Главная Коллекция "Revolution" Медицина Гігієнічна оцінка впливу факторів довкілля на формування злоякісних новоутворень ротової порожнини і глотки та обґрунтування заходів щодо їх профілактики серед населення України

Гігієнічна оцінка впливу факторів довкілля на формування злоякісних новоутворень ротової порожнини і глотки та обґрунтування заходів щодо їх профілактики серед населення України

Оцінка природно-екологічних (геогідрохімічних, аерогенних) та соціально-гігієнічних (соціально-економічних, медичних, способу життя, побуту, харчування) чинників навколишнього середовища і закономірностей їх впливу на формування онкологічної патології.

Рубрика	Медицина
Вид	автореферат
Язык	украинский
Дата добавления	14.07.2015
Размер файла	193,7 K

посмотреть текст работы

скачать работу можно здесь

полная информация о работе

весь список подобных работ

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Страница:

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМ. М. ГОРЬКОГО

УДК 616.31/.32-006-77-084:613.7:577.4

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

ГІГІЄНІЧНА ОЦІНКА ВПЛИВУ ФАКТОРІВ ДОВКІЛЛЯ НА ФОРМУВАННЯ ЗЛОЯКІСНИХ НОВОУТВОРЕНЬ РОТОВОЇ ПОРОЖНИНИ І ГЛОТКИ ТА ОБҐРУНТУВАННЯ ЗАХОДІВ ЩОДО ЇХ ПРОФІЛАКТИКИ СЕРЕД НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ

14.02.01 - гігієна та професійна патологія

НАГОРНИЙ ІВАН МИХАЙЛОВИЧ

Донецьк - 2010

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Донецькому національному медичному університеті ім. М. Горького МОЗ України.

Науковий керівник:

Грищенко Сергій Володимирович, доктор медичних наук, професор, Донецький національний медичний університет ім. М. Горького МОЗ України, професор кафедри соціальної медицини, організації охорони здоров'я та історії медицини.

Офіційні опоненти:

Коробчанський Володимир Олексійович, доктор медичних наук, професор, Харківський національний медичний університет МОЗ України, завідувач кафедри гігієни та екології №1;

Єрмаченко Олександр Борисович, доктор медичних наук, професор, Донецький національний медичний університет ім. М. Горького МОЗ України, завідувач кафедри гігієни ФІПО.

Захист відбудеться 27.10.2010 р. об 11 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 11.600.01 в Донецькому національному медичному університеті ім. М. Горького за адресою: 83003, Україна, м. Донецьк, пр. Ілліча,16.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Донецького національного медичного університету ім. М. Горького за адресою: 83003, Україна, м. Донецьк, пр. Ілліча, 16.

Автореферат розісланий 26.09. 2010 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, доктор медичних наук, професор Д.О. Ластков.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Злоякісні новоутворення ротової порожнини і глотки є одними з найпоширеніших пухлин у всьому світі (Пачес А.И., 1988; Asante A.D., 2007; Ibrahim N.K., 2009). Особливо ця проблема актуальна для мешканців країн, що розвиваються, таких, як Індія, Пакістан, Бангладеш i Шрі-Ланка (Brawley O.W., 2009; Garavello W., 2009; Shetty K., 2009;). Поряд з цим, існують повідомлення про не менш високий рівень захворюваності на рак ротової порожнини і глотки в інших, географічно дуже віддалених один від одного регіонах світу (Бразилія, Канада, Франція) (Mavani P.S., 2007; Nielsen A.J., 2008).

Незважаючи на відносно невисокий рівень частоти виникнення злоякісних новоутворень ротової порожнини (5,9 випадків на 100 тис. мешканців) i глотки (4,1 випадків на 100 тис. мешканців) серед населення України, динаміка її має чітку тенденцію до зростання. Дослідники відмічають, що за останні 15 років темпи приросту стандартизованих показників первинної захворюваності на рак даної локалізації перевищили 30 % (Шалимов С.А., 2001; Ківера Н.І., 2005; Грищенко С.В., 2007). Проте, до теперішнього часу не визначено просторово-часові закономірності формування онкологічної патології ротової порожнини i глотки в сучасних умовах нашої держави, зокрема в регіонах з несприятливими екологічними та соціально-економічними умовами.

Незважаючи на численні праці як вітчизняних (Гуслицер Л.Н., 2000; Коваленко В.М., 2002; Старинский В.В., 2002; Грищенко С.В., 2009), так і іноземних (Заридзе Д.Г., 2001; Давыдов А.Б., 2004; Betteridge G., 2007) авторів, присвячених епідеміології онкологічних захворювань ротової порожнини і глотки, не можна вважати достатньо вивченими усі аспекти цієї складної проблеми. Абсолютна більшість проаналізованих робіт стосується питань канцерогенного впливу таких факторів, як тютюнопаління, вживання алкоголю, бетелю, насу, надмірно гарячої їжі. Поряд з цим практично відсутні праці, присвячені дослідженню закономірностей детермінації частоти виникнення злоякісних новоутворень ротової порожнини і глотки факторами довкілля, зокрема природно-екологічними, соціально-економічними та організаційно-медичними, що не дає можливості планувати та реалізовувати ефективні протипухлинні заходи. У зв'язку з цим, вельми актуальною є проблема гігієнічної оцінки впливу екзогенних факторів ризику на формування онкологічної патології ротової порожнини і глотки, обґрунтування та розробки на цій основі профілактичних заходів.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота пов'язана з плановими науковими дослідженнями Донецького національного медичного університету ім. М. Горького і є фрагментом теми "Вивчення взаємозв'язків показників популяційного здоров'я населення та екзогенних факторів ризику екологічного, соціального i виробничого характеру в умовах урбанізованого та індустріалізованого регіону з геофізичними і геохімічними особливостями території" (№ держреєстрації 0107 U 006167, 2007-2010 рр.). Автор був співвиконавцем роботи і безпосередньо вивчав захворюваність населення України на рак ротової порожнини і глотки та вплив на неї екзогенних факторів ризику.

Тему дисертації та наукового керівника затверджено на засіданні Вченої ради Донецького державного медичного університету ім. М. Горького МОЗ України (протокол №2 від 30 березня 2006 року).

Мета дослідження. Розробка науково обґрунтованих принципів і заходів щодо профілактики злоякісних новоутворень ротової порожнини та глотки серед населення України на основі гігієнічної оцінки впливу на їх формування комплексу природних i антропогенних факторів ризику.

Завдання дослідження:

1. Комплексна гігієнічна оцінка природно-екологічного середовища мешкання, соціально-економічної ситуації, побутових умов, харчування і способу життя населення, стану стоматологічної допомоги, рівня гігієни ротової порожнини і профілактики передпухлинних захворювань у різних регіонах України.

2. Встановлення просторово-часових закономірностей формування онкологічної патології ротової порожнини і глотки (частота виникнення, поширеність, смертність) серед різних статево-вікових груп населення.

3. Дослідження сполученого впливу природних і антропогенних факторів довкілля на формування серед населення онкопатології ротової порожнини і глотки.

4. Ідентифікація факторів онкоризику та онкоантиризику, визначення їх значущості, виявлення серед них ключових у детермінації онкологічної патології ротової порожнини та глотки.

5. Розробка науково обґрунтованих диференційованих принципів і заходів щодо профілактики злоякісних новоутворень ротової порожнини та глотки.

Об'єкт дослідження: здоров'я населення, що мешкає у різних соціально-економічних та природно-екологічних умовах життєдіяльності.

Предмет дослідження: випадки виникнення злоякісних новоутворень ротової порожнини і глотки та смерті від них населення, фактори довкілля (природно-екологічні, соціально-економічні, організаційно-медичні, фактори способу життя, побуту і харчування).

Методи дослідження: гігієнічні - для оцінки природно-географічних, антропогенних-екологічних, соціально-економічних, організаційно-медичних факторів; соціологічні для оцінки особливостей способу життя, побуту, харчування, рівня гігієни ротової порожнини і профілактики передпухлинних захворювань; стоматологічні - для оцінки стоматологічного статусу людини, стану слизової оболонки порожнини рота і пародонту; медико-статистичні - для оцінки рівнів та динаміки онкологiчної патології ротової порожнини і глотки, аналізу детермінації онкопатології факторами ризику; медико-картографічнi - для картографічного аналізу.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше в Україні встановлено сучасні просторово-часові закономірності частоти виникнення, поширеності злоякісних новоутворень ротової порожнини і глотки та смертності від них чоловіків і жінок різного віку, які мешкають у різноманітних природно-екологічних та соціально-економічних умовах.

Дістала подальший розвиток комплексна гігієнічна оцінка умов мешкання населення у регіонах України, які розрізняються за спектром та ступенем виразності природно-екологічних і соціально-економічних чинників. Отримано нові наукові результати щодо вивчення сполученого впливу природних та антропогенних факторів довкілля на формування онкологічної патології ротової порожнини і глотки. Вперше на основі ідентифікації факторів ризику та антиризику i визначення їх значущості встановлено ключові детермінанти злоякісних новоутворень ротової порожнини i глотки. Вперше встановлено роль геогідрохімічних, аерогенних, організаційно-медичних та соціально-економічних факторів у формуванні онкологічної патології ротової порожнини і глотки та переважному її поширенні серед мешканців окремих регіонів України. Уточнено диференційований ступінь значущості побутових умов, особливостей харчування, рівня гігієни ротової порожнини і профілактики передпухлинних захворювань, шкідливих звичок (паління тютюну, зловживання алкоголем) та інших порушень способу життя у виникненні злоякісних новоутворень ротової порожнини і глотки. Вперше науково обґрунтовано і розроблено диференційовані в залежності від особливостей довкілля принципи та заходи первинної, вторинної і третинної профілактики злоякісних пухлин ротової порожнини і глотки серед населення різних регіонів України.

Практичне значення одержаних результатів. Результати роботи дають можливість на науковій основі організувати та проводити профілактику виникнення злоякісних новоутворень ротової порожнини i глотки, їх поширення, передчасної інвалідизації та смертності населення від цієї патології в залежності від особливостей природно-екологічної і соціально-економічної ситуації в різних регіонах України. Обґрунтовано і розроблено комплекс диференційованих у залежності від спектру та ступеня впливу екзогенних чинників суспільних та індивідуальних заходів щодо зниження рівнів онкологічної патології ротової порожнини і глотки серед населення різних статево-вікових груп на основі принципів первинної, вторинної і третинної профілактики. Створено серію медико-географічних карт, які відображають зв'язок між екзогенними чинниками і формуванням у мешканців усіх регіонів України онкологічної патології ротової порожнини й глотки. Ці карти є методичною основою для прогнозування рівнів такої патології серед населення, оптимізації роботи медичних закладів (спеціалізованих стоматологічних, онкологічних, загальнолікувальних та санітарно-епідеміологічних), що дає можливість вчасно та ефективно планувати, проводити й контролювати профілактичні і лікувальні заходи. За результатами роботи видано методичні рекомендації "Принципи і заходи профілактики злоякісних новоутворень ротової порожнини і глотки" (Донецьк, 2009), які впроваджені у навчальному процесі в Донецькому національному медичному університеті ім. М. Горького на кафедрах соціальної медицини, організації охорони здоров'я та історії медицини (акт впровадження від 10 вересня 2009 р.), гігієни (акт впровадження від 15 вересня 2009 р.), у Донецькому обласному протипухлинному центрі (акт впровадження від 17 вересня 2009 р.), у Донецькій обласній санітарно-епідеміологічній станції (акт впровадження від 21 вересня 2009 р.), в ДП науково-дослідному інституті медико-екологічних проблем Донбасу та вугільної промисловості, м. Донецьк (акт впровадження від 29 вересня 2009р.), Хмельницькому обласному онкологічному диспансері (акт впровадження від 7 жовтня 2009 р.).

Особистий внесок здобувача. Автором проведено аналіз і узагальнення літературних джерел; зібрано і статистично оброблено первинний матеріал, у тому числі щодо оцінки стану стоматологічної допомоги населенню, рівня гігієни ротової порожнини і профілактики передпухлинних захворювань, стоматологічного статусу людини і стану пародонту; дано комплексну гігієнічну оцінку природно-екологічного середовища мешкання, соціально-економічної ситуації, способу життя, побуту, харчування населення і організаційно-медичних чинників; визначено просторово-часові закономірності формування онкологічної патології ротової порожнини й глотки в сучасних умовах України та її детермінанти екзогенного походження; встановлено ключові екзогенні фактори ризику й антиризику злоякісних новоутворень ротової порожнини та глотки; створено медико-географічні карти розподілу онкопатології ротової порожнини й глотки та її екзогенних детермінант; обґрунтовано і розроблено принципи і заходи профілактики злоякісних новоутворень ротової порожнини та глотки серед населення України. Автором не були використані наукові результати та ідеї, які належать співавторам опублікованих праць.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації повідомлено й обговорено на Х з'їзді онкологів України (Судак, 2006), науково-практичних конференціях "Актуальні проблеми гігієни і екології" (Донецьк, 2007), "Актуальні питання діагностики та лікування хворих на злоякісні пухлини голови і шиї" (Київ, 2008), "Чорнобильська катастрофа та її вплив на екологічну ситуацію в Україні" (Харків, 2008), на 69-й, 70-й та 71-й міжнародних науково-практичних конференціях молодих вчених (Донецьк, 2007, 2008, 2009).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 16 наукових праць, у тому числі 1 монографія, 4 статті у наукових фахових виданнях, рекомендованих ВАК України та 10 статей та тез в збірниках матеріалів конференцій і з'їздів, а також методичні рекомендації.

Структура дисертації. Дисертаційна робота викладена на 202 сторінках комп'ютерного тексту і складається з вступу, шести розділів, заключення, висновків, списку використаних джерел, додатків. Робота містить 37 таблиць на 35 сторінках, 27 рисунків на 27 сторінках. Список використаних джерел складає 194 найменувань вітчизняної та іноземної літератури на 19 сторінках, з яких 141 викладено кирилицею та 53 - латиницею. Додатки складають 48 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

Матеріали та методи дослідження. У дисертації використані матеріали, які характеризують природно-екологічні і соціально-економічні особливості різних регіонів України, а також відомості про частоту виникнення, поширеність злоякісних новоутворень ротової порожнини і глотки та смертність від них мешканців 25 областей нашої держави за 20-річний період часу (1989-2008 рр.). Вплив природно-екологічних і соціально-гігієнічних чинників на формування онкологічної патології ротової порожнини та глотки серед населення України вивчався шляхом комп'ютерної обробки даних із застосуванням порівняльного та множинного кореляційного аналізів (Гончарук Є.І., 1985; Антомонов М.Ю., 2009). Визначення територій підвищеного ризику виникнення раку ротової порожнини та глотки здійснювалося за допомогою медико-картографічого аналізу (Барановський В.В., 1998). В узагальненій формі дані про вихідні матеріали та обсяг досліджень наведено у табл. 1.

Результати дослідження та їх обговорення. Гігієнічна характеристика умов мешкання населення в різних регіонах України. Аналіз показав, що з десяти досліджуваних ксенобіотиків п'ять (завислі речовини, оксид вуглецю, діоксид азоту, сажа і 3,4- бензпірен) є найбільш розповсюдженими у повітряному басейні населених місць України. Встановлено, що їх середньодобові багаторічні концентрації максимальні в атмосферному повітрі Східного, Південного і Центрального регіонів (завислі речовини: 1,9-3,8 ГДК; оксид вуглецю: 0,7-0,9 ГДК, діоксид азоту: 1,5-3,0 ГДК; сажа: 1,5-3,9 ГДК; 3,4-бензпірен: 0,9-10,9 ГДК) і мінімальні в атмосферному повітрі західних та північних областей нашої держави (0,2-1,2 ГДК). онкологічна патологія екологічний гігієнічний

У містах Східного, Південного і Центрального регіонів у період 1989-2008 рр. відзначалися найвищі в Україні питома вага аналізів повітряного басейну з перевищенням ГДК 37,6 %-65,7 %), а також сумарний показник забруднення атмосферного повітря (1201,3-3263,8 ум.од). Рівень небезпеки повітряного басейну для здоров'я населення кваліфікується в цих регіонах як помірно небезпечний, небезпечний та дуже небезпечний.

Таблиця 1. Матеріали, обсяг і методи дослідження

Програма дослідження	Об'єкт дослідження	Джерело інформації	Обсяг дослідження
Природно-екологічні фактори
Забруднювачі атмосферного повітря	Середньорічні концентрації ксенобіотиків у повітряному басейні та їх середньорічний питомий валовий викид	Статистичні звіти Держкомстату України, Держкомгідромету, облСЕС	> 68 000 аналізів
Хімічний склад питної води	Середній вміст макро- і мікроелементів	Статистичні звіти Держкомстату України, Держкомгідромету, облСЕС	> 53 000 аналізів
Забруднювачі ґрунту	Середній вміст хімічних речовин (метали, пестициди, мінеральні добрива) в орному шарі ґрунту	Звіти облСЕС, агрохімслужби та станцій захисту рослин Міністерства сільського господарства і продовольства України	> 5 250 аналізів
Забруднювачі харчових продуктів	Середній вміст ксенобіотиків (важкі метали, пестициди, нітрати)	Звіти облСЕС, агрохімслужби та станцій захисту рослин Міністерства сільського господарства і продовольства України	> 14 200 аналізів
Соціально-економічні і медичні фактори, особливості способу життя, побуту та харчування
Соціально-професійний і освітній статус, рівень матеріального благополуччя, стан гігієни ротової порожнини та надання населенню стоматологічної та оториноларингологічної допомоги, спосіб життя, побутові умови, характер і режим харчування	Населення України	Дані переписів та анкетного опитування населення, звіти обласних управлінь статистики	674 анкети
Захворюваність населення на рак ротової порожнини та глотки і смертність від цієї причини
Частота виникнення, поширеність злоякісних пухлин порожнини рота і глотки, смертність від них мешканців України	Кількість усіх хворих на злоякісні новоутворення ротової порожнини і глотки, у тому числі вперше виявлених, чисельність померлих від цієї причини	Дані Національного та обласних канцер-реєстрів, звітно-облікова документація обласних онкологічних диспансерів	25 000 первинних медичних документів, в тому числі 22 185 повідомлень про хворих із впершевстановленим діагнозом раку ротової порожнини або глотки

Дослідження якості атмосферного повітря міських агломерацій Північного і Західного регіонів показало, що вона є найвищою в нашій державі: питома вага аналізів повітряного басейну, які не відповідають гігієнічним нормативам, коливається в межах 5,3 %-12,5 %, а сумарний показник забруднення атмосферного повітря знаходиться в діапазоні 164,5-661,3 ум.од. Рівень небезпеки повітряного басейну для здоров'я людини оцінюється на цих територіях як безпечний або слабко небезпечний.

Встановлено, що населення південних, східних і більшості центральних областей України використовує для пиття занадто жорстку (1,1-4,7 ГДК), надмірно мінералізовану (1,2-3,9 ГДК) воду, зі значною кількістю кальцію (0,5-2,3 ГДК), магнію (0,7-1,6 ГДК), свинцю (0,7-0,9 ГДК), міді (0,7-0,8 ГДК), нікелю (0,6-0,8 ГДК) та хрому (0,6-1,0 ГДК). Визначено територіальні особливості природного хімічного складу підземних та поверхневих вод нашої держави, які полягають у дефіциті цинку у вододжерелах Північного і Західного регіонів та підвищеному вмісті у питній воді східних і південних областей марганцю (0,8-1,3 ГДК), хлоридів (1,1-1,7 ГДК) та сульфатів (1,6-4,0 ГДК). Встановлено регіональні закономірності антропогенного забруднення водного середовища в Україні: важкі метали найбільш поширені у питних водах Південного і Східного регіонів (13,4 %-19,8 % усіх аналізів із перевищенням нормативів), пестициди - у вододжерелах центральних, південних і східних областей (8,1 % -17,4 % проб води, що не відповідають гігієнічним регламентам), нітрати - у джерелах водопостачання Північного, Центрального і Південного регіонів (8,3 %-14,1 % аналізів із перевищенням ГДК).

Гігієнічний аналіз дозволив встановити, що вміст усіх важких металів є максимальним (р<0,05) в орному шарі ґрунтів Південного і Східного регіонів Україні, де він значно перевищує гігієнічні нормативи: по свинцю - у 2,4-3,5 рази, по нікелю - у 1,5-1,9 рази, по марганцю - в 1,1-1,3 рази. На цих територіях, а також у Кіровоградській області Центрального регіону сумарний показник хімічного забруднення ґрунтів Zc коливається від 76,3 до 128,4, що відповідає рівню, небезпечному для здоров'я населення.

Найнижчі (помірно небезпечний та припустимий) рівні небезпеки ґрунтів для здоров'я мешканців зафіксовані в Північному, Західному регіонах, а також в Полтавській області Центрального регіону (Zc=8,1-39,8). Концентрація усіх досліджуваних хімічних речовин в орному шарі ґрунту цих територій знаходиться в межах гігієнічних регламентів.

Аналіз стану хімічного забруднення продуктів харчування, вироблених з місцевої системи, дозволив визначити його окремі територіальні закономірності. Найбільш високий рівень забруднення харчових продуктів важкими металами встановлений у східних та південних областях (12,8 %-16,2 % аналізів із перевищенням нормативів), пестицидами - в південних і центральних (12,6 %-17,8 %), а нітратами - в північних, центральних і південних (10,8 %-16,1) областях.

Територіальне навантаження пестицидів максимальне в Південному, Центральному і Північному регіонах, де його рівень перевищує гігієнічний регламент від 1,2 до 2,2 разів. Аналогічний показник по мінеральних добривах не відповідає нормативу в жодній з досліджених областей, але найвищі його значення зафіксовані в Північному і Центральному регіонах (перевищення нормативу від 1,4 до 1,7 разів).

За підсумками аналізу хімічного складу основних компонентів довкілля в окремих регіонах України були визначені біогеохімічні зони, які суттєво розрізняються за дефіцитом в біосфері тих чи інших життєво необхідних мікроелементів. Південний та Східний регіони утворюють зони природної недостатності цинку, центральні і північні області - цинку, марганцю і кобальту, західні - кобальту та цинку.

Результати проведених досліджень довели, що рівень соціально- економічного добробуту у 1989-2008 рр. був найвищим у Східному і Південному регіонах нашої України, де відмічалися максимальні значення таких показників, як питомий валовий економічний прибуток (803,5-1633,7 у.о/люд/рік), середньорічний розмір доходів населення (684,2-1405 у.о/люд/рік) та частка мешканців з найвищим освітнім цензом (вища і незакінчена вища освіта: 16,0 %-27,8 %). Найскладніша соціально-економічна ситуація, за цими показниками, існує в цей період часу у Північному та Центральному регіонах України.

Встановлено, що побутові умови мешкання населення є найкомфортнішими та найсприятливішими для здоров'я у східних та південних областях нашої країни, де відзначаються найбільш високі (р<0,05) значення основних показників санітарно-побутового благополуччя жителів: водоспоживання на господарсько-питні потреби населення (54,3-121,7 м ³/рік/людина), питома вага мешканців, охоплених плановою санітарною очисткою (63,4 %-96,9 %), частка населення, що мешкає у будинках із централізованим опаленням (57,2 %-74,8 %), водопроводом (71,5 %-95,8 %), каналізацією (60,3 %-80,7 %), гарячим водопостачанням (38,1 %-58,1 %), газом або електроплитою (65,4 %-83,8 %), ванною або душем (65,7 %-83,8 %). Найгірші санітарні побутові умови, за цими показниками, існують в населених місцях Північного, Західного і Центрального регіонів України, де їх значення менші вищенаведених в 1,7-3,4 рази. Результати проведеної комплексної гігієнічної оцінки якості навколишнього середовища та макроекономічної ситуації в різних регіонах нашої держави дозволили їх проранжувати за рівнем сприятливості умов для мешкання населення.

Встановлено, що в сприятливих та задовільних екологічних умовах постійно проживає переважна більшість (61,2 %-86,8 %) населення Західного, Північного та Центрального регіонів і лише незначна меншість (9,7 %-23,2 %) мешканців східних та південних областей. У той же час, сприятливі та задовільні соціально-економічні умови проживання має більшість населення (55,8 %-67,0 %) Східного і Південного регіонів і тільки відносно мала частка мешканців інших територій України (15,7 %-39,0 %).

Закономірності формування онкологічної патології ротової порожнини і глотки. Дослідження динаміки первинної захворюваності на рак ротової порожнини і глотки дозволили установити, що частота цих злоякісних новоутворень за період 1989_2008 рр. підвищилася як у цілому по Україні (на 11,3 ±3,8 %), так і в кожному з її регіонів. Максимальний темп приросту онкозахворюваності відмічався серед мешканців західних областей (+55,8 %), мінімальний - серед населення Східного (+2,7 %) та Південного (+6,5 %) регіонів. Це збільшення захворюваності відбулося в основному за рахунок суттєвого зростання частоти виникнення раку глотки (на 34,5 % серед чоловіків та на 28,6 % - серед жінок), в той час як захворюваність на злоякісні пухлини ротової порожнини майже не змінилися.

За досліджений період часу відбулася зміна вікового максимуму захворюваності на рак ротової порожнини у чоловіків: з групи 55-59 років (35,3 %) він перейшов до більш старшої групи групі 65-69 років (38,9 %). У жінок віковий максимум захворюваності залишився у тій же групі (80-84), але його абсолютне значення зросло ? з 6,3 випадків до 7,9 випадків на 100 тис. мешканців. Віковий максимум захворюваності чоловіків на рак глотки у період 1989-2008 рр. залишився у тій же віковій групі (55-59 років), але його значення збільшилося на 30,6 %. Максимум онкозахворюваності жінок перейшов до більш старшої вікової групи (з 70-74 роки до групи 75-79 років) і незначно підвищився - на 7,7 %).

Повікові показники частоти виникнення злоякісних новоутворень ротової порожнини і глотки мають суттєві регіональні особливості. Віковий максимум захворюваності чоловіків на рак ротової порожнини в цілому по Україні, а також в Північному і Центральному її регіонах припадає на передпенсійний вік (55-59 років), в той час як в інших регіонах він знаходиться в пенсійному віці (60-64 і 70-74 роки).

Найбільш висока (р<0,05) частота виникнення злоякісних пухлин ротової порожнини серед жінок усієї України, а також більшості її регіонів (Північного, Східного, Центрального) спостерігається у майже найстарішій групі ? 80-84 роки, тоді як у Західному регіоні ? у віці 75-79 років, у Південному ? в групі 70-74 роки.

Встановлено, що в цілому в нашій державі, а також в Південному та Східному регіонах віковий максимум захворюваності чоловіків на рак глотки знаходиться у групі 55-59 років (передпенсійний вік), а у решті регіонів - у пенсійному віці: 60-64 роки (Західний і Північний регіони), 70-74 роки (Центральний регіон). Серед жінок України, в тому числі у більшості її регіонів (Південному, Східному, Центральному) віковий максимум частоти виникнення злоякісних новоутворень глотки зафіксований у групі 70-74 роки. У Західному регіоні він відмічається в більш молодій групі (65-69 років), а в Північному - у майже найстарішій групі (80-84 роки).

Визначено довгострокові закономірності просторового розподілу первинної онкопатології ротової порожнини і глотки серед населення України, які полягають у достовірно (р<0,05) найвищому рівні частоти її виникнення в Північному, Центральному, Південному регіонах і вірогідно (р<0,05) найнижчому - у Східному і Західному регіонах нашої держави.

За допомогою медико-картографічному аналізу (рис.) встановлено території України, пріоритетні за ризиком виникнення злоякісних новоутворень ротової порожнини і глотки серед населення - це всі області Північного регіону (Сумська, Житомирська, Київська, Чернігівська), три центральні області (Вінницька, Черкаська, Полтавська) і одна південна (Одеська), а також групу територій із найнижчими в державі рівнями первинної захворюваності мешканців на рак ротової порожнини і глотки, до якої увійшли чотири західні області (Львівська, Івано-Франківська, Тернопільська, Чернівецька) і одна східна (Донецька).

Аналіз показав, що за період з 1989 до 2008 року поширеність онкологічних захворювань ротової порожнини і глотки серед усього населення України зросла на 22,9 %, причому найзначніше - в популяції Західного регіону на (33,5 %), а найменше - серед мешканців центральних областей (на 17,2 %).

Дослідження показали, що, на відміну від захворюваності і поширеності, смертність населення від раку ротової порожнини і глотки населення як усієї України, так і більшості її регіонів за період з 1989 до 2008 року зменшилася на 6,2 %-16,7 %. Тільки в Північному і особливо в Західному регіоні вона зросла (на 7,1 % та 35,6 % відповідно).

Аналіз детермінації онкологічної патології ротової порожнини і глотки факторами довкілля. Кореляційний-регресійний аналіз результатів 20-річного (1989-2008 рр.) моніторингу природно-екологічних і соціально- гігієнічних умов мешкання населення в різних регіонах України, а також закономірностей формування онкологічної патології ротової порожнини і глотки дозволив визначити наявність достовірного (р<0,05) зв'язку між цими явищами. Встановлено, що комплекс екзогенних факторів (природно-екологічних: аерогенних і геогідрохімічних; соціально-економічних, способу життя та побуту, харчування; медичних) на 97,5 % обумовлює частоту виникнення злоякісних новоутворень ротової порожнини і на 97,2 % - раку глотки (табл. 2).

Рисунок. Частота виникнення злоякісних новоутворень ротової порожнини та глотки серед населення України у 1989-2008 рр. (випадки на 100 000 населення, український стандарт)

Таблиця 2. Внесок окремих груп екзогенних чинників ризику у формування первинної онкологічної патології ротової порожнини і глотки серед населення України (за результатами множинного кореляційного аналізу, %)

Локалізації

Групи чинників ризику

Інші

Природно-екологічні

соціально - гігієнічні

медичні

аерогенні

геогідро-хімічні

соціально - економічні

способу життя та побуту

харчування

Ротова порожнина

8,5

10,9

18,4

28,0

15,3

16,4

2,5

19,4

61,7

Глотка

5,6

12,1

20,3

34,4

16,7

8,1

2,8

17,7

71,4

За результатами множинного кореляційно-регресійного аналізу доведено, що провідну роль в детермінації рівнів первинної онкологічної патології ротової порожнини і глотки відіграють соціально-гігієнічні чинники (Д=61,7 %-71,4 %), серед яких абсолютно домінують особливості способу життя і побуту (Д=28,0 %-34,4 %). Відносний ступінь впливу інших соціально-гігієнічних факторів значно нижчий: соціально-економічних ? у 1,5-1,7 рази, харчування ? в 1,8-2,0 рази.

Суттєво менше онкодетермінуюче значення мають природно-екологічні чинники (Д=17,7 %-19,4 %), серед яких провідне місце належить геогідрохімічним характеристикам довкілля (Д=10,9 %-12,1 %). У цілому ж, природно-екологічні фактори дещо сильніше впливають на рівні частоти виникнення раку ротової порожнини, ніж злоякісних пухлин глотки.

За допомогою кореляційно-регресійного, порівняльного і картографічного аналізів ідентифіковано ключові чинники ризику формування первинної онкопатології ротової порожнини й глотки, а також визначено ступінь їх патологічної значущості, що стало науковою основою обґрунтування диференційованих заходів щодо профілактики цих хвороб серед населення регіонів України, які розрізняються за екологічною та соціально-економічною ситуацією.

Наукове обґрунтування принципів та заходів щодо профілактики злоякісних новоутворень ротової порожнини і глотки. Результати проведених досліджень довели, що профілактика злоякісних новоутворень ротової порожнини та глотки повинна здійснюватися шляхом комплексної реалізації науково обґрунтованих, економічно, юридично та інформаційно забезпечених, територіально диференційованих заходів первинної, вторинної і третинної профілактики.

Аналіз показав, що провідним і найперспективнішим напрямом профілактики досліджуваних новоутворень є концепція чинників онкоризику та онкоантиризику, яка вимагає, з одного боку, врівноваження і нівелювання факторів онкоризику, а з іншого боку - активізації чинників антиризику злоякісних новоутворень ротової порожнини та глотки.

Ефективне попередження виникнення і розповсюдження онкологічних захворювань ротової порожнини й глотки, а також зменшення смертності населення України від цієї патології може бути досягнуто за рахунок поетапної реалізації комплексу заходів онкопрофілактики: первинної (базується на 15 принципах), вторинної (базується на 9 принципах) і третинної (базується на 3 принципах), які здійснюються на загальнодержавному, превентивному (регіональному, галузевому) та індивідуальному рівнях.

ВИСНОВКИ

1. У дисертаційній роботі проведено гігієнічне обґрунтування й отримано нове рішення наукового завдання встановлення сучасних закономірностей формування онкологічної патології ротової порожнини і глотки під впливом екзогенних чинників, що дозволило розробити диференційовані принципи та заходи її профілактики.

2. Гігієнічний аналіз показав, що середньодобові концентрації найпоширеніших у повітряному басейні населених місць України п'яти ксенобіотиків максимальні у Східному, Північному і Центральному регіонах (завислі речовини: 1,9-3,8 ГДК; оксид вуглецю: 0,7-0,9 ГДК; діоксид азоту: 1,5-3,0 ГДК; сажа: 1,5-3,9 ГДК; 3,4-бензпірен: 2,9-10,9 ГДК), а рівень небезпеки атмосферного повітря для здоров'я населення оцінюється як помірно небезпечний, небезпечний та дуже небезпечний. Мінімальний вміст вищезазначених шкідливих речовин зафіксований в повітряному басейні західних і північних областей, рівень небезпеки якого для здоров'я мешканців може бути кваліфікований як безпечний або слабко небезпечний.

3. Результати досліджень довели, що населення південних, східних і більшості центральних областей України споживає надмірно жорстку (1,1-4,7 ГДК), занадто мінералізовану (1,2-3,9 ГДК) питну воду зі значною кількістю кальцію (0,5-2,3 ГДК), магнію (0,7-1,6 ГДК) та важких металів (0,6-1,0 ГДК). Визначено територіальні особливості природного хімічного складу підземних та поверхневих вод нашої держави, які полягають у дефіциті цинку у вододжерелах Північного і Західного регіонів та підвищеному вмісті у питній воді східних і південних областей марганцю, хлоридів та сульфатів (0,8-4,0 ГДК). Встановлено регіональні закономірності антропогенного забруднення водного середовища в Україні: важкі метали найбільш поширені у питних водах Південного і Східного регіонів (13,4 %-19,8 % аналізів з перевищенням нормативів), пестициди - у вододжерелах центральних, південних і східних областей (8,1 %-17,4 % проб води, що не відповідають гігієнічним регламентам), нітрати - у джерелах водопостачання Північного, Центрального та Південного регіонів (8,3 %-14,1 % аналізів з перевищенням ГДК).

4. Встановлено, що вміст важких металів є максимальним (р<0,05) в орному шарі ґрунтів Південного і Східного регіонів України, де він перевищує гігієнічні нормативи: по свинцю - у 2,4-3,5 рази, по нікелю - у 1,5-1,9 рази, по марганцю - в 1,1-1,3 рази. На цих територіях сумарний показник хімічного забруднення ґрунту (Zс) коливається від 76,3 до 128,4, що відповідає рівню, небезпечному для здоров'я населення. Найнижчі (помірно небезпечний та припустимий) рівні небезпеки ґрунтів для здоров'я мешканців відмічені і Північному і Західному регіонах (Zс=8,1-39,8). Концентрації усіх досліджуваних хімічних речовин в орному шарі ґрунту цих територій знаходяться в межах гігієнічних регламентів. Аналіз стану хімічного забруднення продуктів харчування, вироблених із місцевої сировини, дозволив визначити його певні територіальні закономірності. Найбільш високий рівень забруднення харчових продуктів важкими металами встановлений у східних та південних областях (12,8 %-16,2 % аналізів із перевищенням нормативів), пестицидами - в південних і центральних (12,6 %-17,8 %), а нітратами - в північних, центральних і південних (10,8 %-16,1 %).

5. Гігієнічна оцінка хімічного складу основних компонентів довкілля в різних регіонах України довела наявність на її території біогеохімічних зон, які суттєво розрізняються за дефіцитом у біосфері деяких життєво необхідних мікроелементів. Південний та Східний регіони утворюють зону природної недостатності цинку, Центральний і Північний - цинку, марганцю і кобальту, Західний - йоду, кобальту та цинку.

6. За результатами проведених досліджень встановлено, що соціально - економічні умови мешкання населення найсприятливіші у Південному та Східному регіонах нашої держави. Про це свідчать максимальні в Україні значення таких показників, як середньорічний розмір доходів населення (684,2-1405,3 у.о./люд./рік),частка мешканців із вищою освітою (16,0 %-27,8 %), питома вага жителів, що мають найвищий рівень санітарно-побутового благополуччя (38,1 %-95,8 %). Найскладніша соціально-економічна ситуація (аналогічні показники нижчі в 1,7-4,2 разів) існує в Північному і Центральному регіонах країни.

7. Особливістю динаміки первинної захворюваності на рак ротової порожнини й глотки у період 1989-2008 рр. було її підвищення як в цілому по Україні (на 11,3 %), так і в кожному з регіонів нашої держави. Максимальний темп приросту частоти виникнення цих новоутворень відмічається серед мешканців західних областей (+ 55,8 %), мінімальний-серед населення Східного (+2,7 %) та Південного (+6,5 %) регіонів.

Визначено загальноукраїнські вікові критичні періоди вірогідного підвищення ризику виникнення онкологічної патології досліджуваних локалізацій: для раку ротової порожнини - це 65-69 років (чоловіки) та 80-84 роки (жінки), для новоутворень глотки - 55-59 років (чоловіки) та 75-79 років (жінки).

Встановлено довгострокову закономірність просторового розподілу раку ротової порожнини та глотки серед населення України, яка полягає у достовірно (р<0,05) найвищому рівні частоти його виникнення в Північному, Центральному і Південному регіонах і вірогідно (р<0,05) найнижчому - у Східному та Західному регіонах нашої держави.

8. Комплексне гігієнічне дослідження дозволило встановити, що провідне значення у детермінації рівнів первинної онкологічної патології ротової порожнини і глотки належить соціально-гігієнічним чинникам (Д=61,7 %-71,4 %), серед яких домінуючу роль відіграють особливості способу життя і побуту (Д=28,0 %-34,4 %). Відносний ступінь впливу інших соціально-гігієнічних факторів значно (p<0,05) нижчий: соціально-економічних ? у 1,5-1,7 рази, харчування ? в 1,8-2,0 рази. Суттєво менше онкодетермінуюче значення мають природно-екологічні чинники (Д=17,7 %-19,4 %), серед яких провідне місце належить геогідрохімічним характеристикам довкілля (Д=10,9 %-12,1 %).

За результатами кореляційно-регресійного, порівняльного і медико-картографічного аналізів ідентифіковано ключові чинники ризику й антиризику формування онкопатології ротової порожнини та глотки, визначено ступінь їх патологічної значущості, що стало науковою основою обґрунтування диференційованих заходів щодо профілактики цих хвороб серед населення регіонів України, які розрізняються за екологічною та соціально-економічною ситуацією.

9. Ефективне попередження виникнення і розповсюдження онкологічних захворювань ротової порожнини та глотки, а також зменшення смертності населення нашої держави від цієї патології здійснюється шляхом поетапної реалізації комплексу заходів профілактики: первинної (базується на 15 принципах), вторинної (базується на 9 принципах) і третинної (базується на 3 принципах), які проводяться на загальнодержавному, превентивному та індивідуальному рівнях.

СПИСОК ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Мониторинг тяжелых металлов в биосфере и организме человека в системе государственного управления качеством окружающей среды / И.И. Грищенко, М.Г. Степанова, И.М. Нагорный, Р.С. Свестун, М.В. Цыганкова. - Донецк: "Вебер" (Донецкое отделение), 2007. - 138 с. Автором досліджено вміст важких металів в продуктах харчування та їх вплив на частоту виникнення новоутворень.

2. Нагорний І.М. Гігієнічна оцінка хімічного складу питної води та його впливу на формування онкологічної патології ротової порожнини і глотки серед населення України / І.М. Нагорний, Н.В. Цандур // Вестник гигиены и эпидемиологии. - 2007. - Т. 11, № 2. - С. 193-196. Автором визначено концентрації в питній воді нітратів і пестицидів та їх вплив на формування первинної онкопатології ротової порожнини і глотки.

3. Гігієнічна оцінка впливу техногенного забруднення повітряного басейну на частоту виникнення онкологічної патології глотки, ротової порожнини, шкіри та губи / І.М. Нагорний, Н.В. Цандур, А.В. Абакумова, Р.С. Свестун, М.В. Циганкова, П.В. Кудимов // Гігієна населених місць. - Київ, 2009. - Вип. 53. - С. 136-139. Автором встановлено закономірності впливу ксенобіотиків повітряного басейну на частоту виникнення раку глотки.

4. Эколого-гигиенические закономерности формирования патологии среди взрослого населения промышленного региона Украины / А.В. Абакумова, Н.В. Цандур, М.В. Цыганкова, П.В. Кудымов, И.М. Нагорный, Р.С. Свестун // Гігієна населених місць. - Київ, 2009. - Вип. 54. - С. 143-148. Автором дано гігієнічну оцінку стану довкілля екокризового регіону та визначена його роль у формуванні онкологічної патології ротової порожнини й губи.

5. Особенности загрязнения почв Донецкой области тяжелыми металлами / С.В. Грищенко, М.Г. Степанова, Т.И Самойленко, И.И. Грищенко, И.М. Нагорный, В.А. Шамрай // Актуальні проблеми гігієни праці, професійної патології і медичної екології Донбасу. - Донецьк: Каштан, 2005. - С. 303-305.

6. Закономірності формування та зовнішньосередовищні чинники ризику злоякісних новоутворень губи, ротової порожнини і глотки серед населення екокризового регіону України / С. Грищенко, І. Солдак, І. Нагорний, І. Грищенко // Донецький Вісник наукового товариства ім. Шевченка. - Донецьк: "Східний видавничий дім", 2006. - С. 58_69.

7. Экономические последствия неблагоприятного влияния окружающей среды на здоровье населения экокризисного региона Украины / И.И. Грищенко, И.И. Солдак, И.М. Нагорный, Р.С. Свестун, М.В. Попова,

Н.В. Бугашева // Проблемы экологии и охраны природы техногенного региона. - Донецк, 2006. - Вип. 6. - С. 230-237.

8. Довгострокові закономірності частоти виникнення злоякісних новоутворень ротової порожнини, глотки і губи серед населення України / С.В. Грищенко, І.М. Нагорний, А.А. Чистяков, О.Г. Гончар, Д.П. Темніченко, Л.В. Чистякова // Журнал вушних, носових і горлових хвороб. - 2008. - № 4-с. - С. 32-33.

9. Сучасні особливості поширеності злоякісних пухлин губи, ротової порожнини і глотки та смертності від них населення України / С.В. Грищенко, І.М. Нагорний, А.А. Чистяков, О.Г. Гончар, Д.П. Темніченко, Л.В. Чистякова // Журнал вушних, носових і горлових хвороб. - 2008. - № 4-с. - С. 34-35.

10. Нагорный И.М. Влияние радиационного загрязнения окружающей среды на частоту возникновения онкологических заболеваний / И.М. Нагорный // Чорнобильська катастрофа та ії вплив на екологічну ситуацію в Україні: матеріали наук. -практ. конференції. - Харків: АЦЗУ, 2006. - С. 57-58.

11. Закономірності формування первинної онкологічної патології порожнини рота та глотки серед населення Донецької області /С.В. Грищенко, І.М. Нагорний, І.І. Грищенко, В.А. Шамрай, А.А. Чистяков // XI з'їзд онкологів України: матеріали з'їзду. Судак, АР Крим, 29 травня - 2 червня 2006 р. - Київ, 2006. - С. 8.

12. Нагорный И.М. Современные закономерности динамики заболеваемости и смертности населения Украины от злокачественных новообразований полости рта и глотки / И.М. Нагорный // Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції молодих вчених. - 2007 - Вип.69. - С. 212.

13. Нагорний І.М. Роль соціально-побутових чинників і способу життя у формуванні захворюваності населення на рак ротової порожнини, глотки та губи / І.М. Нагорний // Актуальні проблеми клінічної, експериментальної, профілактичної медицини, стоматології та фармації: матеріали 70-ої міжнародної наук.-практич. конференції молодих вчених. Донецьк, 9-11 квітня 2008 р. - Донецьк: "Каштан", 2008. - С. 231.

14. Экологический детерминизм онкологической патологии населения Донбасса / В.И. Агарков, С.В. Грищенко, Г.К. Северин, И.М. Нагорный, А.В. Абакумова, Т.И. Пивнева, О.Н. Парахина, О.А. Лихобабина, С.Ю. Носач

// Державні механізми управління природо користувачами. - Донецьк, 2009. - Т. Х, Вип. 119. - С. 65-78. - (Серія "Державне управління").

15. Нагорний І.М. Роль соціально-побутових чинників і способу життя у формуванні захворюваності населення на рак ротової порожнини, глотки та губи / І.М. Нагорний // Актуальні проблеми клінічної, експериментальної, профілактичної медицини, стоматології та фармації: матеріали 71-ої міжнародної наук.-практич. конференції молодих вчених. Донецьк, 23-24 квітня 2009 р. - Донецьк: "Каштан", 2009. - С. 205.

16. Грищенко С.В. Принципи і заходи профілактики злоякісних новоутворень ротової порожнини і глотки: методичні рекомендації / С.В. Грищенко, І.М. Нагорний. - Донецьк: ДонНМУ, 2009. - 15 с. Автором обґрунтовано і розроблено принципи та заходи первинної онкопрофілактики.

АНОТАЦІЇ

Нагорний І.М. Гігієнічна оцінка впливу факторів довкілля на формування злоякісних новоутворень ротової порожнини і глотки та обґрунтування заходів щодо їх профілактики серед населення України. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.02.01 - гігієна та професійна патологія. - Донецький національний медичний університет ім. М. Горького МОЗ України, Донецьк, 2010.

Дисертація присвячена проблемі встановлення закономірностей впливу екзогенних факторів ризику на формування онкологічної патології новоутворень ротової порожнини і глотки та розробці на цій основі диференційованих у залежності від особливостей довкілля принципів та заходів її профілактики. За результатами комплексної гігієнічної оцінки природно-екологічних (геогідрохімічних і аерогенних) та соціально-гігієнічних (соціально-економічних, медичних, способу життя, побуту і харчування) чинників навколишнього середовища, а також аналізу територіальної варіабельності показників онкологічної патології ротової порожнини й глотки і закономірностей її формування, за допомогою множинного кореляційно-регресійного, порівняльного та медико- картографічного аналізів були визначені ключові зовнішньосередові фактори ризику й антиризику виникнення злоякісних новоутворень ротової порожнини й глотки.

На цій основі був науково обґрунтований і впроваджений у практику охорони здоров'я комплекс диференційованих у залежності від особливостей довкілля заходів первинної, вторинної і третинної профілактики злоякісних новоутворень ротової порожнини і глотки на загальнодержавному, превентивному (регіональному, галузевому) та індивідуальному рівнях.

Ключові слова: злоякісні новоутворення ротової порожнини і глотки, профілактика, вплив навколишнього середовища.

Нагорный И.М. Гигиеническая оценка влияния факторов окружающей среды на формирования злокачественных новообразований полости рта и глотки и обоснование мероприятий по ее профилактике среди населения Украины. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.02.01? гигиена и профессиональная патология. - Донецкий национальный медицинский университет им. М. Горького МЗ Украины, Донецк, 2010.

Диссертация посвящена проблеме установления закономерностей формирования онкологической патологии полости рта и глотки под влиянием окружающей среды и разработке на этой основе дифференцированных принципов и мер по ее профилактике.

Установлено, что наиболее загрязнен атмосферный воздух населенных мест Восточного и Южного регионов Украины, о чем свидетельствуют наивысшие значения таких показателей, как удельный вес анализов атмосферного воздуха с превышением ПДК (36,3 %-59,8 %), среднегодовые концентрации ксенобиотиков в воздушном бассейне (взвешенные вещества: 1,3-3,3 ПДК, диоксид азота: 1,7-2,8 ПДК, фенол: 1,2-2,2 ПДК, аммиак: 1,4-2,6 ПДК, формальдегид: 1,3-4,2 ПДК, фтористый водород: 1,1-2,1 ПДК, сажа: 1,2-3,7 ПДК, 3,4-бензпирен: 2,5-12,3 ПДК). Наименее загрязнен атмосферный воздух городов Западного региона, где зарегистрированы самые низкие значения вышеперечисленных показателей, а уровень опасности воздушного бассейна для здоровья человека оценивается как безопасный.

Показано, что жители южных и восточных областей Украины используют для хозяйственно-питьевых нужд чрезмерно минерализованную (1,5-3,8 ПДК), слишком жесткую (1,8-4,8 ПДК) воду с большим количеством хлоридов (0,9-1,5 ПДК), сульфатов (1,3-3,8 ПДК), кальция (1,5-2,2 ПДК) и магния (0,9-1,7 ПДК), содержащую свинец, хром и марганец в концентрациях, превышающих гигиенические нормативы. Наиболее качественная питьевая вода, безопасная по химическому составу, характерна для территорий Северного, Западного и Центрального регионов Украины с низким уровнем антропопрессии и оптимальным природным содержанием минеральных веществ. Наиболее высокие концентрации тяжелых металлов зафиксированы в почвах Восточного и Южного регионов Украины, где они существенно (от 1,2 до 3,6 раз) превышают нормативные значения. Наименьший (допустимый) уровень безопасности почв для здоровья населения установлен в некоторых областях Северного и Западного регионов.

Гигиеническая характеристика химического загрязнения пищевых продуктов, изготовленных из местного сырья, позволила установить определенные региональные особенности: наиболее высокий уровень их контаминации тяжелыми металлами (12,9 %-15,6 % анализов с превышением регламентов) и пестицидами (8,5 %-15,8 %) отмечен в Восточном и Южном регионах, в то время как нитратами - в Западном, Северном и Центральном (9,0 %-12,8 %).

По итогам исследований установлено, что наиболее благополучная макроэкономическая ситуация сложилась в Восточном и Южном регионах Украины, которые являются самыми развитыми в индустриальном и социально-экономическом отношениях.

Об этом свидетельствуют наивысшие значения таких показателей, как удельная валовая экономическая прибыль, средняя величина доходов населения и удельный вес жителей с высшим и неоконченным высшим образованием. Наихудшая социально-экономическая ситуация, по этим показателям, существует в Западном и Северном регионах нашего государства.

Установлена ведущая закономерность современного территориального распределения новообразований полости рта и глотки в Украине, которая заключается в достоверно (р<0,05) наивысшем уровне частоты их возникновения в Северном, Центральном и Южном регионах и достоверно (р<0,05) наиболее низком - в Восточном и Западном регионах страны.

Проведенный множественный корреляционно-регрессионный анализ показал, что ведущая роль в детерминации уровней первичной заболеваемости новообразований полости рта и глотки населения принадлежит социально-гигиеническим факторам (Д=61,7 %-71,4 %), среди которых абсолютно доминируют особенности образа жизни и быта (Д=28,0 %-34,4 %). Относительная степень влияния других социально-гигиенических факторов намного ниже: социально-экономических - в 1,5-1,7 рази (Д=20,7-25,8 %), особенностей питания - в 1,8-2,0 рази.

...

Страница:

автореферат "Гігієнічна оцінка впливу факторів довкілля на формування злоякісних новоутворень ротової порожнини і глотки та обґрунтування заходів щодо їх профілактики серед населення України" скачать

Подобные документы

Фізична реабілітація при патології черевної порожнини
Види патології черевної порожнини. Посилення лікувального впливу на організм людини. Клініко-функціональне обґрунтування методів фізичної реабілітації при патології черевної порожнини. Показання і протипоказання до занять ЛФК в післяопераційному періоді.

курсовая работа [864,0 K], добавлен 11.05.2011
Гігієнічна характеристика вмісту селену в об’єктах навколишнього середовища і організмі людини та його вплив на показники здоров’я населення екологічно несприятливого регіону
Селеновий статус організму людини. Гігієнічна оцінка вмісту селену в навколишньому середовищі та організмі людини, його вплив на показники здоров’я як наукове обґрунтування розробки профілактичних заходів. Біомоніторинг селену та інших мікроелементів.

автореферат [56,6 K], добавлен 09.03.2009
Наукове обґрунтування оптимізації системи профілактики інвалідизуючих захворювань у військовослужбовців служби безпеки України
Вивчення структури первинної інвалідності ВС СБУ та визначення факторів, що впливають на її формування, оцінка видів і ступеня обмеження життєдіяльності. Наукове обґрунтування оптимізації системи профілактики інвалідності і ВС СБУ, її ефективність.

автореферат [29,1 K], добавлен 04.04.2009
Дослідження структури здорового способу життя населення
Загальний огляд проблем стану здоров'я населення на сучасному етапі, аналіз причин їх виникнення та факторів розвитку. Особливості стилю життя сучасної людини. Здоровий спосіб життя як чинник формування, збереження і зміцнення здоров'я населення.

курсовая работа [433,7 K], добавлен 05.01.2011
Йодний дефіцит та патологія щитоподібної залози серед дитячого населення у північному регіоні України
Ретроспективна поширеність дифузного еутиреоїдного та вузлового зоба у дітей Північного регіону України. Оцінка ступеня йодного дефіциту. Сучасні методи профілактики йодної недостатності. Ефективність групової профілактики з використанням води "Йодіс".

автореферат [81,9 K], добавлен 21.03.2009
Гігієнічні особливості впливу внутрішньошкільних факторів на якість життя та здоров’я молодших школярів
Характеристика стану здоров’я школярів та його динаміка протягом навчання в початковій школі. Вплив факторів внутрішньошкільного середовища на стан здоров’я учнів. Розробка комплексу профілактичних заходів з оптимізації дії керованих факторів ризику.

автореферат [70,0 K], добавлен 09.03.2009
Екологічно-гігієнічние обґрунтування регламентів безпечного застосування сучасних хімічних засобів захисту яблуневих садів
Застосування хімічних засобів захисту плодових насаджень та потенційна небезпека забруднення ними об’єктів навколишнього середовища, що створює загрозу як для здоров’я населення. Токсиколого-гігієнічна оцінка сучасних хімічних засобів захисту садів.

автореферат [86,6 K], добавлен 12.03.2009
Оцінка впливу психоемоційного стану на серцево-судинну систему сучасних школярів
Психоемоційні і функціональні порушення серцево-судинної системи у школярів, робота вчителя для їх профілактики. Вплив інноваційних освітніх технологій на здоров'я дітей. Використання фізичної культури і збалансованого харчування для запобігання хворобам.

научная работа [123,9 K], добавлен 10.09.2012
Закономірності формування, фактори ризику й заходи щодо профілактики травматизму підлітків в умовах урбанізованого регіону
Здоров'я дитячого й підліткового населення. Екологічне й соціальне середовище проживання підлітків в умовах Донбасу. Порівняльне вивчення травматизму серед різних вікових контингентів. Розробка оздоровчої та післятравматичної технології реабілітації.

автореферат [57,2 K], добавлен 12.03.2009
Рак ротової порожнини
Загальна характеристика, симптоми та клінічна картина ракових новоутворень в ротовій порожнині, головні причини її виникнення та етапи розвитку. Передракові стани та факультативні захворювання. Типи ракових утворень та принципи їх лікування, діагностика.

презентация [1,0 M], добавлен 13.01.2012
Гігієнічна оцінка харчування та стану здоров’я старшокласників, які розпочали навчання з шести- та семирічного віку
Ознайомлення з результатами гігієнічної оцінки особливостей харчування та стану здоров’я школярів старших класів загальноосвітніх навчальних закладів. Вивчення режиму харчування та режиму дня, а також рівня споживання основних видів харчових продуктів.

статья [26,4 K], добавлен 07.02.2018
Предмет, завдання та методи патології
Тотожність фізіологічних і патологічних процесів. Розкриття загальних закономірностей виникнення, течії та результату патологічних процесів і хвороб людини. Формування бази сучасної теорії патології. Етапи обміну речовин: анаболізм і катаболізм.

реферат [22,7 K], добавлен 24.04.2009
Проблеми в харчуванні українців
Значення їжі, її головні компоненти, функції та чинники, що їх забезпечують. Харчування та здоров'я населення України. Класифікація хвороб аліментарного генєзу. Головні причини порушення структури харчування. Державна політика в галузі харчування.

реферат [3,1 M], добавлен 23.11.2010
Гігієнічна оцінка ефектвності оздоровлення дітей і підлітків на морському узбережжі
Гігієнічна характеристика окремих районів морського узбережжя Одеської затоки, які використовуються з рекреаційною та лікувально-оздоровчою метою. Оцінка стану здоров'я дітей на початку та наприкінці оздоровлення в умовах морського кліматичного курорту.

автореферат [93,0 K], добавлен 09.03.2009
Масаж біологічно активних точок
Ознайомлення з історією виникнення точкового масажу. Вивчення "біологічно активних точок" на тілі людини. Оцінка ефективності впливу точкового масажу на організм людини. Аналіз методів впливу на "біологічно активні точки" та оцінка їх ефективності.

контрольная работа [43,4 K], добавлен 18.06.2015
Довголіття та внутрішня екологія людини
Екологія та здоров'я, соціальні умови здоров'я. Зміни функціональної діяльності деяких систем організму в процесі старіння. Загальні відомості про довголіття, основні критерії віку. Характер впливу чинників навколишнього середовища на здоров'я людини.

реферат [31,5 K], добавлен 28.02.2010
Динаміка профілю ризику серцево-судинних захворювань в жіночій популяції
Серцево-судинні захворювання. Статеві відмінності умов формування серцево-судинної патології. Вирішення проблеми високої смертності від ССЗ в Україні. Діагноз ішемічної хвороби серця. Динаміка поширеності факторів ризику серед жінок віком 20-64 років.

автореферат [208,5 K], добавлен 09.03.2009
Гігієнічна оцінка третинного очищення стічних вод у біологічних ставах з вищою водяною рослинністю
Гігієнічна оцінка третинного очищення промислових стічних вод у біологічних ставах з вищими водяними рослинами. Обґрунтованість доцільності застосування біоставів з вищими водяними рослинами для третинного очищення промислових стічних вод від забруднень.

автореферат [332,6 K], добавлен 09.03.2009
Імуногенетична характеристика та критерії формування груп ризику розвитку гастродуоденальної патології у дітей
Фактори ризику (генеалогічні, аліментарні, імунологічні, імуногенетичні) та визначення маркерів гастродуоденальної патології у дітей. На формування гастродуоденальної патології у дітей значний вплив мають аліментарні, імуногенетичні, імунологічні чинники.

автореферат [50,2 K], добавлен 18.03.2009
Невротичні розлади у жінок (етіологія, патогенез, клініка, терапія)
Патогенетичні закономірності формування невротичних розладів у жінок на підставі аналізу клініко-психопатологічних, патопсихологічних та соціально-психологічних механізмів їх розвитку для розробки критеріїв діагностики, принципів терапії та профілактики.

автореферат [68,2 K], добавлен 02.04.2009

Другие документы, подобные "Гігієнічна оцінка впливу факторів довкілля на формування злоякісних новоутворень ротової порожнини і глотки та обґрунтування заходів щодо їх профілактики серед населення України"

весь список подобных работ

скачать работу можно здесь

сколько стоит заказать работу?

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.

Локалізації	Групи чинників ризику	Інші
	Природно-екологічні	соціально - гігієнічні	медичні
	аерогенні	геогідро-хімічні	соціально - економічні	способу життя та побуту	харчування
Ротова порожнина	8,5	10,9	18,4	28,0	15,3	16,4	2,5
	19,4	61,7
Глотка	5,6	12,1	20,3	34,4	16,7	8,1	2,8
	17,7	71,4