Особливості пошкоджень, що заподіяні пострілами з пневматичного газобалонного пістолета МР-651К з коротким стволом та у вигляді гвинтівки

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ ІМЕНІ П.Л. ШУПИКА

УДК 817.51/58-001.45

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

ОСОБЛИВОСТІ ПОШКОДЖЕНЬ, ЩО ЗАПОДІЯНІ ПОСТРІЛАМИ З ПНЕВМАТИЧНОГО ГАЗОБАЛОННОГО ПІСТОЛЕТА МР-651К З КОРОТКИМ СТВОЛОМ ТА У ВИГЛЯДІ ГВИНТІВКИ

14.01.25 - судова медицина

БАБІЙ ЛЕСЯ МИКОЛАЇВНА

Київ - 2010

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Харківському національному медичному університеті МОЗ України.

Науковий керівник:

Каплуновський Петро Анатолійович, кандидат медичних наук, доцент, Харківський національний медичний університет МОЗ України, доцент кафедри судової медицини та основ права.

Офіційні опоненти:

Филипчук Олег Володимирович, доктор медичних наук, ДУ Головне бюро судово-медичної експертизи МОЗ України, завідувач відділенням судово-медичної криміналістики;

Сулоєв Костянтин Миколайович, кандидат медичних наук, доцент, Дніпропетровська державна медична академія МОЗ України, доцент кафедри патологічної анатомії та судової медицини.

Захист відбудеться "21" січня 2011 року о 12.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.613.03 при Національній медичній академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика МОЗ України за адресою: 04112, м. Київ, вул. Оранжерейна, 9.

З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика МОЗ України за адресою: 04112, м. Київ, вул. Дорогожицька, 9.

Автореферат розісланий "10" грудня 2010 року.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради кандидат медичних наук Г.А. Зарицький.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Розбудова правового суспільства в Україні визначає подальший розвиток технологій судово-медичної експертизи (СМЕ), як складових науково-медичної та практичної діяльності, спрямованих на вирішення медико - біологічні питання при розслідуванні та судовому розгляді кримінальних або цивільних справ (Филипчук О.В., 2009). Сучасний розвиток технологій фахової діяльності лікаря судово-медичного експерта характеризується спрямованістю на отримання достовірних висновків, для чого можуть залучатися традиційні та новітні методи і засоби для вивчення обставин подій, умов та випадкових факторів, здатних впливати на обґрунтованість висновку. Виключно значимим, у цьому контексті, є питання судово-медичної експертизи у випадках застосування різних видів зброї (Филипчук О.В., 2009; Войченко В.В., 2009; Козаченко І.М., 2008). Цій проблемі присвячено велику кількість класичних наукових праць, як фундаторів судової медицини, так і їх послідовників (Бокаріуc М.М., 1954-1974; Мухин М.Г., 1968; Крапівкін Ю.О., 1984-1998; Татаренко В.О., 1992-2000; Хижняк В.В., 1995-2005; Козаченко І.М., 2010).

Зокрема, пневматична зброя (ПЗ) за останні 10-15 років отримала в Україні значне поширення. Згідно з чинним законодавством України, право на придбання цього виду зброї мають усі повнолітні громадяни без спеціального дозволу. Поширення у населення такої зброї пояснює зростання числа ушкоджень тіла та пошкоджень одягу людини від пневматичної зброї.

Для правильної кваліфікації злочинів, скоєних із застосуванням пневматичної зброї, працівники правоохоронних органів потребують достовірних та науково обґрунтованих даних про вид застосованої зброї та боєприпасів, відстані пострілу. Стосовно судово-медичної експертизи у випадках застосування пневматичної зброї перші дослідження вітчизняних науковців відносяться до середини минулого століття, що слугують базисом для сучасного розвитку цього напрямку (Живкович В.Б., 1961). Питання диференційної діагностики ушкоджень, заподіяних пневматичною зброєю були розглянуті низкою авторів, які наголошували про недостатність критеріїв для побудови достовірних висновків, також ними були запровадження практичних рекомендацій і тактичних алгоритмів реалізації судово-медичної експертизи у випадках застосування цього виду зброї (Хижняк В.В., 1995-2005; Тагаєв М.М., 1998; Лоттер М.Г., 2003).

Менше уваги присвячувалось вивченню факторів, які впливають на формування глибини ранового каналу (ГРК). Проведений натурний експеримент ушкоджень тіла люди та пошкоджень одягу, за умов застосування різних модифікацій зброї, різних видів куль, режимів експлуатації зброї, а також впливу різних матеріалів одягу, дозволило вивчити фактори, які суттєво впливають на формування ранового каналу та на його абсолютні показники, що дозволило обґрунтувати тактичні та розрахункові алгоритми для потреб судово-медичної експертизи.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до комплексного плану Харківського національного медичного університету МОЗ України, у межах НДР кафедри судової медицини та основ права ім. Заслуженого професора М.М. Бокаріуса: "Визначення достовірності висновків експерта про причину смерті" (держреєстрація № 0106U001635;2006-2008). Тема дослідження затверджена на засіданні Вченої ради Харківського національного медичного університету МОЗ України від 17.11.2005 р. (протокол № 11).

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження було визначення критеріїв та розробка алгоритмів судово-медичної оцінки ушкоджень тіла людини кулями, що випущені із пневматичної газобалонної зброї МР-651К.

Для досягнення мети визначені наступні завдання:

1. Дослідити частоту та особливості кульових ушкоджень із пневматичної газобалонної зброї та у судово-медичному експерименті визначити проникність куль при різних анатомічних локалізаціях ушкоджень.

2. Вивчити закономірності формування і виявити кількісні залежності між глибиною ранового каналу та відстанню пострілу залежно від форми кулі, модифікацій зброї і режиму її експлуатації при ушкодженнях із пневматичної газобалонної зброї при різних анатомічних локалізаціях.

3. Розробити способи судово-медичного визначення відстані пострілу із пневматичної газобалонної зброї з урахуванням морфологічної проникності куль, гальмівного ефекту тканин та мінливості кінетичної енергії кулі.

4. Визначити критерії судово-медичної оцінки ушкоджень, заподіяних кулями, що випущені із пневматичної газобалонної зброї, з урахуванням умов їх виникнення, зокрема форми кулі, відстані пострілу, модифікації та режиму експлуатації зброї і анатомічної локалізації ушкоджень.

5. Обґрунтувати алгоритми судово-медичного визначення відстані пострілу із пневматичної газобалонної зброї з урахуванням умов виникнення ушкоджень та розробити практичні рекомендації.

Об'єкт дослідження: ушкодження на тілі людини, його фізичних та морфологічних моделях і тканинних предметах - носіях залежно від відстані пострілу, різновиду куль, моделей і режиму експлуатації зброї.

Предмет дослідження: умови формування пошкоджень унаслідок застосування пневматичної газобалонної зброї.

Методи дослідження: морфоскопія, морфометрія, координатна топографія і променеві методи при клінічному та експериментальному (фізичні та морфологічні моделі) вивченні кульових пошкоджень, а також експертні (експертних оцінок, стандартизованого протоколювання) та кількісні (параметрична та непараметрична статистика, поліномінальний аналіз) методи для удосконалення алгоритмів судово-медичної експертизи.

Наукова новизна отриманих результатів полягає у методологічно новому виконанні актуального для потреб судово-медичної експертизи науково - практичного завдання щодо обґрунтування тактики та забезпечення достовірності висновків судово-медичної експертизи кульових пошкоджень.

У дослідженні вперше реалізовано функціонально-морфологічний підхід до оцінки проникності координатно-різних зон тіла людини та матеріалів одягу для куль і доведено, що для підвищення достовірності експертизи необхідно враховувати морфологічну і тканинну проникність куль. З позицій судово-медичної експертизи отримала подальшого розвитку та практичного наповнення концепція кінетичної нестабільності кулі, для урахування якої обґрунтовано методологію експериментального визначення; застосування цієї методології можливе і для інших видів зброї.

Вперше для пневматичної газобалонної зброї виявлені закономірності формування та розроблені поліномінальні залежності глибини ранового каналу від відстані пострілу, форми кулі, модифікацій і режиму експлуатації зброї. Новими є опрацьовані за результатами дослідження авторські способи судово-медичного визначення відстані пострілу із пневматичної газобалонної зброї з урахуванням морфологічної проникності куль, гальмівного ефекту тканин та мінливості кінетичної енергії кулі.

Практичне значення отриманих результатів. Отримані результати поглиблюють і розширюють відомості про особливості пошкоджень із пневматичної газобалонної зброї. Цінність практичних розробок полягає у впровадженні стандартизованої реєстрація пошкоджень та їх параметрів на етапі первинного звернення постраждалого до медичних закладів із застосуванням спеціального "Протоколу реєстрації випадків кульових пошкоджень за функціональними дерматомами тіла людини". Опрацьована за результатами дослідження низка поліномінальних залежностей дозволяє ураховувати модифікацію зброї, вид кулі та властивості її морфологічної і тканинної проникності, а також використовувати дистанційні градієнти в розрахунковому алгоритмі відстані пострілу. Складено номограму оцінки відстані пострілу з урахуванням модифікації зброї та обґрунтовано нові способи судово-медичного визначення відстані пострілу із пневматичної газобалонної зброї за показником глибини ранового каналу при попаданні кулі на ділянки тіла, що неприкриті одягом та з урахуванням проникності матеріалів одягу. Складене за результатами виконаного дослідження технічне завдання для розробки комп'ютерної програми "Експерт PRO" для забезпечення аналізу можливих умов виникнення пошкоджень кулями із пневматичної газобалонної зброї і підвищення точності висновків експерта.

Отримані дані впроваджені та використовуються у навчальному процесі та науково-дослідній роботі кафедр судової медицини: Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця, Харківського, Івано-Франківського національних та Кримського і Луганського державних медичних університетів, а також у практичній діяльності Київського, Харківського, Івано-Франківського та Луганського обласних і Севастопольського міського бюро судово-медичної експертизи, що підтверджено актами впровадження.

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є особистою науковою працею. Автором на основі вивчення літератури та пріоритетних розробок у галузі судово-медичної експертизи та криміналістики обґрунтована тема дослідження, сформульовано мету та його задачі, а також застосовано загальні та специфічні методи судової медицини. Здобувачем здійснено розробку форм первинної документації, карт експертної оцінки, а також досліджено частоту і характер ушкоджень із пневматичної газобалонної зброї за даними Харківського обласного бюро судово-медичної експертизи, Харківського міського управління УМВС України у Харківській області і Міської клінічної лікарні швидкої та невідкладної медичної допомоги ім. професора О.І. Мещанінова, а також моделювання пошкоджень з виконанням експериментальної частини роботи на біологічних та небіологічних предметах-носіях. Обґрунтована репрезентативна кількість об'єктів дослідження, застосовано методи обробки даних, визначені закономірності формування ранового каналу залежно від відстані пострілу.

Апробація результатів дослідження. Результати досліджень та основні положення роботи висвітлені в доповідях на міжнародному, національному та регіональному рівнях, зокрема на: конференції судових медиків і криміналістів (Харків, 2005), "Досягнення молодих вчених - майбутнє медицини" (Харків, 2005), "Проблеми правового забезпечення медичної діяльності в Україні" (Харків, 2006 р.), "Медична наука: сучасні досягнення та інновації" (Харків, 2006 р.), судових медиків і криміналістів (Харків, 2006), "Медична наука: сучасні досягнення та інновації" (Харків, 2007 р.), конференції судових медиків (Харків, 2008), "Медична наука: сучасні досягнення та інновації" (Харків, 2008 р.), "Медицина ХХІ століття" (Харків, 2009), "Медицина ІІІ тисячоліття" (Харків, 2010). Апробація результатів дослідження проведена на засіданні апробаційної ради з попередньої експертизи дисертаційних робіт з морфології при ХНМУ (протокол №3 від 7 червня 2010 р.).

Публікації результатів дослідження. За результатами дослідження опубліковано 12 наукових праць: 4 статті у фахових виданнях, рекомендованих ВАК України (одноосібно 4), два деклараційні патенти України на корисні моделі та 6 публікацій у збірниках наукових праць і матеріалів конференцій. кульове пошкодження відстань судове

Обсяг і структура дисертації. Дисертація викладена українською мовою на 173 сторінках друкованого тексту, складається із вступу, аналітичного огляду літератури та розділу, у якому викладені матеріали і методи дослідження, а також трьох розділів з результатами власних досліджень, узагальнення результатів, висновків, практичних рекомендацій та переліку використаних літературних джерел, який містить 246 найменувань (199 кирилицею та 47 латиницею) на 27 сторінках та додатків. Робота ілюстрована 32 рисунками і 11 таблицями (займають 9 сторінок).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріал і методи дослідження. Основні експериментальні дослідження виконано на базі кафедри судової медицини та основ права імені Заслуженого професора М.С. Бокаріуса Харківського національного медичного університету та Харківського обласного бюро судово-медичної експертизи впродовж 2005-2010 років із залученням даних реєстру злочинів Харківського міського управління міністерства внутрішніх справ України у Харківській області та архівних даних Міської лікарні швидкої та невідкладної медичної допомоги ім. професора О.І. Мещанінова. Для виконання експериментальної частини дослідження використано пневматичний газобалонний пістолет МР-651К з дульною енергією 3,0 Дж (з коротким стволом та у вигляді гвинтівки), виробничого об'єднання "Іжевський механічний завод". У експериментальних дослідженнях (табл. 1) використано результати вивчення кульових пошкоджень фізичних (блоки скульптурного пластиліну) та морфологічних (біоманекени) моделей та найбільш поширені тканини одягу (бавовна, вовна, джинсова тканина та синтапон), заподіяних з різної відстані пострілу (ВП) та з виміром глибини ранового (ГРК) чи кульового (ГКК) каналу.

У якості морфологічних моделей були залучені 12 трупів нормостенічної тілобудови; осіб чоловічої (7) та жіночої (5) статі, які померли ненасильницькою смертю, у віці від 30 до 50 років. Постріли у морфологічні моделі (всього - 150) виконано у зовнішню поверхню верхньої третини стегна (50 пострілів, відповідає першій координатній зоні - КЗ₁), зовнішню поверхню верхньої третини плеча (КЗ₂, 50 пострілів) та переднє-бокову поверхню гомілки (КЗ₃, 50 пострілів). Особливості морфологічної проникності куль, що випущені із ПГЗ досліджено у експерименті на біоманекенах, залежно від морфологічних властивостей координатної зони (КЗ) тіла та враховуючи умови пострілу. Об'єм ушкоджень та вилучення матеріалу визначалися з урахуванням етичних та законодавчих норм і вимог при виконанні наукових морфологічних досліджень, за умови наявності інформованої письмової згоди осіб, що померли.

Таблиця 1. Загальні обсяги експериментальних судово-медичних досліджень

У дослідженні вивчалась ГРК на фізичних імітаторах біологічних тканин, для чого у якості предмета - носія використано блоки скульптурного пластиліну (БСП; по РСТУ 1904-87). Відомі дані щодо модельних властивостей скульптурного пластиліну, щільність та проникність для куль якого близькі до м'яких тканин тіла людини, що дозволяє отримувати порівнювані результати. Відстані пострілу (ВП) із пневматичного газобалонного пістолета МР-651К з коротким стволом (L_ПП) та з подовженим стволом - у вигляді гвинтівки (L_ПГ) були стандартизовані та розподілені на градації (в метрах): ВП ₁=0,00, ВП ₂=0,10, ВП ₃=0,25, ВП ₄=0,5, ВП ₅=1,0, ВП ₆=2,0, ВП ₇=4,0, ВП ₈=6,0, ВП ₉=8,0, ВП ₁₀=10,0, ВП ₁₁=15,0.

Постріли у БСП виконані із фіксованого положення в умовах спеціально обладнаного приміщення при дотриманні вимог до експлуатації зброї; нанесення пошкоджень на біоманекенах виконано в умовах закладу судово-медичної експертизи. Розраховано індекс проникнення кулі у фізичну модель біологічних тканин (І_П) та індекс морфологічного проникнення кулі (І_МП) - для біоманекенів. В умовах натурного експерименту виконані серії пострілів (по 10 куль в кожній із шести хронологічно послідовних серій пострілів з використанням одного газового балона на кожній із відстаней (ВП ₃, ВП ₅, ВП ₇) як пістолетом, так і гвинтівкою.

При експериментальному вивченні проникності тканин (бавовняної, вовняної, джинсової та синтапону) для куль із пневматичної газобалонної зброї, експерименти виконано на фізичних моделях (блоки скульптурного пластиліну): досліджено гальмівний вплив цих тканин для куль сферичної форми при різних ВП. Порівняльний аналіз ГРК, за результатами його виміру, виконано при пошкодженнях кулями сферичної та конічної форми з різних ВП, унаслідок чого отримано стандартизовані дані щодо проникності предметів - носіїв для куль.

Для аналізу взаємозв'язків між режимом експлуатації газобалонної зброї та ГРК і, відповідно, проникністю куль, в умовах натурного судово-медичного експерименту, виконані серії пострілів (по 10 куль в кожній із шести хронологічно послідовних серій пострілів з використанням одного газового балона; всього використано двадцять газових балонів - по 600 пострілів зброєю двох модифікацій) із однакової відстані (з відстані ВП ₃=0,25 м) кулями сферичної форми як пістолетом, так і пістолетом з подовженим стволом (гвинтівкою).

Забезпечення відтворюваності, достовірності результатів та репрезентативності висновків досягнуто шляхом обґрунтування об'єму серій пострілів з урахуванням відстані пострілу, форми кулі, режиму експлуатації та модифікації зброї з наступним груповим обліком результатів. Розрахунки виконані з використанням електронних таблиць, при проведенні моделювання використано дані попереднього (варіаційна статистика) статистичного аналізу (Москаленко В.Ф., Вороненко Ю.В., 2001). Для графічного представлення даних, застосовано гістограми, стовпчикові діаграми, а також поліномінальні залежності (Чубенко А.В., 2003). При аналізі результатів дослідження використовувалися ліцензовані програмні продукти ("STATISTICA", "Excel" з додатковим набором програм (Реброва О.Ю., 2003) на ПЕОМ, що дозволило забезпечити необхідну стандартизацію процедури аналізу отриманих у експериментах та при вивченні матеріалів справ даних.

Результати дослідження та їх обговорення. Аналіз розподілу частоти пошкоджень заподіяних із пневматичної зброї за координатними зонами поверхні тіла потерпілих виявив, що найбільш частою ділянкою тіла, на якій локалізувалось (43,6±5,9) % пошкоджень були нижні кінцівки, включаючи 17 пошкоджень на верхній їх частині - (23,9±5,1) % та у 14 осіб - (19,7±4,7) % випадків - на нижній. Питома вага пошкоджень із пневматичної зброї з локалізацією на шкірі верхніх кінцівок становила (38,0±5,8) %, включаючи 22 випадки - на зовнішній їх поверхні - (31,0±5,5) % та 5 випадків - (7,0±3,0) % пошкоджень на внутрішній поверхні верхніх кінцівок. Серед аналізованих випадків - лише у двох осіб - (2,8±2,0) % зареєстровано локалізацію непроникаючих пошкоджень у ділянці голови та комірцевої зони. Вивчення частоти та характеру ушкоджень дозволило виявити, що найбільш частим видом пошкоджень, унаслідок використання по прямому призначенню пневматичної газобалонної зброї є формування синця - у (50,7±5,9) % випадків, при цьому найбільш частою локалізацією синців була зовнішня поверхня верхньої кінцівки - у (16,9±4,8) % випадків. Синці, як найбільш частий морфологічний еквівалент пошкоджень мали місце і на тулубі, і на нижніх кінцівках, що безперечно може бути пояснено наявністю перешкод для кулі (одяг) та деякими іншими факторами (відстань пострілу, тип зброї інші). Найбільш частою ділянкою тіла, на якій локалізувалось (43,6±5,9) % пошкоджень є нижні кінцівки, включаючи (23,9±5,1) % пошкоджень на верхній та (19,7±4,7) % випадків - на нижній кінцівках. Наведене - значимо для судово-медичної експертизи ушкоджень, заподіяних кулями із ПГЗ. Виявлено, що найбільш частим видом ушкоджень, унаслідок застосування пневматичної зброї є формування синця - у (50,7±5,9) % випадків, при цьому найбільш частою локалізацією синців була зовнішня поверхня верхньої кінцівки - у (16,9±4,8) % випадків.

Визначення глибини проникнення куль з метою оцінки ВП виконано на модельному предметі - носії, зокрема - на блоках скульптурного пластиліну; постріли виконані з пневматичного газобалонного пістолета з коротким та подовженим стволом. Для стандартизовано вивчення, постріли виконано із визначених попередньо відстаней. Аналіз залежностей між відстанню пострілу та ГРК на модельному предметі - носії, який виконано з використанням поліномінальних моделей дозволив виявити сталі закономірності взаємозв'язку між цими показниками при високому ступені надійності результату (R²=0,99).

При вивченні глибини проникнення куль, що випущені з пневматичного газобалонного пістолета з подовженим стволом з'ясовано, що залежно від відстані пострілу, глибина ранового каналу коливалась у межах від (17,9±0,2) мм до (32,8±0,1) мм, а зростання показника ГРК при збільшенні відстані пострілу відбувалося нерівномірно. Так, найбільші ГРК зафіксовані при ВП ₁ та ВП ₂ - становили, відповідно (32,8±0,1) мм та (31,7±0,2) мм, які достовірно (р<0,05) відрізнялись поміж собою. При усіх дистанціях пострілу, окрім ВП ₆, виявлено наявність достовірної зміни ГРК; в цілому, залежно від ВП достовірні (р<0,05) зміни ГРК зареєстровано на дев'яти ВП, при цьому залежно від відстані, ГРК зменшується практично на 45,5 %, що є значимим у контексті СМЕ.

Аналіз залежностей між відстанню пострілу з ПП та глибиною ранового каналу на модельному предметі - носії, який виконано з використанням математичного апарату поліномінальних функцій дозволив виявити сталі закономірності взаємозв'язку при високому ступені надійності результату. Зважаючи на модельні умови експерименту, у даному випадку важливим є не визначення ГРК, а наявність закономірності, яку можна переносити при СМЕ ушкодження тіла людини з пневматичного газобалонного пістолета з подовженим стволом.

Виконана порівняльна оцінка ГРК, залежно від відстані пострілу, виконана за результатами вимірів ранових каналів, утворених кулями, що випущені з ПП та ПГ. Для стандартизовано вивчення, постріли виконано із визначених попередньо відстаней. Глибину проникнення кулі, що випущені із різних модифікацій зброї, у пластилінові блоки розглянуто у порівняльному контексті з визначенням середніх показників по кожній із модифікацій, достовірності різниці цих середніх та з обчисленням індексу проникнення (І_П). При цьому, індекс проникнення розраховано як співвідношення між середніми показниками ГРК (ГКК) при різних модифікаціях пневматичного газобалонного пістолета. Як показують фактичні виміри ГРК, залежно від модифікації зброї, мають місце достовірні відмінності на рівні (р<0,001). Виявлено, що індекс проникнення для досліджуваної зброї, у разі застосування подовженого ствола, становить в середньому (1,48±0,04) та, залежно від ВП коливається у межах (1,36ч1,90), тобто значно та достовірно змінюється залежно від ВП (r_XY=+0,796, р<0,05).

Поряд з вивченням глибини пошкодження на скульптурному пластиліні, досліджені ці закономірності на предметах-носіях морфологічного типу - біоманекенах. Що дозволило отримати максимально порівнювані дані стосовно формування глибини ранового каналу з урахуванням анатомотопографічних особливостей тіла людини. Враховуючи можливі віко-статеві та фізико-механічні особливості різних ділянок тіла людини, попередньо виконана його координатна типізація, що враховує анатомічну структуру найбільш вразливих координатних зон тіла людини. За результатами вивчення типології та частоти пошкоджень різних ділянок тіла та зважаючи на максимально можливу глибину пошкоджень, у дослідженні виділено три координатні зони.

У першій координатній зоні (КЗ ₁ - зовнішня поверхня верхньої третини стегна) глибина ранового каналу коливалась від (13,6±0,3) мм до (24,0±0,4) мм, достовірно відрізняючись (р<0,05), залежно від відстані пострілу та складаючи в середньому (19,2±0,99) мм. Закономірним є зменшення ГРК зі збільшенням ВП, однак цей процес має нелінійний характер, що може пояснюватися структурною неоднорідністю морфологічних тканин та їх прошарків. Слід зазначити, що у КЗ ₁ достовірне (р<0,05) зростання ГРК зафіксовано на відстані 0,1м, 0,5м, (2,0ч6,0) м та понад 10,0 м, що і визначає оціночні інтервали ВП при СМЕ.

Порівняння ГРК у біоманекенів та ГКК у експерименті на скульптурному пластиліні виявило, що практично по усіх порівнюваних ВП з пневматичного газобалонного пістолета достовірної різниці у показниках не виявлено (р>0,05). Окрім того, для порівнянні ГРК різних координатно-морфологічних ділянок тіла людини, застосовано індекс морфологічного проникнення кулі (І_МП), який розраховано як співвідношення ГРК відповідної координатної зони до аналогічного показника в КЗ ₁. У другій координатній зоні (КЗ ₂ - зовнішня поверхня верхньої третини плеча) ГРК коливалась від (9,2±0,2) мм до (21,4±0,6) мм, достовірно відрізняючись (р<0,05), залежно від відстані пострілу та складаючи в середньому (16,3±1,29) мм. Закономірним є зменшення ГРК зі збільшенням ВП, однак цей процес також має нелінійний характер, що може пояснюватися структурною неоднорідністю морфологічних тканин та їх прошарків.

Слід зазначити, що у КЗ ₂ достовірне (р<0,05) зростання ГРК зафіксовано на відстані 0,25 м та, поетапно, на відстанях 1,0ч10,0 м, що і є передумовою більш точного диференціювання вірогідних оцінок при проведенні СМЕ.

Загальний для КЗ ₂ індекс морфологічного проникнення кулі складає 0,836±0,029 та коливається від 0,686 (при відстані пострілу понад 10,0 м) до 0,892 (відстань пострілу - впритул), що може пояснюватися багатофакторним впливом: умови пострілу, особливості аеродинаміки кулі, морфологічна структура тканин. У третій координатній зоні (КЗ ₃ - переднє-бокова поверхня гомілки) ГРК коливалась від (5,2±0,2) мм до (17,4±0,3) мм, достовірно відрізняючись (р<0,05), залежно від ВП, складаючи в середньому (10,9±1,37) мм. Слід зазначити, що у КЗ ₃ достовірне (р<0,05) зростання ГРК зафіксовано на відстані 0,10 м та, поетапно, на відстанях 0,5ч10,0 м, що можна використовувати у системі диференціювання вірогідних оцінок при проведенні СМЕ та пояснюється анатомічно більш близьким розташуванням кістки. Для КЗ ₃ індекс морфологічного проникнення кулі складає 0,548±0,044 та коливається від 0,382 до 0,725.

За результатами дослідження, опрацьовано спосіб визначення відстані пострілу, що може застосовуватися у судово-медичній експертизі та для експертної оцінки пошкоджень, заподіяних із пневматичної газобалонної зброї (пат.48712 U). В основу корисної моделі покладена задача підвищення достовірності експертних висновків шляхом урахування ГРК та біофізичних властивостей зони ураження.

Рис. 2. Градієнти зміни глибини ранового каналу залежно від відстані пострілу із пневматичного газобалонного пістолета (КЗ₁ - стегно; КЗ_{1 -} плече; КЗ₁- гомілка)

Вирішення значимих для СМЕ питань щодо визначення ВП, урахування гальмівного впливу одягу та технічно - експлуатаційних характеристик ПГЗ виконано з використанням фізичних моделей, чотирьох видів тканин та двох видів куль. Саме тому нами досліджено проникність матеріалів одягу для куль із ПГЗ та з'ясовано, що індекс проникнення (І_ТП) бавовняної тканини для куль сферичної форми залежно від дистанції пострілу коливався у межах 0,74ч0,97. Зареєстровано гальмівний вплив бавовняної тканини, що проявлявся змінами ГРК, зокрема при ВП ₁ вона становила (23,5±0,2) мм та достовірно (р<0,05) відрізнялась від контрольних значень (24,2±0,2) мм. Аналогічні зміни ГРК виявлені при усіх аналізованих ВП, що і визначило необхідність аналізу залежності між ВП та проникністю бавовняної тканини. Як з'ясовано за результатами експерименту, бавовняна тканина характеризується найменшою проникністю при ВП понад 6,0 м, при якій ГКК достовірно (р<0,01) менша, становить (12,5±0,2) мм (у контролі - (16,9±0,2) мм).

Індекс проникнення (І_ТП) джинсової тканини для куль сферичної форми залежно від ВП коливався у межах 0,84ч0,57. Зареєстровано гальмівний вплив джинсової тканини, що проявлявся змінами ГРК, зокрема при ВП ₁ вона становила (20,3±0,2) мм та достовірно (р<0,05) відрізнялась від контрольних значень (24,2±0,2) мм; аналогічні зміни ГРК виявлені при усіх аналізованих відстанях пострілу. При аналізі залежності між відстанню пострілу та проникністю джинсової тканини з'ясовано, що її найменша проникність при дистанціях пострілу понад 6,0 м; виявлено, шо проникність джинсової тканини у інтервалі відстаней 1,0 та 6,0 м різко (на 27,6 %) зменшується; коефіцієнти проникності: 0,73 та 0,57.

Індекс проникнення (І_ТП) синтапону для куль сферичної форми залежно від дистанції пострілу коливався у межах 0,90ч0,64. Особливостями гальмівного впливу синтапону є відносна стабільність коефіцієнта його проникності для куль сферичної форми у межах відстаней пострілу (0,25ч1,0) м. У цілому, як наслідок гальмівного впливу синтапону, ГРК при усіх відстанях пострілу достовірно (р<0,05) відрізнялась від контрольних значень.

Індекс проникнення (І_ТП) вовняної тканини для куль сферичної форми залежно від дистанції пострілу коливався у межах 0,88ч0,67. Зареєстровано гальмівний вплив вовняної тканини, що проявлявся змінами ГРК, зокрема при ВП ₁ вона становила (21,3±0,2) мм та достовірно (р<0,05) відрізнялась від контрольних значень (24,2±0,2) мм та від показників ГРК для бавовни (була меншою) і джинсової тканини (перевищувала). Аналіз залежностей між ВП та проникністю вовняної тканини виявив найменшу проникність при ВП понад 6,0 м, становить 0,67, а у інтервалі відстаней (1,0ч6,0)м вона зменшується на 12,4 %.

Загальні закономірності тканинних ПН характеризуються нелінійними змінами проникності залежно від ВП, що у випадках СМЕ може бути використано шляхом урахування І_ТП для досліджених тканин або, за умов проведення додаткових експериментів, нових тканинних ПН. При вивченні впливу виду кулі на поглинальну здатність тканин виявлено, що пошкоджуючий вплив куль сферичної і конічної форм - різнився та ГКК була більшою при застосуванні куль конічної форми. Так, при пострілах в "неприкритий" БСП конічними кулями ГРК перевищувала аналогічний показник куль сферичної форми на (6,0ч21,0) %. Варіація ГРК залежно від виду куль визначалась ВП: якщо при ВП ₁ ГРК становила (24,2±0,2) мм та (26,9±0,2) мм, то при ВП ₈ вона становила (16,9±0,2) мм і (20,4±0,3) мм, а при ВП ₄, відповідно (20,5±0,2) мм та (21,7±0,2) мм (р<0,05).

Проникність бавовняної тканини для куль сферичної форми коливалась у межах від (23,5±0,2) мм - при ВП ₁ до (12,5±0,2) мм - при ВП ₈, тоді як у разі застосування куль конічної форми вона відповідно становила (25,8±0,2) мм та (15,4±0,2) мм; відповідні індекси тканинного проникнення для куль сферичної форми - 0,97 та 0,74, а для куль конічної форми - 0,96 та 0,75.

Проникність джинсової тканини для куль сферичної форми коливалась у межах від (20,3±0,2) мм - при ВП ₁ до (9,6±0,1) мм - при ВП ₈, тоді як у разі застосування куль конічної форми вона відповідно становила (22,8±0,2) мм та (11,4±0,2) мм; відповідні індекси тканинного проникнення для куль сферичної форми - 0,84 та 0,57, а для куль конічної форми - 0,85 та 0,56. Проникність синтапону для куль сферичної форми коливалась у межах від (22,0±0,2) мм - при ВП ₁ до (10,8±0,2) мм - при ВП ₈, тоді як у разі застосування куль конічної форми вона відповідно становила (24,3±0,3) мм та (12,5±0,2) мм; відповідні індекси тканинного проникнення для куль сферичної форми - 0,90 та 0,64, а для куль конічної форми - 0,91 та 0,61.

Рис. 3. Градієнти зміни глибини кульового каналу залежно від виду тканин одягу та відстані пострілу із пневматичного газобалонного пістолета (кулями сферичної форми)

Проникність вовняної тканини для куль сферичної форми коливалась у межах від (21,3±0,2) мм - при ВП ₁ до (11,3±0,2) мм - при ВП ₈, тоді як у разі застосування куль конічної форми вона відповідно становила (23,4±0,2) мм та (13,6±0,2) мм; відповідні індекси тканинного проникнення для куль сферичної форми - 0,88 та 0,67, а для куль конічної форми - 0,87 та 0,66. Індексний аналіз показників залежно від виду куль і тканинних перешкод дозволив виявити, що ГРК визначається ВП та характеризується окремими особливостями: виявлено, що у межах ВП (0,25-1,0)м має місце відносне зменшення ГКК на (5,0-6,0) %, тоді як при ВП 6,0 м - ГКК достовірно (р<0,001) зростає (на (20,0-21,0) %).

Рис. 4. Критерії та способи оцінки ушкоджень тіла людини кулями, випущеними із пневматичної газобалонної зброї у алгоритмі судово-медичної експертизи

Аналіз взаємозв'язків між режимом експлуатації ПГЗ та проникністю куль виявив, що при пострілах із ПП, залежно від їх серії, мають місце достатньо стабільні показники ГКК у перших чотирьох серіях (N₁ ч N₄ = 40 пострілів); у п'ятій та шостій серіях пострілів виявлено достовірне (р<0,05) зменшення ГКК. Виявлені закономірності враховані при розробці узагальненого алгоритму (рис. 4).

За результатами досліджень, опрацьовано спосіб урахування проникності одягу для кулі при судово-медичному визначенні відстані пострілу для застосування у системі СМЕ пошкоджень, заподіяних кулями із ПГЗ. Послідовність та етапність дослідження щодо удосконалення судово-медичної діагностики пошкоджень дозволили отримати дані відносно базових залежностей між ГРК та ВП і впливу проникності різних КЗ тіла людини та матеріалів одягу (рис. 4). Розробка алгоритму судово-медичного визначення відстані пострілу із ПГЗ базувалася на отриманих у дослідженні даних щодо морфологічної та тканинної проникності для куль різної форми, ГРК та режиму експлуатації ПГ_З. Як продемонстровано у дослідженні, різні координатні зони тіла характеризуються відмінними індексами морфологічної проникності при різних ВП. Саме тому, при виконанні експертизи необхідно враховувати градієнт зміни ГРК (I_МП) залежно від ВП. Визначено, що цей градієнт може бути відображений для кожної із КЗ у вигляді кількісної моделі. Використовуючи дані судово-медичних експериментів, отримані залежності ГРК від ВП із двох модифікацій МР-651К: у вигляді пістолета (L_ПП) та у вигляді гвинтівки (L_ПГ). Удосконалено також номограмний спосіб визначення ВП, який враховує умови за яких отримано пошкодження. При цьому, номограма базується на закономірностях, що відображаються залежностями між ГРК (h) та ВП для кожної із модифікацій ПГЗ.

Як визначено за результатами досліджень, градієнт тканинного проникнення для кулі залежить від виду тканини, форми кулі і ВП. Так, у разі застосування кулі сферичної форми, проникність тканин характеризується нелінійним зменшенням при одночасному зростанні гальмівного ефекту тканин. Аналогічна закономірність виявлена для куль конічної форми, однак гальмівний вплив тканин у цьому разі проявляється при ВП до 6,0 м; найбільш виразно це проявляється для вовняної та джинсової тканин.

Зважаючи на багатофакторність умов, що здатні впливати на достовірність судово-медичної експертизи пошкоджень, що заподіяні кулями із пневматичної газобалонної зброї, актуальність і потребу практики судово-медичної експертизи, обґрунтовано технічне завдання щодо розробки комп'ютерної консультативної програми "Експерт - PRO". Розробка комп'ютерного забезпечення діяльності судово-медичних експертів дозволяє впроваджувати виявлені закономірності та спрямована на забезпечення стандартизованого використання дослідницьких даних у конкретних експертних випадках і дозволяє у режимі реального часу добирати розрахункові моделі у відповідності з наданою для експерта інформацією; забезпечується накопичення та архівне збереження результатів.

ВИСНОВКИ

У дисертації вирішене актуальне для потреб судово-медичної експертизи науково - практичне завдання, що полягало у визначенні критеріїв оцінки та у розробці алгоритмів судово-медичного дослідження особливостей ушкоджень тіла людини за різних умов їх формування кулями, що випущені із пневматичної газобалонної зброї МР-651К.

1. У структурі кульових ушкоджень, заподіяних з пневматичної газобалонної зброї, домінантними є ураження верхніх - (38,0±5,8) % та нижніх кінцівок - (43,6±5,9) % і тулуба - (15,5±4,3) % випадків; аналіз характеру ушкоджень виявив, що у (43,7±5,9) % має місце формування рани, (50,7±5,9) % - синець та у (22,5±5,0) % - садно.

2. Доведено, що проникаюча здатність куль визначається анатомічною локалізацією ушкоджень і в системі судово-медичної експертизи може бути враховано шляхом застосування відповідного градієнтного індексу морфологічної проникності, який для зовнішньої поверхні стегна є тотожним зі скульптурним пластиліном, тоді як для зовнішньої поверхні плеча та для передньої поверхні гомілки - визначається відстанню пострілу (L): І_МП-2 = 0,0001L^3-0,0024L² + 0,0135L+0,907 та І_МП-3 = 0,0005L^3-0,0131L² + 0,115L+0,710 (R²?0,95, р?0,05).

3. Доведено, що глибина ранового каналу при кульових ушкодженнях залежить від модифікацій зброї. У разі застосування пістолета відстань пострілу визначається за формулою L_ПП= 0,0098h³-0,465h²+5,79h-6,63; гвинтівки - L_ПГ =0,0079h^3-0,555h² + 11,4h - 57,8 (h - глибина ранового каналу), що дозволяє при експертизі отримувати точні результати (R²?0,99, р?0,01).

4. Доведено, що глибина ранового каналу визначається видом кулі, та гальмівним ефектом матеріалів, з яких виготовлено одяг, для урахування чого обґрунтовано застосування індексу форми кулі та індексу тканинного проникнення куль сферичної і конічної форм для найбільш поширених тканин одягу. При цьому, незалежно від модифікації пневматичної газобалонної зброї, має місце зменшення проникності куль зі зростанням порядкового номеру пострілу: показники глибини ранового каналу характеризується слабкою варіацією у перших чотирьох серіях, тоді як у п'ятій та шостій серіях - достовірно (р<0,05) зменшуються і варіюють на рівні (26,8ч59,8) %, що унеможливлює отримання об'єктивного висновку без урахування судово-медичним експертом режиму експлуатації зброї.

5. Обґрунтовано тактичний та розрахунковий алгоритми судово-медичного визначення відстані пострілу із пневматичної газобалонної зброї за показником глибини ранового каналу, застосування яких забезпечує урахування умов виникнення ушкоджень, для чого, за результатами експериментальних досліджень, розроблена номограма в якій враховується анатомічна топографія ушкодження, форма кулі, відстань пострілу, модифікація та режим експлуатації зброї.

Практичні рекомендації:

Для підвищення достовірності висновків судово-медичної експертизи щодо ушкоджень, заподіяних кулями із пневматичної газобалонної зброї обґрунтовано систематизований комплекс практичних рекомендацій, складовими якого є:

1. Стандартизована реєстрація ушкоджень та їх параметрів на етапі первинного звернення постраждалого до медичних закладів повинна проводитись з використанням опрацьованого стандартизованого "Протоколу реєстрації випадків кульових ушкоджень за координатними зонами тіла людини".

2. Доцільним є урахування модифікації пневматичної газобалонної зброї, виду кулі та, відповідних індексів форми кулі; вказані індекси слід застосовувати враховуючи дистанційні градієнти.

3. Рекомендується, у разі використання розрахункового алгоритму визначення відстані пострілу, використовувати диференційовані індекси морфологічного та тканинного проникнення кулі у відповідні анатомічні зони тіла.

4. На попередніх етапах експертизи, зокрема, при наданні первинної консультативної допомоги органам слідства слід застосовувати опрацьовані за результатами дослідження номограми визначення відстані пострілу з урахуванням модифікації пневматичної газобалонної зброї та виду застосованих куль.

5. При експертизі пошкоджень одягу та ушкоджень тіла людини, заподіяних пострілами із ПГЗ слід враховувати особливості режиму її експлуатації (наповнення газового балона), оскільки це може суттєво впливати на достовірність висновку експерта.

6. Для підвищення точності висновків експерта рекомендується використання консультативної комп'ютерної програми "Експерт PRO", що дозволяє по накопичуваній базі даних аналізувати можливі умови виникнення пошкоджень кулями із пневматичної газобалонної зброї.

СПИСОК НАУКОВИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Бабій Л.М. Діагностична тактика оцінки пошкоджень, що заподіяні пострілами з пневматичного газобалонного пістолета МР-651К з коротким стволом та у вигляді гвинтівки / Л.М. Бабій // Український судово-медичний вісник, 2009. -№1 (22). - С. 21-24.

2. Бабій Л.М. Судово-медична характеристика ранових каналів залежно від відстані пострілу із пневматичної газобалонної зброї / Л.М. Бабій // Вісник проблем медицини та біології, 2009. -№4. - С. 181-187.

3. Бабій Л.М. Судово-медична оцінка координатного розподілу на тілі людини пошкоджень, заподіяних кулями із пневматичної зброї / Л.М. Бабій // Вісник проблем медицини та біології, 2010. -№1. - С. 251-256.

4. Бабій Л.М. Судово-медичне визначенні відстані пострілу із газобалонної зброї: обґрунтування способу урахування проникності одягу / Л.М. Бабій // Вісник проблем медицини та біології, 2010. -№2. - С. 225-229.

5. Пат.48712 U, Україна, МПК (2009) F41C 27/00 Спосіб судово-медичного визначення відстані пострілу із пневматичної газобалонної зброї / Бабій Л.М. (UA). - Заявлено 09.11.2009; заявка № u 200911352; Опубліковано 25.03.2010 // Промислова власність, 2010. - №6.

6. Пат.51841 U, Україна, МПК (2009) F41C 27/00 Спосіб урахування проникності одягу для кулі при судово-медичному визначенні відстані пострілу із пневматичної газобалонної зброї / Бабій Л.М. (UA). - Заявлено 20.11.2009; заявка № u 200911917; Опубліковано 10.08.2010 // Промислова власність, 2010. -№15.

7. Каплуновский П.А. Особенности повреждений при выстрелах из пневматического газобалонного оружия / П.А. Каплуновский, Л.Н. Бабий // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції судових медиків і криміналістів, присвяченої 200 річчю кафедри судової медицини та основ права ХДМУ (14-16 вересня 2005 р.). - Харків, 2005. - С. 106. (особисто здобувачем обґрунтовано програму дослідження, проведено експериментальні дослідження).

8. Бабій Л.М. Проблема вивчення пошкоджень, що заподіяні пострілами з пневматичної газобалонної зброї в судово-медичній практиці України та Росії /Л.М. Бабій// Матеріали науково - практ. конф. молодих вчених "Досягнення молодих вчених - майбутнє медицини" (22.11.2005 р.). -Харків, 2005. - С. 7.

9. Бабій Л.М. Історія виникнення та небезпечність пневматичної зброї / Л.М. Бабій, П.А. Каплуновський, О.В. Мухін // Матеріали І міжнародної науково-практичної конференції судових медиків і криміналістів, присвяченої 75 річчю з дня смерті Заслуженого проф. М.С. Бокаріуса: Бокаріусовські читання (8-9.12.2006 р.). - Харків, 2006. - С. 90. (особисто здобувачем виконано контент - аналіз історичних аспектів пневматичної зброї, написано текст повідомлення).

10. Бабій Л.М. Перспективи використання газобалонного пневматичного пістолету МР-651К для експериментального дослідження пошкоджень різних об'єктів /Л.М. Бабій, П.А. Каплуновський, І.М. Козаченко, О.В. Мухін // Матер. ІІ міжнар. Науково-практ. конф. судових медиків, присвяченої 60 річчю Харківського товариства судових медиків і криміналістів ім. проф. М.М. Бокаріуса: Бокаріусовські читання (28-29.11.2008 р.). - Харків, 2008. - С. 105-106. (особисто здобувачем виконані дослідження, проведено систематизацію отриманих результатів).

11. Babiy L.M. Taking into account the body coordinate area in forensic medical examination of damages caused by Pneumatic arms / L.M. Babiy // Матеріали науково - практ. конф. "Медицина ХХІ століття" (26.12.2009 р.). -Харків, 2009. - С. 133-134.

12. Бабій Л.М. Проникність одягу для кулі: урахування при судово-медичному визначенні відстані пострілу із пневматичної газобалонної зброї / Л.М. Бабій // Збірник тез міжвузівської конференції молодих вчених та студентів "Медицина ІІІ тисячоліття" (19-20 січня 2010 р.). - Харків, 2010. - С. 3-4.

АНОТАЦІЯ

Бабій Л.М. Особливості пошкоджень, що заподіяні пострілами із пневматичного газобалонного пістолету МР-651К з коротким стволом та у вигляді гвинтівки. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.25 - судова медицина. - Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика. - Київ, 2011.

Дисертація присвячена вивченню особливостей пошкоджень, що заподіяні пострілами з пневматичного газобалонного пістолета МР-651К з коротким стволом та у вигляді гвинтівки та вдосконаленню судово-медичної експертизи пошкоджень на тілі людини. Визначена частота, вивчено характер та найбільш типові зони локалізації кульових пошкоджень, а також досліджено морфологічну проникність для куль, що випущені із пневматичної газобалонної зброї. Доведено, що глибина ранового каналу при кульових пошкодженнях залежить від модифікацій зброї, визначається видом кулі та гальмівним ефектом матеріалів з яких виготовлено одяг, а також доведено, що незалежно від модифікації газобалонної зброї, має місце зменшення проникності куль зі зростанням порядкового номеру пострілу. Обґрунтовано способи судово-медичного визначення відстані пострілу за показником глибини ранового каналу при попаданні кулі на ділянки тіла, що неприкриті одягом та з урахуванням проникності матеріалу одягу, застосування яких дозволяє забезпечувати урахування умов виникнення пошкоджень. Застосування алгоритму ґрунтується на урахуванні координат пошкодження та глибини ранового каналу, модифікації та режиму експлуатації зброї, а також типу кулі та наявність перешкод для неї. Розроблені номограма та поліномінальні моделі складають первинне науково - методичне забезпечення для обґрунтування алгоритму судово-медичної експертизи.

Ключові слова: судова медицина, пневматична газобалонна зброя, кульові пошкодження тіла людини, відстань пострілу, алгоритм експертизи.

АННОТАЦИЯ

Бабий Л.Н. Особенности повреждений, причинённых выстрелами из пневматического газобаллонного пистолета МР-651К с коротким стволом и в виде винтовки. - Рукопись.

Диссертация на соискание учёной степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.25 - судебная медицина. - Национальная медицинская академия последипломного образования имени П.Л. Шупика. - Киев, 2011.

В диссертации решено актуальное научно - практическое задание, которое заключалось в определение особенностей повреждений, которые причинены выстрелами из пневматического газобаллонного пистолета МР-651К с коротким стволом и в виде винтовки и усовершенствовано судебно- медицинскую экспертизу повреждений на теле человека, причиненных пулями из пневматического газобаллонного оружия, за счет повышения достоверности выводов эксперта. По результатами исследования определена частота, изучен характер и наиболее типичные зоны локализации пулевых повреждений из пневматического оружия, а также морфологическая проницаемость для пуль, выпущенных из пневматического газобаллонного оружия. В структуре пулевых повреждений доминантными являются поражения верхних - (38,0±5,8) %, нижних конечностей - (43,6±5,9) % и туловища - (15,5±4,3) % случаев; анализ распределения этих повреждений по функциональным дерматомам поверхности тела обнаружил наибольший их удельный вес в функциональных дерматомах: L₂-(12,7±4,1) %, С _{7 -} (11,3±3,8) %, тогда как другие локализации оказываются одинаково часто (р>0,05), а их удельный вес колеблется в пределах от (1,4±1,4) % к (8,5±3,3) % случаев. Анализ характера повреждений обнаружил, что в (43,7±5,9) % имеет место формирование раны. Доказано, что проницаемость тела человека для пуль определяется локализацией повреждений и, в системе судебно- медицинской экспертизы, может быть учтено применением соответствующего градиентного индекса морфологической проницаемости, который для внешней поверхности бедра тождественный скульптурному пластилину, тогда как для внешней поверхности плеча и для передней поверхности голени - определяется соответствующими зависимостями от расстояния выстрела (L): И_МП-2 = 0,0001L3-0,0024L2 + 0,0135L+0,907 и И_МП-3 = 0,0005L3-0,0131L² + 0,115L+0,710 (R²?0,95, р?0,05). Доказано, что глубина раневого канала при пулевых повреждениях зависит от модификаций оружия. Обнаруженные зависимости между глубиной раневого канала (h) и расстоянием выстрела: для пистолета - L_ПП= 0,0098h3-0,465h²+5,79h-6,63; для винтовки - L_ПГ =0,0079h3-0,555h2 + 11,4h - 57,8, которые позволяют при экспертизе получать точные результаты (R²?0,99, р?0,01). Обнаружены количественные зависимости в виде индекса формы кули (И_ФК) и индекса тканевого проникновения пуль сферической и конической форм (И_ТП) для наиболее распространенных при изготовлении одежды тканей. Доказано, что независимо от модификации газобаллонного оружия, имеет место уменьшение проницаемости пуль с ростом порядкового номера выстрела: показатели глубины раневого канала характеризуется слабой вариацией в первых четырех сериях, тогда как в пятой и шестой сериях - достоверно (р<0,05) уменьшаются и варьируют на уровне (26,8ч59,8) %, что делает невозможным получение достоверного вывода без учета экспертом этих закономерностей. Обоснованно способы судебно-медицинского определения расстояния выстрела из пневматического газобаллонного оружия по показателю глубины раневого канала при попадании пули на участки тела, неприкрытые одеждой и с учетом проницаемости материала одежды, применение которых позволяет обеспечивать учет условий возникновения повреждений. Применение алгоритма основывается на учете координат повреждения и глубины раневого канала, модификации и режима эксплуатации оружия, а также типа пули и наличие препятствий для нее. Разработаны по результатам экспериментальных исследований номограмма и полиноминальные модели составляют первичное научно - методическое обеспечение для обоснования расчетного алгоритма в системе экспертизы повреждений с учетом формы пули, расстояния выстрела, модификации и режима эксплуатации пневматического газобаллонного оружия. Для повышения достоверности выводов судебно-медицинской экспертизы относительно повреждений, причиненных пулями из пневматического газобаллонного оружия обосновано систематизированный комплекс практических рекомендаций, составляющими которого являются: стандартизированная регистрация повреждений и их параметров, на этапе первичного обращения пострадавшего в медицинские заведения, должна проводиться с использованием проработанного стандартизированного "Протокола регистрации случаев пулевых повреждений по функциональным дерматомам тела человека"; учет модификации оружия, вида пули, и, соответствующих индексов формы пули, следует выполнять ввиду расстояния выстрела, который обеспечивается использованием дистанционных градиентов.