Фармакологічне обґрунтування створення нового лікарського препарату на основі екстракту пирію повзучого

Аналіз результатів дослідження підтвердив припущення про здатність ЕКПП посилювати синтез нуклеїнових кислот та білка у тканинах внутрішніх органів тварин.

Відомо, що найважливішою особливістю дії рослинних анаболічних засобів є їх здатність підвищувати активність власних анаболічних систем організму за рахунок потенціювання дії гормонів, зокрема тих, що впливають на обмінні процеси в організмі і у фізіологічних умовах стимулюють або гальмують біосинтез білків (Барнаулов О.Д., 2001; Шендеров Б.А., 2004). У зв'язку з цим комплекс досліджень з визначення можливих елементів механізму анаболічної дії ЕКПП включав визначення впливу досліджуваного препарату на рівень гормонів.

Особливий інтерес представляло вивчити вплив ЕКПП на рівень тестостерону, глюкокортикоїдів та тиреоїдних гормонів у сироватці крові досліджуваних тварин. Основою для цього стало те, що дані гормони діють шляхом цитозольного механізму. Їх молекули здатні проходити крізь плазматичну мембрану клітин-мішеней і утворювати у цитоплазмі комплекс “гормон-рецептор”, який проникає в ядро та зв'язується з окремими ділянками хроматину, активуючи чи інактивуючи специфічні гени. Внаслідок впливу на транскрипцію генів регулюється вміст відповідних білків, що позначається на активності біохімічних процесів у клітині. Таким чином, прямий вплив на генетичну регуляцію росту і диференціювання клітин тканин і органів для стероїдних і тиреоїдних гормонів є більш характерним, ніж для гормонів, які не надходять до клітини (Губський Ю.І., 2000).

Аналіз проведених досліджень показав, що ЕКПП підвищує рівень тестостерону в крові. Даний гормон є одним з найактивніших щодо накопичення білка в організмі. Його дія приводить до значного приросту маси тіла, збільшення сили м'язів та маси внутрішніх органів. Слід також відзначити, що при хронічному введенні андрогенів, продукція власних андрогенів поступово згасає, а при припиненні лікування розвивається синдром відміни, в той час як дія екстракту пирію є м'якою та фізіологічною. Препарат порівняння - калію оротат дещо менше підвищував рівень тестостерону.

Аналіз результатів впливу ЕКПП на рівень 11-оксикортикостероїдів показав, що досліджуваний препарат сприяє підвищенню вмісту даних гормонів у сироватці крові, як і препарат порівняння - калію оротат. Це пояснюється тим, що в результаті активації синтезу білка прискорюється перебіг відновних та адаптивних реакцій в організмі. Відповідно підвищується рівень кортикостероїдних гормонів, фізіологічна функція яких полягає, головним чином, у регулюванні процесів адаптації організму та підтриманні внутрішнього гомеостазу, особливо в умовах стресу (Губський Ю.І., 2000). Таким чином, підвищення функції наднирникових залоз та рівня 11-оксикортикостероїдів під впливом ЕКПП свідчить про його адаптивну дію та здатність підвищувати неспецифічну резистентність організму.

Аналізуючи дані щодо визначення впливу ЕКПП на активність щитоподібної залози було встановлено, що рівень тироксину в сироватці крові відповідав рівню у тварин групи інтактного контролю або збільшувався, а рівень трийодтироніну поступово зменшувався. В кінці прийому ЕКПП протягом трьох місяців спостерігали достовірне зменшення трийодтироніну. За даними літератури, зазначені розбіжності можливі і у фізіологічних умовах (Ефимов А.С,. 1983; Тепперман Дж., 1989). У зв'язку з тим, що усі види рецепторів клітини більш інтенсивно зв'язують трийодтиронін, внаслідок цього його метаболічна активність майже у 5 разів більша ніж тироксину. Достовірне зниження трийодтироніну свідчило про поступове зниження функції щитоподібної залози під впливом ЕКПП. Підтвердженням стали результати аналізу морфологічних показників зазначеної залози: тиреоїдний епітелій сплощений; тиреоїдні фолікули збільшені у розмірі; колоїд більш щільний порівняно з контролем. Отже, зазначені показники у сумі свідчать про зниження активності щитоподібної залози.

Внаслідок зниження функціональної активності щитоподібної залози відбувається зниження загального обміну в організмі, зменшується окиснення білків та використання їх як енергетичного субстрату, сповільнюються процеси розпаду білків, що приводить до позитивного азотистого балансу. (Ефимов А.С., 1983).

Таким чином, анаболічна дія ЕКПП обумовлюється його здатністю поступово впливати на систему гормональної регуляції білкового обміну: збільшувати рівень тестостерону, внаслідок цього підсилювати білоксинтетичні процеси в організмі; збільшувати рівень кортикостероїдів, стимулюючи систему адаптації; одночасно знижувати рівень тиреоїдних гормонів, відповідно сповільнювати процеси катаболізму білків.

Дослідження фармакодинаміки ЕКПП на моделях експериментальних патологій. За даними, що приведені в огляді літератури, видно, що кореневища і корені пирію повзучого містять велику кількість різноманітних БАР, кожній з яких притаманні різні види фармакологічної активності. З метою розширення даних про фармакодинаміку ЕКПП необхідно було провести додаткові дослідження його впливу на перебіг токсичного гепатиту, алергічного процесу та гострого запалення.

Спроможність ЕКПП позитивно впливати на показники функціонального стану печінки в умовах порушення білкового обміну, що була встановлена у попередніх експериментах, а також наявність у його складі фенольних сполук (гідроксикоричні кислоти, флавоноїди, дубильні речовини), які відомі своїми антиоксидантними та антицитолітичними властивостями, стало обґрунтуванням для дослідження гепатопротекторної активності досліджуваного препарату на моделі тетрахлорметанового гепатиту.

У проведених дослідах свідченням прооксидантної дії тетрахлорметану були: розвиток цитолітичного синдрому (концентрація АлАТ збільшувалась у 1,7 рази), збільшення у гомогенаті печінки продуктів ПОЛ - ТБК-активних речовин у 1,5 рази, а також включення захисних механізмів АОС, про що свідчило виснаження системи глутатіону.

Введення ЕКПП на тлі тетрахлорметану нормалізувало обмін холестерину, що ймовірно, зумовлено його здатністю підвищувати синтетичні процеси в печінці. Це дозволяє ЕКПП втручатись у процеси метаболізму холестерину та стимулювати його трансформацію у жовчні кислоти. Досліджуваний засіб також відновлював процеси жовчоутворення. У той час як калію оротат знижував рівень жовчних кислот у 1,8 рази. Препарати порівняння калію оротат та силібор не виявили здатності впливати на синдром цитолізу (рівень АлАТ), в той час як ЕКПП достовірно знижував концентрацію зазначеного показника в 1,7 рази. Досліджуваний препарат впливав на процес запалення (знижував КМП) та нормалізував систему ПОЛ - АОС, в той час, як один з препаратів порівняння - таблетки силібору, не сприяв відновленню функції АОС, залишаючи показник ВГ на рівні патології.

Отже, на моделі гострого тетрахлорметанового гепатиту було встановлено антиоксидантні, антицитолітичні, гіпохолестеринемічні властивості ЕКПП. Механізм вказаних фармакологічних ефектів пов'язаний з наявністю у складі пирію, окрім фенольних сполук, ще й холіну, який є структурним компонентом деяких фосфоліпідів біологічних мембран, сприяє перенесенню з печінки ліпопротеїдів та синтезованого альбуміну, гальмує розвиток жирової інфільтрації печінки; інозиту та сапонінів, які знижують рівень холестерину у крові.

Обґрунтуванням для дослідження антиалергічних властивостей ЕКПП стали відомості про наявність у його складі таких БАР, як полісахариди, сапоніни, інозит, фенольні сполуки, що, за даними літератури, виявляють зазначену дію.

Аналіз результатів дослідження показав, що ЕКПП виявив виражені протиалергічні властивості в умовнотерапевтичній дозі 100 мг/кг. Він пригнічував розвиток шкірної анафілактичної реакції, про що свідчило зменшення діаметру забарвленої плями у 3,8 рази. При підвищенні дози до 500 мг/кг на зазначеній моделі виявилась алергізувальна дія ЕКПП, яку важко пояснити без додаткових досліджень.

На моделі дегрануляції гладких клітин досліджуваний препарат в обох дозах стабілізував мембрани гладких клітин та знижував показник їх дегрануляції, яка відбувалась під дією комплексу “антиген-антитіло”. Спостерігали дозозалежний ефект - з підвищенням дози вираженість антиалергічної дії збільшувалась майже у 2 рази.

За результатами впливу ЕКПП на показник алергічної реакції сповільненого типу можна зазначити, що препарат в обох дозах знижував його майже до рівня інтактного контролю, хоча цей процес і не носив достовірного характеру. Більш за все, механізм дії ЕКПП пов'язаний з тим, що він попереджав вплив комплексу алергена з сенсибілізованими Т-лімфоцитами на мембрани клітин за рахунок стабілізації останніх і підвищення стійкості до ушкоджуючих впливів, і таким чином, пригнічував розвиток алергічної реакції.

Застосування пирію повзучого у народній медицині при запальних процесах спрямувало наші дослідження на вивчення його протизапальної активності на моделі карагенінового набряку. Аналіз результатів дослідження показав, що ефект ЕКПП тривав від початку запалення та протягом всього експерименту, як і у препарату порівняння - натрію диклофенаку. Це свідчило про здатність досліджуваного препарату до пригнічення синтезу і вивільнення простагландинів (ПГ), які є провідними медіаторами у механізмі розвитку запальної реакції на зазначеній моделі.

Виражена анаболічна, адаптогенна, імуностимулююча дії, наявність гепатопротекторної, антиалергічної, протизапальної активностей роблять новий анаболічний засіб - ЕКПП - перспективним для впровадження у промислове виробництво та широке медичне застосування.

Дослідження токсичних властивостей ЕКПП. Обов'язковою характеристикою лікарського препарату є вивчення його нешкідливості, що обумовило наступний етап наших досліджень - вивчення гострої токсичності ЕКПП з визначенням показника ЛД50. Одержані результати дозволили класифікувати препарат за ступенем токсичності. Встановлено, що ЕКПП за класифікацією токсичності речовин Сидорова К.К. належить до групи “відносно нешкідливих” при одноразовому внутрішньошлунковому введенні (ЛД50>15000 мг/кг).

Обов'язковою умовою при доклінічному вивченні нових лікарських препаратів, призначених для довготривалого застосування, є дослідження хронічної токсичності.

Аналіз результатів біохімічних та фізіологічних досліджень хронічної токсичності ЕКПП свідчить про те, що досліджуваний препарат не виявляє токсичного впливу на функції життєвоважливих органів та систем. Екстракт пирію не порушує синтетичні процеси у печінці, її ферментосинтетичну функцію, стан монооксигеназної системи. Під впливом ЕКПП показники функціонального стану нирок (соле- і азотовидільна функції), серцево-судинної системи, а також вуглеводного та ліпідного обмінів не відрізняються від контрольних показників. Навпаки, відмічено позитивний вплив ЕКПП на білковий обмін, що відповідає визначеній анаболічній дії та виражається у збільшенні маси тіла, внутрішніх органів тварин та кількості форменних елементів крові. Отже, при використанні ЕКПП необхідно дотримуватися рекомендованих доз та терміну його застосування (1 міс.).

Відсутність токсичного впливу ЕКПП при тривалому введенні підтверджували результати морфологічного дослідження внутрішніх органів тварин.

У комплексі проведених досліджень специфічної токсичності ЕКПП було встановлено відсутність алергізувальної та імунотоксичної дії препарату. ЕКПП у дослідах на тваринах не виявив мутагенних, гонадотоксичних властивостей, а також здатності кумулювати в організмі. Вивчення можливої ембріотоксичної дії ЕКПП показало відсутність ембріолетальної, ембріотоксичної та тератогенної дії досліджуваного препарату.

Обов'язковою умовою при доклінічному вивченні нових лікарських препаратів, призначених для перорального застосування, є дослідження їх впливу на стан слизової оболонки шлунка та на рівень секреції соляної кислоти. Проведені дослідження засвідчили відсутність ульцерогенної на ШКТ та місцевоподразнюючої дії ЕКПП. Таким чином, проведені дослідження показали, що новий анаболічний засіб - ЕКПП не виявляє токсичного впливу при тривалому застосуванні і може бути рекомендований для подальшого вивчення у клініці при порушеннях білкового обміну.

Висновки

У дисертаційній роботі наведені результати теоретичних та експериментальних досліджень, що виступають вагомим обґрунтуванням створення нового анаболічного засобу рослинного походження з пирію повзучого.

1. Фітохімічними дослідженнями встановлено, що до складу кореневищ і коренів пирію повзучого входять полісахариди, амінокислоти, дубильні речовини, флавоноїди, гідроксикоричні кислоти, макро- і мікроелементи, які забезпечують його фармакологічну активність.

2. Розроблено технологію одержання водного густого екстракту кореневищ і коренів пирію повзучого та встановлено, що до його складу входять такі БАР: полісахариди, амінокислоти, дубильні речовини, флавоноїди, гідроксикоричні та органічні кислоти.

3. У процесі фармакологічного скринінгу ЕКПП з анаболічної активності встановлена його ефективна умовнотерапевтична доза - 100 мг/кг.

4. Встановлено виражену анаболічну активність ЕКПП, яка значно переважає дію препарату порівняння - калію оротату, як у дослідах на здорових тваринах, так і в умовах порушення білкового обміну на моделях харчової депривації та гідрокортизоніндукованого катаболізму. Встановлена також імуномодулююча дія ЕКПП.

5. Показано перевагу ЕКПП та його лікарської форми - жувальних таблеток, над препаратом порівняння - калію оротатом за всіма досліджуваними показниками анаболічної дії на моделях порушення білкового обміну в життєвоважливих органах: печінці та нирках при тетрацикліновому ураженні; серці при адреналіновому ураженні.

6. Встановлено, що складовими механізму анаболічної дії ЕКПП є наявність впливу на синтез нуклеїнових кислот - ДНК та РНК, а також на гормональну регуляцію білкового обміну за рахунок збільшення рівня тестостерону та зниження активності щитоподібної залози. Показана адаптивна активність досліджуваного препарату за рахунок збільшення глюкокортикоїдів у крові тварин.

7. Підтверджена здатність ЕКПП виявляти інші види фармакологічної активності, окрім анаболічної: гепатопротекторну, виражену антиалергічну та протизапальну дії, які забезпечені багатим вмістом БАР досліджуваного екстракту.

8. ЕКПП є нетоксичним за показником гострої токсичності (ЛД50) та не викликає патологічних змін органів та систем тварин при дослідженні хронічної токсичності за виключенням показника протромбінового часу, що зменшувався на 6-му місяці введення та пригнічення окремих реакцій ЦНС на тому ж терміні. Враховуючи, що анаболічний ефект препарату виявляється на першому місяці застосування, зазначені зміни не мають практичного значення.

9. Показано, що ЕКПП не викликає патологічних змін при дослідженні всіх видів специфічної токсичності: імуно-, ембріо-, гонадотоксичності, алергізувальної, мутагенної, кумулятивної дії та негативного впливу на ШКТ.

Завдяки наявності вираженої анаболічної активності ЕКПП, а також імуномодулюючої, адаптивної, антиоксидантної, гепатопротекторної, антиалергічної, протизапальної дії показанням до застосування препарату у медичній практиці є післяопераційні стани, загальне виснаження, обширні опіки, порушення функцій ШКТ, інфаркти, туберкульоз, цукровий діабет та багато інших тяжких захворювань, які супроводжуються порушенням метаболізму білків.

Список наукових праць за темою дисертації

1. Пат. 7213 U. Україна, МПК А61К35/78. Спосіб отримання фармакологічно активної субстанції з рослинної сировини / С.М. Марчишин, Л.В. Яковлєва, С.М. Дроговоз, М.М. Тимченко. - № 20041108899; Заявлено 01.11.2004; Опубл. 15.06.2005, Бюл. № 6. (Дисертантом самостійно сформульовано ідею та виконано дослідження щодо одержання екстракту та проведено фармакологічний експеримент, сформульовані висновки).

2. Марчишин С.М. Фармакологічні властивості біологічно активних речовин, що входять до складу пирію повзучого (Agropyron repens L.) // Фармацевтичний журнал. - 2004. - №2. - С. 31-39.

3. Марчишин С.М. Пирій повзучий у народній та науковій медицині // Фармацевтичний журнал. - 2004. - №6. - С. 62-66.

4. Марчишин С.М. Вплив екстракту кореневищ і коренів пирію повзучого на масу тіла і внутрішніх органів щурів // Медична хімія. - 2005. - Т. 7, № 1.- С. 95-97.

5. Яковлєва Л.В., Марчишин С.М. Дослідження анаболічної дії екстракту пирію повзучого на моделі харчової депривації // Медична хімія. - 2005. - Т. 7, № 4. - С. 85-87. (Дисертант самостійно виконав дослідження, статистично опрацював отримані результати, сформулював положення і висновки).

6. Яковлєва Л.В., Марчишин С.М. Дослідження анаболічної дії екстракту пирію повзучого на моделі гідрокортизоніндукованого катаболізму // Медична хімія. - 2006. - Т. 8, № 1. - С. 16-20. (Дисертант виконав дослідження, статистично опрацював результати, сформулював висновки).

7. Марчишин С.М., Андріїшин О.П., Лар'яновська Ю.Б., Гевко О.В. Імуномодулююча дія екстракту пирію повзучого за умов гіперкортицизму // Здобутки клінічної і експериментальної медицини. - 2006. - № 1. - С. 80-85. (Автором підготовлено матеріал для проведення гістологічних досліджень, проведено аналіз отриманих результатів, підготовлено матеріал до друку).

8. Марчишин С.М., Калушка О.Б. Вивчення амінокислотного та елементного складу пирію повзучого // Фармацевтичний журнал. - 2006. - № 1. - С. 83-85. (Дисертант опрацював результати, сформулював висновки).

9. Яковлєва Л.В., Марчишин С.М. Екстракт пирію повзучого - перспективний анаболічний засіб // Вісник фармації. - 2006. - № 2 (46). - С. 74-77. (Дисертант виконав дослідження, опрацював результати і сформулював висновки).

10. Яковлєва Л.В., Марчишин С.М., Лар'яновська Ю.Б. Вплив густого екстракту кореневищ і коренів пирію повзучого на структуру наднирникової залози щурів в умовах гіперкортицизму // Вісник наукових досліджень. - 2006. - № 2. - С. 136-139. (Автором підготовлено матеріал для проведення гістологічних досліджень, проведено аналіз отриманих результатів, підготовлено матеріал до друку).

11. Марчишин С.М., Андріїшин О.П., Лар'яновська Ю.Б., Козир Г.Р. Вплив екстракту пирію на гістоструктуру нирок при їх ураженні тетрацикліном // Здобутки клінічної і експериментальної медицини. - 2006. - № 2. - С. 80-83. (Автором підготовлено матеріал для проведення гістологічних досліджень, проведено аналіз отриманих результатів, підготовлено матеріал до друку).

12. Марчишин С.М., Яковлєва Л.В. Анаболічна дія екстракту пирію повзучого при ураженні печінки тетрацикліном // Актуальні питання фармацевтичної та медичної науки і практики. Зб. наук. статей. - 2006. - Т. 2, В. 15,. - С. 286-291. (Дисертант виконав дослідження, опрацював результати, сформулював висновки).

13. Марчишин С.М., Яковлєва Л.В. Анаболічна активність екстракту пирію повзучого при ураженні нирок тетрацикліном // Фітотерапія. Часопис. - 2006. - № 3. - С. 8-11. (Дисертант самостійно виконав дослідження, статистично опрацював отримані результати, сформулював положення і висновки).

14. Яковлєва Л.В., Цубанова Н.А., Марчишин С.М. Вивчення можливої ембріотоксичної дії нового анаболічного препарату екстракту пирію //Вісник фармації. - 2006. - № 3 (47). - С. 66-71. (Дисертантом проведено дослідження, статистично опрацьовані результати, сформульовані висновки).

15. Яковлєва Л.В., Марчишин С.М., Козир Г.Р. Вивчення анаболічної дії екстракту кореневищ і коренів пирію повзучого на моделі адреналінового ураження серця // Медична хімія. - 2006. - Т.8, № 4. - С. 109-111. (Дисертант виконав дослідження, опрацював результати, сформулював висновки).

16. Марчишин С.М., Кошова О.Ю. Гепатопротекторна активність екстракту пирію повзучого // Фармацевтичний журнал. - 2006. - № 6. - С. 80-83. (Дисертантом проведено моделювання патології, опрацьовані результати, сформульовані висновки).

17. Марчишин С.М., Яковлєва Л.В., Кошова О.Ю., Леницька О.Б. Вивчення імунотоксичних властивостей екстракту кореневищ та коренів пирію повзучого // Вісник фармації. - 2007. - № 1 (49). - С. 64-65. (Дисертантом проведено дослідження, статистично опрацьовані результати, сформульовані висновки).

18. Яковлєва Л.В., Марчишин С.М., Мачуліна С.О. Дослідження можливого впливу екстракту кореневищ і коренів пирію повзучого на геном соматичних та генеративних клітин ссавців // Медична хімія. - 2007. - Т. 9, № 1. - С. 20-23. (Дисертантом проведені дослідження, опрацьовані результати).

19. Яковлєва Л.В., Марчишин С.М., Лар'яновська Ю.Б., Леницька О.Б. Дослідження впливу екстракту кореневищ і коренів пирію повзучого на репродуктивні органи щурів // Фармаком. - 2007. - № 1. - С. 87-89. (Автором підготовлено матеріал для проведення гістологічних досліджень, проведено аналіз отриманих результатів, підготовлено матеріал до друку).

20. Яковлєва Л.В., Марчишин С.М., Леницька О.Б. Вплив екстракту кореневищ та коренів пирію повзучого на функціональний стан ЦНС // Ліки. - 2007. - № 1-2. - С. 28-32. (Дисертант виконав дослідження, опрацював результати і сформулював висновки).

21 Марчишин С.М., Яковлєва Л.В., Леницька О.Б. Дослідження алергізувальної дії екстракту кореневищ і коренів пирію повзучого // Фармаком. - 2007. - № 2. - С. 80-82. (Дисертантом проведено дослідження, статистично опрацьовані результати, сформульовано висновки).

22. Марчишин С.М., Калушка О.Б. Хімічні та технологічні аспекти дослідження пирію повзучого // Медична хімія. - 2007. - Т.9, № 2. - С. 121-123. (Дисертантом проведено дослідження, опрацьовано результати, сформульовано висновки).

23. Яковлєва Л.В., Марчишин С.М., Мачуліна С.О., Леницька О.Б. Дослідження хронічної токсичності екстракту пирію // Фармацевтичний журнал. - 2007. - № 3. - С. 99-104. (Дисертантом проведено дослідження, статистично опрацьовані результати, сформульовані висновки).

24. Яковлєва Л.В., Цубанова Н.А., Марчишин С.М. Вивчення можливої гонадотоксичної дії екстракту пирію //Лекарства - человеку. Современные проблемы создания, исследования и апробации лекарственных средств: Материалы конференции. 23 марта 2006 года, г. Харьков. - Харьков: Изд-во НФаУ, 2006. - С. 334-338. (Автор приймав участь у дослідженні, провів аналіз результатів, сформулював висновки).

25. Марчишин С.М., Мосула Л.М., Бутко Я.А. Перспективи використання пирію повзучого в якості лікарської сировини - джерела біологічно активних сполук та лікарських засобів // Тези доповідей ІІІ Міжнародної науково-практичної конференції „Наука і соціальні проблеми суспільства: медицина, фармація, біотехнологія” 21-23 травня 2003 року м. Харків. - Харків: Видавництво НФаУ, 2003. - С. 202. (Дисертант виконав дослідження, опрацював результати і сформулював висновки).

26. Марчишин С.М. Вплив екстракту пирію повзучого на білковий обмін // Медична хімія. - 2004. - Т.6, №3. -- С. 172.

27. Марчишин С.М., Нечай Р.Є., Дахим І.С., Калушка О.Б. Про фармакологічну активність екстракту кореневищ та коренів пирію повзучого // Здобутки клінічної та експериментальної медицини. Матеріали ХLVІІ підсумкової науково-практичної конференції, присвяченої 150-річчю з дня народження акад. І.Я. Горбачевського. 3-4 червня 2004 року. Тернопіль. - Тернопіль: Укрмедкнига, 2004. - С. 129. (Дисертант виконав дослідження, статистично опрацював результати, сформулював висновки).

28. Яковлєва Л.В., Марчишин С.М. Про анаболічну активність екстракту пирію повзучого // Досягнення та перспективи розвитку фармацевтичної галузі України. Матер. VІ Національного з'їзду фармацевтів України. 28-30 вересня 2005 р., м. Харків. - Харків: Вид-во НФаУ, 2005. - С. 630-631. (Дисертант виконав дослідження, статистично опрацював результати, сформулював висновки).

29. Фіра С.М., Марчишин С.М., Шанайда М.І., Лихацький П.Г., Кернична І.З., Грималюк О.І., Нечай Р.Є. Дослідження вмісту флавоноїдів в лікарській рослинній сировині // Науково-технічний прогрес і оптимізація технологічних процесів створення лікарських препаратів. - Тернопіль: Укрмедкнига, 2006. - С. 43. (Дисертантом проведено визначення флавоноїдів у підземних органах пирію повзучого, опрацьовано результати, сформульовано висновки).

30. Марчишин С.М. Екстракт пирію - перспективний рослинний анаболічний засіб // Матер. ІX Міжнародної науково-практичної конференції „Наука та освіта - 2006”. Медицина. - Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2006. - Т.16. - С. 13-15.

31. Лар'яновська Ю.Б., Марчишин С.М. Корекція змін гістологічної структури наднирників щурів, що розвиваються в умовах гідрокортизон-індукованого катаболізму, викликаного екстрактом кореня пирію повзучого // Лекарства - человеку. Современные проблемы создания, исследования и апробации лекарственных средств: Материалы конференции. 23 марта 2006 года, г. Харьков. - Харьков: Изд-во НФаУ, 2006. - С. 70-71. (Автор провів дослідження, аналіз результатів, сформулював висновки).

32. Яковлєва Л.В., Цубанова Н.А., Марчишин С.М. Вивчення можливої гонадотоксичної дії екстракту пирію // Лекарства - человеку. Современные проблемы создания, исследования и апробации лекарственных средств: Материалы конференции. 23 марта 2006 года, г. Харьков. - Харьков: Изд-во НФаУ, 2006. - С. 334-338. (Дисертантом проведено дослідження, статистично опрацьовані результати, сформульовані висновки).

33. Марчишин С.М. Перспективи використання рослинних анаболічних препаратів // Здобутки клінічної та експериментальної медицини. Матеріали ХLІХ підсумкової науково-практичної конференції. 2 червня 2006 року. - Тернопіль: Укрмедкнига, 2006. - С.35-37.

34. Марчишин С.М., Кошова О.Ю. Дослідження впливу екстракту пирію на стан перекисного окиснення ліпідів та антиоксидантної системи печінки щурів в умовах тетрахлорметанового гепатиту // Вісник стоматології. Спеціальний випуск. - 2006. - № 3. - С. 21. (Дисертантом проведено дослідження на тваринах, статистично опрацьовані результати, сформульовані висновки).

35. Марчишин С.М., Леницька О.Б. Дослідження антиалергічної активності екстракту пирію // Створення, виробництво, стандартизація, фармакоекономічні дослідження лікарських засобів та біологічно активних добавок: Тези доп. ІІ Міжнародної науково-практичної конференції (12-13 жовтня 2006 р.). - Х.: Вид-во НФаУ, 2006. - С. 187. (Дисертантом проведено моделювання патології у тварин, статистично опрацьовані результати, сформульовано висновки).

36. Марчишин С.М. Протизапальна активність пирію повзучого (Agropyron repens L.) // Фармакологія 2006 - крок у майбутнє: Тези доповідей. ІV Національний з'їзд фармакологів України. 17-20 жовтня 2006 р. - Одеса, 2006. - С. 109.

37. Марчишин С.М., Мачуліна С.О., Удовицька І.С. Дослідження мутагенних властивостей екстракту пирію // Фармакологія 2006 - крок у майбутнє: Тези доповідей. ІV Національний з'їзд фармакологів України. 17-20 жовтня 2006 р. - Одеса, 2006. - С. 109. (Дисертант приймав участь у дослідженні, статистично опрацював результати, сформулював висновки).

38. Яковлєва Л.В., Цубанова Н.А., Марчишин С.М. Дослідження дії екстракту пирію на показники сперматогенезу у щурів // Фармакологія 2006 - крок у майбутнє: Тези доповідей. ІV Національний з'їзд фармакологів України. 17-20 жовтня 2006 р. - Одеса, 2006. - С. 210. (Дисертантом проведено дослідження, статистично опрацьовані результати, сформульовано висновки).

Анотація

Марчишин С.М. “Фармакологічне обґрунтування створення нового лікарського препарату на основі екстракту пирію повзучого”. - Рукопис.

Дисертація на здобуття вченого ступеня доктора фармацевтичних наук за спеціальністю 14.03.05. - фармакологія. - Національний фармацевтичний університет, Харків, 2007.

Проведено фармакологічне вивчення густого водного екстракту кореневищ і коренів пирію повзучого (ЕКПП) та таблеток на його основі. Встановлено, що ЕКПП при внутрішньошлунковому введенні у дозі 100 мг/кг виявляє виражену анаболічну активність на здорових тваринах та на модельних патологіях порушення білкового обміну: харчової депривації, гідрокортизоніндукованого катаболізму. Виявлено переваги досліджуваного препарату та таблеток на його основі у порівнянні з анаболічною дією калію оротату при тетрацикліновому ураженні печінки і нирок та адреналіновому ураженні серця.

Дослідження механізмів анаболічної дії дозволили встановити вплив ЕКПП на синтез нуклеїнових кислот, а також на гормональну регуляцію білкового обміну: збільшувався рівень тестостерону, знижувалась активність щитоподібної залози. Під дією ЕКПП збільшувався рівень 11-оксикортикостероїдів, що свідчило про адаптивну дію препарату.

При вивченні фармакодинаміки встановлено, що ЕКПП має широкий спектр фармакологічної активності: гепатопротекторну дію, що була встановлена на моделі тетрахлорметанового гепатиту; антиалергічну активність, яка встановлена на моделях алергічних реакцій негайного та сповільненого типу; протизапальну - на моделі карагенінового набряку.

ЕКПП повзучого є “відносно нешкідливим”, не чинить суттєвої токсичної дії на органи та системи тварин при вивченні хронічної та специфічної токсичності.

ЕКПП рекомендується як анаболічний засіб для лікування порушень білкового обміну, які виникають при більшості захворювань. Досліджуваний препарат характеризується широким спектром активності та є вигідним за економічними характеристиками.

Ключові слова: фармакологічне дослідження, анаболічна дія, імуномодулююча дія, гепатопротекторна активність, антиалергізувальна активність, протизапальна активність, екстракт кореневищ і коренів пирію повзучого.

Аннотация

Марчишин С.М. “Фармакологическое обоснование создания нового лекарственного препарата на основе экстракта пырея ползучего”. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора фармацевтических наук по специальности 14.03.05. - фармакология. - Национальный фармацевтический университет, Харьков, 2007.

Проведены теоретические и экспериментальные исследования, результаты которых являются значительным обоснованием для создания нового анаболического средства на основе растительного сырья из пырея ползучего.

Изучены и обобщены данные научной литературы о современных подходах в лечении нарушений белкового обмена. Проанализированы возможности лечения данной патологии при использовании биологически активных веществ пырея ползучего.

Разработана технология получения густого водного экстракта корневищ и корней пырея ползучего, что позволило сохранять водорастворимые БАВ, которые способствуют расширению возможностей исследуемого препарата в аспекте его анаболической активности.

Проведено фармакологическое изучение водного экстракта корневищ и корней пырея ползучего (ЭКПП) и в скрининговых исследованиях установлена его наиболее эффективная доза по анаболической активности в эксперименте - 100 мг/кг.

Установлено, что ЭКПП при внутрижелудочном введении в дозе 100 мг/кг проявляет выраженную анаболическую активность на здоровых животных и на модельных патологиях нарушения белкового обмена: пищевой депривации, гидрокортизониндуцированного катаболизма. Выявленны преимущества исследуемого препарата и таблеток на его основе перед калия оротатом по всем исследуемым показателям анаболического действия при тетрациклиновом поражении печени и почек, а также при адреналиновом поражении сердца. Выраженная анаболическая активность ЭКПП проявляется в увеличении массы тела крыс, массы их внутренних органов (печени, почек, селезенки и сердца), содержания общего белка в тканях исследуемых органов и мышцах; снижении содержания мочевины в крови и моче; увеличении диуреза, улучшении парциальных процессов мочеобразования, увеличении количества гликогена в тканях печени и сердца. ЭКПП активирует защитные факторы организма, способствует сохранению структуры органов иммуногенеза.

Исследования составляющих механизма анаболического действия ЭКПП позволили установить способность исследуемого препарата усиливать синтез нуклеиновых кислот ДНК и РНК. ЭКПП влияет на гормональную регуляцию белкового обмена посредством увеличения уровня тестостерона в крови животных, вследствие чего усиливаются белоксинтетические процессы и снижения активности щитовидной железы, соответственно, замедления процессов катаболизма белков. Кроме этого, установлено адаптивное действие ЭКПП за счет повышения уровня 11-оксикортикостероидов.

При изучении фармакодинамики установлено, что ЭКПП проявляет широкий спектр фармакологической активности. Гепатопротекторное действие, которое было установлено на модели тетрахлорметанового гепатита, по большинству показателей превышало действие препаратов сравнения - калия оротата и силибора. Выраженная антиаллергическая активность установлена на моделях аллергических реакций немедленного типа, а также определено подавляющее влияние препарата на развитие аллергической реакции замедленного типа, вследствие стабилизации мембран тучных клеток. Противовоспалительная активность ЭКПП на модели каррагенинового отека не уступает по своей выраженности известному противовоспалительному препарату - натрию диклофенаку.

ЭКПП является нетоксичным по показателю острой токсичности (ЛД50) - относится к “относительно безвредным" веществам и не оказывает существенного токсического действия на органы и системы животных при изучении хронической токсичности. Исследования всех видов возможной специфической токсичности ЭКПП показали отсутствие иммуно-, эмбрио-, гонадотоксичности, аллергизирующего, мутагенного, кумулятивного действия и негативного влияния на состояние и функциональную активность ЖКТ.

ЭКПП рекомендуется как анаболическое средство для лечения нарушений белкового обмена, которые возникают вследствие большинства заболеваний. Исследуемый препарат характеризуется широким спектром активности и является выгодным по экономическим характеристикам.

Ключевые слова: фармакологическое исследование, анаболическое действие, иммуномодулирующее действие, гепатопротекторная активность, антиаллергизирующая активность, противовоспалительные свойства, экстракт кореневищ и корней пырея ползучего.

Summary

Marchyshyn S.M. Pharmacological Ground of Creation of New Medicinal Preparation on the Basis of Extract from Couch-grass Creeping. - Manuscript.

A thesis for Doctor in Pharmacy Degree in Specialty 14.03.05. - Pharmacology. - National University of Pharmacy, Kharkov, 2007.

The pharmacological study of water extract from rhizomes and roots of couch-grass creeping (ERCC) and pills on its basis is carried out. It is established that ERCC in intragastric infusion in the dose of 100 mg/kg reveals expressive anabolic activity on intact animals and on model pathologies in violation of protein metabolism: food depravation, hydrocortisone inductive catabolism. The advantages of explored preparation and pills on its basis in comparison with anabolic potassium action during tetracycline affection of liver, kidneys and adrenalin heart affection were discovered.

Researches of anabolic action mechanisms permitted to determine the ERCC influence on nucleic acids synthesis and hormonal regulation of protein metabolism: testosterone lever was increased, thyroid activity was decreased. The lever of 11 oxycorticosteroids was increased due to ERCC.

In pharmacodynamics study it was established that ERCC has a wide range of pharmacological activities: hepatoprotective action that was established on the model of tetrachlormethane hepatitis; antiallergic - that was established on the models of allergic reactions of immediate and slow type; antiinflammatory - on the model of caragenan edema.

The extract of couch-grass creeping rhizomes and roots is “relatively harmless”. It does not possess toxic action on animal's organs and systems during the study of chronic and specific toxicity.

The extract of couch-grass is recommended as anabolic remedy in treatment of protein metabolism disorders which arise in many diseases.

The investigated preparation is characterized by wide range of activity and is advantageous as for its economic characteristics.

Key words: pharmacological research, anabolic action, extract of rhizomes and roots of couch-grass creeping. immunomodulator action, hepatoprotective action, antiallergic activity, antiinflammatory properties.

Размещено на Allbest.ru