Клініко-експериментальне дослідження впливу виробничих факторів повітряного середовища ливарного виробництва на верхні дихальні шляхи

Размещено на http://www.allbest.ru/

АКАДЕМІЯ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ ОТОЛАРИНГОЛОГІЇ ім. проф. О.С. КОЛОМІЙЧЕНКА

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук

Клініко-експериментальне дослідження впливу виробничих факторів повітряного середовища ливарного виробництва на верхні дихальні шляхи

Собіров Бегмурод Норкулович

14.01.19 - оториноларингологія

Київ - 2007

Анотація

Собіров Б.Н. Клініко-експериментальне дослідження впливу виробничих факторів повітряного середовища ливарного виробництва на верхні дихальні шляхи. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.19 - оториноларингологія. - Інститут отоларингології ім. проф. О.С. Коломійченка АМН України, Київ, 2007.

Дисертаційна робота присвячена вивченню негативного впливу виробничих факторів повітряного середовища на верхні дихальні шляхи робітників ливарного виробництва та експериментальних тварин для визначення можливих методів їх корекції.

Робота базується на клінічному отоларингологічному та лабораторному обстеженні та спостереженні 120 робітників ливарного виробництва та 30 осіб контрольної групи, а також експериментальному дослідженні на 40 безпородних білих щурах з використанням морфологічних, гістохімічних та цитохімічних методик.

Виявлений високий рівень запальних та дистрофічних процесів слизової оболонки носа та глотки порівняно з особами контрольної групи та пряма залежність його від стажу роботи свідчить про зв'язок його з професіональними чинниками повітряного середовища робочих місць. В лімфоцитах крові значно знижувалась ферментативна активність, що свідчило про порушення в них метаболічних процесів.

В слизовій оболонці піддослідних тварин після експозиції в повітряному середовищі ливарного виробництва спостерігались чітко виражені ознаки хронічного запального процесу з периваскулярним набряком, порушенням структури покривного епітелію, зменшенням кількості плазматичних клітин, збільшенням кількості плазмобластів та тканинних базофілів.

Після інгаляцій 10% розчину гелю кверцетину у піддослідних тварин значно зменшились явища хронічного запалення, спостерігалась нормалізація активності ферментів, морфологічної структури слизової оболонки, що дало можливість рекомендувати ці процедури для оздоровлення слизової оболонки у робітників ливарного виробництва.

Використання інгаляцій розчину гелю кверцетину у робітників ливарного виробництва показало його ефективність, яка проявлялась в зменшенні хронічних запальних процесів слизової оболонки носа та глотки, в першу чергу катаральних та гіпертрофічних, і значного покращення стану слизової оболонки при атрофічних процесах.

Ключові слова: слизова оболонка носа та глотки, хронічні запальні процеси, морфологічний, цитологічний та гістохімічний аналіз, кверцетин.

Аннотация

Собиров Б.Н. Клинико-экспериментальное исследование влияния производственных факторов воздушной среды литейного производства на верхние дыхательные пути. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.19 - оториноларингология. - Институт отоларингологии им. проф. А.И. Коломийченко АМН Украины, Киев, 2007.

Диссертационная работа посвящена изучению отрицательного влияния производственных факторов воздушной среды литейного производства на верхние дыхательные пути рабочих и экспериментальных животных для определения возможных методов их коррекции.

Работа базируется на клиническом отоларингологическом и лабораторном обследовании 120 рабочих литейного производства и 30 работников заводоуправления и вспомогательных служб, которые не имели контакта с профессиональными факторами, в качестве контрольной группы, а также экспериментальном исследовании на 25 белых беспородных крысах с использованием морфологических, гистохимических и цитохимических методик.

Клиническими исследованиями выявлен высокий уровень хронических воспалительных процессов слизистой оболочки носа и глотки (соответственно 73,3% и 62,3%) у рабочих литейного производства. Значительное превышение этих значений над показателями контрольной группы и прямая зависимость их от стажа работы свидетельствует о связи выявленной патологии с профессиональными факторами воздушной среды рабочих мест. Показано, что динамика патологического процесса заключается в переходе от катарального воспаления до гипертрофического, а затем - атрофического с увеличением стажа работы.

Результаты проведенных лабораторных исследований показали, что у рабочих литейного производства изменяется метаболическое состояние лимфоцитов и нейтрофилов крови, которое проявляется в существенных изменениях их ферментативной активности: с увеличением стажа работы снижался уровень активности сукцинатдегидрогеназы, лактатдегидрогеназы, кислой и щелочной фосфатазы при значительном повышении активности аденозинтрифосфатазы.

Для выявления сути морфологических и функциональных изменений, развивающихся в слизистой оболочке полости носа под влиянием профессиональных вредностей литейного производства были проведены экспериментальные исследования на 25 белых крысах, из которых 5 были контрольными. Животные содержались в течение 4-х недель в условиях воздушной среды литейного производства. После этого 10 животных были выведены из опыта для проведения морфофункциональных исследований. Остальные 10 получали ингаляции аэрозоля кверцетина по 5 минут ежедневно в течение двух недель, после чего они были выведены из опыта с последующим исследованием слизистой оболочки носа по той же программе.

В слизистой оболочке полости носа животных литейного цеха до ингаляций кверцетина реснитчатый эпителий во многих местах был деструктивно-дистрофически изменен и инфильтрирован нейтрофилами и макрофагами. В препаратах в большом количестве обнаруживались недифференцированные плазмобласты, которые, как правило, обнаруживаются при наличии хронических воспалительных процессов.

Ингаляции аэрозоля кверцетина значительно улучшают состояние слизистой оболочки верхних дыхательных путей, оказывая выраженное стимулирующее влияние на дифференцировку и функциональную активность макрофагов и плазмоцитов, которые принимают участие в определенных звеньях местной иммунологической реактивности, а также заметным уменьшением количества тканевых базофилов и уменьшением периваскулярного отека.

Этот факт есть объективным доказательством положительного воздействия кверцетина на процессы функциональной активности плазматических клеток, что, в свою очередь, косвенно свидетельствует о повышении активности местного иммунитета в обеспечении антиинфекционной резистентности верхних дыхательных путей.

Ингаляции аэрозоля кверцетина значительно улучшают состояние слизистой оболочки верхних дыхательных путей и этот метод может быть предложен для профилактики и коррекции развившихся изменений в литейном производстве.

Ключевые слова: слизистая оболочка носа и глотки, хронические воспалительные процессы, морфологический, гистохимический и цитохимический анализ, кверцетин.

Summary

Sobirov B.N. Clinical experimental research of the influence of the productive air environmental factors of the foundry production on the upper breathing ways. - Manuscript.

The scientific thesis for conferring the scientific degree of Candidate of Medical Sciences in speciality 14.01.19 - Otorhinolaryngology. - Otolaryngology Institute named after Prof. O.S. Kolomiychenko, Academy of Medical Sciences, Ukraine, Kyiv, 2007.

The thesis is devoted to the study of the negative influence of the productive air environmental factors on the upper breathing ways of the foundry production workers and animals under experiment for possible methods correction and definition.

This work is based on clinical otolaryngological and laboratory inspection and observation of 120 foundry workers and 30 persons of the control group and also on experimental research of 40 white rats with the use of morphological, histochemical and cytochemical methodic.

The defined high level of inflammatory and dystrophic nose and throat mucous process compared with the control group persons and it's direct dependence on service record of workers testifies to its relating to professional factors of the air environmental conditions of the job. The fermented activity in the blood lymphocytes radically decreased and it indicated the disturbance of metabolic processes in them.

After the exposition to the air environmental conditions of the foundry production the signs of the chronically inflammatory process with pervascular oedema, the disturbance of covering epithelia structure , the reduction of the amount of plasma cells and the increase of the plasma blasts and tissue basophile were clearly defined in the mucous of the experimental animals.

After 10% gel quertzeytine solution inhalation in to the experimental animals the phenomena of chronicall inflammation considerably decreased. The normalization of the ferment activity and morphological mucous structure, that followed, made it possible to recommend these procedures for forun dry workers.

The use of gel quertzeytine solution inhalation by the forun dry workers showed its effectiveness, which resulted in the decrease of chronicall inflaminatrory nose and throat mucous processes, firstly of catarrh and hypertrophy, and considerable improvement of the mucous state at atrophic processes.

Key words: nose and throat mucous, chronicall inflammatory processes, morphological, cytological and histological analysis, quertzeytine.

1. Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Розвиток машинобудування нерозривно пов'язаний з ростом і розширенням ливарного виробництва. Упровадження сучасних технологій виробництва легованих марок сталі, заснованих на використанні хімічних елементів і з'єднань, викликало утворення і виділення в повітряне середовище виробничих приміщень пилових і аерозольних сумішей, що можуть впливати на організм працюючих.

Незважаючи на використання в машинобудуванні механізованих і автоматизованих процесів, що дозволяють значною мірою скоротити використання ручної праці, його частка ще досить значна.

Основними професійними чинниками повітряного середовища ливарного виробництва є двоокис марганцю та двоокис силіцію, які часто перевищують гранично допустимі концентрації. Дані наукової літератури свідчать про те, що ці сполуки можуть негативно впливати на організм робітників, в першу чергу на нервову та дихальну системи (Roles H.A. et al., 1987, 1990; Akbar-Khanzadeh F., 1993; Tanaka S., 1994). Більше того, є посилання на те, що негативний вплив може проявлятися при їх дії навіть в малих концентраціях (Iregren A., 1990; Wennberg A. et al., 1991).

Однак, питанням негативного впливу вказаних професійних шкідливостей на організм працюючих приділяється ще недостатньо уваги (Л.Н. Горбань, 1998). Ще менше публікацій щодо впливу цих факторів на верхні дихальні шляхи, які є, з одного боку, вхідними воротами для водорозчинних хімічних речовин, з іншого боку - могутнім захисним бар'єром на шляху проникнення цих з'єднань і пилових факторів в організм (Б.А. Шапаренко, 1984; В.Б. Панкова, 1995; О. Науменко і співавт., 2004). У зв'язку з цим, при функціональних і органічних порушеннях слизової оболонки верхніх дихальних шляхів порушується її захисна функція, що може призводити до посилення впливу на весь організм працюючих несприятливих професійних чинників (Лубянова И.П., 1991; И.М. Трахтенберг, В.А. Тичинін, 1998; А.С. Журавлев з співавт., 2001, М.В. Калашник, А.С. Журавлев и соавт., 2003; С.Б. Безшапочний, 2003).

У патогенезі різних захворювань верхніх дихальних шляхів важливе місце посідають зміни внутрішньоклітинних метаболічних процесів. Тому знання особливостей змін ферментативних систем під впливом різних шкідливих факторів у нормі і при патології необхідні для оцінки їхніх проявів.

Недостатньо розроблені і шляхи медичної профілактики ушкоджень верхніх дихальних шляхів у ливарному виробництві, а також заходи щодо їх корекції. В цьому плані привертають увагу дані літератури про позитивний вплив біофлавоноїда - кверцетину на стан слизової оболонки носа (Ларионов Г.М., Гарник Т.Г., 1998; Д.Д. Заболотна, 2002). Це спонукало нас провести вивчення можливості та ефективність застосування аерозолю кверцетину у робітників ливарного виробництва.

Мета роботи. Підвищення ефективності лікувальних і профілактичних заходів при професійних ушкодженнях верхніх дихальних шляхів у робітників ливарного виробництва.

Задачі дослідження:

1. Вивчити стан слизової оболонки верхніх дихальних шляхів у робітників ливарного виробництва.

2. Вивчити стан метаболічних процесів у лімфоцитах і нейтрофілах крові робітників.

3. У натурному експерименті вивчити морфогістохімічні зміни слизової оболонки верхніх дихальних шляхів білих пацюків і вплив на них інгаляцій аерозолю кверцитину.

4. Розробити методику і визначити ефективність інгаляцій аерозолю кверцетину для профілактики і корекції порушень слизової оболонки верхніх дихальних шляхів у робітників ливарного виробництва.

Об'єкт дослідження - верхні дихальні шляхи робітників та експериментальних тварин, периферійна кров.

Предмет дослідження - вплив професійних чинників ливарного виробництва на стан слизової оболонки носа та глотки робітників та експериментальних тварин, лейкоцити та нейтрофіли крові.

Методи дослідження - клінічні, експериментальні, морфогістохімічні, статистичні.

Наукова новизна. На підставі клінічних досліджень установлено частоту запальних та дистрофічних змін слизової оболонки верхніх дихальних шляхів робітників ливарного виробництва. Виявлена залежність цих порушень від стажу роботи, а також значне перевищення їх над показниками контрольної групи, що свідчить про їхній зв'язок з наявністю в повітряному середовищі ливарного виробництва шкідливих хімічних сполук, головними з яких є аерозоль двоксиду марганцю та пил і аерозоль двоокису силіцію.

Виявлені стадії розвитку запально-дистрофічних процесів у слизовій оболонці верхніх дихальних шляхів зі збільшенням стажу роботи - від простого катарального запалення через гіпертрофічний процес до дистрофічного - субатрофії й атрофії. Як показали експериментальні дослідження, провідними ланками в патогенезі цих порушень можуть бути запальні процеси з розширенням судин, нейтрофільною інфільтрацією та набряком власного шару слизової оболонки, дистрофічними змінами нервових волокон.

Виявлений в експерименті на білих щурах позитивний вплив інгаляцій одного з яскравих представників флавоноїдів - аерозолю гелю кверцетину на регрес запальних і дистрофічних процесів слизової оболонки дозволив рекомендувати його для корекції змін слизової оболонки робітників ливарного виробництва. Розробка та використання методу інгаляцій 10% водного розчину гелю кверцетину у робітників показало його високу ефективність в корекції порушень слизової оболонки носа та глотки та профілактиці прогресування патології.

Практичне значення. Розроблена ефективна методика корекції змін слизової оболонки верхніх дихальних шляхів у робітників ливарного виробництва за допомогою інгаляцій аерозолю 10% водного розчину гелю кверцетину. Одночасно ці інгаляції є дійовим профілактичним заходом для призупинення негативної динаміки патологічних змін при продовженні контакту з негативними чинниками ливарного виробництва.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація є фрагментом науково-дослідної роботи Інституту отоларингології ім. проф. О.С. Коломійченка АМН України “Розробка методів лікування хворих на органічну дисфонію на основі використання біоімплантатів” (№ держреєстрації 0103U000969).

Особистий внесок здобувача. Автором самостійно проведено збір клінічного матеріалу, динамічне спостереження за робітниками в процесі інгаляційного лікування, забір крові та виготовлення мазків, натурний експеримент на щурах в умовах виробництва, забір матеріалу для проведення морфогістохімічних досліджень. Обробка експериментального матеріалу та аналіз результатів проводились автором в лабораторії біофізики Інституту отоларингології ім. проф. О.С. Коломійченка АМН України при консультації кандидата біологічних наук А.Ф. Карася.

Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертації оприлюднені на Щорічній традиційній осінній конференції Українського наукового медичного товариства оториноларингологів (Донецьк, 2003), Щорічній традиційній осінній конференції Українського наукового медичного товариства оториноларингологів (Київ, 2004), Щорічній традиційній весняній конференції Українського наукового медичного товариства оториноларингологів (Кореїз, 2006), засіданні наукового товариства отоларингологів м. Києва і Київської області (2005), Наукових конференціях Інституту отоларингології АМН України (2003, 2004, 2005).

2. Основний зміст роботи

Матеріали і методи дослідження. Клінічні дослідження. При виконанні роботи було проведене обстеження 120 робітників ливарного комплексу Навоїйського гірничо-металургійного комбінату, що склали основну групу, і 30 працівників заводоуправління і допоміжних служб, що не мали контакту з професійними факторами, як контрольну групу.

Як видно з таблиці 1, основна маса робітників були у віці від 20 до 49 років (88,3%) при стажі роботи від одного до десяти років (70,8%). Вік працівників контрольної групи знаходився в тих же межах.

Таблиця 1 Розподіл робітників основної групи за віком і стажем роботи

Стаж роботи, років	Вік, років	Усього
	До 20	20 -29	30-39	40-49	50-59	60 і вище
До 1 року	9	10	2		-	-	21
1-5	3	29	9	4	-	-	45
6-10	-	11	17	12	-	-	40
Понад 10	-	-	5	7	2	-	14
Разом	12	50	33	23	2	-	120

Клінічне обстеження Лор-органів полягало в ретельному збиранні анамнезу, звичайному отоларінгологічному огляді робітника, визначенні чутливості слизової оболонки носа і глотки до механічних подразників і ольфактометрії. Огляд носа проводився шляхом передньої і задньої риноскопії. Зверталася увага на стан слизової оболонки носових ходів, носової перегородки, носових раковин, стан дихальної функції. З огляду на те, що стан чутливості слизової оболонки до механічних подразників може служити одним з показників професійних ушкоджень лор-органів, ми використовували цей тест у своїх дослідженнях.

При ольфактометрії була обрана найпростіша і зручна методика за здатністю розрізняти запах етилового спирту, 3% оцтової кислоти, настойки валеріани і нашатирного спирту. Таким чином, при дослідженні визначалася нюхова і тригемінальна чутливість.

Оцінку стану слизової оболонки глотки, носа і гортані проводили відповідно до загальноприйнятої класифікації. Хронічні запальні процеси слизової оболонки розділяли на три основні групи: 1) хронічний катаральний риніт (фарингіт, ларингіт); 2) хронічний гіпертрофічний і 3) хронічний атрофічний риніт (фарингіт, ларингіт).

З метою вивчення метаболічного і функціонального стану імунокомпетентних клітин крові було проведено дослідження активності ключових ферментів біоенергетики і транспорту: лактатдегідрогенази (ЛДГ), сукцинатдегідрогенази (СДГ), кислої (КФ) та лужної (ЛФ) фосфатази, аденозинтрифосфотази (АТФ), 5-нуклеотидази (5-НК) та рибонуклеопротеїну (РНП) цитохімічними методами [Хейхоу Ф., Кваглино Д., 1983].

СДГ - один із основних ферментів циклу Кребса, активність якого відображає особливості окисно-відновних реакцій. Визначення активності ЛДГ використовували як додатковий діагностичний тест при оцінці окислювального метаболізму. АТФ-аза і 5-НК - ферменти, які беруть участь в фосфоренергетичному обміні і мембранному транспорті. Окрім того, 5-НК каталізує окремі етапи біосинтезу нуклеотидів і нуклеїнових кислот, які відображаються в синтетичній активності клітин. КФ бере участь в багатьох процесах клітинного метаболізму і зміни його активності спостерігаються при різноманітних патологічних станах, в основі яких лежать запально-деструктивні і некробіотичні процеси.

Дослідження проведені на мазках крові 60 робітників основної групи, з них 20 зі стажем роботи до 1-го року; 20 - від 1 до 5 років; та 20 - зі стажем більше 5-ти років. Контрольну групу склали 10 здорових осіб (донори). У всіх робітників брали кров до інгаляцій і після 2-х тижневих інгаляцій 10% водного розчину гелю кверцетину. Фотометрію препаратів для кількісного визначення ферментів в умовних одиницях виконували за допомогою скануючого мікроскопа-фотометра МФТХ-2М при довжинах хвиль 580 нм, 525 нм і 560 нм.

Робітники основної групи пред'являли скарги на сухість у носі і наявність сухих скоринок, сухість і першіння в глотці, часті носові кровотечі. Частина робітників скаржилася на закладеність носа, утруднене носове дихання, іноді рясні слизисті або слизисто-гнійні виділення з носа. Перераховані скарги пред'являлися і робітниками контрольної групи, однак вони не носили закономірного характеру і скоріше були випадковими.

При клінічному ринологічному обстеженні робітників груп, як правило, відзначалася чітко виражена гіперемія слизової оболонки передніх відділів носової перегородки і передніх кінців нижніх, а іноді і середніх носових раковин. Нерідко спостерігалася сухість слизової оболонки носа, а у частини робітників - наявність сухих кірок. У деяких обстежених замість розлитої гіперемії або на її тлі в області переднього відділу носової перегородки відзначалися значно розширені кровоносні судини у вигляді зірчастих сплетень, відкіля іноді спостерігалися кровотечі. Причиною кровотечі могли бути й ерозії слизової оболонки у відзначених вище ділянках, а також на слизовій оболонці дна порожнини носа. Ранки завжди були покриті скоринками, при видаленні яких легко виникали кровотечі. Глибоких виразок і перфорації носової перегородки, так само як і ерозій слизової оболонки носоглотки, не відзначали.

В таблиці 2 представлені дані про стан слизової оболонки носа у робітників основної групи в зв'язку зі стажем роботи в даних умовах.

Таблиця 2 Стан слизової оболонки носа у робітників основної групи

Стаж, років	Основна група обстежених	Усього n/ %
	n	Хроніч. катар. риніт	Хроніч. гіпертр. риніт	Хроніч. атрофіч. риніт
До 1 року	21	13-61,9%	1-4,7%	-	14-66,7
1-5	45	11-24,4%	11-24,4%	10-22,2%	32-71,1
6-10	40	7-17,5%	9-22,5%	14-35,0%	30-75,0
Понад 10	14	2-14,2%	4-28,5%	6-42,9%	12-85,7
Разом	120	33-27,5%	25-20,8%	30-25%	88-73,3

Як видно з таблиці, у перші роки роботи в досить великому відсотку робітників виявляється просте катаральне запалення слизової оболонки носа. Так, при стажі до 1 року хронічний катаральний риніт виявлений у 61,9% обстежених. Зі збільшенням стажу роботи до 5 років кількість їх починає знижуватися в порівнянні з попередньої групою стажування і складає тільки 24,4%, а надалі знижується ще до більш низьких цифр і при стажі понад 10 років уже не перевищує кількості таких у контрольній групі. Визначеної залежності між стажем роботи і кількістю простих катарів слизової оболонки носа у робітників контрольної групи не виявлено. З огляду на характеристику умов праці робітників основної і контрольної групи, ми маємо досить підстав віднести різницю в рівні хронічних катарів слизової оболонки, що виявляються, за рахунок виробничих шкідливостей. Отже, первинною реакцією слизової оболонки носа на вплив двоокису марганцю і двоокису силіцію є її просте катаральне запалення.

На відміну від простих катарів, гіпертрофічні процеси слизової оболонки носа в перший рік роботи в плавильному і формувальному цехах виявляються в незначному відсотку випадків (4,7%), статистично не відрізняючись від рівня їх у контрольній групі. Але при стажі роботи від 1 року до 5 років гіпертрофічні процеси виявляються вже у 24,4% обстежених, зростаючи найбільшою мірою при стажі в 4-5 років. Потім спостерігається незначне коливання їхньої кількості, але і при стажі понад 10 років гіпертрофія слизової оболонки носа виявляється в підвищеному відсотку випадків у порівнянні з контрольною групою.

Зі сказаного видно, що гіпертрофічні процеси настають пізніше, ніж прості катаральні, йдуть ніби слідом за ними і для їхнього розвитку потрібен певний час контакту зі шкідливими речовинами, що, як видно з таблиці, повинне бути не менш одного року. Для більшості ж робітників цей час складає 3-5 років, що залежить, вірогідно, від реактивності організму й індивідуальної чутливості до шкідливих виробничих чинників.

При стажі роботи понад 6 років спостерігається деяке зменшення кількості гіпертрофічних процесів, що можна пояснити частково переходом гіпертрофічного процесу в атрофічний, частково зворотним розвитком процесу в слизовій оболонці. Крім того, частина особливо чутливих до двоокису марганцю і силіцію робітників змушені переходити на іншу роботу через погіршення загального стану здоров'я.

Слід також зазначити, що гіпертрофічні процеси, хоча і розвиваються, як правило, пізніше, ніж прості катаральні явища, але можуть протікати в'яло і довгостроково, на що вказує досить високий відсоток (28,5%) виявлення їх у робітників зі стажем роботи в даних умовах понад 10 років. У контрольній групі вірогідної залежності частоти гіпертрофічних процесів від стажу роботи не спостерігалося.

Як випливає з таблиці 2, початкові форми атрофічних процесів слизової оболонки носа починають розвиватися тільки при стажі понад 1 рік і в групі стажування до 5 років виявляються вже в досить високому відсотку обстежуваних - 22,2%, однак у порівнянні з контрольною групою цей показник є статистично достовірним. Зі збільшенням стажу до 10 років відсоток атрофічних процесів зростає до 35,0%, збільшуючись при стажі понад 10 років до 42,9%. У контрольній групі закономірних зв'язків між виявленими атрофічними катарами і стажем роботи не спостерігається.

Згідно даних таблиці 2, первинною реакцією слизової оболонки носа на вдихання аерозолю двоокису марганцю і пилу двоокису силіцію варто вважати її катаральне запалення. Зі збільшенням стажу роботи понад 1 рік катаральні риніти починають поступово переходити в гіпертрофічні, У цей же час починає спостерігатися поступовий перехід гіпертрофічних процесів в атрофічні. Слід зазначити, що при стажі понад 6 років більш часто виявляються розповсюджені форми атрофії слизової оболонки носа, однак, навіть при великому стажі роботи ми не відзначали крайніх ступенів атрофічних процесів.

З таблиці 2 видно, що частота поразок слизової оболонки носа в робітників основної групи при стажі роботи до 1 року складає 66,7% обстежених, що пов'язано, в основному, з простим катаральним запаленням. Зі збільшенням стажу роботи до 5 років порушення слизової оболонки виявляються уже в 71,1% обстежених, причому, це зростання є результатом розвитку гіпертрофічних процесів, а також початкових етапів атрофії слизової оболонки при зниженні кількості катаральних ринітів. Надалі відсоток поразки слизової оболонки носа у робітників основної групи збільшувався при стажі 6-10 років до 75,0%, при цьому випливає, що простий катаральний риніт складає тільки 17,5% усієї виявленої патології, інше падає на частку гіпертрофічних і атрофічних ринітів.

При збільшенні стажу роботи в даних умовах понад 10 років відзначається подальший ріст загальної кількості ураження слизової оболонки до 85,7%. Характер виявлених змін при цьому зберігався: на тлі значного зменшення питомої ваги простого катарального запалення (14,2%), відзначається значний ріст і збільшення атрофічних процесів. При цьому серед атрофічних ринітів переважали більш глибокі і розповсюджені процеси. В цілому патологічні процеси слизової оболонки носа в робітників основної групи виявлені в 73,3%. В контрольній групі захворювання слизової оболонки носа виявлені у 16,6% обстежених, причому, незначно переважаючим було просте запалення і субатрофічні процеси.

Дослідження стану чутливості слизової оболонки носа у робітників основної групи показало, що при стажі роботи до 1 року виявляються лише незначні зміни чутливості. Так, зниження чутливості слизової оболонки носа відзначено лише у 1 обстеженого, а у 2 - відзначалося підвищення чутливості. При стажі роботи до 5 років зниження чутливості відзначається вже в 22,2% обстежених, проти 4% у контрольній групі. Зі збільшенням стажу роботи чутливість слизової оболонки страждає ще більше і при стажі від 6 до 10 років зниження чутливості виявляється вже в 34,3% обстежених. При стажі роботи понад 10 років питома вага робітників зі зниженою чутливістю слизової оболонки носа трохи зростає.

Усього порушення чутливості виявлене в 30% обстежених робітників основної групи, причому 25,0% склало зниження чутливості. У контрольній групі порушення чутливості виявлене в 10,0% всіх обстежених. Визначені зміни виявлені й у функції нюхового аналізатора. Більшість обстежуваних добре розрізняли всі пропоновані запахи, однак частина робітників не відчували одного, двох, трьох або всіх пропонованих запахів, що вказувало на зниження чутливості нюхового аналізатора або неповну аносмію.

В основній групі гіпосмія спостерігалася у 5 робітників при стажі до 1 року, однак ці цифри мало відрізнялися від таких у контрольній групі, що не дозволяє вважати її залежною від наявності в повітрі окислів марганцю і двоокису силіцію. При збільшенні стажу роботи до 5-ти років зниження функції нюхового аналізатора виявлялося в 35,5% обстежених, що значно відрізнялося від контролю (13,2%). В подальшому порушення функції цього аналізатора виявлялося набагато частіше, причому питома вага аносмії наростала, що говорило про поглиблення ураження нюхового аналізатора. Усього порушення функції нюхового аналізатора виявлене в 36,9% у головній групі проти 15,1% у контрольній. Таким чином, обстеження стану слизової оболонки носа показує, що у робітників основної групи малися значні зміни, що якоюсь мірою можна пов'язати з несприятливими умовами праці у виробництва, порівнюючи отримані результати з даними обстеження робітників контрольної групи.

Природно, що і при нормальному носовому диханні і незміненій слизовій оболонці носа, частина хімічних речовин разом із вдихуваним повітрям попадає на слизову оболонку глотки і нижче розташованих ділянок дихальних шляхів. Чим глибше розташований відрізок дихальних шляхів, тим менше хімічних речовин знаходиться у вдихуваному повітрі.

Однак при оглядах іноді можна спостерігати гіпертрофічні процеси слизової оболонки носа й атрофію того або іншого ступеня слизової оболонки глотки. Очевидно, це явище варто пояснити в такий спосіб. При різко вираженій гіпертрофії слизової оболонки носа утрудняється носове дихання і робітник змушений дихати ротом. Внаслідок цього вся маса хімічних речовин, що знаходяться у вдихуваному повітрі, впливає на слизову оболонку глотки, викликаючи її зміни. При тривалому порушенні носового дихання в глотці можна спостерігати більш виражені патологічні зміни слизової оболонки, ніж у порожнині носа.

Як правило, у робітників з нормальним або незначно порушеним носовим диханням тривалий час не відзначається ні скарг, ні помітних при огляді змін з боку слизової оболонки глотки. Звичайно ці зміни спостерігаються через шість-вісім місяців від початку роботи. Слизова оболонка глотки стає гіперемованою, помірно або злегка потовщеною. Гіперсекреції виявити не вдалося. При ранньому порушенні носового дихання ці явища протікають більш бурхливо, однак особливих скарг робітники не пред'являють.

Атрофічні процеси слизової оболонки глотки в більшості випадків розвиваються послідовно після її гіпертрофії. Іноді цей процес протікає повільно, з появою окремих гнізд атрофії на тлі, частіше, гіпертрофованої слизової оболонки, при ранньому виключенні носового дихання атрофія настає іноді незабаром після нетривалого періоду запальних явищ. В таблиці 3 представлені дані про стан слизової оболонки глотки в робітників основної і контрольної груп у зв'язку зі стажем роботи в даних умовах.

Як видно з таблиці 3, при стажі роботи в даному цеху до 1 року в робітників основної групи виявляються тільки хронічні катаральні процеси, виявлені нами в 42,8 відсотка обстежених. Зі збільшенням стажу до 5 років питома вага осіб, у яких виявлене катаральне запалення слизової оболонки глотки зменшується до 17,7%, а при стажі від 6 до 10 років прості катари виявляються лише у 12,5% обстежених. Надалі число осіб, що страждають простими катарами, зменшується, і при стажі понад 10 років вони складають тільки 7,1% від числа обстежених.

Таблиця 3 Стан слизової оболонки глотки у робітників основної групи

Стаж, років	Основна група обстежених	Усього n/%
	n	Хроніч. катар. фарингіт	Хроніч. гіпертр. фарингіт	Хроніч. атрофіч. фарингіт
До 1 року	21	9-42,8	1-4,7	2-9,5	12-57,1
1-5	45	8-17,7	6-13,3	9-20,0	23-51,1
6-10	40	5-12,5	7-17,5	17-42,5	29-72,5
Понад 10	14	1-7,1	4-28,5	7-50,0	12-85,7
Разом	120	23-19,1	18-15,0	35-29,1	76-63,3

Гіпертрофічні процеси виявляються при стажі роботи до 1 року у 4,7%, що знаходиться на рівні контрольної групи. Надалі кількість їх поступово збільшується відповідно стажевим групам до 13,3%, 17,5%, досягаючи свого максимуму при стажі понад 10 років - 28,5%.

Хронічні атрофічні процеси в слизовій оболонці глотки у робітників основної групи при стажі роботи до 1 року спостерігалися в 9,5%. При стажі роботи від 1 до 5 років атрофічні фарингіти виявлені в 20,0% від кількості обстежених робітників. Надалі відзначається ріст числа атрофічних катарів і при стажі від 6 до 10 років вони виявлялися вже в 42,5% обстежених, а при стажі роботи понад 10 років - у половини працюючих (50,0%). Таким чином, динаміка патологічних змін слизової оболонки глотки подібна до тієї, що спостерігається з боку слизової оболонки носа при збільшенні стажу роботи. У контрольній групі визначеної закономірності в динаміці змін виявити не удалося.

Отже, патологія слизової оболонки глотки у робітників основної групи при стажі роботи до 1 року виявлена в 57,1% обстежених, в основному за рахунок катаральних фарингітів. Однак, уже при стажі від 6 до 10 років ця цифра збільшується до 72,5% проти 11,9% у контрольній групі, в основному за рахунок значного зростання кількості атрофічних процесів при значному зниженні питомої ваги катаральних форм хронічних фарингітів. В цілому зміни слизової оболонки глотки спостерігалися в 63,3% обстежених, причому, найбільшу питому вагу складали атрофічні процеси - 29,1%, потім - катаральні - 19,1% і гіпертрофічні - 15,0%. В контрольній групі фарингіти виявлені у 13,3% обстежених. Слід зазначити, що навіть при наявності досить різко вираженого атрофічного процесу слизової оболонки глотки, робітники не завжди пред'являють скарги на стан глотки. Таке положення, вірогідно, можна пояснити порушенням іннервації слизової оболонки глотки.

Як показали дослідження, чутливість слизової оболонки глотки порушується тільки при стажі роботи в 1-5 років, причому, переважно спостерігаються зміни убік її зниження. При стажі в 6-10 років відзначається деяке підвищення числа осіб з порушенням чутливості, а при подальшому збільшенні стажу роботи - незначне зниження. Усього порушення чутливості виявлено у 16,6% обстежених, причому, у 13,3% відзначалося зниження чутливості. У контрольній групі порушення чутливості виявлено в 1 робітника.

Зміни слизової оболонки гортані у робітників ливарного виробництва настають відносно пізно, в основному, через 2-3 роки роботи в умовах контакту з несприятливими чинниками виробництва і в набагато меншому відсотку випадків, ніж слизової оболонки носа і глотки. Так, при стажі роботи до 1 року явища простого катару виявлені лише у 4 робітників з 21 обстежених, а при стажі до 5 років - у 8 робітників, що складає 17,7%. Надалі кількість простих катарів збільшувалася незначно, досягаючи максимуму при стажі роботи від 6 до 10 років.

Гіпертрофічні процеси слизової оболонки гортані розвиваються тільки при стажі роботи не менш 4-5 років. Гіпертрофія з'являється в першу чергу в міжчерпакуватому просторі і несправжніх складках, протікає процес в'яло, без вираженої судинної реакції і гіперсекреції. Такий стан може спостерігатися тривалий час, не викликаючи особливих скарг робітника. При стажі роботи більш 5-ти років гіпертрофія виявлялася в 3,7% обстежених.

Атрофічні процеси в гортані розвиваються так само повільно і так само не бувають різко вираженими. Нами виявлені явища атрофії різного ступеня у 2 обстежених при стажі 1-5 років, а при стажі від 6 до 10 років - у 10,0%. У контрольній групі зміни в гортані виявлені 1 обстеженого. Таким чином, із приведених вище даних клінічного обстеження стану слизової оболонки верхніх дихальних шляхів випливає, що найбільше часто й у першу чергу уражається слизова оболонка носа. Це можна пояснити анатомічним розташуванням носа і його функціональним призначенням. Слизова оболонка глотки уражається у робітників теж у значному відсотку випадків, але цей відсоток не досягав рівня патології слизової оболонки носа. Патологічні зміни гортані виявлялися відносно рідко, що могло бути пов'язане зі значним очищенням повітря в порожнині носа і глотки.

Первинною реакцією слизової оболонки верхніх дихальних шляхів на вдихання аерозолю двоокису марганцю і пилу двоокису силіцію варто вважати просте катаральне запалення її, що при збільшенні часу контакту зі шкідливими речовинами може переходити до гіпертрофічного. Після більш-менш тривалого гіпертрофічного запалення слизової оболонки, починають розвиватися в ній явища атрофії.

Різна тривалість від початку контакту зі шкідливими речовинами до розвитку тих або інших форм катарального запалення слизової оболонки в різних робітників залежить, вірогідно, від індивідуальної чутливості до зазначених речовин, а також від реактивності організму.

Результати проведених експериментальних досліджень (Собиров и соавт., 2003, 2004) були основою для використання аерозолю кверцетину у робітників ливарного виробництва з метою корекції виявлених змін слизової оболонки носа і глотки і профілактики розвитку подальших порушень. Усім робітником ливарного виробництва проводилися інгаляції 10% водного розчину гелю кверцетину по 5 хвилин щодня протягом двох тижнів. При повторному огляді робітників через два тижні після закінчення курсу інгаляцій було відзначено значне поліпшення стану слизової оболонки носа і глотки: зникли сухі скоринки, скупчення слизу, зменшилася гіперемія, слизова оболонка стала вологою, придбала нормальне забарвлення. Огляд через 6 місяців показав, що в більшої частини робітників позитивний ефект зберігався, однак у 35,8% трохи погіршився стан слизової оболонки носа, а 26,7% - глотки. Слід зазначити, що серед цих осіб не було робітників, у яких при первинному огляді не було виявлено патології з боку слизової оболонки носа і глотки. З огляду на негативну динаміку стану слизової оболонки верхніх дихальних шляхів усім робітникам був проведений повторний курс інгаляцій аерозолю кверцитину з лікувальною і профілактичною метою. Повторний огляд через один місяць виявив позитивний ефект. Таким чином, проведені дослідження дозволяють стверджувати, що професійні фактори ливарного виробництва негативно позначаються на стані слизової оболонки верхніх дихальних шляхів, про що свідчить високий рівень хронічних запальних процесів слизової оболонки носа і глотки (відповідно 73,3% і 62,3%). Динаміка патологічних процесів полягає в переході від катарального запалення до гіпертрофічного, а потім - атрофічного зі збільшенням стажу роботи. Інгаляції аерозолю кверцитину значно поліпшують стан слизової оболонки верхніх дихальних шляхів і цей метод може бути запропонований для профілактики і корекції розвинених змін у робітників ливарного виробництва.

У патогенезі різних захворювань верхніх дихальних шляхів важливе місце займають зміни внутрішньоклітинних метаболічних процесів. Тому, знання про особливості змін ферментативних систем під впливом різних шкідливих факторів необхідні для оцінки їхніх проявів. При цьому, зміни метаболічних процесів в імунокомпетентних клітинах крові, в першу чергу лімфоцитах і нейтрофілах, можуть виступати як первинна мішень.

Проведені дослідження показали, що у робітників ливарного і формувального цехів зі стажем роботи до 5-ти і більш 5-ти років спостерігається зниження активності усіх ( крім АТФ-ази ) досліджуваних ферментів у лімфоцитах і нейтрофілах проти контрольної групи. Рівень активності досліджуваних ензимів, судячи з кількості кінцевих продуктів ферментативної реакції, у робітників, стаж яких не перевищує 1 року, змінюється не вірогідно.

Максимального значення рівень СДГ набуває після інгаляцій, але утримується нижче рівня контрольної групи в лімфоцитах протягом усього періоду спостереження. Рівень ЛДГ у лімфоцитах і нейтрофілах крові робітників після інгаляцій також підвищується в порівнянні з станом до інгаляцій, наближаючись до рівня у контрольній групі

При порівнянні активності АТФ-ази до інгаляцій, коли вміст кінцевих продуктів ферментативної реакції - сульфіду свинцю в цитоплазмі нейтрофільних лейкоцитів був достовірно вищим порівняно з контролем, після 2-х тижневих інгаляцій кверцетину відбувається значне зниження рівня активності ферменту в лейкоцитах крові, досягаючи контрольних значень. У лімфоцитах коливання активності ензиму було недостовірним. Зміни активності 5-НК в нейтрофілах крові були також недостовірними незалежно від стажу роботи. Знижений рівень КФ і ЛФ у лімфоцитах крові робітників основної групи підвищується після застосування інгаляцій. У нейтрофілах рівень КФ підвищується до контрольних значень. Таким чином, отримані результати свідчать про те, що у робітників основної групи змінюється метаболічний стан лімфоцитів і нейтрофілів крові, що проявляється істотними змінами ферментативної активності. При застосуванні інгаляцій 10%-го водного розчину гелю кверцетину відзначається нормалізація активності ферментів, особливо пов'язаних з біоенергетикою. Отже, інгаляційне застосування препарату кверцетин підвищує імунологічну стійкість організму робітників ливарного виробництва, що проявляється в підвищенні або нормалізації у цитоплазмі лімфоцитів і нейтрофілів крові активності досліджуваних ферментів. Ці дані дають підставу рекомендувати препарат для профілактики ушкоджень верхніх дихальних шляхів у робітників ливарного виробництва.

Необхідно відзначити, що встановлений характер змін досліджуваних ферментів має визначену закономірність і може бути використаний для оцінки ефективності профілактики і лікування робітників різних цехів.

Експериментальні дослідження. Дослідження проведені на 25 білих безпородних щурах, що були розділені на 3 групи: 1-а група - контроль (5 тварин), 2-а - 10 щурів утримувалися в ливарному цеху, 3-я - 10 щурів знаходилися у формувальному цеху щоденно протягом 8 годин. Після 4-х тижнів перебування тварин у досліді по 5 щурів з кожної дослідної групи були виведені з досліду для проведення морфофункціональних досліджень. Решта одержували щодня по 15 хвилин протягом 2 тижнів інгаляції 10% водного розчину гелю кверцетину, після чого вони також були виведені з досліду.

Для намічених досліджень використані цитологічні, морфологічні і гістохімічні методи. Для морфофункціональних досліджень щурів забивали методом декапітації під неамбуталовим наркозом і забирали слизову оболонку порожнини носа. Тканини фіксували в суміші Ліллі (1969) і за загальноприйнятою методикою заливали в парафінові блоки.

Для мікроскопічного аналізу використовувались морфо-гістохімічні методики, які давали можливість інформативно і об'єктивно оцінити стан загальної структури слизової оболонки носа, а також виявити можливі відхилення кількісного та якісного складу клітин слизової оболонки, їх функціональні характеристики, ступінь диференціювання і проліферативної активності.

Фарбування гістологічних препаратів проводилося гематоксиліном і еозином за методикою Майера (1969). Виявлення РНК в цитоплазмі плазмоцидів і клітин війчастого епітелію проводились за методикою Ahlgvist (1972). Фотометрію препаратів для кількісного визначення змісту РНП виконували з допомогу скануючого мікроскопа-фотометра МФТТХ-2М при довжині хвилі 545 м. Інервацію слизової оболонки носової порожнини експериментальних тварин до і після інгаляцій кверцетину визначали за методикою Коротченко В.В. (1969).

Результати порівняльного цитологічного, морфологічного і гістохімічного аналізу вивчених препаратів дозволили установити наступне. В слизовій оболонці тварин спостерігались зміни кількості клітинних елементів: збільшення числа тканинних базофілів та плазмобластів, зменшення кількості плазматичних клітин, виражені деструктивні зміни в морфологічній структурі війчастого епітелію слизової оболонки з інфільтрацією його нейтрофілами і макрофагами, набряк слизової оболонки. У власному шарі слизової оболонки у великій кількості виявлялись недиференційовані плазмобласти, що характерно для хронічних запальних процесів.

Проведені дослідження виявили дегенеративні зміни нервових волокон і нервових закінчень слизової оболонки носа, що вказує на токсичний вплив виробничих чинників повітряного середовища ливарного виробництва на нервову тканину. Під впливом інгаляцій кверцетину в слизовій оболонці експериментальних тварин спостерігалась чітко виражена стимуляція функціональної активності клітинних елементів війчастого епітелію, а також макрофагальних і плазматичних клітин поряд з достовірним збільшенням їх кількості. У власному шарі слизової оболонки суттєво зростала кількість диференційованих плазмоцитів з великим вмістом в цитоплазмі рибонуклеопротеїнів, які є предтечею імуноглобулінових фракцій. Значно зменшувався периваскулярний набряк, про що свідчило також значне зменшення тканинних базофілів в слизовій оболонці. Виявлено позитивний вплив інгаляцій кверцетину на мережу нейрофібрил слизової оболонки, що свідчить про виражений захисний вплив препарату на нервові структури.

Отримані в експерименті позитивні результати дають можливість рекомендувати інгаляції аерозолю 10% водного розчину гелю кверцетину для оздоровлення слизової оболонки у робітників ливарного виробництва.

лімфоцит кверцетин дихальних ливарний

Висновки

1. Професійні фактори ливарного виробництва негативно позначаються на стані слизової оболонки верхніх дихальних шляхів, про що свідчить високий рівень хронічних запальних процесів носа і глотки (відповідно 73,3% і 62,3%).

2. Динаміка патологічних процесів полягає в переході від катарального запалення до гіпертрофічного, а потім - атрофічного зі збільшенням стажу роботи.

3. У робітників ливарного виробництва змінюються метаболічні процеси в цитоплазмі лімфоцитів і нейтрофілів крові, що проявляється в істотних змінах їхньої ферментативної активності. При застосуванні інгаляцій аерозолю 10%-го розчину кверцетину відзначається нормалізація активності ферментів, особливо пов'язаних з біоенергетикою.

4. Виявлений характер змін досліджуваних ферментів має визначену закономірність і може бути використаний для оцінки ефективності профілактики і лікування робітників гірничо-металургійного комбінату.

5. Аерозоль кверцетину проявляє виражений стимулюючий вплив на диференціювання і функціональну активність макрофагів і плазмоцитів слизової оболонки, що беруть участь у окремих ланках місцевої імунологічної реактивності, а також призводить до зменшення кількості тканинних базофілів і периваскулярного набряку.

6. Після інгаляцій кверцетину виявлено значне збільшення кількості змісту РНП у цитоплазмі кліток війчастого епітелію у цитоплазмі плазматичних клітин, які беруть участь у продукції імунних комплексів, що у свою чергу побічно свідчить про підвищення активності місцевого імунітету в забезпеченні антиінфекційної резистентності верхніх дихальних шляхів.

7. Інгаляції аерозолю кверцетину значно поліпшують стан слизової оболонки верхніх дихальних шляхів і цей метод може бути запропонований для профілактики і корекції розвинених змін у робітників ливарного виробництва.

Практичні рекомендації

1. При проведенні періодичних профоглядів участь оториноларинголога повинна бути обов'язковою.

2. Виявленні хронічні запальні зміни слизової оболонки верхніх дихальних шляхів є показаннями для проведення інгаляційної терапії аерозолем 10% розчину гелю кверцетину по 5 хвилин щоденно протягом 14 днів.

3. Повторний курс терапії таким робітникам необхідно призначити через 6 місяців, а потім, за показаннями, один раз на рік для підтримання позитивного ефекту лікування.

4. Визначення стану ферментів лімфоцитів та нейтрофілів периферійної крові може бути використано для оцінки ефективності профілактики і лікування робітників гірничо-металургійного комбінату

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Собиров Б.Н. Состояние слизистой оболочки верхних дыхательных путей у рабочих сталелитейного производства // Журн. вушних, носових і горлових хвороб. - 2003. - №5-с. - С. 183.

2. Собиров Б.Н., Карась А.Ф., Розкладка А.И. Эффективность ингаляций кверцетина при воздействии профессиональных факторов литейного производства на слизистую оболочку носа в эксперименте // Журн. вушних, носових і горлових хвороб. - 2004. - №5-с. - С. 219.

3. Собиров Б.Н., Золотько Я.А., Розкладка А.И., Карась А.Ф. Влияние производственных факторов на синтетическую активность лимфоцитов крови рабочих литейного производства горно-обогатительного комбината // Журн. вушних, носових і горлових хвороб. - 2004. - №3. - С. 43-45.

4. Собиров Б.Н., Розкладка А.И., Карась А.Ф. Морфологическое проявление влияния воздушной среды литейного производства на слизистую оболочку полости носа экспериментальных животных // Ринологія. - 2004. - №1. - С. 35-38.

5. Собиров Б.Н., Розкладка А.И., Карась А.Ф. Влияние воздушной среды металлургического производства на цитохимическую характеристику клеток крови рабочих // Ринологія. - 2004. - №2. - С. 52-55.

6. Собиров Б.Н. Влияние профессиональных вредностей литейного производства на верхние дыхательные пути (профилактика, лечение) // Ринологія. - 2004. - №4. - С. 48-50.

7. Собиров Б.Н., Розкладка А.И., Карась А.Ф. Влияние воздушной среды литейного производства горно-обогатительного комбината на нервные структуры слизистой оболочки носовой полости экспериментальных животных // Ринологія. - 2005. - №4. - С. 46-48.

Размещено на Allbest.ru

...