Роль перинатального шляху передачі в розповсюдженні гепатитів В і С в Україні та удосконалення системи епідеміологічного нагляду

Результати тестування вагітної на маркери ВГВ-інфекції використовують для визначення схеми імунізації новонародженого. Алгоритм обстеження вагітних на першому етапі передбачає обстеження на наявність HBsAg та анти-НВс. Тестування на ці два маркери дозволяє виявити усіх жінок, які протягом життя були інфіковані ВГВ. На другому етапі дослідження вирішуються питання про форму та активність інфекційного процесу за допомогою додаткових серологічних тестів: визначення HBeAg, анти-НВс IgM тощо. За результатами двократного обстеження жінки протягом вагітності визначається ризик інфікування дитини, в залежності від якого вже з перших годин життя дитини починається проведення специфічної імунопрофілактики ГВ.

Вважаємо за необхідне у пологовому будинку починати вакцинацію проти ГВ усім новонародженим, у матерів яких були виявлені анти-НВс. За відсутності у матері інших маркерів інфікування (крім анти-НВс), імунізацію новонароджених можна проводити за стандартною схемою - 0-1-6 міс. Якщо в матері було підтверджено наявність HBsAg, вакцинацію слід проводити за прискореною схемою - 0-1-2 та 12 міс. На наш погляд, імунізацію дітей, народжених від не інфікованих ВГВ матерів, доцільно розпочинати у дитячій поліклініці, а не при народженні. Переваги даної пропозиції полягають у наступному: 1) вакцинація у пологовому будинку тільки дітей з групи ризику дозволить у подальшому забезпечити більшу увагу до своєчасного щеплення даної групи дітей; 2) новонароджені, які не потребують невідкладного щеплення, не будуть відчувати негативний вплив консерванту (тімеросалу), який, на даний час, містять усі вакцини проти ГВ, що призначають новонародженим в Україні; 3) перенесення першого щеплення проти ГВ на пізніші строки сприятиме формуванню більш стійкої імунної відповіді та, ймовірно, забезпечить імунний захист дитині у підлітковому віці, коли з'являється реальна можливість зараження ВГВ. Слід підкреслити, що дані рекомендації розроблені безпосередньо для нашої країни - регіону із середньою інтенсивністю ЕП, та ґрунтуються на результатах вивчення кількісних та якісних параметрів ЕП ГВ в Україні.

Надзвичайно важливим є динамічне спостереження за дітьми, народженими від інфікованих матерів. Диспансеризація дітей з груп ризику є основою профілактики розвитку ПВГ. Своєчасне виявлення в них відхилень, що свідчать про виникнення патологічного процесу дозволить попередити такі ускладнення, як хронічні ураження печінки, формування яких у дитячому віці є характерною ознакою перинатального інфікування ВГВ або ВГС. Необхідно також за допомогою специфічних лабораторних досліджень диференціювати власну інфекцію у дитини від виявлення в її сироватці крові материнських антитіл. З цією метою розроблено алгоритми обстеження дітей, народжених від матерів з ВГВ- або ВГС - інфекцією, яки передбачають обстеження дитини, народженої від матері з маркерами ВГВ-інфекції, перед зняттям з обліку (у 18 міс.) на наявність антитіл до HBsAg, за їх відсутності - на HBsAg та анти-НВс; дитини від матері з ВГС-інфекцією - на анти-HCV. У період диспансерного спостереження лабораторне обстеження проводять за клінічними показаннями.

Для ефективного вирішення завдань попередження ПВГ необхідно створити та впровадити в практику охорони здоров'я програму, яка буде передбачати перелічені вище заходи.

На підставі всебічного аналізу епідемічної ситуації науково обґрунтована модель організації та здійснення ЕН за ПВГ, яка є складовою частиною системи ЕН за парентеральними вірусними гепатитами. Основними напрямками ЕН за ПВГ є оперативна оцінка епідемічної ситуації; контроль профілактичних заходів, що проводяться; корекція існуючої системи профілактики відповідно до ситуації, яка склалась у певному регіоні або в країні в цілому.

Оперативна оцінка епідемічної ситуації ґрунтується на результатах серологічного моніторингу за поширеністю маркерів ГВ і ГС серед вагітних та дітей з групи ризику, а також даних статистичної звітності щодо захворюваності на ГВ і ГС. На першому етапі за результатами оперативної оцінки формується тактика профілактики ПВГ у країні в цілому та на регіональних рівнях; у подальшому результати сероепідеміологічного аналізу використовують для контролю ефективності профілактичних заходів, що здійснюються.

Контроль заходів щодо профілактики ПГВ, у першу чергу, передбачає аналіз показників своєчасності проведення імунізації, охоплення щепленнями дітей з групи ризику, проведення їм повного курсу вакцинації. В окремих випадках необхідною є оцінка імунологічної ефективності вакцинації, передусім при отримані даних про недостатню епідеміологічну ефективність імунізації серед певних груп населення.

Контроль профілактичних заходів щодо ПГС ґрунтується на аналізі даних про відповідність методів ведення пологів інфекційному статусу породілей, показників охоплення дітей з групи ризику обстеженнями.

Постійний моніторинг епідемічної ситуації і стану проведення профілактичних заходів дозволяє отримати інформацію, необхідну для динамічного контролю та корекції діючої системи ЕН за ПВГ.

Отже, впровадження розробленої структурно-функціональної схеми ЕН дозволить підвищити ефективність профілактичних та протиепідемічних заходів, спрямованих на попередження поширеності ВГ, у першу чергу, перинатальним шляхом, зменшити показники захворюваності та знизити тяжкі наслідки інфікування ВГВ і ВГС дітей.

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі на підставі результатів епідеміологічного аналізу захворюваності та серологічних досліджень вирішена проблема, що полягає у визначенні епідеміологічної значущості перинатального шляху передачі у розповсюдженні збудників ГВ і ГС, удосконаленні системи епідеміологічного нагляду та розробці стратегії профілактики перинатальних вірусних гепатитів.

Епідемічний процес ГВ в Україні характеризується широкою розповсюдженістю інфекції, провідною роллю прихованого компоненту: на тлі зниження показників захворюваності на ГВ з 16,7 ⁰/₀₀₀₀ у 2000 р. до 9,5 ⁰/₀₀₀₀ у 2005 р. показники частоти виявлення HBsAg у донорів крові (1,3 %) та вагітних (1,4 %) не змінюються; співвідношення маніфестних форм захворювання до безсимптомних складає 1:120 у дорослих та 1:1000 у дітей.

Встановлені закономірності розвитку епідемічного процесу ГВ та ГС в Україні в сучасних умовах які полягають у зміні домінуючих шляхів передачі збудників (зростанні значимості природних шляхів передачі, передусім, статевого та зниження ролі медичних парентеральних втручань у розповсюдженні інфекції), активному залученні до епідемічного процесу осіб репродуктивного віку, що сприятиме активізації перинатальної передачі ВГВ та ВГС.

Встановлена висока частота виявлення маркерів ГВ та ГС серед ВІЛ-інфікованих вагітних (відповідно 35,3 % та 45,8 %). Особливістю ВГВ-інфекції у ВІЛ-інфікованих вагітних є значна кількість випадків прихованого ГВ, про що свідчить наявність анти-НВс у 32,7 % обстежених за відсутності інших серологічних маркерів інфікування.

Частота формування перинатальних ГВ та ГС у дітей, народжених ВІЛ-інфікованими матерями, які є групою високого ризику перинатального інфікування, склала для ГВ - 6,6 %, ГС - 2,4 %. Єдиним маркером інфікування у 67,3 % дітей з ВГВ-інфекцією були анти-НВс, що є характерною ознакою прихованого ГВ.

Доведено недостатню інформативність існуючої системи обстеження вагітних для виявлення серед них осіб з групи ризику щодо інфікування новонароджених ВГВ та/або ВГС перинатальним шляхом. Це обумовлено неповним охопленням вагітних обстеженнями, тестуванням тільки на наявність HBsAg, відсутністю загальної практики проведення підтверджувальних досліджень.

Вдосконалена стратегія специфічних лабораторних досліджень на ВГВ- та ВГС- інфекції: встановлена необхідність впровадження підтверджувальних тестів при обстеженні донорів та вагітних та визначення двох маркерів (HBsAg та анти-НВс) при проведенні досліджень на ВГВ-інфекцію. Запропонована тактика специфічних досліджень при діагностиці захворювань, попередженні розповсюдження та вивченні поширеності інфекцій, викликаних ВГВ і ВГС. Розроблені алгоритми обстеження вагітних та дітей з групи ризику щодо перинатального інфікування.

Незважаючи на зростання відсотка щеплених проти ГВ серед новонароджених в Україні з 72,7 % у 2003 р. до 97,2 % у 2005 р, показник захворюваності дітей віком 0-2 роки не знизився і складав 2,7 та 2,8 ⁰/₀₀₀₀ відповідно. Випадки ГВ серед дітей раннього віку обумовлені організаційно-методичними недоліками існуючої системи імунізації новонароджених проти ГВ.

Доведено необхідність диспансерного спостереження та лабораторного обстеження на маркери ГВ та/або ГС дітей, народжених від матерів, інфікованих ВГВ та/або ВГС, в тому числі ВІЛ-інфікованих.

Розроблено стратегію профілактики перинатальних вірусних гепатитів в Україні, складовими якої є: двократне обстеження вагітних на маркери ГВ та ГС; проведення заходів, спрямованих на попередження внутрішньоутробної передачі збудників; профілактика заражень у пологах; диспансеризація дітей, народжених від інфікованих матерів.

З метою підвищення ефективності профілактики перинатального ГВ в Україні необхідно впровадити тестування вагітних на наявність HBsAg та анти-НВс; імунізацію дітей, народжених від інфікованих матерів, проводити за схемою 0-1-2 та 12 міс., починаючи з перших годин життя; забезпечити проведення диспансерного спостереження за дітьми вказаної групи та їх обстеження.

На підставі епідеміологічної оцінки поширеності ГВ рекомендована стратегія вакцинопрофілактики цієї інфекції в Україні. У пологовому будинку необхідно щепити тільки дітей, народжених від інфікованих матерів. Діти, у матерів яких не виявлені маркери інфікування (HBsAg та/або анти-НВс), повинні бути імунізовані до вступу в організовані дитячі колективи. Для підвищення епідеміологічної ефективності вакцинопрофілактики ГВ та зниження ризику перинатальної передачі збудника необхідно впровадити імунізацію дітей у віці 10-11 років.

Науково обґрунтована концепція епідеміологічного нагляду за перинатальними вірусними гепатитами, яка включає епідеміологічну оцінку ситуації у відношенні ГВ та ГС (аналіз захворюваності та розповсюдженості); контроль заходів, що проводяться для попередження перинатального інфікування (обстеження вагітних на маркери ГВ та ГС, своєчасність та повноту охоплення щепленнями новонароджених, в першу чергу з груп ризику, обсяг диспансерного спостереження за дітьми, народженими від інфікованих матерів) та корекцію системи профілактики перинатальних вірусних гепатитів.

Список робіт, опублікованих за темою дисертації

Шагінян В.Р. Сучасні ставлення до діагностики вірусних гепатитів // Матеріали наради семінару з актуальних питань епідеміол., лаб.д-ки та проф. вір.інф.- Київ. - 1997. - С.20.

Шагинян В.Р. Проблема перинатального инфицирования при вирусных гепатитах // Микробиол. ж. - 1999. - N 3 (61). - С. 71-79.

Шагинян В.Р. Выявление маркеров гепатитов В и С у детей, рожденных ВИЧ-инфицированными матерями // Лаб. диагностика - 2003. - N 4. - С. 27-31.

Шагинян В.Р. Молекулярно-биологические методы в диагностике перинатальных вирусных гепатитов В и С // Специфическая диагностика инфекционных болезней. - К., 2004. - С.53-54.

Шагінян В.Р. Перинатальна передача вірусів гепатитів В і С та основні напрямки її профілактики // Перинатологія і педіатрія. - 2004. - N 1. - С.63-67.

Гураль А.Л., Шагинян В.Р. Вакцинопрофилактика гепатита В в Украине: проблемы и перспективы // Укр.мед. часопис. - 2006. - N 3. - С. 14-22.

Оргель М.Я., Гураль А.Л., Шагинян В.Р., Мариевский В.Ф. Опыт испытаний конкурентного определения НВsАg // Клин.лаб.диагностика - 1992 - N 11-12. - С.19-21.

(Особистий внесок - участь у плануванні та проведенні досліджень, підготовка до друку).

Гураль А.Л., Шагинян В.Р., Мариевский В.Ф., Манько В.Г Сероэпидемиологическое обследование медицинских работников на маркеры гепатита В // Микробиол. журнал. - 1994. -N 5 (56). - С.12-13. (Особистий внесок - узагальнення і статистична обробка результатів сероепідеміологічних обстежень).

Оргель М.Я., Гураль А.Л., Мариевский В.Ф., Шагинян В.Р., Мельник А.В. и др. Определение НВsАg методом конкурентного иммуноферментного анализа //Клин. лаб. диагностика - 1994. - N 6. - С. 40-41. (Особистий внесок - пошук наукових джерел-аналогів, участь у проведенні досліджень, підготовка до друку).

Гураль А.Л.,. Мариевский В.Ф., Шагинян В.Р., Матошко Г.В. Гепатит как проблема внутрибольничных инфекций //Медицина Украины. 1996. N1. - С .18-20.

(Особистий внесок - епідеміологічний аналіз захворюваності на гепатит В в Україні, підготовка до опублікування).

Гураль А.Л., Марієвський В.Ф., Шагінян В.Р. Антитіла до вірусу гепатиту С у різних груп населення // Інфекційні хворобі - 1996. - N 2. - С. 55-57. (Особистий внесок - узагальнення і статистична обробка результатів серологічних досліджень).

Чумак А.А., Базіка Д.А., Степанчук В.А., Шагінян В.Р. та ін. Порівняльна характеристика діагностичних наборів для виявлення носійства вірусного гепатиту С // Доповіді Нац. академії наук України. - 1996 - N 11. - С. 163-168. (Особистий внесок - участь у плануванні та проведенні серологічних досліджень).

Шагинян В.Р., Маричев И.Л., Гураль А.Л. Специфическая диагностика вирусных гепатитов // Журн.практ. врача. - 1996. - N 2. - С.11-14. (Особистий внесок - узагальнення даних світової літератури щодо діагностичних досліджень на вірусні гепатити, визначення найбільш актуальних маркерів гепатитів В та С).

Гураль А.Л., Мариевский В.Ф., Шагінян В.Р., Матошко Г.В. Актуальні питання епідеміології та профілактики гепатиту В в Україні // Інфекційні хвороби. - 1996. - N 3. - C. 12-17. (Особистий внесок - участь у проведенні досліджень, узагальнення результатів серологічних досліджень на маркери гепатиту В).

Гураль А.Л., Мариевский В.Ф., Шагинян В.Р., Мартыненко А.Н. Специфическая иммунодиагностика в системе эпидемиологического надзора за гепатитом В // Лаб. диагностика. - 1998. - N 1. - C. 35-38. (Особистий внесок - проаналізовано дані світової літератури, показані напрямки підвищення специфічності серологічних досліджень на гепатит В).

Гураль А.Л. Марієвський В.Ф., Сергеєва Т.А., Кислих О.М. Шагінян В.Р., Максименок О.В., Мартиненко А.Н. Підвищення ефективності лабораторного контролю крові донорів на маркери гепатитів В, С та ВІЛ-інфекції // Лаб. діагностика. - 1999. - N 3. - С. 26-34. (Особистий внесок - визначення найбільш актуальних маркерів гепатиту В при обстеженні донорів крові).

Гураль А.Л., Мариевский В.Ф., Шагинян В.Р., Сергеева Т.А., Клякина Л.Д. Вопросы эпидемиологии и профилактики гепатита В в Украине // Сучасні інфекції. - 2000. - N 2. - С. 117-123. (Особистий внесок - вивчення динаміки зміни шляхів інфікування хворих на гепатит В у м. Києві, обробка результатів серологічних досліджень).

Шагинян В.Р., Гураль А.Л., Маричев И.Л.. Задачи и возможности лабораторного тестирования при вирусных гепатитах // Лаб. диагностика. - 2000. - N 2. - С. 36-39. (Особистий внесок - розробка стратегії лабораторного тестування при різних формах інфекції, викликаної ВГВ).

Мариевский В.Ф., Гураль А.Л., Шагінян В.Р. Сероэпидемиологическое изучение гепатита С как внутрибольничной инфекции // Проблеми медичної науки та освіти. - 2000. - N 2. - С. 23-27. (Особистий внесок - узагальнення і статистична обробка результатів серологічних обстежень пацієнтів гінекологічних відділень та донорів крові).

Гураль А.Л. Мариевский В.Ф., Громашевская Л.Л., Сергеева Т.А., Шагинян В.Р., Рубан О.Н. Эпидемиологические особенности распространения гепатита С среди различных групп населения // Експериментальна і клінічна медицина. - 2001. -N 2. - С. 74-77. (Особистий внесок - узагальнення даних сероепідеміологічних обстежень донорів крові, вагітних та жінок з гінекологічною патологією).

Шагинян В.Р., Рогоцкая Л.Т., Маричев И.Л., Котляревская А.В., Ногарев А.В. Вирусные гепатиты - новые аспекты старой проблемы //Сб."Вирусные гепатиты с парентеральным механизмом передачи возбудителей и их исходы"- К. - 2001.- С.61-65.

(Особистий внесок - аналіз територіального розповсюдження гепатитів В та С в Україні та шляхів передачі збудників).

Гураль А.Л., Марієвський В.Ф., Сергеєва Т.А., Шагінян В.Р., Севальнєв А.І., Кракович А.В., Клякіна Л.Д. Епідеміологічна характеристика гепатиту В в Україні і шляхи підвищення ефективності його профілактики // Інфекційні хвороби - 2003. - N 2. - С. 35-43. (Особистий внесок - узагальнення та статистична обробка результатів серологічних досліджень, обґрунтування стратегії специфічної профілактики гепатиту В).

Криштоф А.Н., Гураль А.Л., Шагинян В.Р., Емельянова Л.Г. и др. Вирусные гепатиты В и С в практике работы кардио-хирургических стационаров // Щорічник наукових праць Асоціації серцево-судинних хірургів України, Київ, 2003. - С.197-200.

(Особистий внесок - аналіз результатів серологічних досліджень, оформлення та підготовка роботи до друку).

Гураль А.Л., Криштоф А.Н., Шагинян В.Р., Мариевский В.Ф. и др. Оптимизация методов обеспечения вирусной безопасности в службе крови // Лаб. диагностика. - 2004. - N 3. - С.3-9. (Особистий внесок - визначення актуальних маркерів інфікування при обстеженні донорів крові, аналіз специфічності досліджень на HBsAg та анти-HCV, підготовка до публікації).

Кислих О.М., Максименок О.В., Сергеєва Т.А., Шагінян В.Р. Помилки імуноферментної діагностики // Лаб. діагностика. - 2005. - N 4. - С. 43-49. (Особистий внесок - аналіз даних світової літератури, визначення основних помилок при проведенні досліджень на маркери гепатиту В).

Гураль А.Л., Шагинян В.Р., Сергеева Т.А., Манько В.Г., Круглов Ю.В., Приходько Е.Ф., Котлик Л.С., Лисецкая В.И. Выявление маркеров инфицирования вирусами гепатитов В и С у беременных и их эпидемиологическое значение // Лаб. диагностика. - 2006. - N 1. - С. 13-21. (Особистий внесок - статистична обробка, узагальнення та аналіз результатів серологічних досліджень).

Сохін О.О., Гусак А.І., Вінокурова Н.М., Шагінян В.Р., Манько В.Г., Мороз Є.Д., Курпіта О.О.Частота інфікування маркерами гепатиту В донорів-військовослужбовців збройних сил України // Проблеми військової охорони здоров'я. - Київ, 2006. - С. 316-317. (Особистий внесок - статистична обробка та узагальнення результатів серологічних досліджень, розробка рекомендації щодо проведення обстежень на маркери гепатиту В).

Громашевська Л.Л., Гураль А.Л., Марієвський В.Ф., Вовк А.Д., Сергеєва Т.А., Шагінян В.Р., Матяш В.І. Гепатит С: епідеміологія, діагностика, клініка, лікування // Методичні рекомендації, К., 2003 - 31 с.

Гураль А.Л., Сергеєва Т.А., Шагінян В.Р., Іванська Н.В., Раєвська Г.Є., Кас`яненко Т.В., Шеховцов В.А. Серологічна діагностика гепатиту С // Практичний посібник. К., 2004. - 51 с.

Гураль А.Л., Сергеєва Т.А., Шагінян В.Р., Іванська Н.В., Раєвська Г.Є., Кас`яненко Т.В., Шеховцов В.А. Серологічна діагностика гепатиту В // Практичний посібник. К., 2004. - 35 с.

Мариевский В.Ф., Гураль А.Л., Матошко Г.В., Манько В.Г. Проблема гепатита С на Украине // Мат. международного симпозиума "Идеи Пастера в борьбе с инфекциями”, С.-Петербург, 6-10 июня 1995г. - С.88.

Шагинян В.Р., Мариевский В.Ф., Гураль А.Л., Маричев И.Л Диагностические исследования при гепатите В в свете современных представлений о патогенезе заболевания // Мат. наук-практ. конф."Новые направления в гепатологии", Россия, С-Петербург, 1996 - С.105.

Гураль А.Л., Шагинян В.Р., Мариевский В.Ф., Рогоцкая Л.Т., Лакша О.Т., Мартыненко А.Н. К вопросу о перинатальной передаче вируса гепатита В // Гепатиты В, С, D,G - проблемы изучения, диагностики и профилактики: Мат. ІІ Рос. науч.-практ. конф. с междунар. участием. 14-16 октября 1997 г. - Москва. - I997. - C.140.

Шагінян В.Р., Круглов Ю.В., Сергеєва Т.А., Морозов В.Ф. Розповсюдження гепатиту В як індикатор активності передачі ВІЛ-інфекції // Мат. ХІІІ з'їзду Українського наукового товариства мікробіологів, епідеміологів та паразитологів ім. Д.К.Заболотного. - Вінниця, 1996. - С.174.

Гураль А.Л., Мариевский В.Ф., Шагинян В.Р. Вирусные гепатиты // Основы инфекционного контроля Практ. руковод. American International Health Alliance. - 1997. - C.IX-10 - ІХ-17.

Шагинян В.Р., Маричев И.Л. К вопросу о стратегии вакцинации против вирусных гепатитов // Инфекционные болезни: диагностика, лечение, профилактика", Мат.VI Российско-Итальянской науч. конф. С.-Петербург, 14-16 декабря 2000 г. - С.159.

Шагинян В.Р., Гураль А.Л., Клякина Л.Д., Колос Л.А., Кракович А.В., Ногарев А.В. Развитие эпидемического процесса при вирусных гепатитах с парентеральным механизмом передачи возбудителя в Украине // Сб. "Проблеми епідеміології, діагностики, клініки, лікування та профілактики інфекційних хвороб", К. -2002. - С. 163-167.

Гураль А.Л., Марієвський В.Ф., Сергеєва Т.А., Шагінян В.Р., Севальнєв А.І., Кракович А.В., Клякіна Л.Д. Епідеміологічна характеристика гепатиту В в Україні і шляхи підвищення ефективності його профілактики // "Керовані інфекції". Мат. науково-практ. конференції і пленуму інфекціоністів України. - Тернопіль: "Укрмедкнига". - 2003. - С. 64-65.

Шагінян В.Р., Гураль А.Л., Сергеєва Т.А., Манько В.Г., Рогоцька Л.Т. Попередження поширення гепатиту В в сучасних умовах // Збірник матеріалів з актуальних питань діагностики вірусних інфекцій та їх профілактики, Київ, 2003. - С. 27-29.

Шагинян В.Р., Манько В.Г., Кунинець Л-И. Дискуссионные вопросы стратегии вакцинации против гепатита В // Вирусный гепатит В - диагностика, лечение и профилактика (к 40-летию открытия HBsAg). Мат. Рос. науч.-практ. конф. - Москва, 2004. - С.41-42.

Сергеєва Т.А., Шагінян В.Р., Манько В.Г., Кунинець Л.-І. Маркери інфікування вірусами гепатитів В і С в деяких групах підвищеного ризику інфікування // Мат. XIV з`їзду мікробіологів, епідеміологів та паразитологів. - Полтава, 2004. - С. 82-83.

Епідеміологічний нагляд за ВІЛ-інфекцією та інфекціями, що передаються статевим шляхом, - компоненти системи епідеміологічного нагляду за ВІЛ-інфекцією другого покоління в Україні / Щербінська А.М., Бочкова Л.В., Круглов Ю.В., Марциновська В.А., Горегляд Н.І., Нгуєн І.В., Шагінян В.Р., Сергеєва Т.А., Максименок О.В., Кислик О.М., Маричев І.Л., Калюжна Л.Д., Гречанська Л.В., Нестеренко Л.П., Морозов В.Ф. // К., 2005 - 56 с.

Шагінян В.Р., Гураль А.Л., Сергеєва Т.А. Вашека Л.М.Оцінка епідеміологічної ефективності вакцинації проти гепатиту В новонароджених в Україні // Мат. науково-практичної конференції "Вакцинопрофілактика керованих інфекцій та їх безпека". - Київ, 2006. - С. 49-51.

Сергеєва Т.А., Гураль А.Л., Шагінян В.Р., Кантор Н.С. Поширення гепатитів В та С серед осіб із захворюваннями, що передаються статевим шляхом // Мат. науково-практичної конференції "Інфекційні хвороби - загально-медична проблема". - Миргород, 2006. - С. 480-482.

Гураль А.Л., Марієвський В.Ф., Сергеєва Т.А., Шагінян В.Р. Епідеміологія гепатиту С в Україні: сучасний стан і проблеми // Мат. науково-практичної конференції "Вчення Л.В.Громашевського в сучасних умовах боротьби з інфекційними хворобами". - Київ, 2006. - С. 50-58.

АНОТАЦІЇ

Шагінян В.Р. Роль перинатального шляху передачі в розповсюдженні гепатитів В і С в Україні та удосконалення системи епідеміологічного нагляду. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за фахом 14.02.02 - епідеміологія. - Інститут епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л.В. Громашевського АМН України, Київ, 2007.

Дисертація присвячена вивченню епідеміологічних особливостей розповсюдження перинатальних гепатитів В (ГВ) і С (ГС) в Україні та розробці стратегії їх профілактики.

Встановлено зміну кількісних та якісних параметрів епідемічного процесу (ЕП) ГВ та ГС у сучасних умовах (провідна роль прихованого компоненту, інтенсивне залучення до ЕП осіб репродуктивного віку), що сприятиме підвищенню епідеміологічної значимості перинатальної передачі збудників.

Удосконалено специфічну серологічну діагностику інфекцій, викликаних вірусами ГВ (ВГВ) і ГС (ВГС).

Рекомендовані тактика та алгоритми обстеження вагітних для визначення ризику перинатальної передачі ВГВ, а також схеми імунізації проти ГВ новонароджених.

Вперше в Україні встановлені показники інфікованості ВГВ та ВГС ВІЛ-інфікованих вагітних та їх дітей. Визначена частота формування перинатального ГВ (6,6 %) та ГС (2,4 %) у дітей, народжених від ВІЛ-інфікованих жінок.

Показана недостатня ефективність вакцинації проти ГВ новонароджених для попередження випадків перинатального ГВ. В той же час імунізація новонароджених, яка була проведена в Україні у 2000-2002 рр., сприяла зниженню показників захворюваності на ГВ дітей 3-6 р.

Розроблені стратегія профілактики та концепція епідеміологічного нагляду за перинатальними вірусними гепатитами.

Ключові слова: гепатити В і С, перинатальні вірусні гепатити, епідемічний процес, епідеміологічний нагляд, вакцинація проти ГВ.

Шагинян В.Р. Роль перинатального пути передачи в распространении гепатитов В и С в Украине и усовершенствование системы эпидемиологического надзора. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора медицинских наук по специальности 14.02.02 - эпидемиология. - Институт эпидемиологии и инфекционных болезней им. Л.В. Громашевского АМН Украины, Киев, 2007.

Диссертация посвящена изучению эпидемиологических особенностей распространения перинатальных гепатитов В (ГВ) и С (ГС) в Украине и разработке стратегии их профилактики.

Установлено изменение количественных и качественных параметров эпидемического процесса (ЭП) ГВ и ГС в современных условиях (ведущая роль скрытого компонента, интенсивное вовлечение в ЭП лиц репродуктивного возраста, возрастание роли полового пути передачи в распространении вируса ГВ), что способствует повышению эпидемиологической значимости перинатальной передачи возбудителей.

Разработаны критерии специфической серологической диагностики инфекций, вызванных вирусами ГВ (ВГВ) и ГС (ВГС) в зависимости от целей и задач исследований. Научно обоснована актуальность широкого внедрения в практику эпидемиологических исследований при ГВ определения двух основных маркеров инфекции - HBsAg и анти-НВс, в том числе при дородовом обследовании беременных. Показана необходимость использования подтверждающих тестов при определении HBsAg. Предложены тактика и алгоритмы обследования беременных для определения риска перинатальной передачи ВГС, а также схемы иммунизации новорожденных против ГВ.

Впервые в Украине установлены показатели распространенности маркеров ВГВ и ВГС у ВИЧ-инфицированных беременных и рожденных ими детей. Определена частота формирования перинатального ГВ и ГС у детей ВИЧ-инфицированных матерей (6,6 и 2,4 % соответственно). Установлено преобладание скрытых форм ГВ у ВИЧ-инфицированных беременных и детей с перинатальным ГВ.

Показана недостаточная эффективность проводимой иммунизации новорожденных для предотвращения случаев перинатального ГВ. В то же время вакцинация новорожденных, проведенная в 2000-2002 гг., способствовала снижению показателей заболеваемости ГВ среди детей 3-6 лет.

Разработана стратегия профилактики перинатальных вирусных гепатитов в Украине, основные направления которой включают двукратное обследование беременных на маркеры ГВ и ГС, проведение мероприятий, направленных на предотвращение внутриутробного инфицирования и заражения ребенка во время родов, диспансеризацию детей, рожденных от инфицированных матерей. Рекомендовано в родильном доме прививать только детей, рожденных инфицированными матерями. Дети, у матерей которых не выявлены маркеры инфицирования (анти-НВс и/или HBsAg), могут быть вакцинированы до поступления в организованные коллективы. Одним из методов предупреждения распространения ВГВ перинатальным путем является обязательная вакцинация против ГВ всех подростков.

Впервые в Украине разработана концепция системы эпидемиологического надзора за перинатальными вирусными гепатитами.

Ключевые слова: гепатиты В и С, перинатальные вирусные гепатиты, эпидемический процесс, эпидемиологический надзор, вакцинация против ГВ.

Shaginian V.R. The role of perinatal mode transmission in spreading of the hepatitis B and C and improving the epidemiological surveillance system. The manuscript. Dissertation for the Doctor of Medical Sciences Degree for specialty of 14.02.02 - Epidemiology. L.V.Gromashevsky Institute of epidemiology and infectious diseases Academy of Medical Science of Ukraine, Kyiv, 2006.

The dissertation is devoted to the investigation of epidemiological features of perinatal hepatitis B (HB) and C (HC) spreading in Ukraine and the development of its prevention strategy.

The variation both of qualitative and quantitative HB and HC epidemic process parameters at present conditions is established. The leading role of the occult component, the intensive involving of the fertility age persons, the steady rise of the role of sexual transmission of HB virus (HBV) in the epidemic process are demonstrated. All the above factors promote the elevation of the epidemiological significance of the perinatal transmission of these pathogens.

The criteria of the specific serological diagnostics of the HBV- and HCV- infections are developed. The approach and algorithms of pregnant women testing for the determination of the risk of perinatal HCV transmission is suggested. The scheme immunizations of the newborns against the HB are proposed.

The prevalence of HBV- and HCV -infections in the HIV-infected pregnant women and their children are determined for the first time in Ukraine. The prevalence of the perinatal HB (6.6 %) and HC (2.4 %) of the children born from HIV-infected mothers is defined. The efficiency of the conducting in Ukraine immunisation of the newborns to be insufficient against perinatal HB is demonstrated. At the same time, the vaccination of the newborns performed in 2000-2004 years promoted the decrease of the indices of the HB infection of 3-6 years old children. The strategy of the preventive measures and the concept of the perinatal viral hepatitis epidemiological surveillance system are developed.

Key words: hepatitis B and C, perinatal viral hepatitis, epidemiological surveillance system, epidemic process, vaccination against HB.

Размещено на Allbest.ru