Обґрунтування призначення рекомбінантного еритропоетину при виразкових гастродуоденальних кровотечах

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. У хворих на виразкові гастродуоденальні кровотечі з крововтратою понад 20% ОЦК на третю добу постгеморагічного періоду потрібно визначати вміст еритропоетину в сироватці крові. При неспроможності визначити вміст ендогенного ЕПО слід орієнтуватись на кількість ретикулоцитів у периферичній крові.

2. Виявлення ареактивного або гіпореактивного типу реагування еритропоезу на крововтрату (вміст ендогенного ЕПО менше 50 мОд/мл, або кількість ретикулоцитів нижче 20‰) є підставою для призначення малих доз рекомбінантного еритропоетину у хворих на виразкові гастродуоденальні кровотечі при крововтраті понад 20% ОЦК. Стимуляцію еритропоезу доцільно розпочинати на третю добу постгеморагічного періоду. Препарат потрібно вводити підшкірно у дозі 2000 МО на 3-ю та 6-у добу хворим з крововтратою середнього та на 3-ю, 6-у, 9-у та 12-у добу пацієнтам з крововтратою важкого ступеня.

3. Для більш ефективного використання в якості стимулятора еритропоезу рекомбінантного еритропоетину до комплексу гемостимулюючої терапії повинні включатися препарати заліза.

4. При високому ризику виникнення рецидиву кровотечі рЕПО застосовувати недоцільно. Застосування рЕПО обґрунтовано при упевненості хірурга у стабільності гемостазу в кратері виразки.

СПИСОК ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Мунтян С.О, Васильченко В.В. Реагування еритропоезу на крововтрату завдяки продукції еритропоетину при виразкових гастродуоденальних кровотечах при їх зупинці консервативним та оперативним шляхом // Медичні перспективи.-2005.- Т.10, №3.- С.19-22.

Дисертант особисто здійснював набір клінічного матеріалу і первинне написання статті.

2. Мунтян С.О., Васильченко В.В. Обґрунтування показань для призначення рекомбінантного еритропоетину в програмі гемостимулюючої терапії в післягеморагічному періоді хворим на виразкові гастродуоденальні кровотечі // Хірургія України. - 2005.- № 2 (14).- С.35-37.

Дисертант особисто здійснював набір клінічного матеріалу і первинне написання статті.

3. Васильченко В.В., Мунтян С.О. Гемостимулююча терапія у хворих на виразкові гастродуоденальні кровотечі та включення до її складу рекомбінантного еритропоетину // Харківська хірургічна школа. - 2006.- №1(20).- С.197-200.

Дисертант особисто здійснював набір клінічного матеріалу і написання статті.

4. Вплив виду кровотечі і ступеня крововтрати на вибір лікувальної тактики при гастродуоденальних кровотечах виразкового генезу // Мунтян С.О., Кришень В.П., Бондаренко М.М., Бараннік С.І.,Хапатько Г.Ю., Барвинський В.М., Вітвицький М.Ф., Куриляк С.М., Васильченко В.В. / Хірургія України.-2004.- №2(10).- С.82-86.

Дисертант брав участь у наборі клінічного матеріалу і первинному написанні статті.

5. Васильченко В.В. Еритропоетична активність червоного кісткового мозку в постгеморагічному періоді та стимуляція еритропоезу рекомбінантним еритропоетином // Матеріали III Всеукраїнської морфологічної наукової конференції “Карповські читання”.- 2006.- С.18-20.

6. Васильченко В.В. Вплив крововтрати на еритропоетичну активність червоного кісткового мозку щурів при застосуванні рекомбінантного еритропоетину // Медичні перспективи.-2006.- Т.11, №2. - С.18-23.

7. Алгоритм лікування хворих з гострою гастродуоденальною кровотечею виразкового генезу // Бондаренко М.М., Хапатько Г.Ю., Вітвицький М.Ф., Куриляк С.М., Васильченко В.В. / Матеріали I Всеукраїнської науково-практичної конференції “Актуальні проблеми стандартизації у невідкладній абдомінальній хірургії”. - Львів.- 2004.- С.47-48.

Дисертант брав участь у первинному написанні статті.

8. Мунтян С.О., Васильченко В.В., Власенко А.М. Зміни еритроцитарних індексів у хворих на виразкові гастродуоденальні кровотечі в постгеморагічному періоді // Медичні перспективи.-2006.- Т.11, №3. - С.118-122.

Дисертант особисто здійснював набір клінічного матеріалу і первинне написання статті.

9. Васильченко В.В., Мунтян С.О., Макаренко О.В. Крововтрата: вплив на еритропоетичну активність червоного кісткового мозку щурів при застосуванні рекомбінантного еритропоетину // Морфологія. - 2007. -Т.1, №1. С.45-49.

Дисертант особисто здійснював набір експериментального матеріалу і написання статті.

10. Деклараційний патент України № 13942 МПК G01N33/48, G01N33/50 Спосіб лікування післягеморагічної анемії / В.В.Васильченко, С.О.Мунтян (Україна). Заявлений 21.11.2005; опублікований 17.04.2006. Бюл. №4.

Дисертант особисто здійснював набір клінічного матеріалу, його аналіз, первинне написання формули, оформлення документації.

Анотація

Васильченко В.В. Обґрунтування призначення рекомбінантного еритропоетину при виразкових гастродуоденальних кровотечах. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.03 - хірургія. Дніпропетровська державна медична академія, Дніпропетровськ, 2007.

Дисертація присвячена підвищенню ефективності лікування постгеморагічної анемії у хворих на виразкові гастродуоденальні кровотечі, обґрунтуванню показань для включення в програму гемостимулюючої терапії рекомбінантного еритропоетину як альтернативи алогенним гемотрансфузіям.

Визначена та підтверджена в експерименті доцільність використання рекомбінантного еритропоетину у хворих з крововтратою середнього ступеня протягом першого тижня та у пацієнтів з важкою крововтратою - протягом перших двох тижнів постгеморагічного періоду.

При дослідженні вмісту ендогенного еритропоетину виявлено, що продукція останнього не залежить від обсягу крововтрати. В зв'язку з чим запропоновано виділяти чотири типи реагування еритропоезу на крововтрату, визначаючи вміст еритропоетину в сироватці крові: ареактивний або “німий”, гіпореактивний, реактивний та гіперреактивний. Згідно з проведеними дослідженнями обґрунтовані показання для призначення рекомбінантного еритропоетину у хворих на виразкові гастродуоденальні кровотечі.

Ключові слова: виразкові гастродуоденальні кровотечі, рекомбінантний еритропоетин, постгеморагічний період, еритропоез, крововтрата.

Аннотация

Васильченко В.В. Обоснование назначения рекомбинантного эритропоэтина при язвенных гастродуоденальных кровотечениях.- Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.03 - хирургия. Днепропетровская государственная медицинская академия, Днепропетровск, 2007.

Диссертация посвящена повышению эффективности лечения постгеморрагеской анемии, обоснованию показаний для назначения рекомбинантного эритропоэтина у больных гастродуоденальными кровотечениями. В основу работы положены данные эксперимента, выполненного при использовании 310 беспородных крыс, а также данные обследования и лечения 130 больных с кровоточащей гастродуоденальной язвой, находившихся на лечении во 2-ом хирургическом отделении Клинического объединения скорой медицинской помощи г.Днепропетровска и хирургическом отделении дорожной клинической больницы на ст. Днепропетровск.

При выполнении эксперимента у крыс моделировали кровопотерю легкой, средней и тяжелой степени с дополнительной стимуляцией эритропоэза рекомбинантным эритропоэтином и без нее. В 1-е, 3-и, 7-е, 14-е и 21-е сутки постгеморрагического периода производили морфологическое исследование красного костного мозга.

Проведенное экспериментальное исследование показало, что у крыс с кровопотерей легкой, средней и тяжелой степени эритропоэтическая функция красного костного мозга на протяжении постгеморрагического периода активизируется по разному. При увеличении объема кровопотери пик стимуляции эритропоэза наступает в более поздние сроки. Применение рЭПО не производило существенного эритропоэтического эффекта у крыс с кровопотерей легкой степени. У крыс с кровопотерей тяжелой и средней степени выраженная стимуляция эритропоэтической активности наблюдалась на протяжении первых трех суток после введения препарата. По полученным экспериментальным данным сделан вывод о нецелесообразности использования рЭПО у больных с язвенными гастродуоденальными кровотечениями при кровопотере легкой степени - эффективность препарата намного ниже, чем у крыс с большей по объему кровопотерей. Напротив, у пациентов с кровопотерей свыше 20% ОЦК применение рЭПО для стимуляции эритропоэза более эффективно. Целесообразно использовать препарат в сроки угнетения эритропоэтической функции красного костного мозга: в первую неделю постгеморрагического периода у больных с кровопотерей средней и в первые две недели - у пациентов с кровопотерей тяжелой степени.

В обследовании больных использовали метод иммуноферментного анализа определения сывороточного эриропоэтина, общеклинические и инструментальные методы.

При исследовании содержания эндогенного эритропоэтина выявлено, что продукция последнего не зависит от объема кровопотери. В связи с чем предложено выделять четыре типа реагирования эритропоэза на кровопотерю, определяя содержание ЭПО в сыворотке крови: ареактивный или “немой”, гипореактивный, реактивный и гиперреактивный.

Выявлено, что у более чем половины больных (51,1%) с кровопотерей свыше 20% ОЦК содержание ЭПО изменялось неадекватно объему кровопотери (до 50 мЕд/мл), т.е. возникало угнетение эритропоэтической функции. Также у преобладающего большинства больных с рецидивом язвенных гастродуоденальных кровотечений (78,8%) при кровопотере свыше 20% ОЦК тип реагирования эритропоэза был ареактивный или гипореактивный.

При анализе зависимости количества ретикулоцитов в периферической крови от содержания эндогенного ЭПО выявлена высокая степень коррелятивной взаимосвязи между этими параметрами - r=0,89 и r=0,86 в 3-и и 6-е сутки постгеморрагического периода, соответственно. Согласно проведенным исследованиям обоснованы показания для назначения рЭПО больным с язвенными гастродуоденальными кровотечениями.

Доказана эффективность использования малых доз рЭПО у больных с выявленным низким содержанием эндогенного ЭПО и ретикулоцитов в постгеморрагическом периоде при кровопотере свыше 20% ОЦК, что проявлялось в значительном приросте количества ретикулоцитов в периферической крови после введения препарата и уменьшении объёма перелитой эритроцитарной массы.

Выявлено, что у больных с язвенными гастродуоденальными кровотечениями при кровопотере свыше 20% ОЦК развивается гипохромная анемия и происходит нарушение гемоглобинобразующей функции. Из чего вытекает, что вместе с рекомбинантным эритропоэтином в программу гемостимулирующей терапии должны включаться препараты железа.

Ключевые слова: язвенные гастродуоденальные кровотечения, рекомбинантный эритропоэтин, постгеморрагический период, эритропоэз, кровопотеря.

Annotation

Vasilchenko V.V. The substantiation of the prescription of recombinanted erythropoietin in ulcer gastroduodenal bleeding.- Manuscript.

Dissertation to be registered for Higher Medical Degree on speciality 14.01.03 - Surgery. Dniepropetrovsk State Medical Academy, Public Health Ministry of Ukraine, Dniepropetrovsk, 2007.

The dissertation is devoted to treatment effectiveness of posthaemorrhagic anaemia, the substantiation of the prescription of recombinanted erythropoietin in patients with ulcer gastroduodenal bleeding.

Experimental investigation showed that in rats with light, middle-severe and severe bleeding erythropoietic function of red bone marrow in the posthaemorrhagic period activates differently.

In investigation the content of endogenic erythropoietin in patients with ulcer gastroduodenal bleeding was exposed that the production of the last does not depend on the volume of blood loss. On the balance of this we offer 4 types of the reaction of erythropoiesis to blood loss and determine the content of EPO in the blood serum: “deaf” or areactive, hyporeactive, reactive and hyperreactive. According to the investigation the prescribing of rEPO foe patients with gastroduodenal ulcer bleeding is substantiated.

Key words: gastroduodenal ulcer bleeding, recombinanted erythropoietin, posthaemorrhagic period, erythropoiesis, blood loss.

Размещено на Allbest.ur