Пневмонія

Размещено на http://www.allbest.ru

Пневмонія -- запальний процес у тканинах легень. У дітей раннього віку велика частота пневмонії пов'язана з анатомо-фізіологічними особливостями легень. Недостатня диференціація легень (ацинусів та альвеол), їх сегментів, слабкий розвиток еластичної, м'язової тканини бронхів, надмірне постачання легеневої тканини кровоносними та лімфатичними судинами, пухка сполучна тканина сприяють швидкому залученню в запальний процес легеневої тканини. У виникненні пневмонії у дітей перших місяців життя мають значення захворювання матері під час вагітності, важкі пологи, внутрішньоутробна асфіксія, внутрішньочерепна травма, недоношеність, внутрішньоутробне інфікування, ателектази; у немовлят -- нераціональне вигодовування, перенесені захворювання, рахіт, гіпотрофія, ексудативний діатез, погані побутові умови.

пневмонія легеня ЛФК дитина

Етіологія пневмонії у дітей має інфекційний характер. Здебільшого вона є ускладненням ГРВІ. Вірусна інфекція знижує імунологічну реактивність організму та веде до некротичних змін епітелію дихальних шляхів, відкриваючи доступ бактеріальній флорі. Збудниками пневмонії є пневмокок, стафілокок, стрептокок, гемофільна паличка, кишкова паличка, клебсієли, пневмоцисти, мікоплазма, хламідії.

Тяжкий перебіг пневмонії зумовлений змішаною флорою -- бактеріально-бактеріальною (стафілокок з гемофільною паличкою), вірусно-бактеріальною.

Патогенез. Головним шляхом проникнення інфекції в легені е бронхогенний.

Бактерії потрапляють з носової частини глотки в бронхи в слизу з верхніх дихальних шляхів, проникають у респіраторні бронхіоли і далі в паренхіму легень, зумовлюючи запальні зміни. Якщо запалення обмежується ділянкою навколо бронхіол, розвивається лобулярна пневмонія; при поширенні бактерій у межах одного сегмента виникає сегментарна пневмонія, в межах частки легені -- часткова (крупозна) пневмонія. У дітей патологічний процес рано охоплює регіонарні лімфатичні вузли (бронхопульмональні, біфуркаційні, паратрахе-альні). Внаслідок дії патогенного збудника в легеневій тканині (в альвеолах) виникають місцеві зміни -- запальний набряк, гіперсекреція, через що утруднюється газообмін між кров'ю та альвеолярним повітрям, зменшується надходження кисню ззовні, погіршується альвеолярна вентиляція. Киснева недостатність, що розвивається при пневмонії, насамперед позначається на діяльності ЦНС (в'ялість, вередливість, адинамія, зниження апетиту, розлад сну). Зміни серцево-судинної системи у хворих на пневмонію зумовлені як ураженням ЦНС, так і недостатністю дихання, токсикозом. При тяжкій пневмонії виникають енергетично-динамічна недостатність міокарда, дегенеративні зміни в м'язі серця і судинах, підвищується проникність капілярів.

Гіпоксемія призводить до спазму артеріол малого кола кровообігу, легеневої гіпертензії. Зміни реологічних властивостей крові, ацидоз, полігіповітаміноз, що характерні для пневмонії, також сприяють розвитку серцево-судинної недостатності. При пневмонії у дітей раннього віку спостерігаються зміни ряду функціональних систем: травної (зниження активності ферментів травних соків, порушення моторики травного каналу, розвиток метеоризму, дисбактеріозу, парентеральної диспепсії), ендокринної, видільної, імунологічної реактивності.

При тяжкій пневмонії у дітей рано розвивається полігіповітаміноз з дефіцитом аскорбінової кислоти та вітамінів групи В, порушуються обмінні процеси: кислотно-основний стан (ацидоз метаболічний або змішаний, водно-сольовий (затримання в організмі рідини, натрію хлориду, гіпокаліємія), білковий, вуглеводний та ліпідний обмін.

Порушення газообміну при пневмонії в початкових стадіях компенсується за рахунок таких реакцій: задишки, тахікардії, зміни периферичної циркуляції (у відповідь на гіперкапнію та гіпоксемію відбувається спазм периферичних судин -- підвищення артеріального тиску та зростання швидкості кровотоку), активізації транспортної функції еритроцитів (підвищена здатність еритроцитів переносити кисень).

При тяжкій пневмонії характер гіпоксії змішаний; вона буває респіраторною, циркуляторною, гемічною, тканинною. У діагнозі необхідно вказати також ступінь дихальної недостатності (розрізняють три ступені її).

Вогнищева пневмонія найчастіше зустрічається у дітей. Перебіг її має деякі відмінності у дітей раннього, дошкільного та шкільного віку. Клініка вогнищевої пневмонії у дітей дошкільного та шкільного віку.

Початок пневмонії може бути поступовим або раптовим. У дитини з ГРВІ наприкінці тижня наростають ознаки інтоксикації: підвищення температури тіла, головний біль, погіршення апетиту, в'ялість, розлад сну, тахікардія. Посилюється вологий кашель, з'являється задишка. Відмічається блідість шкіри, інколи періоральний ціаноз. Над легенями виявляють локальні фізичні зміни: скорочення перкуторного тону в міжлопатковій ділянці з одного боку або під кутом лопатки, в пахвовій ділянці, тут же ослаблене або жорстке дихання, крепітаційні та голосні постійні дрібнопухирчасті хрипи. Характерним для пневмонії є стійкість локальної симптоматики.

В аналізі крові у хворих виявляють лейкоцитоз, зсув лейкоцитарної формули вліво, збільшену ШОЕ, при рентгенологічному дослідженні -- вогнищеві та інфільтративні тіні в одній із легень.

У разі бурхливого початку описану вище симптоматику виявляють у перші дні хвороби, що спостерігається при сегментарній, лобарній (крупозній) пневмоніях, а іноді внаслідок злиття малих вогнищ.

Клініка вогнищевої пневмонії у дітей раннього віку має свої особливості. На першому плані ознаки дихальної недостатності, інтоксикація; локальні зміни в легенях відбуваються пізніше. На початку пневмонії відмічають катаральні явища: риніт, сухий кашель, підвищення температури тіла, порушення загального стану, який поступово погіршується. З'являються в'ялість, адинамія, м'язова гіпотонія, задишка за участю допоміжних м'язів в акті дихання (напруження крил носа, втягування міжребер'їв та надгрудинної ямки), блідість шкіри, періоральний ціаноз. Може спостерігатися дихальна аритмія з періодами апное. Під час обстеження визначають емфізему в легенях: коробковий відтінок перкуторного тону. На 3-5-й день з'являється-скорочення перкуторного звуку, частіше ззаду і під кутами лопаток. Здебільшого у дітей раннього віку буває двостороння пневмонія. При аускультації на початку пневмонії вислуховують більш жорстке дихання під кутами лопаток, а у частини хворих -- дрібно пухирчасті і крепітаційні хрипи; пізніше їх виявляють у більшості хворих і вони мають локальний характер.

Рентгенологічне при вогнищевій пневмонії у дітей раннього віку виявляють емфізему (широкі міжребер'я, низьке стояний діафрагми, підвищена прозорість легеневих полів), посилення прикореневого та судинного рисунка, малі вогнищеві тіні з нерізкими контурами, що розміщуються найчастіше в задніх і рідше в передніх відділах.

Тяжкість пневмонії визначається вираженістю клінічних проявів та ускладнень. Ускладнення пневмонії такі: токсикоз, серцево-судинні розлади, гостра недостатність надниркових залоз, гнійні процеси в легенях.

Тривалість і закінчення пневмонії залежать від її етіології та реактивності організму. У дітей із збільшеною загрудинною залозою, анемією, рахітом, ексудативним діатезом перебіг пневмонії триваліший.

Особливістю пневмонії у дітей раннього віку є схильність до рецидивуючого перебігу.

Сегментарна пневмонія. За даними рентгенологічного дослідження, вогнищеву пневмонію, коли охоплюється сегмент або кілька сегментів, називають сегментарною. Клінічна картина відповідає наведеній вище вогнищевій пневмонії у дітей дошкільного і шкільного віку, іноді ускладнюється абсцецуванням. Сегментарна пневмонія може мати клініку, аналогічну крупозній пневмонії. Для неї характерними є біль у животі, грудній клітці.

Крупозна пневмонія буває у дітей дошкільного та шкільного, рідко -- раннього віку. В патогенезі крупозної пневмонії основну роль відіграє алергічна реактивність, що розвивається в сенсибілізованому пневмококами організмі. У дітей при крупозній пневмонії запальне вогнище може спостерігатися в кількох сегментах, іноді уражується вся частка.

Клініка. Захворювання починається гостро: раптово підвищується температура тіла до 39--40 °С, порушується загальний стан. Більшість хворих скаржаться спочатку на біль у животі Появляються блювання, здуття живота, пронос. Такий перебіг пневмонії характерний для локалізації її в нижній частці правої легені і зумовлений вісцеро-вісцеральним рефлексом. У частин·хворих на початку захворювання спостерігаються клонічні судороги (менінгеальна форма початку крупозної пневмонії).

Під час огляду хворих відмічають блідість шкіри з рум'янцем щік, сухі губи, герпес на губах та крилах носа, задишку. При обстеженні виявляють відставання однієї половини грудної клітки в акті дихання, послаблення голосового дрижання, посилену бронхофонію, скорочений тимпанічний звук над вогнищем ураження. Кашель короткий і болючий з невеликою кількістю в'язкого скловидного харкотиння. Надалі утримується висока температура тіла, кашель посилюється, стає менш болючим, вологим, збільшується задишка, з'являється ціаноз губ і обличчя. З 2--3-го дня захворювання перкуторний звук скорочується, аускультативно в легенях вислуховується бронхіальне дихання, є непостійні крепітаційні хрипи, у частини хворих -- шум тертя плеври. В періоді розвитку крупозної пневмонії виявляють ураження серцево-судинної (приглушення серцевих тонів, ніжний систолічний шум) та нервової систем, печінки, нирок. В аналізі крові виявляють значний лейкоцитоз, нейтрофільоз зі зсувом вліво, збільшену ШОЕ. При рентгенологічному дослідженні спостерігається вогнище інфільтрації, що охоплює всю частку легені або її частину.

Тривалість крупозної пневмонії у дітей залежить від терапії та реактивності організму. Без застосування антибіотиків перебіг циклічний: на 5--9-й день захворювання висока температура тіла знижується критично або літично. Якщо лікують антибіотиками, температура знижується на 2--4-й день хвороби. Стан хворого поступово поліпшується, кашель стає вологим. У легенях зникають крепітаційні хрипи, потім вони знову з'являються наприкінці пневмонії. Ускладнення крупозної пневмонії (плеврит, абсцес легені, менінгіт тощо) у дітей розвиваються рідко.

Лікування.

Госпіталізації підлягають діти з пневмонією, яким потрібна інтенсивна терапія, реанімаційні заходи, а також діти грудного віку.

Лікування повинно бути індивідуальним і включати такі заходи:

Організація режиму, догляду, харчування. Дітей розміщують в окремих боксах або двомісних палатах, щоб запобігти перехресному інфікуванню. В палаті повітря повинно бути завжди чистим, свіжим, мати постійну температуру (22--23 °С для новорождених та 18--20 °С для дітей старшого віку) і достатню вологість; постіль -- зручною, чистою і теплою. В ліжку злегка піднімають головний кінець. Дитина повинна бути з непокритою головою та вільними руками. Треба частіше змінювати положення дитини і брати її на руки. Одяг має бути легким, зручним і не обмежувати рухів та дихання дитини.

Особливу увагу слід приділяти догляду за шкірою та слизовими оболонками.

Дитину, якщо вона не перебуває в тяжкому стані, треба регулярно купати (температура води 37--38 °С, З-- 5 хв), прочищати носові ходи ватним тампоном, змоченим у розчині фурациліну. В будь-яких умовах (лікарняних чи домашніх) дитині треба забезпечити спокій, достатню тривалість сну. Вона повинна відчувати тепле, доброзичливе ставлення навколишніх.

Велику увагу треба приділяти раціональному харчуванню. Дитина в перші місяці після народження повинна одержувати грудне молоко. При пневмонії з токсичними проявами на 1--2-й день призначають зціджене грудне молоко дрібними порціями (добова кількість зменшується на 50--60%) з послідовним переходом через 3--4 дні на звичайний режим харчування. У разі різко вираженої недостатності дихання, коли порушуються ссання та ковтання, годувати треба через зонд (перед цим відсмоктати слиз з носа та рота).

Хворій дитині слід давати достатню кількість рідини (чай, 5--10 % розчин глюкози, розчин Рінгера, ізотонічний розчин натрію хлориду, морс, фруктові та овочеві соки). Дітям, старшим за 1 рік, рекомендується на 1-2 дні дещо зменшити кількість їжі і ввести більш засвоювані страви (фруктове, овочеве пюре, кефір) з швидким переходом на звичайний режим харчування.

ЛФК

Завданнями ЛФК при пневмонії є :

- Прискорення розсмоктування патологічних змін у легенях;

- Підсилення лімфо- та кровообігу у легеневих тканинах;

- Відновлення легеневої вентиляції, нормалізація ритму та глибини дихання;

- Покращення емоційного тонусу дитини;

- Нормалізація діяльності серцево-судинної системи;

- Стимуляція захисних сил організму;

- Попередження появи ускладнень (ателектазів, плевральних спайок).

Для досягнення стійкої компенсації дихальної функції при пневмонії використовують фізичні вправи, які виконуються з усіх вихідних положень. Необхідно включати вправи для м'язів верхнього плечового поясу, тулубу, ніг та чергувати їх з дихальними вправами. Дозування фізичного навантаження повинно відповідати стану дитини.

Ходьба по кімнаті у середньому темпі з високим підніманням стегон, як чапля, протягом 1хв. Дихання довільне.

1. «Гра у м'яч».  Вихідне положення (ВП) - стоячи. Дитина і дорослий кидають один одному м'яч. Повторити 7-8 раз. 

2. «Насос». ВП - стоячи; ноги на ширині плечей, руки опущені вниз. Почергово нахиляти тулуб вправо та вліво, руки плавно рухаються вздовж тулуба: одна - до підмишечної западини, друга до коліна. При нахилах в сторони - вдих. П'ятки від підлоги не відривати, ноги у колінних суглобах не згинати. Повторити 5-6 разів в кожну сторону.

3. «Мотор літака». ВП - стоячи; ноги ширше плечей. Руки перед груддю, зігнуті у ліктях, лікті в сторони; пальці стиснуті в кулаки. Дитина виконує 6 колоподібних рухів передпліччями (від себе) і промовляє «р-р-р» (видих). Повторити 6-7 раз у середньому темпі.

4. «М'який животик». ВП - лежачи на спині. Ноги трохи зігнуті у колінах (можна підкласти під коліна невеличкий валик). Права рука, зігнута у лікті, лежить долонею на животі, ліва - на грудях. При вдиху черевна стінка трохи випинається, права рука піднімається; ліва нерухома. При видиху  живіт втягується, права рука трохи натискає на черевну стінку, ліва - нерухома. Вдих відбувається через ніс, видих - через рот, губи складені трубочкою. Повторити 5-6 раз.

5. «Ведмедик - лежебока». ВП - лежачи на здоровому боці. Піднімати випрямлену протилежну руку вверх за голову і опускати її (локалізоване одностороннє дихання). При підніманні руки доверху дихання відбувається всією вільною половиною грудної клітини, в той час коли інша половина частково блокована тяжестю тіла. Під час виконання вправи дорослий повинен трохи стискати обома руками нижню частину бокової поверхні грудної клітини дитини, тим самим підсилюючи її видих. Повторити 5-6 раз.

6. «Місточок». ВП - лежачи на животі, руки на стегнах. Підняти голову, тулуб та груди, добре прогнутим спину (вдих). Повернутися у вихідне положення (видих). Повторити  4-5 раз.

7. «Палиця за спиною». ВП - сидячи на стільці. Дихальна вправа з гімнастичною палкою. Руки зігнуті у ліктях, палка за плечима. Підняти палку вверх (вдих). Повернутися у ВП (видих). Повторити 5-6 раз.

8. «Гра з м'ячем». ВП - сидячи на стільці. Підкинути м'яч вверх (вдих), спіймати м'яч і опустити руки з м'ячем на коліна (видих). Повторити 7-8 раз.

9. «Схрещені руки». ВП - сидячи, руки зігнуті у ліктях, передпліччя схрещені так, що кисті лежать на плечах; голова трохи опущена. Відвести назад зігнуті у ліктьових суглобах руки, лопатки здвинути разом (вдих). Повернутися у ВП (видих. Повторити 5-6 раз).

10. «Здування папірця». ВП - сидячи на стільці. Покласти на долоню зігнутої руки шматочок папірця, енергійним видихом через зімкнені губи намагатися здути її з руки. Повторити 5-8 раз.

Ходьба по кімнаті у повільному темпі на пальчиках, м'яко, як кішечка, протягом 1хвилини. Дихання довільне.

Якщо через два-три місяці від початку захворювання у дитини зберігаються кашель, кволість, відсутність апетиту, роздратованість, можливо передбачити, що пневмонія прийняла затяжний характер.

Гостра пневмонія переходить у затяжну тоді, коли лікування почали невчасно або його рано закінчили. Часто затяжна пневмонія зустрічається у дітей та підлітків з послабленим імунітетом, наявністю алергії та тубінфікованості.

У лікуванні затяжної пневмонії важлива роль відводиться фізичним вправам.

Ходьба на місці. На рахунок 1, 2- вдих; 3, 4, 5 - видих; 6, 7 - пауза.

1. Вихідне положення (ВП) - стоячи; ноги разом. Одна рука вверху, друга - внизу. Зміна положення рук. Рухи швидкі, руки прямі, напружені. Дихання довільне. Повторити 5-6 раз.

2. ВП - стоячи; ноги на ширині плечей, руки на поясі. Зробити вдих. Нахилитися вліво, права рука вверху (видих). Те саме виконати в іншу сторону (ліва рука вверх). Темп середній. Повторити 6-7 раз в кожну сторону.

3. ВП - стоячи; ноги разом, кисті до плечей. Колові руки ліктями: назад, вверх, вперед, вниз; потім у зворотному напрямку. Дихання довільне. Повторити 5-6 раз в кожну сторону.

4. ВП - стоячи; ноги разом, руки вздовж тулубу. Повороти тулуба навколо вертикальної вісі («закручування»). Темп середній. Дихання довільне. Повторити 5-6 раз в кожну сторону.

5. ВП - стоячи; ноги на ширині плечей, руки опущені. В руках гімнастична палка. Підняти палку вперед до рівня плечей (вдих). Повільно присісти (видих). Повернутися у ВП. Повторити 6-7 раз.

6. ВП - стоячи; ноги на ширині плечей. Палка за спиною в опущених руках. Зробити вдих. На видиху нахилитися вперед, відводячи прямі руки максимально назад (щоб вони були перпендикулярні до підлоги). Ноги в колінах не згинати. Темп повільний. Повторити 5-6 раз.

7. ВП - стоячи; ноги на ширині плечей. Тримати палку однією рукою  за середину; палка вертикальна. Руки розведені в сторони до рівня плечей. Звести руки, перекласти палку з однієї руки в іншу, розвести руки. Дихання довільне. Повторити 6-7 раз.

8. ВП - сидячи на стільці; руки на поясі. Зробити поворот тулубу вправо, праву руку відвести в сторону - назад (вдих). Повернутися у ВП (видих). Теж виконати в іншу сторону. Повторити 5-6 раз в кожну сторону.

9. ВП - сидячи на стільці. Рухи руками - як при плаванні стилем «брас»: зігнути руки в ліктях випрямити їх вперед і розвести в сторони горизонтальній площині. У ВП - вдих, при рухах руками - видих. Виконувати повільно, спокійно. Повторити 6-7 раз.

10. ВП - сидячи на стільці. Спина пряма; ноги витягнути вперед, руки на поясі. Згинання та розгинання стоп. Дихання довільне. Повторити 8-10 раз.

Ходьба по кімнаті з уповільненням темпу протягом 1хв.

В період одужання від пневмонії рекомендуються дихальні вправи з опором: надування гумових іграшок, камер, дихання через трубочку та губи, складені трубочкою. Такі вправи поглиблюють та роблять рідшим дихання. Також показано загальний масаж грудної клітини та м'язів плечового поясу.

Ретельно проведене лікування гострої пневмонії з широким  застосуванням ЛФК сприяє швидкому одужанню дитини та попереджує повторні загострення захворювання.

Засоби нетрадиційної медицини

Широко застосовують препарати з лікарських рослин

* 40 г коренів алтею, 15 г коренів солодцю голого, 20 г листя мати-й-мачухи, 10 г плодів фенхеля змішати, 1 ст. ложку суміші залити склянкою окропу, варити 10 хвилин на малому вогні, настояти ЗО хвилин, проціди­ти, вживати теплим по 2 ст. ложки кожні дві-три години до заспокоєння кашлю та вільного виділення мокротиння.

* 20 г коренів алтею, 20 г листя мати-й-мачухи, 10 г тра­ви материнки звичайної змішати, 1 ст. ложку суміші за­лити склянкою окропу, настояти ЗО хвилин, процідити, вживати по 1 ст. ложці кожні дві-три години до заспо­коєння кашлю.

* 1 ст. ложку подрібнених коренів та кореневищ синюхи блакитної залити склянкою води, кип'ятити на малому вогні ЗО хвилин, процідити, вживати по 1 ст. ложці 3-5 разів на день через 2 години після їди.

* 1 чайну ложку подрібнених коренів та кореневищ оману високого залити склянкою води, кип'ятити на малому вогні 10 хвилин, настояти 10 хвилин, вживати по 1 ст. ложці 3-5 разів на добу як відхаркувальний засіб.

* 1 частину свіжовіджатого соку редьки змішати з 2 час­тинами меду, вживати по 1 ст. ложці 3-4 рази на день.

* Для зменшення болю застосовують банки, як відволіка­ючий засіб - гірчичники, перцевий пластир.

У фазі залишкових явищ пропонуються такі суміші:

* 20 г листя мати-й-мачухи, 20 г листя подорожника ве­ликого, 15 г квіток календули лікарської, 15 г трави чеб­рецю звичайного, 10 г трави солодцю голого змішати, 1 ст. ложку суміші залити склянкою окропу, настояти 30 хвилин, процідити, вживати по 1 ст. ложці 4-5 разів на день до їди;

* 300 г меду, півсклянки води та дрібно нарізаний лист алое варити на малому вогні 2 години, остудити, розмішати, вживати по 1 ст. ложці тричі на день, зберігати в прохолодному місці;

* 1 склянку промитого неочищеного вівса залити склян­кою молока і варити 1 годину на малому вогні, проціди­ти, пити гарячим, можна з маслом і медом;

* 10 головок часнику подрібнити, залити 1 літром горілки, настояти 8 днів у теплому місці, вживати по 1/2 чайної ложки тричі на день.

Ускладнення

Серйозними ускладненнями пневмонії можуть бути: абсцес і гангрена легені, плеврит, емпієма плеври, обструкція, гостра дихальна недостатність, ендокардит, перикардит, менінгіт, набряк легенів, сепсис.

Профілактика хронічної пневмонії полягає в проведенні оздоровчих заходів щодо дітей, які часто хворіють на респіраторні захворювання, у контролі за раціональним харчуванням, профілактикою та лікуванням рахіту, анемії, а також у санації вогнищ хронічного запалення в приносових пазухах, носоглоткових та піднебінних мигдаликах. В основі профілактики має бути своєчасна діагностика, госпіталізація та правильна терапія гострої пневмонії, запобігання їй.

Размещено на Allbest.ru