Еколого-гігієнічні аспекти збереження та відновлення здоров’я військовослужбовців міжнародних миротворчих контингентів

Размещено на http://allbest.ru

ДЕРЖАВНА УСТАНОВА «ІНСТИТУТ ГІГІЄНИ ТА МЕДИЧНОЇ ЕКОЛОГІЇ ім. О.М. МАРЗЄЄВА АМН УКРАЇНИ»

УДК 613.67 : 612.017.2 : 341.232.1

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

ЕКОЛОГО-ГІГІЄНІЧНІ АСПЕКТИ ЗБЕРЕЖЕННЯ ТА ВІДНОВЛЕННЯ ЗДОРОВ'Я ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ МІЖНАРОДНИХ МИРОТВОРЧИХ КОНТИНГЕНТІВ

14.02.01 - гігієна та професійна патологія

КОЛЕСЮК Віталій Степанович

Київ - 2010

Дисертацією є рукопис

Робота виконана у Науково-дослідному інституті проблем військової медицини Збройних Сил України

Науковий керівник:

доктор медичних наук, професор, Варус Василь Іванович, Науково-дослідний інститут проблем військової медицини Збройних Сил України, начальник

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки, Омельянець Микола Іванович, ДУ «Науковий центр радіаційної медицини АМН України», провідний науковий співробітник, заступник Голови Національної комісії з радіаційного захисту населення України

доктор медичних наук, професор Торбін Владислав Федорович, Українська військово-медична академія МО України, професор кафедри

Захист відбудеться «_12_» _лютого_ 2010 року о _10.00_ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.26.604.01 Державної установи « Інститут гігієни та медичної екології ім. О.М. Марзєєва Академії медичних наук України» за адресою: 02660, м. Київ, вул. Попудренка, 50.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Державної установи « Інститут гігієни та медичної екології ім. О.М. Марзєєва Академії медичних наук України» (м. Київ, вул. Попудренка, 50).

Автореферат розісланий «_11_» __січня__ 2010 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої радиО.М. Литвиченко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Праця людини в сучасному суспільстві найчастіше пов`язана із впливом несприятливих чинників професійної діяльності й навколишнього середовища.

Рівень впливу основних груп цих чинників на окремі фізіологічні системи й на організм в цілому можуть перевищувати гігієнічні нормативи в кілька разів (Сердюк A.M., 2006; Варус В.І., 2003). Безперервність та тривалість цього впливу може призвести до виснаження морфофункціональних резервів людини.

В останньому випадку можливі дострокова професійна дискваліфікація, передчасне старіння й скорочення тривалості життя. Багаторічна статистика констатує майже лінійну залежність хронічної захворюваності військовослужбовців від стажу роботи. У нових соціально-економічних умовах України можна з упевненістю прогнозувати зростання державної й суспільної значимості людського фактора в процесі виробництва й, зокрема, у Збройних Силах (Варус В.І., 2001; Єна А.І., 2004). Тому пошук шляхів збереження здоров'я, життєдіяльності й підтримки ефективної працездатності військовослужбовців у процесі їхньої професійної діяльності представляється дуже важливим.

Перебування військовослужбовців в особливих умовах миротворчої місії потребує значної стресостійкості, високої працездатності, належного рівня здоров'я тощо. Зростаюча напруженість військової праці і складність військової техніки, збільшення агресивності професійного середовища і кількості нервово-психічних навантажень на військовослужбовців постійно підвищують вимоги до якості бойової підготовки та виконання окремих бойових завдань у миротворчих операціях (Варус В.І., 2003; Іванов Д.А., 2006).

У зв`язку з цим проблема швидкого відновлення некомплекту миротворчих підрозділів за рахунок повернення в них військовослужбовців, які готові до повноцінного використання своїх професійних обов'язків після проведення комплексу патогенетично обґрунтованих відновлювальних та реабілітаційних процедур, є пріоритетним для військово-медичної служби.

Однак наявні статистичні дані про збільшення захворюваності серед військовослужбовців міжнародних миротворчих контингентів (ММК), розвиток ускладнень, рання професійна дискваліфікацію за станом здоров'я (Жолус Б.І., 2001; Кириченко С.О., 2004; Лобанів Г.П. та ін., 2002) викликають серйозне занепокоєння. Тому необхідні додаткові заходи зі збереження їх здоров'я, підтримання високої працездатності й збільшення активного професійного довголіття.

Одним з можливих шляхів вирішення даної проблеми є створення системи збереження та відновлення здоров'я військовослужбовців ММК.

Так, доведено ефективність системи превентивної реабілітації льотного складу на всіх етапах його професійної діяльності (Варус В.І., 1996).

Однак, відомості про можливості та ефективність системи відновлення здоров'я військовослужбовців ММК на всіх етапах миротворчої операції, на самих ранніх стадіях виникнення функціональних порушень у літературі практично відсутні.

На підставі викладеного виникає нагальна потреба у розробленні нових підходів щодо збереження працездатності та здоров'я миротворців, які здійснюють діяльність в умовах шкідливого поєднаного впливу фізичних, психоемоційних, кліматичних та інших чинників трудового середовища. Все вищенаведене обумовило вибір теми, мети і завдань наукового дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконувалась у межах науково-дослідних робіт «Особливості дизадаптаційного синдрому у військовослужбовців миротворчих контингентів ЗС України», шифр «Синдром - 3» (№ держреєстрації 0105U000976) та «Гігієнічний регламент термінів перебування, робочої діяльності та відпочинку військовослужбовців миротворчих підрозділів Збройних Сил України», шифр «Синдром - 2» (№ держреєстрації 0105U000975), що виконані у Науково-дослідному інституті проблем військової медицини Збройних Сил України (НДІ ПВМ).

Мета і завдання дослідження. Метою роботи є обґрунтування гігієнічних засад системної організації збереження та відновлення здоров'я військовослужбовців в умовах повного циклу міжнародної миротворчої операції для забезпечення необхідного рівня боєздатності та працездатності.

Для досягнення поставленої мети були визначені наступні завдання:

Виявити фактори та умови навколишнього середовища, побуту й професійної діяльності, що чинять негативний вплив на динаміку функціонального стану і працездатність військовослужбовців у процесі виконання міжнародної миротворчої операції (ММО).

Визначити комплекс адекватних методів функціональної діагностики й лабораторних досліджень для динамічного медичного спостереження та ранньої діагностики професійно важливих порушень функціонального стану миротворців.

Визначити показання для призначення лікувально-профілактичних і реабілітаційних процедур військовослужбовцям ММК під час виконанням ММО і стаціонарного медичного обстеження та огляду військово-лікарською комісією.

Обґрунтувати науково-організаційні основи системи медичної реабілітації військовослужбовців ММК.

Визначити ефективність системи медичної реабілітації військовослужбовців ММК в умовах окремої медичної бригади (ОМБр) і військового госпіталю.

Об'єкт дослідження - система збереження та відновлення здоров'я військовослужбовців ММК та їх професійна діяльність.

Предмет дослідження - умови професійної діяльності військовослужбовців під час виконання ММО; фактори ризику виникнення професійно обумовлених розладів адаптації.

Методи дослідження - в роботі застосовувалися гігієнічні, психофізіологічні, психологічні, фізіологічні, клініко-лабораторні та математичні методи досліджень.

Наукова новизна отриманих результатів. Результати дослідження дозволили вперше:

- оцінити працю українських миротворчих контингентів відповідно до «Гігієнічної класифікації праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу, 2001 р.».

- За показниками шкідливості та небезпечності праця миротворців належить до класу 4, за показниками напруженості - до класу 3.3, за показниками важкості - до класу 3.1, за показниками мікроклімату - до класу 3.2;

- запропонувати комплекс адекватних діагностичних методик щодо оцінки психофізичної готовності військовослужбовців ММК з метою прогнозу виникнення професійно обумовлених розладів адаптації, їх профілактики та підвищення ефективності професійної діяльності;

- розробити критерії та тести ранньої донозологічної діагностики стану здоров'я військовослужбовців ММК у зв'язку із впливом факторів навколишнього середовища й бойової обстановки;

- виявити значимість тривалості ММО як важливого й раніше невраховуваного чинника у виникненні психосоматичної патології під час розвитку дизадаптаційного синдрому;

охарактеризувати комплекс взаємозв'язків показників успішності професійної діяльності з станом здоров'я на різних рівнях організації організму.

Практичне значення отриманих результатів. На основі проведеного багатомірного дослідження військовослужбовців ММК з урахуванням сучасних позицій біопсихосоціальної парадигми професійного здоров'я, реалізацій ідей медико-психологічного супроводу навчально-бойової діяльності у військових підрозділах розроблена система збереження та відновлення здоров'я військовослужбовців на всіх етапах ММО (впровадження методів ранньої діагностики й відновлення здоров'я в діяльність військово-медичної служби та наочний показ їхньої ефективності в бойовій обстановці).

Методичні посібники та рекомендації, розроблені в ході проведення наукових досліджень, дозволили підвищити фаховий рівень медичних працівників й за рахунок цього поліпшити надання медичної допомоги та знизити рівень загальної захворюваності військовослужбовців ММК в 1,2 рази, а за окремими класами захворювань (інфекційні, граничні психічні розлади) - в 3 рази.

Результати дисертаційного дослідження впроваджені під час навчань військ «Артерія-2007», в систему медичного забезпечення ЗС України, наукову та навчальну діяльність Української військово-медичної академії.

Особистий внесок здобувача. Автор особисто проаналізував вітчизняну й закордонну літературу з даної проблеми, самостійно сформулював мету, завдання й методологію проведення досліджень.

Підібрані й освоєні сучасні методи досліджень, які є адекватними до поставлених завдань дисертаційної роботи.

Матеріали дисертації отримані безпосередньо автором, а також на основі поглибленого аналізу й оцінки численних результатів лабораторних досліджень, умов і факторів професійної діяльності ММК ОМБр в Іраку та вертолітного загону в Ліберії.

За участю дисертанта розроблені критерії й тести ранньої донозологічної діагностики стану здоров'я військовослужбовців ММК у зв'язку із впливом факторів навколишнього середовища й бойової обстановки, а також проведене дослідження в цьому напрямку. Питома вага особистого внеску здобувача становить приблизно 80 - 85%.

Апробація результатів дисертації. Основні положення й результати досліджень були представлені й обговорені на: методичному семінарі Департаменту охорони здоров'я МО України з питань наукових досліджень військово-медичної служби, медичних проблем підвищення професійної надійності військовослужбовців (Київ, 2007); Міжнародному симпозіумі НАТО й країн-партнерів (RTO-MP-109) (Анталія, Туреччина, 2003); Міжнародній науковій конференції «Вплив багатонаціональних місій Збройних Сил НАТО на організацію охорони здоров'я» (Київ, 2006); Міжнародному семінарі «Питання медичного забезпечення миротворчих операцій» (Ірпінь, 2006); науково-практичній конференції, присвяченій проблемам санаторно-курортного лікування (Крим, Партеніт, 2008); зборах керівного складу медичної служби ЗС України (Київ, 2007, 2008); науково-практичній конференції ЗС України (Київ, 2008).

Публікації. Основні результати дисертації опубліковані у 8 наукових працях (3 самостійно), у тому числі 4 - у спеціальних виданнях, рекомендованих ВАК України, з них 4 статті - в наукових журналах, 2 _ у збірниках наукових праць, методичні рекомендації, інструкція.

Структура і об'єм дисертації. Дисертація складається зі вступу, 6 розділів (огляд літератури; методи, об'єм і організація досліджень; трьох розділів власних досліджень; аналізу і узагальнення результатів дослідження), висновків, рекомендацій, списку використаних джерел (264 назви, з них 213 кирилицею та 51 латиницею) та додатків.

Дисертацію викладено на 259 сторінках машинописного тексту. Дисертація ілюстрована 26 таблицями і 20 рисунками. Додатки наведено на 59 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Методи, об'єм і організація досліджень. Для досягнення поставленої в роботі мети були використані

ь гігієнічні (вивчення посадових інструкцій, гігієнічна оцінка умов професійної діяльності методом анкетування, оцінка ефективності професійної діяльності);

ь психофізіологічні (визначення психофізіологічного статусу за допомогою тестів),

ь психологічні (опитування - для дослідження психологічних, психофізіологічних та особистісних професійно важливих якостей),

ь клініко-лабораторні (морфометрична оцінка стану червоної крові, газорідинна хроматографія ліпідів сироватки крові тощо),

ь функціонально-діагностичні методи (дослідження серцево-судинної системи, функції зовнішнього дихання та ін.),

ь а також методи корекції функціонального стану та математичні методи дослідження (методи варіаційної статистики, кластерний, кореляційний та аналіз альтернативних показників).

Дослідження проводилися на базі НДІ ПВМ ЗС України, відділення професійної патології військового госпіталю (м. Ірпінь), загальновійськового полігону (с. Старичі), механізованого батальйону (м. Кривий Ріг), військово-медичного центру Центрального регіону ЗС України (м. Вінниця), окремого вертолітного загону (смт. Новий Калинів), військового госпіталю (м. Новоград-Волинський), військового госпіталю (м. Миколаїв) у декілька етапів.

На першому етапі досліджувались умови та особливості праці військовослужбовців миротворчих підрозділів ЗС України (опитування миротворців після повернення з Іраку та Ліберії).

На другому етапі вивчалася динаміка функціонального стану й професійної працездатності військовослужбовців до та під час виконання ММО в Іраку, 56 ВЗ в Ліберії, а також ефективність проведення відновлювальних заходів військовослужбовцям в умовах дислокації. Після завершення ММО військовослужбовці обстежувались та оглядались військово-лікарською комісією.

На третьому етапі, у випадку виявлення показань, їм проводились відновлювальні та реабілітаційні заходи на базі військово-медичного центру Центрального регіону ЗС України, відділень нетрадиційних методів лікування військових госпіталів або військових санаторіїв.

Після завершення ММО військовослужбовці проходили щорічне диспансерне обстеження в територіальних військових госпіталях за місцем проживання.

Отримані дані підлягали статистичній обробці (табл. 1).

Таблиця 1

Методики та обсяг дослідження

Назва методики	Кількість обстежених	Кількість досліджень
	До місії	Після місії
Професіографічні дослідження
Дослідження дії комплексу факторів зовнішнього середовища на організм миротворця	-	107	4815
Вивчення динаміки функціонального стану й працездатності в період ММО за даними:
Опитувальника “Міссісіпська шкала”	41	64	315
Опитувальника Спілбергера-Ханіна	135	154	578
Опитувальника Басса-Дарки	45	94	1112
Тесту на самооцінку стресостійкості особистості	46	84	260
“Коректурна проба”	75	50	250
Опитувальника “Миротворець”	91	58	447
Опитувальника СБДО (стандартизоване багатофакторне дослідження особистості)	109	42	1510
Опитувальника САН (самопочуття, активність, настрій)	136	107	729
Опитувальника “Прогноз”	144	144	1152
Патохарактерологічного діагностичного опитувальника	67	99	664
Апаратної методики“Діагност-1”	34	83	468
Клініко-лабораторних показників	627	182	1618
Якості діяльності	-	627	1881
Захворюваності	-	345	345
Результатів медичних оглядів	2000	2378	4378
Оцінка ефективності застосування комплексу реабілітаційних заходів в умовах ММО	-	72	231
Вивчення стану професійного здоров'я під час стаціонарного обстеження й огляду військово-лікарською комісією за даними наступних досліджень: обстеження й огляду
Соціологічних	-	156	636
Психологічних	-	156	636
Клініко-лабораторних	-	156	636
Професіографічних	-	156	636
Оцінка ефективності застосування комплексу реабілітаційних заходів в умовах військового госпіталю (санаторію)	-	43	135
Всього	3550	5357	23432

здоров'я військовослужбовець миротворчий реабілітаційний

Результати дослідження. Працездатність військовослужбовців у процесі миротворчої операції. Для здійснення загальної характеристики професійної діяльності військовослужбовців-миротворців досліджені умови та фактори професійної діяльності військовослужбовців у миротворчій місії в Іраку та Ліберії за медико-географічними і санітарно-епідеміологічними характеристиками регіонів. Перш за все, військовослужбовці, які прибули на службу, зустрічаються з дією комплексу клімато-географічних факторів - жарко-вологим у Ліберії та жарко-сухим у Іраку.

Миротворцями ЗС України в умовах Іраку складно переносяться різкі перепади температури повітря протягом доби (до 25 градусів: від 43°С вдень до 18-20°С вночі), піщані та пилові бурі. Ліберія характеризується вкрай небезпечними санітарно-епідеміологічними характеристиками регіону. Така різниця ілюструє наявність більшої ціни адаптації у миротворців Ліберії.

Разом з тим новоприбулі військовослужбовці у Ірак, як правило, переоцінюють можливості свого організму і при виконанні конкретних завдань проявляють безпечність або відверто нехтують правилами захисту себе від впливу високої температури. Внаслідок цього в організмі виникають порушення терморегуляції, особливо в умовах інтенсивного фізичного навантаження і підвищеної вологості. Найбільш характерними тепловими ураженнями, що тут зустрічаються, є: тепловий удар, теплове виснаження, сонячний удар, тропічна пітниця.

Проведені дослідження дозволили встановити, що серед комплексу чинників, які також можуть негативно впливати на організм військовослужбовців міжнародних миротворчих контингентів, є значне професійне навантаження та високий ризик загибелі (середній відсоток пов'язаних з напруженістю праці інших чинників складає для іракського контингенту 3,53±1,06, а для контингенту в Ліберії - 10,89±1,81, р<0,001), поранення або каліцтва, які можуть бути отримані в бойових зіткненнях. Виявлено, що число випадків бойових зіткнень є нерівномірним і залежить від дій супротивника, який, імовірно, спричинює відносно швидке зниження якості професійної діяльності на одне службове зауваження до кінця ММО. Відзначена особливість підтверджується аналізом взаємозв'язку показників якості професійної діяльності та частоти бойових зіткнень, що свідчить про досить тісну негативну кореляційну залежність між ними (r = - 0,537, р < 0,01).

Аналіз умов праці миротворців за допомогою чинної «Гігієнічної класифікації праці...» 27.12.2001, № 528 дав можливість оцінити їх діяльність за показниками шкідливості та небезпечності праці як клас 4, що створюють великий ризик виникнення гострих, кумулятивних, у тому числі і віддалених наслідків професійної діяльності.

Виявлені незвичні екологічні та кліматичні фактори, які характеризують своєрідність того чи іншого регіону, впливають на різні рівні інтеграції функціональних систем, обумовлюють певні порушення в регуляторних та гомеостатичних механізмах, що передують виникненню патології, визначають її характер та специфіку.

Складні еколого-гігієнічні умови професійної діяльності та необхідність високого рівня психофізіологічних резервів військовослужбовців міжнародних миротворчих контингентів обумовлюють їх неготовність до діяльності в складних умовах. Нерішучість в ситуації дефіциту часу та інформації призводять до очікування тяжкого стану переживання неповноцінності своєї особистості. Встановлено, що після 6 місяців діяльності в 60% військовослужбовців ММК виявляються невротичні розлади.

Виникнення невротичних розладів відзначається порушенням індивідуального бар'єра психічної адаптації й ослабленням функціональної активності, про що свідчить аналіз динаміки структури виникнення захворювань по класу V (рис. 1).

Рис. 1 _ Динаміка структури захворювань по класу V «Розлади психіки й поведінки» серед військовослужбовців ОМБР ЗС України залежно від тривалості ММО.

В структурі цієї захворюваності виявлені закономірності, які пов'язані з терміном перебування: на 1-му місяці спостерігається реакція на стрес та розлади адаптації, на другому - у половині випадків виникають змішані розлади поведінки і емоцій, на третьому місяці третину серед цих розладів займають депресивні епізоди, що позначилось на зниженні рівня психофізіологічних резервів (показники високої адаптації до миротворчої місії - 56,8%; з них переважають прикінцеві - 24,5% (більше ніж у 2 рази, р<0,01), а низької відповідно зменшуються з 30,5% до 7,8%, р<0,05). У 18,5% військовослужбовців через місяць після ротації виникає синдром демонстративної безпеки, що є, очевидно, однією з причин різкого зростання в цей період надзвичайних подій і травм з наступним виникненням епізодів гіпертрофованої обережності й нерішучості. За місяць до ротації у 22,3% військовослужбовців відзначаються ознаки притуплення пильності й ослаблення інстинкту самозбереження.

Характерні риси особистості військовослужбовців, які приймали участь у миротворчих місіях, не виходять за межі норми. Визначено підвищення показників за шкалами оптимізму та індивідуальності, але і вони не перевищують межі норми, що свідчить про активну життєву позицію, впевненість в собі, позитивну самооцінку, високу мотивацію досягнення. В ситуації стресу проявляється надмірна і не завжди цілеспрямована активність, при цьому відмічається намагання наслідування лідеру. Досить швидко відбувається перенасичення одноманітністю, з'являється бажання до зміни місця, пошуків новизни. При дезадаптації посилюються гіперстенічні характеристики. Частіше ці особливості характерні для молодого віку, в більш старшому віці вони згладжуються або зникають зовсім.

Встановлено, що функціональний стан миротворців підлягає значним змінам функціонування організму миротворців в процесі виконання миротворчої місії на різних рівнях його організації (табл. 2).

Таблиця 2

Зміни у функціональному стані миротворців після повернення з місії

Показники	Значення показників
	До місії	Після місії
Психологічні показники
Низький рівень особистісної тривожності, %	55,0	38,2**
Низький рівень реактивної тривожності, %	55,0	42,0*
Фізична агресія високого рівня, %	13,3	49,0***
Вербальна агресія високого рівня, %	42,2	71,3**
Високий рівень нервово-психічної стійкості, %	48,6	25,0***
Задовільний рівень нервово-психічної стійкості, %	10,4	21,1**
Високий рівень психоемоційної стійкості, %	90,0	57,0***
Значний рівень розвитку посттравматичних стресових розладів, %	3,6	10,7*
Психофізіологічні показники
Доля осіб з середнім рівнем функціональної рухливості нервових процесів, %	32,0	15,0*
Доля осіб з низьким рівнем якості концентрації уваги, %	5,3	18,0*
Рівень максимального споживання кисню, мол/хв/кг (М±m)	43±2,1	37,0±1,8**
Інтегральний показник самопочуття, активності та настрою, у.о.	92,0	74,4***
Клініко-лабораторні показники //
Сумарна кількість поліненасичених жирних кислот у миротворців Ліберії, у.о., (М±m)	18,8±1,4	40,5±1,4***
Сумарна кількість поліненасичених жирних кислот у миротворців Іраку, у.о., (М±m)	18,8±1,4	22,7±0,5*
Вміст арахідонової кислоти у миротворців Іраку, у.о., (М±m)	2,8±0,3	6,1±0,5***
Вміст арахідонової кислоти у миротворців Ліберії, у.о., (М±m)	2,8±0,3	14,2±1,2***
Коефіцієнт С20:4 /С18:2 у миротворців Іраку, у.о.	0,18	0,45*
Коефіцієнт С20:4 /С18:2 у миротворців Ліберії, у.о.	0,18	0,57*
Доля нормального показника мінливості еритроцитів, %	100,0	36,0***

Примітка: ***, **, * - вірогідність різниці значень (середніх та часток) за Стьюдентом відповідно на рівнях р<0,001, р<0,01, р<0,05.

Як видно з таблиці достовірно зменшилась доля військовослужбовців з високим рівнем прояву психоемоційної стійкості в сторону її зниження на 33% (р<0,001), відмічено достовірне переважання високого рівня фізичної та вербальної агресії після повернення з місії (відповідно з 13,3% до 49%, р<0,001, та з 42,2% до 71,3% р<0,01), відсоток військовослужбовців з високим рівнем нервово-психічної стійкості зменшився на 23,6%, р<0,001, а кількість осіб із задовільним рівнем нервово-психічної стійкості після повернення з місії достовірно зросла у 2 рази (р<0,01), суттєво зменшилась кількість миротворців з низьким рівнем показників реактивної та особистісної тривожності після повернення з місії (реактивна тривожність - на 16,8%, р<0,01, особистісна - на 13%, р<0,05), на 7,1% (p<0,05) збільшилась кількість військовослужбовців, які мають імовірні ознаки посттравматичних стресових розладів (ПТСР).

Достовірно погіршились показники функціональної рухливості нервових процесів за час перебування в місії на 14% (р<0,05) у осіб з початковим низьким рівнем, а з середнім - на 17% (р<0,05), що вказує в тій чи іншій мірі на наявність втоми і кореспондує з погіршенням якості концентрації уваги - на 12,7% (р<0,05), появою категорії осіб із задовільним (7%, р<0,01) та незадовільним - 2,4% рівнем інтегрального показника самооцінки функціонального стану, прогресивним його зменшенням майже на 50% (р<0,05) щодо вихідного рівня і достовірним зниженням аеробних можливостей організму за показником максимального споживання кисню з 43±2,1 мол/хв/кг до - 37,0±1,8 мол/хв/кг після ММО (р<0,01), що нижче так званого «безпечного рівня» соматичного здоров'я.

Виявлено достовірне збільшення (в 1,2 рази, р<0,01) сумарної кількості поліненасичених жирних кислот у миротворців, які проходили службу в Іраку, а у миротворців, які проходили службу в Ліберії - в 2,1 (р<0,001), вміст арахідонової кислоти у миротворців Іраку збільшений в 2,2 рази (р<0,001), у миротворців Ліберії - в 5 разів (р<0,001); коефіцієнт співвідношення арахідонової С20:4 кислоти до лінолевої С 18:2 кислоти у миротворців Іраку більший за норму в 2,5 рази (р<0,001), у миротворців Ліберії - в 3,2 рази, що свідчить про можливе порушення адаптаційних функцій за біохімічними показниками переважно у миротворців Ліберії. Виявлено порушення адаптації з різним ступенем вираження у більшості військовослужбовців (64,0%, р<0,001) за показником мінливості еритроцитів.

На погіршення функціонального стану кардіореспіраторної системи при вирішенні завдань ММО вказують збільшення частоти пульсу в спокої та після фізичного навантаження; зсув вегетативного гомеостазу у бік переваги парасимпатичної нервової системи; збільшення пульсового тиску після велоергометричної проби.

Порівняльний аналіз показників рівня загальної захворюваності військовослужбовців свідчить про достовірне перевищення показників по ЗС України й розходженні в характері річної динаміки (рис. 2).

Як видно на рис. 2, якщо у збройних силах зростання показника обумовлене сезонним ростом рівня респіраторних інфекцій і грипу, то пік захворюваності військовослужбовців ОМБр припадає на перші три місяці після ротації контингенту.

Негативний вплив на боєздатність особового складу ММК спричиняють хвороби органів дихання, травлення, шкіри й підшкірної клітковини, опорно-рухового апарату_.

Вірогідно, що ріст захворюваності військовослужбовців ММК пов'язаний із проблемами адаптації до нових умов життєдіяльності (кліматичні умови, особливості готування їжі, значні фізичні навантаження) у районі дислокації підрозділу.

Рис. 2 _ Динаміка рівня загальної захворюваності військовослужбовців ОМБр і ЗС України.

Результати досліджень динаміки функціонального стану й працездатності військовослужбовців миротворчих контингентів засвідчують, що її зміни значною мірою залежать від тривалості ММО й характеризуються ускладненням адаптаційних змін функціональних систем організму, що проявляється зниженням рівня психічного здоров'я й зростанням захворюваності.

Обґрунтування та вибір показань до проведення реабілітації військовослужбовців міжнародних миротворчих контингентів. Очевидно, що необхідно провести додаткові заходи в системі медичного забезпечення ММК з метою збереження здоров'я та високого рівня працездатності військовослужбовців.

Одним з можливих шляхів у реалізації цих завдань є раннє виявлення і корекція функціональних порушень у ході ММО, в умовах госпіталю та санаторію, особливо для військовослужбовців, які перенесли захворювання, травми (поранення) під час виконання місії.

Аналіз результатів динамічного медичного спостереження у період виконання ММО показав, що забезпечити професійну надійність та зберегти здоров'я і передчасну дискваліфікацію військовослужбовців можливо за допомогою проведення двох взаємообумовлених та взаємопов'язаних медичних заходів:

індивідуального динамічного медичного контролю за станом здоров'я й реакціями організму на дію екстремальних факторів міжнародних миротворчих операцій;

відновлювальних заходів, підставою для проведення яких є визначення реакції організму на «рівні верхньої границі норми».

Структурно система організована на трьох рівнях: І - Військово-медичного клінічного центру, II - Центру медичної реабілітації та санаторно-курортного лікування й III - медичної частини миротворчого підрозділу.

Оптимізація взаємодії окремих елементів системи збереження та відновлення здоров'я військовослужбовців ММК ЗС України з урахуванням загальноприйнятих організаційно-методологічних принципів повинна базуватися на строгій структуризації кожного рівня медичного забезпечення, з визначенням показань і протипоказань для направлення військовослужбовців на відновлювальне лікування, з виділенням тимчасових нормативів їхнього перебування на кожному етапі.

Виходячи з характеру та виразності функціональних порушень у військовослужбовців міжнародних миротворчих контингентів, механізму та періоду порушення професійної працездатності у процесі міжнародної миротворчої операції, визначені показання до застосування засобів корекції в умовах миротворчого підрозділу. До них відносяться: емоційно-вегетативна нестійкість, нервово-психічна напруга, дегенеративно-дистрофічні зміни хребта, прояви хронічної втоми та перевтоми.

Обґрунтований комплекс засобів та методів корекції функціонального стану в умовах миротворчого підрозділу.

До них відносяться: електротранквілізація ЦНС, електростимуляція нервово-м'язового апарату, контрастно-температурні впливи (сауна), психосоматична саморегуляція, дозоване фізичне навантаження, функціональна музика, огляд тематичних відеопрограм (в основному художні фільми пригодницького жанру), релаксаційно-лікувальні вправи, ручний масаж з елементами біодинамічної корекції хребта, вживання адаптогенів.

Ефективність збереження та відновлення здоров'я військовослужбовців у процесі миротворчої операції. Як показали результати досліджень, комплексне застосування у період відпочинку сауни, ручного масажу, електротранквілізація ЦНС сприяє прискореній нормалізації функціонального стану військовослужбовців з проявами втоми. У військовослужбовців з доклінічними ознаками остеохондрозу хребта застосування ручного масажу з елементами біодинамічної корекції приводило до підвищення показника самооцінки, зменшенню кількості скарг та об'єктивних ознак порушень біомеханіки хребта, нормалізації гемодинаміки (табл. 3).

В роботі показано, що застосування комплексу відновлювальних процедур, які включають в себе фізичні тренувальні програми, фізіотерапевтичні процедури, методи «нетрадиційного лікування», фармакологічну корекцію та дієтотерапію в умовах Центру медичної реабілітації та санаторно-курортного лікування МО України дозволяє відновлювати повноцінне кровопостачання головного мозку у військовослужбовців з дегенеративно-дистрофічними змінами шийного відділу хребта, знизити функціональне напруження печінки, оптимізувати білірубіновий, вуглеводний та білковий обмін у осіб, які перенесли інфекційні захворювання (малярію, шкірний лейшманіоз).

Таблиця 3

Ефективність деяких методів корекції функціонального стану військовослужбовців українського миротворчого контингенту в Республіці Ірак за результатами психофізіологічних і клінічних досліджень

Метод досліджень (показник)	Метод корекції
	Самомасаж ТА	Комплекс фізичних вправ
Опитувальник САН (самопочуття, активність, настрій)	+	-
Професійна працездатність	++	++
Вимір часових інтервалів	++	-
Шкірно-гальванічна реакція	-	-
Тремометрія	++	-
Тест Люшера	++	++
Неврологічний статус	+	++
Стан серцево-судинної системи	-	++
Статокінетична стійкість	-	++
Зорова працездатність	++	-

Примітки: (++) - виразний позитивний ефект при зіставленні результатів обстеження військовослужбовця, що застосовував ті або інші засоби корекції (експериментальна група) і без їхнього використання (контрольна група); відмінності достовірні (+) - помірний позитивний ефект (тенденція) при такому ж зіставленні матеріалів, як показано вище; вірогідність змін не підтверджувалася: (-) - незмінність реакції при зіставленні результатів обстежень як в експериментальної, так і у контрольній серії.

Як видно з наведених даних, всі методи, які застосовувалися нами для корекції функціонального стану, мають позитивну дію, але їхній вплив на різні функції організму не одноманітний.

Таким чином, залежно від індивідуальної характеристики проявів втоми у військовослужбовців миротворчих контингентів лікар може використати той або інший метод корекції функціонального стану. Але найбільший ефект буде спостерігатися при поєднанні запропонованих методів.

Так, застосування розроблених лікувально-оздоровчих заходів в умовах Військово-медичного клінічного центру, Центру медичної реабілітації та санаторно-курортного лікування і медичної частини миротворчого підрозділу дозволило знизити рівень загальної захворюваності військовослужбовців міжнародних миротворчих контингентів в 1,2 рази, а за окремими класами захворювань (інфекційні, граничні психічні розлади) - в 3 рази.

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі на основі урахування еколого-гігієнічних умов та характеристик професійної діяльності військовослужбовців міжнародних миротворчих контингентів здійснено теоретичне узагальнення та запропоновано оригінальне практичне вирішення гігієнічної проблеми збереження та відновлення здоров'я, яка складається з контролю за динамікою якості професійної діяльності, виявлення ознак функціональних порушень стану здоров'я та раннє проведення комплексу відновлювальних та реабілітаційних заходів на всіх етапах міжнародної миротворчої операції.

1. Небезпечні санітарно-гігієнічні та медико-географічні чинники різної природи, що діють на організм військовослужбовців у різних за призначенням та дислокацією миротворчих підрозділах, та їх поєднаний вплив обумовлюють переважну захворюваність військовослужбовців (V клас хвороб за (МКХ-10)). Структура цієї захворюваності пов'язана з терміном перебування: на 1-му місяці спостерігається реакція на стрес та розлади адаптації, на другому - у половині випадків виникають змішані розлади поведінки і емоцій, на третьому місяці третину серед цих розладів займають депресивні епізоди, що позначилось на зниженні рівня психофізіологічних резервів (показники високої адаптації до миротворчої місії з 56,8% знижуються до 24,5% (більше ніж у 2 рази, p<0,01) в кінці місії, а низької - з 30,5% до 7,8% відповідно (p<0,05)).

2. Професійна діяльність військовослужбовців міжнародних миротворчих контингентів супроводжується шкідливою дією на їхній організм високої інтенсивності та напруженості праці, викликаних значним ризиком для життя й здоров'я, у випадках бойового застосування та дією комплексу незвичних екологічних та кліматичних умов. За показниками важкості, шкідливості та напруженості праця військовослужбовців українського миротворчого контингенту відповідає ІV класу згідно з «Гігієнічною класифікацією праці... 2001 р.» - небезпечна, що створює великий ризик виникненню гострих, кумулятивних, у тому числі і віддалених наслідків професійної діяльності. Зв'язок чинників кліматичних умов та складових напруженості праці в групі ліберійських миротворців (11,71±1,32%) більш виразний у порівнянні з групою іракських (4,08±0,74%, р<0,001).

3. Під дією комплексу шкідливих чинників миротворчої діяльності відбуваються зміни у психічному здоров'ї та професійній працездатності, які мають фазовий характер і залежать від тривалості миротворчої місії: перший період (25 - 45 діб після ротації) характеризується емоційним дискомфортом у вигляді підвищеної роздратованості, невпевненості у своїх силах, страхом, сумнівами щодо правильності своєї згоди брати участь у складі миротворчого контингенту. Саме в цей період відмічається до 30% випадків травм військовослужбовців. В другому періоді (через 30 - 45 діб після ротації) наступає фактичне зміцнення військового колективу за рахунок прагматичного розуміння військовослужбовцями переваги колективного згуртування для максимального досягнення особистої безпеки. Протягом третього періоду (за місяць до ротації на батьківщину) у 18,5% військовослужбовців, виникає синдром демонстративної безпеки, що є, очевидно, однією із причин різкого зростання в цей період надзвичайних подій і травм, з наступним виникненням епізодів гіпертрофованої обережності та нерішучості, а у 22,3% військовослужбовців відзначаються ознаки притуплення пильності й ослаблення інстинкту самозбереження. У четвертому періоді (після 6 місяця ММО) в 60% військовослужбовців виявляються невротичні розлади.

4. В процесі виконання миротворчої місії відбуваються зміни функціонування організму миротворців на різних рівнях його організації миротворців, а саме:

-психічному _ зменшується частка військовослужбовців з високим рівнем прояву психоемоційної стійкості в сторону її зниження на 33% (p<0,001); достовірне переважання високого рівня фізичної та вербальної агресії після повернення з місії (відповідно з 13,3% до 49%, p<0,001, та з 42,2% до 71,3% p<0,01); на 7,1% (р<0,05) збільшується кількість військовослужбовців, які мають імовірні ознаки посттравматичних стресових розладів;

-психофізіологічному - достовірно погіршуються показники функціональної рухливості нервових процесів за час перебування в місії на 14% (р<0,05) у осіб з початковим низьким рівнем, а з середнім - на 17% (р<0,05); появою категорії осіб із задовільним (7%, p<0,01) та незадовільним - 2,4% рівнем інтегрального показника самооцінки функціонального стану; достовірним зниженням аеробних можливостей організму за показником максимального споживання кисню з 43±2,1 мол/хв/кг до - 37,0 ±1,8 мол/хв/кг після ММО (p<0,01);

-біохімічному - достовірно збільшена (в 1,2 рази, p<0,01) сумарна кількість ПНЖК у миротворців, які проходили службу в Іраку, а у миротворців, які проходили службу в Ліберії, - в 2,1 (p<0,001); вміст арахідонової кислоти у миротворців Іраку збільшений в 2,2 рази (p<0,001), у миротворців Ліберії - в 5 разів (p<0,001); коефіцієнт співвідношення арахідонової С_20:4 кислоти до лінолевої С_18:2 кислоти у миротворців Іраку більший за норму в 2,5 рази (p<0,001), у миротворців Ліберії - в 3,2 рази;

-клітинному - виявлено порушення адаптації з різним ступенем вираження у більшості військовослужбовців за показником мінливості еритроцитів у 64,0 % миротворців (p<0,001).

Виявлені зміни переважають у військовослужбовців, які здійснювали миротворчу діяльність у Ліберії, де медико-географічні та санітарно-гігієнічні умови були гіршими, ніж у миротворців Іраку.

5. Чинна система медичної реабілітації військовослужбовців ММК, показання для призначення лікувально-профілактичних і реабілітаційних процедур миротворцям під час виконанням ММО, стаціонарного медичного обстеження та огляду військово-лікарською комісією мають бути доповнені комплексом здійснюваних у військово-медичному клінічному центрі, центрі медичної реабілітації та санаторно-курортного лікування та медичних частинах миротворчих підрозділів додаткових заходів у двох взаємозалежних і взаємообумовлених напрямках: здійснення індивідуального динамічного медичного контролю за станом здоров'я і реакціями організму на дію екстремальних чинників міжнародних миротворчих операцій й реалізація попереджувальних реабілітаційних заходів щодо показників «функціонального стану організму на рівні верхньої межі норми».

6. Ефективність запропонованої системи медичної реабілітації військовослужбовців ММК в умовах ОМБр та військового госпіталю підтверджена позитивною динамікою показників самооцінки функціонального стану у військовослужбовців з явищами астеноневротичних порушень (з 3,7 до 5,2 балів, p<0,05), працездатності та статокінетичної стійкості (відзначається достовірна позитивна динаміка резервних можливостей серцево-судинної системи у військовослужбовців з явищами астенодепресивних станів на фоні функціональної музики за показниками пульсу та артеріального тиску, p<0,05).

7. Ефективність методів корекції функціонального стану підтверджена на військовослужбовцях українського миротворчого контингенту в Республіці Ірак за результатами психофізіологічних і клінічних досліджень. Застосування розроблених лікувально-оздоровчих заходів в умовах Військово-медичного клінічного центру, Центру медичної реабілітації та санаторно-курортного лікування і медичної частини миротворчого підрозділу дозволило знизити рівень загальної захворюваності військовослужбовців ММК в 1,2 рази, а за окремими класами захворювань (інфекційні, граничні психічні розлади) - у 3 рази.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Наукові праці, опубліковані в фахових виданнях, рекомендованих ВАК України:

Колесюк B. C. Історичні аспекти проблеми управління психофізіологічним станом льотчика Авіації збройних сил СРСР / B. C. Колесюк // Одеський медичний журнал. - 2009. - Т. 113, № 3. - С. 69-72.

Колесюк B. C. Динаміка психічного здоров'я військовослужбовців українського миротворчого контингенту в республіці Ірак / B. C. Колесюк // Гігієна населених місць. - 2009. - Вип. 54. - С. 404-409.

Варус В. І. Підвищення надійності професійної діяльності військовослужбовців Сил спеціальних операцій з використанням психофізіологічного тренажу / В. І. Варус, А. В. Швець, B. C. Колесюк // Військова медицина України. - 2009. - Т. 9, № 4. - С. 128-137. (Проведення дослідження, аналіз і узагальнення результатів, участь у написанні статті та формуванні висновків).

Колесюк B. C. Ефективність відновлення функціонального стану після виконання миротворчої місії в госпітальних умовах / B. C. Колесюк // Вісник Вінницького національного медичного університету. - 2008. - Т. 12, № 2.- С. 509-511.

Основні наукові праці, опубліковані в інших виданнях:

Колесюк B. C. Реабілітація льотного складу з пограничними психічними розладами / B. C. Колесюк, О. О. Вашеняк. - К. : НДІ ПВМ, 2008. -72 с. (Задум, проведення дослідження, аналіз і узагальнення результатів, участь у написанні та оформленні монографії).

Особливості застосування військових мобільних госпіталів під час командно-штабних навчань «Артерія - 2007»: науковий звіт / [П. С. Мельник, В. І. Варус, М. П. Бойчак та ін.. - К. : НДІ ПВМ, 2007. - 192 с. (Проведено дослідження, аналіз результатів досліджень, підготовлено рукопис розділу монографії).

Звіт про візит до авіаційної бази «Рамштайн» командування військово-повітряних сил США в Європі групи офіцерів ВМКЦ ПС ЗС України // 3б. науково-аналітичних матеріалів керівного складу медичної служби за 2007 рік / за ред. : В. І. Варуса, А. Г. Голуба, О. В. Рички. - К. : НДІ ПВМ, 2007. - С. 221-224. (Проведено дослідження, аналіз результатів, підготовлено рукопис розділу звіту).

Особливості реформування військово-медичної служби в контексті розвитку Збройних Сил України // 3б. науково-аналітичних матеріалів керівного складу медичної служби за 2007 рік / за ред. : В. І. Варуса, А. Г. Голуба, О. В. Рички. - К. : НДІ ПВМ, 2007. - С. 247-257. (Проведено дослідження, аналіз результатів, підготовлено рукопис розділу звіту).

АНОТАЦІЯ

Колесюк В.С. Еколого-гігієнічні аспекти збереження та відновлення здоров'я військовослужбовців міжнародних миротворчих контингентів. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.02.01 - гігієна та професійна патологія. - ДУ «Інститут гігієни та медичної екології ім. О.М. Марзєєва АМН України», Київ, 2009.

Дисертаційна робота присвячена вирішенню проблеми збереження та відновлення здоров'я військовослужбовців, які приймають участь у міжнародних миротворчих операціях.

Вивчені особливості умов і факторів професійної діяльності військовослужбовців миротворчого контингенту України в Республіці Ірак та Ліберії.

У результаті порівняльного аналізу визначений взаємозв'язок між умовами та тривалістю миротворчої операції, професійним навантаженням військовослужбовців у зв'язку з можливим впливом на стан психічного та соматичного здоров'я.

Установлено, що існуюча система медичного забезпечення міжнародних миротворчих Збройних Сил України не повною мірою враховує екологічні та гігієнічні умови професійної діяльності військовослужбовців, що засвідчує про необхідність доповнення її комплексом додаткових заходів щодо збереження та відновлення здоров'я, які повинні проводитись у трьох типах військово-медичних закладів:

ь військово-медичний клінічний центр,

ь центр медичної реабілітації та санаторно-курортного лікування

ь й медичних частинах миротворчих підрозділів

у двох взаємозалежних і взаємообумовлених напрямках:

ь здійснення індивідуального динамічного медичного контролю за станом здоров'я і реакціями організму на дію екстремальних чинників міжнародних миротворчих операцій й

ь реалізація попереджувальних реабілітаційних заходів щодо показників «функціонального стану організму на рівні верхньої межі норми».

Ключові слова: військовослужбовці міжнародних миротворчих контингентів, екологічна оцінка, гігієнічна оцінка, технології для збереження здоров'я.

АННОТАЦИЯ

Колесюк B.C. Эколого-гигиеничные аспекты сохранения и восстановление здоровья военнослужащих международных миротворческих контингентов. - Рукопись.

Диссертация на соискание учёной степени кандидата медицинских наук по специальности 14.02.01 - гигиена и профессиональная патология. - Государственное учреждение «Институт гигиены и медицинской экологии им. А.Н. Марзеева АМН Украины», Киев, 2009.

Диссертационная работа посвящена решению проблемы сохранения и восстановления здоровья военнослужащих, которые принимают участие в международных миротворческих операциях. Изучены особенности условий и факторов профессиональной деятельности военнослужащих миротворческого контингента Украины в Республике Ирак и Либерии. В результате сравнительного анализа определена взаимосвязь между условиями, продолжительностью миротворческой операции и профессиональной нагрузкой военнослужащих в связи с возможным влиянием на состояние психического и соматического здоровья. Установлено, что под комплексным влиянием негативных факторов миротворческой деятельности происходят изменения психического здоровья и профессиональной работоспособности, которые имеют фазовый характер и зависят от продолжительности миротворческой миссии: первый период (25-45 суток после ротации) характеризуется эмоциональным дискомфортом в форме повышенной раздражительности, неуверенности в своих силах, страхом, сомнениями относительно правильности своего согласия принимать участие в составе миротворческого контингента. Во втором периоде (через 30-45 суток после ротации) наступает фактическое сплочение воинского коллектива, несмотря на экстремальность обстановки, отмечается нивелирование негативных эмоциональных проявлений за счет прагматического понимания военнослужащими преимущества коллективного объединения, для максимального достижения личной безопасности. На протяжении третьего периода (за месяц до ротации на родину) в 18,5% военнослужащих возникает синдром демонстративной безопасности, которая является, очевидно, одной из причин резкого роста в этот период чрезвычайных событий и травм, с последующим возникновением эпизодов гипертрофированной осторожности и нерешительности, а в 22,3% военнослужащих отмечаются признаки притупления внимательности и ослабление инстинкта самосохранения. В четвертом периоде (после 6 месяца ММО) в 60% военнослужащих определяются невротические феномены. Установлено, что существующая система медицинского обеспечения международных миротворческих Вооруженных Сил Украины не в полной мере учитывает экологическое и гигиеничное условия профессиональной деятельности военнослужащих, которая свидетельствует о необходимости принятия комплекса дополнительных мер по сохранению и восстановлению здоровья, которые должны осуществляться в трех типах военно-медицинских учреждений: военно-медицинский клинический центр; центр медицинской реабилитации и санаторно-курортного лечения; медицинские части миротворческих контингентов в двух взаимозависимых и взаимообусловленных направлениях: осуществление индивидуального динамического медицинского контроля за состоянием здоровья и реакциями организма на действие экстремальных факторов международных миротворческих операций; реализации предупредительных восстановительных и реабилитационных мероприятий по показателям «функционального состояния организма на уровне верхней границы нормы».

Ключевые слова: военнослужащие международных миротворческих контингентов, экологическая оценка, гигиеничная оценка, здоровьесохраняющие технологии.

SUMMARY

Kolesyuk V.S. The eclogue-sanitary aspects of maintainance and renewal of servicemen's health of international peacemaking contingents. - Manuscript

The dissertation on the competition of graduate degree of candidate of Medical Sciences on the speciality 14.02.01 - Hygiene and occupational pathology. - State Foundation « O.M. Marzeev Institute of Hygiene and Medical Ecology of Academy of Medical Sciences of Ukraine», Kyiv, 2009.

The dissertation work is devoted to the decision of the problem of maintenance and renewal of servicemen's health who take part in the international peacemaking operations.

The features of conditions and factors of servicemen's professional activity of peacemaking contingent of Ukraine in Republic Iraq and Liberia have been studied.

In the result of the comparative analysis the intercommunication is determined between the conditions, the duration of peacemaking operation and professional loading of servicemen in connection with possible influence on the state of psychical and somatic health.

It is set up that the existent system of the medical providing of international peacemaking Military Powers of Ukraine doesn't take into account to a full degree the ecological and sanitary conditions of servicemen's professional activity, which testifies to the necessity of acceptance of complex of additional measures on a maintenance and renewal of health which must be carried out in three types of military-medical establishments:

...