Главная Коллекция "Revolution" Медицина Патогенетичне обґрунтування використання фізичних чинників у комплексному відновлювальному лікуванні хворих на психофізичні дезадаптози

Патогенетичне обґрунтування використання фізичних чинників у комплексному відновлювальному лікуванні хворих на психофізичні дезадаптози

Відновлення фізичної і розумової працездатності хворих на психофізичні дезадаптози. Застосування фізичних чинників в лікуванні пацієнтів з синдромом хронічної втоми, фіброміалгії, ідіопатичним синдромом хронічного тазового болю, синдромом менеджера.

Рубрика Медицина
Вид автореферат
Язык украинский
Дата добавления 25.02.2015
Размер файла 61,1 K
рефераты на заказ со скидкой

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Страница:

Соціально-економічну ефективність запропонованих комплексів лікування була оцінено через 1 рік після проведеного лікування за скороченням терміну тимчасової непрацездатності та змінах якості життя.

Проведення комплексного реабілітаційного курсу дозволило скоротити термін непрацездатності пацієнтів в середньому у пацієнтів з СХВ - на 42,0±1,3 дні, з ФМ - на 37,0 ±4,2 днів, з ІСХТБ - на 52,8±5,2 дня, з СМ - на 20,5±2,1 дня.

Підсумковим результатом проведеного лікування стало покращення якості життя пацієнтів (Табл. 8-12).

Таблиця 8.

Динаміка показників якості життя у пацієнтів з СХВ

PF1

RP2

BP3

GH4

VT5

SF6

RE7

MH8

До лікування

68,25

8,78

68,38

7,34

68,32

4,23

43,36

4,34

43,24

5,32

46,24

2,34

45,36

6,45

42,56

5,32

І (n=38)

68,78

4,34*

70,32

5,34

72,34

5,12

56,34

6,32*

59,67

3,22*

58,89

6,44*

48,35

4,34*

56,43

2,22*

ІІ (n=50)

76,34

4,34

72,23

3,33

76,36

3,11

69,33

3,31

68,33

6,67**

72,22

1,11**

63,32

0,98**

65,25

5,32

ІІІ (n=100)

83,34

2,11

73,33

4,33

81,35

3,09

72,22

3,11

87,34

2,07

78,45

1,09

72,32

4,32

71, 19

3,32

Контроль

76,9

4,45

72,32

1,23

89,34

2,13

86,36

3,05

75,34

4,32

77,34

3,33

69,23

5,56

79,23

6,51

Примітка:

* Різниця між групами І - ІІ та І - ІІІ достовірна (p<0,05)

** різниця між показниками груп ІІ-ІІІ достовірна (p<0,05)

Таблиця 9.

Динаміка показників якості життя у пацієнтів з ФМ.

PF1

RP2

BP3

GH4

VT5

SF6

RE7

MH8

До лікування

72,34

4,23

58,38

3,21

63,22

4,33

43,36

1,11

43,24

0,24

45,24

3,22*

55,36

3,09*

52,56

5,33*

І (n=47)

72,22

2.22

61,22

3,23

62,22

3,21*

48,22

4,21*

43,22

1,56*

50,22

2,67*

61,22

1,33*

61,11

1, 19**

ІІ (n=55)

79,22

3,45

70,21

2,06

71,34

2,09

69,33

3,06***

69,32

1,07***

65,22

3,32***

68,22

0,89

70,22

3,21

ІІІ (n=70)

76,22

1,09

73,33

4,34

75,23

3,34

79,22

1,43

78,23

3,21

77,23

3,78

70,23

3,01

72,22

1,45

Контроль

76,9

4,45

72,32

1,23

89,34

2,13

86,36

3,05

75,34

4,32

77,34

3,33

69,23

5,56

79,23

6,51

Примітка:

* різниця між вихідним рівнем та показниками груп І-ІІІ достовірна (p<0,05)

** різниця між показниками груп І-ІІ та І-ІІІ достовірна (p<0,05)

*** різниця між показниками груп ІІ-ІІІ достовірна (p<0,05)

Таблиця 10.

Динаміка показників якості життя у пацієнтів з ІСХТБ.

PF1

RP2

BP3

GH4

VT5

SF6

RE7

MH8

До лікування

74,3

1,23

68,5

2,11*

68,9

1,34

55,56

0,98*

49,4

3,22*

59,7

2,11*

59,9

3,09*

67,42

2,07*

І (n=25)

72,22

1,24

68,56

0,34

66,67

0,89

64,55

0,89**

54,34

0.78**

64,56

0,68**

61,22

0,68**

68,89

0,63**

ІІ (n=40)

76,45

0,33***

70,21

0,33***

69,89

1,07***

73,23

0,79***

74,45

0,58***

73,56

0,68***

70,55

1,07***

78,78

1,06

ІІІ (n=40)

89,45

1,11

78,56

0,88

78,67

0,79

83,45

1,35

76,67

0,39

83,23

0,83

73,34

1,54

81,33

0,95

Контроль

76,9

4,45

72,32

1,23

89,34

2,13

86,36

3,05

75,34

4,32

77,34

3,33

69,23

5,56

79,23

6,51

Примітка:

* різниця між вихідним рівнем та показниками груп І-ІІІ достовірна (p<0,05)

** різниця між показниками груп І-ІІ та І-ІІІ достовірна (p<0,05)

*** різниця між показниками груп ІІ-ІІІ достовірна (p<0,05)

Таблиця 11.

Динаміка показників якості життя у пацієнтів з СМ.

PF1

RP2

BP3

GH4

VT5

SF6

RE7

MH8

До лікування

76,5

2,21

75,34

3,56

87,32

1,98

63,32

2,76

57,23

1,98*

76,34

4,23

43,34

2,44*

68,34

3,33

І (n=15)

76,22

0,87

75,23

0,76

86,33

0,69

64,55

1,06**

62,22

1,32**

76,23

1,87**

56,23

0,69**

72,32

0,23**

ІІ (n=40)

78,34

1,34

76,22

1,33

88,34

0,98

72,34

1,38***

70,23

1,76***

83,45

1,32***

70,34

1,90***

76,34

0,70***

ІІІ (n=39)

80,34

0,98

78,34

0,37

89,79

1,21

90,34

2,34

87,56

1,98

88,21

0,99

86,45

1,04

83,35

1,17

Контроль

76,9

4,45

72,32

1,23

89,34

2,13

86,36

3,05

75,34

4,32

77,34

3,33

69,23

5,56

79,23

6,51

Примітка:

* різниця між вихідним рівнем та показниками груп І-ІІІ достовірна (p<0,05)

** різниця між показниками груп І-ІІ та І-ІІІ достовірна (p<0,05)

*** різниця між показниками груп ІІ-ІІІ достовірна (p<0,05)

Як показують підсумкові результати оцінки якості життя, нормалізація показника рольового функціонування (RF) обумовлена загальним покращенням самопочуття та зміною ставлення до своєї хвороби, яке дало можливість пацієнткам не тільки переосмислити свої можливості, а і відповідно до них розширити фізичну активність. Не відмічено суттєвої динаміки показника фізичного функціонування (RP), оскільки і до початку лікування, власне, фізичний стан у пацієнтів з ПФД не значно обмежував їх можливості у виконанні фізичної роботи, що підтверджує переважний вплив захворювання на психоемоційний стан. Зниження, а в більшості випадків повна ліквідація міалгії та артралгії в результаті лікування, обумовили виражену позитивну динаміку показника ВР у пацієнтів з СХВ, ФМ. Найбільш виражена позитивна динаміка больового показника у пацієнтів з ІСХТБ.

Позитивна динаміка загального стану здоров'я (GH) обумовлена зменшенням рівня іпохондричності та депресивності, а значить, відповідною більш позитивною оцінкою свого загального рівня здоров'я у пацієнтів всіх груп. Як свідчить динаміка показника вітальності (VT), реабілітаційне лікування призвело до значного підвищення рівня життєздатності, особливо у пацієнтів, що проходили санаторно-курортне лікування. Не отримано вираженої позитивної динаміки соціального функціонування (SF), оскільки, на наш погляд, для нормалізації соціального функціонування потрібен більш тривалий час, коли відбудеться повна адаптація пацієнтів до нових фізичних та психічних кондицій та буде отримано відповідний позитивний відгук в її мікросоціумі. Емоційний стан пацієнтів (RE) нормалізувався в результаті реабілітаційного лікування і, можливо, позитивного емоційного відгуку найближчого оточення на зміни, що відбулись. Зниження рівню тривожності, пригніченням настрою, іпохондрії обумовили позитивну динаміку загального психічного здоров'я (MH). Відповідно до покращення фізичного та психоемоційного стану покращились когнітивні та мнестичні можливості.

Таким чином, отримано переконливі дані про соціальну значимість повного курсу реабілітаційного лікування, що дозволяє не лише повертати фізичне здоров'я, нормалізуючи порушений нейровегетативний баланс, гормональну рівновагу та імунний гомеостаз, а й покращувати психоемоційний стан, знижувати тимчасову непрацездатність, підвищувати якість життя найбільш соціально-активної частки населення.

Отже, використання запропонованих програм комплексного відновлювального лікування пацієнтів з ПФД, що ґрунтується на принципах адаптивної медицини та включає застосування фізичних чинників, санаторно-курортне лікування, підтримувальні санологічні заходи, сприяє відновленню фізичного та психічного здоров'я, скороченню термінів тимчасової непрацездатності та має значний економічний ефект. Враховуючи все вищевикладене, можна зробити висновок, що комплексне розв'язання даної проблеми має важливе медико-соціальне значення.

Висновки

1. Наслідком реалізації патологічного процесу при психофізичних дезадаптозах є виснаження нейропсихічних, нейровегетативних, нейроімунних та нейроендокринних механізмів адаптації з вторинними реакціями у вигляді психоемоційних, медіаторних, гормональних та імунних порушень.

2. У патогенезі больових проявів при психофізичних дезадаптозах провідне місце займає хронізація стресу, психічна дезадаптація і, як наслідок, формуванням специфічної больової поведінки з явищами невротизації та психопатизації особи.

3. Розлади сексуальної поведінки при психофізичних дезадаптозах обумовлені сублімацією статевої домінанти в результаті порушення біологічних регуляторних ритмів, хронізації стресу з вторинною нейроендокринною дизфункцією.

4. Фоновими станами та факторами ризику розвитку психофізичних дезадаптозів є надмірне нервово-психічне напруження, гіпокінезія, порушення харчової поведінки, тютюнопаління та сімейна дисгармонія в осіб з порушеннями становлення репродуктивної функції, сенситивним типом акцентуації особистості.

5. Виходячи з концепції адаптивної медицини, основними принципами терапії пацієнтів з ПФД визначені комплексність та різноспрямованість лікувального впливу, застосування методів патогенетичної, саногенної та адаптогенної дії (а не симптоматична терапія), індивідуальна та мікросоціальна спрямованість методів психогенного характеру (сімейна психотерапія, педагогічні заходи, професійні тренінги), безперервність та повторність курсів (інтенсивна терапія гострого дезадаптозу реабілітація санаторно-курортне лікування санологічні заходи) та мінімалізація медикаментозного впливу.

7. Психофонотерапія є ефективним засобом нормалізації вегетативного балансу та зниження стресорного напруження симпатичної чи парасимпатичної ланки вегетативної нервової системи залежно від тональності, форми та змісту звукових фрагментів.

8. Застосування нормобаричної гіпокситерапії виявляє помірну симпатоміметичну дію та сприяє підвищенню адаптаційного потенціалу вегетативної нервової системи.

9. У хворих з ПФД, що проходять санаторно-курортне лікування, при зміні звичних кліматичних умов в перші 3-5 днів мають місце метео - та кліматозалежні реакції у вигляді проявів вегетативної дистонії, що потребує чіткого дозування лікувальних факторів та створення лікувально-охоронного режиму.

10. Завдяки застосуванню запропонованого комплексу з включенням електроімпульсної терапії, відзначено позитивну динаміку рівня больових відчуттів та структури больового сприйняття за рахунок зменшення афективної складової; застосування препарату ербісол має високий імуномодулюючий ефект, що характеризується збільшенням кількості Т-лімфоцитів (Т-хелперів); психотерапевтичні методики та нормалізація циркадних ритмів впливають на зниження рівня тривожності, іпохондричності та зростання рівня життєвості.

11. За клінічними показниками повний курс етапного лікування (амбулаторний + санаторно-курортний етапи) ефективніший у 2,5 разів за лікування в амбулаторних умовах та у 4,5 раз ефективніше за медикаментозний комплекс.

12. Ефективне відновлення фізичної та розумової працездатності, підвищення якості життя, скорочення термінів непрацездатності та значний соціально-економічний ефект етапного лікування хворих з ПФД обумовлює необхідність застосування саме комплексного підходу до лікування цих осіб на засадах та принципах адаптивної медицини.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Комплекс лікувальних заходів при психофізичних дезадаптозах має складатися з амбулаторного лікування пацієнтів із вперше діагностованим захворюванням, санаторно-курортного лікування та підтримуючих санологічних заходів.

До курсу медикаментозної терапії слід включати препарати ГАМК (натрію оксибутират до 40 мл внутрішьовенно крапельно при гострих дезадаптозах з переходом на таблетовані препарати ноофен або фенібут по 1 таблетці 3 рази на день впродовж 30 днів), віта-мелатонін (аналог природного мелатоніну по 1-2 таблетки о 20-21-й годині протягом 30 днів) та препарат імуномодулювальної та адаптогенної дії ербісол (за схемою внутрішьом'язово, на курс - 30 ін'єкцій).

Фізіотерапевтичний курс повинен включати:

процедури електросну (у пацієнтів з вираженим підвищенням тонусу симпатичної нервової системи, психоемоційним напруженням доцільно використовувати струми з частотою 5-20 Гц, у пацієнтів з ваготонією, пригніченням психоемоційної активності - з частотою 40-160 Гц, тривалість процедури - 30 хв, курс лікування - 10 процедур)

електроаналгезію пацієнтам з больовими синдромами (слід використовувати струм 0,3-1 мА в двох режимах: низькочастотному і високочастотному. Потужність низькочастотних струмів має становити до 10 Вт, частота - 60-100 Гц і довжина імпульсів - 3,5-4 мс, тривалість стимуляції - 20-50 хв. При виражених больових відчуттях доцільно застосовувати високочастотну стимуляцію (потужністю до 20 Вт), з частотою 150-2000 Гц. Тривалість стимуляції - 20 хв, загальна кількість процедур - 10);

неселективну фотохромотерапію (прямі засвітки білим світлом та застосування окулярів із світлофільтрами згідно з психоемоційним станом пацієнта, по 30 хв, на курс - 20-30 процедур та рекомендованого носіння окулярів з простими лінзами визначеного кольору);

нормобаричну гіпокситерапію (шляхом короткочасних сеансів дихання гіпоксичною сумішшю (концентрація кисню 10-12%) під ковпаком

апарата "Борей" за схемою 3-5-7-7-5-3 хв з перервами по 1 хв за сеанс, на курс - 10 сеансів).

Комплекс психотерапевтичного впливу має включати сеанси аутогенного тренування, сімейної психотерапії, психофонотерапії. При застосуванні в комплексі заходів психофонотерапії за наявності ознак психоемоційного збудження, нервозності та вираженої стресорної напруженості показано прослуховування звуків моря, дощу, мінорної музики або їх поєднання. При ознаках субдепресії, виснаженості показано прослуховування мажорної музики та звуків річки, співу птахів.

Заходи фізичної реабілітації повинні включати лікувально-гігієнічний масаж, кінезотерапію у вигляді лікувальної фізкультури, теренкурів. Розпочинати фізичну реабілітацію варто з навчання пацієнта бодифлекс-гімнастиці з подальшим розширенням антигіпокінетичного арсеналу.

Санаторно-курортне лікування необхідно призначати через 3-6 місяців після амбулаторного курсу та включати кліматотерапію, таласотерапію, методи бальнеолікування, соціо-культтерапію та повторювати перелічений амбулаторний комплекс.

Пацієнтам з фіброміалгією та синдромом хронічного тазового болю показано лікування на бальнеологічних курортах з радоновими водами, а пацієнтам з синдромом хронічної втоми та синдромом менеджера показано лікування з застосуванням таласотерапії.

Протипоказаним є лікування та оздоровчий відпочинок пацієнтам з психофізичними дезадаптозами у кліматичних зонах, що відрізняються від звичних умов проживання великою різницею в температурі та сонячній активності, особливо в період переходу зима-весна та весна-літо.

Cписок публікацій за темою дисертації

Монографії та розділи в монографії.

1. Хвороби дезадаптації в практиці відновлювальної медицини / За редакцією М.В. Лободи, К.Д. Бабова, В.В. Стеблюка. - К.: Національний авіаційний університет, 2004. - 300 с. (дисертантові належать ідея, систематизація матеріалу, проведення оригінальних досліджень, створення ілюстрацій та подача на видання).

2. Стеблюк В.В., Бурлака Е.В., Шакало И.Н. Задачи и методы психофизиологической реабилитации в эндокринной гинекологии // Эндокринная гинекология (клинические очерки). - Часть 1. - Глава 15 - К.: Заповіт, 2003. - 300 с. (автором запропоновано напрямок психофізичної реабілітації в ендокринній гінекології, проведено аналіз літератури та систематизацію методів лікувального впливу).

3. Стеблюк В.В., Татарчук Т.Ф., Лобода Т.М. Синдром хронической усталости в практике гинеколога-эндокринолога // Эндокринная гинекология (клинические очерки). - Часть 1. - Глава 12 - К.: Заповіт, 2003. - 300 с. (авторові належать творча ідея, проведення оригінальних досліджень, розробка гіпотези патогенезу та викладення методів лікування).

Статті у наукових фахових виданнях

4. Стеблюк В.В., Бурлака О.В. Синдром хронічної втоми - сучасний стан проблеми // Мед. реабілітація, курортологія, фізіотерапія. - 2000. - № 3. (автором проведено систематизацію даних літератури та визначення пріоритетів досліджень).

5. Стеблюк В.В. Немедикаментозные методы терапии синдрома хронической усталости // Лікування та діагностика. - 2001. - № 2. - С.51-53.

6. Стеблюк В.В., Бабов К.Д., Шульженко Т.Н., Бурлака Е.В. Перспективы применения природных лечебных факторов в терапии синдрома хронической усталости // Мед. реабілітація, курортологія, фізіотерапія. - 2001. - № 3. - С.55-57 (автором запропоновано психосоматичний підхід до застосування фізичних лікувальних чинників у терапії синдрому хронічної втоми).

7. Стеблюк В.В. Застосування препарату "ДЕПРИМ" для корекції психоемоційних порушень у пацієнтів з синдромом хронічної втоми // Журн. практического врача. - 2001. - № 1. - С.41-43.

8. Стеблюк В.В., Бурлака О.В. Синдром хронічної втоми у дітей та підлітків // Педіатрія та перинатологія. - 2001. - № 4. - С.41-43. (дисертантом проведено систематизацію даних літератури).

9. Стеблюк В.В., Бабов К.Д., Лобода Т.М. Показники психоемоційного стану та вегетативної регуляції у дітей та підлітків з синдромом хронічної втоми // Мед. реабілітація, курортологія, фізіотерапія. - 2004. - № 2. - С.3-6. (дисертантом виконано патопсихологічні дослідження та опрацьовано їх результати).

10. Стеблюк В.В., Лобода Т.М., Мудрий С.І. Стан психоемоційної сфери та показники якості життя у хворих на фіброміалгію та міофасціальний больовий синдром // Мед. реабілітація, курортологія, фізіотерапія. - 2004. - № 1. - С. 19-22. (дисертантом проведено аналіз патопсихологічних досліджень).

11. Бабов К.Д., Стеблюк В.В., Лобода Т.М., Бондаренко Н.П. Вплив музикотерапії та психофонотерапії на показники вегетативної регуляції // Мед. реабілітація, курортологія, фізіотерапія. - 2004. - № 3. - С.18-21. (автором виконано апаратні дослідження вегетативного балансу).

12. Стеблюк В.В., Макаренко М.В., Бондаренко Н.П. Показники психоемоційного стану та якість життя вагітних з ранніми гестозами // Здоровье женщины. - 2004. - № 2. - С.37-40. (автором опрацьовано результати патопсихологічного дослідження).

13. Бондаренко Н.П., Стеблюк В.В. Варіабельність ритму серця як метод оцінки вегетативного балансу при ранніх гестозах // Вісн. наукових досліджень. - 2004. - № 1. - С.68-70. (автором виконано апаратні дослідження вегетативного балансу).

14. Стеблюк В.В., Татарчук Т.Ф., Василінчук Л.І., Гузієнко О.О. Сучасні уявлення щодо етіопатогенезу хронічного тазового болю у жінок // Репродуктивное здоровье женщины. - 2004. - № 4 (20). - С.120-124. (автором розроблено гіпотезу хронічного тазового болю як психофізичного дезадаптозу).

15. Татарчук Т.Ф., Стеблюк В.В., Василінчук Л.І. Особливості психоемоційного стану та якість життя жінок, що страждають на хронічний тазовий біль // Здоровье женщины. - 2004. - № 4 (20). - С.56-58. (автором виконано та опрацьовано результати патопсихологічних досліджень).

16. Стеблюк В.В., Василінчук Л.І., Гузієнко О.О. Стан вегетативної регуляції та адаптаційний потенціал пацієнтів з синдромом хронічного тазового болю // Репродуктивное здоровье женщины. - 2005. - № 1 (21). - С.82-86. (автором проведено апаратні дослідження вегетативного балансу та опрацьовано результати).

17. Владимиров О.А., Лобода Т.М., Стеблюк В.В. Вплив санаторно-курортної реабілітації пацієнтів з синдромом хронічної втоми на показники якості життя // Мед. реабілітація, курортологія, фізіотерапія. - 2005. - № 1. - С.11-14. (автором опрацьовано результати патопсихологічного дослідження).

18. Стеблюк В.В., Владимиров О.А., Бондаренко Н.П. Адаптогенна дія нормобаричної гіпокситерапії у вагітних з раннім гестозом // Здоровье женщины. - 2005. - № 3. - С.43-46. (автором виконано апаратні дослідження вегетативного балансу).

19. Стеблюк В.В., Бурлака О.В. Адаптивна медицина: концептуальні визначення та проблеми // Здоров'я України. - 2005. - № 36. - С.36-38. (автором запропоновано концепцію адаптивної медицини).

20. Стеблюк В.В., Беличенко Т.А., Дмитриева Г.А. и др. Программы восстановительного лечения больных с сочетанной патологией различных органов и систем // Междунар. журн. радиационной медицины. - 2006. - № 8 (1). - С.38-39. (автором написано фрагмент, що стосується психофізичних дезадаптозів).

21. Стеблюк В.В. Синдром менеджера в практиці медичної реабілітації // Мед. реабілітація, курортологія, фізіотерапія. - 2006. - № 3. - С.48-52.

22. Стеблюк В.В. Порівняльна ефективність програм відновлювального лікування та санаторно-курортної реабілітації пацієнтів з ідіопатчним синдромом хронічного тазового болю // Репродуктивное здоровье женщины. - 2006-№4 - С.139-141

23. Бабов К.Д., Стеблюк В.В. Підходи до санаторно-курортної реабілітації психофізичних дезадаптозів // Мед. реабілітація, курортологія, фізіотерапія. - 2006. - № 4. - С.48-52.

Патенти на винахід

24. Стеблюк В.В., Косей Н.В., Бурлака О.В., Жебріль Я.М., Самосійна О.О., Татарчук Т.Ф. Спосіб негормонального лікування ранньої менопаузи у жінок з гіпокінезією // Патент 38416 А 61В17/42 А 61Р15/12 А61Н9/00; Заявл.14.09.2000; Опублік.6.07.2001 Бюл. Пром. власність № 3. (автором запропоновано визначення патологічного клімаксу як дезадаптозу та визначено гіпокінезію як фоновий стан).

25. Татарчук Т.Ф., Бурлака О.В., Кваша Т.І., Стеблюк В.В. Спосіб диференційної діагностики патологічних станів у жінок в перименопаузі // Патент 32910А А61/В10/00; Заявлено 20.07.89 Публікація 15.02.2001. Бюл. Пром. власність №1 (автором запропоновано метод обробки результатів досліджень).

Методичні рекомендації

26. Немедикаментозні методи лікування синдрому хронічної втоми: Метод. рекомендації / К.Д. Бабов, В.В. Стеблюк, К.В. Ребрякова. - Одеса, 2001. - 24 с. (дисертантом запропоновано тему дослідження та методи терапевтичного впливу).

27. Тези доповідей та статті в наукових збірниках

28. Стеблюк В.В., Бурлака Е.В., Косей Н.В., Самосійна О.О. Особенности становления менопаузы у женщин с синдромом хронической усталости // Матеріали III Національного конгресу геронтологів та геріатрів України. - Киів, 2000. - С.25-26. (дисертантом проведено анкетування щодо виявлення синдрому хронічної втоми).

29. Стеблюк В.В., Бондаренко Н.П. Применение психофонотерапии для коррекции психоэмоциональных нарушений при раннем гестозе // Матеріали ІІ з'їзду Всеукраїнської асоціації фізіотерапевтів та курортологів, Науково-практичної конференції з міжнародною участю "Лікувальні фізичні чинники та здоров'я людини". - Одеса, 2003. - С.311-313. (автором розроблено звукові фрагменти для проведення психофонотерапії).

30. Стеблюк В.В., Бурлака О.В., Лобода Т.М. Оцінка якості життя як показник ефективності реабілітаційних заходів на санаторному етапі // Матеріали ІІ з'їзду Всеукраїнської асоціації фізіотерапевтів та курортологів, Науково-практичної конференції з міжнародною участю "Лікувальні фізичні чинники та здоров'я людини". - Одеса, 2003. - С.74-75. (дисертантом опрацьовано результати патопсихологічного дослідження).

31. Стеблюк В.В., Лобода Т.М. Медико-соціальна реабілітація дітей з синдромом хронічної втоми // Матеріали ІІ з'їзду Всеукраїнської асоціації фізіотерапевтів та курортологів, Науково-практичної конференції з міжнародною участю "Лікувальні фізичні чинники та здоров'я людини". - Одеса, 2003. - С.331. (автором запропоновано програму застосування фізичних чинників у дітей з СХВ).

32. Стеблюк В.В., Шашкіна О.М. Організація медичного відбору та проведення занять з фізичного виховання студентами, що мають обмеження до фізичних навантажень // Матеріали І науково-практичної конференції "Фізичне виховання в контексті сучасної освіти". - Київ, 2004. - С.21-22. (автором проведено аналіз захворюваності студентів та запропоновано метод контролю за фізичною реабілітацією).

33. Стеблюк В.В., Мудрий С.І. Проведення лікувальної фізичної культури у студентів, що страждають на фіброміалгію // Матеріали І наук. - практ. конф. "Фізичне виховання в контексті сучасної освіти". - Київ, 2004. - С. 20-21. (дисертантом запропоновано принципи фізичної реабілітації студентів, що страждають на фіброміалгію).

34. Стеблюк В.В., Василінчук Л.І. Патогенетичне застосування фізичних лікувальних факторів у жінок з хронічними больовими синдромами // Матеріали наук. - практ. конф. з міжнар. участю "Санаторно-курортне лікування в акушерстві та гінекології: досягнення, проблеми, перспективи". - Київ, 2005. - С.182-184. (автором запропоновано комплекс фізіотерапевтичних заходів при хронічних больових синдромах).

35. Стеблюк В.В., Мудрий С.І. Застосування радонотерапії в комплексі реабілітаційних заходів у жінок, хворих на фіброміалгію // Матеріали наук. - практ. конф. з міжнар. участю "Санаторно-курортне лікування в акушерстві та гінекології: досягнення, проблеми, перспективи". - Київ, 2005. - С.167-168. (автором запропоновано застосування радонотерапії при фіброміалгії).

36. Стеблюк В.В., Бабов К.Д. Роль та місце санаторно-курортної реабілітації в системі адаптивної медицини // Матеріали ІІІ з'їзду Всеукраїнської асоціації фізіотерапевтів та курортологів "Медична реабілітація - сучасна система відновлення здоров'я" (Ялта, 2006) - С.16-17. (дисертантом запропоновано концепцію адаптивної медицини).

37. Стеблюк В.В. Програма санаторно-курортної реабілітації хворих на "синдром менеджера" // Матеріали ІІІ з'їзду Всеукраїнської асоціації фізіотерапевтів та курортологів "Медична реабілітація - сучасна система відновлення здоров'я" (Ялта, 2006) - С.81-83.

Анотації

Cтеблюк В.В. Патогенетичне обґрунтування використання фізичних чинників у комплексному відновлювальному лікуванні хворих на психофізичні дезадаптози. Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за спеціальністю 14.01.33 - медична реабілітація, фізіотерапія та курортологія. - Український науково-дослідний інститут медичної реабілітації та курортології МОЗ України. Одеса, 2007.

Дисертація присвячена медичній реабілітації пацієнтів з психофізичними дезадаптозами (ПФД) шляхом організації амбулаторного та санаторно-курортного лікування з використанням природних та преформованих фізичних лікувальних чинників. Обстежено та проліковано 571 пацієнта з психофізичними дезадаптозами (188 - із синдромом хронічної втоми, 172 - з фіброміалгією, 106 - із синдромом менеджера, 105 - з ідіопатичним синдромом хронічного тазового болю). На основі досліджень психоемоційної сфери, вегетативного балансу, гормонального та імунного гомеостазу і показників соціального здоров'я розроблено моделі патогенезу ПФД та запропоновано комплекси медикаментозної терапії, фізіотерпевтичного лікування, психотерапевтичних заходів, фізичної реабілітації. Досліджено вплив процесів акліматизації пацієнтів з дезадаптозами, вироблено оптимальні параметри фізіотерапевтичного впливу, психофонотерапії, методів психологічної корекції. Доведено, що ефективність повного амбулаторного санаторно-курортного комплексу лікування в 2,7 разів більша за ефективність тільки амбулаторного курсу та в 4,5 разів ефективніше медикаментозного лікування. Проведено оцінку соціально-економічного ефекту комплексної реабілітації.

Ключові слова: дезадаптоз, медична реабілітація, синдром хронічної втоми, фіброміалгія, тазовий біль, сексуальна дизфункція, акліматизація, санаторно-курортне лікування.

Стеблюк В.В. Патогенетическое обоснование применения физических факторов в комплексном восстановительном лечении больных с психофизическими дезадаптозами. Рукопись. Диссертация на соискание ученой степени доктора медицинских наук по специальности 14.01.33 - медицинская реабилитация, физиотерапия и курортология. Украинский научно-исследовательский институт медицинской реабилитации и курортологии МЗ Украины. Одесса, 2007.

Диссертация посвящена медицинской реабилитации пациентов с психофизическими дезадаптозами (ПФД) путем организации санаторно-курортного лечения с применением природных и преформированных физических лечебных факторов.

Обследовали и провели лечение 571 пациента (188 - с синдромом хронической усталости, 172 - с фибромиалгией, 105 - с идиопатическим синдромом хронической тазовой боли и 106 - с синдромом менеджера). Исследования профессионально-социальной структуры показали, что преимущественное большинство пациентов с психофизическими дезадаптозами (ПФД) составляют менеджеры среднего звена (43,4510,21%), руководители бизнеса (32,37,21%), а меньшую - домохозяйки (15,34,32%). По результатам катамнестических и параклинических исследований установлено, что фоновыми состояниями развития дезадаптозов являются ненормированный рабочий день, психологический дистресс, гипокинезия, нарушение пищевого поведения, ожирение, табакокурение и семейная дисгармония.

Исследования психоэмоциональной сферы, вегетативного баланса, гормонального и иммунного гомеостаза, сексуальности и особенностей болевого восприятия позволили разработать модели патогенеза психофизических дезадаптозов. Согласно данной модели в патогенезе ПФД ведущая роль принадлежит нарушениям баланса стрессреализующей и стресслимитирующей систем в результате несоответствия феногенотипических особенностей организма в противодействие стрессфакторам чрезмерной силы или длительности. Результатом реализации патологического процесса является истощение нейропсихических, нейровегетативных, нейроиммунных и нейроэндокринных механизмов адаптации со вторичными реакциями в виде психоэмоциональных, медиаторных, гормональных и иммунных нарушений.

В патогенезе болевых проявлений при ПФД лежат нарушения баланса ноцицептивных-антиноцицептивных систем вследствие истощения эндогенной опиоидной системы и как следствие - формирование специфического болевого поведения с явлениями невротизации и психопатизации личности.

Установлено, что ПФД развиваются преимущественно у женщин и сопровождаются нарушениями овариально-менструального цикла, а у мужчин ведущим симптомом психофизической дезадаптации является сексуальная дисфункция. Расстройства сексуального поведения при ПФД обусловлены сублимацией половой доминанты в результате нарушения биологических ритмов, хронизации стресса со вторичной нейроэндокринной дисфункцией.

Исходя из предложенной концепции адаптивной медицины, основными принципами терапии пациентов с ПФД определены комплексность и разнонаправленность лечебного воздействия, применение методов саногенного и адаптогенного характера (а не симптоматическая терапия), индивидуальная и микросоциальная направленность воздействия (семейная психотерапия, педагогические мероприятия, профессионально-психологические тренинги), непрерывность санологических мероприятий и повторность реабилитационных курсов. Предложены медикаментозный комплекс (препараты ГАМК, вита-мелатонин, эрбисол), физиотерапевтический (электросон-электроаналгезия, нормобарическая гипокситерапия, неселективная фотохромотерапия), психотерапевтический (психофонотерапия, аутогенная тренировка, семейная психотерапия, тренинги), физической реабилитации (кинезотерапия и массаж), а также санаторно-курортное лечение (климатотерапия, радонотерапия, талассотерапия).

В результате анализа динамики клинико-лабораторных и медико-социальных данных доказано, что полный амбулаторно-санаторный комплекс лечения в 2,7 раза эффективнее амбулаторного лечения и в 4,5 раза эффективнее только медикаментозного лечения, что доказывает необходимость применения именно комплексного подхода к терапии пациентов с ПФД.

Социально-экономический эффект комплексного лечения и санаторно-курортной реабилитации обусловлен уменьшением сроков временной нетрудоспособности, улучшением когнитивных и мнестических способностей, повышением работоспособности.

Ключевые слова: дезадаптоз, медицинская реабилитация, синдром хронической усталости, фибромиалгия, тазовая боль, сексуальная дисфункция, акклиматизация, санаторно-курортное лечение.

V. Steblyuk. A pathogenetic substantiation of application of the physical factors in complex rehabilitation treatment of the patients with psychophysical desadaptosis. The Manuscript. The tesis for degree of Doctor of medical sciences on a speciality 14.01.33 - medical rehabilitation, physiotherapy and health resort treatment. - Ukrainian Research Institute of a Medical rehabilitation and Balneology, Ministry of Health of Ukraine, Odessa, 2007.

The tesis is devoted to a medical rehabilitation of the patients with psychophysical desadaptosis (188 with a chronic fatigue syndrom, 172 with fibromyalgia, 105 with a syndrome of chronic pelvic pain and 106 with a syndrome of manager) by organization of sanatorium treatment with application natural and preforming physical medical factors.

The researches of mental and emotial sphere, vegetative balance, hormonal and immune homeostasis, sexuality and features of pain perception have allowed to develop models of a pathogenesis of the psychophysical desadaptosis. According to the given model, in a pathogenetic psychophysical desadaptosis the conducting role belongs to infringements of balance a stress-realizing and stress-limiting of systems as a result of disharmony of pheno-genotypical features of an organism in counteraction to the stresses-factors of excessive force or duration. By realization of pathological process is the attrition of neuro-mental, neurovegetative, neuroimmune and neuroendocrinal mechanisms of adaptation with secondary illness reaction.

For rehabilitation of patients with desadaptosis are offered a medicamental complex (preparations GABA, melatonin, Erbisol), physiotherapeutic (electro-dream, electroanalgesia, normalbaric hypoxitherapia, non-selective phototherapia), psychotherapeutic methods (with training, family psychotherapy), kinesitherapy, massage, and as sanatorium treatment (climatotherapy, radon-therapy, thalassotherapy).

As a result of the analysis of dynamics of clinics and laboratory datas and social results is proved, that the efficiency of a complete out-patient - sanatorium complex of treatment in 2,7 times is higher than efficiency of an out-patient treatment and in 4,5 times above only of medicamental treatment.

Key words: desadaptosis, medical rehabilitation, chronical fatigue syndrom, fibromyagia, syndrome of chronic pelvic pain, sexual dysfunctions, sanatorium treatment.

Список умовних скорочень

ВАШ - візуально-аналогова шкала

Е - естрадіол

ІСХТБ - ідіоматичний синдром хронічного тазового болю

ІПП - інтегральний показник патології

К - кортизон

МКХ - міжнародна класифікація хвороб

НВ - нейро-вегетативні прояви

П - прогестерон

ПБ - показник болю

Прл - пролактин

ПЕ - психоемоційні прояви

ПФД - психофізичні дезадаптози

СМ - синдром менеджера

СП - ступінь поліпшення

СФЧ - сексуальна формула чоловіка

СХВ - синдром хронічної втоми

Т - тестостерон

ЯЖ - якість життя

Размещено на Allbest.ru

...

Страница:


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.

© 2000 — 2023, ООО «Олбест» Все права защищены