Особливість лікувальної фізичної культури при атеросклерозі

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЗМІСТ

ВСТУП

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА АТЕРОСКЛЕРОЗУ

1.1 Етіологія і фактори ризику атеросклерозу

1.2 Патогенез і класифікація атеросклерозу

1.3 Лікувально-профілактичні заходи при атеросклерозі

2. МЕТОДИ ТА ОРГАНІЗАЦІЯ ДОСЛІДЖДЕНЬ

3. РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ І ЇХ ОБГОВОРЕННЯ

3.1 Механізм лікувальної дії фізичних вправ

3.2 Завдання, основні форми ЛФК

3.3 Комплекс ЛФК при атеросклерозі

3.4 Застосування прийомів масажу

3.5 Використання засобів фізіотерапії при атеросклерозі

3.6 Застосування механотерапії і працетерапії

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

ВСТУП

Актуальність теми. Атеросклероз - це головна причина смерті у світі. Його жертви, переважно чоловіки, гинуть нерідко раптово, причому в самий продуктивний період свого життя. Загальні людські та соціальні втрати, заподіяні атеросклерозом, величезні. Проблема атеросклерозу є однією з найактуальніших в медицині. Успішне її вирішення важливе і для майбутніх поколінь. Збільшення в нашій країні з кожним роком середньої тривалості життя робить попередження раннього розвитку атеросклерозу проблемою державної ваги [1].

Єдине, в чому Україна утримує лідерство в Європі - це рівень смертності від серцево-судинних захворювань. Щорічно 440 тисяч людей помирають від серцево-судинних захворювань. Ці цифри можна порівняти з вимиранням цілого обласного центру. Щодня 14 людей в Україні вперше дізнаються про свій невтішний діагноз - невтішному тому, що, як правило, звертаються за допомогою, коли стан здоров'я вже запущений.

Основною причиною цих захворювань є атеросклероз. Найстрашніше в цій ситуації те, що слово «атеросклероз» стало звичайним і буденним, як, наприклад, «комп'ютер» або «парламент». Поширення атеросклерозу порівнюють з епідемією, яка охопила цивілізовані країни. Для порівняння: в 1900 році від атеросклерозу помер 1% населення, в 69-70 роках - 40-50%. До 2020 року смертність може досягти 60%. Це у всьому світі. А що у нас? Ми обігнали Європу!

Статистика ВООЗ свідчить: від захворювань серця і судин ми вмираємо не лише в 2-4 рази частіше, ніж у країнах ЄС, а й раніше. 30-44 річні українські чоловіки помирають в 6 разів частіше, ніж їх однолітки в країнах ЄС. Починаючи з 15-17 років, частота хвороб серця і судин різко зростає. Майже 37% дорослого населення має те чи інше серцево-судинне захворювання (і це тільки приблизні розрахунки, оскільки ніхто в Україні не проводив масштабних досліджень). Атеросклероз є процесом, нерозривно пов'язаним з умовами зовнішнього середовища: темп життя, фізична активність, характер харчування позначаються на його розвитку і перебігу. Певну роль при цьому відіграють і спадкові чинники. Тенденція до омолодження атеросклерозу може знайти пояснення у надзвичайно напруженому темпі життя. Висока смертність від атеросклерозу - один з головних факторів зниження очікуваної тривалості життя, наприклад, смертності від коронарної хвороби серця - одного з основних клінічних проявів атеросклерозу [16].

Реабілітація, що включає відновлювальну терапію в умовах лікувально-профілактичних установ, у своєму розпорядженні має арсенал засобів активного впливу на функціональні системи організму: лікувальна фізкультура (ЛФК), працетерапія, масаж.

Об'єкт дослідження: Фізична реабілітація при атеросклерозі.

Предмет дослідження: Особливості застосування засобів фізичної реабілітації при атеросклерозі.

Мета роботи: вивчення ролі лікувальної фізкультури у відновному лікуванні хворих, які страждають на атеросклероз.

Завдання роботи:

1. Розкрити етіологію, патогенез, класифікацію і клінічні прояви атеросклерозу.

2. Охарактеризувати основні підходи до призначення ЛФК при атеросклерозі і розкрити механізм її дії.

3. Ознаймитись з прийомами масажу, фізіотерапії і працетерапії при атеросклерозі.

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА АТЕРОСКЛЕРОЗУ

1.1 Етіологія і фактори ризику атеросклерозу

У результаті численних експериментальних і гістоморфологічних досліджень Н. Н. Анічкова була сформульована інфільтративна теорія виникнення атеросклеротичних змін артерій. Це зводиться до того, що ліпоїдні речовини і, зокрема, холестерин, які виявляються в стінці артерій переважно у внутрішній оболонці, транспортуються в поєднанні з білками, плазмою крові з просвіту артерій. У міру розвитку процесу підвищується відношення вільного (кристалічного) холестерину до пов'язаного. Ліпоїдоз інших артерій є лише одним з доданків всього атеросклеротичного процесу. У подальшому в осередках ліпоїдозу відбуваються реактивні зміни у вигляді розвитку сполучної тканини, нерідко з лімфоїдно-клітинною реакцією з формуванням бляшок. Внутрішня еластична мембрана при цьому ослаблена і призводить до зворотного розвитку, що призводить до розвитку шаруватості бляшок. Атеросклеротичні бляшки спочатку розвитку бувають покриті з боку просвіту судини тонким пластом сполучної тканини. У подальшому цей пласт стає щільним. Покриваючий атеросклеротичну бляшку пласт складається зазвичай з гіалінізованих і еластичних волокон і витягнутих у довжину фібробластів [3].

Морфологічні зміни при експериментальному атеросклеротичному процесі можна розглядати як реакцію судинної стінки у відповідь на інші умови обміну - реакцію складну, комплексну, яка виявляється в підвищеній функціональної активності клітин, перебудові їх функцій, пристосувальних процесів у них з подальшим розвитком дистрофічних та проліферативних процесів у клітинних елементах, волокнистих структурах і проміжній речовині судинної стінки. Взаємовідношення і вираженість різних компонентів цієї реакції обумовлює надалі характер змін і пояснює особливості морфологічного прояву атеросклеротичного процесу в різних судинах. Ймовірно, одні й ті ж фактори призводять до розвитку дистрофічних змін в стінці судин і до порушення ліпідного обміну [15].

Таблиця 1.1 - Фактори ризику атеросклерозу

І - немодифіковані:	ІІ - модифіковані:
Спадковість;	нервове перенапруження;
чоловіча стать;	порушення ліпідного обміну;
вік чоловіка > 45, жінки > 55.	підвищення АТ;
	куріння тютюну;
	підвищену маса тіла;
	переїдання;
	недостатня фізична активність;
	цукровий діабет
	порушення білкового обміну;

Також важливе значення мають:

- підвищення фібринолітичної активності крові при цирозах печінки, що гальмує розвиток атеросклерозу.

- стан судинної стінки і системи крові.

- сенсибілізація та алергії.

- інфекційні захворювання.

- алкоголь:

- несприятливі фактори.

- порушення холестеринового обміну.

- зміна судин під впливом сірковуглецю:

Більш певні дані є про несприятливий вплив на розвиток атеросклеротичних змін судин під впливом сірковуглецю у осіб, що тривало знаходилися в контакті з сірковуглецем і особливо, з симптомами отруєння ним. У них знаходять порушення в крові: підвищення рівня холестерину і В - ліпопротеїдів.

- хронічна інтоксикація ціаністими сполуками:

Описано гіпо- і гіпертонічні стани при хронічній інтоксикації ціаністими сполуками з розвитком стенокардії [8].

- хімічні сполуки (хлоровані вуглеводні жирного ряду):

Вони несприятливо впливають на розвиток атеросклерозу хімічних сполук, мабуть, відносяться представники хлорованих вуглеводнів жирного ряду, таких, як чотирихлористий вуглець, дихлоретан, трихлоретилен, при тривалому контакті з якими можуть спостерігатися порушення коронарного кровообігу, явища стенокардії.

- різкі перепади температури, інтенсивний шум:

З виробництв, пов'язаних з впливом на організм фізичних факторів, привертають до себе увагу ті, при яких робітники піддаються дії різких перепадів температури, інтенсивного шуму і деяких інших виробничих впливів. Не підлягає сумніву, що особи із змінами коронарних артерій і з підвищеним артеріальним тиском, погано переносять різкі зміни високої температури. Робота, пов'язана з інтенсивним, особливо з високочастотним або імпульсним шумом, справляє негативний вплив на серцево-судинну систему:

- іонізуючої радіації;

- алергічні стан;

- подагра;

- ліпіди і ліпопротеїди [6].

Потреба організму в холестерині на добу становить близько 30 мкг. У той же час, звичайний харчовий раціон, в якому міститься від 100 до 1400 мкг холестерину, не позначається істотно на вмісті холестерину в крові у здорової людини. Додаткову роль відіграє нестача в харчовому раціоні ненасичених жирних кислот і фосфоліпідів, які збільшують розчинність холестерину, перешкоджають випадання його в осад і відкладенню в судинній стінці. Відому роль грають також порушення в утриманні натрію, калію, магнію, кальцію і фосфору в їжі. Надмірний вміст натрію сприяє розвитку вазомоторних порушень, підвищення артеріального кров'яного тиску. Відоме значення має і вміст в їжі мікроелементів [2].

Таблиця 1.2 - Норми холестерину у крові

Вік	Норми
Вік до 20 років	120 - 150 мг% (3, 1 - 3, 9 ммоль/л)
Вік 20 - 30 років	150 - 200 мг% (3, 9 - 5, 2 ммоль/л)
Для чоловіків 35 - 59 років	205 - 220 мг% (5, 3 - 5, 7 ммоль/л)
Для жінок 30-65 років	195 - 235 мг% (5, 0 - 6, 0 ммоль/л)

1.2 Патогенез і класифікація атеросклерозу

Атеросклеротичні зміни виявляються в артеріях великого і середнього калібру і вражають в першу чергу внутрішню оболонку судини. Для них характерно прогресуюче накопичення ліпідів і потовщення фіброзно-перероджень внутрішньої оболонки. Залежно від проявів, видимих неозброєним оком, атеросклеротичні ураження можна розділити на три типи:

- ліпідні плями;

- фіброзні бляшки;

- складні ураження;

було показано, що порушення ліпоїдного обміну є одним з провідних факторів у розвитку атеросклерозу.

Мікроскопічна картина всіх цих змін клітинних і сполучних структур вельми різноманітна. Ураження судини можуть не тільки вести до порушення кровопостачання того або іншого органу внаслідок звуження судинного просвіту, але і служити причиною клінічних проявів тромбозу або ослаблення артеріальної стінки, пов'язаного з розвитком аневризми. Деякі відділи артеріальної системи схильні до розвитку атеросклерозу більшою мірою, ніж інші [28].

Класифікація атеросклерозу за О. І. М'ясниковим:

І. За локалізацією:

- Атеросклероз мозкових артерій;

- Атеросклероз аорти та її гілок;

- Атеросклероз ниркових артерій;

- Атеросклероз периферичних артерій;

- Атеросклероз вінцевих артерій.

Найчастіше атеросклеротичні ураження локалізуються в аорті та її головних гілках, у венозних артеріях серця і великих артеріях головного мозку [10].

ІІ. За стадією розвитку атеросклерозу виділяють два періоди:

1. Початковий доклінічний, що характеризується функціональними змінами судин, підвищенням рівня ліпідів і ліпопротеїдів.

2. Період клінічних проявів, що має 3 стадії:

2.1. ішемічну (наприклад, стосовно вінцевих артерій - це напади стенокардії);

2.2. тромбонекротичну (наприклад, інфаркт міокарду);

2.3. фіброзну (постінфарктний кардіосклероз).

Паталогоанатомічно у великих артеріях еластичного типу виділяють 4

стадії морфогенезу атеросклерозу:

І стадія - ліпоідоз (відкладання ліпідів і ліпідно-білкових комплексів

в інтиму судин);

ІІ стадія - ліпосклероз - реактивне розростання сполучної тканини;

Ш стадія атеросклерозу - іде розпад бляшок, утворення виразок і тромбів;

ІV стадія атеросклерозу: в бляшки відкладаються солі особливо Са.

Досить можливо, що системні зміни в крові передують розвитку тромботичних ускладнень атеросклерозу. Термін «атеросклероз» включає в себе результат цілого ряду патологічних процесів [12]. У такому разі до артеріосклерозу слід віднести атеросклероз артерій, кальциноз середньої оболонки артерій м'язового типу та гіалінову і жирову інфільтрацію дрібних артерій (атеросклероз). А. Л М'ясніков під терміном «атеросклероз» об'єднує п'ять форм:

1. Атеросклероз (тип Маршана - Анічкова);

2. Кальциноз артерій (тип Менкеберга);

3. Артеріолосклерозом (гіаліноз артерій, артеріолонекроз);

4. Вікові ущільнення артерій;

5. Хронічні (інфекційні), алергічні і т.д., артеріїти з виходом у склероз.

1.3 Лікувально-профілактичні заходи при атеросклерозі

Клінічна картина атеросклерозу визначається переважною локалізацією процесу, стадією захворювання, наявністю факторів, що обтяжують перебіг (артеріальна гіпертонія, тромбози).

Атеросклероз аорти.

Найбільш частою локалізацією атеросклерозу в артеріальній системі є аорта. Клінічна симптоматика з'являється у міру залучення в процес великих гілок аорти, що порушують функцію відповідних органів і систем. Атеросклеротична гіпертонія характеризується значним підвищенням систолічного при нормальному або нерідко зниженому діастолічному тиску.

Спостерігається така симптоматика:

- головний біль,

- запаморочення,

- шум у вухах.

- при переході з горизонтального положення у вертикальне або при різких поворотах голови можуть виникати непритомні стани.

- нерідко при фізичній роботі відзначаються слабкість, парестезії і больові відчуття у верхніх кінцівках.

- пульс на променевій артерії ураженої сторони слабшає.

- при аускультації визначається акцент II тону над аортою, іноді II тон набуває металевий відтінок.

- часто вислуховується систолічний шум різної інтенсивності, особливо при піднятих чи заставлених на потилиці руках (симптом Сиротиніна - Куковерова) [27].

Найбільш часто атеросклероз локалізується в черевному відділі аорти.

Аневризма низхідної грудної аорти проявляється ознаками здавлення стравоходу, болями в грудях, спині.

Атеросклероз мезентеріальних судин найбільш часто проявляється болями у верхній половині живота, що виникають зазвичай в пізні години після їжі. Тривалість болю варіює від декількох хвилин до 1 години. Вони нерідко супроводжуються здуттям живота, закрепами, відрижкою. Одним з ускладнень атеросклерозу мезентеріальних судин є розвиток у них тромбозу, який зазвичай виникає раптово. Загальний стан хворих при цьому значно порушено, нерідко розвивається колаптоїдний стан, помірно підвищується температура. Тромбоз мезентеріальних судин закінчується нерідко гангреною кишечника з появою симптомів перитоніту.

Атеросклероз ниркових артерій.

Основною клінічною ознакою є симптоматична артеріальна гіпертонія. У разі вираженого стенозу або повної оклюзії ниркової артерії гіпертонія характеризується стабільністю і високими цифрами артеріального тиску. При виникненні тромбозу ниркових артерій з'являються болі в животі і попереку. Вони виникають раптово і тривають від кількох годин до декількох днів. Можуть спостерігатися диспепсичні явища у вигляді нудоти і блювоти. У сечі нерідко виявляються білок, еритроцити, причому гематурія іноді може бути значною. У хворих гіпертонією до розвитку тромбозу артеріальний тиск зростає.

Атеросклероз судин нижніх кінцівок.

Основним симптомом є біль у ногах або в одній нозі, що виникає, як правило, при ходьбі. Біль носить нападоподібний характер і локалізується найчастіше в литкових м'язах, стопі, рідше стегні. Хворі змушені зупинятися, після чого біль стихає (переміжна кульгавість). Іншим симптомом є мерзлякуватість кінцівок, парестезії. При огляді уражена кінцівка холодніше, спостерігається зміна забарвлення шкіри (блідість з мармуровим відтінком), сухість і стоншення її. У більш пізніх стадіях виявляються трофічні виразки на пальцях ніг, п'ятах, передньої поверхні гомілки, тобто ознаки сухої і вологої гангрени [17].

Діагностика

При атеросклерозі зводиться насамперед до розпізнаванню окремих локалізацій атеросклерозу (ішемічна хвороба серця, атеросклероз аорти, мозкових артерій та ін.) Діагноз грунтується на клінічній симптоматиці органних поразок, облік факторів ризику, особливо їх поєднань, на даних лабораторних досліджень, зокрема на порушенні ліпідного обміну (підвищення вмісту холестерину, ліпопротеїдів, зміна співвідношення фосфоліпіди/холестерин). Певне значення в діагностиці атеросклерозу аорти і великих артерій мають дані інструментального обстеження: зниження амплітуди пульсації аорти при рентгенокімографіі, кальциноз артерії на рентгенограмі та наявність атеросклеротичних оклюзії, що виявляються при ангіографії, збільшення швидкості поширення пульсової хвилі [16].

Лікування.

При атеросклерозі лікування має бути комплексним і включати общегигиенические заходи: нормалізацію режиму праці та відпочинку, усунення факторів ризику, правильну дієту, нормалізацію функції нейрогормонального апарату і призначення препаратів, що нормалізують ліпідний обмін. Особливе значення має раціональний режим харчування.

Основний принцип полягає у зменшенні загального калораж їжі за рахунок тваринних жирів і продуктів, що містять холестерин. Рекомендується часткова заміна тваринних жирів рослинними, обмеження введення вуглеводів і кухонної солі. Обов'язково включення в раціон харчування продуктів, що містять ненасичені жирні кислоти. Їжа хворих на атеросклероз повинна містити достатню кількість вітамінів, мінеральних солей. Призначення різних препаратів хворим на атеросклероз переслідує свою мету нормалізацію порушеного ліпідного обміну.

З метою зниження рівня холестерину застосовують:

1) препарати, які гальмують всмоктування екзогенного холестерину;

2) препарати, які пригнічують синтез ендогенного холестерину;

3) препарати, що підвищують вміст фосфоліпідів (метіонін, холін);

4) препарати ненасичених жирних кислот .

Зниження холестерину в крові, а також позитивний клінічний вплив на перебіг атеросклерозу надають естрогени (фолікулін, естрадіол), тиреоїдин, препарати йоду (5-15 крапель 5% розчину йоду на склянку молока впродовж місяця повторними курсами ).

Поряд з препаратами гіпохолестеринемічної дії доцільне застосування антикоагулянтів (гепарину). Атероїд застосовують всередину по 60 мг протягом тривалого часу. Хворим на атеросклероз рекомендується призначення вітамінів (аскорбінова кислота, вітаміни В1, В6, В12, В15, вітамін Е). Особливе значення має аскорбінова кислота, яка сприяє виведенню холестерину з організму [21].

Профілактика.

Розрізняють первинну і вторинну профілактику атеросклерозу. Первинна профілактика спрямована на запобігання розвитку захворювання, а вторинна - на попередження різноманітних ускладнень атеросклерозу і його прогресування.

Первинна профілактика включає заходи, спрямовані на організацію правильного режиму праці і відпочинку, раціональне харчування, усунення основних факторів ризику (надлишкова маса тіла, куріння), виявлення і лікування захворювань, що сприяють розвитку атеросклерозу (гіпертонічна хвороба, цукровий діабет). Важливе значення має диспансеризація осіб, загрозливих по атеросклерозу або вже страждаючих цим захворюванням [11].

2. МЕТОДИ ТА ОРГАНІЗАЦІЯ ДОСЛІДЖДЕНЬ

При вирішенні поставлених у курсовій роботі завдань були використані методи теоретичного рівня дослідження, а саме загальнонаукові:

1. Аналіз і узагальнення літературних джерел з тематики дослідження.

2. Вивчення і узагальнення досвіду роботи щодо фізичної реабілітації при атеросклерозі.

3. Метод аналізу медичної документації.

З метою ознайомлення зі станом досліджуваного питання було прове-дено аналіз, синтез, узагальнення, порівняння, опрацювання викладених у науковій літературі, документальних і методичних джерелах теоретичних та практичних положень про організацію та проведення фізичної реабілітації хворих на атеросклероз.

Систематизація та конкретизація індивідуальних підходів до складання програм фізичної реабілітації.

Опрацьовано фонди Рівненської обласної бібліотеки, медичної бібліотеки (м. Рівне), бібліотек Рівненського державного гуманітарного університету, Національної бібліотеки України ім. В. Вернадського (м. Київ),Національної наукової медичної бібліотеки України (м. Київ), бібліотеки

Національного університету фізичного виховання і спорту України (м. Київ), бібліотек Львівського державного інституту фізичної культури (м. Львів), та on-line версій закордонних бібліотек.

Аналізувалися публікації, підручники, посібники.

Використання аналізу і синтезу дозволило виявити проблемні питання,сформувати мету, завдання курсової роботи, провести узагальнення і обґру-нтування результатів власних досліджень.

Був проведений контент-аналіз отриманої текстової інформації про загальні принципи і методи фізичної реабілітації при атеросклерозі.

3. РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ І ЇХ ОБГОВОРЕННЯ

3.1 Механізм лікувальної дії фізичних вправ

Застосування фізичних вправ при серцево-судинних захворюваннях дозволяє використовувати всі чотири механізму їх лікувальної дії: тонізуючого впливу, трофічної дії, формування компенсацій і нормалізації функцій. При багатьох захворюваннях серцево-судинної системи обмежується руховий режим хворого. У центральній нервовій системі переважають гальмівні процеси. У цьому випадку фізичні вправи набувають важливого значення для надання загального тонізуючого впливу.

Поліпшення функцій всіх органів і систем під впливом фізичних вправ попереджає ускладнення, активізує захисні сили організму і прискорює одужання.

Поліпшується психо-емоційний стан хворого. Фізичні вправи поліпшують трофічні процеси в серці і в усьому. Вони покращують кровопостачання серця за рахунок посилення венозного кровотоку, активізує обмін речовин. Все це стимулює відновлювальні процеси в міокарді, підвищує його скорочувальну здатність. Фізичні вправи поліпшують і загальний обмін в організмі, знижують вміст холестерину в крові, затримуючи розвиток атеросклерозу. Дихальні вправи сприяють припливу венозної крові до серця за рахунок ритмічного зміни внутрішньочеревного і внутрішньогрудного тиску [5].

Нормалізація функцій: досягається поступовими й обережної тренуванням, яка зміцнює міокард і покращує його скоротливу здатність, відновлює судинні реакції на м'язову роботу і зміну положення тіла. Фізичні вправи нормалізують функцію регулюючих систем. Їх здатність координувати роботу серцево-судинної, дихальної та інших систем організму під час фізичних навантажень. Систематичні фізичні вправи впливають на артеріальний тиск через багато ланок регулюючих систем тривалого впливу. Так, під впливом поступової дозованого тренування збільшується тонус блукаючого нерва і продукція гормонів (наприклад, простогландинів), що знижують артеріальний тиск. У результаті в спокої скорочується частота серцевих скорочень і знижується артеріальний тиск. Особливо слід зупинитися на спеціальних вправах, які надають дію в основному через нервово-рефлекторні механізми. Знижують артеріальний тиск дихальні вправи з подовженням видиху і урежением дихання і знижують частоту серцевих скорочень. Вправи в розслабленні м'язів і для дрібних м'язових груп знижують тонус артеріол і зменшують периферичний опір крові. При захворюваннях серця і судин фізичні вправи удосконалюють (нормалізують) адаптаційні процеси серцево-судинної системи, які полягали у посиленні енергетичних і регенеративних механізмів, відновлюють функції і порушені структури.

Фізична культура має велике значення для профілактики захворювань серцево-судинної системи, так як поповнює нестачу рухової активності сучасної людини. Фізичні вправи підвищують загальні адаптаційні (пристосувальні) можливості організму, його опірність до різних стресових впливів, даючи психічну розрядку і покращуючи емоційний стан [13]. Фізичне тренування розвиває фізіологічні функції і рухові якості, підвищуючи розумову і фізичну працездатність. Активізація рухового режиму різними фізичними вправами удосконалює функції систем, що регулюють кровообіг, покращує скоротливість міокарда і кровообіг зменшує вміст ліпідів і холестерину в крові, сприяє розвитку колатеральних судин, знижує гіпоксію, тобто попереджає і усуває прояви більшості факторів ризику основних хвороб серцево-судинної системи.

Таким чином, фізична культура показана всім здоровим не тільки як оздоровчий, але і як профілактичний засіб. Особливо вона необхідна для тих осіб, які в даний час здорові, але мають певні фактори ризику до серцево-судинних захворювань. Для осіб, що страждають серцево-судинними захворюваннями, фізичні вправи є найважливішим реабілітаційним засобом і засобом вторинної профілактики. Лікувальна дія фізичних вправ у першу чергу проявляється в їх позитивному впливі на обмін речовин, діяльність нервової та ендокринної системи, регулюють всі види обміну речовин. Дослідження, проведені на тваринах, переконливо доводять, що систематичні заняття фізичними вправами надають нормалізує на вміст ліпідів у крові. Численні спостереження за хворими атеросклерозом і людьми похилого віку також свідчать про сприятливий дії різної м'язової діяльності.

Так, при підвищенні холестерину в крові курс ЛФК часто знижує його до нормальних величин. Застосування фізичних вправ, що надають спеціальну лікувальну дію, наприклад, поліпшує периферичний кровообіг, сприяє відновленню моторно-вісцеральних зв'язків, порушених внаслідок захворювання. Спеціальні фізичні вправи поліпшують кровообіг тій області або органу, харчування яких порушено внаслідок ураження судин. При початкових ознаках атеросклерозу і наявності факторів ризику для профілактики подальшого розвитку захворювання необхідно усунути ті з них, на які можливо впливати. Тому ефективні заняття фізичними вправами, дієта зі зниженням продуктів, багатих на холестерин і жиром і відмова від куріння [7].

3.2 Завдання, основні форми ЛФК

Завдання ЛФК:

1. Поліпшення кровообігу і обмінних процесів в організмі.

2. Підвищення загальної витривалості організму.

- Поліпшення нервової та ендокринної систем і регуляції обмінних процесів.

- Підвищення функціональних можливостей серцево-судинної та інших систем організму.

- Надає загальне зміцнювальний вплив на організм і підвищення працездатності.

- Підвищення адаптації серцево-судинної системи і фізичних навантажень.

- Удосконалення моторно-вестибулярного рефлексу з метою розвитку компенсації і адаптації до фізичного навантаження [22].

Основними формами ЛФК є:

1. Ранкова гімнастика -

це виконання спеціально підібраного комплексу фізичних вправ, що сприяє переходу організму зі стану гальмування (сну), до активного режиму дня. На після лікарняному етапі реабілітації ранкову гігієнічну гімнастику можна проводити на відкритому повітрі, поєднуючи її з нетривалою прогулянкою.

2. Лікувальна гімнастика.

Це основна форма лікувальної фізичної культури, спрямована на відновлення функції постраждалого органа і всього організму в цілому. Заняття складається з трьох частин: вступної; основний; заключної. У першій даються елементарні гімнастичні і дихальні вправи, подготавливающего хворого до зростаючого фізичного навантаження. У другій застосовуються спеціальні і загально розвиваючі вправи, які надають позитивний вплив на постраждалий орган і весь організм хворого. У третю включаються елементарні гімнастичні і дихальні вправи на розслаблення м'язових груп. Знижують спільну фізичне навантаження і сприяють відновленню фізіологічних показників [4].

3.Самостійні заняття лікувальною гімнастикою

Проводяться хворими, які вміють правильно виконувати фізичні вправи і свідомо стосуються якості їх виконання. Комплекс вправ для них складають фахівці з лікувальної фізичної культури з урахуванням індивідуальних особливостей кожного хворого. Самостійні заняття, які проводяться з профілактичною метою, будуються на підставі рекомендацій фахівців, а також рекомендацій, отриманих за допомогою засобів масової інформації (телепередачі, радіопередачі, спеціальної літератури та. т. п.)

· Лікувальна дозована ходьба

Проводиться для нормалізації ходи після травм і захворювань нервової системи, опорно-рухового апарату, обміну речовин, для тренування серцево - судинної і дихальної систем, а також адаптації організму до навантажень, дозується лікувальна ходьба швидкістю пересування, довжиною дистанції, довгій дистанції, довгою кроку, рельєфом місцевості, якістю грунту. Така ходьба є самостійною формою лікувальної фізичної культури, на відміну від ходьби як спортивно-прикладної вправи, застосовуваного в занятті лікувальною гімнастикою в якості засобу лікувальної фізичної культури [23].

· Дозоване сходження (теренкур)

Лікування дозованою ходьбою з поступовим підйомом і спуском на спеціальних маршрутах. Ця форма занять застосовується при захворюваннях серцево-судинної, дихальної систем, порушеннях обміну речовин, травматичних ураженнях опорно-рухового апарату і нервової системи. Дозовані плавання, веслування, ходьба на лижах, катання на ковзанах та інше. атеросклероз серцевий захворювання масаж

Можуть бути не тільки засобами лікувальної фізичної культури (як різновид спортивно-прикладних вправ), але і самостійною формою. Вони розраховані на подальшу тренування функцій уражених органів і всього організму в цілому. До масових форм оздоровчої фізичної культури відносяться елементи спортивних ігор, ближній туризм, елементи спорту, масові фізкультурні виступи. Масові форми лікувальної фізичної культури можуть використовуватися і з профілактичною метою, особливо в групах здоров'я, на курортах і в санаторіях [24].

3.3 Комплекс ЛФК при атеросклерозі

Фізичні вправи при атеросклерозі периферичних артерій повинні носити динамічний характер навантажень, з чергуванням скорочення і розслаблення м'язів, що дозволяє полегшити гемодинаміку. Повністю слід виключити фізичні навантаження швидкісно-силового характеру. При цьому з урахуванням підвищеної реактивності судинної системи при атеросклерозі потрібно дотримуватися помірності і поступовість підвищення фізичних навантажень. Дозування фізичного навантаження повинно визначатися індивідуально залежно від ступеня регіонарних судинних розладів, а також функціонального стану серця та клінічного перебігу захворювання. Тренувальний режим включає ранкову гігієнічну гімнастику, лікувальну гімнастику, ходьбу, дозовані спортивні ігри (наприклад, містечка, лижі, веслування, плавання, волейбол, крокет), а також трудотерапию, включаючи помірний фізична праця на повітрі [13].

Щадний режим включає переважно лікувальну гімнастику і дозовану ходьбу. Показаннями до припинення всіх видів фізичних навантажень є поява вираженої втоми в м'язах; підсилюється ішемія в ногах, що виявляється хворобливістю, яку хворий намагається пересилити при виконанні фізичних вправ.

Чергування середнього і повільного темпів, періодичні короткочасні паузи для відпочинку сидячи або стоячи, а також розслаблення м'язів ніг показані для попередження кульгавість під час ходьби, виконання фізичних вправ або спортивних ігор.

Лікувальна гімнастика при тренуючому режимі повинна включати:
1) загальнозміцнюючі вправи для кінцівок і корпусу, при цьому можна використовувати гімнастичні снаряди, наприклад лаву або стінку, а також предмети (волейбольний м'яч, гантелі масою не більше 1-2 кг і медіцінболи);

2) дихальну гімнастику, в комплекс якої входять динамічні і статичні вправи;

3) спеціальні вправи для ніг з поступово зростаючою амплітудою для всіх суглобів. Вправи повинні проводитися з вихідного положення лежачи, сидячи і стоячи;

4) вправи з елементами силового напруги м'язів ніг із зростаючим питомою вагою при I-II ступеня ішемії;

5) вправи на розслаблення м'язів ніг, що дозволяють знизити ангіоспастичні явища і зменшити болі в ногах;

6) ходьбу просту і спеціальну [26].

Дозування загальнозміцнюючих та розвиваючих вправ повинно визначатися станом серцево-судинної системи і наявністю атеросклерозу судин серця, а також ступенем фізичної тренованості хворого.

Вихідні положення при виконанні вправ (стоячи, сидячи, лежачи) повинні чергуватися, що дозволить виключити тривале статичне зусилля м'язів ніг і поліпшити кровообіг у них. При ішемії кінцівок III ступеня призначаються вправи з вихідного положення лежачи і сидячи.

Тренує режим дозволяє проводити лікувальну гімнастику малогрупових методом, до групи включається по 4-6 чоловік, заняття повинні проводитися щоденно протягом 20-40 хв. При щадному режимі заняття проводяться індивідуальним методом або малогрупових протягом 10-20 хвилин.

Крім того, протягом дня 3-4 рази показано самостійно виконувати фізичні вправи для ніг, включаючи багаторазові згинання та розгинання стоп вільно і з зусиллям; кругові рухи стоп; згинання та розгинання ніг в колінних суглобах, що виконується по черзі, з наступним розслабленням м'язів.

Хворим, що страждають на атеросклероз верхніх кінцівок, крім загальнозміцнюючих вправ і ходьби, рекомендується виконувати спеціальні вправи для м'язів рук і плечового пояса, включаючи динамічні вправи, на розслаблення, із зусиллям переважно кисті та передпліччя, що виконуються з вихідного положення сидячи або стоячи біля гімнастичної стінки, можливо, з використанням гімнастичної палиці, ручного еспандера та ін [24].

Хворим з I-II ступенем ішемії кінцівок призначають малорухливі, рухливі і дозовані спортивні ігри по 20-40 хвилин з обов'язковими паузами для відпочинку. Взимку призначають дозовані лижні прогулянки в теплій і вільної взуття протягом від 30 хвилин до 1,5-2 ч. Влітку рекомендуються плавання при температурі води не нижче 22-23 ° С, а в закритих басейнах - до 28-32 ° С, не допускаючи ознобу, дозована веслування протягом 20-30 хвилин.

3.4 Застосування прийомів масажу

Масаж - це лікувальний метод, що полягає в механічному подразненні шкіри і глибше розташованих тканин.

Масаж розширює капіляри, посилює відтік венозної крові і міжтканинної рідини - лімфи, підсилює приплив крові до масажованої області, а також завдяки нервово-рефлекторним впливам може надавати лікувальну дію на хворі внутрішні органи.

Роздратування в масажуючих тканинах (шкіра, м'язи, судини, сполучна тканина та ін.) нервових рецепторів призводить до посилення відтоку аферентної імпульсації, що прямує в мозок, і, зокрема, в ретикулярну формацію стовбура головного мозку. Це викликає підвищення її тонусу, а, отже, тонусу мозку і всього організму. В цьому відношенні масаж з певній мірі допустимості можна порівняти з активним м'язовим рухом. Однак масаж не замінює рух, він тільки його доповнює [20].

Застосовують наступні прийоми масажу:

- погладжування - поверхневе і глибоке, останнє проводиться з тиском;

- розтирання здійснюється у вигляді кругових рухів двома-трьома пальцями, поставленими під кутом до шкіри.

- Розминка і вібрація при атеросклерозі майже не застосовуються.

Для хворих атеросклерозом доцільний наступний порядок проведення самомасажу. Якщо у деяких з них відзначаються запори вранці, то щоденну процедуру масажу можна почати з живота: в положенні лежачи на спині з підведеною головою і злегка зігнутими ногами (під колінами - валик).

М'язи живота повинні бути розслабленими, дихання рівним, без затримки. Масаж починається з дуже ніжного поверхневого погладжування долонною стороною пальців навколо пупка. Це сприяє розслабленню черевної стінки і регулює функцію кишечника. Потім долонями обох рук роблять погладжування від середньої лінії живота в сторони, а в нижній частині живота - від середньої лінії вниз, у напрямку до пахової області.

Для порушення перистальтики товстої кишки (і, отже, її спорожнення) застосовують кругові погладжування, починаючи з правої пахової області, піднімаючись догори, до правого ребёрного краю, звідти вліво по верхній частині живота, потім вниз і закінчують в лівій пахової області.

Після погладжування застосовують обережні поплескування зімкнутими пальцями в тому ж порядку. Взагалі погладжування можна проводити більш швидко, коли ж впливають на товстий кишечник, рухи повинні бути повільними.

Масаж живота закінчують двома-трьома вправами для м'язів живота: приподнимание ніг (одночасне або поперемінне, "велосипед"), піднімання таза з "перекиданням" його вправо і вліво, згинання ніг в тазостегнових і колінних суглобах з приведенням їх до живота [19].

Після масажу живота і спорожнення кишечника і сечового міхура необхідна ранкова гігієнічна гімнастика, потім продовжується самомасаж в такій послідовності: поперек, ноги, шия, надпліччя, голова, руки, груди. Масаж проводять в положенні сидячи.

Одним з ефективних видів масажу є рефлекторно-сегментарний масаж . Дія рефлекторно-сегментарного масажу рефлекторно здійснюється через відповідні сегменти спинного мозку, пов'язані з серцем, мозком та іншими органами.

При захворюваннях внутрішніх органів змінюються чутливість і реакції не тільки в них самих і не тільки в шкірі (зони підвищеної чутливості), але і в підлеглих тканинах (м'язах, сполучної тканини, окістя, кістках). Тому для досягнення кращого лікувального ефекту при масажі необхідно впливати на всі ці зміни тканини.

Для проведення сегментарного масажу необхідно знати наступне:

· рефлексогенні зони - зони підвищеної больової чутливості шкіри або м'язів, на які треба впливати;

· не можна дратувати всі рефлексогенні зони в одному сеансі масажу, це робить по черзі, на обмеженій ділянці і нетривало;

· чим більше виражені хворобливі рефлексогенні зони, тим менше повинна бути сила подразнення (важливо, щоб не було відчуття болю);

· тривалість масажу 15 - 20 хвилин;

· масаж проводиться через день, а при хорошому стані - щодня;

· кількість процедур визначається лікувальним ефектом - як тільки усунуті хворобливі прояви, з приводу яких проводиться масаж, його припиняють.

· Після сегментарного масажу не можна проводити загальний масаж, так як останній буде знімати ефект першого. Ці види масажу можна поєднувати, проводячи їх в різний час дня, допускається поєднання сегментарного масажу з легким лікувальним самомасажем [14].

При атеросклерозі мозкових судин, коли основний скаргою є біль голови нерідко мігренеподобного характеру, викликана недостатністю кровопостачання мозку, схильністю судин до спазмів, а також при супутньому захворюванні шийного відділу хребта, застосовують сегментарний самомасаж шиї і голови.

Сидячи на стільці, оголений по пояс хворий починає масаж з попереку для зменшення напруги м'язів спини, у тому числі м'язів шиї, потім проводиться масаж шиї надпліччя.

Спочатку застосовують погладжування (поверхневе, потім глибоке) в напрямку від потилиці до задньої і бічної поверхні шиї і на передню стінку грудної клітки, зближуючи руки на грудині; після цього - від потилиці по верхньому краю трапецієподібного м'яза (надпліччя) до плечового суглобу.

Потім подушечками трьох середніх пальців розтирають міжхребцеві ділянки, починаючи від нижніх шийних хребців і піднімаючись вище по напрямку до потилиці.

При масажі шиї застосовують як кругові, так і горизонтальні розтирання, послідовно переходячи від одного хребця до іншого знизу вгору. Потім масажують область потилиці, застосовуючи розтирання злегка розставленими у вигляді гребеня пальцями, а також переривчасту вібрацію (легка дріб - подушечками вказівного і середнього пальців). Кожен прийом включає три-чотири масажні рухи. У зв'язку з наявністю в цій області великих потиличних нервів необхідно уникати тиску на них (викликає місцеву гостру біль).

Масаж потилиці обов'язково слід закінчувати масажем області чола і скронь. Застосовують спочатку легені погладжувань повік і брів (три-чотири руху), потім чола з подальшими напівкружними або зигзагоподібними його розтираннями. Волосяну частину голови також спочатку погладжують подушечками розставлених пальців, а потім розтирають напівкружними або спіралевидними рухами.

Масаж голови закінчують круговими розтираннями скроневих областей і погладжуванням всієї голови. При кожному прийомі масажу виробляють три-чотири рухи. Якщо руки втомилися, рекомендується виконати дві-три вправи: струшування руками, спочатку піднятими догори, потім опущеними вниз. Після масажу голови або шиї рекомендується проробити повільні повороти голови в сторони, легкі нахили вперед і назад.

Мета сегментарного самомасажу при коронарному атеросклерозі полягає в поліпшенні коронарного кровообігу, зменшення спазму вінцевих судин серця і болів [9].

Передбачається, що при дистрофічних ураженнях серцевого м'яза масаж покращує кровообіг у судинах серця. При атеросклерозі судин серця самомасаж слід застосовувати обережно, щоб не погіршити стану здоров'я. Цей вид самодопомоги не застосовується у випадках частих нападів стенокардії, а також після інфаркту міокарда та при недостатньому кровообігу (набряки на ногах). Додаткова м'язове навантаження при самомасажі може для таких хворих бути обтяжливим і навіть сприяти виникненню нападів стенокардії.

При атеросклерозі коронарних судин і викликаної ним ІХС, як і при інших захворюваннях серця, можлива підвищена хворобливість шкіри, яка відзначається зліва. Хворобливість відзначається у внутрішній поверхні плеча та передпліччя (сегменти С8 - Д1), у верхній частині трапецієподібного м'яза (С6 - С7), під ключицею (Д1 - Д2), нижче грудини (Д6 - Д7), у краю ребер (Д8 - Д9) , між лопатками і хребтом (Д3 - Д6). Грубий масаж цих зон може посилити біль у серці. Підвищена больова чутливість спостерігається не тільки в шкірі, але і в м'язах (таких, як лівий великий грудний м'яз, трапецієвидний, особливо верхня його частина, грудино-ключично-соскоподібного, прямий м'яз живота та ін.). Це важливо знати не тільки для проведення сегментарного самомасажу, а й для визначення правильної поведінки хворого атеросклерозом. Так, перенесення ваги на ліву руку може більш ймовірно викликати напад стенокардії.

Фізичні вправи, що супроводжуються розтягненням або напругою великий грудної м'язи, також можуть рефлекторно спровокувати приступ стенокардії. Різка напруга шийних м'язів може несприятливо впливати на кровообіг в серці.

Техніка самомасажу при коронарному атеросклерозі і викликаної ним ІХС зводиться до наступного: в положенні сидячи роздягнений до пояса хворий починає масаж з погладжувань у вигляді дрібних кругових рухів кінчиками пальців нижнього краю грудної клітки спереду назад, потім, піднімаючись догори, продовжує його, починаючи від грудини - у напрямку до боків і спини. Погладжування проводять як всією долонею, так і розставленими пальцями, в основному по ходу міжреберних проміжків.

Безсумнівний ефект приносить ніжна вібрація злегка зігнутими пальцями в області хворобливих місць лівої половини грудної клітки [25].

Хворим на атеросклероз ми радимо проводити самомасаж стоп за допомогою катання качалки, палиці або спеціального пристрою у вигляді бухгалтерських рахунків. Хворі з великим задоволенням виконують процедуру, у них незабаром зменшується підвищена нервова збудливість, поліпшується настрій, кровообіг в стопах, особливо при його недостатності (атеросклероз, спазм судин, мерзлякуватість, стомлюваність ніг); зменшуються болі в зв'язку з змінами в суглобах стоп.

3.5 Використання засобів фізіотерапії при атеросклерозі

При лікуванні атеросклерозу ефективним доповненням до лікувальної гімнастики є також бальнеофізіотерапевтичні процедури, що включають сірководневі, кисневі та інші види ванн, УВЧ, електрофорез лікарських речовин. Ванни призначають через 30-40 хвилин після проведеної лікувальної лікувальної гімнастики. Фізіотерапевтичні процедури - до або після неї з інтервалом 20-30 хвилин.

Діадинамічний струм послаблює або перериває в симпатичних вузлах і сплетеннях нервові імпульси, що надходять до серця, і таким чином сприяє зняттю або зменшенню серцевого больового синдрому, уражень пульсу і т. д.

При ураженні атеросклерозом судин головного мозку широко використовують електрофорез лікарських речовин на комірцеву зону. Лікувальну дію при цьому виробляють не тільки введені препарати, але і сам гальванічний струм. Крім того, лікарські речовини, введені з його допомогою, роблять більш інтенсивний вплив малими дозами, забезпечуючи їх накопичення в шкірі, звідки повільно надходять в організм (і повільно виводяться з нього). Хворим з порушенням сну призначають імпульсні струми низької частоти (електросон).

В останні роки все частіше стали застосовуватися діадинамічні струми для лікування хворих церебральним атеросклерозом з методикою слабкого впливу на шийні симпатичні вузли і сплетіння. Останні беруть участь в регуляції функції мозкових і вінцевих судин. Якщо у хворого одночасно є і підвищення артеріального тиску у скроневих артеріях, клінічно що виявляється сильними головними болями, запамороченнями, то вплив діадинамічним струмом на хребетні артерії поєднується з впливом цим же струмом на верхні шийні симпатичні вузли за принципом поступового нашарування однієї методики відпустки процедур на іншу [10].

Клінічний ефект діадинамотерапії проявляється у швидко наступаючому (після двох-трьох процедур) зменшенні або зникненні головних болів, запаморочення, шуму і дзвону в голові, поліпшенні сну і загального стану. Методика діадинамічних терапії при атеросклерозі є універсальною, так як з успіхом застосовується не тільки при хворобливих проявах самого атеросклерозу, але і при часто зустрічаються супутніх захворюваннях, таких, як остеохондроз шийного та грудного відділу хребта, гіпертонічна хвороба, захворювання симпатичної нервової системи та ін.

Важливе місце в лікуванні атеросклерозу займає баротерапия і лікування киснем: кисневі палатки, підшкірне введення кисню; а також гідро- або аероіонізація.

Широко застосовують електрофорез різних лікарських засобів на комірцеву зону: з п'ятивідсотковим розчином медикаментів, тривалістю процедури десять хвилин, на курс 8-10 процедур. Електрофорез з магнієм призначають при схильності до порушення серцевого ритму, тенденції до артеріальної гіпертензії, при головних болях, порушенні сну. Еуфілліповий комір надає хорошу дію при коронарній недостатності, вегетативно-судинних порушеннях з схильністю до спазму судин; новокаїновий комір показаний хворим з неврастенічним синдромом, що супроводжується порушенням сну, страхами і різного роду неприємними відчуттями з боку внутрішніх органів. Можна вводити по названій методиці одночасно два лікарських препарати, наприклад, йод і новокаїн [17].

Введення ліків за допомогою гальванічного струму можна здійснювати і за методикою загального впливу (по Вермелю). Новокаїн-електрофорез по Вермелю, наприклад, показаний хворим, страждаючим церебральним і коронарним атеросклерозом у поєднанні з гіпертонічною хворобою, з схильністю до підвищення кров'яного тиску в судинах мозку, а також хворим після перенесеного тромбозу судин головного мозку. Можна одночасно з новокаїном вводити йод або бром (новокаїн-йод-електрофорез, йод-бром-електрофорез). Діадинамічний струм призначають хворим на атеросклероз судин головного мозку при високому тиску в скроневих артеріях (100 мм рт. ст. і більше), сильних головних болях, схильності до спазмів судин головного мозку. Не слід прагнути до повної нормалізації тиску, так як підвищення тиску в похилому і старечому віці нерідко носить пристосувальний характер. наприклад, у хребті, утворюючи шипи.

Часто при атеросклерозі порушується функція шлунково-кишкового тракту. Особливо небезпечні в цьому відношенні захворювання печінки (гепатити, холецистити) і товстого кишечника (коліти, запори). Виявлення холестерину і його виведення з організму здійснюється головним чином печінкою. Тому нормалізація її діяльності - одна з найголовніших заходів з лікування і профілактики атеросклерозу [2].

3.6 Застосування механотерапії і працетерапії

Механотерапію використовують у вигляді занять на тренажерах, переважно під час санаторно-курортного лікування, з метою підвищення функції серцево-судинної системи і фізичної працездатності.

Працетерапію застосовують на заключних етапах реабілітації. Використовують відновну працетерапію, що націлена на відновлення тимчасово зниженої працездатності. У випадках тривалих важких станів, що призвели до часткової втрати виробничих навичок, або коли хворі не встигли набути спеціальності і кваліфікації, застосовують професійну працетерапію. Її мета - максимально можливе відновлення професійних навичок або підготовка хворого до оволодіння новою професією [1].

ВИСНОВКИ

Атеросклероз - це хронічне захворювання артерій, при якому виникає ущільнення судинної стінки, звуження просвіту та зниження еластичності судин. В основі захворювання лежать порушення ліпідного обміну, що веде до збільшення холестерину в крові, відкладення його у внутрішню оболонку артерій, утворення атеросклеротичних бляшок, розростання сполучної тканини. Останні звужують просвіт артерій, погіршуючи кровопостачання тих тканин і органів, які вони живлять. Зміни внутрішньої оболонки, що втрачає при атеросклерозі свою гладкість і стає шорсткою, а також ущільнення і суттєве зниження еластичності судин разом з іншими.

Виникненню захворювання і його розвитку сприяють так звані чинники ризику: довготривалі нервово-психічні перевантаження на фоні малорухливого способу життя, спадковість, нераціональне харчування з великим вмістом у продуктах жирів і холестерину, ожиріння, паління.

Клінічна картина атеросклерозу визначається локалізацією ураження, ступенем порушення кровообігу в органі, супутніми захворюваннями, віком хворого. Атеросклероз вінцевих артерій викликає недостатність кровообігу у серцевому м'язі і є найчастішою причиною ішемічної хвороби серця:

атеросклеротичний кардіосклероз, стенокардія, інфаркт міокарда. Атеросклеротичне ураження судин головного мозку може призвести до крововиливу, нирок - підвищення артеріального тиску, нижніх кінцівок - гангрени. Тому для лікування атеросклерозу використовують ЛФК, масаж, фізіотерапію.

Основним методом лікування атеросклерозу - є лікувальна фізична культура. Фізичні вправи тренують серце, судини, легені, м'язи, нормалізують обмін речовин, є природним біологічним стимулятором, мобілізуючим пристосувальні властивості організму. Систематичне тренування покращує кровообіг у серці та центральній нервовій системі,посилює як артеріальний, так й венозний кровотік: серце й мозок краще насичуються киснем,швидше видаляються їх кінцеві продукти обміну речовин. Посилений обмін кисню в організмі сприяє більш повному згоранюю вуглеводів, завдяки чому в крові менше циркулює жирових компонентів, що сприяють прогресуванню атеросклерозу.

Хворі атеросклерозом судин серця й мозку, розпочинаючи заняття, повинні пам'ятати, що перевантаження їм шкідливе. Інтенсивність занять має відповідати функціональними можливостями організму.

При лікуванні атеросклерозу ефективним доповненням до лікувальної гімнастики є також бальнеофізіотерапевтичні процедури, що включають сірководневі, кисневі та інші види ванн, УВЧ, електрофорез лікарських речовин.

Здійснюють масаж комірцевої зони, голови, спини, нижніх кінцівок, живота. Грудну клітку тільки погладжують. При масажі виключають такі прийоми: постукування, вижимання.

Всі ці засоби спрямовані на профілактику прогресування процесу, активацію ліпідного обміну, компенсацію порушених функцій, зменшення гіпоксії порушених органів і тканин, підвищення або відновлення працездатності.

...