Фітонциди та антибіотики в природі та житті людини

Размещено на http://allbest.ru

Міністерство освіти і науки України

Вінницький державний педагогічний університет ім. М. Коцюбинського

Кафедра Фізичної географії

Індивідуальне завдання на тему

«Фітонциди та антибіотики в природі та житті людини»

Виконала студентка 1 курсу

Природничо-географічного факультету

Групи 1Б2

Стецюк С.С.

Перевірила Канська В.В.

Вінниця 2010

Зміст

Вступ

1. Поняття та утворення антибіотиків

2. Відкриття антибіотиків

3. Механізм дії антибіотиків

4. Значення антибіотиків їх використання людиною

5. Приклади антибіотиків та їх дії

6. Поняття та утворення фітонцидів

7. Дія фітонцидів

8. Значення фітонцидів та їх використання людиною

Висновок

Список літератури

Додатки

Вступ

Антибіотики та фітонциди - біологічно активні речовини, що виділяються рослинами та грибами (антибіотики) з метою захисту від шкідливих факторів навколишнього середовища. Вони володіють здатністю гальмувати розвиток бактерій, простих мікроскопічних грибів і навіть вбивати їх, отруйні для комах, молюсків, земноводних. Мають характерну особливість: можуть бути нейтральними для одних організмів (наприклад людина)та отруйними для інших. Їх вплив є вибірковим. Знаючи таку їхню особливість антибіотики і фітонциди почали широко використовуватись у медицині,як дезінфікуючий засіб, проти інфекційних хвороб, які раніше приводили до смерті. Це незамінні лікувальні препарати. Антибіотики і фітонциди - дуже корисні в сільському господарстві:як лікувальні препарати для тварин,птахів,бджіл та рослин. Фітонциди - є постійним очисником повітря (наприклад сосновий ліс). Деякі з них використовуються для кращого засвоєння їжі та зберігання продуктів харчування.

Фітонциди і антибіотики є невідємною частиною нашого життя. Оскільки немає людини, яка б ніколи не хворіла чи б чий організм не протидіяв шкідливим організмам, що знаходяться в навколишньому середовищі.

Тому є вважливим дослідження впливу антибіотиків та фітонцидів на організм людини. Адже воно може бути як згубним так і корисним для нашого організму.

Мета: Дізнатись якомога більше про середовищу проживання, утворення, застосування, вплив антибіотиків та фітонцидів на організм людини.

1. Поняття і утворення антибіотиків

Антибіотики - складні органічні сполуки, які утворюють в процесі життєдіяльності клітин нижчих організмів, для захисту від інтервенції інших видів мікроорганізмів, Як правило, антибіотики виділяють з живих бактерій (граміцидин) та грибів (пеніцилін, аспергілін). У перекладі з грецького означає «проти життя». Отже, антибіотики - це речовини, що володіють токсичною дією їхніх продуцентів, що володіють токсичною властивістю стосовно інших мікроорганізмів. Тому антибіотики можна вважати токсинами бактерій і інших мікроорганізмів.

Поняття антибіотиків не точно тому що відомі багато антибіотиків що володіють токсичною дією на організм людини і тварин.

Утворення антибіотиків є однієї з форм прояву антогонізму. Антагонізм виражається в процесі боротьби за існування, як знищення чи пригнічення одних організмів іншими.

По спектрі дії на визначені види мікроорганізмів розрізняють антибіотики широкого спектру дії на грампозитивні і грамнегативні, кислотностійкі види бактерій, міцеліальних грибів, дріжджів, актиноміцетів, збудників захворювань людини, тварин, рослин, а так само антибіотики вірусів і кліток злоякісних пухлин. Антибіотики вузького спектра дії роблять гальмуюче чи згубна дія тільки на визначені чи види групи мікроорганізмів.

Ґрунт є не тільки резервуаром, але і місцеперебуванням грибів. У зв'язку зі зміною сполуки грибів, у залежності від типу ґрунту, географічного положення, сполуки фаз росту рослинності і багатьох інших факторів відповідно змінюється число видів грибів і активність утворення ними антибіотиків у ґрунті.

Утворення антибіотиків грибами, як і іншими організмами, має еволюційно пристосований характер і тісно зв'язаний із загальними процесами метаболізму грибів у природі і при культивуванні.

Метаболімзм - обмін речовин -- полягає в біологічному окисненні, аеробному чи анаеробному, органічних енерговмісних речовин з використанням виділеної при цьому енергії для життєвих процесів.

Здатністю виробляти антибіотики мають не всі мікроорганізми, а лише деякі штами окремих видів.

Так, пеніцилін утворюють деякі штами Penicillium notatum і P. chrysogenum, а стрептоміцин - певний штам Streptomyces griseus, тоді як інші штами тих же видів або взагалі не виробляють антибіотики, або виробляють, але інші. Існують також відмінності між штамами-продуцентами антибіотиків, причому ці відмінності можуть бути кількісними або якісними.

Один штам, наприклад, дає максимальний вихід даного антибіотика, коли культура росте на поверхні середовища і знаходиться в стаціонарних умовах, а інший - лише коли його культура занурена в середу і постійно струшується.

Деякі мікроорганізми виділяють не один, а декілька антибіотиків.

Так, Pseudomonas aeruginosa утворює піоціаназу, піоціанін, піоліпоевую кислоту; Bacillus brevis виробляє граміцидин і тіроцідін (суміш, відому під назвою тіротріцін); P. notatum - пеніцилін і пенатін; Aspergillus flavus - пеніцилін і аспергілловую кислоту; Aspergillus fumigatus - фумігатін, спінулозін, фумігацін (гельволевую кислоту) і гліотоксін; Streptomyces griseus - стрептоміцин, маннозідострептоміцін, ціклогексімід і стрептоцін; Streptomyces rimosus -- окситетрациклін і рімоцідін; Streptomyces aureofaciens - Хлортетрациклін і тетрациклін.

Один і той самий антибіотик може продукуватися мікроорганізмами різного роду. Так, гліотоксін утворюють види Gliocladium і Trichoderma, а також Aspergillus fumigatus та ін Різні мікрорганізми або їх штами можуть виробляти різні хімічні форми одного й того ж антибіотика, наприклад різні пеніциліни або різні форми стрептоміцину.

В останні роки виділено і описано величезне число антибіотиків, що продукуються різними організмами. Здатністю виробляти антибіотики мають як спороутворюючі, так і не утворюють спор бактерії, а крім того, більш половини вивчених на цей предмет пологів грибів.

2. Відкриття антибіотиків

В народній медицині для обробки ран і лікування туберкульозу здавна застосовували екстракти лишайників. Пізніше до складу мазей для обробки поверхневих ран стали включати екстракти бактерій Pseudomonas aeruginosa, хоча чому вони допомагають, ніхто не знав, і феномен антібіоза був невідомий.

Однак деякі з перших учених-мікробіологів зуміли виявити і описати антібіоз (пригнічення одними організмами зростання інших). Справа в тому, що антагоністичні відносини між різними мікроорганізмами виявляються при їх зростанні в змішаній культурі.

Луї Пастер ще в 1877 описав антібіоз між бактеріями грунту і патогенними бактеріями - збудниками сибірської виразки. Він навіть припустив, що антібіоз може стати основою методів лікування.

Перші антибіотики були виділені ще до того, як стала відомою їх здатність пригнічувати ріст мікроорганізмів. Так, в 1860 був отриманий у кристалічній формі синій пігмент піоціанін, що виробляється невеликими рухомими паличкоподібними бактеріями роду Pseudomonas, але його антибіотичні властивості були виявлені лише через багато років.

У 1896 з культури цвілі вдалося кристалізувати ще одне хімічна речовина такого роду, що одержало назву мікофеноловая кислота.

Поступово з'ясувалося, що антібіоз має хімічну природу і обумовлений виробленням специфічних хімічних сполук.

У 1929 Олександр Флемінг, спостерігаючи антагонізм Penicillium notatum і стафілокока в змішаній культурі, відкрив пеніцилін і припустив можливість його застосування в лікувальних цілях. Антагоністичні відносини між хвороботворними мікробами і для рослин непатогенних мікроорганізмами грунту, виявлені в змішаних культурах, зацікавили фітопатології, і вони спробували використовувати цей феномен для боротьби з хворобами рослин. Було відомо, що в грунті присутній певний грибок, який зменшує випрівання паростків; в 1936 з культури цього грибка був виділений антибіотик, що отримав назву гліотоксін. Це відкриття підтвердило значення антибіотиків як засобів профілактики захворювань.

Серед перших дослідників, які зайнялися цілеспрямованим пошуком антибіотиків, був Р. Дюбо. Проведені ним та його співробітниками експерименти привели до відкриття антибіотиків, що виробляються деякими грунтовими бактеріями, їх виділення в чистому вигляді та використання в клінічній практиці.

У 1939 Дюбо отримав тіротріцін - комплекс антибіотиків, що складається з граміцидину і тіроцідіна; це стало стимулом для інших вчених, які виявили ще більш важливі для клініки антибіотики.

У 1942 Х. Флорі зі своїми колегами по Оксфордському університету повторно досліджував пеніцилін і довів можливість його клінічного використання в якості нетоксичного засоби лікування багатьох гострих інфекцій.

Тоді ж ці речовини почали називати антибіотиками. З. Ваксман зі своїми студентами в Університеті Ратджерса, США, займався актиноміцети (такими, як Streptomyces) і в 1944 відкрив стрептоміцин, ефективний засіб лікування туберкульозу та інших захворювань.

Після 1940 було отримано безліч клінічно важливих антибіотиків, в їх числі бацитрацин, хлорамфенікол (левоміцетин), Хлортетрациклін, окситетрациклін, амфотерицин В, циклосерином, еритроміцин, гризеофульвін, канаміцин, неоміцин, ністатин, поліміксин, ванкоміцин, віоміцін, цефалоспорини, ампіцилін, карбеніцилін, аміноглікозиди, стрептоміцин, гентаміцин. В даний час відкривають все нові й нові антибіотики.

У середині 1980-х років у США антибіотики прописувалися частіше, ніж будь-які інші ліки, за винятком седативних засобів і транквілізаторів.

3. Механізм дії антибіотиків

антибіотик рослина фітонцид

Антибіотики в залежності від концентрації можуть затримувати ріст чуттєвих мікроорганізмів (бактеріостатична дія), викликати їх загибель (бактерицидна дія) чи розчиняти їх (літична дія). Різні антибіотики специфічно інгібують визначені метаболічні процеси мікробної клітки - синтез ланок клітинної стінки (пеніцилін, цефалороспорин), порушують функцію клітинної мембрани (ністатин, граміцидин), обмін РНК (актиноміцин, стрептоміцин), обмін ДНК (актидіон, гризеофульвін), синтез білка (оксистрептоміцин), дихання (патулин), окисного фосфорування і багатьох інших біохімічних процесів в організмі.

Характерною властивістю антибіотиків є вибірковість їхньої дії щодо мікробів: кожен впливає тільки на певні види, тобто характеризується специфічним антимікробним спектром дії. Одні антибіотики зумовлюють бактеріостатичну або фунгістатичну дію (затримка розмноження, пригнічення життєдіяльності), інші, виявляючи бактерицидний і фунгіцидний вплив, спричинюють загибель певних видів бактерій і грибів. Особливо ефективними є беталактамні антибіотики.

Механізм дії антибіотиків ще недостатньо вивчено. Вважають, що пеніциліни гальмують певні етапи синтезу пептидоглікану клітинної стінки прокаріотів. Тільки мікоплазми і архебактерії не чутливі до пеніциліну, оскільки у них немає муреїну. Дуже важливою особливістю антибіотиків є те, що вони можуть бути токсичними відносно чутливих до них мікробів і водночас малотоксичними для організму людини і тварин.

4. Значення антибіотиків їх використання людиною

Багато антибіотиків-це незамінні лікувальні препарати.Вони широко використовуються при лікуванні інфекційних хвороб,які раніше,до відкриття антибіотиків,вважались не виліковними та призводили до смерті. Антибіотики-дуже корисні в сільському господарстві:як лікувальні препарати для тварин,птахів,бджіл та рослин,а деякі антибіотики-і як стимулятори рісту тварин. При широкому використанні антибіотиків в якості ліків,з'являються резистентні до цих препаратів мікроорганізми. Проблема резистентності (здатність мікроорганізмів витримувати ефекти антибіотиків.) вимагає від вчених створення нових і нових антибіотиків.

Для боротьби з резистентними мікроорганізмами потрібно заміняти одні антибіотики іншими. Деякі антибіотики використовують у консервній промисловості в якості консервантів продуктів,які швидко псуються(свіжої риби,м'яса,сира,різних овочей). Антибіотики - нові, раніше невідомі за своєю хімічною будовою з'єднання.

Детальне вивчення антибіотиків призвело до бурхливого розвитку одного з напрямків у хімії та самої науки про антибіотики. Антибіотики широко використовуються в різних наукових дослідженнях. Вивчення шляхів одержання антибіотиків сприяє глибокому проникненню у механізми синтетичної діяльності продуцентів цих біологічно активних з'єднань ,відкриттю основних етапів їх метаболізму. Таким чином,всі ці фактори сприяли та продовжують сприяти тому,що до проблеми антибіотиків звернено увагу величезних груп вчених різних напрямків: мікробіологів,мікологів,біохіміків,хіміків,генетиків,цитологів,фармацевтів, лікарів ,технологів та інших.

5. Приклади антибіотиків та їх дія

Цитрин - одноосновна кислота, що є кисневмісним гетероциклічною сполукою, має вид золотавих кристалів. Він затримує ріст головним чином грампозитивних і кислотостійких бактерій.

Згубно діє на Staph. Aureus, Basillus anthracis, Vibro cholerae, Mycobacterium tuberculosis, затримує ріст Streptococcus pyogenes, малочутливі до нього Salmonela entiritides, E. Coli, Shig dusenteriae, Salm. Thyphimurinum.

Пеніциліни - сильні одноосновні карбоксильні кислоти, які містять гамма-лактамтитіазолідинові кільце з різними бічними радикалами. До пеніциліну чуттєві головним чином грампозитивні гнійні бактерії Стафілококи, Стрептококи, деякі спороутворюючі Бацили. Стійкі до пеніциліну грамозаперечувальні і кислотостійкі бактерії, гриби, риккетсии, віруси.

Нотаин. Нотаин має широкий спектр дії як на грампозитивні так і на грамзаперечувальні бактерії, роблячи бактерицидну дію. Антибактеріальна дія його виявляється при значно більшій щільності бактерій у середовищі, ніж в інших антибіотиків.

Гризеофульвін. Гризеофульвін володіє характерною фізіологічною дією на гриби, клітинні оболонки в який міститься хітин, викликає їхнє скручування і зупинку росту, має антигрибні властивості, роблячи фунгістатичну дію на численні види зигоміцетів, сумчастих (крім дріжджів), базидіальних і недосконалих грибів при низьких концентраціях. Вважається практично нетоксичним для рослинних і живих тканин. Швидко всмоктується коренями рослин, акумулюючи в тканинах.

6. Поняття та утворення фітонцидів

Фітонцимди (від грецької phyton -- рослина і лат. caedo -- вбиваю) -- біологічно активні речовини, що утворюються рослинами Володіють здатністю гальмувати розвиток бактерій, простих мікроскопічних грибів і навіть вбивати їх, отруйні для комах, молюсків, земноводних і не отруйні для людини. Термін запропоновано Б. П. Токіним в 1928 році.

Характерними представниками фітонцидів є ефірні олії, що їх видобувають з рослинної сировини за допомогою промислових технологій Про роль фітонцидів в природі Б. П. Токін говорив дуже образно: «Барвистий і різноманітний рослинний мир. Нам відомі сотні тисяч видів, різновидів, сортів рослин, і всі вони володіють фітонцидною властивістю. Це явище властиве всьому рослинному світу». Фітонциди притаманні лише насінним рослинам і проявляють вибіркову дію.

Леткі Фітонциди мають велике значення при озелененні міст. Повітря яких наповнене не хвороботворними бактеріями. Фітонциди застосовують для лікування гнійних запальних процесів шкіри, карбункулів, стоматитів, опіків, використовують проти стафілококів, патогенних грибів, кишкової палички, дизентерії, бруцельозу.

Фітонциди виділяються надземними частинами рослин в атмосферу, підземними, -- в ґрунт, а водними рослинами -- у воду. Це універсальне явище на рослинному світі властиво багатьом організмам -- від бактерій до квіткових рослин.

Але фітонцидна активність рослин неоднакова в різні періоди життя рослинного організму. Вона самим тісним чином пов'язана з розвитком рослини, періодами вегетації, фізіологічним станом (хвора або здорова рослина), ґрунтовими, і кліматичними умовами; міняється залежно від погоди, часу доби і від того, що росте поряд.

Рослинний світ дуже багатий фітонцидами це є причиною тому, що рослини незрівнянно рідше за тварин уражаються бактерицидними хворобами. Відбувається це завдяки саме дії летючих фітонцидів.

7. Дія фітонцидів

Фітонциди грають важливу роль в імунітеті рослин і у взаєминах організмів в біогеоценозах. Більшість досліджених рослин виділяють летючі фітонциди, здатні надати дію на рослину. Проте фітонцидними властивостями володіють і малолетючі або зовсім нелеткі речовини, що утворюються в тканинних соках і протоплазмі рослинних кліток. Виділення ряду фітонцидів посилюється при пошкодженні рослин.

Летючі фітонциди (ЛАВ) здатні надавати свою дію на відстані, наприклад фітонциди листя дуба, евкаліпта, сосни і багатьох ін. Потужність і спектр антимікробної дії фітонцидів вельми різноманітні. Фітонциди часнику, лука, хріну вбивають багато видів простих, бактерій і нижчих грибів в перші хвилини і навіть секунди.

Летючі фітонциди знищують простих (інфузорій), багатьох комах за короткий час (годинник-хвилина). Фітонциди -- один з чинників природного імунітету рослин (рослини стерилізують себе продуктами своєї життєдіяльності).

Захисна роль фітонцидів виявляється не тільки в знищенні мікроорганізмів, але і в придушенні їх розмноження, в негативному хемотаксисі (рухова реакція у відповідь на стимул у якому одноклітинні еукаріоти, бактерії та окремі клітини багатоклітинних організмів регулюють напрямок та інші характеристики свого руху згідно певним хімічним речовинам в оточенні.

Бактерії знаходять джерело поживних речовин (наприклад глюкози), пливучи у напрямку найвищої концентрації цих молекул, або втікають від отрути) рухомих форм мікроорганізмів, в стимулюванні життєдіяльності мікроорганізмів, патогенних форм, що є антагоністами, для даної рослини, у відлякуванні комах тощо Гектар соснового бору виділяє в атмосферу близько 5 кг/сут летючих фітонцидів, ялівцевого лісу -- близько 30 кг/добу, знижуючи кількість мікрофлори в повітрі.

Тому в хвойних лісах (особливо в молодому сосновому бору), повітря практично стерильне (містить лише близько 200--300 бактерійних кліток на 1 м3), що представляє інтерес для гігієністів, фахівців з озеленення і ін.

Але все ж таки фітонциди різних видів рослин різні по своєму складу і дії. У одних рослин вони володіють бактерицидними властивостями, тобто можуть вбивати бактерії; у інших затримують зростання і розмноження мікроорганізмів; у третіх -- можуть навіть стимулювати, тобто прискорювати зростання і розмноження бактерій.

Деякі з них виділяють настільки багато летких речовин, що повітря навколо них стає надзвичайно перенасиченим.

Наприклад, неопалима купина- ясенець, листки якої нагадують перисті листки ясена. У сонячну погоду навколо цих рослин збирається так багато летких виділень, що здається ніби поруч з ними бринить повітря. Запах нагадує лимонний. Якщо піднести палаючого сірника, той спалахне прозорим синюватим полум'ям. Це горять ефірні олії, але сама рослина залишається неушкодженою.

Біля дерева горіха волоського немає мух. Його крона виділяє надзвичайно сильні виділення. Якщо біля городу росте горіх, то навіть, шкідники не з'являються у великій кількості. Але культурні рослини також нормально рости не будуть, тому горіх не саджають там, де людина вирощує городні культури. Коли розтерти листок горіха, то відчувається характерний запах летких речовин. Тому сухі листки рекомендують тримати у шафах з одягом щоб не заводилась міль.

Навесні чагарник або дерево черемшина усипане білосніжними кистями кольорів, що мають сильний, п'янка запах. Черемшина пахне дуже приємно, але тримати будинку великий букет з цих гарних, благоухающіх гілок не одна з самих чудових ідей. Від запаху черемшина може сильно розболітися голова, в тому, що черемшина виділяє сильні фітонциди, що містять отруйну сінільную кислоту. Вони настільки сильні, що вбивають мух, комарів, слепней, грибки плісняви, якщо їх помістити в банку з квітками та розтерта листям черемшина. Дуже не любить календули (або нагідки) колорадський жук - лютіших ворог картоплі.

Фітонциди містять ялиця, сосна, ялина, жасмин, чорна смородина, м'ята, конвалія, ялівець, кропива, лимон, апельсин, кріп, петрушка, редька, перець.

Сосновий ліс за добу виділяє 5 кг фітонцидів з 1 га, ліственнічний - близько 2 кг, ялівцевим - до 30 кг. Кожна хвоїнка сосни -- очищувач повітря. Сосна є джерелом кисню: 1 га 50-річного соснового лісу виділяє за рік 5,6 т кисню та понад 500 кг летких речовин -- фітонцидів. Тому повітря в соснових лісах цілюще, майже позбавлене мікроорганізмів. У хвоїнках сосни міститься багато вітамінів.

З кожного дерева збирають до 10 кг хвої, з якої можна добути 1 г каротину і 15 г вітаміну С. Ялина і сосна належать до найпопулярніших фітонцидних рослин. Як свідчать дослідження, в повітрі соснового бору мікроорганізмів у , 10 разів менше, ніж у березовому лісі. Соснові фітонциди, як правило, збільшують захисні сили організму. Соснове повітря тонізує його. Сосновими гілками колись обкурювали житлові приміщення під час епідемій.

Ялиця. Хвоя у ялиці м'яка і неколюча, має ніжний, приємний смолистий запах. Аромат хвої залежить від наявності в ній ефіру, борнеолу, який має бактерицидні властивості. Хвоя та молоді гілки ялиці містять ефірну олію, смолу, дубильні речовини, органічні кислоти, фітонциди.

Багато рослини виділяють фітонциди. Ми зазвичай відчуваємо їх аромат, сильний чи слабкий. Фітонциди листя піхти, дуба, тополі вбивають бацили дифтерії. Фітонциди сосни згубно діють на збудників туберкульозу.

Фітонциди діють і на інші рослини. Якщо конвалія поставити в одну вазу з бузком, то бузок завяне. А ось часниковим цибулини корисно саджати між грядками садової суниці. Фітонциди часнику не дадуть захворіти ніжному рослині сірою гниллю.

М'ясо, риба, фрукти краще збережуться, якщо обернути їх або посипати размельченнимі листям хрону, гірчиці, цибулі, часнику.

8. Значення фітонцидів та їх використання людиною

У медичній практиці застосовують препарати цибулі, часнику, хрону, звіробою (препарат іманін) і ін. рослин, що містять фітонциди, для лікування гнійних ран, трофічних виразок, тріхомонадного кольпіту. Фітонциди ряду інших рослин стимулюють рухову і секреторну активність шлунково-кишкового тракту, серцеву діяльність.

Бактерицидні властивості цих рослин розвинулись як захисні властивості внаслідок їх взаємодії з навколишнім середовищем. В присутності фітонцидів довше зберігаються деякі продукти. Їжа, багата на фітонциди (наприклад, часник), значною мірою знезаражує порожнину рота і захищає зуби від карієсу.

Незважаючи на те, що фітонциди дуже змінюються під впливом шлункового соку, деякі властивості їх зберігаються. Переходячи в кишечник, вони згубно діють на глистів. Для фітонцидів на глисти стає ще більш ефективною, якщо кашку з свіжої цибулі або часнику вводити безпосередньо в дванадцятипалу кишку.

Фітонциди цибулі, часнику, черемші, капусти, кропу, петрушки, лимонів, поліпшуючи апетит, не травмують слизових оболонок шлунково-кишкового тракту, що вигідно відрізняє їх від перцю, гірчиці, оцту та інших гострих приправ. Їх також використовують у сільському господарстві, як засіб проти мікроорганізмів та рослин, що згубно діють на урожай. Використовуються у косметології.

У хвої ялиці вітаміну С в шість разів більше, ніж у лимонах. В ялицевій олії міститься 30-45% борнеолу. Вона використовується для лікування різних хвороб, служить для виготовлення багатьох лікувальних препаратів, зокрема камфори. Лікувальні препарати з хвої мають значні біоактивні та бактерицидні властивості. Ними лікують виразки шлунка, опіки, обмороження, хвороби шкіри. Ялицевою ефірною олією лікують гіпертонію і стенокардію. Препарати з хвої використовуються в парфумерній промисловості, для виготовлення кіно - та фотоплівки, целулоїду, лаків, клею. З хвої виробляють кормові концентрати, в яких є велика кількість вітаміну С

Кипарис вічнозелений (родина Кипарисових) виділяє у повітря біологічно активні речовини, які позитивно впливають на людей із хворобами легень.

Туя західна (родина Кипарисових) походить із Північної Америки. Останнім часом у науковій медицині цю рослину не використовують. Раніше з настоянки свіжих пагонів туї готували комплексні препарати для лікування хвороб хребта, гортані тощо. В народній медицині тую західну використовують для лікування кровотеч, астми, хвороб нирок і печінки, запалення волосяних мішечків шкіри голови, виведення бородавок (посипають порошком, змащують настоями або свіжим соком).

Яловець звичайний (родина Кипарисових) росте в підліску хвойних, рідше мішаних лісів в Карпатах і на Поліссі. Подекуди культивують в садах і парках як декоративну рослину. Настої з сушених плодів яловцю призначають при захворюваннях нирок і сечовидільних шляхів, ревматизму і подагри. Есенцію зі свіжих зрілих плодів використовують у гомеопатії.

Фітонциди погано переносять температурні коливання навколишнього середовища і руйнуються при кип'ятінні.

Висновки

Фітонциди і антибіотики є невід'ємною частиною життя людини. Кожному з нас більш-менш відомий їхній вплив на організм з власної практики. Адже кожен з нас коли-небудь хворів.

Антибіотики - складні органічні сполуки, які утворюють в процесі життєдіяльності клітин нижчих організмів - бактерій (граміцидин), грибів(пеніцилін, аспергілін).

Вони згубно діють на організми інших нижчихрослин, що дозволяє використовувати їх у медичній практиці. Фітонциди - рідкі або леткі сполуки, отруйні для бактерій, найпростіших,грибів, деяких видів вищих рослин, комах, молюсків, земноводних і неотруйні для людини.

Антибіотики і фітонциди - це зброя, якою рослини захищають себе від ворогів, що хочуть завдати їм більшої чи меншої шкоди, але водночас більшість з них не є шкідливими для людини. В зв'язку з цими закономірностями їх використовують для боротьби з мікроорганізмами та рослинами які є шкідливими для нас. Проти широке медичне застосування, це далеко не все. Антибіотики та фітонциди використовуються у сільському господарстві, як знезаражуючий засіб та в інших сферах людського життя.

Дослідження антибіотиків та фітонцидів ще триває, але їхні властивості які відомі людині зараз, уже допомагає врятувати чимало життів. Знаючи всі їхні властивості людина може не лише стати здоровішою, а й подовжити та спростити своє життя.

Додатки

Неопалима купина

Дерево горіха



Черемшина

Конвалія



Жасмин

М'ята



Сосна

Туя



Ялиця

Ялина

Размещено на Allbest.ru

...