Остеохондроз хребта

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вступ

Актуальність. Остеохондроз хребта відноситься до числа надзвичайно поширених захворювань. Остеохондроз хребта є одним з «захворювань століття». Відзначається тенденція до збільшення числа хворих цим захворюванням, що свідчить про соціально значущі зміни в способі життя сучасної людини. В даний час більшість людей відрізняються малорухливим, сидячим способом життя. З усіх м'язових груп постійне навантаження несуть лише м'язи тулуба і шиї, які своєю невеликою, але постійною статичною напругою зберігають і підтримують робочі та побутові пози. При наростанні стомлення м'язів тулуба і шиї їх амортизаційну функцію беруть структури хребта. При незмінності способу життя (тобто якщо навантаження на хребет триває), в ньому розвиваються вторинні дегенеративні зміни, в першу чергу в між хребцевих дисках. Це і обумовлює виникнення остеохондрозу [9]. Найчастіше страждають найбільш рухливі відділи хребетного стовпа - шийний і поперековий, рідше грудної. Після 30 років кожна п'ята людина в світі страждає дискогенним радикулітом, який є одним із проявів остеохондрозу. В цілому ж, неврологічні симптоми остеохондрозу хребта виявляються, за даними різних авторів, у 40-80 % дорослого населення планети. З кожним роком ми бачимо, що кількість хворих даною патологією збільшується, а це означає, на жаль, що остеохондроз "молодіє".

Ознаки хвороби зараз знаходять навіть у дітей 12 - 15 років. У зв'язку з часто рецидивуючими нападами болю, тимчасова втрата працездатності досягає 27 %, а повна втрата працездатності - інвалідність - 3 % (серед ортопедичних захворювань інвалідність становить 28,7 %)[21].

Мета дослідження - теоретичне обґрунтування ефективності застосування комплексу засобів фізичної реабілітації при шийному остеохондрозі у людей похилого віку.

Об'єкт дослідження - роботи вчених з проблеми шийного остеохондрозу у людей похилого віку.

Предмет дослідження - проблема шийного остеохондрозу у людей похилого віку. остеохондроз хребет реабілітація

Завдання дослідження:

1. Проаналізувати патологічні особливості при шийному остеохондрозі хребта людей похилого віку.

2. Визначити суть і завдання фізичної реабілітації при шийному остеохондрозі хребта людей похилого віку.

3. Визначити особливості методів дослідження при шийному остеохондрозі хребта людей похилого віку.

1. Літературні джерела

1.1 Аналіз літературних джерел

У роботі використовувалося 30 літературних джерел, що відображають фізичний стан людини і процеси старіння, особливості фізичного і психічного розвитку людей похилого віку. Вивчалося таке захворювання, як шийний остеохондроз хребта, його етіологія, патогенез, періоди розвитку, клінічна картина. Вивчення змін, що відбуваються в хребті і в організмі в цілому при шийному остеохондрозі. Вивчалися особливості застосування фізичних вправ у осіб літнього віку, їх вплив на лікування і відновлення функції шийного відділу при остеохондрозі хребта.

1.2 Анамнез

Необхідно звернути увагу на вік хворого, оскільки частіше остеохондроз розвивається у осіб більш похилого віку. З'ясувати скарження хворого на постійний ниючий, пекучий або приступоподібний, по типу «прострілів» біль у сегменті хребта. Чи посилюється біль після роботи, тривалих статичних навантажень, характерне посилення після нічного сну. Різні неврологічні порушення, такі як парези (часткове порушення рухів), парестезії (незвичайні неприємні відчуття «поколювання», «повзання мурашок»). Скарги характерні для гіпертонічної хвороби. Можуть виникати симптоми розладів мозкового кровообігу: запаморочення, шум у вухах, «мушки» перед очима, нудота, блювота, порушення слуху, зору [24].

1.3 Огляд

Під час огляду необхідно звернути увагу на порушення нормальної постави, прийняття людиною такого положення хребетного стовпа, при якому больові відчуття виражені в найменшій мірі. Наприклад, при шийній локалізації процесу це буде нахил голови в бік. За рахунок кістково-суглобових змін в хребцях значно знижується обсяг рухів у хребетному стовпі , при рухах визначаються похрускування, клацання.

1.4 Педагогічний експеримент

Педагогічний експеримент припускає проведення занять з експериментальною та контрольною групами для перевірки ефективності розробленого комплексу вправ лікувальної фізичної культури в реабілітації осіб похилого віку з остеохондрозом шийного відділу хребта.

1.5 Педагогічне спостереження

Педагогічне спостереження являє собою планомірний аналіз і оцінку індивідуального методу організації навчально-виховного процесу без втручання дослідника в ході цього процесу.

Об'єкти педагогічних спостережень:

- організація, структура, зміст і методика фізкультурно-оздоровчих занять з людьми похилого віку з остеохондрозом шийного відділу хребта;

- відповідність поставлених завдань віковим особливостям і можливостям займаючихся;

- різноманітність і оригінальність засобів фізичної реабілітації;

-нормування і контроль навантажень в процесі фізкультурно-оздоровчих занять з людьми похилого віку з остеохондрозом шийного відділу хребта.

1.6 Рентгенографія

Обстеження хребта за допомогою рентгена (спондилографія) дозволяє об'єктивно оцінити його стан. Рентгенологічні ознаки остеохондрозу виявляються вже на початкових етапах захворювання. Спондилографія дає уявлення про стан хребців і побічно - про стан кісткових каналів і міжхребцевих дисків. Знімки виконуються в прямій і бічній проекції. Якщо лікар вважатиме за потрібне, призначаються функціональні знімки в різних положеннях - в положенні бічних нахилів, в положенні згинання та розгинання.

У разі необхідності хворому роблять томограму - пошарове рентгенівське обстеження. Крім звичайного рентгенологічного обстеження, за особливими показаннями застосовують контрастні рентгенівські обстеження хребта. До таких обстежень відносяться:

· Пневмомієлографії - з використанням в якості контрасту від 20 до 40 мілілітрів повітря. Повітря вводиться в хребетний канал після проведення спинномозкової пункції;

· Ангіографія - коли в хребетну або сонну артерію вводиться 10-15 мілілітрів контрасту, а потім у двох проекціях робиться серія знімків;

· Мієлографія - використовується окрашивающее речовина, що вводиться в хребет для виділення структури хребта. За допомогою мієлографії можна визначити силу тиску міжхребцевого диска на спинний мозок. Процедура триває в межах півгодини, виробляють її під місцевою анестезією. Спочатку обколюють знеболюючим засобом нижня частина спини. Потім за допомогою тонкої голки в рідину, що заповнює простір біля спинного мозку, вводиться окрашивающее непрозоре речовина. Після впорскування контрасту рентгенівський стіл повільно нахиляється, і речовина переміщається уздовж хребта з нижнього відділу до верхнього. Після закінчення процедури пацієнту необхідно кілька годин провести лежачи.

· Дискографія - проводиться аналогічно з мієлографії, з тією різницею, що окрашивающее речовина вводиться в хворобливий диск, щоб визначити, чи він є причиною остеохондрозу.

1.7 Магнітно-резонансна томографія

Магнітно-резонансна томографія - цей метод дає найбільш точне на сьогоднішній день зображення хребта. Це можливо завдяки тому, що обстеження проводиться не рентгенівськими променями, а за допомогою сильного магнітного поля. Магнітно-резонансна томографія є найкращим методом обстеження, тому що дозволяє оцінити стан хребетного каналу, нервових волокон, кісток, м'язів, зв'язок. З його допомогою можна побачити будь-які зміни, що виникають при остеохондрозі.

Протипоказання для проведення магнітно-резонансної томографії

Надпотужне магнітне поле томографу може спричинити зміщення залізомістких предметів у тілі пацієнта, внаслідок чого можуть пошкодитись оточуючі тканини, а також можуть пошкодитись або вийти з ладу імплантовані в тіло пацієнта електронні прилади. При наявності наступних предметів у тілі пацієнта дослідження проводити ЗАБОРОНЕНО [21].

1.8 Методи математичної статистики

Першим етапом розрахунків є знаходження середніх величин, що дозволяють отримати узагальнену характеристику явищ по будь-якій кількісній ознаці.

1. середнє арифметичне значення () обчислюється за формулою:

де - знак підсумовування,

Хi - варіанти (окреме значення досліджуваної ознаки),

n - число варіант в сукупності.

2.стандартне квадратичне відхилення - :

,

де - середньоквадратичне відхилення;

- максимальне значення таблиці;

- мінімальне значення таблиці;

k - коефіцієнт.

3. стандартна помилка середнього арифметичного значення - S,

де S - стандартна помилка середнього арифметичного;

- середнє квадратичне відхилення;

n - кількість досліджуваних.

Другим етапом розрахунків є знаходження критерію Ст'юдента. (t).

Обчислюємо середню помилку різниці:

де t - коефіцієнт Ст'юдента;

- середнє арифметичне до експерименту;

- середнє арифметичне після експерименту;

S1 - стандартна помилка середнього арифметичного до експерименту;

S2 - стандартна помилка середнього арифметичного після експерименту.

2. Клінічна картина остеохондрозу шийного відділу хребта

Розрізняють такі неврологічні синдроми шийного остеохондрозу:

- синдром плечелопаточного періартриту;

- корінцевий синдром;

- кардіальний синдром;

- задній шийний симпатичний (синдром хребетної артерії) [21].

Синдром плечолопаткового періартрита проявляється насамперед болями в області плечового суглоба, плеча та шиї. Нерідко у хворих розвивається приводящя нейрогенна контрактура плечового суглоба, яка оберігає пахвовий нерв від напруги.

Корінцевий синдром (шийний або шийно-плечовий радикуліт) зустрічається найчастіше.

Здавлювання корінців спинномозкових нервів відбувається в результаті зменшення величини міжхребцевих отворів через зниження висоти міжхребцевих дисків. Крім того, нервові корінці можуть здавлюватися кістковими розростаннями (остеофітами) або грижового випинанням диска в задньобоковому напрямку. Явища компресії корінців можуть посилитися патологічною рухливістю хребців в міжхребцевих суглобах (аж до підвивиху хребця).

Клінічні прояви корінцевого синдрому характеризуються руховими, чутливими і трофічними порушеннями в зонах іннервації здавлених нервів. Болі, як правило, носять інтенсивний і пекучий характер, посилюючись при рухах головою.

Рухові порушення відзначаються як в м'язах шиї, так і в м'язах, іннервуючими нервами плечового сплетіння. М'язи шиї знаходяться в стані захисногї напруги, створюючи аналгічну (протибольову) позу, спрямовану на зменшення роздратування або компресії залучених до процесу корінців спинномозкових нервів.

Кардіальний синдром. Нагадує стенокардію, але на відмінну від неї органічних змін у серці не відбувається.

За серцеві болі можна прийняти болі в області шкіри над великим грудним м'язом внаслідок подразнення (компресії) корінців мспинномозкових нервів на рівні сегментів С1 - С4.

Крім болів кардіальний синдром може проявлятися тахікардією та екстрасистолією, що пояснюється порушенням симпатичної іннервації серця, викликаної роздратуванням корінців сегментів С8 - Th1, де розташовані центри симпатичної іннервації серця, а не поразкою провідної системи серця

Задній шийний симпатичний синдром (синдром хребетної артерії). Клінічна картина пов'язана з порушенням функції нервового періартеріального симпатичного сплетення хребетної артерії. Роздратування хребетного нерва призводить до звуження просвіту хребетної артерії, яка постачає кров'ю головний і спинний мозок [4].

Клінічні прояви синдрому хребетної артерії досить різноманітні: головні болі, вестибулярні порушення, запаморочення, нудота, блювота, очні, глоткові і гортанні симптоми.

Дуже типові пекучі болі в області потилиці і по задній поверхні шиї. Головні болі рідко бувають постійними, частіше вони носять нападоподібний

характер.

Вестибулярні порушення проявляються запамороченнями з похитування і втратою рівноваги.

Очні симптоми проявляються погіршенням зору, появою «мушок» перед очима. Ці симптоми можуть поєднуватися з болями в очниці, що посилюються при рухах очима.

Рідше спостерігаються гортанні симптоми. Хворі пред'являють скарги на болі і порушення чутливості в глотці, мові; голос іноді стає хрипким або пропадає зовсім. Постійними неспецифічними ознаками цього синдрому є общеневротичні ознаки: слабкість і млявість, дратівливість і уразливість, тривога і перепади настрою, розлади сну і пам'яті, постійні відчуття тяжкості в голові [11].

Висновки

1. Отже, можна зробити висновок щодо застосування фізичної реабілітації при шийному остеохондрозі у людей похилого віку.

Шийний остеохондроз характеризується дистрофічно-дегенеративними змінами в міжхребцевих дисках шийного відділу хребетного стовпа.

Існує кілька теорій (м'язова, ендокринна, теорія порушення обміну речовин і т.д.), що пояснюють походження даного захворювання. Це свідчить про те, що причини виникнення остеохондрозу хребта ще до цих пір не зовсім ясні. Але, проте, у 85% хворих вдається виявити зв'язок захворювання з м'язовим перенапруженням.

Причини захворювання можуть бути наступними:

- спадковість;

- статико - динамічне перевантаження хребта;

- різкі рухи рук;

- тривалі однорідні навантаження на хребет;

- вроджена анамалия хребта;

- слабкий фізичний розвиток;

- порушення балансу вітаміну В- 12;

- біохімічні зміни.

Захворювання остеохондрозом часто ще обумовлено і професією.

2. На підставі аналізу науково-методичної літератури виявлено, що ефективними засобами фізичної реабілітації хворих з шийним остеохондрозом є масаж, фізіотерапія, але найбільш ефективним є ЛФК і може використовуватися в роботі з хворими даної патології.

ЛФК сприяє зміцненню всього організму, зниженню патологічної пропріоцептивної імпульсації з шийного відділу хребта на плечовий пояс і з плечового пояса на шийний відділ, поліпшує кровообіг в ураженій ділянці.

Також фізичні вправи і рухова діяльність в цілому сприятливо впливають на психіку, на всі вегетативні функції. Вони створюють основу для здорового способу життя, допомагають боротися з шкідливими звичками і збільшують здатність організму опиратися стомленню і хворобам.

3. В роботі було використано такі методи дослідження як:

1) Аналіз літературних джерел;

2) Анамнез;

3) Огляд;

4) Педагогічний експеримент;

5) Педагогічне спостереження;

6) Рентгенографія;

7) Магнітно-резонансна томографія;

8) Методи математичної статистики.

Размещено на Allbest.ru