Шляхи оптимізації хірургічного лікування хелікобактерпозитивних хворих з виразковим пілородуоденальним стенозом

14. Патент на винахід № 48643 Україна 7 А61В17/00. Спосіб лікування післяопераційних анастомозитів, стенозуючих пілородуоденальних виразок, стено-зуючих пухлин шлунка // Мамчич В.І., Шуляренко В.А., Коваль Ю.М., Неганов Ю.М., Гвоздяк М.М., Паламарчук В.І., Парацій З.З., Шуляренко О.В., Журавський В.К. - Опубл. 15.08.2002. - Бюл. №8. - 4с. (аналіз літератури, патентний пошук, лабораторно-інструментальні дослідження, статистична обробка, оформлення).

15. Патент на корисну модель № 11443 Україна 7 МПК А61М23/00,27/00. Зонд для дренування та ентерального харчування в ранньому післяопераційному періоді // Воровський О.О., Карий Я.В., Слонецький Б.І., Шуляренко О.В. - Опубл. 15.12.2005. - Бюл. №12. - 6с. (аналіз літератури, патентний пошук, лабораторно-інструментальні дослідження, статистична обробка, оформлення).

16. Патент на винахід № 70879А Україна 7 МПК А61В17/00. Спосіб хірургічної доопераційної підготовки хворих з декомпенсованим пілородуоденальним стенозом // Мамчич В.І., Шуляренко В.А., Шуляренко О.В. - Опубл. 15.10.2004. - Бюл. №10. - 4с. (аналіз літератури, патентний пошук, лабораторно-інструментальні дослідження, статистична обробка, оформлення).

17. Патент на корисну модель № 8884 Україна 7 МПК А61В17/00. Спосіб хірургічного лікування виразкової хвороби дванадцятипалої кишки, ускладненої пілоро-дуоденальним стенозом // Шуляренко В.А., Слонецький Б.І., Шуляренко О.В. - Опубл. 15.08.2005. - Бюл. №8. - 4с. (аналіз літератури, патентний пошук, лабораторно-інструментальні дослідження, статистична обробка, оформлення).

18. Патент на корисну модель № 14106 Україна МПК (2006)А61М29/00А61В1/313. Спосіб декомпресійного стентування пілородуоденального стенозу під бівізуальним контролем // Слонецький Б.І., Шуляренко О.В., Шуляренко В.А., Каліновський В.В. - Опубл. 15.05.2006. - Бюл. №5. - 4с. (аналіз літератури, патентний пошук, лабораторно-інструментальні дослідження, статистична обробка, оформлення).

19. Шуляренко В.А., Гвоздяк М.М., Парацій З.З., Паламарчук В.І., Тарахонич О.І., Мусієнко А.В., Шуляренко О.В., Мінін Ю.Б. Оптимізація хірургічної тактики лікування виразкової хвороби, ускладненої кровотечею і стенозуванням // Збірник „Матеріали ХХ з'їзду хірургів України”. - Тернопіль 2002. - Том 1. С. 50-51. (реферування джерел наукової інформації, ретроспективний аналіз історій хвороб, підбір та обробка клінічного матеріалу).

20. Мамчич В.І., Шуляренко В.А., Шевнюк М.М., Гвоздяк М.М., Парацій З.З., Паламарчук В.І., Шуляренко О.В. Актуальні питання хірургії виразкової хвороби шлунка і дванадцятипалої кишки // Збірник „Матеріали XX з'їзду хірургів України”. - Тернопіль 2002. - Том 1. С. 19-20. (аналіз літератури, лабораторно-інструментальні дослідження, статистична обробка, оформлення).

21. Шуляренко О.В., Слонецький Б.І., Шуляренко В.А. Ентеральне харчування в передопераційному і ранньому післяопераційному періоді у хворих з виразковим пілородуоденальним стенозом // Збірник „Матеріали XXI з'їзду хірургів України”. - Запоріжжя 2005. - Том 2. С. 423-425. (огляд сучасної літератури, збирання клінічного матеріалу, аналіз отриманих даних, формулювання висновків, оформлення матеріалу і підготовка статті до друку).

АНОТАЦІЯ

Шуляренко О.В. Шляхи оптимізації хірургічного лікування хелікобактерпозитивних хворих з виразковим пілородуоденальним стенозом. Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.03 - хірургія. - Національна медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика, Київ, 2007.

В основу роботи покладено аналіз результатів обстежень і хірургічного лікування 136 хворих, оперованих в хірургічній клініці кафедри медицини невідкладних станів і кафедри хірургії та проктології за період 2001-2005 років з приводу виразкового пілородуоденального стенозу. Пацієнтів було поділено на 2 групи. Перша, 42 пацієнти, одержували традиційну передопераційну підготовку, друга, 94 пацієнти, поряд з традиційною одержували імунокоригуючу терапію і ентеральне череззондове харчування включно з черезстентовим в зоні стенозу і мікроєюностомою, також була використана електрогастростимуляція.

В роботі вперше вивчено морфофункціональні просторові і імуноморфологічні характеристики зони стенозу і периульцерозної зони вихідного відділу шлунку і дванадцятипалої кишки; вперше досліджено динаміку активності кальцієвої аденозинтрифосфатази м'язової тканини шлунка і зв'язок її з моторною функцією шлунка та доведена ефективність застосування розроблених методик передопераційної підготовки хворих з виразковим пілородуоденальним стенозом і визначений вибір оптимального об'єму оперативного втручання залежно від стадії стенозу, поліморбідності і тяжкості стану хворого.

Розширені покази до застосування органозберігаючих операцій дозволили виконати в основній групі такі типи оперативних втручань: селективна проксимальна ваготомія з пілоропластикою у 36 (26,47%) хворих; селективна проксимальна ваготомія з дуоденопластикою у 30 (22,06%) хворих; селективна проксимальна ваготомія з сегментарною резекцією тіла і дренуючою операцією у 3 (2,21%); селективна ваготомія з антрумектомією у 13 (9,56%); лапароскопічна ваготомія і дренуюча операція з мінідоступа у 2 (1,47%); резекція шлунка у 8 (5,88%) хворих, тоді як в контрольній групі виконані такі типи оперативних втручань: селективна проксимальна ваготомія з пілоропластикою у 15 (11,03%), селективна проксимальна ваготомія з дуоденопластикою у 6 (4,41%); селективна ваготомія з антрумектомією у 6 (4,41%); резекція шлунка у 13 (9,56%); гастроєюностомія у 2 (1,47%) хворих, що створило умови до збільшення кількості органозберігаючих оперативних втручань при декомпенсованому виразковому пілородуоденальному стенозі на 44,89% та супроводжувалось зниженням кількості безпосередніх післяопераційних ускладнень на 12,4%, зростанням кількості відмінних і добрих результатів на 43%.

Ключові слова: виразковий пілородуоденальний стеноз, ентеральне харчування, органозберігаючі оперативні втручання.

АННОТАЦИЯ

Шуляренко О.В. Пути оптимизации хирургического лечения хеликобактерпозитивных пациентов с язвенным пилородуоденальным стенозом. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.03. - хирургия. - Национальная медицинская академия последипломного образования им. П.Л. Шупика, Киев, 2007.

В основу работы положен анализ результатов обследования и хирургического лечения 136 пациентов, оперированных в хирургической клинике кафедры медициниы неотложных состояний и кафедры хирургии и проктологии за период 2001-2005 годов по поводу язвенного пилородуоденального стеноза. Пациенты были разделены на 2 группы. Первая, 42 пациєнта, получали традиционную предоперационную подготовку, вторая, 94 пациента, вместе с традиционной получали иммунокорригирующую терапию и энтеральное зондове питание вместе с чрезстентовым в зоне стеноза и микроеюностомой, также была использована электрогастростимуляция.

В работе впервые изучены морфофункциональные пространственные и иммуноморфологические характеристики зоны стеноза и периульцерозной зоны выхода из желудка и двенадцятиперстной кишки и на этом основании выделена связь степени атонии и дилятации желудка с интенсивностью дистрофических изменений его интрамурального нервного аппарата; впервые исследована динамика активности кальциевой аденозинтрифосфатазы мышечной ткани желудка и связь её с моторной функцией желудка, что необходимо учитывать при проведении комплексного предоперационного и посляоперационного лечения; впервые доказана эффективность использования разработанных методик предоперационной подготовки пациентов с язвенным пилородуоденальным стенозом с использованием энтерального питания с помощью разработанного нами стента из металла с „памятью формы” - декларационный патент Украины на изобретение №48643А., а также под бивизуальным контролем (патент Украины №14106), или предложенной микроеюностомы (патент Украины № 70879А), а также использование предложенного нами зонда для дренирования и энтерального питания в раннем посляоперационном периоде (патент Украины №11443).

Опеределён выбор оптимального объёма оперативного вмешательства в зависимости от стадии стеноза, полиморбидности и тяжести состояния больного, а также предложены технические приёмы по интраоперационному уменьшению объёма дилятированного желудка без резекции его, что способствует более раннему восстановлению моторно-эвакуаторной функции желудка, уменьшению осложнений (патент Украины № 8884)

Нами розработан алгоритм выбора метода операции при язвенном пилородуоденальном стенозе, что позволяет выбирать оптимальное оперативное вмешательство в зависимости от стадии стеноза, сочетанной патологии желудка и др.

В своей работе в основной группе мы использовали такие типы оперативных вмешательств: селективная проксимальная ваготомия с пилоропластикой у 36 (26,47%) пациентов; селективная проксимальная ваготомия с дуоденопластикой у 30 (22,06%) пациентов; селективная проксимальная ваготомия с сегментарной резекцией тела и дренирующей операцией у 3 (2,21%); селективная ваготомия с антрумэктомией у 13 (9,56%); лапароскопическая ваготомия и дренирующая операция из минидоступа у 2 (1,47%); резекция желудка у 8 (5,88%) пациентов. В контрольной группе: селективная проксимальная ваготомия с пилоропластикой у 15 (11,03%), селективная проксимальная ваготомия с дуоденопластикой у 6 (4,41%); селективная ваготомия с антрумэктомией у 6 (4,41%); резекция желудка у 13 (9,56%); гастроеюностомия у 2 (1,47%) пациентов.

Применение предложенной тактики создало условия для увеличения количества органосохраняющих оперативных вмешательств при декомпенсированном язвенном пилородуоденальном стенозе на 44,89%.

Использование органосохраняющих оперативных вмешательств у пациентов с язвенным пилородуоденальным стенозом сопровождалось снижением количества непосредственных послеоперационных осложнений на 12,4%, увеличением количества отличных и хороших результатов на 43%.

Ключевые слова: язвенный пилородуоденальный стеноз, энтеральное питание, органосохраняющие оперативные вмешательства.

SUMMARY

Shulyarenko O.V. Ways of optimization in surgical treatment helicobacterpositive patients with ulcer pyloroduodenal stenosis. - Manuscript.

Dissertation on receipt of scientific degree of candidate of medical sciences by speciality 14.01.03 - Surgery. - The National Medical Academy of Post-Graduate Education named after P.L. Shupik, Kyiv, 2007

The study is based on the analysis of results of inspection and surgical treatment of 136 patients, operated on ulcer pyloroduodenal stenosis in surgical clinics of medicine urgent conditions department and department of surgery and proctology for the period from 2001 to 2005. Patients were divided into 2 groups. The first one, inclusive 42 patients, received the traditional preoperative preparation, the second - 94 patients - received immunocorrectional therapy and enteral tube, stent or microjejunostomy nutrition along with traditional therapy; it was used electric stomach stimulation also.

In the work for the first time was studied morfofunctional spatial and immunomorfological characteristics of stenosis zone and around ulcer zone of exit part of stomach and duodenum; there was at first investigated the dynamics of Calcium adenosintriphosphatase activity in muscular tissue of stomach and its connection with motor function of stomach; the efficiency of use of the developed techniques of preoperative preparation for patients with ulcer pyloroduodenal stenosis is proved and the choice of optimum volume of operative intervention depending on a stage of a stenosis, polimorbidity and condition weights of patient is determined.

The expanded indications to use body-preserving operations have allowed to carry out such types of operative interventions in the basic group: proximal vagotomy with pyloroplasty at 36 (26,47 %) patients; proximal vagotomy with duodenoplasty at 30 (22,06 %) patients; proximal vagotomy with a segmentary resection of a body and drain operation at 3 (2,21 %); selective vagotomy with antrumectomy at 13 (9,56 %); laparoscopic vagotomy and drain operation from miniaccess at 2 (1,47 %); resection of stomach at 8 (5,88 %) patients, while there were in control group: proximal vagotomy with pyloroplasty at 15 (11,03 %), proximal vagotomy with duodenoplasty at 6 (4,41 %); selective vagotomy with antrumectomy at 6 (4,41 %); resection of stomach at 13 (9,56 %); gastrojejunostomy at 2 (1,47 %) patients; that has created conditions for increase in quantity of body-preserving operative interventions at decompensated ulcer pyloroduodenal stenosis on 44,89 % and was accompanied by decrease in quantity of direct postoperative complications on 12,4 %, increase in quantity of excellent and good results at 43 %.

Key words: ulcer pyloroduodenal stenosis, enteral nutrition, body-preserving operative interventions.

Размещено на Allbest.ur