Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

“ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ І. Я. ГОРБАЧЕВСЬКОГО”

дисертації на здобуття наукового ступеня доктора біологічних наук

03.00.13 - фізіологія людини і тварин

УДК : 577.73/.577.86:612.13:575.191

Автореферат

Вікові та статеві закономірності змін гемодинаміки в залежності від конституціональних характеристик організму

Сарафинюк

Лариса Анатоліївна

Тернопіль - 2010

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Вінницькому національному медичному університеті ім. М. І. Пирогова МОЗ України.

Наукові консультанти:

член-кореспондент АМН України, доктор медичних наук, професор Мороз Василь Максимович, Вінницький національний медичний університет ім. М. І. Пирогова МОЗ України, кафедра нормальної фізіології, завідувач кафедри;

доктор медичних наук, професор Гунас Ігор Валерійович, Вінницький національний медичний університет ім. М. І. Пирогова МОЗ України, науково-дослідний центр, директор.

Офіційні опоненти:

доктор біологічних наук, професор Волков Костянтин Степанович, Тернопільський державний медичний університет ім. І. Я. Горбачевського МОЗ України, кафедра гістології, цитології та ембріології, завідувач кафедри;

заслужений діяч науки і техніки України, доктор медичних наук, професор Черкасов Віктор Гаврилович, Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця МОЗ України, кафедра нормальної анатомії, завідувач кафедри;

заслужений діяч науки і техніки України, доктор біологічних наук, професор Лизогуб Володимир Сергійович, Черкаський національний університет ім. Б. Хмельницького МОН України, кафедра анатомії та фізіології людини і тварин, завідувач кафедри.

Захист відбудеться 25 березня 2010 р. о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 58.601.01 у державному вищому навчальному закладі “Тернопільський державний медичний університет імені І. Я. Горбачевського” МОЗ України (46001, м. Тернопіль, майдан Волі, 1).

З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці державного вищого навчального закладу “Тернопільський державний медичний університет імені І. Я. Горбачевського” (46001, м. Тернопіль, вулиця Січових Стрільців, 8).

Автореферат розісланий 23 лютого 2010 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради доктор медичних наук, професор Я. Я. Боднар

1. Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Представник конкретної популяції з певною амплітудою акліматизаційних можливостей і спадково закріпленим адаптивним стереотипом має зайняти основне місце в медико-біологічному прогнозуванні. Виявлені у багатьох наукових дослідженнях расові і популяційні відмінності переважної більшості морфофункціональних показників роблять актуальними пошуки відносних стандартів для жителів окремих регіонів (Варламова Н.Г., 2000; Коваленко С.О., Каленіченко О.В., 2006; Balgir R.S., 2003).

Успіхи кардіології в значній мірі пов'язані з підвищенням точності діагностики. Методи безкровного дослідження у кардіології, не конкуруючи з інвазивними, суттєво доповнюють їх. Одним із методів об'єктивної діагностики стану серцево-судинної системи є реокардіографія - неінвазивний метод, заснований на реєстрації змін величини електричного опору тканин при проходженні через них слабкого електричного струму високої частоти (Ронкіна М.А., Іванова Л.Б., 1997). Перевагами методу є його відносна простота, безпечність, можливість проведення досліджень в доступних умовах та протягом тривалого часу. Обґрунтування використання реографічних методів у практичній і спортивній медицині підтверджено багатьма науковими дослідженнями (Зубенко В.Г. та ін., 2001; Огурцова В.Г. и др., 2007, Лизогуб В.С. та ін., 2008). Для проведення повноцінного і об'єктивного аналізу стану центральної гемодинаміки хворих із серцево-судинною патологією необхідно чітко визначити, які значення можуть приймати гемодинамічні показники у здорового населення України, знати межі їх фізіологічних коливань (Сидоренко Г.И., 2003). За останні роки з'явилися публікації, в яких досліджено залежність реографічних показників від віку та статі (Вадзюк С.Н., Волкова Н.М., 2003; Галстян А.Г., 2003; Гунас І.В., Кириченко І.М., 2002; Богачук О.П. та ін., 2007; Olivier N. et al., 2006), однак відчутна нестача відомостей, які могли б стати базою нормологічних показників. Визначення системних критеріїв норми є значно складнішим, ніж визначення окремих показників і потребує додаткових досліджень. Одним із перспективних напрямків вирішення даної проблеми є вивчення впливу конституціональних особливостей на показники серцево-судинної системи (Щедрина А.Г. и др., 1996; Мельникова С.Л. и др., 2000; Василенко Д.А. та ін., 2006). Інтегральною ознакою соматичного статусу людини є її конституція або соматотип (Никитюк Б.А., Корнетов Н.А., 1998). Провідним у ході вивчення проблеми конституції є проведення “горизонтального зрізу” при міжіндивідуальному зіставлені різних соматотипів та функціональних станів організму всередині соматотипів (Мороз В.М. та ін., 2003). Соматотип в онтогенезі людини виступає достатньо стабільним і в значній мірі генетично обумовленим, у зв'язку з чим є безцінним прогностичним комплексом ознак, що дозволяє передбачити численні особливості та реакції організму на зовнішній вплив (Панасюк Т.В. и др., 2002; Шапаренко П.П. та ін., 2000). Сучасна наукова думка стверджує, що хвилинний об'єм крові, деякі інші показники серцево-судинної системи є генетично детермінованими (Калюжная Р. А., 1996). Це дозволяє висунути припущення, що й типи кровообігу мають успадкований характер, і у здорових людей різні гемодинамічні типи є відображенням конституціональної неоднорідності (Сидоренко Г. И., 2003).

В.Г. Ніколаєв зі співавт. (1999) вважає для вивчення найбільш доцільними віковими періодами юнацький та перший зрілий періоди, коли закінчується формування функціональних систем та немає негативного впливу патологічних факторів. На даний час нормативи параметрів серцево-судинної системи у здорових осіб юнацького віку в Україні практично відсутні, розроблені лише віково-статеві норми, більшість з яких базується на результатах обстеження жителів Росії. Тому визначення нормативних реокардіографічних параметрів у осіб юнацького віку та окремого соматотипу, які належать до однієї етнотериторіальної групи, є одним із напрямків вирішення проблеми сучасної нормології.

Таким чином, типологічний підхід дозволить систематизувати знання про вікові та статеві особливості реографічних параметрів серцево-судинної системи, а необхідність отримання нормативів реокардіографічних параметрів у здорових дівчат і юнаків української етнічної групи та вирішення питання про особливості показників центральної гемодинаміки в осіб з певним соматотипом і типом кровообігу, визначає актуальність даного дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження проведене на базі науково-дослідного центру Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова в рамках загально-університетської наукової тематики “Розробка нормативних критеріїв здоров'я різних вікових та статевих груп населення (юнацький вік, серцево-судинна система)” (№ державної реєстрації 0109U005544). Здобувач є відповідальним виконавцем даної наукової тематики. У рамках зазначеної теми автор виконала реокардіографічне дослідження у міських осіб юнацького віку.

Тема дисертації затверджена проблемною комісією МОЗ і АМН України “Морфологія людини” 23 травня 2003 (протокол № 54) та проблемною комісією МОЗ і АМН України “Фізіологія людини” 12 жовтня 2009 (протокол № 6).

Мета дослідження. Встановити закономірності вікових і статевих змін показників гемодинаміки, отриманих методом тетраполярної реокардіографії, в практично здорових міських осіб юнацького віку мешканців Подільського регіону України в залежності від типу кровообігу, антропометричних і соматотипологічних характеристик організму.

Завдання дослідження.

1. Визначити вікову динаміку та статеві особливості показників центральної гемодинаміки впродовж юнацького віку.

2. Встановити віково-статеві особливості амплітудних та часових параметрів грудної реограми і показників, похідних від них, у осіб юнацького віку.

3. Встановити особливості реокардіографічних параметрів у юнаків та дівчат, які мають різні типи гемодинаміки.

4. Визначити величину показників центральної гемодинаміки у практично здорових міських осіб різної статі у відповідності зі соматотипологічними особливостями тіла.

5. Виявити відмінності амплітудних, часових та відношення часових і амплітудних показників, отриманих методом тетраполярної реокардіографії, у осіб юнацького віку, які належать до різних соматотипів.

6. Вивчити взаємозв'язки реокардіографічних показників з антропо-соматотипологічними особливостями у осіб різної статі юнацького віку.

7. Встановити закономірності взаємозв'язків показників центральної гемодинаміки з тотальними та парціальними розмірами тіла і соматотипологічними характеристиками у дівчат і юнаків, які належать до різних конституціональних груп.

8. Розробити регресійні моделі нормативних реографічних показників центральної гемодинаміки у здорових міських дівчат і юнаків української етнічної групи в залежності від соматотипологічних особливостей.

Об'єкт дослідження - реокардіографічні критерії здоров'я міських осіб різної статі та віку, мешканців Подільського регіону України.

Предмет дослідження - особливості показників тетраполярної реокардіографії та антропометричних і соматотипологічних характеристик організму в практично здорових міських осіб юнацького віку.

Методи дослідження - тетраполярна реокардіографія - для визначення показників гемодинаміки грудної клітки; антропометричні та соматотипологічні - для встановлення особливостей будови тіла; математичні - для статистичної обробки отриманих результатів та побудови моделей.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше вивчені вікові та статеві особливості реокардіографічних показників у практично здорових міських осіб юнацького віку та виявлено, що всі показники центральної гемодинаміки та більшість показників грудної реограми в юнацькому віці не мають вираженої вікової динаміки, лише в юнаків часові параметри грудної реограми та відношення часових і амплітудних показників мають достовірні вікові відмінності: швидкість кровонаповнення зменшується, а показники часу висхідної частини грудної реограми, швидкого кровонаповнення і тонусу артерій збільшуються з віком. У осіб юнацького віку більшість реокардіографічних показників характеризуються вираженим статевим диморфізмом.

Встановлено, що в осіб з гіперкінетичним типом переважна більшість параметрів центральної гемодинаміки достовірно більша, а з гіпокінетичним типом - статистично значуще менша, ніж у осіб з іншими типами кровообігу. У дівчат з гіперкінетичним типом амплітудні показники грудної реограми, а у юнаків з гіпокінетичним типом часові показники - достовірно більші, ніж у осіб з іншими типами. Доведено, що показники тонусу артерій у юнаків і дівчат з гіпокінетичним типом є найвищими, а з гіперкінетичним типом кровообігу - найнижчими, та навпаки - швидкість кровонаповнення судин у осіб з гіперкінетичним типом гемодинаміки має найбільші значення. Вперше виявлено статеві відмінності більшості реокардіографічних параметрів лише в осіб з еу- та гіпокінетичним типами кровообігу.

Вперше виявлено виражені соматотипологічні відмінності у величині більшості показників центральної гемодинаміки та відношення часових і амплітудних показників грудної реограми у дівчат. Артеріальний тиск, ударний об'єм, потужність лівого шлуночка та показник витрат енергії мають найбільші значення у юнаків з мезоморфним соматотипом, а найменші - у юнаків ектоморфів. Доведено, що амплітудні показники грудної реограми у юнаків і дівчат, які належать до ектоморфного соматотипу, є найвищими.

Вперше в комплексі встановлено зв'язки вікових, статевих, соматотипологічних та антропометричних характеристик з показниками центральної гемодинаміки та грудної реограми у практично здорових міських осіб юнацького віку Подільського регіону. Виявлено виражені статеві відмінності більшості взаємозв'язків реокардіографічних показників й антропометричних і соматотипологічних характеристик у практично здорових міських осіб різних соматотипів.

Вперше на основі особливостей антропометричних та соматотипологічних показників у міських юнаків і дівчат, які належать до різних соматотипів, побудовано достовірні моделі параметрів центральної гемодинаміки та показано виражені статеві та соматотипологічні розбіжності точності опису реокардіографічних параметрів і ознак будови тіла, що увійшли до моделей.

Практичне значення одержаних результатів. Базуючись на отриманих у ході дослідження даних відносно зв'язку показників тетраполярної реокардіографії в осіб юнацького віку з антропометричними та соматотипологічними показниками, побудовано математичні моделі, які надають можливість розробити нормативні морфофункціональні параметри центральної гемодинаміки. Результати дослідження підтверджують думку, що для виділення еталонних показників потрібно враховувати індивідуальні конституціональні особливості людини, у першу чергу, її антропометричні та соматотипологічні характеристики і науково обґрунтовують застосування антропометричного підходу до встановлення нормативних реокардіографічних параметрів серцево-судинної системи та мають значення для проведення в майбутньому комплексного вивчення патологічних відхилень та захворюваності даної системи.

Отримані результати досліджень використовуються в лекційних курсах та практичній роботі кафедр нормальної фізіології, нормальної анатомії та внутрішньої медицини №1 Вінницького національного медичного університету ім. М. І. Пирогова; кафедри анатомії і фізіології Вінницького державного педагогічного університету; кафедр нормальної анатомії та фізіології Харківського державного медичного університету; кафедри анатомії людини і гістології Ужгородського національного університету; кафедр анатомії людини Сумського державного університету та Івано-Франківського національного медичного університету; кафедр анатомії людини та фізіології Буковинського державного медичного університету; кафедр анатомії людини та нормальної фізіології Української медичної стоматологічної академії; кафедри фізіології Луганського державного медичного університету, кафедри фізіології Донецького національного медичного університету ім. М. Горького а також впроваджені у науково-дослідну роботу Інституту фізіології ім. О.О. Богомольця та у лікувально-діагностичний процес кардіологічного відділення № 1 та № 2 і відділення денного стаціонару Вінницької міської клінічної лікарні № 1 та кардіологічного відділення і центру функціональної діагностики Вінницької обласної клінічної лікарні ім. М.І. Пирогова.

Особистий внесок здобувача. Автором самостійно проаналізовано літературу та сформовано ідею, визначено мету роботи, здійснено розробку основних теоретичних і практичних положень дисертаційного дослідження, розроблено анкети-опитувачі для визначення наявності в анамнезі будь-яких захворювань та етнотериторіальної приналежності. Автор брала участь у здійсненні антропометричного та реокардіографічного обстежень мешканців Подільського регіону з наступною статистичною обробкою отриманих результатів. Дисертантом самостійно написано та проілюстровано всі розділи дисертації, проведено аналіз та узагальнення результатів дослідження, сформульовано усі положення і висновки. Автором самостійно написано 10 статей в наукових фахових виданнях і 12 статей за темою дисертації опубліковані в співавторстві з науковими консультантами та колегами, де автору належать основні ідеї та розробки стосовно особливостей реокардіографічних показників. Частина результатів (близько 5%), що стосуються особливостей антропометричних і соматотипологічних показників у здорових міських юнаків Подільського регіону України, отримана спільно з групою виконавців планової наукової роботи НДЦ ВНМУ ім. М.І. Пирогова “Розробка нормативних критеріїв здоров'я різних вікових та статевих груп населення (юнацький вік, серцево-судинна система)”.

Апробація результатів дисертації. Основні положення роботи оприлюднені на ІІІ -VІ міжнародних конгресах з інтегративної антропології (Бєлгород, 2000; Санкт-Петербург, 2002; Вінниця, 2004, 2006), ІV міжнародній конференції “Фізична культура, спорт та здоров'я нації” (Вінниця, 2001), III та IV національних конгресах анатомів, гістологів, ембріологів і топографоанатомів України (Київ, 2002; Сімферополь, 2006), 97-му і 98-му засіданнях анатомічного товариства Німеччини і Нідерландів (Галлє, 2002; Дрезден, 2003), міжнародному конгресі “Розвиток в морфологічних, експериментальних та клінічних дослідженнях положень вчення В.М. Шевкуненка про індивідуальну мінливість будови тіла людини” (Полтава, 2003), XVІІ з'їзді Українського фізіологічного товариства з міжнародною участю (Чернівці, 2006), засіданні фізіологічного товариства Німеччини і Європейського фізіологічного товариства (Мюнхен, 2006), на Всеукраїнських і міжнародних конференціях: “Пироговські читання” (Вінниця, 2004), “Актуальні питання вікової анатомії та ембріотопографії” (Чернівці, 2006), “Досвід і проблеми застосування сучасних морфологічних методів досліджень органів і тканин у нормі та при діагностиці патологічних процесів” (Тернопіль, 2007), “Проблемы современной морфологии человека” (Москва, 2008); “Фізичне виховання, спорт і культура здоров'я у сучасному суспільстві” (Луцьк, 2005, 2008), “Современные подходы в биомедицинской, клинической и психологической антропологии” (Томск, 2008), “Актуальні проблеми функціональної морфології та інтегративної антропології” (Вінниця, 2009), “Актуальні проблеми функціональної морфології” (Полтава, 2009).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 42 наукові праці, з них 21 стаття - в рекомендованих ВАК України наукових фахових журналах з біологічних наук (з них 10 самостійних), 1 стаття - у журналі, затвердженому ВАК України як наукове фахове видання з медичних наук, 18 - у вітчизняних і зарубіжних збірниках статей, у матеріалах наукових конгресів і конференцій, 2 патенти України на корисну модель.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація викладена на 521 сторінці машинописного тексту (основний текст становить 288 сторінок) і складається із вступу, огляду літератури, розділу «Загальна методика й основні методи дослідження», трьох розділів власних досліджень, аналізу і узагальнення результатів дослідження, висновків, списку використаних джерел (453 найменувань) та додатків. Робота ілюстрована 56 рисунками та 200 таблицями.

2. Основний зміст роботи

Матеріали і методи дослідження. Відповідно до мети та задач дослідження на базі науково-дослідного центру Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова проведено комплексне обстеження міських дівчат у віці від 16 до 20 років та юнаків у віці від 17 до 21 року. Комісією з біоетики ВНМУ ім. М.І. Пирогова (протокол №14 від 1 жовтня 2009 р.) встановлено, що проведене дослідження відповідає етичним та морально-правовим вимогам згідно наказу МОЗ України № 281 від 01.11.2000 р.

Після попереднього анкетування 1722 осіб щодо етно-територіальної приналежності було відібрано 1139 осіб, вони належали до міських жителів української етнічної групи, які у третьому поколінні проживають на території Подільського регіону України. 537 дівчатам і 602 юнакам було проведено повторне анкетування щодо наявності в анамнезі будь-яких захворювань та було відібрано для подальшого обстеження 482 особи. Проведено комплексне детальне клініко-лабораторне дослідження 247 юнаків і 235 дівчат. Осіб, у яких виявили в ході обстеження будь-які захворювання, виключали з групи здорових мешканців Подільського регіону. Таким чином, контингент практично здорових склали 168 юнаків і 167 дівчат, які були поділені на десять вікових груп по 30-35 осіб у кожній: 5 груп за календарним (паспортним) і 5 груп за біологічним віком. До одного біологічного віку належали групи дівчат 16 років і юнаків 17 років; дівчат 17 років і юнаків 18 років; дівчат 18 років і юнаків 19 років; дівчат 19 років і юнаків 20 років; дівчат 20 років і юнаків 21 року.

Реографічні параметри визначали за допомогою комп'ютерного діагностичного комплексу, що забезпечує одночасну реєстрацію електрокардіограми, фонокардіограми, основної і диференціальної тетраполярної реограми та вимірювання артеріального тиску. Реографічне дослідження проводилось в горизонтальному положенні досліджуваного після 10-15 хвилинного відпочинку натще в приміщенні з температурою повітря в межах 23-24 є С. В результаті обробки показників тетраполярної реокардіограми програмно визначаються характерні точки на кривій та основні показники. Аналіз кількісних параметрів проведено за часовими, амплітудними та показниками, похідними від них, за методикою М.А. Ронкіна та Л.Б. Іванова (1997). Враховуючи показники реокардіограми, відстань між електродами, тотальні розміри тіла, артеріальний тиск і частоту серцевих скорочень, за допомогою формул обчислювали параметри центральної гемодинаміки. Тип кровообігу визначали за значенням величини серцевого індексу (Виноградова Т.С., 1986).

Антропологічне дослідження (вимірювали 46 тотальних і парціальних розмірів) було проведено згідно схеми В.В. Бунака (1941). Для визначення жирового, кісткового і м'язового компонентів маси тіла використовували спеціальні формули за J. Matiegka (1921) та американського інституту харчування (Heymsfield S.B. et al., 1982). Для оцінки соматотипу нами використовувалась математична схема (Carter J.L., Heath B.H., 1990). Після визначення соматотипів дівчата юнацького віку були поділені на 6 соматотипологічних груп: ендоморфи (n=11), мезоморфи (n=40), ектоморфи (n=38), екто-мезоморфи (n=20), ендо-мезоморфи (n=25), дівчата зі середнім проміжним соматотипом (n=33); а хлопці юнацького віку були поділені на 5 груп: мезоморфи (n=69), ектоморфи (n=25), екто-мезоморфи (n=30), ендо-мезоморфи (n=11); хлопці зі середнім проміжним соматотипом (n=20).

Статистичний аналіз отриманих результатів було проведено в пакеті “STATISTICA 5.5” (ліцензійний № AXXR910A374605FA) із застосуванням параметричних і непараметричних методів оцінки отриманих результатів. Достовірність різниці значень між незалежними кількісними величинами визначали при нормальності розподілів за критерієм Стьюдента, а в інших випадках - за допомогою U-критерія Мана-Уітні. Аналіз кореляційних зв'язків між параметрами центральної гемодинаміки і грудної реограми й антропометричними і соматотипологічними особливостями тіла проводили з використанням статистики Пірсона (у юнаків і дівчат загалом) та Спірмена (у юнаків і дівчат різних соматичних типів). Для розробки нормативних індивідуальних показників гемодинаміки в залежності від особливостей будови тіла нами застосовували метод покрокового регресійного аналізу (Боровиков В.П., Боровиков И.П., 1998).

Результати дослідження та їх обговорення. Аналізуючи вікові особливості реокардіографічних показників, нами встановлено, що вони практично всі в юнацькому віці не мають вираженої вікової динаміки, про що свідчить відсутність достовірної різниці між групами осіб різного календарного віку. Встановлена нами закономірність може бути основою для ствердження, що в період з 16 до 21 року у здорових осіб не спостерігається вираженої прогресивної динаміки росту артеріального тиску, периферичного опору, ударного та хвилинного об'ємів, серцевих індексів, потужності лівого шлуночка, об'ємної швидкості руху крові та витрат енергії. В той час, як у здорових осіб підліткового віку встановлено, що більшість показників центральної гемодинаміки з віком зростають (Мороз В.М., Кириченко І.М., 2003). У юнацькому періоді онтогенезу в практично здорових міських осіб припиняються інтенсивні ростові процеси, про що свідчить відсутність достовірних вікових відмінностей компонентів соматотипу і тотальних та окремих парціальних антропометричних розмірів тіла (Мороз В.М. та ін., 2007; Камінська Н.А. та ін., 2007; Шевчук Ю.Г. та ін., 2007), крім цього всі юнаки та дівчата знаходяться в постпубертатному періоді статевого дозрівання, для якого характерна нормалізація та стабільність гормонального статусу (Ямпольская Ю.А., 2000), тому помітних вікових змін параметрів центральної гемодинаміки не простежується.

У більшості наукових робіт, які були нами опрацьовані, наводяться незаперечні дані про залежність маси, форми, положення, лінійних, об'ємних та інших параметрів серця від віку, на всіх етапах онтогенезу у представників чоловічої статі більші середні значеннях кардіометричних параметрів, ніж у жіночої (Ito T. et al., 2001). У деяких дослідженнях співставлення представників різних статей не виявили присутності статевого диморфізму за кардіометричними ознаками (Николаев В.Г., Владимирова Я.Б., 1999; Капущак О.В., 2000). Тому вивчення статевих особливостей реокардіографічних показників в юнацькому періоді (відносно стабільному) викликало нашу зацікавленість. Нами встановлено, що систолічний та середній артеріальний тиск, ударний об'єм крові, об'ємна швидкість руху, потужність лівого шлуночка та витрати енергії у юнаків достовірно більші, ніж у дівчат у кожній віковій групі (табл. 1).

Таблиця 1 Статевий диморфізм реокардіографічних показників у осіб юнацького віку

Примітки: * - показник статистичної значимості різниці між відповідними за біологічним віком групами дівчат і хлопців <0,05; ** - показник статистичної значимості різниці між відповідними за біологічним віком групами дівчат і хлопців <0,01; *** - показник статистичної значимості різниці між відповідними за біологічним віком групами дівчат і хлопців <0,001; р1 - показник статистичної значимості різниці між 17-річними дівчатами і хлопцями; р2 - показник статистичної значимості різниці між 18-річними дівчатами й хлопцями; р3 - показник статистичної значимості різниці між 19-річними дівчатами і хлопцями; р4 - показник статистичної значимості різниці між 20-річними дівчатами і хлопцями; д - дівчата, х - хлопці.

Нами встановлено, що з усіх показників центральної гемодинаміки лише серцевий індекс та загальний периферичний опір не мають достовірних статевих відмінностей. Аналогічну закономірність було встановлено й у підлітковому періоді онтогенезу (Кириченко І.М., 2005).

Для кожної вікової групи є свої межі коливань показників грудної реограми, які у віці 20-25 років є найбільш стабільними і наближаються за всіма показниками до поняття норми для реографічних кривих (Walker S. et al., 1990). Для окремих показників, отриманих методом тетраполярної реокардіографії, нами виявлені вікові відмінності. Однак, більшість амплітудних показників у здорових міських дівчат і хлопців майже не змінюються протягом юнацького періоду онтогенезу, за винятком лише двох параметрів: базового імпедансу (Ом), величина якого у дівчат і юнаків зменшується з віком: встановлено статистично значущу різницю (p<0,05) величини даного показника між 16-річними (34,03±3,66) і 19-річними дівчатами (32,16±3,53) та між 17-ти річними юнаками (27,11±2,24) і хлопцями, яким 18 років (25,24±2,31) та 21 рік (25,39±2,09) (в обох випадках p<0,05); а також амплітуди швидкого кровонаповнення, яка у осіб чоловічої та жіночої статі зменшується у 18 і 19 років і знову підвищується з 20 років (в усіх випадках p<0,05). За літературними даними кровонаповнення в церебральних судинах у дітей більше, ніж у дорослих (Майкова Т.Н., Миртовская В.Н., 2000). Середня амплітуда хвиль зменшується в середньому до 15 років, після цього вікового періоду амплітудні показники відповідають середнім значенням амплітуди у дорослих (Ронкин М.А., 1997). Нами виявлено, що всі амплітудні показники грудної реограми мають більші значення у загальних групах дівчат та групах окремого біологічного та паспортного віку; базовий імпеданс, амплітуди систолічної хвилі та швидкого кровонаповнення мають достовірні статеві відмінності у кожній віковій групі.

Нами встановлено, що у дівчат більшість часових показників грудної реограми не мають значних вікових відмінностей, лише тривалість серцевого циклу та час низхідної частини реограми збільшуються з віком (в 16-річних дівчат дані показники менші, ніж у осіб жіночої статі 17, 18, 19 та 20 років (в усіх випадках p<0,05). У хлопців 17-21 року переважна більшість часових показників має достовірні вікові відмінності, однак без чіткого напряму змін (за винятком часу висхідної частини реограми і швидкого кровонаповнення, які збільшуються з віком). Час висхідної частини хвилі (с) є найбільш стабільним показником, що свідчить про здатність до розтягнення судинної стінки, і чим вона податливіша й еластичніша, тим даний показник має менші значення. Ми виявили, що 17-річні юнаки мають даний параметр (0,20±0,07) достовірно менший (p<0,05), ніж юнаки у двадцять (0,23±0,06) та двадцять один рік (0,24±0,06), у 18-річні (0,20±0,06), ніж юнаки 20-ти та 21-го року (p<0,01), хлопці 19-ти років (0,20±0,06), ніж 20-річні юнаки (p<0,05).Для хлопців юнацького віку характерно збільшення часу швидкого кровонаповнення (с) з 20-21-го року. Встановлено, що 17-річні юнаки мали даний параметр (0,10±0,06) достовірно менший, ніж 20-ти (0,13±0,06) і 21-річні (0,13±0,06) хлопці (в обох випадках p<0,05); 18-річні (0,10±0,06) - ніж 20-річні (p<0,05) та 21-річні юнаки (p<0,01); 19-річні (0,09±0,06) - у порівнянні з 20-річними юнаками (p<0,01). Привертає до себе увагу різке зменшення в юнаків часу повільного кровонаповнення у 18 років і його збільшення у 19 років (p<0,01). У хлопців найбільші значення періоду вигнання відзначалися у 17 і 21 рік. У юнаків 20 років даний показник достовірно менший, ніж у 17-річних та 21-річних хлопців (в обох випадках p<0,05).

Встановлено, що у юнаків тривалість серцевого циклу, час висхідної та низхідної частини реограми, час швидкого та повільного кровонаповнення достовірно більші, ніж у дівчат, лише період вигнання має більші значення у дівчат окремого календарного та біологічного віку.

У дівчат юнацького віку показники відношень часових і амплітудних параметрів грудної реограми не змінюються впродовж юнацького періоду онтогенезу, лише показник тонусу всіх артерій (%) має достовірні вікові відмінності, він достовірно більший у 16-річних дівчат (20,56±3,60), ніж у 17-річних (18,83±3,34), між іншими віковими групами різниця не достовірна, хоча спостерігається зменшення даного показника з віком.

У юнаків більшість відношень часових і амплітудних показників мають достовірні вікові відмінності: швидкість кровонаповнення зменшується, а показники тонусу артерій збільшуються з віком. Зокрема, величина діастолічного індексу (%) суттєво знижується у 20 років, між 20-річними юнаками (65,03±8,57) і 19-річними (68,12±12,17) та 21-річними (68,19±11,38) встановлена достовірна різниця (в обох випадках p<0,05). Нами не виявлено достовірних вікових змін величина дикротичного індексу у осіб чоловічої статі протягом юнацького періоду онтогенезу. Встановлено достовірне зменшення середньої швидкості швидкого кровонаповнення (Ом/с) у юнаків з віком. У хлопців 17-ти років (0,98±0,32) даний показник статистично значуще більший (p<0,05-0,01), ніж у 20-річних (0,79±0,37) та 21-річних (0,71±0,31); у юнаків 18-ти років (0,93±0,39) даний показник має більші значення, ніж у 21-річних (p<0,05). У 21-річних хлопців відзначене достовірне зменшення (p<0,05) середньої швидкості повільного кровонаповнення у порівнянні з 20-річними. Показник тонусу всіх артерій у хлопців старших вікових груп збільшується, зокрема, встановлена достовірна різниця між 17-річними хлопцями і 20-ти та 21-річними (в обох випадках p<0,05) та між юнаками 18-ти і 20-ти (p<0,01) та 21-го року (p<0,05). У 20-річних юнаків показник тонусу артерій великого калібру достовірно більший, ніж у хлопців 17-ти, 18-ти і 19-ти років (в усіх випадках p<0,05); у 21-річних юнаків даний параметр статистично значуще більший, ніж у 17-річних (p<0,05). Нами виявлено, що 17-річні юнаки мали тонус артерій середнього та мілкого калібру більший, ніж 20-річні (p<0,05); 19-річні, ніж 20-річні (p<0,01) і лише у юнаків 19-ти років даний показник достовірно більший, ніж у 18-річних. Показник співвідношення тонусів всіх артерій у хлопців збільшується в старших вікових групах: у 17-річних він менший, ніж у 20-ти та 21-річних (в обох випадках p<0,05); у 18-річних, ніж у 21-річних при p<0,05, а порівняно з 20-річними дана особливість зберігалась у вигляді тенденції; у 19-річних юнаків співвідношення тонусів артерій достовірно менше, ніж у 20-річних при p<0,01.

Нами виявлено, що показники, які характеризують відношення часових й амплітудних параметрів грудної реограми, мають більші значення у групах хлопців юнацького віку. Зокрема, дикротичний та діастолічні індекси достовірно більші у хлопців порівняно з дівчатами в усіх вікових групах; показники тонусу всіх артерій, артерій великого калібру та співвідношення тонусу артерій статистично значуще більші у хлопців окремого паспортного та біологічного віку, лише середні швидкості швидкого та повільного кровонаповнення мають достовірно більші значення у групах дівчат всіх вікових періодів, а показник тонусу артерій середнього та мілкого калібру - лише в окремих вікових групах.

В результаті нашого дослідження були встановлені соматотипологічні особливості показників центральної гемодинаміки у практично здорових міських осіб юнацького віку мешканців Подільського регіону. У дівчат юнацького віку більшість показників центральної гемодинаміки, за винятком величин артеріального тиску та витрат енергії, достовірно відрізняється в залежності від типів будови тіла. Нами встановлено, що у дівчат з екто-мезоморфним соматотипом більшість гемодинамічних показників мають найвищі значення порівняно з показниками осіб інших соматотипів; найменша величина - встановлена у групі дівчат з ендо-мезоморфним соматотипом. У дівчат екто-мезоморфів порівняно з ендо-мезоморфами встановлені більші значення: ударного об'єму крові на 24,8 % (p<0,01), хвилинного об'єму крові на 20,4 % (p<0,05), ударного індексу на 25,3 % (p<0,001), серцевого індексу на 20,8 % (p<0,01), об'ємної швидкості руху крові на 22,1 % (p<0,01) та потужність лівого шлуночка на 23,7 % (p<0,01). Питомий і загальний периферичний опір є найбільшими у дівчат ендоморфів, у осіб жіночої статі з екто-мезоморфним соматотипом дані показники мають менші значення (p<0,05-0,01) порівняно з дівчатами інших конституціональних груп. У юнаків більшість показників центральної гемодинаміки, визначених методом тетраполярної реокардіографії, не мають достовірних соматотипологічних відмінностей. Найбільші значення окремих параметрів центральної гемодинаміки виявлені у юнаків з мезоморфним соматотипом, найменші у хлопців ектоморфів. Різниця величини даних показників між двома соматотипологічними групами становить: систолічний тиск 5,5 % (p<0,05), діастолічний - 7,2 % (p<0,01), середній - 6,6 % (p<0,01), ударний об'єм 10,4 % (p<0,05), потужність лівого шлуночка 14,2 % (p<0,01), витрати енергії 7 % (p<0,01). У юнаків з екто-мезоморфним, ендо-мезоморфним та середнім проміжним соматотипами дані показники достовірно не відрізняються.

В результаті дослідження віково-статевих особливостей показників центральної гемодинаміки, нами встановлено, що із усіх показників центральної гемодинаміки лише серцевий індекс та загальний периферичний опір не мають достовірних статевих відмінностей. Використання соматотипологічного підходу підтвердило попередній висновок. Крім того необхідно відзначити, що всі інші показники центральної гемодинаміки у юнаків окремих соматотипів статистично значуще більші, ніж у дівчат з відповідним типом будови тіла. Нами було встановлено, що систолічний та середній артеріальний тиск, ударний об'єм крові, об'ємна швидкість руху, потужність лівого шлуночка та витрати енергії у юнаків достовірно більші (p<0,05-0,001), ніж у дівчат у кожній віково-статевій групі. Порівняння даних показників між дівчатами та хлопцями певного соматотипу, дало можливість зробити висновок, що величини діастолічного та середнього артеріальних тисків і хвилинного об'єму крові не мають достовірних статевих відмінностей у осіб з ектоморфним соматотипом, а ударний і хвилинний об'єми й об'ємна швидкість руху крові достовірно не відрізняються у осіб з екто-мезоморфним соматотипом. Ми можемо припустити, що збільшення величини ектоморфного компоненту соматотипу вирівнює статеві відмінності у окремих показниках центральної гемодинаміки.

Нами встановлено, що амплітудні показники реограми в осіб юнацького віку, які належать до ектоморфного соматотипу, є найвищими. У дівчат з ектоморфним соматотипом достовірно більші: базовий імпеданс на 5,5 % (p<0,05), ніж у екто-мезоморфів та ендо-мезоморфів; амплітуда систолічної хвилі - на 15,1 %, ніж у ендоморфів (p<0,05) та ендо-мезоморфів (p<0,01), амплітуда інцізури на 30,7 % (p<0,05), ніж у ендоморфів та на 23,4 % (p<0,01), ніж у ендо-мезоморфів, амплітуда діастолічної хвилі на 26,6 % (p<0,01), ніж у ендоморфів, на 11,8 % (p<0,05), ніж у мезоморфів та на 23,4 % (p<0,01), ніж у ендо-мезоморфів, амплітуда швидкого кровонаповнення на 14,5 % (p<0,05), ніж у ендо-мезоморфів. У юнаків з ектоморфним соматотипом достовірно більші: базовий імпеданс на 7,2-9,5 % (p<0,05-0,001), ніж у осіб з усіма іншими соматотипами, амплітуда інцізури на 16,8 % (p<0,05), ніж у мезоморфів та на 23,5 % (p<0,05), ніж у ендо-мезоморфів, амплітуда діастолічної хвилі на 16,1 % (p<0,05), ніж у мезоморфів і на 22,8 % (p<0,05), ніж у ендо-мезоморфів. У дівчат у переважній більшості конституціональних типів амплітудні показники, за винятком амплітуди інцізури, є більшими, ніж у юнаків відповідних соматотипів (p<0,01-0,001).

Часові показники характеризуються відсутністю достовірних соматотипологічних відмінностей у всіх конституціональних групах хлопців та у переважній більшості соматичних груп дівчат, за винятком часу повільного кровонаповнення, який найменший у групі дівчат з ендоморфним соматотипом (на 9,3 % (p<0,05) менший, ніж у мезоморфів). Часові показники грудної реограми характеризуються вираженим статевим диморфізмом: тривалість серцевого циклу та час висхідної частини реограми достовірно більші у хлопців у всіх соматотипологічних групах (p<0,05-0,001); час низхідної частини реограми та швидкого й повільного кровонаповнення статистично значуще більші (p<0,05) у хлопців переважної більшості конституціональних груп, а період вигнання має більші значення у дівчат мезоморфного, екто-мезоморфного та середнього проміжного соматотипів (p<0,05).

При аналізі відношень часових і амплітудних показників у осіб юнацького віку з урахуванням соматотипу нами встановлено декілька закономірностей. По-перше, більшість даних параметрів не мають виражених соматотипологічних відмінностей у хлопців з різним соматотипом, лише у ектоморфів діастолічний індекс на 6 % (p<0,05) більший, ніж у осіб з проміжним соматотипом та середня швидкість повільного кровонаповнення на 13,6 % (p<0,05) має більше значення, ніж у мезоморфів. По-друге, між групами дівчат з різними типами статури тіла встановлені достовірні відмінності (p<0,05-0,01) за величинами показників індексів, швидкостей кровонаповнення та тонусу артерій, крім тонусу артерій середнього і мілкого калібрів; у дівчат з ектоморфним соматотипом дикротичний та діастолічний індекси та середні швидкості кровонаповнення достовірно більші (p<0,05-0,01) порівняно з більшістю інших соматотипологічних груп, а величини тонусів артерій переважають (p<0,05) у дівчат з мезоморфним соматотипом. По-третє, показники тонусу артерій різного калібру мають поодинокі достовірні статеві відмінності між групами дівчат та хлопців з однаковим соматотипом; дикротичний та діастолічні індекси достовірно більші у хлопців, ніж у дівчат, у переважній більшості конституціональних груп; швидкості швидкого та повільного кровонаповнення значуще більші у дівчат, ніж у юнаків відповідного соматотипу.

Не зважаючи на безсумнівні успіхи, які досягнуті за останні роки стосовно вивчення типів кровообігу (Хаматова Р.М., 2000; Zubarev M. et al., 2000; Мельникова С.Л., 2003), багато питань, що стосуються типологічних особливостей гемодинаміки осіб певного віку, статі, етно-територіальної та соціально-побутової належності, потребують уточнення.

Аналізуючи особливості реокардіографічних показників у осіб з різними типами кровообігу, нами встановлено достовірні відмінності більшості показників центральної гемодинаміки серед міських осіб юнацького віку з різними гемодинамічними типами. Лише у хлопців з різними типами гемодинаміки діастолічний артеріальний тиск і витрати енергії не мають достовірної різниці. У осіб з гіперкінетичним типом гемодинамічні показники, за винятком питомого та загального периферичного опорів, достовірно більші, ніж у осіб з іншими типами кровообігу. У осіб з гіпокінетичним типом, відповідно, переважна більшість параметрів центральної гемодинаміки є найменша. Нами виявлено явище статевого диморфізму для переважної більшості показників центральної гемодинаміки. У юнаків з гіпо- та еукінетичними типами кровообігу майже всі гемодинамічні параметри достовірно більші, ніж у дівчат з відповідними типами кровообігу, питомий і загальний периферичний опір у юнаків достовірно менший, ніж у дівчат. Особи з гіперкінетичним типом не мають статистично значущих статевих відмінностей.

Всі амплітудні показники грудної реограми у практично здорових міських хлопців з різними типами гемодинаміки не мають достовірних відмінностей. Серед дівчат юнацького віку з різними типами кровообігу була статистично значуща різниця у величині більшості амплітудних показників, за винятком базового імпедансу. У осіб з гіперкінетичним типом дані показники, достовірно більші, ніж у осіб з іншими типами кровообігу. Нами відзначено явище статевого диморфізму для всіх амплітудних показників. У юнаків майже всі амплітудні параметри достовірно менші, ніж у дівчат з відповідними типами кровообігу, для величини базового імпедансу, амплітуд систолічної хвилі та швидкого кровонаповнення це явище типове в усіх гемодинамічних групах. статевий гемодинаміка грудний соматотип

Нами встановлено, що у дівчат більшість часових показників, за винятком часу висхідної частини та швидкого кровонаповнення, не мають достовірних гемодинамічних відмінностей. У хлопців з гіпокінетичним типом у переважній більшості випадків, за винятком часу повільного кровонаповнення, який статистично значуще не відрізняється між жодною групою типів кровообігу, дані показники достовірно більші, ніж у хлопців з гіпер- та еукінетичним типом. Відзначається явище статевого диморфізму для більшості часових показників реограми. У юнаків з гіпо- та еукінетичними типами кровообігу параметри достовірно більші, ніж у дівчат з відповідними типами гемодинаміки. Особи з гіперкінетичним типом кровообігу не мають статистично значущих статевих відмінностей у величинах усіх часових показників.

У юнаків з різними типами гемодинаміки не виявлені достовірні відмінності для таких показників як дикротичний і діастолічний індекси та показник тонусу всіх артерій. У дівчат лише величина діастолічного індексу та показника тонусу артерій середнього та мілкого калібру статистично значуще не відрізнялися при різних типах кровообігу. Всі інші параметри відношень часових і амплітудних показників суттєво відрізняються у осіб з різними типами кровообігу. Зокрема, показники тонусу артерій у осіб з гіпокінетичним типом є найвищими, а гіперкінетичним типом кровообігу - найнижчими, швидкості кровонаповнення судин, навпаки, у осіб з гіперкінетичним типом гемодинаміки мають найбільші значення. Для величини індексів та швидкостей кровонаповнення нами виявлено явище статевого диморфізму, показники тонусу артерій (за винятком тонусу артерій середнього та мілкого калібру в осіб з гіпокінетичним типом) не мають достовірних статевих відмінностей.

Про поняття норми ідуть нескінченні дискусії. Найбільш традиційний підхід - це поділ на вікові норми, коли для кожної вікової групи існують свої межі коливань показників, які визначені середньостатистичним шляхом, та отримані у пацієнтів, які визнані на момент обстеження здоровими. Цей постулат був прийнятий за основу при створенні нормативних реографічних показників у нашому дослідженні. Тому всі параметри, які були отримані методом тетраполярної реокардіографії, у осіб юнацького віку різного віку та статі, соматотипу і з різними типами гемодинаміки можуть використовуватися як нормативи для жителів Подільського регіону.

Провівши кореляційний аналіз параметрів центральної гемодинаміки з конституціональними характеристиками у практично здорових міських осіб юнацького віку нами встановлені певні закономірності. По-перше, встановлено, що габаритні розміри тіла (ріст, маса та площа поверхні тіла) у дівчат юнацького віку в більшості випадків, за винятком серцевого та ударного індексів, достовірно корелюють з показниками центральної гемодинаміки. За винятком загального периферичного опору, де кореляції зворотні, ці зв'язки прямі, переважно слабкої сили (r = 0,17 - 0,29). Привертають увагу достовірні прямі середньої сили зв'язки (r = 0,30 - 0,38) усіх тотальних розмірів тіла з об'ємною швидкістю руху крові та потужністю лівого шлуночка. Нами встановлено, що в осіб чоловічої статі юнацького віку лише п'ять параметрів центральної гемодинаміки мають достовірні слабкі (r = 0,17 - 0,20) кореляційні зв'язки з окремими тотальними розмірами. У хлопців юнацького віку окремі поздовжні розміри тіла з показниками центральної гемодинаміки мають переважно прямі достовірні слабкі зв'язки (r = 0,20 - 0,29), за винятком загального периферичного опору, де зв'язки обернено пропорційні (r =-0,22 - -0,23) та об'ємної швидкості руху і потужності лівого шлуночка, де зв'язки середньої сили (r = 0,30 - 0,32). У юнаків встановлені достовірні зворотні слабкої сили кореляції (r =-0,17 - -0,25) між висотою антропометричних точок та окремими параметрами центральної гемодинаміки, зокрема, систолічним тиском, ударним та серцевим індексами та загальним периферичним опором. Таким чином, у юнаків достовірні кореляції між параметрами центральної гемодинаміки і тотальними та поздовжніми розмірами тіла мають меншу силу і зустрічаються значно рідше, ніж у дівчат.

Заслуговує уваги той факт, що у дівчат діаметри грудної клітки та дистальних епіфізів кінцівок з параметрами центральної гемодинаміки не мають достовірних кореляційних зв'язків; у хлопців юнацького віку зустрічаються поодинокі достовірні слабкі кореляції між даними групами параметрів. У дівчат розміри тазу мають достовірні слабкої сили переважно прямі кореляції з реокардіографічними показниками, за винятком систолічного тиску, який з зовнішньою кон'югатою має прямий зв'язок середньої сили, а серцевий індекс - слабкий обернено пропорційний зв'язок; ударний об'єм та індекс, загальний периферичний опір і потужність лівого шлуночка взагалі не мають жодних достовірних кореляцій. У юнаків кореляції малочисельні, лише міжгребнева та міжвертлюгова відстані мають слабкі достовірні зв'язки з окремими параметрами гемодинаміки. Нами встановлена відсутність статевих відмінностей в особливостях кореляцій між обхватними розмірами та параметрами центральної гемодинаміки, у осіб юнацького віку переважають прямі, у більшості випадків слабкої сили та близькі до слабких, зв'язки. Найчастіше достовірні кореляції встановлені між реокардіографічними показниками й обхватними розмірами сегментів верхньої кінцівки та грудної клітки у хлопців та обхватами шиї, талії, стегон у дівчат. Нами встановлено переважно зворотні, за винятком периферичного опору, кореляції слабкої (r =-0,18 - -0,29) та середньої сили (r =-0,31 - -0,38) більшості реокардіографічних параметрів з товщиною шкірно-жирових складок на задній поверхні плеча, під лопаткою, на животі, стегні та г...