Вплив проживання на радіоактивно забруднених територіях в результаті аварії на ЧАЕС на формування вроджених вад розвитку (на моделі Житомирської області)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Державна установа «інститут гігієни та медичної екології ім. О.М. Марзєєва АМН України»

УДК 614.876:314.883:618.39-021.3

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук

Вплив проживання на радіоактивно забруднених територіях в результаті аварії на ЧАЕС на формування вроджених вад розвитку (на моделі Житомирської області)

03.00.15 - генетика

Бенедичук Юрій Володимирович

Київ - 2010

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Державній установі «Інститут гігієни та медичної екології ім. О.М. Марзєєва Академії медичних наук України»

Науковий керівник: доктор медичних наук професор Тимченко Ольга Іванівна Державна установа «Інститут гігієни та медичної екології ім. О.М. Марзєєва АМН України», завідувач лабораторії генетичної епідеміології.

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор Степанова Євгенія Іванівна, Інститут клінічної радіології ДУ “Науковий центр радіаційної медицини АМНУ”,завідувач відділу радіаційної педіатрії, вродженої та спадкової патології

кандидат медичних наук Ромадіна Ольга В'ячеславівна, доцент кафедри медичної генетики і медицини плоду Харківської медичної академії післядипломної освіти МОЗ України

Захист дисертації відбудеться «21» вересня 2010 р. о 11-00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.604.02 при ДУ «Інститут гігієни та медичної екології ім. О.М. Марзєєва АМН України» за адресою: 02094, м. Київ-94, вул. Попудренка, 50

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці ДУ «Інститут гігієни та медичної екології ім. О.М. Марзєєва АМН України» за адресою: 02094, м. Київ-94, вул. Попудренка, 50

Автореферат розісланий «17» серпня 2010 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Д 26.604.02 Омельченко Е.М.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Відомо, що населення України протягом останніх десятиріч значно скорочується [Москаленко В.Ф., Голубчиков М.В., 2003; Загородній В.В., 2004; Сердюк А.М. та ін., 2006; Тимченко О.І., 2008]. На тлі загальної депопуляції питання щодо можливості відтворення населення, на що значно впливає рівень непліддя у шлюбах, репродуктивних втрат серед бажаних вагітностей та стан здоров`я новонароджених дітей, набуває державного значення. Суттєвим в цій проблемі є вантаж вроджених вад розвитку (ВВР) у дитячого населення, адже відомо, що ВВР надають вагомий внесок в такі показники, як перинатальна та дитяча смертність, захворюваність та інвалідність [Гаврилюк Ю.І., 2002; Гнатейко О.З., 2003].

Після аварії на Чорнобильській АЕС вивчали різні аспекти здоров'я населення, серед яких однією з найбільш важливих вважали роль віддалених наслідків радіаційного опромінення на формування різноманітної патології, зокрема, ВВР. Аналіз досліджень, спрямованих на виявлення зв`язку радіаційного чинника з несприятливими виходами вагітності, виконаний експертами Наукового комітету дії атомної радіації при Організації Об`єднаних Націй (НКДАР ООН), не пов`язує зростання частоти вродженої патології, мертвонароджень, передчасних пологів у населення, що проживає на забруднених радіонуклідами територіях, з впливом радіаційного чинника [НКДАР ООН, 2002]. Але і через майже 25 років після катастрофи залишаються невирішеними багато питань, які стосуються здоров'я опроміненого населення [Sperling K. at al., 1994; Скварська О.А., 1999; Степанова О.І, 2001; Степанова О.І. та ін., 2001; Федоришин З.Н., 2002; Линчак О.В., 2004; Зацепін І.О., 2004; Тимченко О.І., Линчак О.В., 2006; Wertelecki V, 2010]. В літературі висловлюються суперечні думки щодо впливу радіаційного чинника в малих дозах на здоров'я жителів, що проживають на забруднених радіонуклідами територіях [Ейдус Л.Х., 1999; Рябухін Ю.С., 2000; Ейдус Л.Х., 2001].

Житомирська область відноситься до однієї з найбільш забруднених внаслідок аварії на ЧАЕС територій. На кінець 2007 року на радіоактивно забруднених територіях Житомирської області проживали 343 тисячі 126 чоловік, що складає 26% всього населення області. У зв'язку з цим проблема впливу радіації у малих дозах на різні аспекти здоров'я населення, яке мешкає на радіоактивно забруднених територіях, є для жителів Житомирщини надзвичайно актуальною.

Крім того, дані, викладені в джерелах літератури, вказують на те, що збільшення частоти ВВР може відбуватись як за рахунок удосконалення діагностики та реєстрації, так і завдяки гіпердіагностиці цих станів. Це може бути пов'язаним з відсутністю єдиної системи класифікації та реєстрації інформації, отриманої з різних джерел, неможливістю постнатальної верифікації випадків підозри на вроджену патологію [Демікова Н.С., 2003, 2007; Жученко Л.А. та ін., 2008]. На даний час проблема створення єдиної системи збору та реєстрації інформації (комп'ютерних реєстрів) в нашій країні залишається актуальною.

Також неоднозначною є ситуація з суб'єктивною оцінкою впливу радіаційного чинника на стан здоров'я та формування вродженої патології з боку як медичних працівників, так і населення. Для населення, яке проживає на радіоактивно забрудненій території, характерний стан хронічного дистресу, який проявляється в колективній оцінці стресового переживання катастрофи, підвищеній зверненості за медичною допомогою, змінному характері тривоги [Денисевич Н.М. та ін., 1991; Приліпко В.А., 1998].

Все вищевикладене обумовило вибір теми дослідження, формулювання його мети та завдань.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконана в рамках міжгалузевої комплексної програми „Здоров'я нації” та науково-дослідних робіт ДУ «Інститут гігієни та медичної екології ім. О.М. Марзєєва АМН України» «Вплив радіаційного чинника в зв`язку з проживанням на радіоактивно забруднених територіях на рівень репродуктивних втрат (на моделі населення Київської області» (шифр теми АМН 37.04, № держреєстрації 0104U002531), «Оцінка можливого впливу проживання на радіоактивно забруднених та «чистих» територіях на стан генофонду населення» (шифр теми 20.10, № держреєстрації 0110U001465).

В рамках названих науково-дослідних робіт автором зібраний та перевірений первинний матеріал; створений комп`ютерний реєстр вроджених вад розвитку Житомирської області “Обласний реєстр ВВР”; розраховані показники частот ВВР та ризик їх виникнення в Житомирській області в залежності від проживання на радіоактивно забруднених та “чистих” територіях; охарактеризована екстрагенітальна, в т.ч. ендокринна, патологія у жінок, які народили дитину з ВВР; визначено дози загального опромінення жінок та дози йодного навантаження у жінок, які народили дитину з ВВР; проведено анкетування щодо відношення жінок, які народили дитину з ВВР і проживали в радіоактивно забруднених населених пунктах Житомирської області, до факторів ризику, що впливають на їх здоров'я та життя, та до факторів, які можуть спричинити виникнення ВВР у новонароджених.

Мета роботи полягала в оцінці впливу проживання населення на радіоактивно забруднених в результаті аварії на Чорнобильській АЕС територіях на ймовірність виникнення ВВР у новонароджених.

Задачі дослідження:

1. Встановити частоту ВВР серед усіх випадків живо- та мертвонародження, абортних плодів, елімінованих за медичними показаннями, в залежності від проживання матері в радіоактивно забруднених або „чистих” населених пунктах Житомирської області.

2. Визначити ризик виникнення ВВР в радіоактивно забруднених населених пунктах області.

3. Розрахувати дозу загального опромінення та дозове навантаження на щитоподібну залозу у жінок, які народили дитину з ВВР.

4. Охарактеризувати рівень екстрагенітальної, в т.ч. ендокринної, патології серед жінок, які народили дитину з ВВР та проживали в радіоактивно забруднених або «чистих» населених пунктах області.

5. Проаналізувати відношення жінок, які народили дитину з ВВР і мешкають в радіоактивно забруднених та ”чистих” населених пунктах, до факторів ризику, що можуть спричинити формування ВВР у новонароджених і впливають на здоров`я та життя самих жінок.

6. Удосконалити систему заходів профілактики ВВР новонароджених з урахуванням проживання на радіоактивно забрудненій території.

Об'єкт дослідження. Випадки ВВР серед виходів вагітностей у жінок Житомирської області за 2000-2007 рр.

Предмет дослідження. Частота ВВР, ризик виникнення ВВР, вплив проживання на забруднених територіях на частоту та ризик виникнення ВВР.

Методи дослідження. Клінічні (верифікація діагнозів з використанням медико-генетичного консультування, цитогенетичних і біохімічних методів та ультразвукового обстеження плоду), епідеміологічні (вивчення думки жінок щодо чинників ризику для здоров`я, життя та виникнення ВВР з використанням опитувальників), статистичні (розрахунок частоти випадків, відносного ризику), графічні (представлення даних).

Наукова новизна. У дисертації вперше:

· визначено частоту ВВР серед усіх випадків живо- та мертвонародження, абортних плодів, елімінованих за медичними показаннями, в Житомирській області за 2000-2007 рр. - (28,07±0,51) ‰, в т.ч. синдрому Дауна (0,94 ± 0,09) ‰, множинних вроджених вад (1,84±0,13) ‰, полідактилії (1,05 ± 0,10) ‰, синдактилії (0,54±0,07) ‰;

· виявлено відсутність підвищення ризику формування ВВР серед усіх випадків живо- та мертвонародження, абортних плодів, елімінованих за медичними показаннями, на радіоактивно забруднених територіях у порівнянні з “чистими” територіями Житомирської області (відносний ризик (ВР) дорівнює 1,06 при довірчому інтервалі (ДІ) 0,98-1,16);

· показано, що за думкою жінок, які народили дитину з ВВР, основна роль у їх формуванні належить радіаційному чиннику, а серед тих, хто народив здорову дитину, цей фактор посідає третє місце, поступаючись екологічним чинникам та нездоровому способу життя; встановлено також, що, на думку всіх жінок, найбільш значущим чинником, який загрожує їх здоров'ю та життю, є радіаційний фактор.

Практичне значення. Створений комп'ютерний реєстр випадків ВВР серед населення Житомирської області, який впроваджено в практику медико-генетичної та акушерсько-гінекологічної служб Житомирської області. Ведення реєстру допоможе накопичувати та аналізувати інформацію щодо випадків ВВР у новонароджених.

Отримані дані є основою для аналітичної оцінки стану репродуктивного здоров`я населення, удосконалення комплексу заходів по профілактиці ВВР, формування пріоритетних напрямків регіональної екологічної політики.

Визначені напрямки профілактичних заходів щодо попередження виникнення ВВР серед новонароджених Житомирської області: зниження рівня екстрагенітальної, в т.ч. ендокринної, патології та санітарно-освітня робота серед жінок репродуктивного віку стосовно можливих факторів ризику формування вродженої патології.

Впровадження в практику. Результати, отримані завдяки дослідженню, використовуються в практичній діяльності медико-генетичної та акушерсько-гінекологічної служб області. Створений комп'ютерний реєстр випадків ВВР Житомирської області. Завдяки веденню реєстру інформація щодо випадків ВВР у новонароджених та плодів постійно аналізується з метою визначення недоліків і пріоритетів первинної та вторинної профілактики ВВР. Аналітичні дані використовуються для інформування керівництва медичної служби області, розробки та впровадження організаційно-методичних заходів, спрямованих на удосконалення роботи медико-генетичної служби.

З метою покращення верифікації випадків вродженої та спадкової патології впроваджена виїзна форма роботи генетиків: консультації у відділеннях новонароджених пологових будинків обласного центру, поліклінічних та стаціонарних відділеннях обласної та міської дитячих лікарень, участь у виїздах спеціалізованої дитячої психо-неврологічної бригади.

Отримана інформація використовується при викладанні розділів програми з генетики, акушерства та педіатрії в Житомирському інституті медсестринства.

Особистий внесок здобувача. Автором спільно з науковим керівником на основі аналізу літератури розроблена програма роботи: визначені напрямок, мета і задачі; відібрані методи дослідження. Дисертантом особисто виконано пошук, збір і аналіз джерел літератури вітчизняних та зарубіжних авторів з питань впливу радіоактивного чинника , здійснено збір та викопіювання даних з первинної документації, створена комп'ютерна програма “Обласний реєстр вроджених вад розвитку Житомирської області”, розраховані частоти та ризики вродженої патології, описані та узагальнені результати, обґрунтовані висновки.

Статистична обробка даних проводилась в лабораторії генетичної епідеміології ДУ «Інститут гігієни та медичної екології ім. О.М. Марзєєва АМН України» за консультацією к.б.н. О.В. Линчак.

Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертації були обговорені: ІІІ з`їзді медичних генетиків України, Львів, 2002; ІІ українському конгресі з міжнародною участю "Метаболічні спадкові захворювання", Харків, 2005; другому Санкт-Петербурзькому екологічному форумі «Окружающая среда и здоровье человека», Санкт-Петербург, 2008; IV з'їзді медичних генетиків України з міжнародною участю, Львів, 2008; ІІІ міжнародному конгресі „Спадкові метаболічні захворювання”, Харків, 2008; науково-практичних конференціях: “Віддалені наслідки впливу іонізуючого випромінювання”, Київ, 2007; “Епідеміологія медичних наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. 20 років потому”, Київ, 2007; “Актуальні питання гігієни та екологічної безпеки України (шості марзеєвські читання)”, Київ, 2010.

Публікації. За темою дисертації опубліковано 14 наукових робіт, серед них 6 статей у наукових фахових виданнях, що входять до переліку, затвердженого ВАК України, та 8 тез матеріалів конгресів, з`їздів і науково-практичних конференцій.

Структура дисертації. Дисертація викладена на 175 сторінках і містить вступ, огляд літератури, розділ, присвячений опису предмету, об'єкту та методам дослідження, 5 підрозділів з результатами особистих досліджень, заключення, висновків, практичних рекомендацій, список використаних джерел літератури з 176 найменувань, в тому числі 77 іноземних авторів та 3 додатки. Робота містить 30 таблиць та 16 рисунків.

Основний зміст роботи

Матеріали і методи дослідження. Об'єктами проведеного дослідження виступали 93 502 виходів вагітності, які були зареєстровані в Житомирській області за 2000-2007 рр. Серед виходів вагітності були досліджені 2937 випадків (3,14 %), в яких виявлено ВВР: 2437 випадків живонародження, 431 випадок штучних переривань вагітності за медичними показаннями (з них 32 - до 12 тижнів вагітності) та 69 випадків мертвонароджень.

Перший етап роботи полягав у зборі та накопиченні інформації відносно випадків ВВР у плодів та новонароджених за даними первинної медичної та облікової документації, її занесення до бази даних комп'ютерної програми “Обласний реєстр вроджених вад розвитку”, яка була створена в 1999 р. Введення інформації до обласного реєстру ВВР, проведення анкетування та наступний аналіз отриманих даних проводились з обов'язковим урахуванням проживання жінок в населених пунктах радіоактивно забруднених та чистих територій Житомирської області відповідно до даних “Загальнодозиметричної паспортизації населених пунктів України, які зазнали радіоактивного забруднення після Чорнобильської аварії” (2000).

Верифікацію діагнозу ВВР у дітей проводили фахівці Житомирського обласного центру охорони здоров'я матері та дитини (генетики, неонатологи, лікарі ультразвукової діагностики, цитогенетики) та Житомирської обласної дитячої лікарні за допомогою клінічних, інструментальних, ультразвукових, рентгенологічних, лабораторних та інших методів дослідження. Патологоанатомічне дослідження виконували фахівці обласного патологоанатомічного бюро. Результати верифікації клінічних та патологоанатомічних діагнозів заносились до обласного реєстру ВВР із зазначенням способу підтвердження діагнозу (клінічний, параклінічний, лабораторний тощо) та/або занесенням даних про результати патологоанатомічного розтину (дата розтину, № протоколу, патологоанатомічний діагноз).

Другий етап роботи полягав в оцінці впливу проживання на радіоактивно забруднених територіях на формування ВВР. Обраховували частоту ВВР за результатами даних обласного реєстру ВВР за 2000-2007 рр. та визначали відносний ризик (ВР) виникнення ВВР серед усіх випадків живо- та мертвонародження, абортних плодів, елімінованих за медичними показаннями в радіоактивно забруднених районах Житомирської області, у порівнянні з радіоактивно чистими (за допомогою таблиць сполучених ознак при 95 % ДІ).

Частоти та ВР виникнення ВВР при різних виходах вагітностей (живонародження, мертвонародження, штучні аборти за медичними показаннями) обраховували як для ВВР загалом, так і для деяких сторожових фенотипів (полідактилія - Q69 за МКХ-10, синдактилія - Q70, множинні ВВР (МВВР) - Q87, синдром Дауна - Q90) для різних виходів вагітностей. Для оцінки можливої відмінності між значенням середнього у вибірці, яка аналізується, та справжнім середнім для всієї популяції визначали стандартну похибку (standart error, SE), яку розраховували шляхом поділу стандартного відхилення на квадратний корінь з числа спостережень в вибірці [Н.П. Бочков та ін., 1992].

З метою вивчення відношення жінок, які народили дитину з ВВР і проживали в радіоактивно забруднених населених пунктах Житомирської області, до факторів ризику, що впливають на їх здоров'я та життя, та до факторів, які можуть спричинити виникнення ВВР у новонароджених, були розроблені спеціальні анкети.

Для участі у анкетуванні були визначені групи респондентів у дітей або плодів яких протягом 2000-2005 рр. було зафіксовано ВВР (полідактилія, синдактилія, синдром Дауна). Були розроблені дві анкети. В першій - “Відомості про проживання жінки після аварії на ЧАЕС” - респонденти надавали інформацію щодо місця народження і тривалості їх проживання протягом наступних років життя, вирізняючи при цьому місце проживання та період перебування як на момент аварії на ЧАЕС, так і протягом всього часу після того, та висловлювали думку щодо причини захворювання у її дитини та з 16 факторів вказували ті, які є ризиковими для життя та здоров'я. В “Анкеті вивчення якості життя жінки” містились блоки інформації щодо соціальних аспектів та інших даних, які стосуються відношення жінки до проблеми народження дитини з вродженою патологією. Аналогічні анкети були підготовлені для жінок, які народили здорових дітей. Обов'язковим для участі у анкетуванні жінок, які народили здорову дитину, було дотримання таких умов, як: народження дитини протягом 2000-2005 рр. та вік жінки не менше 20 років (народжені до 1986 р.).

Перед проведенням аналізу були виключені анкети, заповнені незрозумілим почерком, неповністю або з суперечливими твердженнями. Разом аналізувались 111 анкет жінок, які народили дитину з ВВР, та 127 анкет від жінок, які народили здорових дітей.

Для полегшення подальшої обробки анкет занесення інформації проводилось до розробленої нами комп'ютерної програми “Соціологічне опитування”, яка була асоційована з обласним реєстром вродженої патології. При створенні анкет враховувались загальні принципи і правила, якими рекомендовано користуватися в подібній роботі [П.О. Румянцев, 2009].

Для обрахування сумарної накопиченої дози радіації у жінок, які приймали участь у анкетуванні, було використано дані загальнодозиметричної паспортизації населених пунктів України, які зазнали радіоактивного забруднення після Чорнобильської аварії. Обрахування накопичених доз загального опромінення для осіб, які народились і все життя прожили в одному і тому ж населеному пункті, проводилось шляхом сумації доз, отриманих за весь період перебування: 1986-1997, 1998-2003, 2004-2005 рр. У випадках, коли жінка періодично проживала в населених пунктах, віднесених до радіаційно забруднених, сумарна доза вираховувалась по кількості років проживання у вказаному радіоактивно забрудненому пункті. Анкети, в яких не було вказано пункт проживання або було неможливо визначити дозу опромінення, вилучалися з аналізу. Для проведення аналізу накопичених доз загального опромінення та йодного навантаження в післяаварійний період були вибрані 111 анкет жінок, які народили дитину з ВВР, та 109 анкет жінок, які народили здорову дитину.

Оцінювали також наявність екстрагенітальної та, зокрема ендокринної, патології у жінок, які народили дитину з ВВР.

Оформлення роботи здійснювали за допомогою програм Microsoft®Word 97 та Microsoft®Excel 97.

Результати досліджень та їх обговорення.

Частота ВВР серед живонароджених в Житомирській області за період спостереження коливалась в межах від (24,07±1,36) ‰ в 2000 р. до (26,91±1,40) ‰ в 2007 р. Як і в Україні, за період 2001-2004 рр. цей показник частоти мав тенденцію до помірного зниження від (26,32±1,47) ‰ до (20,26±1,22) ‰. Однак в наступні роки зафіксовано його поступове зростання на відміну від загальноукраїнського показника, де, навпаки, відзначалося постійне зменшення показників частот від 30,55 ‰ в 2000 р. до 21,7 ‰ в 2007 р. [Тимченко О.І. та ін., 2009]. Частота ВВР серед живонароджених в Житомирській області за восьмирічний період склала (23,76±0,48) ‰ (табл. 1).

При порівнянні показників частот ВВР за 2000-2007 рр. як серед окремих виходів вагітностей, так і за сумою всіх виходів (живо- та мертвонародження, штучні аборти за медичними показаннями) статистично достовірної різниці в залежності від проживання на радіоактивно забрудненій чи чистій територіях області виявлено не було - (28,01±0,60) ‰ проти (28,22±0,99) ‰ відповідно. Лише в 2000 р. відзначена статистично достовірна різниця величини показника на чистій території - (29,39±1,76) ‰ проти (23,02±2,47) ‰ на радіоактивно забрудненій (p=0,05).

Таблиця 1. Частота вроджених вад розвитку серед живо- і мертвонароджених та плодів, елімінованих за медичними показаннями, Житомирська область, 2000-2007 рр., ‰

Територія	Частота ВВР серед
	Живонароджених	Мертвонароджених	Живо- і мертвонароджених	Живо- і мертвонароджених і абортних плодів
Житомирська область разом	23,76±0,48	125,68±14,15	24,31± 0,48	28,07±0,51
Радіоактивно забруднена	24,88±0,94	136,69±29,14	25,44±0,94	28,22±0,99
Радіоактивно чиста	23,35±0,55	121,95±16,16	23,89±0,56	28,01±0,60
р	0,16	0,76	0,16	0,87

Частота синдрому Дауна серед всіх виходів вагітності в Житомирській області за 8 років спостереження склала (0,94±0,09) ‰ (табл. 2). При цьому було зафіксовано збільшення загального показника частоти даної патології від (0,62±0,22) ‰ в 2003 р. до (1,48±0,33) ‰ в 2007 р. (р=0,042). Не виявлено різниці у величині показників частоти синдрому Дауна серед живонароджених, живо- та мертвонароджених на забруднених та чистих територіях області ні за сумою років, ні в окремі роки дослідження.

Популяційна частота МВВР в області за 2000-2007 рр. склала (1,84±0,13) ‰ і не відрізнялась на радіоактивно забрудненій території у порівнянні з чистою ((1,53±0,23) ‰ проти (1,96±0,16) ‰ при р=0,175). По окремих роках спостереження достовірне збільшення популяційної частоти МВВР виявлено в 2001 р. на забрудненій території ((3,64±1,05) ‰ проти (1,37±0,39) ‰ на чистій при p<0,029) та в 2007 р. на чистій ((2,96±0,54) ‰ проти (0,86±0,50) ‰ на забрудненій території при p=0,05).

Всі випадки полідактилії за весь період спостереження були зафіксовані лише серед живонароджених. Частота полідактилії в області за вісім років спостереження становила (1,05±0,10) ‰. Різниця між радіоактивно забрудненими та чистими територіями відсутня: (0,79±0,17) ‰ проти (1,14±0,12) ‰ відповідно при р=0,15.

Частота синдактилії серед всіх виходів вагітності за весь період дорівнювала (0,54±0,07) ‰ без різниці на забрудненій та чистій територіях: (0,570,14) ‰ та (0,52±0,08) ‰ відповідно при p=0,87.

Таблиця 2. Частота деяких вроджених вад розвитку серед живо- і мертвонароджених та плодів, елімінованих за медичними показаннями, Житомирська область, 2000-2007 рр., ‰

Частота ВВР серед	Територія
	Житомирська область разом	Радіоактивно забруднена	Радіоактивно чиста	р
Синдром Дауна
Живо-народжених	0,94 ± 0,10	0,87 ± 0,18	0,96 ± 0,11	0,76
Живо- і мертво-народжених і абортних плодів	0,94 ± 0,09	0,85 ± 0,17	0,97 ± 0,11	0,65
Полідактилія
Живо-народжених	1,05 ± 0,10	0,79 ± 0,17	1,15 ± 0,12	0,14
Живо- і мертво-народжених і абортних плодів	1,05 ± 0,10	0,79 ± 0,17	1,14 ± 0,12	0,13
Синдактилія
Живо-народжених	0,54 ± 0,07	0,58 ± 0,14	0,52 ± 0,08	0,83
Живо- і мертво-народжених і абортних плодів	0,54±0,07	0,57±0,14	0,52±0,08	0,87
МВВР
Живо-народжених	0,96±0,10	0,69±0,16	1,06±0,12	0,11
Живо- і мертво-народжених і абортних плодів	1,84±0,13	1,53±0,23	1,96±0,16	0,17

Що стосується ризику виникнення ВВР серед всіх виходів вагітності, то його підвищення за весь період дослідження в залежності від проживання на радіоактивно забрудненій території не було відмічено (табл. 3). В той же час зафіксовано його підвищення в 2006-2007 рр. на радіоактивно забруднених територіях області порівняно з «чистими» серед живонароджених (ВР=1,26 при ДІ 1,01-1,57 в 2006 р. і 1,36 при ДІ 1,09-1,70 в 2007 р.) та живо- і мертвонароджених (ВР=1,25 при ДІ 1,01-1,55 та 1,38 при ДІ 1,11-1,71 відповідно).

Таблиця 3. Відносний ризик виникнення вроджених вад розвитку на радіоактивно забрудненій території порівняно з «чистою», Житомирська область, 2000-2007 рр.

Патологія	Відносний ризик серед
	живонароджених	живо- і мертво-народжених	живо- і мертвонароджених і абортних плодів
	ВР	ДI	ВР	ДI	ВР	ДI
Синдром Дауна	0,90	0,55-1,46	0,89	0,55-1,44	0,88	0,56-1,39
МВВР	0,65	0,38-1,09	0,69	0,43-1,09	0,78	0,55-1,09
Полідактилія	0,69	0,42-1,12	0,69	0,42-1,13	0,69	0,43-1,11
Синдактилія	1,11	0,59-2,04	1,11	0,60-2,05	1,09	0,61-1,94
Всі ВВР	1,07	0,98-1,16	1,07	0,98-1,16	1,06	0,98-1,16

Не виявлено підвищеного ризику формування синдрому Дауна, МВВР, полідактилії і синдактилії в радіоактивно забруднених районах порівняно з чистими. Відмічалося лише підвищення ризику виникнення МВВР серед живо- і мертво-народжених і абортних плодів в 2001 р. (ВР=2,66 при ДІ 1,20-5,92), а також зниження в 2007 р. серед живо- і мертвонароджених (ВР=0,14 при ДІ 0,01-0,99) та серед усіх виходів вагітності (ВР=0,30 при ДІ 0,09-0,98).

При визначенні частоти екстрагенітальної патології у жінок Житомирської області встановлено, що серед всіх виходів вагітності, які закінчились народженням дитини з ВВР або штучним перериванням з приводу ВВР, екстрагенітальні захворювання різних систем і органів зафіксовані більше ніж у половині випадків. Один чи декілька патологічних станів внутрішніх органів мали (58,02±0,91) % жінок. Найчастіше екстрагенітальна патологія спостерігалась у жінок, які народили дітей з синдромом Дауна та МВВР - (74,49±4,40) % та (71,50±3,25) % відповідно. Серед тих, хто народжував дітей з синдактиліями та полідактиліями, частота екстрагенітальної патології склала (53,57±6,66) % та (56,48±4,77) %. Слід відмітити, що частота екстрагенітальної патології виявилась практично однаковою серед мешканок радіоактивно забруднених і чистих територій області, які народили дитину з ВВР - (59,00±1,76) % та (57,66±1,06) % відповідно. вроджений вада опромінення дитина

За даними обласного реєстру ВВР Житомирської області встановлено, що найчастішими супутніми хворобами у жінок, які народили дітей з ВВР або елімінували вагітність за медичними показаннями, були патологічні стани, віднесені до рубрики ”інші” (інфекційні хвороби, алкоголізм, сифіліс, ВІЛ/СНІД, хвороби ЛОР-органів тощо) - 34,03 %. Друге місце за частотою посіла ендокринна патологія - 13,00 %, на третьому - захворювання серцево-судинної системи - 10,70 %.

В структурі ендокринних хвороб найбільшу частку склав дифузний нетоксичний зоб - (12,83±0,62) %, питома вага якого значно перевищувала внесок інших видів патології (р<0,01). Відзначається різниця в частоті на радіоактивно забруднених територіях у порівнянні з чистими як усієї ендокринної патології ((16,73±1,32) % проти (11,62±0,69) % відповідно), так і у випадку з дифузним нетоксичним зобом - (16,60±1,31) % проти (11,15±0,68) % відповідно при р<0,01. За окремими нозологічними одиницями ВВР не виявлено різниці в частоті супутньої ендокринної патології на радіоактивно забруднених та чистих територіях. Серед маркерних станів, які вивчались, ендокринопатії частіше зустрічались серед жінок, які зачали плоди з МВВР (33,67±4,77) %, синдромом Дауна ((17,35±3,83) %) та полідактиліями ((13,89±3,33) %), і менш часто - при наявності синдактилії ((10,71±4,13) %). Наведені результати підкреслюють роль прегравідарної корекції екстрагенітальних захворювань, в т.ч. ендокринних, як одного з впливових чинників профілактики вродженої патології.

Обраховано середнє значення дози опромінювання, яка в групі жінок «ВВР загалом» склала (13,32±1,54) мЗв і не відрізнялася від дози опромінювання груп жінок, що народили дитину з полідактилією, синдактилією або синдромом Дауна ((17,98±3,11) мЗв, (13,23±2,16) мЗв і (8,74±1,65) мЗв відповідно). Статистична різниця встановлена тільки між групами жінок, що народили дитину з синдромом Дауна або полідактилією (р=0,02).

Визначено, що середнє значення дози опромінювання щитоподібної залози у жінок, які народили дитину з ВВР і проживали в забруднених населених пунктах, дорівнювало (24,67±4,06) сГр і було достовірно вищим (р<0,01) у порівнянні з тими, хто жив у чистих поселеннях - (5,06±0,43) сГр. За окремими нозологіями показники середньої дози опромінення щитоподібної залози не відрізнялись в кожній групі жінок (у випадку синдрому Дауна доза опромінення щитоподібної залози склала (17,47±3,69) сГр при проживанні в радіоактивно забруднених населених пунктах та (4,50±0,74) сГр - в «чистих», полідактилії - (37,68±9,39) сГр та (5,50±0,68) сГр відповідно, синдактилії - (17,98±3,63) сГр та (5,03±0,86) сГр відповідно.

Результати анкетування показали, що, за думкою жінок, які народили дитину з ВВР, основна роль у формуванні ВВР належить наслідкам аварії на ЧАЕС - (27,03±4,22) %. Другу та третю позиції зайняли патологічний перебіг вагітності (16,22±3,50) % та екологічні чинники (14,41±3,24) %. Думки жінок з цієї групи щодо найбільш впливових чинників дещо відрізняються в залежності від території проживання: мешканки радіоактивно забруднених поселень перевагу надають радіаційному фактору - (50,00±9,45) %, який перевищує інші причини (р=0,01). За відповідями жінок з чистих територій радіаційний чинник і патологічний перебіг вагітності поділили 1-2 місця, складаючи ((19,28±4,33) % та (21,69±4,52) % відповідно при відсутності статистичної різниці (р=0,85). Серед жительок чистих районів патологічний перебіг вагітності становив (21,69±4,52) % проти 0 % в забруднених (р=0,016). Різниця між іншими факторами у відповідях жінок забруднених і чистих територій, які народили дитину з ВВР, виявилась не значимою.

Результати опитування групи жінок, які народили здорову дитину, дещо відрізняються від попередніх результатів. Основні фактори, які впливають на формування ВВР, за їх думкою розподілились таким чином: екологія - (51,97±4,43) %, нездоровий спосіб життя - (49,61±4,44) %, аварія на ЧАЕС - (24,41±3,81) %. Між першими двома позиціями та поставарійним чинником відзначається статистично достовірна різниця (р<0,001). При цьому, за відповідями жінок забруднених територій, які народили здорових дітей, виявлена значима перевага таких чинників, як екологія та нездоровий спосіб життя над радіаційним фактором (р=0,015 та р=0,016 відповідно). Разом з тим не вважають суттєвим такий фактор, як патологічний перебіг вагітності, про який не отримано жодної відповіді. Серед жінок, які проживають на чистих територіях області, перші чотири позиції займають такі ж фактори, що і у попередньої групи респондентів з тією різницею, що нездоровий спосіб життя (59,68±6,20) % переважає за кількістю відповідей екологічний чинник (54,84±6,82) %, а генетичні фактори (25,81±5,56) % - радіаційний чинник (19,35±5,02) %. При цьому в якості причини респонденти надають суттєву перевагу нездоровому способу життя та екологічному фактору у порівнянні з чинниками, які посіли нижчі позиції (р<0,001).

Встановлено, що, в основному, жінки не вважають когось причетним до виникнення вродженої патології у їх дитини - (78,38±3,91) %, чоловічий та інші фактори вказані по (1,80±1,26) %; в (7,21±2,46) % випадків жінки вважають “винними” себе. На ймовірну „провину” лікарів вказують (10,81±2,95) % респондентів, з яких: 75 % народили дитину з синдромом Дауна, 83,33 % мають вищу освіту, 66,67 % народжували дітей у віці від 35 до 45 років, 87,67 % в першому триместрі відзначали дію тератогених факторів (гостра респіраторно-вірусна інфекція, гіпертермія, контакт з побутовими та виробничими шкідливостями).

Результати аналізу тієї частини анкет, де жінки висловлювали власну думку щодо причин виникнення ВВР, показали, що серед жінок, які народили дитину з ВВР, більше чверті ((28,82±4,30) %) дали відповідь «не знаю». В той же час серед жінок зі здоровими дітьми така відповідь відмічена лише в (2,36±1,35) % випадків, а ще у (3,15±1,55) % випадків відповідь була відсутня. Це можна пояснити рівнем освіти, який серед жінок з хворою дитиною виявився нижчим: більше ніж по 40 % респондентів з початковою та середньою освітою як в чистих, так і забруднених районах, проти 22,58 % та 20,00 % серед жінок зі здоровими дітьми. Можливим це пояснення може бути і щодо більшої кількості надання декількох варіантів відповідей у жінок, які народили здорових дітей: по два варіанти ймовірних причин виникнення ВВР отримано від 22,83 % респондентів, по три - від 15,75 %, тоді як подібні показники серед жінок, що народили хвору дитину, складають 3,6 % та 0,9 % відповідно.

Щодо факторів, загрозливих для здоров'я, то жінки, які народили дітей з ВВР, перевагу надають радіаційному чиннику - (51,35±4,74) %, та, в дещо меншій мірі, фізичному перевантаженню та хронічному стресу, хоча між собою цифри не відрізняються - (46,85±4,74) % та (45,95±4,73) % відповідно (р=0,50). В той же час жінки, які народили здорових дітей, найвагомішими чинниками вважають хронічний стрес - (15,87±3,24) % та радіаційний фактор - (15,23±3,19) % при відсутності статистичної різниці (р=0,96). Найменш суттєвим в обох групах вважається недостатнє медичне забезпечення.

За думкою жінок, які народили дітей з ВВР, серед чинників, загрозливих для життя, перше місце обіймав радіаційний фактор (66,67±4,77 %), причому як у жінок, що проживали в радіоактивно забруднених - (75,00±8,18) %, так і у тих, хто мешкав у чистих районах - (63,86±5,27) % (р=0,40). Наступні чотири позиції з однаковим показником розподілили автотранспорт, травми в побуті, пожежі, ураження електричним струмом.

Найбільш небезпечним для життя вважали радіаційний фактор і жінки, які народили здорових дітей. При цьому різниця у відповідях у залежності від проживання на радіоактивно забруднених та чистих територіях також відсутня: (9,03±3,55) % в забруднених і (8,61±3,56) % в чистих районах (р=0,75).

Слід відзначити недооцінку жінками значення таких керованих факторів, як тютюнопаління, зловживання алкоголем та наркотиками: так, жінками забруднених територій вживання наркотиків віднесено лише на 7 позицію ((28,83±2,86) %). За відповідями жінок радіоактивно забруднених та чистих територій алкоголь посідає 10-12 та 9-10 місця, а тютюнопаління - 13-14 та 11-12 позиції відповідно. В обох групах респондентів найменш небезпечними вважаються аварії на залізничному та авіатранспорті, застосування зброї та втрата роботи. Але статистично достовірної різниці між пріоритезацією чинників серед жінок, які народили здорову дитину, не відмічено в обох групах респондентів.

Вважають себе здоровими (58,56±4,68) % респондентів. При цьому їх кількість практично однакова як серед жінок з „чистих” - (57,97±4,69) %, так і з радіоактивно „забруднених” районів області - (59,52±4,66) %. Привертає до себе увагу невідповідність суб'єктивної оцінки з боку респондентів та об'єктивних даних щодо стану здоров'я жінок-учасників анкетування. Адже при аналізі даних з реєстру ВВР виявилось, що частка жінок, які не мали ніяких захворювань, була значно нижчою, ніж представлені респондентами дані щодо стану здоров'я: відсоток тих, хто не мав екстрагенітальної патології під час вагітності, склав (5,13±3,53) % у тих, хто народив дітей з синдромом Дауна, (21,74±6,08) % - у жінок, що народили дітей з полідактилією, (11,54±6,27) % - у матерів, які народили дітей з синдактилією. Наведені дані не тільки підкреслюють роль екстрагенітальних захворювань у формуванні ВВР, а й свідчать про неадекватну оцінку населенням стану свого здоров'я.

Висновки

Оцінено значення проживання населення у радіоактивно забруднених в результаті аварії на Чорнобильській АЕС населених пунктах для виникнення ВВР у новонароджених та наукового обґрунтування заходів, спрямованих на профілактику вродженої патології.

1. Встановлено, що протягом 2000-2007 рр. частота ВВР серед усіх випадків живо- та мертвонародження, абортних плодів, елімінованих за медичними показаннями, склала (28,07±0,51) ‰. Частота ВВР серед народжених живими дорівнювала (23,76±0,48) ‰, у мертвонароджених - (125,68±11,21) ‰.

2. Визначено частоту окремих нозологій серед усіх виходів вагітності за той же період: частота синдрому Дауна склала (0,94±0,09) ‰, МВВР - (1,84±0,13) ‰, полідактилії - (1,05±0,10) ‰, синдактилії - (0,54 ± 0,07) ‰.

3. Показано, що частота ВВР серед усіх випадків живо- та мертвонародження, абортних плодів, елімінованих за медичними показаннями, при проживанні в радіоактивно забруднених населених пунктах не відрізняється від частоти у чистих населених пунктах як загалом, так і за окремими видами патології (полідактилії, синдактилії, МВВР, синдром Дауна).

4. Не виявлено підвищення ризику виникнення ВВР як серед усіх виходів вагітності в радіоактивно забруднених населених пунктах по відношенню до чистих (ВР=1,06 при ДІ 0,98-1,16), так і за окремими видами патології (полідактилія, синдактилія, МВВР, синдром Дауна).

5. Показано, що середнє значення дози опромінювання, отримане групою жінок, що народили дитину з ВВР, склало (13,32 ± 1,54) мЗв і не відрізнялося від дози опромінювання жінок, що народили дитину з полідактилією, синдактилією або синдромом Дауна ((17,98±3,11) мЗв, (13,23±2,16) мЗв і (8,74±1,65) мЗв відповідно). Статистична різниця існує тільки між групами жінок, що народили дитину з синдромом Дауна або полідактилією (р=0,020).

6. Встановлено, що середнє значення дози опромінювання щитоподібної залози у жінок, які народили дитину з ВВР і проживали в забруднених населених пунктах, дорівнювало (24,67±4,06) сГр (не відрізняючись по окремим нозологіям) та (5,06±0,43) сГр у тих, хто жив у чистих поселеннях (дози при окремих видах патології також не відрізнялися).

7. Визначено, що серед екстрагенітальної патології вагітних, які мали плід або дитину з ВВР, друге місце посіли ендокринні хвороби (13,00 %), в структурі яких дифузний нетоксичний зоб становив (12,83±0,62) %, що перевищувало інші види патології ендокринної системи (р<0,01). Ендокринні захворювання частіше зустрічались у жінок, які мали плоди з МВВР ((16,67±4,77) %), синдромом Дауна ((17,35±3,83) %) та полідактилією ((13,89±3,33) %), і менш часто - при наявності синдактилії ((10,71±4,13) %). Різниця в частоті ендокринних хвороб серед жінок, які проживали на радіоактивно забрудненій території, у порівнянні з мешканками чистих територій відмічена лише для загалу ВВР ((16,73±1,32) % та (11,62±0,69) % відповідно при р<0,01). За окремими нозологіями ВВР статистично достовірна різниця відсутня.

8. Виявлено, що за думкою жінок, які народили дитину з ВВР, основна роль у їх формуванні належить наслідкам аварії на ЧАЕС - (27,03±4,22) % із значимою перевагою на забруднених територіях у порівнянні з чистими: (50,00±9,45) % і (19,28±4,33) % відповідно (при р<0,01). Найбільш значущим фактором, який загрожує їх життю, жінки вважали радіаційний чинник: (75,00±8,18) % у забруднених і (63,86±5,27) % у чистих поселеннях при р=0,40. Кожна друга жінка ((51,35±4,74) %), яка народила дитину з ВВР, визначала цей же фактор як найбільш загрозливий для здоров'я. Жінки, які народили здорових дітей, в однаковій мірі надавали значення радіаційному чиннику (15,23±3,19) % поряд з хронічним стресом (15,87±3,24) %.

9. Показано, що до першочергових заходів профілактики ВВР можна віднести підвищення освітнього рівня жінок репродуктивного віку по відношенню до можливих чинників виникнення вродженої патології та зниження у них рівня екстрагенітальних, в т.ч. ендокринних, хвороб.

Практичні рекомендації

Приймаючи до уваги результати проведеного дослідження, уявляється доцільним:

- посилити увагу медичних служб області до санації жінок репродуктивного віку щодо екстрагенітальних, в т.ч. ендокринних, захворювань, та заходи преконцепційної профілактики при плануванні вагітності;

- залучити санітарно-епідеміологічну службу області до створення реєстру виробництв та підприємств з шкідливими умовами роботи та карти мутагенних та тератогенних чинників довкілля з метою зменшення навантаження шкідливими чинниками населення, принаймні, репродуктивного віку;

- регулярно інформувати медичну спільноту та населення області із залученням засобів масової інформації щодо питань реальної оцінки впливу факторів оточуючого середовища та заходів з попередження формування вродженої патології та збереження здоров'я;

- удосконалити ведення комп'ютерного реєстру вродженої та спадкової патології: розширити перелік інформації щодо батька, шкідливих факторів, розробити допоміжні програми для автоматичної обробки додаткових даних за окремими позиціями, а також впровадити “Карту реєстрації здорової доношеної дитини”.

Перелік основних наукових праць, опублікованих за темою дисертації

1. Вплив радіаційного чинника: обгрунтування необхідності проспективного спостереження за рівнем репродуктивних втрат серед населення, постраждалого внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС / О.В. Линчак, В.В. Єлагін, Ю.В. Бенедичук, О.І. Тимченко // Гігієна населених місць: зб. наук. пр. - К., 2005. - Вип. 45. - С. 426-432. Дисертант проводив збір матеріалу щодо випадків репродуктивних втрат та проводив аналіз їх динаміки.

2. Линчак О.В. Вроджені вади розвитку серед населення Житомирської області / О.В. Линчак, Ю.В. Бенедичук, О.І. Тимченко // Актуальні проблеми акушерства і гінекології, клінічної імунології та медичної генетики: зб. наук. пр. - Київ-Луганськ, 2006. - Вип. 13. - С. 228-233. Дисертант здійснював розрахунки частоти вроджених вад розвитку та аналізував ризики народження дітей з ВВР у залежності від проживання на радіоактивно забруднених та чистих територіях області.

3. Тимченко О.І. Відношення жінок, які проживають на радіоактивно забрудненій території та народили дитину з вродженою вадою розвитку, до чинників ризику для здоров`я та життя / О.І. Тимченко, О.В. Линчак, Ю.В. Бенедичук // Гігієна населених місць: зб. наук. пр. -К., 2007. - Вип. 49. - С. 405-409. Дисертант проводив анкетування серед жінок Житомирської області, розраховував та аналізував структуру факторів, які загрожують для здоров'я та життя.

4. Тимченко О.І. Вроджені вади розвитку серед новонароджених на радіоактивно забруднених в результаті аварії на ЧАЕС і „чистих” територіях Житомирської області / О.І. Тимченко, О.В. Линчак, Ю.В. Бенедичук // Гігієна населених місць: зб. наук. пр. -К., 2008. - Вип. 52. - С. 361-368. Дисертант розраховував та аналізував частоти вад розвитку та ризики їх виникнення у залежності від проживання на радіоактивно забруднених територіях області.

5. Ризик виникнення вроджених вад розвитку на радіоактивно забрудненій території та думка матерів щодо причин виникнення даної патології у їх дітей / О.В. Линчак, Ю.В. Бенедичук, О.О. Полька, О.І. Тимченко // Актуальні проблеми акушерства і гінекології, клінічної імунології та медичної генетики: зб. наук. пр. - Київ-Луганськ, 2009. - Вип. 17. - С. 196.-202. Дисертант здійснював анкетування матерів, які народили дітей з ВВР, розраховував та брав участь в аналізі факторів ризику, які, за думкою матерів, можуть сприяти розвитку ВВР.

6. Вроджені вади розвитку нервової системи на радіоактивно забруднених в результаті аварії на ЧАЕС і „чистих” територіях Житомирської області / О.О. Полька, Ю.В. Бенедичук, О.В. Линчак, О.В. Процюк, О.І. Тимченко // Гігієна населених місць: зб. наук. пр. -К., 2009. - Вип. 53. - С. 374-379. Дисертант здійснював анкетування матерів, які народили дітей з ВВР нервової системи щодо місця та тривалості проживання матерів радіоактивно забрудненій або чистій території області після аварії на ЧАЕС, брав участь в аналізі результатів.

Анотація

Бенедичук Ю.В. Вплив проживання на радіоактивно забруднених територіях в результаті аварії на ЧАЕС на формування вроджених вад розвитку (на моделі Житомирської області). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 03.00.15 - генетика - ДУ «Інститут гігієни та медичної екології АМН України ім. О.М. Марзєєва», Київ, 2010.

Визначено частоту вроджених вад розвитку (ВВР) серед усіх виходів вагітностей в поселеннях області за 2000-2007 рр. - (28,07±0,51) ‰, в т.ч. синдрому Дауна (0,94±0,09) ‰, множинних вроджених вад (1,84±0,13) ‰, полідактилії (1,05±0,10) ‰, синдактилії (0,54±0,07) ‰.

Підвищення частоти та ризику ВВР при проживанні в радіоактивно забруднених поселеннях не виявлено.

Доза загального опромінення, отримана жінками, які мали дітей з ВВР, склала (13,32±1,54) мЗВ і не відрізнялась від дози у тих, хто народив дітей з синдромом Дауна, МВВР, полідактилією та синдактилією. Дозове навантаження на щитоподібну залозу жінок, які народили дитину з ВВР і проживали в радіоактивно забруднених населених пунктах, склало (24,67±4,06) сГр, а у мешканок чистих, - (5,06±0,43) сГр.

Визначено частоту екстрагенітальної, в т.ч. ендокринної, патології у жінок, які народили дітей з ВВР, - (58,02±0,91) % та (13,00±0,62) % відповідно.

Жінки, що народили дитину з ВВР, основним у їх формуванні назвали радіаційний чинник; серед тих, хто народив здорову дитину, цей фактор посів третє місце, поступаючись екологічному чиннику та нездоровому способу життя; найбільш значущою причиною, яка загрожує їх здоров'ю та життю, всі жінки визначили радіаційний фактор.

Ключові слова: вроджені вади розвитку, радіоактивно забруднена територія, фактори ризику, екстрагенітальна патологія.

Аннотация

Бенедычук Ю.В. Влияние проживания на радиоактивно загрязненных территориях в результате аварии на ЧАЭС на формирование врожденных пороков развития (на модели Житомирской области). - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 03.00.15 - генетика. - ГУ «Институт гигиены и медицинской экологии человека им. А.Н. Марзеева», Киев, 2010.

Установлено, что за 2000-2007 гг. частота врожденных пороков развития (ВПР) среди всех случаев живо-, мертворождений и искусственных абортов по медицинским показаниям в Житомирской области составила (28,07±0,51) ‰, в т.ч. частота синдрома Дауна составила (0,94±0,09) ‰, МВПР - (1,84±0,13) ‰, полидактилии - (1,05±0,10) ‰, синдактилии - (0,54 ± 0,07) ‰. Не выявлено разницы в частоте ВПР среди всех исходов беременности у женщин, проживающих в радиоактивно загрязненных населенных пунктах, в сравнении с теми, кто жил в незагрязненных поселениях, как в целом, так и по отдельным видам врожденной патологии (синдром Дауна, МВПР, полидактилия, синдактилия).

Не выявлено повышения относительного риска (ОР) возникновения ВПР в радиоактивно загрязненных населенных пунктах по отношению к чистым как среди всех ВПР (ОР=1,06 при ДИ 0,98-1,16), так и среди исследованных сторожевых фенотипов.

Среднее значение дозы облучения в группе женщин, родивших детей с ВПР, составило13,32 ± 1,54 мЗв и не отличалось от дозы, полученной теми, кто родил детей с синдромом Дауна, полидактилиями и синдактилиями (8,74±1,65 мЗв; 17,98±3,11 мЗв, 13,23±2,16 мЗв соответственно). Разница отмечена лишь между группами женщин, родивших детей с синдромом Дауна или полидактилией (р=0,020).

Установлено, что среднее значение дозы облучения щитовидной железы у женщин, которые родили ребенка с ВПР и проживали в радиоактивно загрязненных пунктах, составило (24,67±4,06) против (5,06±0,43) сГр у тех, кто жил в чистых поселениях. У женщин, родивших ребенка с синдромом Дауна, доза составила (17,47±3,69) сГр, полидактилией - (37,68±9,39) сГр, синдактилией - (17,98±3,63) сГр.

Эндокринные болезни заняли второе место в структуре экстрагенитальной патологии у женщин, которые родили детей с ВПР, и чаще встречались у женщин, родивших детей с МВПР - (33,67±4,77) %, синдромом Дауна - (17,35±3,83) %, полидактилией - (13,89±3,33) %, и несколько реже - при наличии синдактилии -(10,71±4,13) %. По всем исследованным позициям не отмечено разницы в частоте эндокринных заболеваний среди женщин, живущих в радиоактивно загрязненных населенных пунктах в сравнении с жительницами чистых.

Показано, что мнению женщин, родивших ребенка с ВПР, основная роль в формировании пороков у их детей принадлежит радиационному фактору - (27,03±4,22) % со значительным преимуществом в загрязненных населенных пунктах по сравнению с чистыми: (50,00±9,45) % и (19,28±4,33) % соответственно (при р<0,01). Радиационный фактор женщины считали наиболее значимой угрозой их жизни: (75,00±8,18) % в загрязненных и (63,86±5,27) % в чистых поселениях при р=0,40. Каждая вторая женщина, родившая ребенка с ВПР - (51,35±4,74) %, определяла радиационный фактор, как наиболее угрожающий ее здоровью. Женщины, родившие здоровых детей, в одинаковой степени придавали значение радиационному фактору (15,23±3,19) % и хроническому стрессу (15,87±3,24) %.

Ключевые слова: врожденные пороки развития, радиоактивно загрязненные территории, факторы риска, экстрагенитальная патология.

Annotation

Yuriy Benedychuk. Influence of the residence on the nuclear polluted territories because of the breakdown at the Chernobyl Nuclear Power Station on the formation of the congenital anomalies (on the model of the Zhytomyr region). - Manuscript.

Dissertation for candidate of medical science degree in genetics (speciality 03.00.15), State Institution “Institute of Hygiene and Medical Ecology named after O.M. Marzeev of the Academy of Medical Sciences of Ukraine”, Kyiv, 2010.

It was determined the frequency of the congenital anomalies among all the results of the pregnancies in the Zhytomyr region for 2000-2007 - (28,07±0,51) ‰, including Down's syndrome (0,94±0,09) ‰, multitude anomalies (1,84±0,13) ‰, polydactyly (1,05±0,10) ‰, syndactyly (0,54±0,07) ‰.

...