Наукове обґрунтування оптимізації функціонально-організаційної моделі профілактики стоматологічних захворювань у дітей

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ

імені П.Л. ШУПИКА

УДК 614.2:616,31-084-053.3/.5

НАУКОВЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ОПТИМІЗАЦІЇ ФУНКЦІОНАЛЬНО-ОРГАНІЗАЦІЙНОЇ МОДЕЛІ ПРОФІЛАКТИки СТОМАТОЛОГІЧНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ У ДІТЕЙ

Спеціальність: 14.02.03 - соціальна медицина

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Бєлікова Інна Володимирівна

Київ-2010



Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Національній медичній академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика МОЗ України.

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор Голубчиков Михайл Васильович, Національна медична академія післядипломной освіти імені П.Л. Шупика МОЗ України, завідувач кафедри медичної статистики.

Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор Слабкий Геннадій Олексійович ДУ «Український інститут стратегічних досліджень МОЗ України», директор.

доктор медичних наук, доцент Салюта Михайло Юхимович, Вищий навчальний заклад «Інститут екології та медицини», ректор, завідувач кафедри соціальної медицини.

Захист відбудеться 26 лютого 2010 року о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.613.07 при Національній медичній академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика МОЗ України за адресою: 04112, м. Київ, вул. Дорогожицька, 9, кафедра управління охороною здоров'я, аудиторія № 46.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика МОЗ України, за адресою: 04112, м. Київ, вул. Дорогожицька, 9.

Автореферат розісланий 22 січня 2010 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

к.мед.н., доцент В.І. Бугро



АНОТАЦІЯ

Бєлікова І.В. Наукове обґрунтування оптимізації функціонально-організаційної моделі профілактики стоматологічних захворювань у дітей. Рукопис. фторид зуб мінералізація

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.02.03 - соціальна медицина. Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика МОЗ України, Київ, 2010.

Дисертація присвячена вирішенню наукової задачі, яка полягала в створенні оптимізованої функціонально-організаційної моделі первинної профілактики захворювань твердих тканин зубів у дітей, які проживають в умовах геохімічної провінції за надлишковим вмістом розчинних фторидів у ґрунті та питній воді. Ретроспективний аналіз стану дитячої стоматологічної захворюваності показав відсутність динаміки показників захворюваності і тим самим довів неефективність існуючих на сьогодення програм профілактики захворювань твердих тканин зубів у дітей регіону спостереження.

Розробка моделі ґрунтується на епідемічній оцінці стоматологічної захворюваності дитячого населення Полтавської області в залежності від кількісного вмісту фторидів та ступеня мінералізації джерел питного водопостачання, стану надання спеціалізованої стоматологічної допомоги дітям, стану інформованості населення щодо необхідних заходів профілактики, даних експертних оцінок фахівців стоматологічного профілю з питань профілактичної та лікувальної допомоги дітям.

Прогностична оцінка впровадження та тривалого застосування в практиці охорони здоров'я запропонованої оптимізованої функціонально-організаційної моделі профілактики стоматологічних захворювань у дітей показує, що вона матиме велике медичне та соціальне значення, а також значну економічну ефективність.

Ключові слова: профілактика, дитяча стоматологічна захворюваність, геохімічна провінція.



АННОТАЦИЯ

Беликова И.В. Научное обоснование оптимизации функционально-организационной модели профилактики стоматологических заболеваний у детей. Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата медицинских наук по специальности 14.02.03 - социальная медицина. Национальная медицинская академия последипломного образования имени П.Л. Шупика , Киев, 2010.

Диссертация посвящена решению научной задачи, которая состояла в создании оптимизированной функционально-организационной модели первичной профилактики заболеваний твердых тканей зубов у детей, проживающих в условиях геохимической провинции по избыточному содержанию растворимых фторидов в почве и питьевой воде. Ретроспективный анализ состояния детской стоматологической заболеваемости показал отсутствие динамики показателей заболеваемости и тем самым доказал неэффективность существующих на сегодня программ профилактики заболеваний твердых тканей зубов у детей региона наблюдения. Разработка модели основывается на эпидемической оценке стоматологической заболеваемости детского населения Полтавской области в зависимости от количественного содержания фторидов и степени минерализации источников питьевого водоснабжения, состояния оказания специализированной стоматологической помощи детям, степени информированности населения в отношении необходимых мер профилактики, данных экспертных оценок специалистов стоматологического профиля по вопросам профилактической и лечебной помощи детям.

При разработке функционально-организационной модели профилактики стоматологических заболеваний у детей были предложены следующие принципы:

1. Раннее начало профилактических мероприятий - с момента взятия беременной на учет в женской консультации.

2. Беспрерывность (от периода закладки зубных зачатков до полной минерализации зубов).

3. Последовательность - профилактические мероприятия осуществляются на всех этапах развития ребенка соответствующими специалистами медицинского профиля, работниками учреждений образования и родителями.

4. Достаточная информированность - максимальное всеобъемлющее обеспечение информационными материалами заинтересованного контингента населения.

5. Своевременная динамичная коррекция профилактических мероприятий на основании проведения эпидемиологического мониторинга стоматологических заболеваний.

Предложенные профилактические мероприятия по предупреждению заболеваний твердых тканей зубов у детей охватывают следующие периоды развития ребенка:

- антенатальний период: в этот период проходит закладка зубных зачатков как молочных, так и постоянных зубов, формирование белковой матрицы зубных зачатков и начало минерализации белковой матрицы эмалевого слоя и дентина молочных зубов;

- период до 1 года: в этот период заканчивается формирование белковой матрицы зубных зачатков отдельных постоянных зубов (клыки, моляры) и минерализация белковой матрицы эмалевого слоя и дентина молочных зубов;

- период от 1 до 3 лет: в этот период продолжается минерализация дентина и корневой части постоянных зубов.

- период от 3 до 12 лет: продолжается минерализация дентина и корневой части постоянных зубов.

Проведение соответствующих мероприятий в указанные периоды организационно предлагается возложить на педиатров, детских стоматологов, медицинских работников детских дошкольных и школьных учреждений. Необходимо также проводить коррекцию химического состава питьевой воды, которую потребляет ребенок, с целью предотвращения возникновения заболеваний твердых тканей зубов (назначение препаратов фтора и кальция).

Предложено организовать в Украине подготовку новой специальности - «гигиенист стоматологический», что существенно улучшит профилактическую работу на всех уровнях.

Прогностическая оценка внедрения и длительного применения в практике здравоохранения предложенной оптимизированной функционально-организационной модели профилактики стоматологических заболеваний у детей показывает, что она будет иметь большое медицинское и социальное значение, а также значительную экономическую эффективность.

Ключевые слова: профилактика, детская стоматологическая заболеваемость, геохимическая провинция.



SUMMARY

Belikova I. V. Children have scientific ground of optimization of functionally organizational model of prophylaxis of stomatological diseases. - Manuscript.

Thesis for a Candidate of Medical Sciences degree by Speciality 14.02.03 - social medicine. National P.L. Shupyk Medical Academy of Post-graduate Education, Ministry of Public Health of Ukraine, Kyiv, 2010.

Dissertation is devoted the decision of scientific task, which consisted in creation of the optimized functionally organizational model of primary prophylaxis of diseases of hard fabrics of teeth for children, which live in the conditions of geochemical province after surplus maintenance of soluble fluoride in soil and drinking-water. The retrospective analysis of the state of child's stomatological morbidity retained absence of dynamics of indexes of morbidity and the same led to inefficiency of the existing on time programs of prophylaxis of diseases of hard fabrics of teeth for the children of region of supervision. Development of model is based on the epidemic estimation of stomatological morbidity of child's population of the Poltava area depending on quantitative maintenance of fluoride and degree of mineralization of sources of drinkable water-supply, state of grant of the specialized stomatological help children, state of being informed of population, in relation to the necessary measures of prophylaxis, these expert estimations of specialists of stomatological type, on questions of prophylactic and medical help to the children. The prognosis estimation of introduction and protracted application in practice of health protection the offered optimized functionally organizational model of prophylaxis of stomatological diseases for children shows that it will have a large medical and social value, and also considerable economic efficiency.

Key words: prophylaxis, child's stomatological morbidity, geochemical province.



ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Стабільно висока поширеність стоматологічних захворювань населення у всі вікові періоди, насамперед значна ураженість твердих тканин зубів дітей (поширеність серед них карієсу становить від 73,3% до 93,3%) та потреба 98% населення в стоматологічній допомозі свідчать про необхідність удосконалення організації профілактики стоматологічних захворювань (Давидов Б.Н., 2005, Косенко К.Н. 2007, Борисенко А.В. 2008, Хоменко Л.О. 2008).

Стосовно профілактики захворювань порожнини рота проведено багато досліджень, існує широкий спектр спеціальних методів та засобів масової та індивідуальної профілактики, що базуються на ґрунтовних наукових працях. На її користь також говорить відносно низька, в порівнянні з лікуванням, вартість (Косенко К.Н. 2003, Антоненко М.Ю., 2005, Москаленко В.Ф. 2008, Хоменко Л.О., 2008).

Європейські цілі, визначені ВООЗ до 2010 року, передбачають конкретні заходи щодо підвищення рівня стоматологічного здоров'я, визначають чіткі показники інтенсивності і поширеності стоматологічних захворювань.

Запровадження рекомендацій ВООЗ у країнах Європи довело значну соціальну і медичну ефективність стосовно підвищення і збереження високого рівня стоматологічного здоров'я населення. Більшість країн Євросоюзу, які запровадили рекомендовані ВООЗ принципи, вже досягли вказаних цілей. (ВОOЗ, 2003, Duckwoth ; Мильчувене С., 2002).

В той же час в Україні відсутні науково обґрунтовані територіальні програми профілактики стоматологічної захворюваності, а існуючі державні програми не дають очікуваних результатів по зниженню поширеності та інтенсивності захворювань твердих тканин зубів серед дітей. Масовий рівень організації профілактики не враховує індивідуального стоматологічного стану населення (Антоненко М.Ю., 2005). Недостатньо уваги приділяється науковим дослідженням комплексного вивчення стоматологічної захворюваності дитячого населення, визначенню потреб дітей щодо профілактики стоматологічних захворювань, оцінці системи стоматологічного обслуговування у регіонах. Тому ці питання недостатньо широко висвітлені в літературі.

Актуальність дослідження значною мірою зростає в умовах необхідності виконання Державної Програми профілактики та лікування, а також проекту Концепції розвитку стоматологічної служби, що обумовило актуальність дослідження, визначило його мету і завдання.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконана відповідно до плану науково-дослідної роботи Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика МОЗ України «Інформаційно-аналітичне забезпечення прийняття управлінських рішень в системі охорони здоров'я» (№ дер-жавної реєстрації 0107U011814).

Мета дослідження. Оптимізувати функціонально-організаційну модель первинної профілактики захворювань твердих тканин зубів у дітей в залежності від ступеня мінералізації і кількісного вмісту фторидів в джерелах питного водопостачання.

Завдання дослідження, обумовлені поставленою метою, передбачали:

1. Проведення системного аналізу стану стоматологічної допомоги дитячому населенню Полтавської області .

2. Оцінку рівня стоматологічної захворюваності дитячого населення Полтавської області в залежності від екологічних чинників.

3. Визначення впливу хімічного складу питної води різної мінералізації на стан стоматологічної захворюваності дітей.

4. Виявлення стану інформованості населення та санітарної культури дітей щодо профілактики стоматологічних захворювань.

5. Наукове обґрунтування, розробку, впровадження оптимізованої функціонально-організаційної моделі первинної профілактики стоматологічних захворювань у дітей в залежності від ступеня мінералізації і кількісного вмісту фторидів в джерелах питного водопостачання та визначення її ефективності.

Науковою базою дослідження стали: лікувально-профілактичні заклади Полтавської області, що надають стоматологічну допомогу дітям (6 закладів); заклади санітарно-епідеміологічної служби Полтавської області (10 закладів); обласне статистичне управління ОДА Полтавської області.

Об'єкт дослідження: стан профілактичної стоматологічної допомоги дітям у Полтавській області.

Предмет дослідження: поширеність каріозних та флюорозних уражень зубів у дітей, залежність виникнення захворювань від хімічного складу питної води різної мінералізації.

Методи дослідження: системного підходу; статистичний; бібліосемантичний; епідеміологічний; санітарно-гігієнічний; контент-аналіз; соціологічний; експертних оцінок.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що вперше в Україні науково-обґрунтовано, розроблено та апробовано комплексну оптимізовану функціонально-організаційну модель первинної профілактики захворювань твердих тканин зубів у дітей, що передбачає проведення відповідних заходів на всіх етапах розвитку дитини, починаючи з антенатального періоду. Запропоновано:

- впровадження ранніх, послідовних, безперервних профілактичних заходів;

- створення регіональних програм первинної профілактики стоматологічних захворювань з урахуванням екологічних чинників.

Теоретичне значення дослідження полягає у суттєвому доповненні теорії соціальної медицини щодо удосконалення надання стоматологічної допомоги дітям.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що вони стали підставою для створення комплексної оптимізованої функціонально-організаційної моделі первинної профілактики захворювань твердих тканин зубів у дітей, які споживають питну воду різної мінералізації. Важливими практичними аспектами запропонованої моделі є удосконалення підготовки лікарів загальної практики, педіатрів з питань профілактики стоматологічних захворювань у дітей та введення нової спеціальності на базі середньої медичної освіти «гігієніст стоматологічний».

Впровадження результатів дослідження в практику.

На державному рівні: окремі пропозиції до проекту «Концепції реформування стоматологічної служби України»(2008).

На регіональному рівні: рекомендації з первинної профілактики захворювань твердих тканин зубів у дітей для Полтавської обласної СЕС (2009), Полтавського управління охорони здоров'я обласної державної адміністрації (2009), Полтавського обласного центру «Здоров'я» (2009).

Результати дослідження використовуються в навчальному процесі кафедр соціальної медицини, загальної гігієни та екології, дитячої терапевтичної стоматології ВДНЗУ «Українська медична стоматологічна академія» (м. Полтава).

Особистий внесок здобувача. Особисто автором підібрана та проаналізована наукова література з проблеми, що вивчається, на підставі чого сформульовані мета і завдання дисертаційної роботи. Проведений ретроспективний аналіз результатів фізико-хімічних досліджень питної води джерел місцевого водопостачання (за звітними документами Полтавської обласної СЕС) та даних звітної документації дитячої стоматологічної служби Полтавської області. Дисертантом зроблений аналіз отриманого фактичного матеріалу, виконана його математична обробка та інтерпретація, сформульовані основні положення та висновки роботи. Науковий керівник здійснював консультативну допомогу, корекцію тексту дисертації.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи представлені на:

а) міжнародному рівні:

- на науково-практичній конференції з міжнародною участю «Економічні аспекти в управлінні охорони здоров'я» (Харків, 2004),

- на Х конгресі світової федерації Українських лікарських товариств (Чернівці-Київ-Чікаго, 2004);

б) державному рівні:

- на III міжрегіональній науково-практичній конференції „Психологічні та технічні аспекти безпеки праці, життя та здоров'я людини ” (Полтава, 2006);

в) галузевому рівні:

- науково-практичній конференції «Проблеми медичної та фармацевтичної освіти і шляхи підвищення якості підготовки лікарів і фармацевтів в Україні» (Харків, 2003);

- на VII-ї підсумковій науково-практичній конференції Державної санітарно-епідеміологічної служби Полтавської області «Актуальні питання гігієни, екології, епідеміології та держсанепіднагляду на сучасному етапі» (Полтава, 2005);

г) регіональному рівні:

- на науковій конференції «Проблеми і перспективи формування студентських колективів та екологічне виховання студентів» (Полтава, 2005),

- на щорічних звітних наукових конференціях ВДНЗУ «УМСА» (2006 - 2009 рр.).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 13 наукових робіт, з них 5 статей в фахових наукових виданнях, внесених до списку ВАК України, як фахових з тематики дисертації, яка захищається.

Дисертація викладена на 179 сторінках машинописного тексту і складається зі вступу, огляду літератури, характеристики об'єктів та методів дослідження, чотирьох розділів власних досліджень, висновків, практичних рекомендацій, списку використаних літературних джерел. Робота містить 25 таблиць, 6 рисунків, 11 додатків. Бібліографія включає 291 джерело літератури вітчизняних та іноземних авторів.



ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Досягнення мети потребувало розробки спеціальної програми складеної з використанням системного підходу яке передбачало його виконання у шість етапів, реалізація кожного з яких ставало логічним підґрунтям для послідуючого.

Як видно з рис. 1,2, дослідження проводилося у шість етапів. Перший етап був присвячений вибору напрямку дослідження, формуванню його мети та завдань, обґрунтуванню методів і обсягу. Другий етап включав вивчення рівня стоматологічної захворюваності дитячого населення Полтавської області залежно від впливу екологічних чинників. Третій етап був присвячений вивченню та аналізу стану стоматологічної допомоги дитячому населенню Полтавської області. На четвертому етапі проводилася статистична обробка та аналіз даних попередніх етапів. П'ятим етапом дослідження стало наукове обґрунтування, розробка оптимізованої функціонально-організаційної моделі первинної профілактики захворювань твердих тканин зубів у дітей залежно від ступеня мінералізації та кількісного вмісту фторидів в джерелах питного водопостачання та оцінка її ефективності. Шостий етап включав впровадження результатів дослідження в практику.

Результати дослідження. Досягнення мети дослідження потребувало вибору для спостереження окремих регіонів Полтавщини, які відрізнялися за ступенем мінералізації джерел водопостачання. Оскільки її територія розташована в межах геохімічної провінції по надлишковому вмісту фторидів в джерелах питного водопостачання населення, такий підхід дозволив провести порівняльну оцінку захворюваності твердих тканин зубів за принципом впливу різного вмісту фтору при рівнозначній дії всіх інших чинників.

Отримані дані свідчать про високу поширеність карієсу зубів в районах з низьким вмістом фторидів у джерелах питного водопостачання як у віковій групі 6 років (76,8 + 1,4%), так і у 12 річних (80,9 + 0,47%). При концентрації фторидів в межах 2,5мг/л відповідно - 67,6 + 0,14% та 65,5+0,3%, а при вмісті в межах норми (від 0,5 до 1,5 мг/л) - 62,1 + 0,95% та 59,84 + 0,6%. Інтенсивність карієсу в зазначених групах також знаходиться у відповідній закономірності.

Поширеність флюорозу зубів також знаходиться в залежності від вмісту фторидів в питній воді, що підтверджується прямим сильним кореляційним зв'язком (k = 0,87; р < 0,05) . В регіонах з нормальним їх вмістом поширеність флюорозу у дітей 6 років становила 12,64+1,76%, у дітей 12 років - 13,07+2,72%. При підвищеній концентрації (більше 2,5 мг/л) відповідно 80,2+4,7% та 89,2+4,8 %. Відсутність флюорозних уражень відмічалася лише у дітей з регіонів, де вміст фтору в питній воді був значно нижчий нормативної величини державного стандарту України (ДСтУ 2874-82/96) та ДержСанПіН №136/1940.

Показано, що стоматологічна допомога дитячому населенню Полтавської області надається двома стоматологічними поліклініками міст Полтави і Кременчука та дитячими лікарями-стоматологами виділеними в ЦРЛ, а організованому дитячому населенню (школи, дитячі садочки) - в 72 стаціонарних кабінетах шкіл з кількістю дітей 800 і більше. Штатних лікарських посад 88,5, фізичних осіб 81, з них 10 лікарів-ортодонтів.

Аналіз забезпеченості дитячого населення Полтавської області лікарями-стоматологами (табл.1) свідчить про її задовільний стан в Полтаві та Кременчуці при низькому показнику в Гадяцькому районі та їх відсутності у Полтавському та Карлівському районах.

В останні п'ять років загальна кількість штатних посад дитячих лікарів-стоматологів зменшується, а їх відсутність в окремих районах негативно впливає на показники стоматологічної захворюваності у дітей та рівень стоматологічної допомоги.

Якщо, за результатами дослідження, рівень стоматологічної допомоги дітям базових регіонів за показником групового індексу РСД в міській місцевості можна оцінити в цілому як «задовільний» то для сільської місцевості, де його величина виявилась нижчою 50%, він характеризується як «недостатній». При цьому рівень стоматологічної допомоги дванадцятирічним дітям виявився вищий, ніж шестирічним.

Як результат недостатнього рівня або неякісного проведення санації стала поява в структурі індексу КПВ у віці 12 років компоненту «видалені», питома вага яких становила 2,9%.

Результати соціологічного дослідження стану існуючої профілактичної стоматологічної допомоги дитячому населенню шляхом опитування батьків дітей шести та дванадцяти років, а також лікарів, свідчать про різний рівень гігієнічної обізнаності та задоволеності стоматологічною допомогою серед міського та сільського населення. Як задовільний його оцінили 68+2,4% міського та 32+2,7% сільського населення. 86+1,7% батьків дітей, що проживають в місті, оцінили свої санітарно-гігієнічні знання як задовільні, в той час тільки 62+2,8% сільських жителів вважали його таким.

Роль батьків у формуванні навичок гігієни у дітей визнали 38+2,5% міських респондентів та 26+2,5% з сільської місцевості, вплив середовища спілкування - відповідно 52+2,5% та 42+2,8%, висловили сподівання на поради лікаря у формуванні навичок 32+2,6% сільських та 10+1,5% міських батьків.

Результати анкетування щодо вибору зубних паст засвідчили пріоритетність для населення «пасти зубної з кальцієм» (52+2,6%), «пасти зубної з фтором» (35+2,4%), а 13+1,7% респондентів відповіли, що це немає значення. При її виборі 66+2,4% міського та 72+2,6% сільського населення керуються інформацією з реклами на телебаченні та в інших засобах масової інформації 20+2,0% та 25+2,5% - ціною, і лише відповідно 14+1,8% та 3+0,9% - порадою лікаря-стоматолога.

Дієвими формами профілактичної роботи респонденти вважали «раннє виявлення та лікування» - 45+2,5 %, «профілактичні огляди» - 10+1,5%; «усунення факторів ризику» - 22+2,1%; «формування здорового способу життя» - 11+1,7%; «санітарно-просвітницьку роботу» - 12+1,7%.

Відносно необхідності лікування тимчасових зубів у дітей інформовані 12,0 + 1,9% батьків міської місцевості та двічі менше (6,0 + 1,2%) - сільської, що свідчить про незадовільний стан профілактичної роботи. Про існування регіональних факторів ризику не мали уяви 37+2,4% міського та 58+2,8% сільського населення.

Результати соціологічного опитування дитячих лікарів-стоматологів щодо організації профілактичної роботи та збереження стоматологічного здоров'я населення.

100% опитаних вважають за необхідне реформування організації профілактичної стоматологічної допомоги дітям. Причинами для змін були названі високий рівень поширеності стоматологічної захворюваності дітей (62,3 + 5,8%), незадовільна матеріальна база (100%), низька мотивація отримання фаху “дитячий стоматолог ”(75,0 + 5,2%), недосконалість законодавчої бази (37,7 + 5,8%); відсутність фахівця, відповідального за профілактичний напрямок стоматологічної допомоги дітям (56,5 + 6,0%), недостатній рівень обізнаності населення в питаннях профілактики стоматологічної захворюваності (82,6 + 4,6%).

Отримані результати засвідчили необхідність наукового обґрунтування якісно-нової оптимізованої функціонально-організаційної моделі первинної профілактики стоматологічних захворювань у дітей. В її основу покладалися:

- вимоги ВООЗ (відсутність карієсу у 80% шестирічних дітей, а у дітей і підлітків до вісімнадцяти років - видалених зубів з приводу карієсу);

- окремі положення проекту Концепції розвитку стоматологічної служби України (2008);

- Програма профілактики та лікування стоматологічних захворювань на 2002-2007 роки;

- результати власних досліджень.

Як видно запропонована модель побудована на загальних принципах організації: інформаційних процесів, науково-інформаційного забезпечення, лікувально-профілактичної допомоги дитячому населенню; підготовки кадрів.

В рамках оптимізованої моделі запропоновані якісно нові елементи: цільове управління інформаційними процесами щодо профілактики стоматологічних захворювань шляхом максимального всебічного інформаційного забезпечення населення; належна організація профілактичних заходів з проведенням своєчасної динамічної корекції; впровадження ранніх (починаючи з антенатального періоду), послідовних, безперервних заходів з профілактики захворювань твердих тканин зубів у дітей; удосконалення підготовки спеціалістів, що беруть участь у профілактики стоматологічних захворювань дітей. Запропонована належна підготовка та атестація лікарів стоматологів, лікарів загальної практики з питань профілактики в дитячій стоматології (шляхом збільшення навчальних годин зі стоматології), а також підготовка фахівців нової спеціальності «гігієніст стоматологічний», що здатне суттєво вплинути на стан та ефективність профілактичних заходів.

На відміну від існуючої запропонована модель дозволяє:

- розпочати впровадження ранніх, послідовних, безперервних профілактичних заходів;

- розширити інформаційну, територіальну, соціальну, культурну доступність заходів профілактики;

- врахувати регіональні екологічні чинники виникнення захворювань твердих тканин зубів;

- отримати кваліфікованих раніше відсутніх фахівців з питань профілактики;

- забезпечити координацію міжвідомчих заходів з гігієнічного виховання населення, зворотній інформаційний взаємозв'язок та контрольованість виконання.

Запропонована функціонально-організаційна модель профілактики стоматологічних захворювань у дітей побудована на принципах: 1. Раннього початку профілактичних заходів - з моменту взяття вагітної на облік в жіночій консультації. 2. Безперервності (від періоду закладки зубних зародків до повної мінералізації зубів). 3. Послідовності - проведення профілактичних заходів на всіх етапах розвитку дитини відповідними фахівцями медичного профілю, працівниками закладів освіти та батьками 4. Достатньої інформованості - максимального всебічного забезпечення інформаційними матеріалами зацікавленого контингенту населення. 5. Своєчасності динамічної корекції профілактичних заходів на основі проведення епідеміологічного моніторингу стоматологічних хвороб.

Як видно з рис.6, запропоновані принципи передбачають проведення профілактичних заходів щодо попередження захворювань твердих тканин зубів у дітей протягом всіх періодів розвитку дитини кожен з яких має свої особливості:

- антенатальний період, коли відбувається закладка зубних зародків як молочних, так і постійних зубів, формування білкової матриці зубних зародків та початок мінералізації білкової матриці емалевого шару та дентину молочних зубів потребує забезпечення оптимізації формування білкової матриці зародків зубів, що досягається наявністю повноцінного раціонального харчування матері, оптимального хімічного складу питної води (особливо якщо вагітна жінка користується місцевим джерелом водопостачання), що в свою чергу потребує інформованості вагітних з боку лікарів жіночої консультації; СЕС, сімейних лікарів

- період першого року життя дитини, коли завершується формування білкової матриці зубних зародків окремих постійних зубів (ікла, моляри) та мінералізація білкової матриці емалевого шару та дентину молочних зубів, потребує забезпечення достатнього білкового та мінерального харчування як матері (при грудному вигодовуванні), так і дитини (докорм, прикорм), а також проведення педіатрами та сімейними лікарями інформаційних заходів з мотивування до грудного вигодовування максимально тривалого фізіологічного терміну; при штучному вигодовуванні заходи з оптимізації хімічного складу питної води, на якій готується дитяче харчування.

- період від 1 до 3 років коли продовжується мінералізація дентину та кореневої частини постійних зубів, повинен стати початком прищеплювання дитині навичок здорового способу життя і навчання правилам гігієни порожнини рота та вибору засобів гігієни, що потребує відповідної інформованості з боку матерів та всієї родини.

- період від 3 до 12 років потребує не тільки подальшого формування навичок здорового способу життя, а й закріплення навичок гігієни порожнини рота з раціональним використанням зубних паст (згідно регіону проживання), а також необхідно проводити корекцію хімічного складу питної води, яку споживає дитина з метою запобігання виникнення захворювань твердих тканин зубів (призначення препаратів фтору та кальцію), що організаційно покладається на педіатрів, дитячих стоматологів, медичних працівників дитячих та шкільних закладів.

Невід'ємною складовою моделі профілактики, що запропонована за результатами дослідження, стало інформаційне забезпечення щодо профілактики стоматологічних захворювань у дітей яке дозволяє проводити своєчасну динамічну корекцію, переорієнтацію акцентів по підсиленню окремих векторів на пріоритетних напрямках.

Показником медичної ефективності запропонованої моделі первинної профілактики (рис. 8), як свідчить досвід інших країн, стане збільшення числа дітей з інтактним зубним рядом, позитивна динаміка показників індексів інтенсивності карієсу тимчасових та постійних зубів (кп, КПВ), гігієнічних індексів, відсутність захворювань прорізування зубів (флюорозу). При цьому передбачається проведення проміжної оцінки, яка дозволяє вчасно корегувати програму для досягнення максимального ефекту, а кінцева - кожні 5 років.

Що стосується соціального ефекту запропонованої оптимізованої моделі профілактики, то вона дозволить безперервно позитивно впливати на стоматологічне здоров'я дитини, починаючи з антенатального періоду, підвищити гігієнічну обізнаність населення та максимально забезпечить його інформованість щодо можливостей профілактичних дій по покращенню стоматологічного здоров'я.

Економічна ефективність залежатиме від обсягу запланованих заходів та має регіональні особливості. З досвіду іноземних держав, широке впровадження профілактики дозволяє скоротити витрати на лікування стоматологічних захворювань у 5-6 разів.

Оцінка функціонально-організаційної моделі первинної профілактики стоматологічних захворювань у дітей здійснювалася кваліфікованими експертами, серед яких 4 доктори медичних наук, 7 кандидатів наук, 1 головний лікар дитячої стоматологічної поліклініки, 3 завідувачі стоматологічних відділень, а також лікарі вищої та першої категорії. Найвищу оцінку за 10-бальною шкалою отримало впровадження ранніх, послідовних, безперервних профілактичних заходів (10 балів).

Аналіз результатів оцінки експертів дозволяє стверджувати, що впровадження запропонованої моделі сприятиме зниженню поширеності стоматологічних захворювань у дітей та скороченню кількості відвідувань з метою лікування. Визначення середніх значень кожного показника у балах та встановлення значення коефіцієнту конкордації у межах від 0,7 до 1,0 свідчить про високий ступінь узгодженості думок експертів.

Таким чином, впровадження запропонованої моделі профілактики стоматологічних захворювань у дітей, що побудована на взаємодії закладів охорони здоров'я та освіти, прогнозує соціальну, медичну та економічну ефективність.



ВИСНОВКИ

Комплексним соціально-гігієнічним дослідженням встановлено, що висока поширеність захворювань твердих тканин зубів серед дитячого населення на території геохімічної провінції по надлишковому вмісту фторидів в питній воді, недостатня забезпеченість дитячого населення дитячими лікарями стоматологами, недостатній рівень стоматологічної допомоги дітям сільської місцевості свідчать про неефективність існуючої моделі первинної профілактики стоматологічних захворювань, що обумовило необхідність наукового обґрунтування оптимізації функціонально-організаційної моделі профілактики стоматологічних захворювань у дітей, впровадження якої передбачає медичну, соціальну та економічну ефективність.

1. Аналіз захворюваності твердих тканин зубів каріозного походження у дитячого населення Полтавської області, що споживає питну воду з джерел різних за вмістом фторидів та загальної жорсткості, засвідчив, що розповсюдженість карієсу у дітей шести та дванадцятирічного віку в районах з підвищеним вмістом фторидів у питній воді становила 62,1+0,95 та 59,84+06 відповідно на 100 осіб дитячого населення, а при використанні питної води з вмістом фторидів нижче за норму - відповідно 76,8+1,4, 80,9+0,47 (r = - 0,6, р<0,05).

2. Показано, що розповсюдженість флюорозу зубів у дітей шести та дванадцятирічного віку в районах з підвищеним (2,3 та більше мг/л) вмістом фторидів у питній воді становила 77,2+3,8 та 83,3+0,2 відповідно на 100 осіб дитячого населення, а поширеність флюорозу у дітей шести та дванадцятирічного віку в районах з оптимальним (1,0-1,5 мг/л) вмістом фторидів у питній воді - відповідно 12,64+1,76 та 13,07+2,72 (r = 0,9, р<0,05).

3. Результати вивчення рівня стоматологічної допомоги за показником групового індексу РСД дітям досліджених регіонів дало підставу оцінити його в міській місцевості в цілому як «задовільний», для 6-тирічних дітей - 47%, для 12-тирічних - 53 %, а для сільської місцевості як недостатній (РСД нижче 50%)

4. Встановлено, що за останні п'ять років загальна кількість штатних посад дитячих лікарів-стоматологів в регіоні не тільки скоротилася, а в окремих районах взагалі їх не передбачено, що негативно вплинуло на показники стоматологічної захворюваності у дітей та рівень стоматологічної допомоги, при якій у 12-річних дітей питома вага видалених зубів становить 2,9%.

5. Результати соціологічного дослідження широких прошарків населення регіону засвідчили недостатній рівень інформованості щодо негативних чинників довкілля, які впливають на стоматологічну захворюваність (не мали уяви 37,0+ 2,5% міського та 58,0+2,8% сільського населення), а також стосовно необхідності лікування тимчасових зубів у дітей інформовані лише 12,0+1,9% батьків міської та 6,0+1,2% сільської місцевості, що свідчить про незадовільний стан профілактичної роботи.

6. Виявлено, що 100% дитячих лікарів-стоматологів вважають необхідним реформування дитячої стоматологічної служби в Україні, обумовлюючи вказане високим рівнем поширеності стоматологічних захворювань у дітей (62,3+5,8%), незадовільною матеріально-технічною базою (100%), низькою мотивацією отримання спеціальності «дитячий лікар-стоматолог» (75,0+5,2%), недосконалою законодавчою базою організації стоматологічної допомоги дітям (37,7+5,8%), відсутністю стоматологів-гігієністів, що безпосередньо відповідають за проведення первинної профілактики (56,5+6,0%).

7. Отримані результати засвідчили необхідність наукового обґрунтування якісно нової оптимізованої функціонально-організаційної моделі первинної профілактики стоматологічних захворювань у дітей в залежності від ступеня мінералізації і кількісного вмісту фторидів в джерелах питного водопостачання, в основу якої покладалися вимоги ВООЗ, Програма профілактики та лікування стоматологічних захворювань на 2002-2007 роки (затвердженої розпорядженням Президента України від 21 травня 2002 року №475/2002), окремі положення проекту Концепції розвитку стоматологічної служби України.

8. В рамках оптимізованої моделі запропоновані нові елементи: цільове управління інформаційними процесами щодо профілактики стоматологічних захворювань; належна організація профілактичних заходів з проведенням своєчасної динамічної корекції; впровадження ранніх (починаючи з антенатального періоду), послідовних, безперервних заходів з профілактики захворювань твердих тканин зубів у дітей; удосконалення підготовки спеціалістів, а також підготовка фахівців нової спеціальності «гігієніст стоматологічний», що здатне суттєво вплинути на стан та ефективність профілактичних заходів.

9. Доцільність впровадження запропонованої моделі профілактики захворювань твердих тканин зубів у дітей схвалено 100% експертами, а найвищу оцінку за 10-бальною шкалою отримало впровадження ранніх, послідовних, безперервних профілактичних заходів (10 балів); введення фаху «гігієніст стоматологічний» (7,6+0,8 балів); врахування регіональних екологічних чинників (9,1+0,6 балів); координація міжвідомчих заходів з гігієнічного виховання населення, зворотній інформаційний взаємозв'язок та контрольованість виконання (9,0+0,8 балів).

Практичні рекомендації

Результати проведених досліджень дозволяють рекомендувати:

1. Центру медичної статистики МОЗ України зобов'язати стоматологічні установи всіх форм власності, що працюють на території геохімічної провінції з надлишковим вмістом розчинних фторидів в джерелах питного водопостачання, внести до звітної статистики дані поширеності та інтенсивності флюорозу зубів у дітей.

2. Головним стоматологам регіонів:

- при плануванні програм профілактики стоматологічних захворювань враховувати рівень та структуру стоматологічної захворюваності, а також потребу населення в профілактичній та лікувальній стоматологічній допомозі;

- розробку програм профілактики стоматологічних захворювань проводити при взаємодії з регіональними закладами санітарно-епідеміологічного нагляду та закладами Міністерства освіти та науки.

3. Санітарно-епідеміологічній службі області: в обов'язковому порядку проводити дослідження питної води з джерел децентралізованого водопостачання, якою користуються вагітні жінки, що проживають на території геохімічної провінції, з надлишковим вмістом розчинних фторидів в джерелах питного водопостачання.

4. Лікувальним закладам, що ведуть облік та здійснюють медичний нагляд за вагітними на основі аналізів СЕС, надавати індивідуальні рекомендації щодо можливості використання для питних потреб воду з джерел децентралізованого водопостачання з надлишковим вмістом розчинних фторидів.

5. Обласним центрам «Здоров'я»: доводити до відома мешканців регіональні особливості чинників довкілля, які можуть негативно впливати на стан стоматологічної захворюваності.

6. Міністерству охорони здоров'я України:

- запланувати в Україні введення нової спеціальності на базі середньої медичної освіти «гігієніст стоматологічний».

7. Міністерству освіти та науки України:

- ввести в освітню програму години з гігієни порожнини рота із залученням фахівців стоматологічного та нестоматологічного профілю.

8. Вищим медичним навчальним закладам: збільшити кількість навчальних годин з профілактичної стоматології для студентів медичного факультету.



СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Бєлікова І.В. Стан питної води та її вплив на виникнення захворювань порожнини рота у населення Полтавської області/І.В. Бєлікова// Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я. - 2004.- №4.-С. 33-36.

2. Бєлікова І.В. Соціально-медичні аспекти формування регіональних програм стоматологічної профілактики/І.В. Бєлікова// Актуальні проблеми сучасної медицини. - 2005. - том 5, випуск 4 (12). - С. 68-74.

3. Бєлікова І.В. Розповсюдженість та інтенсивність карієсу зубів серед дитячого населення, що користується питною водою з джерел різної мінералізації (на прикладі Полтавської області)/І.В. Бєлікова// Український стоматологічний альманах. - 2008. - №5 - С. 57-60.

4. Бєлікова І.В. Аналіз інформованості населення щодо профілактики стоматологічних захворювань/І.В. Бєлікова// Проблеми екології та медицини. - 2008. - №1-2. -С.48-49.

5. Організаційні питання ранньої профілактики стоматологічних захворювань дитячого населення ендемічного регіону/І.В. Бєлікова// Проблеми екології та медицини. - 2009. - №1-2. -С.36-39.

6. Бєлікова І.В. Економічні проблеми профілактичної стоматології/І.В. Бєлікова, В.О. Зюзін//Матеріали науково-практичної конференції з міжнародною участю «Економічні аспекти в управлінні охорони здоров'я». -Харків. - 2004. -С.21-22 (особисто виконувала підбір та аналіз літературних джерел).

7. Бєлікова І.В. Деякі аспекти проблеми взаємозв'язку якості питної води та виникнення захворювань порожнини рота/І.В. Бєлікова// Тези доповідей. Х конгрес світової федерації Українських лікарських товариств. -Чернівці-Київ-Чікаго, 2004. -С.38-39.

8. Бєлікова І.В. Основні проблеми організації первинної профілактики в умовах впливу екологічних чинників/І.В. Бєлікова// Мат. Всеукр. науково-практ. конф. «Проблеми і перспективи формування студентських колективів та екологічне виховання студентів». Тези доповідей. -Полтава. -2005. -С. 5-6.

9. Бєлікова І.В. Поширеність стоматологічних захворювань серед населення агропромислового регіону в залежності від хімічного складу питної води/І.В. Бєлікова, В.О. Гапон // Матеріали VII-ї підсумкової науково-практичної конференції, Державної санітарно-епідеміологічної служби Полтавської області. «Актуальні питання гігієни, екології, епідеміології та держсанепіднагляду на сучасному етапі». Полтава, 2005. -С. 43-44 (особисто проведено викопіювання первинних даних щодо хімічного складу питної води та поширеності стоматологічних захворювань).

10. Бєлікова І.В. Екологічне виховання майбутніх лікарів-стоматологів/І.В. Бєлікова, В.О. Зюзін // Матеріали науково-практичної конференції «Проблеми медичної та фармацевтичної освіти і шляхи підвищення якості підготовки лікарів і фармацевтів в Україні». Харків, 2003. -С. 179 (особисто виконувала підбір та аналіз літературних джерел).

11. Бєлікова І.В. Стан хімічного складу питної води як фактор безпеки здоров'я/І.В. Бєлікова// III- міжрегіональна науково-практична конференція „Психологічні та технічні аспекти безпеки праці, життя та здоров'я людини ” Полтава-2006, -с.103-105.

12. Беликова И.В. Основы организации стоматологической помощи населению/И.В. Беликова, А.В. Костриков, Л.А. Руденко// Учебно-методическое пособие для иностранных студентов. Полтава, 2008.-99 с. (особисто написаний розділ щодо організації первинної профілактики стоматологічних захворювань).

13. Організаційно-правові, деонтологічні та гігієнічні основи стоматології: навч.-довідн. посіб. для студентів стомат. ф-тів ВУЗів, лікарів-інтернів, магістрантів, клінічних ординаторів, лікарів практичної охорони здоров'я (електронний варіант).

Размещено на Allbest.ru

...