Особливості взаємозв`язку між змінами системи гемостазу та функціонального стану ендотелію при гострих порушеннях мозкового кровообігу

9

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

БУКОВИНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

УДК: 616-074:611-018.74:616-005.2:616.831-005-008.9

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук

Особливості взаємозв`язку між змінами системи гемостазу та функціонального стану ендотелію при гострих порушеннях мозкового кровообігу

14.03.04 - патологічна фізіологія

Бойків Наталія Дмитрівна

Чернівці - 2010

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Львівському національному медичному університеті імені Данила Галицького МОЗ України (м. Львів).

Науковий керівник: доктор медичних наук, доцент Лаповець Любов Євгенівна, Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького МОЗ України, завідувач кафедри клінічної лабораторної діагностики

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор Ткачук Світлана Сергіївна, Буковинський державний медичний університет МОЗ України, завідувач кафедри фізіології;

доктор медичних наук Нещерет Олександр Павлович, старший науковий співробітник Інституту ендокринології та обміну речовин ім. В. П. Комісаренко АМН України.

Захист відбудеться “16” грудня 2010 р. о 11 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 76.600.02 при Буковинському державному медичному університеті (58002, м. Чернівці, пл. Театральна, 2).

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Буковинського державного медичного університету (58000, м. Чернівці, вул. Богомольця, 2).

Автореферат розісланий “11” листопада 2010 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради к.мед.н., доцент І. Р. Тимофійчук.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Проблема цереброваскулярної патології зберігає надзвичайне медикосоціальне значення як в Україні, так і в усьому світі. Це зумовлено значною часткою інсультів у структурі захворюваності та смертності населення, високими показниками тимчасової втрати працездатності, а також інвалідності (Волошин П. В. та ін., 2006; Козелкин А. А. и др., 2006). У зв'язку з цим, вивчення механізмів розвитку ішемічних та геморагічних уражень головного мозку привертає постійну увагу дослідників.

На даний момент встановлено, що енергетичний дефіцит і лактатацидоз, позаклітинне вивільнення медіаторів запалення, високоактивних вільних радикалів і гострофазових астроцитарних білків при інсультах негативно впливає не лише на нейрони, а й на структури, що їх оточують, зокрема, на судинну стінку (Грицай Н. Н. и др., 2003; Шевага В. М., Мелех О. Я., 2008). Порушення функціонального стану ендотелію відіграє важливу роль у патогенезі гострої цереброваскулярної патології (Виничук С. М. и др., 2003; Волошин П. В. и др., 2007; Iskra T. et al., 2006).

Важливою функцією ендотелію є регуляція про-, антикоагулянтих та фібринолітичних властивостей крові (Коломоец Н. М., 2001; Корж А. Н., 2003; Головченко Ю. И., Трещинская М. А., 2008). При пошкодженні ендотелію та оголенні субендотеліальних структур збільшується проникність його базальної мембрани, активується судинно-тромбоцитарний гемостаз, у стимульованих ендотеліоцитах з'являється прокоагулянтний потенціал (Танашян М. М., 2001; Долгов В. В, Свирин П. В., 2005; Петрищев Н. Н., 2005). Все це веде до змін реологічних властивостей крові, погіршення мікроциркуляції, поглиблення явищ ішемії і гіпоксії в тканинах (Завгородняя А. Н., 2006; Wolin M. S., 2000; Sansing L. H. et al., 2003). Виявлено, що гемореологічні та гемостатичні перебудови мають місце при всіх патогенетичних підтипах ішемічного інсульту, а також у хворих на геморагічний інсульт (Гусев Е. И. и др., 2008; Iskra T. et al., 2006; Johansson L. et al., 2002). Проте роль цих порушень, особливо в найгострішому періоді інсульту (коли відбувається формування вогнища ураження в мозку), у перебігу та прогнозі захворювання досліджено недостатньо.

За умов ішемії з метою адаптації клітин до зниженого надходження кисню активується ще одна функція ендотелію - ангіогенна (Куприянов В. В., 1993; Marti H. H., 2005). Ендотелій починає синтезувати фактори росту судин, зокрема, основний фактор росту фібробластів (FGFb), фактор росту ендотелію судин (VEGF), котрі беруть участь у реорганізації судинного русла (Ferrara N., 2001; Kimura H., 2003; Murakami M., Simons M., 2008). При інсультах експериментально виявлено підвищений рівень чинників ангіогенезу навколо зони інфаркту та в ділянці крововиливу вже в перші години після початку захворювання. Наводяться дані про їх сприятливі (нейпротекторний, ангіогенний) та несприятливі (посилення набряку мозку, розвиток постішемічних реперфузійних геморагій) ефекти (Hohenstein A. et al., 2005; Hansen N. M., Moss A. J., Brindle N. P., 2008; Lee C. Z. et al., 2007; Matsuzaki H., 2001; Zhang Z. G. et al., 2000). Проте дослідження динаміки факторів росту судин та її взаємозв'язку з тяжкістю перебігу та прогнозом захворювання в пацієнтів з ішемічним та геморагічним інсультами до цього часу не проводилося.

У деяких експериментальних моделях і клінічних дослідженнях виявлено кореляційний зв'язок між чинниками ангіогенезу та системи гемостазу (Murakami Y., Kobayashi T., 2005; Chin B. S. et al., 2003; Felmeden D. C., Spencer C. G., 2003; Ferrari G. et al., 2008). Однак, при гострій цереброваскулярній патології взаємозв'язки між коагуляційним потенціалом крові та ангіогенною функцією ендотелію на даний момент не досліджено.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація є фрагментом комплексної науково-дослідної роботи кафедри клінічної лабораторної діагностики та кафедри неврології і нейрохірургії Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького “Ураження нервової системи різного генезу” (№ державної реєстрації: 0105U007862; шифр теми: ІН.26.02.0001.05).

Тема дисертації затверджена проблемною комісією МОЗ і АМН України “Патологічна фізіологія та імунологія” (протокол № 68 від 11 грудня 2008 року).

Мета дослідження. З'ясувати особливості взаємозв'язків між порушеннями в системі гемостазу та функціональним станом ендотелію в динаміці розвитку ішемічного та геморагічного інсультів.

Завдання дослідження:

1. Вивчити особливості змін у системі гемостазу при ішемічному та геморагічному інсультах.

2. Оцінити функціональний стан ендотелію в гострому періоді ішемічного та геморагічного інсультів за вмістом у крові основного фактора росту фібробластів та фактора росту ендотелію судин.

3. Виявити можливий взаємозв'язок між показниками функціонального стану ендотелію та системи гемостазу при гострих порушеннях мозкового кровообігу.

4. Дослідити наявність зв'язків між динамікою показників системи гемостазу та тяжкістю перебігу, прогнозом захворювання при гострих розладах мозкового кровообігу ішемічного та геморагічного генезу.

5. З'ясувати наявність зв'язків між зміною показників функціонального стану ендотелію та тяжкістю перебігу, прогнозом захворювання при ішемічному та геморагічному інсультах.

Об'єкт дослідження: ішемічний та геморагічний інсульти.

Предмет дослідження: показники функціонального стану ендотелію та системи гемостазу при ішемічному і геморагічному інсультах.

Методи дослідження: для досягнення мети дослідження використано наступні методи: гематологічний - для підрахунку кількості тромбоцитів у крові; коагулологічний - для визначення протромбінового часу, активованого парціального тромбопластинового часу, вмісту фібриногену та розчинних фібрин-мономерних комплексів у крові, тромбінового часу, активності антитромбіну ІІІ та системи протеїну С, часу еуглобулінового лізису; імуноферментний - для визначення вмісту фактора росту ендотелію судин і основного фактора росту фібробластів у крові; математичний - для статистичного опрацювання цифрових даних.

Наукова новизна одержаних результатів. Уперше проведено комплексне дослідження динаміки показників системи гемостазу та функціонального стану ендотелію, зокрема факторів росту судин, у найгострішому періоді інсульту.

При ішемічному інсульті на першу добу, при геморагічному - на першу-п'яту доби захворювання виявлено підвищену активність первинного гемостазу, що проявляється зменшенням кількості тромбоцитів у крові. Встановлено, що при ішемічному інсульті посилення коагуляційного потенціалу крові, яке характеризується збільшенням умісту фібриногену та розчинних фібрин-мономерних комплексів, максимально виражене на п'яту добу захворювання та зменшується до кінця гострого періоду. При геморагічному інсульті синдром гіперкоагуляції наростає поступово та найбільш виражений на 21 добу захворювання. Зниження активності протизсідальних механізмів при ішемічному та геморагічному інсультах спостерігається в кінці гострого періоду.

Виявлено значне зростання показників ангіогенної функції ендотелію (FGFb та VEGF) на п'яту добу ішемічного інсульту. При геморагічному інсульті на початку захворювання збільшується вміст FGFb в крові, проте вже на п'яту добу спостерігається його зменшення. Виражене збільшення вмісту VEGF, а також підвищення вмісту FGFb в крові має місце в кінці гострого періоду геморагічного інсульту.

Доведено, що з п'ятої доби ішемічного інсульту та в кінці гострого періоду геморагічного інсульту зникає зворотний зв'язок між кількістю тромбоцитів та вмістом факторів росту в крові. Збільшення вмісту VEGF на п'яту і 21 доби ішемічного інсульту, а також 21 добу геморагічного інсульту корелює з посиленням коагуляційного потенціалу крові, а підвищення вмісту FGFb - зі зростанням активності фібринолітичної ланки системи гемостазу.

Встановлено, що ознаками тяжчого перебігу та несприятливого прогнозу є різке зниження кількості тромбоцитів, збільшення вмісту розчинних фібрин-мономерних комплексів, подовження часу зсідання крові та зниження активності антикоагулянтів, особливо системи протеїну С у найгострішому періоді ішемічного та геморагічного інсультів.

Збільшення вмісту VEGF в крові на першу добу ішемічного та першу-п'яту доби геморагічного інсульту спостерігається при погіршеному перебігу захворювання. На п'яту добу ішемічного інсульту у хворих із легшим перебігом та кращим щодо одужання прогнозом мають місце вірогідно вищі показники FGFb та VEGF.

Практичне значення одержаних результатів. Результати проведених досліджень розширюють існуючі уявлення про патогенез гострих порушень мозкового кровообігу, а також уточнюють роль системи гемостазу та ендотелію у цих механізмах. Завдяки результатам даної наукової роботи можливе покращення діагностики та диференціальної діагностики ішемічного і геморагічного інсультів. Визначення тяжкості та прогнозу захворювання за зміною показників системи гемостазу і функціональної активності ендотелію, особливо в найгострішому періоді інсульту, є підґрунтям для проведення ефективного лікування. Виявлені взаємозв'язки між показниками системи гемостазу і ангіогенної функції ендотелію при інсультах вказують на доцільність корекції продукції факторів росту судин препаратами, які регулюють процеси зсідання крові.

Результати дослідження впроваджені в навчальний процес кафедр неврології та нейрохірургії, патологічної фізіології, клінічної лабораторної діагностики Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького, кафедри патологічної фізіології Буковинського державного медичного університету, кафедри патологічної фізіології Тернопільського державного медичного університету імені І.Я. Горбачевського, у практичну медицину - у відділенні неврології та нейрохірургії комунальної міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги м. Львова.

Особистий внесок здобувача. Автором, відповідно до поставленої мети і завдань дослідження, самостійно проведено пошук, огляд літератури за темою дисертації, обґрунтовано програму досліджень. Самостійно проведено визначення лабораторних показників у хворих на інсульт та осіб контрольної групи, статистично опрацьовано одержані результати, написано й оформлено дисертацію та автореферат. Клінічне обстеження хворих на ішемічний і геморагічний інсульти та осіб контрольної групи проведено автором разом зі співробітниками неврологічного і кардіологічного відділень Львівської комунальної міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги, за що автор висловлює їм щиру подяку. Висновки сформульовано разом із науковим керівником. Дисертаційна робота є особистою науковою працею здобувача. В опублікованих зі співавторами наукових працях здобувачу належить основна ідея, практичний матеріал та узагальнення результатів дослідження. У тій частині актів впровадження, що стосується науково-практичної новизни, викладено фактичні дані, одержані дисертантом.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації оприлюднені на засіданні Львівського відділу Українського товариства клінічної лабораторної діагностики (2009-2010), XIV міжнародному медичному конгресі студентів та молодих вчених (Тернопіль, 2010), V Ювілейній Південо-українській науково-практичній конференції “Національні стандарти та індикатори якості діагностики і терапії внутрішніх хвороб 2010-2011рр.” (Одеса, 2010), І Науковій конференції молодих вчених із міжнародною участю (Вінниця, 2010), українській науково-практичній конференції “Вклад молодих спеціалістів в розвиток науки і практики” (Харків, 2010), 79-й міжвузівській науковій конференції студентів та молодих вчених із міжнародною участю “Працюємо, творимо, презентуємо” (Івано-Франківськ, 2010), VIII науково-практичній конференції із міжнародною участю “Науковий потенціал молоді - прогрес медицини” (Ужгород, 2010).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 10 наукових праць, із них 4 статті - у наукових фахових виданнях, рекомендованих ВАК України (1 робота одноосібна), 6 - у матеріалах з'їздів, тезах конференцій.

Обсяг та структура дисертації. Дисертаційна робота викладена на 152 сторінках комп'ютерного тексту, містить вступ, огляд літератури, розділ з описом матеріалів і методів дослідження, 2 розділи власних досліджень, аналіз і узагальнення результатів дослідження, висновки, список використаних джерел (всього 245 джерел, із них 127 - кирилицею та 118 - латиницею). Робота ілюстрована 23 таблицями, 16 рисунками.

Основний зміст роботи

Матеріали і методи дослідження. Протягом 2007-2009 рр. на базі кафедри клінічної лабораторної діагностики Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького проведено дослідження лабораторних показників у 59 хворих на ішемічний інсульт (ІІ) та 53 хворих на геморагічний інсульт (ГІ), які поступили в 2 неврологічне відділення комунальної міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги м. Львова. Середній вік хворих на ІІ (30 чоловіків та 29 жінок) становив 72 [61;77] роки, на ГІ (23 чоловіки та 30 жінок) - 68 [59;77] років.

Оскільки в усіх хворих інсульт розвинувся на грунті гіпертонічної хвороби, з метою порівняння створено контрольну групу з 25 осіб, у котрих діагностовано гіпертонічну хворобу без ознак дисциркуляторних порушень мозкового кровообігу. Середній вік осіб контрольної групи - 65 [57;70] років.

Наявність гіпертонічної хвороби в пацієнтів з інсультом та в осіб контрольної групи встановлювалася працівниками неврологічного і кардіологічного відділень на підставі підвищеного артеріального тиску при моніторинговому обстеженні, ознак гіпертонічної ангіопатії судин сітківки, результатів електрокардіографії, ехокардіографії. У всіх досліджуваних виключалася патологія ендокринних залоз, порушення функцій печінки, нирок, інфаркт міокарду та протезування клапанів серця в анамнезі, системні захворювання сполучної тканини, гострі періоди хронічних захворювань.

Характер ураження мозку визначали за допомогою рентгенівської комп'ютерної томографії. Рівень неврологічного дефіциту в пацієнтів із гострим порушенням мозкового кровообігу оцінювався за шкалою National Institute of Health Stroke Scale (NIHSS) на 1 та 21 доби захворювання.

Залежно від прогнозу захворювання пацієнтів із ішемічним і геморагічним інсультами розділили на такі групи (табл. 1, 2):

· ІІсп та ГІсп - пацієнти зі сприятливим прогнозом ішемічного та геморагічного інсультів, у котрих у кінці гострого періоду виявлено зменшення неврологічного дефіциту, порівняно з початком, на п`ять балів і більше за шкалою NIHSS.

· ІІнс та ГІнс - хворі з несприятливим прогнозом ішемічного та геморагічного інсультів, у котрих спостерігалося погіршення стану в динаміці гострого періоду, поява рецидивів неврологічних симптомів незважаючи на проведене лікування. Різниця в балах за шкалою NIHSS між 21 та першою добами становила менше п`яти.

· ІІпм та ГІпм - пацієнти з ішемічним та геморагічним інсультом, у котрих перебіг захворювання характеризувався невпинним пригніченням життєво важливих функцій, наростанням вираженності неврологічних симптомів, раннім розвитком ускладнень та завершився летально.

Таблиця 1 Розподіл хворих на ішемічний інсульт залежно від прогнозу захворювання

Групи	Кількість балів за шкалою NIHSS, (Ме [25 %; 75 %] балів)
	1 доба хвороби	21 доба хвороби
Виписалися (ІІвп)	ІІсп n=27	8,0 [6,0;12,0]	3,0 [0,0;7,0]
	ІІнс n=18	12,5 [10,0;14,0]	11,5 [8,0;14,0]
Померли	ІІпм n=14	14,5 [12,0;15,0]	«-»

Таблиця 2 Розподіл хворих на геморагічний інсульт залежно від прогнозу захворювання

Групи	Кількість балів за шкалою NIHSS, (Ме [25 %; 75 %] балів)
	1 доба хвороби	21 доба хвороби
Виписалися (ГІвп)	ГІсп n=24	10,0 [8,0; 13,0]	5,0 [3,0;8,0]
	ГІнс n=16	14,0 [13,0;14,5]	12,0 [10,5;14,0]
Померли	ГІпм n=13	14,0 [12,0;15,0]	«-»

Визначення лабораторних показників проводилось на першу, п`яту та 21 доби гострого періоду інсульту.

Порівняння лабораторних показників у групах ІІсп (ГІсп) та ІІнс (ГІнс) з метою визначення прогностичих ознак щодо регресу неврологічного дефіциту проводили на першу і п`яту доби захворювання.

Порівняння показників системи гемостазу та функціонального стану ендотелію в померлих і виписаних (ІІвп і ГІвп) пацієнтів проводилося на першу добу інсульту. ендотелій геморагічний гемостаз

Систему гемостазу оцінювали за такими показниками:

1. Клітинна ланка: кількість тромбоцитів (ТР) у крові (Brecker G. et al., 1951).

2. Прокоагулянтна ланка: протромбіновий час (ПЧ) (Quiсk A. J., 1966) з розрахунком міжнародного нормалізованого відношення (МНВ), активований парціальний тромбопластиновий час (АПТЧ) (Gaen et al. в модифікації Баркагана З. С., Момота А. П., 2001), вміст фібриногену (ФГ) (Clauss А., 1957), вміст розчинних фібрин-мономерних комплексів (РФМК) (Баркаган З. С., 1989).

3. Антикоагулянтна ланка: тромбіновий час (ТЧ) із розрахунком тромбінового індексу (ТІ) (Biggs R. M., Macforlane M. G., 1962), активність антитромбіну ІІІ (АТІІІ) (Hensen, Loeliger в модифікації Бишевского К. М., 1978), активність системи протеїну С (сПС) (Баркаган З. С., 2001).

4. Фібринолітична ланка - час еуглобулінового лізису (ЕЛ) (Kowalski-Neviarowsky в модифікації Балуди В. П., Баркагана З. С., 1995).

Гемостазіологічні показники визначали з використанням тест-наборів фірм “Технологія Стандарт” (Росія) та “SIMKO ltd” (Україна).

Функціональний стан ендотелію оцінювали за вмістом у крові пацієнтів основного фактора росту фібробластів (FGFb) та фактора росту ендотелію судин (VEGF) (визначення проводили імуноферментним методом із використанням тест-наборів фірми “Biosourse” (USA) та фірми “Invitrogen” (USA) відповідно).

Результати досліджень опрацьовані методом варіаційної статистики за допомогою програми «STATISTICA 6.0» (Реброва О.Ю., 2002). Нормальність розподілу в групах оцінювали тестом Шапіро-Уілка. За умови нормального розподілу відмінність між групами визначали за допомогою парного та непарного t-критерію Ст'юдента (для залежних та незалежних вибірок). При нерівномірному розподілі в групах відмінність визначали за допомогою критеріїв Манна-Уітні та Вілкоксона (для незалежних та залежних груп відповідно). Істотність змін оцінювали на рівні вірогідності не менше 95 % (р<0,05). Вираховували медіану та 25% і 75% квартилі. Результати виражено у вигляді: Ме [25%;75%]. Для виявлення взаємозв'язку між параметрами в межах групи використовували кореляційний аналіз Спірмена. Ступінь кореляційного зв'язку оцінювали в такий спосіб: r = 0,7 - 1 -- високий ступінь кореляції; r = 0,5 - 0,7 -- середній ступінь; r < 0,5 -- слабкий ступінь.

Результати досліджень та їх обговорення

При оцінці змін у системі гемостазу у хворих на ІІ виявлено підвищення активності первинного гемостазу на початку гострого періоду, що виявлялось у зниженні вмісту тромбоцитів у крові на 15,5 % (р<0,01), порівняно з контрольною групою.

Дослідження показників коагуляційного гемостазу виявило зростання вмісту ФГ та РФМК у динаміці гострого періоду. Так, на першу добу вміст ФГ в крові був підвищеним на 26,7 % (р<0,01), на п'яту - на 33,3 % (р<0,01), на 21 - на 13,3 % (р<0,01). Уміст РФМК у крові на першу добу ІІ зріс на 62,5 % (р<0,01), на п'яту - на 125 % (р<0,01), у кінці гострого періоду - на 50,0 %. Аналіз отриманих результатів свідчить, що синдром гіперкоагуляції при ішемічному інсульті найбільш виражений на п'яту добу хвороби.

Активність первинних антикоагулянтів при ІІ знижується до кінця гострого періоду. На 21 добу виявлено зменшення показників активності АТІІІ на 9,9 % (р<0,01) та cПС - на 16,7 %, порівняно з контрольною групою.

Дослідження показників функціонального стану ендотелію (рис. 1) при ІІ виявило зростання вмісту VEGF відносно показників контрольної групи: на першу добу на 36,6 % (р<0,01), на п'яту - на 95,9 % (р<0,01), на 21 - на 30,9 % (р<0,01). Показники FGFb були підвищеними на п'яту добу ІІ на 20,5 % (р<0,01), у кінці гострого періоду - на 42,9 % (р<0,01).

9

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1. Динаміка показників функціонального стану ендотелію у гострому періоді ішемічного інсульту (у % від контролю); * - вірогідність відмінності порівняно з контрольною групою (p<0,05)

Отже, виражене зростання вмісту обох факторів росту спостерігалось на п'ятий день ІІ, що, ймовірно, зумовлено наростанням ішемії та гіпоксії у вогнищі ураження, тобто чинниками, які є основними активаторами ангіогенної функції ендотелію. Підвищений вміст факторів росту на 21 добу може свідчити про незавершеність репаративних процесів у мозку в кінці гострого періоду ІІ.

При ГІ зростає активність первинного гемостазу на першу-п'яту доби захворювання. На першу добу вміст тромбоцитів в крові знизився на 26,3 % (р<0,01), на п'яту добу - на 21,9 % (р<0,01).

МНВ зменшилось на 4,1 % (р<0,01) на першу та п'яту доби хвороби. АПТЧ скоротився на 16,2 % (р<0,01) на першу добу та на 23,3 % (р<0,01) - на п'яту добу гострого періоду. Зростання вмісту ФГ виявлено на п'яту добу (на 30,0 % (р<0,01)) та 21 добу (на 40,0 % (р<0,01)) ГІ. Показник РФМК на першу добу був підвищеним на 62,5 % (р<0,01), на п'яту добу - на 100 % (р<0,01) і на 21 добу - на 125 % (р<0,01). Отже, при ГІ активація коагуляційного гемостазу відбувається поступово з першої доби недуги та найбільш виражена в кінці гострого періоду.

Виявлено скорочення часу ЕЛ на першу добу ГІ (на 15,5 % (р<0,01)), що вказує на підвищення активності фібринолітичної ланки. Проте, до кінця гострого періоду активність протизсідальних механізмів пригнічується, знижується вміст АТІІІ на 6,6 % (р<0,01), активність системи протеїну С на 18,8 % (р<0,01).

Аналіз змін показників функціонального стану ендотелію при ГІ виявив значне зростання FGFb (на 37,4 % (р<0,01)) у перший день хвороби (рис. 2). На п'яту добу вміст FGFb у крові знизився на 12,1 % (р<0,01), проте в кінці гострого періоду показники FGFb хворих на ГІ зрівнялися з показниками контрольної групи. Уміст VEGF у крові на першу та п'яту доби ГІ не відрізнявся від контролю, на 21 добу - зріс на 137 % (р<0,01).

9

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 2. Динаміка показників функціонального стану ендотелію у гострому періоді геморагічного інсульту (у % від контролю); * - вірогідність відмінності порівняно з контрольною групою (p<0,05)

Отримані нами результати щодо вмісту факторів росту на першу добу ГІ узгоджуються з даними експериментального дослідження Katano H. еt al. (2006), котрі вказують, що на початку захворювання внаслідок руйнування клітин крові, що вилилась у мозок, значне зростання VEGF відзначається саме в гематомі (у середньому, його вміст у 30 разів вищий порівняно з сироваткою крові). При цьому рівень FGFb, навпаки, в 1,6 раза вищий у циркулюючій крові по відношенню до його вмісту в гематомі. Зростання показників FGFb (відносно п`ятої доби хвороби) та VEGF у хворих на ГІ наприкінці гострого періоду є ознакою підвищення ангіогенної активності ендотелію.

Кореляційний аналіз взаємозв'язків між параметрами функціонального стану ендотелію та системи гемостазу на першу добу ІІ виявив зворотний зв'язок між FGFb (r= - 0,45 (р<0,01)), VEGF (r= - 0,80 (р<0,01)) та кількістю тромбоцитів у крові. Це пояснюється тим, що тромбоцити містять значну кількість факторів росту (Rafii D. S. еt al., 2008), і тому ушкодження ендотелію, яке супроводжується активацією судинно-тромбоцитарного гемостазу, адгезією та агрегацією тромбоцитів, призводить до виділення FGFb, VEGF у кров. На п'яту і 21 доби зворотний зв'язок між показниками FGFb, VEGF та тромбоцитами зникає, що може свідчити про ендотеліальне походження цих факторів росту судин.

Подібний зворотний кореляційний зв'язок cередньої сили між тромбоцитами та факторами росту спостерігався на першу-п'яту доби ГІ, зі зникненням його в кінці гострого періоду. Це вказує на те, що синтез ендотелієм чинників росту судин при ГІ посилюється пізніше, ніж при ІІ.

Аналіз динаміки показників системи гемостазу та функціонального стану ендотелію виявив, що зростання вмісту VEGF у крові прямо пропорційне наростанню гіперкоагуляції та найбільш виражене при ІІ на п'яту добу, при ГІ - на 21 добу захворювання. Так, VEGF на п'яту добу ІІ був пов'язаний прямим кореляційним зв'язком із тромбіновим індексом (r= 0,72 (р<0,01)), зворотним - з МНВ (r= -0,40 (р<0,01)), АПТЧ (r= -0,54 (р<0,01)). При геморагічному інсульті VEGF на 21 добу хвороби пов'язаний прямим зв'язком із тромбіновим індексом (r= 0,51 (р<0,01)) і зворотним з МНВ (r= -0,39 (р<0,05)), АПТЧ (r= -0,48 (р<0,01)).

Подібний кореляційний зв'язок між VEGF та системою гемостазу продемонстровано при миготливій аритмії, інфаркті міокарду, артеріальній гіпертензії (Murakami Y. еt al., 2005; Chin B. S. еt al., 2003; Felmeden D. C. еt al., 2003). Досліджений тісний зв'язок між експресією тканинного фактора та синтезом фактора росту ендотелію судин (Gieseler F. еt al., 2007).

На нашу думку, при інсультах синхронна динаміка умісту VEGF та гіперкоагуляції може бути зумовлена й тим, що порушення реологічних властивостей крові здатні посилювати мікроциркуляторні розлади в мозку, тим самим стимулюючи синтез ендотелієм чинників, котрі адаптують клітини до зниженого надходження кисню.

Основний фактор росту фібробластів на п'яту та 21 доби ішемічного інсульту, а також в кінці гострого періоду геморагічного інсульту зв'язаний зворотним зв'язком середньої сили з часом еуглобулінового лізису, що свідчить про взаємодію між показниками ангіогенезу й фібринолітичною активністю крові. Це пояснюється здатністю факторів росту судин посилювати експресію ендотелієм тканинного та урокіназного активаторів плазміногену з метою розрідження екстрацелюлярного матриксу в процесі реорганізації судинного русла (Ratel D. еt al., 2007).

При аналізі впливу порушень у системі гемостазу на прогноз ІІ виявлено, що зниження кількості ТР у крові на першу (на 21,3 % (р<0,01)) та п'яту (на 19,8 % (р<0,01)) доби захворювання, незалежно від тяжкості стану пацієнта при поступленні, має місце у хворих із менш сприятливим прогнозом щодо покращення стану в кінці гострого періоду. Виражене зменшення тромбоцитів виявлено на першу добу у хворих з летальним завершенням ІІ (на 28,4 % (р<0,01)) на відміну від виписаних пацієнтів. Найімовірніше це пов'язано з тим, що гіперагрегація та внутрішньосудинне тромбоутворення в судинах церебральної мікроциркуляції погіршує гемодинаміку, викликає загибель нейронів та збільшує розмір вогнища інфаркту.

Щодо коагуляційної ланки системи гемостазу, то ознакою несприятливого прогнозу у хворих на ішемічний інсульт є посилене фібриноутворення в перший день захворювання, на що вказує вищий вміст розчинних фібрин-мономерних комплексів (зріс на 57,8 % (р<0,01)), порівняно з пацієнтами зі сприятливим прогнозом (зріс на 28,9 % (р<0,01)). Вірогідно вищі показники РФМК також виявлено в пацієнтів, котрі згодом померли (зросли на 100 % (р<0,01)) порівняно з виписаними хворими (зросли на 62,5 % (р<0,01)).

На п'яту добу у хворих групи ІІнс виявлено тенденцію до подовження часу зсідання крові (МНВ збільшилось на 4,1 % (р<0,01), ТІ зменшився на 8,6 % (р<0,01)) на відміну від хворих зі сприятливим прогнозом (МНВ зменшилось на 5,1 % (р<0,01), АПТЧ скоротився на 10,6 % (р<0,01), ТІ збільшився на 7,9 % (р<0,01)).

Такі зміни в системі гемостазу у хворих із несприятливим прогнозом можна пояснити сильною активацією зсідання крові внаслідок потрапляння в кров значної кількості прокоагулянтів при руйнуванні тканин мозку на початку захворювання. Утворення значної кількості розчинних фібрин-мономерів призводить до часткового блокування ними нормального фібриногену з розвитком тромбінемії, що є ознакою внутрішньосудинного зсідання крові.

Дискоагуляція у хворих ІІнс поглиблюється пригніченням активності первинних антикоагулянтів - АТІІІ (знизився на 5,7 % (р<0,01)) та сПС (на першу добу показник знизився на 12,5 % (р<0,01), на п'яту - на 25,0 % (р<0,01)).

У пацієнтів зі сприятливим прогнозом щодо одужанняння гіперкоагуляція компенсується нормальною активністю фібринолітичної ланки системи гемостазу. Утворений тромбін інактивується за рахунок підвищеної активності системи протеїну С (на п'яту добу - на 15,6 % (р<0,01)).

При ГІ у виписаних пацієнтів із несприятливим прогнозом щодо регресу неврологічного дефіциту на п'яту добу вміст тромбоцитів в крові був вірогідно нижчим порівняно з контролем (на 33,6 % (р<0,01)) та порівняно з хворими групи ГІсп (р<0,01). У хворих, котрі померли протягом гострого періоду, схильність до зниження вмісту тромбоцитів в циркулюючій крові на першу добу більш виражена, ніж у виписаних пацієнтів (у групі ГІвп тромбоцити знизились на 23,9 % (р<0,01), у групі ГІпм - на 33,9 % (р<0,01)). Це можна пояснити тим, що підвищене використання тромбоцитів на процеси зсідання у хворих з несприятливим прогнозом, як і при інфаркті мозку, призводить до утворення тромбів у кровоносному руслі, погіршення мікроциркуляції навколо гематоми, розвитку ішемії, набряку та збільшення розміру вогнища ураження.

Також у групі ГІнс на початку захворювання виявлено значне зростання розчинних фібрин-мономерних комплексів (на 100 % (р<0,01)) порівняно з пацієнтами групи ГІсп, в яких даний показник зріс на 50,0 % (р<0,01). При несприятливому прогнозі в найгострішому періоді ГІ також спостерігались вірогідно нижчі показники ФГ та ТІ порівняно зі сприятливим прогнозом. У хворих групи ГІсп тромбіновий індекс на першу добу збільшився на 4,0 % (р<0,01)), на п'яту добу - на 5,1 % (р<0,01) відносно контрольної групи. У групі ГІнс зменшення ТІ (на 5,1 % (р<0,01)) виявлено на першу та п'яту доби. Порівняно з виписаними пацієнтами нижчий уміст фібриногену (р<0,01) зі зниженням ТІ (на 4,0 % (р<0,01)) відзначено у хворих, котрі померли протягом гострого періоду.

Суттєве зростання РФМК із подовженням часу зсідання крові вже на початку гострого періоду у хворих групи ГІнс може бути зумовленим великими розмірами крововиливу та тенденцією до надмірного споживання фібриногену на процеси фібриноутворення. Ці порушення в групі ГІнс поглиблються надмірною активністю фібринолітичної ланки на першу добу недуги (скорочення часу ЕЛ на 20,1 % (р<0,01)), яка може призвести до порушення зупинки кровотечі з судини та відповідного збільшення розмірів гематоми.

У хворих зі сприятливим прогнозом, на відміну від ГІнс, посиленння коагуляційного потенціалу крові компенсується зростаючою активністю антикоагулянтів (АТІІІ на 9,9 % (р<0,01), сПС - на 14,6 % (р<0,01)).

Нами виявлено деякі спільні риси взаємозв'язків між показниками ангіогенезу та прогнозом захворювання в пацієнтів з ІІ та ГІ. У пацієнтіві з летальним завершенням ІІ, а також у виписаних хворих із несприятливим прогнозом щодо регресу неврологічного дефіциту, відзначаються вірогідно вищі показники VEGF на першу добу (що, зважаючи на зворотний кореляційний зв'язок із кількістю тромбоцитів, зумовлене підвищеним їх руйнуванням у вогнищі інфаркту в пацієнтів із несприятливим перебігом захворювання). Так, у пацієнтів групи ІІвп спостерігалося зростання VEGF на 33,3 % (р<0,01), у згодом померлих хворих - на 68,3 % (р<0,01). У виписаних пацієнтів зі сприятливим прогнозом уміст VEGF на першу добу ІІ зріс на 21,1 % (р<0,01), у групі хворих з несприятливим прогнозом - на 48,0 % (р<0,01). Подібний негативний прогностичний ефект вищих показників VEGF спостерігався при ГІ на п'яту добу захворювання.

Такий вплив фактора росту ендотелію судин у найгострішому періоді інсульту пояснюється його здатністю підвищувати проникність судин. За результатами експериментальних досліджень, рання активація VEGF (до години часу від перших проявів ішемії) суттєво збільшує проникність гематоенцефалічного бар'єру безпосередньо, або ж шляхом стимуляції синтезу оксиду азоту індуцибельною NO-синтазою, тим самим сприяючи розвитку набряку мозку та збільшуючи розмір вогнища ураження (Zhang Z. G. еt al., 2000). Також дослідження останніх років продемонстрували, що в період із другої по 24 годину від початку ішемічного інсульту під впливом VEGF активуються матриксні металопротеази, що може призвести до постішемічних реперфузійних геморагій (Lee C. Z. еt al., 2007).

На п'яту добу у хворих із сприятливим перебігом ішемічного інсульту виявлено інтенсивнішу продукцію VEGF та FGFb ендотелієм порівняно з хворими з гіршим прогнозом. Це свідчить про порушення функціонального стану ендотелію та його компенсаторних реакцій на розвиток ішемії і гіпоксії у хворих із тяжчим перебігом ІІ. У хворих групи ІІсп уміст FGFb на п'яту добу зріс на 38,8 % (р<0,01), VEGF на - 110 % (р<0,01); у групі ІІнс показник FGFb вірогідно не змінився на 5 добу відносно контрольної групи, VEGF - зріс на 73,9 % (р<0,01).

Виявлений позитивний ефект підвищеної продукції FGFb і VEGF на п'яту добу ІІ пояснюють результати експерементальних досліджень, котрі вказують на здатність цих факторів росту адаптувати клітини до зниженого надходження кисню, стимулювати відновлення колатерального кровообігу в мозку та посилювати нейрогенез (Hansen N. M. еt al., 2008).

Отже, проведене дослідження показало наявність взаємозв'язків між змінами параметрів системи гемостазу та функціонального стану ендотелію в патогенезі ішемічного і геморагічного інсультів, їх роль у перебігу цих захворювань. Завдяки отриманим даним можливе вдосконалення діагностики гострих розладів мозкового кровообігу, що дозволить вчасно застосувати адекватну терапію, знизити летальність і ступінь інвалідизації.

Висновки

У дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення та висвітлене нове вирішення наукового завдання, спрямованого на з`ясування особливостей змін усіх ланок системи гемостазу та активності показників функціонального стану ендотелію в динаміці розвитку ішемічного та геморагічного інсультів залежно від тяжкості перебігу та прогнозу захворювання.

1. При ішемічному інсульті на початку захворювання знижується вміст тромбоцитів у крові на 15,5 % (р<0,01). Максимальні зміни коагуляційної ланки гемостазу мають місце на п'яту добу захворювання (вміст фібриногену зростає на 33,3 % (р<0,01), розчинних фібрин-мономерних комплексів - на 125 % (р<0,01)) зі зменшенням проявів гіперкоагуляції до кінця гострого періоду. Зниження активності первинних антикоагулянтів (антитромбіну ІІІ - на 9,9 % (р<0,01) та системи протеїну С - на 16,7 % (р<0,01)) найбільш суттєве на 21 добу захворювання.

2. На п'яту добу ішемічного інсульту спостерігається виражене збільшення в крові вмісту ендотеліальних факторів росту (FGFb зростає на 20,5 % (р<0,01), VEGF - на 95,9 % (р<0,01)).

3. При геморагічному інсульті має місце зниження вмісту тромбоцитів у крові на першу добу (на 26,3 % (р<0,01)) та п'яту добу хвороби (на 21,9 % (р<0,01)). Синдром гіперкоагуляції набуває максимального вираження в кінці гострого періоду (вміст фібриногену підвищений на 40,0 % (р<0,01), розчинних фібрин-мономерних комплексів - на 125 % (р<0,01)). На початку гострого періоду активується фібринолітична ланка (час еуглобулінового лізису скорочується на 15,5 % (р<0,01)), проте до 21 доби недуги спостерігається виснаження активності протизсідальних механізмів (активність антитромбіну ІІІ знижується на 6,6 % (р<0,01), системи протеїну С - на 18,8 % (р<0,01)).

4. При геморагічному інсульті вміст FGFb на першу добу захворювання зростає (на 37,4 % (р<0,01)), на п'яту добу - знижується (на 12,1 % (р<0,01)), з наступним зростанням його вмісту та значним підвищенням вмісту VEGF (на 137 % (р<0,01)) на 21 добу, що вказує на активацію ангіогенної функції ендотелію в кінці гострого періоду недуги.

5. З п'ятої доби ішемічного інсульту та наприкінці гострого періоду геморагічного інсульту зростання вмісту факторів росту (FGFb та VEGF) у крові корелює з підвищеною активністю коагуляційного гемостазу і фібринолізу.

6. Ознаками важчого перебігу та несприятливого прогнозу є різке збільшення вмісту розчинних фібрин-мономерних комплексів, зниження кількості тромбоцитів, подовження часу зсідання крові та пригнічення активності антикоагулянтів, особливо активності системи протеїну С, у найгострішому періоді ішемічного і геморагічного інсультів.

7. Підвищений вмісту VEGF на першу добу ішемічного інсульту (на 48,0 % (р<0,01)) має місце у хворих із несприятливим перебігом захворювання, проте зростання VEGF (на 109,8 % (р<0,01)) та FGFb (на 38,8 % (р<0,01)) на п'яту добу хвороби спостерігається при зменшенні у хворих неврологічного дефіциту. Вищий вміст VEGF у найгострішому періоді геморагічного інсульту спостерігається в пацієнтів з тяжчим перебігом та несприятливим прогнозом.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Особливості зміни системи гемостазу в гострому періоді геморагічного інсульту / Н. Д. Бойків, Л. Є. Лаповець, М. С. Білобрин [та ін.] // Практична медицина. - 2009. - № 1. - С. 38 - 45. (Здобувачем проведене визначення показників системи гемостазу в групах дослідження, статистично опрацьовано та проаналізовано отримані результати).

2. Бойків Н. Д. Експресія факторів ангіогенезу в гострому періоді ішемічного та геморагічного інсультів / Н. Д. Бойків, Л. Є. Лаповець // Вісник проблем біології та медицини. - 2010. - № 1. - С. 103-106. (Здобувачем проведене визначення ендотеліальних чинників росту судин в групах дослідження, статистично опрацьовано та проаналізовано отримані результати).

3. Бойків Н. Д. Роль факторів ангіогенезу в динаміці перебігу ішемічного та геморагічного інсультів / Н. Д. Бойків // Збірник наукових праць співробітників НМАПО ім. П. Л. Шупика. - 2010. - Т 2, № 19. - С. 424 - 431.

4. Бойків Н. Д. Особливості змін системи гемостазу залежно від динаміки перебігу ішемічного та геморагічого інсультів / Н. Д. Бойків, Л. Є. Лаповець // Загальна патологія та патологічна фізіологія. - 2010. - Т5, № 3. - С. 179 - 185. (Здобувачем проведене визначення показників системи гемостазу в групах дослідження, статистично опрацьовано та проаналізовано отримані результати).

5. Бойків Н. Д. Порівняння порушень в системі гемостазу в гострому періоді ішемічного та геморагічного інсультів / Н. Д. Бойків, Л. Є. Лаповець, М. С. Білобрин // XIV міжнародний медичний конгрес студентів та молодих вчених, 13-15 квітня 2010 р.: збірник матеріалів конф. - Тернопіль, 2010. - С. 126. (Здобувачем проведене визначення показників системи гемостазу в групах дослідження, статистично опрацьовано та проаналізовано отримані результати).

6. Бойків Н. Д. Порівняння динаміки показників ангіогенезу в гострому періоді ішемічного та геморагічного інсультів / Н. Д. Бойків, Л. Є. Лаповець // Працюємо, творимо, презентуємо: 79-а міжвузівська наукова конференція студентів та молодих вчених з міжнародною участю, 25-27 квітня 2010 р.: збірник матеріалів конф. - Івано-Франківськ, 2010. - С. 202-203. (Здобувачем проведене визначення чинників ангіогенезу в групах дослідження, статистично опрацьовано та проаналізовано отримані результати).

7. Бойків Н. Д. Експресія факторів ангіогенезу в гострому періоді ішемічного інсульту залежно від прогнозу захворювання / Н. Д. Бойків // Національні стандарти та індикатори якості діагностики і терапії внутрішніх хвороб 2010-2011 рр.: V Ювілейна Південо-українська науково-практична конференція, 7 квітня 2010 р.: збірник матеріалів конф. - Одеса, 2010. - С. - 13 - 14.

8. Бойків Н. Д. Особливості змін системи гемостазу в гострому періоді ішемічного інсульту залежно від прогнозу захворювання / Н. Д. Бойків, Л. Є. Лаповець // І Наукова конференція молодих вчених з міжнародною участю, 19 - 20 травня 2010 р.: збірник матеріалів конф. - Вінниця, 2010. - С. 13 - 14. (Здобувачем проведене визначення показників системи гемостазу в групах дослідження, статистично опрацьовано та проаналізовано отримані результати).

9. Бойків Н. Д. Експресія факторів ангіогенезу при первинному та повторному ішемічному інсульті / Н. Д. Бойків, Л. Є. Лаповець // Науковий потенціал молоді - прогрес медицини: VIII науково-практична конференція з міжнародною участю, 14 - 16 квітня 2010 р.: збірник матеріалів конф. - Ужгород, 2010. - С. 79 - 80. (Здобувачем проведене визначення чинників ангіогенезу в групах дослідження, статистично опрацьовано та проаналізовано отримані результати).

10. Бойків Н. Д. Експресія факторів ангіогенезу в гострому періоді геморагічного інсульту залежно від прогнозу захворювання / Н. Д. Бойків, Л. Є. Лаповець // Вклад молодих спеціалістів в розвиток науки і практики: Українська науково-практична конференція, 20 травня 2010 р.: збірник матеріалів конф. - Харків, 2010. - С. 14. (Здобувачем проведене визначення ендотеліальних чинників ангіогенезу в групах дослідження, статистично опрацьовано та проаналізовано отримані результати).

Анотація

Бойків Н. Д. Особливості взамозв'язку між змінами системи гемостазу та функціонального стану ендотелію при гострих порушеннях мозкового кровообігу. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.03.04 - патологічна фізіологія. Буковинський державний медичний університет МОЗ України, Чернівці, 2010.

Дисертаційна робота присвячена вивченню особливостей взамозв'язку між змінами системи гемостазу і функціонального стану ендотелію в патогенезі ішемічного та геморагічного інсультів. Дослідження проведено у 59 пацієнтів з ішемічним та 53 пацієнтів з геморагічним інсультом на першу, п'яту та 21 доби гострого періоду захворювання.

При ішемічному інсульті на першу добу, при геморагічному - на першу-п'яту доби захворювання виявлено зниження кількості тромбоцитів у крові. Встановлено, що при ішемічному інсульті посилення коагуляційного потенціалу крові максимально виражене на п'яту добу захворювання та знижується до кінця гострого періоду. При геморагічному інсульті синдром гіперкоагуляції наростає поступово та найбільш виражений на 21 добу захворювання. Зниження активності антикоагулянтів спостерігається в кінці гострого періоду ішемічного та геморагічного інсультів.

Виявлено значне зростання показників ангіогенної функції ендотелію - FGFb та VEGF на п'яту добу ішемічного інсульту. При геморагічному інсульті на початку захворювання вміст FGFb у крові зростає, проте вже на п'яту добу спостерігається його зниження. Виражене зростання вмісту VEGF, а також підвищення вмісту FGFb відбувається в кінці гострого періоду геморагічного інсульту.

Збільшення вмісту VEGF в крові на п'яту і 21 доби ішемічного, а також на 21 добу геморагічного інсульту корелює з підвищенням коагуляційного потенціалу крові. Підвищення вмісту FGFb в крові пов'язане зі зростанням активності фібринолітичної ланки системи гемостазу.

Ключові слова: ішемічний інсульт, геморагічний інсульт, фактори росту судин, гемостаз.

Аннотация

Бойкив Н. Д. Особенности взаимосвязи между изменениями системы гемостаза и функционального состояния эндотелия у больных с острыми расстройствами мозгового кровообращения. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.03.04 - патологическая физиология. Буковинский государственный медицинский университет МЗ Украины, Черновцы, 2010.

Диссертационная работа посвящена изучению особенностей взаимосвязи между изменениями системы гемостаза и функционального состояния эндотелия в патогенезе ишемического и геморрагического инсультов. Исследование проведено в 59 пациентов с ишемическим и 53 пациентов с геморрагическим инсультом на первые, пятые и 21 сутки острого периода болезни.

Показано, что при ишемическом инсульте усиление коагуляционного потенциала крови сопровождается ростом содержания фибриногена и расстворимых фибрин-мономерных комплексов, максимально выражено на пятые сутки заболевания и снижается до конца острого периода. При геморрагическом инсульте синдром гиперкоагуляции на первые и пятые сутки сопровождается существенным уменьшением международного нормализированого отношения, активированого парциального тромбопластинового времени, ростом содержания фибриногена и расстворимых фибрин-мономерных комплексов, постепенно нарастает и наиболее выражен на 21 сутки заболевания. Существенное снижение активности антикоагулянтов при ишемическом и геморрагическом инсульте наблюдается в конце острого периода.

На пятые сутки ишемического инсульта отмечено повышение факторов роста сосудов (FGFb и VEGF), что является компенсаторной реакцией на гипоксию и проявлением ангиогенной функции эндотелия. При внутримозговом кровоизлиянии в начале заболевания содержание FGFb в крови повышено, но на пятые сутки отмечено его снижение. Значительное повышение содержания VEGF, а также содержания FGFb в крови отмечено в конце острого периода геморрагического инсульта.

Установлено обратную связь между количеством тромбоцитов и содержанием факторов роста, которая исчезает с пятих суток ишемического инсульта и в конце острого периода геморрагического инсульта. Увеличение содержания VEGF на пятые и 21 сутки ишемического, а также на 21 сутки геморрагического инсульта коррелирует с повышением коагуляционного потенциала крови, а увеличение содержания FGFb связано с возрастанием активности фибринолитического звена системы гемостаза.

Признаками более тяжелого течения и неблагоприятного прогноза при инсультах является снижение количества тромбоцитов, резкий рост содержания расстворимых фибрин-мономерных комплексов, удлинение времени свертывания крови и снижение активности антикоагулянтов, особенно системы протеина С уже на пятые сутки заболевания. В первые сутки ишемического инсульта и острейшем периоде геморрагического инсульта повышеное содержание VEGF отмечено у пациентов с более тяжелым течением заболевания и неблагоприятным прогнозом. При ишемическом инсульте у больных с более легким течением и лучшим относительно улучшения состояния прогнозом наблюдаются существенно высшие показатели FGFb и VEGF на пятые и 21 сутки заболевания.

Ключевые слова: ишемический инсульт, геморрагический инсульт, факторы роста сосудов, гемостаз.

Annotation

Boikiv. N. D. Peculiarities of interrelation between infringements of haemostasis system in patients with acute disorders of cerebral blood circulation and a functional state of endothelium. - Manuscript.

The dissertation for obtaining of the scientific degree of candidate of medical sciences on speciality «Pathological physiology» - 14.03.04. State Higher educational Establishment «Bukovyna State Medical University» of Ukraine, Cernivci, 2010.

The thesis is devoted to the investigation of the disturbance peculiarities in the hemostasis system, indicants of the endothelium functional state in the pathogenesis of ischemic and hemorrhagic strokes. 59 patients with the ischemic stroke and 53 patients with the hemorrhagic stroke were studied on the first, fifth and twenty-first days of the illness acuity.

It was stated that during the ischemic stroke, the increase of the coagulant blood potential is maximally expressed on the fifth day of illness and decreases by the end of the acute period. During the hemorrhagic stroke the symptom of hypercoagulation on the first and fifth days is accompanied with the likely decrease of INR, the increase of fibrinogen and solution fibrin-monomer complexis. It grows steadily and is most brightly expressed on the twenty-first day of illness. The expressed decrease of the anti-blood coagulation mechanism activity during the ischemic and hemorrhagic strokes is observed at the end of the illness acuity.

On the fifth day of the ischemic stroke the increase of blood vessel growth factors (FGFb, VEGF) is observed, which is a compensatory reaction on the hypoxia and the expression of the angiogenic function of the endothelium. The increase production of VEGF and FGFb by endothelium at the end of the illness acuity of the hemorrhagic stroke is observed.

Keywords: ischemic stroke, haemorrhagic stroke, vessels growth factors, haemostasis.

Перелік умовних позначень, скорочень та термінів

АПТЧ - активований парціальний тромбопластиновий час

АТІІІ - антитромбін ІІІ

ГІ - геморагічний інсульт

ГІвп - хворі на геморагічний інсульт, котрі виписалися

ГІсп - перебіг геморагічного інсульту зі сприятливим прогнозом

ГІнс - перебіг геморагічного інсульту з несприятливим прогнозом

ГІпм - хворі на геморагічний інсульт, котрі померли

ЕЛ - еуглобуліновий лізис

ІІ - ішемічний інсульт

...