Теорії гомосексуальності

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вступ

Обговорення теми гомосексуальності завжди набуває яскравого емоційного забарвлення та суперечливого характеру. Досі, не зважаючи на старання науковців та масштабні дослідження, залишаються нез'ясованими багато взаємопов'язаних питань, наприклад, такі:

Які причини появи гомосексуальності?

Чи є гомосексуалізм хворобою?

Чи піддається цей стан лікуванню/корекції?

Цей стан є вродженим чи може бути набутим?

Яким повинне бути ставлення до осіб нетрадиційної орієнтації з боку суспільства?

та ін.

Отже, що нам взагалі відомо щодо гомосексуальності?

Гомосексуальність (за радянські часи -- гомосексуалізм, грец. homois -- подібний і лат. seksus -- стать) -- одна з форм сексуальної орієнтації людини, стан людини, яка пов'язує свою психоемоційну і сексуальну сферу із особами своєї статі.

У широкому розумінні гомосексуальність людини -- один із різновидів сексуальності, складовими якої є гомосексуальна орієнтація (сексуальний потяг до осіб своєї статі), гомосексуальна ідентичність (усвідомлення себе як особи гомосексуальної орієнтації) та гомосексуальна поведінка (сексуальна практика з особами своєї статі). У вузькому сенсі термін «гомосексуальність» використовують для позначення емоційного, романтичного, еротичного або сексуального потягу тільки і виключно до осіб своєї статі. Відповідно, гомосексуалами називають чоловіків та жінок, котрих протягом тривалого періоду часу приваблюють у сексуальному плані переважно особи однієї з ними статі.

Гомосексуальність, за даними різних дослідників, є дуже поширеним явищем, проте поширеність одностатевої сексуальності не може бути точно охарактеризована якимось одним числом. Зокрема, І.С.Кон наводить результати різних досліджень, переважно європейських, у найдостовірніших з яких цифри оцінки осіб гомосексуальної орієнтації коливаються між 1% та 6%, а гомосексуальні потяги та поведінку бодай раз пережили до 20,8% дорослих респондентів (серед чоловіків) та до 18,6% жінок. Причому цифри різняться за країнами. В іншій книзі він наводить дані звітів А.Кінзі про США, які показали, що біля 48% чоловіків та 19% жінок визнали у своєму сексуальному досвіді хоча б один гомосексуальний контакт.

Одним з найбільших і найретельніше організованих за вибіркою обстеження сексуальної поведінки вважається дослідження, проведене в Австралії протягом 2001/2002 років способом телефонного опитування серед 19307 респондентів у віці від 16 до 59 років. У ньому виявлено, що 97,4% опитаних австралійських чоловіків самоідентифікувалися як гетеросексуали, 1,6% як гомосексуали і 0,9% як бісексуали. Серед опитаних австралійських жінок 97,7% самоідентифікувалися як гетеросексуали, 0,8% як лесбійки і 1,4% як бісексуали. Разом з тим, у тому ж опитуванні 8,6% чоловіків і 15,1% жінок відзначили у себе або наявність почуттів і потягу до своєї статі, або наявність деякого сексуального досвіду з особами своєї статі. Половина чоловіків і дві третини жінок, що мали деякий сексуальний досвід зі своєю статтю, вважають себе гетеросексуальними, а не гомосексуальними або бісексуальними.

В Україні опитування сексуальної поведінки не проводились. Чисельність ґеїв та лесбійок за різними соціологічними даними оцінюється від 420 тис. до 1,2 млн осіб, тобто від 0,9 до 2,6% громадян України.

Проблема гомосексуальності - багатогранна; зазначимо певні сторони:

поширеність, як вже зазначалося вище;

фундаментальність теоретичного значення;

соціокультурний бік (гомосексуальність і ставлення до неї займають важливе місце у будь-якій культурі);

віками заборонена, гомосексуальність всебічно цікавила людей, ця тема широко представлена у різних видах мистецтва.

Природа гомосексуальних стосунків є темою, вивченням якої займаються різні галузі природних і гуманітарних наук: від генетики і медицини до психології, гендерної теорії і філософії. Гомосексуальність розглядають і з точки зору тлумачення її культурами різних народів, і в контексті історичного моменту. Важливою тенденцією є аналіз гомосексуальності в політичному розумінні цього терміну як приналежності до певної соціально-активної частини населення, яка усвідомлює свої потреби і відстоює власні права. Гомосексуальність також вивчається з точки зору природних, біологічних передумов і проявів. Кожен з вищезгаданих напрямів вивчення гомосексуальності бере до уваги окремі важливі елементи, які разом складають цілісну картину цього явища, і, в той же час, руйнують міфологію і стереотипи навколо нього.

В науковому середовищі існує глибокий розкол в судженнях щодо походження та розвитку гомосексуалізму. Два основних існуючих направлень пояснення - це біологічний фактор обумовленості (генетична та гормональна), а також суспільно-психологичний фактор. Отже, розглянемо існуючі теорії.

Історія розвитку концепцій

Неоднозначними були вже перші спеціальні теорії гомосексуальності. Так, французький психіатр ХІХ ст. А.Тард'є назвав гомосексуальність вродженою моральною і фізичною вадою, потворністю, що знаходить своє вираження навіть у формі пеніса, наслідком виродження. Єдиним засобом боротьби із цим явищем Тард'є вважав каральні заходи, навіть до кастрації. Німецький юрист К. Ульрихс припускався думки, що гомосексуалісти, яких він назвав «урнінгами» (грецька богиня Уранія - покровителька одностатевих відносин) є жертвами порушеного ембріонального розвитку, відштовхуючись від того, що геніталії ембріона спочатку недиференцировані. Ульрихс написав багато книг на цю тему у 60-ті роки ХІХ ст. і наполягав на тому, що урнінги цілком нормальні соціально та психічно, отже переслідувати їх жорстоко та нерозсудливо. Численні спроби дослідників того часу виявити анатомічні та фізіологічні ознаки гомосексуальності виявилися марними, тому предметом досліджень ставали психічні якості. Такими дослідженнями займались, наприклад, німецький невропатолог К.Вестфаль, французькі психіатри Ж.Шарко та В. Маньян, при чому останні стверджували, що успішно лікували таких пацієнтів методом гіпнозу.

Наприкінці ХІХ ст. російський дерматовенеролог В.М. Тарновський запропонував розрізняти вроджені, генетично обумовлені форми гомосексуалізма, та набуті, що виникають внаслідок різноманітних зовнішніх впливів.

На початку ХХ ст. у теоріях також існували «полярність» та суперечливість. Деякі дослідники вважали гомосексуальність різновидом психопатології, статевим збоченням, інші вбачали в ній лише аномалію, цілком сумісну із нормальним психічним складом та функціонуванням. Хиршфельд, наприклад, вважав гомосексуальність вродженою та невиліковною, своєрідною стадією розвитку, інтерсексуальним станом, та наполягав на відміні її кримінального переслідування.

Одним з найперших і відомих досліджень, яке вказало на масштаби і поширеність гомосексуальної поведінки і почуттів в суспільстві, було дослідження А. Кінсі проведене в США у 1930-1950 рр.

Класифікація теорій походження гомосексуальності

Як вже згадувалося, витоки гомосексуальності зазвичай розглядають у контексті двох блоків -- біологічного та психологічного.

1. Теорії біологічного походження

Як можна здогадатися з назви, ця група теорій, як правило, пов'язує гомосексуальність із дією біохімічних факторів.

Генетична теорія - пов'язує гомосексуальність із дією одного або декількох генів і визнає її вродженим явищем. У мух-дрозофіл доведено вплив деяких генів на статеву поведінку. Важливий матеріал на підтвердження генетичної теорії був отриманий завдяки аналізу родичів і, особливо, однояйцевих близнюків. Було спостережено прояви гомосексуальності в однояйцевих близнюків навіть у тих випадках, коли вони виховувалися окремо. Однак, інші дослідження показали, що сексуальна орієнтація у них збігається лише у 50% випадків. У 1992 р. були опубліковані генетичні дослідження жіночої гомосексуальності, проведені в Університеті Бостона Р. Піллардом і Д.М. Бейлі. Вони вважають, що людина народжується з певними схильностями, і наступний життєвий досвід формує гетеросексуальні або гомосексуальні переваги. За останні роки з'явилося чимало досліджень, в яких доведено значну роль генетичних чинників у формуванні гомосексуальності. Деякі особливості генетичного матеріалу виявляються спільними у приблизно 20% обстежених гомосексуальних чоловіків. У той же час істотних генетичних особливостей у гомосексуальних жінок поки не виявлено.

Гормональна теорія - пов'язує гомосексуальну поведінку зі впливом органів внутрішньої секреції організму. Є дослідження, в яких показано, що підвищення рівня чоловічих гормонів (андрогенів) у передпологовий період призводить до гомосексуальності дитини незалежно від її статі. Критичним періодом статевої диференціації мозку зародка людини є ІІ триместр вагітності його матері (строки між 4 і 7 місяцями) -- саме у цей час закладається майбутній чоловічий чи жіночий тип статевої поведінки. Стрес, пережитий матір'ю під час вагітності, приводить до дефіциту зародкових андрогенів і, як наслідок, диференціації (фемінізації) мозку зародка за гомосексуальним типом. Дослідження, що стосуються вмісту статевих гормонів у крові гомосексуальних та гетеросексуальних досліджуваних обох статей показують дуже суперечливі результати. Аргументи на користь гормональної природи гомосексуальності викликають серйозну критику у багатьох дослідників і в якійсь мірі спростовуються наявними даними. Наприклад, введення дорослим гомосексуалам статевих гормонів ніяк не впливає на їхню сексуальну орієнтацію.

Церебральна теорія - виводить гомосексуальну поведінку з особливостей організації та будови головного мозку. Окремі дослідження показують відмінності у величині гіпоталамуса у гомо-і гетеросексуальних чоловіків. Висловлюються припущення, що у гомосексуалів має місце дисфункція, близька за клінічною картиною до дефіциту активності правої півкулі.

2. Теорії психологічного походження

Ці теорії пов'язують виникнення гомосексуальності з особливостями вікового розвитку та рядом вироблених при цьому психологічних особливостей.

Група психоаналітичних теорій: ґрунтуються на вивченні психологічних особливостей формування гомосексуальності як стійкої поведінкової риси особистості. У методологічному плані вони спираються на той чи інший варіант психоаналізу. Як відомо, З.Фрейд висловив думку, що неправильні стосунки між батьками і дітьми можуть призвести до гомосексуальності. На сучасному рівні знань психоаналітична теорія вважається малодостовірною. Сучасні дані не дозволяють однозначно стверджувати, що гомосексуальність завжди або звичайно виникає у результаті неправильного виховання. Гомосексуали зустрічаються і в сім'ях, де матері дуже непривітні і неласкаві, а батьки дуже близькі до дітей, і в сім'ях, де відносини зі старшими братами були «роздвоєними», і в сім'ях, в яких мати або батько постійно були відсутні, й у сім'ях, де ідеалізували батька, а матері відводилася другорядна, невелика роль.

Теорія імпринтингу. Становлення особистості та її сексуальності відбувається нерівномірно. Періоди переважно плавних, часто непомітних внутрішніх змін, котрі здійснюються шляхом накопичення досягнень у розвитку, змінюються епохами криз. Такі кризи є умовою психічного та вікового розвитку особистості. У ході кожної такої кризи відбувається перебудова психіки, мислення, свідомості. З певної точки зору кожна нормативна криза, з іншої -- цілий період (біля 5-8 років) є критичним для сексуального імпринтингу -- під час його проживання може закріпитись образ, до якого індивід буде відчувати сексуальний потяг. Але найбільше за це відповідає підлітковий віковій період, в якому інколи завдяки досить випадковим подіям, формуються сексуальні переваги. Якби ця теорія «працювала», то гомосексуалів було б значно більше: у підлітків та юнаків значно більше ситуацій, коли підвертається можливість одностатевої близькості -- підліткова гомосексуальна поведінка досить поширена, однак вона не призводить до гомосексуальної поведінки у зрілому віці.

Теорія затримки розвитку стосується підліткової гомосексуальності. В основі теорії -- ідея проходження кожного підлітка через стадію гомосексуальності. У кожного підлітка у певній фазі розвитку наступає неясний потяг до власної статі, який поступово заміщується або сусідить із потягом до протилежної статі. На цій стадії підліток може шукати гомосексуальні пригоди, іти на них, однак так і не стає гомосексуалом. Якщо ж за якихось обставин такі пригоди стають вкрай цікавими та привабливими, фаза розтягується і скороминуще захоплення перетворюється на постійний потяг. Згідно з цією гіпотезою гомосексуальність -- це продовжена інфантильність. З приводу того, чому має місце підліткова гомосексуальність, існує декілька пояснень. За теорією Фрейда кожен чоловік від початку бісексуальний. У підлітків об'єкт потягу нібито взагалі не визначився, і тільки коли індивід зосереджує увагу на протилежній статі, гомосексуальність проходить, чому сприяють також соціокультурні норми. В іншому поясненні визнається, що гомосексуальність підлітків вимушена і транзиторна, випливає з юнацької гіперсексуальності, котра у свою чергу є вибухом гормональної активності молодого організму. Вона спричинює певну байдужість до вибору статі. Або ж вона має замісний характер: досить часто підлітки говорять тільки про секс, а оскільки хлопчики як правило водяться лише з хлопчиками, а протилежної статі немає, то відбувається ситуативне заміщення. Також у гомосексуальних іграх вони вчаться еротичному спілкуванню. Ознаками такої гіперсексуальності є метушня, спільна чи взаємна мастурбація, а бійки виступають як способи розрядки сексуальної енергії. Однак тут немає переважаючого вибору, і тому немає гомосексуальності. З віком більшість кидає ці забави, меншість -- ні.

Біхевіористські теорії - наголошують на тому, що процес формування сексуальної орієнтації зводиться до вироблення у ранньому віці психологічних умовних рефлексів у поєднанні із позитивним або негативним підкріпленням за певну сексуальну поведінку у ранньому віці. Себто, ранні сексуальні контакти людей можуть спрямувати їх у бік гомосексуальної поведінки унаслідок приємних контактів, що надають задоволення з представниками власної статі, та неприємних або навіть жахаючих гетеросексуальних досвідів. Так само до створення умовних рефлексів може призвести сексуальна фантазія та ін. чинники. Ці теорії, однак, не можна підтвердити ні біографічними дослідженнями гомосексуалів, серед яких чимало взагалі уникали статевих контактів до того, поки усвідомили власну сексуальну орієнтацію, ні етнологічними дослідженнями -- у суспільствах, де заохочується підліткова гомосексуальність, гомосексуалів не більше, ніж у тих, де вона забороняється.

Теорія М. Стормза. Психолог М. Стормз вважав, що існує певний зв'язок між раннім статевим дозріванням з подальшим наданням переваги еротичній активності з представниками своєї статі. Стормз виходив з того, що раннє статеве дозрівання наступає у віці приблизно 12-13 років, коли гомосексуальне експериментування є досить звичайним, а сильна сексуальна установка ще не надбана. Підлітки, котрі рано досягли статевої зрілості, мають певні сексуальні переваги над тими своїми ровесниками, у кого процес статевого розвитку відбувається повільніше. Вважається, що сильніший статевий потяг посилює вплив будь-якого сексуального досвіду, що доставляє задоволення, проте у цьому віці гомосексуальні контакти набагато доступніші, ніж гетеросексуальні. Результати тривалого вивчення підлітків, які рано досягли статевої зрілості, не підтверджують теорію Стормза. Дослідження довели, що сексуальна спрямованість формується ще в дитинстві, задовго до перших зносин.

Висновки

гомосексуальний біологічний психосоціальний моральний

Отже, нами розглянуто різноманітні погляди на природу гомосексуальності, які існували раніше та існують у нинішні часи.

З оглядом всього спектру теорій ґенезису гомосексуальності можна висунути припущення, і дедалі більше дослідників сексуальності вважають саме так, що така кількість теорій свідчить не про відсутність достовірних знань про походження гомосексуальності, а про те, що її слід розглядати як комплекс явищ різнорідного походження. Вважається за високоймовірне, що сексуальна орієнтація розвивається на основі складної взаємодії між вродженими і зовнішніми факторами. Так, якщо навіть визнати провідним генетичне походження гомосексуальності, слід врахувати, що гени не діють на якийсь «власний розсуд», але на їхній вплив у процесі онтогенезу накладається ціла низка додаткових факторів, починаючи від хімічного складу клітин до факторів культурного та соціального навчання. А мозок, розвиток якого є підсумком зазначених факторів, має і власну відносну свободу організовуватись і реагувати на зовнішні види інформації, причому саме ця необмежена властивість і є те, що відрізняє людину від нижчих тварин, а тому той чи інший із перерахованих наведених теоріях факторів лише збільшує вірогідність розвитку гомосексуальності у дорослої людини, але не детермінує її. Сексуальна орієнтація не є детермінованою системою. Більшість соціальних психологів вважають, що сексуальна орієнтація, по суті, є результатом складної взаємодії всіх наступних факторів: біологічних процесів і передумов, життєвого досвіду, будови нервової системи, генетики та розвитку головного мозку.

Тому при створенні синтетичної теорії походження гомосексуальної орієнтації немає смислу відмежовувати біологічні, психосоціальні, поведінкові, моральні та культурні чинники. Кожна особистість проходить свій шлях формування гомосексуальності, який є результатом дії своєрідного у кожному персональному випадку комплексу вірогідного впливу факторів, і який, тому, не є універсальним і єдиним.

Цілком припустимо, що подальші дослідження у цьому напрямку призведуть до вироблення певної класифікації гомосексуальності за її походженням, або до створення багатофакторної теорії.

Література

Бейлькин М. Медицинские и социальные проблемы однополого влечения. Изд-во Урал ЛТД, 2005, 260с.

Кон И.С. Введение в сексологию. - М., «Медицина», 1989, 336 с.

Кон И. С. Лунный свет на заре. Лики и маски однополой любви. -- М., ACT - Олимп, М., 2003.

Мастерс У., Джонсон В., Колодни Р. Сексуальность Человека. -- М., 1998.

Социальная работа с людьми, практикующими однополые сексуальные отношения: Теория. Методики. Лучшие практики/ Сост. Л. Гейдар; под ред. М. Андрущенко -- К.: Международный Альянс по ВИЧ/СПИД в Украине, 2009. -- 196 с.

Статистичні дані про геїв і лесбійок: кишенькова книга фактів і цифр / Б. Л. Сінгер, Д. Дешамп ; пер. з англ. М. Василечко. - Л. : Кальварія, 2003.

Размещено на Allbest.ru