Субклінічний мастит

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

1. Registratio

2. Anamnesis vitae

3. Anamnesis morbi

4. Status praesens

5. Status localis

6. Diagnosis praecox

7. Diagnosis differencialis

8. Diagnosis

9. Prognosis

10. Decursus morbi et curatio

11. Curatio. Кураційний лист

12. Epicrisis

Перелік використаної літератури

Додатки

1. Registratio

Вид тварини: велика рогата худоба

Стать: корова

Кличка: Люба

Порода: симентал

Вага: 450кг

Особливі прикмети: червоно-ряба

Власник: ННЦ ХДЗВА

2. Anamnesis vitae

Тварина утримується у корівнику приблизно на 100 місць. Стіни цегляні, побілені, підлога дерев'яна. Годівля відбувається в ручному режимі. Раціон складається з силосу, сіна та концентрованих кормів. Напування автоматичне, встановлені автонапувалки. Гній видаляється не своєчасно, автоматично, за допомогою транспортеру.

Відносно інфекційних захворювань господарство благополучне.

3. Anamnesis morbi

Під час огляду тварини було помічено, що окремі частини вим'я збільшені. Пальпацією було встановлено: збільшення, щільну консистенцію та болючість окремих чвертей вим'я.

4. Status praesens

Т - 39,4⁰С П - 58 уд /хв.. Д - 24

Положення тварини у просторі: природне.

Тварина задовільної вгодованості, середньої статури та щільної конституції.

Дослідження волосяного покриву:

Волосяний покрив блискучий, добре прилягає до шкіри, волосся добре утримується на тілі, січення та посивіння не спостерігається. Алопеції відсутні.

Шкіра у непігментованих ділянках блідо-рожева, еластична, має специфічний запах, ушкоджень та місцевого збільшення температури не виявлено.

Видимі слизові оболонки блідо-рожевого кольору, помірної вологості, анемічність або істеричність відсутні. Виділення, припухання та почервоніння не спостерігалися.

Лімфатичні вузли. Були досліджені поверхнево розміщені лімфатичні вузли: передлопаткові та колінної складки. Лімфатичні вузли рухомі, не збільшені, щільні, неболючі, місцева температура не підвищена.

Дослідження серцево-судинної системи:

Серцевий поштовх локалізований зліва в четвертому міжребер'ї, нижче лінії плечового суглоба на чотири пальці.

Тони серця. Для прослуховування тонів серця було використано стетофонендоскоп. Перший (систолічний) тон сильний, довгий за тембром і на кінці протяжний. Другий (діастолічний) - короткий, вищий і тонкіший за перший тон, на кінці обривистий.

Артеріальний пульс. Дослідження артеріального пульсу проводилось на A.Saphena. Частота артеріального пульсу становила 58 ударів за одну хвилину, що не виходить за фізіологічні межі у даного виду тварин(50-80 уд./хв).

Венний пульс. Негативний(фізіологічний).

Дослідження дихальної системи:

Дихальні рухи. В тварини грудний тип дихання. Частота дихання - 24 дихальних рухів за 1 хв. (12-25). Дихання помірне, симетричне. Кашель та хрипи відсутні. Витікання з носа не спостерігаються. Видихуване повітря тепле, без запаху. Носові отвори середньої величини, симетричні, мають вигляд перевернутої коми. Слизова оболонка носової порожнини блідо-рожева, помірно волога. Порушення цілісності, новоутворення, висипи не виявлені.

Гортань і трахея. Припухлості та набряки в ціх ділянка відсутні, при аускультації - шум гортанного стенозу. Болючість відсутня.

Грудна клітка округлої форми, набряки відсутні. Вібраційні шуми відсутні. Чутливість у нормі.

Дослідження легень. При перкусії відмічався ясний легеневий звук. Легені у межах фізіологічної норми. При аускультації патологічних дихальних шумів не виявлено.

Дослідження системи органів травлення:

Апетит - задовільний.

Спрага - помірна.

Приймання корму. Тварина під час годівлі природно приймає корм, захоплюючи його язиком та різцями.

Приймання води. Тварина природно приймає воду.

Жування. Корова майже не пережовуючи корм заковтує його, що є характерним для цього виду тварин.

Ковтання. Корм проковтується вільно, безболісно.

Жуйка почалася через 45 хвилини після прийому корму. Пережовування одного відригнутого комка тривала 34 секунди.

Ротова порожнина та її органи. Слизова оболонка та шкіра губ неушкоджені, без нашарувань та тріщин М'язи щік в тонусі, рухливі, без видимих пошкоджень. Носо-губне дзеркало вологе, прохолодне, непігментоване, гладке, без пошкоджень. Слизова оболонка губ і ясен блідо-рожева, помірно волога, без видимих пошкоджень.

Запах із ротової порожнини специфічний для великої рогатої худоби.

Глотка. Припухання в ділянці глотки відсутні. Акт ковтання проходе без перешкод та больового відчуття. При пальпації встановлено відсутність сторонніх тіл та новоутворень. Місцева температура не підвищена.

Стравохід. Досліджувалась шийна частина стравоходу. Пальпацією встановлена відсутність болючості та сторонніх тіл. Місцева температура не збільшена. Прохідність сбережена.

Черево. Бочкоподібної форми, більш випнуте з лівого боку. При пальпації болючість відсутня

Рубець. Скорочення рубця за дві хвилини - 4 раз (3-5 скорочень за 2 хвилини). Під час перкусії лівої голодної ямки відчувався тимпанічний звук. При аускультації прослуховувались тріскучі звуки.

Сітка. Проба в ділянці холки - негативна, що свідчить про відсутність у ній сторонніх предметів.

Книжка. При пальпації больова реакція - відсутня. При аускультації прослуховуються шуми, які нагадують перегортання сторінок.

Сичуг. При дослідженні больова реакція відсутня, сичуг не зміщений.

Кишечник. При огляді тварини змін об'єму та форми черева не помічено. Тварина спокійна, займає добровільне фізіологічне положення тіла в просторі, при дефекації приймає позу, характерну для даного виду.

Печінка. При огляді тварини іктеричність склери, видимих слизових оболонок і шкіри на непігментованих ділянках не виявлено. Болючість відсутня.

Дослідження сечової системи:

Акт сечовипускання. При сечовиділенні корова вигинає спину, розставляючи тазові кінцівки, злегка присідаючи і піднімаючи хвіст. Сеча виводиться сильним струменем.

Дослідження нервової системи:

Тварина поводиться нормально, реакція на наближення людини - спокійна. Характер сильний, урівноважений.

Череп. Звичайного об'єму, характерного для великої рогатої худоби. Кістки тверді, деформацій не виявлено.

Хребет. При дослідженні деформацій, викривлень та розсмоктування останніх хвостових хребців не виявлено.

Органи зору:

Зір збережений;

Органи слуху:

Слух збережений;

Вушні раковини цілі, без припухань.

Органи чуття:

Нюх збережений;

Смак збережений

Чутливість шкіри (тактильна, больова і температурна). Збережена.

Координація рухів. Рухи координовані, фізіологічно-добровільні.

Молочна залоза

При огляді встановлено, що форма молочної залози чашоподібна. Долі вим'я пропорціонально розвинені . Шкіра молочної залози малорухлива, слабо еластична. Кровоносні судини видно добре, напружені.

Вим'я пружної консистенції. Під час огляду вим'я тварина поводила себе збуджено, переступала з ноги на ногу, била хвостом. Температура шкіри вим'я дещо більша ніж температура навколишніх тканин , особливо двох задніх доль. Шкіра вим'я цілісна, без пошкоджень. При огляді сосків вим'я деформацій та пошкоджень не виявлено. При пробному здоюванні молоко виділяється в малій кількості .

5. Status localis

Під час дослідження вим'я було виявлено незначну асиметрію чвертей, потовщення стінок дійки, ущільнення тканин вим'я, напруження чвертей вим'я після доїння, зменшення товщини цівки молока при доїнні. При пальпації тварина була занепокоєна , переступала з місця на місце.

Молоко що отримали було дещо водянистим , цівка була помірна. Для визначення хвороби було проведено пробу з мастидином. Для цього використовували молочно-контрольні пластинки та 2% розчин мастидину. З кожної чверті вим'я у кожну луночку надоюють по 1 мл молока і додають 1 мл 2 %-ного розчину мастидину. Молоко і реактив перемішують скляною паличкою протягом 15 с і визначають колір суміші та консистенцію. Отримані результату фіксують та аналізують. Після закінчення дослідження вміст луночок молочно-контрольної пластинки зливають у спеціальний посуд, а пластинку споліскують теплою водою і висушують.

Оцінюють реакцію за консистенцією і кольором суміші у хрестах:

- негативна реакція визначається при однорідній рідині або слідах утворення желе (світло-фіолетового або сірого кольору), що свідчить про нормальну реакцію рН (+);

- сумнівною є реакція, коли желе слабке, а суміш не можна вилучити із луночки паличкою. Колір суміші майже білий, що є показником підвищення кислотності (++);

- реакція є позитивною, якщо згусток добре сформований, повністю або частинами вилучається із луночки і має темно-фіолетове забарвлення, що свідчить про підвищену лужність (+++).

4 +++	1 +
3 +++	2 +

1 лунка - однорідна рідина світло - фіолетового кольору

2 лунка - однорідна рідина світло - фіолетового кольору

3 лунка - посеред лунки добре сформований згусток , що можна вилучити з лунки, колір темно - фіолетового кольору

4 лунка - у лунці добре сформований згусток , що можна вилучити з лунки, колір темно - фіолетового кольору .

6. Diagnosis praecox

Провівши дослідження та проаналізувавши його результати ми припускаємо що у тварини субклінічний мастит.

Субклінічний (прихований) мастит (mastitis latentus) - підгострий запальний процес, часто з інфікуванням вим'я у корів, при якому майже відсутні клінічні ознаки, але виявляються гіпогалактія і зміни фізико-хімічних властивостей та клітинного складу молока (підвищення рН і значне збільшення соматичних клітин - лейкоцитів, епітеліальних клітин альвеол і молочних проток).

Причинами субклінічного маститу є незакінчене лікування корів, хворих на гострий або хронічний мастит, підвищений вакуум при машинному доїнні, перетримка доїльних стаканів, пропуски доїння і неповне видоювання, порушення правил запуску, особливо високопродуктивних корів.

Ознаки захворювання. Прихований мастит характеризується серозною, катаральною або серозно-катаральною формою запального процесу з в'ялим перебігом.

Характерною ознакою субклінічного маститу є порушення функції молочної залози, що проявляється поступовим зменшенням надою. При уважному обстеженні вим'я можна помітити й інші ознаки: деяка асиметрія чвертей, потовщення стінок дійки, ущільнення тканин вим'я, зменшення товщини цівки молока при доїнні, що вказує на звуження дійкового каналу, зміна органолептичних якостей молока. Молоко стає водянистим і містить дрібні пластівці і згустки, які можна помітити після відстоювання, проціджування через чорну марлю.

7. Diagnosis differencialis

Форми маститу на клінічній стадії хвороби визначають за даними таблиці.

Форма	Загальний стан тварини	Стан молочної залози	Характеристика секрету
Серозний мастит	Пригнічений; може спостерігатися незначне погіршення апетиту та підвищення температури	Уражені частки чи чверті збільшені, шкіра червонувата, пальпацією встановлюють тістуватість чи щільність, напруженість, болючість і підвищення температури. Молочна продуктивність знижується.	На початку захворювання молоко має нормальний вигляд, потім стає водянистим, з пластівцями казеїну, синюватого кольору, водянистої консистенції
Катаральний мастит: а) катар цистерни та молочних протоків	Те ж	Частки молочної залози незначно збільшені. Можливе ущільнення нижньої ділянки молочної залози, підвищення температури шкіри і болючість. Продуктивність знижується	Перші цівки жовтуватого кольору з пластівцями та згустками казеїну; потім - стає нормальним на вигляд
б) катар альвеол	Те ж	Уражені частки збільшені, при пальпації відчуваються дифузні або локальні ущільнення, незначна болючість та підвищення температури шкіри . Відмічається зниження продуктивності	Пластівці та згустки казеїну виділяються від початку до кінця доїння.
Фібринозний мастит	Значне пригнічення тварини. Погіршення або відсутність апетиту. Підвищення температури тіла	Уражені частки або половина молочної залози значно збільшуються, спостерігається почервоніння, легкий набряк шкіри та підвищення температури, відмічається болючість та виражене ущільнення тканин, часто крепітація, збільшуються лімфатичні вузли вим'я. Рівень надою різко знижується.	З ураженої частки виділяється мутний секрет жовто-сірого кольору з крихтами і пластівцями фібрину
Гнійний мастит: а) гнійно-катаральний	Значне пригнічення. Апетит погіршений або відсутній. Значно підвищена температура тіла	Уражена частка збільшена, температура шкіри підвищена, помірно або значно виражені болючість і ущільнення тканин; збільшені лімфатичні вузли. Процес супроводжується гіпогалактією	Молоко сірувато-білого або жовтого кольору здомішками пластівців та гною.
б) абсцеси молочної залози	Значне пригнічення, погіршується апетит, підвищується температура тіла, яка при множинних абсцесах набуває ремітуючого характеру	Помірне або значне збільшення частки молочної залози (при множинних значне). Над поверхнею абсцесів шкіра почервоніла, набрякла, напружена. Ущільнення тканин дифузне або локальне, може бути флюктуація. Болючість сильна, місцева температура підвищена. Регіональні лімфатичні вузли збільшені. Рівень надою знижується.	Молоко при одиноких абсцесах не змінюється, при множинних стає водянистим з домішками слизу та гною.
в) флегмона молочної залози	Тварина пригнічена, апетит відсутній. Температура тіла підвищена. Виражена кульгавість	Уражена частка або вся молочна залоза значно збільшена, шкіра напружена з розлитою чи смугастою гіперемією. Тканини ущільнені (кам'янисті), болючі. Місцева температура підвищена, регіональні лімфатичні вузли збільшені. Супроводжуються гіпогалактією.	На початку захворювання секрет водянистий, з часом набуває сірого кольору з домішками пластівців
Геморагічн- ний мастит	Загальний стан тварини пригнічений. Значно підвищена температура	Уражена частка або вся молочна залоза значно збільшуються, шкіра набрякла з червоними або багряними плямами, інколи з дифузною гіперемією. Тканини ущільнені, болючі. Місцева температура підвищена, регіональні лімфатичні вузли збільшені. Рівень надою знижується	Секрет водянистий, червонуватий або червонуватий з пластівцями.

8. Diagnosis

Провівши діагностичні дослідження , враховуючи стан хворої тварини та характер патологічного процесу постановили діагноз субклінічний мастит.

9. Prognosis

Без терапевтичного втручання патологічний процес закінчується частковою або повною атрофією частки молочної залози з низьким рівнем молокоутворення.

10. Decursus morbi et curatio

Для лікування тварини було обрано наступну схему лікування.

1. Утримання корови з дотриманням зоогігієнічних параметрів: забезпечена глибока суха підстилка, відсутність протягів, спокій.

2. Нормалізація раціону відповідно стану тварини: заміна соковитих кормів луговим сіном, обмеження водопою тварини.

3. «Ріфен» - нестероїдний протизапальний препарарат.

4. Камфорна мазь - протизапальна, антисептична та протинабрякова.

5. Коротка новокаїнова блокада нервів вим'я за Д.Д. Логвиновим.

6. Масаж соска знизу вверх- 3 рази на день по 10 хв.

11. Curatio

Дата	Показника ТПД	Decursus morbi	Therapia
16.03	Т- 39, 6 П-60 Д- 23	Стан тварини - задовільний. Задня частина вим'я набрякла, під час пальпації тварина була занепокоєна. Під час доїння - цівка слаба, молоко водянистої консистенції. Молоко з інших долей - без змін.	Тварині забезпечена суха, глибока підстилка, спокій. Раціон: перехід на сухе сіно, на 4 день в раціон будуть додавати соковиті корми з поступовим їх збільшенням. Внутрішньом'язово препарат «Рифен» в дозі 13.5 мл Rp.: «Rifen» 100ml D.s. 13.5 мл внутрішньом'язово Коротка блокада нервів вимені за Д.Д. Логвиновим 0,5% новокаїном в дозі 200 мл. Rp.: Sol. Novocaini 0.5% - 200 ml. D.s. для короткої блокади нервів вимені Камфорну мазь 10% два рази на добу після ранкового та вечірнього доїння, втираючи до повної адсорбції. Rp.: Unguentum Camforatum 100,0 D.S. місцево, 2 рази на добу Масаж вим'я після ранкового, обіднього та вечірнього доїння.
17.03	Т 39,5 П - 58 Д- 24	Стан тварини - задовільний. Задня частина вим'я набрякла, під час пальпації тварина була занепокоєна. Під час доїння - цівка слаба, молоко водянистої консистенції, згустки. Молоко з інших долей - без змін.	Внутрішньом'язово препарат «Ріфен» в дозі 13.5мл. Rp.: “Rifen” 100ml D.s. 13.5 мл внутрішньом'язово Камфорну мазь 10% два рази на добу після ранкового та вечірнього доїння, втираючи до повної адсорбції. Rp.: Unguentum Camforatum 100,0 D.S. місцево, 2 рази на добу Масаж вим'я після ранкового, обіднього та вечірнього доїння.
18.03	Т- 39,4 П-65 Д-27	Стан тварини покращився, покращився апетит. Під час проведення маніпуляцій тварина не пручалася. Задня частина менш набрякла. Під час доїння - цівка слаба, молоко водянистої консистенції, без згустків. Молоко з інших долей - без змін	Внітрішньом'язово препарат «Ріфен» в дозі 13.5мл. Rp.: “Rifen” 100 ml D.s. 13.5 мл внутрішньом'язово Коротка блокада нервів вимені за Д.Д. Логвиновим 0,5% новокаїном в дозі 200 мл. Rp.: Sol. Novocaini 0.5% - 200 ml. D.s. для короткої блокади нервів вимені Камфорну мазь 10% два рази на добу після ранкового та вечірнього доїння, втираючи до повної адсорбції. Rp.: Unguentum Camforatum 100,0 D.S. місцево, 2 рази на добу Масаж вимені після ранкового, обіднього та вечірнього доїння.
19.03	Т- 39,2 П- 59 Д- 20	Стан без змін	Внітрішньом'язово препарат «Ріфен» в дозі 13.5мл. Rp.: “Rifen” 100 ml D.s. 13.5 мл внутрішньом'язово D.s. внутрішньом'язово Камфорну мазь 10% два рази на добу після ранкового та вечірнього доїння, втираючи до повної адсорбції. Rp.: Unguentum Camforatum 100,0 D.S. місцево, 2 рази на добу Масаж вим'я після ранкового, обіднього та вечірнього доїння.
20.03	Т- 38,9 П-62 Д-21	Стан без змін	Внітрішньом'язово препарат «Ріфен» в дозі 13.5мл. Rp.: “Rifen” 100 ml D.s. 13.5 мл внутрішньом'язово Камфорну мазь 10% два рази на добу після ранкового та вечірнього доїння, втираючи до повної адсорбції. Rp.: Unguentum Camforatum 100,0 D.S. місцево, 2 рази на добу Масаж вим'я після ранкового, обіднього та вечірнього доїння.
21.03	Т-38,8 П- 65 Д - 22	Стан без змін Було проведено пробу з мастидином, що показала негативний результат	Тварина повністю видужала та переведена на звичайний режим утримання

12. Epicrisis

мастит анамнез корова лікування

Курс лікування тривав 5 днів , після чого було проведено повторну пробу з мастидином, що дала негативний результат. В результаті чого тварину виписали через 5 днів з діагнозом «Повне одужання».

У корів профілактику маститу розпочинають з організації запуску та підготовки нетелей до родів. Для цього за 60-65 днів до передбачуваних родів запускають, а нетелей за 3 місяці. Запуск розпочинають за 10-15 днів до початку сухостою. З раціону вилучають молокогінні корми, зменшують кратність доїнь, виключають додоювання. Надання тваринам активного моціону на 3-4 км. У перші та останні 15 днів сухостою молочну залозу тварин досліджують на клінічну стадію маститу. Після родів контроль за станом молочної залози за рівнем лактації, показниками набряку чи клінічної стадії маститу. У перші 3-5 діб, після родів, годівля нічим не повинна відрізнятися від попередньої, а потім, поступово, залежно від стану молочної залози, до раціону вводять соковиті та концентровані корми. Часто причиною виникнення маститу є порушення правил машинного доїння корів.

Тому для профілактики маститу необхідно перед кожним доїнням перевіряти основні вузли доїльної системи: визначати силу і стабільність вакууму, частоти пульсацій доїльного апарата, жорсткість і ступінь зносу соскової гуми; не допускати підсмоктування повітря у колекторі тощо.

Звернення уваги на дотримання правил підготовки вим'я до доїння: його обмивають теплою чистою водою, масажують, перші цівки молока здоюють у спеціальний посуд. Особливу увагу потрібно приділяти своєчасному підключенню та зняттю з сосків доїльних апаратів.

Важливим профілактичним засобом профілактики маститу є дезінфекція стаканів доїльних апаратів розчинами 0,5-1% вмістом активного хлору після доїння кожної корови. Дезінфекцію вим'я проводять 2% розчином гіпохлориту кальцію.

Крім вище перерахованих заходів, особливу увагу також потрібно приділяти:

попередженню поранень, тріщин, травм й інших механічних дій на вим'я

усунення хімічних та фізичних дій на вим'я

сухість і чистота вим'я та сосків; попередження мацерації шкіри вимені

чистота в приміщенні, суха підстилка

своєчасне прибирання гноївки

ретельне лікування різних захворювань, які супроводжуються виділенням ексудату і забруднення ним хвоста, вим'я та підлоги.

До профілактичних заходів, що знижують перехресне інфікування корів при доїнні відносять:

першочергове доїння здорових корів

ізоляція тварин з ознаками клінічного маститу

дезінфекція рук операторів машинного доїння перед доїнням та після доїння

Хворих тварин доять останніми.

При захворюванні корів на субклінічний мастит молоко, що отримане в процесі доїння піддається кип'ятінню і використовується для годівлі тварин.

Перелік використаної літератури

1. Оксамитний М.К. Субклінічні мастити у корів. - К.: Урожай. 1973.- 144 с.

2. Головко А., Вечтомов В., Гужвинська С., Макєєв В., Короваєва І., Мучкіна Н. Етіопатогенез маститів та засоби їх терапії у корів // Ветеринарна медицина України. - 2001. - №11. - С. 20-21

3. Томаш Маслянка Мастит у корів, спричинений Staphylococcus aureus: етіологія, діагностика, контроль // Ветеринарна практика. - 2006. - №2. С. 30-32

4. М.Д. Міщенко. Мастити - діагностика, лікування, профілактика в господарствах різної форми власності // Ветеринарна медицина України. - 2008. - №1. С. 29-30

5. Malinowski E., Klosowska A. Diagnostika zakazen a zapalen wymenia. - Pulowy. 2002. - 96 s.

6. Довідник лікаря ветеринарної медицини / П.І. Вербицький, П.П. Достоєвський, В.О.Бусол, та ін.; За ред. П.І.Вербицького, П.П. Достоєвського. - К.:Урожай, 2004.-1280с.

7. Мастит сільськогосподарських тварин: Методичні рекомендації / Уклад.: Г.Г.Харута, В.В. Касянчук, В.І.Хоменко та ін. - Київ, 1997. - 28с

Размещено на Allbest.ru

...