Главная Коллекция "Revolution" Медицина Гігієнічна оцінка особливостей харчування молодших школярів у загальноосвітніх навчальних закладах різного типу

Гігієнічна оцінка особливостей харчування молодших школярів у загальноосвітніх навчальних закладах різного типу

Дослідження у натурних умовах фактичного харчування дітей молодшого шкільного віку з загальноосвітніх навчальних закладах різної категорії. Визначення відповідності енергоцінності раціону харчових продуктів добовим енерговитратам молодших школярів.

Рубрика	Медицина
Вид	автореферат
Язык	украинский
Дата добавления	14.07.2015
Размер файла	43,6 K

посмотреть текст работы

скачать работу можно здесь

полная информация о работе

весь список подобных работ

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru

Вступ

Актуальність теми. У сучасних соціально-економічних реаліях життя в Україні, коли змінюються умови навчання дітей та виникають його нові форми і програми, дослідження з вивчення харчового статусу дитячого населення України з метою його корекції є вкрай актуальним, але недостатньо вивченим (Сердюк А.М., Гуліч М.П., 2003; Кульчицька В.П. та співав., 2004; Полька Н.С. та співавт., 2004; Берзінь В.І., 2008). Лише правильно побудоване і достатнє харчування у дитинстві є одним з найголовніших факторів, що формують здоров'я, оптимальну життєдіяльність і працездатність людини упродовж всього життя (Козярін І.П., 2003; Спиричев В.Б., 2004-2006; Кучма В.Р., 2008; Лапшин В.Ф., 2007-2009; Педан В.Б., 2009). За статистичними даними на початок 2008 року кількість вихованців ЗОНЗ в Україні складала 4 млн. 857 тис. дітей, з них віком 6-10 років - близько 50 %. В загальноосвітніх закладах навчається майже 70% дитячого населення, а тому організація харчування в них на сьогодні є найбільш придатним місцем для проведення профілактичних та коригуючих заходів на популяційному рівні (Полька Н.С., 2004; Масанський С.М., 2004; Моісеєнко Р.О., 2009).

У розвинутих країнах світу дослідження з вивчення фактичного харчування та здоров'я дітей є основою соціальної політики держави і використовуються для моніторингу ефективності державних програм з харчування та оздоровлення дитячого населення. Впровадження цих програм в США, Японії, Білорусії, Росії дозволило підвищити ефективність харчування і поліпшити стан здоров'я дітей у цих країнах (M.F.Megers et al., 1989; Chgungo Suyesao, 1991; Рогов И.А., 2001; Онищенко Г.Г., 2008).

Аналіз динаміки фактичного харчування дитячого населення України за два останніх десятиріччя свідчить про закономірне погіршення структури продуктового набору, розбалансованість харчових раціонах дітей за вмістом білків, жирів, вуглеводів, вітамінів, мінеральних речовин (Корзун В.Н., 1990-2009, Кульчицька В.П. та співавт., 1997- 2004; Сердюк А.М. та співав., 2003; Федоренко В.І., 2007; Гуліч М.П., 2009). Це негативно вплинуло на здоров'я дітей, про що свідчить призупинення процесів акселерації і початок „децелірації” фізичного розвитку у дітей в республіках пострадянського простору і в Україні та наявність процесів астенізації серед міських дітей дошкільного та шкільного віку (Сухарев А.Г., 2004; Полька Н.С. та співав., 2000-2009; Неділько В.П., 2007-2009; Соколов А.Я., 2009). За даними медичної статистики в 2008 році порівняно з 1990 р. рівень загальної захворюваності серед дитячого населення України збільшився на 28,6%. В структурі загальної захворюваності дітей перше місце посідають хвороби органів дихання, друге - органів травлення, третє - ендокринної системи, розлади харчування та порушення обміну речовин.

Таким чином, соціально-економічні умови сьогодення, а також новації у системі виховання і навчання вимагають розробки науково обґрунтованих гігієнічних рекомендацій та заходів, спрямованих на поліпшення харчового статусу дитячого населення України, перегляду натуральних норм харчування (наборів продуктів) для дітей у загальноосвітніх навчальних закладах (ЗОНЗ) різного типу - загальноосвітніх школах (ЗОШ), загальноосвітніх школах-інтернатах (ЗО Ш-І), школах-дитячих садочках (ШДС), гімназіях на базі дошкільних навчальних закладів (ДНЗ) з використанням нових харчових продуктів вітчизняного виробництва з високою біологічною цінністю, призначених для організованого харчування дитячого населення.

Мета і завдання дослідження. Мета дослідження: гігієнічна оцінка харчового статусу дітей молодшого шкільного віку, які відвідують загальноосвітні навчальні заклади різних типів, та розробка комплексу науково обґрунтованих гігієнічних заходів щодо його корекції з урахуванням сучасних умов життя, виховання і навчання.

Для реалізації мети дослідження були поставлені наступні задачі:

1. Вивчити у натурних умовах фактичне харчування дітей молодшого шкільного віку з ЗОНЗ різного типу: ЗОШ, ЗО Ш-І, ШДС, гімназія.

2. Дослідити стан здоров'я дітей зазначеної групи (показники фізичного розвитку та захворюваності).

3. Визначити відповідність енергоцінності раціонів енерговитратам молодших школярів та встановити фактори, що впливають на харчовий статус молодших школярів різних ЗОНЗ.

4. Розробити та впровадити науково обґрунтований комплекс гігієнічних заходів щодо поліпшення харчового статусу дітей молодшого шкільного віку з різних ЗОНЗ.

5. Провести медико-біологічну оцінку нових харчових продуктів з метою визначення умов та ефективності їх використання у раціонах дітей молодшого шкільного віку, які відвідують ЗОНЗ різного типу.

1. Аналіз літератури

Наведено ретроспективний аналіз проблеми з організації харчування дітей дошкільного та молодшого шкільного віку глибиною в 30 років. Проаналізовано данні щодо стану проблеми на сучасному етапі (аналіз захворюваності дитячого контингенту в Україні та на пострадянському просторі, дані про фактичне харчування та забезпеченість раціонів дітей основними нутрієнтами, вплив останнього на показники їх фізичного розвитку та працездатності, шляхи оптимізації харчового статусу дітей, сучасні положення гігієнічної науки про харчування).

Огляд літератури завершується узагальненням матеріалу, висвітленням аспектів проблеми, що досі не вирішені, обґрунтуванням методичних підходів та напрямків дисертаційної роботи, які обумовили мету й завдання наших досліджень.

2. програма дисертаційної роботи та загальні методики досліджень

Програма формувалась за принципом одночасного виконання окремих завдань для досягнення мети роботи і передбачала виконання комплексу досліджень, обсяг яких наведено в таблиці 1.

Таблиця 1

№	Характеристика досліджень	Кількість
1	Вивчення фактичного харчування дітей 6-10 років, які навчалися в ЗОНЗ різного типу: - характер харчування хронометражно-ваговим методом (режим харчування, харчові уподобання, кількість недоїдків - гігієнічні методи дослідження) - індивідуальні карти харчування - аналіз асортименту та кількості харчових продуктів з продуктових наборів у раціонах харчування дітей в ЗОНЗ та вдома - розрахунок хімічного складу та енергоцінності раціонів харчування (розрахунковий метод)	576 дітей 13 ЗОНЗ 1281дослідження 36 дітей 104 меню-розклади 96 накопичувальних відомостей 576 анкет 3121 розрахунок
	Біохімічні дослідження сечі для визначення забезпеченості організму дітей водорозчинними вітамінами (С, В1, В2, РР- титрометричний та флуорометричні методи)	70 дітей 560 досліджень
	Вивчення залежності характеру харчування (анкетне опитування) від соціально-гігієнічних умов життя	750 анкет
2	Визначення показників фізичного розвитку та здоровя молодших школярів з ЗОНЗ різного типу: - антропометричні вимірювання показників ФР (довжина і маса тіла, окружність грудної клітки) - викопіювання даних з історій розвитку, медичних карт, класних журналів тощо (аналіз гострої, загальної захворюваності, групи здоровя) - викопіювання результатів клінічних аналізів крові (вміст Нb, еритроцитів, кольоровий коефіцієнт) з медичних карт ф.026/о	1639 дітей 576 дітей 3456 вимірювань 1639 дітей 209 дітей
3	Визначення енерговитрат (вивчення добового бюджету часу хронометражно-табличним методом)	36 дітей 2016 досліджень
4	Медико-біологічна оцінка ефективності використання у харчових раціонах нових продуктів харчування	120 раціонів
	- аналіз нормативної документації	7 ТУ, ТІ
	- експертиза 5 видів продуктів з визначенням показників безпеки, якості, у т.ч. хімічного складу продукту (сумісні дослідження на базі лабораторії експертизи харчових продуктів ВАТ «НДІ харчування» та «ЕКОГІНТОКС ім. Л.І. Медведя»)	175 досліджень
	- масова апробація 5 видів продуктів (в асортименті) в умовах організованих колективів	44 дослідження
	- визначення вмісту вітамінів або їх метаболітів в сечі дітей, які отримували харчові раціони з включенням нових продуктів	95 досліджень
	- визначення забезпеченності йодом за вмістом його у сечі (нітрітно-роданідний метод)	32 дослідження
	- мікробіологічні методи досліджень стану біоценозу організму молодших школярів (фонові та після впливу нових продуктів)	310 досліджень
	- вивчення моторної та евакуаторної функції кишечнику (метод натурних спостережень)	175 досліджень

Гігієнічна оцінка харчового статусу дитини включала вивчення показників фактичного харчування (санітарно-гігієнічних умов і організації харчування; режиму харчування як складової загального режиму дня; асортименту продуктів та страв за щоденним та двотижневим меню; розрахунок енергоцінності, нутрієнтного складу раціонів, розподілу їх між окремими прийомами їжі; характеристику продуктового набору; характеристику питного режиму) визначення ознак харчової неадекватності та впливу її на здоров'я дитини (показники загальної і гострої захворюваності, фізичного розвитку) та встановлення причин, що призводять до таких порушень з метою їх усунення.

Дослідження з вивчення харчового статусу молодших школярів проводилися у динаміці у 2 періоди року і погоджувалися з дітьми, їх батьками відповідно до принципів біоетики. Дослідження виконувалися у натурних умовах як під час перебування дітей у ЗОНЗ, так і вдома (у родині). Вивчення харчового статусу молодших школярів, а саме дітей віком від 6 до 10 (11) років, відбувалося у ЗОНЗ типу ШДС («Ольвія», «Перша ластівка», «Світозар», «Софія»), гімназіях «Святошинська» (яка створена на базі ШДС «Кроха»), «Леді», загальноосвітніх школах № 121, 290, 123, 241, 237, ЗО Ш-І № 3, 21 (м. Київ) та «Материнка» (м. Біла Церква).

Для оцінки фактичного харчування дітей вікової групи 6(7) - 10 років в умовах родини і колективу застосовували анкетно-опитувальний, хронометражно-ваговий (Мостова Л. А., 1975; Надворний М.М., 1996) та розрахунковий методи. Зважаючи на те, що для дітей вікової групи 6(7)-10 років, які навчаються у закладі, встановлені єдині норми харчування, фактичне харчування вивчалося за перспективним меню, щоденними меню-розкладками за 2 тижні в осінній і зимово-весняний періоди року, щомісячними накопичувальними відомостями розрахунковим методом за період 1997-2006 роки. Крім того, методом натурних спостережень та опитування (інтерв'ю) дітей встановлювали фактори, що обумовлювали кількість недоїдків та які впливали на апетит у дітей. За результатами досліджень складалася індивідуальна карта харчування дитини, та розраховувався хімічний склад її харчового раціону; проводився аналіз асортиментного і хімічного складу харчових раціонів у два сезонних періоди протягом учбового року. Первинний матеріал з фактичного харчування був опрацьований автоматично за допомогою комп'ютерної програми, що містить базу даних про хімічний склад харчових продуктів з урахуванням втрат при кулінарній холодній та тепловій обробці. Енергетичну цінність і хімічний склад раціонів харчування оцінювали за показниками вмісту таких харчових речовин: білки - загальні, у т.ч. тваринні; амінокислоти - незамінні: валін, ізолєйцин, лейцин, метіонін, треонін, триптофан, фенілаланін, гістідін, лізин; жири - загальні, у т.ч. рослинні; поліненасичені жирні кислоти; вуглеводи - загальні; мінеральні речовини - кальцій, фосфор, магній, залізо, йод; вітаміни - жиророзчинні: ретинол; водорозчинні: аскорбінова кислота, вітаміни групи В. У роботі використовувалися «Таблиці хімічного складу та харчових продуктів» (Нестерина М.Ф., Скурихина И.М., 1979; Скурихина И.М., Волгарева М.Н., 1987)

Для оцінки забезпеченості дітей вітамінами і мінералами використовувався метод теоретичного розрахунку вітамінів і мінералів у харчових раціонах та біохімічний метод лабораторного визначення вмісту вітамінів у сечі дітей, у харчових продуктах і стравах.

Оцінка стану здоров'я дітей проводилася за розподілом дітей на групи здоров'я у відповідності з методикою Інституту ГДП СРСР (Сердюковська Г.М., 1969 р. ) та за показниками фізичного розвитку, частотою гострих і хронічних захворювань упродовж року; матеріали щодо захворюваності дітей отримували шляхом викопіювання даних з медичної документації (форма 26/о, 112/о), у т.ч. аналізу крові (вміст гемоглобіну, еритроцитів, кольоровий показник), а також за даними анкетного опитування батьків.

Для характеристики фізичного розвитку встановлювали антропометричні параметри (довжина тіла, маса тіла, окружність грудної клітки). Обстеження дітей проводилося загальноприйнятими методами. Отримані показники порівнювали з оціночними таблицями фізичного розвитку дітей. Оцінку ступеню гармонійності фізичного розвитку дітей проводили за уніфікованою методикою сигмальних відхилень.

Добові енерговитрати у дітей визначали шляхом хронометражу всіх видів діяльності за добу (хронометражно-табличний метод); вивчення добового бюджету часу шляхом безпосереднього спостереження та анкетно-опитувального методу; аналіз хронометражу дня базувався на характеристиці тривалості сну (в т.ч. денного), динамічного та статичного компонентів добового бюджету часу, а також рухової діяльності дітей (Видро И. Д., 1953; Колчинський А. З., 1973; Кучма В.Р., Сухарев А.Г., 2002,). При підрахунках середньодобових енерговитрат враховували показники СДД їжі та коефіцієнт на зріст та розвиток.

З метою поліпшення харчового статусу дітей у раціони харчування включали нові продукти харчування підвищеної біологічної цінності, яким вперше була дана оцінка щодо можливості та умов використання в організованому харчуванні молодших школярів.

Для оцінки адекватності харчування, біологічної оцінки нових продуктів вивчали стан мікрофлори травного тракту та бактерицидної активності шкіри (за уніфікованою методикою Клемпарской Н.Н.), а також вітамінну та йодну забезпеченість. Вітамінну забезпеченість організму дітей вивчали за величиною екскреції вітамінів та їх метаболітів у сечі, зібраній натщесерце вранці за 1 годину (Железнякова Н.С., 1978). Вміст аскорбінової кислоти визначали титрометричним методом за Тільмансом, тіамін - за Вангом і Гаррісом, рибофлавін (В2) - за Масленниковою Е.М. і Гвоздовою Л.Г., N-метілнікотінамід (N -MHА) - за Хафф, Перлцвейг, Тілден (флуориметричні методи) (Покровский А.А., 1964; Спиричев В.В., 1984; Мостова Л.А., 1994).

Результати досліджень оброблялися за допомогою методів, прийнятих у медичній статистиці (Лакін Г. Ф., 1990; Антомонов М.Ю., 2006) за консультативною допомогою зав. відділом медичної інформатики, д.б.н., професора Антомонова М.Ю.

3. Оцінка харчового статусу на підставі виконаних досліджень фактичного харчування школярів з визначенням біохімічних показників забезпеченості організму дітей окремими нутрієнтами, вивченням стану здоров'я дітей за показниками фізичного розвитку, гострої і хронічної захворюваності, мікробіоценозу організму дітей, встановленням фактичних енерговитрат та енергозабезпеченості за рахунок харчових раціонів

Найбільш нераціональним щодо кратності основних прийомів їжі за добу, режим харчування визнано у 36,6±3,55% учнів ЗОШ та 7,1±2,12 % - ШДС та гімназій (р<0,01). Щодо дотримання раціональних перерв між прийомами їжі (не менше 3 та не більше 4 годин), то нераціональним режим харчування визнано у значної частки дітей з усіх закладів: найбільша - в ЗОШ, як в буденні дні, так і в вихідні та складала 68,08±4,81% та 73,6±3,25% відповідно, у ЗО Ш-І - 61,41±3,59% учнів (в основному в вихідні дні), в ШДС - 32,69±3,12% та 41,67±5,38% - в гімназії (p<0,05).

Аналіз нутрієнтного складу раціонів показав наявність дисбалансу за вмістом білків, жирів, вуглеводів та енергії в харчуванні учнів всіх типів навчальних закладів. У різних ЗОНЗ спостерігався дефіцит енергоцінності середньодобових раціонів від 8 до 25% в залежності від закладу; дефіцит білку коливався від 7 до 30% (в т.ч. тваринного походження - 5-17,4%); за винятком вихованців ЗОШ спостерігалось перевищення споживання загальних жирів школярами (12-65%), як правило, за рахунок позашкільної їжі; споживання вуглеводів було дефіцитним у вихованців всіх закладів (на рівнях від 7,3 до 34%), що обумовлено недостатнім вмістом у раціонах овочів та фруктів (табл.2); амінокислотний склад раціонів школярів характеризувався дефіцитом метіоніну, лізину та триптофану при достатньо високому вмісті гістидіну.

Розрахунок вмісту вітамінів у харчових раціонах школярів усіх вікових груп з різних ЗОНЗ у більшості випадків свідчив про недостатність тіаміну, ніацину, ретинолу, -каротину, аскорбінової кислоти (АК) у порівнянні з нормами фізіологічних потреб в них (1999). Про дефіцит вітамінної забезпеченості організму дітей свідчили також результати вивчення урінарної екскреції вітамінів та їх метаболітів (табл. 3).

Таблиця 2. Вміст основних харчових речовин (г) та енергії (ккал) в середньодобових середньорічних раціонах харчування дітей, які відвідують ЗОНЗ різного типу

Показники, г	ЗО Ш-І	ЗОШ	ШДС, гімназія
Білки	64,9±3,14*	54,5±4,16	66,9±4,18*
% від ФП	83,2-90,1	69,9-75,7	85,8-92,9
у т.ч. тваринні	34,5±3,73	32,2±3,82	36,1±2,69
% від ФП	88,2-95,6	82,6-89,4	87,7-95
Жири	72,3±3,56	64,9±5,48	76,3±6,34
% від ФП	103,3-111,2	92,7-99,8	110,3-118,8
у т.ч. рослинні	18,4±0,74	15,7±2,31	23,2±3,02*
% від ФП	115,0-131,4	98,1-112,1	144,7-165
Вуглеводи	292,1±14,5	241,0±12,2	307,8±23,0*
% від ФП	80,0-88,0	66,0-72,6	84,3-92,7
Енергетична цінність	2011,9±98,14*	1723,5±85,7	2113,5±111,0*
% від ФП	83,8-91,4	71,8-78,3	88,1-96,1
Співвідношення Б:Ж:В	1:1,1:4,5	1:1,2:4,4	1:1,1:4,6

Примітки:

1.* - різниця достовірна (р<0,05) у порівнянні з ЗОШ.

2. ФП - норми фізіологічних потреб (1999).

Таблиця 3. Рівні урінарної екскреції вітамінів та їх метаболітів у вихованців різних ЗОНЗ

Тип закладу	Сезон року	АК, мг/год	Тіамін,мг/год	Рібофлавін, мкг/год	N1-МНА, мкг/год
		М	m	М	m	М	m	М	m
ШДС (n-17)	Осінь	0,29*	0,02	7,83	0,95	16,95	1,97	451,3	56,3
	%Н	41,4	52,0	121,0	113,0
	Весна	0,21	0,03	6,54	0,98	15,33	1,99	397,6	59,1
	%Н	30,0	44,0	110,0	99,0
Гімназія (n-18)	Осінь	0,26	0,035	7,58	1,2	14,17	1,48	388,0	54,1
	%Н	37,0	51,0	101,0	97,0
	Весна	0,19	0,041	5,94	1,3	12,35	1,56	279,4	61,5
	%Н	27,0	40,0	88,0	70,0
ЗОШ (n-16)	Осінь	0,21	0,04	5,14	0,8	11,88	1,53	278,2	22,1
	%Н	30,0	34,0	85,0	70,0
	Весна	0,20	0,04	5,16	0,7	12,1	1,54	253,6	24,3
	%Н	29,0	34,0	86,0	63,0
ЗО Ш-І (n-19)	Осінь	0,26	0,02	6,66	0,75	13,58	1,46	369,2	32,5
	%Н	37,0	44,0	97,0	92,0
	Весна	0,27	0,03	6,21	0,77	12,34	1,39	352,7	33,1
	%Н	38,0	41,0	88,0	88,0
Норма	0,7-1,0	15-35	14-30	400-500

Проведеними дослідженнями були встановлені порушення мінерального складу раціонів і, особливо, за вмістом кальцію та йоду, що складало у більшості школярів ЗОШ лише 60-80% і 28,3-41,5% від рекомендованих потреб в кальції і йоді відповідно. Дещо кращою була забезпеченість раціонів молодших школярів ШДС та гімназій, так вміст кальцію становив 88,3-95,5%, йоду 34,2-59,4%. Вихованці ЗО Ш-І з раціонами харчування отримували 73-107% кальцію та 60-78% йоду від норми. Ситуацію погіршували такі чинники як надлишковий вміст у раціонах фосфору та магнію, недостатній - білку та вітаміну С, сукупність цих факторів знижує засвоюваність кальцію, тим самим поглиблюється дефіцит останнього.

Таблиця 4. Вміст мінералів в середньодобових раціонах харчування вихованців різних ЗОНЗ

Мінерали	Норма ФП	ЗО Ш-І	ЗОШ	ШДС, гімназія
		зима-весна	осінь	зима-весна	осінь	зима-весна	осінь
		М	m	М	m	М	m	М	m	М	m	М	m
кальцій, мг	800-1000	729	27,1	855*	82,9	646	52,9	609	54,8	764	103,6	706	80,7
фосфор, мг	800-1200	1128	41,1	1217*	38,9	1005	50,2	961	104,8	1251	131,3	1199	85,4
магній, мг	150-280	278*	29,1	253*	9,5	218	8,7	209	17,8	349+	57,3	292+	16,8
залізо, мг	12-15	13,6	1,7	12,8	0,5	11,2	0,5	10,8	1,4	15,9+	0,9	15,7	2,2
йод, мкг	100-150	72,1*	17,0	78,2*	13,2	33,9	4,0	41,5	4,8	42,0	8,0	59,4+	6,8

Примітки:

1.* різниця між відповідними показниками ЗО Ш-І та ЗОШ достовірна (р<0,05)

2. + - при порівнянні ШДС, гімназій та ЗОШ достовірна (р<0,05)

3. - при порівнянні ШДС, гімназій та ЗО Ш-І достовірна (р<0,05)

Аналіз продуктового набору школярів ШДС виявив дефіцит споживання молока і молочних продуктів (5-39,3%), овочів (від 24,8 % до 66,4 %) та надмірне споживання борошняних і кондитерських виробів, круп, макаронів, а також статевовікові розбіжності у споживанні м'яса, риби та яєць, а також фруктів. Так, з віком у дівчаток відмічено зниження споживання м'яса, риби та яєць: якщо в віці 6-7 років воно становило 103,8%, в 10 років - не перевищувало 69% від рекомендованої кількості. Хлопчики в 6-7 років, як і в 10 років, вживали м'яса, риби та яєць на рівні 119,4-118,6% від рекомендованого. Вживання фруктів з віком має тенденцію до збільшення як у хлопчиків, так і у дівчаток з вираженими сезонними коливаннями (від 54% до 161%).

Аналізуючи нутрієнтну забезпеченість дітей у залежності від типу закладу, ми встановили, що найгірша ситуація була у ЗОШ, де більшість добових харчових раціонів характеризувалися розбалансованістю, дефіцитом основних поживних речовин.

Стан організованого харчування в досліджених ЗОНЗ впливає на здоров'я дітей та їх фізичний розвиток. Так, гармонійний фізичний розвиток серед обстежених школярів в ЗОШ мали 68,9±2,96 % дітей, у ЗО Ш-І - 69,5±2,36 %, 74,7±2,70 % - у гімназіях та 78,0±1,93 % - учнів ШДС. При цьому найбільша кількість дітей з дисгармонійним фізичним розвитком за рахунок дефіциту маси тіла була виявлена в ЗО Ш-І (26,7±2,27 %, p<0,05) та ЗОШ (22,3±1,79 %, p<0,05), а за рахунок надлишкової маси тіла - в гімназіях (13,9±1,14 %, p<0,05). Розподіл дітей за групами здоров'я дозволив встановити, що більшість дітей, віднесених до І групи здоров'я, навчається в ШДС - 26,8%, а в гімназіях та ЗОШ цей показник складає 23,3-25% без достовірної різниці, найменше здорових дітей в школах-інтернатах - лише 19% (р<0,05). Дітей, що мають хронічні захворювання, тобто віднесені до ІІІ групи здоров'я, найбільше в школі-інтернаті - 21,7%, в гімназіях їх частка становить - 17,6%, в ШДС та ЗОШ - 11,7-11,5%, що достовірно менше, ніж в перших двох типах закладів.

За показниками загальної захворюваності перше місце займає школа-інтернат - 254,8 випадків на 100 дітей, дещо нижчою є захворюваність в гімназіях та загальноосвітніх школах - 241,4-242,1 на 100 дітей, достовірно найменша у школах-дитячих садочках - 205,5 випадків на 100 дітей. У структурі захворюваності переважали хвороби органів дихання (ШДС, ЗОШ); хвороби органів травлення (ЗОШ), хвороби кістково-м'язової системи (гімназії). Таким чином, показники фізичного розвитку та здоров'я в школах-дитячих садочках були кращими, ніж в інших закладах. На нашу думку, це обумовлено оптимальними умовами виховання та навчання дітей на базі ДНЗ, та найвищою часткою дітей, що охоплені організованим харчуванням у закладі, високим відсотком родин з достатнім матеріальним забезпеченням.

За результатами аналізу розподілу добового бюджету часу на окремі види діяльності встановлено недостатню тривалість нічного сну, рухової активності та перевищення статичного компоненту в добовому бюджеті часу. Оцінюючи відповідність енергоцінності раціонів енерговитратам молодших школярів, було виявлено, що енергоємність спожитої їжі перевищувала енергетичні витрати у дітей, які навчалися у школі-інтернаті на 20-28%, у ШДС і гімназіях - на 10-12% та була недостатньою у школярів ЗОШ - дефіцит в середньому складав 0,5-12%. З віком невідповідність поглиблюється.

При цьому гіпокінезія (за класифікацією Сухарєва А.Г.) спостерігалась у 61,5 % школярів гімназій (енергоцінність харчових раціонів була вище енерговитрат у дітей на 19-40%), у 57,9% - вихованців ШДС - на 20-26%, у 52,4 % учнів шкіл-інтернатів - на 3-33% та у 43,8 % учнів ЗОШ - на 7,3-17,3% енергозабезпечення було більше від енерговитрат, що є ризиком розвитку надлишкової маси тіла та огрядності на тлі розбалансованого і дефіцитного за вмістом мікронутрієнтів харчування.

Також нами було визначено низку психофізіологічних та гігієнічних чинників, що впливали на формування апетиту дітей і обумовлювали кількість недоїдків в шкільному раціоні, встановлені їх рангові місця. Найбільш впливовими з них є недостатня увага педагогів до дитини під час прийому їжі (82,9-98,5%- І рангове місце в усіх дослідних закладах), органолептичні якості запропонованих страв та їх «улюбленність».

На підставі узагальнення результатів проведених досліджень був гігієнічно обґрунтований комплекс гігієнічних заходів з раціональної організації харчування у ЗОНЗ різного типу, основними елементами якого є: рекомендації з практичної оптимізації режиму харчування у навчальних закладах з удосконаленням та розширенням продуктових наборів та картотеки страв; розробка продуктів підвищеної харчової та біологічної цінності для забезпечення фізіологічних потреб дітей у харчових речовинах та енергії у школі (збагачених вітамінами, йодом, з різними кисломолочними заквасками тощо); удосконалення санітарно-просвітницької роботи щодо пропаганди здорового способу життя серед дітей, батьків, працівників освіти, медичних працівників ЗОНЗ шляхом розробки пам'яток і курсів лекцій з питань харчування дітей в умовах колективу і родини.

Наведені результати медико-біологічної оцінки ефективності використання харчових продуктів, з удосконаленими рецептурами за рахунок їх збагачення біологічно активними речовинами та визначенням доцільності і умов включення їх до асортименту харчових продуктів, призначених для організованого харчування у дитячих колективах. Досліджувались вітчизняні продукти збагачені біологічно активними речовинами (соки та нектари, збагачені комплексом вітамінів С, А, В1, В2, В12; плодоовочеві консерви, збагачені йодом; сухі таблетовані продукти, збагачені активною мікрофлорою і аскорбіновою кислотою; кисломолочні продукти «наріне» і «лактіум» з мікрофлорою, ковбаси з новими смако-ароматичними композиціями тощо).

Проведені медико-біологічні дослідження з оцінки нових видів кондитерських виробів, збагачених вітамінами, мінеральними речовинами, пектином, з включенням до їх складу сухого молока, какао, горіхів дозволили зробити висновок, що дані продукти не викликають негативних реакцій (у дітей не було алергійних і диспепсичних симптомів), позитивно впливають на емоційний стан дітей, розумову діяльність, показники периферійної крові, покращують імунітет, сприяють підвищенню біологічної цінності раціонів харчування дітей, у тому числі підвищенню забезпеченості вітаміном С (р<0,05). Включення у харчові раціони дітей продуктів, збагачених харчовими речовинами, дозволили не тільки збагатити хімічний склад харчових раціонів білком, вітамінами, мінералами, а й оптимізувати їх співвідношення, що дозволило підвищити засвоюваність поживних речовин.

Включення у раціони харчування дітей продуктів з пребіотиками дозволило нормалізувати стан мікрофлори їх травного тракту - кількісне зростання представників нормальної мікрофлори травного тракту біфідобактерій та лактобактерій до середніх референтних значень було відмічене у 90-95% дітей з дисбіозом (р<0,05), патогенні та умовнопатогенні мікроорганізми не виявлялися.

Таблиця 5. Результати бактеріологічних досліджень мікробіоценозу кишківника у дітей до- та після вживання продуктів збагачених активною мікрофлорою («Лактовіт»- таблетовані форми; «Наріне» та «Лактіум» - кисломолочні форми) (Р±Sp)

Мікроорганізми в кількості КУО/г	Число обстежених та їх розподіл за складом мікрофлори (n=155)
	до вживання	статистичні показники	після вживання
			таблетовані форми (ТФ)	кисломолочні форми (КмФ)
	Р	Sp	ТФ	КмФ	Р	Sp	Р	Sp
Біфідобактерії	< 107	37,8	3,89	p<0,05	p<0,01	10,0*	3,46	5,0*	2,52
	107	62,2	3,89	p<0,05	p<0,05	90,0*	3,46	95,0*	2,52
Лактобактерії	< 106	42,3	3,97	p<0,05	p<0,01	15,0*	4,12	5,0*	2,52
	106	57,7	3,97	p<0,05	p<0,05	85,0*	4,12	95,0*	2,52
Кишкові палички	< 106	8,9	5,23	-	-	0	-	0	-
	106-108	53,3	4,01	p<0,05	p<0,05	75,0*	5,00	70,0*	5,29
	? 108	37,8	3,89	p<0,05	p>0,05	25,0	5,00	30,0	5,29
Лактозонегативні та гемолізуючі Е.coli	виявлено	33,3	3,79	p<0,05	p<0,05	5,0*	2,52	5,0*	2,52
Умовнопатогенні Enterobacterium	104	13,3	2,73	-	p<0,05	0	-	5,0*	2,52
Стафілококи	104	8,9	5,23	-	-	0	-	0	-
Дріжджеподібні гриби р. Candida	104	17,8	3,07	p>0,05	p<0,05	10,0	3,46	5,0*	2,52

Примітка. * - різниця достовірна (р<0,05).

Включення у раціон харчування обстежених дітей нових видів йодованих консервів - «Суфле з капусти с яблуками» та «Суфле з яблук та чорної смородини» ( продукти, основою яких є вітчизняна плодоовочева сировина: капуста, яблука і чорна смородина, збагачені йодом шляхом додавання калія йодиду (KJ), відрізняються високим вмістом пектину, органічних кислот, цукрів, макро- та мікроелементів, особливо калію, заліза, марганцю, фосфору, кальцію та магнію) сприяло покращенню забезпеченості йодом їх організму - в кінці дослідження у порівнянні з вихідними даними вона збільшилася у 1,7 рази. В результаті цього рівень йоду в сечі підвищився в середньому по групі з 8,7 мкг/100 мл до 14,4 мкг/100 мл (з коливаннями від 10,2 мкг/100 мл до 18,6 мкг/100 мл), що відповідає фізіологічній нормі.

Таким чином виконана робота висвітлює особливості стану фактичного харчування дітей-молодших школярів з різних навчальних закладів у порівняльному аспекті, зв'язок його зі станом здоров'я, фізичним розвитком, що може бути науковим підґрунтям для подальшого удосконалення нормативної бази з організації харчування дітей в організованих колективах та розробки нових продуктів харчування з підвищеною біологічною цінністю.

Висновки

енергоцінність харчовий шкільний

На підставі комплексу гігієнічних досліджень встановлено невідповідність харчового статусу молодших школярів їх фізіологічним потребам, принципам раціонального харчування і його залежність від типу ЗОНЗ та розроблено комплекс гігієнічних заходів з його корекції для дітей віком 6-10 років

1. Харчування дітей молодшого шкільного віку у обстежених ЗОНЗ носить незбалансований характер, що обумовлено порушенням режиму харчування, дисбалансом раціонів за макро- та мікронутрієнтним складом та енергетичною цінністю. При цьому харчування вихованців обстежених ЗОНЗ різного типу має деякі відмінності.

Визначено особливості організації фактичного харчування молодших школярів в ЗОНЗ різного типу: нераціональним режим харчування визнано у 36,6±3,55% вихованців ЗОШ та 7,1±2,12 % - ШДС та гімназій (р<0,01). Дефіцит раціонів за енергоцінністю становив в ЗОШ - 24,9 %, ЗО Ш-І - 12,4 %, ШДС та гімназіях -7,9 %. Розбалансований хімічний склад раціонів був дефіцитним за вмістом білків ( ЗОШ- 27,2 %, ЗО Ш-І - 13,3 %, ШДС та гімназії - 10,6 %) та вуглеводів (ЗОШ- 30, 7 %, ЗО Ш-І - 16,0 %, ШДС та гімназії - 11,5 %) й надмірним за вмістом жирів (в ЗО Ш-І - 7,3 %, ШДС та гімназії - 14,6 %) особливо рослинних. Найбільш значний дефіцит школярі зазнають в аскорбіновій кислоті (58-71%), тіаміні (47,8-65,5 %) і в ніацині (3-36,6%), забезпечення рибофлавіном було достатнім лише в ШДС та гімназіях, у дітей - школярів інших закладів нестача становила - 3-11,8%. Забезпеченість раціонів йодом була недостатня у всіх закладах.

2. Визначено, що гармонійний фізичний розвиток серед обстежених школярів мали лише 68,9±1,99 % - у ЗОШ, 69,5±2,36 % - у ЗО Ш-І, 74,7±2,70% - у гімназіях та 78±1,93 % - у ШДС. При цьому найбільша кількість дітей з дефіцитом маси тіла виявлялась в ЗО Ш-І (26,7±2,27%) та ЗОШ (22,3±2,50%, p<0,05), а найбільша кількість дітей з надлишковою масою тіла спостерігалась в гімназіях (13,9±1,14%, p<0,05). Виявлено, що найбільша розповсюдженість аліментарнозалежних захворювань та функціональних розладів системи травлення спостерігалася серед дітей ЗОШ (52±2,2%), а найменша - ШДС (36,0±2,24%) (р<0,05). Найбільший відсоток школярів, віднесених за станом здоров'я до І групи виявлено в ШДС (26,8±2,1%), найменший - в ЗО Ш-І (19,4±0,46%) (р<0,05).

3. Дослідження добового бюджету часу дозволило встановити дефіцит рухового компоненту у дітей всіх ЗОНЗ, що складає 31% - 36% від нижньої межі норми рухової активності. Так, недостатня рухова активність спостерігалась у 57,9±3,28 % вихованців ШДС, 43,8±3,66 % - ЗОШ, 61,5±5,31 % - гімназій та 52,4±5,52 % вихованців ЗО Ш-І. Дефіцит нічного сну та надлишок статичного компоненту добового бюджету часу з віком збільшується (р<0,05). Встановлено вірогідний енергетичний дисбаланс - перевищення енергетичної цінності харчування відносно енерговитрат школярів у ШДС і гімназіях (20-28%) та ЗО Ш-І (10-12%), її недостатність - у дітей з ЗОШ (дефіцит 0,5-12%).

4. Встановлено, що на харчовий статус школярів впливають наступні фактори: дефіцит рухового компоненту, енергетичний дисбаланс, низьке охоплення школярів ЗОШ організованим харчуванням, високий відсоток сімей з низьким матеріальним забезпеченням та ряд факторів, що впливають на апетит. Визначено рангові місця факторів, що впливають на апетит та обумовлюють кількість недоїдків у вихованців в залежності від типу закладу. Увага дорослих до дітей під час прийому їжі має пріоритетний вплив в усіх дослідних закладах (82,9-98,5%). На 2 та 3 містах в ЗОШ - органолептичні якості страв та санітарно-гігієнічні умови їдалень (85,6-89,6%) (р<0,05). В інших закладах 2 рангове місце займає індивідуальне уподобання страв (ШДС і гімназії -76,8 % та 75,0 % у ЗО Ш-І).

5. Комплекс заходів, розроблених з метою поліпшення харчового статусу дітей, включає:

- Нормативно-методичні документи (Накази МОЗ України та відомчі інструкції, проекти методичних рекомендацій);

- Нові харчові продукти підвищеної біологічної цінності для дітей в організованих колективах;

- Організаційні заходи (розроблені та видані «Сучасна картотека страв», Збірник «Організація харчування дітей у дошкільному навчальному закладі» ТОВ «Видавництва «Шкільний світ»;

- Санітарно-просвітницькі заходи - розроблені пам'ятки і курс лекцій з питань харчування дітей молодшого шкільного віку для працівників навчальних закладів, батьків, бесіди з дітьми дозволили підвищити рівень санітарно-просвітницької роботи з пропаганди здорового способу життя.

6. Доведено, що включення нових харчових продуктів підвищеної біологічної цінності до раціонів дітей (соки збагачені комплексом вітамінів, збагачені йодом плодоовочеві консерви, сухі таблетовані продукти з мікрофлорою та вітаміном С, кисломолочні продукти, ковбаси, кондитерські вироби) підвищило забезпеченість дитячого організму білками, вітамінами, нормалізувало мікрофлору кишечнику - позитивно вплинуло на показники периферійної крові, білкового обміну, антропометричні показники, та дозволило оптимізувати асортиментний склад продуктових наборів, призначених для організованого харчування. Медико-біологічна оцінка нових продуктів харчування дозволила вибрати найбільш придатні для використання в організованому харчуванні дітей у навчальних закладах з урахуванням забезпечення колективних і індивідуальних потреб (за якістю, складом, умовами зберігання, приготування, видачі, реалізації тощо).

7. Впровадження підготовлених за нашою участю та затверджених МОЗ і МОН України наказів, інструкції, науково-обґрунтованих методичних рекомендацій з організації у тому числі режиму харчування, з приготування страв, включення нових продуктів у харчові раціони дітей в організованих колективах, удосконалення санітарно-просвітницької роботи дозволили оптимізувати організацію харчування дітей молодшого шкільного віку у закладах різного типу.

Література

1. Шкуро В.В. Методические подходы к изучению пищевого статуса населения, в том числе детского, в современных условиях / В.В. Шкуро // Проблеми харчування. - 2005. - №4 (9).- С. 52-54.

2. Гігієнічні вимоги до продуктів, призначених для харчування дитячого населення України / А.Є. Подрушняк, В.В. Шкуро, Є.В. Гончарук, Н.І. Турта // Проблеми харчування. - 2005. - №4 (9). - С. 34-37 (задум, аналіз наукової літератури, особистих даних, підготовка до друку).

3. Гігієнічні проблеми забезпечення питного режиму у навчальних закладах і заходи щодо їх вирішення / А.Є. Подрушняк, В.П. Кульчицька, В.В. Шкуро, Н.О. Стаднійчук, Є.В. Гончарук, Н.І. Турта // Проблеми харчування. - 2007. - №1 (14). - С. 23-25.

4. Гігієнічна оцінка соків і нектарів, збагачених вітамінами та кальцієм / А.Є. Подрушняк, В.В. Шкуро, Є.В. Гончарук, Н.І. Турта // Проблеми харчування. - 2007. - №2 (15). - С.46-51.

5. Шкуро В.В. Гігієнічна оцінка режиму харчування дітей молодшого шкільного віку у навчальних закладах різного типу / В.В. Шкуро // Гігієна населених місць: зб. наук. пр. - К., 2007. - Вип. 49. - С. 316-321.

6. Шкуро В.В. Пищевой статус младших школьников Украины и пути его оптимизации / В.В. Шкуро, В.Н. Корзун // Гігієна населених місць : зб. наук. пр. - К., 2007. - Вип. 50. - С. 291-296.

7. Шкуро В.В. Особливості харчування дітей молодшого шкільного віку у навчальних закладах різного типу / В.В. Шкуро, А.М. Парац // Довкілля та здоровя.- 2007. - №4 (43). - С. 26-30.

8. Шкуро В.В. Гігієнічні підходи до вирішення проблеми підвищення вітамінної забезпеченості організму дітей в організованих колективах / В.В. Шкуро, Є.В. Гончарук, Н.І. Турта // Проблеми харчування. - 2008. - №1-2 (18). - С. 40-44.

Размещено на Allbest.ru

...

автореферат "Гігієнічна оцінка особливостей харчування молодших школярів у загальноосвітніх навчальних закладах різного типу" скачать

Подобные документы

Гігієнічна оцінка харчування та стану здоров’я старшокласників, які розпочали навчання з шести- та семирічного віку
Ознайомлення з результатами гігієнічної оцінки особливостей харчування та стану здоров’я школярів старших класів загальноосвітніх навчальних закладів. Вивчення режиму харчування та режиму дня, а також рівня споживання основних видів харчових продуктів.

статья [26,4 K], добавлен 07.02.2018
Дефіцитні анемії. Хронічні розлади харчування в дітей раннього віку
Класифікація, принципи терапії і симптоми залізодефіцитної анемії. Загальна характеристика хронічних розладів харчування в дітей раннього віку. Аналіз дизембріогенетичних стигм за Л.Т. Журбою. Принципи дієтотерапії при гіпотрофії різного ступеня тяжкості.

реферат [532,8 K], добавлен 12.07.2010
Оцінка впливу психоемоційного стану на серцево-судинну систему сучасних школярів
Психоемоційні і функціональні порушення серцево-судинної системи у школярів, робота вчителя для їх профілактики. Вплив інноваційних освітніх технологій на здоров'я дітей. Використання фізичної культури і збалансованого харчування для запобігання хворобам.

научная работа [123,9 K], добавлен 10.09.2012
Гігієничне обґрунтування хімічної безпеки харчування населення в умовах індустріального регіону
Погіршення здоров’я населення. Забруднення продовольчої сировини та харчових продуктів індустріального і аграрного регіонів токсичними елементами. Заходи, які дозволять зменшити ризик потрапляння ксенобіотиків з продуктами харчування до організму.

автореферат [58,4 K], добавлен 09.03.2009
Адаптаційно-резервні можливості дітей молодшого шкільного віку
Cтан вільно-радикального окислення, антиоксидантного захисту та показників мітохондріального окислення у дітей молодшого шкільного віку. Застосування методу синглетно-кисневої терапії для підвищення адаптаційно-резервних можливостей дитячого організму.

автореферат [30,1 K], добавлен 17.02.2009
Вітаміни та їх значення в житті людини
Використання харчування в ролі лікувального засобу. Значення білків, жирів і вуглеводів в харчуванні людини та їх норми. Порушення правильного харчування як причина деяких захворювань. Види вітамінів та способи визначення їх вмісту в харчових продуктах.

реферат [26,9 K], добавлен 04.09.2009
Особливості лікувальної фізичної культури при порушеннях кардіо-респіраторної системи у дітей молодшого шкільного віку зі сколіотичною хворобою
Особливості фізичного розвитку та стану постави у дітей молодшого шкільного віку, які страждають на сколіотичну хворобу. Фактори, які визначають формування постави. Класифікація та характеристика ступенів сколіозу. Основні задачі лікувальної гімнастики.

дипломная работа [656,3 K], добавлен 28.04.2012
Клініко-патогенетичні аспекти йододефіцитних захворювань у дітей шкільного віку в умовах легкої йодної ендемії
Дослідження впливу легкого йодного дефіциту на виникнення порушень фізичного, статевого, інтелектуального розвитку, психоемоційного стану та когнітивних функцій дітей з урахуванням вікових та статевих особливостей. Лікувально-профілактичні заходи.

автореферат [57,8 K], добавлен 19.03.2009
Гігієнічна оцінка ефектвності оздоровлення дітей і підлітків на морському узбережжі
Гігієнічна характеристика окремих районів морського узбережжя Одеської затоки, які використовуються з рекреаційною та лікувально-оздоровчою метою. Оцінка стану здоров'я дітей на початку та наприкінці оздоровлення в умовах морського кліматичного курорту.

автореферат [93,0 K], добавлен 09.03.2009
Дієти
Поняття дієти як сукупності правил вживання їжі людиною або іншим живим організмом. Раціональна дієта як режим харчування здорової людини, відповідний професії, статі, віку. Правила по організації раціонального, здорового харчування. Лікувальна дієта.

презентация [1,1 M], добавлен 14.12.2016
Особливості дитячого харчування
Історія вивчення шлунково-кишкового тракту людини, відкриття лактобацилл та дослідження їх вченим Мечниковим. Концепція функціонального харчування, її сутність та етапи розробки. Склад мікрофлори кишечнику людини, його вплив на здоров'я та самопочуття.

реферат [12,5 K], добавлен 06.12.2010
Порівняльний аналіз енерготрат при заняттях силової та кардіологічної спрямованості у хворих на цукровий діабет ІІ типу
Поняття цукрового діабету. Етіологія та патогенез. Основні засоби лікування та профілактики. Характеристика осіб другого зрілого віку. Енергетичні витрати людини під час виконання роботи різної інтенсивності. Лікувальне харчування і фізичні навантаження.

дипломная работа [666,5 K], добавлен 15.09.2019
Раціональне харчування як фактор здоров'я
Проблема раціонального харчування, яке відповідає фізичним потребам організму для забезпечення фізичного здоров'я й активної трудової діяльності. Хвороби людини, які пов'язані з особливостями харчування. Коротка огляд найпопулярніших оздоровчих дієт.

реферат [16,3 K], добавлен 28.02.2010
Проблеми в харчуванні українців
Значення їжі, її головні компоненти, функції та чинники, що їх забезпечують. Харчування та здоров'я населення України. Класифікація хвороб аліментарного генєзу. Головні причини порушення структури харчування. Державна політика в галузі харчування.

реферат [3,1 M], добавлен 23.11.2010
Фізична реабілітація дітей молодшого шкільного віку з дитячим церебральним паралічем
Етіологія, патогенез, класифікація, клінічні форми уражень центральної нервової системи (на прикладі ДЦП). Оцінка ефективності занять з ЛФК, сеансів з масажу, фізіотерапії за методиками фізичної реабілітації дітей, хворих на церебральний параліч.

дипломная работа [3,1 M], добавлен 24.09.2014
Гігієнічні особливості впливу внутрішньошкільних факторів на якість життя та здоров’я молодших школярів
Характеристика стану здоров’я школярів та його динаміка протягом навчання в початковій школі. Вплив факторів внутрішньошкільного середовища на стан здоров’я учнів. Розробка комплексу профілактичних заходів з оптимізації дії керованих факторів ризику.

автореферат [70,0 K], добавлен 09.03.2009
Сучасні теорії харчування, їх фізіологічне обґрунтування
Основи раціонального харчування, поняття та джерела вітамінів, їх класифікація. Обмін та перетворення речовин в організмі. Основні функції води та її значення. Сучасні теорії харчування, суть часткового голодування. Веганська дієта та складання меню.

курсовая работа [53,1 K], добавлен 22.12.2009
Фізична реабілітація дітей молодшого шкільного віку з церебральним паралічем, ускладненим сколіозом
Статистичні дані про захворюваність на дитячий церебральний параліч. Слабкість і асиметричний тонус м'язів, контрактури, деформації кінцівок у дітей із церебральним паралічем. Проблемі фізичної реабілітації хворих дітей: кардіореспіраторна система.

автореферат [41,8 K], добавлен 12.04.2009
Обгрунтування використання безглютенового вівсяного борошна у приготуванні пісочного печива для людей хворих на целіакію
Важливість розширення раціону хворих з алергічною реакцією на глютен. Проблематика споживання вівсяного борошна як складової для пісочного печива для хворих на целіакію. Дослідження намочуваності безглютенового печива, прикорм для дітей молодшого віку.

статья [30,1 K], добавлен 06.09.2017
Харчування і хвороби зубощелепного апарату. Роль харчових речовин у розвитку стоматологічних захворювань
Мінеральні речовини в раціоні харчування та стоматологічні захворюваня. Роль вуглеводів у розвитку каріозного пошкодження зубів. Роль гіповітамінозів у розвитку захворювань пародонту. Жувальне навантаження в профілактиці стоматологічних захворювань.

реферат [28,6 K], добавлен 01.03.2008

Другие документы, подобные "Гігієнічна оцінка особливостей харчування молодших школярів у загальноосвітніх навчальних закладах різного типу"

весь список подобных работ

скачать работу можно здесь

сколько стоит заказать работу?

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.