Групи крові котів та їх несумісність

Размещено на http://allbest.ru

Групи крові котів та їх несумісність

Коти мають власну і особливу систему груп крові, знання яких дуже важливо при переливанні крові та племінній роботі. У людей групи крові об'єднані у систему ABO.

У котів цю систему називають АВ, вона складається з трьох різних факторів: А-домінантна, В-рецесивна, ( ген групи А домінує над В), третя група АВ зустрічається дуже рідко і відповідає відомій у людей групи крові «0», тому котячі, що володіють цією групою є універсальними донорами, але як сказано вище це буває вкрай рідко .

Вперше у 1953 році англійські вчені визначили групи крові котів та дослідили закономірності їх успадкування. Близько тридцяти років це питання вважалося не актуальним і ним ніхто не займався. В 1981 році Ауер і Белл провели експерименти і довели важливість цієї проблеми при переливанні крові хворим котам і в запобіганні смерті новонароджених кошенят. Генетичні дослідження показали, що процес утворення груп крові котів контролює один ген, який містить 2 алельні форми. Цей ген не має власної назви, тому умовно позначається як алель А і алель В.

Серед всіх котячих, група крові A зустрічається найчастіше. Частота появи групи крові B як у короткошерстних, так і в довгошерстних котів залежить від географічного положення.

Дослідження американських і англійських вчених показали, що певні групи крові пов'язані з породою і місцем проживання котів. У деяких країнах проживають коти лише з групою крові A, в деяких кількість котів з групою

B може доходити до 50 %. Встановлено, що в Австралії 73% котів мають групу А, а в деяких штатах США їх кількість досягає до 99%. Щодо породності то переважна більшість безпородних котів має кров групи А. У сіамської і близький до неї порід ( бурма, оцикет, орієнтальна) до теперішнього часу виявлено також тільки група А. Групу крові В от 1 до 5% мають породи мейн-кунів і норвезьких лісових котів. Наявність цієї групи у абіссінії, сомалі, шотландської висловухої, бірманської, курильського бобтейла і персів становить 5-25%; у бриттів, короткошерстих екзотів і рекс 30-60%, а у турецькій ангорської і ван до 50% .

В ході досліджень було виявлено, що у бірманської священної кішки якщо вибір батька і матері зроблений випадково, ризик гемолітичної хвороби новонароджених складає 21%. Теоритчно цьому захворюванню піддається кожен п'ятий приплід.

Особливістю у котів є несумісність груп крові. У всіх цих тварин незалежно від породи, с групою крові В , є антитіла до групи А, і при переливанні крові групи А до В антитіла крові реципієнта вступають в реакцію з антигенами «чужорідних еритроцитів» донора, викликаючи їх злипання і руйнування, що може призвести до загибелі тварини, (реакція відбувається при розведенні від 2 до 2048 разів).

Особливо небезпечними є несумісність груп крові кішки-матері і кошеняти. Лише у третини котів з групою крові А є антитіла проти еретроцитів групи В, але їм характерна низька гемолітична активність.

При спаровуванні котів і кішок з різними групами крові виникали наслідки, які були згадані, як Fading Kitten Syndrome - синдром раптової смерті кошенят, що до недавнього часу ігнорувалися.

Але після багатьох років досліджень та проведені експериментів виявлено, що основною причиною неонатальної смерті була несумісність груп крові матері і новонароджених. Захворювання виникає при отриманні кошеням перші порції материнського молозива і отримало назву «гемолітичної хвороби новонароджених» або (неонатальний ізоімуний еритроліз).

Народжені кошенята мають цілком здоровий вигляд і помирають в перший день без будь-яких симптомів, або протягом перших трьох днів і відмовляються від материнського молока, сильно слабшають, виникає гемоглобінурія - сеча набуває червоно-коричневого кольору (через потрапляння туди зруйнованих еретроцитів) і потім раптово гинуть.

Інші новонароджені кошенята живуть до одного тижні, в них також виявляють вище вказані симптоми, але вони розвиваються повільніше. Без діагностування цей синдром часто називають «плаваючим синдромом кошенят». На відміну від резус-системи людини, антитіла матері-кішки не проникають до плода через плаценту, тому перебіг вагітності протікає без ознак захворювання і загрози кошенятам.

Також вже в момент народження, в крові кошенят циркулюють антитіла, що зв'язують чужорідні еритроцити, що не є характерним для більшості видів теплокровних тварин.

В ході досліджень було виявлено, що у бірманської священної кішки, якщо вибір батька і матері зроблений випадково, ризик гемолітичної хвороби новонароджених складає 21%. Теоретично цьому захворюванню піддається кожен п'ятий приплід.

Тому при розведені потрібно заздалегідь знати групу крові своїх улюбленців і схрещувати лише з сумісними групами крові, не менша поінформованість необхідна заводчикам, особливо тих порід, для яких поширеність групи крові В велика.

В наш час є спеціальні моментальні тести для визначення груп крові. Тест для визначення групи крові дорослих тварин дешевше і більш розповсюджений.

Для цього необхідно взяти 1-2 мл крові із лапи і помістити туди пластинку експрес-тесту, і вже через пару хвилин по місцю розташування смужок стане зрозуміло, володарем якої групи крові є кішка.

Також аналогічно можна визначити групу крові новонароджених, якщо ж визначити групу крові з ніяких вище перерахованих способів не можливо, то можна провести тест на визначення кольору сечі. Для цього після першої годівлі (достатньо буде короткого) кошенятам слід помасажувати в ділянці черевної стінки, стимулюючи цим виділення сечі.

В сечу потрібно мокнути ватяну паличку. В нормі сеча має бути майже без кольору, якщо вона коричневого кольору це свідчить про несумісність крові матері з новонародженим. Таких кошенят потрібно відділити від матері. кошеня гемолітичний кров

Дуже важливим є врахування групи крові кота-донора і кота-реципієнта при переливанні крові. Кров групи А неможна переливати котам з групою В. Якщо донорська кров не відповідає групі крові реципієнта і містить чужі антигени кров'яних тілець, то антитіла плазми крові реципієнта викликають гемаглютинацію еритроцитів донорської крові.

Оскільки група В зустрічається у частіше у породних котів, деякі власники вважають це не достатком, але це не так і є в певній мірі особливістю даної тварини . Такі коти потребують лише більшої уваги при обранні партнера.

Список використаної літератури

1. Dr. Tirri Niini “10 years of feline blood group testing in Finland” Provided by Neshamah Sheli*UA ABY cattery.

2. Anneke L. Leipoldt, «Группы крови у кошек»

3. http://uadog.info/hvorobi-kishok/grupi-krovi-u-kishok.html

4. http://www.rolandus.org/library/veterinary/blood.html

5. http://artemisia.com.ua/2011-07-01-23-59-30/72-2011-06-28-14-16-42.html

Размещено на Allbest.ru