Вікові особливості крові та кровообігу

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вінницький медичний коледж ім. акад. Д.К. Заболотного

Доповідь

на тему:

Вікові особливості крові та кровообігу

1. Кров і її значення

Клітини, тканини і органи організму можуть нормально функціонувати лише у відповідному внутрішньому середовищі. Для забезпечення такого середовища в організмі на відносно постійному рівні підтримуються кров'яний тиск, температура, вміст в білків, вуглеводів, іонів натрію, калію, хлору тощо. Збереження постійності внутрішнього середовища організму називають гомеостазом. Внутрішнім середовищем є кров, лімфа і тканинна рідина. Кров безпосередньо контактує із лімфою і тканинною рідиною об'єднуючи потік речовин між ними.

Функції крові

Завдяки постійному рухові кров відіграє ключову роль у підтриманні гомеостазу. Концентрації поживних речовин та продуктів обміну в усіх клітинах, тканинах та органах перебувають у динамічній рівновазі. Саме через кров підтримується така рівновага, а також здійснюється обмін речовин та енергії, гуморальна регуляція функцій організму тощо. Підтримання гомеостазу відбувається через виконання кров'ю ряду функцій:

Кров виконує дихальну функцію, яка полягає у поглинанні нею кисню і винесенні вуглекислого газу. У легенях кров збагачується киснем і віддає вуглекислий газ, який виводиться в навколишнє середовище. У дрібних капілярах тканин і органів навпаки -- кров віддає кисень клітинам, поглинаючи вуглекислий газ.

Кров здійснює транспортну і видільну функції доставляючи поживні речовин від органів травлення до клітин і тканин організму та виносячи шкідливі продукти розпаду, які потрапляють в кров із тканинної рідини. Ці речовини доставляються до нирок, легень, потових залоз шкіри і через них виводяться з організму.

Кров виконує захисну функцію знищуючи і знешкоджуючи мікроби та отруйні речовини, які в неї потрапили. Деякі клітини крові поглинають хвороботворні мікроорганізми, інші виділяють спеціальні речовини -- антитіла, які знешкоджують отрути.

Кров також виконує терморегуляторну функцію охолоджуючи енергомісткі органи (серце, печінка тощо) і зігріваючи органи, які втрачають тепло, підтримуючи таким чином постійну температуру тіла.

У дорослої людини масою 60-70 кг міститься 5-5,5 л. крові. Значна її кількість-- до 50% "зарезервована" у кров'яних депо -- судинах печінки, селезінки, легень і шкіри. Депо крові бере участь у підтримці постійної кількості циркулюючої крові. Під час важкої фізичної роботи або внаслідок втрати крові через травму, запаси крові із депо поступають у загальний кровотік.

З віком відносна кількість крові змінюється. Так, у новонароджених маса крові становить ~15% від маси тіла, в однорічних дітей -- 11%, в 14 років -- 7%. Кров утворюється в кровотворних органах -- печінці, селезінці, кістковому мозку і лімфатичній системі.

Склад крові

Кров складається із плазми та формених елементів.

Плазма складає 45-55% від загальної кількості крові. Вона містить 90% води і 8-10% органічних і неорганічних речовин, завдяки яким створюється певний осмотичний тиск. Постійність осмотичного тиску є дуже важливою для життєдіяльності клітин крові та функціонування органів. Осмотичний тиск підтримується за рахунок поступання в організм води і мінеральних солей та їх видалення через видільну систему. рН крові становить 7,36 (тобто кров є слаболужною). Розчини, які за складом і концентраціями солей відповідають плазмі, називають фізіологічними розчинами (замінниками крові).

Основними форменими елементами крові є еритроцити, лейкоцити і тромбоцити. Вони живуть певний час, після чого замінюються новими.

Еритроцити -- червоні кров'яні тільця, які містять гемоглобін. Еритроцити утворюються в червоному кістковому мозку. Після народження дитини червоний кістковий мозок міститься майже в кожній кісточці. З 3-4 років життя він починає перероджуватися в жирову тканину і до 12-15 р. залишається лише в плоских і трубчастих кістках.

Завдяки наявності в еритроцитах гемоглобіну кров здійснює функцію газообміну в організмі. Важливим діагностичним показником є реакція осідання еритроцитів (РОЕ).

Лейкоцити -- білі кров'яні тільця, які захищають організм від мікробів та токсичних речовин, що потрапили в кров. Лейкоцити здатні самостійно рухатися (не за течією крові) в тому напрямку де проникли мікроби або токсини. Приблизившись до них лейкоцити втягують їх в середину і перетравлюють. Якщо інородне тіло більше від лейкоцита, то велика кількість лейкоцитів оточують це тіло, утворюючи бар'єр. В людини в нормі є 4-9 тис. лейкоцитів в 1 мм3 крові.

Тромбоцити -- кров'яні пластинки, які відіграють головну роль у згортанні крові (утворенні тромбу). Вони утворюються в червоному кістковому мозку і селезінці. В 1 мм3 крові є 200-250 тис. тромбоцитів. Вдень їх більше ніж вночі.

В середньому початок згортання крові наступає через 1-2 хв. і закінчується через 3-4 хв. Згортання крові у дітей в перші дні після народження сповільнене. На 7 день життя воно таке ж як і у дорослих.

2. Будова і робота серця. Його вікові особливості

Кров постійно рухається завдяки неперервній роботі серця. Серце -- порожнистий м'язовий орган масою 180-300 г і завбільшки з кулак людини. Воно розташоване ліворуч від центра грудної клітки, в серцевій сумці -- перикарді. Перикард складається із двох листків -- парієтального і вісцерального. Парієтальний -- зовнішній, складається із щільної волокнистої тканини. Вісцеральний (епікард) --внутрішній, який є серозною оболонкою, що захищає серце. Між цими листками є порожнина, заповнена серозною рідиною. Під перикардом розміщені міокард та ендокард. Міокард -- серцевий м'яз, який складається з клітин, що забезпечують автоматичне скорочення серця. Ендокард -- це гладенька оболонка, що вистеляє з середини серце і його клапани.

Ліва і права половини серця розділені суцільною перегородкою. У лівій знаходиться артеріальна кров, у правій -- венозна. Горизонтальною перегородкою серце розділене на верхню і нижню частини, тому воно має чотири камери: дві верхні -- передсердя, дві нижні, товстостінні -- шлуночки.

У горизонтальних перегородках містяться стулкові клапани: зліва -- 2-стулковий (митральний), справа -- 3-стулковий. Подібні клапани містяться між лівим шлуночком і аортою та між правим шлуночком і легеневою артерією. Стулки відкриваються, якщо кров виштовхується нормально, і герметично закриваються, щоб попередити зворотну течію крові. Відкривання і закривання клапанів відбувається внаслідок скорочення або розслаблення серця. У великих судинах знаходяться півмісяцеві клапани, які перешкоджають зворотному току крові.

Ріст серця перебуває у тісному зв'язку із загальним ростом тіла дитини. У новонародженої дитини серце має кулясту форму, розмішене значно вище, ніж у дорослої людини, займаючи поперечне положення. Перегородка між двома передсердями має отвір, який заростає на другий тиждень після народження. Через відносно великі розміри воно займає значний об'єм грудної порожнини. Шлуночки і клапани недорозвинуті. Правий шлуночок має більший об'єм ніж лівий, товщина їх стінок однакова. До кінця першого тижня після народження функціонально починає переважати лівий шлуночок.

Найбільш енергійно серце росте в перші два роки життя та в кінці підліткового періоду. Протягом першого року життя ріст передсердь випереджає ріст шлуночків, потім вони ростуть з однаковою інтенсивністю, а після 10 років ріст шлуночків випереджає ріст передсердь. За перші 8 місяців маса серця збільшується в два рази, у 3 роки вона потроюється. Найактивніше збільшуються маса і об'єм порожнини лівого шлуночка. Зростання ваги серця у дівчат відбувається швидше і менш рівномірно, ніж у хлопчиків.

Серцевий цикл

Серце перебуває в постійній ритмічній активності: скорочення і стискання серця змінюється розслаблення і заповнення його кров'ю. Скорочення відділів серця називають систолою, розслаблення -- діастолою. Період, що охоплює одне скорочення і одне розслаблення серця називають серцевим циклом.

У стані спокою серцевий цикл триває 0,8 сек., під час фізичного навантаження чи стресу -- вдвічі менше. Перша фаза -- систола передсердь, у стані спокою триває 0,1 сек. Під час цієї фази кров із передсердь поступає у шлуночки.

Шлуночки наповнившись кров'ю починають скорочуватися. Відбувається друга фаза -- систола шлуночків, яка триває 0,3 сек. Під час тієї фази кров виштовхується в аорту і легеневий стовбур. Поверненню крові назад у передсердя перешкоджають клапани. Після систоли шлуночків в них залишається частина крові -- це т.зв. резервний об'єм.

Під час третьої фази циклу -- загальної паузи, яка триває 0,4 сек., артеріальна кров надходить до лівого передсердя, а венозна кров -- до правого. Поверненню крові назад у шлуночки перешкоджають клапани аорти та легеневого стовбура. Під час цієї фази шлуночки на 80% наповнені кров'ю.

Кількість крові, яка викидається шлуночком за одне скорочення називають систолічним об'ємом. Лівий і правий шлуночки виштовхують однакову кількість крові -- у стані спокою в дорослої людини це 60-80 мл кожен.

Кількість крові, яка викидається серцем за 1 хв. називають хвилинним об'ємом. Він може збільшуватися або зменшуватися залежно від навантаження чи стресу. Збільшення хвилинного об'єму у тренованих людей відбувається здебільшого за рахунок збільшення систолічного об'єму, у нетренованих людей -- за рахунок збільшення частоти серцевих скорочень.

Частота серцевих скорочень залежить від віку людини: у новонароджених вона становить 140 уд./хв., у дорослої людини -- 75 уд./хв. У юнаків статеве дозрівання закінчується пізніше ніж у дівчат, тому у юнаків максимум роботи серця припадає на 17-18 років, а у дівчат -- у 15-16 років.

3. Рух крові по судинах. Поняття про пульс та кров'яний тиск

Із серця кров порціями поступає у судини, що викликає їх розтягнення і коливання. Внаслідок цього виникає пульсова хвиля, яка поширюється від серця до периферичних судин. Пульс -- це ритмічні коливання кровоносних судин, які виникають внаслідок скорочення і розслаблення серця.

У судинах кров перебуває під перемінним тиском, який визначається в основному двома факторами -- інтенсивністю серцевих скорочень і опором периферичних судин. Під час скорочення шлуночків виникає максимальний (систолічний) тиск; у фазі розслаблення тиск крові зменшується і стає мінімальним (діастолічним). Різниця між максимальним і мінімальним тиском називають пульсовим тиском. У плечовій артерії людини максимальний тиск становить 110-125 мм. рт. ст., мінімальним -- 60-80 мм. рт. ст., пульсовий -- 40 мм. рт. ст. Найбільша швидкість течії крові у аорті -- 5 м/сек.

В період статевого дозрівання підсилення функцій статевих залоз викликає перебудову дитячого організму. В деяких підлітків може проявитися т.зв. “юнацьке серце”, викликане нерівномірністю росту серця і кровоносних судин. Нагнітальній силі серця протидіє опір відносно вузьких кровоносних судин, тоді як маса тіла в цей період різко збільшується. Пульс і тиск крові в таких дітей стають нестійкими (часто значно підвищеним або пониженим), спостерігається тахікардія. Підлітки жаліються на серцебиття, задишку, схильність до запаморочень і втрату свідомості. “Юнацьке серце” є тимчасовим явищем і вимагає обережності при дозуванні фізичних навантажень. (Не рекомендуються заняття важкою атлетикою, боксом, боротьбою; рекомендуються плавання, лижі, теніс).

З віком ЧСС знижується, тиск крові зростає, однак в дітей ці показники є дуже лабільними і часто залежать від фізичних навантажень, положення тіла, настрою тощо. Після 50 років максимальне значення кров'яного тиску збільшується до 130-145 мм. рт. ст. Причиною цього його зниження еластичності кровоносних судин. Щоб проштовхнути в менш еластичні судини необхідну кількість крові, серцю необхідно підвищувати систолічний тиск.

4. Анемія та її профілактика

Несприятливі умови життя підлітків можуть призвести до хвороби анемії (малокрів'я) -- різкого зниження кількості гемоглобіну та зменшення кількості еритроцитів у крові. Анемія супроводжується головними болями, головокружінням, втратою свідомості. Знижується працездатність, успішність. Такі підлітки частіше і довше хворіють на інфекційні захворювання.

Для уникнення анемії необхідна правильна організація режиму дня, зокрема слід передбачити тривале перебування підлітків на свіжому повітрі та їх підвищена рухова активність. Також необхідне достатнє харчування, багате на вітаміни, мінерали. Слід строго нормувати навчальне, позакласне, фізичне навантаження з метою профілактики перевтоми.

5. Вікові особливості реакції серцево-судинної системи на фізичне навантаження

кров серце гуморальний ритмічний

Реакція дитячого організму на фізичне навантаження змінюється в міру росту і розвитку організму. На динамічне фізичне навантаження діти і підлітки реагують підвищенням частоти серцевих скорочень, максимального артеріального тиску. Чим менший вік дітей, тим більшою мірою вони реагують навіть на невелике фізичне навантаження.

Діти і підлітки, які займаються фізичною культурою і працею за строго нормованими навантаженнями, тренують серцево-судинну систему, підвищують її функціональні і резервні можливості. В них зростає працездатність, витривалість організму порівняно з нетренованими однолітками. У відповідь на фізичне навантаження збільшується об'єм крові, який прокачується серцем за хвилину (хвилинний об'єм крові). У тренованих дітей це відбувається за рахунок скоріше збільшення систолічного об'єму ніж частоти серцевих скорочень. Під час максимальних фізичних навантажень у тренованих підлітків, на відміну від нетренованих, хвилинного об'єму крові достатньо для забезпечення усіх органів киснем.

Під час статичного фізичного навантаження (тривале сидіння, стояння тощо) зростає і максимальний і мінімальний артеріальний тиск у тренованих і нетренованих дітей і підлітків. Така реакція відбувається навіть на легке статичне навантаження (30% від сили стискання ручного динамометра) і реєструється протягом 5 хв. після припинення навантаження. На початку навчального року ці показники менші ніж наприкінці. Тривале статичне навантаження може викликати у школярів спазми артеріол (загальний кров'яний тиск при цьому підвищується), може сприяти виникненню органічних змін серцевих м'язів, клапанів.

Однією з мір профілактики серцево-судинних захворювань є збільшення рухової активності школярів під час навчального процесу в межах вікових меж допустимих фізичних навантажень.

Висновок

Завдяки постійному рухові кров відіграє ключову роль у підтриманні гомеостазу.

Кров виконує дихальну функцію, транспортну і видільну функції, захисну функцію і терморегуляторну функцію.

Кров складається із плазми та формених елементів.

Найбільш енергійно серце росте в перші два роки життя та в кінці підліткового періоду.

Протягом першого року життя ріст передсердь випереджає ріст шлуночків, потім вони ростуть з однаковою інтенсивністю, а після 10 років ріст шлуночків випереджає ріст передсердь. За перші 8 місяців маса серця збільшується в два рази, у 3 роки вона потроюється. Найактивніше збільшуються маса і об'єм порожнини лівого шлуночка. Зростання ваги серця у дівчат відбувається швидше і менш рівномірно, ніж у хлопчиків.

Реакція дитячого організму на фізичне навантаження змінюється в міру росту і розвитку організму. На динамічне фізичне навантаження діти і підлітки реагують підвищенням частоти серцевих скорочень, максимального артеріального тиску. Чим менший вік дітей, тим більшою мірою вони реагують навіть на невелике фізичне навантаження.

Література

1. Donatelle R. J., Davis L. G. Acces to Health. New Yorк, 1995. 708 p.

2. Hanh D. B., Payne W. A. Focus on Health. New York: Mosby.,1997. 466 p.

3. The Secondary Comregensive School Health. Chelenge. Volum One: Promotion Health Through Educaition. Peter Cortese and Kathleen Middleton, ed., 1994. 554 p.

4. Williams B.K., Knight S.M. Healthy for life: wellness and the art of living. Brooks /Cole Publishing Company, 1994. 1620 p.

5. Антропова М.В. Гигиена детей и подростков. М.: Медицина, 1982.

6. Билич Г.Л., Назарова Л.В. Основы валеологии. Спб.: «Водолей», 1998. 560 с.

7. Бисярина В.П. Анатомо-физиологические особенности детского возраста. М.: Медицина, 1968.

8. Валеология. Справочник школьника / Cост. Н. Зотова. Донецк: ПКФ «БАО», 1999. 448 с.

9. Валеологія (інформ.-метод. збірник). К.: Т-во "Знання" України,1996. 336 с.

10. Галантюк С.І., Феник С.Й., Страшнюк Н.М., Грубінко В.В. Педагогічна практика з шкільної гігієни. Методичні рекомендації до виконання самостійних завдань з шкільної гігієни. Тернопіль: ТДПУ, 2000. 29 с.

Размещено на Allbest.ru