Лікарські рослини України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Лікарські рослини України

Лікарські рослини - найбільше диво природи, царство краси і наше цілюще багатство. З глибокої старовини людина використовувала природні блага рослинного світу і як джерело свого прожитку, і для полегшення своїх недуг. Спостережливість і народна мудрість заклали основу вживання рослин в лікуванні людини спочатку з місцевої флори, а в ході суспільного розвитку і налагодження торгівельних стосунків - практично зі всієї земної кулі. Обмін знаннями дозволив людині створити вельми значний арсенал лікарських засобів. З незапам'ятних часів людина використовувала лікарські рослини в народній медицині для лікування самих різних захворювань. Вони неодноразово прославлялися, навіть з'явилися вірші про лікарські рослини. Лікарські трави також згадувалися у різних філософів.

Всесвітньо відомий також і вислів середньовічного ученого, філософа і лікаря Авіценни: «Три зброї є у лікаря: слово, рослина, ніж». На жаль, археологічні розкопки не змогли відкрити нам лікувальні лікарські рослини старовини, що зітліли без сліду протягом багатьох тисячоліть. Скульптурні зображення, що проте дійшли до нас, і перші пам'ятники писемності Індії і Китаю, а також давно зниклих цивілізацій Близького Сходу і Єгипту свідчать про вживання різних рослин з лікувальною метою.

Таким чином, здоров'я сучасної людини багато в чому залежить від якості і кількості, що поступають з їжею, біологічно активних речовин. Тому їх вживання є одним з найважливіших альтернативних методів оздоровлення людини і профілактикою найбільш поширених захворювань. Історія початку виробництва спеціальних фармакологічних форм для лікування захворювань людини відноситься приблизно до 130 - 200 г нашої ери, коли К. Галеном вперше були розроблені технологічні прийоми виготовлення ліків (настоїв, екстрактів, порошків) з природної сировини.

Ромашка лікарська

Ромашка (Лат.) - Matricaria chamomilla, (рос.) - Ромашка лекарственная, (англ.) - Chamomile

Родина Айстровi - Asteraceae

Опис рослини

Ромашка - однорiчна трав'яниста рослина з розгалуженим стеблом, до 50 см заввишки. Листки ромашки двiчi-, тричiперистi, ниткоподiбнi, розрiзанi. Kвіткові кошики розташованi на вepxiвкax численних стеблових розгалужень на довгих нiжках i складаються з крайових бiлих язичкових жiночик квіток i внутрiшнiх, трубчастих жовтих двостатевих квіток. Квiтколоже випукле, а всерединi порожнисте (характерно для ромашки). Плiд - довгаста коричнева ciм'янка.

Дiя i застосування ромашки

Багатий склад ромашки i ефiрної олiї обумовлюють рiзнобiчну її дiю i застосування. Ефiрна олiя ромашки має протизапальну i пом'якшувальну дiю при захворюваннях травного тракту - кольки у шлунку i кишках, гастрит, колiт, метеоризм (зменшує утворення газiв), стоматит, гінгівіт i при запальних процесах дихальних шляxiв - тонзилiт, фарингiт, ларингiт (iнгаляцiї парами олiї).

Зовнiшньо як промивка застосовується при запаленнi очей, матки i ануса при геморої. лікарський рослина ромашка цілющий

Ромашка має благотворний ефект при запальних процесах в нирках i сечовому мixypi. Ефiрна олiя ромашки збiльшує кiлькicть серцевих скорочень i розширює судини головного мозку. Глiкозиди посилюють видiлення шлункового i кишкового соку, пiдвищують видiлення жовчi (при дискiiнезiї) i полiпшують апетит. Флавоноїди i кумарини виявляють помірну спазмолiтичну дiю. Хамазулен має добре виражену протиалергiйну дiю (при aстмі) i мiсцеву анестезiйну дiю. Biн же благотворно впливає i на обмiн речовин в організмі. При кип'ятiннi розпадається, тому квiтки ромашки використовуються у формі напару або холодної витяжки.

Напар квiткових кошикiв poслини вживається при важко загоюваних ранах (у виглядi компресiв). Ромашка має застосування i як потогiнний засiб (гарячий напар) при лiкуваннi бронхiальної астми, ревматизму (купiль), невралгiчних алергiчних гастритiв, колiтiв, нервової збудливостi, епiлепсiї, головного болю, мокрих екзем (компреси), опiкiв від рентгенових променів, набрякiв, чирякiв, при хворобливих менструацiях, маткових кровотечах, потiннi ніг тощо.

Спосiб застосування ромашки

Витяжку ромашки готують холодною з 10 ч.л. квіток i 2 чашок холодної води. Настояти протягом 8 год.

Для напару ромашки 1 ст.л. квiток заливають 200 г окропу, залишають настоятися 1 год. Процiджений напар ромашки приймають за один раз. Звичайно випивають 3 чашки щоденно, але всяку дозу треба готувати свiжою.

Звіробій плямистий

Звіробій плямистий (чотиригранний) - Hypericum maculatum Crantz (H. quadrangulum L.)

Інші назви: заяча кров, кровец, хворобливою, дюравец звичайний

Опис рослини

Багатолітня трав'яниста рослина, відвіку вживана в народній медицині. Стебла гіллясті, з двома реберцями, заввишки 30-60 див. Листя і гілки розташовані супротивно. Листя формою довгасто-овальне, тупе, суцільнокрайнє, гладке, з розсіяними по листовій пластинці що просвічують, а по краях чорними точковими вмістищами. Вони здаються проколеними голкою - звідси і назва "продірявлений". Квітки вільнопелюстні, правильні, з п'ятилистной нсопадающей чашкою, п'ятилепестним віночком; пелюстки яскраво-жовті, довгасто-овальні, з чорно-бурими крапками (з нижнього боку). Тичинок 50-60, зрощених при підставі в три пучки. Суцвіття - щитковидна мітелка. Плід - трехгнездна багатосім'яна коробочка, що розкривається трьома стулками. Квітне з червня до серпня, плоди дозрівають у вересні. Можливі домішки представлені в таблиці.

Місце проживання

Зустрічається зазвичай смугами, ділянками (великі чагарники утворює рідко) по сухих лугах, лісових галявинах, заростаючих вирубках, в проріджених березових лісах, по сухих гірських схилах, узбіччях доріг, на парах. Зручні для заготівки молоді посадки лісу, заростаючі вирубки і парки.

Дія і застосування звіробою

Ця рослина містить в собі гірку екстрактивну речовину, ефірну олію, каротин і вітамін С і завдяки цьому вона ціниться як протизапальний, в'яжучий і такий, що збуджує апетит і регулює функціональну діяльність шлунково - кишкового тракту, а також, як заспокійливий засіб, сечогінний і зрештою дезінфікуючий засіб.

Всередину ліки цієї рослини вживають у вигляді ефірно - спиртової настойки, як протизапальний і такий, що збуджує апетит і регулює випорожнення. Зовнішньо їх застосовують у вигляді розведеної настойки для полоскання рота, для зміцнення ясен і усунення неприємного запаху з рота, а також як примочку від ран та опіків.

Лікарі, з досвіду знають, що коли льотчики обпікаються під час горіння літака, то найрадикальнішим засобом у таких випадках є звіробій, особливо олія з цієї рослини - так звана звіробоєва олія, що рятує навіть тих, у кого вогонь ушкодив половину поверхні тіла.

У народній медицині звіробій застосовують значно ширше: як протизапальний засіб для регулювання функціональної діяльності шлунково-кишкового тракту при слабкості шлунка і тяжкості в ньому з задишкою, при вітрах, коли щемить від запалення, при тривкому проносі та в багатьох інших випадках.

Способи застосування звіробою

Відвар: 20,0 - 400,0 мл по одній столовій ложці, три рази на день, після їжі.

Зовнішньо - примочка до гнійних ран та до інших місць, у яких гнійний запальний процес.

Мазь: беруть одну частину настойки на 4 частини вершкового масла і наносять на уражене місце.

Суміш ліків ( вживають при хворобах печінки): трави звіробою - 20 грам, квіток цмину піскового - 30 грам, кори крушини - 20 грам. Чотири столові ложки цієї суміші або всю її, не відмірюючи, заварити на літрі окропу, потримати 10 хвилин і процідити; випити за день 5 разів.

Нагідки лікарські

(Календула лікарська) -- Calendula officinalis L.

Родина айстрові -- Compositae.

Опис рослини

Однорічна трав'яниста рослина зі своєрідним запахом. Стебло прямостояче, гіллясте. Листки чергові, подовгасті, нижні - до основи звужені. Квіткові кошики гарні, яскраво-жовтогарячі. Крайові квітки в кошиках безплідні, мають вигляд пелюстків, серединні - трубчасті, утворюють плоди. Плоди - вигнуті сім'янки. Висота 20-50 см.

Місцеперебування

Культивується в парках, садах, біля домівок, а також на плантаціях лікарських рослин.

Хімічний склад та дія нагідок

Квіткові кошики містять гірку речовину календен, слизові речовини (до 4 %), смоли (близько 3,44 %), яблучну (6,48 %), сліди саліцилової кислоти, незначну кількість алкалоїдів, ефірну олію (близько 0,02 %). Своєрідний запах квіткам надає ефірна олія. Лікувальна дія залежить почасти від жовтогарячого пігменту каротину (провітаміну А). Сорти нагідки з жовтогарячими квітковими кошиками містять удвічі більше каротину, ніж ясно-жовті.

Способи застосування

Нагідки як лікарські рослини були відомі ще в Древній Греції, де застосовувалися при різноманітних хворобах. Нагідки здавна широко використовуються в народній медицині різних країн.

Квітки зменшують і припиняють запальні процеси, добре загоюють гнійні порізи, рани і виразки шлунка та кишечника, розсмоктують і розм'якшують затверділі припухлості.

Квітки також підсилюють виділення жовчі, регулюють менструації і володіють в'язкою і «кровоочисною» дією. Експериментально доведено, що водний настій і спиртова настойка квіткових кошиків заспокійливо діє на нервову систему, знижують рефлекторну збудливість, кров'яний тиск, посилюють діяльність серця, сповільнюють ритм серцевих скорочень і мають знеболюючу властивість.

В українській народній медицині настій квіткових кошиків застосовують при хворобах печінки, селезінки, спазмах шлунка, виразках шлунка і кишечника, гастритах, рахіті, золотусі і при різних шкірних захворюваннях.

У Бразилії нагідки служать допоміжним засобом для лікування раку. У минулому їх називали травою проти раку і вживали в якості лікувального і профілактичного протиракового засобу.

Різноманітна дія нагідок була перевірена клінічно. У науковій медицині препарати нігтиків приймають як жовчогінний засіб при хворобах печінки (гепатити, жовтуха й т.д.) і як кровоспинне при гінекологічних захворюваннях, розладах менструального циклу і у післяпологовому періоді. Препарати останнім часом широко використовують при виразковій хворобі шлунка і дванадцятипалої кишки, гастритах і інших захворюваннях шлунково-кишкового тракту і особливо при різних серцевих захворюваннях, що супроводжуються серцебиттям, задишкою, набряками, і при гіпертонічній хворобі першої та другої стадії. У хворих гіпертонічною хворобою, які приймали настойку календули протягом трьох тижнів і більше, значно поліпшувалося загальне самопочуття, зникали головні болі, поліпшувався сон, а в ряді випадків знижувався артеріальний тиск. Цю рослину застосовують у медицині багатьох закордонних країн як заспокійливий засіб при безсонні, аритмії серцевої діяльності і при різних шлунково-кишкових захворюваннях.

У народній і науковій медицині настій квіток широко застосовують як ефективний зовнішній засіб. Настій вживають у вигляді ванн, обмивань, примочок і компресів при опіках, обмороженнях, ранах, що довгостроково не гояться виразках і фурункулах, при різних шкірних висипках і лишаях. Дія нагідок пояснюється їх сильною антибіотичною властивістю. Зовнішнє застосування настойки календули дає гарні результати при хворобах порожнини рота, горла і хворобах очей - ячменях, блефаритах. Непогані результати дає застосування настойки і в гінекологічній практиці (при виразках, ерозії шийки матки).

Размещено на Allbest.ru