Системні порушення клітинного метаболізму у хворих на бронхіальну астму: клінічне значення і сучасні методи терапії

Таблиця 1 Рівні цитокінів сироватки крові і КВВП хворих на БА в умовах диференційованої терапії (M±m)

Після курсу лікування у сироватці крові хворих із легким перебігом БА відновлювалися всі показники системи ПОЛ-АОЗ. У хворих І-а підгрупи рівні ДК і МДА знизилися, відповідно, до (8,8 ± 0,6) мкмоль/л і (5,8 ± 0,4) мкмоль/л, проте, референтної норми не досягли, перевищуючи її (P<0,05). Активність каталази і СОД зменшилися незначно і залишилися вищими за належні значення, відповідно, у 1,5 і 1,2 рази (P<0,05). У сироватці крові хворих І-б підгрупи показники ДК, МДА та концентрація ферментів АОЗ - каталази і СОД - досягли референтної норми. Очевидно, відновлення фосфоліпідного спектру мембран клітин крові за рахунок щ-3 ПНЖК сприяло ліквідації проявів оксидативного стресу у сироватці крові хворих. Лікування з тіоктовою кислотою було також ефективнішим за базисне при впливі на показники системи ПОЛ-АОЗ: у сироватці крові сприяло їх відновленню у 73,6 % хворих І-в підгрупи, що було у 2,3 рази більше, ніж в І-а підгрупі. У хворих ІІ-а підгрупи після лікування рівень ДК знижувався до (10,9 ± 0,9) мкмоль/л (P<0,05), концентрація МДА - до (8,9 ± 0,4) мкмоль/л, залишаючись більшими за референтну норму (P<0,05), активність каталази знизилась на 6,4 % від початкового рівня, але перевищувала належні значення, СОД - збільшилася незначно. У пацієнтів ІІ-б та ІІ-в підгруп показник ДК був нижчим за аналогічний у хворих ІІ-а підгрупи у 1,4, МДА - у 1,9 рази і продовжували перебільшувати референтну норму, що свідчило про збереження проявів оксидативного стресу у хворих цих підгруп. Саме цей факт був ймовірною причиною збереження підвищеними рівнів IL-1в, NOx та MCV у сироватці крові хворих цієї групи. Зменшення активності каталази і СОД в умовах лікування із застосуванням щ-3 ПНЖК, тіоктової кислоти відбувалось менш динамічно, ніж в умовах лікування базисними засобами, що, ймовірно, було механізмом підтримання зміщеної рівноваги поміж продуктами ПОЛ та активністю ферментів АОЗ. Можливо, антиоксидантна дія тіоктової кислоти або модифікуюча дія щ-3 ПНЖК на склад лейкотрієнів із прооксидантною дією (Лещенко С.И. и соавт., 1998) зменшила хемоатракцію нейтрофілів та секрецію IL-8 у сироватці крові, що знизило виділення активних форм кисню і використання або пригнічення синтезу каталази і СОД. Кореляційні зв'язки між рівнем МДА і IL-1в у сироватці крові хворих І-а та ІІ-а підгруп, відповідно, (r= +0,4; P<0,05) і (r= +0,6; P<0,05), що слабшали після лікування базисними засобами (r= +0,3; P<0,05) і (r= +0,5; P<0,05), у сироватці крові хворих ІІ-а підгрупи між показником МДА та IL-8 (r= +0,4; P<0,05), який теж дещо слабшав після лікування, підтверджували їх участь у реалізації оксидативного стресу та недостатню ефективність базисної терапії. Кореляція між IL-1в та МДА, що втрачалася після лікування із залученням щ-3 ПНЖК, тіоктової кислоти свідчила про їх більш суттєвий позитивний вплив, спрямований на ліквідацію проявів окислювального стресу у хворих. Після лікування концентрація NOx у сироватці крові та КВВП хворих І-а та ІІ-а підгруп залишалась вірогідно вищою за референтну норму. Динаміка концентрацій NOx та СМП на тлі лікування із включенням щ-3 ПНЖК, тіоктової кислоти була більш значною, ніж при базисному. Так, у КВВП хворих І-б підгрупи рівень NOx відновлювався, у сироватці крові був на третину, а у осіб ІІ-б підгрупи і у сироватці крові, і у КВВП - у 1,6 рази менше, ніж такий у І-а та ІІ-а підгрупах відповідно. Аналогічних змін зазнавала і динаміка концентрацій NOx на тлі лікування із включенням тіоктової кислоти, які у сироватці крові і КВВП були на 10,0 % і більш нижчими, навіть, при порівнянні їх із хворими, що лікувалися за допомогою щ-3 ПНЖК (рис.1), що, безперечно, пов'язано із її виразною антиоксидантною дією (Лук'янчук В.Д., Шпуліна О.О., 2004).

Рис. 1. Вплив диференційованої терапії на вміст NOx у сироватці крові хворих на БА тяжкого перебігу

Після лікування рівень СМП у КВВП та сечі хворих І-а підгрупи, у сироватці крові, КВВП та сечі осіб ІІ-а підгрупи незначно знизився, але залишився вірогідно вищим за належні показники. Кореляційні зв'язки, що зберігались між рівнем СМП у сироватці крові та значеннями MCV, СЗЕ, рівнем NOx у сироватці крові та КВВП, коефіцієнтом ЗОА/ЗАА у хворих І-а та ІІ-а підгруп після лікування базисними засобами, підтверджували його недостатню ефективність. У хворих І-б та ІІ-б, І-в та ІІ-в підгруп під впливом лікування відбувалася нормалізація концентрації СМП у сироватці крові та КВВП пацієнтів. Наявність та динаміка кореляційної залежності між показниками СМП у сироватці крові та КВВП, сироватці крові і сечі, рівнем СМП та NOx у сироватці крові та КВВП, СМП та коефіцієнтом ЗОА/ЗАА у КВВП хворих в умовах лікування із включенням щ-3 ПНЖК, тіоктової кислоти відображали його більш суттєвий вплив, при порівнянні з тільки базисним, на регрес проявів системного оксидантного стресу. Після лікування СЗЕ і MCV у хворих І-а і ІІ-а підгруп знижувалися, але не набували належних значень. У пацієнтів І-б та І-в підгруп показники СЗЕ та MCV повністю відновлювалися, очевидно, за рахунок здатності щ-3 ПНЖК відновлювати метаболізм (Коржов В.И. и соавт., 2003) і належну структуру мембран клітин, поновлюючи взаємовідносини різних класів ПНЖК у їх ліпідному шарі (Дудка П.Ф. і співавт., 2003), або із-за детоксикуючої дії тіоктової кислоти. У хворих ІІ-б та ІІ-в підгруп СЗЕ відновлювалася, MCV був нижчим при порівнянні із аналогічним у осіб ІІ-а підгрупи, відповідно, на 21,4 % та 22,0 %, але залишився підвищеним, віддзеркалюючи глибокі метаболічні порушення у клітинах хворих із тяжким перебігом БА. Число хромосомних та хроматидних аберацій у лімфоцитах хворих І-а та ІІ-а підгруп після лікування продовжувало бути вірогідно вищим за належні значення. У пацієнтів І-б та ІІ-б підгруп чисельність аберантних метафаз хромосом була нижчою на 20,0 %, у хворих І-в - на 7,9 %, а ІІ-в - на 15,6 %, ніж у осіб І-а та ІІ-а підгруп. Очевидно, зменшення виразності цитогенетичних порушень у пацієнтів І-в та ІІ-в підгруп відбувалося внаслідок здатності тіоктової кислоти відновлювати структуру ДНК клітин після її ушкодження оксидативним стресом.

Наявність незначної динаміки пристінного рН ТБД у хворих із катарально-гнійним ендобронхітом після лікування базисними засобами створювало умови для збереження місцевого запалення. У пацієнтів із БА тяжкого перебігу з наявністю дифузного катарального та катарально-гнійного ендобронхіту терапія з включенням щ-3 ПНЖК сприяла відновленню показників пристінного рН ТБД, у середньому, у 76,2 % випадках, із застосуванням тіоктової кислоти - у 73,7 %, що свідчило про кращу ефективність запропонованої нами терапії за допомогою щ-3 ПНЖК, тіоктової кислоти перед тільки базисною.

Таким чином, у пацієнтів із БА середньотяжкого та тяжкого перебігу виявлялися виразні порушення клітинного метаболізму: системні порушення стану цитокінової системи, системний окислювальний стрес, цитологічні і цитогенетичні зміни, зміни імунного статусу з формуванням вторинної відносно супресорної імунної недостатності, зсуви пристінного рН ТБД, вираженість яких зростала зі ступенем тяжкості захворювання. Базисна терапія не сприяла їх ліквідації в повному обсязі: незважаючи на клінічне поліпшення, у 46,8 % пацієнтів I-а і II-а підгруп при виписці зберігалися клінічні, лабораторні й інструментальні ознаки активності захворювання, що вимагало продовження лікування амбулаторно в тому ж обсязі ще 2-3 тижні. Включення в базисне лікування щ-3 ПНЖК, тіоктової кислоти сприяло досягненню кращих клінічних та лабораторних результатів. При закінченні лікування з щ-3 ПНЖК у 1,9, а з тіоктовою кислотою - у 2,1 рази рідше, ніж при базисній терапії, у хворих спостерігалися клінічні і/або інструментальні та лабораторні ознаки загострення хвороби.

Застосування препаратів корекції клітинного метаболізму на фоні базисної терапії і навчання в „астма-школі” є клінічно та економічно доцільними: сприяють поліпшенню функції зовнішнього дихання, у середньому, у 71,2 % пацієнтів, якості життя - у 69,5 %, зменшенню кількості їх госпіталізацій у 1,3 рази, епізодів надання невідкладної допомоги - у 2,0 рази. В межах регіону воно коштувало 1,2 у.о. на 1 хворого. Якщо екстраполірувати всі витрати на хворих із БА до проведення „астма-школи” і впровадження базисної терапії в їх лікування, економічні збитки від захворювання в Луганській області могли скласти 6280779 у.о., а через рік - 5186799,6 у.о., що було на 17,4 % менше, а на 1 мешканця дорівнювало 2,1 у.о. Лікування із включенням щ-3 ПНЖК у хворих на БА сприяло зменшенню прямих витрат на 1 особу на 24,9 %, непрямих - на 5,8 %, скороченню індивідуальних витрат пацієнтів І-б підгрупи на 18,0 %, ІІ-б - на 22,7 % при порівнянні з такими у пацієнтів І-а та ІІ-а підгруп. Проведення аналізу „вартість-ефективність” показало, що витрати на одиницю ефективності при включенні у базисне лікування щ-3 ПНЖК виявилися меншими, ніж при тільки базисному, на 19,7 %. Терапія хворих на БА із застосуванням тіоктової кислоти зменшила прямі витрати на 20,4 %, непрямі - на 9,4 %, скоротила індивідуальні витрати пацієнтів І-в підгрупи на 13,1%, а ІІ-в - на 18,2 %, виплати на тимчасову непрацездатність, втрати виробництва і витрати на одиницю ефективності на 20,1 % при порівнянні із такими І-а та ІІ-а підгруп. Витрати на одиницю ефективності при лікуванні із включенням щ-3 ПНЖК, тіоктової кислоти були порівняними між собою. Економічні збитки від БА за їх допомогою в регіоні можуть бути зменшеними, у середньому, на 399394,9 у.о. на 1 рік.

Висновки

У дисертаційній роботі на підставі клінічних, інструментальних, біохімічних, імунологічних та фармако-економічних досліджень у хворих на бронхіальну астму представлене нове вирішення актуальної проблеми пульмонології - розкриті механізми залежності тяжкості перебігу бронхіальної астми від ступеня порушень клітинного метаболізму і патогенетично обгрунтована можливість контролю за перебігом захворювання.

1. На рівень захворюваності бронхіальною астмою у промисловому регіоні Донбасу впливають обтяжена алергічна спадковість (у 67,4 % хворих), сенсибілізація до побутових (у 68,1 %) та пилкових алергенів (у 49,3 %), а також у всіх хворих - промислові полютанти. Екологічна агресивність регіону призводить до переважання середньотяжкої і тяжкої форм перебігу захворювання і обумовлює значний рівень професійних хвороб органів дихання, які у 29 % випадків супроводжує статистично не врахований діагноз бронхіальної астми.

2. У хворих із легким перебігом захворювання виявляються незначні зміни Т- і В-системи лімфоцитів, порушення клітинного метаболізму, які засоби базисної терапії усувають, у середньому, у 77,5-90,1 % хворих. У хворих із середньотяжким і тяжким перебігом бронхіальної астми базисна терапія усуває імунні порушення, відповідно, у 16,7 % та у 5,0 % хворих на протязі середнього курсу стаціонарного лікування. При цьому зміни Т-системи лімфоцитів характеризуються зниженням кількості CD3+, CD4+, CD8+ із формуванням вторинної імунної недостатності за рахунок супресорної ланки, зміни В-системи лімфоцитів - підвищенням вмісту CD22+, дисімуноглобулінемією з підвищенням вмісту IgG, IgE, рівня загальних циркулюючих імунних комплексів за рахунок середньо- та дрібномолекулярної фракцій, пригніченням фагоцитарної активності моноцитів (Р<0,05).

3. Системні порушення продукції цитокінів наростають зі ступенем тяжкості захворювання: у сироватці крові хворих із середньотяжким і тяжким перебігом відзначається перевищення референтної норми IL-lв, в середньому, у 4,4 і 12,6 рази, IL-8 - у 1,9 і 2,5 рази, TNF-б і IL-4 - у 1,9 і 4,6 рази; у конденсаті вологи видихнутого повітря, відповідно: IL-lв - у 3,5 і 4,9 рази, IL-8-у 2,1 і 2,6 рази, TNF-б - у 1,9 і 2,9 рази, ІL-4 у 2,8 і 4,0 рази, IL-10 у 1,7 і 1,1 рази (Р<0,05). Препарати базисної терапії сприяють усуненню системних порушень цитокінового статусу при середньотяжкому перебігу захворювання, в середньому, у 8,5 % хворих, нормалізації при тяжкому перебігу бронхіальної астми не спостерігається.

4. У хворих із середньотяжким і тяжким перебігом захворювання виявляються ознаки системного оксидантного стресу. У конденсаті вологи видихнутого повітря спостерігається переважне підвищення загальної оксидантної (відповідно, у 9,0 і 160,0 разів) і у меншому ступені антиоксидантної активності (відповідно, на 40,0 % і 50,0 %); у сироватці крові - підвищення вмісту дієнових кон'югат у 1,6 і 2,0 рази, малонового діальдегіду - у 1,9 і 2,9 рази (Р<0,05), збільшення активності каталази на (58,9 ± 8,3) % і (29,9 ± 10,2) %, супероксиддисмутази - відповідно, на (29,9 ± 7,7) % і (5,3 ± 5,0) %. Під впливом рекомендованої базисної терапії спостерігається ліквідація проявів системного оксидантного стресу, в середньому, у 31,4 % хворих із середньотяжким перебігом бронхіальної астми і у 10,0 % - із тяжким.

5. Порушення нормального балансу у сироватці крові, конденсаті вологи видихнутого повітря і сечі при середньотяжкому і тяжкому перебігу бронхіальної астми вмісту пептидів середньої молекулярної маси, нітратів/нітритів є проявами оксидантного стресу, які під впливом загальноприйнятої терапії при середньотяжкому перебігу захворювання нормалізуються, в середньому, у 22,8 % хворих і у 5,0 % - із тяжким.

6. У пацієнтів із середньотяжким і тяжким перебігом хвороби порушення клітинного метаболізму супроводжуються збільшенням корпускулярного об'єму еритроцитів (відповідно, у середньому, у 1,3 і 1,6 рази) та сорбційної здатності їх мембран (відповідно, у 1,6 і 1,8 рази), цитогенетичними порушеннями у лімфоцитах (у 2,4 і 3,2 рази) (Р<0,05). Базисна терапія сприяє нормалізації показників, у середньому, у 34,3 % хворих із середньотяжким перебігом захворювання і у 10,0 % - із тяжким перебігом бронхіальної астми.

7. Базисна терапія у середні терміни перебування пацієнта у стаціонарі сприяє відновленню величини пристінного рН, як прояву запально-метаболічних змін у слизовій оболонці бронхів, в середньому, у 87,2 % хворих із вогнищевим ендобронхітом, у 80,0 % - із дифузним катаральним і у 8,3 % - при катарально-гнійному. У хворих на бронхіальну астму зміни пристінного рН в селективних ділянках трахео-бронхіального дерева при вогнищевому ендобронхіті відзначаються в зоні запалення, при дифузному катаральному і катарально-гнійному - спостерігається підвищення рН, відповідно, на 1,5-2,0 % і >2,0 % від належних величин із незмінним градієнтом „кіль трахеї-устя субсегментарних бронхів”.

8. Включення препаратів щ-3 поліненасичених жирних кислот, тіоктової кислоти у терапію хворих із середньотяжким перебігом бронхіальної астми сприяє відновленню, а із тяжким - поліпшенню у них стану системи імунітету, у середньому, відповідно, у 83,3 % і 78,9 % випадків, показників антиоксидантного захисту у сироватці крові та цитогенетичних порушень з боку лімфоцитів - у середньому, у 44,3 % і 74,6 %, системних порушень продукції цитокінів - у 74,6 % і 74,7 %, значень пристінного рН у селективних ділянках трахеобронхіального дерева - у 76,2 % і 73,7 %, нормалізує обмін оксиду азоту - у 53,9 % і 42,8 % випадків.

9. Включення у терапію щ-3 поліненасичених жирних кислот або тіоктової кислоти дозволяє знизити дозу інгаляційних кортикостероїдних препаратів, відповідно, при середньотяжкому перебігу бронхіальної астми у 40,4 % і 37,1 % хворих, тяжкому - 33,3 % і 36,8 %, зменшити термін перебування у стаціонарі пацієнтів із тяжким перебігом при додаванні щ-3 поліненасичених жирних кислот на (3,4 ± 0,9) дні і тіоктової кислоти - на (4,0 ± 1,1) дні, знизити витрати на одиницю ефективності лікування, відповідно, - на 19,7 % і 20,1 %, зменшити прямі витрати на 1 хворого - на 24,9 % і 20,4 %, непрямі - на 5,8 % і 9,4 %.

10. Застосування препаратів корекції клітинного метаболізму на фоні базисної терапії і навчання в „астма-школі” є клінічно та економічно доцільними: сприяють поліпшенню функції зовнішнього дихання, у середньому, у 71,2 % пацієнтів, якості життя - у 69,5 %, зменшенню кількості їх госпіталізацій у 1,3 рази, епізодів надання невідкладної допомоги - у 2,0 рази; прогностично дозволяють зменшити витрати на бронхіальну астму за 1 рік, у середньому, на 399394,9 у.о.

Практичні рекомендації

1. При оцінці ступеня тяжкості і прогнозуванні перебігу бронхіальної астми у мешканців промислових регіонів необхідно враховувати вплив виробничих, клімато-географічних, екзогенної сенсибілізації, спадкових факторів.

2. Діагностику середньотяжкого і тяжкого перебігу бронхіальної астми слід проводити з визначенням системних порушень клітинного метаболізму, ознаками яких є комплекс:

- системні порушення продукції цитокінів, критеріями яких є підвищення у сироватці крові та конденсаті вологи видихнутого повітря рівнів IL-1в, TNF-б, IL-8, IL-4 та наближення до референтної норми IL-10;

- системний оксидантний стрес, ознаками якого є одночасне інтенсивне підвищення загальної оксидантної, повільне зростання антиоксидантної активності у конденсаті вологи видихнутого повітря та переважання процесів перекисного окислення ліпідів над активністю ферментів антиоксидантного захисту у сироватці крові;

- системні порушення метаболізму оксиду азоту та пептидів середньої молекулярної маси, що проявляються підвищенням у сироватці крові та конденсаті вологи видихнутого повітря кінцевих метаболітів оксиду азоту нітратів/нітритів та у сироватці крові, конденсаті вологи видихнутого повітря і сечі - пептидів середньої молекулярної маси. Маркерами системного порушення клітинного метаболізму є підвищення корпускулярного об'єму еритроцитів і сорбційної здатності їх мембран, цитогенетичні розлади, формування відносно супресорного варіанту вторинного імунодефіциту і дисімуноглобулінемії, підвищення рівня циркулюючих імунних комплексів за рахунок середньо- та дрібномолекулярної фракцій, пригнічення фагоцитарної активності моноцитів. Методи визначення системних порушень клітинного метаболізму слід також використовувати для оцінки ефективності проведеної терапії.

3. Наявність системних порушень клітинного метаболізму у хворих на бронхіальну астму потребує їх обов'язкової медикаментозної корекції з використанням щ-3 поліненасичених жирних кислот або тіоктової кислоти.

4. Показаннями до призначення щ-3 поліненасичених жирних кислот у хворих на бронхіальну астму середньотяжкого і тяжкого перебігу є наявність системних: порушення продукції цитокінів, оксидантного стресу, порушень метаболізму оксиду азоту, синдрому ендогенної метаболічної інтоксикації. При середньотяжкому перебігу щ-3 поліненасичені жирні кислоти необхідно включати в терапію у дозі 1,0 г 4 рази на добу на протязі 1 місяця при лікуванні амбулаторно або в умовах стаціонару, при тяжкому - повторювати курси профілактичного лікування ними через 2 місяці.

5. Тіоктова кислота є показаною в лікуванні хворих на бронхіальну астму середньотяжкого і тяжкого перебігу з наявністю системних порушень клітинного метаболізму та з непереносимістю морепродуктів. У хворих на бронхіальну астму середньотяжкого і тяжкого перебігу для скорішого досягнення клінічного ефекту (із урахуванням наявності лікарської форми для внутрішньовенного введення) необхідно включати в терапію тіоктову кислоту в умовах стаціонару по 300 мг внутрішньовенно вранці та 300 мг перорально ввечері протягом 10 днів. Хворим на бронхіальну астму тяжкого перебігу необхідно призначати 10-денні профілактичні курси тіоктової кислоти у той же дозі перорально з інтервалом в 2 місяці.

6. Організація і проведення „астма-школи” є обов'язковими для підвищення ефективності лікування та якості життя хворих на бронхіальну астму із метою зменшення економічних збитків від захворювання.

Список праць, опублікованих за темою дисертації

1. Зенина Л.В., Победенная Г.П., Зенин Н.Ф. Разработка экспертной системы диагностики и лечения вторичной легочной гипертензии // Укр. мед. альманах. - 2000. - Т. 3, № 4. - С. 76-77.

Участь Победьонної Г.П. полягає у підборі та обстеженні хворих, підготовці матеріалів до друку.

2. Победьонна Г.П., Ребров Б.О., Акулова Н.А., Андреєва З.Б., Ревунова Н.В., Безугла І.А. Досвід застосування Н-1 гістамінового блокатору цетиризину у хворих з шкіряними проявами харчової алергії // Зб. наук. пр. співробітників КМАПО ім. П.Л. Шупика: Київ, 2002. - Вип.11, Кн. 2. - С. 445-450.

Участь Победьонної Г.П. у написанні статті є визначальною і полягає у виборі теми, підборі матеріалу, узагальненні результатів, написанні статті.

3. Победенная Г.П., Бурмак Ю.Г., Зенина Л.В. Опыт применения антигистаминных препаратов различных групп у больных с пищевой аллергией // Актуальні проблеми акушерства і гінекології, клінічної імунології та медичної генетики: Зб. наук. пр. - Луганськ, 2003. - Вип. 9. - С. 157-160.

Автор самостійно обрала тему статті, визначила мету, провела аналіз та узагальнення матеріалу.

4. Победенная Г.П., Ребров Б.А., Бурмак Ю.Г., Зенина Л.В., Волошинович А.Р. Опыт проведения специфической иммунотерапии у больных аллергической патологией // Укр. мед. альманах. - 2003. - Т. 6, № 1. - С. 91-93.

Автору належить ідея та завдання дослідження, підбор та обстеження хворих, аналіз отриманих результатів.

5. Победенная Г.П. К вопросу о перспективах использования омега-3 полиненасыщенных жирных кислот в лечении больных бронхиальной астмой // Укр. мед. альманах. - 2004. - Т.7, № 2. - С. 136-139.

6. Победенная Г.П. Роль нарушений клеточного метаболизма в патогенезе персистирующей бронхиальной астмы и методы дифференцированной терапии // Укр. мед. альманах. - 2004. - Т. 7, № 3. - С. 187-191.

7. Победьонна Г.П., Вітріщак В.Я. До питання впливу виробничих факторів на стан захворюваності бронхіальною астмою у Луганській області // Укр. мед. альманах. - 2004. - Т. 7, № 4. - С. 126-129.

Автор самостійно обрала тему дослідження, провела аналіз отриманих даних, визначила висновки.

8. Победенная Г.П. К вопросу об особенностях клиники и течения бронхиальной астмы у жителей экологически неблагоприятного региона // Проблеми екологічної та медичної генетики і клінічної імунології: Зб. наук. праць. - Вип.9 (62). - Київ-Луганськ-Харків, 2004. - С.383-393.

9. Победенная Г.П. Бронхиальная астма у жителей Луганской области: клиническая характеристика // Укр. мед. альманах. - 2004. - Т. 7, № 5. - С. 123-129.

10. Победьонна Г.П. Стан та тенденції захворюваності на бронхіальну астму у Луганській області // Укр. пульмонол. журн. - 2004. - № 4 (46). - С. 16-17

11. Победенная Г.П. Климато-географические и ландшафтные факторы и забо-леваемость бронхиальной астмой // Арх. клін. експ. мед. - 2004. - Т. 13, № 1-2. - С. 82-84.

12. Путинцев В.И., Победенная Г.П., Вахтина Т.И. Тиоктовая кислота в коррекции метаболических нарушений при токсических гепатитах // Проблеми екологічної та медичноі генетики і клінічної імунології: Зб. наук. праць. - Луганськ, 2005. - Вип. 1 (64). - С.285-290.

Участь Победьонної Г.П. у написанні статті полягає у виборі теми дослідження, аналізі та узагальненні даних.

13. Победьонна Г.П. Клінічна ефективність тіоктової кислоти у хворих з важкою бронхіальною астмою // Проблеми екологічної та медичної генетики і клінічної імунології: Зб. наук. праць. - Луганськ, 2005. - Вип. 2 (65). - С. 116-124.

14. Ячник А.И., Победенная Г.П. Механизмы реализации хронического воспаления при бронхиальной астме и возможные подходы к лечению // Укр. пульмонол. журн. - 2005. - № 1 (47). - С. 60-63.

Автор проводила підбор матеріалу.

15. Победьонна Г.П. До питання про ефективність специфічної імунотерапії у хворих на бронхіальну астму // Астма і алергія. - 2005. - №1. - С. 30-32.

16. Победьонна Г.П. Вплив омега-3 поліненасичених жирних кислот на клінічну ефективність та цитокіновий статус хворих на бронхіальну астму // Лікарська справа. - 2005. - № 4. - С. 64-68

17. Победьонна Г.П. Вплив омега-3 поліненасичених жирних кислот на клінічні показники та стан ендогенної метаболічної інтоксикації у хворих на бронхіальну астму тяжкого перебігу // Бук. мед. вісник. - 2005. - Т. 9, № 3. - С. 109-111.

18. Победьонна Г.П. Роль змін показників перекисного окислення ліпідів, ферментів антиоксидантного захисту та метаболітів оксиду азоту для формування системного окислювального стресу у хворих із загостренням бронхіальної астми // Лікарська справа. - 2005. - № 5-6. - С. 36-40

19. Победьонна Г.П. Системні зміни цитокінового гомеостазу у хворих на бронхіальну астму тяжкого перебігу // Укр. терапевт. журн. - 2005. - № 2. - С. 49-51.

20. Победенная Г.П. О возможности использования тиоктовой кислоты (берлитиона) в лечении бронхиальной астмы тяжелого течения // Укр. журн. екстрем. медицини ім Г.О. Можаєва. - 2005. - Т. 6, № 2. - С. 54-58.

21. Победьонна Г.П. Економічні аспекти бронхіальної астми в Луганській області у розрізі „пацієнт-держава-суспільство” // Укр. журн. екстрем. медицини ім Г.О. Можаєва. - 2005. - Т.6, № 3. - С. 27-29.

22. Победьонна Г.П. Досвід роботи астма-школи в Луганській області // Клінічна та експериментальна патологія. - 2005. - Т. ІV, № 3. - С.119-121.

23. Победьонна Г.П. Медико-економічні аспекти лікування бронхіальної астми // Укр. пульмонол. журн. - 2006. - № 1 (51). - С. 44-48.

24. Победьонна Г.П. „Астма школа”: від медицини до економіки // Астма та алергія. - 2006. - № 1-2. - С. 36-40.

25. Путінцев В.Г., Победьонна Г.П., Путинцева Н.В., Козлова Н.В. Спосіб діагностики оксидантного стресу дихальних шляхів // Патент 74924 України МПК А61В 5/00, G01N 33/50. Заявка № 2004031697. Заявл. 09.03.2004. Опубл. 15.02. 2006 - Бюл. № 2, 2006 р. - кн.1. - С. 3.

Автор проводила збір матеріалу, аналіз результатів, підготовку матеріалів до друку.

26. Победьонна Г.П., Путінцев В.Г. Спосіб корекції порушень сорбційної здатності біомембран еритроцитів in vitro // Патент 75796 України МПК А61В 5/0205, А61Р 3/00, А61Р 7/00 G01N 33/49. Заявка № 20040806468. Заявл. 03.08.2004. Опубл. 15.05. 2006 - Бюл. № 5, 2006.р. - кн.1. - С. 3.

Автору належить збір та статистична обробка матеріалів, узагальнення результатів.

27. Победенная Г.П., Акулова Н.А., Зенина Л.В., Реброва О.А. Опыт проведения специфической иммунотерапии // Імунологія та алергологія. - 2000. - № 2. - С. 24-25.

Участь Победьонної Г.П. полягає в визначенні ідеї дослідження, підборі хворих, узагальненні результатів, написанні тексту.

28. Победенная Г.П., Акулова Н.А., Зенина Л.В., Ревунова Н.В., Андреева З.Б., Безуглая И.А. Эффективность применения специфической иммунотерапии // Матер. І зїзду алергологів України: тези доп. - Київ, 2002. - С. 133-134.

Автору належить узагальнення отриманих даних, висновки, написання тексту.

29. Победенная Г.П., Акулова Н.А., Ребров Б.А., Зенина Л.В., Ревунова Н.В., Андреева З.Б., Безуглая И.А. Некоторые аспекты иммунотерапии аллергенами у больных с аллергической патологией // Матер. наук.-практ. конф. (Зб. тез). - Вінниця, 2003. - С. 13-15.

Участь автора полягає в підборі хворих, аналізі отриманих результатів, опрацюванні висновків.

30. Победенная Г.П., Акулова Н.А., Ребров Б.А., Ревунова Н.В., Андреева З.Б., Безуглая И.А., Зенина Л.В. Опыт применения современных схем терапии больных персистирующей бронхиальной астмой // Матер. XV з'їзду терапевтів України (тези доп.). - Київ, 2004 р. - С. 79.

Автор визначила тему роботи, провела аналіз та узагальнення результатів.

31. Победьонна Г.П. Клінічні аспекти застосування метаболічної терапії у хворих з важкою бронхіальною астмою // Матер. Всеукраїнської наук.-практ. конф. з міжнародною участю „Ліки-людині”. - Харків, 2004. - С. 212-220.

32. Победьонна Г.П. Захворюваність на бронхіальну астму і навколишнє середовище у Луганській області: стан та тенденції // Матер. наук.-практ. конф. „Здорове довкілля - здорова нація” (Зб. тез). - Бердянськ, 2004 р. - С. 8-10.

33. Победьонна Г.П. Деякі фактори, що визначають захворюваність на бронхіальну астму у промисловому регіоні Луганської області // Матер. наук.-практ. конф. „Терапевтичні читання пам'яті академіка Л.Т. Малої” (тези доп.). - Харків, 2004. - С. 188.

34. Победьонна Г.П. Перспективні напрями лікування хворих на бронхіальну астму // Матер. X конгресу Світ. Федерації Укр. Лік. Товариств (тези доп.). - Чернівці-Київ-Чикаго, 2004. - С. 615.

35. Победенная Г.П. Особенности клинического течения бронхиальной астмы, сочетанной с ишемической болезнью сердца // Матер. VII нац. конгресу кардіологів України (тези наук. доп.), 21-24 вересня 2004 р. - Дніпропетровськ, 2004. - С. 182.

36. Победенная Г.П. Особенности клинических проявлений бронхиальной астмы у жителей крупного промышленного региона Донбасса // Матер. ІІ міжнар. наук. - метод. конф. „Наука. Здоров'я. Реабілітація”. - Вип.2. - Луганськ: Знання, 2004. - С. 312-315.

37. Победьонна Г.П. Клінічні особливості перебігу бронхіальної астми у деяких груп хворих // Матер. наук.-практ. конф. з міжнар. участю, присв. 200-річчю з дня заснування Харк. держ. мед. ун-ту 17-18 січня 2005 р. - Харків, 2005. - С. 108.

38. Победьонна Г.П. Корекція метаболічних порушень у хворих на бронхіальну астму важкого перебігу // Матер. ІІ міжнар. медико-фарм. конгресу „Ліки та життя” 15-18 лютого 2005 р. - Київ, 2005. - С. 69.

39. Победьонна Г.П. Деякі особливості змін показників метаболізму та цитокінового профілю у хворих на бронхіальну астму // Матер. VIII ювілейного з'їзду Всеукр. лік. товариств, м. Івано-Франківськ, 2005 (Тези доп.). - Київ, 2005. - С. 110.

40. Победьонна Г.П. Екологічні і клінічні паралелі захворюваності на бронхіальну астму у Луганській області // Матер. ІІ Всеукр. наук.-практ. конференції „Здорове довкілля - здорова нація” (тези доп.). - Бердянськ, 2005. - С. 24-25.

41. Победьонна Г.П. Метаболічні та цитокінові складові загострення бронхіальної астми тяжкого перебігу // Матер. наук. симп. ”Актуальні проблеми фтизіатрії і пульмонології”. - Тернопіль: ТДМУ „Укрмедкнига”, 2005. - С. 37-38.

42. Ячник А.І., Победьонна Г.П. Вплив омега-3 поліненасичених жирних кислот на цитокіновий каскад забезпечення хронічної запальної реакції у хворих на бронхіальну астму тяжкого перебігу // Матер. ІІІ Міжнар. мед.-фарм. конгресу „Ліки та життя”. - К., 2006. - С. 60.

Автор проводила підбор та обстеження хворих, аналіз отриманих даних.

43. Победенная Г.П. Особенности цитокинового обеспечения местной воспалительной реакции при бронхиальной астме // Імунологія та алергологія. - 2006. - № 2. - С.69

Анотація

Победьонна Г.П. Системні порушення клітинного метаболізму у хворих на бронхіальну астму: клінічне значення і сучасні методи терапії - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за спеціальністю 14.01.27 - пульмонологія. - Державна установа „Інститут фтизіатрії і пульмонології м. Ф.Г. Яновського АМН України”, Київ, 2007.

У дисертації вивчений стан захворюваності на бронхіальну астму у екологічно несприятливому промисловому регіоні Донбасу та визначені фактори, що впливають на нього, відзначені особливості клінічного перебігу захворювання. В роботі доведений негативний вплив системних порушень клітинного метаболізму при формуванні середньотяжкого і тяжкого перебігу хвороби: системного оксидантного стресу, системних змін продукції цитокінів, системних порушень метаболізму оксиду азоту, імунних, цитологічних, цитогенетичних порушень, особливостей стану рН трахеобронхіального дерева. Розроблені критерії системних порушень клітинного метаболізму при різних ступенях тяжкості перебігу захворювання. Патогенетично, клінічно і економічно обґрунтоване підвищення ефективності лікування хворих на бронхіальну астму шляхом включення в базисну терапію препаратів, що сприяють корекції клітинного метаболізму, - щ-3 поліненасичених жирних кислот, тіоктової кислоти.

Ключові слова: бронхіальна астма, клітинний метаболізм, лікування, щ-3 поліненасичені жирні кислоти, тіоктова кислота.

Annotation

Pobedyonna G.P. Systemic cellular metabolism impairments in patients with bronchial asthma: clinical significance and modern trends in its management - Manuscript.

Dissertation on competition of the Doctor of Medical Sciences degree in the speciality 14.01.27 - pulmonology. - State organization: The Institute of Phthisiology and Pulmonology n.a. F.G. Yanovsky AMS in Ukraine, Kyiv, 2007.

The dissertation deals with the study of the cases with bronchial asthma in ecologically unfavourable Donbass region. A number of factors influencing such a state and the peculiarities in the clinical course of the disease have been established. In the further development of the disease to moderate-severe and severe cases play systemic cellular metabolism impairments are such as: systemic oxidant stress, systemic disorders in cytokine production, pathological changes in nitric oxide metabolism, immune, cytologic and cytogenetic disturbances; peculiarities in tracheobronchial tree pH state. Criteria for estimation of the systemic cellular metabolism impairments at various stages of the severity of the disease have been worked out. The patients received in addition to the basic therapy such medical preparations as щ-3 polyunsaturated fatty acids and thioctic acid. The efficacy resulting from the management of bronchial asthma was substantiated from pathogenetic, clinical and economic significance of the suggested course of therapy.

Key words: bronchial asthma, cellular metabolism, management, щ-3 polyunsaturated fatty acids, thioctic acid.

Аннотация

Победенная Г.П. Cистемные нарушения клеточного метаболизма у больных бронхиальной астмой: клиническое значение и современные методы терапии - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора медицинских наук по специальности 14.01.27 - пульмонология. - Государственное учреждение “Институт фтизиатрии и пульмонологии им. Ф.Г. Яновского АМН Украины”, Киев, 2007.

Обследовано 276 больных бронхиальной астмой (БА) в возрасте 16-69 лет (132 мужчин и 144 женщины), в т.ч. с легким течением у 110, среднетяжелым - у 106 (І группа), тяжелым - у 60 пациентов (ІІ группа). Лечение осуществлялось в соответствии с рекомендациями Приказа МОЗ Украины № 499 от 28.10.2003 и было обозначено „базисным”. Больным с легким течением БА для достижения ремиссии было достаточно базисной терапии. Пациенты І и ІІ групп были разделены на репрезентативные подгруппы „а”, „б”, „в”. Больные І-а и ІІ-а подгрупп получали базисную терапию. В подгруппах І-б и ІІ-б лечение дополнялось назначением щ-3 полиненасыщенными жирными кислотами (ПНЖК) в дозе 1,0 г четыре раза в сутки на протяжении одного месяца, в подгруппах І-в и ІІ-в - тиоктовой кислотой в дозе 300 мг внутривенно утром и 300 мг перорально вечером в течение 10 дней. Контрольную группу составили 30 практически здоровых лиц.

Методы исследования: клинический, биохимический, определение в крови и конденсате влаги выдыхаемого воздуха (КВВВ) среднемолекулярных пептидов (СМП), конечных метаболитов оксида азота - нитритов/нитратов (NOx), в крови показателей системы перекисного окисления липидов-антиоксидантной защиты - диеновых конъюгат, малонового диальдегида, активности каталазы и супероксиддисмутазы, в крови - среднего корпускулярного объема и сорбционной способности эритроцитов, в КВВВ - показателей общей оксидантной и антиоксидантной активности. Иммунологический метод - определение в крови показателей клеточного и гуморального иммунитета, фагоцитарной активности моноцитов, иммуноферментный - в сыворотке крови и КВВВ определение цитокинов - IL-1, IL-4, IL-8, IL-10, TNF-б), цитогенетический, инструментальный (фибробронхоскопия, селективная пристеночная рН-метрия трахеобронхиального дерева (ТБД), эхокардиография, спирография), статистический (параметрические и непараметрические методы), использование опросника AQ20, при изучении прямых и непрямых затрат - проведение анализа „стоимость-эффективность”.

На основании клинических, инструментальных, биохимических, иммунологических и экономических исследований у больных БА дано новое решение актуальной проблемы пульмонологии - раскрыты механизмы зависимости тяжести течения бронхиальной астмы от степени нарушений клеточного метаболизма и патогенетически обоснована возможность управления течением заболевания.

На заболеваемость и болезненность бронхиальной астмой негативно влияют аллергическая наследственность, сенсибилизация к бытовым и пыльцевым аллергенам, промышленные поллютанты, метеофакторы. Экологическая агрессивность региона приводит к преобладанию среднетяжелой и тяжелой форм заболевания и обусловливает значительный уровень профессиональных болезней органов дыхания, которые в 29 % случаев маскируют бронхиальную астму.

Нарастание степени тяжести БА у пациентов характеризовалось увеличением количества обострений, госпитализаций, объема терапии, снижением качества жизни. Проявления нарушений продукции цитокинов, оксидантного стресса были минимальными у больных с легким течением БА и становились системными (в сыворотке крови и КВВП) с увеличением степени тяжести болезни. Иммунологические нарушения были минимальными при легком течении БА, а при увеличении степени тяжести характеризовались формированием вторичного иммунодефицита за счет супрессорного звена, сопровождались цитологическими и цитогенетическими нарушениями, сдвигами рН в селективных точках ТБД. Базисная терапия в средние сроки стационарного лечения улучшала клиническое течение БА, однако у 46,8 % больных сохранялись признаки ее обострения. С назначением щ-3 ПНЖК, тиоктовой кислоты под наблюдением в условиях „астма-школы” у больных БА среднетяжелого течения восстанавливалось, а при тяжелом - улучшалось состояние системы иммунитета, цитологических показателей, уменьшались проявления оксидативного стресса, содержание NOx, СМП, восстанавливались значения пристеночного рН в селективных точках ТБД. После лечения с включением щ-3 ПНЖК, тиоктовой кислоты у больных, в среднем, в 37,3 % случаев была уменьшена доза топических и пероральных глюкокортикостероидных препаратов. Экономические затраты на единицу эффективности комплексного лечения с применением щ-3 ПНЖК, тиоктовой кислоты были меньше, чем базисного. По итогам работы разработаны практические рекомендации, включающие критерии нарушения клеточного метаболизма при среднетяжелом и тяжелом течении БА, дифференцированного применения щ-3 ПНЖК, тиоктовой кислоты в лечении больных.

Ключевые слова: бронхиальная астма, клеточный метаболизм, лечение, щ-3 полиненасыщенные жирные кислоты, тиоктовая кислота.

Размещено на Allbest.ru