Размещено на http://www.allbest.ru/

План

Вступ

1. Поняття та правила загартування, його сутність та особливості

1.1 Фізіологічна сутність загартовування

1.2 Індивідуальні особливості людини до загартовування та вплив природних факторів

2. Види загартовування

2.1 Загартовування повітрям

2.2 Сонячні ванни

2.3 Водні процедури

2.4 Снігові ванни

Висновки

Використана література



Вступ

Загартовування - це науково обгрунтоване систематичне використання природних факторів природи підвищення стійкості організму до несприятливих агентам навколишнього середовища. Загартовування повітрям, водою і сонцем як інструментами підвищення опірності організму різним умов зовнішнього середовища використовувалося з давніх часів. Практичну користь загартовування визнавали такі авторитети, як Авіценна і Гіппократ - прихильники використання в оздоровчих цілях холодних обтирань, душу і ванн. Методи загартовування новонароджених у скіфів описували Геродот і Тацит; є дані про традиції якутів обтирати новонароджених снігом, у деяких інших народів прийнято обливати немовлят холодною водою кілька разів на день, починаючи з перших днів життя. І в Древній Русі, за свідченням літописця Нестора, вважалося чеснотою з самого раннього дитячого віку привчати тіло до холоду і негоди за допомогою лазні та купання в холодній воді. В основі ж сучасних уявлень про фізичний вплив гартують на організм лежать праці видатних діячів української науки.

Яким же чином природні фактори надають загартовуючий вплив на організм? Для того, щоб зрозуміти, чому точно дозовані впливу природних факторів підвищують імунітет і працездатність людини, знижують вплив стресових ситуацій, слід знати фізіологічні механізми загартовування, теплорегуляцію організму (теплоутворення і тепловіддача).



1. Поняття та правила загартування, його сутність та особливості

Загартовування організму -- це формування й удосконалювання функціональних систем, спрямованих на підвищення імунітету організму, що в остаточному підсумку приводить до зниження «простудних» захворювань. Причому загартовування дітей дає подвійний позитивний результат -- зниження їх захворюваності і підвищення корисної зайнятості батьків на виробництві, що має не тільки соціальне, але й істотне економічне значення. Можна без перебільшення сказати, що науково обґрунтовані методи загартовування є невичерпними джерелами збільшення здоров'я дітей різного віку.

З давніх часів використовувалися і зараз залишаються основні і найдійовіші засоби загартовування природні сили природи: сонце, повітря і вода.

Загартовування найчастіше розглядається як процес пристосування організму до мінливих умов погоди і клімату. Але говорячи про загартовування як засобі фізичного виховання, мається на увазі не тільки пристосування організму, що відбуває під впливом несприятливих умов. Загартовування треба розглядати як свідоме застосування у визначеній системі заходів, що підвищують опірність організму, що виховують здатність швидко і без шкоди для здоров'я застосовуватися до різних умов зовнішнього середовища. Загартовування варто починати із самого раннього дитинства і продовжувати протягом усього життя видозмінюючи форми і методи його застосування в залежності від віку. Оздоровче значення повітряних, сонячних ванн, водяних процедур безсумнівне.

Існує два правила загартування. Їх два - щоденність і поступовість.

Під загартуванням розуміють підвищення стійкості організму до впливу коливань температури повітря і води, вологості повітря, атмосферного тиску, сонячного випромінювання та інших фізичних чинників навколишнього середовища. У фізіологічному відношенні загартування розглядають як адаптацію, що досягається багаторазовим тренуванням, впливом того чи іншого загартовувального чинника або комплексом чинників.

Загартування підвищує адаптаційні можливості організму не тільки до погодних, а й до інших несприятливих (фізико-хімічних, біологічних, психологічних) чинників, знижує чутливість до респіраторних та інших заразних захворювань, підвищує працездатність, сприяє формуванню позитивних психофізіологічних реакцій.

Під час проведення загартувальних процедур слід враховувати такі принципи: поступовість (поступове збільшення інтенсивності й тривалості впливу загартувального чинника), систематичність (проводити процедури регулярно за визначеною системою), комплексність (цілеспрямоване поєднання впливу кількох чинників, наприклад, повітря і води), індивідуальний режим (характер, інтенсивність і режим загартування повинні враховувати фізіологічну сутність загартовування)

1.1 Фізіологічна сутність загартовування

В основі загартовування лежить поступове підвищення стійкості організму до різних впливів навколишнього середовища ( холоду, тепла, зниженого атмосферного тиску).

Фізіологічна сутність загартовування полягає в повторному впливі на організм охолодження, високої температури або почергових високих впливів, а також дії сонячного світла або штучного ультрафіолетового випромінювання, в результаті чого підвищується здатність організму адаптуватися до несприятливого зовнішнього впливу. Гартують процедури зачіпають всі системи організму, покращуючи їх функції шляхом активізації обмінних процесів. Однак, важливо пам'ятати, що досягнення оздоровчого ефекту можливо при правильній методиці проведення загартовування. Тільки систематичне використання гартують в усі пори року, без перерв і з поступовим збільшенням дози дратівної дії служитиме на благо здоров'ю.

Основні правила при проведенні загартовування:

- Правильний підбір і дозування гартують індивідуально для кожної людини з урахуванням віку.

- Сувора систематичність загартування (повинно проводитися цілий рік з зміною лише видів і методів залежно від погодних умов, сезонів року).

- Використання слабких холодових впливів при тренуванні стійкості до холоду (коливання температури в межах 2-4 градусів).

- Проведення гартують на тлі позитивних емоцій і повного фізичного здоров'я людини.

Порушення цих правил може провести до зниження або відсутності позитивного ефекту від загартовування, а іноді і до гіперактівізаціі нейроендокринної системи і подальшого її виснаження.

Загартованість організму може бути досягнута тільки при використанні комплексу заходів з урахуванням віку людей, їхнього стану здоров'я і ступеня тренованості організму, придбаної в результаті раніше вироблених гартують. Гартують заходи поділяються на загальні та спеціальні.

Загальні включають: правильний режим дня, раціональне харчування, заняття фізкультурою. До спеціальних процедур, що гартують відносяться:

- загартовування повітрям (повітряні ванни),

- загартовування сонцем (сонячні ванни),

- загартовування водою (водні процедури)

1.2 Індивідуальні особливості людини до загартовування та вплив природних факторів

При виборі дозування і форм проведення гартують враховуються індивідуальні особливості людини - вік, стан здоров'я, інші обставини. Гартують процедури, так само як і спортивні тренування, краще проводити за призначенням лікаря і під його контролем. Пояснюється це тим, що реакція організму на загартовуючі процедури у різних людей неоднакова. Діти, наприклад, мають більшу, ніж дорослі, чутливістю до впливу зовнішніх факторів.

Особи, слабко фізично розвинуті або недавно перенесли якесь захворювання, також значно сильніше реагують на вплив метеорологічних чинників порівняно зі здоровими людьми. Не можна, нарешті, не рахуватися з віком. Зазвичай у людини в 40-50 річному віці, а тим більше в наступні роки відбуваються неминучі вікові зміни кровоносних судин та інших систем організму. Літнім і старим людям з цієї причини особливо небезпечно користуватися сильнодіючими загартуванням і захоплюватися тривалими процедурами.

Не рекомендується приймати сонячні ванни людям, хворим на туберкульоз легенів, гіпертонічною хворобою, мають декомпенсовані пороки серця, злоякісні новоутворення та інші захворювання. Зловживання сонячними ваннами може призвести до сильних опіків за рахунок дії інфрачерв

Вплив природних факторів

В якості засобів загартовування широко використовуються природні чинники: повітря, вода і сонце . Стійкість організму слід виробляти до всіх природним факторам.

Загартовування холодом. Є найбільш актуальним, особливо в умовах нашої країни, так як переохолодження часто грає головну роль у виникненні різних захворювань дихальних шляхів. У незагартованого людини при впливі холодного повітря відбувається розширення судин слизової оболонки носа, що призводить до появи нежиті. У загартованого людини спостерігається інший тип рефлекторної реакції судин на холод. У його організмі процеси терморегуляції відбуваються більш інтенсивно, що покращує загальний кровообіг і забезпечує підвищену стійкість організму до різних захворювань. При регулярному загартовуванні відбувається деяке потовщення рогового шару шкіри, що також сприяє кращій теплоізоляції. Загартовування організму до холоду можна проводити за допомогою впливу повітря і сонця (сонячних і повітряних ванн), а також води (до водних процедур відносяться купання, обливання, душ, обтирання і т.д.), причому загартовування за допомогою водних процедур вважається найбільш ефективним.

Загартовування теплом. Має значення для людей, змушених жити в жаркому кліматі, а також для робітників гарячих цехів і ін Тривала дія тепла на незагартована організм може викликати його перегрів. При загартовуванні до тепла посилюється відділення поту, що збільшує тепловіддачу і забезпечує нормальну працездатність людини в умовах підвищеної температури навколишнього середовища.

Загартовування зниженим атмосферним тиском. Найчастіше для цього рекомендують перебування в горах, альпінізм. Людина, що знаходиться на різних висотах, починаючи з більш низькою, поступово привчає організм до зменшення атмосферного тиску.

Необхідно пам'ятати, що при підборі виду та режиму загартовування лікар керується станом здоров'я людини, його віком і наявністю індивідуальних особливостей організму.

Якщо людина захворіла, то загартовування припиняють, а після одужання починають з самого початку.

Природна здатність людини пристосовуватися до змін навколишнього середовища, і насамперед температури, зберігається лише при постійній тренуванні. Під впливом тепла або холоду в організмі відбуваються різні фізіологічні зрушення. Тут і підвищення активності центральної нервової системи, і посилення діяльності залоз внутрішньої секреції, і зростання активності клітинних ферментів, і зростання захисних властивостей організму. У людини підвищується стійкість до дії та інших факторів, наприклад, нестачі кисню в навколишньому повітрі, зростає загальна фізична витривалість.



2. Види загартовування

Різні засоби загартовування організму можуть бути використані не тільки з профілактичною, але і з лікувальною метою.

Розглянемо основні види і методи загартовування (щодо збільшення ступеня впливу на організм) такі як:

1) загартовування повітрям;

2) сонячні ванни;

3) водні процедури (обтирання, обливання, душ, купання в природних водоймах, басейнах або в морській воді);

4) обтирання снігом;

5) ходіння босоніж;

6) лазня або сауна з купанням у холодній воді;

7) моржування.

2.1 Загартовування повітрям

Повітряні ванни доступні людині в будь-який час року і в будь-яких умовах. Свіжий холодне повітря при впливі на частково або повністю оголене тіло людини подразнює нервові закінчення в шкірі, що рефлекторно сприяє кращому насиченню киснем, посилює шкірне дихання і тренує систему терморегуляції. При цьому в організмі підвищується швидкість обміну речовин, поліпшуються сон і апетит.

Позитивний вплив повітряних ванн залежить від температури, вологості повітря, чистоти і іонізації атмосфери.

Загартовування повітрям починають при температурі 18-20 градусів. Спочатку тривалість повітряних процедур повинна становити не більше 10-15 хв, потім щодня її треба збільшувати на 5-10 хв, поступово доводячи до 1,5-2 ч. При цьому одягатися необхідно по погоді. Якщо температура повітря нижче 10 градусів, то загартовування необхідно поєднувати з фізичними вправами. Після прийому повітряних ванн рекомендується прийняти теплий душ і енергійно розтерти тіло. Повітряні ванни при правильному їх застосуванні покращують кровообіг і обмін речовин, сприяють розвитку опірності до гострих респіраторних захворювань, підвищують тонус нервової системи. Однак тривалість повітряної ванни визначається реакцією організму. Поява «гусячої» шкіри, ознобу або тремтіння свідчить про надмірну тривалість ванни і є сигналом для припинення її.

За несприятливих метеоумовах (дощ, туман, високий або низький атмосферний тиск, сильний вітер) приймати повітряні ванни не рекомендується.

Також не можна проводити загартовування повітрям при гострих захворюваннях з підвищенням температури тіла, гострих невритах або міозитах, а також при загостренні хронічних захворювань суглобів (артриту, артрозу) і ревматизму.

2.2 Сонячні ванни

Найбільш активно впливають на організм і при правильному використанні найбільш для нього корисні ультрафіолетові промені, які цілком поглинаються шкірою. Ультрафіолетові промені роблять на організм складне біологічне вплив, покращують обмін речовин, стимулюють діяльність нервової та ендокринної систем, сприяють виробленню в організмі вітаміну D.

Сонячні ванни з метою загартовування слід приймати розумно, інакше замість користі вони можуть принести шкоду, викликати опіки, перегрівання, сонячний удар, перезбудження нервової системи. Особливо строго дозувати їх прийом необхідно на пляжі (залежно від віку, статі, стану здоров'я, ступеня стійкості до дії ультрафіолетових променів). Найкраще засмагати в ранкові години з 9 до 12, а на півдні ще з 16 до 19 ч. При цьому людині необхідно періодично змінювати своє положення, щоб сонячні промені впливали на всі частини тіла рівномірно.

Тривалість процедури в перший день не повинна перевищувати 10 хв. Потім поступово рекомендується збільшувати кількість часу, проведеного на сонці на 5 -10 хв, довівши його в кінцевому підсумку до 2 годин Після прийняття сонячної ванни бажано скупатися або прийняти душ. Після купання сонячна ванна не рекомендується.

Необхідно пам'ятати, що сонячні ванни не можна приймати при гострих захворюваннях і загостреннях хронічних хвороб.

Заходи безпеки, від теплового і сонячного удару:

1) не бажане приймати ванну натщесерце, а також безпосередньо після їжі;

2) голову необхідно прикривати капелюхом, панамою або парасолькою;

3) очі краще захистити спеціальними темними сонячними окулярами;

4) приймати ванну краще в першій половині дня, з 11 до 13 год;

5) обов'язково користуватися сонцезахисним лосьйоном або кремом;

6) дітям не рекомендується відразу повністю роздягатися. Спочатку дитині треба дати походити по жарі в трусиках і майці і тільки потім, через 10-15 хв., зняти майку.

Не слід забувати про те, що голова дитини обов'язково повинна бути прикрита головним убором;

7) літнім людям бажано приймати сонячні ванни протягом не більше 20-30 хв, краще в тіні, до 11 год ранку або після 16-17 годин.

Не слід надмірно захоплюватися сонячними ваннами. Надмірне сонячне опромінення може викликати тепловий або сонячний удар, підвищення температури тіла, головний біль, підвищену стомлюваність і дратівливість.



2.3 Водні процедури

валеологічний сутність загортвування

Водні процедури як гартує засіб діють найбільш ефективно і швидко. Цими якостями вода відрізняється тому, що має гарну теплопровідність (в 28 разів більше теплопровідності повітря) і механічним дією, що викликає більшу термічне роздратування, ніж повітря тієї ж температури. Термічне подразнення рецепторів шкіри, викликане водою, впливає на весь організм і передусім на органи кровообігу, тканинне дихання, нервову систему.

Починають загартовування водою з ранку, негайно ж після сну і ранкової зарядки, яка сприяє рівномірному зігріванню тіла. Тривалість водних процедур має бути тим менше, чим нижче температура води.

Загартовування водою виробляють шляхом обливання прохолодною водою і холодного обтирання мокрим рушником, губкою або рукою, змоченою холодною водою. Спочатку обтирають верхню половину тіла, після чого насухо витирають шкіру, а потім нижню. Тривалість цієї процедури повинна становити 4-5 хв. Щоденні обтирання підвищують імунітет, сприяють виробленню стійкості організму до простудних захворювань.

Обливання. Спочатку вода для обливань повинна мати температуру +37-38 ° С. В кінці кожного тижня температуру води знижують на 1 ° С. Тривалість процедур спочатку становить 1 хв і поступово збільшується до 2-3 хв.

Після обливання рекомендується розтерти все тіло махровим рушником. Дуже корисно проводити контрастні процедури, тобто чергування обливань гарячої і прохолодною водою. Це ефективно стимулює активність шкірних рецепторів, сприяє зміцненню судин, має загальнозміцнювальну дію на організм.

Контрастний душ. Це чергування обливання гарячою і прохолодною водою. Його вплив на організм полягає не тільки в температурному, але і в механічному роздратуванні рецепторів шкіри. Зміна температури змушує судини поперемінно то звужуватися, то розширюватися, що сприяє зміцненню стінок судин, покращує кровообіг, колір і еластичність шкірних покривів.

За одну процедуру рекомендується 4-5 разів змінювати температуру води, при цьому починати краще з теплою. Різниця між температурою гарячої та холодної води спочатку має бути мінімальною, з часом вона підвищується до максимально переносимої.

Купання у відкритих водоймах. Є цінним методом загартовування є. Купатися можна як у басейні, так і у відкритих водоймах (в ставку, озері, річці, море). При цьому на організм впливає не тільки температурний, але й механічний фактор води, а при купанні у відкритій водоймі - ще й сонце і повітря. Крім того, морська вода сприятливо впливає на організм завдяки багатому набору містяться в ній розчинених мінеральних солей.

Крім закаливающего ефекту, купання підвищує інтенсивність обміну речовин, тренує серцево - судинну і нервову системи.

Починають сезон купання і плавання ранньою весною при температурі води не нижче 18 ° С. Кращий час для купання - ранкові та вечірні години, не раніше ніж через 1-2 години після їжі. Завдяки поступової тренуванні купатися і плавати можна у воді з температурою нижче 5-10 ° С.

Слід звернути увагу на те, що купатися у відкритих водоймах не слід при підвищеній температурі тіла, при гострих і інфекційних захворюваннях, при деяких захворюваннях серця і судин, а також при схильності організму до кровотеч.

Правила при купанні:

1) перед тим як починати купатися, слід трохи погрітися на сонці, можна зробити кілька фізичних вправ протягом 5-10 хв;

2) найсприятливіший час для купання у відкритому водоймищі - до 12 год дня і після 16 год вечора. При цьому необхідно пам'ятати, що не можна купатися відразу після їжі. Краще це робити через 1-2 години після прийому їжі;

3) входити у воду, особливо прохолодну, краще поступово, щоб організм встиг звикнути до температури води;

4) у воді рекомендується весь час рухатися, плавати, щоб не замерзнути.

Ні в якому разі не можна купатися до появи "гусячої шкіри" - це ознака переохолодження;

5) після купання слід обтертися чистим рушником. Не рекомендується обсихати на повітрі;

6) діти, особливо маленькі, повинні купатися обов'язково в присутності дорослих, при цьому неприпустимо залишати дитину одну навіть на хвилину.

При купанні у відкритій водоймі слід дотримуватися правил безпеки, щоб запобігти утоплення. Зокрема, не можна купатися, тим більше пірнати в незнайомому місці або в місцях, не призначених для купання.

2.4 Снігові ванни

Снігові ванни виконуються в тиху сніжну погоду, щоб підвищити опірність організму до дії холоду.

Перед їх проведенням рекомендується виконати перераховані вище динамічні вправи для рук, ніг і хребта.

Порядок проведення снігових ванн:

1) зняти одяг з верхньої частини тіла;

2) захопити в жменю сніг, розтерти їм обличчя і шию. Потім знову набрати в долоні сніг і розтерти груди і живіт. Потім точно таким же чином розтерти снігом плечі і наостанок - руки.

Загальна тривалість розтирання снігом становить 10-15 с. Потім поступово протягом 12 занять її доводять до 20-30 с.

Ходіння босоніж. Хороший гартує. Знімайте взуття на пляжі, дачі, при прогулянках в лісі і т. д. Можна ходити босоніж і вдома по килиму або паркету, але до цього потрібно звикати поступово, починаючи з декількох хвилин. Спочатку ходите по підлозі в шкарпетках і, лише звикнувши, не поспішаючи переходите до ходіння босоніж.

Баня або сауна з купанням в басейні. Теплові процедури є хорошим закаливающим засобом. При цьому відбувається поліпшення в узгодженості всіх механізмів терморегуляції - нервової системи, серцево - судинної, легеневої та активізація функцій сальних і потових залоз, що в загальній складності збільшує тепловіддачу організму і забезпечує сталість нормальної температури тіла.

Сауна як лікувальний засіб показана при хронічному бронхіті (з негнійний формою), алергічних захворюваннях, ревматоїдному артриті без ураження внутрішніх органів, простудних захворюваннях (риніти, бронхіти, катари верхніх дихальних шляхів та ін.)

З метою прискорення відновлювальних процесів після великих фізичних навантажень рекомендується 1 -2 заходу в сауну по 5-10 хв. З температурою повітря 70-90 градусів і 5-15% з наступним теплим душем.

Важливе значення має так званий масаж шкірних кровоносних судин, їх поперемінне звуження і розширення, що підвищує їх еластичність і покращує обмін речовин.

Процедури загартовування корисно поєднувати з самомассажем і фізичними вправами. Так, в суховоздушной бані використовуються басейни, перебуваючи в яких слід проводити самомасаж живота і кінцівок, а також деякі фізичні вправи, наприклад, силові для рук і плавальні рухи для ніг.

Моржування. Це купання у відкритому водоймищі в зимовий час. За ступенем впливу на організм є найбільш сильною процедурою загартовування.

Починати моржування можна тільки після попереднього інтенсивного загартовування холодом протягом тривалого часу. Перед процедурою необхідна консультація лікаря, так як при купанні у воді температурою нижче +5 ° С в організмі людини відбуваються значні витрати енергії, знижується температура тіла, збільшується частота серцевих скорочень і дихальних рухів, підвищується кров'яний тиск. Не рекомендується починати моржування у віці після 50 років.

Починати процедуру необхідно з знаходження в крижаній воді протягом 20-30 с, потім поступово збільшують тривалість купання до 1 хв. Проводити у воді більше зазначеного часу не рекомендується. При цьому перебувати на холодному повітрі роздягненим слід якомога менше. Взимку можна купатися не частіше 2-3 разів на тиждень.

Моржування не можна проводити при деяких захворюваннях серцево-судинної системи та органів дихання (при гіпертонічній хворобі, атеросклерозі, бронхіальній астмі, хронічній пневмонії та ін), а також дітям до 18 років.



Висновки

У зміцненні здоров'я, підвищенні працездатності і профілактиці простудних захворювань гарною підмогою є загартовування.

Загартовування організму важливо починати в дитячому віці, коли терморегуляція знаходиться в стадії формування, і розвиваються механізми імунобіологічного захисту. Для повноцінного загартовування необхідно використовувати комплекс гартують, дотримуючись принципів комплексності, поступовості, систематичності та обліку індивідуальних особливостей організму.

Загартовування до холоду є найпоширенішим і практично найбільш важливим, т.к. воно сприяє профілактиці гострих респіраторних вірусних інфекцій, завдяки стимуляції реакцій імунітету і вдосконаленню процесів терморегуляції.

Загартовування здійснюється тільки в результаті тривалого систематичного тренирующего впливу фізичних факторів на організм при поступовому підвищенні інтенсивності та тривалості впливу.



Список використаної літератури

1. Енциклопедія здоров'я. - К., 2000.

2. Загартування - найдешевша профілактика простуди. - К., 1994.

3. Основи сестринської справи / За ред. Коваленко В.І. - Харків, 1999.

4.Валеологія. Здоровий спосіб життя \ Предисл. Дубровський В.І.. - М.2001г. - 560с.

5. Журнал "Основи здорового способу життя" Закаливающие процедури.

6. Сайт www.gigiena-center.ru Загартовування організму

7. Журнал "Мистецтво Життя" / Спорт, дієта, краса / Здоров'я

8.Сайт 2006 © Мінський міський центр гігієни та епідеміології

Размещено на Allbest.ru

...