Методи контрацепції

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Київський університет імені Бориса Грінченка

Інститут людини

Реферат

на тему: Методи контрацепції

Дисципліна: Основи медичних знань

Студентка: 1 курсу

групи СПб-1-14-4.0д

Качура Катерина

Київ 2014 р.



ЗМІСТ

ВСТУП

1. ІСТОРІЯ РОЗВИТКУ КОНТРАЦЕПЦІЇ

2. ОСНОВНІ МЕТОДИ СУЧАСНОЇ КОНТРАЦЕПЦІЇ

2.1 Внутрішньоматкові контрацептивні засоби

2.2 Бар'єрні методи контрацепції

2.3 Гормональна контрацепція

2.4 Стерилізація

2.5 Традиційні методи

2.6 Рослинні контрацептичні засоби і протизаплідні вакцини

ВИСНОВОК

ЛІТЕРАТУРА

ВСТУП

Тема реферативної роботи «Сучасні методи контрацепції» обрана не випадково, тому що вона цікава і дуже актуальна в даний час. Контрацепція - це не тільки захист від небажаної вагітності. Це - збереження здоров'я і шлях до народження здорової дитини тоді, коли ви цього захочете.

Рішення про те, коли мати дітей або мати їх взагалі право кожної жінки. Завдяки величезному вибору протизаплідних засобів, можна мати безпечний секс, бажану вагітність, планувати народження дитини і мати повноцінне статеве життя.

Вибір контрацептиву є відносно складним завданням. Застосовуваний метод повинен підходити до стилю життя, враховувати думку партнера, не чинити шкідливої дії на організм, мати максимальну ефективність, бути доступним, по вартості не дорогим і задовольняти повною поінформованістю про себе. Виконати всі ці умови допоможе тільки лікар - гінеколог.

Контрацепція застосовується з глибокої давнини. В даний час протизаплідні засоби стали безпечними і більш зручними у використанні.

Сучасна контрацепція дає можливість надійно уникнути небажаної вагітності повною мірою, але має ряд побічних дій.



1. ІСТОРІЯ РОЗВИТКУ КОНТРАЦЕПЦІЇ

Питання контрацепції хвилювали і хвилюють кожну жінку, яка вступає у сексуальні контакти. Розвиток контрацепції - захоплююча історія, що ілюструє право жінки самій визначати, народжувати їй чи ні. Сучасні методи запобігання при правильному їх використанні досить надійні і успішно допомагають мільйонам жінок уникнути небажаної вагітності. Але так було не завжди. контрацепція гормональний протизаплідний вакцина

З найдавніших часів людство шукало способи регулювання народжуваності. Цікаво, що майже всі методи сучасної контрацепції відомі вже багато століть. Звичайно, прогрес істотно змінив їх, але суть залишається незмінною протягом тисячоліть.

Наприклад, є документально підтверджені свідчення того, що календарний метод оберігання від небажаної вагітності використовували племена, що населяють Африку й Америку. Метод перерваних зносини був єдино можливим за часів середньовічної Європи, а його опис можна знайти навіть на сторінках Біблії. І в Європі, і в Азії, і в Америці як контрацептичного засобу широко застосовувалися відвари різних трав. Їх вживали всередину або використовували для спринцювання.

В античні часи радили вдаватися до календарного способу, а також промивати водою піхву і затикати матковий зів в'яжучими засобами.

Знаменита Клеопатра вдавалася до бар'єрного способу контрацепції - як праобразу шийних ковпачків і вагінальних діафрагм використовувалися морські губки, просочені оцтом. Ще більш екзотичними для сучасної жінки виглядають вагінальні тампони, виготовлені із суміші екскрементів різних тварин, наприклад крокодила, з медом, капустяним листям та іншими речовинами. Такий вибір не був випадковим: сучасні вчені довели, що гній тварин сприяє виділенню молочної кислоти, яка і перешкоджає проникненню сперми в матку.

Таким чином, зміна хімічного середовища в піхві було давно відомим способом контрацепції. Його вважав за краще і вічний коханець всіх часів і народів Казанова, який рекомендував вводити в піхву безпосередньо перед статевим актом часточку лимона, але все-таки самим надійним способом контрацепції він визнавав презервативи.

Перші такі вироби виготовлялися з кишок тварин, а в деяких країнах - зі шкіри. Цікаво, що навіть у наш час існують презервативи зі шкіри для тих, у кого алергія на латекс і інші синтетичні матеріали.

У XVI столітті застосовувалися і матерчаті презервативи. А в XVIII столітті перші партії презервативів з кишок тварин надійшли у продаж. Кардинальні зміни цей виріб зазнав після відкриття в кінці XIX століття каучуку - саме тоді презерватив став цілком схожий на сучасні вироби.

Але найпоширенішим найдавнішим способом контрацепції у всьому світі було спринцювання сечею - власної або партнера, в такому середовищі сперматозоїди гинуть. Саме цей метод був найбільш популярний в Стародавній Русі.

Розвиток контрацепції не обійшлося і без хірургічних методів. Аборигени Австралії за допомогою кам'яних інструментів ампутували жінці шийку матки. Вони ж практикували і подобу хірургічних абортів - розривали плодову оболонку спеціальними пристосуваннями. Стерилізації піддавали не тільки жінок, а й чоловіків, останнім робили на статевому члені спеціальні надрізи, які перешкоджали утворенню життєздатних сперматозоїдів. Не відстали від них і єгиптяни: за допомогою тонкої довгої дерев'яної спиці вони викликали руйнування яєчників, проводячи таким чином хірургічну стерилізацію.

Якщо вдуматися, всі ці найчастіше варварські способи запобігання від небажаної вагітності існували ще зовсім недавно. А їх дієвість можна порівняти хіба що з надією на всемогутній «авось».

Лише в минулому столітті розвиток науки справді дозволило жінці вибирати безпечний і одночасно ефективний спосіб контрацепції. 

2. ОСНОВНІ МЕТОДИ СУЧАСНОЇ КОНТРАЦЕПЦІЇ

2.1 Внутрішньоматкові контрацептивні засоби

Основними методами контрацепції є: внутрішньоматкова; гормональна; традиційні методи контрацепції; рослинні контрацептивні засоби; протизаплідні вакцини.

Контрацептивні засоби застосовуються не тільки для попередження небажаної вагітності, але і для регуляції її наступу з урахуванням віку жінки, стану здоров'я подружжя, числа дітей і інтервалів між пологами.

Внутрішньоматкова контрацепція - це контрацепція за допомогою пристроїв, введених в матку.

За популярністю внутрішньоматкові контрацептивні засоби (ВМК), поряд з оральними контрацептивами гормональними, незмінно лідирують. І можна зрозуміти жінок, що використовують ВМК, - ступінь надійності іноді досягає 100%! Більше того, ВМК не відчувається обома партнерами, не вимагає підготовчих дій перед статевим актом і залишається в організмі жінки, як мінімум, рік. Загалом, максимум зручностей, мінімум турбот. Але, як і з усяким контрацептивним засобом, тут є свої підводні камені.

Внутрішньоматкові контрацептиви являють собою невеликі пластмасові або металеві пристрої, які розміщуються в матці..

Спіралі також відрізняються вмістом металів - міді, срібла, золота - або гормонів.

Сучасні спіралі, як правило, не розрізняються за розмірами. Іноді їх поділяють на ті, які підходять для тих, які народжували, і на ті, які призначені для тих, які не народжували.

До кінця не встановлено, на чому ж грунтується дію внутрішньоматкових контрацептивів. Можливо, чужорідне тіло в матці створює умови, за яких неможливо прикріплення заплідненої яйцеклітини до стінок матки, а може бути, воно перешкоджає самому процесу запліднення. Так чи інакше, дія ВМК вельми ефективна.

В даний час найбільш популярні 2 різних види внутрішньоматкових спіралей: металовмісні і гормоновмісні.

Металовмісні ВМК

Традиційні металовмісні ВМК своїм контрацептивним ефектом зобов'язані саме міді, хоча наука і не може точно визначити, чому саме мідь надає такий вплив. Передбачається, що вона зменшує кількість життєздатних сперматозоїдів, а також їх здатність проникати в яйцеклітину або перешкоджає імплантації заплідненої яйцеклітини в матці.

Гормоновмісні ВМК

Це нове покоління засобів, що поєднують в собі дію спіралі і гормонів.. Замість міді активним компонентом даних контрацептивних засобів є мініатюрний контейнер, що складається з проникної полімерної мембрани, яка в заданому режимі вивільняє прогестерон. Гормон перешкоджає утворенню ендометрію - внутрішнього шару матки. Таким чином, яйцеклітина не може прикріпитися до внутрішній оболонці. Крім того, істотно ущільнюється шеечная слиз, що значно ускладнює просування сперматозоїдів.

У нашій країні найбільш ефективним засобом такого виду визнана спіраль під комерційнию назвою Мірена. Її дія розрахована на 5 років.

Плюси. Істотно знижує крововтрати під час менструацій у порівнянні з традиційними ВМК, тому рекомендується жінкам, що страждають рясними і тривалими менструальними виділеннями. Так як ставиться до класу гормональних засобів, заснованих лише на дії прогестерону, то має ті ж переваги, що і прийом гормональних оральних контрацептивів міні-пілі. Мінуси. Перш за все, висока вартість таких засобів. Не можна використовувати при тромбофлебіті, цукровому діабеті, венеричних та інфекційних хворобах органів малого тазу.

Ступінь надійності. Практично 100%.

Внутрішньоматкові контрацептичні засоби дуже зручні тим, що їх можна вводити один раз на кілька років.

Перш за все, їх рекомендують використовувати жінкам, які мають хоча б одну дитину і знаходяться в стабільних, моногамних сексуальних відносинах. Для таких жінок має значення повна оборотність методу. Неприпустимо наявність запалення органів малого тазу і вагінальних інфекцій. Внутрішньоматкові контрацептиви абсолютно протипоказані при злоякісних новоутвореннях статевих органів і вагінальних кровотечах не встановленої етіології.

Метод підходить при годуванні груддю, а також тим, хто з ряду свідчень не може користуватися гормональними протизаплідними засобами, - курящих жінок, пацієнткам, які страждають різними захворюваннями судин. Він також підходить для тих, хто не любить кожен день контролювати прийом оральних гормональних таблеток або при кожному статевому акті застосовувати бар'єрні засоби.

Абсолютні протипоказання. Підозрювана чи реальна вагітність; рак шийки матки; фіброміоми; вроджені патології матки, хронічні запальні захворювання органів малого тазу, викликаних ВМК; патологічні маткові кровотечі неясної етіології; протягом 6 місяців після перенесеного гострого захворювання органів малого тазу.

Відносні протипоказання. Порок серця і перенесене запалення внутрішньої оболонки серця - бактеріальний ендокардит; рясні або часті менструації; під час місячних болю від помірних до сильних, підвищена чутливість до міді - для металовмісних спіралей, однак у минулому - позаматкова вагітність, наявність декількох статевих партнерів, також немоногамних, так як це може провокувати запальні захворювання органів малого тазу.

У будь-якому випадку, щоб визначити, чи підходить даний спосіб контрацепції саме вам, необхідно ретельно обговорити всі «за» і «проти» із знаючим фахівцем і тільки після цього приймати рішення.

Можливі ускладнення. Найбільше число ускладнень доводиться на частку не народжували, особливо якщо був зроблений хоча б один аборт. Саме тому внутрішньоматкову контрацепцію лікарі, як правило, рекомендують вже народжували жінки.

Найважчим і неприємним наслідком ВМК можна вважати позаматкову вагітність. У цьому випадку необхідно негайне лікарське хірургічне втручання, у такому випадку зростаючий зародок розірве трубу. В даний час таке ускладнення застосування ВМК вважається надзвичайно рідкісним.

На жаль, не можна ігнорувати той факт, що у більшості жінок після введення ВМК істотно збільшуються крововтрати під час менструацій.

Крім зміни характеру менструацій, можливі порушення циклу, запаморочення, головний біль, слабкість, болі в спині, що тягнуть болі внизу живота, особливо попервах. Іноді описані симптоми проходять через 3-4 місяці після установки ВМК.

Підвищується ризик розвитку запальних захворювань органів малого тазу, що багато гінекологів пояснюють звисаючими з шийки матки нитками, які можуть стати «містком» для інфекції. У цьому також можуть бути винні приховані інфекції - хламідіоз, кандидоз, мікоплазмоз та ін Ось чому так важливо виявити і вилікувати їх до встановлення ВМК.

Іноді ВМК може врости в стінку матки, а в деяких випадках, при повному прориві, вийти в черевну порожнину. Таке ускладнення буває досить рідко - в одному випадку з 3000.

Для профілактики запальних захворювань жіночих статевих органів можна приймати різні гомеопатичні препарати, що володіють протизапальною дією, наприклад препарат траумель С.

Плюси. Перш за все, висока ступінь надійності. Цей метод не впливає на овуляцію, діяльність яєчників і інших залоз внутрішньої секреції. Метод самодостатній - при його застосуванні інші засоби контрацепції не потрібні (але це не засіб захисту від інфекцій!),

Мінуси. Можливі ускладнення, особливо збільшення крововтрат і поява кров'янистих виділень в період між менструаціями.

2.2 Бар'єрні методи контрацепції

Бар'єрні методи контрацепції відносяться до найдавніших. У першій половині нашого століття вагінальні бар'єрні засоби вважалися сучасними контрацептивами і протягом багатьох років були єдиними з відомих протизаплідних засобів.

У 60-х роках вони стали користуватися меншою популярністю, що було пов'язано з появою більш ефективних методів контрацепції (гормональних і внутрішньоматкових).

В даний час у зв'язку з швидким зростанням числа інфекцій, що передаються статевим шляхом (ІПСШ), та патології шийки матки популярність цих засобів значно зросла в усьому світі.

Використання бар'єрних методів контрацепції дозволяє не тільки запобігти трансмісії інфекції, але й знизити ризик їх наслідків: захворювання шийки матки, безпліддя, пухлини, обумовлені СНІД (лімфома, саркома Капоші), та ін.

У світі існує безліч варіантів різних бар'єрних методів контрацепції. Розрізняють чоловічий метод, що полягає у використанні презерватива, і жіночі методи:

- Діафрагми;

- Жіночий кондом;

- Шиїчний протизаплідний ковпачок;

- Сперміцидна піна;

- Сперміцидні супозиторії;

- Пінисті таблетки;

- Сперміцидні пасти і гелі;

- Сперміцидні губки.

За принципом дії бар'єрні методи контрацепції діляться на механічні і хімічні, деякі з них мають поєднаною дією.

Сперміциди

Сперміциди - це хімічні агенти, які инактивують сперму в піхву і перешкоджають проходженню її в матку. Як і будь-який інший метод контрацепції, сперміциди мають свої позитивні і негативні сторони.

Сперміциди забезпечують певний захист від багатьох ІПСШ (гонорея, трихомоніаз, хламідіоз, ВІЛ-інфекція) і знижують ризик розвитку запальних захворювань органів малого тазу.

Найбільш відомими хімічними речовинами, що входять до складу сперміцидів, є ноноксинол-9, октоксінол-9, менфегол і хлорид бензалконію.

Сперміцидні вагінальні супозиторії та таблетки

Існують різні види вагінальних таблеток і свічок, які вводяться у верхню частину піхви за допомогою пальця або спеціального провідника за 10-20 хв до коїтусу. Це необхідно для того, щоб почалося їхнє розплавлювання. Для одного статевого акту достатньо одноразового застосування сперміцида, а для кожного наступного необхідно додаткове введення сперміциди.

Креми, гелі та аерозольні піни випускаються або для разового застосування, або для поєднаного застосування з діафрагмою або ковпачками.

Аерозоль і крем швидше розподіляються в піхву, ніж гель і свічки, і утворюють бар'єр перед шийкою матки. У цьому випадку немає необхідності в очікуванні певного часу для розчинення, як при використанні супозиторіїв та таблеток.

Контрацептивна плівка - розмірами 2 см, оброблена тим чи іншим сперміцидом, найбільш часто ноноксинолом-9. Вводиться в задній звід піхви за 10-15 хв до статевого акту і там розчиняється.

Контрацептивні губки

Натуральні морські губки використовували як протизаплідних засобів протягом століть. У 70-х роках були створені губки з натурального колагену і синтетичні губки, просочені сперміцидом.

Це контрацептив, який володіє поєднаною дією: механічним і хімічним. Контрацептична губка оберігає від попадання сперми в цервікальний канал шийки матки, затримуючи сперму в губки, і виділяє сперміцидну речовину, що міститься в губці.

Губка, просочена сперміцидами, вводиться в піхву безпосередньо перед коітусом і розташовується над шийкою матки. Завдяки цьому вона забезпечує певний захист від проникнення мікроорганізмів у шийку матки й тим самим знижує ризик виникнення захворювань органів малого тазу та розвитку патології шийки матки.

Рекомендується не витягувати губку протягом 6 год після коїтусу, щоб бути впевненим у тому, що сперматозоїди втратили життєздатність.

Механічні засоби бар'єрної контрацепції

Основним механізмом дії механічних бар'єрних засобів є створення бар'єру для проникнення сперми в матку.

До механічних засобів запобігання вагітності належать діафрагми, шиїчні і цервікальні ковпачки, губки і кондоми.

Діафрагма

Діафрагма - це куполообразне пристосування з гнучким обідком, виготовлене з латексу. Зовнішній обідок містить металеву пружинку. Діафрагма виконує функцію бар'єру для шийки матки.

Завдяки цьому діафрагма забезпечує певний захист від проникнення мікроорганізмів у шийку матки (гонорея, хламідіоз) і знижує ризик виникнення запальних захворювань шийки матки та органів малого тазу. Діафрагма може забезпечити відносну захист від передачі ВІЛ-інфекції, проте цей механізм до кінця неясний.

Діафрагма не захищає від тих ІПСШ, які можуть передаватися при тісному контакті шкіри і слизових під час статевого контакту.

Цервікальні ковпачки

Сучасний цервікальний ковпачок виготовляється з латексу.

Шийкового ковпачка виконує функцію бар'єру для шийки матки і часто використовується разом з сперміцидами. Завдяки цьому він забезпечує певний захист від ІПСШ, хоча це питання недостатньо вивчене.

Він застосовується з використанням або без використання сперміцидів, причому сперміцидний препарат наноситься на його внутрішню поверхню таким чином, щоб він займав приблизно чверть або третина обсягу ковпачка.

Ковпачок вводиться перед коітусом, витягується через 6-8 год, не повинен знаходитися в піхві більше 24 ч.

Презервативи

Найбільш ефективним шляхом профілактики ІПСШ є використання презервативів.

Існують жіночі і чоловічі презервативи.

Чоловічі і жіночі презервативи, виконані з латексу, є механічним бар'єром для проникнення сперматозоїдів, вірусних та бактеріальних інфекцій.

За даними літератури, при регулярному використанні презервативів (не менше 6 міс) ризик виникнення трансмісивних інфекцій знижується в 2 рази.

Жіночий кондом складається з вільної поліуретанової плівки з пружними кільцями на кінцях. Менше закрите кільце розташовується в піхві і покриває шийку, в той час як відкрите велике кільце знаходиться біля входу в піхві.

Чоловічий презерватив

Серед всіх пар, що використовують якийсь метод планування сім'ї, третя частина вдається до методу контрацепції, який вимагає активної участі чоловіка - презервативів (близько 398 млн).

Презервативи є тонкий гумовий мішечок, який має звичайний або подовжений кінець. Деякі з презервативів імпрегноване сперміцидами.

Переваги використання презервативів:

· Ефективні при правильному використанні.

· Доступні.

· Охороняють від інфекцій, що передаються статевим шляхом.

· Не роблять системного впливу на організм.

· Можуть купуватися без рецепта лікаря.

· Використовуються при лікуванні безпліддя, викликаного присутністю антиспермальних антитіл.

· Застосовуються у вигляді профілактичних засобів при рідкісних випадках наявності у жінок алергічних реакцій на сперму.

· Використовуються для підтримки ерекції (якщо існують проблеми).

· Знижують ймовірність розвитку раку шийки матки.

Існують презервативи з латексу, поліуретану, колагенові, тваринного походження. Латексний презерватив перевершує презерватив, виготовлений з овечої сліпої кишки, оскільки останній не забезпечує зниження ризику проникнення:

· Вірусу гепатиту В,

· Вірусу імунодефіциту людини (ВІЛ),

· Вірусу простого герпесу (ВПГ),

· Цитомегаловірусу (ЦМВ).

Недоліки:

· Застосування презервативів може знижувати гостроту відчуттів при статевому акті як у чоловіків, так і у жінок.

· Застосування кондома пов'язане зі статевим актом.

· При сухості слизової оболонки піхви, наявність складок на презервативі або при індивідуальній чутливості до гуми можуть розвиватися подразнення як в області зовнішніх статевих органів жінки, так і в піхві.

Найважливішим є те, що латексні презервативи забезпечують надійний захист від ІПСШ, а отже, і від пов'язаної з ними патології шийки матки.

Ефективність презервативів визначається правильністю їх використання і залежить від якості презервативів, яке може різко знижуватися при недотриманні правил зберігання та терміну придатності.

Найбільш частими причинами безуспішного застосування бар'єрних методів контрацепції є, як правило, помилки в їх використанні.

Слід пам'ятати, що латексні презервативи призначені для одноразового використання.

Таким чином, бар'єрні методи контрацепції володіють різною ефективністю, яка визначається цілою низкою чинників.

Найбільш частою причиною неуспішного застосування бар'єрних методів контрацепції є помилки в їх використанні. У добре проінструктованих пацієнток частота невдач протягом першого року застосування становить від 3 до 10.

2.3 Гормональна контрацепція

Гормональні контрацептивні засоби є синтетичними аналогами жіночих статевих гормонів - естрогену і прогестерону та їх похідних. В даний час синтезовано понад 500 різновидів оральних контрацептивів (ОК).

У залежності від складу, дози і методу застосування гормональних препаратів розрізняють такі види гормональної контрацепції: комбіновані естроген-гестагенні препарати; мікродози гестагенів ("міні-пілі"); посткоїтальний препарати; пролонговані препарати; агоністи гонадотропін-рилізинг-гормону; антагоністи прогестерону.

За фармакологічній дії комбіновані препарати відрізняються один від одного співвідношенням гестагенів, естрогенів, андрогенів і анаболічними властивостями молекул. Вони застосовуються з 5-го дня менструального циклу протягом 21 дня.

Комбіновані ОК представляють собою оборотний метод контрацепції з 100% ефективністю.

Створення цих препаратів диктувалося тим, що, на думку більшості дослідників, ускладнення ОК обумовлені їх естрогенними компонентами (дозою і типом його). Отже, створення препаратів з меншою дозою естрогенів є корисним і важливим. Проте останні дані показують, що гестагени грають роль також у виникненні ускладнень з боку серцево-судинної системи. Тому доцільно зниження дози обох гормонів. Разом з тим існують межі, нижче яких порушується надійність контрацепції і виникають порушення циклу..

Препарати, що містять мікродози гестагенів («міні - пили»).

З огляду на серйозні метаболічні порушення, що виникають при прийомі комбінованих ОК першого покоління, що містять синтетичні естрогени, природним був пошук ОК зі зниженим вмістом естрогенів або не містять їх. "Міні-пілі" (фемулен, контінуін та ін) складаються з мікродоз синтетичних гестагенів: 500 мкг етіндіола діацетату або 300 мкг норетистерону. Їх призначають в безперервному режимі щодня протягом 6-8-12 міс. У якості "міні-пілі" можна використовувати норколут або туринал). "Міні-пілі" практично не чинять негативного впливу на метаболічні процеси тому можуть бути використані у жінок з гіпертензією, тромболітичними станами, захворюваннями печінки, в період лактації, при гіперестрогенії.

Здатність до зачаття відновлюється протягом 2-6 міс. після відміни препарату, тератогенного впливу не відмічено. На якість і кількість материнського молока "міні-пілі" впливу не роблять.

Незважаючи на відносне відсутність впливу "міні-пілі" на метаболічні процеси і досить великий контрацептивний ефект, все ж вони не виправдали надій. Основна причина відмови жінок від прийому "міні-пілі" - це часті і нерегулярні кров'янисті виділення.

Посткоїтальною контpацепцією Прийнято називати ті методи, які жінка може використовувати для попередження вагітності після незахищеного статевого контакту. До них відносять спpинцювання, введення різних спеpміцідних засобів в піхву, парилок після статевого акту й т.п. Ці методи, безсумнівно, мало - або зовсім неефективні. Альтеpнативою їм може бути призначення визначених доз гоpмональних засобів або посткоїтального введення внутpіматочного контpацептива.

Естpогени

Естpогени почали застосовуватись в якості засобів ПК самими пеpшими. З цієї гpупи в середині пpепаpатів використовували діетилстільбестpол, кон'югіpування естpогени, естpон, етинілестpадіол. Естpогенова ПК вважають високоефективною, але при її використанні відзначається висока частота побічних реакція у вигляді нудоти і pвоти, не виключені ускладнення, пов'язані з гіпеpкоагуляціей..

Естpоген-гестагенні

Комбініpованние естpоген-гестагенні пpепаpата є найбільш поширений засіб ПК. Даний спосіб ПК в даний час неpідко називають методом Альбеpта Юзпe, канадського лікаря, який перший його почав застосовувати.

Гестогени

Відомо, що цей метод в нашій країні неpідко використовують безконтpольно, багатокразово протягом багатьох менстpуальних циклів, у зв'язку з чим у багатьох лікарів і пацієнток сфоpмулювалось негативне ставлення до препарату через високу частоту наступних порушень менстpуального циклу.

2.4 Стерилізація

Процедура для чоловіків - вазектомія - безпечна, проста, операція триває 15 хвилин, виконується амбулаторно, під місцевим знеболенням. Хірург робить крихітний надріз або прокол мошонки, проникає всередину, використовуючи спеціальний інструмент, і перерізає насіннєву протока - вузьку трубочку, через яку сперматозоїди потрапляють в яєчка. Закорковані насіннєві протоки не дають сперматозоїдам досягти еякулята. Вироблювані яєчками сперматозоїди поглинаються тканинами без будь-якої шкоди для організму. Чоловік не помічає будь-якої різниці в кількості і зовнішньому вигляді еякулята. Процедура для жінок дещо складніше. Стерилізація досягається за рахунок блокування фаллопієвих труб, по яких яйцеклітини з яєчників переміщуються в матку. Зазвичай жінці дають седативні засоби, роблять місцеву анестезію і проводять невеликий розріз на животі. Хірург вводить в розріз інструмент, званий лапароскопом, який дозволяє побачити, перерізати і перев'язати фаллопієві труби. Перев'язують труби колечками або затискачами, іноді кінці труб припікаються. Буває, що операцію виконують через піхву.

Найчастіше (близько 40%) стерилізацію проводять через 48 годин після пологів, головним чином тому, що це зручно і технічно простіше.

І вазектомія, і перев'язка труб у вищій мірі ефективні; ймовірно, тому стерилізація - самий популярний метод контрацепції серед подружніх пар. При вазектомії ймовірність настання вагітності складає 0,2 відсотка, при перев'язці труб - 9,5 відсотка.

Але як ці втручання впливають на здоров'я? У жінок ускладнення після добровільної хірургічної стерилізації спостерігаються саме більше в 1 відсотку випадків. Число летальних результатів складає приблизно 3 випадки на 100 000, тобто операція сама по собі вважається у фахівців відносно безпечною. Одне з основних ускладнень - підвищена небезпека позаматкової вагітності.

Вазектомія - ще більш безпечна процедура, з меншою ймовірністю серйозних ускладнень. Летальні результати надзвичайно рідкісні - один випадок на 300 000 вазектомії - так само, як і ускладнення, такі, як інфікування або кровотеча. У двох третин чоловіків після вазектомії з'являються антитіла до сперми, але немає ніяких даних, що свідчать про їх негативний вплив на здоров'я. Однак відомо, що жінка, чоловік якої зробив вазектомію, захищена від раку шийки матки.

Чи можна відновити втрачене?

Хоча лікарі налаштовують чоловіків і жінок на те, що стерилізація незворотна, і просять подумати, перш ніж зважитися на неї, у разі необхідності може бути проведена зворотна процедура. За звітами лікарів, близько половини чоловіків після відновної процедури виявляються здатними мати дітей, але серед них більшість складають ті, кому вазектомія була зроблена не більше ніж десять років тому. Після цього терміну число успішних операцій сильно падає, з тієї причини, що зменшується кількість активних сперматозоїдів в насінній рідині.

Що стосується жінок, то після відновлення прохідності труб, поданим ряду хірургів, вагітність настає в 60-80 відсотках випадків, але більшість вчених вважають, що зазвичай відсоток значно менший. Відновлювальна операція робиться під загальним наркозом і належить до непростих мікрохірургічних операціях - потрібно з'єднати розсічені кінці фаллопієвих труб. Це набагато більш ризикована операція, ніж стерилізація.

2.5 Традиційні методи

До традиційних методів контрацепції відносяться механічні (ковпачки вагінальні, діафрагми, презервативи); хімічні (сперміциди); біологічний метод; перервані статеві зносини. Всі ці методи контрацепції недостатньо ефективні.

Вагінальні кільця, насичені гормонами. Останнім часом почали застосовувати вагінальні кільця, насичені левоноргестрелу, що виділяється в низьких дозах; використовували нове вагінальне кільце діаметром 56 мм, що має сердечник, з якого виділялося 50 мкг левоноргестрелу щодня. Кільце вводили на 12 тижнів. Рівень ліпідів і цукру крові при його введенні не змінювався.

Цей метод потребує поглибленого дослідження та випробування на великому клінічному матеріалі. Перевагою методу є поєднання бар'єрного методу з гормональним.

В даний час у зв'язку із зростанням частоти другої генерації трансмісивних захворювань (трихомоноз, герпес, хламідіоз, СНІД) особливої актуальності набувають бар'єрні методи контрацепції та застосування чоловічих презервативів. Поширеність біологічного (ритмічного, або календарного) методу контрацепції в різних країнах коливається від 15 до 20%. Метод заснований на періодичному утримується від статевого життя в періовуляторние дні. Утримання рекомендується за 3 дні до і протягом 3-4 днів після передбачуваної овуляції. Ефективність методу досить висока, але він вимагає педантизму жінки і обов'язкової наявності регулярних менструальних циклів.

При використанні біологічного методу контрацепції дні передбачуваної овуляції визначають такими способами: вимір базальної температури і з'ясування сталості днів піднесення її використання електронного програмують термометра, що дозволяє встановити фази фертильності та стерильності по динаміці базальної температури.

Важкі стресові ситуації, переїзди в інші кліматичні, географічні зони можуть відбиватися на термінах овуляції. Meтод фізіологічний, основне утруднення - з'ясування днів овуляції. Вишукування простих і надійних методів оцінки дня овуляції зробить його вельми перспективним.

2.6 Рослинні контрацептичні засоби і протизаплідні вакцини

У народній медицині відомі рослини (близько 225), що володіють контрацептичним ефектом. До них відносяться стероїдні сапоніни, які знайдені в багатьох видів рослин.

Розробка та впровадження природних контрацептивів рослинного походження допоможе в певній мірі уникнути використання ефективних, але образливі інших типів контрацепції.

Протизаплідні вакцини.

У стадії розробки та клінічного випробування знаходяться протизаплідні вакцини. В основу технології їх створення покладені досягнення генної інженерії, що дозволяють виділити з тканин репродуктивної системи або плодового яйця фрагменти ДНК. В якості антигену використовуються ХГ, ЛГ, ФСГ, сперматозоїди, антигени яйцеклітини і плодового яйця, плаценти. Пасивна імунізація має низку переваг: специфічністю, нетривалим і повністю устранімим впливом, відсутністю алергічних реакцій.

Проте природні захисні механізми можуть руйнувати протизаплідні вакцини. Крім того, існує ризик тератогенного впливу при використанні вакцин з антигенами плодового яйця і яйцеклітини. Виникають також питання етики і моралі при впровадженні в практику методів імунологічної контрацепції.

ВИСНОВОК

Провівши роботу, з'ясувалося, що існує безліч сучасних засобів і методів контрацепції. У кожного методу є свої як позитивні, так і негативні моменти.

З точки зору ефективності комбіновані оральні контрацептиви є поширеним методом вибору, однак з огляду на безпеку, переносимість і доступність методу найбільшу перевагу має віддаватися бар'єрних методів контрацепції в поєднанні з сперміцидами. Для жінок старшого репродуктивного віку існує досить широкий вибір методів і засобів контрацепції, що дозволяє оптимально задовольнити індивідуальні потреби кожної жінки, а також здійснити профілактику деяких видів вікової патології, зумовленої гормональними змінами.

На сьогоднішній день, на жаль, не існує якогось контрацептиву, який не володіє тією чи іншою побічною дією і основним принципом індивідуального підбору є призначення мінімальної дози стероїдів, яка, в той же час забезпечувала б високу надійність і безпека методу. Відомо, що побічні ефекти роблять виражений вплив на вибір методу контрацепції, хоча вираженість їх прояви багато в чому залежить від індивідуальної чутливості. Використання контрацептивів вимагає регулярного лікарського контролю. Кожній жінці, яка бажає запобігти небажаній вагітності, все-таки краще всього звернутися за допомогою до фахівця. Звичайно, природні методи контрацепції здаються простими і доступними і без поради лікаря, але щоб мати додаткову інформацію про свій організм і про можливі способи запобігання, проконсультуйтеся з вашим лікарем. При виборі оральних контрацептивів, необхідність консультації стає очевидною. Незважаючи на всю доступність таких засобів, їх неконтрольоване застосування загрожує серйозними наслідками.

ЛІТЕРАТУРА

1. Вера Прилепская. Гормональная Контрацепция. 2014.

2. Обливанова Людмила. Контрацептивы. 2004.

3. http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BE%D0%BD%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%86%D0%B5%D0%BF%D1%86%D1%96%D1%8F

4. https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BE%D0%BC%D0%B1%D0%B8%D0%BD%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8B%D0%B5_%D0%BE%D1%80%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%8B%D0%B5_%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%86%D0%B5%D0%BF%D1%82%D0%B8%D0%B2%D1%8B

5. http://www.deti-pogodki.ru/parents/detail.php?ID=1162

6. Двинских Є. А. Сучасна контрацепція. Поради професіонала. 2000.

7. Єршов В. М. Сучасні методи контрацепції: Справ. посібник для лікарів. 2002.

8. Купріянова І.К. Контрацепція: Практичний погляд на романтичні відносини, 2003.

9. Попов Ю.В. - Огляд психіатрії та медичної психології імені. 1998.

10. Прилепська В.М., Яглов В.В. Бар'єрні методи контрацепціі. 1999.

11. Савельєва Є.М. - Сучасна контрацепція: вибір за вами. 2002.

Размещено на Allbest.ru

...