Главная Коллекция "Revolution" Медицина Гігієнічне обґрунтування впровадження локальних водоочисних пристроїв колективного використання для оптимізації забезпечення населення питною водою

Гігієнічне обґрунтування впровадження локальних водоочисних пристроїв колективного використання для оптимізації забезпечення населення питною водою

Оцінка змін основних показників якості водопровідної води на етапах її постачання населенню. Визначення критичних точок контролю при здійсненні санітарно-епідеміологічного нагляду за допомогою локальних водоочисних пристроїв колективного використання.

Рубрика	Медицина
Вид	автореферат
Язык	украинский
Дата добавления	14.07.2015
Размер файла	32,1 K

посмотреть текст работы

скачать работу можно здесь

полная информация о работе

весь список подобных работ

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru

Вступ

Актуальність теми. Загострення проблем водопостачання, яке полягає у поглибленні кількісного та якісного дефіциту питної води, зростанні захворюваності та смертності населення, обумовлених «водним чинником» тощо, є актуальним для всіх країн світу, в тому числі й для України. Всесвітня організація охорони здоров'я (ВООЗ) та Організація об'єднаних націй, що започаткували вже друге Міжнародне десятиліття дій «Вода для життя» (2005-2015 рр). приділяють велику увагу інтенсивним пошукам шляхів їх вирішення. Забезпечення населення якісною питною водою є одним з важливих завдань системи національної безпеки держави (Бережнов С.П., 2006; Прокопов В.О, 2008; Гончарук В.В., 2009 та ін.). За даними Держспоживстандарту, населення майже 40 % території України споживає воду, що не відповідає нормативним вимогам (переважно у південному та східному регіонах). Основними причинами цього є недосконалість технологій водопідготовки в умовах незадовільного екологічного стану поверхневих та підземних джерел водопостачання, погіршення якісних характеристик питної води через її вторинне хімічне та біологічне забруднення, обумовлене її транспортуванням мережею водопроводів (Позін С.Г., 1998; Гіроль М.М. та співавт., 2008; Семчук Г.М., 2002-2009; Журба М.Г., 2009). Це створює загрозу здоров'ю населення через досить високий рівень захворюваності кишковими інфекціями та гепатитом А, збільшує ступінь ризику впливу канцерогенних та мутагенних факторів на організм (Некрасова Л.С., 2009; Прокопов В.О., 2007; Копилевич В.А. та співавт., 2009).

У вирішенні проблеми поліпшення показників якості питної води виділяють комплекс заходів, оптимальним серед яких є встановлення локальних пристроїв/систем колективного використання для додаткової обробки води, що подається існуючою мережею трубопроводів централізованого господарсько-питного водопостачання. Удосконаленню технологій кондиціонування води в наш час приділяється багато уваги, проте багаточисельні технічні рішення, що пропонуються для оптимізації водопідготовки, не завжди мають необхідне гігієнічне обґрунтування. Причиною цього є недостатність об'єктивної оцінки якості питної (додатково очищеної) води та гігієнічно обґрунтованих вимог до такого обладнання. До цього часу практично відсутні гігієнічно обґрунтовані вимоги до експлуатації водоочисних пристроїв, у тому числі у разі виникнення надзвичайних ситуацій, що супроводжуються виключенням інших джерел водопостачання населення. Разом з тим, використання локальних пристроїв/систем для додаткової обробки питної води з метою покращення її якості віднесено ВООЗ до основних засобів покращення водозабезпечення населення, оскільки збільшення кількості бар'єрів під час обробки води (WHO /ВООЗ/, 2004) сприяє зменшенню ризиків для здоров'я споживачів води. Впровадження системи санітарно-епідеміологічного нагляду за використанням пристроїв/систем колективного використання для додаткового очищення водопровідної води відповідає сучасній концепції ХАССП у водопостачанні та «плану забезпечення безпеки води», що їх рекомендує ВООЗ для використання у практичній роботі (WHO, 2004, 2008, 2009).

Мета дослідження: наукове обґрунтування санітарно-гігієнічної регламентації застосування локальних водоочисних пристроїв колективного використання для оптимізації забезпечення населення доброякісною питною водою.

Завдання дослідження:

1. Вивчити та проаналізувати особливості водопостачання м. Одеса та регіону, зміни показників якості водопровідної води на етапах її постачання населенню.

2. Дати оцінку показникам якості води, що додатково очищена у водоочисних пристроях колективного використання (з різними технологіями обробки водопровідної води).

3. Встановити та провести апробацію гігієнічних вимог до експлуатації водоочисних пристроїв колективного використання та реалізації додатково очищеної води.

4. Визначити критичні точки контролю при здійсненні санітарно-епідеміологічного нагляду за використанням локальних водоочисних пристроїв колективного використання.

5. Провести аналіз гігієнічної регламентації використання бюветних комплексів для оптимізації забезпечення населення питною водою.

6. Обґрунтувати пропозиції до системи управління якістю та безпекою питного водопостачання, складовою якої є застосування водоочисних пристроїв колективного використання, та оптимізації санітарно-епідеміологічного нагляду за водопостачанням населення.

1. Матеріали і методи дослідження

Графік та об'єм фізико-хімічних та санітарно-мікробіологічних досліджень води (із джерел водопостачання, водопровідної, бюветної, додатково очищеної після ВОП/КВ) визначались задачами, поставленими в дисертаційній роботі. Дослідження проводились фахівцями санітарно-епідеміологічної служби та ДП «УкрНДІ МТ», лабораторії яких акредитовані МОЗ та Держспоживстандартом України на виконання таких досліджень, згідно з вимогами ГОСТ 2874, ДСанПіН 2.2.4.4.036 і відповідних ДСТУ (ГОСТів), з використанням реактивів, приладів та обладнання, регламентованих тими ж ДСТУ (ГОСТами). При визначенні переліку показників якості води враховані рекомендації ВООЗ (WHO, 2004, 2008, 2009), в яких, зокрема, зауважена необхідність періодичного перегляду цільових показників якості води з урахуванням результатів досліджень, отриманих на попередньому етапі роботи, а також нових наукових знань щодо критеріїв якості води та технологій водопідготовки стосовно можливостей їх досягнення. Тому деякі показники якості води, визначення яких вважали доцільним на перших етапах роботи (згідно з першим проектом ДСанПіНу 2.2.4.4.036, індекс фекальних колі-форм, ентерококів, стафілококів, синьогнійної палички та бактеріофагів у водопровідній та додатково очищеній воді), у подальших дослідженнях не вивчали.

Відбирання, консервацію, зберігання та транспортування проб води проводили відповідно до вимог ДСТУ ISO 566, ГОСТ 4979 та ГОСТ 24481. Відбір проб води для вірусологічних досліджень проводили за загальними правилами із заходами попередження додаткової контамінації. Вірусологічні дослідження виконувались фахівцями Центральної імуно-вірусологічної лабораторії державної санітарно-епідеміологічної служби Одеської області. Для ідентифікації вірусних антигенів використовували експрес-методику по визначенню антигенів рота-, рео-, аденовірусів і ВГА методом імуноферментного аналізу (ІФА) і реакції непрямої гемаглютинації (РНГА) на тест-системах виробництва НДІ “Темп-2”, м. Ростов-на-Дону (для антигенів рота-, рео- та аденовірусів) та Інституту Пастера, м. Санкт-Петербург (для антигенів вірусів гепатиту А).

Критичними контрольними точками (ККТ) виробництва, що потребують особливої уваги при здійсненні санітарно-епідеміологічного нагляду за виробництвом і реалізацією споживачам доочищеної питної води, визнано такі, де є найбільша вірогідність погіршення показників якості води, що може призвести до її негативного впливу на здоров'я споживачів (ДСТУ 4161; WHO, 2004, 2008). Визначення ККТ при виробництві питної води (додатково очищеної, бюветної) проводили на основі аналізу конкретних результатів санітарно-мікробіологічних та фізико-хімічних досліджень води, отриманих при відборі проб води на всьому шляху їх обробки (з ємкостей для зберігання вхідної/водопровідної води, додатково очищеної води, стаціонарних трубопроводів та ємкості (камери) змішування - через пробовідбірні крани, а також до та після гнучких сполучних шлангів). ККТ об'єктів довкілля у приміщенні, де розташовано водоочисний пристрій, визначали при аналізі результатів санітарно-мікробіологічних досліджень змивів із зовнішніх поверхонь обладнання, стін та стелі приміщення, халатів операторів виробництва додатково очищеної води та осіб, що реалізують споживачам додатково очищену воду.

Протягом усього часу досліджень (1993-2008 р.р.) проаналізовано понад 110000 проб води та змивів (з них понад 500000 фізико-хімічних та близько 600000 санітарно-мікробіологічних досліджень), включаючи результати досліджень, отримані при експертизі 35 водоочисних пристроїв для колективних споживачів питної води. Роль водного фактору в створенні самооцінки здоров'я населення, а також оцінку жителями міста якості спожитої питної води визначали за даними анкетування (Гнеденко Е. Д., Горбунова З. Д., 1998); проаналізовано понад 2500 анкет, у розробці яких брали участь фахівці ДП «УкрНДІ МТ».

При аналізі досліджень використовували математичні та статистичні методи на основі сучасного програмного забезпечення з використанням персонального комп'ютера. Основні обчислення та побудову графіків проводили з використанням статистичних пакетів програми Statgrafic.

2. Результати досліджень та їх обговорення

Гігієнічний моніторинг якості водопровідної води у місті. Аналіз показників якості водопровідної води у м. Одеса проведено з огляду на необхідність визначення ризиків для здоров'я від спожитої води, що не відповідає нормативним вимогам і тому підлягає управлінню обґрунтованими заходами (WHO, 2005). Існуючий стан водопровідних систем населених пунктів України є кризовим. Порушення протиепідемічного режиму на водопровідних спорудах у 2006 р. складали 12.1 %, у 2007 р. - 12.3 %, у 2008 р. - 13.1 %, а за три перші місяці 2009 р. - 12.1 %, причому більшість з них встановлено у південних регіонах. Кількість водопровідних мереж, що потребують невідкладної заміни, у 2007 році становила менше 10 % лише у 4-х областях (в Одеській області - 38 %). Водопідготовка для м. Одеси здійснюється шляхом обробки річної води (р. Дністер) на водоочисній станції (ВОС) «Дністер», що має лише перший пояс зони санітарної охорони (ЗСО) джерела водопостачання (проект другого поясу ЗСО, напрацьований та затверджений ще у 1989 р. до цього часу не впроваджено). До 2004 р. подача питної води споживачам у місті здійснювалась за графіком (з 6-ти годинною перервою в усіх районах міста вночі та періодичними перервами у денний час на 2-6 годин).

Переважна кількість досліджених проб води, що її підготовляють на ВОС «Дністер» та подають у місто, у стаціонарних точках міської мережі централізованого водопостачання відповідає діючим нормативним вимогам; кількість проб з наднормативними значеннями за фізико-хімічними та санітарно-мікробіологічними показниками якості води у розподільчій мережі складає близько 0.2 % (за даними лабораторій СЕС та ТОВ «Інфоксводоканал» /до 2004 р. - ЗАТ «Одесводоканал»/).

Дослідження показників якості водопровідної води, проведені при щомісячному та щотижневому відборі проб для санітарно-хімічних та мікробіологічних аналізів, відповідно, протягом 1994-2006 р.р у 4-х районах міста (у точках розташування водоочисних пристроїв колективного використання (ВОП/КВ) виявили наявність суттєвих коливань у воді концентрацій заліза (30-83 %), залишкового вільного хлору (65-95 %), перманганатної окиснюваності (40-60 %), запаху та каламутності (65-80 %); інші показники якості води відповідали вимогам ГОСТ 2874 та ДСанПіН 2.2.4.4.036. Аналіз матеріалів проведених досліджень лише тих показників якості водопровідної води, що найбільш часто відрізнялись у окремих районах міста або в окремі терміни часу, свідчить, що у 1998 р. наднормативними були запах та каламутність води (у 24 % проб), концентрації у ній заліза, залишкового вільного хлору, окиснюваність (у 23 % , 55 % та 50 %, відповідно). Аналіз динаміки мінімальних, максимальних та середніх значень деяких показників якості водопровідної води, що надходила на додаткове очищення в м. Одеса в 2000 р. (по місяцям та сезонам), свідчить, що при нормативних «середніх» значеннях, максимальні та мінімальні величини таких показників якості водопровідної води, як «каламутність», «перманганатна окиснюваність» та «концентрація заліза», відрізнялись у 5-12 разів. Встановлено, що у всіх випадках невідповідності водопровідної води вимогам епідемічної безпеки за показником «загальне мікробне число» у цій воді не виявлено залишкового вільного хлору, а перманганатна окиснюваність перевищувала вимоги ДСанПіН 2.2.4.4.036; у тупикових точках водопровідної мережі виявлено підвищення у воді концентрації нітритів в порівнянні з іншими відрізками мережі, проте вони не досягали наднормативних значень. Виявлені зміни могли бути наслідком незадовільного санітарно-технічного стану водопровідно-каналізаційних мереж міста (термін експлуатації зовнішньої мережі водопостачання становить від 25 до 100 років), що притаманно не лише м.Одесі.

Матеріали соціологічних опитувань, проведених у містах України у 1996-2006 р.р., засвідчили, що серед місцевих екологічних чинників невдоволення якістю питної води висловили більшість респондентів (64 % в середньому по країні; 86 % у м. Одесі). Серед скарг на якість води у мешканців міст переважали наступні: незадовільний запах води (хлорний, затхлий - 43 %), неприємний її присмак (54 %) та зміна забарвленості (жовтий, коричневий - 18 %).

Встановлена наявність постійних змін показників якості водопровідної води при її транспортуванні у місті та безпосередньо у житлових будинках, а саме: суттєві коливання у воді протягом дня концентрацій заліза (30ч80 % проб), перманганатної окиснюваності (40ч60 % проб), залишкового вільного хлору (65ч95 % проб), запаху та каламутності (65ч80 % проб). Ці свідчення погіршення безпечності питної води є причиною невдоволення значної частини населення якістю води «з крану».

Розробка засад гігієнічної регламентації локальних водоочисних пристроїв колективного використання. Розробку засад гігієнічної регламентації впровадження локальних водоочисних пристроїв колективного використання для оптимізації забезпечення населення питною водою проводили поетапно, вивчаючи фактори, що здатні погіршити якість додатково очищеної води з метою напрацювання заходів з їх мінімізації. Така необхідність була обумовлена відсутністю на початку 90-х років санітарно-гігієнічних вимог до виробництва та умов реалізації додатково очищеної води населенню міста. Оцінку якості води, додатково очищеної у ВОП/КВ, проводили за нашої участі при одночасному дослідженні показників якості води до та після її обробки у ВОП/КВ з часу використання у місті перших таких пристроїв. На першому етапі роботи дослідження фізико-хімічних та санітарно-мікробіологічних показників виконували щомісяця.

У мікрорайонних пунктах з ВОП/КВ з 1996 р. використовуються для додаткового очищення водопровідної води наступні технології: «механічне фільтрування + сорбція + озонування» (ВОП/КВ «УОФВ»); «механічне фільтрування + сорбція + йонний обмін + УФ-опромінення» (ВОП/КВ «Мідія-05», «УДВ» та «Rain Soft»); «механічне фільтрування + сорбція» (ВОП/КВ «Atlas Filtri» та «Amеtеc»); «механічне фільтрування + сорбція + керамічні знезаражуючі фільтри» (ВОП/КВ «Atlas Filtri»); «механічне фільтрування + сорбція + УФ-опромінення» - ВОП/КВ «Мідія», Amеtеc» та «Ecowater». Встановлено, що у воді, додатково очищеній у ВОП/КВ з використанням технологій механічного очищення/фільтрування, озонування та сорбції на активному вугіллі, покращуються такі параметри, як окиснюваність (на 50ч70 %), запах, присмак, каламутність, вміст залишкового вільного хлору, хлороформу, заліза, нітритів та свинцю (до концентрацій, що нижче межі чутливості методу визначення). Інші показники якості води, регламентовані ГОСТ 2874 (вміст хлоридів, сульфатів, нітратів, алюмінію, натрію, марганцю, міді, стронцію, цинку), були в межах норми у водопровідній воді і знижувались на 5ч75 % у воді, додатково очищеній у ВОП/КВ.

При використанні у ВОП/КВ технологій йонного обміну виявлено пом'якшення води (зменшення її жорсткості до 0.2ч0.5 ммоль/дм3, тобто на 65ч80 %) та підвищення в межах норми концентрації натрію на 80ч150 %. При комплексному використанні у складі ВОП/КВ технологій йонного обміну, механічного очищення/фільтрування, сорбції та УФ-опромінення додатково очищеної води покращились органолептичні показники якості водопровідної води, знизились її окиснюваність на 25ч30 %, а також вміст у воді заліза, нітритів, свинцю та залишкового вільного хлору (до концентрацій, що нижче межі чутливості методу визначення). Концентрації нітратів, марганцю, міді, стронцію та цинку були в межах норми у водопровідній воді та знижувались на 5ч25 % у воді, додатково очищеній у таких ВОП/КВ

Результати санітарно-мікробіологічних досліджень водопровідної та додатково очищеної води засвідчили достатню ефективність засобів знезаражування (озонування, УФ-опромінення води «у потоці» чи у ємкості для зберігання додатково очищеної води), що застосовуються у ВОП/КВ. При відсутності блоку знезаражування води (переважно у ВОП/КВ, що були довільно змонтовані з імпортних елементів) виявлено наднормативні значення ЗМЧ (1995 р. - 75 % проаналізованих проб води, 1996 р. - 80 %) та індексу БГКП (10 % та 20 % проб води у ті ж роки). При здійсненні санітарно-епідеміологічного нагляду за виготовленням та якістю додатково очищеної води у ВОП/КВ вітчизняного виробництва та ВОП/КВ, довільно змонтованих підприємцями з окремих імпортних елементів для очищення води (кожний з яких мав Висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи; «збірні» ВОП/КВ), встановлено, що у таких «збірних» пристроях окремі елементи/блоки/картриджі мають різні ресурс, продуктивність, режим роботи, періодичність регенерації/очистки тощо, що не дозволяє дати об'єктивну оцінку ефективності додаткового очищення води протягом ресурсу ВОП/КВ та унеможливлює здійснення в повному обсязі необхідного санітарно-епідеміологічного нагляду за її виробництвом, конкретними показниками її якості. Запровадження вимог щодо наявності у власника «збірного» ВОП/КВ технологічного опису процесу додаткового очищення води та блоку знезаражування доочищеної води, підтримане Одеським державним регіональним центром стандартизації, метрології та сертифікації, сприяло створенню системи ефективного контролю за виробництвом додатково очищеної води та відповідністю показників її якості нормативним документам (НД) на водоочисний пристрій, а не лише нормативним вимогам до якості питної води (ГОСТ 2874). У табл. 1 представлені узагальнені результати досліджень показників якості додатково очищеної води після ВОП/КВ, розміщених у мікрорайонних пунктах виробництва та реалізації доочищеної води населенню, у 1998 -2008 рр.

Таблиця 1. Узагальнені результати досліджень показників якості додатково очищеної води після ВОП/КВ (мікрорайонні пункти, 1998-2008 рр.)

Рік	Фіз.-хім показники	Мікробіол. показники	Вірусолог. показники
	К-ть проб	Наднормативні проби, к-ть (%)	К-ть проб	Наднормативні проби, к-ть (%)	К-ть проб	Наднормативні проби, к-ть (%)
1998	165	27 (16.4 %)	385	57 (14.8 %)	21	0
2000	232	11 (4.7 %)	460	22 (4.8 %)	34	0
2002	212	3 (1.4 %)	523	18 (3.4 %)	48	0
2003	181	0	384	12 (3.1 %)	36	0
2005	198	0	454	10 (2.2 %)	37	0
2008	252	0	349	1 (0.3 %)	36	0

Подальше удосконалення системи санітарно-епідеміологічного нагляду за роботою ВОП/КВ, умовами виготовлення та показниками якості додатково очищеної води полягало у визначенні та обґрунтуванні заходів запобіжного та поточного санітарно-епідеміологічного нагляду за впровадженням ВОП/КВ. Так, встановлені перелік обов'язкових досліджень показників якості води до та після її очищення у ВОП/КВ та періодичність проведення таких досліджень: за органолептичними показниками та показниками епідемічної безпеки - щотижня в усіх ВОП/КВ, за показниками фізико-хімічної безпеки (рН, перманганатна окиснюваність, жорсткість, концентрації нітритів, азоту амонійного, заліза, залишкового вільного хлору чи озону) - щомісяця або щотижня у залежності від типу ВОП/КВ та способу обробки води у ньому. Необхідність додаткових щомісячних досліджень фізико-хімічних показників якості води визначають згідно з НД на ВОП/КВ у випадку, коли при введенні у експлуатацію ВОП/КВ вміст речовин 1-3 класів токсичності у додатково очищеній воді перевищує 0.75 часток ГДК.

Перелік обов'язкових для виконання санітарно-мікробіологічних досліджень додатково очищеної води з крану при її реалізації споживачам, з транспортних ємкостей та ємкостей для зберігання очищеної води, привезеної у точку її реалізації від ВОП/КВ, а також змивів з рук працівників, що обслуговують ВОП/КВ та реалізують доочищену воду, доповнено визначенням умовно патогенної синьогнійної палички (P. aeruginosa).

Вірусологічні дослідження додатково очищеної води не визначені як обов'язкові та такі, що повинні проводитись з певною періодичністю. Проте, зазначено, що при раптовому погіршенні показників епідемічної безпеки води з мережі централізованого водопостачання всі власники ВОП/КВ зобов'язані, на вимогу територіального закладу санітарно-епідеміологічної служби, виконувати погоджений з СЕС перелік вірусологічних та санітарно-мікробіологічних досліджень показників якості додатково очищеної води. Ці заходи спрямовані на мінімізацію ризику від вживання питної води, що може спричинити певні ознаки погіршення здоров'я у ослаблених осіб чи таких, що мають вади здоров'я.

Встановлено, що санітарну обробку ємкостей для зберігання додатково очищеної води слід проводити до початку їх експлуатації та не рідше 1 разу на місяць у процесі експлуатації (транспортних ємностей - не рідше 1 разу на тиждень) з контролем якості обробки за санітарно-мікробіологічними показниками (ЗМЧ, індекс БГКП). Водночас встановлено, що використання розчинів хлорвмісних реагентів для дезінфекції ємкостей для зберігання води та сполучних шлангів у ВОП/КВ не є ефективним, оскільки у 35ч80 % випадків була виявлена у додатково очищеній воді умовно патогенна P. aeruginosa. З'ясовані переваги використання розчинів безхлорних реагентів («Акватон-10», озону) та відпрацьовані режими проведення дезінфекції ємкостей та сполучних шлангів у ВОП/КВ методами зрошення (у концентраціях, відповідно, 6-10 мг/дм3 діючої речовини /норма витрат 0.9-1.0 дм3/м2/ та 1.0-1.2 мг/дм3) чи наповнення (у концентраціях, відповідно, 3-6 мг/дм3 діючої речовини та 1.0-1.2 мг/дм3). Результати санітарної обробки ємкостей для транспортування додатково очищеної води з використанням розчинів названих реагентів представлені у табл. 2.

Впровадження вимоги до власників ВОП/КВ щодо обов'язкового інформування населення про показники якості додатково очищеної води та періодичність їх досліджень у конкретному пункті реалізації води (шляхом розміщення на стендах поряд з пунктом копій останніх за часом аналізів води).

Таблиця 2. Ефективність застосування розчинів різних реагентів для санітарної обробки ємкостей для транспортування додатково очищеної води

№

Місце відбору проб для досліджень та досліджувані показники

Результати досліджень

До обробки

Після обробки розчинами

хлор-реагенту (100мг/дм3)

«Акватону» (6 мг/дм3 ДР)

озону (1мг/дм3)

Додатково очищена вода (з ємкості):

· ЗМЧ, КУО/см3

· Індекс БГКП, дм3

· Індекс P.aeruginosa, дм3

25ч 40

< 3

< 2

2ч 4

< 3

< 2

0ч2

< 3

< 2

0ч 2

< 3

< 2

1а

Змиви з внутрішньої поверхні ємкості (автоцистерни):

· БГКП

· P.aeruginosa

Відс.

Додатково очищена вода (з ємкості):

· ЗМЧ, КУО/см3

· Індекс БГКП, дм3

· Індекс P.aeruginosa, дм3

15ч 30

< 3

< 2ч 2

0ч 4

< 3

< 2ч 2

0ч 2

< 3

< 2

0ч 2

< 3

< 2

2а.

Змиви з внутрішньої поверхні ємкості (автоцистерни):

· БГКП

· P.aeruginosa

Відс.

Додатково очищена вода (з ємкості):

· ЗМЧ, КУО/см3

· Індекс БГКП, дм3

· Індекс P.aeruginosa, дм3

20ч35

> 2

0ч2

< 3

0ч2

< 3

< 2

0ч2

< 3

< 2

3а

Змиви з внутрішньої поверхні ємкості (автоцистерни):

· БГКП

· P.aeruginosa

Відс.

Сприяло підвищенню виконавчої дисципліни виробників додатково очищеної води та формуванню зворотнього зв'язку населення з Одеською міською СЕС.

Зважаючи на позитивний відгук населення щодо такого способу оптимізації якості питної води (покращення самопочуття після постійного вживання додатково очищеної води відзначали 27 % респондентів у місті у 1998 р. та 49 % у 2006 р.; органолептичні якості такої води позитивно оцінювало 100 % респондентів), задачу використання додаткової очистки водопровідної води для покращення водопостачання окремих найбільш вразливих верств населення (діти та школярі, хворі в лікувально-профілактичних закладах міста) реалізовано у міській програмі «Чиста вода» (з 2001р.). Ще одним заходом по цій програмі, спрямованим на оптимізацію забезпечення населення міста якісною питною водою, було використання артезіанської води з «бюветних комплексів», природна вода в яких підлягала кондиціонуванню через наднормативні показники за загальною мінералізацією (1100-4000 мг/дм3), жорсткістю (> 7 ммоль/дм3) та вмістом натрію (210-1308 мг/дм3) і хлоридів (до 1802 мг/дм3) у воді з частини свердловин. Для кожного бюветного комплексу обгрунтовані технологічні схеми обробки води (механіко-каталітичне фільтрування, зворотній осмос для обробки 50% природної води, озонування та адсорбційне очищення озонованої води).

Напрацьований досвід проведення поточного санітарно-епідеміологічного нагляду за ВОП/КВ та визначення характеристик (значень, ККТ), що потребують особливої уваги фахівців СЕС і підлягають обов'язковому контролю для гарантованої реалізації населенню води, яка відповідає діючим нормативним вимогам, підтвердили його правочинність та можливість використання для мінімізації ризиків вживання води з бюветних комплексів. Щомісячними дослідженнями фізико-хімічних показників якості води до та після її обробки в бюветних комплексах встановлені зниження на 40-60 % сухого залишку природної води, концентрацій кальцію, магнію, натрію, хлоридів, сульфатів та гідрокарбонатів; високий ступінь очищення від речовин, що обумовлюють каламутність та кольоровість води (50-100 %); не виявляли використаними методами визначення токсичні неорганічні елементи (берилій, молібден, ртуть, миш'як, свинець, кадмій, хром+6) та органічні сполуки (хлорорганічні пестициди, хлороформ). За даними санітарно-мікробіологічних досліджень, які проводили щотижня, у 2001 р. наднормативними були 16.3 % проб артезіанської води та 8.5 % обробленої води (за показниками ЗМЧ та індексом БГКП), у 2004-2006 рр. не виявлено жодної наднормативної проби обробленої води (із 615 досліджених). З 2001 р. за результатами вірусологічних досліджень не було виявлено наднормативного вірусного забруднення води (артезіанської чи обробленої у бюветному комплексі). На інформаційних стендах біля бюветних комплексів систематично розміщують результати досліджень показників якості води, додаткову інформацію про значення питної води для людини, тощо.

На підставі аналізу результатів проведених досліджень був обґрунтуваний комплекс санітарно-гігієнічних заходів, спрямованих на мінімізацію ризиків при виготовленні та реалізації населенню додатково очищеної води у ВОП/КВ та бюветних комплексах, проведена апробація регіональних методичних документів при здійсненні запобіжного та поточного санітарно-епідеміологічного нагляду за водопостачанням населення та заходами щодо його оптимізації. Такий комплекс заходів включено до проектів ДСанПіНу «Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною» (2010 р.) та методичних вказівок «Санітарно-епідеміологічний нагляд за виробництвом та реалізацією населенню питної доочищеної води» (2008 р.).

Обґрунтування пропозицій до системи управління якістю та безпекою питної води. Пропозиції розроблено з метою визначення значущості досліджень, наведених у дисертаційній роботі, у системі управління якістю та гігієнічною безпекою постачання питної води населенню. Для цього використано методологію системного підходу до оцінки та аналізу чинників (способів та шляхів оптимізації забезпечення питною водою), що формують якість та безпечність води для людини. Враховуючи, що такий підхід вимагає визначення «точок» управління, аналіз об'єктів управління та формулювання кінцевих задач, проведено розгляд матеріалів виконаних досліджень і даних літератури з використанням схеми, до якої включені, як традиційні (основні, державні) та «альтернативні традиційним» (допоміжні, недержавні) шляхи оптимізації водопостачання населення. До «точок управління» якістю та безпекою питної води пропонується віднести, крім управління станом водних ресурсів, виробництвом та транспортуванням води певної якості, розробку методичного супроводу управлінських рішень, що регламентує роботу у названих «точках». Провідна роль санітарно-епідеміологічної служби у розробці такого методичного супроводу зумовлена тим, що всі управлінські рішення спрямовані на створення умов для забезпечення нормативних гігієнічних вимог до якості питної води.

Проведений аналіз методів оптимізації показників якості води, що їх застосовують на водоочисній станції «Дністер», у пристроях для додаткового очищення водопровідної води (ВОП/КВ) та у бюветних комплексах, свідчить про принципову спільність технологій очищення води, що використовуються, необхідних для досягнення якості питної води, яка відповідає нормативним вимогам. Це дозволило віднести до об'єктів управління при виробництві питної води традиційні об'єкти на станціях водопідготовки (на джерелах водопостачання) та водоочисні пристрої/системи, що їх використовують для додаткового очищення води, а також лабораторії, реагенти та методики, які застосовуються, сервісну службу. Управлінські рішення у кожному з названих об'єктів можуть бути досить специфічними, проте загальним для всіх є завдання покращення якості води, призначеної для потреб людини, тобто гарантування її відповідності нормативним гігієнічним вимогам (епідемічної та радіаційної безпеки, нешкідливості та повноцінності хімічного складу, якісних органолептичних властивостей) та державним нормативам. Ця задача може бути досягнута лише при наявності відповідних інструментів для реалізації заходів з управління якістю питної води, а саме - названих гігієнічних вимог та нормативно-методичних документів, Висновків державної санітарно-епідеміологічної експертизи, Наказів МОЗ та Держспоживстандарту України. Певною мірою таким інструментом можуть бути і проекти вперше напрацьованих з нашою участю методичних документів, що містять гігієнічне обґрунтування управління виробництвом, транспортуванням та якістю води при застосуванні локальних водоочисних пристроїв колективного використання (проекти методичних вказівок «Санітарно-епідеміологічний нагляд за виробництвом та реалізацією населенню питної доочищеної води» та «Гігієнічні вимоги до експлуатації та дезінфекції водогонів господарсько-питного водопостачання і споруд на них», ДСанПіН «Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною»), які доповнюють існуючі нормативно-методичні документи щодо якості питної води.

Встановлення наявності спільних «точок», об'єктів та задач управління безпекою питної води при автономному (ВОУ/КП), централізованому та нецентралізованому водопостачанні розширює можливості подальшої розробки санітарно-гігієнічної регламентації технологій, які пропонуються для оптимізації забезпечення населення питною водою, та може бути основою підвищення ефективності виконання закладами санітарно-епідеміологічної служби актуальних задач санітарно-епідеміологічного нагляду за постачанням населенню питної води.

Висновки

епідеміологічний водоочисний санітарний

У дисертаційній роботі вирішена актуальна науково-практична задача по гігієнічному обґрунтуванню впровадження локальних водоочисних пристроїв колективного використання для оптимізації забезпечення населення питною водою. Робота виконана з використанням сучасних методів аналізу та проведення санітарно-гігієнічних і соціально-гігієнічних досліджень.

1. Встановлено, що незадовільна якість питної води пов'язана, переважно, із санітарно-технічним станом системи централізованого водопостачання. Про це свідчить наявність постійних змін показників якості водопровідної води при її транспортуванні у місті та безпосередньо у житлових будинках, а саме: суттєві коливання у воді протягом дня концентрацій заліза (30ч80 % проб), перманганатної окиснюваності (40ч60 % проб), залишкового вільного хлору (65ч95 % проб), запаху та каламутності (65ч80 % проб). Визначено, що у всіх випадках невідповідності водопровідної води вимогам епідемічної безпеки (5 % проб за показником «загальне мікробне число») спостерігаються відсутність у цій же воді залишкового вільного хлору та підвищена окиснюваність, яка не відповідає вимогам ДСанПіН 2.2.4.4.036.

2. Виявлено при соціологічних опитуваннях, що невдоволення якістю питної води в Україні, в середньому, висловлює 64 % респондентів, а в м. Одесі - 86 % респондентів; серед скарг на якість води переважають незадовільний запах (хлорний, затхлий - 43 %), неприємний присмак (54 %) та зміни забарвленості (жовтий, коричневий - 18 %).

3. Встановлено, що у воді, додатково очищеній у ВОП/КВ з використанням технологій механічного очищення/фільтрування, озонування та сорбції на активному вугіллі, покращуються такі параметри, як окиснюваність, що зменшується на 50ч70 %, запах, присмак, каламутність, знижується вміст залишкового вільного хлору, хлороформу, заліза, нітритів та свинцю до концентрацій, що нижче межі чутливості методу визначення. Концентрації інших показників якості води, регламентованих ГОСТ 2874 (хлоридів, сульфатів, нітратів, алюмінію, натрію, марганцю, міді, стронцію, цинку), були нормативними у водопровідній воді і знижувались на 5ч75 % у воді, додатково очищеній у ВОП/КВ.

4. Встановлено, що при використанні у ВОП/КВ технологій йонного обміну спостерігається пом'якшення води (зменшення її жорсткості до 0.2ч0.5 ммоль/дм3, тобто 65ч80 %). Визначено, що при йонному обміні має місце підвищення у воді концентрації натрію на 80ч150 %, проте це підвищення не є наднормативним. При комплексному використанні у складі ВОП/КВ технологій йонного обміну, механічного очищення/фільтрування, сорбції та УФ-опромінення додатково очищеної води спостерігаються нормалізація органолептичних показників якості водопровідної води, зниження її окиснюваності на 25ч30 % та вмісту у воді заліза, нітритів, свинцю та хлороформу до концентрацій, що нижче межі чутливості методу визначення. Концентрації нітратів, марганцю, міді, стронцію та цинку, які в водопровідній воді були нормативними, після доочищення знижувались на 5ч25 %.

5. Результати санітарно-мікробіологічних досліджень водопровідної та додатково очищеної води засвідчили достатню ефективність засобів знезаражування (озонування, УФ-опромінення води «у потоці» чи у ємкості для зберігання додатково очищеної води), що застосовуються у ВОП/КВ. При відсутності блоку знезаражування води (переважно у ВОП/КВ, що були довільно змонтовані з імпортних елементів) виявлено наднормативні значення ЗМЧ (1995 р. - 75 % проаналізованих проб води, 1996 р. - 80 %) та індексу БГКП (10 % та 20 % проб води у ті ж роки) у порівнянні з ВОП/КВ, в яких використовуються блоки додаткового знезаражування.

6. Встановлено, що використання розчинів хлорвмісних реагентів для періодичної дезінфекції ємкостей для зберігання води, з'єднувальних шлангів та іншого обладнання у ВОП/КВ не є достатньо ефективним (у 35ч80 % випадків мало місце виявлення у додатково очищеній воді умовно патогенної P. аeruginosa). Доведено переваги використання розчинів безхлорних реагентів «Акватон-10» та озону для дезінфекції обладнання та відпрацьовані регламенти проведення дезінфекції обладнання ВОП/КВ методами зрошення та наповнення з використанням саме цих реагентів.

7. Визначені та обґрунтовані заходи запобіжного та поточного санітарно-епідеміологічного нагляду за впровадженням ВОП/КВ, а саме: вимога обов'язкової наявності блоку знезаражування води у складі ВОП/КВ; перелік обов'язкових досліджень показників якості води до та після її очищення у ВОП/КВ та періодичність проведення таких досліджень. Встановлено, що впровадження цих заходів призвело до зниження кількості наднормативних проб води, додатково очищеної у ВОП/КВ, з 16.4% за фізико-хімічними та 14.8 % за санітарно-мікробіологічними показниками у 1998 р. до 0 % та 0.3 % (відповідно) у 2008 р. та до зниження кількості наднормативних проб води з бюветних комплексів, обладнаних водоочисними системами, з 8.5 % за санітарно-мікробіологічними показниками у 2001 р. до 0 % у 2004-2006 рр.

8. За даними соціологічних опитувань (1998-2006 рр.) встановлені позитивні зміни у самооцінці здоров'я споживачів додатково очищеної і бюветної води: покращення самопочуття після постійного вживання додатково очищеної води відзначали 27 % у 1998 р. та 49 % у 2006 р., органолептичні якості такої води позитивно оцінювали 100 % респондентів.

Література

1. Климентьев И.Н. Актуальные задачи санитарно-гигиенической регламентации способа оптимизации водообеспечения населения / И.Н. Климентьев // Гигиена населенных мест : сб. научных ст. - Выпуск 51. - К., 2008. - С. 68-76.

2. Войтенко А.М. К анализу проблемы санитарно-гигиенической регламентации оборудования для дополнительной очистки воды / А.М. Войтенко, И.Н. Климентьев // Актуальные проблемы транспортной медицины. - 2008. - № 1. - С. 94-100. (Здобувачем проведено пошук наукової літератури, прийнято участь в її аналізі та обговоренні, підготовлено статтю до друку).

3. Войтенко А.М. К анализу проблемы санитарно-гигиенической регламентации оборудования для дополнительной очистки воды. Сообщение 2 / А.М. Войтенко, И.Н. Климентьев // Актуальные проблемы транспортной медицины. - 2008. - № 2. - С. 107-112. (Здобувачем проведено пошук наукової літератури, прийнято участь в її аналізі та обговоренні, підготовлено статтю до друку).

4. Климентьев И.Н. Проблемы качественного питьевого водоснабжения в г. Одессе / И.Н. Климентьев // Актуальные проблемы транспортной медицины. - 2008. - № 4. - С. 41-44.

5. Кліментьєв І.М. Проблеми забезпечення якісного водопостачання в м. Одесі / І.М. Кліментьєв // Довкілля та здоров'я. - 2009. - № 1 (48). - С. 74-76.

6. Кліментьєв І.М. Епідемічне значення питної води / І.М. Кліментьєв // Довкілля та здоров'я. - 2009. - №4 (51) - С. 73-76.

Размещено на Allbest.ru

...

автореферат "Гігієнічне обґрунтування впровадження локальних водоочисних пристроїв колективного використання для оптимізації забезпечення населення питною водою" скачать

Подобные документы

Наукове обгрунтування епідеміологічного нагляду за hib-інфекцією в умовах впровадження вакцинопрофілактики
Вакцинація з використанням кон’югованих вакцин на основі капсульного полісахариду бактерій як захист дітей від Haemophilus influenzae серотипу b. Наукове обґрунтування системи епідеміологічного нагляду на основі вивчення епідеміологічних характеристик.

автореферат [352,5 K], добавлен 03.04.2009
Предмет і завдання гігієни, основні методи досліджень
Гігієна як розділ медицини. Використання епідеміологічного методу дослідження. Принципи теорії гігієнічного нормування. Критерії оцінки дії малих концентрацій атмосферних забруднень на організм. Організація санітарно-епідеміологічної служби в Україні.

контрольная работа [21,9 K], добавлен 17.11.2009
Використання технології дослідження експіраторного повітря в онкології
Легеневі патології як одна з найактуальніших проблем сучасності. Шляхи та обґрунтування необхідності створення експрес-діагностики хвороб за допомогою використання дихальної системи людини. Структура програмно-апаратного комплексу та його використання.

статья [86,6 K], добавлен 27.08.2017
Визначення рівня редукції кісткової тканини в периімплантатній області з використання експериментального принципу суперімпозиції
Дослідження та аналіз основних переваг використання принципу реєстрації вокселів в області відносно анатомічно сталих орієнтирів. Визначення та характеристика головних проблем оцінки змін рівня маргінальної кісткової тканини у периімплантатній області.

статья [20,0 K], добавлен 22.02.2018
Наука про надійність - від локальних до глобальних проблем
Особливості розвитку точних наук у радянський період. Розробка методів дискретної оптимізації, які вирішують завдання оптимізації в рамках математичних моделей. Завдання першого всесвітнього конгресу з нейронаук. Міжнародні організації по вивченню мозку.

реферат [33,4 K], добавлен 21.01.2011
Наукове обґрунтування оптимізації системи профілактики інвалідизуючих захворювань у військовослужбовців служби безпеки України
Вивчення структури первинної інвалідності ВС СБУ та визначення факторів, що впливають на її формування, оцінка видів і ступеня обмеження життєдіяльності. Наукове обґрунтування оптимізації системи профілактики інвалідності і ВС СБУ, її ефективність.

автореферат [29,1 K], добавлен 04.04.2009
Фармакологічне обґрунтування використання препарату "рексод" при цукровому діабеті
Цукровий діабет як неінфекційна епідемія, та кількість хворих в Україні. Створення нових лікарських препаратів для дорослих та дітей. Фармакологічне обґрунтування доцільності застосування "рексод" на різних етапах розвитку інсулінової недостатності.

автореферат [32,7 K], добавлен 12.04.2009
Дослідження експериментальних зразків сечі, висушених на марлі, за допомогою молекулярно-генетичних методів
Розробка та впровадження в експертну практику уніфікованого алгоритму проведення судово-медичної експертизи речових доказів у вигляді плям сечі за допомогою молекулярно-генетичних методів з метою ідентифікації особи. Використання методів ДНК-аналізу.

статья [29,7 K], добавлен 11.09.2017
Розробка інтегрального методу діагностики, прогнозування наслідків критичних станів, післяреанімаційного періоду та способів підвищення ефективності інтенсивної терапії
Зміни функціонального стану ЦНС пацієнтів, які перенесли критичні стани, використовуючи омегаметрію. Розробка способів прогнозування несприятливого перебігу критичних станів і післяреанімативного періоду, використання методики нейропротекторної терапії.

автореферат [37,9 K], добавлен 10.04.2009
Інформаційне відображення лікувально-діагностичного процесу в ендокринологічній клініці
Ефективне інформаційне забезпечення медицини є однією з важливих передумов її якості на всіх етапах від первинного огляду в поліклініці до надання спеціалізованої допомоги в профільних закладах. Спектр завдань, які відносяться до інформатизації.

автореферат [1,1 M], добавлен 18.03.2009
Сучасні погляди на деякі аспекти анестезіологічного забезпечення операцій щитовидної залози
Захворювання щитовидної залози як найбільш поширена патологія в ендокринології. Вивчення основних механізмів патологічних змін серцево-судинної системи при тиреотоксикозі. Аналіз якості анестезіологічної захисту пацієнта під час оперативного втручання.

статья [21,8 K], добавлен 27.08.2017
Мінеральні води в комплексній профілактиці основних стоматологічних захворювань
Можливості застосування мінеральних вод Закарпатської області в комплексній профілактиці карієсу та хвороб пародонта. Терапевтичний вплив гідротерапії. Гідропроцедури у вигляді аплікацій, лікувальних зрошень, гідромасажу, фонофорезу мінеральною водою.

статья [18,8 K], добавлен 17.08.2017
Контроль за лікарськими препаратами у країнах світу
Історія розвитку лікарського законодавства до об'єднання Європи. Єдині стандарти контролю якості лікарських препаратів. Органи ліцензування і контролю. Державна система контролю якості лікарських засобів в Україні. Фармакопея США і Національний формуляр.

курсовая работа [75,7 K], добавлен 30.11.2014
Мембранозалежні процеси в тканині міокарда морських свинок за умов гострої гіперімунокомплексної патології
Вплив гострої імунокомплексної патології на морфо-функціональний стан мембран кардіоміоцитів, їх патофізіологічна оцінка й можливість корекції виявлених змін мембранопротекторами тіотріазоліном і корвітином з метою подальшого використання їх у терапії.

автореферат [528,9 K], добавлен 29.03.2009
Наукове обґрунтування медикаментозного забезпечення військовослужбовців на основі концепції логістичного управління
Аналіз застосування методів логістики в організації забезпечення військовослужбовців в Україні, обґрунтування методичних підходів. Розробка медичних підходів до проектування розподільної підсистеми системи медикаментозного забезпечення військових.

автореферат [34,1 K], добавлен 04.04.2009
Приготування порошків в умовах аптеки
Поняття порошків як одної з найбільш древніх лікарських форм, технологія та особливості їх виготовлення, значення та використання в сучасній фармацевтиці. Класифікація порошків, різновиди та біофармацевтична оцінка. Контроль якості, пакування порошків.

курсовая работа [848,1 K], добавлен 11.05.2009
Вода очищена як розчинник в аптечній практиці
Характеристика розчинників, які застосовуються для приготування рідких лікарських форм, водні та не водні. Методи одержання та очищення води. Контроль якості води очищеної та води для ін’єкцій. Застосування зовнішнього та внутрішнього призначення.

курсовая работа [2,2 M], добавлен 11.05.2009
Вплив гіпокінезії на біоелектричні властивості кістки
Закономірності виникнення електричного потенціалу навантаження у стегновій кістці щурів при різних ступенях механічного впливу й експериментальної гіпокінезії. Оцінка можливість використання біоелектричних показників для оцінки стану кісткової тканини.

автореферат [47,4 K], добавлен 09.03.2009
Обґрунтування критеріальної значимості діагностичних показників у випадках отруєння алкоголем
Медико-демографічні показники смертності внаслідок отруєння алкоголем серед населення Харківської області, аналіз стану цієї патології за останні 15 років. Критеріальна значимість показників концентрацій етанолу в крові та сечі з урахуванням статі і віку.

автореферат [38,0 K], добавлен 02.04.2009
Принципи підбору основ для м'яких лікарських форм
Сутність мазевих основ для виготовлення лікарських сумішей, їх використання в сучасній фармакології, ефективність і переваги застосування. Фактори, що впливають на терапевтичний ефект мазі. Класифікація основ для мазей, їх різновиди та оцінка якості.

курсовая работа [705,4 K], добавлен 11.05.2009

Другие документы, подобные "Гігієнічне обґрунтування впровадження локальних водоочисних пристроїв колективного використання для оптимізації забезпечення населення питною водою"

весь список подобных работ

скачать работу можно здесь

сколько стоит заказать работу?

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.