Метод реоенцефалографії

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вступ

Актуальність теми. В аспекті об'єктивної діагностики церебральної судинної патології одним з найцінніших методичних підходів є реоенцефалографія (РЕГ) - неінвазивний метод дослідження судинної системи головного мозку, заснований на запису змін величини електричного опору тканин при проходженні через них слабкого електричного струму високої частоти (Ронкин М. А. , Иванов Л. Б. , 1997). Перевагами методу є його відносна простота, безпечність, можливість проведення досліджень в доступних умовах та протягом тривалого часу. Метод дозволяє одержати хоча і непряму, але досить об'єктивну інформацію про тонус, еластичність стінки та реактивність судин мозку різного калібру, периферичний судинний опір, величини пульсового кровонаповнення..

Особливо нестача відомостей, які могли б стати базою нормологічних показників, відчутна щодо певних критичних вікових періодів, зокрема пубертатного (коли закладається основа здоров'я в дорослому віці). Практично досі не було звернуто уваги на можливу залежність РЕГ-показників від антропометричних особливостей, тим більш на таку залежність у населення певного регіону.Визначення значень гемодинамічних показників у здорового населення тісно пов'язано з поняттям медичної норми. Не викликає сумнівів, що уявлення про норму, яке базується на уявленнях про функціонування цілісної системи, є більш науково цінним і корисним, ніж визначення норми як середньостатистичної величини окремих показників (Никитюк Б.А., Мороз В.М., Никитюк Д.Б., 1998).

Проте визначення системних критеріїв норми є значно складнішим, ніж визначення окремих показників, і потребує додаткових досліджень. Відомостей про дослідження, в яких розглядалися б показники РЕГ в комплексній залежності від віку та статі у людей з різними соматотипами, як в Україні, так і за її межами, нами не знайдено, що і обумовило проведене нами дослідження.

Мета і завдання дослідження. Встановити вікові, статеві та соматотипологічні залежності показників церебральної гемодинаміки у практично здорових міських підлітків Подільського регіону.

Для реалізації поставленої мети необхідно вирішити наступні основні завдання:

1. Встановити особливості РЕГ-показників церебральної гемодинаміки у здорових міських підлітків в залежності від вікута статі.

2. Визначити особливості РЕГ-показників в обстежених групах в залежності від соматотипу.

3. Встановити зв'язок показників церебральної гемодинаміки у здорових міських підлітків з особливостями будови тіла.

4. На основі аналізу отриманих зв'язків побудувати регресійні моделі нормативних показників РЕГ у міських підлітків в залежності від віку, статі та особливостей будови тіла.

Об'єкт дослідження - особливості церебральної гемодинаміки у здорових міських підлітків.

Предмет дослідження -зв'язки показників церебральної гемодинаміки з віком, статтю, антропометричними, соматотипологічними показниками у практично здорових міських хлопчиків і дівчат.

Методи дослідження - біоелектричні імпедансні - для визначення РЕГ-показників церебральної гемодинаміки; антропометричні та соматотипологічні - для встановлення особливостей будови тіла; математичні - для статистичної обробки отриманих результатів та побудови моделей. реоенцефалографія мозок судинний церебральний

1. Особливості та методика РЕГ

Реоенцефалографія - це метод дослідження церебральної гемодинаміки, що дає можливість отримати об`єктивну інформацію про тонус, еластичність стінки і реактивність судин мозку. В основі методу лежить реєстрація електричного опору живих тканин при пропущенні через них змінного струму високої частоти. Електропровідність тканин знаходиться в прямій залежності від їх кровонаповнення.

Реоенцефалографія (РЕГ) дозволяє побічно судити про стан тонусу, еластичності судин, їх здібності до звуження і розширення, величиною кровонаповнення. З її допомогою можна також виявити асиметрію кровонаповнення в судинних басейнах головного мозку дитини.Методика реоенцефалографії безпечна, не дає негативних наслідків і її можна застосовувати у дітей відразу після народження. В останні роки РЕГчасто використовують при обстеженні новонароджених і грудних дітей з церебральними порушеннями. Показаннями до РЕГ-дослідження є порушення мозкового кровообігу різного генезу. РЕГ-дослідження проводять за допомогою реографі, який підключають до електрокардіограф або електроенцефалографу. Запис РЕГ виробляють у новонароджених в стані фізіологічного сну через 1-2 години після годування. У цьому віці найбільш часто використовують глобальне фронтомастоідально відведення з розташуванням електродів на симетричних ділянках голови. При цьому отримують уявлення про стан гемодинаміки у відповідних областях півкуль мозку, що живляться магістральними судинами.

У дітей, які перенесли асфіксію або внутрічерепну родову травму, середня амплітуда коливань РЕГ вдвічі знижена в порівнянні з нормою. Знижено також і реографической показник притоку. Це свідчить про зменшення артеріального кровотоку мозку. Крім того, на РЕГ виявляються патологічні асиметрії амплітуд пульсових коливань. Це пов'язано, ймовірно, з переважним ураженням одного з півкуль, що нерідко виявляється також клінічно і електроенцефалографічні.

У дітей з церебральними паралічами в 40-50% випадків спостерігаються асиметрії РЕГ. При судинних пухлинах мозку виявляється значне збільшення амплітуди РЕГ.

Реоенцефалографія в комплексі з клінічними даними та іншими додатковими методами дослідження сприяє ранній диференційній діагностиці неврологічних захворювань

2. Принцип РЕГ

Принцип реоенцефалографії полягає в реєстрації змін електричного опору живих тканин при пропущенні через них змінного струму високої частоти. Електропровідність «тканин знаходиться в залежності від їх кровонаповнення. Кров, насичена іонами, є хорошим електропровідниками, тому при пульсації мозкових судин електричний опір мозку задає, якщо судини розширені і повнокровні, і знижується, якщо вони Звужені. Реєстрація цих періодичних коливань електричного Опору мозку під впливом розширення або звуження мозкових судин - реоенцефалографія - дозволяє побічно судити про стан тонусу, про еластичність судин мозку, їх здатності до звуження і розслабленню, про величину кровонаповнення судин мозку, про стан судинної стінки, а також дає можливість виявляти асиметрію кровонаповнення в судинних басейнах.

Реографической дослідження проводять за допомогою реографа, який підключається до пристрою для запису - електроенцефалографу або електрокардіограф. Географічні електроди накладають на голову хворого в різних положеннях в залежності від того, які судинні басейни досліджуються. Наприклад, для дослідження басейну внутрішньої сонної артерії (передня і середня мозкові артерії) електроди накладають фронторетромастоідально (один електрод - на лоб, інший - за вухо, на соскоподібного відросток).

Нормальна Реоенцефалограма (РЕГ) являє собою правильні, регулярні хвилі, що зовні нагадують пульсові. У кожній реографической хвилі розрізняють висхідну частину - від початку хвилі до її самої верхньої точки, верхню точку - вершину, низхідну частину - від вершини до кінця хвилі. В нормі вершина має відносно гострий характер або злегка закруглена. На низхідній частині реографической хвилі реєструється додаткова Дикротичний хвиля або зубець

Для точної оцінки реографічних хвиль вводять такі характеристики: альфа-час висхідної частини хвилі, що характеризує ступінь розтяжності судинної стінки (в нормі 0,06 - 0,11 с); бета- час низхідної частини хвилі, що характеризує еластичність судинної стінки (в нормі 0,5 - 0,8 с). Амплітуда реографической хвилі відображає величину кровонаповнення судин мозку. Для кількісної характеристики амплітуди введений показник - відношення величини амплітуди реографічних хвиль до висоті калибровочного імпульсу в 0,1 Ом.

Альфа-час тим коротше, чим вище еластичність судинної стінки. В дитячому віці воно найменше, з віком еластичність судин зменшується і час висхідної частини хвилі збільшується. При церебральному атеросклерозі та інших захворюваннях, що супроводжуються ураженням судинної стінки і підвищенням її ригідності (лейкоз, колагенози, деякі хвороби ендокринної системи), альфа-часом може різко збільшуватися.

3. Дослідження методом реоенцелографії

Для дослідження мозкового кровообігу методом реоенцефалографії (РЕГ) використовуються апарати -- реограф, кардіоскоп, за допомогою якого реографічна крива виводиться на монітор, що дозволяє усувати артефакти та якісно провести запис, а також проводити функціональні проби; електрокардіограф, як реєструючий пристрій для запису об'ємної та диференційованої кривої.

Проводяться обстеження басейнів внутрішньої сонної артерії, хребетної артерії, а при необхідності-обстеження шкірно-м'язевого покриву скронь. Реоенцефалографія дозволяє об'єктивізувати стан пульсового кровонаповнення судин, тонусу артерій та вен, венозного відтоку, еластичних властивостей судинної стінки.

Для підвищення достовірності методу використовують дослідження реактивності судинної стінки за допомогою фармакологічних проб з нітрогліцерином, еуфіліном, проби з гіпервентиляцією. Виявити приховану венозну недостатність дозволяють проби Вальсальви та антиортостатична проба.

Функціональні дослідження судинного тонусу за допомогою РЕГ дозволяють визначити вплив лікувальних засобів на судинний тонус, встановити індивідуальну реактивність судин на ті чи інші вазоактивні препарати та спостерігати за ефективністю лікування.

Для виявлення переважно органічних уражень судин (стенозів, тромбозів, оклюзій, деформацій), використовуються методи ультразвукової доплерографії та дуплексного сканування.

Методом ультразвукової доплерографії проводяться обстеження артерій верхніх та нижніх кінцівок, вен нижніх кінцівок, артерій та вен брахіоцефальної ділянки (екстракраніальні), транскраніальних судин. Для верифікації виявлених методом ультразвукової доплерографії порушень кровотоку проводяться дуплексні сканування судин.

Ехоенцефалоскопія дозволяє виявити зміщення серединних структур мозку при об'ємних процесах та стан третього шлуночка при гіпертензивному лікворному синдромі.

Для реєстрації біопотенціалів мозкових клітин, що відображають функціональну активність мозку, використовують комп'ютерний електроенцефалограф. Метод дозволяє виявити епілептиформну активність, вогнищеві та дифузні ураження мозку, дисфункції серединних структур мозку.

Проводиться дослідження як фонової кривої, так і ЕЕГ при провокаційних пробах з гіпервентиляцією та ритмічною фотостимуляцією. ЕЕГ особливо цінна при епілепсії, черепно-мозковій травмі, нейроінфекціях, об'ємних процесах, дозволяє контролювати функціональний стан мозку в динаміці в процесі лікування. Для оцінки стану зорового нерва, ураження зорової кори, диференційної діагностики органічної та функціональної сліпоти проводиться дослідження зорових викликаних потенціалах на спалах світла. Для оцінки стану слухового нерва реєструємо довголатентні слухові викликані потенціали.

Для діагностики нервово-м'язевих захворювань з метою об'єктивного визначення характеру та ступеня порушень діяльності нейромоторного апарату, механізмів розвитку нервово-м'язевої патології, вирішення питань адекватної терапії неврологічних та соматичних захворювань, що супроводжуються порушенням опорно-рухового апарату, проводиться - електронейроміографія. Дослідження виконують на апараті: Нейроміоаналізатор НМА-4-01 «Нейроміан» фірми Медіком МТД Росія.

Наявність методик дослідження (швидкість проведення збудження по руховим волокнам та чутливим нервам, інтерференційний паттерн ЕМГ, F-хвиля, Н-рефлекс, мигальний рефлекс, міастенічні тести/Декркмент М-відповіді:тетанізація, антихолінестеразна проба; голкова ЕМГ, коротколатентні, середньолатентні, довголатентні слухові ВП, сомато-сенсорні ВП дозволяє діагностувати такі поширені захворювання як:

1. Тунельні синдроми

2. Травми периферичних нервів та сплетень

3. Нейропатія лицевого нерва

4. Полінейропатія (запальні, спадкові, дизметаболічні, токсичні)

5. Поліомієліт

6. Сірінгомієлія

7. Боковий

4. Реографічні показники церебрального кровообігу у підлітків

Встановлено, що майже всі амплітудні показники реоенцефалограми мають мінімальні значення у 12 річних дівчаток, а у проміжку з 13 до 15 років - практично не змінюються. З урахуванням соматотипу у дівчаток ектоморфів величина більшості амплітудних показників менша (за винятком величини базового імпедансу, де достовірних розбіжностей не встановлено), ніж у дівчаток інших соматотипів.

У хлопчиків в 13-14 років величина амплітудних показників реоенцефалограми максимальна, а потім зменшується і залишається у 15 і 16 річних підлітків майже на одному рівні. Достовірних розбіжностей амплітудних показників між хлопчиками різних соматотипів не встановлено.

Практично в усіх випадках у дівчаток амплітудні показники більші, ніж у хлопчиків як за віком (за винятком 12 річних дівчаток, де розбіжностей з 13 річними хлопчиками не встановлено) так і при урахуванні соматотипу.

Однонаправленої вікової динаміки змін часових показників реоенцефалограми як у хлопчиків, так і у дівчаток нами не встановлено. У дівчаток у більшості випадків найменші значення часових показників встановлені у 12 років (за винятком тривалостей серцевого циклу та низхідної частини реографічної хвилі), а у період з 13 до 15 років вони практично не змінюються. З урахуванням соматотипу часові показники реоенцефалограми у дівчаток екто- та екто-мезоморфів у більшості випадків менші, ніж у дівчаток мезоморфів (за винятком тривалості висхідної частини реографічної хвилі, де розбіжностей між різними соматотипами не встановлено).

У хлопчиків, частіш за все, найбільші значення часових показників реоенцефалограми встановлені у 13 років. Привертає увагу пік збільшення тривалості серцевого циклу і часу низхідної частини реоенцефалограми в 15 років. Достовірних розбіжностей часових показників у хлопчиків різних соматотипів не встановлено.

У більшості випадків часові показники реоенцефалограми у дівчаток менші ніж у хлопчиків як за віком, в основному, за рахунок різниці між 12 річними дівчатками та 13 і 15 річними хлопчиками, так і при урахуванні соматотипу (за винятком тривалостей висхідної частини і фази повільного кровонаповнення реографічної хвилі).

Як і для часових показників реоенцефалограми, однонаправленої вікової динаміки змін відношення часових й амплітудних показників у хлопчиків і у дівчаток нами не виявлено. У дівчаток привертає увагу лише менші значення величини тонусів судин у 12 років у порівнянні із іншими віковими групами дівчаток (за винятком співвідношення тонусів артерій реоенцефалограми). З урахуванням соматотипу лише швидкісні показники реоенцефалограми у дівчаток екто-мезоморфів мають тенденцію до більших значень у порівнянні із іншими соматотипами.

Частіш за все відношення часових й амплітудних показників реоенцефалограми у хлопчиків різного віку достовірно не відрізняються. Привертає увагу лише зменшення з віком, у більшості випадків, величини даних показників реоенцефалограми (за винятком швидкісних показників та співвідношення тонусів артерій). Достовірних розбіжностей відношення часових й амплітудних показників між хлопчиками різних соматотипів практично не встановлено. Як і у дівчаток, лише швидкісні показники реоенцефалограми у екто-мезоморфів мають тенденцію до більших значень у порівнянні із іншими соматотипами.

У більшості випадків відношення часових й амплітудних показників реоенцефалограми у дівчаток 13-14 років більші ніж у хлопчиків відповідного біологічного віку, а у 12 річних дівчаток - навпаки менші, ніж у 13 річних хлопчиків. Відмінностей відношень часових й амплітудних показників між хлопчиками і дівчатками різних соматотипів практично не виявлено, лише швидкісні показники реоенцефалограми у дівчаток більші, ніж у хлопчиків.

Таким чином, у дівчаток величина більшості амплітудних реоенцефалографічних показників найменша у 12 років, а у період від 13 до 15 років практично не змінюється. У хлопчиків більшість амплітудних показників РЕГ має максимальні значення у період з 13 до 14 років, а потім зменшується і з 15 до 16 років практично не змінюється.

Описані вікові зміни показників РЕГ у хлопчиків і дівчаток, скоріш за все, пов'язані з особливостями статевого дозрівання, пік якого припадає саме на підлітковий вік. З літературних джерел відомо, що практично всі показники гемодинаміки корелюють з антропометричними параметрами.

Більшість амплітудних та часових (за винятком тривалості фази повільного кровонаповнення) показників реоенцефалограми у дівчаток мають достовірні прямі слабкі (r від 0,20 до 0,29) та середньої сили (r від 0,31 до 0,49) зв'язки з охватними розмірами тіла (за винятком обхватів кисті і стопи та гомілки у нижній третині і шиї лише для амплітудних показників). Привертає увагу практично повна відсутність достовірних зв'язків охватних розмірів з відношенням амплітудних до часових показників реоенцефалограми. У хлопчиків більшість охватних розмірів мають достовірні зворотні слабкі (r від -0,20 до -0,29) та середньої сили (r від -0,30 до -0,46) зв'язки з більшістю амплітудних показників реоенцефалограми (за винятком амплітуд систолічної хвилі та швидкого кровонаповнення, з якими встановлені лише поодинокі слабкі зв'язки) та дикротичним індексом (для показників загального тонусу артерій та артерій опору встановлені лише поодинокі достовірні слабкі зв'язки). Привертають увагу достовірні прямі слабкі (r від 0,21 до 0,25) зв'язки охватних розмірів плеча, шиї і грудної клітині з тривалістю низхідної частини.

Більшість амплітудних та часових (за винятком тривалостей низхідної частини і фази повільного кровонаповнення) показників реоенцефалограми у дівчаток мають достовірні прямі слабкі (r від 0,20 до 0,29) та середньої сили (r від 0,31 до 0,53) зв'язки з поперечними і передньо-задніми розмірами тіла (за винятком середньогрудинного поперечного діаметру грудної клітки і міжостьового розміру тазу лише для амплітудних показників). Серед відношень амплітудних до часових показників реоенцефалограми лише показники загального тонусу артерій та тонусу артерій розподілу мають поодинокі достовірні прямі переважно слабкі зв'язки з деякими поперечними та передньо-задніми розмірами тіла дівчаток. Ухлопчиків поперечні і передньо-задні розміри тіла мають множинні достовірні зворотні слабкі (r від -0,20 до -0,29) та середньої сили (r від -0,30 до -0,39) зв'язки лише з базовим імпедансом, амплітудою інцізури та дикротичним індексом. Привертає увагу повна відсутність достовірних зв'язків поперечних і передньо-задніх розмірів тіла з часовими показниками реоенцефалограми.

У хлопчиків між часовими показниками реоенцефалограми і більшістю антропометричних та соматотипологічних показників достовірних кореляційних зв'язків не встановлено. Встановлені достовірні зворотні переважно середньої сили кореляційні зв'язки тривалостей висхідної частини та фаз швидкого і повільного кровонаповнення з усіма товщинами шкірно-жирових складок, а також з ендоморфним компонентом соматотипу і жировою масою тіла за Матейко і Сірі.

У дівчаток між більшістю відношень амплітудних до часових показників реоенцефалограми і антропометричними та соматотипологічними показниками достовірних кореляційних зв'язків не встановлено. Привертають увагу лише множинні достовірні зворотні переважно середньої сили кореляційні зв'язки показників загального тонусу артерій і тонусу артерій розподілу та зворотні слабкі кореляційні зв'язки показників тонусу артерій опору з товщиною шкірно-жирових складок та ендоморфним компонентом соматотипу і жировою масою тіла за Матейко і Сірі. У хлопчиків між відношеннями амплітудних до часових показників реоенцефалограми і антропометричними та соматотипологічними показниками встановлені наступні достовірні зворотні кореляційні зв'язки: переважно середньої сили - між дикротичним індексом і більшістю антропометричних і соматотипологічних показників; слабкі та середньої сили - між показником загального тонусу артерій, тонусу артерій розподілу та опору з усіма товщинами шкірно-жирових складок, а також з ендоморфним компонентом соматотипу і жировою масою тіла за Матейко і Сірі; слабкі - між показником загального тонусу артерій та тонусу артерій опору з більшістю тотальних і поздовжніх та деякими охватними розмірами тіла.

Таким чином у дівчаток надлишкова кількість жиру в організмі сприяє зменшенню величини амплітудних (за винятком амплітуд інцізури і діастолічної хвилі), часових (за винятком тривалостей серцевого циклу, фази повільного кровонаповнення і низхідної частини) показників РЕГ і показника тонусу артерій різного калібру ; а атлетичний тип будови тіла - збільшенню амплітудних та часових(за винятком тривалості фази повільного кровонаповнення) показників РЕГ. У хлопчиків зростанняпрактично усіх антропометричних показників сприяє зменшенню більшості амплітудних (за винятком амплітуд систолічної хвилі та швидкого кровонаповнення) показників РЕГ та дикротичного індексу; анадлишкова кількість жиру в організмі - зменшенню тривалостей висхідної частини та фази швидкого кровонаповнення хвилі РЕГ , а також показника тонусу артерій різного калібру.

Висновок

Реоенцефалографія - це неінвазивна поширена методика дослідження судин головного мозку, яка дозволяє оцінити кровообіг у судинах головного мозку, кровонаповнення артерій мозку, тонус судин і стан їх стінки, порушення венозного відтоку.

РЕГ проводиться за наявності у пацієнта таких скарг:

¦ головний біль

¦ запаморочення

¦ шум у вухах

¦ потемніння в очах

¦ синусоїди перед очима

¦ постійна слабкість

¦ погіршення пам'яті

У дівчаток значення більшості амплітудних РЕГ-показників найменші у наймолодшій групі (12 років), а у період від 13 до 15 років вони змінюються дуже обмежено. У хлопчиків більшість амплітудних показників РЕГ має максимальні значення у період з 13 до 14 років, а потім зменшується і з 15 до 16 років практично не змінюється. Однонаправленої вікової динаміки змін часових показників і відношення часових й амплітудних показників РЕГ у дівчаток і у хлопчиків не спостерігається. Встановлено у більшості випадків мінімальні значення цих показників у 12-річних дівчаток та максимальні значення у 13-річних хлопчиків.

При порівнянні величини амплітудних і часових показників РЕГ у дівчаток встановлені відмінності їх величини в залежності від особливостей соматотипу. Найбільш часто максимальні значення досліджуваних показників встановлені у дівчаток-мезоморфів. У хлопчиків різних соматотипів достовірних розбіжностей показників РЕГ не встановлено. У підлітків різної статі серед РЕГ показників лише модель базового імпедансу, тривалості фази швидкого кровонаповнення та показник тонусу артерій розподілу у дівчаток має точність опису ознаки більше ніж 50 %.

Список використаної літератури

1.Богачук О.П., Шевченко В.М. Борейко Т.І. Особливості показників реоенцефалограми у міських підлітків Поділля в залежності від віку та статі //Вісник морфології.- 2007.- Т.13, №1.- С.142-146.

2.Богачук О.П., Шевченко В.М. Зміни параметрів реоенцефалограми у міських підлітків Подільського регіону України в залежності від особливостей соматотипу //Biomedical and Biosocial Anthropology.- 2007.- №8.- С.45-50.

3.Богачук О.П. Реографічні показники церебрального кровообігу у підлітків: залежність від статі, віку та соматотипу. - Рукопис

4.Василенко Д.А., Богачук О.П., Брухнова Л.С.Кореляційні зв'язки показників реоенцефалограми з тотальними та парціальними розмірами тіла у практично здорових міських хлопчиків і дівчаток //Вісник морфології.- 2006.- Т.12, №2.- С. 306-312.

Размещено на Allbest.ru