обробку отриманого матеріалу. Самостійно зібрано матеріал, написано розділи дисертації, сформульовано висновки та практичні рекомендації, що випливають з результатів дослідження. Математичні розрахунки виконано у співпраці з доктором фізико-математичних наук, професором Доценком В.І.- завідувачем кафедри біофізики Вищого державного навчального закладу “Українська медична стоматологічна академія” МОЗ України, м. Полтава.

· Автор щиро вдячний професору Доценку В.І. за допомогу у проведенні математичних розрахунків.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації викладено та обговорено на науково-практичній конференції з міжнародною участю “Від фундаментальних досліджень до прогресу в медицині” (м. Харків, 2005р.) та обласній науково-практичній конференції лікарів стоматологів-ортопедів і діячів науки “Клініка та технологія повного знімного протезування” (м. Полтава, 2005р.).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 4 наукові праці, з них 3 статті - у виданнях ліцензованих ВАК України; отримано авторський патент „Пристрій для паралельної установки опірних елементів у ротовій порожнині ” № 4277 від 17.01.2005.

Обсяг і структура дисертації. Дисертація викладена на 137 сторінках комп'ютерного тексту і складається зі змісту, вступу, огляду літератури, розділів власних досліджень, аналізу та узагальненням результатів досліджень, висновків та практичних рекомендацій, списку використаних джерел. Список використаної літератури вміщує 181 джерело, з них 52 зарубіжних авторів. Роботу проілюстровано 9 таблицями, 6 рисунками, 5 діаграмами, 18 електроміограмами, 18 фотографіями лабораторних та клінічних етапів.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

Матеріал та методи дослідження. Експериментальне моделювання проводилось на зразках свіжо видалених зубів. В якості фіксуючого агента використовувався склоіономірний цемент хімічного затвердіння “Jen-Duacem” виробництва „Jen dental”.

Моделювання руйнуючого зусилля відтворювалось за допомогою деформаційної машини МРК-1. Під час експериментальних досліджень вивчалась стійкість фіксації на межі “зубатачмен” до руйнуючого зусилля (мПа) у залежності від площі контактуючих поверхонь. Досліджено 24 зразка з різними характеристиками: І серія - 10 зразків з площею основи S = 24 мм², ІІ серія - 8 зразків з площею основи S = 18 мм², ІІІ серія - 6 зразків з площею основи S = 12 мм² .

На клінічному етапі обстежено та проліковано 51 особу (31 жінку та 20 чоловіків). Вік пацієнтів від 21 до 45 років. За класом дефекту (за Кеннеді), пацієнти розподілились наступним чином: І клас - 3 особи; ІІ клас - 0 осіб; ІІІ клас - 28 осіб; ІV клас - 20 осіб.

Залежно від локалізації та обсягу дефекту розподіл пацієнтів виглядав таким чином:

- дефекти фронтальної ланки: 1 зуб - 6 осіб; 2 зуба - 5 осіб; 3 зуба - 3 особи; 4 зуба - 6 осіб,

- дефекти бічної ланки: 2 зуба - 5 осіб; 3 зуба - 20 осіб; 4 зуба - 6 осіб.

У кожному клінічному випадку враховувався стан опірних зубів та пародонта, ступінь атрофії та рухомості слизової оболонки.

Для визначення рухомості слизової оболонки використовувався пристрій розроблений кафедрою ортопедичної стоматології вищого державного навчального закладу “Українська медична стоматологічна академія” МОЗ України Л.Б. Єріс, В.В. Рубаненко; 1999.

Для визначення оптимального шляху введення та виведення знімної частини протеза застосовувався власний пристрій для паралельного встановлення патриць атачменів на опірних зубах.

Послідовність клінічних етапів визначено під час відпрацювання методики. Вона складається з отримання анатомічних відбитків, планування розміщення та розмірів незнімної частини, підготовки поверхні до травлення емалевого шару травильним гелем та нанесення універсального цементу “Jen-Duacem”, встановлення патриць за допомогою пристрою для паралельного встановлення опірних елементів та подальшого зняття відбитків для виготовлення знімної частини.

Особливістю лабораторних етапів є необхідність виготовлення воскових репродукцій патриць з базисом, розміри якого задано розмірами контактної поверхні опірного зуба та естетичними показниками. Відлиті металеві патриці після їх обробки передаються для фіксації на опірних зубах.

Наступні етапи передбачають виготовлення знімної частини протеза, яка робиться за класичною схемою. Особливістю виготовлення є встановлення металевих втулок у товщі базису протеза, з перекриттям атачменів.

На останньому клінічному етапі, після припасовки знімної частини протеза у ротовій порожнині, порожнина металевих втулок заповнюється самотверднучою пружно-еластичною масою “FGP”. Не зважаючи на великий гарантований термін, протягом якого матриці зберігають свої еластичні властивості, металеві втулки дають можливість швидко замінити матеріал у випадках дефектів.

Дослідження біоелектричної активності жувальних м'язів ми вважали за метод надійного контролю порушень та подальшого відновлення функції зубощелепного апарата пацієнтів. Для проведення цих досліджень використовувався багатофункціональний двуканальний електроміограф “Нейрософт-мікро”. В якості електродів відведення біопотенціалів використовувались срібні диски діаметром 7мм, закріплені на спеціальній платі з постійною між електродною відстанню 15мм В.В. Рубаненко, 1967. З метою імітації жувального навантаження використовувались шматочки чорного хліба вчорашньої випічки розміром 1 см³.

Під час дослідження застосовувались функціональні проби: стан відносного фізіологічного спокою нижньої щелепи, п'ятисекундне вольове стиснення та завдане однобічне жування. Аналіз електроміографічних записів було побудовано за принципами, сформульованими колективом авторів кафедри ортопедичної стоматології вищого державного навчального закладу “Українська медична стоматологічна академія” МОЗ України В.Н. Дворник, Г.Н.Баля, О.С. Згонник, Абу Сахюн Ияд, И.В. Рубаненко; 2003. Цифровий матеріал опрацьовувався методом варіаційної статистики за Стьюдентом-Фішером з межею довірчого рівня розходжень P < 0,05.

До контрольної групи було включено 15 практично здорових осіб чоловічої та жіночої статі за віком 25-30 років.

Задля визначення функціональної ефективності запропонованої конструкції безпосередньо після накладання протеза, було отримано та опрацьовано 72 електроміограми різних груп пацієнтів. Від проведення електроміографічних досліджень було звільнено групу пацієнтів з невеликими поодинокими дефектами зубних рядів фронтальної ланки. Ми вважаємо, що невеликі дефекти фронтальної ланки зубних ряді не мають значного впливу на функціональний стан саме жувальних м'язів під час виконання жувальних проб.

З метою оцінки результатів протезування через місяць, для огляду було запрошено 22 пацієнтів. Однак за різними обставинами не з'явились 8 осіб. Тому було обстежено 14 пацієнтів. Тим не менше, опрацьовані 28 електроміограм дали можливість виявити загальні закономірності поновлення функції жувального апарата.

Результати та їх обговорення. За результатами експериментального моделювання встановлено межі стійкості з'єднання до запропонованого навантаження (таб. 1). Окрім цього визначено, що розміри реальних контактних поверхонь опірних зубів не дозволяють зробити площу основи атачмена більше 30 мм².

Таблиця №1

Результати тестування зразків

Серія 1	Серія ІІ	Серія ІІІ
№ зразка	Руйнуюче зусилля (мПа)	№ зразка	Руйнуюче зусилля (мПа)	№ зразка	Руйнуюче зусилля (мПа)
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10	20,6 18,9 21,3 19,7 22,5 20,8 20,9 21,2 22,4 22,1	1 2 3 4 5 6 7 8	14,5 17,9 15,4 17,1 16,5 16,8 15,9 15,7	1 2 3 4 5 6	11,4 13,6 13,1 13,4 12,8 11,7
n=10	М=21,0+0,31	n=8	M=16,2+0,33	n=6	M=12,5+0,34
Достовірність показників у кожній з серій Р<0,05

Враховуючи отримані результати, а також беручі до уваги показники стійкості до функціонального навантаження кожного зуба Г.П. Соснін; 1981, можливо розрахувати максимальну довжину дефекту зубного ряда для даної конструкції. За математичними розрахунками, які виключали можливість опори конструкції на підлеглу слизову оболонку (конструкція “однопролітної балки”) доведено, що довжина дефекту не може перевищувати двох зубів, оскільки це призведе до руйнації конструкції.

Після опрацювання вищенаведених розрахунків зрозуміло, що жувальне навантаження доцільно розподіляти між опірними зубами та альвеолярним відростком. Ці міркування знайшли підтвердження у подальших математичних розрахунках навантажень та противаг, які виникають в окремих частинах конструкції під час функції жувального апарата. Разом з тим з'ясовано, що у разі неможливості забезпечення достатньої адгезивної міцності з'єднання патриці з поверхнею опірного зуба, зниження тиску на останній може бути досягнуто за рахунок збільшення еластичних властивостей матеріалу матриці, що призведе до перерозподілу навантаження вбік тканин протезного ложа.

Під час дослідження пацієнтів контрольної групи було отримано та опрацьовано 30 електроміограм (таб. 2).

Таблиця №2

Середні показники електричної активності жувальних м'язів у осіб контрольної группи (n=15)

Параметри ЕМГ	Правий жувальний м'яз (М+m)	Лівий жувальний м'яз (М+m)
Максимальна амплітуда під час вольового стиснення щелеп (мкВ)	1000+ 40 Р<0,05	1000+29 Р<0,05
Максимальна амплітуда під час жування (мкВ)	900+23 Р<0,05	950+20 Р<0,05
Середня довжина залпу активності (мсек)	0,36+0,007 Р<0,05	0,35+0,006 Р<0,05
Середня довжина періоду спокою (мсек)	0,26+0,008 Р<0,05	0,26+0,009 Р<0,05
Коефіцієнт „К”	1,38	1,34

Де коефіцієнт „К”, це показник співвідношення інтервалів біоелектричного спокою та збудження.

Кількість втрачених зубів, довжина дефекту та його локалізація певним чином позначається на характері та цифрових показниках електроміографічних досліджень. Цей процес характеризується зниженням амплітуди біострумів, порушенням чіткості структури, появі низькоамплітудних коливань у періоді відносного спокою нижньої щелепи, зростанням розбіжностей співвідношення часу збудження та гальмування жувальних м'язів.

Порівняно з контрольною групою достовірність відмінностей коливалась в межах від Р>0,05 до P<0,05 .

Через місяць після протезування характер електроміограм всіх досліджених пацієнтів (таб. 3) відрізняється тенденцією до нормалізації, а саме більш рівномірними високоамплітудними коливаннями біострумів, чіткою структурою та відсутністю спонтанних сплесків активності у періодах спокою.

Таблиця № 3

Середні показники електричної активності жувальних м'язів в залежності від довжини дефекту зубного ряду через місяць після протезування

Група дефекту	Робоча сторона	Балансуюча сторона
	Ампл. Стисн (мкВ)	Ампл. Жув. (мкВ)	Час Акт. (мсек)	Час спок (мсек)	„К”	Ампл. стисн (мкВ)	Ампл. жув. (мкВ)	Час акт. мсек)	Час спок. (мсек)	„К”
Дефект 2 жув. зуба n=3	950 + 20	900 +20	0,37 +	0,25 +	1,48	850 +20	850 +20	0,37 +	0,24 +	1,54
Дефект 3 жув. зуба n=8	950 +25	900 +25	0,39 +	0,22 +	1,77	900 +15	850 +20	0,40 +	0,20 +	2,0
Дефект 4 жув. зуба n=3	900 +20	900 +20	0,40 +	0,21 +	1,90	850 +30	800 +20	0,42 +	0,20 +	2,1

· порівняно з контрольною групою достовірність відмінностей коливалась в межах P>0,05

протезування зубний пародонт

Відносно показовою є динаміка коефіцієнту “К”, до лікування та через місяць після його закінчення, у порівнянні з нормою (показником контрольної групи). Вочевидь результатом лікування є стала тенденція цього показника до нормалізації.

За результатами віддаленого аналізу ортопедичного лікування (до 20 місяців), нами встановлено, що основними причинами порушення фіксації незнімних елементів були помилки лікарського (4 випадки) й технічного характеру (2 випадки), обумовлені невірним вибором площі контактної поверхні, або неякісної її підготовки.

Таким чином, дослідження функціонального стану жувальних м'язів до та після протезування за запропонованою технологією з урахуванням задовільних клінічних, гігієнічних та естетичних властивостей дозволяють зробити висновок про здатність конструкції до широкого вжитку.

ВИСНОВКИ

Дисертаційна робота присвячена актуальній проблемі сучасної стоматології - підвищенню ефективності протезування включених дефектів зубних рядів на підставі розробки конструкції, що виключає необхідність препарування твердих тканин зубів та попереджає травмуюче перевантаження тканин пародонта. Конструкція забезпечує функціональну повноцінність та естетичний вигляд жувального апарата.

На підставі отриманих даних зроблено наступні висновки:

1. Збільшення довжини дефекту до трьох-чотирьох жувальних зубів вимагає перерозподілу жувального навантаження між опірними елементами та слизовою оболонкою альвеолярного відростка.

2. Сили адгезивного з'єднання патриці з поверхнею зуба майже вдвічі перевищують реальне жувальне навантаження, що є прийнятним для фіксації запропонованої конструкцїі, у разі усунення дефекту, який не перевищує двох жувальних зубів.

3. Використання металевих втулок для еластичної матриці дає можливість швидко замінити останню у випадку її дефекту, а також у випадках клінічного перебазування протеза. Крім цього, застосування різних за щільністю матеріалів еластичної матриці дає змогу регулювати обсяг навантаження як на опірні зуби, так і на прилеглу слизову оболонку.

4. Електроміографічні дослідження свідчать про порушення функції жування, що залежить від кількості втрачених зубів. Основні зміни спостерігаються в окремих динамічних циклах ,,активність-спокій”, у вигляді перерозподілу тривалості процесів порушення й гальмування. Протезування дозволяє відзначити різко виражену тенденцію до нормалізації механізмів регуляції акту жування незалежно від обсягу дефекту вже протягом першого місяця користування протезом.

5. Показання до застосування конструкції знімного мостоподібного протеза обмежуються лише довжиною дефекту (більше чотирьох зубів) та висотою клінічної коронки опірних зубів. Конструкція знімного мостоподібного протеза, що пропонується, не потребує препарування твердих тканин зубів, раціонально розподіляє жувальне навантаження на протезне ложе, вирізняється естетичністю, гігієнічністю та достатньо швидкою адаптацією.

Практичні рекомендації

1. Знімні мостоподібні протези з нерухомими елементами фіксації показано у випадках небажання пацієнта препарувати опірні зуби, у випадках можливості неадекватного навантаження пародонта опірних зубів, та як тимчасову конструкцію в період підготовки до наступної імплантації.

2. Не рекомендовано застосовування конструкції у разі наявності патологічної рухливості обох опірних зубів.

3. Створення шорохуватого поверхневого шару емалі, який контактує з поверхнею патриці, краще проводити механічно, за допомогою або металевого сепараційного диска, або штрипса, що менш болісно та не викликає ускладнень.

4. Площу основи патриці необхідно робити максимально великою, що збільшує силу фіксації останньої до поверхні зуба, з неодмінним врахуванням естетичних показників.

5. Поверхню патриці, повернену до опірного зуба необхідно обробити в піскострумному апараті без наступного полірування.

6. З метою уникнення ускладнень рекомендовано перекривати композитом всю контактну поверхню зуба з наступним поліруванням за класичною технологією.

7. Перед зняттям відбитків простір між патрицею і слизовою оболонкою альвеолярного відростка рекомендовано заповнювати базисним віском, аби унеможливити проникнення відбиткової маси під атачмент.

8. Аналогічна маніпуляція виконується перед виготовленням еластичних матриць, аби унеможливити проникнення матеріалу матриці під атачмент, що заважатиме накладанню й зняттю готового протеза.

9. Нівелювання різниці у мікрорухливості опірних зубів можливе за умови застосування матричних матеріалів різного ступеня пружності.

10. Перед виготовленням протеза обов'язковим є проведення гігієнічних маніпуляцій щодо надясневих та підясневих відкладень.

11. Послідовність клініко-лабораторних етапів є суворо обов'яковим для уникнення неякісної фіксації та стабілізації протеза.

12. Пацієнтам рекомендовано проводення ретельної гігієни ротової порожнини із застосуванням ниток "Супер-флос" з метою чищення просторів між патрицей і слизовою оболонкою альвеолярного відростка.

13. Рекомендовано проводити контрольний огляд конструкції у ротовій порожнині двічі на рік.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Стрельников М.А. “Клинико-технологические особенности изготовления съемных мостовидных протезов” //Укранський стоматологічний альманах (науково - практичний рецензованийжурнал)- Полтава. - 2004.- №3-4. - С.52-53

2. Стрельников М.А. “Устройство для параллельной установки опорных элементов в полости рта” //Проблеми екології та медицини (науково-практичний журнал). - Полтава, 2004.-Т.8 - № 3-4 - С.33-34.

3. Стрельников М.А. “Функциональная оценка качества протезирования ограниченных дефектов зубного ряда съемными мостовидными конструкциями” //Український стоматологічний альманах (науково-практичний рецензований журнал) - Полтава, 2004. - № 5-6. - С. 54-56

4. Стрельников М.А., Баля Г.М. Деклараційний патент № 4277 від 17.01.2005. бюл. № 1. Особистий внесок здобувача полягає в розробці конструкційних особливостей шарнірних вузлів приладу, тримачів патриць, способу калібровки приладу та конструкції самого калібру.

5. Стрельников М.А. “Математическое обоснование целесообразности замещения частичных дефектов зубных рядов съемными мостовидными протезами” //Клініка і технологія повного знімного протезування/ Матеріали обласної науково-практичної конференції лікарів-стоматологів-ортопедів та науковців 29 жовтня 2004 року.Полтава.-2005.-С.102-105.

АНОТАЦІЯ

Стрельников М.О. Клінічне обгрунтування і апробація конструкції знімного мостоподібного протеза. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.22 - стоматологія. - Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика МОЗ України, 2007

Дисертація присвячена математичному обґрунтуванню, експериментальному та клінічному дослідженню запропонованої конструкції знімного мостоподібного протеза з нерухомими елементами фіксації, які фіксовано на опірних зубах за допомогою адгезивної технології.

Отримані результати дозволяють зробити висновки щодо спроможності запропонованої конструкції витримати реальне жувальне навантаження, можливості відновлення функціональних властивостей жувального апарата , що підтверджується електроміографічними дослідженнями функціонального стану жувального апарата, як інтактного у пацієнтів контрольної групи так й пацієнтів, яким було виготовлено протези запропонованої конструкції, як перед протезуванням так і після нього з урахуванням кількості втрачених зубів.

Окрім того конструкція знімного мостоподібного протеза, що пропонується, не потребує препарування твердих тканин зубів, раціонально розподіляє жувальне навантаження на протезне ложе, вирізняється естетичністю, гігієнічністю та достатньо швидкою адаптацією.

Ключові слова: знімний мостоподібний протез, адгезивна технологія, включені дефекти зубного ряду.

АННОТАЦИЯ

Стрельников М.А. Клиническое обоснование и апробация конструкции съемного мостовидного протеза.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.22- стоматология.- Национальная медицинская академия последипломного образования имени П.Л. Шупика, Киев, 2007.

Диссертация посвящена математическому обоснованию, экспериментальному и клиническому исследованию предлагаемой конструкции съемного мостовидного протеза с неподвижными элементами фиксации, закрепленными на опорных зубах с помощью адгезивной технологии.

Математические расчеты жизнеспособности предлагаемой конструкции были подтверждены в эксперименте на свежеэстрагированых зубах. Получена информация о адгезивной стойкости стеклоиономерного цемента химического отвердения “Jen-Duacem”, подтверждена гипотеза устойчивости предложенной конструкции к реальным жевательным нагрузкам.

Из общего количества больных в возрасте от 18 до 45 лет оказалось 20 мужчин и 31 женщина.

По протяженности дефекты не превышали 4 зубов и были ограничены естественными зубами с обеих сторон.

Результаты протезирования оценивались по степени восстановления функциональной ценности зубных рядов, эстетическим показателям, а также общему состоянию пациентов.

Последовательность клинических этапов была определена во время отработки конструкции. Они включают снятие анатомических оттисков обеих челюстей, изучение моделей, планирование месторасположения и размеров несъемной части, проверку качества прилегания базиса несъемной части к поверхности опорного зуба, подготовку поверхности опорного зуба к нанесению стеклоиономерного цемента , нанесения универсального цемента “Jen-Duacem” и постановка несъемных частей при помощи устройства для параллельной установки опорных элементов в полости рта.

Особенностью лабораторного изготовления предлагаемой конструкции является необходимость изготовления восковых репродукций несъемных патриц с базисом, размеры которого заданы размерами контактной поверхности опорного зуба и эстетическими показателями. Отлитые металлические патрицы, после из механической обработки передаются для фиксации в полости рта. Кроме этого к особенностям конструкции следует отнести использование втулок в толще базиса съемной части для быстрой замены материала матрицы.

Полученные результаты протезирования проверялись с помощью регистрации изменений электрической активности жевательных мышц пациентов как до протезирования так и динамики восстановления последней после протезирования в сравнении с показателями интактного жевательного аппарата. Анализ отдаленных результатов протезирования позволил определить позитивные и негативные стороны конструкции, а также сформулировать практические рекомендации для практических стоматологов и пациентов.

Ключевые слова: съемный мостовидный протез, адгезивная технология, включенные дефекты зубного ряда.

ANNOTATION

M. Strelnikov. Clinical substantiation and approbation of removable bridge prosthetic constructions. - Manuscript.

The dissertation is graced on scientific degree of Candidate of Medical Science, specialty 14.01.22 - Stomatology. P.L.Shupyc National Medical Academy of Post-graduate Education after name P.L.Shupica of Ukraine Ministry of Health, Kyiv, 2007.

Theme of the dissertation is the mathematical substantiation, experimental and clinical examination of suggested construction of removable bridge prosthesis with immobile elements of fixation, fixed on abutment teeth by using of adhesive technology.

Results draw a conclusion that suggested construction is able to stand real masticatory load, possibility of functional properties resumption of masticatory apparatus. This is confirmed by electromiographical researches of the functional state of masticatory apparatus, as well as dynamic of rehabilitation of masticatory muscle before prosthesis. There were compared results of intact masticatory muscle of control group patients and patients with prosthetic appliance of the suggested construction before prosthesis and after it, taking into consideration quantity of lost teeth. Analysis of results does it possible to specified positive and negative sides of the construction as well as to formulate practical recommendations for stomatologists and patients.

Besides, the suggested construction of removable bridge prosthesis does not need preparing of hard fabric of teeth, rationally distributes a masticatory loading on a prosthetic bed, distinguished cosmetic, hygienically and well adoptive.

Key words: removable bridge prosthesis, adhesive technology, included defects of dental row.

Размещено на Allbest.ru

...