Захворюваність населення, "соціальні" хвороби
Загальні тенденції захворюваності - загальної, з тимчасовою та зі стійкою втратою працездатності. Медико-соціальні аспекти "соціальних" хвороб (психічні розлади, туберкульоз, ВІЛ/СНІД, наркоманія, алкоголізм, токсикоманія, венеричні захворювання).
Рубрика | Медицина |
Вид | реферат |
Язык | украинский |
Дата добавления | 19.11.2014 |
Размер файла | 61,7 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://allbest.ru
Захворюваність населення, «соціальні» хвороби
1. Загальні тенденції захворюваності - загальної, з тимчасовою втратою працездатності, з стійкою втратою працездатності
соціальний хвороба медичний
Захворюваність населення - збірне поняття, що включає в себе показники, які характеризують рівень різних захворювань та їх структуру серед усього населення або окремих його груп на даній території.
В комплексі медичних показників здоров'я захворюваність посідає особливе місце. її медико-соціальне значення визначається тим, що саме захворювання є основною причиною смерті, тимчасової та стійкої втрати працездатності, що в свою чергу призводить до великих економічних втрат суспільства, негативного впливу на здоров'я майбутніх поколінь і зменшення чисельності населення.
Матеріали про рівень і структуру захворюваності в різних регіонах, а також в окремих статево-вікових групах, особливо в динаміці за ряд років, необхідні для цілеспрямованої розробки програм щодо зміцнення здоров'я населення, зокрема при плануванні розвитку мережі лікувально-профілактичних закладів і підготовки медичних кадрів.
Важливо також, що показники захворюваності є одним із найбільш інформативних критеріїв діяльності органів і закладів охорони здоров'я та ефективності проведення лікувальних, профілактичних, соціальних та інших заходів.
Нарешті, вивчення їх визначає шляхи профілактики тих або інших захворювань.
Статистика захворюваності багато в чому доповнює статистику смертності при оцінці здоров'я населення та має порівняно з нею важливу перевагу, а саме оперативність. Разом з тим, на відміну від демографічних явищ (народження, смерть), які легко піддаються визначенню, вивчення захворюваності пов'язано зі значними труднощами. Захворювання може мати невизначений початок і в такій же мірі невизначений у часі кінець. Можуть спостерігатися "стерті" форми захворювання, бацилоносійства, важко буває відрізнити захворювання від морфологічних, скелетних змін тощо.
До цього ж, населення не завжди звертається за медичною допомогою. Захворювання здебільшого стає доступним для реєстрації лише тоді, коли хворий за нею звертається. Внаслідок цього повнота даних про захворюваність перш за все залежить від об'єму та характеру медичної допомоги, її доступності та якості.
Основними методами вивчення захворюваності є методи, що передбачають використання таких даних:
- звертань за лікарською допомогою в медичні заклади;
- медичних оглядів окремих груп населення;
- про причини смерті;
- опитування населення;
- спеціальних вибіркових досліджень.
Кожний метод має позитивні сторони та недоліки, які необхідно знати та враховувати в практичній діяльності. Жоден з них не дає вичерпаного уявлення про захворюваність населення. Тільки використання їх у поєднанні дозволяє одержати досить повну інформацію (табл. 1).
Найбільш прийнятним є метод вивчення захворюваності за звертаннями за медичною допомогою. Це пов'язано з обов'язковою реєстрацією захворювань, що здійснюється в державних лікувально-профілактичних закладах. Але повнота даних про захворюваність населення за методом звертань може бути обмежена:
при недостатній доступності медичної допомоги (наприклад, у сільській місцевості);
низькому рівні медичної культури населення;
недостатньому авторитеті серед населення медичного закладу в цілому або окремих лікарів тощо.
Таблиця 1. Порівняльна характеристика основних методів вивчення захворюваності населення
Вивчення захворюваності за даними звертань дозволяє найбільш повно враховувати так звані "гострі" захворювання. Цей метод не потребує додаткових
При вивченні захворюваності за даними медичних оглядів, повнота інформації про захворюваність залежить від:
систематичного їх проведення;
участі лікарів необхідних спеціальностей;
достатнього діагностичного забезпечення;
контролю своєчасності та повноти оглядів.
При використанні цього методу забезпечується найбільш повний облік раніше невідомих хронічних захворювань, або тих, з приводу яких населення активно не звертається до медичних закладів. Перевагою цього методу є також виявлення початкових форм і стадій захворювань, уточнення діагнозу деяких хронічних захворювань тощо.
Вивчення захворюваності за даними причин смерті є додатковим методом до двох вищевказаних. Він особливо актуальний щодо обліку тих захворювань, які можна зареєструвати тільки при звертанні за одержанням лікарського свідоцтва про смерть (йдеться про хворих, що раніше не звертались до медичних закладів і померли вдома), а також раптових хвороб, які дають високу летальність і не були виявлені обома першими методами (інфаркти, інсульти, травми тощо).
Якщо в попередні роки методи вивчення захворюваності за даними звертань і медичних оглядів були провідними, то в сучасних умовах, при появі значного числа недержавних медичних закладів і особливо при впровадженні елементів страхової медицини, найбільш повна інформація про захворюваність може бути отримана за даними спеціальних вибіркових досліджень і опитування населення.
Перевагою методу опитування є можливість обліку захворювань, з якими населення не зверталось з тих або інших причин за медичною допомогою, а також з'ясування думки людини щодо свого захворювання.
В той же час йому притаманна в певній мірі суб'єктивність, пов'язана з самодіагностикою захворювань, а також значною кількістю помилкових відповідей на запитання анкети.
Вивчення захворюваності з використанням окремо кожного вказаних методів не дає уявлення про дійсну вичерпну поширеність патології. Цим завданням більш повно відповідають спеціальні вибіркові, поглиблені дослідження. При проведенні визначають регіональні, статево-вікові особливості захворюваності при різних рівнях медичного забезпечення.
Вибіркові спеціальні дослідження, в тому числі захворюваності населення, дозволяють отримати більш детальну та якіснув коротші терміни та за менші кошти. Широке розповсюдження передбачено Програмою
реформування державної статистики на період до 2000 року, затвердженою Постановою Кабінету Міністрів України № 971 від 22 червня 1998 року.
При вивченні захворюваності за даними звертань за медичною допомогою розрізняють такі її види:
1. загальна захворюваність - облік всіх захворювань (гострих і хронічних), які зареєстровані у населення певної території за певний період;
інфвКЦІйна захворюваність - спеціальний облік гострих інфекційних захворювань, пов'язаний з необхідністю оперативного проведення протиепідемічних заходів;
захворюваність на найважливіші неепідемічні захворювання підлягає спеціальному обліку внаслідок IX епідеміологічного та соціального значення (злоякісні новоутворення, туберкульоз, венеричні, психічні захворювання тощо);
госпітальна чи "госпіталізована" захворюваність дає можливість вивчити склад хворих, що лікувались у стаціонарі;
захворюваність з тимчасовою втратою працездатності робітників і службовців виділяється внаслідок її соціального та економічного значення.
Кожен з цих видів захворюваності вивчається за певними обліковими документами та оцінюється за різними показниками (табл. 2).
Таблиця 2. Джерела інформації та показники, що характеризують окремі види захворюваності
№ |
Методи вивчення, види захворюваності |
Основні джерела інформації |
Основні показники |
|
1 |
За даними звертань за медичною допомогою |
|||
1.1 |
Загальна |
Статистичний талон для |
Загальна захворюваність |
|
захворюваність |
реєстрації заключних (уточнених) діагнозів Талон амбулаторного пацієнта |
(поширеність захворювань) Первинна захворюваність Структура загальної та первинної захворюваності |
||
1.2 |
Інфекційна |
Екстрене повідомлення |
Рівень і структура інфекційної захворюваності |
|
1.3 |
Неепідемічна |
Повідомлення про важливі неепідемічні захворювання |
Рівень і структура неепідемічної захворюваності |
|
1.4 |
Госпіталізованих |
Статистична карта пацієнта, |
Рівень і структура захворю- |
|
хворих |
що вибув із стаціонару |
ваності госпіталізованих хворих |
||
1.5 |
тимчасовою втратою працездатності |
Листок непрацездатності |
Число випадків тимчасової непрацездатності (ТН) на 100 працюючих Число календарних днів ТН на 100 працюючих Середня тривалість одного випадку ТН |
|
2 |
медичних оглядів (цільових, попередніх, періодичних) |
Список осіб, що підлягають медичним оглядам |
||
3 |
За даними про |
Лікарське свідоцтво про |
Показники рівня та струк |
|
причини смерті |
смерть Лікарське свідоцтво про перинатальну смерть Фельдшерська довідка про смерть |
тури захворюваності, що призвели до смерті |
Захворюваність із тимчасовою втратою працездатності
Захворюваність із тимчасовою втратою працездатності вивчається серед працюючих і враховує випадки захворювань, результатом яких є невихід на роботу. Цей вид захворюваності складає від 25 до 75 % первинних звертань за медичною допомогою.
Захворюваність працюючих призводить до значних економічних втрат суспільства, чим обумовлене велике соціально-економічне значення даної проблеми.
Офіційна статистика тимчасової втрати працездатності в зв'язку з захворюваннями була введена в СРСР у 1925 році.
Одиницею обліку є випадок втрати працездатності.
Обліковим документом для реєстрації кожного випадку тимчасової непрацездатності працівника протягом року є листок непрацездатності.
Виданий лікувальним закладом після одужання листок працівник зобов'язаний подати адміністрації підприємства або організації. Подальше його оформлення (зворотної сторони) передбачає відмітку табельника, відділу кадрів, бухгалтерії та профспілкової організації, яка всі листки реєструє в спеціальному журналі з відміткою - № листка непрацездатності, прізвища, ім'я та по-батькові хворого, його адреси, місця роботи, діагнозу, прізвище лікаря, тривалості звільнення від роботи.
На підставі даних реєстрації складається "Звіт про причини тимчасової непрацездатності" (ф. № 23-ТН). Він містить дані про число випадків і календарних днів непрацездатності щодо найбільш поширених захворювань, у зв'язку з доглядом за хворим, із відпусткою при вагітності та пологах, санаторно-курортним лікуванням тощо.
Звіт складається медико-санітарними частинами, лікарськими пунктами охорони здоров'я, дільничними лікарнями, поліклініками та амбулаторіями, міськими та центральними районними лікарнями, іншими лікувально-профілактичними закладами системи МОЗ України незалежно від відомчої підпорядкованості.
Медичні заклади складають звіт про причини тимчасової непрацездатності працюючих на підприємствах, в установах, закладах, організаціях, що знаходяться на території, яка ними обслуговується.
Міські та обласні центри медичної статистики складають списки вибіркового кола підприємств і організацій, охопивши при цьому не менше ЗО % працюючих у кожній з основних галузей народного господарства. До списків включаються переважно підприємства, які мають пункти охорони здоров'я. Загальною вимогою до підприємств, які входять до вибіркового кола, є стійка життєдіяльність в умовах конкуренції.
Звіти за формою № 23-ТН про причини тимчасової непрацездатності працівників охорони здоров'я складають усі, без винятку, медичні заклади.
Основою для складання звіту є листки непрацездатності, здані в звітному періоді. До нього включають усі лікарняні листки, видані лікувальними закладами як за місцем роботи, так і за місцем проживання робітника та службовця, а також за місцем тимчасового перебування в період відрядження, відпустки
Первинні звіти про тимчасову непрацездатність складають по кожній галузі народного господарства окремо (атомні електростанції, вугільна, хімічна, нафтохімічна та легка промисловість, машинобудування та металообробка, охорона здоров'я тощо) та висилають районним (міським) центральним лікарням.
Районні (міські) центральні лікарні складають зведені звіти по основних галузях даного району (міста) та подають органу управління охороною здоров'я території (Республіки Крим, області, міст Києва та Севастополя). Ці в свою чергу направляють територіальний зведений звіт Управлінню статистики території та інформаційно-аналітичному центру медичної статистики МОЗ України.
2. Медико-соціальні аспекти «соціальних» хвороб (психічні розлади, туберкульоз, ВІЛ/СНІД, наркоманія, алкоголізм, токсикоманія, венеричні захворювання)
У XX сторіччі досягнуті значні успіхи у виживанні людства. Смертність населення в цілому зменшується, середня очікувана тривалість життя значно підвищується. Цей процес нерівномірно розповсюджується по окремих країнах світу. В розвинутих країнах світу спостерігаєтьсятип патології", однією з ознак якого є те, що більшість населення багатьох країн помирає з причин, що пов'язані з хронічними неепідемічними захворюваннями (ХНЗ): хворобами системи кровообігу (ХСК) та злоякісними новоутвореннями (ЗН). Значну частку становить смертність від травм, підвищується смертність від психічних розладів. Це так звані "хвороби цивілізації".
У країнах, що розвиваються, більшість населення вмирає з причин, пов'язаних із інфекційними та паразитарними захворюваннями - "епідемічний тип патології".
Є країни, що займають проміжне становище та мають "проміжний тип де значна смертність від хронічних неепідемічних захворювань межує з високими рівнями смертності від інфекційних і паразитарних хвороб.
Трансформація патології населення світу призвела до того, що більшість інфекційних хвороб, які становили основну причину втрат населення світу, поступилися своїм місцем "мовчазним вбивцям XX сторіччя" - хронічним неепідемічним захворюванням. Серед них виділяють найважливіші, значення яких невпинно зростає. До найважливіших захворювань відносять хвороби системи кровообігу, злоякісні новоутворення, травми, психічні розлади, наркоманії, туберкульоз і
У розділі будуть розглянуті питання:
роль найважливіших хронічних захворювань у формуванні основних показників здоров'я населення в Україні та світі;
сучасні тенденції захворювань системи кровообігу;
вплив різних чинників на рівні показників захворюваності та смертності
при ХСК;
система організації лікувально-профілактичної допомоги хворим на ХСК, заходи соціальної профілактики ХСК;
захворюваність, смертність та інвалідність від злоякісних новоутворень, порівняльний аналіз показників у динаміці, регіонах і групах населення;
вплив різних чинників на рівні захворюваності, смертності та інвалідності від ЗН;
система організації лікувально-профілактичної допомоги хворим на ЗН;
медико-соціальні аспекти хвороб, що належать до класу травм, отруєнь і деяких інших наслідків дії зовнішніх чинників;
медико-соціальні проблеми наркоманій (включаючи алкоголізм і нікотино-манію);
сучасні тенденції хвороб, що належать до класу розладів психіки та поведінки (психічні розлади);
медико-соціальні аспекти інфекційних хвороб, насамперед туберкульозу та СНІДу.
Більшість ХНЗ хвороб обумовлені розвитком цивілізації, їх значення за прогнозом зростатиме в XXI ст. Медико-соціальне значення найважливіших захворювань обумовлене зростанням ролі в структурі захворюваності та смертності населення світу, провідним місцем у інвалідизації, що обумовлює зростання потреби в спеціалізованій медичній допомозі та підвищення витрат на охорону здоров'я суспільства та особистості (мал. 1). Загальні причини та механізми виникнення та розповсюдження ХНЗ спільні, універсальні, стосуються всього людства. Формується феномен "соціальної дезадаптації", внаслідок чого виникають хвороби та відхилення в соціальній поведінці.
Універсальні загальні чинники виникнення "хвороб цивілізації та соціальної дезадаптації" полягають у тому, що людина створила нове, незвичне для фізіологічних процесів організму середовище, внаслідок гіпертрофованої чи безконтрольної фізичної та соціальної діяльності, що призводить до патологічних порушень у її організмі.
Першочергове негативне значення при розвитку цивілізації набувають соціальні фактори:
зміни особливостей харчування;
забруднення атмосферного повітря, грунту, води;
радіаційне забруднення;
зміна ритмів життя, перевтома, нервове напруження внаслідок підвищення темпів життя взагалі, а також на виробництві;
гіподинамія;
надмірна технізація та інформатизація, які впливають на фізичне та психічне здоров'я людства.
Але, треба зауважити, проблема полягає не у фатальності розвитку дезадаптації, а в складності попередження порушень механізму адаптивних реакцій при конкретних хворобах. Це можливо тільки на основі комплексного вивчення ролі різних чинників ризику, патогенезу розвитку хвороб, широкомасштабних соціально-гігієнічних досліджень різного рівня та підвищенні відповідальності кожного за своє здоров'я.
Література
1. Голяченко О.М., Сердюк A.M., Приходський О.О. Соціальна медицина, організація та економіка охорони здоров'я. Тернопіль-Київ-Вінниця 1997 -328 с.
2. Закон України "Про охорону дитинства" від 26 квітня 2001 p. № 2402-111.
3. Закон України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності" від 15 вересня 1999 р. № 1045-Х1У.
4. Закон України "Про курорти" від 5 жовтня 2000 р №2026-111.
5. Закон України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" від 5 жовтня 2000 р. №2017-111.
6. Закон України "Основи законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування".
7. Закон України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні",
8. Новікова О. Концепція соціальної політики України: проблеми і шляхи розв'язання // Соціальна політика і соціальна робота. - 1998. - № 1-2,- С. 5-14.
9. Рудень В.В. Страхова медицина: медичне страхування. - Львів. Облкниждрук, 1999 -304 с.
10. Соціальна робота в Україні: перші кроки / Під ред. В.Полтавця.: К. Видавничий дім "KM Академія", 2000. - 236 с.
11. Соціальна медицина та організація охорони здоров'я / Під заг. ред. Ю.В. Вороненка., В. Ф. Москаленка. - Тернопіль: Укрмедкнига. 2000. - 680 с.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Управління Системою охорони здоров'я. Основні функції цехового лікаря. Організація лікувально-профілактичної допомоги працюючим на промислових підприємствах. Аналіз причин захворюваності з тимчасовою і стійкою втратою працездатності та травматизму.
реферат [30,1 K], добавлен 19.11.2014Статистика захворюваності в Львівській області та по Україні загалом. Ситуація із захворюваністю на туберкульоз в Україні. Хронічні обструктивні захворювання легень. Випадки захворювань на такі інфекції як туляремія, сибірська виразка, лептоспіроз, сказ.
контрольная работа [236,5 K], добавлен 21.05.2013Поняття вірусу імунодефіциту людини (ВІЛ) та синдрому набутого імунодефіциту (СНІД). Розлади центральної нервової системи та психіки людини при СНІД. Морфологічна основа психічних розладів. Психічні розлади при окремих інфекціях у людей, хворих на СНІД.
реферат [19,8 K], добавлен 03.05.2010Виникнення і поширення наркоманії, як хвороби. Причини появи наркоманії, як хвороби. Наслідки наркоманії. Наркоманія і СНІД. Наркоманія і злочинність. Методи боротьби з наркоманією. Медичні заходи. Правові методи.
курсовая работа [43,9 K], добавлен 20.04.2004Шкіра - життєво важливий орган. Види шкірних хвороб у собак. Захворювання, викликані ектопаразитами, грибками, бактеріями, пов'язані з порушенням годування. Аутоімунні хвороби шкіри собак. Хвороби внутрішніх органів. Саркоптоз. Демодекоз. Дерматофітія.
презентация [15,9 M], добавлен 29.03.2016Фундаментальні праці загальних патологів, мікробіологів, епідеміологів і інфекціоністів. Логічно реконструйовано найважливіші етапи генезису, становлення і розвитку концепції щодо заразливих хвороб на прикладі сибірки. Проблеми боротьби з інфекціями.
автореферат [65,2 K], добавлен 21.03.2009Туберкульоз як інфекційна і соціальна проблема. Чинники поширення інфекції та інфікованість мікобактеріями туберкульозу. Особливості групи ризику та методи профілактики захворювання. Перебіг туберкульозу на ранніх стадіях, клінічні прояви захворювання.
реферат [30,6 K], добавлен 05.04.2014Групи венеричних хвороб. Ознаки хвороби гонореї. Активні прояви свіжого сифілісу на шкірі та слизових оболонках. Поява генітальних бородавок. Простий та генітальний герпес. Хламідіоз та трихомоніаз. Прояви та лікування синдрому набутого імунодефіциту.
презентация [1,8 M], добавлен 06.03.2014Історичні відомості, присвячені дослідженню раку легені. Сучасні уявлення про патогенез. Клініко-анатомічні форми, лікування. Характеристика Сумського обласного клінічного онкологічного диспансеру, статистичні відомості захворюваності на рак легенів.
дипломная работа [153,0 K], добавлен 24.02.2012Загальні відомості про захворювання. Сутність фізичної реабілітації. Обов'язкові складові будь-якого короткочасного курсу хіміотерапії. Особливість туберкульозної інфекції. Засоби профілактики гастриту. Лікувальна фізкультура при деяких формах хвороби.
курсовая работа [84,1 K], добавлен 31.01.2014Психічні розлади при ішемічній хворобі серця та дисциркуляторної енцефалопатії. Основні компоненти патогенезу психічних розладів. Гострі судинні психози. Клінічна картина онейроїдного синдрому. Деменція як найважча хронічна форма судинних психозів.
реферат [19,0 K], добавлен 28.08.2010Радіобіологічний наслідок щодо потерпілих від аварії на ЧАЕС. Індукований патоморфоз захворювань, його клініко-морфологічні відповідності стосовно найпоширеніших недуг. Медико-соціальні заходи, пов’язані з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи.
автореферат [72,0 K], добавлен 04.04.2009Туберкульоз як інфекційне захворювання, його характеристика, етіологія та патогенез. Шляхи розповсюдження та передачі захворювання, його небезпечність для життя людини. Діагностика та лікування кістково-суглобового туберкульозу, фізична реабілітація.
курсовая работа [38,8 K], добавлен 28.12.2009Епізоотологія, клінічні ознаки, діагностика, лікування інфекційного стоматиту, віспи, міксоматозу (комариної хвороби), ящуру. Методи профілактики вірусних хвороб. Медичні засоби боротьби із захворюваннями ентеротоксемією та інфекційною тимпанією.
реферат [29,5 K], добавлен 28.07.2010Структура системи ветеринарно-профілактичних заходів. Етіологічні чинники основних інфекційних захворювань респіраторної системи. Поняття про асоційовані хвороби. Збудники респіраторних хвороб. Особливості найбільш поширених респіраторних хвороб свиней.
реферат [32,6 K], добавлен 13.04.2014Туберкульоз - інфекційна хвороба, збудники - мікробактерії Mycobacterium tuberculosis. Епідемія туберкульозу в Україні. Симптоми захворювання, діагностика, лікування. Розгляд основних протитуберкульозних препаратів. Профілактика запобігання туберкульозу.
презентация [630,2 K], добавлен 06.05.2012Медико-соціальні фактори ризику гострого інфаркту міокарда. Ефективність чинних технологій медичної допомоги в післяінфарктному періоді і змін психофізіологічного статусу хворого у залежності від тяжкості перебігу захворювання, прогнозування інвалідності.
автореферат [279,5 K], добавлен 07.03.2009СНІД - синдром набутого імунодефіциту - це кінцева стадія інфекційного захворювання, викликаного вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ), який вражає спеціальні клітини крові (лімфоцити), які відповідають захист організму людини від різних мікробів і поступово
реферат [5,6 K], добавлен 19.08.2005Симптоми захворювання гонореї у чоловіків та жінок. Симптоми генітального герпесу. Розвиток гострих кондилом. Основні симптоми та ознаки корости. Індивідуальна профілактика венеричних захворювань. Протизаплідні засоби. Збудники венеричних захворювань.
презентация [2,4 M], добавлен 10.09.2014Що таке вірус імунодефіциту людини та захворювання, яке він викликає - синдром набутого імунодефіциту. Зображення клітини людини, що викликає СНІД. Місце України у світі за рівнем поширення епідемії ВІЛ. Світові акції боротьби зі СНІД та ВІЛ інфекціями.
презентация [350,9 K], добавлен 20.01.2011