Вивчення біологічно активних речовин косариків черепитчастих (Gladiolus Imbricatus)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний університет «Львівська політехніка»,кафедра технології біологічно активних сполук, фармації та біотехнології

Вивчення біологічно активних речовин косариків черепитчастих (Gladiolus Imbricatus)

Крвавич А.С., Конечна Р.Т., Новіков В.П.

2014

Анотація

Проведено фітохімічне дослідження трави косариків черепитчастих (G. imbricatus). Встановлено присутність полісахаридів, флавоноїдів, хіноїдних сполук та вітаміну С та кількіснй вміст суми флавоноїдів в різних екстрактах косариків черепитчастих. Ідентифіковані біологічно активні речовини, що виділені з екстракту, дають підстави припустити, що фітопрепарати з даної лікарської рослини будуть володіти широким спектром фармакологічної активності.

Ключові слова: косарики черепитчасті, хімічний склад, флаваноїди, кількісне визначення.

Abstract

Рresence of polysaccharides, flavonoids, quinones compounds and vitamin C detected using physico-chemical methods of analysis. Quantitative determination of the amount of flavonoids in different extracts of G. imbricatus. Identified biologically active compounds isolated from the extract give grounds to assume that a given medicinal plants will have a wide range of pharmacological activities.

Keywords: Gladiolus imbricatus, chemical composition, flavanoids, quantitative determination.

Вступ

Постановка проблеми. Дослідження хімічного складу лікарських рослин, пошук нових біологічно активних речовин (БАР) та створення на їх основі ефективних препаратів залишається актуальним питанням сучасної фітохімії. У науковій медицині знаходять своє використання 3% вищих рослин. Ці рослини занесені до Державних Фармакопей багатьох країн. Але існують і такі рослини, які повністю не вивчені, тому лікувальні властивості, які містяться у цих рослинах, залишаються не використаними. До таких рослин відноситься і косарики черепитчасті (G. imbricatus) з родини Півникові (Iridaceae).

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Косарики черепитчасті (G. imbricatus) - багаторічна рослина з подвійною бульбоцибулиною, заввишки 50-120 см. Належить до родини Півникові (Iridaceae). Росте в Карпатах, на Поліссі та Розточчі. У народній медицині рослина використовується у вигляді відвару, як знеболювальний, протизапальний, протиревматичний, ранозагоювальний, вітамінний, сечогінний і лактогенний засіб. Володіє бактерицидною, в'яжучою, тонізуючою, заспокійливою діями. Настій цибулин використовують при алергії. Свіже запарене листя або свіжі дрібно посічені бульби прикладають до гнійних ран, виразок тощо. Шкірні захворювання лікують примочками з міцного відвару бульб. Згідно літературних даних косарики черепитчасті (G. imbricatus) містять у своєму складі головним чином глікозиди, вітаміни, еcтерні олії та у меншій кількості ароматичні та хіноїдні сполуки [1].

Метою наших досліджень було дослідження БАР косариків черепитчастих (G. Imbricatus). Сировиною для дослідження слугувала рослина, зібрана з природного середовища зростання після періоду цвітіння (Старий Мізунь, Івано- Франківська область, Українські Карпати). Рослину сушили в темному місці, при температурі 20-25°С, відносній волозі 30-60% та подрібнювали для подальшої екстракції.

1. Експериментальна частина та обговорення результатів досліджень

Для проведення якісного аналізу БАР готували водні та спиртово-водні витяжки з сировини. Для цього попередньо подрібнену повітряно-суху сировину екстрагували в апараті Сокслета з різними екстрагентами: хлороформ, етиловий спирт 70%, гаряча вода. Екстракцію проводили при відношенні сировина екстрагент 1:10 до повного виснаження сировини. Відсоток екстрактивних речовин варіювався від 7-19 %. Одержані екстракти фільтрували крізь паперовий фільтр і концентрували у вакуумі при 40?С та піддавали фітохімічному скринінгу [6].

Для встановлення якісного складу екстрактів використовували загальноприйняті методи досліджень - якісні кольорові реакції і реакції осадження, та тонкошарову хроматографію (ТШХ) [2, 3], з використанням пластин марки Sorbfil (ТУ 26-11-17-89) розміром 10Ч10см.

У результаті проведених якісних реакцій у водному екстракті з трави косариків черепитчастих були виявлені: полісахариди (б-нафтол), вітамін С (нітрат срібла, 2,6-дихлорфеноліндофенолят). У спиртовому екстракті були виявлені: флавоноїди (хлорид алюмінію, гідроксид натрію), хіноїдні сполуки (фенілацетонітрил). Якісні реакції на присутність алкалоїдів (фосфорновольфрамова кислота) дали негативний результат. Результати вивчення хімічного складу досліджуваних екстрактів наведені у таблиці1.

Таблиця 1. Якісний аналіз біологічно активних речовин екстракту косариків черепитчастих (G. imbricatus)

- відсутність БАР

+ присутність БАР

Як відомо, флавоноїди мають противірусну, протиалергічну, протизапальну, протипухлинну активність. Вони здатні інгібувати процес перекисного окислення ліпідів біологічних мембран разом с аскорбіновою кислотою беруть участь у синтезі сполучної тканини, проявляють капілярозміцнювальну, протизапальну і спазмолітичну дію [4].

Оскільки більшій мірі нас цікавлять флавоноїди, як потенційні складові індивідуальних фітопрепаратів, наступним етапом наших досліджень було кількісне визначення цього класу сполук.

Ми провели водно-спиртову екстракцію флавоноїдів з надземної частини косариків черепитчастих (G. Imbricatus). Для цього 2,5г сухої сировини поміщали в колбу місткістю 250мл, додавали 75мл етилового спирту різної концентрації (40%, 50%, 60%, 70%), після чого колбу із зворотним водяним холодильником нагрівали на водяній бані протягом 30хв., екстракт охолоджували і фільтрували [5].

Для порівняльного аналізу суми флавоноїдів в одержаному екстракті застосовували метод фотоколориметрії за ступенем комплексоутворення з хлоридом алюмінію. Для цього в мірну колбу ємністю 25мл поміщають 1мл екстракту, приготовленого за вищевказаною методикою, 2мл розчину алюмінію хлориду і доводять об'єм розчину 95%-им спиртом до мітки. Через 40хв. вимірюють оптичну густину розчину на КФК в діапазоні 365-400 нм в кюветах з товщиною поглинаючого шару 10мм. Як розчин порівняння використовують розчин, який складається з 1мл екстракту і 1 краплі оцтової кислоти і доведений 95%-им спиртом до мітки в мірній колбі ємністю 25мл. Паралельно вимірювали оптичну густину розчину стандартного зразка кверцетину.

Вміст сухого залишку та суми флавоноїдів визначали відповідно до фармакопейних методик [2].

Вміст суми флавоноїдів в перерахунку на кверцетин і абсолютно суху сировину Х, %, обчислювали за формулою:

,

де D - оптична густина використовуваного розчину;

D₀ - оптична густина фармакопейного зразка кверцетину;

m - маса сировини, г;

m₀ - маса фармакопейного зразка кверцетину, г;

W- втрата в масі при вичушуванні сировини, %.

В результаті проведеного експерименту встановлено вміст суми флавоноїдів (в перерахунку на кверцетин) в одержаних екстрактах, а саме: 40% екстракт містить 3,34% флавоноїдів, 50% - 3,75%, 60% - 5,3%, 70% - 8,73% відповідно (рис 1.).

Рис. 1. Вміст флавоноїдів у досліджуваних екстрактах

косарик флавоноїд фармакологічний активність

Висновки

В результаті експериментальних даних нами встановлено, що оптимальним екстрагентом для вилучення флаваноїдів з косариків черепитчастих (G. Imbricatus ) є 70% етиловий спирт, оскільки його екстракт містить максимальну кількість суми флавоноїдів, в порівнянні з іншими дослідженими концентраціями спирту.

Нами встановлено, що, косарики черепитчасті (G. Imbricatus) є перспективною сировиною для фармацевтичної галузі, оскільки є джерелом цінних БАР, а особливо флавоноїдів.

Література

1. Нестерук Ю. Рослинний світ Українських Карпат: Чорногора. Екологічні мандрівки. - Львів: БаК, 2003. - 520 с.

2. Державна Фармакопея України. Доповнення 2. / Держ. п-во «Науково-експертний фармакопейний центр». - 1-е вид. - Х.: Державне підприємство «Науково-експертний фармакопейний центр», 2008. - 620 с.

3. ГосударственнаяФармакопея СССР: Вып.1. Общие методы анализа/ МЗ СССР.-[11-еизд., доп.].- М.: Медицина, 1987.-336с.

4. Викторов А.П. Фитопрепараты: рациональный подход к медицинскому применению / А. П. Викторов // Фітотерапія. Часопис. - 2011. - № 3. - С. 3 - 12.

5. Саламаха В.В. Розробка методів виділення рутину і кверцетину із квіток софори японської / Саламаха В.В., Протункевич О.О., Присяжнюк К.О. // Праці Одеського політехнічного університету. - 2012. - №1(38). - С.286-290.

6. Phytochemical research of plant extracts and use in vitro culture in order to preserve rare wild species Gladiolus imbricatus / Krvavych A.S., Konechna R.T., Petrina R.O. [etc.] // Research Journal of Pharmaceutical, Biological and Chemical Sciences. - 2014. - № 1. - P.240-246.

Размещено на Allbest.ru